CC BY
9
УДК 332.6+330.341.1
ОСОБЛИБОСТ! РЕНТНИХ В1ДНОСИН В УМОВАХ1ННОВАЦ1ЙНОТ ЕКОНОМ1КИ
© 2017
ПАТЛАТОЙ О. е., НЕСЕНЕНКО П. П.
УДК 332.6+330.341.1
Патлатой О. €., Несененко П. П. Особливост рентних вiдносин в умовах шновацшноТ економши
Статтю присвячено дотдженню економiчного змсту категорш «рента» та «квазрента», виокремленню ix основних форм, що виникають у рамках в'дносин у науковочнновацшнш сферi, а також анал'ву специфiки формування цих доxодiв в умовах сучасно!шновацшно! економки. Уточнено змст категорИ«рента»як форми доходу, що виникаевxодi в'дносин щонайменше трьохсуб'ект'в;у випадку науково-'шновацшноiренти- це: утримувач патенту чи власникл'щензи, промисловий каттатст i найманий пра^вник, який створюе новий чи вдосконалений продукт; в окремих випадках четвертим суб'ектом рентних в'дносин е найманий дотдник. У рамках цих в'дносин додатковий прибуток, що отримують тдприемц у випадку комерцйного усп'щ визначено як теxнологiчну (ннова^йну) ква^ренту, яка може зм'шюватися зворотно пропорцйно по в'дношенню до науково-'шновацшно!ренти. Доведено, що краши з iнновацiйною економкою, виступаючи головними отримувачами науковочннова^йно':'ренти, можуть поступатися в отримант теxнологiчноi квазренти менш розвиненим державам, зокрема Китаю.
Ключов'! слова: iнновацiйна економка, науковочннова^йна рента, технолог'нна (iнновацiйна) квазiрента, «пошук ренти» (рентоор'кнтована
поведшка).
Табл.: 3. Ббл.: 16.
Патлатой Олександр Евгенович- кандидат економiчниxнаук, старший викладач кафедри загальноiеконом'нноiтеори та економiчноiполтики, Одеський нацональний економ'мний ушверситет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Украна) E-mail: palevg@i.ua
Несененко Павло Петрович - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри загальноiекономiчноiтеори та економiчноiполтики, Одеський нацональний економ'нний ушверситет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Украша) E-mail: nppod@ukr.net
УДК 332.6+330.341.1
Патлатой А. Е., Несененко П. П. Особенности рентных отношений в условиях инновационной экономики
Статья посвящена исследованию экономического содержания категорий «рента» и «квазирента», классификации их основных форм, возникающих в рамках отношений в научно-инновационной сфере, а также анализу специфики формирования этих доходов в условиях современной инновационной экономики. Уточнено содержание категории «рента» как формы дохода, возникающего в ходе отношений не менее трех субъектов; в случае научно-инновационной ренты - это: держатель патента или владелец лицензии, промышленный капиталист и наёмный работник, который создает новый или усовершенствованный продукт; в отдельных случаях четвертым субъектом рентных отношений может выступать наёмный исследователь. В рамках этих отношений дополнительный доход, получаемый предпринимателями в случае коммерческого успеха, определён как технологическая (инновационная) квазирента, которая может изменяться обратно пропорционально научно-инновационной ренте. Доказано, что страны с инновационной экономикой, выступая главными получателями научно-инновационной ренты, могут уступать в присвоении технологической квазиренты менее развитым государствам, в частности Китаю. Ключевые слова: инновационная экономика, научно-инновационная рента, технологическая (инновационная) квазирента, «поиск ренты» (рентоориентированное поведение, rent-seeking). Табл.: 3. Библ.: 16.
Патлатой Александр Евгеньевич - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры общей экономической теории и экономической политики, Одесский национальный экономический университет (ул. Преображенская, 8, Одесса, 65082, Украина) E-mail: palevg@i.ua
Несененко Павел Петрович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры общей экономической теории и экономической политики, Одесский национальный экономический университет (ул. Преображенская, 8, Одесса, 65082, Украина) E-mail: nppod@ukr.net
УДК 332.6+330.341.1 Patlatoy O. Ye., Patlatoy O. Ye. The Features of Rent Relationships in Conditions of Innovative Economy
The article is concerned with studying the economic content of the categories of «rent» and «quasi-rent», classification of their main forms arising in terms of relationships in the science and innovation sphere, and analyzing the specificity of formation of these incomes in conditions of contemporary innovation economy. The content of the category of «rent» as a form of income arising from the relationship of at least three entities has been revised; in the case of a scientific-innovation rent, it is the holder of a patent or a license holder, an industrial capitalist or an employee who creates a new or improved product; in some cases, the fourth entity of rent may be a hired researcher. In this relationship, the additional income earned by entrepreneurs in the event of commercial success has been defined as technological (innovation) quasi-rent, which can change inversely proportional to the scientific-innovation rent. It has been proved that countries with innovation economies, acting as the main recipients of scientific-innovation rents, may concede to the technological quasi-rent of the less developed countries, in particular, to China.
Keywords: innovation economy, scientific-innovation rent, technological (innovation) quasi-rent, «rent-seeking» (rent-oriented behavior). Tbl.: 3. Bibl.: 16.
