CC BY
14
УДК 330.342:339.9
К0НЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ ПЕРЕХОДУ УКРАЖИ ДО ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ У КОНТЕКСТ1 ЗМ1Н СВ1ТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
© 2017
ПОЛЯКОВ М. В.
УДК 330.342:339.9
Поляков М. В. Концептуальн основи переходу УкраУни до економши знань у контекст 3MiH CBiTOBoro господарства
Стаття присвячена розробц основ i пропозицй щодо переходу Украни до економки знань у контекстi змн свтового господарства. Даш 3MiHU стосуватимуться виробничих сил, форм економiчноi органiзацii, 'нститут'в та соцiально-економiчних в'дносин. Враховуючи це, пропонуеться новий модершзацйний проект XXI ст. для Украни. Звертаеться увага на необхiднiсть «перезапустити» втчизняну економку, побудувати нову модель зростання, яка заснована на новш технологiчнiй базi, в'дтворювальних циклах i моделях виробництва. niдкреслено визначальну роль iнформацiйно-комунiкацiйних технологй, важливкть взаемоди науки та бiзнесу, а також активiзацii тдприемництва. Виокремлено просторо-вий, со^альний i полтичний аспекти переходу до економши знань. Сформульовано рекомендаци щодо поглиблення партнерства держави та б'внесу у сферiзнань. Наведено пропозицИ щодо вдосконалення геоекономiчноiстратеги, розвитку м'жнародного спiвробiтництва у сферi знань та iнновацiй, а також удосконалення ттегра^йно/' стратеги Украни.
Ключов'! слова: економка знань, свтове господарство, нацональна економка, модернiзацiя, продуктивн сили, геоекономiчна стратегiя, мiж-народне ствробтництво. Рис.: 1. Ббл.: 9.
Поляков Максим Валерйович - кандидат економiчних наук, доцент кафедри мiжнародноi економiки, Нацональний утверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: maxympolyakov2016@gmail.com
УДК 330.342:339.9
Поляков М. В. Концептуальные основы перехода Украины к экономике знаний в контексте изменений мирового хозяйства
Статья посвящена разработке основ и предложений по переходу Украины к экономике знаний в контексте изменений мирового хозяйства. Данные изменения будут затрагивать производственные силы, формы экономической организации, институты и социально-экономические отношения. Учитывая это, предлагается новый мо-дернизационный проект XXI в. для Украины. Обращается внимание на необходимость «перезапустить» отечественную экономику, построить новую модель роста, основанную на новой технологической базе, воспроизводственных циклах и моделях производства. Подчеркивается определяющая роль информационно-коммуникационных технологий, важность взаимодействия науки и бизнеса, а также активизации предпринимательства. Выделены пространственный, социальный и политический аспекты перехода к экономике знаний. Сформулированы рекомендации по углублению партнерства государства и бизнеса в сфере знаний. Приведены предложения по совершенствованию геоэкономической стратегии, развитию международного сотрудничества в сфере знаний и инноваций, а также совершенствованию интеграционной стратегии Украины. Ключевые слова: экономика знаний, мировое хозяйство, национальная экономика, модернизация, производительные силы, геоэкономическая стратегия, международное сотрудничество. Рис.: 1. Библ.: 9.
Поляков Максим Валерьевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина)
E-mail: maxympolyakov2016@gmail.com
UDC 330.342:339.9
Polyakov M. V. The Conceptual Foundations of Ukraine's Transition to the Knowledge Economy in the Context of Changes in the World Economy
The article is concerned with development of foundations and suggestions as to the Ukraine's transition to the knowledge economy in the context of changes in the world economy These changes will affect the production forces, forms of economic organization, institutions, and socio-economic relations. With this in mind, a new modernization project of the 21st century for Ukraine has been proposed. Attention is drawn to the need to «restart» the domestic economy, build a new model of growth based on new technological base, reproductive cycles, and patterns of production. The article emphasizes the essential role of information and communication technologies, the importance of interaction between science and business, as well as activation of entrepreneurship. The spatial, social, and political aspects of transition to the knowledge-based economy have been allocated. Recommendations for deepening the partnership between the State and business in the sphere of knowledge have been formulated. Suggestions for improving geo-eco-nomic strategy, development of international cooperation in the sphere of knowledge and innovation, as well as improving the integration strategy of Ukraine, have been provided.
Keywords: knowledge economy, world economy, national economy, modernization, productive forces, geo-economic strategy, international cooperation. Fig.: 1. Bibl.: 9.
Polyakov Maxym V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economics, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: maxympolyakov2016@gmail.com
Економжа знань (ЕЗ) уявляеться як бкьш високий ступшь розвитку та досконалий тип економши. Проблематика i завдання переходу до ЕЗ стають актуальними для вси краш, в яких усвцомлюеться не-обхцшсть тако! трансформаци та кнують передумови для И реального здшснення. Концепцш ЕЗ е корисною для вси краш, навпъ для найменш розвинених, тому що вона пропонуе нову основу для модершзацшного проекту, передбачаючи структуры, шституцюнальш та со-щальш змши економши, гармоншний розвиток науки,
освпи, виробництва, шновацш, тдприемництва, а також штегруючих усе це шформацшно-комушкацшних технологш (1КТ).
