CC BY
65
УДК 334.027: 37.07
БРЕНД ЯК 1НДИКАТОР ДИСПРОПОРЦИ РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Студiнська Г.Я.
Свтовий досв'д брендування територ1альних формувань у масштабах краУни та перш1 кроки УкраУни в цьому напрямку пдтверджують сторичну спроможнсть та ефективнсть бренда в якостi формату управлння нацональним господарством. Досл1дження доводять залежнсть нацонального бренда в'д загального р'вня соцально-економ'чного розвитку краУни, який, в свою чергу, визначаеться сумарним економ1чним потенцалом окремих рег1он1в, що дозволяе використовувати показник брендованостi рег1он1в у якостi ¡ндикатора диспропорцУУ Ух розвитку.
Предметом дослдження е ¡нтеграцйы властивостi бренда, що характеризують диспропорци економ'чного розвитку окремих рег1он1в УкраУни та краУн Свросоюзу.
Мета роботи полягае у обгрунтуванш показника брендованостi територУ у якостi ¡ндикатора р'тня економ'чного розвитку рег'юну.
У процес1 дослдження використовувались принцип системностi загального зв'язку, ситуацшний п'дх'д до розгляду бренда, як ¡нструменту виршення комплексу соцально-економ'чних, екологчних та полтичних проблем окремих рег1он1в.
Практичне значення отриманих результат в полягае у використанн показника брендованост територУУ для оцнки р'тня диспропорци розвитку окремих рег1он1в, подолання якого можливе у бренд-ор'ентованому форматi нацональноУ економки.
Висновки. Показник брендованостi територи е ¡нтеграцйним ¡ндикатором, що характеризуе р'вень соцально-економ'чного розвитку цеУ територУУ. Бренд-ор'ентований формат розвитку регональноУ та нацональноУ економки е оптимальним при умовi об'еднання зусиль уряду, приватного пдприемництва та громадськостi.
Ключов слова: бренд територУУ, нацональний бренд, коефцент брендованостi
БРЕНД КАК ИНДИКАТОР ДИСПРОПОРЦИИ РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ
Студинская Г.Я.
Мировой опыт брендирования территориальных формирований в масштабах страны и первые шаги Украины в этом направлении подтверждают историческую способность и эффективность бренда в качестве формата управления национальным хозяйством. Исследования показывают зависимость национального бренда от общего уровня социально-экономического развития страны, который, в свою очередь, определяется суммарным экономическим потенциалом отдельных регионов, что позволяет использовать показатель брендованости региона в качестве индикатора диспропорции регионального развития.
Предметом исследования является интеграционные свойства бренда, характеризующие диспропорции экономического развития отдельных регионов Украины и стран Евросоюза.
Цель работы заключается в обосновании показателя брендованости территории в качестве индикатора уровня экономического развития региона.
В процессе исследования использовались принцип системности общед связи, ситуационный подход к рассмотрению бренда, как инструмента решения комплекса социально-экономических, экологических и политических проблем отдельных регионов.
Практическое значение полученных результатов заключается в использовании показателя брендованости территории для оценки уровня диспропорции развития отдельных регионов, преодоление которого возможно в бренд-ориентированном формате национальной экономики.
Выводы. Показатель брендованости территории является интегральным индикатором, характеризующим уровень социально-экономического развития этой территории. Бренд-ориентированный формат развития региональной и национальной экономики является оптимальным при условии объединения усилий правительства, частного предпринимательства и общественности.
Ключевые слова: бренд территории, национальный бренд, коэффициент брендованости региона
BRAND LIKE A INDICATOR OF DISPARITIES OF THE REGION'S DEVELOPMENT
Studinska G.Y.
World experience of branding territorial formations a countrywide scale and the first steps in this direction Ukraine confirmed the historical capacity and effectiveness as brand format of national economy management. Research shows the dependence of the national brand from the overall level of socio-economic development, which in turn is determined by the total economic potential of individual regions, allowing the use region's brandindex as an indicator of regional development disparities.
The subject of research is the integration brand properties that characterize the economic disparities of certain regions of Ukraine and EU countries.
Purpose of research is justification of the region's brand-index as an indicator of level of the economic development of regions.
During the research were used a general principle of systemic of of general communication, situational approach to the brand, as a tool for solving complex social, economic, environmental and political problems of individual regions.
© Студшська Г.Я., 2016
Ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 29/1
169
The practical significance of the results is to use region's brand-index to assess the level imbalances of certain regions, overcoming of which is possible in the brand-oriented format of the national economy.
Conclusions. Region's brand-index is an integral indicator characterizing the level of social- economic development of the territory. Brand-oriented format of regional and national economy is the best in the joint efforts of government, private enterprise and the public.
