CC BY
13
УДК 330
1НН0ВАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА ЯК ОБ'ШИВНА ПОТРЕБА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ
ЕК0Н0М1ЧН01 СИСТЕМИ
© 2016 ГОЦУЛЯК Л. в.
УДК 330
Гоцуляк Л. В. 1нновацшна eKOHOMiKa як об'ективна потреба сучасного розвитку eK0H0Mi4H0i системи
У статт'1 розглянуто сутшсть та головт риси ¡нновацшно/ економки, розкрито базов'> принципы ii побудови, ознаки та ндикатори. Охарактеризовано та наочно представлено результати переходу до тновац/йно/ економки як розвинених краш, так i так званих нових ¡ндустр1альних кран. Адже становлення ¡нновацшно! економки епохи постiндустрiального суспльства, тд(рунтям яко!е наука в цлому та знання, передбачае, що впроваджет у виробництво результати наукових досл'джень i розробок, ¡нформацйних та ¡нших нових технологш здатнi не т'шьки до-корiнно змнити мехашзми взаемоди краш, регютв, окремих пiдприемств, а й спричинити глибоке зрушення наших уявлень про закони i засади функцонування та розвитку економiчних систем рiзного р'вня. Розкрито неодмiннi умови ефективност1 iнновацiйноiекономки Украни, умови для науково-технологiчного прориву та цивЫзованого iснування нашоiкра'ти уXXI столiттi.
Ключов'! слова: постiндустрiальне сустльство, iнновацiйна економка, економка знань, нова економка, технолог'нна тнова^я, економiчне зро-
стання.
Ббл.: 8.
Гоцуляк Людмила Володимирiвна - аспiрантка, кафедра полтичноi економп, Ки/вський нацональний економiчний ушверситет ¡м. i (пр. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03680, Украна) E-mail: [email protected]
Гетьмана
УДК 330
Гоцуляк Л. В. Инновационная экономика как объективная необходимость современного развития экономической системы
В статье рассмотрены сущность и основные черты инновационной экономики, раскрыты базовые принципы ее построения, признаки и индикаторы. Изучены и наглядно представлены результаты перехода к инновационной экономике как развитых стран, так и так называемых новых индустриальных стран. Ведь становление инновационной экономики эпохи постиндустриального общества, основой которой являются наука в целом и знания, подразумевает, что внедренные в производство результаты научных исследований и разработок, информационных и других новых технологий способны не только в корне изменить механизм взаимодействия стран, регионов, отдельных предприятий, но и повлечь изменение нашего представления о законах и основах функционирования и развития экономических систем разного уровня. Раскрыты непременные условия эффективности инновационной экономики Украины, условия для научно-технологического прорыва и цивилизованного существования нашей страны в XXI веке. Ключевые слова: постиндустриальное общество, инновационная экономика, экономика знаний, новая экономика, технологическая инновация, экономический рост. Библ.: 8.
Гоцуляк Людмила Владимировна - аспирантка, кафедра политической экономии, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330
Gotsuliak L. V. Innovative Economy as the Objective Necessity of the Contemporary Development of an Economic System
The article considers substance and main features of innovation economy, discloses the basic principles of its building, its signs and indicators. The results of transition to innovative economy both in the developed countries and in the so-called newly industrializing countries have been studied and are visualized. Thus, formation of the innovation economy in the era of postindustrial society, generally based on science and knowledge, stipulates that embedding in the production of the results of research and development, as well as informational and other new technologies, not only can be able to radically change the mechanism of interaction between countries, regions, individual enterprises, but also can entail changing our view of the laws and basics of functioning and developing of economic systems on different levels. The sine qua non conditions for efficiency of innovation economy, conditions for scientific-technological breakthrough and civilized existence of our country in the 21st century have been disclosed.
Keywords: postindustrial society, innovation economy, knowledge economy, new economy, technological innovation, economic growth. Bibl.: 8.
