Научная статья на тему 'Сучасна концепція стійких конкурентних переваг підприємства:інтеграція та збалансування наукових підходів'

Сучасна концепція стійких конкурентних переваг підприємства:інтеграція та збалансування наукових підходів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
159
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СТіЙКА КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА / ТЕОРії КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ / РИНКОВИЙ / РЕСУРСНИЙ / іНСТИТУЦіЙНИЙ ПіДХОДИ / іНТЕГРАЦіЯ / ЗБАЛАНСУВАННЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ткачева С. С.

Проаналізовано теорії конкурентних переваг з точки зору підходів до джерел формування конкурентних переваг. Обґрунтовано зміст сучасної концепції стійких конкурентних переваг підприємства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Сучасна концепція стійких конкурентних переваг підприємства:інтеграція та збалансування наукових підходів»

Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 2. С. 160-168.

УДК 658.821

СУЧАСНА КОНЦЕПЦ1Я СТ1ЙКИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ

тдприемствА:

1НТЕГРАЦ1Я ТА ЗБАЛАНСУВАННЯ НАУКОВИХ ШДХОДШ

Ткачова С. С.

ХарКвський державний ушверситет харчування та торгiвлi, м. Харыв, Украша E-mail: tkacheva-s@>maiLm

Проаналiзовано теорп конкурентних переваг з точки зору тдход1в до джерел формування конкурентних переваг. Обгрунтовано змiст сучасно! концепцп стшких конкурентних переваг шдприемства.

Ключовi слова стшка конкурентна перевага, теори конкурентних переваг, ринковий, ресурсний, шституцшний тдходи, iнтеграцiя, збалансування.

Постановка проблеми. Теорiя i практика менеджменту сучасного шдприемства свiдчить про те, що стратепчна стiйкiсть та мiцнiсть конкурентного положення залежать вiд того, наскiльки тривалими та стiйкими е конкурентнi переваги шдприемства, наскшьки довго пiдприемство спроможне зберiгати та забезпечувати наявнi конкурентш переваги, наскiльки швидко пiдприемство спроможне генерувати новi переваги. Всебiчне вивчення наукових пiдходiв щодо визначення стшких конкурентних переваг шдприемства, дозволило вщм^ити, що науковщ характеризують стiйкiсть через комбiнування декiлькох вимог або характеристик. Так, Портер М. характеризуе стшку конкурентну перевагу пiдприемства як сполучення: ретельно пщбрано! системи видiв дiяльностi; ушкально! конкурентно! позицп; визначення ключових чинникiв успiху; вiдношення до конкурента (ч^ю компромiси, спiвробiтництво) [1]. Люовська Л., 1ванець Л. визначають стшку конкурентну перевагу через дотримання таких вимог, як: опора на специфiчнi, оригшальш здатносп i ресурси шдприемства, що не шддаються iмiтацil з боку конкурента; здатшсть забезпечити шдприемству ринкове становище на тривалий час, що випдно вiдрiзняе його вщ конкурентiв (унiкальний збутовий проект); нацшенють на специфiчнi запити клiента, що дае змогу принести релевантну користь цшьовш груш споживачiв [2]. Смирнов С. , на вщмшу вщ попереднiх наукових пiдходiв, спочатку вважае, що пiдприемство отримуе стiйкi конкурента переваги за рахунок реалiзацil одного з трьох варiантiв конкурентно! поведшки: розвитку унiкальних ресурсiв i компетенцш пiдприемства, якi становлять основу ефективно! стратегi!; забезпечення максимально! вiдповiдностi стратеги шдприемства умовам ринкового середовища; змши становища конкурентних сил на ринку за допомогою iнтеграцi! пiдприемства в систему галузевих i ринкових зв'язюв [3]. Але, обгрунтовуючи власний шдхщ до формування стiйких конкурентних переваг шдприемства, науковець об'еднуе вказанi вище варiанти конкурентно! поведiнки.