Keywords: Brand of the territory, national brand, region's brand-index
Наявнють суттевих диспропорцш у eKOHOMi4HOMy розвитку окремих краТн в бвросоюз^ а також окремих репошв в межах УкраТни створюе певш соцiально-економiчнi та пол^ичш проблеми, ^норування яких може привести до Тх загострення, що свщчить про актуальшсть Тх дослщження, oцiнки та виршення. Ефeктивнiсть бpeнд-opiентoванoТ стратеги розвитку територи (краТни) цiлкoм доведена дoсвiдoм краТн бвросоюзу та свiту. Однак, на сьогодш питання подолання сoцiальнo-eкoнoмiчних диспропорцш через брендування регюшв, що мають мiсцe як в УкраТш, так i в eвpoсoюзi, та перетворення бренда в шструмент державно' регюнальноТ пoлiтики залишаеться недостатньо дoслiджeними. При цьому саме брендування окремих територш та краТни найбiльшoю мipoю визначае характер сoцiальнo-eкoнoмiчних змiн в цих репонах та европейських краТнах в цтому, а вiдтак демонструе можливосп, перспективи та вектор для подолання розбалансованого репонального розвитку, що мае мюце i в eвpoсoюзi, i в УкраТни.
AHani3 ocTaHHix дослщжень та публiкацiй свiдчить, що проблемам диспpoпopцiТ peгioнальнoгo розвитку, дepжавнiй регюнальнш пoлiтицi, бренда тepитopiТ присвячено багато уваги науков^в та пpактикiв. Розвиток територш у бpeнд-opiентoванoму фopматi дослщжують Ф.Котлер, К.Асплунд, 1.Рейн, Д.Хайдер [2] та шш^ М.1.Деркач [1], Г.Нколенко [3] та iншi аналiзують диспропорцп сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку peгioнiв УкраТни, Р.Рукомеда [6] та ^i визначають структуры перетворення в бвропейському сoюзi. Однак, на сьогодн питання подолання сoцiальнo-eкoнoмiчних диспpoпopцiй через брендування peгioнiв, що мають мюце як в УкраТш, так i в eвpoсoюзi, та перетворення бренда в шструмент державноТ peгioнальнoТ пoлiтики залишаеться недостатньо дослщженими. При цьому саме брендування окремих територш та краТни найбiльшoю мipoю визначае характер сoцiальнo-eкoнoмiчних змiн в цих репонах та европейських краТнах в цтому, а вщтак демонструе можливосп, перспективи та вектор для подолання розбалансованого репонального розвитку, що мае мюце в УкраТни.
Предметом дослщження е штеграцшш властивосп бренда, що характеризують диспропорцп eкoнoмiчнoгo розвитку окремих регюшв УкраТни та краТн бвросоюзу.
Мета роботи полягае у обфунтуванш показника бpeндoванoстi територи у якосп iндикатopа piвня eкoнoмiчнoгo розвитку регюну.
У пpoцeсi дoслiджeння використовувались принцип системносп загального зв'язку, ситуацшний пiдхiд до розгляду бренда, як шструменту виpiшeння комплексу сoцiальнo-eкoнoмiчних, еколопчних та пoлiтичних проблем окремих репошв.
Практичне значення отриманих результалв полягае у викopистаннi показника бpeндoванoстi територи для оцшки piвня диспpoпopцiТ розвитку окремих репошв, подолання яких можливе у бренд-opiентoванoму фopматi нацюнальноТ eкoнoмiки.
Бренд краТни, як сукупнють нацioнальних характеристик, iснуе iстopичнo, в контекст даного дoслiджeння вiн розглядаеться у якост формату стpатeгiчнoгo розвитку краТни, шструменту змши ТТ iмiджу та ретрансляцп цього iмiджу власним громадянам та мiжнаpoднiй спiльнoтi. В цьому сена бренд краТни розкривае велик можливосп, якщо правильно врахувати iстopичнi передумови його створення та визначити вектор, який надасть необхщне направлення його розвитку. Формат нацюнального бренда, на нашу думку, мае об'еднати розвиток системи комерцшних, некомерцшних, в т.ч. терт^альних бpeндiв уах фopматiв (peкpeацiйна зона, вiльна eкoнoмiчна зона, бренд мiста, oбластi, краТни); та мае пщтримуеться законодавчо урядом, приватним бiзнeсoм та всiм сусптьством. Така iнтeгpацiйна модель розвитку краТни вир^ить наступне:
1. Розкрие велию мoжливoстi перед кожним peгioнoм, в^изняною eкoнoмiкoю в цiлoму через самовизначення вектора розвитку репошв, реструктуризацю мюцевоТ iнфpастpуктуpи, створення особливих iнвeстицiйних умов, залучення додаткових туристичних пoтoкiв, а також через державну пiдтpимку прюритетних галузей, peгioнальнoТ peстpуктуpизацiТ, розвитку рекреацшних тepитopiй, мiжpeгioнальних та нацioнальних захoдiв;
2. Забезпечить ефективний бeк-oфiс краТни через розумшня нацioнальнoТ iдeнтичнoстi, формування системи нацюнальних цiннoстeй; створення прозорого правового поля, piвнoТ захищeнoстi та вщповщальносп всiх верст населення; пщняття сoцiальних та eкoлoгiчних стандаpтiв життя до европейського piвня; гаpантiю eкoнoмiчнoТ та пoлiтичнoТ безпеки;
3. Дозволить створити ефективний штерфейс фpoнт-oфiсу кожного регюну i краТни в цтому через розробку пол^ичноТ платформи бренда репошв i краТни, Тх зовшшньоТ атрибутики через системний пiдхiд до вах складових кожного образу, що транслюе позитивний iмiдж peгioнiв та краТни; забезпечить просування репошв та краТни на мiжнаpoднoму пpoстopi оптимальними засобами бренд-комушкацш.
