CC BY
11
УДК 005.21
СТРАТЕГ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ СИСТЕМОЮ СТ1ЙКИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
П!ДПРИеМСТВА
© 2015
сомов д. о.
УДК 005.21
Сомов Д. О. Стратепчне управлшня системою стiйких конкурентних переваг тдприемства
Мета cmammi полягае у проведены анал'ву мехашзмю формування та використання ст:йких конкурентних переваг, яш здатн генерувати pi3Hi форми ренти, згiдно з основними науковими тдходами до стратеги для формулювання загальноi концептуальноi модел'> стратег'чного управлшня системою сmiйких конкурентних переваг тдприемства. У статт'> досл'джено вплив органiзацiйних зд'бностей на формування конкурентних переваг i на виб'р стратеги тдприемства. Проведений анал'в наукових пiдходiв до стратег'нного управлшня св'дчить про наявшсть сильного взаемозв'язку мiж конкурентними перевагами та економiчними результатами стратегиоргаюзацИ. У статт'> були досл'джет економiчнi мехашзми формування конкурентних переваг за основними концеп^ями стратег'нного управлшня. Показано, що при застосуванн кторично-динамiчного тдходу до анал'ву процесу формування пози^йних конкурентних переваг галузевоi модел'> п'яти конкурентних сил вона методоло-гiчно узгоджуеться з положеннями динамiчноi ресурсно: концепцИдо стратегиорганiзацii. Виявлено, що будь-як конкурентн переваги на основ'! органiзацiйнихзд'бностей можуть забезпечувати отримання рзних форм кваз'ренти. Уточнено змст економiко-управлiнськоiстратегиорга-нiзацii. Запропоновано модель сmраmегiчного управлння системою сmiйких конкурентних переваг тдприемства.
Ключов'! слова: сmраmегiчне управлшня, стйка конкурентна перевага, рента, сmраmегiя, ресурси, оргаюза^йн зЫбност1 розвиток пдприемства. Рис.: 1. Ббл.: 22.
Сомов Дмитро Олександрович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра менеджменту, Донбаський державний технчний ушверситет (пр. Ленна, 16, Алчевськ, 94204, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 005.21
Сомов Д. А. Стратегическое управление системой устойчивых конкурентных преимуществ предприятия
Цель статьи состоит в проведении анализа механизмов формирования и использования устойчивых конкурентных преимуществ, которые способны генерировать различные формы ренты, согласно основным научным подходам к стратегии для формулирования общей концептуальной модели стратегического управления системой устойчивых конкурентных преимуществ предприятия. В статье исследовано влияние организационных способностей на формирование конкурентных преимуществ и на выбор стратегии предприятия. Проведенный анализ научных подходов к стратегическому управлению свидетельствует о наличии сильной взаимосвязи между конкурентными преимуществами и экономическими результатами стратегии организации. В статье были исследованы экономические механизмы формирования конкурентных преимуществ согласно основным концепциям стратегического управления. Показано, что при использовании историко-динамического подхода к анализу процесса формирования позиционных конкурентных преимуществ отраслевой модели пяти конкурентных сил она методологически согласуется с положениями динамической ресурсной концепции к стратегии организации. Выявлено, что любые конкурентные преимущества на основе организационных способностей могут обеспечивать получение различных форм квазиренты. Уточнено содержание экономико-управленческой стратегии организации. Предложена модель стратегического управления системой устойчивых конкурентных преимуществ предприятия. Ключевые слова: стратегическое управление, устойчивое конкурентное преимущество, рента, стратегия, ресурсы, организационные способности, развитие предприятия. Рис.: 1. Библ.: 22.
Сомов Дмитрий Александрович - кандидат экономических наук, доцент, кафедра менеджмента, Донбасский государственный технический университет (пр. Ленина, 16, Алчевск, 94204, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 005.21
Somov D. O. Strategic Management of System of the Enterprise's Sustainable Competitive Advantages
The article is aimed to analyze the mechanisms of formation and use of sustainable competitive advantages that are able to generate various forms of rent, according to the main scientific approaches to strategy of formulating a common conceptual model of strategic management of system of the enterprise's sustainable competitive advantages. In the article, influence of organizational capabilities on establishing competitive advantages and choice of an enterprise strategy is studied. A conducted analysis of scientific approaches to strategic management testifies a strong relationship between competitive advantages and economic results of the organizational strategy. The article examines the economic mechanisms for creating competitive advantages in accordance with the basic concepts of strategic management. It has been demonstrated that when using historical and dynamic approach to the analysis of formation of positional competitive advantages, related to a sectoral model of five competitive forces, the model is methodologically consistent with ideas of the dynamic resource conception for the organizational strategy. It has been revealed that any competitive advantages based on organizational capabilities can provide various forms of quasi-rent. The content of economic-managerial strategy of organization has been clarified. A model of strategic management of the system of enterprise's sustainable competitive advantages has been proposed.