Gotsuliak Liudmyla V. - Postgraduate Student, Department of Political Economy, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Pere-mohy Ave., Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: [email protected]
На сьогодншнш день для свито! економжи характерними е безпрецедентш геополiтичнi змши, яю обумовлеш, насамперед, глобалiза-щею i мiждержавною економiчною штегращею. Однак, на думку багатьох експерпв, необхцно визнати, що щ глобальш явища е наслцком шших, не насткьки явних i очевидних, але не менш впливових i значущих масш-табних явищ, пов'язаних з формуванням «ново! еконо-мжи», «економжи знань» та «шновацшно! економжи». Ми увшшли до ново! стадГ! суспкьного розвитку, яка прийшла слцом за iндустрiалiзацiею - постшдустрiалi-заци. 1нструменти розумшня та трактування постшду-стрiального суспкьства вивчають та розширюють таю американсью соцюлоги, як Д. Белл, Г. Кан, полгголог З. Бжезшський, економкт А. Тоффлер та шш1 Даний
концепт шдтримують багато як зарубiжних, так i в^чиз-няних економкпв та соцюлопв.
Становлення шновацшно'! економжи епохи пост-iндустрiального суспкьства, шдгрунтям яко! е наука в цкому та знання, передбачае, що впроваджеш у виробництво результати наукових дослцжень i розробок, ш-формацшних та шших нових технологш здатш не ткьки докоршно змшити мехашзми взаемоди кра!н, регюшв, окремих шдприемств, а й вимагають глибокого зрушення наших уявлень про закони i засади функцюнування та розвитку економiчних систем рiзного рiвня. Витрати на виробництво i реалiзацiю ново!, наукомктко! та висо-котехнолопчно! продукц!!, а також на отримання нових знань складають значну величину, знехтувати якою не е рацюнальним. Ткьки наука здатна розширити уявлення
про гостру необхцшсть потреби в шновацшх, i ткьки вектор шновацшно! економжи здатен вивести економь ку Укра!ни на новий рiвень розвитку - такий, якi обрали для себе Китай, Швденна Корея, Сiнгапур, Малайзш, 1н-дiя. Отже, iнновацiйна економжа е об'ективною потребою сучасного розвитку в^чизняно! економiчно! систе-ми та потребуе бкьш ретельного вивчення.
Дослцженню шновацшно! моделi розвитку нацю-нально! економiки, зокрема впливу шновацш на еконо-мiчне зростання, !х роль у формуваннi конкурентних пе-реваг присвяченi працi таких науковщв, як М. Абрамо-вiца, Н. 1ваново!, Л. Канторовича, Р. Нельсона, Р. Солоу, Р. Фостера, Н. Шелюбсько!, Й. Шумпетера та ш.
У дослiдженнях вiтчизняних науковцiв розгляну-то сучаснi стратег^ побудови шновацшно! моделi еко-номiки. Це ряд праць таких учених, як В. Александрова, А. Гальчинський, Я. Жалко, В. Геець, Б. Кваснюк, Г. Клим-ко, Н. Краснокутська, Д. Лук'яненко, С. Мочерний, Ю. Па-хомов, В. Савчук, О. Швиданенко та iн. Разом з тим, як в^чизняними, так i зарубiжними ученими деякi ас-пекти дано! науково'1 проблеми висвiтленi досить вузь-ко. Так, удосконаленню п1длягають методики, пов'язаш з оцiнкою впливу шновацшного iндикатора на ступiнь кон-курентоспроможност нацiональних економiк та конку-рентш переваги. Заслуговуе уваги також бкьш детальне вивчення проблеми розробки дiево! шновацшно! стратеги для нашо! кра!ни, а також шляхи подолання техноло-гiчного розриву iз свгговими iнновацiйними кра!нами-лiдерами. Особливо це актуально сьогодш, коли стало чико ясно, що подолання економiчно! кризи можливе через застосування механiзмiв впровадження iнновацiй, зростання ролi людського капталу та науки.
Розширене в1дтворення нових економiчних знань та !х матерiалiзацiя в кориснi для кожно! людини новi продукти i товари, звичайно ж, не вiдбуваеться автоматично. Для цього необхцш безперервнi змши i но-вовведення в способах i формах виробництва, в управ-лiннi та вiдповiдних соцiальних трансакцшх, цкеспря-мованi та об'еднанi зусилля безлiчi економiчних об'ектiв та суб'ектш рiзних профiлiв. Зважаючи на це, самостш-ностi набувае проблематика, пов'язана з теоретичними та практичними питаннями створення i впровадження в господарську дшсшсть економiчних iнновацiй.
