CC BY
42Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 3. С. 235-243.
УДК 330.1
НОВА ЕКОНОМ1КА: ТРАНСФОРМАЦ1Я ОСНОВНИХ КАТЕГОР1Й ТА РОЛЬ ШНОВАЦШНО-ТЕХНОЛОПЧНОГО ФАКТОРА В II СТАНОВЛЕНН1
Шутаева О. О., Побiрченко В.Р.
Тавршський нащональний ушверситет iменi В.1. Вернадського, амферополь, Украта
У статл розглядаеться категорiально-понятiйний апарат «ново! економжи», особливост и становлення, а також шформацшно-комунжацшш технологи як основа зростання «ново! економжи» в умовах формування ново! сощально-економпчно! формацi
Ключов1 слова: нова економжа, шновацшний розвиток,шновацшно-технолопчний фактор, сощально-економiчна формацiя
ВСТУП
На сучасному етат розвитку св^огосподарсько! системи для тдвищення глобально! конкурентоспроможностi промислово розвинених кра!н в умовах становлення ново! соцiально-економiчно!' моделi ключове значення набувае необхщшсть оцiнки впливу iнновацiйно-технологiчного фактора на формування «ново! економжи», а також виявлення проблем та перспектив !! шновацшного розвитку.
У сучаснiй економiчнiй лiтературi в даний час немае едино! думки не тшьки щодо змiсту поняття «ново! економiки», але й про безперечнiсть факту юнування самого цього явища. Тим не менш, останнiм часом вивченню впливу шновацшно-технологiчного фактора i ощнщ глобально! конкурентоспроможностi держав за рiвнем технологiчно! готовностi придiляеться все бшьша увага як на провiдних мiжнародних економiчних форумах та конференцiях, так i в спiльних науково-дослщних виданнях та спецiалiзованих публiкацiях зарубiжних i вiтчизняних авторiв . Необхщно вiдзначити, що багато фахiвцiв вщносять настання ново! ери -«ново! економжи» - до середини 90-х р., яю супроводжувалися динамiчним розвитком економжи США i швидким зростанням капiталiзацi! американського фондового ринку.
У розробку наукових основ оцiнки iнновацiйного потенцiалу та шновацшного розвитку великий внесок внесли зарубiжнi вчеш Р. Солоу, Б.Санто, Р. Харрод, Й.Шумпертер, М.Портер. У втизнянш наущ теоретичнi засади розвитку науково-технiчно! сфери i питання формування iнновацiйно! моделi знайшли вщображення в роботах О. Амоша, Ю. Бажал, О.Гаврилюк, I.Лукiнова, В. Рiхтюк, Л. Шаповалово! та iнших авторiв.
Визначенням базових понять, якi характеризують iнформацiйну економiку та iнформацiйне суспшьство в цiлому, присвяченi роботи як зарубiжних, так i укра!нських авторiв. Серед них необхiдно вiдзначити пращ Л. Вшаршк, А. Дiнкевич, А. Кармшського, М. Кастельс, Р. Хасбулатова, А.Чернова, А. Чухно, В. Щербина, Ф. Уебстер, Д. Еймор та шшь Однак, недостатньо вивченими, на наш погляд, е питання дослщження категорiальних аспектов шновацшно-технолопчних процесiв на еташ формування ново! соцiально-економiчно! формацн. Тому метою
статп е дослщження категорiальних аспектов iнновацiйно-технологiчних процешв на eTani формування ново! cоцiaльно-eкономiчноi формаци, а також визначення сучасних тенденцш розвитку «ново! економши».
ОСНОВНА ЧАСТИНА. Дослщження теоретичних проблем становлення економши ново! формаци вимагае вивчення кaтeгорiaльних acпeктiв «ново! економши» i передбачае формування цшсно! системи понять, що вiдобрaжaють cутнicть процесу трансформаци. В оcновi розвитку ново! cоцiaльно-eкономiчноi формаци закладено змiнa взаемозв'язку мiж наукою, тeхнiкою та eкономiчним зростанням, а також бiоcфeрою, техносферою i cоцiоcфeрою в цiлому.