Реальний переход до ЕЗ почали деяю розвинеш краши, будуючи постiндустрiальну економiчну систему та нову промислову революцш. Враховуючи i моза!ч-шсть ЕЗ, i асиметрш i"i становлення, змши мають гло-бальш проекци й охоплюють все свтове господарство, впливаючи на ва форми економiчних вцносин краш. У найближчi роки свгг буде сильно змшюватися, i це,
так чи шакше, вообразиться на кожнш краМ, впливаю-чи на !х свiтогосподарськi позици та внутрiшнi процеси економiчного розвитку.
Питання переходу до ЕЗ е актуальним для Укра!-ни. За роки незалежностi було втрачено багато мож-ливостей прогресивних змiн, не здiйснено переходу до шновацшно! моделi розвитку. Потребуе в^родження науково-технiчний потенцiал та промисловiсть. Врахо-вуючи характер свiтогосподарських змiн, УкраМ необ-хiдний модернiзацiйний ривок, який дозволить дотри-муватись глобальних трендiв i увiйти у сучасне русло прогресивного розвитку.
Теоретико-методолопчш основи та стратепчне бачення переходу Укра!ни до ЕЗ вцображеш у працях провцних вiтчизняних вчених-економiстiв: О. Амошi,
A. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, Д. Лук'яненка, Б. Малщького, О. Поповича, В. Семиноженка, С. Оден-ко, В. Соловйова, Л. Федулово'1, А. Фшпенка, I. Ханiна, М. Якубовського та ш.
У вага до ЕЗ як до концептуально! основи модершзацшного проекту для Укра!ни постiйно зростае. Ця увага буде посилюватися в мiру змiн свггового господарства. Хоткося б звернути увагу на окремi до-слiдження. Так, I. Стояненко описуе ЕЗ як нову госпо-дарську реальшсть i необхiднiсть, а також обгрунтовуе можливост переходу Укра'1ни до тако'1 економжи [1].
B. Свiтлична розглядае ЕЗ як нову парадигму суспкь-ства й акцентуе увагу на необхцносй врахування осо-бливостей економiки Украши, а також на проблемах та умовах побудови суспкьства знань [2]. М. Боярська ощ-нюе перспективи становлення економжи знань в Укра-М та виокремлюе основнi напрями змш, у тому числi використання 1КТ [3]. Д. Лук'яненко, О. Лук'яненко, О. Дорошенко дослцжують важливу науково-практичну проблему iмплементацi! парадигми ЕЗ у стратеги на-цiонального економiчного розвитку [4]. Окрiм цього, Д. Лук'яненко правильно пов'язуе становлення ЕЗ на нацюнальному рiвнi з процесами глобально! штелек-туалiзацi! [5]. У роботах М. Дороншо! [6] i В. Тищенко [7] обгрунтовано роль держави i важливiсть державно! пiдтримки для становлення ЕЗ в УкраМ. I. Ханш, кон-центруючи увагу на ролi 1КТ, визначае шформацшно-технологiчнi передумови постiндустрiального суспкь-ства також з урахуванням факторiв глобалiзацi! [8].
Незважаючи на велику увагу до проблематики переходу Укра!ни до ЕЗ, цшсна концепцiя поки вiдсутня. Вважаемо за необхцне доповнити iснуючi напрацюван-ня в питаннях змiни моделi економiчного зростання, створення нових продуктивних сил, пiдйому шдпри-емництва, взаемоди бiзнесу та науки, розвитку 1КТ, ролi держави, змiни геоекономiчно! стратеги та шших прин-ципових питань.
Мета стати - запропонувати концептуальш основи переходу Укра!ни до ЕЗ з урахуванням змш свпового господарства та орiентуючись на нову парадигму еконо-мiчного розвитку, яка зароджуеться.
Багато економiчних, технологiчних, шституцю-нальних, сощальних, полiтичних та iнших змiн, яю спо-стерiгаються у свiтовому господарства визначають новi
iмперативи та домшанти розвитку нацiональних економiк. Змши свггового господарства обумовлеш необхiднiстю подолання недолкш i обмежень iснуючих моделей еконо-мiчного зростання, якi призвели до дисбалансш i рецеси. 1снуюча свггогосподарська система й економiчний порядок формувалися в умовах iндустрiально! епохи. Зараз вцбуваеться переход, до постiндустрiальноl парадигми, до ЕЗ, для яко! будуть характернi iншi фактори зростання, пропорци, iнститути, економiчнi вiдносини тощо.
Сучасна iндустрiальна революцш змiнюе параме-три виробництва. Новi технологи дозволяють досягати таких самих, а може, i бкьш низьких витрат навпъ при виробництвi невеликих масштабiв. У контекст критики глобалiзацi! та зростання протек-цiонiстських настро!в можна очжувати перехiд кра!н до замкнених вцтворювальних циклiв. Це сильно змiнить нацюнальш виробничi системи, систему мiжнародного подку працi та економiчного обмiну, зокрема мiжна-родну торгiвлю. Це зумовить трансформацш вск форм мiжнародних економiчних вiдносин та гармонiзацiю свiтового економiчного порядку (його перетворення пiдтверджуе сьогодншня «гiбриднiсть»).
