CC BY
17
нлты
УКРЛИНИ
wi/ган
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270701 Article received 12.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 630*61:504.003.1
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author P. K. Dynka dynka@nltu.edu.ua
П. К. Динька
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
РЕФОРМУВАННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ В КОНТЕКСТ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
Основними проблемами неефекшвност перманентного декларативного реформування люового господарства Украши е вiдсутнiсть национально! люово! полижи, довготермшово! стратеги розвитку галуз^ нерозумiння та iгнорування урядовця-ми глобального i регiонального екосистемного значення лiсiв. Реформування лiсового господарства пот^бно розпочинати iз створення Нацюнально! лгсово! ради як дорадчого органу при Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни iз правом законодавчо! шщативи, прийняття Закону Укра!ни "Про нацiональну лiсову полижу", розмежування господарських та контрольних функцп держа-ви щодо лiсiв. Необхдао запровадити дiевi iнструменги реалiзацil люово! полижи, насамперед удосконалити наявний ме-ханiзм оподаткування збором за спещальне використання лiсових ресурав, розробити i затвердити методику iнтегрального еколого-економiчного оцшювання лiсових ресурсiв та земель, методику справляння плати за користування люовими ресурсами i землями та розробити концепщю фшансування лiсового господарства iз врахуванням його регюнально!, природно! та вщомчо! специфжи. Реальний прогрес в удосконаленш системи управлiння люовим господарством може бути забезпечений тшьки за умови формування в Укра!ш структурованого громадянського суспiльства, суб'екти якого спрямовуватимуть дь яльнiсть державних шституцш на реалiзацiю прiоритетiв сталого розвитку вах без винятку галузей нащонально! економжи, зокрема i лiсового господарства.
Ключовi слова: сталий розвиток; громадянське суспшьство; екосистемне значення лгав; люове господарство; реформування економжи; люова полiтика.
Вступ. Лiсове господарство розпоряджаеться знач-ними високолiквiдними ресурсами деревини (2,1 млрд м3), як1 займають площi понад 10,4 млн га, зокрема т-совою рослиннiсгю вкрито 9,6 млн га (15,9 % територп суш^ (Rishennia Rakhunkovoi palaty Ukrainy, 2016; Stra-1еЬИа staloho rozvytku, 2017). Значна частина лгав ме-жуе з населеними пунктами, рекреацшними зонами i е комерцшно привабливими земельними дiлянками.
Станом на 01.01.2016 р. до сфери управлшня Державного агентства люових ресурав Украши входило 364 об'екти державно! власносп (державних тдприемств) (Rishennia Rakhunkovoi palaty Ukrainy, 2016), тобто 25 % ввд кiлькосгi уах неприватизованих тдприемств. До них слщ додати ще десятки шших пов'язаних з лiсом державних тдприемств, установ i органiзацiй, як1 перебувають у пiдпорядкуваннi iнших ведомств (Мшютерства оборони Украши, Мiнiсгерсгва освiги i науки Украши, Мiнiстерства екологп та при-родних ресурсiв Укра!ни, Мшютерства iнфраструктури Украши, мiсцевих громад тощо).
Постановка проблеми. З люовим господарством також асоцшеться потенцiйний органiзований вибор-чий електорат, який нараховуе понад 50 тис. постшних працiвникiв люового господарства (Zvernennia Нго-madskoi rady, 2017) i може бути ютотно збiльшений шляхом залучення до виборчих технологш членiв !х а-
мей, сезонних пращвнишв та пiдрядникiв.
Цими чинниками пояснюють значний iHTepec пев-них полiтичних та бiзнесових сил до люового господарства та адекватну активнiсть гpомадськостi та засобiв масово! шформацп, як1 намагаються пpотидiяти некон-тpольованiй експлуатацп та приватизацп лiсових ресур-сiв та майна люових тдприемств.
За роки незалежносп Украши було зроблено кшька спроб реформувати лiсове господарство, однак вони звелись переважно до реформування центральних орга-тв виконавчо! влади з питань люового i мисливського господарства - ввд Мiнiстеpства лiсового господарства Украши (1991 р.), до Державного комггету люового господарства Украши (1997 p.) i до Державного агентства люових ресурав Украши (2011 р.).