Сучасний тдхщ дозволяе розглядати «нову економшу» з трьох ключових позицiй - як стан, як процес i як систему. У той же час рiзномaнiття визначень, як зуcтрiчaютьcя в eкономiчнiй лiтeрaтурi, вказуе на вщсутнють единого пiдходу до оцiнки цього явища: «нова економша»; eкономiкa, заснована на знаннях; постшдус^альна eкономiкa; шформацшна eкономiкa; eкономiкa iнформaцiйного cуcпiльcтвa; вiртуaльнa eкономiкa; цифрова eкономiкa; мережева економша; iнтeрнeт-eкономiкa [4; 7; 9; 13; 14; 20].
Анатз сучасно! eкономiчноi лiтeрaтури показав, що визначення ново! cоцiaльно-eкономiчноi формаци вимагае розширення понятшного ряду за рахунок включення наступних категорш: «iнформaцiйнe суспшьство», «поcтiндуcтрiaльнe суспшьство», «cуcпiльcтво послуг», «cуcпiльcтво знань», «суспшьство, що навчаеться» («learning society »), «cуcпiльcтво iнформaтики i високих тeхнологiй» [8; 15; 21; 25].
В цшому cлiд зазначити, що в сучаснш нaуковiй лiтeрaтурi широке поширення отримали вiдрaзу два поняття: «суспшьство, засноване на знаннях» i «економша, заснована на знаннях». Це можна пояснити cоцiaльно-eкономiчним характером описуваних явищ. Багато cучacнiх доcлiдникiв вибудовують сво! переконання на оcновi iдel «обучаючо! eкономiки». На сучасному eтaпi вщбуваеться зародження нового виду cоцiaльноi модeлi або типу eкономiчноi формaцii, вщмшною рисою яко! стае приcутнicть сощального феномена, а не зв'язок зi змiнaми тeхнологiчного характеру, що призводить до неминучих зрушень в сощальних формах розвитку [7; 25].
Тим не менш, вплив iнновaцiйно-тeхнологiчного фактора на розвиток «ново! економши» вимагае його включення i розгляду в якосп одного з основних cтимулiв eкономiчного зростання. Розвиток «ново! eкономiки» базуеться на використанш iнформaцiйно-комунiкaцiйних тeхнологiй (1КТ), якi складають серцевину процесу eкономiчноi та cоцiaльноi трaнcформaцii, що зачшае вci кра!ни. 1КТ та глобaлiзaцiя в поеднaннi один з одним створюють новий cоцiaльно-eкономiчний феномен, фундаментально змшюючи характер функцiонувaння окремих шдприемств та eкономiки в цiлому.
В оcновi розвитку i становлення ново! cоцiaльно-eкономiчноi формaцii зaклaдeнi eкономiко-тeхнологiчнi змши. В рeзультaтi цього посилюеться вплив технолопчних зрушень на динамку та яюсть зростання, а також вплив 1КТ на продуктивнicть прaцi в традицшних галузях; вiдбувaетьcя прискорення технолопчного прогресу при одночасному cкорочeннi життевого циклу товaрiв i
послуг, строюв НДДКР i впровадження шновацш; наука орieшуeться на реальш потреби економiки, а мiж дiючими суб'ектами економiчноï системи встановлюються зв'язки мережевого характеру, якi сприяють появi якiсно нових товарiв i послуг.