Теорiю шновацшно! економiки створив австрш-ський економкт Й. Шумпетер на початку ХХ ст., який першим увiв в1дмшносп мiж зростанням i розвитком економжи, дав визначення шноваци та класифжував !х вiдповiдним чином [7].
¡нновацшна економша - тип економши, заснова-но! на потоцi розробок, шновацш, тобто на постшному технологiчному вдосконаленш. Досить часто шнова-цiйну економжу ототожнюють iз економiкою знань та штелектуальною економiкою. Виробництво та експорт високотехнолопчно! продукци характеризуеться дуже високою доданою вартiстю, коштовнiстю самих техно-логiй. Така економiка е системоутворюючою основою постiндустрiального суспкьства. Хоча досить часто термш «економiка знань» використовують як синошм шновацшно! економiки, проте економжа знань - най-
вищий етап розвитку шновацшно! економiки. Сучасний масштабний, прискорений та iнтенсивний розвиток економжи знань закономiрно зумовлюе перманентшсть кiлькiсного зростання i безперервного яюсного онов-лення в нацiональних соцiально-економiчних системах та свiтовому господарствi в цкому. Основними суб'ек-тами шновацшно! системи е унiверситети (створюють знання), держави (фшансують i створюють знання), компани (фiнансують, створюють та комерцшно спря-мовують знання). Оновлена економжа як така е най-важлившою передумовою для того, щоб вцбувалося формування шновацшно! економiки, адже оновлення i модернiзацiя виробництва, замiна одного технолопчно-го укладу iншим принципово неможливi без отримання та масштабного впровадження нових знань.
Деякi дослцники (Д. Белл, Дж. Нейсбiтта, Е. Тоф-флер, Ф. Фукуяма та ш.) слушно зауважують, що для бкьшосп розвинених кра!н, якi процвп'ають у сучасно-му свiтi, саме шновацшна економiка забезпечуе свiтовi економiчнi переваги кра!ни, яка 'й створюе. У даний час до числа кра!н з шновацшною економiкою i розвиненим венчурним бiзнесом, який е найважлившою складовою шновацшно! економiки, входять США, Шмеччина, Япо-н1я, Австрал1я, Канада, Швец1я, Фiнляндiя, Сiнгапур, 1з-ракь та iншi кра!ни.
Базовi необхiднi принципи, характернi ознаки та шдикатори шновацшно! економiки згрупуемо таким чином [3, с. 8]:
+ високий iндекс економiчно! свободи та високий
рiвень розвитку освии i науки; + високий рiвень i конкурентоспроможна якiсть життя, висою вартiсть i якiсть людського кашталу в його широкому значенш; + висока конкурентоспроможнiсть економiки та кiлькiсть iнновацiйних пiдприемств (понад 6080%) та технологiчно ново! продукци; + замщення фiнансових капiталiв, конкуренц1я у середовищi, високий попит та цшшсть шновацш; + iнiцiацiя нових ринюв, д1я принципу розма!то-ст ринкiв;
+ розвинена шдустр1я знань та !х високий експорт.
I нновацшна економжа передбачае надмiрну кiлькiсть свое! продукци, послуг, патенпв, високих техноло-гiй, компанiй, пiдприемцiв, учених, шфраструктур i т. iн. Ця надмiрнiсть iнiцiюе i пiдтримуе конкуренцiю, яка приводить до шдвищення рiзноманiтностi та якост товарiв i послуг, до зростання продуктивност працi за рахунок надмiрностi iнновацiй i конкуренци мiж ними. Iнновацiйнi системи в розвинених кра!нах з шновацш-ними економжами - ефективнi та самопiдтримуючi конкуренцш у вси сво!х елементах. Це головна в1дмш-нiсть ринково! економжи з конкурентними ринками в уси галузях i сферах економiки вц неринково! економь ки з низьким шдексом економiчно! свободи. Саме кон-куренц1я i е двигуном розвитку особистосп, економiки, суспкьства i людського кашталу як головного штенсив-ного чинника розвитку.