Також було ухвалено кшька докуменпв щодо реформування люового господарства, найбшьш значущи-ми серед яких е " Концепцiя реформування та розвитку лiсового господарства ", схвалена розпорядженням Ка-бiнету Мiнiстpiв Украши ввд 18 квiтня 2006 р., № 208-р (Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy, 2006), та Угода про Коалщш депутатських фpакцiй у Верховнш Радi Укра1ни восьмого скликання ввд 21.11.2014 р. (Uhoda pro Koalitsiiu, 2014).
Обидва документи е чинними, але неpеалiзованими. Перший - через вшсутнють полпично! волi, громадсь-
1нформацт про aBTopiB:
Динька Павло Кузьмович, канд. екон. наук, доцент, директор НН шституту екологiчноí економти i менеджменту. Email: dynka@nltu.edu.ua
Цитування за ДСТУ: Динька П. К. Реформування лкового господарства Украíни в контекст становлення громадянського
суспiльства. Науковий вкник НЛТУ Украíни. Серiя економiчна. 2017. Вип. 27(7). С. 9-13. Citation APA: Dynka, P. K. (2017). Reforming Forestry of Ukraine in the Context of the Development of Civil Society. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 9-13. https://doi.org/10.15421/40270701
ко! тдтримки та недостатне органiзацiйне i фiнансове забезпечення, другий - через вшсутнють стратегiчного бачення учасниками коалщи ключових напрямiв рефор-мування та розвитку люового господарства на етат прийняття Угоди та притаманно! укра!нському полгга-куму необов'язковостi у реалГзацп ще! та й iнших угод.
ОкрГм цього, намагання влади створити едину дер-жавну лiсогосподарську структуру, функщонування яко! не було достатньо обгрунтовано з юридично!, фь нансово! та сощально! точок зору, не пройшло гро-мадського обговорення та не мало належно! шформа-цшно! пiдтримки, зумовило неочiкувано активний спротив працiвникiв галузi та громадськостi.
Наступним кроком урядовщв, який ще бшьше збу-рив громадськ1сть, стала схвалена Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни 4 липня 2017 р. Концепцiя реформування сфе-ри управлiння державною власнiстю - у частиш переда-чi в концесш державних лiсових пiдприемств (Syni-akevych, 2005). Цей документ викликав справжнiй шквал критики в середовищi лiсiвникiв (Zvernennia Hromadsbkoi rady, 2017), науковщв, небайдужих грома-дян i був розцiнений як прихована спроба приватизацп не тiльки майна державних люогосподарських тд-приемств, але i як спроба приватизацп переданого в !х користування лiсового фонду. Як наслшок, реалiзацiя Концепцп реформування сфери управлшня державною власнiстю була призупинена на невизначений термiн.
Отже, незважаючи на, здавалось би, незрiлiсть укра-!нського громадянського суспiльства, у питаниях реформування люового господарства окремi громадяни, освiтянськi установи та громадсьш оргашзацп вияви-лись достатньо активними i послiдовними, хоча i висту-пили не в ролi активного шщатора прогресивних змiн, а вимушеним опонентом до урядових реформ.
Аналiз останшх досл1джень та публiкацiй. Теоре-тичш основи люово! полiтики як наукового тдгрунтя для реформування лiсового господарства в УкраМ було закладено в роботах I. М. Синякевича (Syniakevych, 2005; Syniakevych, et al., 2008), А. М. Дейнеки (Deineka, 2009), I. П. Соловiя (Solovii, 2010), А. А. Головка (Ho-lovko, 2009) та iнших науковцiв. Автори теоретично обгрунтували принципи люово! полггаки, iнструменти люово! полiтики, напрацьованi шляхи реформування т-сового господарства.
Зокрема, представники львГвсько! школи люово! поливки, фундатором яко! е I. М. Синякевич, обгрунтували принципи, яш i сьогоднi потрiбно враховувати у процеа розроблення нацюнально! та репонально! люово! полiтики (Syniakevych, 2005; Syniakevych, et al., 2008). Керуючись принципами люово! полггаки, львiвськi вченi змоделювали основнi сценарп розвитку люового господарства Укра!ни (Deineka, 2009).
