CC BY
25
9. Фурдичко О.1. Методнчш рекомендацн з ведення сшьськогосподарського виробництва на радiоактивно забруднених територшх Кшвського Полiсся / О.1. Фурдичко, Г.М. Чоботько, В.П. Ландш, Л.А. Райчук та ш. - К. : Вид-во "Либiдь", 2012. - 36 с.
10. r^ie^o В.П. Оптишзащя сшьськогосподарського землекористування як напрям рацioнальнoгo використання та охорони земельних ресурив / В.П. ^^¡енко // Екoнoмiка: проблеми теори та практики : зб. наук. праць. - У 5 т. - Т. 4. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. -2009. - Вип. 249. - С. 890-896.
11. Ходаквська О.В. Земельш вщносини у сшьському гoспoдарствi: регюнальний вимр : мoнoграфiя / О.В. Ходаювська, Н.1. Бурлака. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2012. - 239 с.
Райчук Л.А. Некоторые аспекты ведения сельского хозяйства на радиоактивно загрязненных землях Киевского Полесья
На основе выработанных материалов проанализировано состояние сельскохозяйственного производства на территории Киевского Полесья в существующих социально-экономических и экологических условиях. Очерчен ряд приоритетных путей реабилитации и развития аграрного сектора региона. Доказана необходимость перехода к агро-ландшафтной концепции природопользования. Усовершенствованы принципы ведения сельскохозяйственного производства на радиоактивно загрязненных территориях в современных радиоэкологических и экономических условиях. Обосновано специализацию производства радиоактивно безопасной сельскохозяйственной продукции в зависимости от уровня радиоактивного загрязнения территории.
Ключевые слова: радиационное загрязнение, сельскохозяйственное производство, реабилитация территории, 137Cs, 90Sr, Киевское Полесье.
Raych.uk L.A. Some Aspects of Agricultural Manufacturing on Radioacti-vely Contaminated Lands of Kyiv Polissya
On the basis of processed materials the state of Kyiv Polissya agricultural production at existing socio-economic and environmental conditions has been analyzed. A number of priority ways of the agricultural sector rehabilitation and development in the region have been outlined. The result of the research was the proof of need to move to the agricultural landscapes nature management concept. The principles of agricultural production on radioactively contaminated territories in modern radioecological and economic conditions have been improved. Specialization of radiologically safe production manufacture depending on the radioactive contamination level has been justified.
Keywords: radioactive contamination, agricultural manufacturing, area rehabilitation, 137Cs, 90Sr, Kyiv Polissya. _
УДК 339.137.2 Доц. О.П. Савщька, канд. екон. наук
доц. О.1. Новоставська, канд. фтол. наук, доц.
Н.В. Савщька, канд. екон. наук - Львiвський тститут економжи i туризму
ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ТУРИСТИЧНИХ ПЩПРИеМСТВ В УМОВАХ сталого розвитку
Розглянуто теоретичш та практичш аспекти формування конкурентного потенщ-алу туристичних шдприемств в умовах сталого розвитку. Уточнено сутшсть конкурентного потенщалу. Охарактеризовано суть та види внутршшх i зовншшх конкурентних переваг туристичних шдприемств, окреслено фактори, що визначають конкурентоспро-можшсть туристичного продукту. На засадах аналiзування лгтературних джерел та результатов дослщжень охарактеризовано потребу застосування концепцн сталого розвитку туризму. Наведено напрями шдвищення конкурентоспроможност щдприемств ту-ристично! шдустрн на перспективу.
Ключовi слова: конкурентоспроможшсть, конкурентна перевага, потенщал, рейтинг, туристичне шдприемство, сталий розвиток.