Для шновацшно! ринково! економiки властиве одночасне зростання рiзного роду ринкiв, яке забезпе-
чуеться у випадку, якщо е рiзноманiтна надмiрнiсть, яку можна отримати ткьки при дуже високiй продуктивнос-т працi та високих технолотх. Надмiрнiсть наукових вiдкриттiв, винаходiв, 1дей, професiоналiв i т. iн. шщш-еться науковою та шновацшною системами залежно вiд потреб i попиту споживачiв. Водночас креативнiсть вче-них та iнноваторiв, конкуренцГя мiж ними штовхають !х на випередження зростання пропозици iнновацiй над !х попитом з боку економжи та суспкьства. У цьому i про-являеться випереджальний розвиток людського кашта-лу та його провГдна роль у сучаснш економiцi як чин-ника розвитку. В рамках шновацшно! системи спкьно з наукою та системою освiти вiдбуваеться стимулювання створення рiзних компанш - розробникiв iнновацiй. Це робиться за рахунок будГвництва центрiв колективного користування науковим обладнанням, технопарюв, спе-цiальних податкових зон, пкьг i дотацiй. Одночасно з цим мае створюватися надлишок фiнансових iнститутiв, яю задiянi в iнновацiйнiй економiцi, з метою спонукання до конкурування мiж собою за покупку акцiй старташв.
Таким чином, iнновацiйна економiка - це те нове явище, яке суттево вГдрГзняеться вГд тiе! моделГ, яка всiм вiдома пiд назвою «ринково-конкурентно! економiки». У цкому, iнновацiйна еко-номiка - це яюсна нова модель, яке йде впритул за ринково-конкурентною моделлю i багато в чому Г! запе-речуе в ступенi розвитку сучасних економiчних систем. Отже, проголошений головною метою економiчних реформ перехГд багатьох кра!н СНД, i Укра!ни в тому чис-лi, до ринково! економiки нiчого спкьного не мае з переходом iндустрiально розвинених кра!н до економiки шновацшно!. Вказана обставина вимагае ршучо! змши парадигми економiчно! науки, вiдмови вГд ринково-конкурентно! доктрини розвитку на користь концепци асоцiативно! поведiнки, економiчно! iнтеграцi! та фор-мування бiзнес-систем.
Абстрагуючись вiд нацiональних економiчних вГд-мгнностей кра!н, дослiдники обгрунтовано вГдзначають закономiрне зростання емностi знань сучасного шдиы-дуального i суспкьного вГдтворення. Безпрецедентне за-гострення мiжнародно! конкуренци за ринки збуту, яке ми спостериаемо сьогоднi, дае пiдстави стверджувати, що шанси зберегти у XXI столой свiй економiчний суверенитет мають ткьки тi держави, яю безперервно накопи-чували передовий, заснований на використанш наукових досягнень та техники, промисловий капiтал. Прихиль-шсть даного принципу розвитку наочно демонструють розвинеш кра!ни Заходу (насамперед, кра!ни «Велико! сiмкм» - 6-7), яю сконцентрували пiд сво!м контролем до 90 % светового наукового потенщалу та контролюють не менше 80 % глобального ринку високих технологш об-сягом у 2,5-3 трлн доларiв США. Зокрема, це таю кра!ни, як Велика БританГя, Францш, 1тал1я, Нiмеччина, Канада, США, Японш, високотехнологiчна продукцГя яких мае суттеву частку в товарному експортi.
Прогнозуеться, що до 2015-2020 рр. обсяг прода-жiв продукци високих технологш зросте до 4 трлн дола-рiв США, г саме за цей найбкьш перспективний г швид-ко зростаючий сегмент свГтового ринку йде найбГльш жорстка конкуренцГя. Поряд Гз технологГчно розвине-
ними кра!нами у вказану боротьбу активно включилося Г кГлька так званих нових ГндустрГальних кра!н - Китай, ПГвденна Корея, Сшгапур, МалайзГя, 1нд1я. Зокрема, со-щалктичний Китай за останне десятилГття минулого столГття змГг збГльшити виробництво наукоемно! продукци в десятки разГв, причому на тлГ загального зростання ВВП до 35,5 %. СьогоднГ частка на свГтовому ринку наукомГстко! продукцГ! нових ГндустрГальних кра!н, що демонструють наздоганяючий розвиток, оцшюеться не менше, як у 15 % [8].
