CC BY
33
УДК 334.027: 37.07
БРЕНД ЯК 1НСТРУМЕНТ РЕСТРУКТУР1ЗАЦП НАЦЮНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
Студiнська Г.Я., Ходжаян А.О.
Прослдкована еволюця бренду. Ндустр'ал'зацю визначено початком сучасного етапу брендування. Досл!джуеться вплив '¡ндустр'ал'заци на розвиток брендування та трансформацю структури економки УкраУни. Розглядаеться роль бренда у структурних змiнах нацональноУ економки. Аналзуються структура компонент'¡в валового внутршнього продукту краУни. Прогнозуеться збльшення ВВП у раз формування бренд-ор 'ентовано'У нацональноУ економки.
Предметом досл'дження е теоретичн та методологiчнi засади впливу брендування нацональноУ економки на УУ структура пропорци.
Мета роботи полягае у обфунтуванш характеру взаемозв'язку м'ж брендуванням нацональноУ економки та УУ галузевою структурою.
Для досягнення мети були використанi: функцональний п'дх'д - для визначення бренду з погляду виконуваних Ум функцй; системний та нацональний пдходи до методологи наукового пзнання бренду, що дозволило дослдити вплив бренду на структура пропорци нацональноУ економки; управлнський п'дх'д до процесу керування брендом в конкретних ринкових та споживчих умовах в системi управлння брендом на рiзних рiвнях.
Практичне значення отриманих результат'^ полягае у Ух використаннi для збтьшення ефективнот функцонування нацональноУ економки за рахунок зм/'н у УУ галузевих пропорцях.
Висновки. Сучасне визначення бренду в1дпов1дае його еволюци та функцям, що виконуе бренд у нацональнй економц. Поточнi соцiально-економiчнi, екологiчнi, демографiчнi проблеми УкраУни потребують комплексного п дходу до Ух вир шення, що неможливе без серйозних структурних зм н у нацональнй економц. Брендування нацональноУ економки впливае на УУ галузевi пропорци, виступае iнструментом змни структури категорй доходу ВВП та його зростання.
Ключов'1 слова: брендування нацональноУ економки, нацональний бренд краУни, структура нацональноУ економки
БРЕНД КАК ИНСТРУМЕНТ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
Студинская Г.Я., Ходжаян А.О.
Прослежена эволюция бренда. Индустриализация определена как начало современного этапа брендирования. Исследуется влияние индустриализации на развитие брендирования и трансформацию структуры экономики Украины. Рассматривается роль бренда в структурных изменениях национальной экономики. Анализируются структура компонентов валового внутреннего продукта страны. Прогнозируется увеличение ВВП в условиях формировании бренд-ориентированной национальной экономики.
Предметом исследования являются теоретические и методологические основы влияния брендирования национальной экономики на ее структурные пропорции.
Цель работы заключается в обосновании характера взаимосвязи между брендированием национальной экономики и ее отраслевыми пропорциями.
Для достижения цели были использованы: функциональный подход - для определения бренда с точки зрения выполняемых им функций; системный и национальный подходы к методологии научного познания бренда, что позволило исследовать влияние бренда на структурные пропорции национальной экономики; управленческий подход к процессу управления брендом в конкретных рыночных и потребительских условиях в системе управления брендом на разных уровнях.
Практическое значение полученных результатов заключается в их использовании для увеличения эффективности функционирования национальной экономики за счет изменений в ее отраслевой структуре.
Выводы. Современное определение бренда соответствует его эволюции и функциям, которые выполняет бренд в национальной экономике. Текущие социально-экономические, экологические, демографические проблемы Украины требуют комплексного подхода к их решению, что невозможно без серьезных структурных изменений в национальной экономике. Брендирование национальной экономики влияет на ее отраслевые пропорции и выступает инструментом изменения структуры категорий дохода ВВП и его роста.
Ключевые слова: брендирование национальной экономики, национальный бренд страны, структура национальной экономики
BRAND LIKE A TOOL OF NATIONAL ECONOMY RESTRUCTURING
Studinska G.Y., Khodzhaian A.O.
The evolution of the brand is followed. Industrialization is determined like the start of the current stage of branding. The influence of industrialization on the development of branding and transformation of the economic
16
EKOHOMi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 34/1
© Студшська Г.Я., Ходжаян А.О., 2017
structure of Ukraine is investigated. The role of the brand in structural changes of the national economy is considered. The structure of the components of gross domestic product is analyzed. Predicted is done: Brand-oriented national economy will increase GDP.