Економiка Укра!ни вимагае не ткьки шституцю-нальних реформ, але i структурного перетворення, основу для якого створюють новi виробничi технологи та 1КТ. Останнi представляють штегруючу основу, яка дозволяе реалiзувати новi форми економiчно! оргашза-ци, спойб виробництва, ринковi механiзми та в кшцево-му пiдсумку створити нову модель зростання.
Внаслцок фазового переходу свитого господарства та ново! iндустрiальноl революци в Укра!ни з'яв-ляеться шанс вийти з русла шляху деградаци та «пере-запустити» економiку. 1снуюча сировинна та монопо-лiзована модель економiки не дозволить адаптуватися до нових реалш свпового господарства i призведе до остаточного виткнення кра!ни на його периферш. Кра!нi необхiдне нове «модельне» ршення, яке змiнить господарськi принципи, економiчний базис, структуру, а також уявлення про мкце кра!ни у свитому господар-ствi. Основою реконструкци економжи Укра!ни може стати ткьки створення нових продуктивних сил.
Укра!на може стати прикладом для розробки нового модершзацшного проекту XXI столитя, суть якого полягае в переходi до ЕЗ i створення нових продуктивних сил. Такий приклад буде корисним для велико! ккь-кост кра!н для здiйснення особливого стрибка в еконо-мiчному розвитку.
Виходячи з мети побудови ЕЗ, як основш завдан-ня нового модершзацшного проекту ставляться таю: 1) формування довгостроково! стратеги економiчного розвитку з урахуванням переходу свитого господарства у нову яюсть; 2) адаптацш до перспективного укладу свпово! економiки; 3) змiцнення геоекономiчних по-зицiй i формування ново! зовнiшньоекономiчноl стратеги для досягнення бкьш високого статусу на свновш аренi. Модернiзацiя XXI столiття набувае вираженого глобального шформацшного контексту, що стосуеться сфери знань. У зв'язку з цим можлива поява нових форм мiжнародних економiчних вiдносин та шститупв.
ЕЕ о_ о
ш
I— <
=п
=Г
о
<
2 ш
Концепцш переходу до ЕЗ повинна акцентува-ти увагу на: 1) змМ вцтворювальних циклiв; 2) побудовi ново! моделi економiчного зростання; 3) практичних шдходах та iнструментах (методологи, методики, структури, шститути, форми органiзацi! тощо). Основними принципами переходу до ЕЗ ми вва-жаемо таю: принцип «радикально! поступовостЬ; ура-хування геоекономiчних наслiдкiв; опора на власш сили, внутрiшнi резерви зростання, науково-техшчний потен-цiал та швестици; становлення глобально орiентованого суспкьства знань; досягнення внутрiшньо! структурно! збалансованостi економши. Перехiд до ЕЗ в УкраМ пе-редбачае прийняття довгостроково! стратеги розвитку, яка закршлюе задум та етапи трансформацш. У сучас-них умовах така стратегш повинна бути гнучкою i тому поеднувати рiзноманiтнi iнструменти планування (на-приклад, планування за результатами, сценарний шдхц, економiчний форсайтинг), цкьового регулювання та управлшня ризиками.
Становлення в Укра!нi ЕЗ необхцно пов'язати з: 1) подоланням примпивно!, сировинно!, детерюратив-но! моделi зростання та побудовою ново! модели яка характеризуеться технологiчною складнiстю i дивер-сифiкованою структурою; 2) усуненням структурних дисбалансiв, пiднесенням внутрiшнього виробництва;
3) створенням нових продуктивних сил, реформуван-ням кнуючих i розвитком нових галузей промисловостi;
4) подоланням експанси iмпорту, розвитком внутрш-нього ринку в уси вимiрах. Виходячи з оцшки стану економiки Укра!ни, побудова ЕЗ закономiрно буде моза-!чною i повинна передбачати поступове розширення нових i перетворення старих частин виробничо! системи.
Домiнантою стратеги е побудова нових продуктивных сил, що повинно охопити вй галузi. Мова йде про гнучкий шновацшний тип виробництва та едшсть моделей, представлених на рис. 1.
При концентраци ресурсiв на окремих галузях !х пропонуеться оцiнювати за рядом критерив (суспкь-на значимкть, залежнiсть вiд iмпорту, потенцiал зростання, технолопчна складнiсть, ефект для зростання, забезпечешсть внутрiшнiми ресурсами, наявшсть вну-тршнк науково-технiчних розробок тощо), що дасть пiдстави для промислово! полiтики. Принциповим е
iмпортозамiщення та переход до формування замкне-них усерединi кра!ни вiдтворювальних циклiв, орiенту-ючись на вiдкладений i потенцшно зростаючий попит. За рахунок розподкеного i дрiбносерiйного виробництва може бути досягнутий новий рiвень усуспкьнення виробництва та пiдвищення зайнятостi. Переформату-вання виробництва передбачае появу нових видiв клас-терiв з обов'язковим включенням наукових установ, об'еднанням професшних сп!льнот, а також тiсну вза-емодiю зi споживачами (мiсцевими спкьнотами). Ви-користовуючи «перевагу вiдсталостi», в УкраМ можна забезпечити формування практично всього спектра га-лузей виробництва та шфраструктури, що забезпечить тривале стале зростання.
