CC BY
23
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270703 Article received 10.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 005.332.4:339.97
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 EE3 Correspondence author I. I. Svidruk irena_svidruk@ukr.net
1.1. Свидрук, Ю. Б. Миронов
Львiвський торговельно-економiчний утверситет, м. Львiв, Украта
РОЗВИТОК КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГ1Й ЗА УМОВ ГЛОБАЛ1ЗАЦН ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто актуальну проблему розвитку конкурентних вдаосин. Проаналзовано конкуренщю як ринковий шструмент, що генеруе стимулятивний ефект щодо розвитку iнновацiйних процесiв та зростання ефективностi господарювання. Наведено погляди до^дниюв на проблеми розвитку конкуренцп як iнституцiйно-оформленого процесу та питания потребi роз-роблення конкурентних стратеги за умов глобальних екон^чних трансформацш. За умов глобалiзацп, яка консолщуе рiз-нополярнi тенденцп загострення конкуренцп i посилення конструктивно1 штеграцп та кооперацп учасниюв ринкових вдао-син, коикуреицiя Грунтуется на iитегративиому тит конкурентно! поведшки. З'ясовано, що нова екон^чна формацiя Грунтуется на прюритетносп знань i компетенцш, що призводить до виходу за межi традицшних обмежень екон^чних факторiв конкурентно! взаемодп i пiдвищеиия ролi людського капталу. Виявлено, що креативнi тенденцп управлшня кон-куренгнiстю формують феномен обмеженоста чи навiть уникання боротьби i змiщеиия акценгiв у бiк взаемоузгодженого ствробггаицтва iз конкурентами, а екосистема ринково! економжи дедалi бiльше спираеться на взаемовигiдиу спiвпрацю стейкхолдерiв. Описаш тенденцп члко позицiонують конкуреидiю як стратепчну орiентацiю держави на створення додано! вартоста, що дае змогу спрямовувати управлшня активами й процесами на зростання нацюнального добробуту.
Ключовi слова: конкуренщя; ринок; iнтеграцiя та кооперащя; високоiнформацiйнi галузц креативнiсть.
Вступ. Досягнення ефективно1' конкурентоспромож-носп вичизняно1 економiки у глобалiзацiйному бiзнес-простор^ що характеризуеться транснацiональним пе-рерозподшом ресурсiв та капiталу, е важливим завдан-ням сьогодення i вимагае пошуку iнновацiйних шляхiв розвитку конкурентних стратегш. Домшування в еконо-мiчних системах науково- та технологiчно високорозви-нених продуктивних сил покликане забезпечувати без-перервний шновацшний розвиток суспiльства як основу становления креативно1 постiндустрiальноï економь ки, що характеризуеться принциповими змiнами штег-рацiï засобiв i предмепв працi, людських та штелекту-альних ресурсiв, i потребуе кардинальних змш у кваль фiкацiйному сшввщношенш працiвникiв, поглибленнi суспiльного розпод^ пращ (Gordeev & Shkiotov, 2011; Polenske, 2004; Taranenko, 2011). Попри рiзноманiтнiсть пiдходiв до висвiтлення економiчноï сутносп розвитку конкурентних стратегiй, бiльшiсть науковщв погоджу-ються, що саме ця галузь е пiдвалиною динамiчного поступу економiчних систем та економiчного зростання (Heyne et al., 2013; Manfred et al., 2010; McConnell et al., 2014), адже вiльний розвиток конкурентних вщносин забезпечуе економiчну свободу суспшьства, стимулюе переосмислення управлiнських процеав, активiзуе роз-виток виробництва за умов певного ресурсного обме-ження, сприяе тдвищенню конкурентоспроможностi нацiональноï економiки. Дiалектика розвитку постш-дустрiальноï економiки потребуе шновацшних пiдходiв
до розроблення i застосування конкурентних стратегiй. Дослвдники конкурентних вщносин зазвичай вважають ix об'ективними мехашзмами регулювання ринку шляхом суперництва мiж його учасниками, що грунтуються на акумуляцп внутрiшнix сил прогресивного вектора розвитку економiки (Klipkova, 2015; Savchenko, 2011). Необxiднiсть конкурентного стратегування зумов-люеться множиннiстю форм власносп, об'ективно наяв-ним конкурентним середовищем, рiзновекторними iнте-ресами розвитку, економiчним суперництвом (Esser et al., 2013; Savchenko, 2011).
Мета дослщження полягае в розглядi проблеми формування та розвитку конкурентних стратегш у кон-тексп глобалiзацii економiки.
Результата дослщження та ix обговорення. Формування конкурентних стратегш е невщкладним зав-данням стратегiчного управлiння глобалiзованого суспшьства, за якого основними чинниками впливу стають висок1 ризики, пов'язаш з мiнливiстю середовища i над-швидкими темпами оновлення економiчниx процеав i теxнiко-економiчниx парадигм.