The subject of research is theoretical and methodological principles of branding impact of the national economy on its structural proportions.
Purpose of the article is to substantiate the nature of the relationship between branding of the national economy and its sectoral structure.
For the purpose used: functional approach - to determine the brand from the perspective of functions performed by it; systemic and national approaches to the methodology of scientific knowledge of the brand, that allowed to investigate the impact of the brand on structural proportions of the national economy; management approach to process management brand in specific market and consumer conditions into management system of the brand for different levels.
The practical significance of the results is to use them to increase the efficiency of the national economy through changes in its branch structure.
Conclusions. The modern definition of the brand corresponds to its evolution and functions performed by the brand in the domestic economy. Current socio-economic, environmental, demographic problems of Ukraine require a comprehensive approach to solving them, which is impossible without major structural changes in the national economy. Branding of the national economy influence its sectoral proportions and is an instrument of change in the income structure of categories of GDP and its growth.
Keywords: branding of the national economy, the country's national brand, the structure of the national economy.
Низка серйозних соцiально-економiчних, еколопчних, демографiчних та пол^ичних проблем в УкраТни потребуе нагального виршення, яке можливе ттьки завдяки комплексному пщходу, який передбачае реформування адмшютративноТ системи управлшня, а головне, реструктуризацп нацюнальноТ економки, що, своею чергою, приверне увагу iнвесторiв та вщтворить причинно-наслщковий ланцюг якiсних змш в нашому суспiльствi. Особлива роль у структурних змшах нацюнальноТ економки належить бренду як iнструменту управлшня економiчним розвитком, що зумовлюе актуальшсть даного дослiдження.
Аналiз останжх дослiджень та публiкацiй свiдчить, що бренду придтяеться досить багато уваги. Концептуально бренд дослщжують Д.А. Аакер, К.Л. Келлер, Ж.-Н. Капферер; Ф. Котлер, К. Асплунд, I. Рейн, Д. Хайдер е першими дослщниками маркетингу територи, С. Анхольт започаткував територiальний брендинг; В. Балашов концептуально дослщив процес створення бренду компани через аналiз його внутршньоТ (бек-офiс) та зовшшньоТ (фронт-офiс) складових; М. Васильева, О. Надеш фундаментально дослiдили бренд персони.
Разом з тим, теоретико-методолопчного узагальнення та системного аналiзу сьогодн потребуе визначення характеру зв'язку мiж рiвнем брендування в краТнi та структурою ТТ нацiональноТ економiки.
Предметом дослщження е теоретичнi та методолопчш засади впливу брендування нацiональноТ економки на ТТ структурнi пропорцiТ.
Сучасна структура нацюнальноТ' економки УкраТни як сшввщношення певних галузей та сфер дiяльностi людини не здатна забезпечити виршення поточних проблем краТни. Одна з причин цього криеться у дисгармони мiж потужним економiчним, природшм, iнтелектуальним потенцiалом, що породжуе вщповщш очiкування суспiльства щодо якiсних змш умов життя та галузевими пропор^ями нацiональноТ' економiки, що не спроможн задовольнити очiкування суспiльства.
Науковцi, аналiзуючи умови збагачення окремих краТн та причини занепаду шших, дослiдили еволюцш теорп економiчного моделювання краТн та ТТ практичного впровадження у свт. Результатом цих дослiджень став фундаментальний висновок, що розвинут краТни досягли високих економiчних поточних результатiв виключно за рахунок iндустрiалiзацiТ (або модершзаци), з однiеТ' сторони, та завдяки впровадженню протекцiонiстськоТ полiтики щодо власного виробництва, з шшоТ боку. Притримування такоТ полiтики Великою Британiею у XVI стол^т дозволило краТнi стати св^овим флагманом iндустрiалiзацiТ', а через три стол^тя стало умовою створення супердержави США [1]. Цтком лопчно, що перiод iндустрiалiзацiТ у Великш БританiТ та США збiгаеться iз першими кроками розбудови товарних брендiв, якi успiшнi е i в нашi часи.
Еволюцiйний процес бренду е доволi тривалим. Практичне його використання потягом тисячол^ь змiнювало його змютовне навантаження, та зовнiшнiй прояв, що юторично трансформувався вiд звичайного тавра, клейма на т^ тварин, позначки на посуда тканинах, ювелiрних виробах до iдентифiкацiТ, яка свщчила про стабiльну та високу якють товару, послуги, перелiк унiкальних функцюнальних рис.
