CC BY
11
[Legal Act of Ukraine] (2015). https://www.kmu.gov.ua/ ua/npas/248907971
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/cardnpd?docid=249573705
"Stratehiia nyzkovuhletsevoho rozvytku Ukrainy do 2050 roku, pidhotovlena za tekhnichnoi pidtrymky proektu Ahent-stva SShA z mizhnarodnoho rozvytku «Munitsypalna enerhet-ychna reforma v Ukraini»" [Ukraine's low carbon development strategy till 2050, prepared with the technical support of the United States Agency for International Development project "Municipal Energy Reform in Ukraine"]. Ofitsiinyi sait Minister-stva ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy. https://menr.gov. ua/news/31815.html
Shvets, O. H."Ekoloho-ekonomichnyi mekhanizm rekulty-vatsii tekhnohenno porushenykh zemel" [Ecological-economic mechanism of reclamation of technogenically disturbed lands]. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_all/cgiirbis_64.exe
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2015 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2015]. Kyiv: Derzhavna sluzhba staty-styky Ukrainy, 2016.
"Ukraine's Greenhouse Gas Inventory 1990-2015: Annual National Inventory Report for Submission under the United Nations Framework Convention on Climate Change and the Kyoto Protocol". Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine. http://unfccc.int/national_reports/annex_i_ghg_inventories/ national_inventories_submissions/items/10116.php
УДК 651
Л1СОВА РЕНТА ЯК ОБ'СКТ ЕКОНОМ1ЧНОГО АНАЛ1ЗУ
©2018 ЛИСИЧКО А. М.
УДК 651
Лисичко А. М. Лкова рента як об'ект економiчного аналiзу
Метою статт'> е дослдження поняття лково! ренти як об'екта економ1чного анал'ву. Дотджено сутнкть поняття «лкова рента». Визна-чено, що лкова рента е особливим об'ектом управл'шня лкогосподарським комплексом Украни в ц/лому та лкогосподарськими тдприемствами зокрема. Рента за спец/альне використання лкових ресурав е об'ектом зацкавленот з боку як держави, так I корпоративного сектора, адже в1д и вартостI залежить варткть деревини для промисловостI та домашнх господарств. Дотджено прац вчених щодо класиф'шаци ренти. Встановлено, що особливим видом природноI ренти виступаерента за спецшл'воване використаннялковихресурав. Визначено структуру скла-дових системи рентних в'дносин улковому секторI в'дпов'дно до положень Податкового кодексу Украни Ключов'! слова: рента, природна рента, лкова рента, лков'> ресурси, рентт в'дносини, лковикористання. Рис.: 1. Табл.: 5. Вбл.: 23.
Лисичко Андрiяна Михайл'юна -здобувач, кафедра облку та аудиту, Житомирський державний технолог/чний ушверситет (вул. Чудтвська, 103, Житомир, 10005, Укра'ша)
УДК 651
Лисичко А. М. Лесная рента как объект экономического анализа
Целью статьи является исследование понятия лесной ренты как объекта экономического анализа. Исследована сущность понятия «лесная рента». Определено, что лесная рента является объектом управления лесохозяйственным комплексом Украины в целом и лесохозяйственны-ми предприятиями в частности. Рента за специальное использование лесных ресурсов является объектом заинтересованности со стороны как государства, так и корпоративного сектора, ведь от ее стоимости зависит стоимость древесины для промышленности и домашних хозяйств. Исследованы труды ученых по классификации ренты. Установлено, что особым видом природной ренты выступает рента за специализированное использование лесных ресурсов. Определена структура составляющих системы рентных отношений в лесном секторе в соответствии с положениями Налогового кодекса Украины. Ключевые слова: рента, природная рента, лесная рента, лесные ресурсы, рентные отношения, лесопользование. Рис.: 1. Табл.: 5. Библ.: 23.
Лисичко Андрияна Михайловна - соискатель, кафедра учета и аудита, Житомирский государственный технологический университет (ул. Чудновская, 103, Житомир, 10005, Украина)
UDC 651
Lisichko A. M. Forest Rent as an Object of Economic Analysis
The article is aimed at researching the concept of forest rent as an object of economic analysis. The essence of the concept of «forest rent» has been researched. It has been defined that the forest rent is the object of management of the forest complex of Ukraine as a whole and forest enterprises in particular. Rent for special use of forest resources is the object of interest om the part of both the State and the corporate sector, because its value depends on the cost of timber for industry and households. Works of scholars on classification of rents were studied. It has been determined that the rent for specialized use of forest resources is a special kind of natural rent. The structure of constituents in the system of rent relations in the forest sector has been defined in accordance with provisions of the tax code of Ukraine. Keywords: rent, natural rent, forest rent, forest resources, rent relations, forest management. Fig.: 1. Tbl.: 5. Bibl.: 23.
Lisichko Andriyana M. - Applicant, Department of Accounting and Auditing, Zhytomyr State Technological University (103 Chudnivska Str., Zhytomyr, 10005, Ukraine)
Лшова рента е особливим об'ектом управлшня лкогосподарським комплексом Украши в щ-лому та лкогосподарськими тдприемствами зокрема. Рента за спещальне використання лкових ресурав е об'ектом защкавленост як з боку держави, так i з боку корпоративного сектора, адже в1д и вартосп залежить варткть деревини для промисло-вост та домашшх господарств. Щодо защкавленосп
держави в лшовш ренп, то варто зазначити, що спла-та рентнж платежiв за спецiалiзоване використання лковж ресyрсiв мае вагоме значення y формyваннi державного та мiсцевиx бюджепв. Так, на сайт Жи-томирського обласного yправлiння лкового та мис-ливського господарства розмщено та^ шформацш щодо до сплати до бюджетy рентно'1 плати та шшж податшв: «Майже 300 мкьйошв гривень податюв,
зборiв та внесшв сплатили пiдвiдомчi шдприемства Житомирського обласного управлiння лiсового та мисливського господарства до бюджетав рiзних рГв-нiв за сiчень - червень цього року. До зведеного бюджету надшшло бкьше 226 мкьйошв гривень - це на 21% бкьше, нiж у минулому рощ, Державний бюджет з ще! суми отримав трохи бкьше 137 мкьйошв гривень. Значну частку в податках складае рентна плата за спещальне використання лшових ресурав - це 61 мiльйон гривень, - роз'яснюе начальник обласного управлшня лкового та мисливського господарства Андрш Курiнський. - 40 мiльйонiв гривень з ще! суми отримали мiсцевi бюджети» [11].