Бpeнд-opiентoвана модель розвитку нацюнальноТ економки, за нашим задумом, як сукупнють комерцшних та некомерцшних брен^в, сумарна оцшка яких, стввщнесена з показником валового peгioнальнoгo продукту, характеризуе piвeнь бpeндoванoстi peгioну. Враховуючи здатнiсть бренда продукувати надприбутки, пщтримувати високу заpoбiтну плату пpацiвникам пщприемств, де виробляеться бренд, генерувати вщповщш податки у мiсцeвi бюджети, створювати peгioнальний продукт, його oцiнка опосередковано надае певну сoцiальнo-eкoнoмiчну характеристику регюну; розгляд бренда у якосп швестицп теж характеризуе peгioнальний piвeнь розвитку. Саме
тому, що бренд уллюе iнтеграцiйнi соцiально-економiчнi характеристики розвитку територп, а показник брендованостi територп логiчно застосовувати у якостi Ыдикатора рiвня регiонального розвитку.
Пошук ефективних шляхiв до подолання диспропорцiй у соцiально-економiчному розвитку призвiв до вщкриття сучасних маркетингових iнструментiв, що сприяли структурой трансформацп нацiональних економiк та окремих територш через Тх брендування. Розвиток економки кожноТ краТни неможливий без урахування територiальних особливостей, зокрема, сильних та слабких сторш функцюнування регiональних економiчних систем, сприятливих i негативних тенденцiй, якi визначають вектор розвитку регюшв.
Одним iз головних проявiв регiональних диспропорцiй в УкраТн е суттевi вдмшносп в рiвнях со^ально-економiчного розвитку мiж регюнами, що вiдображаються через показники валового регюнального продукту (ВРП) i ВРП на одну особу. 1нвестицшы умови, що склалися у кожному репоы УкраТни, мають свiй «внесок» у суп^ територiальнi диспропорцп економiчного розвитку та забезпечують збереження негативно' тенденцп регiонального розвитку в майбутньому. До со^альних показникiв, що характеризують диспропорцшнють розвитку регiонiв УкраТни, вiдноситься: рiвень безробiття, середня заробiтна плата тощо.
В контекст дослiдження рiвня брендування окремих територш зазначимо, що спостер^аеться значна диспропор^я розвитку територiй та краТн, яка притаманна i краТнам бвросоюзу. Аналiз вартостi нацiональних брендiв краТн бвросоюзу, глобальних брендiв, що сягнули нацюнальш кордони дозволили запропонувати коефiцiент брендованостi краТн, розрахунок якого наведений у табл. 1.:
Таблиця 1. Розрахунок коефiцieнта брендованост краТн Свросоюзу за 2013 рiк
Варт1сть Вартють Вартють ВВП краТни Коефщ1ент
РЕИТИНГ2013 внутр1шн1х глобальних Бренда-краТни $ 2013 р1к, $ брендованосл краТни
бренд1в $ млрд. бренд1в $ млрд. млрд. млрд. (%)
1 2 3 4 5 6 7=(3+4+5)/6*100
1 Франц1я 249,637 68,287 1311,3 2734,949 59,57
2 Ф1нлянд1я: 13,541 7,444 105,92 218,3 58,13
3 Н1меччина 249,407 128,525 1650,53 3512,8 57,74
4 Швец1я 13,781 31,986 194,21 418,2 57,38
5 Великобритаыя 210,704 14,196 1097,5 2320,4 56,99
6 Грец1я 4,03 0 151,08 278 55,79
7 Дан1я 16,051 0 115,63 240,9 54,66
8 Португал1я 11,85 0 134,28 268,8 54,36
9 К1пр 0,696 0 12,95 25,3 53,94
10 Н1дерланди 11,108 19,679 380,09 780,3 52,66
11 1спан1я 14,551 15,481 734,74 1488,8 51,37
12 Люксембург 2,087 0 22,81 48,5 51,33
13 1тал1я 15,592 19,734 1008,81 2035,4 51,30
14 Хорват1я 0,791 0 42,99 86,6 50,56
15 Словен1я 0,384 0 28,94 58,7 49,96
16 1рланд1я 3,912 0 102,23 213,3 49,76
17 Чех1я 1,771 0 139,41 287,6 49,09
18 Угорщина 1,412 0 110,32 229,6 48,66
19 Австр1я 4,127 0 178,43 376,7 48,46
20 Бельг1я 2,715 0 217,54 455 48,41
21 Болгар1я 0,211 0 56,82 119,6 47,68
22 Польща 5,041 0 413,77 896,8 46,70
23 Румун1я 1,401 0 173,05 371,2 47,00
24 Мальта 0,078 0 5,98 12,9 46,96
25 Словаччина 0,293 0 67,15 144 46,84
26 Литва 0,142 0 33,99 75,4 45,27
