CC BY
19
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270725 Article received 09.08.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 336.221.264:[167.1:630*]
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 EE3 Correspondence author S. M. Tkachiv sofia.tkachiv@gmail.com
С. М. Ткач1в
1нститут агроекологй i природокористування, НААН Украши, м. Кжв, Украта
ОЦ1НЮВАННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЕКОНОМ1ЧНУ Д1ЯЛЬН1СТЬ
ШДПРИЕМСТВ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАШИ
Дослiджено роль податкового навантаження у системi фокального регулювання лiсового господарства. Розглянуто особливостi визначення показника податкового навантаження. Здiйснено оцшку податкового навантаження на землi лгсо-господарського призначення обласних управлiнь люового та мисливського господарств Держлiсагенства Украши. Оцшено його вплив на дiяльнiсть тдприемств лiсовоï галузт Проаналiзовано динамжу показникiв податкового навантаження у люо-вому господарствi та охарактеризовано фактори, що впливають на його величину. Виявлено необхiднiсть дослiдження фак-торiв впливу на нерiвномiрнiсть розподiлу показника податкового навантаження тдприемств лiсового господарства та обся-гш податкових надходжень вiдповiдно. Тому встановлено, що в багатолюних районах потрiбно забезпечити тасний взаемозв'язок мiж реальними обсягами освоения лiсоресурсного потенцiалу та ïх оподаткуванням. Надано пропозицiï щодо спрямування спещальних податкiв у лiсовому господарствi Украши на стимулювання рацiонального вiдтворення та вико-ристання компонент^ лiсових екосистем. Запропоновано подальшi дослiдження розвивати у напрямку удосконалення iнструментiв фiскального регулювання, вибору податкових чи неподаткових методiв регулювання та способiв розиодшу платежiв за рiвнями бюджетноï системи держави.
Krnuoei слова: плата за використання люових ресурав; показник фiскального регулювання; люове господарство; ре-формування; оподаткування.
Вступ. Лiсове господарство мае особливе значення для економiчноï ефективностi, еколопчно1 стiйкостi та соцiальноï справедливостi сфер людського суспiльства. У лiсових районах запорукою соцiального добробуту е устшне функцiонування лiсових пiдприемств, оск1льки вони е чи не единими бюджетоформувальними структурами та певною мiрою забезпечують роботою i створю-ють умови для уникнення внутрiшньоï та зовшшньо1' мiграцiï працездатного населення (Diachyshyn, 2015). Про особливе значення лгав для отримання сощально-економiчних вигод для мюцевого населення наголошуе i мiжнародна органiзацiя - Продовольча i сшьськогос-подарська органiзацiя Об'еднаних Нацш (FAO) (Sos-toianie lesov mira. Priumnozhenie sotcialno, 2014). За роз-рахунками науковцiв, оптимальним показником люис-тостi для Украïни е 20 %, однак за даними Держлюа-гентства, фактичний показник нашо1' краши становить 15,9 %. Для досягнення оптимального значення потрiб-но збшьшити площу лiсiв. Тому зi загостренням еконо-мiчноï ситуацiï та посиленням екологiчних проблем, перед люовим господарством постае важливе завдання щодо тдтримки досягнутих обсягiв виробництва i подальше 1'х нарощування за умов ефективного використання компоненпв люових екосистем. Така ситуацiя визначае нашстотшший аспект проблеми, а саме, на яш кошти буде проводитись лiсорозведення, ск1льки пот-рiбно катталовкладень для створення вiдповiдноï мате-рiальноï бази лiсогосподарських пiдприемств i яш фь
нансовi витрати будуть потрiбнi в майбутньому для догляду за насадженнями, особливо в Швденно-Схщ-них регюнах. Оподаткування, як один з дiевих шстру-ментiв фiскального регулювання, у цш сферi повинно мати на меп, передусiм, стимулювання вщновлення т-сiв i фiнансування люоохоронних та лiсозахисних захо-дiв.