Key words: strategic management, sustainable competitive advantage, rent, strategy, resources, organizational skills, development of enterprise. Pic.: 1. Bibl.: 22.
Somov Dmytro O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Management, Donbas State Technical University (pr. Lenina, 16, Alchevsk, 94204, Ukraine) E-mail: [email protected]
Господарська дшльшсть шдприемств у ринкових умовах пов'язана з постшною конкурентною бо-ротьбою. За таких умов шдтримка тривалого функ-цюнування тдприемства можлива лише за наявност конкурентних переваг, яю здатш забезпечувати власни-кам конкуренты норми рентабельности на швестований каштал. В шшому випадку можлива мiграцiя капталу в
шш^ бкьш привабливi по нормi рентабельности тдприемства та галузi економжи.
Насичешсть ринюв та висока штенсившсть кон-куренци розширюе сфери конкурентно! боротьби та спонукае до використання нових способiв конкуренци. Вцповцно, процес господарсько! дшльност в сучасних умовах пов'язаний iз використанням сукупност конку-
рентних переваг, яю необхiдно формувати, пiдтримувати, оновлювати та розвивати для стабшзаци та пiдвищення економГчно! ефективностi комерцшно! оргашзаци.
У теорГ! стратегiчного управлшня пiдприeмством дослГджувалася роль стГйких конкурентних переваг у ви-користаннi ефективних стратегiй. Концепцiя галузевого позицiонування М. Портера шдкреслюе важливiсть галу-зевих чинникiв у формуваннi конкурентних переваг та !х використання в стратепчному управлiннi для досягнення пiдвищениx економiчниx результатiв дiяльностi шдпри-емств. Традицшна концепц1я ресурсного пiдxоду до стратеги пояснюе стiйкiсть конкурентних переваг сукупшстю певних характеристик ресурсГв, яю дають змогу отри-мувати надприбуток у формi ренти Рiкардо. Концепцш динамiчниx здiбностей ресурсного пiдxоду до стратеги акцентуе увагу на оргашзацшнмх здiбностяx, якi е основою для компетенцГй та конкурентних переваг, здатних генерувати квазiренту Шумпетера. Слд зазначити, що науковi положення школи позицiонування опонують теоретичним пiдxодам ресурсно! концепци та концепци стратеги на основi ключових компетенцiй та штелекту-ального капiталу пiдприемства. У цкому, можна конста-тувати вiдсутнiсть шдходу до штеграци у едину систему процесГв стратегiчного управлiння сталими конкурент-ними перевагами та вiдповiдними 1м формами рент.
Питання стратегiчного управлшня з урахуванням !х взаемозв'язку iз конкурентними перевагами у сво'1х працях дослГджували такi вiдомi зарубiжнi та вГтчизняш вченi, як А. Чандлер, I. Ансофф, М. Портер, Ж. Ж. Лам-бен, А. Томпсон-мол., А. СтГркленд, Р. Грант, Г. Хемел, С. К. Прахалад, Д. Коллк, С. Монтгомери Д. Тк, Г. Шза-но, Е. Шуен, М. М. Мартиненко, I. А. 1гнатьева, Г. В. Осов-ська, О. Л. Фщук, В. М. Порохня, Т. О. Безземельна, П. Л. Гордiенко, I. М. Герчикова, Т. А. Примак, З. 6. Шерш-ньова, Р. А. Фатхутдшов, В. С. Катькало та шш1 Проте пи-танню стратегiчного управлшня процесами формування та використання едино! системи стшких конкурентних переваг, на нашу думку, придкено недостатньо уваги.
Мета стати полягае у проведенш аналiзу механГз-мiв формування та використання стшких конкурентних переваг, яю здатш генерувати рiзнi форми ренти, за рГз-ними науковими шдходами до стратеги для формулю-вання загально! концептуально! моделi стратегiчного управлшня системою стшких конкурентних переваг шдприемства.
Першим Гз науковцiв, хто надав визначення стратеги стосовно комерцшного шдприемства був Альфред Чандлер. Вш запропонував шд стра-тегГею розумГти визначення основних довгострокових цГлей разом з вГдповГдним планом дГй та розподГлом ре-сурсГв для досягнення цих цГлей [1, с. 13].
На думку А. Чанлдера, динамка розвитку корпо-рацГ1 залежить вГд органГзацГйних здГбностей шдпри-емства та !х едностГ на операцГйному, середньому та стратепчному рГвнях управлГння. Шд оргашзацшними здГбностями вГн розумГв оргашзоваш певним чином на пГдприемствГ колективш матерГальнГ засоби та навички людей. ВГн вважав, що тГльки за умови штеграци та ко-ординацГ! матерГальних засобГв та навичок людей шд-
приемство може досягнути ефекту масштабу та охоп-лення, яю забезпечують зростання пiдприемства та е необхцними для конкуренцГ! на нащональному та м!ж-народному ринках [2, с. 594].