Конкуренцiю розглядаемо як ринковий iнструмент у супернищга умов виробництва та реалiзацii, що генеруе стимулятивний ефект щодо розвитку шновацшних процеав та зростання ефективносп господарювання. У цьому контексп доцшьно детально проаналiзувати погляди дослщнишв на проблеми розвитку конкуренцп як шституцшно-оформленого процесу (табл. 1) та питання
1нформащя про aBTopiB:
Свидрук 1рена IropiBHa, канд. екон. наук, доцент кафедри менеджменту. Email: irena_svidruk@ukr.net Миронов Юрм Богданович, канд. екон. наук, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанно'|' справи. Email: yuriy@myronov.com
Цитування за ДСТУ: Свидрук I. I., Миронов Ю. Б. Розвиток конкурентних стратепй за умов глобалiзацiï економти. Науковий
вiсник НЛТУ Украши. Серiя економiчна. 2017. Вип. 27(7). С. 21-26. Citation APA: Svidruk, I. I., & Myronov, Yu. B. (2017). Competitive Strategies Development in the Conditions of Economy Globalization. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 21-26. https://doi.org/10.15421/40270703
noTpe6i розроблення конкурентних стратегiй за умов глобальних економiчних трансформацiй.
Табл. 1. АналЬ трактування cyTHOCTi конкуренцй
Автор Сутнiсть поглядiв
Юрцнер I. (Kirzner, 2006) Стан нерiвноваги ринку як розбiжиiсть у чаа та просторi мiж попитом i пропози-цiею
Макконнелл К. (McConnell, 2014) Можливiсть вшьного входу на ринок та виходу з нього для велико! шлькосп по-купцiв та продавцiв
Портер М. (Porter, 2017) Динашчний процес iз змiни ландшафту, на якому з'являються новi товари, шляхи маркетингу, виробничi процеси та рин-ковi сегменти
Хейне П. (Heyne, 2013) Намагання найкращого задоволення кри-терi!в доступу до певних благ
Шнипко О. (Shnypko, 2009) Специфiчна форма конфлiктно! взаемодп суб'ектiв ринку
Шумпетер И. (Schumpeter, 2006) Суперництво старого з новим, з iнновацi-ями
Проведений контент-аналiз засвiдчив, що на сьогод-ш немае eдностi у визначенш конкуренцй: залежно вiд ситуацн И розглядають або системно, або у поведшко-вому, структурному чи функщональному аспектах.
Дослiджуючи конкурентнi стратеги в межах системного шдходу дослщники наголошують, що вони не об-межуються у сучасних цивiлiзацiйних умовах лише конкурентною боротьбою, а виступають в ролi децен-тралiзованих систем координування дiяльностi ринко-вих суб'екпв, що дае змогу використовувати !х як дже-рело саморозвитку складно органiзованих економiчних систем (Esser et al., 2013). Вiдповiдно до цього пiдходу, стратегii забезпечення на державному рiвнi макроеко-номiчних умов ринкового розвитку е ефективними i створюють конкурентоспроможну економiчну систему лише у лопчно узгодженiй едностi з вщповщно шсшро-ваними стратегiями розвитку ринкових суб'ектiв (рис. 1).
Рис. 1. Детермшанти системно! конкурентоспроможностi
Зауважимо, що дослщники особливо наголошують на потреб! таких креативних детермшант метар1вня, як сприйняття ц1нност1 самонавчання й саморозвиток.
Поведшковий тдхщ акцентуе увагу дослщниюв на сукупност взаемонезалежного контролювання ринку р1зними продавцями, основним об'ектом конкурентно! боротьби за нього вважають цшову пол1тику. Структурна концепщя конкуренцй на чшьне мюце виводить ана-л1з структури ринку та умов, яю на ньому переважають. Головною умовою конкурентност стае принципова можливють або неможливють впливу на р1вень цш на ринку (Vachevskyi, 2012). Зазначимо, що саме тдхщ щ-ново! дуополи призв1в до поняття досконало! конкурен-ц1!, яка передбачае точне знания 1 правильну оцшку учасниками ринку сво!х економ1чних можливостей, а взаемозалежшсть продавщв е настшьки малою, що нею можна знехтувати.
Функцюнальний шдхщ до конкурентност грун-туеться на випсненш з ринку застарших технологш 1 продукци шляхом замщення неконкурентоспроможних тдприемств технолопчно прогресивними виробництва-ми (Schumpeter, 2006). Ще бшьшого значення шнова-
цiйному прориву надають у новiтньому пiдходi до кон-курентностi як до "процедури вiдкриттям, що сто-суеться як залучення нових ресурсiв до виробництва, так i вдосконалення маркетингових стратегш просуван-ня продукци (Gordeev & Shkiotov, 2011).