На бaзi принципiв люово! полггаки I. М. Синякевич (Syniakevych, 2005) виокремив дев'ять принцитв уп-равлшня люовим господарством Укра!ни. Керуючись цими принципами, А. А. Головко запропонував розме-жувати господарсьш та контрольш функцп держави у люовому господaрствi Укра!ни (Holovko, 2009).
Як випливае Гз aнaлiзу сьогодшшнього стану гaлузi, незважаючи на докорГнш змши зовшшшх i внутрГшшх факторГв впливу, особливо щодо мГжнародного визнан-ня ролГ лгав як чинника протидп глобальним клГматич-ним загрозам (Transforming, 2017), люове господарство Укра!ни де-факто розвиваеться за сценарГем нештен-
сивного люовирощування, а, переважно, шляхом штен-сивного люокористування.
Шдсумовуючи теоретичш напрацювання науковшв-лгавнишв, загальш збори Лгавничо! академи наук Ук-ра!ни 22 квиня 2016 р. приймають ухвалу з питання "Про реформування люово! галузГ в Укра!ш" (Ukhvala, 2017).
У цьому виваженому докуменп пропонують "перег-лянути i вщмшити ршення Колегп щодо схвалення "Концепцп розвитку люового та мисливського господарства Укра!ни", якою передбачено створення державно! вертикально штегровано! компанп "Люи Укра!ни", як неквалГфГковане i таке, що було прийняте без науко-вих дискусш i громадського обговорення, всупереч ПостановГ КМУ № 996 "Про забезпечення учасп гро-мадськостГ у формуванш та реалГзацп державно! поль тики" вгд 3 листопада 2010 року" (Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy, 2010), оск1льки воно суперечить поль тиц децентралГзацп влади та штересам мюцевих громад i не враховуе настро!в громадянського суспшьства.
За класичним визначенням, "громадянське суспшь-ство е самостшною сощально оргашзованою структурою для узгодження рГзномаштних штереав людей" (Shemshuchenko, Babkin, Horbatenko, 2004). Головними суб'ектами такого суспшьства е полггачш партп, засоби масово! шформацп, недержавш оргашзацп, приватш добровшьш оргашзацп, народш оргашзацп, громади, оргашзацп волонтерГв, громадськ1 фундацп, проф-спшки, рГзномаштш об'еднання громадян за культурною, статевою i релшйною ознаками, сошальш або спортивш клуби, кооперативи, природоохоронш оргашзацп, професшш асошацп тощо. Проблема становлення громадянського суспшьства в Укра!ш пов'язана Гз проблемою розбудови демократично!, сощально! i правово! держави (Shemshuchenko, Babkin, Horbatenko, 2004).
Саме на потребГ тдвищення ролГ громадянського суспшьства в рГзних сферах дГяльностГ оргашв державно! влади та оргашв мюцевого самоврядування, зокрема щодо впровадження реформ, тдтримки шщативи гро-мадськостГ, а також для налагодження ефективного дг-алогу та партнерських вшносин оргашв державно! влади, оргашв мюцевого самоврядування з оргашзащями громадянського суспшьства наголошено в УказГ Президента Укра!ни №68/2016 "Про сприяння розвитку громадянського суспшьства в Укра!ш" вш 26 лютого 2016 р. (Ukaz Prezydenta Ukrainy, 2016).
Вплив cy6'cKTiB громадянського суспiльства на шституцшне реформування та забезпечення сталого розвитку лкового господарства Укра'1'ни. 11.08.2017 р. Держлюагенством на громадське обговорення було винесено проект "Стратеги сталого розвитку та шституцшного реформування люового та мисливського господарства Укра!ни на перюд до 2022 року" (Stratehiia staloho rozvytku, 2017).
ПорГвняно Гз КонцепцГею реформування та розвитку люового господарства, схвалено! розпорядженням КМУ вГд 18 квиня 2006 р., № 208-р (Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy, 2006), запропонована ДержлГсаген-ством СтратегГя значну увагу придГляе ролГ лГсГв як чинника еколопчно!, економГчно! та сощально! стабшь-ностГ держави, аналГзу мГжнародного досвГду в сферГ лГ-соуправлшня та в мисливському господарствГ як галузГ, тГсно пов'язано! Гз люовим господарством.