Patlatoy Oleksandr Ye. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of General Economic Theory and Economic Policy, Odesa National Economic University (8 Preobrazhenska Str., Odesa, 65082, Ukraine) E-mail: palevg@i.ua
Nesenenko Pavlo P. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of General Economic Theory and Economic Policy, Odesa National Economic University (8 Preobrazhenska Str., Odesa, 65082, Ukraine)
E-mail: nppod@ukr.net
PC
I ента е одшею найдавнших форм доходу, яка ви-никла в аграрних вцносинах докашталктичних суспкьств ще задовго до формування в розви-нутому виглядi промислового прибутку та зароб^но! плати найманого пращвника. Незважаючи на те, що по мiрi розвитку капп^зму рента перестала бути единим
та основним джерелом доходш паншних клаав, диску-си щодо И економ1чно1 сутност та значення в систем! економ1чних в!дносин постшно знаходились у центр! уваги економ!чно'1 науки. У подальшому рента перестала асоцшватися виключно з аграрною сферою, а розвиток шновацшно! економжи вцкрив просйр до виникнення
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 7 '2017
www.business-inform.net
нових форм рентних вiдносин, у рядi аспектiв вiдмiнних вiд 1х класичного варiанта. Однак, як це не дивно, еко-номiчна наука аж до наших чайв далека вц консенсусу щодо розумiння змiсту категори «рента» та 11 трансфор-мацiй на сучасному етапi.
Як вцомо, теорiя земельно'1 ренти набула свого становлення та розвитку в працях попередниюв кла-сично'1 школи полiтичноl економи В. Петтi та Р. Канти-льона [7] та безпосередньо 11 представникiв: фiзюкра-тiв [5], А. Смiта та особливо Д. Ржардо, Т. Р. Мальтуса, а в подальшому - К. Маркса. Неокласичш економiсти (А. Маршалл, Д. Б. Кларк та ш.) розширили розумiння ренти поза аграрнi вцносини, на рiзнi форми доходу, що приносять усi фактори виробництва. Новий спалах iнтересу до ще1 проблематики викликаний застосуван-ням категори «рента» до суспкьно-полгтичних процесiв (Е. Крюгер, Дж. Б'юкенен, Г. Таллок [9] та ш). Системний аналiз та класифiкацiя форм ренти та квазiренти нале-жить росiйському дослiдниковi Ю. В. Яковцю [11]. Попри наявшсть захищених дисертацiй (зокрема, 6. А. Ма-каревич [3]), проблема рентних в^дносин у науково-шновацшнш сферi досi залишаеться на узбiччi сучасно'1 економiчноl думки.
Натомiсть розумшня динамiки основних форм доходiв, а також еволюци !х економiчного змкту та суспкьно1 ролi, е особливо важливим у контекст переходу сучасно'1 ринково'1 економiки до шновацшно! мо-делi. Необхiднiсть iснування та постшного вiдтворення ринкових зв'язкiв мiж науковцями, винахiдниками (як самозайнятими, так i найманими працiвниками), до-слцницькими установами, унiверситетами, малими ш-новацшними пiдприемцями та великим корпоративним кашталом викликае модифiкацiю традицiйних форм до-ходiв та трансформацiю економiчних вцносин у найрiз-номанiтнiших галузях.
Змшюеться i соцiальне значення цих форм дохо-дiв, зокрема ренти. Високий рiвень ренти в той перюд, коли вона асоцiювалася виключно з аграрними вцно-синами, сприймався переважно як негативне явище. I, незважаючи на те, що прошарок «власниюв» мав таких потужних захисникiв, як Т. Р. Мальтус, у кшцевому шд-сумку вiдмiна «хлiбних закошв» у Англи у 1846 р. озна-менувала перемогу промислово! буржуази та суттеве обмеження рентних доходiв. Сьогоднi рента та квазь рента у високошновацшних галузях часто трактуеться як ознака динамiчного та ефективного розвитку, хоча i в даних обставинах вони можуть бути результатом зло-вживання монопольним становищем.
Узв'язку з цим метою статтi е дослцження еконо-мiчного змiсту категорш «рента» та «квазiрента», виокремлення 1х основних форм, що виникають у рамках вцносин у науково-iнновацiйнiй сферi, а також аналiз специфiки формування цих доходiв в умовах су-часно1 шновацшно1 економiки.
Отже, проблема ренти цжавила ще найбкьш ранни представниюв економiчноl думки. Так, В. Пети нази-вав рентою будь-який надлишковий продукт за винят-ком витрат, а фiзiократи вважали ренту единою формою прояву «чистого продукту», створюваного, на 1х думку,
лише в скьському господарствi [6, с. 126]. Класичнi економксти починають розглядати ренту лише як одну з форм прояву додаткового продукту. А. Смгт враховуе 11 разом iз заробiтною платою та прибутком як складо-ву «природно1 цiни», утiм, не дае докладного обгрун-тування джерела ренти [6, с. 153]. Д. Ржардо, вперше розрiзнивши диференцiйну ренту двох видiв, розглянув 11 як результат двох сторш монополи на землю: природ-но1 та соцiальноl [6, с. 167]. На вцмшу вiд Д. Ржардо, Т. Мальтус трактував ренту як щноутворюючий фактор i пояснював 11 постiйне зростання дiею «закону народо-населення» [6, с. 176-177]. Заслугою К. Маркса стала ш-теграцш категорй ренти в цшсну та монiстичну теорiю вартостi, а також виокремлення абсолютно1 ренти, яка отримуеться з будь-яко1 оброблювано1 земл1
У подальшому термiн «рента» та пох^дш вiд нього був розповсюджений i на вiдносини, що виникають на-вколо iнших, нiж земля, факторiв виробництва. Б1льш того, маржиналкти вивели ренту за межi власне рентних вцносин та ототожнили 11 з будь-яким надлишком граничного продукту певного фактора виробництва, який е вцносно рiдкiсним, понад його фактичною «ви-нагородою». Наприклад, А. Маршалл стверджуе, що «земельна рента не являе собою шчого унжального, а просто е основним видом широко1 групи економiчних явищ» [4, с. 150], а саме, рiзновидом економiчноl ренти, тобто надлишку в порiвняннi з альтернативною вартiс-тю застосування капггалу.