Перераховаш обставини об'ективно обгрунтову-ють безперспективнГсть прийнято! в бГльшостГ перехГдних кра!н сировинну орГентацш еконо-мГчного зростання Г вимагають техшко-технолопчно! модернГзацГ! реального сектора економжи Г, перш за все, надання прюритетного значення промисловостГ. Останню вимогу без перебГльшення можна вважати глобальною тенденщею Г невГд'емною умовою сталого економГчного зростання в сучасних умовах, що вимагае вироблення Г реалшаци ефективно! державно! науково-технГчно! та ГнновацГйно-промислово! полГтики в будь-якГй кра!нГ, яка бажае увшти до числа передових технологГчно розвинених держав. Водночас необхГдно вГдзна-чити, що на шляху формування шновацшно! економжи в багатьох перехГдних до ринку кра!н е комплекс проблем, пов'язаних з тим, що тенденцГ! розвитку !х науково-шновацшно! сфери сьогоднГ багато в чому не збГгаються з вГдповГдними процесами в кра!нах свГтово! економГч-но! елГти. Зокрема, аналГз статистики дозволяе виявити позитивнГ тенденцЦ розвитку науково-технГчно! та Гн-новацГйно! сфери в технологГчно розвинених державах Г кра!нах, що демонструють наздоганяючий розвиток (Китай, ПГвденна Корея, 1ндш, МалайзГя Г деяю новГ члени бвропейського Союзу, включаючи Польщу, ЧехГю, Словаччину та ш.).
Перерахуемо неодмГннГ умови ефективностГ Гнно-вацГйно! економГки [1, с. 112 ]:
+ беззастережна вГдмова в1д руйнГвно! лГберально-ринково! доктрини розвитку, заснованГй на хибнш вГрГ в самодостатнГсть «невидимо! руки» ринку (за словами нобелГвського лауреата Дж. Стилща, «рука невидима тГльки тому, що Н просто не кснуе» [2]); ^ усунення явних нев1дпов1дностей базових прин-ципГв регшзаци монетарно!, кредитно-грошо-во! та фГскально! полГтики держав з перехГдною до ринку економжою зГ стандартами для кра!н, якГ впевнено формують шновацшну економГку; ^ вГдновлення (змГцнення) практики середньо- Г довгострокового планування розвитку народ-ногосподарського комплексу, як це сьогоднГ мае мшце в усГх найбГльш розвинених кра!нах свГту; + значне посилення (вГдновлення) регулюючо! та плануючо! ролГ держави в науково-технГчнгй та ГнновацГйнгй сферГ та шших наукоемних Г високо-технологГчних галузях нацГонально! економгки; ^ орГентацГя на шновацшний потенцГал великих Г дуже великих вертикально штегрованих дер-жавних Г державно-корпоративних компанГй;
+ кратне збкьшення державного фшансування НДР 1 НДДКР, насамперед, по наукових та ш-женерно-техн1чних напрямах; + ор1ентац1я на неформальн1 адресн1 податков1 пкьги та преференци учасникам шновацшного процесу.