Альфред Чандлер вважав, що вк, ршень, якi при-ймаються професiйними менеджерами, залежить здат-нiсть !х пiдприемств i галузей, в яких вони працюють, конкурувати та зростати [2, с. 9].
Засновник школи планування в стратепчному управлшш, 1гор Ансофф, пов'язував прийняття стра-тегiчних управлiнських рiшень iз видкенням варiантiв, в яких фiрма мае безперечнi конкурентнi переваги [3, с. 59]. Науковець вважав, що конкурентш переваги е компонентами стратеги шдприемства [3, с. 247]. Проте лопка аналiзу при формулюванш стратеги за Ансоффом починалася з вибору галузi та позиц!! в галуз!, та лише потiм дослiджувалися конкурентш позиц!! за кожним iз сукупност розроблених варiантiв стратегiчних рiшень. Вцповцно, конкурентнi переваги розглядалися не як базовий, а як уточнюючий чинник при формулюванш стратепчного рiшення. Ключовим чинником моделей I. Ансоффа виступала турбулентнiсть зовнiшнього се-редовища оргашзац!!.
На особливу увагу заслуговуе розумшня Ансоффом системи стратегiчного управлшня, до складу елеменпв яко! вш включав аналггич-не формулювання корпоративно! стратеги, розвиток управлiнських здiбностей та управлшня змшами [3, с. 8]. Два останш елементи з'явилися лише в юнщ 1980-х -початку 1990-х роюв у вiдповiдь на зниження ступеня адекватностi, запропонованих !м моделей планування стратег!! в 1979 р.
1нший пiдхiд до розгляду взаемозв'язку стратег!!, конкурентних переваг та !х джерел запропоновано Майклом Портером. Вцповцно до положень його концепц!! структура галуз! значною м!рою визначае конкурентн! правила гри, а також вар!анти стратег!й, як! розробля-ються для ф!рми.
Стан конкуренц!! в галуз! залежить в!д п'яти основних конкурентних сил: загрози входження на ринок нових учасниюв, загрози появи субститупв, ринково! влади покупщв, ринково! влади постачальник!в та су-перництва м!ж д!ючими конкурентами [4, с. 37]. Сукуп-ний вплив цих сил визначае юнцевий потенщал прибут-ковост! в галуз!, який вим!рюеться за допомогою дов-гострокового показника прибутковост! на швестований кап!тал. Завдання конкурентно! стратег!! будь-яко! б!з-нес-одиниц! полягае в тому, щоб знайти таку позиц!ю в галуз!, яка дозволить !й найкращим чином захистити себе в!д цих конкурентних сил або впливати на них з ви-годою для себе [4, с. 38, 40].
Сл!д зазначити, що Портером як економ!чний результат стратег!! за сво!м зм!стом !мпл!цитно вико-ристовуеться дох!д у вигляд! економ!чно! ренти (стшка максимальна ефективн!сть, яка перевищуе р!вень конку-рент!в), а економ!чна лопка, яка пояснюе '!! формування, демонструе, що це - р!зн! форми монопольно! ренти.
Певн! особливост! мае трактування М. Портером конкурентно! переваги ф!рми, п!д якою вш розум!е мак-
симальну ефектившсть, яка виникае внасл!док стшких б!льш високих ц!н, ст!йких менших витрат або ст!йкого поеднання першого та другого [5, с. 79 - 80].
Конкурентна перевага за Портером - не !нстру-мент, а результат реал!зац!! стратег!! позицюнування в галуз! Науковець вважае, що вплив конкурентних сил значно перевищуе вплив менеджменту орган!зац!! та ресурс!в на формування стратег!!. Така побудова методики визначення стратег!! значно дисонуе з результатами досл!джень, в яких приймав участь ! М. Портер, яю засв!дчили б!льший вплив на р!вень рентабельност! власного кап!талу ф!рми саме внутршнк для орган!зац!! чинник!в [6, 7]. Шсля цих досл!джень М. Портер визнав важливють орган!зац!йних чинник!в та значну роль га-лузевих у вплив! на стратегш п!дприемства [4, с. 15].
Комплексний шдхц до розумшня природи конкурентно! переваги демонструють Г. Л. Азоев та О. П. Че-ленков, як! акцентують увагу на перевагах шдприемства в р!зних сферах його дшльност та на отриманш, в!д-пов!дно, вищих показник!в ефективност!. Автори п!д-креслюють важлив!сть умов конкуренц!!, т!льки в яких ! можливо формування конкурентних переваг, оск!льки цей показник мае пор!вняльний характер [8, с. 48].