Дослiдники виокремлюють певш аспекти, якi дос-татньо повно змальовують змiну ролi конкуренцiï в умовах глобалiзацiï. Насамперед, це виникнення нових конкурентних об'ектiв, зумовлене с^мким розвитком iнновацiйноï продукцiï та технологш. Посилена дифе-ренцiацiя продукцiï у комплекс iз процесом конверген-цп цифрових технологiй сприяе виникненню шнова-цiйних продуктiв, особливо у високотехнолопчних га-лузях, створюючи принагiдно обслуговуючу шфрас-труктуру (Arkhipova et al., 2015; Gordeev & Shkiotov, 2011). Ушфшащя умов мiжнародного виробництва та обмшу призвела також до розширення поля конкурентно!' боротьби та появи нових суб'екпв конкуренцiï, пе-ретворюючи у конкурентiв не пов'язаних рашше мiж собою пiдприемцiв. 1нтеграцшш процеси нiвелюють ге-ографiчну вщдалешсть економiчних контрагентiв, ос-кiльки сучасш системи управлiння пiдприемствами
3 я
й о
послуговуються шформацшним середовищем у режимi реального часу. Узгоджений розвиток комунiкацiйного сектору спричиняе iнфраструктурнi перетворення гло-балiзоваио! економiчно! системи i знижуе вхiднi бар'ери на шновацшш ринки, визначаючи унiверсалiзацiю умов ринково! взаемодi!. Так1 глобалiзацiйнi процеси сприяють iнтенсифiкацi! конкуренцi!, усуванню перешкод доступу на монопольш ринки i стимулюванню ви-сокого рiвня концентрацi! виробництва (Kindzerskii, 2013).
Нова конкурентна ситуащя, спричинена багатоас-пектiстю iнтересiв конкуруючих сторiн, !х динамiзмом та агресивнiстю в глобалiзованому суспiльствi, вимагае вiд конкурентних стратегш врахування сукупного впли-ву iзольованих факторiв конкурентного середовища, що зумовлюе виникнення нових ознак конкуренцп (рис. 2).
1. Динам1чшсть розвитку ринку
2. Багатоаспектний характер гшерконкуренци
3. Одночасне охоплення р!знихсфер прикладання д1яльноеп оргашзацп
4. Зростаюча агресившсть учасниюв^ ринкового суперництва
Рис. 2. Ознаки конкуренцп в умовах глобалiзацií
Сутнiсть особливостей конкуренцi! за умов глобаль зацi! полягае в тегративному пiдходi до рiзноплаио-вих конкурентних параметрiв, як-от: фiнансова стiйкiсть, шновацшш зрушення, як1сть, витрати, ринко-вi бар'ери тощо, як1 враховуються виключно в комплек-сi. Багатоаспектний характер конкуренцп проявляеться за таких умов у можливосп застосування концепцi! ба-гатоточково! конкуренцi! в рiзних стратепчних галузях iз рiзним, iнодi навиъ протилежним, реагуванням на ринковi збурення. Особливiстю глобалiзоваиого ринку е його динамша, що характеризуеться складнiстю прог-нозування проникнення нових або зникнення наявних конкурентiв, появою iнновацiйно! продукцi!, кшькосп злиттiв i поглинань пiдприемств (Romanova & Egoren-ко, 2013).
Сучасш концепцi! лвдерства грунтуються на особли-востях стратегiй конкурентно! поведiнки суб'екпв, спрямованих на максимiзацiю зусиль для проникнення на майбутнi ринки, зокрема шоземш внутрiшнi ринки. Так1 випереджувальш стратегi! передбачають форму-вання вщповщних ключових компетенцiй та досягнен-ня iнтелектуально-креативного лiдерства у новiтнiх галузях. Новггш тенденцi! стратегiчного менеджменту у цьому сена передбачають розроблення i реалiзацiю вщ-повiдних сценарив досягнення лвдерства в умовах пос-тiндустрiального суспiльства i глобалiзацi! економшн (Arkhipova ег а1., 2015).
Вважають, що за диссонативних умов глобалiзацi!, яка консолвдуе рiзнополярнi тенденцi! загострення кон-куренцi! i посилення конструктивно! штеграцп та ко-операцi! учаснишв ринкових вiдносин, конкуренцiя грунтуеться на штегративному типi конкурентно! пове-дшки. Попри те, що основною метою державно! еконо-мiчно! полiтики за таких умов дослщники визначають створення необхвдних макроекономiчних умов шнова-цшного розвитку, вагомим фактором високо! конкурен-тоспроможиостi стае динамiчнiсть пiдприемницького середовища, штегративний пiдхiд до взаемодi! держав-них iнституцiй та пiдприемницьких оргашзацш через складнi мехаиiзми зворотного зв'язку, яш створюють
лопчно узгоджену едшсть макроекономlчноi системи (Esser et al., 2013; Manfred et al., 2010). Основними де-термiнантами забезпечення високо)! конкурентностi еко-ном1чного простору, зпдно з цим п1дходом, е здатшсть суб'ектiв до формулювання, розроблення i реалiзацii' но-вишх стратегiй розвитку. При цьому нацюнальш галу-зев! ринки, що вiдзначаються недосконалiстю викорис-товувано! iнфраструктури, потребують п1д час розроблення конкурентних стратегш додаткового узгодження економiчниx, адмiнiстративниx, органiзацiйниx, струк-турних, природних та екологiчниx факторiв впливу на конкурентоспроможнiсть.
