CC BY
16
7. Петров В.Н. Государственное регулирование охраны и защиты лесов как элемента окружающей природной среды : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра экон. наук: спец. 08.00.19 - "Экономика природопользования и охраны окружающей среды" / В.Н. Петров. - СПб., 1999. - 41 с.
8. Нащональна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Укра1ш у 2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mns.gov.ua/content/national_lecture.html.
9. Методика ощнки збитгав вщ наслщгав надзвичайних ситуацш техногенного i природного характеру: Постанова Кабшету Мтас^в Укра!ни вщ 15.02.2002 р., № 175. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/175-2002-п.
10. Иванов А.Н. Зарубежный опыт по страхованию лесного фонда / А.Н. Иванов, А.А. Соловова. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ins-info.ru/?p=244.
11. Reducing the social and economic impact of climate change and natural catastrophes / CEA - Brussels, 2007. - P. 48.
Василишин Х.Р. Формирование и перспективы развития экологического страхования лесов Украины
Рассмотрены экологические риски в лесном хозяйстве, причины и динамика возникновения лесных пожаров и величина ущерба от них. Проанализирован опыт зарубежных стран в страховании лесов от пожаров. Проведен SWOT-анализ экологического страхования лесов. Обоснованы перспективы развития экологического страхования лесного хозяйства.
Ключевые слова: лесные пожары, экологические риски, страхование лесов от пожаров, объект страхования, страхователь.
Vasylyshyn K.R. The formation and perspectives of development the environmental forest insurance in Ukraine.
We consider environmental risks in forestry, causes and dynamics of forest fires and the losses of them. The experience of foreign countries in the forest fires insurance are analyzed. A SWOT-analysis of the environmental forest insurance was made. The perspectives of development the environmental forestry insurance are grounded.
Keywords: forest fires, environmental risks, forest fire insurance, the insurance object, the insurer.
УДК336.221:[630*6:504] Асист. В.П. Мороз - НЛТУ Украши, м. Льек
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦП ФУНКЦ1Й ПЛАТЕЖ1В ЗА СПЕЦ1АЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В (У КОНТЕКСТ ВИМОГ ЕКОЛОГ1ЧНО ЗБАЛАНСОВАНО1 Л1СОВО1 ПОДАТКОВО1
ПОЛ1ТИКИ)
ОбГрунтовано необхщшсть трансформаци платежiв за спещальне використання люових ресуршв у специфiчнi, еколопчно та екож^чно ефективш податки. Проана-лiзовано цт еколопчно збалансовано! люово! податково! пол^ики Украши у контекст вимог люово! политики Свропейського Союзу, яка базуеться на матерiалах Мiжнародноi конференци ООН у Рю-де-Жанейро (1992) i Юотського протоколу (1997), конференцш мiнiстрiв европейських кра!н та Стратегii лiсового господарства Свропейського Союзу.
Ключовг слова: еколопзащя нащонально! податково! системи, принципи, люо-вi екосистеми, лiсове господарство, люова полiтика, глобальнi екологiчнi загрози.
Заруб1жна практика ведення люового господарства, економ1чш рефор-ми в люовому господарств1 кра!н Схщно! Свропи, що вщбулися тсля розпаду СРСР, европейська люова политика та науков1 дослщження, яю виконали ук-
рашсью науковщ, засвiдчують про об'ективну необхiднiсть трансформацп основно! функцп платежiв за спещальне використання лiсових ресурсiв (фю-кально1) у сукупнiсть функцш, яку виконують цiни в лiсовому господарств^ Все, що росте в л^, i сукупнiсть екологiчних i сощальних послуг, якi надають лiсовi екосистеми, потрiбно розглядати як продукцiю люовирощування. Вщ-повiдно платежi за спещальне використання люових ресурсiв потрiбно розглядати в рамках щново! полггики. Лише тодi можна сподiватися на устхи в реформуваннi економiчноl системи лiсового господарства Укра!ни, у творенш ново! нащонально! лiсовоl полiтики i досконало! податково! полiтики.