Матерiали та методи досл1дження. Проблеми еко-логiчного оподаткування та питання вдосконалення ме-тодiв фiскального регулювання дiяльностi суб'ектiв гос-подарювання лiсогосподарського комплексу дослвдже-но у працях I. Я. Антоненка, А. М. Бобка, О. В. Вруб-левсько1', О. А. Голуба, В. А. Голяна, А. М. Дейнеки, Я. В. Коваля, А. I. Крисоватого, I. М. Лицура, Л. Г. Мельника, £. В. Мшенша, А. М. Польовського, В. Шхоцько-го, О. В. Сакаль, I. П. Соловiя, I. М. Синякевича, Ю. Ю. Туницi, О. I. Фурдичка, I. Р. Юхновського та ш. Особ-ливостi розрахунку податкового навантаження та визначення його мiри впливу на результати дiяльностi суб'екпв тдприемницько1' дiяльностi лiсового господарства висвгглено у працях таких науковщв, як I. М. Синякевич, В. П. Мороз, О. I. Олшник та ш.
Як зазначае В. А. Голян у свош статп, основним iнструментом фiскального регулювання природокористування е рентна плата за спещальне використання при-родних ресурав. Цей iнструмент спрямований на забез-печення перерозподiлу ренти в штересах власника при-родних ресурсiв, як правило, украшського народу, у
1нформацт про aBTopiB:
ÏKa4ÏB Софiя МиколаТвна, астрант. Email: sofia.tkachiv@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Ткач1в С. М. Оцшювання податкового навантаження на економ1чну д1яльнкть тдприемств л1сового
господарства Украши. Науковий вкник НЛТУ Украши. Сер1я економ1чна. 2017. Вип. 27(7). С. 133-137. Citation APA: Tkachiv, S. M. (2017). Evaluation of the Tax Burden on Economic Activity of Forestry Enterprises in Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(7), 133-137. https://doi.org/10.15421/40270725
зв'язку з господарським освоенням природно-ресурсно-го потенщалу (НоНап, 2015). Проте сучасна система рентних платеж1в в Укра!т не стимулюе ращональне використання природних ресурав, не забезпечуе вщоб-раження реальних втрат сустльства { не створюе дос-татньо! фшансово! бази мюцевих бюджет1в (Shoponiak & Baranovska, 2017).
За рахунок податкових надходжень вщбуваеться на-повнення бюджету, а ефективний 1х розподш впливае на розвиток л1сового господарства. Тобто фшансування люового господарства залежить вщ функцюнування фюкального мехашзму. Для визначення тенденцш використання бюджетних кошт1в дощльним е вивчення яга саме шструменти фюкального мехашзму забезпечу-ють збалансований розвиток л1сово1 галуз1. А це визна-чае основну мету дослщження.
Результата дослiдження та 1х обговорення. Важ-ливим фюкальним показником е податкове навантаження, що характеризуе сукупний вплив податгав на еконо-м1ку краши загалом чи на окремих суб'екпв господарю-вання, тобто фактично е показником ефективност по-датково1 полггики, який впливае на наповнення держав-них доход1в, р1вень податкових надходжень у структур1 ВВП 1, вщповщно, частку ВВП на душу населення (Levchenko, 2011).
Визначення р1вня податкового навантаження мае р1зш аспекти застосування: 1) оподаткування суб'екпв господарювання е шструментом регулювання економь ки, а податки своею чергою формують джерело надхо-дження кошт1в до державного бюджету для нормального функцюнування; 2) надм1рне податкове навантаження заважае нормально функцюнувати тдприемствам, стримуе 1хню дшову актившсть, призводить до збитко-восл або тшзацп д1яльностц 3) низький р1вень податкового навантаження - призводить до недостатнього обсягу надходжень платеж1в до бюджет1в та, вщповщ-но, неспроможшсть держави належним чином викону-вати сво1 функцп.
Надм1рне податкове навантаження негативно впливае на роботу тдприемства будь-яко1 галуз1 економ1кн, якщо доводиться вщдавати бшьшу половину доход1в у вигляд1 податгав. А з шшого боку, мала частка доход1в галуз1 у вигляд1 податгав не покращуе макроеконом1ч-ний добробут краши. Удосконалення системи оподат-кування, шляхом зменшення податкового навантажен-1,200.0
ня, сприятиме зростанню доход1в галуз1, збшьшить пла-тоспроможшсть та дасть змогу спрямувати кошти в1д рентно1 плати за спещальне використання л1сових ре-сурав, 1нших податкових платеж1в в1д реал1зацп дере-вини та шшо1 продукцп люу, переважно на фшансування вщтворення та захист люових екосистем, виконання шших заход1в природоохоронного характеру, передба-чених Люовим кодексом Украши (Lisovyi kodeks икга-iny, 1994).