Попри загалом позитивне сприйняття проекту Стратеги як предмету для громадського обговорення, вва-жаемо, що Стратепя не передбачае конструктивного за-лучення суб'ектiв громадянського суспiльства до шсти-туцiйного реформування та забезпечення сталого роз-витку лiсового господарства. Винятками е визнання од-нiею iз ключових проблем галузi низького рiвня "шфор-мування громадськостi та iнших зацiкавлених сторiн, зокрема потребi тдвищення якостi та доступностi ш-формаци про лiси i лiсове господарство" i визначення однiею iз стратепчних цiлей "удосконалення комушка-цiйного процесу та покращення обiзнаностi громадсь-косп у сферi лiсового та мисливського господарства" (Stratehiia staloho rozvytku, 2017).
Однак цi проблеми i цш, на нашу думку, не е клю-човими i можуть бути виршеш доволi незначним коштом з використанням класичних адмiнiстративних мето-дiв, або вже е на стади вирiшення.
Значно глибшою проблемою, яка оминаеться у про-екп СтратегИ, е створення умов для реально!' учасп громадськостi у формуванш та реалГзаци державно! ль сово! полiтики iз врахуванням iнтересiв усього сустль-ства та мiсцевих громад. Але щ iнтереси не завжди збь гаються, i тут також закладаються передумови для но-вих конфлшпв, як1 ми спостерiгаемо сьогодш у ба-гатьох куточках Укра!ни.
Дуже часто причиною громадських збурень на мю-цевому рiвнi е вплив потужних споживачiв з iнших ре-гiонiв на реальний розподш мюцево! лiсосировини. Часткове вирiшення проблеми гарантованого забезпечення сировиною мюцевих пiдприемцiв пропонуе, спи-раючись на досвщ Австри, О. Д. Пристая (Prystaia, 2015). У проектi Стратеги значну увагу також придше-но мштшци самовiльних рубань i корупцшних ризи-к1в. Однак, потрiбно визнати, що щ явища притаманнi не тшьки лiсовому господарству, а е породженням за-гального стану економши та незрiлiстю громадянського суспiльства загалом.
За формальними показниками у видi економГчно! дь яльностi "Сiльське, люове та рибне господарство" рь вень тшьово! економiки у валовiй доданiй вартостi е найнижчим серед галузей матерiального виробництва. У 2016 р. вш навiть зменшився на 3 % - до 9 % порГвня-но iз 12 % у 2015 р. (Zahalьni tendentsii, 2016). У пере-робнiй промисловосп, до яко! вiднесено i деревооброб-ну галузь, рiвень тшьово! економши у 2016 р. становив 34 %, що нижче на 9 % порiвняно з 2015 р., в оптовш та роздрiбнiй торгiвлi рiвень тшьово! економiки у 2016 р. становив 24 % i також зменшився порiвняно з 2015 р. на 11 % (Zahalьni tendentsii, 2016).
З цього випливае, що тiньовi переробна промисло-вють i торгiвля е чи не найголовшшою причиною само-вiльних рубань. Тiньовi внутрiшнi споживачi деревини та тшьовий експорт е такими потужними поглиначами тшьово!, а отже, i дешево!, люово! сировини, що перма-нентнi розмови про епiзодичнi незаконш рубання, ви-нуватцями яких е голодш i холоднi колишнi колгоспни-ки, дядьки з сокирами на однокгнних пiдводах як голов-нг лiсопорушники, вже давно не сприймае громадсь-к1сть як серйозний аргумент.
ОкрГм цього, у проектi Стратеги метиться прихова-на критика i несприйняття запропоновано! Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни концесiйно! системи управлiння ль совим господарством. Принцип недопустимосп надан-
ня лiсiв, як об'ектiв права власносп укра!нського народу, у концесш та оренду визначено першим принципом реалiзацi! Стратегi! (Stratehiia staloho rozvytku, 2017).