Вiдомi теорп, напрями, тдходи, концепцп конкурентних переваг недостатньо повно розкривають сутнiсть та особливосп формування стiйких

160

конкypентних пеpевaг, саме тому юнуе необхщнють y pозpобцi сyчaсноï концепци стiйких конкypентних пеpевaг пiдпpиeмствa.

Aналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Теоpетичнi аспекти фоpмyвaння конкypентних пеpевaг aнaлiзyються y багатьох нayкових пpaцях зaкоpдонних та вiтчизняних вчених: Поpтеpa М., Тapнaвськоï Н., Цapенко О., Отенко I., Полтaвськоï G., Лiсовськоï Л., Сисоeвоï О., Шеpшньовоï О., Гоpдeeвa В., Сотнiковa А., Шпотова Б., Чачашвш Е. та iн. Науковщ системaтизyють iснyючi теоpiï та шдходи за piзними кpитеpiями, визначають ïx концептyaльнi положення, пpопонyють aвтоpськi шдходи з ypaxyвaнням нaпpaцьовaного досвiдy, а також змш чинникiв зовнiшнього сеpедовищa, стану та темпiв pозвиткy pинкy тощо. Але наукових дослiджень щодо взaeмозв'язкiв iснyючиx теоpетичниx pозpобок та пiдxодiв до джеpел фоpмyвaння стшких конкypентниx пеpевaг вкpaй недостатньо.

Вpaxовyючи вищезазначене, метою роботи е обфунтування сyчaсноï концепцiï стiйкиx конкypентниx пеpевaг пiдпpиeмствa. Для досягнення постaвленоï мети необхщно: вивчити сyтнiсть пiдxодiв до джеpел фоpмyвaння стiйкиx конкypентниx пеpевaг; дослiдити взаемозв'язки мiж концепцiями конкypентниx пеpевaг та пiдxодaми до джеpел ix фоpмyвaння.

Виклад основного матерiалу. У теоpiï визначають тpи шдходи (концепци, навями) до джеpел фоpмyвaння конкypентниx пеpевaг пiдпpиeмствa: pинковий, pесypсний, iнститyцiйний [3-5]. Eволюцiя цих пiдxодiв вiдбyвaлaсь за вказаним поpядком.

Ринковий шдхщ сфоpмyвaвся та домiнyвaв у 5G-7G pоки ХХ столiття [S, с. 18]. У наукових ^ацях [б; 7] домшування pинковоï концепци пов'язують з пеpiодом TG-SG-х pокiв. На paннix етапах pозвиткy цього тдходу поведiнкa пiдпpиeмствa iгноpyвaлaсь, i вважалося, що вона майже повшстю детеpмiнyeться pинковою стpyктypою та галузевими умовами. У пpоцесi pозвиткy цього на^яму теоpiï конкypентниx пеpевaг спещалютами Гapвapдськоï школи було визначено, що сфатепчний yспix пiдпpиeмствa залежить не лише вщ стpyктypи гaлyзi, в якш вона фyнкцiонye, а й вщ обpaноï пpинциповоï стpaтегiï для дaноï господapськоï облaстi, тобто вщ позицiонyвaння фipми в гaлyзi. Сисоева О. вiдмiчae, що в якост джеpелa конкypентниx пеpевaг цей шдхщ pозглядae ефективну галузеву й pинковy позицiю суб'екту, обpaнy з ypaxyвaнням його специфiки [4].