27 Естоыя 0,104 0 15,46 34,4 45,24
28 Латв1я 0,078 0 20,83 46,5 44,96
Джерело: розраховано автором за власною методикою
Даш, що наведет у табл.1, свщчать, що рiвень брендованосл, який за авторськими розмiрковуваннями, характеризуе рiвень загального соцiально-економiчного краТни, не завжди визначаеться наявнiстю глобальних брендiв. Так, у десяти лiдерiв за цим показником опинилися чотири краТни, в яких вщсутш глобальн комерцiйнi бренди: Гре^я, Данiя, Португалiя, Кiпр. Очевидно, що високий коефiцiент брендованостi перелiченi краТни отримали завдяки високiй вщноснш вартостi нацiонального бренда краТни. Цтком логiчне розташування в кiнцi рейтингу краТн з пострадянського простору: Литви, Естонп, Латвп, та краТн, що вступили в бвросоюз нещодавно: Болгарiя, Польща, Румунiя, Словаччина, Мальта та шшк
Бренд необхiдно розглядати не як суто економiчне явище, хоча природно вш належить до сфери економки, як наслiдок дп економiчних чинникiв, але вплив неекономiчних факторiв, зокрема полiтичних та геополiтичних, со^альних, природно-клiматичних, якщо не е виршальними, то досить впливовими аргументами, корегуючими його ефективнiсть. Отже, використання показника брендованосп окремих регiонiв (краш-члеыв
бвросоюзу) у якост критерiю оцiнки диспропорцiйностi розвитку поряд з традицмними показниками (ВВП на душу населення, рiвень безробiття, середня заробп"на плата тощо) цiлком доцтьне та логiчне.
Диспропорцiйнiсть розвитку притаманна кражам бвросоюзу через 'х рiзний рiвень со^ально-економiчного розвитку, часом та умовами (внутршшми та зовшшшми) вступу в бвросоюз. Так, одшею з ключових умов вступу та перебування у складi бвросоюзу е максимальний рiвень дефiциту держбюджету в розмiрi 3 % ВВП, але на практик навiть самi кра'ни-засновники - Францiя, Нiмеччина - вже давно не дотримуються ^еТ вимоги, принаймш, далеко не завжди. Другою неприемнютю для нових краш-члешв стали суттевi обмеження (квотування) на експорт у межах бвросоюзу, внаслщок чого стьське господарство у деяких з них майже занепало, а розвинут кра'ни - Великобританiя, Францiя, Ымеччина та lталiя - отримали полегшений вихiд на ринки збуту кра'н - нових членiв бвросоюзу. Водночас нам^илися диспропорци у розподiлi грошових видаткiв: названi вище чотири кра'ни за рiшенням бвропарламенту отримують з евро бюджету близько 25 % видатш, тодi як на них припадае близько 60 % ВВП бвросоюзу [4; 6].
Бренд-орiентований формат розвитку територп (м^а, областi, кра'ни) передбачае рiзнi форми, це може бути рекреацмний регiон, спецiальна (втьна) економiчна зона, ТПР (територiя прюритетного розвитку), промисловий кластер, iнновацiйний парк тощо. Головна мета створення територiального бренда - реiнкарнацiя територп через перепрофтювання и потенцiалу, стрiмкий розвиток в новому стратепчному напрямку з метою покращення його економiчного стану та пщвищення рiвня добробуту населення. Велику роль в^грають i комерцмы бренди.
1нтегрований пiдхiд до розв'язання тако''' мети потребуе вирiшення важливих наукових та практичних завдань, а саме: 1. Аналiз досвiду функцюнування територiальних формувань; 2. Визначення переваг, недолшв та 'х причин; 3. Дослщження економiчного стану територп з метою виокремлення тих, що потребують застосування мехаызму реЫкарнацп; 4.Обфунтування стратепчного напрямку розвитку з урахуванням територiального потенцiалу; 5. Розробка детальних програм розвитку та економiчного зростання, умов залучення iнвестицiй, системи стратегiчних показниюв; 6. Органiзацiя та щiльний контроль за дотриманням законодавчих, управлЫських ршень, якiстю 'х результатiв, 'х оперативного корегування у разi потреби [8].