Питання ренти вивчено в працях вчених - фун-даторiв економiчноi науки: Дж. Андерсона, М. Блауга, I. Г. Буша, Д. А. Ворчестера, Р. Кантильона, Дж. Б. Кларка, В. Лаунхарда, Т. Мальтуса, А. Маршалла, К. Маркса, Дж. С. Мкля, В. Петта, Д. Ркардо, А. СмГта, Г. Тал-лока, Я. Такати, Й. Г. фон Тюнена, Х. Д. Хендерсона, Й. Шумпетера. Окремi аспекти дослужено в працях сучасних учених-економктав: Б. С. Малишева, Т. В. Гу-ровсько!, Ю. В. Яковець, Г. П. Пасемко, М. Ю. Абрам-чук, Ю. В. Разовського, Я. Лазаренко, О. А. Голуб, I. Я. Антоненко, Н. С. Дворяшино!, О. I. Фурдичко, Я. В. Коваль, Т. I. Вовчук, О. В. Шавурсько!, I. М. Ли-цур та шших. Щодо економiчного аналiзу ренти, то дане питання висвГтлювалося лише в докторськiй дисертаци Т. С. Осадчо! «Бухгалтерський облш та аналiз ренти: теорiя i методологiя». Для розвитку методики економiчного аналiзу рентних вiдносин у лг-совому господарствi необхiдно визначитися iз напря-мами застосування аналiтичних процедур, якi, своею чергою, представлен в дисертацiйних дослiдженнях: Д. О. Грицишена, I. Д. Лазаришино!, 6. В. Мниха, Ю. Ю. Мороз, О. В. Олшник, Г. В. Савицько!, В. К. Савчука, М. Г. Чумаченка та шших.
Метою статта е дослГдження поняття лГсово! ренти як об'екта економiчного аналiзу.
Досить чiтко проблеми лшокористування ви-значила С. Д. Пунцукова, зазначаючи, що «сфера дiяльностi в лшовш галузi включае в ; т1льки заготiвлю деревини, збiр лiкарських рослин, грибiв, ягiд, горiхiв, виробництво паливних брикетав та 1н., але також i отримання доходу в областа еко-системних послуг, що надаються лковою екосис-темою, наприклад використання лiсiв в рекреацiйних ц1лях та ш. Збалансований розвиток лiсових вироб-ництв з урахуванням регiональних особливостей ль сiв i лiсового сектора сприяе створенню рГзноманГт-них джерел лкового доходу вiд використання рiзних лiсосировинних i екологiчних ресурсiв i послуг, якi надае лiсова екосистема. Крiм того, використовуючи асимiляцiйну здатшсть лiсовоi екосистеми, яка ви-являеться, у тому числГ як лковкновлювальний по-тенцiал лiсового середовища, можна ефективно ви-рiшувати завдання збереження лiсiв для нинiшнiх i майбутшх поколiнь» [18, с. 437].
Ренту як об'ект бухгалтерского облiку та еко-номiчного аналiзу в контекста категорш економiчноi теорГ! розглядала вГтчизняна дослiдниця Т. С. Осадча. У даному контекста дослГдниця вказуе, що «рента -одна з найрозповсюдженших економiчних категорiй, яку дослiджували протягом вае! ктори розвитку економГчно! науки, але единого тлумачення вона так г не отримала. ДослГдники постГйно розширювали сферу застосування теорГ! ренти, зокрема, перелГк факторГв (ресурав), як породжували ренту, а також сфери економГчно! д1яльностГ, як вивчалися крГзь призму теорГ! ренти. Це призвело до виникнення величезного передку видГв та форм ренти - земельно! (диферен-цшна I, диференцГйна II, абсолютна), прничо!, вугкь-но!, водно!, лГсово!, рибно!, промислово!, транспорт-но!, будГвельно! (мкько!), рекреацГйно-туристично!, аеротранспортно!, екологГчно!, антиекологГчно!, ренти пращ, фшансово!, монополГстично!, торговель-но!, спекулятивно!, виробничо!, майново!, даровано! (дарча), експортно-Гмпортно!, Гсторико-культурно!, гонорарно!, квазГренти, свГтово! квазГренти, свГтово! антиренти, полГтично! ренти тощо [14, с. 46].
Розглядаючи ренту з позицГ! економГчно! теорГ!, варто зазначати, що дана економГчна категор1я характерна для економГчно! думки рГзних кто-ричних перюдГв та економГчних шк1л:
+ класик економГчно! теорГ! Д. РГкардо зазна-чав: «якщо додатковий продукт, який ство-рюе земля у формГ ренти, е перевагою, то бажано, щоб з кожним роком знову створеш машини були менш продуктивними, шж ста-рГ. Адже це, поза сумшвом, збГльшило б мшо-ву вартГсть товарГв, якГ виготовлеш не тГльки за допомогою цих машин, але й шших машин у краМ, Г вам власникам бкьш продуктив-них машин платилася б рента» [20, с. 71]. РГкардо Д. вивчав економГчну систему з позицГ! права приватно! власноста, а, отже, вГдповГдш ресурси, зокрема земля, належала вГдповГд-ному землевласнику, який !! використовував, що не зовсГм можна адаптувати до сьогоден-ня Укра!ни при дослГдженш природно! ренти загалом та лГсово! зокрема; + британський полГтичний дГяч та економГст Дж. М1лль щодо ренти писав таке: «Рента е наслГдком монополГ!; це природна монополГя; 11 можна регулювати, на не! можна дивитися, як на опору суспкьного ладу, але Г! кнуван-ня неможливо попередити. Землевласники можуть вимагати ренту за сво! землГ, тому що земля е товаром, який потрГбен багатьом людям, але який шхто не може отримати в шшого, окрГм землевласника. Якби земля належала однш особГ, вГн мГг би встановити ренту на свш розсуд» [12, с. 39]. Позищя вче-ного характеризуе ситуащю, в якГй сьогоднГ
знаходиться Укра!на, а саме: державна моно-полш на природш ресурси; + англшський статистик та економГст В. Пети розглядав як природну, так Г грошову ренту, шд якою розумГв вГдсоток, зокрема вчений зазначав: «перш шж розповГдати про ренту, ми повинш пояснити таемну природу як гро-шово! ренти, яку називають процентом, так Г ренти Гз земель Г будиншв (домову ренту)» [15, с. 33];
+ неокласик, представник британсько! поль тично! та економГчно! думки кГнця XIX та початку XX столГть А. Маршалл свого часу писав про ренту таке: «шакше кажучи, будь-яка машина може давати дохГд, який мае характер ренти, що школи називаеться «рентою», хоча, загалом, вважаеться бГльш правильно називати його «квазГрентою» [13, с. 135]; + американець П. Самуельсон, який у 1970 р. здобув НобелГвську премш, у сво!х наукових працях вказував: «рента економГчна (або чиста економГчна рента). У XIX столик пГд цим поняттям англГйськГ економшти розумГли дохГд, який виникае вГд використання землГ. Загальна пропозицГя землГ е (при незначних уточненнях) фжсована, Г вГддача вГд землГ, яка виплачуеться землевласнику, е рентою. На сьогодш це поняття розповсюджуеться також на дохГд, який виплачуеться по будь-якому фактору, пропозицГя якого фжсована, тобто по будь-якому виробничому ресурсу з досконало нееластичною, або вертикальною, кривою пропозицГ!» [12, с. 10]. Таким чином, учений пов'язував ренту Гз факторами вироб-ництва, з чим щлком можна погодитися.