Сучасний процес перетворення звичайного товару у бренд став результатом саме iндустрiалiзацiТ, яка призвела до мехашзаци та автоматизацп виробничих процеав, значному збiльшенню продуктивностi працi, появи великоТ кiлькостi схожих товарiв, що, своею чергою, спонукало виробнимв шукати шляхи видiлення товару серед шших так посилювати Тх конкурентоспроможнiсть. Брендування товарiв дозволило iдентифiкувати Тх, диференцшвати вiд схожих товарiв, захистило виробника та споживача вiд пiдробки, а шзшше - розширило кордони задоволення споживчих потреб з функцюнальних до емоцшних, духовних, ментальних та забезпечило додатковi доходи виробникам.
lндустрiалiзацiя нацюнальноТ економки Ымеччини протягом XVIII - початку Х1Х столiть, ïï деiндустрiалiзацiï пiсля свiтовоï вiйни згiдно з планом Г. Мор^ентау та потужноТ' реiндустрiалiзацiï за планом Д. Маршалла також стали незаперечним доказом необхщносп техшчного та технологiчного розвитку кражи для отримання потужного зростання продуктивной працi, прибутковостi виробництва, збiльшення зароб^ноТ' плати, розширення споживчоТ' здатностi населення, подолання со^альних проблем, пiдвищення добробуту та збiльшення багатства кра'ши [1, с. 201]. Зауважимо, що iндустрiалiзацiя, деiндустрiалiзацiя та реiндустрiалiзацiя Нiмеччини зберегли характер та основы принципи, що вщповщали брендуванню -економiчну ефективнють виробництва, високу та стабiльну якють продукци', соцiальну справедливiсть працюючим. Бренди Opel GmbH (1863 року), Adidas (1924 року), Hugo Boss (1924 року), PUMA (1924 року), Mercedes-Benz (1926 року), Volkswagen (1937 року) та ^i е зразком не ттьки якосп продукци, але й зразком виробничих вщносин, менеджменту, бтьше того, вони i сьогодн створюють зразковий iмiдж краТни в цтому.
Вищенаведене свiдчить, що iндустрiалiзацiя як комплекс заходiв iз розвитку промисловосп е iсторичним процесом технiко-економiчного переходу вщ аграрного до промислових способiв суспiльного виробництва. Саме механiзацiя та автоматиза^я виробничих процесiв в межах iндустрiалiзацiï нацiональноï економiки здатнi значно збтьшити продуктивнiсть працi, ефективнiсть виробництв, збагатити крашу та покращити загальний добробут громадян. Тобто, з одного боку, iндустрiалiзацiя забезпечуе високий техычний рiвень розвитку продуктивних сил, що змшюе структуру нацюнальноТ' економки (за технолопчним пiдходом до наукового визначення поняття «нацiональна економiка»), а з шшого - створюе умови для розширення брендування на послуги, компани', особистосп, територи', що, своею чергою, покращуе виробничi вiдносини, споживчу здатнють населення, розширюе меж1 спiвробiтництва вщповщно соцiально-економiчному пiдходу до розгляду поняття «нацюнальна економiка». Бренд перетворюеться в потужнш iнструмент управлiння вiдносинами мiж виробником та споживачами, управлiння економiчним розвитком та просуванням товару, компани, особистосп, територи'. Сучасна конкуренцiя мiж брендами сприяе пошуку нових техшчних та технологiчних рiшень у виробництва iнновацiйних пiдходiв до управлiння розвитком та просуванням брендiв, якiсного менеджменту та комушкацм з споживачами, що спонукае подальшому технiчному прогресу, сприяе появi принципово нових товарiв, стимулюе розширення споживчого ринку та змшюе структуру нацюнальноТ' економки на користь високотехнолопчних галузей, обробноТ' промисловостi, сфери послуг.
Економiчне пщфунтя брендингу УкраТни мае спиратися на модершзацш промисловосп та сiльського господарства, розвиток високотехнолопчних галузей народного господарства, обробноТ' промисловосп, осктьки саме вони е максимально прибутковими. Зауважимо, що жодного бренду не створено у добувнш галузк Бренди створюються з метою надприбутш в галузях, у яких юнують умови Тх отримання. До таких умов, перш за все, вщноситься можливють мехашзацп, автоматизацiT' виробничих процеав, що призводить до зниження постшних витрат на розширеннi об'ему виробництва та розширення споживацького ринку. Саме тому, Е. С. Райнерт наполягае на прискореному розвитку галузей обробноТ промисловосп як головнш умовi реального збагачення краТни [1].