Устратег1чному розвитку 1нновац1йна политика Укра1ни стикаеться як м1н1мум з двома серйозни-ми альтернативами. Наша кра1на мае значн1 запаси р1зних вид1в м1нерально'1 сировини, а також волод1е розвиненим штелектуальним потенщалом. Волод1ння цими двома видами актив1в в1дкривае принципово р1зн1 стратеги подальшого розвитку, одна з яких Грунтуеть-ся на переважному використанн1 сировинних ресурйв, 1нша пов'язана з акцентом на реал1зацш штелектуально-го капггалу. Сировинний шлях означае розвиток в першу чергу добувно'1 промисловост1, що 1 визначить м1сце Украши в глобальн1й економ1ц1. Отриман1 кошти будуть використовуватися для загального шдйому як вироб-ництва, так 1 добробуту населення. Цей стратепчний шлях стане визначальним 1 для шновацшно! пол1тики. У систем1 осв1ти буде стимулюватися п1дготовка кадр1в для видобувних галузей. Удосконаленню 1х технолопч-но1 бази буде в1дданий пр1оритет в галуз1 наукових до-сл1джень 1 розробок. Можна припустити, що це вельми полегшене виршення питання. Звксно, видобуток 1 екс-портування корисних копалин як приносив, так 1 буде приносити значний дох1д. Для нашо'1 кра'1ни залежн1сть в1д сировинно'1 спрямованост1 експорту е тривожним фактором, адже продукц1я, вироблена 1ншими 11 галузя-ми, у к1нцевому результайв може не потрапити на свио-вий ринок. Своею чергою, така тенденц1я е загрозливою 1 св1дчить про перетворення кра'1ни на сировинний придаток розвинених кра1н.
Принциповою 1ншою стратег1ею е ор1ентац1я на пр1оритетне використання штелектуального потенц1алу. В Укра'1н1 в1н досить великий 1 теоретично дае можли-вкть кра'1н1 розвиватися не по сировинному, а по шно-вацшному шляху. У цьому випадку увага акцентуеться на штеграци науки 1 виробництва, оснащенн1 останн1ми новими сучасними технологами, на п1двищенн1 вимог до само'1 продукцп. Вказаний напрямок розвитку передбачае значне збкьшення 1нвестування в таю галуз1, як наука, освиа, виробництво. Тр1ада «осв1та - наука - технологш» представляе зосередження штелектуального потенщалу кра'1ни, спираючись на яку та використовуючи ринков1 важел1, можливо шднятися на суттево новий р1вень тех-нолог1чного розвитку та економ1чного розвитку.
Особлив1сть ситуаци, що склалася в Укра'1н1, по-лягае в тому, що в краМ е значш фундаментальн1 й тех-нолопчш задки, ун1кальна науково-виробнича база в ряд1 галузей 1 висококвал1ф1кован1 фах1вщ, як1 е певною м1рою гарант1ею високо'1 результативност1 поетапного переведення економжи на 1нновац1йний тип розвитку.
Реал1зац1я 1де'1 переходу до 1нновац1йного розвитку не в1дбудеться, якщо сировинний сектор господарства залишиться несприйнятливим до нових технолог1й. 6 пе-редумови до того, щоб в1н став локомотивом шновацшного розвитку вс1е'1 економжи Укра1ни, що визначае
перспективи 11 зростання. Умовою вткення в життя таких перспектив мае стати ршення завдань глибоко'1 техноло-г1чно'1 модершзаци даного сектора господарства. Св1товий досв1д показуе, що компани - л1дери аналог1чних галузей, особливо в енергетищ, посл1довно реал1зують стратеги диверсифкаци та освоення науково-техн1чних рубеж1в. Вони нацкеш на зниження економ1чних витрат, освоення нових метод1в 1 технолог1й видобутку, транспортування та збериання продукцп, на розвиток сушжних виробництв 1 послуг. Тому вступ нашо'1 краши в новий етап сощально-економ1чного розвитку, який в стратег1чному план1 означае еволюцю економки в1д експортоор1ентовано! до 1н-новад1йно", повинен припускати пошук нових, б1льш про-дуктивних механ1зм1в диверсиф1кованого економ1чного зростання як з боку держави, так 1 з боку б1знесу. У досл1д-ницьюй л1тератур1, матер1алах економ1чних конференцш п1дкреслюеться, що економ1чний п1дйом нашо! держави може бути забезпечений т1льки шляхом оптимального поеднання 1нновац1йних та швестицшних можливостей у вс1х господарських галузях [5, 6].
Д1йсно, у краМ необх1дно реал1зувати таку модель промислового та економ1чного зростання, головним яюсним зм1стом яко1 повинен стати еволюцшний пе-рех1д до нових пропорцш 11 1нновац1йно! та сировинно! складових. На нашу думку, побудова комплексного ме-хан1зму регулювання переходу господарських систем до шновацшно! економ1ки змушуе керуватися рядом методолопчних правил, як1 оптимально поеднують дер-жавне регулювання 1 ринкову самооргашзацш. Важли-вою методолопчною вимогою до механ1зму державного регулювання переходу господарських систем до шновацшного типу розвитку е його повна в1дпов1дшсть цкям, завданням 1 напрямам державно! iнновацiйно! политики.