В деяких наукових працях, зокрема В. Мороз (Мо-го7, 2012) та I. Олшник (Oliinyk, 2015), вщображено методику та особливосл податкового навантаження у ль совому господарства Сума сплаченого податку у л1со-вш галуз1 не характеризуе податкового навантаження, адже не вщображае розм1ру доход1в, щодо яких вилуче-но щ кошти, { тому важко ощнити, мало це чи багато. Визначення величини податкового навантаження на певн групи податгав у люовому господарств1 дае змогу показати прихован резерви, яга на сьогодш спрямову-ються у Державний бюджет Украши, { можуть бути ви-користаш на шш1 потреби, наприклад на збшьшення та вщгворення ресурсного та еколопчного потенщалу ль сових екосистем.
Враховуючи загальноприйнят теоретичш тдходи до анал1зу податкового навантаження на економ1чну дь яльшсть тдприемств, а також еколого-економ1чну спе-цифжу д1яльносл тдприемств л1сового господарства, для дослщження використано показник оцшки р1вня податкового навантаження на економ1чну д1яльшсть тдприемств л1сового господарства, який дослщжували у сво1 роботах 1.М. Синякевич та В.П. Мороз. Коефь щент податкового навантаження на 1 га покрито* люом площ1 розраховують таким чином (Мого7, 2012):
Коеф.ПН1ГА= П/S ЛП, (1)
де: Коеф.ПН1ГА - коефщент податкового навантаження на 1 га покрито1 люом площ1; П - загальна сума по-датгав; S ЛП - загальна гальгасть л1сових площ.
Для анал1зу територ1ально1 асиметр11 показника податкового навантаження обрано тдприемства обласних управл1нь л1сового та мисливського господарства Дер-жлюагенства Укра1ни (рис. 1). Вони характеризуються високим нер1вном1рним р1внем л1систост1 територп, р1з-ними величинами площ1 земель люогосподарського призначення, мають в1дм1нност1 у рельефному розташу-ванн1.
Ж
Ж ж Жж jf ^ J? //// ж &Жж Ж jr.Ж Ж
площа, тис. га
податкове навантаження, грн/га
# о^ о^ + °
Рис. 1. Динамжа податкового навантаження пiдприeмств ОУЛМГ Держлiсагенства УкраУни на 3eMni люогосподарського призначення, 2015 р.
Як бачимо, немае прямо! залежностi мiж piBHeM по-даткового навантаження та величиною площi ОУЛМГ Дepжлiсагeнства Укра!ни у pозpiзi адмiнiстpативних одиниць. Майже однаковi за pозмipом площi земель л1-согосподарського призначення обласнi упpавлiння люо-вого та мисливського господарства, як1 входять до р1з-них рельефних зон, мають piзнi показники податкового навантаження (Луганське та Черкаське, Харк1вське та Сумське, Кipовогpадськe та Херсонське). К1ровоградсь-ке та Кшвське мають практично однаковий piвeнь податкового навантаження, грн/га, хоча величина площi Ки!вського ОУЛМГ у 3,5 раза бшьша.
На сьогоднi основну частину сплачених податк1в п1дприемствами люового господарства становлять так1 платеж!: единий сощальний внесок (34,8 %); рентна плата за спещальне використання люових peсуpсiв (роз-подшяеться м1ж державним бюджетом та мiсцeвими бюджетами) (23,4 %); податок з дохсдав фпичних oci6 тис. га 1,200.0
(13,5 %); податок на прибуток (5,3 %); податок на дода-ну вартють (16,8 %) та 1нш1 (6,2 %). Значну частину податкового навантаження становлять традищйш податки (на оплату пращ в т.ч.), як1 тдприемства сплачують за штатних роб1тник1в. Така ситуащя стимулюе тд-приемства до скорочення штатного персоналу. Для тд-приемств люового господарства не менш вагомим з ос-новних регулятор1в е рентна плата за спещальне використання люових ресурав. Спещальш податки в люово-му господарств1 Украши повинн стимулювати ращ-ональне в1дтворення та використання люових ресурав i водночас стримувати розвиток деструктивних процес1в для забезпечення еколопчно збалансованого використання вс1х корисних властивостей лю1в. Власне тому, проанал1зовано податкове навантаження рентною платою за спещальне використання люових ресурав на 1 га люових площ (рис. 2).