Брендування нацюнальноТ' економки змшить ТТ структуру на користь високотехнолопчних галузей, що сприятиме, у свою чергу, розвитку шших сфер дiяльностi людини. В цьому контексп брендування ешвалентно iндустрiалiзацiT' в частит зб^у Т'х соцiально-економiчних цтей. Як i брендування, iндустрiалiзацiя нацюнальноТ' економки мае за мету покращення добробуту населення, виршення нагальних соцiально-економiчних, демографiчних проблем в краТ'ш, а в св^ приеднання УкраТни до «ОновленоТ стратегiT' збалансованого розвитку 6С - 2030» - вирiшення глобальних еколопчних проблем планети. Сучасний етап розвитку брендування передбачае акцентування на духовних перевагах об'екту брендування, як визначаються нами як сприйняття глобально'! або локально'! вщповщальносп, вщчуття приналежносп до виршення глобальних проблем, впровадження подальшого культурного розвитку, новаторства. Яскравий приклад використання духовноТ' переваги украТнським брендом - ТМ «Олейна», яка перша на украТ'нському ринку соняшникових олiй використовуе на етикетцi товару символ еколопчного виробництва та товару. 1ншим прикладом екологiчного товару став бренд - пиво «Чершпвське», виробник якого отримав вщповщний сертифiкат якосп.
Вивчаючi концептуально бренд в самому його широкому значены, ми прийшли до висновку, що бренд-потен^ал вах його форм (товару, послуги, мережу компанiT', особистостi, територiT) стимулюе розвиток ваеТ' нацiональноï економiки, оптимiзуючи ТТ структуру, яка в контексп концепци бренду визнано нами як артектура нацiонального бренду.
Надамо пояснення стосовно основних елемен^в концепцiT', що мають вщношення до теми даного дослщження:
1. Дослiдження еволюцiT' самого бренда та його визначення спираеться на методологю, що була запропонована, як шлях його коректного та однозначного тзнання, яка поеднуе сукупнють наступних пiдходiв:
1.1. Розгляд певноТ' мiждисциплiнарноT' термiнологiT', що впливае на формування поняття «бренд» (суб'ективне асо^ативне сприйняття, лояльнють);
1.2. Визначення бренду через розумшня функцiй, якi вш виконуе (iнформацiйно-асоцiативна, диференцiююча, хеджувальна, комушкативна, стратегiчна, цiннiсно-утворювальна та управлiнська);
1.3. Аналiз сукупностi iснуючих визначень та ранжирування Т'х еволюцшних трансформацiй (вщ вiртуально-iнформацiйного до емоцiйного);
1.4. Обфунтування системи принципiв визначення дослщжувано! категори, якi покладенi в основу методологiчних пiдходiв, що надало змогу отримати цшюне бачення поняття «бренд» [3].
На пщсл^ згаданого методологiчного пщходу бренд визначаеться як ефективний шструмент економiчного управлiння, що здiйснюе встановлення зв'язку мiж об'ектом брендування та споживачами, забезпечуе досягнення цiлей власника завдяки задоволенню очiкувань споживачiв через мехаызм стiйкого асоцiативного сприйняття сукупносл його цiнностей. Споживачами нацiонального бренда е, перш за все, власне населення краТни, вщ довiри якого залежить ефективнiсть функцiонування фшансово! системи, рiвень економiчноl капп^зацп, сприйняття та впровадження ршень державного управлiння тощо; мiжнародна спiльнота також виступае споживачем бренду краТни i впливае на и розвиток через розширення дипломатичних, культурних, науково-виробничих зв'язкiв, збiльшення туристичних потош, iнвестицiй в нацiональну економку.
2. Дослiджуючи питання системного пщходу до управлшня брендом, було зроблено висновок, що ефективний розвиток бренда може бути забезпечений при умовi просування його у товарнш та комушкативнш площиш, де товарна - спираеться на систему дистрибуцп та арх^ектуру бренда, що визначена нами як упорядкована система брендiв, вс елементи яко! пiдпорядковуються однiй меН мають взаемний вплив, суворий порядок пщлеглосп, що вiдповiдае функци та характеру кожного бренду, та забезпечуе и сталий розвиток. Архiтектура бренд-орiентовано! нацюнально! економiки вiдповiдае Т! галузевш структурi з виокремленням прiоритетних та сенситивних напряммв розвитку: галузей та шших сфер дiяльностi людини.