Oкрiм виробництва, необхiднi новi форми еко-номiчно! органiзацi! суспкьства, якi описують-ся рiзними моделями, наприклад: «економiка участi»; «економiка на вимогу», «сп!льне споживання» та ш. У !х поширеннi визначальну роль будуть вщграва-ти 1КТ, яю дозволяють створити галузевi, мiськi, регю-нальнi та iншi платформи ново! економiчноl органiзацi!, у яких визначальними будуть комунiкацi! та соцiальний каштал. Також як драйвери змiн потрiбно розглядати: парадигмальнi (новi науковi теори), трансформацiй-нi (постiндустрiальнi та посткапiталiстичнi iнститути) i структурнi (новi моделi органiзацi!) макроiнновацi!; досягнення науки i технiки; цiнностi та дй активних со-цiальних груп, особистостей i компанiй. Головною ру-шiйною силою в УкраМ поки може розглядатися ткьки бiзнес - продуктивний, творчий, який реалiзуе свою мо-дершзацшну роль. Саме бiзнес, активно сшвпрацюючи з наукою, буде посилювати !! зв'язки з практикою, акти-вiзувати, забезпечувати ресурсами та перетворювати в продуктивну силу ЕЗ.
1КТ можуть використовуватися для: забезпечен-ня комунiкацi! виробникiв i споживачiв; впровадження нових форм органiзацi! пращ; забезпечення коопераци виробникiв (насамперед дрiбних); пiдтримки конструктивного спiвробiтництва бiзнесу та науки; органiзацi! господарського життя територiальних громад тощо. За рахунок шформацшних систем необхiдно сприяти самооргашзаци та взаемодй унiверситетiв, компанiй,
ш ш н ^ г г> розподтене виробництво з мережевою оргаьлзафвю, на основ1 платформ, як1 об'вднують невеликих виробник1в
I о о а г ш > цикл1чне виробництво (повторне використання \ переробка), у тому чист засноване на поновлюваних джерелах енергп
'Е Ф локал1зоване виробництво, що базувться в м1сцях споживання
ч о та ор|£нтоване на М1сцев1 сп1льноти
"ЕЕ ш г и ф а ^ о а с > «бережливе виробництво», що реал\зову£ться з урахуванням особливостей сучасних технологий
> др1бносер\йне, 1ндив1дуал1зоване виробництво, побудоване на безпосереднш вза£модГ| з\ споживачами
Рис. 1. Прогресивн моделi виробництва як основа нових продуктивних сил
громадських оргашзацш, мiсцевих i професiйних сшв-товариств.
Ураховуючи переважання консервативного, рентного, деструктивного шдприемництва, в УкраМ насам-перед йде мова про розвиток шноващйного, техноло-гiчного, iнтелектуального шдприемництва, яке активно створюе i використовуе новi знання. Пiдприемницький «ресурс» при цьому вимагае особливо! шдтримки з боку держави, у першу чергу, у плаш освгги, отримання знань та здшснення шноващйно! дiяльностi.
Для забезпечення симбюзу науки та бiзнесу по-трiбно впроваджувати новi форми сшвробп'ництва та види науково-виробничих об'еднань, розвиваючи шно-вацiйну iнфраструктуру на базi унiверситетiв, коопера-цiйнi дослцницью та iнновацiйнi проекти, ушверситет-ське шдприемництво. Окрiм нових iнституцiональних та оргашзащйних форм, за рахунок 1КТ доцкьно ство-рювати механiзми (системи), яю б забезпечували бкьш вкьш взаемоди у рiзних форматах ^ головне, контакти на рiвнi людей. У вцносинах бiзнесу та науки мають до-мiнувати принципи взаемно'1 корисностi та спкьного сприяння прогресу. При цьому потрiбно забезпечити рацюнальне поеднання державного та приватного за-мовлення, цкьових i «вкьних» дослцжень.
Поступове перетворення науки на рушшну силу економiки вимагае розширення самостшносй унiверситетiв. Для об'еднання !х зусиль необ-хiдна iнституцiоналiзацiя дослiдницьких консорщушв, унiверситетських альянсiв, створення органiзацiйних i соцiальних мереж, систем науково'1 комушкаци за га-лузями наук, технолопчних платформ та iнновацiйних систем. Потрiбно створити ефективнi вертикалi взаемоди рiзних наук, досягаючи !х фокусування на вирiшеннi конкретних практичних завдань. Також сучасна наука неможлива без розрахункових потужностей, техноло-гiй збору й обробки даних, що узагальнюеться моделлю е-Бс1епсе, без використання шструменпв «штучного» iнтелекту в науцi. Усе це визначае новi напрями розви-тку з використанням можливостей 1КТ. Головне, на чому повинна сфокусуватись украшська наука в найближчому майбутньому, - це розробка власних технологш для по-долання зовншньо! залежност при створеннi власних продуктивних сил.
Побудова ЕЗ вцповцае i може сприяти ключовим реформам, що проводяться в УкраМ. Окремо потрiбно звернути увагу на створення нових шститупв, якi закрь плюють новий тип економiки, форми оргашзаци та усу-спкьнення виробництва, а також забезпечують процеси генерування та використання знань. Щ шститути часто формуються паралельно зi створенням шформацшних систем. Також на основi цього повиннi вирiшуватися «традицiйнi» проблеми Укра!ни, пов'язанi з монополiза-щею, корупцiею, тiньовою економiкою та ш.