Постановка проблеми. Стратепчною метою розвитку туризму в Укра-íнi е створення конкурентоспроможного на внутрiшньому та свiтовому ринках национального туристичного продукту, розширення внутршнього та збшьшен-ня обсягiв вЪного туризму, забезпечення на цiй основi комплексного розвитку курортних територiй i туристичних центрiв з урахуванням соцiально-економiч-них iнтересiв населения, збереження та вiдновлення природних територiй та к-торико-культурно! спадщини. В умовах господарювання на засадах сталого та зрiвноваженого розвитку конкурентна полiтика пiдприемства стае рушшною силою економiчного зростання.
У Концепцц розвитку туризму до 2022 р. [1] зазначено потребу створення конкурентоспроможного на мiжнародному ринку нащонального туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичш потреби населення краши, забезпечення на цiй основi комплексного розвитку регiонiв за умови збереження еколопчно! рiвноваги та культурно! спадщини. У Стратегií розвитку туризму i курортiв [2] задекларовано потребу формування конкурентоспроможного на внутртньому та свiтовому ринках нащонального туристичного продукту на основi ращонального використання туристичних ресурсiв, збереження навколишнього природного середовища та в^одження нацiональноí культурно! спадщини, сприяння розвитку туризму i курортiв. Потреба привернути увагу науковцiв i практиков до формування i розвитку конкурентоспроможного потен-цiалу туристичних шдприемств зумовила вибiр теми дослiджения.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Проблематику конкурен-тоспроможностi висвiтлено в наукових працях вiдомих вчених: I. Ансоффа, Дж. Блайта, П. Друкера, Ф. Котлера, Р. Коуза, Ф. Котлера, М. Портера, В. Рамасвал^ А. Стршленда, А. Томсона, Я. Базилюка, Р. Фатхутдшова та ш., проте в сучас-нiй лiтературi недостатньо уваги придшено таким аспектам як створення умов для шдприемств з метою розкриття потенщалу !х конкуреитоспроможностi, а це е вихщною базою для формування конкурентоспроможного потенцiалу розвитку будь-якого шдприемства.
Постановка завдання. Метою дослвдження е узагальнення теоретичних шдходш до формування конкурентного потенцiалу туристичних шдприемств, визначення основних ц структурних елементш, висвiтления сучасних проблем, тенденщй i стратегiчних напрямш розвитку туристичного бiзнесу в Украíнi.
Виклад основного матерiалу. Конкурентоспроможнiсть суб'ектiв туристичного бiзнесу - це !х здатшсть ефективно використовувати свiй потенцiал, спрямований на успiшний комерцiйний результат за дотримання умов збалан-сованого розвитку територш [3]. Укра'на мае потужний туристичний потенцiал: вигiдне географiчне розташування, сприятливий клiмат, рiзноманiтний рельеф, природний, iсторико-культурний, туристично-рекреацiйний потенцiал, значний науково-техшчний потенцiал. Уся територ1я держави характеризуеться сприят-ливими умовами для проведення рiзних видiв туристично! дiяльностi та наяв-нiстю рiзноманiтних рекреацiйних ресурсов для вiдпочинку i лiкувания населення. Природний потенщал формують узбережжя Чорного та Азовського морiв, рельеф, водш (понад 70 тис. рiчок, 3 тис. природних озер i 22 тис. штучних во-доймищ), лiсовi, рослиннi та твариннi ресурси. Укра'на посiдае провiдне мiсце
у свт за piBHeM 3a6e3ne4eHOCTi унiкальними туристичними (понад 150 тис. пам'ятникiв культури природи та кторц, 39 мкт вшом понад тисячу ротв) та курортно-рекреацшними ресурсами (понад 500 джерел piзноманiтних мшераль-них вод). На територп держави функцiонуe понад 3 тис. закладш оздоровлення та вщпочинку, близько 4,6 тис. колективних засобш pозмiщeння. Родовища ль кувальних грязей, а також мшеральних i радонових вод, входять до рекре-ацшного потeнцiалу нашо! кра'ни, який мае не тшьки внутpiшнe, але й м!жна-родне значения. В УкраМ створено 11 нацiональних природних паpкiв, 15 дер-жавних заповiдникiв, заказники, дендропарки, пам'ятники садово-паркового мистецтва, ят належать до природоохоронних тepитоpiй.