Хapaктеpизyючи pинковy концепцiю, нayковцi вiдмiчaють, що, беpyчи початок у межах економiчноï теоpiï гaлyзевоï оpгaнiзaцiï, вона pозглядae питання щодо фоpмyвaння конкypентниx пеpевaг з погляду особливостей поточноï конкypентноï ситуаци, а саме aнaлiзy гaлyзевоï orpy^ypa Основним об'ектом aнaлiзy е ^иваблив^ть гaлyзi як пеpшоосновa pинкового усшху. Пpоцес фоpмyвaння конкypентниx пеpевaг зводиться до пошуку галузей iз с^иятливим бiзнес-сеpедовищем i pозpобки тaкоï стpaтегiï, яка б максимально спpиялa обмеженню впливу на пiдпpиeмство основних сил конкypенцiï [3]. Пpедстaвники pинковоï позици вважають, що пiдпpиeмство мае стшю конкypентнi пеpевaги в тому випадку, коли: забезпечуе споживчi вимоги; е ушкальним; його пеpевaги не можуть бути повтоpенi конкypентaми; е ^ибутковим [9].

Haпpикiнцi SG-х pокiв, на ^отивагу pинково-оpieнтовaномy пiдxодy, в теоpiï

161

конкурентних переваг почав формуватися ресурсний пщхщ, згщно з яким досягнення пщприемством стратегiчного успiху е неможливим без володiння ним ушкальними ресурсами, без переваг у навичках, умшнях, ресурсах та !х використанш [8, с. 18].

Ресурсна концепщя передбачае, що розходження в прибутковосп мiж пiдприемствами всерединi одше! галузi набагато бiльш iстотнi, нiж розходження мiж окремими галузями, а основною причиною тако! неоднорiдностi е ушкальш ресурси та здiбностi пiдприемства. При цьому ресурси являють собою джерело здiбностей фiрми, а здiбностi е основним джерелом 11 конкурентно! переваги [3]. Пщприемства вiдрiзняються одне вщ одного за ресурсним оснащенням, i цим пояснюеться рiзниця в рiвнi !х ефективностi й прибутковостi. [9]. Отже, головним джерелом стшко! конкурентно! переваги, з позицп ресурсно! концепци, е систематичний розвиток його ушкальних характеристик [10]. Ресурсний пiдхiд дозволяе визначати стшю конкурентнi переваги як результат специфiчних спроможностей, ресурсiв i унiкальних чинникiв, що е в розпорядженш пiдприемства. Пiдхiд вимагае вщ фiрми випереджального створення, утримання та розвитку специфiчних для не! ресуршв i компетенцiй [3]. Експерти виявили закономiрнiсть: чим iнтенсивнiшими е змши у тiй чи iншiй сферi бiзнесу, тим меншу роль вдаграють структура галузi та позицiя пщприемства в нiй, i тим бшьш значущою е роль унiкальних ресуршв, що знаходяться у розпорядженнi, особливо найважлившого з них - знань у значущих для бiзнесу областях. Ягафарова С., вiддаючи перевагу ресурснш концепцi!, вважае, що стiйкiсть конкурентно! переваги фiрми залежить вiд наявност «цiнного ресурсу», що характеризуеться недосконалою мобiльнiстю, довговiчнiстю, неможливiстю iмiтацi!/замiщення, непрозорютю та рiдкiстю. В якостi подiбного ресурсу науковцем розглядаеться iнтелектуальний каштал [5].

В останнi роки значна кшьюсть науковцiв висловлюють думку, що i ринковий, i ресурсний тдходи теорi! конкурентно! переваги, якщо !х розглядати окремо, е одностороннiми i не забезпечують пiдприемству максимального усшху [8, с. 20; 11, с. 125]. Вони не суперечать, а швидше доповнюють один одного, що вимагае !х збалансованого поеднання. Насправдi стратегiчний успiх пiдприемства залежить вщ його вмiння вчасно вiдстежувати релевантш змiни у конкурентному середовищi, з одного боку, i розвивати власш ключовi компетенцi! адекватно до цих змш - з iншого.

За об'еднання наукових пiдходiв виступае Штейн О. [10]. Науковець пропонуе об'еднати iндустрiально-економiчний та ресурсний пiдходи для створення ринково-орiентовано! парадигми. За змютовими характеристиками iндустрiально-економiчний пiдхiд е ринковим пщходом.