КраМ потрiбен курс на побудову «шдприемниць-ко!» економiки. Пiдйом шдприемництва, змша його типу на шновацшний, вимагае широкого спектру захо-дiв, чому присвяченi спецiальнi дослiдження. Однак хо-ткося б звернути увагу на важливкть формування системи державно! шдтримки шдприемництва, охоплюючи
галузевий, технолопчний i кластерний вимiр, роль уш-верситетiв, iндустрiю стартапiв. Ставлення держави до шдприемництва повинно буде змшено радикально.
Безсумшвно, глибоке структурне перетворення економжи, створення нових продуктивних сил вимага-тиме нових швестицшних механiзмiв та iнституцiй (на-приклад, регюнальш програми розвитку, галузевi та на-цiональнi проекти, Банк розвитку тощо). Також пропо-нуеться розгорнути програми шдтримки нацюнальних брендiв та нацюнальну програму якостi (з розвитком вцповцно! полiтики). Принципово важливим е консо-лiдацiя сп1льнот експертiв, переважно на основi мереж-них моделей.
У контексп побудови нових продуктивних сил по-трiбно гармонiзувати просторовий розвиток економжи. Ключовим тут е створення локалiзованого (мiсцевого) виробництва, коли продуктивнi сили будуть розосеред-женi, наближенi до споживача i без концентрацГ! в шду-стрiальних центрах.
Cьогоднi вй складовi ЕЗ зосереджено переважно у великих мктах, де виникають умови «парникш». З iншого боку, економiчна рецесiя буде призводити до ще б1льшого перезавантаження великих мiст, особливо враховуючи зношення житлово'1 та транспортно'1 iнф-раструктури. Тому окремо потрiбно розглядати можли-вiсть реалiзащl програм розвитку середн1х мiст на нових принципах просторово! будови ЕЗ та мкько! органiзацil. За основу пропонуеться взяти концепцш ноосферних мкт I. Ханiна та Н. Борматенка, побудовану на вченнi В. I. Вернадського. Щ принципи е актуальними для ре-формування промислових або туристичних мономiст.
Великого значення для розвитку середнк мiст буде мати використання 1нтернету, за рахунок якого може бути створений великий спектр умов, яю нада-ються великими мегаполками. Завдяки сучасним теле-комунiкацiям, банкiвським системам i транспорту зш-маються багато фiзичних просторових обмежень розвитку шдприемництва i функцюнування середн1х мiст. Середнi мiста легко здобудуть суб'ектшсть у свiтовому господарствЬ
З просторово! точки зору також необхцно ство-рювати новi агломераци iнновацiйного бiзнесу в допо-внення або замкть iснуючих моделей (наприклад, Сиш-конова долина). Логiчною виглядае думка зробити такi агломерацГ! вiртуальними, повнiстю або частково пере-водячи !х у мережу, що розширюе середовище учасник1в. Це е одним з вимiрiв формування iнформацiйного простору сфери знань та Нацюнально! шновацшно! мережi.
У переходi до ЕЗ, о^м структурних, потрiбно ви-д1ляти соцiальний i полiтичний аспекти. Сощальний, за своею суттю, е всеосяжним. Насамперед, передбача-еться побудова сусп1льства знань, що супроводжуеться змшою масово! культури та ставлення до особистостi. Особливе значення в УкраМ мае в^новлення сощаль-но! справедливостi та подальше виконання !! вимог, пiд-вищення якостi життя населення та боротьба з еконо-мiчною нерiвнiстю, шднесення моралi та моральностi. У цшшсному планi в Укра!нi важливо забезпечити: по-долання цiнностей виживання i соцiального паразитиз-
му, змщнення цшностей розвитку, гуманiзму та соцгаль-ного спiвробiтництва; покращення ставлення до науки, освии, працi; поширення клiмату iнновацiйного «опти-мiзму»; рацюнальне сприйняття нових технологiй.
Хочемо звернути увагу на необхгдшсть формуван-ня в УкраМ соцiально-культурних пiдстав соль дарно! економiки, якi розвиваються А. Фшпен-ком [9]. Саме щ пiдстави дозволять гармонiйно увiйти у нову технолопчну парадигму, створити ефективш фор-ми органiзацi! та соцiально-економiчнi вiдносини. Також необхiдно розглянути можливкть реалiзацi! принципiв сучасних моделей сустльства (цифрового суспкьства, «Суспкьства 5.0»).
Принциповим е прискорена адаптацш системи освiти до змiн, якi несе четверта iндустрiальна револю-цш. Передусiм необхгдш: пiдвищення якостi професiйно! технiчно! освiти; перепiдготовка людей з гуманiтарною освиою на технiчнi спецiальностi; розвиток вузькоспе-цiально! освiти, пов'язано! з новими технологшми. Усе це вимагае активiзацil взаемодГ! з бiзнесом у сферi про-фесiйно! орiентацi! та подготовки. Паралельно необхiднi заходи з протидГ! вiдтоку висококвалiфiкованих кадрiв.