Зв'язок шдвищених економ!чних результат!в гос-подарсько! д!яльност! внасл!док використання конку-рентних переваг можна побачити в робот! Ландрев! Ж., Лев! Ж., Лшдона Д., як! шд конкурентною перевагою розум!ли специф!чну, ст!йку за характером для вироб-ника компетенц!ю, яка при адаптац!! до ринку створюе виробнику перевагу над конкурентами та приводить до високо! рентабельност! б!знесу [9, с. 27].
За маркетингового п!дходу конкурентна перевага може формуватися внасл!док б!льшо! ефективност! у будь-якш !з ланок ланцюжка створення цшносй для споживача.
Вважаемо, що за своею роллю у вплив! на шдпри-емство фактор конкуренц!! д!е як катал!затор, який ак-тив!зуе дшльшсть ефективного менеджменту до форму-вання ст!йких конкурентних переваг. Для неефективно-го управл!ння чинник конкуренц!! актив!зуе дезорган!-зуючи процеси на п!дприемств!.
Важливим зрушенням у розумшш природи конкурентних переваг е застосування комплексного п!дходу, який демонструе р!зноман!тн!сть форм та способ!в формування конкурентних переваг. Проте, економ!ко-управл!нськ! механ!зми формування ст!йких конкурентних переваг знайшли свое розкриття лише у працях науковщв, як! досл!джували !х взаемозв'язок !з стратег!чним управл!нням.
Представники традиц!йно! ресурсно! концепц!! стратег!! органшац!! вважають, що вс! ф!рми в!др!зняють-ся одна в!д одно!, ! така неоднородность може бути стшкою внасл!док того, що конкретн! ф!рми волод!ють ун!кальни-ми ресурсами та зд!бностями, як! е джерелами економ!ч-них рент ! формують конкурентн! переваги даних ф!рм.
У сво!х роботах Р. Румелт показав, що ф!рми на-копичують в!дм!нност! та не здатш точно коп!ювати мо-дел! повед!нки конкурент!в. В!н також виявив на репре-зентативн!й виб!рщ, що внутр!шн! галузев! в!дм!нност!
в прибутках переважають м!жгалузев! у сшвв!дношенш 7 : 1 [10].
Показово, що вже у 1970-т! роки деяю вчен! визна-чали стратегш як «постшний пошук ренти» [11, с. 47]. У 1990-х роках для пров!дних досл!дник!в типовою стае теза, що проблема генерування, зб!льшення та захисту економ!чних рент е ключовою в теор!! стратег!чного управлшня [12, 13].
Традиц!йна ресурсна концепц!я стратег!! викорис-товуе ренту Ржардо, або дефщитну ренту, яка формуеть-ся внасл!док обмежено! юлькосй ц!нних фактор!в вироб-ництва та неможливост! !х ефективного вцтворення.
Ресурси, як! формують стал! конкурентн! переваги та генерують ренту Р!кардо, мають велике значення для орган!зац!!, але в д!йсност! зустр!чаються в!дносно не часто. Набагато б!льше ресурйв здатн! формувати тим-часов! конкурентн! переваги [14, с. 60].
Рента Шумпетера, або шдприемницька рента, отримуеться новаторами в пер!од м!ж впровадженням шновац!! та розповсюдженням в!дпов!дного позитивного досв!ду в практику господарсько! д!яльност! кон-куренпв. Оч!куеться, що усп!шн! нововведення з часом будуть перейнят! але поки цього не сталося, новатор отримуе ренту Шумпетера [14, с. 59].
Мехашзм формування ренти Шумпетера ткно пов'язаний !з п!дприемницькими зд!бностями кер!вник!в орган!зац!!, як! повинн! усв!домити нов! можливост! застосування ресурс!в. Рента виникае внасл!док того, що перспективна ризикована оц!нка майбутньо! ц!нност! ресурс!в в нових комб!нац!ях вище, н!ж у планах п!дприемц!в, як! використовують !х загаль-ноприйнятим способом [15; 16, с. 354].
Саме щ два типи рент акцентуються в межах ресурсно! концепц!!, п!дкреслюючи !х в!дм!нн!сть в!д мо-нопольних рент, як! досягаються завдяки обмеженню конкуренц!! в галузях та як! враховуються в концепц!! ринкового позицюнування Портера [17, с. 77].
Шдгрунтям для формування динам!чно! ресурсно! концепц!! виступають роботи Ед!т Пенроуз, яка ствер-джувала, що единим внутр!шн!м джерелом, !мпульсом до росту, який в!дноситься до «природи» т!льки орган!зац!! е управл!нський ресурс ф!рми [18, с. 200]. Вона поясню-вала це тим, що меж! зд!бностей менеджер!в планувати та координувати виробництво з часом розширюються, внасл!док того, що менеджери навчаються. Вцповцно, ф!рма зростае не до «оптимального обсягу» неокласики, а до того часу, поки знань та досв!ду менеджменту виста-чае для забезпечення росту [19, с. 51 - 54, с. 76].