Сучасне трактування теорi! конкурентних переваг, за пщходом Царенко О., також базуеться на штеграцп та збалансуванш ресурсного та ринкового напрямiв [8, с. 10]. Погоджуючись з цим науковим пщходом, вважаемо дискусшними представлення методу аналiзу стейкхолдерiв у складi ринкового напряму, елементу «оргашзацшна культура» у складi ресурсного напряму теори конкурентних переваг. На наш погляд, зазначеш метод та елемент вщносяться до

162

шструментарда шституцшного шдходу до джерел формування конкурентних переваг.

Iнституцiйний шдхщ, в якому основну роль вщграють довгостроковi вiдносини зi споживачами, партнерство, стратепчш альянси, почав формуватись у 2000-ш роки у зв'язку з появою та розвитком нових оргашзацшних форм [6]. Цей пiдхiд базусться на новiй iнституцiйнiй економiчнiй теори, соцюлогп, дослiдженнях мережевих утворень. Мережевий характер оргашзацп суб'eктiв у сучаснш економiцi призводить до змiн основ конкуренцп у напрямi сполучення конкурентних i кооперативних вiдносин мiж учасниками ринку, яю е джерелом додаткових переваг у виглядi мшмзацл витрат, доступу до iнформацiйних потокiв тощо [3]. Гордеев В. пропонуе розглядати iнституцiоналiзм як чинник розробки ново! теори конкуренцп [12].

З точки зору шституцшного шдходу, економiчна поведшка та вибiр пiдприемства визначаються не тшьки технологiчними, iнформацiйними можливостями та завданнями щодо отримання прибутку, але й обмеженнями, що мають сощальну природу, людськими нормами, цiнностями, традищями й настановами. Джерелом конкурентно! переваги е штегращя пiдприемства у бiзнес-середовище, що його оточуе, в його шформацшне поле, у систему галузевих i ринкових зв'язкiв, якi звшьняють пiдприемство вiд iзоляцi! у сощумь Вiдповiдно до змiсту цiе! концепцп iнституцiйнi операцi! е результатом взаемодн процесiв на iндивiдуальному (норми, традицн, яких дотримуються менеджери), органiзацiйному (корпоративна культура, система цшностей) i мiжорганiзацiйному (вплив з боку держави, галузевих альяншв, суспiльних очiкувань) рiвнях. Метою штеграцн процесiв взаемодi! е формування та використання колективних конкурентних переваг, що генерують особливi «ренти вщносин». Основний висновок iнституцiйно! концепцi! полягае у тому, що дотримання фiрмами iснуючих норм, традицiй, суспiльних вимог призводить до !х гомогенiзацi!, вирiвнюванню вiдмiнностей у !х структурах та операщях. У результатi успiшними е т компанi!, якi погоджуються з сощальними чинниками, отримуючи за рахунок цього шдтримку та легiтимнiсть [4].

Зв'язки, яю формуються у шдприемства iз зовнiшнiм середовищем, окремi науковщ визначають як його нематерiальнi специфiчнi ресурси, а iнституцiйний пiдхiд - як мiждисциплiнарний ресурсний пiдхiд [6]. Таке визначення вважаемо дискусiйним, оскшьки, на наш погляд, iнституцiйний шдхщ мае вс пiдстави для юнування та розвитку як самостiйного шдходу, популяршсть якого стае все бшьш широкою у теперiшнiй час.

Останшм часом почали формуватись науковi шдходи, в яких пропонуеться об'еднати ринковий, ресурсний та шституцшний пiдходи для формування стшких конкурентних переваг. Так, Смирнов С., обгрунтовуючи власний шдхщ з позицш стратегiчного бачення та операцшно! ефективностi, дотримався тако! позицн [3].