У цьому вбачаеться ушкальний для Укра!ни прецедент, коли Держлюагентство Укра!ни, яке е "централь-ним органом виконавчо! влади, дiяльнiсть якого спря-мовуеться i координуеться Кабiнетом Мiнiстрiв Укра-!ни через Мшютра аграрно! полiтики та продовольства Укра!ни (далi - Мiнiстр), входить до системи централь-них оргашв виконавчо! влади i забезпечуе реалiзацiю державно! полiтики у сферi люового та мисливського господарства" (Ukaz Prezydenta Ukrainy, 2011) звер-таеться до громадськосп за пiдтримкою у протиди Ка-бiнету Мiнiстрiв Укра!ни в його намаганш законодавчо забезпечити передачу в концесш державних люогоспо-дарських пiдприемств.
Отже, автори проекту Стратеги опосередковано виз-нають, що реформування люового господарства може устшно здшснюватися лише за умови залучення до цього процесу вах суб'ектiв громадянського сустль-ства як iснуючих, так i перспективних.
Одним iз таких суб'екпв повинна стати створена на демократичних засадах при Кабiнетi Мшс^в Укра!ни Нацiональна лiсова рада як дорадчий орган iз правом законодавчо! шщативи. Функцiонування Громадсько! ради при Держтсагентсга, якому пiдпорядковано лише 73 % лгав, апрiорi знижуе !! статус та не враховуе ште-ресiв к1лькох десятков iнших лiсокористувачiв.
Нацiональнiй лiсовiй радi за тдтримки iнших суб'ектiв громадянського суспiльства слщ iнiцiювати прийняття Закону Укра!ни "Про нацюнальну лiсову по-лiтику", пам'ятаючи, що, полiтика е уособленням громадського управлшня, а стратегiя притаманна вiйсько-вому управлiнню, тому вони не шдмшюють, а тiльки доповнюють одна одну.
Наступним кроком повинно стати розроблення i зат-вердження концепцi! органiзацiйно! структури управ-лшня лiсовим господарством (загальнодержавний рi-вень, репональний (обласний) рiвнi, районний ^ж-районний) рiвнi, територiальнi громади).
Керуючись принципами люово! полiтики, слiд роз-робити i запровадити вiдповiднi шструменти реалiзацi! лiсово! полiтики (Syniakevych, 2005; Syniakevych, et э1., 2008): люову полiтику щодо цiноутворення (лiсовi такси на деревину та iншi компоненти i послуги лiсових екосистем, цши на продукцiю лiсокористування, еконо-мiчну оцiнка лiсових ресурсiв i земель, орендну плату за люокористування, лiсовi аукцiони); лiсову фiскальну полггаку; фiнансову лiсову полiтику; лiсову полггаку щодо лiсового менеджменту; лiсову шформацшну полi-тику; правову лiсову полггаку.
Невiдкладними серед iнсгруменгiв лГсово! полтгаки повиннГ стати удосконалення наявного мехашзму опо-даткування збором за спещальне використання лГсових ресурсiв, розроблення г затвердження методики iнтег-рального еколого-економГчного оцГнювання лГсових ре-сурсГв та земель, методики справляння плати за користу-вання лГсовими ресурсами Г землями та узгодження кон-цепци фГнансування лГсового господарства Гз врахуванням його регюнально!, природно! та вгдомчо! специфГки.
ЗрозумГло, що розроблення Г запровадження Гнстру-ментГв люово! полижки вимагатиме консолгдованих фа-хових зусиль вщ НацГонально! лГсово! ради, вщ науков-цГв, вГд пращвникгв лГсового господарства Укра!ни, вГд
кеpiвництва Держлюагенства, яке також повинно мати не вшомчий, а нацiональний статус, i може успiшно ре-алiзуватися лише паралельно зi становлениям вах пов-ноцiнних суб'ектiв громадянського суспшьства, серед яких слiд окремо означити роль полггачних паpтiй.
Сьогоднi вже мало хто заперечуе, що головним зав-данням не технiчних, а реальних полггачних партш в умовах розвиненого громадянського суспшьства е при-хгд до влади, або, принаймш, просування на деpжавнi посади сво!х представник1в.