Росшсью дослiдники пiдкреслюють, що термш «нова економша», як правило, асощюеться з розвитком iнформтехнiкi, шформтехнологш та iнформсiстем [7, С. 99]. Однак, враховуючи динамiку, закладену в становленш новоï формацiï, слiд говорити про зростання ролi iнновацiйно-технологiчного фактора, який мютить в собi не лише шформацшш технологiï, але i передовi технологiï, якi будуть визначати становлення «ново1' економши» в XXI столот^
На сучасному етапi розвитку при формуванш теоретично1' бази «ново1' економши» необхiдно розглядати дане явище як суму чотирьох компонентiв, що формують конкурентоспроможнiсть: «Нова економiка = традицшна економiка + iнформацiя + знання + шформацшш ресурси i технологи». Однак, беручи до уваги той факт, що синтез економiчних категорш мае потребу в систематичному оновленш, доцшьно розглядати термш «нова економша» як результат впливу шновацшно-технолопчного фактора, який формуеться на основi досягнень науково-техшчного, економiко-iнновацiйного та сощального прогресу.
Одним iз ключових факторiв виробництва виступае знання, яке стае головним джерелом прибутку i основним чинником зростання «ново1' економши», а також розвитку шформацшного суспшьства, в той час як ïï матерiальну основу формуе сукупнiсть шформацшних технологiй. Широкомасштабне впровадження та поширення iнформацiйних технологiй як на макро-, так i на мiкрорiвнi супроводжуе технологiчний прогрес в iнших галузях, якi активно використовують результати дiяльностi сфери 1КТ. Таким чином, в умовах переходу вщ моделi «традицшно1' економiки» до моделi «ново1' економши» формуеться iнновацiйно-технологiчний фактор, який надалi буде визначати розвиток окремих краш.
Для визначення механiзмiв формування «ново1' економiки» та пiдвищення ïï конкурентоспроможносп потрiбно розробити чiтку систему понять, що включае три категорiï: «шформащя», «знання», «iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiï». Визначення технологiчноï парадигми М. Кастельса розкривае взаемозв'язок розглянутих категорiй: перетворення iнформацiï через формування нових знань в безпосереднш продукт виробничого процесу та економiчного розвитку [13].
В результат аналiзу сучасноï лiтератури перелiк категорiй «новоï економiки» був розширений за рахунок наступних категорiй: високоефективнi технологiï, знання, шноваци, iнтелект, iнформацiйнi та комушкацшш технологiï, якiсно iнша технологiчна база, нова матерiально-технiчна база (електронiка, нов^ш технологiï, комп'ютеризацiя, iнформатизацiя) [1; 2; 6; 10; 14; 23; 25].
В умовах зростаючоï конкуренци за штелектуальш ресурси та нематерiальнi активи шформацшним технологiям вiдводиться роль сполучноï ланки, яка забезпечуе синтез шформаци i знань, закладаючи фундамент для ефективного функщонування iнших галузей. У данш системi вiдносин iнформацiйнi технологи являють собою сукупнiсть методiв i програмно-техшчних засобiв для збору, обробки, збер^ання, передачi i представлення шформаци.
Розгляд категори «шформащя» вимагае застосування як загальнонаукового, так i антропоцентричного пiдходу. 1нформащя ототожнюеться з вiдомостями та фактами, яю можуть бути перетворенi в знання. Для цього потрiбне дотримання наступно! умови: мiж предметом, тобто, шформащею, та И одержувачем повинш виникнути вiдносини. Тут мова йде про процес набуття нових знань, що, по сутi, е наукою в традицшному розумiннi. Реалiзацiя отриманих знань в процес створення i використання матерiальних i духовних благ - е вже технолопя. Узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок, що перехщ вiд шформацн до знань, а потом до технологи утворюе категорда «iнформацiйнi процеси», тобто процес збору, обробки, накопичення, пошуку, розповсюдження та використання шформацн.