Конкурентоспроможнють окремих товарiв, компанiй, регiонiв обумовлюють конкурентоспроможнiсть краТни в цiлому при умовi наявностi стратепчно! мети розвитку, що передбачае штеграцш економiчних жтереав держави, приватного бiзнесу та громадськосп, та вiдповiдностi ^е! стратеги реалiям розвитку найуспiшнiших краТн свiту, досвщ яких доводить необхiднiсть реiндустрiалiзацil кражи через розвиток високотехнолопчних галузей, що забезпечують вищу продуктивнiсть працi та додаткову прибутковють. Ушверсально! моделi управлшня нацюнальною економiкою, яка може задовольнити потреби розвитку кожно! краТни, не юнуе, що пояснюеться рiзними базовими умовами та рiзним складом детермшан^в, що впливають на цю модель. Отже пошук власного шляху та власно! моделi управлiння повиннi враховувати нацюнальну специфiку краТни, початковi координати та вектор и розвитку, який буде залежати вщ поточних детермшан^в та Т! потенцiалу. Формування бренд-орiентовано! нацюнально! економiки, що вiдповiдае европейському вектору розвитку УкраТ'ни, передбачае створення системи брендiв, якi мають бути результатом модершзаци краТни, стандартизаци виробництв та технологш, покращення якостi продукци, виробничо! культури та зовнiшнiх комушкацш виробника зi споживачем. Зауважимо, що модершза^я передбачае технологiчний розвиток не ттьки промисловостi, а й шших сфер сусптьного розвитку тому, що саме мiжсекторальна синергiя розвитку може забезпечити економiчну незалежнiсть та безпеку, створити добробут та змщнити багатство кражи; тим бтьше, що природно-географiчний, клiматичний, iнтелектуальний потенцiал УкраТни е одним з найпотужшших у свт.
Створення протягом останнього десятилiття певних умов для розвитку бiзнесу, залучення шоземних iнвестицiй зрушили застiй у процес побудови украТнських комерцiйних брендiв, що забезпечило певну конкуренцiю серед них, створили передумови для розвитку вах форм брендування - компанш, подш, перон, територiальних формувань, в т. ч. держави. Подальша iндустрiалiзацiя економiки через розвиток високотехнологiчних галузей та галузей обробно! промисловостi забезпечать зростання продуктивност працi та зароб^но! плати, збiльшення прибутковостi виробництв, валовой додатково! вартостi, розширення споживчого ринку, покращення добробуту та загальному збагаченню кражи.
Враховуючи клiматичнi умови, географiчнi координати, природний потенцiал нашо! кражи лопчно розвивати i аграрний сектор нацюнально! економiки, але вектор цього розвитку необхщно стратегiчно змiнити з експорту зерна, нерафжовано! оли, техшчних культур для виробництва бiопалива на продукцш обробно! промисловостi: муку та вироби з не!, рафiновану олш, бiопаливо тощо. Брендування (що передбачае мехашзацш та автоматизацiю виробничих процеав) стьськогосподарсько! продукци на ринку В2В може бути ефективним виключно в частит формування, розвитку та просування брендiв компанш, що займаються експортом. Поеднання iмiджу цих компанiй з позитивним iмiджем крайни через посил точно! психолопчно! установки про найкращi чорноземи, клiматичнi умови, селекцiю та тисячол^нш досвiд УкраТни посилять конкурентоспроможнють стьськогосподарсько! продукци та збiльшать Т! долю в експортi краТ'ни.