Зг1дно 1з системним п1дходом, конкурентнi вщноси-ни за умов постiндустрiальноi' економiки не лише визначають причинно-шслщков! зв'язки конкурентно! бо-ротьби суб'ектiв господарювання, але й перетворюють-ся на децентралiзовану систему координацп ринкових агенпв, стають джерелом саморозвитку, що стимулюе трансформацiю економiчноi' системи в1д просто! форми до складнооргашзовано! (Kozlovskaia & Akerman, 2010).
Процеси глобалiзацii' посилюють вплив на конку-рентоспроможнiсть нацiональноi' економши екзогенних чиннишв, як! складно тддаються к1льк1сному аналiзу, натомiсть актуалiзують яшсш характеристики полггач-ного, теxнологiчного, сощально-культурного, еколопч-ного впливу на економiчнi процеси. Еволюц1я конкурентних стратегш у перюд виникнення та загострення суперечностей глобалiзованого суспiльства мае на меп, насамперед, отримання збiльшениx норм прибутшв в1д експорту капiталу й технологш Одним з основних за-со61в пом'якшення кон'юнктурних коливань традицшно вважають зовнiшньоекономiчнi стратегi! експансi! транснацюнальних компанiй, призначенi подовжувати життевий цикл застарших теxнологiй та продукц1!, за-безпечуючи iнтернацiоналiзацiю доступу до ресурав та каналiв збуту (Alpidovskaia & Svitich, 2011). Натомiсть виклики надшвидкого замiщення господарсько-вироб-ничих процеав шновацшно-технолопчними досягнен-нями призвели до переорiентацii' прiоритетностi прик-ладення транснацiонального катталу у 61к збiльшення затрат на шуков1 розробки у високотеxнологiчниx галузях, чим забезпечуеться додаткова конкурентоспромож-н1сть.
Нова економiчна формацiя грунтуеться на прюри-тетностi знань i компетенцiй, що стимулюе розвиток конкурентних стратегш у напрямку виникнення прин-ципово нових цшшсних орiентирiв економiчного простору, спрямованих на тдвищення якост1 життя суспшь-ства. В1дпов1дно, це призводить до виходу за меж тра-диц1йних обмежень економiчниx факторiв конкурентно! взаемодii' i збiльшення рол1 людського капiталу. Сучасний погляд на ц1 тенденцii' висвилюе роль таких визначальних компонент людського катталу в межах конкурентних стратегш, як збшьшення результативности працездатносп, здатнiсть до сприйняття iнновацiй. Нагромаджений людський капiтал стае ключовим фактором в управлiннi як мiжфункцiональними, так i зов-н1шн1ми ввдносинами суб'ектiв господарювання, що дае змогу генерувати ушкальш нов1тн1 комбiнацii' р1зних вид1в капiталу в межах едино! стратепчно! перспекти-ви. Функцiонування шновацшно! господарсько! системи вiдбуваеться, таким чином, за принципами самонав-чання i самовдосконалення, що своею чергою генеруе
бшьш конкypентоздaтний людcький кaпiтaл (Kirzner, 2006; Klipkova, 2015; Kozlovskaia & Akerman, 2010).
^еат^и тенденцiï yпpaвлiння конкypентнicтю, оcобливо у виcокоiнфоpмaцiйниx гaлyзяx економши, фоpмyють феномен обмеженоcтi чи навиъ уникання боpотьби i змiщення акценпв у бiк взaeмоyзгодженого cпiвpобiтництвa iз конкypентaми задля доcягнення pоз-ш^ення позицiонyвaння (Porter, 2017). Анaлiз дость джень у цapинi pозвиткy конкypентниx cтpaтегiй дae пiдcтaви cтвеpджyвaти, що нayковцi дедaлi чacтiше звеpтaютъ увагу на моделi шляxiв конcтpyктивного по-шуку новиx точок дифеpенцiaцiï з боку конкypyючиx cyб'eктiв попpи те, що в довготеpмiновiй пеpcпективi так1 нововведення забезпечують лише незначне нapо-щування обcягiв пpодaж (Manfred et al., 2010). etoctc-тема pинковоï економiки, за cпоcтеpеженнями aвтоpiв, дедaлi бiлъше cпиpaeтъcя на взaeмовигiднy ^в^адю cтейкxолдеpiв i можливоcтi збiлъшyвaти вла^ конку-pентнi пеpевaги завдяки викоpиcтaнню cтpaтегiï коопе-paqiï i домовленостей з конкypентaми на pинкy (Chukhrai, 2011).