1де! Е. Пенрозу на початку 1990-х роив отримали нового поштовху в розвитку завдяки роботам К. К. Пра-халада та Г. Хамела, як! дшшли висновку, що дшсш джерела конкурентних переваг полягають у зд!бностях менеджменту консол!дувати розсерджен! по корпора-ц!! технолог!! та виробнич! навички у компетенц!!, що над!ляють окрем! б!знес-одиниц! потенц!алом швидко! адаптац!! до змш ринкових можливостей [20].
У подальших роботах Прахалад та Хамел [21] роз-вивають !дею про те, що ефективно конкурувати необ-х!дно шляхом утворення власних, важких для копш-
вання шшими фiрмами компетенцiй, якi е запорукою конкурентних переваг.
Запропонований Д. Тксом та Г. Пiзано у 1990 р. тер-мiн «динамiчнi здiбностi» сприяв видкенням в межах ресурсного шдходу окремого напрямку дослГджень -концепцГ! динамiчних здiбностей, в яких джерелами стiйких конкурентних переваг, що формують компетен-цГ! фiрми за рiзними функцiональними напрямами дь яльностi, виступають органiзацiйнi здiбностi колективу шдприемства та особистi здiбностi пращвниюв. Для того, щоб генерувати ренту, вони повинш мати характеристики щнних активiв, як i за традицшною ресурсною концепцiею. Проте мехашзми «захисту» вiд копiювання конкурентами в них рiзнi: у традицiйному пiдходi - при-родня рiдкiсть таких активiв, у концепцГ! динамiчних здiбностей - це неформальнi колективнi знання, досвк, культура оргашзаци та кторичний шлях !х формування, пов'язаний iз ункально! комбiнацiею ресурсiв, що уне-можливлюе нi точну iмiтацiю конкурентами цих переваг, нi ефективний !х перерозподк через ринок, вна-слiдок практично! неможливостi !х вГдокремлення вiд iснуючого бiзнесу [22, с. 151].
Звернемо увагу на те, що оргашзацшш здiбностi ма-ють прояв не ткьки у формi пiдприемницьких здГб-ностей, але можуть бути у формi менеджерських та у формi органiзацiйних здiбностей функщональних фахiвцiв за рiзними видами дiяльностi, для яких меха-нiзми захисту вГд iмiтацi!, формування та розвитку таю самГ, як i для шдприемницьких. Рiзниця полягае лише у предметнш сферi прояву та формування: для шдприемницьких здiбностей - це комерцшна дiяльнiсть та шд-приемницька iнiцiатива.
На вiдмiну вГд довгостроково! ренти Рiкардо си-туацшний, короткотривалий прояв переваг дозволяе формувати квазiренти в розумiннi Маршалла, тобто надприбуток, який отримуе оргашзацш внаслГдок вико-ристання рiзноманiтних виробничих факторiв.
Вiдповiдно, процес генерацГ! квазiрент п1дтриму-еться не ткьки пiдприемницькими оргашзацшними здiбностями, якi шляхом ринкових новацш формують додатковi потенцiйнi можливостi оргашзаци, але й управ-лiнськi, яю спрямованi на оптимiзацiю сформованого по-тенцiалу пiд час його операцшного використання.
Конкурентнi переваги, заснованi на оргашзацш-них здiбностях до оптимального управлшня, можуть утримуватися органiзацiею внаслГдок ускладнено! ГмГта-цГ! неявних колективних знань та досвГду функщональ-них фахiвцiв в межах унiкального комплексу ресурсГв та здiбностей. У даному випадку використовуеться за-гальний для всгх органiзацiйних здiбностей «механiзм ГзоляцГ!» конкурентних переваг.
Управлiнськi здГ6ностГ спрямоваш на використання ситуацiйно виниклих обставин, в яких звичайнi ре-сурси тимчасово генерують ренту. Дана рента тимчасова внаслГдок того, що досягнутГ переваги за функщональ-ною ефективнiстю втрачають свое значення Гз розви-тком аналопчних здГбностей та ресурсГв конкурентами.
ВГдповГдно будь-якГ конкурентнГ переваги на ос-новГ органГзацГйних здГбностей можуть забезпечувати
квазГренти та для !х стало! пГдтримки потребують по-стшного оновлення та розвитку.
Розгляд позицшних конкурентних переваг з ура-хуванням динамки та ктори !х формування демонструе необхГдшсть для !х досягнення попередньо! акумуля-цГ! цГнних активГв в процесГ конкурентно! боротьби, що узгоджуеться з положенням ресурсного шдходу до стратеги шдприемства. Позицшш переваги е похГдними та додатковими можливостями використання набутого комплексу щнних активГв в залежностГ вГд специфГчно-го стану конкуренцГ! на ринку.