Kрiм того, А. Маршаллом був вперше використа-ний термш «квазiрента», однак вiн ще довго не одержував належно1 розробки в процей подаль-шого розвитку неокласично1 теорй. Частково це пояс-нюеться тим, що рiзноякiснiсть ресурйв, яка е джере-лом квазiренти, важко вкладаеться в моделi економiч-но1 рiвноваги, якi тяжiють до гомогешзаци включених у них змшних. «Якщо якесь майно, - пише Маршалл, - наприклад, будинок, фортешано або швейну машину, на час позичають, плату за його використання часто на-зивають рентою... Однак, як випливае з подальшого, як ткьки розгляд господарсько1 дiяльностi переноситься з позицш iндивiдуума на суспкьство в ц1лому, перевага виявляеться на сторош застосування термiна «рента» стосовно доходу, що дктаеться з природи. От чому термш «квазiрента» буде в данш працi вживатися стосовно доходу, що дктаеться вц створених людиною машин та шших знарядь виробництва» [4, с. 122]. Як видно, на початку визначення йдеться власне про рентш вцносини, у той час як наприкшщ автор не уточнюе спойб здобут-тя доходу зi створених людиною знарядь виробництва, а лише розмежовуе 1х iз засобами виробництва, отрима-ними безпосередньо з природи.
Така непослцовшсть пов'язана з неуважшстю неокласично1 теорй до проблем власносп на засоби виробництва та характеру привласнення додатково-го продукту. Тому в економiчнiй лiтературi усталили-ся визначення, що характеризують ренту як дохц вiд дарованих природою фаю^в виробництва, у той час як квазiрента - дохiд вц створених людиною засобiв i предмепв працi. При цьому факт наявносй або вiд-
сутност власне рентних вiдносин (тобто присутност трьох суб'ектiв: власника даного фактора виробництва, орендаря-кашталкта та найманого пращвника) найчас-тiше не береться до уваги.
Цжаво, що сам фундатор економiчноí теорГ1 шно-вацiй, послцовник Австршсько1 школи Й. А. Шумпетер не використовував термiнiв «рента» i «квазiрента» щодо шновацшно1 дiяльностi та впровадження 11 результатiв у «економiчний колообiг», обмежуючись категорiею «шд-приемницький прибуток», який е результатом уткення «нових комбiнацiй» пiдприемствами-новаторами. Лише в одному мксщ дослiдник зазначае, що по мiрi переорь ентаци попиту на шновацшш товари та галузi старi тд-приемства зазнають втрат, i «лише тимчасовий буфер у формi квазiренти утримуе 1х в1д збиткового виробни-цтва» [10, с. 221].
Усучаснiй економiчнiй теори й надалi доволi популярною е розширювальна концепцiя, яка роз-глядае як ренту будь-який додатковий дохц по-над середнiм прибутком. Серед 11 представникiв можна вцзначити Ю. В. Яковця, який визначае основну вцмш-нiсть мiж рентою та квазiрентою в такий спойб: «Якщо першоджерелом ренти служить обмежешсть i рiзноякiс-нiсть природних ресурйв, що заплiднюються працею, то першоджерелом квазiренти - iнтелект, знання та досвц людини, втiленi у використовуваних технологiях, способах оргашзаци виробництва, методах маркетингу та менеджменту, фшансово-кредитних шструментах i т. п.» [11, с. 133]. Водночас дослцник пропонуе докладну класифжащю форм ренти, яка охоплюе природну ренту (земельну ренту та 11 шдвили, прничу, нафтогазову, гiрничорудну, гiрничохiмiчну, лкову, водну, рибну ренту та ш.), екологiчну ренту й антиренту, транспортну (авiацiйну, залiзничну, трубопровiдну та ш.), туристську, фiнансово-кредитну, адмiнiстративно-господарську та iншi форми ренти, а також штелектуальну квазiренту [11, с. 36-135].
1снують i такi визначення: «Рента - рiзновид доходу, одержуваного в результат дiйсних практик людини з продуктивного освоення матерiально-фiзичних властивостей природи... Квазiрента - рiзновид доходу вiд вiртуально-манiпулятивноl свцомо1 дiяльностi людини, в основi якого лежить непродуктивна змша матерiально-фiзичних властивостей природи» [2, с. 155]. Однак видаеться, що дан дефшщи Грунтуються бкь-шою мiрою на суб'ективних морально-етичних, нiж об'ективних економiчних категорiях.
Щоб уникнути плутанини в системi категорiй, слiд, на нашу думку, дотримуватися таких критерив у базових визначеннях:
1) про ренту чи квазiренту йдеться, коли отриман-ня додаткового доходу пов'язане з наявшстю певного рентоутворюючого фактора, який е невцтворюваним, або ж його вцтворення конкурентами потребуе значно-го часу та суттевих витрат;
2) власне рента е специфiчною формою доходу, яка виникае, коли в економiчних вцносинах присутнi три суб'екти: власник обмеженого ресурсу (отримувач рен-ти), капiталiст, що його орендуе, i найманий пращвник;
3) рента як така присутня лише в тому випадку, коли рентоутворюючий фактор е хоча б частково вддыьним вiд його власника. Коли йдеться про виник-нення диференщального трудового доходу у зв'язку з наявшстю в суб'екта дослцницько1 дшльносй унжаль-них знань, умшь i квалiфiкацií, доцкьно обмежуватися категорiею «iнтелектуальна квазiрента», застосовного також i до фiрми чи оргашзаци, яка використовуе працю та штелектуальш здiбностi цього суб'екта.