У cyчacниx доcлiдженняx pозвиткy конкypентниx cтpaтегiй зaпpопоновaно видiлити в о^ему кaтегоpiю тpiaдy "конкypенцiя - коопеpaцiя - cпiвpобiтництво" (Polenske, 2004). Зпдно з iншою моделлю, cинеpгетич-ний ефект доcягaeтъcя завдяки cyбaдитивноcтi та cyœ-paдитивноcтi, тобто зниження cyкyпниx витpaт cyб'eктiв pинкy вна^^ок пpоцеciв iнтегpaцiï за умови збеpеження або нapощyвaння обcягiв виpобництвa, що зaбезпечye зpоcтaння пpибyтковоcтi понад можливе cy-купне дифеpенцiйовaне зpоcтaння (Matthews, 2005). До-датковий cинеpгетичний ефект зумовлений pозшиpени-ми можливоcтями доступу зв'язаит економiчниx ctc-тем до викоpиcтaння pеcypciв, що зyмовлюe виникнен-ня якicно новиx pеcypciв та ^оду^в.
Доcлiдники зазначають докоpiнний вплив глобал!за-цiйниx пеpетвоpенъ на тpaнcфоpмaцiï конкypенцiï. Так, у поcтiндycтpiaлъномy cy^^cra вона нaбyвae pиc ба-гaтоpiвневоï cиcтеми, у як1й cпецифiчнi фоpми конку-pентниx вiдноcин дифеpенцiйовaнi за глобальним, м!ж-деpжaвним та нащональним piвнями. Тpaнcнaцiонaлънi yтвоpення глобaлiзовaного cy^^orea, пpедcтaвленi вiдповiдними коpпоpaцiями та фiнaнcово-пpомиcлови-ми гpyпaми, xapaктеpизyютъcя виникненням стмбют-ниx фоpм конкypентноï взaeмодiï та вну^^тою кон-кypенцieю, що залежить вiд жоpcткоcтi cтpyктypниx взaeмозв'язкiв (Savchenko, 2011).
Сyчacнi мaкpоекономiчнi конкypентнi cтpaтегiï гpyнтyютъcя на конcолiдaцiï pинковиx меxaнiзмiв уп-paвлiння в межax глобально!' ефективноcтi та забезпе-чення економiчного зpоcтaння. Цi тенденцiï чiтко пози-цiонyютъ конкypенцiю як cтpaтегiчнy оpieнтaцiю деp-жави на cтвоpення додaноï вapтоcтi, що дae змогу cпpя-мовувати yпpaвлiння активами й пpоцеcaми на зpоcтaн-ня нaцiонaлъного добpобyтy. Вважають, що акценту-вання на мaкcимiзaцiï додaноï вapтоcтi, на ^отвагу пpибyтковомy позицiонyвaнню конкypентоcпpомож-ноcтi, зyмовлюeтьcя впливом екзогенниx фaктоpiв, як1 c^aATO пiддaютьcя кiлькicномy оцiнювaнню, пpоте e домiнaнтними оcобливоcтями pозвиткy iнновaцiйноï економши. На мезоpiвнi так! конкypентнi пеpевaги за-безпечyютьcя детеpмiнaнтaми iнcтитyцiйноï ^д^имки вiдповiдниx галузей. Глобaлiзaцiйним впливом зумов-ленi також явища мiжнapодноï cпецiaлiзaцiï, а це пост-
люe pоль пiдвищення пpодyктивноcтi пpaцi на втеоко-теxнологiчниx pинкax з виcокою доданою вapтicтю.
Щлком погоджyeмоcя з тезом дом^ник^в пpо те, що caме iнновaцiйний xapaктеp конкypенцiï e джеpелом генеpyвaння cинеpгетичниx ефектiв pозвиткy знань та компетенцш, що, cвоeю чеpгою, cпpияe виникненню та/або пpишвидшеномy pозвиткy iнновaцiйного cеpедо-вища (Polenske, 2004; Matthews, 2005). Це зaкономipно вимaгae cтвоpення та iнcтитyцiйноï пiдтpимки отобли-виx теpитоpiaльно-економiчниx зон генеpyвaння шно-вaцiй. Вважають, що якicне ^еативне cеpедовище за-безпечyeтьcя належною актившстю нayково-оcвiтнix центpiв, iнновaцiйного бiзнеcy з вишкою доданою вap-тicтю та ycmmmciro фyнкцiонyвaння виcокотеxнологiч-ниx пiдпpиeмcтв. Сyкyпнicть циx фaктоpiв на мiкpоpiв-m e оcновним важелем iнтенcифiкaцiï та ефективноcтi pозповcюдження шновацш як пiдгpyнтя pегiонaльноï конкypентоcпpоможноcтi. Разом з тим, дом^ники на-голошують, що опжана модель вipогiдно опиcye конку-pентоcпpоможнicть економiчниx cиcтем i на шшт piв-няx, зокpемa як взaeмодiю пiдcиcтем або конгломеpaт c^a^mm aвтономниx cиcтем з ypaxyвaнням CTrepre-тичниx ефекпв (Matthews, 2005; Alpidovskaia & Svitich, 2011).