Теорiя «ново! економжи» грунтуеться на тому, що шформащя вшьно поширюеться на ринку, а учасники економiчних вiдносин мають до не! вiльний доступ [4]. Теза про те, що при наявносто коштов на li оплату шформащя стае доступною вшм, у сучасних умовах справедливо шддаеться критищ, оскiльки на ринку мае мюце таке явище як асиметричнiсть шформацн, суб'екти намагаються обмежити доступ конкурентов до економiчноl шформацн в штересах збереження комерцшно! таемницi та щоб уникнути науково-технiчного шпигунства. У «новш економiцi» володiння знанням трансформуеться в конкуренты переваги, «що забезпечують перерозподш природних ресурсiв, працi i кашталу з вiдкриттям нових можливостей для вшх видiв виробничо!, економiчноl та фшансово! дiяльностi" [14, С. 27].
Однак навтоъ за умови широкого розповсюдження шформацн у зовшшньому середовищi i всерединi пiдприемства, пiдвищення конкурентоспроможносто залежить вiд здатностi суб'екта витягти з шформащею нове знання, тобто -«високооргашзовану шформащю про об'екти прийняття рiшень» [14]. Адже, з одного боку - шформацшна середа е вщображенням процесiв, що вщбуваються в економiчнiй, полiтичнiй i сощальнш сферах, а з iншого боку - шформацшна середа виступае самостшно в ролi фактора, що робить вплив на формування економiчного, полтоичного i соцiального простору. Це пояснюе той факт, що термiн «шформащя» мютить в собi такi поняття, як «iнформацiйний продукт», «iнформацiйнi ресурси», «iнформацiйний товар».
Пiд впливом шновацшно-технолопчного фактора на становлення «ново! економжи» основна продуктивна функщя вiдводиться наущ, знанням, сферi послуг. Тому в сучаснш економiчнiй лiтературi широке поширення набула теза про те, що генерування i використання знання як процес вщграе ключову роль у створенш добробуту «ново! економiки». Зпдно теорil Девiда Дж. Тиса, отримання надприбутку стае можливим при використанш нематерiальних активiв i активiзацil внутршнього потенцiалу економiчних суб'ектiв, який виступае в ролi джерела динамiчного зростання [24, С. 60]. П. Ромер висунув нову теорiю економiчного зростання, включивши в систему традицiйних факторiв виробництва додатковий елемент «знання». На сучасному еташ дослiджень проблема трансферу знань продовжуе займати розуми вчених. Вiдправним пунктом стала категоризацiя знання на два типи: «неявне знання», тобто неформатзоваш знання («Tacit knowledge») i форматзоване знання («Codified knowledge»). Термш «неявне знання» в 1962 рощ в
соцюлопю ввiв М. Полаш, шзшше японськi дослiдники I. Нонака i X. Такеучi застосували його в теори органiзацiï пiдприемства. В економiчнiй теорiï, макро- i мшроекономши, знання часто характеризуеться як складова частина змiн [25, С. 24]. У такому трактуванш найбiльшою цшшстю володiе тiльки нове знання. Якщо нове знання не можна формалiзувати, то воно не передаеться або його трансфер утруднений. Формалiзоване знання передаеться. Такий тдхщ справедливо тддаеться критицi вчених. Якщо неформализованное знання не передаеться, то, як св^ове ствтовариство могло стати на шлях побудови суспшьства, заснованого на знаннях? [25]. Неформализованное знання можна придбати в процес навчання, воно може бути отримане за допомогою коопераци та штерактивного навчання. Економiчна теорiя трактуе формалiзоване знання виходячи з його властивостей: воно може бути передано, його трансфер здшснюеться вшьно на будь-якш вiдстанi, вiдсутнi оргашзацшш бар'ери. У рамках економiчноï системи формалiзоване знання забезпечуе доступ до штелектуальних ресурсiв, якi укладенi в людському катталь Купiвля знання, по сут^ означае отримання оброблено1' шформаци. У цьому аспектi формалiзацiя являе собою важливий вид економiчноï дiяльностi. Можна купити послуги «експерта» (дослщника, виробника знання), але залишаеться проблема власносп. Знання е iнтелектуальною власшстю його носiя. При цьому компани, якi оплачують послуги «видатних експерив», не обов'язково одержують виключне конкурентну перевагу. Однак формалiзованi i неформалiзованi знання можуть доповнювати один одного i бути присутшм на ринку одночасно.