Треба ще раз наголосити, що наукова рента як спе-цифiчна форма доходу виникае в ходi вiдносин як мшмум трьох суб'ектiв: власника особливого фактора виробництва - наукового знання, трансформо-ваного в певну форму науково1 шформаци; промисло-вого кашталкта, що сплачуе ренту за виробниче вико-ристання цього фактора, та найманого продуктивного пращвника. Крш того, творцем наукового знання може бути не володар прав власност на нього, а найманий на-уковий пращвник (тодi в дану схему потрiбно включити i четвертий суб'ект). Конкретними формами прояву на-уково1 ренти е лiцензiйнi платежi або рояли за викорис-тання патенпв, ноу-хау згiдно з угодами щодо об'екпв авторського права, коли передача прав власносп на да-ний об'ект мае тимчасовий характер [8, с. 80].
Видаеться доволi обгрунтованим таке визначення: «наукова рента являе собою додатковий дохц еко-номiчних суб'ектiв, що здiйснюють наукову дiяльнiсть, обумовлений унiкальнiстю 11 результапв за умови 1х по-ширення в суспiльствi та чiткоl специфжаци прав влас-ностi» [3, с. 53]. Уйм, необхцно зробити два уточнення. По-перше, чiтка та повна специфжацш прав власностi на науковий продукт принципово неможлива через iма-нентну йому цеальну природу, отже, можна говорити лише про достатнш рiвень специфiкацil прав власнос-п, який дозволяе покрити витрати на дослцження та розробки, отримавши певний надлишок над ними. Подруге, наукове знання повинно оформлюватися у вигля-дi науково-техшчно1 iнформацil, а право на 11 викори-стання - продаватися на ринку лщензш.
1снують пропозицЦ щодо под1лу науковоуренти на ренту у сферi науково-освтньо1 дiяльностi (пов'язану з наявшстю шституцюнально зафжсованих вцмшно-стей у квалiфiкацil наукових спiвробiтникiв) та у сферi науково-тновацшног дiяльностi (яка може кнувати лише за умов чито! специфжаци прав штелектуально1 власностi) [3, с. 62]. На наш погляд, визначення першого виду «науково1 ренти» потребуе певно1 конкретизаци. Видаеться, що у сферi освiтньоl дiяльностi може виника-ти лише ттелектуальна квазiрента як диференцшний дохiд вiд пращ, результати яко1 не iснують поза безпо-середньою дiяльнiстю 11 носш. Що стосуеться науково1 ренти у сферi фундаментальних дослiджень, то 11 можна представити у формi лщензшних платежiв авторовi за публiкацiю його наукових праць, подiбно до будь-яких iнших книг, музикальних творiв тощо. Самi ж диферен-цiйнi доходи у сферi фундаментально: науки (наукова квазiрента) формуються, як правило, у неринковий спойб: через заохочення державою чи неприбутковими
оргашзацшми та фондами науковщв, що здшснили зна-чнi науковi досягнення.
У науково-шноващйнш галузi виникае i така важли-ва категор1я, як технологiчна (тновацшна) квазiрента, яка виступае результатом продуктивного використання та комерщалшаци нових технологiчних знань, що були придбаш на засадах рентних вГдносин або отриман ззовнi якимось iншим чином. Якщо ж iнновацiя була безпосеред-ньо створена в рамках певного капталу для виробництва продукци з унГкальними або покращеними характеристиками (чи з бкьш низькими витратами або ж взноситься до одного з п'яти напрямiв шноващйно! дшльносй, за-пропонованих Й. Шумпетером [10, с. 75]), наукова рента та технолопчна квазiрента набувають тут пбридно! фор-ми, а саме - науково-тновацшног квазiренти.
Науково-тновацшна рента та технологiчна ква-зiрента перебувають у ткному зв'язку, який, однак, нередко бувае зворотним. У випадку виникнення влас-не рентних вГдносин у шновацшнш сферi надлишкова додаткова варткть, яка формуеться внаслiдок засто-сування науково-техшчного прогресу у виробництвi, розпадаеться на технологнну квазiренту промислового кашталкта та наукову ренту утримувача патенту або ль цензГ! (ним необов'язково е безпосереднш винахiдник). У разi переукладання лщензшно! угоди технологiчна квазiрента, подiбно до диференцiйного доходу (II роду) аграрних капiталiстiв, буде поглинатися науковою рентою. Однак i сама науково-iнновацiйна рента по мiрi по-яви нових, бГльш досконалих винаходiв, буде скорочува-тись, а шсля припинення дГ1 патенту (як правило, 20-25 роив) фактично зникатиме.
Як г у випадку з аграрними вГдносинами, у цариш шновацшно! економки можна виокремити абсо-лютну науково-ГнновацГйну ренту та квазГренту, яку отримують усГ винахГдники та шновацшш шдпри-емцГ вГдповГдно. Якщо такого доходу не формуеться, е шдстави стверджувати, що це науково-техшчне досягнення не довело свое! економГчно'1 природи як шновацш (що зовсГм не обов'язково заперечуе його кориснкть для суспГльства). БГльш комерцГйно успшш шноваци можуть приносити також диференцшну ренту, однак, на вГдмГну вГд деяких авторГв (наприклад, [3, с. 63]), ми з великою обережнктю торкаемося проблеми диферен-цшно! ренти II роду, оскГльки в сучасних умовах шно-вацГйнГ пГдприемцГ мають можливГсть специфГкувати права власностГ на усГ полГпшення, якГ вони здшснили в порГвнянш з початково придбаною технологГею.