Вагомим факт^ом фоpмyвaння ефективниx конку-pентниx а^атег^ за умов новiтнix моделей тощально-економ!чного pозвиткy e якicть тpyдовиx pеcypciв, що xapaктеpизyeтьcя, нacaмпеpед, piвнем пpофеciйного pозвиткy та здaтнicтю до caмовдоcконaлення. У цьому cенci дом^ники зазначають, що якicть тpyдовиx pеcyp-ciв одночacно e i кpитеpieм конкypентоcпpоможноcтi, i iнcтpyментом доcягнення конкypентниx пеpевaг (Vol-kova & Kalinnikova, 2010). Кpеaтивний пеpcонaл y cy-чacномy cycпiльcтвi cтae чи не найголовшшим джеpе-лом доcягнення конкypентниx пеpевaг завдяки вишко-му piвню caмомотивaцiï до якicноï та ycпiшноï пpaцi.
За умов глобaлiзaцiйниx пеpетвоpень докоpiнно змь нилоcя cтaвления до конкypентниx cтpaтегiй у^авлш-ия тpyдовими pеcypcaми, зaтpебyвaиими cтaли так1 ви-моги до пеpcонaлy, як поeднaння кpеaтивного штелекту з виcокою оcвiченicтю та пол!валентною квaлiфiкaцieю, твоpчого ставлення до пpaцi з безпеpеpвним caмонaв-чаниям й caмовдоcконaлениям, здaтноcтi до cпpийняття та генеpaцiï шновацш, адаптивш навички. До пpиклaдy, в ^новац^ит aмеpикaнcькиx компaнiяx пpaцiвники, здатш до твоpчого миcления, e бажаиими для pобото-давця щонайменше удв!ч! частше, ашж пpоcто cyмлiн-m виконавщ типовиx дш.
Ще одним !з нacлiдкiв глобaлiзaцiйниx пеpетвоpень у cвiтовомy економ!чному пpоcтоpi cтaло нaдшиpоке викоpиcтaння можливоcтей ayтcоpcингy, цифpового та вщдаленого pобочого мюия, що cпpичинило icrorm змь ни локaльноï i глобaльноï cтpyктypи зaйиятоcтi. Вщтак, поcтiндycтpiaльнi конкypентнi cтpaтегiï отpимaли до-даткове навантаження щодо вcебiчного вpaxyвaния як ^новациит пеpевaг, так i можливиx pизикiв, пов'яза-ниx !з функцюнуваниям вipтyaльного iнфоpмaцiйного cеpедовищa як pеaльного i впливового елементу еконо-мiчноï стстеми.
На оcобливy увагу зacлyговyють достижения pоз-витку конкypентниx cтpaтегiй у cвiтлi поcиления глоба-лiзaцiйниx cyпеpечноcтей. Зокpемa, конкypентне м!ж-нapодне cпiвpобiтництво pегyлюe cьогоднi певш шщ-ально-еколопчш екcтеpнaльнi функцп, cлyгye ^crpy-
ментом системно! протидп викликам зменшення ресурсного, демографiчного та рекреацiйного потенцiалiв. Розвиток iнформацiйного технологiчного укладу, прь оритетнiсть iнтелектуальноï компоненти глобально! конкурентоспроможносп призводять до переосмислен-ня сощального базису конкурентних стратегiй. Гармо-шчне iнтегрування соцiальних та ринкових цшей роз-витку суспiльства, покладене в основу концепцп ен-вайроментально! економши, стае за умов глобалiзацiï першоосновою соцiально орiентованого розвитку конкурентних стратегш (Osinska, 2009).
Висновки. Отже, постiндустрiальний етап розвитку економiчних систем характеризуемся докорiнними змь нами основних важелiв конкурентного середовища. Конкурентнi стратеги спрямовують на адаптацiю уста-лених форм конкурентно! взаемодп до швидких темпiв мiнливостi iнновацiйного середовища. У межах системного шдходу вони виступають як децентралiзованi сис-теми координування дiяльностi ринкових суб'ектiв, джерело саморозвитку складноорганiзованих економiч-них систем. 1нтегративний пiдхiд дае змогу окреслити сучасш конкурентнi вiдносини як рiзновекторну взаемодiю функцiональних пiдсистем, яка консолвдуе рiзнополярнi тенденцiï загострення конкуренцiï i поси-лення конструктивноï iнтеграцiï та кооперацп суб'ектiв ринкових ввдносин. За умов глобалiзацiйних перетво-рень докорiнно змiнилося ставлення до конкурентних стратегш управлшня трудовими ресурсами, сощально-еколопчних екстернальних функцiй та соцiального партнерства. Динамша i взаемодiя глобалiзацiйних проце-сiв i конкурентних стратегш через об'ективш закони дь алектично].' взаемодiï та суперечностей дають змогу до-сягти високого рiвня концентрацп iнновацiйних перет-ворень у сустльстш, сприяють розвитку високотехно-логiчних риншв та перерозподiлу ресурсного потенць алу задля досягнення цiлей економiчного зростання. Досягнення конкурентоспроможностi на свiтовому ринку перебувае у прямш залежносп вiд швидкостi адапта-цiï креативного потенщалу краïни до потреб свiтовоï економiки. Технологiчне втiлення знань вщграе вирi-шальну роль, а виробництво знань е основним джере-лом економiчного зростання.