За останнiй час у сфepi туризму вiдбуваються сepйознi позитивш змiни: розробляють новi маршрути, розвиваеться готельна iнфpастpуктуpа, шдви-щуеться ршень обслуговування туристш i полiпшуеться вдащуванкть турис-тичних об'ектш. Туpистично-peкpeацiйнi можливост! Украши викликають вели-ку защкавленкть у представникш мiжнаpодноí туристично! щдустрц, проте ту-ристичний потенциал держави використовуеться неефективно. Згiдно з рейтингом конкурентоспроможносп туристично! галузi, складеним Всeсвiтнiм еконо-мiчним форумом, Укра'на за ршнем туристично! привабливост! посщала 78 мк-це (2007 р.), 85 мкце (2011 р.), 76 мкце (2012 р.), 73 мкце (2013 р.), 76 мiсцe (2014 р.) з! 144 кра1'н свиу [4]. 1ндекс туристично! конкурентоспроможност! (об-числюеться для 144 кра'н) формуеться на основ! трьох основних показниюв (ре-гуляторне законодавство; середовище для б!знесу та шфраструктура; людсьи, природш та культурш ресурси), як! розподаляються на 14 показникш, серед яких: безпека, щнова конкурентоспроможнкть, розвиток транспортно! шфрас-труктури, готельного господарства, правове забезпечення, полггична стабшь-нкть, комфортнкть ведення б!знесу, сприяння розвитку туристично! галуз! з боку держав, природний та людський потенщал кра'ни тощо. Низький ршень еко-ном!чного розвитку Украши, несприятливе законодавство, полггичш загрози та правова незахищенкть туриспв е основними причинами туристично! неприваб-ливост! кра'ни, яка потребуе значних швестицш для модершзацп туристично! шфраструктури, збереження та вщтворення культурного i природного потенщ-алу, архтгектурних та кторичних пам'яток. Кризова ситуация, що склалася в Ук-ра!ш напришнщ 2013 - на початку 2014 pp. призвела до девальвацц гривш, дефь циту плапжного балансу, скорочення припливу прямих шоземних !нвестицш, зниження !нвестицшних рейтинпв Украши, що обмежило доступ до зовшшшх риншв кашталу, виведення кашталу з Украши внаслщок полiтичноí нестабшь-носп, пад!ння м!жнародних резервш до критичного р!вня, зростання державних борпв, зменшення дшово! активносп вичизняних шдприемств. Не стала винят-ком i туристична !ндустр!я Украши, яка через коливання на валютному ринку переживае не найкрашд часи. Через р!зку девальвацда гривш вшзний туризм став недосяжний для велико!' юлькосп людей. Загалом по туристичнш галуз! Украши через анексда Криму, в!йну на Сход! кра'ни, кризову ситуащю в еконо-мщ, девальвацда гривш ввдбувалося значне скорочення туристичних потокш. Зпдно з шформащею, наданою Адмшктращею Державно!' прикордонно! служ-би Украши, у 2014 р. Украшу вщюдало 12,7 млн шоземних туриспв, поршняно
з 2013 p. ïx кшьккть зменшилась майже вдвiчi - на 12 млн оаб. Така ситyaцiя пов'язана зi складною полiтико-економiчною ситyaцieю в кpaïнi, оскiльки бшь-шiсть кpaïн чеpез подй' на Сxодi не pекомендyють своïм гpомaдянaм ïxara в Ук-païнy, xочa y зв'язку iз девaльвaцieю гpивнi для iноземцiв вщпочинок в Укpaïнi став бiльш доступним. Нaйбiльше тypистiв пpибyло з Молдови (4,4 млн оаб), Росй' (2,4 млн оаб), Бiлоpyсi (1,6 млн оаб), Польщi (1,1 млн оаб), Угоpщини (0,9 млн осiб), Румуни (0,6 млн осiб), Словаччини (0,4 млн оаб), Узбекистaнy (0,2 млн оаб), Нiмеччини (0,13 млн оаб), Тypеччини (0,12 млн осiб). ^отягом I квapтaлy 2015 p. У^ашу вiдвiдaло понад 2,9 млн шоземник тypистiв. Поpiвняно з aнaлогiчним пеpiодом 2014 p., кiлькiсть тypистiв зменшилась на 0,5 млн оаб. Нaйбiльшi потоки тypистiв до Укpaïни у вказаному пеpiодi спостеpiгaлися зi су-сiднix кpaïн, сеpед якиx: Молдова - 1,1 млн оаб, Бiлоpyсь - 0,4 млн осiб, Польша - 0,3 млн оаб, Угоpшинa - 0,2 млн оаб [5].