За роки незалежносп Укра!ни нi один укра!нський уряд не взяв на себе вщповщальнють вiдкинути радянську систему люових такс i замiнити 11 такою, яка вщповщала б засадам ринково! економжи, незважаючи на велику кiлькiсть Грунтовних наукових публiкацiй з ще! проблематики. Реформуван-ня люових такс в Укра!ш вiдбувалося в хибному напрямi, бо не можливо ре-формувати те, що е хибним за сво!м задумом.
Не зрушила з мюця цю проблему й остання реформа податково! системи в Укра!ш. У "Податковому кодексi Укра!ни" [1], який прийнято Верховною Радою Укра!ни, в роздiлi VII "Збiр за спещальне використання люових ресур-шв" термiн "лiсовi такси" не вживаеться, його замiнено на - ставка збирання за загопвлю деревини основних люових порщ, але економiчна суть порядку сплати платежiв за спещальне використання люових ресуршв не змшилась. Вона залишаеться радянською, притаманною для економжи лiсового господарства СРСР. З огляду на те, що лiсовi такси е недосконалим шструментом люово! i податково! полiтики, пропонуемо шляхи вирiшення проблеми:
• трансформувати платеж! за спещальне використання люових ресурав у ц1ни на продукщю люовирощування (люов1 такси варто будувати за Швшчно аме-рикансью методиками);
• на основ! польського досвщу пропонуемо ввести погектарш ставки податку;
• забезпечити еколопзащю податково! системи в люовому господарстш, ос-кшьки л1сов1 екосистеми ввдгграють значну роль у подоланш глобальних еко-лопчних загроз.
Якщо платежi за спещальне використання люових ресуршв будуть ви-конувати функцп цiни, то чинш люогосподарсью пiдприемства матимуть ви-бiр - можливiсть продавати лiсосiчний фонд або круглi лiсоматерiали (нагро-маджеш кошти використовувати для вiдтворення люових ресурив, сплати податкiв i сощальних платежiв та використовувати на економiчний i сощаль-ний розвиток та матерiальне стимулювання). Платежi за спещальне використання люових ресуршв приватш лiсозаготiвельнi та лiсогосподарськi компа-ни, ймовiрно, зможуть перечислювати на розрахунковi рахунки державних лiсогосподарських пiдприемств або до Державного фонду охорони i вщтво-рення лiсових ресурсiв (такий новий шструмент люово! полiтики запропону-вали запровадити науковцi кафедри економжи i менеджменту лiсових тд-приемств Нащонального лiсотехнiчного унiверситету Укра!ни) [2].
У рамках лише таких реформ вбачаемо збереження модершзовано! до умов ринково! економ^ чинно! системи платежiв за спещальне використан-
ня люових ресуршв. Досвiд кра!н Схщно! Свропи свiдчить про те, що будь-якi конструктивнi трансформацп системи оподаткування в лiсовому госпо-дарствi, що спрямоваш на стимулювання рацiонального люокористування i сталий розвиток лiсового господарства, будуть потребувати реформування лiсового господарства i модершзацп (або введення нових, ефектившших) iнструментiв економiчноl i люово! полiтики.
Розглядаючи проблеми оподаткування люового господарства крiзь призму люово! полиики, необхiдно мати на увазi передушм лiсову полiтику Свропейського Союзу, яка базуеться на матерiалах Мiжнародноl конференцп ООН у Рiо-де-Жанейро (1992), i Кiотського протоколу (1997), конференцiй мшс^в европейських кра!н та Стратеги люового господарства Свропейсь-кого Союзу (Брюссель, 16 грудня 1998 р., документ 14244(98)).