У сво!х передвиборчих програмах партп активно ви-користовують реформаторську риторику, зокрема, i що-до люового господарства (Uhoda pro Koalitsiiu, 2014). Однак, сьогодшшня структура Верховно! ради Укра!ни, а особливо, коалiцiйна угода депутатських фpакцiй, яка по суп передбачае квотний принцип подГлу ведомств та кеpiвних портфелГв, зводить нашвець партшш передви-борш обГцянки щодо будь-яко! галузево! полггаки. А-дже, як передбачено ст. 83 Конституцп Укра!ни, коаль щя депутатських фракцш, до складу яко! входить бшь-шГсть народних депутатГв Укра!ни вш конституцшного складу Верховно! Ради Укра!ни, вносить пропозицп Президенту Укра!ни щодо кандидатури Прем'ер-мшс-тра Укра!ни, а також пропозицп щодо кандидатур до складу Кабшету МшстрГв Укра!ни (Konstytutsiia Ukra-iny, 1996).
Скаж1мо, яка чинна парламентська парпя, витратив-ши на виборчу боротьбу значш кошти i отримавши в короткотермшове "користування", наприклад, люове господарство, наважиться на практичну реалГзацш принципу розподГлу функцш законотворення, функцш державного контролю i функцш щодо безпосереднього ведення лГсового господарства, особливо якщо одна Гз цих функцш буде тд контролем когось Гз тимчасових коалщшних партнерГв або, не дай Боже, опозицп. Чи буде за таких умов створений прозорий нетдконтроль-ний партп, що успадкувала галузь, Нацюнальний фонд фшансувания сталого розвитку лГсового господарства Укра!ни? Питания риторичне. I, насамперед, тому, що на жаль, в УкраМ сьогодш ще не сформувались кла-сичш державницьш полггачш партп, а е полггачш та бГзнесовГ проекти i виборчГ технологи та машпуляцп, орГентоваш на певш кланово-олГгархГчш угруповання.
Однак навиъ ще не зовам сформоване i недостатньо структуроване громадянське суспшьство як "третя сила", що обмежуе апетити як бГзнесу, так i державного апарату, вже сьогодш може скеровувати у правильному руслГ реформування законодавчо!, виконавчо! та судо-во! гшок влади, впливати на реформування окремих га-лузей нацюнально! економши, зокрема, i люового гос-подарства. Це переконливо доводить важкий, часто драматичний, багатолинш досвш кра!н зГ зршою де-мокрапею. Висновки
1. Основними чинниками, яю стримують реформування лГсового господарства, е несформовашсть громадянського суспшьства, вщсутшсть нацюнально! лГсово! поль тики, довготермшово! стратеги розвитку галузГ, неро-зумшня та Ггнорування окремими урядовцями глобального i репонального екосистемного значення лгав.
2. Перманентне хаотичне реформування галузГ не дае змо-ги лГсогосподарським тдприемствам, переробникам лГсосировини i споживачам люопродукцп, впчизняним та шоземним швесторам визначати i реалГзувати довго-
термшовГ стратепчш прюритети, що вкрай негативно впливае на люовий сектор та сумГжш з ним виробниц-тва.
3. Основними етапами реформування лГсового господарства Укра!ни можуть стати створення Нацюнально! ль сово! ради як дорадчого органу при Кабшет МшстрГв Укра!ни Гз правом законодавчо! шщативи, прийняття Закону Укра!ни "Про нацюнальну люову полггаку", розподш i закрГплення функцп законотворення, функцп державного контролю та Гнших функцш щодо ведення лГсового господарства мГж уповноваженими органами державного управлшня, запровадження дГевих шстру-ментГв реалГзацп люово! полггаки.
4. Реальний прогрес у реформуванш системи управлшня лГсовим господарством може бути забезпечений тшьки за умови формування в Укра!ш структурованого громадянського суспшьства, суб'екти якого, насамперед державницью партп, спрямовуватимуть дГяльшсть дер-жавних шституцш на реалГзащю прюритетав сталого розвитку вмх без винятку галузей нацюнально! еконо-мжи, зокрема i люового господарства.
Перелш використаних джерел
Deineka, A. M. (2009). Lisove hospodarstvo: ekoloho-ekonomichni zasady rozvytku: monohrafiia. Kyiv: Znannia, 350 p. [in Ukrainian].
Holovko, A. A. (2009). Pryntsypy i metody formuvannia efektyvnoi systemy upravlinnia lisamy ta lisovym hospodarstvom Ukrainy. Abstract of candidate dissertation for economic sciences (08.00.06 - Economics of Nature and Environmental Protection). Lviv. 20 p. [in Ukrainian].