Вивчення думок класишв свГтово! економГчно! дае можлившть пГзнати економГчну природу ренти та визначити !! значення в розвитку еко-номГчних процесГв. Вступати в дискусш Гз ученими минулого недоцГльно Г не мае сенсу з позицГ! часових та географГчних меж. Щодо сучасникГв, то досить щ-кавими видаються таи позицй: «одним Гз найбГльш вражаючих фактГв е те, що дохГд всГе! працГ, з одного боку, Г дохГд всього капГталу, з Гншого, абсолютно схо-жГ, таким чином, на земельну ренту. Вони е двома видами ренти... Принцип ренти може бути застосова-ний, як ми бачили, до вах штучних каштальних благ Г навГть до продуктГв пращ» [12, с. 56-57]; «додатковГ баришГ, якГ виробник або негощант отримуе завдяки сво!м вищим комерцГйним талантам або завдяки кра-щГй органГзацГ! свого пГдприемства, за своею природою абсолютно аналопчш рентГ» [6, с. 8].
Зауважимо, що особливо важливою категорГею е природна рента, яка визначае ефектившсть госпо-дарсько! дГяльностГ окремих пГдприемств та галузей нацГонально! економГки не лише з економГчно! точ-
ки зору, але й з еколопчно! та сощально!. Зважаючи на те, що ва природш ресурси в УкраМ е власшстю держави, рентна плата е особливим фГскальним Гн-струментом, який може як стимулювати, так Г зни-зити Гнтерес до використання природних ресурав. ЗарубГжнГ дослГдники Волконський В. А., КузовкГн А. I., Мудрецов А. Ф. з даного приводу зазначають: «Розробка теорГ! ренти Г введення и поняття в зако-нодавство мають не тГльки фГскальне значення. Ви-лучення державою ренти не менш важливе Г як ш-струмент вирГвнювання мГжгалузевих спГввГдношень рентабельностГ, подолання, або хоча б пом'якшення, того величезного розриву, який утворився мГж бага-тими паливно-сировинними галузями, з одного боку, Г низькорентабельними, бГдними галузями обробно! промисловостГ та сГльського господарства, з Гншого боку» [3, с. 54]. У даному випадку погоджуемося Гз вченими та вважаемо, що рента е особливим об'ектом управлГння пГдприемствами галузей нацГонально! економГки, якГ використовують природнГ ресурси, що знаходяться в державнГй власностГ.
Рента виступае об'ектом бухгалтерского облГ-ку та економГчного аналГзу, на чому наголошуе Т. С. Осадча: «ренту слГд розглядати як ушвер-сальну категорш, яка здатна виразити особливост та специфГку використання рГзних факторГв виробни-цтва, у тому числГ, пов'язану Гз умовами !х залучен-ня при здшсненш дГяльностГ в умовах недосконало! конкуренцй. З огляду на вищевикладене, дослГджен-ня спрямовано на розробку концептуального шдходу до бухгалтерського облГку ренти як наддоходу пГд-приемства, який побудовано на доведенш визнання ренти об'ектом управлшня, що потребуе адекватного запитам користувачГв ГнформацГйного забезпечення з боку облково! системи на основГ системного роз-витку теоретико- методологГчних та органГзацГйно-практичних положень бухгалтерского облГку та ана-лГзу ренти» [14, с. 53-54]. З автором погоджуемося щодо особливосп та мшця ренти в системГ бухгалтер-ського облГку, проте вважаемо, що рента не е наддо-ходом пГдприемства, особливо природна рента. Адже рента беззаперечно пов'язана Гз правом власностГ, а природнГ ресурси знаходяться у власностГ держави. ВГдповГдно рентш платежГ належать державГ, а тому е фГскальним Гнструментом.
Коли мова йде про природш ресурси, рента ви-значае !х вартГсть, яка сплачуеться державГ. Так, на-приклад, рента за спецГальне використання лГсових ресурав е складовою собГвартосп лшу, що реалГзуеть-ся для промисловостГ або домашнГм господарствам. Фурдичко О. I. пише: «оцшка лГсових ресурсГв мае базуватись на визначеннГ величини земельно! ренти в лшовому господарствГ. ЗапропонованГ . тдходи до й формування можуть стати теоретичними пере-думовами реформування рентних вГдносин в галузГ природокористування» [21]. Такий шдхГд е недостат-
<С
т >
I—
о
о_
о ^
о ^
о о_
<
о
<
ньо обгрунтованим, адже лiсовi ресурси також мають вартiсть i повинш оцiнюватися окремо вiд земельних ресурав. Вважаемо, що саме економiчний ефект, а це нщо iнше, як лшова рента, найбiльш повно характе-ризуе цiннiсть лiсових ресурсiв для суспкьства.
Напрямом дослiдження, що дозволить з'ясу-вати властивостi ренти як об'екта управлшня та економiчного аналiзу лiсогосподарськоi дiяльностi, е обгрунтування и класифшаци. Крiм того, класифiкацiя дозволить визначити мкце лiсовоi ренти в складi рiзновидностей економiчноi ренти, зо-крема природно!.