В1дсутшсть ф1нансування або ф1нансування в недо-статньому обсяз1 в результат! зниження дох1дно1 частини бюджет1в ус!х р1вшв, у тому числ1 внасл1-док незадовкьного ф1нансового стану господарюючих суб'екпв, не дозволить забезпечити реал1зац1ю низки заход1в щодо виведення Укра1ни на шлях шновацшно1 економ1ки. Варто в1дзначити, що в1дтворювальний цикл !нновац1йного типу розвитку економжи вимагае вдоско-налення законодавчо1 бази та основи державно1 !ннова-ц1йно1 пол1тики. Важливу роль вщграе м1жкра1новий науково-технолог1чний розвиток, посилення науково-технолог1чно1 та !нновац1йно1 полижи, забезпечення прогресивност! економ1чного зростання.
Таким чином, беручи до уваги авторитетш пращ таких в1тчизняних науковц1в, як В. Геець, С. Мочерний [4], Л. Шинкарук [6] та ш., на нашу думку, розвиток ш-новацшно1 економ1ки та стимулювання процесу фор-мування нових ринк1в вимагае створення особливо1 !нновац1йно1 !нфраструктури та шститупв п1дтримання !нновац1йного процесу, реал1зуючи низку заход1в:
^ розвиток конкуренци з метою формування по-питу та пропозици !нновац1й та 1х надм1рност1; ^ створення ефективних наукомктких виробництв, сектор1в ! галузей, формування процейв дифузй технолог1й до 1х споживач1в;
+ модерншацш економки та iнфраструктури, мо-дернiзацiя та пiдвищення ефективностi люд-ського капiталу в напрямку шдвищення його креативностi та iнновацiйностi; f створення вiдповiдного законодавства, що регу-люе вiдносини у сферi шновацшно! економiки; f створення форсайт-центрiв, форсайт-проекпв, спецiалiзованих дорожнк карт, якi знизять ри-зики впровадження нових продукпв; f створення центрiв комерщалiзащ! технологш i розробок;
f створення спецiалiзованих освiтнiх центрiв, технологiчних iнститутiв, що дозволють готу-вати не ткьки вчених та iнженерiв, але й шд-приeмцiв, стратегiв-iнноваторiв.
ВИСНОВКИ
В умовах становлення шформацшно-штелекту-ально'1 по свош сутностi, постшдустрiально! економiки та безпрецедентного загострення мiжнародно! конку-ренци за ринки збуту ткьки науково-техтчна та шно-вацiйна активнiсть зможуть гарантувати краМ вже не просто мкце в ряду розвинених держав з високим тех-нологiчним потенщалом, а "й шанси на елементарне ви-живання. Сьогоднi стiйкiсть економiчного зростання передусiм залежить виключно вц досягнень науково-технiчного прогресу та високоiнтелектуалiзованих фак-торiв виробництва. Усе це дшсно робить безперспек-тивною сировинну орieнтацiю економiчного зростання i настiйно диктуе необхiднiсть розвитку саме науково-iнновацiйноl сфери.
Таким чином, виходячи з принципово'1 нездатно-CTi лiберально-ринкового механiзму вирiшити проблеми соцiально-економiчноl диференщаци в глобальному i ре-гiональному масштабах, а також враховуючи прюри-тетнiсть розвитку науково-техшчно! сфери, яка надшно потрапляе в зону вад ринку, можна зробити висновок про життево важливу необхцшсть формування i ре-алiзацil державно! науково-техтчно! та шновацшно-промислово! полiтики. Реалiзацiя поступальних дш трiа-ди «освиа - наука - технологiя» е цкковито необхiдною для нашо! держави задля ii свiтлого майбутнього, для ефективного розвитку економiчно! системи. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Байнев В. Ф. Переход к инновационной экономике в условиях межгосударственной интеграции: тенденции, проблемы, белорусский опыт : монография / В. Ф. Байнев, В. В. Сае-вич / Под общ. ред. проф. В. Ф. Байнева. - Мн. : Право и экономика, 2007. - 180 с.