ПослГдовно трактуючи наукову ренту та квазГренту з точки зору класично'1 теорГ! вартостГ, слГд визнати, що безпосередньо дшльнкть дослГдниюв Г винахГдни-кГв, яка створюе ушкальний та невГдтворний результат, не може бути джерелом надлишку в наукоемних галузях. Однак, по-перше, науковщ на сучасному етат часто «вливаються» до складу сукупного працГвника в рамках дослГдницьких шдроздшв корпорацГй, по-друге, результат !хньо! дшльносп приводить до того, що праця без-посередни виробнитв новог чи вдосконаленог продукци продукуе быьшу варткть в одиницю часу. По-трете, вартГсть, створена в шших, менш наукоемних галузях,
може за допомогою мехашзму цш перерозподыилася на користь виробнитв продукци тновацшного типу або власниюв патенпв на вцповцш винаходи та техноло-г!чн! р!шення.
З точки зору неокласично'1 теор!!, як наукова рента, так i шновацшна кваз!рента визначаються, з одного боку, за граничною продуктивтстюрентоутворюючого фактора, з шшого боку - з урахуванням його вiдносноi обмеженостi (осюльки наукове знання може одночасно використовуватися необмеженою ккьюстю защкавле-них суб'екпв, п!д обмежен!стю фактора виробництва в даному випадку сл!д розум!ти стушнь його захищено-ст! правами штелектуально! та промислово'1 власност!). Осккьки впровадження та комерщал!зацш !нновац!1 е ймов!ршсним процесом, успи якого не може бути зазда-лег!дь гарантованим, надзвичайну актуальн!сть у цьому контекст! набувае австршська теор!я «приписування» ц!нност! чинникам виробництва (див. [6, с. 248-251]). Високий рiвень ризику, характерний для радикальних ш-новац!й, на першому етап! суттево дисконтуе «припи-сувану» 1м варткть, яка, однак, у випадку комерцшного успиу зростатиме, тягнучи за собою зб!льшення науко-во! ренти при переукладанн! л!ценз!йних угод.
Отже, як бачимо, ключов! види ренти та квазь ренти в шновацшнш економщ на сучасному етап! виконують стимулюючу функц!ю, сприяю-чи безперервному впровадженню результат!в науково-техшчного прогресу у виробництво. Однак ! в даних га-лузях присутн! елементи рентних в!дносин, що негативно впливають на економ!чне зростання та добробут, зо-крема так званий «пошук ренти» (rent-seeking). З одного боку, в!н являе собою прагнення економ!чних суб'ект!в до здобуття монопольного становища, що спричиняе високий р!вень непродуктивних витрат (наприклад, на шдкуп чиновниюв) до того моменту, поки ц! витра-ти не зр!вняються з оч!куваними вигодами в!д бажано'1 монопол!!. З !ншого боку, «пошук ренти» проявляеться в прагненн! пос!сти посаду, яка дозволяе отримувати необгрунтоваш доходи, зокрема корупц!йного характеру. Специф!чним видом «рентоор!ентовано'1 повед!нки» е «логролл!нг», тобто взаемна й одночасна тдтримка парламентарями дек!лькох обтяжливих для державного бюджету проект!в, метою яких е передус!м отримання цими пол!тиками економ!чних або пол!тичних див!ден-д!в [9, с. 144-146]. Под!бн! негативш феномени присут-н! не т!льки в сусп!льно-пол!тичному та економ!чному житт!, а й у !нновац!йних процесах.
Наприклад, ухвалена в 1994 р. в Уругва! «Угода про торговельн! аспекти прав !нтелектуально! власност!» (англ.: Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, скорочено TRIPS) е показовим прикладом «рентоор!ентовано! повед!нки» в !нновац!йн!й сфер1 Ця угода диктуе жорстк! правила захисту ште-лектуально'1 власност! для вс!х держав - член!в Св!тово'1 орган!зац!! торг!вл!: терм!н захисту авторських прав не менше 50 рок!в (у т. ч. ! програмного забезпечення, ко-мерц!йний життевий цикл якого становить, як правило, усього дек!лька рок!в), патентного захисту - не менше 20 роив, з визнанням «виключного права власниюв
ЕЕ
Q_
о
LU
I— <
=п zr
o
<
Ш
патенпв на iMnopT TOBapiB, що мктять об'екти штелек-туально'1 BAacHOCTi». В. Валле неодноразово вiдзнaчaв лобiстський характер дано'1 (а також низки iнших) мiж-народно'1 угоди: «Угода ТР1ПС стала результатом щле-спрямованих зусиль американського 6i3Mcy та шстру-ментом втручання США в нацюнальш eкономiки краш перифери» [1, с. 129]. Положення цього документа активно лобшвалися Комитетом iнтeлeктyaльноï власно-стi (приватною коалщею США, до складу яко'1 в рiзний час входили таю нaйбiльшi корпораци, як CBS, Dupont, General Motors, Procter & Gamble та ш.) в aдмiнiстрaцiях Р. Рейгана, Дж. Буша-старшого та Б. Клштона, а також у Конгрей США. Це пояснюеться тим, що власниками переважно'1 бiльшостi значимих патенпв i лiцeнзiй е велик корпораци, отже, такий закон дозволяе 1м отриму-вати в довгостроковiй пeрспeктивi майже монопольну нayково-iнновaцiйнy ренту та квaзiрeнтy, перешкоджа-ючи широкому поширенню iнновaцiй у систeмi суспкь-ного виробництва.