Рис. 2. Податкове навантаження рентною платою за спещальне використання люових ресурсов тдприемств ОУЛМГ Держтсаген-ства Укра!ни на земт л1согосподарського призначення, 2015 р.
За нер1вном1рно! люистосл територш юнуе р1зна за-безпеченють люовими ресурсами. Так, показник податкового навантаження на 1 га можливих для експлуатащ! земель Вшницького ОУЛМГ у 9,2 раза вищий, н1ж Лу-ганського, К1ровоградського ОУЛМГ - у 5,2 раза вищий, тж Донецького, а Чершпвського ОУЛМГ - в 1,9 раза вищий, шж 1вано-Франк1вського, за однакових розм1р1в площ. Причинами цього е певна неоднорвд-тсть природних та економ1чних умов у межах адшню-тративних областей.
Наведений анал1з св1дчить про те, що р1зна ефектив-нють управл1ння окремими тдприемствами та обласни-ми управлшнями, а також регюнальт особливост1 повинн бути врахован при удосконаленн шструменпв фюкального регулювання. Також очевидною е нагальна потреба розвитку люово! пол1тики на репональному р1вн1. Отриман дан! дають нам змогу зробити висновки про те, що при оподаткуванш п1дприемств люового господарства потр1бно враховувати так1 чинники, як рельефн та ктматичш зони, i в1дпов1дно податкове навантаження на тдприемства з г1ршими рельефними та ктматичними умовами люокористування повинне бути меншим. Рентна плата розподшяеться м1ж державним та мюцевим бюджетами. Однак м1ж р1внем люистосл
та р1внем надходжень люоресурсних платеж1в до державного бюджету юнуе пряма залежнють, а м1ж р1внем люистосп та надходженнями у м1сцев1 бюджети тако! залежност1 немае.
Зг1дно з Податковим кодексом Укра!ни платниками рентно! плати за спец1альне використання люових ре-сурс1в е л1сокористувач1 - юридичш та ф1зичн1 особи, яким надано в пост1йне або тимчасове користування земл1 л1согосподарського призначення. Цей плат1ж сплачують за деревину, заготовлену в порядку рубок головного користування; деревину, заготовлену тд час проведения заходав щодо пол1пшення як1сного складу л1с1в, !х оздоровления, посилення захисних властивостей (у деревостанах в1ком понад 40 рок1в), розчищення люових далянок, укритих л1совою рослинн1стю, у зв'яз-ку з будаництвом г1дровузл1в, трубопровода, шлях1в тощо.
Об'ектами нарахування плати за спещальне використання люових ресурс1в е також загот1вля другоряд-них л1сових матер1ал1в, поб1чн1 люов1 користування, а також використання корисних властивостей л1с1в для культурно-оздоровчих, рекреащйних, спортивних, ту-ристичних та осв1тньо-виховних щлей i виконання на-уково-досл1дних роб1т. Ставки збору за заготовлю дере-
вини основних люових порщ диференцшються в розрь 3i двох поясiв, п'яти розрядiв i велико!, середньо! та дабно! дiлово! (без кори) деревини, а також дров'яно! деревини (з корою) (Podatkovyj kodeks Ukrainy, 2010). З цього випливае, що величина податкового навантаження та обсяги сплачених податшв, головно, залежать вщ породного складу насаджень, вiково! структури, об'ему рубок користування, собiвартостi деревини та !! ввдпус-кно! цши на ринку. Тому потрiбно дослвджувати, який фактор мае найвагомiший вплив на нерiвномiрнiсть розподiлу показника податкового навантаження тд-приемств лiсового господарства.
Висновки. На нашу думку, реформування податко-во! системи в люовому господарствi мае забезпечувати стимулювання ввдтворення та використання лiсових ресурав на засадах збалансованого розвитку. Досягти зростання доходiв лiсогосподарських пiдприемств, збшьшити !х платоспроможнiсть та самоокупнiсть, за-безпечити розвиток виробництва можна завдяки зни-женню податкового тиску на тдприемства люового господарства. О^м цього, так способи мають покра-щити швестицшний клiмат, пожвавити дiлову актив-нють суб'ектiв господарювання, сприяти збiльшенню робочих мюць, добавити додану вартiсть унаслщок удосконалення технологiчного оброблення деревини, що, своею чергою, призведе до зростання обсяпв по-даткових надходжень до бюджепв усiх рiвнiв.