Люова полiтика Свропейського Союзу "вщштовхуеться вiд багато-функцiонального значення лiсiв та рацiонального використання люогоспо-дарського сектору, що базуеться на !х соцiальнiй, економiчнiй, екологiчнiй та культурнш функцiях та вартостях для суспшьства" [2, c. 377]. Стратепя люо-вого господарства Свропейського Союзу тдкреслюе важливiсть "спiвпрацi та координування мiж рiзними галузевими полiтиками, яю мають вплив на лiсове господарство та ствпрацю на загальноевропейському рiвнi" [2, c. 377].
Досвiд зарубiжних промислово розвинених кра!н щодо оподаткування люового господарства е потужним джерелом шформацп, глибокий аналiз яко! дае змогу розробити ефективну податкову полггаку, а разом з нею i люо-ву полiтику, спрямованi на забезпечення сталого розвитку лiсового господарства i пiдвищення еколого-економiчноl ефективносп лiсокористування. Вод-ночас, вивчаючи зарубiжний досвiд органiзацil лiсового господарства i його оподаткування, необхiдно враховувати економiчнi, екологiчнi та соцiальнi ас-пекти люокористування в зарубiжних кра!нах, яю, зазвичай, iстотно вiдмiннi вiд тих, в яких працюють державш люогосподарсью пiдприемства Укра!ни.
Свiтовий досвiд свщчить про те, що вiдносно люового господарства дуже непросто унiфiкувати люову i податкову полiтику через неоднакове економiчне, екологiчне i соцiальне значення лiсiв. Особливо полярними на податкову i лiсову полiтику в люовому господарствi е позицil пiвнiчних i пiв-денних европейських кра!н. До сьогодш кра!ни Свропейського Союзу не мають узгоджено! податково! полггаки щодо люового господарства. Навиь у проекп Конституцil Свропейського Союзу не узгоджено люову i податкову полиику щодо лiсового господарства [5].
Фурдичко О.1. та Лавров В.В. акцентують увагу на тому, що евро-пейськi лiсовi полiтики виявили багато спшьних рис мiж лiсовим господар-ством i аграрним сектором економжи, а вiдповiдно вказують на необхщнють !х iнтеграцil, а то i злиття. Зокрема, вони висловили таку думку: "Незважа-ючи на визначення важливо! економiчноl ролi лiсiв, нове законодавство €С дотепер трактуе люове господарство як аспект сiльськогосподарського розвитку ^ зокрема, як альтернативу, чи таку, що доповнюе дiяльнiсть сшьсько-го господарства. Тому для кра!н Центрально! i Схiдноl Свропи бажано прово-дити аграрну та люогосподарську полiтику, iнтегровану, погоджену з ураху-
ванням суспшьних стратегiй у сферах захисту навколишнього природного се-редовища, еколопзацп промисловосп, соцiально-економiчного розвитку те-риторiй тощо" [3].
Враховуючи цю однорiднiсть люового i соцiального господарств, а та-кож те, що податкова полиика щодо сiльського господарства, яку проводять Свропейський Союз i Укра1на, е ощадною, то ще бiльш прийнятною вона повинна бути стосовно люового господарства, якщо прийняти до уваги роль ль сових екосистем щодо подолання глобальних екологiчних загроз. Враховуючи не лише нащональну, а й мiжнародну цiннiсть люових екосистем, е ютот-ний вплив люового господарства на розвиток аграрного сектору економжи; недопустимо, щоб спещальш лiсовi податки чинили найбiльший податковий тиск на економiчну дiяльнiсть у люовому господарствi. Система оподаткуван-ня е не лише шструментом податково! полiтики. II, крiм того, використовують як iнструменти бюджетно!, митно!, земельно!, еколопчно! та люово! полiтики. Зв'язок податково! политики з iншими видами охарактеризовано на рис.