Класифiкацiю природно! ренти розроблено Ку-зиком Б. Н. Так, автор видкяе такi види природно! ренти, зокрема гiрничоi: «1) прнича рента, яка в1до-бражае рiзницю у витратах на видобуток i виникае на стади видобутку; 2) рента мкця розташування - в^до-бражае рiзницю у витратах на транспортування, для одних i тих самих родовищ величина П змiнюеться залежно вiд локалiзацГi мiсця споживання; 3) рента якостi, що виражае економiчнi переваги, якi забезпе-чуються за рахунок використання ресурав з рiзними фiзико-хiмiчними властивостями» [17, с. 22].
Абрамчук М. Ю. [1] пропонуе класифжувати ренту за чотирма напрямами, характеристика яких представлена в табл. 1.
Яковець Ю. В. [23, с. 17], доЫджуючи проблеми ренти, вказуе на кнування таких видiв:
+ природна (включае в себе земельну, прничу
та лшову ренту); + екологiчна (рента й антирента); + туристична;
+ транспортна; + фiнансова квазiрента; + енергорента.
Крiм того, дослiдниця вид1ляе свиову ренту в контекстi розвитку транснацюнальних корпораци та групуе 11 за рiвнями диверсифiкацГi, характеристику яких представлено в табл. 2.
Зазначений вид ренти I роду е специфiчним видом економiчних вкносин, як характернi суто для транснацiональних корпорацш, розглядати !х у контекст дiяльностi вiтчизняних лiсогосподарських шд-приемств недоцкьно.
Зарубiжний вчений Ю. В. Разовський [19], ви-вчаючи проблеми управлшня рентою, видкяе два типи, а саме: економiчну та природну. У подальшому в розрiзi зазначених тишв вiн видiляе класи, види та рiзновиди. До класiв природно! ренти вiдносить такi: земельна, прнича, водна, лкова, промислова, аеро-транспортна, еколопчна. Своею чергою, серед клаав економiчноi ренти визначае: монопольну, фшансо-ву, майнову, дарувальну, спекулятивну, експортно-iмпортну, iнтелектуальну, iсторико-культурну.
Розглянемо детальшше класифiкацiю природ-но! ренти, запропоновану Ю. В. Разовським, у розрiзi видiв та рiзновидiв, зокрема:
+ земельна: сiльськогосподарська (абсолютна, диференцiйна); транспортна (транспортна абсолютна); територiальна (абсолютна, ди-ференцiйна); + гiрнича: гiрнича (абсолютна, диференцшна); + водна: гiдроенергетична (абсолютна); пдро-транспортна (абсолютна), водоспоживна (абсолютна та диференцiйна);
Таблиця 1
Характеристика видiв ренти за Абрамчук М. Ю. [1]
Вид ренти Характеристика
Диференцшна природна рента II роду Надприбуток, що виникае в результат ефектившшого використання природного ресурсу, джерелом формування якого е обмежешсть i рiзноякiснiсть природних ресурсiв
Еколопчна рента Виникае у виглядi наддоходу в результат привласнення певного еколого-економiчного ефекту вщ експлуатацГ| рiзноякiсних екологiчних властивостей, умов, ресурав тощо природного середовища як натурального середовища здiйснення виробничого процесу. Джерелом формування е обмежешсть i рiзноякiснiсть екологiчних властивостей i характеристик природного середовища, еколопчних благ та екологiчних умов
Технолопчна квазiрента Надприбуток, що виникае в результат освоення високоефективних винаходiв i технологiй, базисних або полтшуючих iнновацiй тощо. Джерелом формування е рщккний природний дар конкретно! людини, його штелект i знання
Бюрента Надприбуток, який утворюеться в результат використання в господарськш дiяльностi бiоiнновацiй (продуктiв, технологiй) з певними технолопчними властивостями, характеристиками i якiстю. Джерелом Тх формування е обмежешсть i рiзноякiснiсть бюлопчних властивостей, параметрiв i характеристик ресурсу
Фiнансова рента Упорядкований, регулярний полк платежiв, джерелом формування якого е фiнансовi ресурси
Характеристика видiв диверсифтаци CBiTOBOi ренти за Яковець Ю. В. [23, с. 17]
Вид ренти Характеристика
Диференцшна рента I роду Вщображае додатковий дохщ, одержуваний агентами свтового ринку, якi володiють кращими або бiльш сприятливо розташованими по вщношенню до свiтового ринку запасами природних ресурав. При цьому збероеться тенден^я тяжiння цiн до витрат експортерiв з вiдносно гiршими умовами
Диференцшна рента II роду Виникае в постачальниш природно! сировини на свтовий ринок, якi застосували бтьш ефективнi технологи, якi забезпечили додатковi доходи порiвняно з використан-ням переважно! бiльшостi технологiй
Диференцшна рента III роду Формуеться на основi мiжгалузевоl конкуренцп в галузях, де продук^я мае в серед-ньому нижчi витрати порiвняно з витратами, що визначають рiвень цiн по данiй групi взаемозамшних товарiв (наприклад, природний газ порiвняно з нафтопаливом й енер-гетичним вупллям)
+ лкова: лГсова (абсолютна та диференцГйна); + промислова: промислова (абсолютна); + аеротранспортна: аеротранспортна (абсолютна);
+ екологiчна: еколопчна (диференцГйна).
ВГтчизняна дослГдниця проблем бухгалтерсько-го облГку та економГчного аналГзу ренти Т. С. Осадча [14] пропонуе власну класифшацго природно! ренти за ознаками, представленими в табл. 3.
Авторка пропонуе дану класифГкацГя для цГлей бухгалтерського облГку та економГчного аналГзу, але надана класифГкацГя може бути використана не по-вною мГрою для державних пГдприемств, якГ корис-туються природними ресурсами, тобто формують природну ренту. Тому використання запропоновано! класифкацГ! можливе при повнш трансформаци права власностГ на природнГ ресурси.
вГдтворення, охорону та експлуатацГю лГсових ре-сурсГв» [4].