У межах пiдходiв до джерел формування конкурентних переваг важливими е напрями дiагностики переваг. У наукових працях iснуе декiлька позицш з цього приводу. Так, Брамеза 1.та Вен^ Р. у межах ринкового шдходу виокремлюють два напрями дiагностики конкурентних переваг: акцентований на споживачах i на

163

конкурентах [8, с. 18]. Звичайно фiрми мають тенденцiю до першого або другого напряму, у той час як необхвдним е збереження балансу мiж ними. Нещодавш емпiричнi дослiдження показали, наприклад, що надмiрна конкурентна орiентацiя негативно впливае на усшх пiдприемства. За тдходом Люовсько! Л., 1ванець Л., у разi завоювання конкурентно! переваги головне значення належить самому пiдприемству, конкурентам i клiентам. Цi три елементи утворюють вiсi стратегiчного трикутника, що можна розглядати як вихвдну базу для щентифшаци переваг. Орiентацiя на цю модель показуе, що для досягнення мети недостатньо лише виготовляти якюш товари i послуги, шдприемство загалом повинно стати краще сво!х конкурентiв [2]. Котлер Ф. для досягнення устху на ринку пропонуе здiйснювати монiторинг середовища за «4-ма Ci ринкового позицюнування»: споживачi, канали збуту, конкуренцiя i характеристика власно! компанi! (Customers, Channels, Competition, Company) [13]. Смирнов С. також визначае чотири напрями дiагностики конкурентних переваг, орiентованих на внутрiшне та зовшшне середовище: пiдприемство, споживачi, конкуренти, система ринку [3]. Орiентацiю на внутршне середовище забезпечуе ресурсний пiдхiд; орiентацiю на споживачiв та конкурентiв забезпечуе ринковий шдхщ, на систему ринку -шституцшний пiдхiд.

Становлення та розвиток теори конкурентних переваг науковщ пов'язують з рiзними чинниками зовшшнього середовища. Так, Сисоева О. пов'язуе виникнення та еволюцiю теорi! конкурентних переваг з розвитком мiжнародних економiчних вiдносин, обумовлених науково-технiчним прогресом суспшьства та конкурентними вiдносинами [4]. Росшський науковець Шершньова О. передбачае, що подальший розвиток теорi! конкурентних переваг вщбуватиметься на основi iмперативiв розвитку св^ово! спiльноти. В якостi рушшно! сили розвитку економiки виступатиме конкуренщя, основана на iнтелектуальному лiдерствi в умовах подальшого посилення глобалiзацiйних процеав та скорочення ресурсiв [14].

Велика кшьюсть та рiзноманiтнiсть теорiй i концепцiй конкурентних переваг вимагае !х систематизацi!. Cучаснi закордоннi та втизняш науковцi роблять це по-рiзному, намагаючись розставити власнi акценти у взаемозв'язках теорш та концепцiй, сформувати власш пiдходи до змiсту та структури сучасних теорш конкурентних переваг. Так, Отенко I., Полтавська С. згрупували концепци конкурентних переваг за належшстю до шкш розробки. Концепцi!, визначеш у межах кожно! групи, на наш погляд, можуть бути вщнесеш як до одного з пiдходiв (ринкового, ресурсного або шституцшного) до формування джерел конкурентних переваг, так i до декiлькох пiдходiв одночасно [15, с. 7].

Детальний аналiз свiтово! теорi! та практики побудови конкурентних переваг, напрацьовано! упродовж останшх трьох десятилiть, представлено у науковш працi Тарнавсько! Н. [16, с. 51]. Науковець визначила концептуальш положення найбшьш вiдомих теорiй конкурентних переваг, а на !х основi - запропонувала створення сучасно! парадигми конкурентних переваг. Аналiз теорiй конкурентних переваг дозволив визначити !х належнiсть до ринкового, ресурсного, шституцшного пiдходiв або до !х комбiнацi!. Переважну бшьшють

164

сучасних концепцш представляють декшька пiдходiв (табл. 1). Теорi! конкурентних переваг Портера М., конкуренцi! за майбутне, концепщю «цiннiсних дисциплш», теорiю екосистем та коеволюци, побудови конкурентних переваг на основi теорi! спiвконкуренцi! Б. Шпотов вiдносить до теорiй галузевого лiдирування [17]. Якщо вважати, що цi теорi! представляють ринковий шдхщ, то така позицiя е дискусшною, тому що зазначенi теорi! конкурентних переваг, на наш погляд, пов'язаш з декшькома пiдходами до джерел формування конкурентних переваг.