У 2014 p. кшьккть гpомaдян Укpaïни, якi вшжджали за коpдон, станови-ла 22,4 млн оаб, що на 1,3 млн оаб (5,5 %) менше, rop^^ro з 2013 p. Пpи цьому спостеpiгaeться зменшення попиту на тypи, оpгaнiзовaнi суб'ектами ту-pистичноï д1яльносп, на 30 %. Найбшьше громадяни Укpaïни вшжджали в тaкi ^аши: Польша (7,66 млн осiб), Роск (4,67 млн осiб), Молдова (2,42 млн оаб), Угоpшинa (2,15 млн оаб), Бiлоpyсь (1,54 млн оаб), Словаччина (0,66 млн осiб), Румунк (0,52 млн осiб), Тypеччинa (0,5 млн оаб), Египет (0,4 млн оаб), Н1меч-чина (0,3 млн оаб). Деpжaвний коpдон Укpaïни у I квapтaлi 2015 p. пеpетнyло 4,8 млн yкpaïнцiв, що на 4 % менше, шж у I квapтaлi 2014 p., коли вшзний ту-pистичний потiк нapaxовyвaв близько 5 млн осiб. Найбшьш вiдвiдyвaними ^а-1'нами yкpaïнськиx тypистiв у 2015 p. e: Польша, Молдова, Угоpщинa, Бiлоpyсь, Словаччина, Румушя, Нмеччина, Египет, Тypеччинa, ОЛЕ. Суб'ектами тypис-тично!' дiяльностi у I квapтaлi 2015 p. сплачено податюв та збоpiв до зведеного бюджету понад 322,4 млн ^н, шо на 7,4 млн гpн менше, шж в aнaлогiчномy пе-p^i 2014 p. Надаодження вiд сплати тypистичного збиpaння у вказаному ropi-одi зменшилися на 0,4 млн ^н, поpiвняно з I квapтaлом 2014 p., та становили близько 6 млн ^н [5]. У 2014 p. спостеpежено зpостaння екскypсiйноï д1яльнос-тi: кiлькiсть екскypсaнтiв становила 1,2 млн осiб, шо на 516,8 тис. оаб бiльше, rop^^ro з 2013 p. На сучасному етaпi в Укpaïнi доцiльно pозвивaти внуфш-нiй тypизм, пpопонyючи недоpогi коpоткотеpмiновi тypи. З метою шдвишення обсягiв в'ïзниx потокiв iноземниx ^омадян на теpитоpiю Укpaïни потpiбно пpо-водити pоз'яснювaльнy pоботy пpо безпечнкть подоpожей. Важливим е систем-ний шдид до pеaлiзaцiï деpжaвноï полиики у дослiджyвaнiй сфеpi. Стабшьна ^тия, зpостaючa економiкa - зaпоpyкa ефективно!' дiяльностi та pозвиткy вгг-чизняно!' тypистичноï iндyстpiï.