Аналiз брендування в УкраМ свщчить про значне вiдставання цього процесу вщ рiвня брендування кра'н бвросоюзу. Так, в УкраМ поки вщсуты бренди, що вiдповiдають умовам визначення глобального бренда; певна диспропор^я юнуе i в наявностi та вартосп брендiв в окремих регiонах кра'ни, що видно з табл. 2.:
Таблиця 2. Регюнальна структура Т0Р-100 украшських брендiв в 2014 роц
Область Бренди Млн $ Бренди Млн $ Область Бренди Млн $
Оболонь 335 Правекс банк 10,1 Хлiбний Дар 174
КиТвстар 21В 1нтертоп 10 Черкаська - 211,2 (3,7%) Цельсм 18
Наша Ряба 214 Швсика - 1907,6 Aukro.ua 9,3 Ласуня 9,7
Life 155 Клуб Сиру 9 Бтосв^ 9,5
Gala 99 Пузата Хата 8,9 Корона 135
Нова пошта В7,5 ТЕТ 8,8 Сумська - 184,2 (3,3%) Люкс 39
Епщентр 7В Моршин 498 Шостка 10,2
Rozetka.ua 67,5 Львiвське 108 Prime 71
Верес 62,2 CBÎTO4 76 Xaркiвcькa - 141,6 (2,5%) Фокстрот 52
Мiвiна (Nestle) 47.2 Львiвcькa - 943,8 (16,7%) ОККО 59 XADO 9,4
Живчик 45 Яготинське 58,3 Рогань 9,2
Фора 44,9 Козирна карта 57 Xерcонcькa 167 (3%) Чумак 167
Велика Кишеня 43,5 Галичина 41 Стьпо 51,7
£ 1+1 3В,5 1 приватна броварня 23,9 Донецька - 103,4 (1,8%) Zarina 26,5
со со Фуршет 31,6 Щедро 22,6 ФК Шахтер 13
1нтер 31,1 Приватбанк 195 АВК 12,2
(D Слов'яночка 27 Олейна 131 Полтавська 103 (1,8%) Миргородська 103
Г^ О Дельта банк 23 АТБ 81 Oдеcькa - 81,5 (1,4%) Наш ак 71,2
Нова л^я 22,7 Днтропетровська 526 (9,3%) Comfy 55,4 Шустов 10,3
Контi 21,5 АЛЛО 26 Коктебель 28
.Û ФК Динамо Кшв 20,5 Мобточка 15,9 Novus 22,1
m СТБ 1 В,5 Любимов 11,8 АР ^им - 91,9 (1,2%) Массандра 16,8
s ü Гаврилiвськi курчата 18,4 Бюла 9,9 Medoff 14
Росинка 17,5 Sandora 270 Артемiвське 11
ICTV 17 Mиколaïвcькa - Садочок 52,9 Юровоградська 28,4 (0,5%) Ятрань 19,3
Олком 14,8 361 (6,4%) Marengo 26,6 Королiвський смак 9,1
Космо 14,4 Коблево 11,5 Житомирська 16, 2 (0,3%) Бердичiвське 16,2
Ukr.net 13,9 ВЫницька 315,2,6%) ROSHEN 248 1вано-Франювська 15,8 (0,3%) Буковель 15,8
Воля 13,5 Тульчинка 43,4 Луганська 10,9 (0,2) Щедрий дар 10,9
Сушия 13,2 Бта л^я 23,8 Закарпатська Агуша*
Zibert 12 Волинська 233,3 (4,1%) Торчин 171 Зaпорiзькa Хортиця*
Новий канал 11,6 WOG 52,7 Рiвненcькa Комо*
Щедрий Дар 10,9 Руна 9,6 Xмельницькa Ажур*
Оранта 10,8 ЧернИвська ЧернИвське 203 Черывецька Буковинка*
Караван 10,4 215,7 (3,8%) ЕКО Маркет 12,7 Терноптьська Мкулинецьке*
Джерело: розраховано автором за [б]
*Вартсть бренда не ввшшла у рейтинг ТОР-100 укра'Унських бренд'т
BapTicTb бренда розрахована укра'нською компанieю MPP Consulting за власною методикою.
Як видно з табл. 2., 40 Кшвських брендiв з ТОР-100 складають 33,7% вщ загально''' вартостi брендiв Укра'ни. 16,7% належать Львiвським брендам, 9,3% - Днтропетровським, що логiчно пояснюе концентрацш брендування у мiстах-мiльйонниках. Виключенням залишаються Донецька, Одеська та Луганська обласп, де бренди не сягнули 5% межу, поряд з якими питома вага брендiв Вшницько'Т областi склала 5,6%. Найбтьша диспропорцiя регiонального розвитку за критерieм брендованостi становить у Чершвецькш, Хмельницькiй та Луганськiй областях. Так рiзниця мiж КиТвською та Луганською областями складае майже 175 пунктв, що свiдчить про концентрацш брендiв у столицi та невикористаний потен^ал ЛуганськоТ' областi.