Таким чином, гармошзащя теоретичних пiзнань про природу знання i виявлення ролi знання залишаються ключовими питаннями теорiï «ново1' економiки». Знання пов'язане з правом збертання, а не володшня. Знання е громадською категорiею. Знання можна генерувати, але не купувати. Знання вимiрюеться яюсними показниками. Якщо товари замiнюванi на iншi товари, то знання ушкально. Знання як ресурс компанiï може виступати в ролi складово1' загально1' стратегiï. По-перше, компанiï зацiкавленi в ексклюзивному володшш знанням, у той час як його виробники защкавлеш в обмш знаннями з шшими суб'ектами. По-друге, компанiï створюють знання, яке общяе 1'м економiчнi вигоди. 1нтелектуальний процес виробництва знання не мае меж i бар'ерiв, однак, бiзнес застосовуе демпiнгову полiтику по вщношенню до знання, яке не володiе перспективою економiчноï реалiзацiï. Очевидно, що придбання знань е ризикованим кашталовкладенням для пiдприемницького сектора. Впродовж довгих рокiв активiзацiя процесу створення знань вважалася прiоритетною сферою дiяльностi вченого спiвтовариства.
Все вищевикладене дозволяе обгрунтувати таке трактування поняття «нова економша» - це система вщносин, що виникають як мiж державами, так i мiж окремими суб'ектами в рамках нацюнального i св^ового господарства на основi активiзацiï шновацшних процесiв та використання iнформацiï, знань та шформацшних технологш в якосп основних факторiв економiчного зростання за допомогою розвитку нових форм шновацшно-технолопчного сшвроб^ництва.
Об'ектом вивчення у даному контексп виступають iнновацiйно-технологiчнi процеси у формуванш та розвитку «ново1' економши», що визначають зростання
конкурентоспроможносп нащонально! економжи в умовах впливу економжо-технолопчних факторiв на глобалiзацiю св^ового господарства. Невiд'емною складовою «ново! економжи» е шформацшне суспiльство, що характеризуе соцiально-економiчний розвиток кра!ни пiд впливом шновацшно-технолопчного фактора. У зв'язку з цим в рамках ново! системи економiчних вщносин правомiрно говорити про формування шформекономш, яка е !! невiд'емним компонентом. Так, нинiшне столотя увiйде в iсторiю свiтово! економжи як епоха шформацшних технологiй, в центрi яко! знаходиться iнтернет як революцшна i одночасно еволюцiйна технолопя. На даний момент вщбуваеться револющя у сферi веб-технологiй. 1нтернет пройшов шлях розвитку вiд засобу публжацш i реляцiйних баз даних до засобу iнтерактивно! взаемодi!. Тому визначення сутностi категорi! «економiчна шформащя» з урахуванням збшьшення !! загального масиву вимагае розгляду результатiв анатзу сучасних тенденцiй становлення iнформекономiкi. У центрi уваги опиняеться формування зовшм нового простору й типу ринку -шформацшного, який являе собою високоспещатзований сектор ринку, перш за все орiентований на дiлову сферу, який мае величезний потенцiал росту, ^ по-друге, сектор ринку послуг для забезпечення управлшських рiшень, який представляеться найбiльш обiцяючим для розвитку, оскшьки сприяе переходу вiд обробки шформацн всерединi органiзацi! до використання зовшшшх систем, що пропонують найбшьш привабливий набiр послуг [4].