ДослГджуючи особливостГ лГсогосподарсько! дГ-яльностГ з позицГ! економГки та права, Лазаренко Я. наголошуе на економГко правовому казусГ, зазначаю-чи таке: «виникае економГко-правовий казус, що лш як угГддя офГцГйно не визнаеться носГем вартостГ, навГть не мае номшально! вартостГ. ПГсля вирубки (знищення або порушення лГсового угГддя) заготовлена деревина набувае вартостГ, стае товаром. НаслГдком тако! «державно! економГчно! полГтики» е бажання всгх суб'ектГв вирубувати лГси, надаючи йому «товарного вигляду», а не займатись !х охороною та вГдтворенням» [9].
У науковГй лГтературГ не сформовано единого шдходу до розрахунку рентно! плати. Зауважимо, що вчеш визначають до нарахування ренти шдходи, вГд-мГннГ вГд визначених у Податковому кодека (табл. 4).
Особливим видом природно! ренти виступае рента за спещалГзоване використання лГсових ресурав. Даний вид ренти виникае в результат лГсогосподарсько! д1яльностГ, шд якою О. А. Голуб та I. Я. Антоненко [5, с. 11] розумшть «дшльшсть зГ створення й формування лГав з упорядкованою породною та вГковою структурою, яка максимально за-безпечуе виконання лГсами господарсько-економГчно! та соцГально-екологГчно! функцГй за умови збережен-ня бГорГзноманГття та сталостГ». У сталому розвитку закладено Гдею «максимального використання потен-цГйних економГчних можливостей Г збалансованостГ сусп1льного розвитку з можливостями природи за ра-хунок людських, природних Г геополГтичних ресурсГв, активГзацГ! ролГ людини в суспГльствГ» [7, с. 218].
Своею чергою, лГсову ренту О. В. Врублевська визначае як «частину додано! у процесГ природо-користування вартостГ, на яку претендуе власник лку, властивостГ якого залучаються разом з шшими факторами виробництва. ЛГсова рента Гснуе у формГ диференцГйно! ренти I-го роду (за якктю й мГсцем розташування) та диференцГйно! ренти П-го роду, що вГдображае ефективнГсть додаткових витрат на
ВГдповГдно до статтГ 77 ЛГсового Кодексу «спе-цГальне використання лГсових ресурсГв, крГм розмГ-щення пасГк, е платним. Рентна плата за спецГальне використання лГсових ресурсГв встановлюеться По-датковим кодексом Укра!ни». Своею чергою, Подат-ковим кодексом Укра!ни передбачено, що рентна плата складаеться з:
- рентно! плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
- рентно! плати за користування надрами в цГ-лях, не пов'язаних з видобуванням корисних копа-лин;
- рентно! плати за користування радючастот-ним ресурсом Укра!ни;
- рентно! плати за спецГальне використання
води;
- рентно! плати за спещальне використання ль сових ресурсГв;
- рентно! плати за транспортування нафти Г на-фтопродукпв мапстральними нафтопроводами та на-фтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами амГаку територГею Укра!ни [16].
Характеристика природно! ренти за Т. С. Осадчою [14]
Шдвид Рiзновид Характеристика
1 2 3
Земельна рента
За способом отримання Вщ використання у виробниф^ Рента вщ експлуатацп земельно! дiлянки для виробничих потреб
Вщ передачi в оренду Рента вщ передачi земельно! дтянки в оренду
У стьському господарствi Рента вiд експлуатацп земель стьськогосподарського при-значення
За галуззю утворення Упромисловосл Рента вщ земель, якi е базисом для розмщення промислових об'ектiв
При рекреацГТ Рента вщ земельних ресурсiв пiд об'ектами рекреацш
Абсолютна Рента, що отримуеться при використанш земельно! дiлянки завдяки ТТ природним властивостям
За умовами отримання Диференцiйна 1 Рента, що виникае в результатi експлуатацп земельних ресурав з кращими природними властивостями й характеристиками. Подтяеться на ренту за: 1) родючктю, яку отримують з бтьш родючих земель; 2) мкцем розташуван-ня земельно! дтянки, що отримують iз земель, стратепчно вигiдно розмiщених щодо матерiалiв, прац та споживачiв
Диференцшна II Рента, що виникае в результат послiдовних вкладень катталу та працi в земельну дтянку
Монопольна Рента, що утворюеться внаслiдок перевищення цши товару над його варлстю, коли даний товар вироблений за сприят-ливихумов
Прнича рента
За способом отримання Вiд використання у виробниф^ Рента вщ експлуатацп родовища корисних копалин для виробничих потреб
Вiд передачi в оренду Рента вщ передачi родовища корисних копалин в оренду
Абсолютна рента Рента, що отримуеться при використанш родовища корисних копалин завдяки його природним властивостям
За умовами отримання ДиференцшнаI Рента, що утворюеться в результат рiзнот природно! продуктивной прац при розвщцЬ освоенш й розробцi родовищ, обумовлена впливом геолого-економiчних, гiрничотехнiчних, географо-економiчних, iнфраструктурних характеристик. Мкце розташування об'ектiв надрокористування мае ктотне значення для утворення диференцшно! ренти I роду
Диференцшна II Рента, що виникае в результал послщовних вкладень катталу в експлуатацп родовища корисних копалин i спричиняе зростання витрат на виробництво одиниц продукцГГ, а також цши на ринку
Водна рента
За способом отримання Вщ використання у виробниф^ Рента вщ експлуатацп водного об'екта для виробничих потреб
Вщ передачi в оренду Рента вщ передачi водного об'екта в оренду
У стьському господарствi Рента, що формуеться при зрошуваному землеробствi