Таблиця 1

Зв'язок теорш конкурентних переваг та пiдходiв до джерел формування _конкурентних переваг_

Назва теорп Пщхщ до джерел формування конкурентних переваг

Теорiя конкурентних переваг Портера М. Ринковий, ресурсний

Теорiя конкуренцi! за майбутне Хемела Г. i Прахалада К. Ринковий, ресурсний

Концепщя «цiннiсних дисциплш» Трейсi М. i Вiрсеми Ф. Ринковий, ресурсний

Концепцiя на основi моделi бiзнесу «Balanced Scorecard» Каплана Р. i Нортона Д. Ринковий, ресурсний, шституцшний

Теорiя екосистем та коеволюцi! Мура Дж. Ф. Ринковий, шституцшний

Теорiя спiвконкуренцi! Бранденбурга А.М. i Нейлбаффа Б. Дж. Ринковий, шституцшний

Концепщя мшраци цiнностi i кашталу Сливотськi А. Ринковий

Концепцiя «блакитного океану» Чан Юма У. i Моборна Р. Ринковий

Сучасна парадигма конкурентних переваг Тарнавсько! Н. Ринковий, ресурсний, шституцшний

Стейкхолдерський тдхщ Ресурсний, шституцшний

Технолопчний пiдхiд Ресурсний

«Знанневий» пiдхiд Ресурсний

Гуманiтарний шдхщ Ресурсний, шституцшний

Iнформацiйний пiдхiд Ресурсний, шституцшний

Фiнансовий пiдхiд Ресурсний, шституцшний

Концепщя з використанням 1нтернет-технологiй Ресурсний, шституцшний

У тепершнш час у наукових працях пропонуються новi пiдходи до формування стшких конкурентних переваг. Так, Сотшков А. пропонуе видiляти

165

стейкxолдеpський, технолопчний, «знанневий», тумани^ни^ iнфоpмaцiйний, фiнaнсовий пiдxоди [1S]. Костяев Р. pозpобив концепцiю фоpмyвaння стшких конкypентниx пеpевaг компани, досягнення яких можна забезпечити за paxyнок щлюного пiдxодy щодо виявлення можливостей, що надае меpежa Iнтеpнет [19].

Костяев Р. вважае, що тpaдицiйнi методи фоpмyвaння конкypентниx пеpевaг достатньо легко котюються конкypентaми. Конкypентнi пеpевaги, що фоpмyються з викоpистaнням Iнтеpнет-теxнологiй, мають значно вищий piвень стiйкостi до кошювання.

Нами встановлено зв'язок сучасних пiдxодiв та концептуальних пiдxодiв до джеpел фоpмyвaння конкypентниx пеpевaг. У поpiвняннi з тепеp вже класичними теоpiями конкypентниx пеpевaг, якi вщповщають комбiнaцiï пiдxодiв з обов'язковою наявшстю pинкового пiдxодy, сyчaснi базуються на pесypсномy та/або на iнститyцiйномy шдходах. Вaжливiсть pинкового пiдxодy, на наш погляд, з часом не зменшилась, за умов pинковоï економiки шдхщ став спpиймaтись, як обов'язковий.