Закономiрно, що в Украiнi бажангшим е европей-ський шлях модершзаци. Однак пряме копгювання за-хiдних iнститутiв i пiдходiв не буде ефективним, тому що вони засноваш на шших ценностях. В Укра!нi необхiдна до-статня адаптацш захгдних «зразкгв» до шнуючого цшшс-ного базису та поступова селективна його змгна. Водночас не потрiбно вгдмовлятися вгд окремих елементГв азГат-ського шляху модерншаци, якi були використанi у кра!нах Ивденно-СхГдно! АзГ!. Навiть при значних цивкшацшних вiдмiнностях вони частково схожГ, наприклад, з нiмецькою моделлю управлшня. Уявляеться, що перехгд до ЕЗ потрГб-но розумiти як загальноцившзацшний процес.
Важливiсть полiтичного аспекту обумовлена не-вiд'емнiстю участi держави, 'й iнiцiатив та керiвного впливу. Усшшшсть модернiзацi! багато в чому залежить вiд сприйняття модернiзацi! з боку держави. Роль держави не просто важлива, вона мае яюсно змшитися та проявлятись не в регулюючому втручанш, а бкьше у проактивному сприянш та рацiональнiй шдтримщ.
З шшого боку, модернгзацш вимагае перетворен-ня iнститутiв держави, що само по собi породжуе певну проблематику та вимагае додаткових реформаторських ргшень. У планi забезпечення модерншаци хоткося б звернути увагу, перш за все, на необх1дшсть проведен-ня в комплексi: структурно!, промислово!, науково-технiчно!, iнновацiйно!, пiдприемницько! та сощально! полiтики, а також полпики iнституцiйних змiн. Однiею з ключових позицiй для Укра!ни е формування багато-рГвнево! системи пiдтримки шновацшно! дiяльностi, в якгй потрiбно використовувати не ткьки традицiйний iнструментарiй (пкьги, гранти, закупiвлi, компенсацГ! тощо), а г новГ методи, пов'язанi з покращенням доступу бiзнесу до нових знань (трансфер технологш, обмш науково-технГчною ГнформацГею, отримання даних, на-дання бази для проведення НДДКР, створення мехашз-мГв спГвпрацГ з наукою, експертна та техшчна шдтримка).
Об'ективно необхГдним е об'еднання зусиль держави Г бГзнесу, посилення державно-приватного партнерства, яке представляе взаемний штерес з точки зору прискорення прогресу. У зв'язку з цим пропонуеться за-провадити новГ форми та мехашзми партнерства у сферГ знань та ГнновацГй (наприклад, кооперативы проекти та структури, нацюнальш програми розвитку та Гн.), а також посилити роботу з вироблення в державних органГв нових компетенцш, необхГдних у ЕЗ.
При реалГзацГ! моделГ, яка несе Где! внутршньо орГентованого розвитку, необхГдно зберегти вГдкритГсть економГки. Вона об'ективно необхГдна для розвитку сфери знань, а !! негативнГ наслГдки можуть долатися за рахунок розвитку продуктивних сил.
Основними завданнями, якГ виникають внаслГдок рецесГ! е: 1) подолання негативного балансу зо-внГшньо! торгГвлГ; 2) покращення свиогоспо-дарських позицГй за рахунок нарощування середньо- та високотехнолопчного експорту та оптимГзацГ! Гмпорту; 3) забезпечення доступу в кра!ну швестицш, що спрямо-вуються в галузь знань; 4) запобггання емГграцГ! високок-валГфГкованих фах1вц1в Г молодГ; 5) розширення участГ в мГжнародному науково-техтчному спГвробГтництвГ для абсорбцГ! нових знань. На фош можливого посилення протекцюнГзму перехГд до закрито! (автаркГчно!, автономно!) модершзацп е недоцГльним. Навпаки, необхГдно включення до глобальних ланцюжюв створення знань, гн-новацгйних мереж, просторгв спГвробГтництва та обмгну.
ГеоекономГчну стратегГю пропонуеться сфокусу-вати на розвитку сшвпращ з трьома глобальними центрами розвитку знань: 6С, США та Китай. 1х стратегш пов'язана з переходом до ЕЗ, Г всГ вони можуть сприяти здГйсненню модернГзацГ! в Укра!нГ. Укра!на не е конкурентом цих акторГв Г може бути включена до геоеконо-мГчно! стратегГ! кожного з них. Водночас, Укра!на зараз фактично мало що може запропонувати кожному з них. Ми пропонуемо зосередити увагу на тому, щоб пропо-нувати не природш ресурси, а прогресивш Где!, науковГ розробки, знання, науково-технГчний потенщал, Гнте-лектуальну працю. У розвитку вгдносин з усГма трьома центрами е певний досвгд, водночас необхГдним е вироблення нового, бкьш глибокого формату вГдносин, запровадження нових мехашзмГв науково-технГчного спГвробГтництва.
ОкрГм трьох глобальних акторГв, необхГднГ Гнтен-цГ! до розвитку вГдносин у сферГ знань з регГональними лГдерами, яю мають високий науковий, технологГчний потенщал та економГчш перспективи, пов'язанГ з ЕЗ. Зо-крема це: 1ндш, Туреччина, 1ран, АвстралГя, Япон1я, Шв-денна Корея, БразилГя, Аргентина, Мексика, Марокко, 1ндонезш. Для розширення та поглиблення вГдносин (дво- або багатостороннгх) пропонуеться використовувати спецГальнГ системи (платформи) спГвробГтництва, яю поеднують шституцшш, органГзацГйнГ та Гнформа-цГйнГ елементи. У межах цих систем передбачаеться створювати додатковГ мехашзми комушкаци, коопера-цГ! (охоплюючи бГзнес Г науку), трансферу знань, комер-цГйного та некомерцшного обмГну, ГнвестицГй, захисту штелектуально! власностГ. Системи спГвробГтництва
повинш охопити вй рiвнi, включно з регюнами, бiзне-сом, науковцями.