Таким чином, розвиток i впровадження сучасних iнформацiйних технологiй повинно бути спрямоване на створення iнформацiйно-керуючого фундаменту, який покликаний «забезпечити можливiсть виршення глобальних проблем розвитку, запобiгання катастроф i криз, i, отже, можливють створення необхiдно! iнформацiйно! основи для реатзацн моделi сталого розвитку» [14, С. 9]. Зпдно сучасним теорiям iнформацiйного суспiльства, реалiзацiя потенцiалу штучного штелекту залежить вiд ступеня взаемодн суб'ектiв економiчний дiяльностi. Якщо в традицшнш економiцi головною метою е отримання прибутку, то в «новш економщЬ» поряд з витягом «надприбутюв» повинна бути виршена задача по створенню гнучких iнтелектуальних iнформацiйних систем, яю забезпечать реалiзацiю можливостей машинно! обробки економiчно! iнформацi!, доступно! в новому шформацшному просторi, формування якого в значнш мiрi визначае штернет.
Аналiз сучасно! лiтератури дозволив виявити особливостi iнформацiйно! ери, в якш вiдбуваеться формування «ново! економiки» промислово-розвинених кра!н. До них належать тдвищення ступеня вiдкритостi економiки, активiзацiя обмiну знаннями, а також посилення ролi соцiального та людського капiталiв у становленш економiки ново! формацi!. Для тдприемницького сектору формування ново! екосистеми означае, що одну з головних основ бiзнесу становитиме мережева взаемодiя, яке базуеться на змiцненнi зв'язюв мiж суб'ектами економiчно! дiяльностi. Це викликано посиленням конкуренщ! в результат появи нового типу компанiй, единим активом яких виступае ноу-хау. У зв'язку з цим сучасш дослщники вщзначають зростаючу роль соцiального та людського капiталiв, якi виступають невщ'емними компонентами поняття «венчурний капiтал.
Трансфер шформаци та щей сприяе шдвищенню конкурентоспроможност компанш. Необхщно пiдкреслити, що трансфер iнформацiï та знань мае стратепчне значення як на мiкрорiвнi, так i на макрорiвнi, так як стратегiя сталого розвитку цивiлiзацiï в умовах формування шформацшного суспiльства та його економiчноï системи повинна бути спрямована на розвиток i створення нових шформацшних механiзмiв системно!' самооргашзаци процесiв економiчного розвитку мотивацiй, якi сприяють досягненню балансу штереив суб'ектiв господарюючоï дiяльностi [14].
У «новiй економiцi» перед суб'ектами економiчноï дiяльностi стоггь завдання зведення шформаци в систему, яка забезпечуватиме ефектившсть використання рiзноманiття шформаци з метою витягання з неï досить повноï i ясноï картини аналiзованих подiй, а також прогнозування iнновацiйно-технологiчного розвитку свiтовоï економiки.
«1нформащя та ïï оцiнка виникають i можуть бути зрозумiлими лише в контекст вiдносин суб'ект-об'ект» [14, С. 26]. Тому важливо забезпечити управлшня iнформацiйними потоками, що характеризуються обмшом iнформацiею та знаннями. Це дозволить економiчним суб'ектам отримувати бiльше шформаци про ринки, виходити на глобальний ринок, скорочуючи операцiйнi витрати i використовувати рiзнi типи моделей ведення бiзнесу, в т.ч. електроннi.
Пщ «трансформацiею» в «новiй економiцi» слщ розумiти не просто передачу шформаци вщ одного суб'екта до шшого, а перетворення iнформацiï в знання (як ресурс чи товар), тодi як формування штелектуального потенцiалу за допомогою застосування технологiческiх iнновацiй машинноï обробки iнформацiï - е вже технолопя, яка може стати базовою для подальшого технологiчного укладу. Так, дослщники вже на сучасному еташ прогнозують настання шостий iнформацiйноï революци, яка полягатиме в глобалiзацiï людських знань, а ïï фундамент складуть системи i засоби, здатнi замщати iнтелектуальнi потенцiï людини.