Konstytutsiia Ukrainy. (1996). Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, st. 141. Retrieved from: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/Konstytut-siia Ukrainy. [in Ukrainian].
Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy. (2010). Pro zabezpechennia uchasti hromadskosti u formuvanni ta realizatsii derzhavnoi po-lityky / Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 996 vid 3.11.2010 r. Retrieved from: http://zakon2.ra-da.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0 %BF. [in Ukrainian].
Prystaia, O. D. (2015). Yak nam rozvyvaty lisove hospodariuvannia. Ukrainskyi lisovyi portal. Retrieved from: https://www.lispor-tal.org.ua/28315/. [in Ukrainian].
Rishennia Rakhunkovoi palaty Ukrainy. (2016). Pro rezultaty audytu efektyvnosti vykorystannia biudzhetnykh koshtiv na vedennia liso-voho i myslyvskoho hospodarstva, okhoronu i zakhyst lisiv v liso-vomu fondi ta rozporiadzhennia obiektamy derzhavnoi vlasnosti, yaki nalezhat do sfery upravlinnia Derzhavnoho ahentstva lisovykh resursiv Ukrainy. Rishennia Rakhunkovoi palaty Ukrainy № 221 vid 25.10.2016 r. Retrieved from: http:// search. ligaza-kon.ua/l doc2.nsf/link1/FN030588.html. [in Ukrainian].
Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy. (2006). Kontseptsiia reformuvannia ta rozvytku lisovoho hospodarstva. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy № 208-r. vid 18.04.2006 r. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/208-2006-%D1 %80. [in Ukrainian].
Shemshuchenko, Yu. S., Babkin, V. D., & Horbatenko, V. P. (Eds.) (2004). Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk; NAN Ukrainy, In-t derzh. i prava im. V. M. Koretskoho, Ukr. Asots. poli-tolohiv. Vyd. 2-he, dopovn. i pererob. Kyiv: Heneza. 736 p. [in Ukrainian].
Solovii, I. P. (2010). Polityka staloho rozvytku lisovoho sektora eko-nomiky: paradyhma ta instrumenty: monohrafiia. Lviv: RVV NLTU Ukrainy, "Liha-Pres". 368 p. [in Ukrainian].
Stratehiia staloho rozvytku. (2017). Proekt Stratehii staloho rozvytku ta instytutsiinoho reformuvannia lisovoho ta myslyvskoho hospodarstva Ukrainy naperiod do 2022 roku. Retrieved from: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article? art id=182241&cat id=32888. [in Ukrainian].
Syniakevych, I. M. (Ed.). Solovii, I. P., Vrublevska, O. V. et al. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 68 vid 26.02.2016 r. Oftsiinyi Visnyk
(2008). Lisovapolityka: teoriia ipraktyka: monohrafiia. Lviv: LA Prezydenta Ukrainy, 7, 162 p. [in Ukrainian].
"Piramida". 612 p. [in Ukrainian]. Ukhvala. (2017). Ukhvala zahalnykh zboriv Lisivnychoi akademii na-
Syniakevych, I. M. (2005). Lisova polityka: pidruchnyk. Lviv: IZMN, uk Ukrainy z pytannia "Pro reformuvannia lisovoi haluzi v Ukra-
223 p. [in Ukrainian]. ini". Retrieved from: https://www.lisportal.org.ua/28707/. [in Ukra-
Transforming. (2017). Transforming our world: the 2030 Agenda for inian].
Sustainable Development. Retrieved from: http://daccess-dds- Zahalni tendentsii. (2016). Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i
ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/ 291/92/PDF/ N1529192.pdf. torhivli Ukrainy. Zahalni tendentsii tinovoi ekonomiky v Ukraini.