За галуззю утворення Упромисловосл Рента, що формуеться у водоемних галузях, особливо гщроенергетицЬ що використовуе водш ресурси як носп потенцшно! енергп; об'екти теплоенергетики, що використо-вують русловi водосховища як оборотш системи водозабез-печення
У водному транспортi Рента, що формуеться при експлуатацп водних об'еклв як найвигщшших шляхiв для внутрiшнiх вантажоперевезень
При рекреацГТ Рента, що формуеться при використанш оздоровчих, есте-тичних i бальнеолопчних властивостей водних об'ектiв
<С
т >
I—
о
о_
о ^
о ^
о о_
<
о
<
Закшчення табл. 3
1 2 3
Абсолютна Рента, що отримуеться при використанш водного ресурсу завдяки його природним властивостям
За умовами отримання Диференцшна1 Рента, що виникае в результат експлуатацп' водних об'еклв з кращими природними властивостями й характеристиками, що виражаеться у бтьш низькому рiвнi витрат при виробницв кшцевого продукту i, отже, вищому показнику пiдприемницького прибутку
Диференцшна II Рента, що виникае в результат послiдовних вкладень кат-талу в експлуатацп водного об'екта й спричиняе зростання витрати на виробництво одиниц продукцп', а також цiни на ринку, що приведе до збтьшення господарськоТ цiнностi всiх водних об'еклв, якi використовуються; формуеться при використанш високотехнолопчних нововведень, якi е наслщком iнновацiй, що впроваджуються водокористувачем
Лсова рента
За способом отримання Вщ використання у виробницв Рента вщ експлуатацп лiсових ресурсiв для виробничих потреб
Вщ передачi в оренду Рента вщ передачi лкових ресурсiв в оренду
Абсолютна рента Рента, що отримуеться при використанш лкових ресурав завдяки Тх природним властивостям
ДиференцшнаI Рента, що виникае в результат експлуатацп' лкових ресурсiв iз кращими природними властивостями й характеристиками, що виражаеться у бтьш низькому рiвнi витрат при виробницв кшцевого продукту i, отже, вищому показнику пщприемницького прибутку
За умовами отримання Диференцшна II Рента, що виникае в результат послщовних вкладень катталу в експлуатацп лкових ресурав i спричиняе зростання витрат на виробництво одиниц продукцп', а також цши на ринку, що приведе до збтьшення господарськоТ цшност вах лкових ресурав, як використовуються; формуеться при використанш високотехнолопчних нововведень, як е наслщком шновацш, що впроваджуються лкокористувачем
Таблиця 4
Пщходи до розрахунку рентноУ плати за використання лiсових pecypciB у науковш лiтературi
Автор/Джерело пщхщ
Коваль Я. В. [8] Рл = П - В, л л 1' де Рл - лкова рента, грн; Пл - варткть продукцп' лiсiвництва, визначена на ochobî гранично допустимих витрат на приркт ÏÏ виробництва, грн; Bi - шдивщуальш зведенi витрати на вiдновлення й експлуатацп лiсу, грн.; ЛР = ДР1 + ДР11, де ДР1 - диференцiйна рента 1; ДР11 - диференцiйна рента II
Вовчук Т. I. [2] Лкова рента визначаеться як рiзниця мiж вартiстю кшцевоТ продукцп' лiсовирощування та шдивщуальними витратами на ÏÏ виробництво з урахуванням середньоТ норми прибутку на вкладений каттал
Шавурська О. В. [22] Лiсова рента розраховуеться як рiзниця мiж вартктю кшцевоТ продукц|| лiсового господарства та загальними витратами на ïx створення, експлуатацп та вiдновлення
Лицур I. М. [10] Рiзниця мiж замикаючими та iндивiдуальними витратами. Замикаючi витрати - певна межа витрат на отримання додатковоТ продукцГУ, вище яко'1 експлуатацiя лiсовиx ресурсiв е недоцтьною з економiчного погляду; вони е основою цшоутворення на продук^ю лiсiвництва
<С
т >
I—
о
о_
о ^
о ^
о о_
<
о
<
Податковим кодексом Укра!ни передбачено ме-ханГзм формування та сплати рентно! плати за спещ-альне використання лГсових ресурсГв. Зокрема визна-чено склад суб'ектГв, сукупнГсть об'ектГв, ставки, та особливостГ !х застосування при рГзних видах лГсГв. Модель формування та сплати ренти за спещальне використання лГсових ресурсГв зпдно з положеннями Податкового кодексу Укра!ни представлено на рис. 1.
Щ
одо встановлення ставок зауважимо, що законодавством передбачено !х градацГю за поясами та розрядами, що представлено в табл. 5. «Розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища) виходячи з вГдстанГ мГж центром кварталу Г найближчим нижнГм складом лГ-созагопвельника, до якого деревина вивозиться без-посередньо з лГсосГки, або пунктом вГдвантаження деревини залГзницею. ВГдстань (пряма) вГд центру кварталу (урочища) до нижнього складу або пункту вГдвантаження деревини залГзницею визначаеться за картографГчними матерГалами Г коригуеться залеж-
но вГд геоморфологГчних умов мГсцевостГ за такими коефщентами: у лшах з рГвнинним рельефом - 1,1; у лшах з горбистим рельефом або у лшах, понад 30 вГдсотшв площГ яких зайнято болотами, - 1,25; у лшах з прським рельефом - 1,5. Пунктом вГдвантаження деревини залГзницею вважаеться пункт (залГзнична станцГя, роз'!зд), у якому дозволено здГйснення тако! операцГ!, незалежно вГд наявностГ на ньому вГдповГд-них складГв. ЗмГна розподГлу лГсГв за розрядами здГй-снюеться у разк закриття дГючих або вГдкриття нових пунктГв (залГзничних станцГй чи роз'!здГв) вГдванта-ження деревини; виявлення порушення установлено-го порядку розподГлу лГав за розрядами» [16].