Трансформацiя основних категорш «новоï економiки» вказуе на наступи тенденцiï: висока ступiнь шформатизаци соцiально-економiчного устрою; високий рiвень автоматизаци виробничих процесiв; змiна структури виробництва, збшьшення частки iнновацiй, дизайну i маркетингу у вартосп кiнцевого продукту; формування единого св^ового iнформацiйного простору i поглиблення iнформацiйноï та економiчноï iнтеграцiï краïн, а також господарюючих в них суб'ектiв; становлення i розвиток нових технолопчних укладiв; створення ринку шформаци i знань, використання штелектуального та шформацшного потенщалу суспшьства як основного поновлюваного ресурсу стшкого прогресивного розвитку; зростання ролi iнформацiйноï шфраструктури в системi суспiльного виробництва, з одного боку - зростання асиметри мiж краïнами i регюнами, з iншого - нiвелювання економiчноï iзоляцiï за рахунок конвергенцiï ринку 1КТ в свiтовому масштабi.
ВИСНОВКИ
Посилення процешв глобалiзацiï та динамiчний розвиток ринкiв призводять до неминучоï трансформацiï у всiй системi, яка супроводжуеться змiною ряду
закономiрностей функцюнування економжи i вiдповiдних сфер, яю в комплексi втiлюють у собi iнновацiйно-технологiчний розвиток краши.
Таким чином, до ключових мехашзмам, якi сприяють переходу до ново! соцiально-економiчноl формацп, можна вiднести витяг економiчного прибутку з шформацн, забезпечення ефективно! циркуляцп знань, як на макроекономiчному рiвнi, так i в мiкроекономiчних процесах, а також заохочення технологiчних шновацш шляхом широкого впровадження iнформацiйно -комунжацшних технологiй.
У дiйсностi «нова економжа» являе собою складну органiзацiйну структуру, формування яко! вiдбуваеться пiд впливом процешв розширення iнформацiйного суспiльства та становлення економжи знань в глобальних масштабах. У свою чергу розвиток «ново! економжи» змшюе характер глобалiзацil, невщ'емним елементом яко! стае сощальний компонент, що характеризуе сприйнятливiсть вшх секторiв -державного, пiдприемницького, приватного - до змш iнновацiйно-технологiчного характеру.
Список лггератури
1. Амоша О. 1нновацшний шлях розвитку Укра!ни: проблеми та ршення / О. Амоша // Економгст -2005. - №6. - С. 28-32.
2. Багриновский, К.А. Современные методы управления технологическим развитием: Монография / К.А. Багриновский, М. А. Бендиков, Е. Ю. Хрусталев. - : Российская политическая энциклопедия, 2001 г. - 270 с.
3. Бречко О. В. В1ртуал1защя свгтових торгових систем в глобальному простор! / О. В. Бречко // Наука й економка. - 2010. - № 4 (20). - С. 159-164.
4. Бугорский В.Н. Сетевая экономика : учеб. пособие / В.Н. Бугорский. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 256 с.
5. Гаврилюк О.В. Реалп глобатзацп та напрями формування шновацшно! модел1 розвитку Украши / О.В. Гаврилюк, С.В. Сиденко // Економжа та держава. - 2006. - №3. - С.11-18.
6. Гохберг Л. Инновационные процессы: тенденции и проблемы / Гохберг Л., Кузнецова М. Экономист. - 2002. №2. С. 50-59.
7. Динкевич А. И. Новая экономика: методология и модели / А.И.Динкевич - М.: ГОУ ВПО «РЭА имени Г. В. Плеханова», 2010 г. - 376 с.
8. Дубровский Е.Н. Информационно-обменные процессы как факторы эволюции общества / Е.Н. Дубровский. - М.: МГСУ, 1996. - 367 с.
9. Винарник Л.С. Информационная экономика: становление, развитие, проблемы / Л.С. Винарник, А.Н. Щедрин, Н.Ф. Васильева.- Донецк, 2002. - 312 с.
10. Инновационное развитие: экономика, интеллектуальные ресурсы, управление знаниями / Под ред. Б.З. Мильнера. - М.: ИНФРА-М (Научная мысль), 2010 г.- 624 с.