Проаналiзуемо структуру ВВП УкраТни за категорiями доходу (номiнальна заробiтна плата - 46,3 %, податки - 12,9 %, прибутки-змiшаний доход - 40,8 %) в 2014 роцi (див.таб.1). «Внесок» окремих видiв економiчно! дiяльностi у створення валово! додано! вартост коливаеться вiд найбiльшого - 14,7 % (Оптова та роздрiбна торпвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоци^в) до найменшого - 0,6 % (Тимчасовому розмщуванш й органiзацi! харчування). Цкавим представляеться розмiр «внеску» окремих видив економiчно! дiяльностi у кожну категори доходу ВВП. Зокрема, найбтьша доля у номiнальну заробiтну плату - 16,8 % належить переробнш промисловосп, найменша - 1,3 % - «Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок»; найбiльша доля у податки - 20,8 % створюеться у «Оптовш та роздрiбнiй торгiвлi», найменша -0,2 % - у «Мистецтво спорт, розваги та вщпочинок»; вщносним лщером у прибутки - 19,8 % е «Стьське, люове та рибне господарство», тодi як найменше прибуткiв - 0,6 % генеруеться у «Тимчасовому розмщуванш й оргашзаци харчування».
ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА Таблиця 1. Аналiз структури ВВП Укра!ни за KaTeropiHMM доходу в 2014 роц
ВВП за категор1ями доходу у 2014 роц
Види экономично! дтльнос-п Зайнятих прац1вник1в Номшальна з/пл (46,3 %) Податки (12,9%) Валовий прибуток, змшаний доход (40,8%) Валова додана вартють
ср. з/пл /Mic. на 1 прац. /мю. на 1 прац. /мю. на 1 прац. /мю.
тис. ос1б % млн грн % млн грн % млн грн % млн грн %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 Операци з нерухомим майном 172,2 1,0 19238 2,6 9310 -2238 2,5 -1083 82144 12,7 39752 99144 6,2 47979
2 Фшансова та страхова д1яльн1сть 286,8 1,6 32733 4,5 9511 1397 4,4 406 36471 5,6 10597 70601 4,4 20514
3 1нформац1я та телекомун1кац1Т 284,8 1,6 24075 3,3 7044 1697 8,7 497 26952 4,2 7886 52724 3,3 15427
4 Переробна промисловють 1193 6,6 123632 16,8 8640 6044 -4,6 422 64374 9,9 4499 194050 12,2 13560
5 Профес1йна, наукова та техычна д1яльн1сть 456 2,5 30355 4,1 5547 1336 11,9 244 15448 2,4 2823 47139 3,0 8615
Транспорт, складське
6 господарство, поштова та кур'ерська д1яльнють 1113 6,2 62100 8,4 4648 1068 10,1 80 37721 5,8 2823 100889 6,4 7551
7 Державне управлЫня, оборона, соц1альне страхування 959,5 5,3 72538 9,9 6300 91 0,9 8 6102 0,9 530 78731 5,0 6838
Оптова та роздр1бна
8 торпвля; ремонт автотранспортних засоб1в i мотоцикл1в 3966 21,9 102761 14,0 2159 4431 20,8 93 126510 19,5 2658 233702 14,7 4911
9 Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 221,2 1,2 9912 1,3 3734 -1993 0,2 -751 4420 0,7 1665 12339 0,8 4649
Дiяльнiсть у сферi
10 адмшютративного та допомiжного обслуговування 334,3 1,8 13601 1,9 3390 770 1,7 192 3690 0,6 920 18061 1,1 4502
11 Сiльське, лiсове та рибне господарство 3091 17,1 31274 4,3 843 1353 0,6 36 128518 19,8 3464 161145 10,2 4344
12 Будiвництво 746,4 4,1 20998 2,9 2344 1198 5,9 134 14680 2,3 1639 36876 2,3 4117
13 Освiта 1588 8,8 69059 9,4 3625 107 0,3 6 6902 1,1 362 76068 4,8 3993
14 Добувна промисловють 1706 9,4 34726 4,7 1697 -7595 19,8 -371 51989 8,0 2540 79120 5,0 3865
15 Охорона здоров'я та надання со^ально'Т допомоги 1051 5,8 39267 5,3 3115 188 0,6 15 6795 1,0 539 46250 2,9 3669
Тимчасове
16 розмщування й оргаыза^я харчування 309,1 1,7 5859 0,8 1580 427 0,8 115 3641 0,6 982 9927 0,6 2676
17 lншi види дiяльностi 596,1 3,3 42815 5,8 5985 -8286 15,4 -1158 31424 4,9 4393 65953 4,2 9220
Податки за виключенням субсидм Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х 204196 12,9 Х
18073 100 734943 100 3389 204191 100 941 647781 100 2987 1586915 100 7317
Джерело: складено та розраховано автором за [2, с. 80; 4, с. 74].