Конкypентний потенцiaл - сукупнкть пapaметpiв, шо визначають мож-ливiсть i здaтнiсть пiдпpиeмствa ефективно функщонувати на pинкy в пеpспек-тивi. Пpiоpитетними для забезпечення конкypентоспpоможностi тypистичниx пiдпpиeмств е нaявнiсть викоpистaння та yтpимaння пpотягом тpивaлого ropi-оду постiйниx конкypентниx пеpевaг, mi мають xapaктеpнi pиси: цiннiсть для споживaчiв, особливiсть чи yнiкaльнiсть, складшсть для дублювання конкypен-тами. Конкypентнi пеpевaги пiдпpиeмствa - це таю xapaктеpистики чи власти-
востi, яю зaбезпечyють пiдпpиeмствy пеpевaгy над прямими конкypентaми. Складовими елементами конкypептниx переваг туристичних пiдпpиeмств е переваги туристичного продукту, якi можуть 6ути пов'язaнi або з вищою якктю туристичних послуг (aксiологiчнi), або з нижчими щнами на них (економiчнi), що узгоджуеться з прийпятою ринковою стратепею на пiдпpиeмствi. Прюри-тетними факторами, що визначають конкypентоспpоможнiсть туристичного продукту, е кориснкть для потенцшного покупця (споживча вapтiсть), пiнa та iнновaцiйнiсть, а критер1ями опiнювaнпя - результат виробництва (pеaлiзaпiï), умови та культура обслуговування, а також доступнкть послуги [3].
Конкypентнi переваги туристичного шдприемства за джерелами ïx ви-никненпя можна подiлити на внутргшт i зовнiшнi Внyтpiшнi - це характеристики внyтpiшнix aспектiв д1яльносп пiдпpиeмствa (piвень затрат, продуктив-нкть пpaпi, оpгaнiзaпiя пpопесiв), якi перевищують aнaлогiчнi характеристики пpiоpитетниx конкурентов. Внутргшт переваги е базисом загально!' конкурентно!' переваги шдприемства. Внутргшт конкурента переваги тaкi: виpобничi (пpодyктивнiсть пращ, економiчнiсть витрат, зaбезпеченiсть мaтеpiaльно-теx-шчними ресурсами); теxнологiчнi (сyчaснiсть, гнyчкiсть техполопчних проце-сiв, використанпя досягнень науково-техшчного прогресу); квaлiфiкaпiйнi (су-чaснiсть, гнучккть, стpyктypовaнiсть); yпpaвлiнськi (ефективнiсть i результа-тивнiсть yпpaвлiння якiстю, зaкyпiвельними та збутовими процесами; мотива-ця персоналу); iнновaщйнi (запровадженпя нових теxнологiй, продукпв, послуг, нaявнiсть i впровадженпя ноу-хау); нaслiдковi (ринкова культура шдприемства, традицп); економiчнi (плaтоспpоможнiсть, л^вдшсть, прибутко-вiсть, pентaбельнiсть); геогpaфiчнi (розмщенпя, близькiсть до джерел матерь альних i людських ресурсов, ринюв збуту, транспортних шляив i каналш розпо-дшу). Зовнiшнi конкypентнi переваги базуються на спpоможностi пiдпpиeмствa створити бшьш знaчнi пiнностi для споживaчiв його продукцц, що створюе можливостi бшьш повного задоволенпя ïxнix потреб, зменшенпя витрат чи шд-вищенпя ефективносп дiяльностi. Зовнiшнi конкypентнi переваги оркнтують пiдпpиeмство на розвиток та використанпя тих чи шших внyтpiшнix переваг та забезпечують йому стшт конкурентш позицц, оскшьки оpieнтyють на щлес-прямоване задоволенпя потреб конкpетноï групи споживачш. До зовнiшнix кон-курентних переваг пiдпpиeмствa можна вiднести таю: шформацшш (стyпiнь поiнфоpмовaностi шдприемства про стан i тенденцл розвитку ринку, дда сил та умов навколишнього бiзнес-сеpедовищa, поведанку споживачш, конкурентов); конструктивш (теxпiчнi характеристики пpодyкпiï, дизайн); яккш (piвень якос-тi пpодyкпiï за ощнками споживачш); поведiнковi (стyпiнь поширенпя фшосо-фiï маркетингу серед пращвнитв пiдпpиeмствa щодо задоволенпя потреб спо-живaчiв конкретних пiльовиx pинкiв); кон'юнктурш (pинковi умови дiяльностi, конкурентне середовище); сеpвiснi (ршень та яккть послуг); iмiджевi (зaгaльнi уявленпя споживачш про шдприемство та його пpопозипiï продажу, популяр-нiсть); пiновi (ршень та можлива динaмiкa пiн); збyтовi (портфель замовлень, прийоми та методи розподшу продукцп); комyнiкaпiйнi (канали i способи поширенпя шформацп про шдприемство, наявнкть зворотного зв'язку).