Залежно вГд комбшаци ситуацГй та виду органГзацГйних здГбностей, яю формують конкурентнГ переваги, вони здатш генерувати короткотермшовГ надприбутки у формГ рент Шумпетера, Маршала, ЧемберлГна та Робш-сон. З часом вГдбуваеться !х оновлення, втрата або пере-хГд з однГе! форми в шшу.
СлГд зазначити, що змГст стратеги як явища повинен розкривати загальну схему вибору конкретного способу або мехашзму формування стГйких конкурентних переваг оргашзаци за умов екзогенних та ендогенних обмежень.
ЕкономГчний ефект в1д наявностГ стГйких конкурентних переваг оргашзаци повинен мати прояв у стшко-му перевищенш ргвня прибутковостГ над конкурентами, що може штерпретуватися як прибуток у формГ ренти.
Для визначення змГсту стратеги доцкьно вико-ристати системний пГдхГд, який розкрие мкце складо-вих стратеги та !х стГйкГ зв'язки цкксно. Пропонуемо схему складових вГдкрито! системи термша «стратегш» (рис. 1).
З рис. 1 видно, що ядром системи е стшю конкурентнГ переваги. ВГдповГдно на «входЬ системи необхГдш джерела стГйких конкурентних переваг, яю трансформу-ються внутрГшнГми механГзмами використання джерел в стшю конкурентнГ переваги на «виходЬ системи. Рентш доходи е наслГдком реалГзацГ! на товарному ринку про-дукцГ!, яка мштить в собГ стГйкГ конкурентнГ переваги. Зворотний зв'язок е наскрГзним, тому змши у формГ рент-них доходГв або вимог для !х отримання активують послГ-довну адаптащю складових системи за всГею схемою.
Таким чином, за системним шдходом загальна економГко-управлГнська стратегш оргашзаци е проце-сом узгоджено! взаемодГ! джерел, мехашзмГв формування та застосування стГйких конкурентних переваг для отримання рентних форм доходГв.
Осккьки умови конкуренцГ! впливають на спосГб конкуренцГ!, виокремлено три складовГ конкурентного середовища шдприемств, для кожно! з яких форму-ються вГдповГднГ види конкурентних переваг. Будь-яке шдприемство конкуруе не менше, нГж у трьох локащях конкурентного середовища: на ринку ресурсГв за най-бкьш щнш джерела та види ресурсГв (активГв), у локацГ! конкуренцГ! з ефективностГ органГзацГйно! трансформа-цГ! ресурсГв у продукщю та на ринку товарно! продукцГ! за можливГсть ефективного збуту.
У зв'язку з видкенням трьох локацш конкурентного середовища доцкьним е видкення в1дповГдних !м видГв локальних стратегш: ресурсно!, трансформацию! та то-
т
I
I__________±
Bn6ip та корекцт джерел спйких конкурентних переваг
Виб1р та корекцт мехашзмт використання джерел стшких конкурентних переваг
I Зворотний ^ зв'язок
Виб|р та корекцт стшких конкурентних переваг
Рис. 1. Структура вщкритоТ системи TepMiHa «стратепя»
варно!. Для локальних ресурсних стратег!! ст!йка конкурентна перевага е насл!дком залучення б!льш ефективних н!ж у конкурентш ресурсш та/або '!х джерел. Для транс-формац!йних локальних стратег!й конкурентна перевага виникае внасл!док формування, розвитку б!льш ефектив-них н!ж у конкурент!в функц!ональних та управл!нських орган!зац!йних зд!бностей до процес!в трансформац!! ре-сурс!в у продукт. Товарш локальн! стратег!! передбачають використання позиц!онування для оптимального узго-дження вже сформованих конкурентних переваг орган!-зац!! до ринкових можливостей товарного ринку.
Таким чином, адаптивна економ!ко-управл!нська стратегш розвитку п!дприемства являе собою взаемоуз-годжену за ц!льовими можливостями товарного ринку штеграцш механ!зм!в формування ст!йких конкурент-них переваг локальних стратег!й, що забезпечуе накопи-чення джерел генерац!! в!дпов!дних форм доход!в.
ВИСНОВКИ
Економ!чне призначення стратег!! комерцшно! ор-ган!зац!! полягае в забезпеченш формування, утриман-ня та оновлення конкурентних переваг, здатних генеру-вати, зб!льшувати та захищати потоки рентних доход!в. Кожна оргашзацш конкуруе не менше, шж у трьох ло-кацшх конкурентного середовища: на ринку ресурйв за найб!льш ц!нн! джерела та види ресурйв, у локац!! кон-куренц!! з ефективност! орган!зац!йно! трансформац!! ресурс!в у продукц!ю та на ринку товарно! продукц!! за можлив!сть ефективного збуту.
Загальна економ!чна стратегш орган!зац!! являе собою взаемоузгоджену за ц!льовими можливостями товарного ринку штеграцш механ!зм!в формування стшких конкурентних переваг локальних стратег!й, що забезпечуе накопичення джерел генерац!! вцповцних форм рентних доход!в.