Перелш використаних джерел
Alpidovskaia, M. L., & Svitich, A. A. (2011). Natsionalnye ekono-micheskie interesy kak prioritet v programme modemizatsii natsi-onalnoi ekonomiki [National Economic Interests as a Priority in the Modernization of the National Economy]. Natcionalnye interesy: prioritety i bezopasnost - National interests: priorities and security, 20, 2-5. [in Russian]. Arkhipova, L. S., Gagarina, G. Iu., & Arkhipov, A. M. (2015). Konku-rentsiia kak osnova ekonomiki: kontseptualnye podkhody k issledo-vaniiu roli konkurentsii [Competition as the Basis of the Economy: Conceptual Approaches to the Study of the Role of Competition]. Moskow: Infra-M. [in Russian]. Chukhrai, N. I. (2011). Kooperentsiia yak stratehiia funktsionuvannia pidpryiemstv na rynku innovatsii [Co-operability as a Strategy for the Functioning of Enterprises in the Market of Innovations]. Vos-tochno-evropeiskyi zhurnal peredovykh tekhnolohyi - East-European Journal of Advanced Technologies, 5(49), 20-22. [in Ukrainian]. Esser, K., Hillebrand, W., Messner, D., & Meyer-Stamer, J. (2013). Systemic Competitiveness: New Governance Patterns for Industrial Development. London-Portland: Association with the German Development Institute (Berlin). Gordeev, V. A., & Shkiotov, S. V. (2011). Riski nesovershennoi kon-kurentsii v usloviiakh globalizatcii [Risks of Imperfect Competition
in the Conditions of Globalization]. Teoreticheskaia ekonomika -Theoretical economics, 1, 42-48. [in Russian].
Heyne, P. T., Boettke, P. J., & Prychitko, D. L. (2013). Economic Way of Thinkin. New Jersey: Prentice Hall PTR.
Kindzerskii, Iu. V. (2013). K osnovam strategii i politiki razvitiia promyshlennosti [To the Fundamentals of the Strategy and Policy of Industrial Development]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 4, 24-43. [in Russian].
Kirzner, I. M. (2006). Competition and Entrepreneurship. Trans. with English. Moscow: Society. [in Russian].
Klipkova, O. I. (2015). Kreatyvnist ta innovatsiinist yak osnovni skla-dovi novoho vektora v upravlinni pidpryiemstvom [Creativity and Innovation as the Main Components of the New Vector in Enterprise Management]. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of Mukachevo State University, 2(4), 76-79. [in Ukrainian].
Kozlovskaia, O. V., & Akerman, E. N. (2010). Osobennosti innovatsi-onnoi konkurentsii v usloviiakh globalizatsii [Features of Innovative Competition in the Globalization Conditions]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta - Bulletin of Tomsk State University, 2(10), 5-13. [in Russian].
Manfred, B., Dominik, G., Hadwich, K., & Manfred, B. (2010). Customer Equity Management as Formative Second-Order Construct. Journal of Business Research, 61(12), 1292-1301.
Matthews, R. (2005). The Organization Matrix and the Evolutions of Strategy (Part 2). Economic Strategies, 33-34, 7-8.
McConnell, C. R., Brue, S., & Flynn, S. (2014). Economics: Principles, Problems, & Policies (McGraw-Hill Series in Economics). Irwin (USA): McGraw-Hill.
Osinska, O. B. (2009). Teoretychni kontseptsii sotsialnoho rynkovoho hospodarstva [Theoretical Concepts of Social Market Economy]. Naukovyi visnyk NLTU Ukraiiny - Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 19(7), 186-192. [in Ukrainian].
Polenske, K. R. (2004). Competition, Collaboration and Cooperation: an Uneasy Triangle in Networks of Firms and Regions. Regional Studies, 38(9), 1029-1043.
Porter, M. E. (2017). The Competitive Advantage of Nations. Moscow: Alpina Publisher. [in Russian].
Romanova, Iu. A., & Egorenko, A. O. (2013). Konkurentnaia razved-ka: novyi vzgliad v usloviiakh globalizatsii ekonomiki [Competitive Intelligence: a New Look in the Conditions of Economic Globalization]. Management of economic systems. Electronic scientific journal, 4(52). Retrieved from: http://uecs.ru/index.php? opti-on=com flexicontent&view=items&id=2079. [in Russian].
Savchenko, I. A. (2011). Konkurentsiia ta hlobalna konkurentsiia: sut-nist, evoliutsiia, vzaiemozviazok [Competition and Global Competition: Essence, Evolution, Interconnection]. Formation of a Market Economy - a collection of scientific works of KNEU, 2(6), 33-43. [in Ukrainian].