Перехiд до ЕЗ визначае напрями вдосконалення iнтеграцiйноi стратеги Украши, головним орiентиром якоi е 6С. Основними принципами зближення з 6С по-виннi бути: включення Украши у простiр 6С консоль дованим ефективним комплексом; досягнення високих рiвнiв ефективностi у сферi ЕЗ; формування вГдкрито'!, iнтерактивноi нацiональноi шновацшно"! системи, яка орiентована на европейський просйр; комплементар-нiсть полiтики Украши стратеги розвитку 6С. У частиш поглиблення iнтеграцii необхiдно поглиблювати вгдно-сини з окремими державами-членами та асоцшованими членами 6С, а також набувати членства в европейських органiзацiях, якi дiють у сферi науки i технiки.
Зближення з 6С прямо залежить вiд успшв в еко-
номiчному розвитку та переходi до ЕЗ. 1нтеграцш-
ний процес необхгдно наповнити новим змiстом i сфокусувати iнтенцii на включеннi до европейсько'! системи знань. Першочерговим мае стати долучення до таких шструменпв сшвробпництва, як програма «Горизонт 2020», бвропейський дослiдницький простiр, 1нновацшний союз, а також нових шщатив 6С (Circular Economy, Digital Europe).
Взаемодш з 6С мае набути характеру «проникаю-чо'!» iнтеграцii, яка народжуеться з поглиблення секторально"! взаемодГ! за всiма складовими ЕЗ (наука, освпа, 1КТ, технологи, шновацшш системи, бiзнес), з розвитку функцюнально"! (включення у процеси та заходи) i част-ково'1 (вступ до окремих органiзацiй) iнтеграцii. «Про-никаюча» iнтеграцiя охоплюе всГ рГвнГ (люди, шдприем-ства та органiзацii, мкта, регiони, галузi).
ПодГ6нГ принципи штеграцГ! мають бути поширенi й на шшГ органiзацii, у яких бере участь Украша, наприк-лад ГУАМ, яка може отримати новий Гмпульс розвитку. Предметом сшвробп'ництва повинна стати модершза-цш економiки, становлення нових продуктивних сил, розвиток складових ЕЗ.
У контекста змГн свГтового господарства та за-ходГв з переходу до ЕЗ будуть розширюватися функцГ! зовнiшньоекономiчноi полГтики. Виникне необхiднiсть у яюсно новому регулюваннi науково-технiчного сшвробп'ництва, усгх форм о6мГну, у захист нацiональних iнтересiв у сферi знань, забезпеченнi участi у процесах глобалiзацii сфери знань, ГмпортГ технологш; здiйсненнi ефективного контролю за дГяльшстю мiжнародного бш-несу та багато шшому.
Активна зовнiшньоекономiчна полiтика повинна забезпечити використання потенщалу зовншнгх фак-торГв модернiзацii економiки. Вивчення свГтового досвь ду шдустрГально"! модершзаци дозволяе оцшити вплив таких факторГв, як: експорт, шоземш швестици, Гмпорт технологш, шоземш фахГвщ, експорт товарГв i послуг, мГжнароднГ кредити. Однак сьогодш це не дае повно"! картини. Пропонуеться в умовах вГдкритосп оцшювати вплив таких зовншнгх чинникГв, як: мГжнародне сшв-робГтництво, Гнститути, бГзнес, глобальнГ шноваци, ш-формацГйне середовище, венчурний капГтал, професГйнГ спкьноти та мереж1
Удосконалюючи стратеги мiжнародно! економiч-но! дiяльностi (МЕД) Укра!ни, особливу увагу по-трiбно придкяти розвитку науково-техшчного спiвробiтництва. У цiй сферi виникають такi завдан-ня: 1) диверсифжацш просторово! та функцiонально! структури зовншни зв'язкiв; 2) удосконалення ме-ханiзмiв дво- та багатостороннього сшвробпництва; 3) оптимiзацiя взаемодГ! з мiжнародними та iноземними системами науково-технiчно! шформаци, приватними мiжнародними структурами в цш сферi; 4) створення iнформацiйно! iнфраструктури для науково-технiчного обмiну; 5) пошук i оцiнка можливостей коопераци у сфе-рi неоiндустрiалiзацi!; 6) шщшвання нових мiжнародних органiзацiй, програм, проекйв; 7) формування мехашз-мiв просування технологш та шновацшно! продукци на зовншнк ринках; 8) створення системи глобальноорь ентованого монiторингу прогресу науки i технiки. Усi цi завдання передбачають широке використання 1КТ. Для розвитку науково-техшчного сшвробп'ництва також до-цкьно створення нових партнерських структур, напри-клад Мiжнародно! академи Ноосфери чи Мiжнародного альянсу унiверситетiв.