Бюджет на пол ¡тика * + <-
Ми гна [Юл¡тика — Податкова пол ¡тика — Еколо! тчна поттика
. 1 * + * < J 1
.11 ¡сова иол ¡тика
* +
Земельна пол ¡тика
Рис. Взаемозв'язок податковоЧполтики з шшими полтиками
Шевчук В.О., Римарська Р.Ю. звертають увагу на необхiднiсть ушфь кацп (гармошзацп) податково! системи Укра!ни, наближення !! до податково! системи кра!н Свропейського Союзу, зокрема вони стверджують: "Унiфiкацiя (або гармонiзацiя) податкових систем кра!н Свропейського союзу - це один iз ключових елеменпв загального процесу фюкально! конвергенцп, який законо-мiрно виник iз проблеми податково! конкуренцп. 1нколи твердження про те, що податкова конвергенщя, тд якою розумiють процес зближення податкових систем кра!н iз рiзним рiвнем полiтичного й соцiально-культурного розвитку, передбачае розробку i впровадження механiзмiв та iнструментiв фю-кального регулювання на всiх наявних у штеграцшному угрупованнi iерархiч-них рiвнях" [4, с. 49]. При цьому вказують на те, що "для багатьох вичизня-них фахiвцiв та шоземних експертiв найбiльшу проблему становить надмiр-ний податковий тягар, який, зокрема, провокуе тiнiзацiю економiки [4, с. 50].
У процеш здшснення податково! полiтики доцiльно було б використо-вувати такi податки: податок на прибуток, податок на нерухомють (майно), податок на додану вартють (ПДВ), земельний податок, плата за природний ресурс (в Укра!ш плата за спещальне використання природних ресуршв), еко-логiчний податок (плата за забруднення навколишнього середовища, розмь щення вiдходiв виробництва i споживання та iншi екологiчнi податки), митнi податки (ввiзне мито, вивiзне мито, податки на товари, що були в споживан-
ш), лiсовi податки (на заготовленi лiсоматерiали, на кореневу вартють дере-востанiв, погектарш податки, на проданi лiсоматерiали, на право використан-ня лiсових ресурив).
З метою досягнення цiлей люово! полiтики цi податки використову-ють таким чином:
• звшьняють вщ оподаткування економ1чну д1яльшсть, що пов'язана з ведениям люового господарства (у випадках, коли л1сов1 екосистеми використову-ють важлив1 еколопчш та соцiальиi фуикци; складш природт умови лгсови-рощуваиия, або люозаготтвель, якi роблять екоиомiчиу дiяльиiсть иекоику-рентоспроможною);
• иадають податковi пшьги шляхом зиижеиия ставок податкв (з метою фшан-сово! пiдтримки люовласниюв, лiси яких викоиують важливi еколопчш та соцiальиi фуикци; сприяиия сталому розвитку лiсового господарства);
• здшснюють дифереищащю ставок податкв шляхом зменшення податкового тягаря для окремих груп лiсовласиикiв (з метою досягиеиия сощально! справедливости стимулюваиия оздоровления довкшля, тдвищеиия продуктив-иосп лiсiв та рацюнального використаиия лiсових ресурсiв).
З метою досягнення цшей лiсовоl полиики, забезпечення сталого еко-логiчного збалансованого розвитку люового господарства, забезпечення стшкосп лiсових екосистем та подолання глобальних еколопчних загроз можна рекомендувати оподатковувати тдприемства лiсового господарства (лiсовласникiв, лiсокористувачiв) за пониженими ставками податку у випад-ку, коли !х люи сертифiкованi за мiжнародними принципами, критерiями та iндикаторами (або нацiонадьними стандартами). Чергове зменшення ставок податюв доцшьно вводити пiсля чергово! офiцiйноl добровшьно! сертифiка-цil, коли виявиться, що стан лiсiв, ведения лiсового господарства i лiсокорис-тування перевищуе вимоги офщшних критерilв та iндикаторiв.
Л1тература
1. Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 р., № 2755; редакщя в1д 01.01.2011 р.на п1дстав1 закону Укра!ни в1д 23.12.2010 р., № 2856. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main/cgi.
2. Синякевич I. Еколопчна та люова подiтика / I. Синякевич; Нацiональний дiсотехиiч-ний ушверситет Укра!ни. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2004. - 144 с.