Bei перелiченi показники е вщносними i не характеризуют ефективностi свого «внеску» у ВВП кра'Тни. Показники, що розрахованi на одного працюючого у певному видi економiчно! дiяльностi, нададуть бажаного розумшня «персонально!» ефективностi. Зокрема, найефективнiшим видом економiчноТ дiяльностi виявилась дiяльнiсть i3 операцiй з нерухомим майном, кожний працюючий якоТ' привносив щомiсячно майже 48 тис. грн додано! вартост (1 стр. колонка 16). Пра^вники, що задiянi в галузi шформаци та телекомушкацп створювали щомiсячно по 15,4 тис. грн додано! вартосп, пра^вники аграрного сектора - ттьки 4,3 тис. грн.
Данi, що наведет у табл. 1 характеризують структуру ВВП кра'Тни та дають можливiсть спрогнозувати абсолютнi змiни ВВП (при незмшносп iнших умов) при збтьшенш питомоТ' ваги найефективнiших галузей та ешвалентному зменшенню питомоТ ваги найменш ефективних галузей, що тюно пов'язанi iз брендуванням
Результатом порiвняльного аналiзу ефективностi функцiонування пiдприемств переробноТ' та добувно'Т промисловостi стало наступне:
1. Ктькють працюючих у переробнiй галузi УкраТ'ни у 2014 роцi становила 1 193 тис. чол., що на 513 тис. чол. або 30 % менше, шж у добувнш промисловостi, де працювало 1 706 тис. чол.;
2. При цьому середня щомюячна зароб^на плата одного пра^вника у переробнiй галузi складала 8 640 грн, що в 5,1 рази бтьше, шж у добувнш промисловосп (1 697 грн);
3. Середш щомiсячнi податки на одного працюючого у переробнiй галузi складали 422 грн, тодi як добувну галузь щомюячно дотували у розмiрi 371 грн на кожного працюючого;
4. Середнш щомiсячний прибуток (змшаний дохiд) на одного працюючого у переробнш галузi склав 4 499 грн, що у 1,8 разiв бтьше, шж у добувнш галуз^ де цей показник досяг всього 2 540 грн;
5. Щомюячна середня валова додана вартють на одного працюючого у переробнш галузi становила 13 560 грн, що у 3,5рази бтьше, шж у добувнш галуз^ де цей показник склав всього 3 865 грн.
Спрогнозуемо абсолютний розмiр ВВП краТ'ни за рахунок змiни структури нацюнально'Т економiки, а саме - розвитку переробно'Т галузi та вщповщне скорочення - добувно'Т, передбачаючи, перепрофтювання працюючих iз одноТ' галузi в шшу. Стимулювання розвитку пiдприемств переробно'Т галузi через Т'х модернiзацiю, будiвництво нових пiдприемств, створення нових робочих мюць в нiй, збiльшення кшькосп працюючих на 30% до рiвня працюючих у добувнiй галузi та ешвалентне скорочення працюючих у добувнш галузi до рiвня працюючих у переробнш збтьшило би ВВП на 59,8 млрд. грн. або 3,8 % ВВП. Враховуючи, що бтьшють брендiв створюеться саме на пщприемствах переробно'Т галуз^ можна стверджувати, що прогноз е м^мальним.
Сьогоднi в УкраТ'ш вже iснуе цiлий перелк комерцiйних брендiв товарiв та послуг, активно розробляються територiальнi бренди мют та регiонiв, створений галузевий нацюнальний туристичний бренд краТ'ни. Об'еднання потен^алу розгалуженоТ' системи iснуючих комерцiйних та некомерцшних брендiв та розвиток ^е'Т системи пiд впливом модернiзацiТ промисловосп, сiльського господарства, транспорту забезпечить створення потужно'Т бренд-орiентованоТ нацiональноТ' економiки краТ'ни. Мехашзми та iнструменти маркетингу посилюють ефективнють вибудовування зв'язку мiж виробником та споживачами, роблять його довготривалим та мщним. Перетворення брендування з просто'Т спроби виробника щентифкувати сво'Т товари у потужний iнструмент управлшня - бренд-менеджмент та використання брендування в якост стратеги розвитку компанш, регiонiв, визнання надефективними бренд-орiентованi моделi нацiональних економiк змiцнюе авторитет бренду та визначае його майбутне як стратепчне.
Висновки. УкраТ'ш необхщно знайти власний шлях до економiчного зростання, яке неможливе без технологiчних зсувiв в економiцi, впровадження iнновацiй, що передбачено шдус^альним вектором розвитку краТ'ни та лопчно вписуеться у формат моделi бренд-орiентованоТ' нацiональноТ' економiки.