За aвтоpським пiдxодом, сучасна концепцiя стшких конкypентниx пеpевaг повинна базуватись на ите^аци й збaлaнсyвaннi pинкового, pесypсного та iнститyцiйного пiдxодiв до джеpел фоpмyвaння конкypентниx пеpевaг. Актуальними вважаемо чот^и нaпpями дiaгностики конкypентниx пеpевaг - з оpiентaцiею на шд^иемство, на споживaчiв, на конкypентiв, на систему pинкy. Саме iнтегpaцiя пiдxодiв дозволить забезпечити пiдпpиемствy отpимaння вшх важливих складових стiйкоï конкypентноï пеpевaги - пеpевaг конкypентного потенцiaлy, конкypентноï позици, конкypентного статусу, як зазначено у aвтоpськiй pедaкцiï сyтностi поняття «стiйкa конкypентнa пеpевaгa» [20]. Ресypсний пiдxiд забезпечуе фоpмyвaння та pозвиток пеpевaги конкypентного потенцiaлy; pинковий - пеpевaги конкypентноï позици; iнститyцiйний - пеpевaги конкypентного статусу пiдпpиемствa фис. 1).

Рис. 1. Фоpмyвaння сyчaсноï концепци стiйкиx конкypентниx пеpевaг пiдпpиемствa

166

Зазначена позищя пояснюе походження стшко! конкурентно! переваги у внутрiшньому та зовшшньому середовищi, на вiдмiну вщ наукового пiдходу Смирнова Е., вщповщно до якого стiйка конкурентна перевага формусться у внутрiшньому середовищi шдприемства.

Висновки. Таким чином, вивчення сутност пiдходiв до джерел формування стшких конкурентних переваг, визначення взаeмозв'язкiв мiж концепцiями конкурентних переваг та шдходами до джерел !х формування, дозволили обгрунтувати змiст сучасно! концепци стшких конкурентних переваг.

Авторське бачення сучасно! концепци стiйких конкурентних переваг шдприемства полягае у таких положеннях:

1. 1нтегращя ресурсного, ринкового, iнституцiйного пiдходiв до джерел формування стiйких конкурентних переваг.

2. Дiагностування стiйких конкурентних переваг з орiентацiею на внутршне середовище - на пiдприемство; на зовшшне середовище, у тому чи^ на споживачiв, конкурентiв, систему ринку.

3. Формування обов'язкових складових стшко! конкурентно! переваги шдприемства: переваги конкурентного потенщалу у внутршньому середовищi; переваг конкурентно! позици та конкурентного статусу - у зовшшньому середовище

Результати науково! роботи плануеться використати шд час формування концепцi! стiйких конкурентних переваг шдприемств ресторанного бiзнесу.

Список лггератури

1. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер; [пер. с англ. под. ред. и с предисловием В. Д. Щитинина]. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.

2. Шсовська Л.С. Сучасна парадигма конкурентоспроможносп шдприемства / Л.С. Лгсовська [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Ekonomika/2009_640/20.pdf.

3. Смирнов £.М. Обгрунтування тдходу до формування стшких конкурентних переваг шдприемства / £.М. Смирнов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc.../64.pdf .

4. Сысоева Е.А. Конкурентные преимущества предприятия: эволюция и источники формирования / Е.А. Сысоева // Вопросы экономики и права. - 2011. - № 5. - С. 47-51.

5. Ягафарова Е.Ф. Устойчивость конкурентного преимущества фирмы с точки зрения ресурсной концепции / Е.Ф. Ягафарова // Известия ПГПУ. - 2008. - № 6 (10). - С. 30-35.

6. Чачашвили Э.С. Эволюция стратегического маркетинга / Э. С. Чачашвили // Научные ведомости БелГУ. Сер. История. Политология. Экономика. Информатика. - 2009. - Вып. 11/1, № 9. - С. 7681.

7. Каячев Г.Ф. Стратегическое управление фирмой: эволюция подходов и роль реальных опционов в современном менеджменте / Г.Ф. Каячев, В.С. Пекшева. // Вестник Томского государственного университета. - 2010. - № 1 (9). - С. 28-37.

8. Царенко О.В. Конкурент переваги легко! промисловост регюнгв Украши: методолопя формування, теор1я та практика: [монографш] / О.В. Царенко. - Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2009. - 504 с.