Uhoda pro Koalitsiiu. (2014). Uhoda pro Koalitsiiu deputatskykh Retrieved from: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-
fraktsii u Verkhovnii Radi Ukrainy 8-ho sklykannia vid UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=Ten-
21.11.2014 r. Retrieved from: http://www.afo.com.ua/doc/Coaliti- dentsiiTinovoiEkonomiki. [in Ukrainian].
on Agreement 2014.pdf. [in Ukrainian]. Zvernennia Hromadskoi rady. (2017). Vidkryte zvernennia Hro-
Ukaz Prezydenta Ukrainy. (2011). Polozhennia pro Derzhavne madskoi rady pry Derzhavnomu ahentstvi lisovykh resursiv Ukrainy
ahentstvo lisovykh resursiv Ukrainy. Ukaz Prezydenta Ukrainy do Prezydenta Ukrainy Poroshenka P. O., Holovy Verkhovnoi Rady
№458/2011 vid 13.04.2011 r. Retrieved from: http://zakon2.ra- Ukrainy ParubiiaA. V., Premier-ministra Ukrainy Hroismana V.
da.gov.ua/laws/show/458/2011. [in Ukrainian]. B., Natsionalnoi Rady Reform, holiv oblasnykh rad Ukrainy vid
Ukaz Prezydenta Ukrainy. (2016). Natsionalna stratehiia spryiannia 11.07.2017 r. Retrieved from: http://dklg.kmu.gov.ua/fo-
rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini na 2016-2020 roky. rest/control/uk/publish/article? art id=181291&cat id=62668. [in
Ukrainian].
П. К. Дынька
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
РЕФОРМИРОВАНИЕ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ СТАНОВЛЕНИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА
Основными проблемами неэффективности перманентного декларативного реформирования лесного хозяйства Украины является отсутствие национальной лесной политики, долгосрочной стратегии развития отрасли, непонимание и игнорирование чиновниками глобального и регионального экосистемного значения лесов. Реформирование лесного хозяйства следует начинать с создания Национального лесного совета как совещательного органа при Кабинете Министров Украины с правом законодательной инициативы, принятия Закона Украины "О национальной лесной политике", разграничения хозяйственных и контролирующих функций государства в отношении лесов. Необходимо ввести действенные инструменты реализации лесной политики, прежде всего, усовершенствовать существующий механизм обложения сбором за специальное использование лесных ресурсов, разработать и утвердить методику интегральной эколого-экономической оценки лесных ресурсов и земель, методику взимания платы за пользование лесными ресурсами и землями, разработать концепцию финансирования лесного хозяйства с учетом его региональной и ведомственной специфики. Реальный прогресс в совершенствовании системы управления лесным хозяйством может быть обеспечен только при условии формирования в Украине структурированного гражданского общества, субъекты которого будут направлять деятельность государственных институтов на реализацию приоритетов устойчивого развития всех без исключения отраслей национальной экономики, в том числе и лесного хозяйства.
Ключевые слова: устойчивое развитие; гражданское общество; экосистемное значение лесов; лесное хозяйство; реформирование экономики; лесная политика.
P. K. Dynka
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
REFORMING FORESTRY OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF THE DEVELOPMENT OF CIVIL SOCIETY
During the years of Ukraine independence, systematic structural reforms were not carried out in the forestry which is a unique sector in ecologically-economic and social sense. The functions of law-making, state control and direct forest management continue to be overlapped by the state forest administration bodies which determine its low socio-ecological-economic efficiency. In an attempt to reform a forestry system the structure of national economy governing at the national and regional levels have not been changed radically. The main problems which caused ineffectiveness of the permanent declarative in its sense sectorial reforms are the lack of a national forest policy, long-term development strategy, misunderstanding and neglect of global and regional ecosystem value of forests by the government. In our opinion, the forestry reform should start with the foundation of the National Forest Council as an advisory body under the Cabinet of Ministers of Ukraine with the right of legislative initiative, the adoption of the Law of Ukraine "On National Forest Policy", the demarcation of the economic and controlling functions of the state concerning forests, to develop and approve the concept of forest management organizational structure. It is necessary to introduce effective instruments for the forest policy implementation. First of all, to improve the existing mechanism of taxation for the so called special use of forest resources, to develop and approve the methodology of integrated ecological and economic evaluation of forest resources and land, the methodology of collecting fees for the use of forest resources and land, and to develop a concept for financing forestry taking into account its regional, natural and sectorial special features. Real progress in the forest management system improving can only be achieved if a structured civil society is formed in Ukraine. Therefore, the subjects of such civil society will direct the activities of public institutions on implementing the sustainable development priorities in all sectors of the national economy, in particular in forestry sector.
Keywords: sustainable development; civil society; value of forest ecosystems; forestry; economic reform; forest policy.