Скористуемося методикою Brand Finance для розрахунку вартост брендiв украТ'нських регiонiв (областей), результати якого наведет у табл.3.:
Таблиця 3. Розрахунок вартост територiальних брендiв Украши
№ Область Валовий репональний продукт Вартсть тepитоpiальноrо бренда
2010 2011 2012 2013 2014
1 2 3 4 5 6 7 8=£3+7)/5*10%
1 АР Крим 47996 47579 54427 58005 57130 5136,2
2 Вшницька 23589 29099 33024 36191 34871 3135,48
3 Волинська 14429 17637 20005 20622 21327 1880,4
4 Днтропетровська 116136 140020 147970 152905 159409 14328,8
5 Донецька 128986 161021 170775 164926 187119 16256,54
6 Житомирська 18743 21928 24849 25676 25842 2340,76
7 Закарпатська 15299 18054 21404 21400 22261 1968,36
8 Запорiзька 42736 49525 54828 54352 62892 5286,66
9 1в.-Франшська 20446 26752 32286 33196 31913 2891,86
10 КиТ'вська 241592 282928 345348 381483 353377 32094,56
11 Юровоградська 15749 20041 22056 25313 23662 2136,42
12 Луганська 45541 57202 58767 55108 65227 5636,9
13 Львiвська 41655 52103 61962 63329 62269 5626,36
14 Микола'вська 24055 27633 29205 32030 33003 2918,52
15 Одеська 53878 61499 64743 69760 74100 6479,6
16 Полтавська 44291 52252 56580 58464 61024 5452,22
17 Рiвненська 15882 19302 21795 22004 23351 2046,68
18 Сумська 18333 22907 24933 26765 27087 2400,5
19 Терношльська 12726 16294 17957 18085 18525 1671,74
20 Харкiвська 65293 76866 82223 85315 92314 8040,22
21 Херсонська 15649 18448 19357 20767 21639 1917,2
22 Хмельницька 18096 22843 26237 26426 27087 2413,78
23 Черкаська 22354 27012 31265 33087 32224 2918,84
24 Чершвецька 9892 11969 13166 13757 14322 1262,12
25 Чернiгiвська 17008 21165 23934 24237 25219 2231,26
Джерело: розраховано автором за [7; 9]
Сума вартостi територiального та комерцiйних брендiв регiону дозволяе скласти рейтинг брендованост регiонiв, а вщнесення цiеТ суми до розмiру ВРП е коефiцiентом брендованостi регюшв, розрахунок яких наведений у табл. 4.:
Таблиця 4. Коеф^ент брендованостi periOHiB Украши у 2014 роц
№ Область Вартсть комерцшних брендв Вартсть тepитоpiальноrо бренда ВРП област 2014 рш Коeфщieнт брендованост област
1 2 3 4 5 6=(3+4)/5*100%
1 АР Крим 2205,6 5136,2 57130 12,85
2 Вшницька 7564,8 3135,48 34871 30,69
3 Волинська 5599,2 1880,4 21327 35,07
4 Днтропетровська 12624 14328,8 159409 16,91
5 Донецька 2481,6 16256,54 187119 10,01
6 Житомирська 388,8 2340,76 25842 10,56
7 Закарпатська - 1968,36 22261 8,84
8 Запорiзька - 5286,66 62892 8,41
9 1вано-Франшська 379,2 2891,86 31913 10,25
Продовж. табл. 4
1 2 3 4 5 6=(3+4)/5*100%
10 КиТвська 45782,4 32094,56 353377 22,04
11 Юровоградська 681,6 2136,42 23662 11,91
12 Луганська 261,6 5636,9 65227 9,04
13 Львiвська 22651,2 5626,36 62269 45,41
14 МиколаТвська 8664 2918,52 33003 35,10
15 Одеська 1956 6479,6 74100 11,38
16 Полтавська 2472 5452,22 61024 12,99
17 Рiвненська - 2046,68 23351 8,76
18 Сумська 4420,8 2400,5 27087 25,18
19 Терноптьська - 1671,74 18525 9,02
20 Харшська 3398,4 8040,22 92314 12,39
21 Херсонська 4008 1917,2 21639 27,38
22 Хмельницька - 2413,78 27087 8,91
23 Черкаська 5068,8 2918,84 32224 24,79
24 Чернiвецька - 1262,12 14322 8,81
25 Чершпвська 5176,8 2231,26 25219 29,37
Джерело: розраховано автором
ТОР-10 регюшв за коефiцieнтом брендованостi наведено у табл. 5:
Таблиця^5.ТОР-10 украшських регiонiв за коефiцieнтом брендованост
№ Область Коефiцieнт брендованост
1 Львiвська 45,41
2 МиколаТвська 35,10
3 Волинська 35,07
4 Вшницька 30,69
5 Чершпвська 29,37
6 Херсонська 27,38
7 Сумська 25,18
8 Черкаська 24,79
9 КиТвська 22,04
10 Дшпропетровська 16,91
Джерело: складено автором
Першiсть у рейтингу, що належить Львiвськi обласп, е цiлком логiчною, оскiльки саме Львiв першим визнав бренд-орieнтований розвиток регюну власною стратегiею, активно розвивае як комерцмш бренди, так i територiальний бренд, активно просувае свм регiон не тiльки в краТш, а й на свiтовому просторк МиколаТвська область вдало використала ктматичш i географiчнi умови та запропонувала споживачам бренди, що пов'язанi з вирощуванням винограду та Ыших фрукпв та овочiв. Коефiцiент брендованостi регюшв свiдчить про наявнiсть значних диспропорцш у розвитку, нiвелювання яких вiрогiдне саме у бренд-орiентованому форматi.
Висновки. Розвиток економки кожноТ краТни неможливий без урахування територiальних особливостей, зокрема, сильних та слабких сторЫ функцюнування регiональних економiчних систем, сприятливих i негативних тенденцiй, якi визначають вектор розвитку регюшв. Наявнють значноТ диферен^ацп у забезпеченнi необхiдними економiчними та со^альними ресурсами зумовлюе адекватнi диспропорци розвитку, подолання яких залежить вщ вдало обраноТ стратеги розвитку регюну, штеграци регiону у свiтове господарство, реалiзацiТ со^ально-економiчного потенцiалу територп, що сьогоднi вдало вписуеться у формат бренда територп, а на нацюнальному рiвнi - у формат бренда краТни. Коефiцiент брендованостi територп штегруе перелiк показникiв, що характеризують диспропорцп регiонального розвитку краТни, а тому може бути використаний для аналiзу, оцЫки та прийняттi управлшських рiшень стосовно розвитку регiону та краТни.