9. Стовбан Ю.Т. Конкуренты переваги шдприемства як необхщна умова виходу економжи Укра!ни з тгш / Ю.Т. Стовбан [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/aprer/2009_5_1/17.pdf.

10. Штейн О.И. Совершенствование рыночно-ориентированной парадигмы / О.И. Штейн // В1сник Сев НТУ. Вип. 98: Економжа i фгнанси: зб. наук. пр. - Севастополь: Вид-во Сев НТУ, 2009. - С.

167

197-200.

11. Управлшня конкурентоспроможтстю тдприемства / С.М. Клименко [та íh.] . - К: КНЕУ, 2008. -520 с.

12. Гордеев В.А. Институционализм как фактор разработки новой теории конкуренции /

B.А. Гордеев [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //newpoliteconomy. org/publications/articles/174.pdf.

13. Алещинина Н.В. Анализ подходов к обеспечению конкурентоспособности предприятий/ Н.В. Алещинина // Науюж пращ Донецького державного техтчного утверситету. - 2002. -

C. 201-209.

14. Шершнева Е.Г. Современная парадигма управления конкурентными преимуществами предприятия в условиях глобализации экономики / Е.Г. Шершнева // Вестник УГТУ-УПИ. -2006. - № 9 (80). - С. 50-57.

15. Отенко 1.П. Управлшня конкурентними перевагами тдприемства [монографiя] / 1.П. Отенко, е.О. Полтавська. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2005. - 212 с.

16. Тарнавська Н.П. Управлшня конкурентоспроможтстю тдприемств: теорш, методологш, практика: [монографш] / Н.П. Тарнавська. - Тернопшь: Економiчна думка, 2008. - 570 с.

17. Шпотов Б.О. современных теориях конкурентных преимуществ и отраслевого лидирования / Б.О. Шпотов // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - № 3. - С. 50-55.

18. Сотников А.С. Основные подходы к формированию устойчивых конкурентных преимуществ промышленных предприятий / А.С. Сотников // Экономические науки. - 2011. - № 5 (78). -С. 243-246.

19. Костяев Р. А. Концепция создания конкурентных преимуществ с применением возможностей сети Интернет / Р.А. Костяев // Проблемы современной экономики. - 2008. - № 3 (27). - С. 5765.

20. Ткачова С.С. Стшю конкурент переваги, конкуренцш, конкурентоспроможтсть тдприемства: концептуальний зв'язок наукових тдходгв / С.С. Ткачова // Збiрник наукових праць Д1РСП: «Методолопя дослвджень та сучасн сощальт, екон^чт i психолопчт проблеми розвитку суспшьства»: Серш : «Економша i менеджмент». - Донецьк: ТОВ «Схщний видавничий дiм», 2011. - С. 121-126.

Поступила в редакцию 01.06.2012 г.

Ткачева С. С. Современная концепция устойчивых конкурентных преимуществ предприятия: интеграция и сбалансирование научных подходов / С.С. Ткачева // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2012. - Т. 25 (64), № 2. - С. 160-168.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Проанализированы теории конкурентных преимуществ с точки зрения подходов к источникам формирования конкурентных преимуществ. Обосновано содержание современной концепции устойчивых конкурентных преимуществ предприятия.

Ключевые слова: устойчивое конкурентное преимущество, теории конкурентных преимуществ, рыночный, ресурсный, институциональный подходы, интеграция, сбалансирование.

Tkacheva S.S. Мойет the concept of steady competitive advantages of the enterprise: integration and scientific approaches / S.S. Tkacheva // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. -2012. - Vol. 25 (64), № 2. - Р. 160-168.

Theories of competitive advantage in terms of approaches to sources of competitive advantages formation are analyzed. The content of the modern concept of sustainable competitive advantages is justified. Keywords: sustainable competitive advantage, the theory of competitive advantage, market, resource, institutional approaches, integration, balance.

168

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.