2. Блауг М. Стиглиц Джозеф Э. // 100 великих экономистов после Кейнса = Great Economists since Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. - СПб. : Экономикус, 2009. - С. 286-288.
3. Завгородня О. О. 1нновацшна динамка нацюналь-ноТ економки / О. О. Завгородня. - Днтропетровськ : Пороги, 2014. - 407 с.
4. 1нтеграцшы можливосп УкраТни: перспективи та на-шдки : наук. доп. / [Гесць В. М. та ¡н.] ; за ред. В. М. Гейця, Л. В. Шин-карук. - К. : НАН УкраТни, ДУ «1н-т економки та прогнозування НАН УкраТни», 2014. - 91 с.
5. 1нновацшш вимiри розвитку економки в умовах гло-бал1зацГГ : матерiали ювт. мiжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 70^ччю Буков. держ. фiнанс.-екон. ун-ту, 15 жовт. 2014 р. - Чер-ыв^ : Технодрук, 2014. - 451 с.
6. Мочерний С. В. Основи економiчноl' теорп : [навч. по-сiб. для студ. вищ. навч. закл.] / С. В. Мочерний, О. А. Устенко. -3-тс вид., стер. - К. : Академiя, 2009. - 502 с.
7. Шумпетер Й. Теорiя економiчного розвитку: дослi-дження прибутюв, капiталу, кредиту, вiдсотка та економiчно-го циклу / Й. Шумпетер / Пер. з англ. В. Старк. - К. : Кисво-Могилянська академiя, 2011. - 242 с.
8. Global Economic Prospects, 2015 / International Bank for Reconstruction and Development [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.worldbank.org/content// Global-Economic-Prospects-June-2015-Global-economy-in-transition.pdf
Науковий ^piB^K - Савчук В. С., член-кореспондент НАН УкраТни, академ1к ЕкономiчноТ академп УкраТни та АН «ВищоТ школи УкраТни», Заслужений дiяч науки i технiки УкраТни, доктор економiчних наук, професор кафедри полiтичноТ економп КиТвського нацiонального економiчного унiверситету
iм. Вадима Гетьмана
REFERENCES
Baynev, V. F., and Saevich, V. V. Perekhod k innovatsionnoy ekonomike v usloviyakh mezhgosudarstvennoy integratsii: tendentsii, problemy, belorusskiy opyt [The transition to an innovative economy in the conditions of interstate integration: trends, challenges, the Belarusian experience]. Mn. : Pravo i ekonomika, 2007.
Blaug, M. Stiglits Joseph Е. 100 velikikh ekonomistov posle Keynsa [100 great economists after Keynes]. St. Petersburg: Ekono-mikus, 2009.
"Global Economic Prospects, 2015". International Bank for Reconstruction and Development. http://www.worldbank.org/ content//Global-Economic-Prospects-June-2015-Global-econo-my-in-transition.pdf
Intehratsiini mozhlyvosti Ukrainy: perspektyvy ta naslidky [Integration opportunities Ukraine: prospects and implications]. Kyiv: NAN Ukrainy; DU «In-t ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy», 2014.
"Innovatsiini vymiry rozvytku ekonomiky v umovakh hloba-lizatsii" [Innovative dimensions of economic development under globalization]. Mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysviach. 70-richchiuBu-kov. derzh. finans.-ekon. un-tu. Chernivtsi: Tekhnodruk, 2014.
Mochernyi, S. V., and Ustenko, O. A. Osnovy ekonomichnoi teorii [Foundations of economic theory]. Kyiv: Akademiia, 2009.
Shumpeter, I. Teoriia ekonomichnoho rozvytku: doslidzhen-nia prybutkiv, kapitalu, kredytu, vidsotka ta ekonomichnoho tsyklu [The theory of economic development, research income, capital, credit, interest and the economic cycle]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia, 2011.
Zavhorodnia, O. O. Innovatsiina dynamika natsionalnoi ekonomiky [Innovative dynamic national economy]. Dnipropetrovsk: Porohy, 2014.