11. Калитич Т.Л. Прогнозно-аналитическое моделирование научно-технологического и инновационного развития Украины / Т.Л Калитич, В.Т. Некрасов., В.Я. Рубан // Науково-техшчна шформащя. - 2002. - №2. - С. 54-59.
12. Карминский А.М. Информатизация бизнеса: концепции, технологии, системы / А.М. Карминский, С. А. Карминский, В.П. Нестеров и др. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 623с.
13. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество, культура / М. Кастельс. - М.ГУ ВШЭ, 2000 г.
14. Лазарев И. А., Новая информационная экономика и сетевые механизмы ее развития / И. А. Лазарев, Г.С. Хижа, К.И. Лазарев. - 2-е изд., перераб. и доп. Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2008 г. - 244 с.
15. Мельник Г.Л. Предпосылки формирования информационного общества // Социально-экономические проблемы информационного общества / под ред. Г. Л. Мельника. Сумы, 2005. -430с.
16. Рихтюк В. 1нновацшне тдприемництво як складова сталого економ1чного зростання / В. Рихтюк // Актуальш проблеми економши. - 2004. - №10. - С.135-142.
17. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф Уебстер.- М., 2004. - 399с.
18. Хасбулатов Р. И. Мировая экономика и международные экономические отношения / Р.И. Хасбулатов. М.: Гардарики. 2006 г. - 671 с.
19. Хасбулатов, Р. И. К новой экономической модели. Доклад на 20-ой международной бизнес-конференции в Берлине. 13-17 мая 2009 г. Режим доступа: http//portal.rea.ru 23 с.
20. Чернов А.А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы / А.А. Чернов. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2003. - 232с.
21. Чухно А.А. Постшдустр1альна економжа: теор1я, практика та ïx значення для Украши / А.А. Чухно - К.: Логос, 2003. - 631с.
22. Щербина В.М. Образи шформацшного суспшьства : соцюлопчний вим1р / В.М. Щербина.- К., 2005. - 245с.
23. Эймор Д. Электронный бизнес: эволюция и /или революция: Пер. с англ./ Д. Эймор - М.: СПб.: Вильямс, 2001. - 752 с.
24. David J. Teece. Managing Intellectual Capital. Organizational, Strategic, and Policy Dimensions // Jerome S. Engel, David Charron. Technology Entrepreneurship Education, 2006. - 168 p.
25. Kuhn, Michael; Tomassini, Massimo; P. Robert - Jan Simons. Towards a Knowledge Based Economy? Knowledge and Learning in European Educational Research. Peter Lang Publishing, Inc. New York NY, Vienna u. a.: (2006). - 246 p.
Шутаева Е.А., Побирченко В.Р. Новая экономика: трансформация основных категорий и роль инновационно-технологического фактора в её становлении / Шутаева Е.А., Побирченко В.Р. //
Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: «Экономика и управление». - 2012. - Т. 25 (64). № 3. - С. 235-243.
В статье рассматривается категориально-понятийный аппарат «новой экономики», особенности её становления, а также информационно-коммуникационные технологии как основа роста «новой экономики» в условиях формирования новой социально-экономической формации. Ключевые слова: новая экономика, инновационное развитие, инновационно-технологический фактор, сощально-экономическая формацш.
Shutaieva О. О., Pobirchenko V.R. The new economy: the transformation of the main categories and the role of innovation and technological factors in its formation / Shutaieva О.О., Pobirchenko V.R. //
Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2012. - Vol. 25 (64), № 3. - P. 235-243.
The article deals with categorical conceptual apparatus of the "new economy", especially its development, and information and communication technologies as a basis for the growth of the "new economy" in the formation of a new socio-economic system.
Keywords: new economy, innovation development, innovation and technological factors, and economic sotsialno formatsiya
Статья поступила в редакцию 10. 12. 2012 г.