3. Фурдичко О.1. Люова галузь Укра!ни у контекстi збалансованого розвитку: теоретико-метододогiчнi, нормативно-правовi та оргашзацшш аспекти / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
4. Шевчук В.О. Ушфжащя податкових систем кра!н Свропейського союзу як критерш поглиблення iнтеграцii' / В.О. Шевчук, Р.Ю. Римарська // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2007. -№ 12. - С. 49-59.
5. Соловш 1.П. Полггака сталого розвитку дiсового сектора екож^ки: парадигма та iнструменти : монографiя / 1.П. Содовiй. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни, ТзОВ "Лiга - Прес", 2010. - 368 с.
Мороз В.П. Эколого-экономическое обоснование трансформации функций платежей за специальное использование лесных ресурсов (в контексте требований экологически сбалансированной лесной налоговой политики)
Обоснована необходимость трансформации платежей за специальное использование лесных ресурсов в специфические, экологически и экономически эффективные налоги. Проанализированы цели экологически сбалансированной лесной нало-
говой политики Украины в контексте требований лесной политики Европейского Союза, которая базируется на материалах Международной конференции ООН в Рио-де-Жанейро (1992) и Киотского протокола (1997), конференций министров европейских стран и Стратегии лесного хозяйства Европейского Союза.
Ключевые слова: экологизация национальной налоговой системы, принципы, лесные экосистемы, лесное хозяйство, лесная политика, глобальные экологические угрозы.
Moroz V.P., Ecological-economic assessment of transformation functions payments for special use of forest resources (in the context of ecologically balanced forest tax policy)
The necessity of transformation of payments for special use of forest resources in a specific, environmentally and economically efficient taxes. Analyzed the entire forest ecologically balanced tax policy of Ukraine in the context of forest policy of the European Union which is based on the International UN Conference in Rio de Janeiro (1992) and Kyoto (1997), Conference of European Ministers of Forestry and Strategy of the European Union.
Keywords: greening the national tax system, principles, forest ecosystems, forestry, forest policy, global environmental threats.
УДК330.15+504.06 Астр. О.П. Пристайко - 1нститут економжи
природокористування та сталого розвитку НАН Украти
ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Представлено результати аналiзу сучасного стану законодавчо-нормативно! ба-зи у сферi забезпечення еколопчно! безпеки, зокрема на регюнальному piBm. Зроб-лено пропозицп щодо напряму подальшого Ii розвитку та вдосконалення.
Ключовг слова: еколопчна безпека, сталий розвиток, нормативно-правове забезпечення, регюнальна пол^ика.
Постановка проблеми. На сьогодш стан законодавчого та нормативно-методичного забезпечення еколопчно! безпеки в Укра!ш е не повшстю за-довшьним через причини, серед яких варто видшити таю: ситуащя перманен-тних парламентських криз, що негативно впливають на прийняття законопроекта у сфер1 еколопчно! безпеки, як традицшно вважають наш1 законодавщ дещо другорядними; недостатня структурованють виконавчо! влади; оргаш-зацшно-управлшська нескоординованють д1яльносп мюцево! влади та пред-ставництв центрально! влади на мюцях; корупщя та нестача бюджетних кош-пв на реал1защю заход1в з еколопчно! безпеки; недостатне науково-методич-не обгрунтування законодавчого та нормативного забезпечення еколопчно! безпеки регюнального розвитку в Украш.
У нашому дослщженш ми будемо використовувати термш забезпечення еколопчно! безпеки, з огляду на те, що вш е нормативно усталеним та прописаний у двох основоположних актах щодо цього питання - Конституцп Укра!ни [1] (стаття 16, у яку зазначено, що забезпечення еколопчно! безпеки i тдтримання еколопчно! р1вноваги на територп Укра!ни, подолання наслщ-юв Чорнобильсько! катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збере-ження генофонду Укра!нського народу е обов'язком держави) та Закош Укра-