ВИСНОВКИ
Таким чином, нами визначено властивосп рент-но! плати за спецГалГзоване використання лГсових ресурав як об'екта управлГння лкогосподарською д1яльнГстю з позицГ! И видГв, порядку нарахування та сплати. Це дозволяе Гдентифкувати специфГчнГ риси з позицГ! об'екта економГчного аналГзу. Так, рента е
суб'скти рентних вщносин об'скт
о <>
Платниками рентно! плати за спецГальне використання лГсових ресурсГв е лГсокористувачГ - юридичнГ особи, !х ф1лГ|', в1дд1лення, ГншГ вГдокремленГ п1дрозд1ли, що не мають статусу юридично! особи, постГйнГ представництва нерезидентГв, якГ отримують доходи з джерел !х походження з Укра!ни або виконують агентськГ (представницькГ) функцГ! стосовно таких нерезидентГв або !х засновникГв, фГзичнГ особи (крГм фГзичних осГб, якГ мають право безоплатно без видачГ спецГального дозволу використовувати лГсовГ ресурси вГдповГдно до лГсового законодавства), а також фГзичнГ особи - пГдп риемцГ, якГ здГйснюють спецГальне використання лГсових ресурсГв на пГдставГ спецГального дозволу (лГсорубного квитка або лГсового квитка) або вГдповГдно до умов договору довгострокового тимчасового користування лГсами
ставки рентно! плати
Ставки рентно! плати за заготГвлю деревини застосовуються з урахуванням розподГлу лГсГв за поясами (два пояси) та розрядами (п'ять розрядГв)
Об'ектом оподаткування рентною платою за спецГальне використання лГсових ресурсГв е: 1) деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; 2) деревина, заготовлена пГд час проведення заходГв: щодо полГпшення якГсного складу лГсГв, !х оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах вГком понад 40 рокГв - рубки догляду за лГсом, вибГрковГ санГтарнГ рубки, вибГрковГ лГсовГдновнГ рубки, рубки, пов'язанГ з реконструкцию, ландшафтнГ рубки Г рубки переформування; незалежно вГд вГку деревостанГв - суцГльнГ санГтарнГ та суцГльнГ лГсовГдновнГ рубки); з розчищення лГсових дГлянок, вкритих лГсовою рослиннГстю, у зв'язку з будГвництвом гГдровузлГв, трубопроводГв, шляхГв тощо; 3) другоряднГ лГсовГ матерГали (заготГвля живицГ, пнГв, лубу та кори, деревно! зеленГ, деревних сокГв та Гнших другорядних лГсових матерГалГв, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лГсового господарства); 4) побГчнГ лГсовГ користування (заготГвля сГна, випасання худоби, заготГвля дикорослих плодГв, горГхГв, грибГв, ягГд, лГкарських рослин, збирання лГсово! пГдстилки, заготГвля очерету та Гнших побГчних лГсових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лГсового господарства); 5) використання корисних властивостей лГсГв для культурно-оздоровчих, рекреацГйних, спортивних, туристичних Г освГтньо-виховних цГлей та проведення науково-дослГдних робГт
Рис. 1. Складовi системи рентних вiдносин у лiсовому секторiв вiдповiдно до положень
Податкового кодексу УкраУни
Таблиця 5
Мехашзм формування ставок рентно!' плати за спецiалiзоване використання лкових ресурсiв згiдно
з Податковим кодексом Укра'ни
За розрядами
Розряди 1 2 3 4 5
Вщстань, км до 10 10,1-25 25,1-40 40,1-60 60,1 i бтьше
За поясами
Перший пояс До першого поясу належать ус лки, за винятком лiсiв Закарпатсько!, 1вано-Франшсько! та Чершвецько! областей i лiсiв прсько! зони Львiвськоí областi
Другий пояс До другого поясу належать лки Закарпатсько!, 1вано-Франшсько! та Чершвецько! областей i лiси прсько! зони Львiвськоl областi
фактично варпсним вираженням лшових pecypciB, як використовуються та реалiзyються лшогосподарськи-ми шдприемствами. Вiдповiдно до дiючих пiдходiв до бухгалтерського облiкy собiвартостi лкогосподар-сько'1 продукцп' та порядку ïï калькулювання рентна плата за спецiалiзоване використання лiсових ре-сyрсiв в^ображаеться у складi матерiальних витрат, а саме: в стрyктyрi сировини i матерiалiв. Усе це приводить до специфши економiчного аналiзy ренти як складово'1 оцiнки ефективностi використання лшових ресyрсiв, тобто е потреба в обгрунтуванш напрямiв розвитку аналiтичних процедур щодо ренти за спещ-альне використання лiсових ресyрсiв Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамчук М. Ю. Еколого-економiчнi основи використання бюшновацш: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.06. Суми, 2011. 230 с.
2. Вовчук Т. I. Облтово-анал™чне забезпечення управлшня формуванням i використанням лкових бюло-пчних активiв: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.09. КиТв: НУБIП, 2009. 20 с.
3. Волконский В. А., Кузовкин А. И., Мудрецов А. Ф.
Природная рента российской нефти. Нефть России. 2004. № 7. С. 98-107.
4. Врублевська О. В. Лкова рента: вилучення й роз-подт. Зб'рник науково-технчних праць Нацонального лсо-технчного унверситету Украни. 2007. № 17.2. С. 11-17.
5. Голуб О. А., Антоненко I. Я. Аналiз втрат лкових ресурав Украши // Продуктивн сили i регюнальна економ^а: у 2 ч. Ки'Гв: РВПС Украши НАН Украши, 2003. Ч. 2. С. 10-14.
6. Гуровська Т. В. Теорiя ренти: iсторiя та сучасшсть. Всник Хмельницького нацонального унверситету. 2011. № 6. T. 1. С. 7-11.
7. Дворяшина Н. С. Аналiз сучасного стану лкових ресурав у контекст сталого розвитку. Науковий вкник. 2005. № 15.1. С. 216-221.
8. Коваль Я. В. Комплексна економiчна оцшка лкових ресурав: критерп, мехашзми формування i використання. Лсове господарство. 2016. № 1. URL: http://journals.nubip. edu.ua/index.php/Lis/article/view/9636/8619
9. Лазаренко Я. Становлення законодавчих систем в УкраМ Розвиток лкового законодавства Украши. URL: http://pravoznavec.com.ua/period/article/800/%CB (дата звернення: 21.12.2015 р.)
10. Лицур I. М. Методичн пщходи до економiчноï оцiнки лiсових ресурав. Економка природокористування i охорони довк'лля. 2012. С. 49-56.
11. Лкгоспи Житомирщини перерахували в мiсцевi бюджети 40 мтьйошв гривень. URL: http://zt-lis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/lisgospi-zhitomirshchini-pererakhuvali-v-miscevi-bjudzheti-40-milioniv-griven.html
12. Малышев Б. С. Общая теория ренты. Томск: ФЖТГУ, 2012. 196 с.
13. Маршалл А. Принципы политической экономии. М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. 332 с.
14. Осадча Т. С. Бухгалтерський обл^ та аналiз ренти: теорiя i методолопя: дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.09. Житомир, 2016. 406 с.
15. Петти В. Экономические и статистические работы/ пер. под ред. М. Смит. М., 2008. 272 с.
16. Податковий кодекс Украши. URL: http://zakon0. rada.gov.ua/laws/show/2755-17
17. Природная рента в экономике России/Б. Н. Кузык и др. М.: Ин-т экономики стратегий, 2004. 189 с.
18. Пунцукова С. Д. Формирование лесной ренты региона в условиях экологических ограничений. URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/formirovanie-lesnoy-renty-regiona-v-usloviyah-ekologicheskih-ogranicheniy
19. Разовский Ю. В. Горная и другие виды рент (классификация). Горный информационно-аналитический бюллетень. 1995. № 2. С. 115-119.
20. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения/пер. под ред. М. Смит. М.: Государственное издательство политической литературы, 1955, Т. 1. 360 с.
21. Фурдичко О. I. Еколого-економiчна оцшка лко-вих земель як особливого ресурсу ноосфери. Агросв\т. 2012. № 2. С. 2-6.
22. Шавурська О. В. Актуальн проблеми бухгалтерського обл^у лку. Проблеми теор'Ита методологи бухгалтерського обл\ку, контролю i анал\зу. 2012. № 3. С. 532-536.
23. Яковец Ю. В. Рента, антирента, квазирента в глобально-цивилизационном измерении. М.: Академкнига, 2003. 240 с.
Науковий кер1вник - €вдокимов В. В.,
доктор економ1чних наук, професор, ректор Житомирського державного технолопчного ушверситету
REFERENCES
Abramchuk, M. Yu. "Ekoloho-ekonomichni osnovy vyko-rystannia bioinnovatsii" [Ecological and economic bases of bioinvention use]: dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.06, 2011.
Dvoriashyna, N. S. "Analiz suchasnoho stanu lisovykh resursiv u konteksti staloho rozvytku" [Analysis of the current state of forest resources in the context of sustainable development]. Naukovyi visnyk, no. 15. 1 (2005): 216-221.
Furdychko, O. I. "Ekoloho-ekonomichna otsinka lisovykh zemel yak osoblyvoho resursu noosfery" [Ecological-economic assessment of forest lands as a special resource of the noo-sphere]. Ahrosvit, no. 2 (2012): 2-6.
Holub, O. A., and Antonenko, I. Ya. "Analiz vtrat lisovykh resursiv Ukrainy" [Analysis of losses of forest resources of Ukraine]. In Produktyvni syly i rehionalna ekonomika, part 2, 10-14. Kyiv: RVPS Ukrainy NAN Ukrainy, 2003.
Hurovska, T. V. "Teoriia renty: istoriia ta suchasnist" [Theory of rent: history and the present]. Visnyk Khmelnytskoho nat-sionalnoho universytetu. Vol. 1, no. 6 (2011): 7-11.
Koval, Ya. V. "Kompleksna ekonomichna otsinka lisovykh resursiv: kryterii, mekhanizmy formuvannia i vykorystannia" [Comprehensive economic assessment of forest resources: criteria, mechanisms of formation and use]. Lisove hospodarst-vo. 2016. http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Lis/article/ view/9636/8619
Kuzyk, B. N. et al. Prirodnaya renta v ekonomike Rossii [Natural rent in the Russian economy]. Moscow: In-t ekonomiki strategiy, 2004.
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17
"Lishospy Zhytomyrshchyny pererakhuvaly v mistsevi bi-udzhety 40 milioniv hryven" [Forestry enterprises of Zhytomyr region have transferred 40 million hryvnias to local budgets]. http://zt-lis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/lisgospi-zhit-omirshchini-pererakhuvali-v-miscevi-bjudzheti-40-milioniv-griven.html
Lazarenko, Ya. "Stanovlennia zakonodavchykh system v Ukraini. Rozvytok lisovoho zakonodavstva Ukrainy" [The formation of legislative systems in Ukraine. Forest Law Development in Ukraine]. http://pravoznavec.com.ua/period/ article/800/%CB
Lytsur, I. M. "Metodychni pidkhody do ekonomichnoi otsinky lisovykh resursiv" [Methodological approaches to economic evaluation of forest resources]. Ekonomika pryrodokorys-tuvannia i okhorony dovkillia (2012): 49-56.
Malyshev, B. S. Obshchaya teoriya renty [General theory of rent]. Tomsk: FZhTGU, 2012.
Marshall, A. Printsipypoliticheskoy ekonomii [Principles of political economy]. Moscow: Direktmedia Pablishing, 2008.
Osadcha, T. S. "Bukhhalterskyi oblik ta analiz renty: teoriia i metodolohiia" [Accounting and Rural Analysis: Theory and Methodology]: dys. ... d-ra ek. nauk: 08.00.09, 2016.
Petti, V. Ekonomicheskiye i statisticheskiye raboty [Economic and statistical work]. Moscow, 2008.
Puntsukova, S. D. "Formirovaniye lesnoy renty regiona v usloviyakh ekologicheskikh ogranicheniy" [Formation of forest rents of the region under environmental constraints]. https://
cyberleninka.ru/article/n/formirovanie-lesnoy-renty-regiona-v-usloviyah-ekologicheskih-ogranicheniy
Razovskiy, Yu. V. "Gornaya i drugiye vidy rent (klassifikatsi-ya)" [Mountain and other types of rent (classification)]. Gornyy informatsionno-analiticheskiy byulleten, no. 2 (1995): 115-119.
Rikardo, D. Nachala politicheskoy ekonomii i nalogovogo oblozheniya [The beginning of political economy and taxation], Vol. 1. Moscow: Gosudarstvennoye izdatelstvo politicheskoy literatury, 1955.
Shavurska, O. V. "Aktualni problemy bukhhalterskoho ob-liku lisu" [Actual problems of forest accounting]. Problemy teorii ta metodolohii bukhhalterskoho obliku, kontroliu i analizu, no. 3 (2012): 532-536.
Volkonskiy, V. A., Kuzovkin, A. I., and Mudretsov, A. F. "Prirodnaya renta rossiyskoy nefti" [Natural rent of Russian oil]. Neft Rossii, no. 7 (2004): 98-107.
Vovchuk, T. I. "Oblikovo-analitychne zabezpechennia up-ravlinnia formuvanniam i vykorystanniam lisovykh biolohich-nykh aktyviv" [Accounting and analytical support for the management of the formation and use of forest biological assets]: dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.09, 2009.
Vrublevska, O. V. "Lisova renta: vyluchennia i rozpodil" [Forest rent: extraction and distribution]. Zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, no. 17. 2 (2007): 11-17.
Yakovets, Yu. V. Renta, antirenta, kvazirenta v globalno-tsivilizatsionnom izmerenii [Rent, anti-rent, quasi-rent in the global-civilizational dimension]. Moscow: Akademkniga, 2003.
<C
CQ >
I—
O
Q_
O ^
o o
Q_
<C
o
<
242 BI3HECIHQOPM № 1 '2018
www.business-inform.net