Еволю^я бренду змiнила його змiстовне навантаження та зовшшнш прояв. Сучасний етап розвитку брендування розпочався завдяки iндустрiалiзацiТ нацюнальних економiк, що сприяла зростанню продуктивност працi, кiлькостi товарiв та створила передумови щентифшацп та диферен^аци товарiв, Тх захисту. Сьогоднi бренд перетворився в потужний шструмент управлшня процесами створення та просування не ттьки товару, а й - послуги, компани, територи. Бренд вттюе в них емоцiйнi, духовнi, ментальш переваги, задовольняючi сучаснi споживчi очкування. Подальша конкуренцiя мiж брендами стимулюе техшчний прогрес, iнновацiйнi пiдходи до менеджменту, що впливае на структурш пропорцп нацiональноТ економiки.
Формування бренд-орiентованоТ нацiональноТ економiки е ефективною стратепею краТни, що забезпечить необхiдне економiчне зростання, вирiшення соцiально-економiчних, екологiчних та демографiчних проблем, економiчну та пол^ичну незалежнiсть УкраТ'ни.
Список використаних джерел
1. Райнерт Е.С. Як багатi краУни забагатли... i чому 6idHi крани лишаються 6idHUMu / Е.С. Райнерт. - К: Темпора, 2014. - 444 с.
2. Економ'чна активнсть населення УкраУни 2014 : Стат. зб1'рник Державна служба статистики УкраУни, - 2015. - 206 с. [Електронний документ]. - Доступ до файлу: file:///C:/Users/2014.pdf
3. Студнська Г.Я. Методолог'чн пдходи до визначення поняття бренду / Г.Я. Студнська // Науковий всник Херсонського державного ун'терситету. - Серiя Економiчнi науки. - Вип.8. - Ч.1. - Херсон, 2014. - С. 121-125.
4. УкраУна у цифрах 2015 року : Стат. збiрник Державна служба статистики УкраУни, - 2016. -239 с. [Електронний документ]. - Доступ до файлу: file:///C:/Users/Ukraine_2015_ukr.pdf
References
1. Raynert E.S. Yak bahati krayiny zabahatily... i chomu bidni krayiny lyshayut'sya bidnymy [How rich countries became rich... and why poor countries remain poor]. - K: Tempora, 2014. - 444 p.
2. Yekonomichna aktivnist' naselennya Ukraini 2014 : Stat. zbirnik Derzhavna sluzhba statistiki Ukraini [Economically active population Ukraine 2014: Stat. collection State Statistics Service of Ukraine], - 2015. - 206 p. : file:///C:/Users/2014.pdf
3. Studins'ka G.Y. Metodolohichni pidkhody do vyznachennya ponyattya brenda [Methodological approaches to the defenition of brand] // Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. - Seriya Ekonomichni nauky. - Vyp.8. - CH.1. - Kherson, 2014. - P. 121-125.
4. Ukrayina u tsyfrakh 2015 roku : Stat. zbirnyk Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny [Ukraine in Figures 2015: Stat. collection State Statistics Service of Ukraine], - 2016. - 239 p.: file:///C:/Users/Ukraine_2015_ukr.pdf
ДАНI ПРО АВТОР1В
C^iHCbKa Галина Ямвна - кандидат економiчних наук, докторант Державний науково-дослщний шститут шформатизаци та моделювання економки пр. Дружби народiв, 38, КиТв, УкраТна e-mail: [email protected]
Ходжаян Алiна Олександрiвна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри мiжнародних економiчних вiдносин, КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний унiверситет вул. Кiото, 19, КиТв, УкраТна e-mail: alina [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
^гудинская Галина Яковлевна - кандидат экономических наук, докторант
Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики пр. Дружбы народов, 38, Киев, Украина e-mail: [email protected]
Ходжаян Алина Александровна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры международных отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет ул. Киото, 19, Киев, Украина e-mail: alina [email protected]
ABOUT THE AUTHORS Studinska Galina Y. - PhD, Doctoral
State Research Institute of Informatization and Economic Modelling Pr. Druzhby narodiv, 38, Kyiv, Ukraine e-mail: [email protected]
Khodzhaian Alina O. - Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economics st. Kyoto, 19 Kyiv, Ukraine e-mail: alina [email protected]