Сьогодш перед нашою державою стоТть серйозний виклик: необхiдно подолати стереотип, який юторично затвердився у свщомосп свiтовоТ спiльноти, стати конкурентоспроможними, повщомити та постiйно пiдтримувати це повщомлення про позитивнi змiни, як вiдбуваються у краТш з метою виправлення репутаци краТни iз несприятливим швестицшним клiматом, що оптимально забезпечуеться у формам бренд-орiентованого розвитку нацюнальноТ економiки та створення i просування нацiонального бренда УкраТни.
Входження УкраТни до складу бвросоюзу буде перспективним у разi нiвелювання юнуючих диспропорцiй мiж окремими регiонами нашоТ краТни та подолання значного технолопчного, технiчного вiдставання через модернiзацiю нацюнальноТ економки та ТТ бренд-орiентовану стратегю розвитку. Успiх економiчного розвитку держави в умовах глобалiзацiТ' свiтового мiжнародного суспiльства неможливий без и штеграцп на паритетних засадах Ключовий акцент устху iнтеграцiТ' фокусуеться саме на паритетному принцип!' спвробтництва, що передбачае обмЫ продук^ею рiвного статусу та прибутковосп. Експорт сировини та натвфабрика^в в обмiн на
iмпортоване обладнання, технологи, готову продукцш не забезпечить довготривалого економiчного успiху УкраТ'ы, тим бтьше не стане гарантом економiчного збагачення кражи та пщвищення соцiальних стандарт для населення. Модернiзацiя народного господарства, розвиток пщприемств обробноТ' промисловостi, що мають високу прибутковiсть, iнвестування високотехнолопчних, наукоемних галузей, таких як нано-, бiо-, космiчнi технологи, що володють надвисокою прибутковiстю, передбачають можливiсть брендування та вщповщае згаданому паритетному принципу Ытеграци у розвинуте свiтове господарство.
Список використаних джерел
1. Деркач М.1. Проблеми диференцац" соцально-економ'чного розвитку регiонiв УкраУни в умовах глобально"' фнансово" кризи / М.1. Деркач // Актуальн проблеми розвитку економки регону: наук. зб. Вип.7. Т.2/за ред. 1.Г. Ткачук. - вано-Франквськ, 2011. - С. 221-224.
2. Котлер Ф., Асплунд К., Рейн И., Хайдер Д. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы. - СПб: Питер. - 2005. - 382 с.
3. Нiколенко Г. Диспропорц" соцально-економ'чного розвитку регiонiв Укра"ни та шляхи Ух зниження. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer31/973.pdf
4. Политика регионального развития ЕС на 2007-2013 гг. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://portfi nance.ru/analitik-24.html.
5. Рейтинг украинских брендов UkrBrand 2014 [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://mppconsulting.com.ua/ukrbrand/ukrbrand2014.html
6. Рукомеда Р. Свропейський Союз на меж!' структурних перетворень / Р.Рукомеда. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dt.ua/POLiTiCS/evropeyskiy_soyuz_na_mezhi_strukturnih_peretvoren-32655.html
7. Соцально-економ'чний розвиток регонв УкраУни за счень-серпень 2010 року. - К.: Держкомстат, 2010. - 25 с.
8. Студнська Г.Я. Територiальний бренд як механзм ренкарнац"' депресивних регiонiв [Електронний ресурс] / Галина Яквна Студнська // ЕКОНОМ1КА: реалi" часу. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n1.html
9. Сайт компанi"Brand Finance. //Режим доступу: www.brandfinance.com/
References
1. Derkach M.i. Problemy dyferentsiatsiyi sotsial'no-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrayiny v umovakh hlobal'noyi finansovoyi kryzy [Problems of differentiation of socio-economic development of regions of Ukraine in the global financial crisis] // Aktual'ni problemy rozvytku ekonomiky rehionu: nauk. zb. Vyp.7. T.2 / za red. i.H Tkachuk. - ivano-Frankivs'k, 2011. - P. 221-224.
2. Kotler F., Asplund K., Reyn Y., Khayder D. Marketynh mest. Pryvlechenye ynvestytsyy, predpryyatyy, zhyteley y turystov v horoda, kommuny, rehyony y strany Evropy [Marketing places. Attraction of investments, enterprises, residents and tourists in the city, regions, country of Europe.]. - SPb: Pyter. - 2005. - 382 p.
3. Nikolenko H. Dysproportsiyisotsial'no-ekonomichnoho rozvytku rehionivUkrayinyta shlyakhy yikh znyzhennya [Disparities of socio-economic development of Ukraine and ways to reduce them].: http://www.sworld.com.ua/konfer31/973.pdf
4. Politika regional'nogo razvitiya YES na 2007-2013 gg. [EU regional development policy for the years 2007-2013].: http://portfi nance.ru/analitik-24.html.