ВИСНОВКИ
Ситуацш в економiцi Укра!ни потребуе якнай-швидших перетворень, особливо враховуючи свпогос-подарськi змiни. Для цього необхцний новий проект модершзаци XXI ст. з глобальною орiентацiею. Перехiд до ЕЗ передбачае подолання примiтивно!, сировинно!, де-терiоративно! моделi зростання, усунення структурних дисбалансiв i створення нових продуктивних сил. Пропонуеться реалiзувати новi моделi виробництва, форми економiчноl органiзацi!, сфокусувати увагу на розвитку внутршнього ринку та продуктивного шдприемництва. Також необхiдний ряд заходiв щодо iнтеграцi! науки i бiзнесу, активiзацi! державно-приватного партнерства, просторового розвитку економжи. При збереженнi вц-критостi економiки мiжнародний аспект модершзаци включае подолання негативного балансу зовншньо! торгiвлi, запобiгання емiграцi! та активне регулювання штернацюналiзацu галузi знань. Геоекономiчна страте-гiя повинна фокусуватися на трьох глобальних акторах (США, Китай, 6С), а також на регюнальних лiдерах, спрямовуючись на активiзацiю науково-техшчного сшвробпництва. Головним завданням европейсько! штеграци повинно бути включення до европейсько! системи знань. Зовншт фактори можуть мати ктотний вплив на процеси модершзаци та переходу до ЕС. Вони будуть розглянут у подальших дослцженнях. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Стояненко I. В. Формування економки знань як реаль-шсть та необхiднiсть сьогодення. Ефективна економка. 2012. № 6. 11В1_: ИНр:/Лмм«.есопоту.паука.сот.иа/?ор=1&2=1230
2. Свiтлична В. Л. Теоретичн базис ново! парадигми суспiльства - економки знань. Економ'ша: реали часу. 2015. № 3 (19). С. 184-193.
3. Боярська М. О. Дошдження перспектив розвитку економки знань в УкраМ. Технологический аудит и резервы производства. 2014. № 5/2 (19). С. 57-61.
4. Лук'яненко Д., Лук'яненко О., Дорошенко О. 1мпле-мента^я парадигми економки знань у стратеги нацюнально-го економiчного розвитку. Мжнародна економ'чна полтика. 2013. № 2 (19). С. 5-26.
5. Лук'яненко Д. Г. 1нтелектуальний фактор глобалiзацií. Стратег'я розвитку УкраТни. 2014. № 1. С. 10-14.
6. Дорошна М. С. Роль держави у формуванн економки знань. Проблеми eKOHOMiKU. 2013. № 1. С. 43-48.
7. Тищенко В. Ф. Визначення прюрите^в державно!' пщ-тримки економiки знань. Науковий всник Херсонського державного унверситету. 2015. № 11, ч. 4. С. 25-29.
8. Ханш I. Г. 1нформацмно-технолопчы передумови формування постшдус^ального сусптьства як концепцп ново'' глобально'' цив^зацп. Ефективнаекономка. 2012. № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1765
9. Фмшенко А. С. Народна, солщарна економiка: кон-цептуальний ескiз. Економ'ша УкраТни. 2016. № 6. С. 19-28.
REFERENCES
Boiarska, M. O. "Doslidzhennia perspektyv rozvytku ekono-miky znan v Ukraini" [Research of development prospects of knowledge economy in Ukraine]. Tekhnologicheskiy audit i rezervy proizvodstva, no. 5/2 (19) (2014): 57-61.
Doronina, M. S. "Rol derzhavy u formuvanni ekonomiky znan" [The role of the state in shaping a knowledge economy]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2013): 43-48.
Filipenko, A. S. "Narodna, solidarna ekonomika: kontsep-tualnyi eskiz" [A popular, solidarity economy: conceptual sketch]. Ekonomika Ukrainy, no. 6 (2016): 19-28.
Khanin, I. H. "Informatsiino-tekhnolohichni peredumovy formuvannia postindustrialnoho suspilstva yak kontseptsii novoi hlobalnoi tsyvilizatsii" [Information-technological prerequisites for the formation of postindustrial society as the concept of a new global civilization]. Efektyvna ekonomika. http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1765
Lukianenko, D. H. "Intelektualnyi faktor hlobalizatsii" [The intellectual factor of globalization]. Stratehiia rozvytku Ukrainy, no. 1 (2014): 10-14.
Lukianenko, D., Lukianenko, O., and Doroshenko, O. "Imple-mentatsiia paradyhmy ekonomiky znan u stratehii natsionalnoho ekonomichnoho rozvytku" [The implementation of the paradigm of the knowledge economy in the strategy of national economic development]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no. 2 (19) (2013): 5-26.
Svitlychna, V. L. "Teoretychni bazys novoi paradyhmy suspilstva - ekonomiky znan" [The theoretical basis of a new paradigm of society - the knowledge economy]. Ekonomika: realii chasu, no. 3 (19) (2015): 184-193.
Stoianenko, I. V. "Formuvannia ekonomiky znan yak realnist ta neobkhidnist syohodennia" [The formation of the knowledge economy as the reality and necessity of the present]. Efektyvna ekonomika. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1230
Tyshchenko, V. F. "Vyznachennia priorytetiv derzhavnoi pidtrymky ekonomiky znan" [Prioritization of state support of the knowledge economy]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Vol. 4, no. 11 (2015): 25-29.
EE
Q_
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
s
Ш