Ресурсний шдхм до стратег!! надае прюритет внутр!шн!м чинникам орган!зац!! у досягненш переваг.
Динамiчна ресурсна концепцш розкривае процеси на-буття конкурентних переваг на 0CH0Bi органiзацiйних здiбностей. Розгляд позицiйних конкурентних переваг з урахуванням динамки та ктори ix формування демон-струе необхiднiсть для 'ix досягнення попередньо'' аку-муляци цiнниx активiв у процесi конкурентно'' бороть-би, що узгоджуеться з положенням ресурсного шдходу до стратег!' шдприемства.
Стiйкi конкурентнi переваги у кожнш сферi кон-куренци формуються внаслiдок штегровано! взаемоди функцiональниx оргашзацшних здiбностей, по яких досягнуто рiвень ключових компетенцiй. Стратегiя пiд-приемства повинна бути спрямована на формування системи стшких конкурентних переваг, яка охоплюе наявш сфери конкуренци п1дприемства, та '1х взаемне узгодження в межах загально'' орган1зад1йно1 здiбностi до ведення бизнесу.
Перспективним напрямком для подальших до-сл1джень вважаемо формування моделi стратегiчного управлiння, яка б визначала прiоритетний для розвитку вид оргашзацшних здiбностей пiдприемства залежно вiд сташв умов конкуренци на ринку та домшуючих за цих умов тишв стiйкиx конкурентних переваг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Chandler A. D., Jr. Strategy and Structure: Chapters in the History of American Enterprise / Alfred DuPont Chandler, Jr. -Cambridge, MA : MIT Press, 1962. - 480 p.
2. Chandler A. D., Jr. Scale and scope: the dynamics of industrial capitalism / Alfred D. Chandler, Jr., with the assistance of Takashi Hikino. - Cambridge : The Belknap press of Harvard University Press. 2004. - 760 p.
3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ан-софф / Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. - СПб. : Питер, 1999. - 414 с.
4. Портер М. Е. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов / Майкл Е. Портер / Пер. с англ. И. Минервин. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. - 454 с.
5. Магретта Дж. Ключевые идеи. Майкл Портер. Руководство по разработке стратегии / Дж. Магретта. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2013. - 272 с.
6. McGahan A. M. How much does industry matter, really? / Anita M. McGahan, Michael E. Porter // Strategic Management Journal. - 1997. - Vol. 18. - Summer Special Issue. - P. 15 - 30.
7. McGahan A. M. What do we know about variance in accounting profitability? / A. M. McGahan, M. E. Porter // Management Science. - 2002. - V. 48. - №. 7. - P. 834 - 851.
8. Азоев Г. Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г. Л. Азоев, А. П. Челенков. - М. : ОАО «Типография «НОВОСТИ», 2006. - 256 с.
9. Ландреви Ж. Мекратор. Теория и практика маркетинга / Ж. Ландреви, Ж. Леви, Д. Линдон / Пер. с франц. : в 2 т. -Т. 2. - М. : МЦФЭР, 2006. - 512 с.
10. Rumelt R. P. How much does industry matter? / R. P. Rumelt // Strategic management journal. - 1991. - Vol. 12. - 1\1о. 3. -P. 167 - 185.
11. Bowman E. H. Epistemology, corporate strategy and academe / E. H. Bowman // Sloan Management Review. - 1974. -№ 15 (2). - Р. 35 - 50.
12. Kay J. The Foundations of Corporate Success: How Business Strategies Add Value / J. Kay. - Oxford : Oxford University Press, 1995. - 416 р.
13. Foss N. J. Research in strategy, economics and Michael Porter / N. J. Foss // Journal of Management Studies. - 1996. - Volume 33. - Issue 1. - Р. 1 - 24.
14. Коллис Д. Дж. Корпоративная стратегия. Ресурсный подход / Дэвид Дж. Коллис, Синтия А. Монтгомери / Пер. с англ. Ю. Кострубов. - М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2007. - 400 с.
15. Tokuda A. The critical Assessment of the resource-based view of strategic management: the source of heterogeneity of the firm / Akio Tokuda // Ritsumeikan international affairs. - 2005. -Vol. 3. - Р. 125 - 150.
16. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития / Йозеф Алоис Шумпетер. - М. : Директмедиа Паблишинг, 2008. -436 с.
17. Катькало В. С. Эволюция теории стратегического управления : монография / В. С. Катькало ; С.-Петерб. гос.ун-т, Факультет менеджмента. - СПб. : Издат. дом С.-Петерб. гос. унта, 2006. - 548 с.
18. Penrose E. Limits to the Growth and Size of Firms / Е. Penrose // American Economic Review. - 1955. - V. 45. - No. 2. -P. 531 - 543.