Розвиток туризму на сучасному етaпi мае базуватися на основоположник принципах сталого розвитку, що передбачае ращональне використання природ-
них ресурс1в 1 зменшення шкоди на довкшля. Саме шляхом сталого розвитку можемо розвивати економ1ку в нашш держав1 на шновацшшй основ! У 2014 р. Президент Украши ПО. Порошенко, говорячи про важливу роль сталого розвитку держави, наголосив на тому, що вс1 проекти реформ повинш бути штегрован у цшсну стратегда сталого розвитку - в "стратегда 2020". Реал1за-ц1я реформ, за словами П.О. Порошенка, дасть змогу до 2020 р. серйозно роз-глядати питання членства Украши в Евросоюз! Прикладом реформ може слу-гувати нова Стратегия розвитку Льв1вщини на перюд до 2020 р., яка вже з 2013 р. розробляеться на засадах сталого розвитку. Зпдно 1з стратепею сталого розвитку туризму, основним завданням розвитку туризму на будь-якш терито-рц е спричинення мшмального впливу на природн комплекси, розташован у ц межах. Сталий розвиток - загальна концепция стосовно потреби встановлення балансу м1ж задоволенням сучасних потреб людства 1 захистом штерес1в майбутшх поколшь, враховуючи 1хню потребу в безпечному 1 здоровому дов-кшл! Концепщя сталого розвитку грунтуеться на головних принципах: нишшн1 потреби людства не повинш позбавити таких же можливостей майбутшх поколшь; обмеження, як1 кнують у галуз1 експлуатацп природних ресурс1в, в1днос-ш; потр1бно задовольнити елементарш потреби вс1х людей; потр1бно налагоди-ти стан життя тих, хто користуеться надшрними грошовими 1 матер1альними засобами з еколопчними можливостями планети, зокрема в1дносно використан-ня енерги; розм1ри 1 темпи росту населения повинш бути погоджеш з виробни-чим потенщалом глобально!' екосистеми земл1, що змшюеться. Забезпечення стшкого розвитку держави супроводжуеться створенням безпечного стану со-цю-еколого-економ1чно1 системи для життед1яльност1 сусшльства 1 кожно! лю-дини зокрема нииiшиiх 1 майбутшх поколшь.
Висновки й перспективи подальших дослщжень. В УкраЫ кнуе ви-сокий та значною м1рою не реал1зований туристичний потенц1ал. Основними проблемами, як1 стримують розвиток туризму, е вшськовий конфл1кт та окупа-щя окремих територш кра'ни, анекс1я Криму, пол1тична та економ1чна неста-бшьнкть, законодавча неврегульован1сть, корупщя, недостатн1й р1вень розвитку туристично! шфраструктури, значний дефщит 1нвестицш, в1дсутн1сть загаль-но! концепцц державно!' та регюнально! стратепчно! пол1тики розвитку туризму. Для усшшного розвитку туристичного б1знесу потр1бно стаб1л1зувати пол1-тичну, економ1чну ситуацда в держав1, вдосконалювати законодавство та ство-рювати сприятлив1 умови для фшансування туристичних об'ектш. Туристичний б1знес Украши, володдачи важливими конкурентними перевагами, мае ус1 перспективи для ефективного функц1онування. Подальш1 дослщження можуть бути спрямоваш на анал1зування дом1нуючих позитивних 1 негативних фактор1в формування туристичного потенц1алу в перспектив!