1ншим прикладом «пошуку ренти» в шновацшнш сфе-рi е дшльшсть «патентних тролiв», юридичних осiб, не зайнятих жодною продуктивною дiяльнiстю, яю патентують вiдомi та зaгaльновживaнi техшчш ршення, вимагаючи пiсля цього лщензшних виплат за них з боку промислових пiдприемцiв, що використовують даш технологи. «Пaтeнтнi тролi загрожують iснyвaнню нацю-нально'1 iнновaцiйноï системи» [15, с. 1614], тому в кронах з шновацшною економжою сьогоднi розробляються дiевi юридичнi методи для боротьби з цим явищем.
Зважаючи на шкоду, що спричиняе «пошук ренти» для суспкьного добробуту, М. Болдрин i Д. Левш про-понують визнати прaвомiрнiсть привласнення частки нayково-iнновaцiйноï ренти з боку суспкьства загалом, що можна здшснити через реформування патентно'1 системи в бж «компромiсy мiж суспкьним i приватним пошуком ренти», який передбачае «можливкть, що кну-вання патенпв ... може спричинити вирiвнювaння добробуту через зниження марнотратного приватного пошуку ренти, до якого вони нaрaзi призводять» [12, с. 153]. Не-
зважаючи на стимулюючу функцию науково-шновацшно1 ренти, стовiдсоткове та безстрокове привласнення еко-номiчних вигод в1д iнновацiй 1х правовласниками звело б майже нашвець пiдвищення суспкьного добробуту в1д застосування цих досягнень. Саме тому в уси кра1нах к-нують законодавчо встановленi часовi обмеження щодо комерц1йно1 монополй на штелектуальну власнiсть.
Bикладенi теоретичнi пiдходи можуть бути засто-сованi до аналiзу економiки сучасних iнновацiй-но розвинених кра1н. На жаль, у сьогодшшнш статистицi немае iндикаторiв, якi б дозволяли безпо-середньо оцiнити обсяги науково-шновацшно1 ренти та технологiчноl квазiренти. Однак iснуе низка показникiв, яю дають змогу непрямим чином визначити, яю кра1ни в першу чергу привласнюють щ форми доходу, а яю е переважно платниками науково1 ренти. У табл. 1 про-демонстровано надходження до рiзних краш кошпв за використання прав штелектуально1 власностi, а саме -патенив, торгових марок, прав промислово1 власносп, зокрема виробничих секретiв, франшиз та ш. За абсо-лютним значенням цього показника лидерами е США, провцш кра1ни бвропейського Союзу, Японш. Швидко наздоганяе флагманiв i Швденна Корея.
Однак, щоб зробити висновок про те, чи отримуе краша «чисту» науково-iнновацiйну ренту, слiд вираху-вати з надходжень за використання прав штелектуально1 власностi виплати за них (табл. 2). Як бачимо, головни-ми отримувачами науково-шновацшно1 ренти е США, Японш, деяю краши бвросоюзу, зокрема Нiмеччина та Францш (причому сам 6С загалом, як i бврозона, е пере-важно рентоплатником). Поступово скорочуе негативне сальдо Пiвденна Корея, що свiдчить про поступовий пе-рехiд цiеl краши на власш технологiчнi рейки. Найбкь-шим глобальним платником науково-iнновацiйноl ренти е Китай, i ця сума щороку зростае. Украша так само демонструе негативне сальдо надходжень-виплат за ви-користання прав штелектуально1 власностЬ
Однак залишаеться питання: наск!льки продуктивно використовують кра1ни власний та запозичений
таблиця 1
Надходження вiд використання прав iнтелектуальноï власностi у кражах CBiTy та в yKpaÏHi, млн долл.
Краша/репон PiK
2010 2011 2012 2013 2014 2015
США 107522 123 334 124 439 128035 129 890 124 665
ее 84 270 94 001 95 637 106921 122 645 122 302
ёврозона 58 854 67 377 69 558 76 595 88 056 89 407
Н1меччина 8 279 10 716 10 299 13 440 14 993 14 585
Францт 13 628 15 335 12 747 13 170 14 273 14 974
Великобритан1я 16 557 16 957 15 515 17 300 19 826 19 370
Япон1я 26 680 28 989 31 892 31 587 37 336 36 631
П1вденна Корея 3 188 4 399 3 903 4 328 5 167 6 199
Китай 830 743 1 044 887 676 1 085
Украша 132 107 124 167 118 85
Джерело: складено за даними CBiTOBoro банку [13].
Таблиця 2
Сальдо надходжень-виплат за використання прав штелектуально! власност у краУнах свiту та в Украiнi, млн долл.
Краша/репон Р!к
2010 2011 2012 2013 2014 2015
США 74 971 87 246 85 779 89 175 87 682 85 170
ее -34 379 -36 058 -32109 -41 461 -57 071 -67 533
ёврозона -42 832 -43 169 -40 436 -50 423 -68 335 -75 603
Н1меччина 1 162 3 315 3 899 4 797 5 681 5 668
Великобритан1я 6 869 5 875 6 263 7 427 9 406 6 430
Франц1я 3 611 4 796 3 989 2 115 1 940 1 012
Японт 7 912 9 817 11 995 13 756 16 395 19 642
П1вденна Корея -5 995 -3 016 -4 714 -5 509 -5 379 -3 857
Китай -12209 -13 963 -16 705 -20 146 -21 937 -20 938
УкраТна -612 -639 -603 -905 -434 -273
Джерело: складено за [13; 14].
науково-техшчний потенщал? Для вГдповГдд на нього необхГдно розглянути держави, яю е найзначнГшими експортерами високотехнолопчно! продукцГ!. У даних галузях створюеться найбкьша частка додано! варто-стГ, отже, перевищення експорту над Гмпортом у них дае кра!нам можливГсть привласнювати технологГчну (шно-вацГйну) квазГренту.