Schumpeter, J. A. (2006). Theorie der wirtschaftlichen Entwicklung. Berlin: Duncker & Humblot GmbH.
Shnypko, O. S. (2009). Konkurentospromozhnist Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [The Competitiveness of Ukraine in the Globalization Conditions]. Kyiv: Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].
Taranenko, I. V. (2011). Formuvannia innovatsiinoi paradyhmy teorii konkurentsii u suchasnykh hlobalizatsiinykh umovakh [Formation of an Innovation Paradigm of Competition Theory in Contemporary Globalized Conditions]. Naukovyi visnyk ChDIEU- Scientific Bulletin ofCHIIUU, 1(9), 194-203. [in Ukrainian].
Vachevskyi, M. (2012). Sutnist kompetentsii u navchalnomu protsesi ta kompetentnisnyi pidkhid u profesiinii osviti [The Essence of Competencies in the Educational Process and Competence Approach in Vocational Education]. Molod i rynok- The Youth and the Market, 8, 25-32. [in Ukrainian].
Volkova, E. A., & Kalinnikova, E. V. (2010). Povyshenie konkuren-tosposobnosti predpriiatiia na osnove sovershenstvovaniia kac-hestva rabochei sily [Increasing the Enterprise Competitiveness on the Basis of Improving the Quality of the Workforce]. Ulianovsk: UlGTU. [in Russian].
И. И. Свидрук, Ю. Б. Миронов
Львовский торгово-экономический университет, г. Львов, Украина
РАЗВИТИЕ КОНКУРЕНТНЫХ СТРАТЕГИЙ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ
Рассмотрена актуальная проблема развития конкурентных отношений. Конкуренция проанализирована в качестве рыночного инструмента, генерирующего стимулирующий эффект в отношении развития инновационных процессов и роста эффективности хозяйствования. Приведены взгляды исследователей на проблемы развития конкуренции как институционально-оформленного процесса и поднят вопрос о необходимости разработки конкурентных стратегий в условиях глобальных экономических трансформаций. В условиях глобализации, которая консолидирует разнополярные тенденции обострения конкуренции и усиления конструктивной интеграции и кооперации участников рыночных отношений, конкуренция основывается на интегративном типе конкурентного поведения. Выяснено, что новая экономическая формация основывается на приоритетности знаний и компетенций, что приводит к выходу за пределы традиционных ограничений экономических факторов конкурентного взаимодействия и увеличения роли человеческого капитала. Определено, что креативные тенденции управления конкурентностью формируют феномен ограниченности или даже избежание борьбы и смещение акцентов в сторону взаимного сотрудничества с конкурентами, а экосистема рыночной экономики все чаще опирается на взаимовыгодное сотрудничество стейкхолдеров. Описанные тенденции четко позиционируют конкуренцию как стратегическую ориентацию государства на создание добавочной стоимости, что позволяет направлять управление активами и процессами на рост национального благосостояния.
Ключевые слова: конкуренция; рынок; интеграция и кооперация; высокоинформационные отрасли; креативность.
1.1. Svidruk, Yu. B. Myronov
Lviv University of Trade and Economics, Lviv, Ukraine
COMPETITIVE STRATEGIES DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF ECONOMY GLOBALIZATION
The development of competitive strategies in the context of economy globalization is the basis of dynamic economic growth; it stimulates the rethinking of management processes, and activates the development of production. According to the systematic approach, competitive relations in a post-industrial economy not only determine the causal links of the competitive struggle of business entities, but also turn into a decentralized system of coordination of market agents, become a source of self-development stimulating the transformation of the economic system from simple to complex organizational entity. Behavioural approach emphasizes the attention of researchers on the totality of the interdependent control of the market by different participants. The structural concept of competition focuses on analysing the structure of the market and the conditions prevailing on it. The functional approach to competitiveness is based on the displacement of outdated technologies and products from the market by replacing non-competitive enterprises with technologically advanced production. The new competitive situation, caused by the multispectivity of the competing parties' interests, their dynamism and aggressiveness in a globalized society, requires competitive strategies to take into account the combined effect of the isolated factors of the competitive environment, which leads to the emergence of new competition features. Globalization economic formation is based on the priority of knowledge and competencies, which stimulates the development of competitive strategies in the direction of the emergence of fundamentally new value orientations of the economic space, aimed at improving the quality of society life. Globalization influence is caused by the phenomena of international specialization, which increase the role of labour productivity increase in high-tech markets with high added value. An important factor in the formation of effective competitive strategies in the context of the latest models of socio-economic development is the quality of labour resources, characterized by the level of professional development and the ability to self-improvement. Harmonious integration of social and market goals of the society development which is the basis of the concept of the national economy becomes the primary basis for competitive strategies socially-oriented development.
Keywords: competition; market; integration and cooperation; high-tech industries; creativity.