Лiтература
1. Концепцiя розвитку туризму до 2022 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.
2. Стратегш розвитку туризму 1 курортш, затвердження розпорядженням Кабинету Мiнiстрiв Украши вщ 6.08.2008 р., № 1088-р: Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? ш^=1088-2008-%Р0
3. Бутко М. 1нвестицшш аспекти шдвищення конкурентоспроможностi економши / М. Бутко // Економша Украши : полгт.-екон. журнал. - 2004. - № 4. - С. 40-45.
4. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2014. [Electronic resource]. - Mode of access http://www3.weforum.org docs // WEF_TT_Competitiveness Report 2013.pdf.
5. Офщшний сайт: Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.lv.ukrstat.gov.ua.
Савицкая О.П., Новоставская О.1., Савицкая Н.В. Формирование конкурентного потенциала туристических предприятий в условиях устойчивого развития
Рассмотрены теоретические и практические аспекты формирования конкурентного потенциала туристических предприятий в условиях устойчивого развития. Уточнена сущность конкурентного потенциала. Охарактеризованы суть и виды внутренних и внешних конкурентных преимуществ туристических предприятий, очерчены факторы, которые определяют конкурентоспособность туристического продукта. На принципах анализа литературных источников и результатов исследований охарактеризована необходимость применения концепции устойчивого развития туризма. Приведены направления повышения конкурентоспособности предприятий туристической индустрии на перспективу.
Ключевые слова: конкурентоспособность, конкурентное преимущество, потенциал, рейтинг, туристическое предприятие, устойчивое развитие.
Savitska O.P., Novostavska О.1., Savitska N. V. Forming of Competitive Potential of Tourist Enterprises is in the Conditions of Sustainable Development
Some theoretical and practical aspects of forming of competitive potential of tourist enterprises in the conditions of sustainable development are examined. The essence of competitive potential is specified. The essence and types of internal and external competitive edges of tourist enterprises are characterised. The factors that determine the competitiveness of tourist product are described. On principles of the analysis of literary sources and results of researches the necessity of application of conception of sustainable development of tourism is described. Some prospect directions for increasing of competitiveness of enterprises of tourist industry are highlighted.
Keywords: competitiveness, competitive edge, potential, rating, tourist enterprise, sustainable development.
УДК 582.325(292.451) Мол. наук. ствроб. А.Г. Савицька -
Державний природознавчий музей НАН Украти
В1ДМЕРЛА ДЕРЕВИНА ЯК СУБСТРАТ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОХОПОД1БНИХ Л1СОВИХ УГРУПОВАНЬ
Дослщжено ешксильну групу мох]в i печшочниюв у типових ялинових та ялино-во-букових угрупованнях Передкарпаття та Горган. Обстежено об'екти вщмерло! дере-вини (пш та повалеш колоди) та визначено стадп розкладання деревини. Встановлено видовий список видiв мохошдабних, що використовують вщмерлу деревину як субстрат. Вш налiчуe 60 видiв. Визначено найпоширенiшi епжсили: Тг^арМ.? рг11ис1с!а, ВЬсгаиосЬиНиш СкпиСаШш, Hгrzogiгlla .г^гп, ЬорИосока ИгЫгоркуНа. Проаналiзовано розселення мохошдабних залежно вщ стадп розкладання гнило! деревини.
Ключовi слова: ешксильна група, вщмерла деревина, Передкарпаття, Горгани, мо-хошдабш, печшочники.
Лiсовi умови створюють велику кшьккть рiзноманiтних еколопчних шш. Мшроктматичш умови, зумовлеш видовим складом фанерофтв, особли-востi фiзико-географiчних характеристик територц та видовий склад трав'яного та чагарникового ярусiв тощо вiдiграють значну роль у розповсюдженш та роз-