У табл. 3 наведенГ обсяги високотехнолопчно-го експорту в кра!нах з шновацшно орГентованою еко-номжою та таких, що наближаються до не! (зокрема, Китай). Як видно, США, яю генерують бкьшкть пере-дових Гдей Г розробок у сферГ мГкроелектронГки та про-грамного забезпечення, парадоксальним чином мають суттеве негативне зовшшньоторговельне сальдо в галузГ шформацшно-комункащйних технологГй (IКТ), а сам обсяг експорту бкьш, як у 7 разГв нижчий у порГвнянш з Китаем. Водночас Китай демонструе суттеве позитив-не сальдо в галузГ ЖТ, яке повнГстю покривае негативне сальдо експорту та Гмпорту деяких Гнших високотехно-логГчних галузей. ПодГбна тенденцГя спостерГгаеться Г у кра!нах АзГ!, якГ тяжГють до шновацшно! моделГ еконо-мГки. Осккьки позитивне сальдо високотехнологГчного експорту та Гмпорту можна розглядати як джерело для привласнення шновацшно! квазГренти виробниками в
межах певно! кра!ни, можна стверджувати, що Китай, який е найбкьшим платником науково-шновацшно! ренти у свт, мае змогу, однак, отримувати значну технологГчну (шновацшну) квазГренту, особливо у сферГ IКТ.
ВИСНОВКИ
Таким чином, рента як форма доходу в умовах ш-новацшно! економГки набувае нового значення, виявля-ючись одним Гз каталГзаторГв впровадження результатГв науково-техшчного прогресу в промислове виробни-цтво. Уйм, власне рентнГ вГдносини в шновацшнш, як Г у будь-яюй сферГ, Гснують лише за умови взаемодГ! як мГнГмум трьох суб'ектГв: власника рГдкГсного фактора виробництва, кашталкта-орендаря та найманих пра-цГвникГв. У випадках, коли виникае надлишковий при-буток пГдприемщв вГд використання вГдносно рГдкГсного чинника виробництва, бкьш доречним е термш «квазГ-рента». В умовах шновацшно! економГки одними з важ-ливих форм доходГв стае науково-шновацшна рента -дохГд, який привласнюють утримувачГ прав власностГ на науково-технГчш досягнення унаслГдок !х тимчасово! пе-редачГ продуктивним капГталГстам. Останш, ефективно використавши цГ розробки, мають шанс отримати додат-ковий дохГд у формГ технологГчно! (шновацшно!) квазГ-
Таблиця 3
Високотехнологiчний експорт у краУнах з iнновацiйно орieнтованою економкою у 2014 р., млрд дол.
Галузь Краша/репон 1нформацшно-телекомушкацшна (1КТ) Фармацевтика Контрольно-вимiрювальнi прилади Авiацiйна та космiчна промисловкть
Експорт Сальдо Експорт Сальдо Експорт Сальдо Експорт Сальдо
США 69,1 -108,3 47,7 -21,2 65,3 9,2 119,7 79,4
ее* 82,4 -133,6 151,8 70,3 97,1 21,7 115,2 60,1
Японт 74,7 -8,1 5,3 -17,5 49,5 19,1 10,0 -2,0
Китай* 497,5 201,2 14,9 0,3 69,1 -37,7 5,6 -34,5
Деяю краТни Азп** 501,3 245,0 18,5 1,3 98,3 39,4 10,7 -26,2
Прим1тки: * - за винятком Кiпру, ЕстонГГ, Латвií, Литви, Люксембурга, Мальти, Словенп; ** - ^вденна Корея, Тайвань, Сiнгапур, Малайзiя, ТаТланд, Фiлiппiни.
Джерело: складено за[16, с. 54].
ренти, або, якщо вони самi е суб'ектами дослцницького процесу, також i науково-шновацшно1 квазiренти.
Наукова рента та технолопчна квазiрента можуть змiнюватися зворотно пропорцшно, осккьки мають одне джерело - надлишкову додаткову вартiсть, яка ви-никае внаслiдок використання шновацшних технологiй у реальному секторi економши. На свiтовiй аренi траек-тори зазначених показникiв також подекуди виглядають рiзноспрямовано: наприклад, Китай, будучи найбкь-шим платником науково-шновацшно1 ренти, е водночас одним з основних бенифецiарiв вiд технолопчно1 квазь ренти, зокрема в галузi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Украша на сьогоднi знаходиться на узбiч-чi глобальних iнновацiйних процесiв, хоча наявний науково-техтчний та освiтнiй потенщал дозволив би 1й у середньостроковш перспективi почати отримувати певний рiвень науково1 ренти та науково-шновацшно1 квазiренти, а в разi залучення закордонних технологiй -i технолопчно1 квазiренти.
Суттевою проблемою як для шновацшно орiен-тованих, так i для менш розвинених кра1н, е елементи «пошуку ренти», якi проявляються у формi лобiзму надмiрного захисту комерцшних прав штелектуаль-но1 власностi великими корпоративними структурами, а також як «патентний тролшг». Останне явище досить ефективно виршуеться в рамках сучасних законодав-чих новацiй у США та 6С, отже, використання цього досвцу потребуе i Украша. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Валле В. Спадок Джеймса I та королеви Анни: охорона штелектуальноТ власносп у час й просторi. КиТв: Дух i лiтерa, 2010. 216 с.
2. Задорожный Г. В., Кацуба А. В. Глобализирующееся знаниеемное хозяйство: проблемы ренты и квазиренты. Харьков: Точка, 2013. 232 с.
3. Макаревич Е. А. Рента и рентные отношения в сфере науки и инноваций: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.01. СПб.: СПбГУЭФ, 2010. 167 с.
4. Маршалл А. Основы экономической науки/пер. с англ. М.: Эксмо, 2008. 832 с.