19. Белоусенко М. В. Общая теория экономической организации: организационная эволюция индустриальной экономики : монография / М. В. Белоусенко. - Донецк : ДонНТУ, 2006. - 432 с.
20. Prahalad C. K. The core competence of the corporation / C. K. Prahalad, G. Hamel // Harvard business review. - 1990. -Vol. 68. - May-June. - P. 79 - 91.
21. Хэмел Г. Конкурируя за будущее. Создание рынков завтрашнего дня / Г. Хэмел, К. К. Прахалад / Пер. с англ. - М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2002. - 288 с.
22. Тис Д. Дж. Динамические способности фирмы и стратегическое управление / Д. Дж. Тис, Г. Пизано, Э. Шуен // Вестник С.-Петербургского ун-та. Серия «Менеджмент». - 2003. -№ 4. - С. 133 - 183.
Bowman, E. H. "Epistemology, corporate strategy and academe". Sloan Management Review, no. 15 (2) (1974): 35-50.
Belousenko, M. V. Obshchaia teoriia ekonomicheskoy orga-nizatsii: organizatsionnaia evoliutsiia industrialnoy ekonomiki [The general theory of economic organization: organizational evolution of the industrial economy]. Donetsk: DonNTU, 2006.
Chandler, A. D., Jr. Scale and scope: the dynamics of industrial capitalism. Cambridge: The Belknap press of Harvard University Press., 2004.
Chandler, A. D., Jr. Strategy and Structure: Chapters in the History of American Enterprise. Cambridge, MA: MIT Press, 1962.
Foss, N. J. "Research in strategy, economics and Michael Porter". Journal of Management Studies, vol. 33, no. 1 (1996): 1-24.
Kay, J. The Foundations of Corporate Success: How Business Strategies Add Value. Oxford: Oxford University Press, 1995.
Kollis, D. Dzh., and Montgomeri, S. A. Korporativnaia strate-giia. Resursnyy podkhod [Corporate Strategy. Resource approach]. Moscow: Olimp-Biznes, 2007.
Katkalo, V. S. Evoliutsiia teorii strategicheskogo upravleniia [Evolution of Strategic Management Theory]. St. Petersburg: ID SP-bGU, 2006.
Khemel, G., and Prakhalad, K. K. Konkuriruia za budushchee. Sozdanie rynkovzavtrashnego dnia [Competing for the Future. Creating markets of tomorrow]. Moscow: Olimp-Biznes, 2002.
Landrevi, Zh., Levi, Zh., and Lindon, D. Mekrator. Teoriia i praktika marketinga [Mekrator. Theory and practice of marketing]. Moscow: MTsFER, 2006.
McGahan, A. M., and Porter, M. E. "What do we know about variance in accounting profitability?". Management Science, vol. 48, no. 7 (2002): 834-851.
Magretta, Dzh. Kliuchevye idei. Maykl Porter. Rukovodstvo po razrabotke strategii [Key messages. Michael Porter. Guide to the development strategy]. Moscow: Mann, Ivanov i Ferber, 2013.
McGahan, A. M., and Porter, M. E. "How much does industry matter, really?". Strategic Management Journal, vol. 18 (1997): 15-30.
Penrose, E. "Limits to the Growth and Size of Firms". American Economic Review, vol. 45, no. 2 (1955): 531-543.
Porter, M. E. Konkurentnaia strategiia: Metodika analiza otras-ley i konkurentov [Competitive strategy: Methodology Analyzing Industries and Competitors]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2005.
Prahalad, C. K., and Hamel, G. "The core competence of the corporation". Harvard business review, vol. 68, May-June (1990): 79-91.
Rumelt, R. P. "How much does industry matter?". Strategic management journal, vol. 12, no. 3 (1991): 167-185.
Shumpeter, Y. A. Teoriia ekonomicheskogo razvitiia [Theory of Economic Development]. Moscow: Direktmedia Pablishing, 2008.
Tokuda, A. "The critical Assessment of the resource-based view of strategic management: the source of heterogeneity of the firm". Ritsumeikan international affairs, vol. 3 (2005): 125-150.
Tis, D. Dzh., Pizano, G., and Shuen, E. "Dinamicheskie sposob-nosti firmy i strategicheskoe upravlenie" [Dynamic capabilities and strategic management of the company]. Vestnik S.-Peterburgskogo un-ta. Seriia «Menedzhment», no. 4 (2003): 133-183.
REFERENCES
Ansoff, I. Novaia korporativnaia strategiia [The new corporate strategy]. St. Petersburg: Piter, 1999.
Azoev, G. L., and Chelenkov, A. P. Konkurentnye preimush-chestva firmy [Competitive advantages of the company. ]. Moscow: Tipografiia «NOVOSTI», 2006.
БIЗНЕCIHФОPM W 4 '2015
www.business-inform.net