5. Reyting ukrainskikh brendov UkrBrand 2014/ [Rating Ukrainian brands UkrBrand 2014]: http://mppconsulting.com.ua/ukrbrand/ukrbrand2014.html
6. Rukomeda R. Yevropeys'kyy Soyuz na mezhi strukturnykh peretvoren' /[European Union on the brink of structural transformations]: http://dt.ua/POLiTiCS/evropeyskiy_soyuz_na_mezhi_strukturnih_peretvoren-
7. Sotsial'no-ekonomichnyy rozvytok rehioniv Ukrayiny za sichen'-serpen' 2010 roku. [Socio-Economic Development of Regions of Ukraine for January-August 2010] - K.: Derzhkomstat, 2010. - 25 p.
8. Studins'ka H. Ya. Terytorial'nyy brend yak mekhanizm reinkarnatsiyi depresyvnykh rehioniv. [Territorial brand like a mechanism of reincarnation depressed regions]. / Halyna Yakivna Studins'ka // EKONOMiKA: realiyi chasu. - 2015. -: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n1.html
9. Sayt kompaniyi Brand Finance. [Site of the company Brand Finance.]: www.brandfinance.com/
ДАН! ПРО АВТОРА
^гуд^^ка Галина Яквна - кандидат економiчних наук, докторант
Науково-дослщного економiчного шституту Мшютерства економiчного розвитку та туризму Укра'Тни
пр. Дружби народiв, 28, КиТ'в, УкраТ'на
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Студинская Галина Яковлевна - кандидат экономических наук, докторант
Научно-исследовательского экономического института Министерства экономического развития и туризма Украины
пр. Дружбы народов, 28, Киев, Украина
e-mail: [email protected]
ABOUT THE AUTHOR Studinska Galina Y. - PhD, Doctoral
Scientific and Economic Research Institute Ministry of Economic Development and Tourism of Ukraine Pr. Druzhby narodiv, 28, Kyiv, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 336.531.2
СТРУКТУРНА ТРАНСФОРМАЦ1Я 1НВЕСТИЦ1ЙНО1' ПОЛ1ТИКИ В КОНТЕКСТ! ТЕХНОЛОПЧНО! МОДЕРН1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
Тетеринець Т.А., Чиж Д.А.
Ключов'1 слова: iHeecmuu,iï, валовий внутр'шнш продукт, джерела iнвестицiй, ¡'нновацйний потенцал, технологчний потенцал, модернизация, економка.
СТРУКТУРНАЯ ТРАНСФОРМАЦИЯ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ
В КОНТЕКСТЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ МОДЕРНИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ
Тетеринец Т.А., Чиж Д.А.
Статья посвящена анализу макроэкономических показателей, в целях определения инвестиционных возможностей технологической модернизации экономики Республики Беларусь.
Цель: Анализ структурных преобразований инвестиционной политики Республики Беларусь с позиции проведения технологической модернизации экономики.
Методы - аналитический, сравнения, табличный, графический.
Результаты работы: Проведен анализ трансформации инвестиционной политики в контексте технологической модернизации экономики, выявлены существенные диспропорции в области накопления и использования воспроизводственных инвестиций, их технологической структуре. Изучены состав и структура источников инвестиций в основной капитал с позиции формирования технологического задела. Дана оценка эффективности использования инновационного потенциала как основного фактора технологического развития экономики.
Выводы: Выявлены основные направления совершенствования инвестиционной политики государства с целью повышения технологического потенциала Республики Беларусь.
Ключевые слова: инвестиции, валовой внутренний продукт, источники инвестиций, инновационный потенциал, технологический потенциал, модернизация, экономика.
STRUCTURAL TRANSFORMATION OF INVESTMENT POLICY IN THE CONTEXT OF TECHNOLOGICAL MODERNIZATION OF ECONOMY
Tsetsiarynets T.A., Chyzh D.A.
Article is devoted to the analysis of macroeconomic indicators, for definition of investment opportunities of technological modernization of economy of the Republic of Belarus.
Purpose: The analysis of structural transformations of investment policy of the Republic of Belarus from a position of carrying out technological modernization of economy.
Methods - analytical, comparisons, tabular, graphic.
Results of work: The analysis of transformation of investment policy in the context of technological modernization of economy is carried out, essential disproportions to storage sites and uses of reproduction investments, their technological structure are revealed. The structure and structure of sources of investments into fixed capital from a position of formation of a technological reserve are studied. The assessment of efficiency of use of innovative potential as major factor of technological development of economy is given.
Conclusions: The main directions of improvement of investment policy of the state for the purpose of increase of technological capacity of the Republic of Belarus are revealed.
Keywords: investments, gross internal product, sources of investments, innovative potential, technological potential, modernization, economy.
«Принцип акселератора: рост реального ВВП влечет за собой рост реальных инвестиций, в свою очередь подъем реальных инвестиций вызывает ответный рост ВВП» Лауреат Нобелевской премии П. Самуэльсон
Технологическая модернизация экономики является одним из основополагающих и первостепенных факторов устойчивого социально-экономического развития страны в целом и ее структурных звеньев в
176
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Тетеринець Т.А., Чиж Д.А., 2016