5. Несененко П. П., Артеменко О. А. Економiчна система А. Р. Ж. Тюрго як початок становлення наукового етапу еко-номiчноТ думки. Економ'ша теор'я. 2010. № 4. С. 85-92.
6. Несененко П. П., Артеменко О. А. 1стсря економiч-них учень: навч. поаб. Одеса: ФОП Гуляева В. М., 2017. 488 с.
7. Несененко П. П. Роль та значення творчосп Рiчарда Канттьона для розвитку теорп аграрних вщносин та економiч-ноТ науки взагалi. Економ'шахарчовоГпромисловост'1. 2014. № 2 (22). С. 10-13.
8. Патлатой О. €. Змiст i форми науковоТ працi в сучас-нiй ринковш економiцi: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01. Одеса: ОНЕУ, 2015. 245 с.
9. Таллок Г. Общественные блага, перераспределение и поиск ренты/пер. с англ Л. Гончаровой. М.: Изд. Института Гайдара, 2011. 224 с.
10. Шумпетер Й. А. Теорiя економiчного розвитку: до-шдження прибутюв, катталу, кредиту, вщсотка та економiч-ного циклу/пер. з англ. В. Старка. КиТв: Видавничий дiм «Киево-Могилянська академiя», 2011. 242 с.
11. Яковец Ю. В. Рента, антирента, квазирента в глобальном измерении. М.: Академкнига, 2003. 240 с.
12. Boldrin, M., Levine D. K. Rent-seeking and innovation. Journal of Monetary Economics. 2004. Vol. 51. P. 127-160.
13. Charges for the use of intellectual property, receipts (BoP, current US$). URL: http://data.worldbank.org/indicator/ BX.GSR.ROYL.CD
14. Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$). UTL: http://data.worldbank.org/indicator/ BM.GSR.ROYL.CD
15. Merges, R. The Trouble with Trolls: Innovation, RentSeeking, and Patent Law Reform. Berkeley Technology Law Journal. 2009. Vol. 24, no. 4. P. 1583-1614.
16. Science & Engineering Indicators 2016: National Science Board. URL: https://www.nsf.goV/statistics/2016/nsb20161/#/
REFERENCES
Boldrin, M., and Levine, D. K. "Rent-seeking and innovation". Journal of Monetary Economics. Vol. 51 (2004): 127-160.
"Charges for the use of intellectual property, receipts (BoP, current US$)". http://data.worldbank.org/indicator/BX.GSR.ROYL.CD
"Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$)". http://data.worldbank.org/indicator/BM.GSR.ROYL.CD
Marshall, A. Osnovy ekonomicheskoy nauki [The foundations of economic science]. Moscow: Eksmo, 2008.
Makarevich, Ye. A. "Renta i rentnyye otnosheniya v sfere nauki i innovatsiy" [The rent and rent relations in the sphere of science and innovation]: dis.... kand. ekon. nauk:08.00.01, 2010.
Merges, R. "The Trouble with Trolls: Innovation, Rent-Seeking, and Patent Law Reform". Berkeley Technology Law Journal. Vol. 24, no. 4 (2009): 1583-1614.
Nesenenko, P. P. "Rol ta znachennia tvorchosti Richarda Kantilyona dlia rozvytku teorii ahrarnykh vidnosyn ta ekonomich-noi nauky vzahali" [The role and importance of creativity Richard Cantlon for the development of the theory of agrarian relations and economic science in General]. Ekonomika kharchovoi promys-lovosti, no. 2 (22) (2014): 10-13.
Nesenenko, P. P., and Artemenko, O. A. "Ekonomichna sys-tema A. R. Zh. Tiurho yak pochatok stanovlennia naukovoho etapu ekonomichnoi dumky" [Economic system A. G. Turgot as the beginning of the scientific stage of economic thought]. Ekonomichna teoriia, no. 4 (2010): 85-92.
Nesenenko, P. P., and Artemenko, O. A. Istoriia ekonomich-nykh uchen [History of economic thought]. Odesa: FOP Huliaie-va V. M., 2017.
Patlatoi, O. Ye. "Zmist i formy naukovoi pratsi v suchasnii rynkovii ekonomitsi" [The contents and forms of scientific work in a modern market economy]: dys.... kand. ekon. nauk:08.00.01, 2015.
Shumpeter, I. A. Teoriia ekonomichnoho rozvytku: doslidzhen-nia prybutkiv, kapitalu, kredytu, vidsotka ta ekonomichnoho tsyklu [The theory of economic development: a study of profits, capital, credit, interest and economic cycle]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska aka-demiia, 2011.
"Science & Engineering Indicators 2016: National Science Board". https://www.nsf.gov/statistics/2016/nsb20161/#/
Tallok, G. Obshchestvennyye blaga, pereraspredeleniye i poisk renty [Public goods, redistribution and rent seeking]. Moscow: Izd-vo Instituta Gaydara, 2011.
Vallie, V. Spadok Dzheimsa I ta korolevy Anny: okhorona in-telektualnoi vlasnosti u chasi i prostori [Heritage of James I and Queen Anna: intellectual property protection in time and space]. Kyiv: Dukh i litera, 2010.
Yakovets, Yu. V. Renta, antirenta, kvazirenta v globalnom izmerenii [Rent, anti-rent, quasi-rent in a global dimension]. Moscow: Akademkniga, 2003.
Zadorozhnyy, G. V., and Katsuba, A. V. Globaliziruyushcheye-sya znaniyeyemnoye khozyaystvo: problemy renty i kvazirenty [Globalizing and accommodating the knowledge economy: issues of rent and quasi-rent]. Kharkiv: Tochka, 2013.