Незважаючи на те, що останшми роками значно роз-ширилася база стягнення рентно! плати за спетальне використання люових ресурав, потенцiал вилучення рентно! плати за спетальне використання люових ресурав використовуеться недостатньо. Проблеми системи оподаткування люового господарства в Укра!ш пов'язаш з тим, що цей фюкальний платiж не вщшкодо-вуе витрат на лiсовирощування (це не сприяе вщтворен-ню люових ресурав та переведенню люогосподарсько-го виробництва на самоокупнють). Варто враховувати вплив податкового навантаження не лише на обсяги ви-робництва продукци, але i на стан люових екосистем та обсяпв несанкцюнованих рубок, та шших чиннишв, як1 деструктивно впливають на люове господарство. Отже, е необхiднiсть у багатолюних районах забезпечити тю-
hhh B3aeM03B'a30K Mi® pea^bHHMH oöcaraMH OCBOGHHH m-copecypcHoro noTeHmany Ta i'x onogarayBaHHHM.
nepe^iK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Diachyshyn, O. V. (2015). Reformuvannia lisovoho hospodarstva Ukrainy: naslidky ta problemy [Reformation of Forestry of Ukraine: Consequences and Problems]. Scientific Bulletin ofUNFU, 25(7), 48-53. Retrieved from:
http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/859 Holian, V. A. (2015). Transformatsiia systemy finansovykh vidnosyn u lisovomu sektori na zasadakh biudzhetnoi ekonomii ta samookup-nosti [Transformation of the financial relations system in the basis of budgetary savings and self-repayment]. Finansy Ukrainy [The journal "Finance of Ukraine"], 12, 81-93. [in Ukraine]. Levchenko, N. M. (2011). Systematyzatsiia metodyk otsinky podatko-voho navantazhennia na subiektiv hospodariuvannia [Systematizati-on of methods for estimating the tax burden on economic entities]. Stalyi rozvytok ekonomiky [Sustainable development of economy], 6, 270-275. [in Ukraine]. Lisovyi kodeks Ukrainy (1994). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 1994, № 17, st. 99. Retrieved from: http://zakon3.ra-da. gov.ua/laws/ show/3852-12 Moroz, V. P. (2012). Ekolohizatsiia podatkovoi systemy v lisovomu hospodarstvi Ukrainy [Ecologization of the tax system in the forestry of Ukraine]. Candidate's thesis. Lviv. [in Ukraine]. Oliinyk, O. I. (2015). Podatkove navantazhennia: problemy otsini-uvannia u lisovomu hospodarstvi [The Tax Burden: The Problem of Evaluating in the Forestry]. Scientific Bulletin of UNFU, 25(4), 286-292. Retrieved from:
http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1282 Podatkovyj kodeks Ukrainy (2010). Verkhovna Rada Ukrainy; Kodeks Ukrainy, Zakon, Kodeks vid 02.12.2010 № 2755-VI. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page3. Shoponiak, Kh. M. & Baranovska, S. P. (2017). Rol rentnoi platy za spetsialne vykorystannia lisovykh resursiv v suchasnykh ekono-michnykh umovakh [Role of rent for special use of forest resources in modern economic conditions]. Retrieved from: http://uzhnu-koa.16mb.com/wp-content/uploads/2017/02.pdf Sostoianie lesov mira. (2014). Priumnozhenie sotcialno - ekonomic-heskikh vygod, obespechivaemykh lesami [State of the World's Forests. Multiplying the Socio-Economic Benefits Provided by Forests]. Inform.- analit. mater. Retrieved from: http://www.fao.org/3/a-i3710 r.pdf. [in Rome].
С. Н. Ткачив
Институт агроэкологии и природопользования НААН, г. Киев, Украина
ОЦЕНКА НАЛОГОВОЙ НАГРУЗКИ НА ЭКОНОМИЧЕСКУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ
ПРЕДПРИЯТИЙ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ
Исследована роль налоговой нагрузки в системе фискального регулирования лесного хозяйства. Рассмотрены особенности определения показателя налоговой нагрузки. Осуществлена оценка налоговой нагрузки на земли лесного фонда областных управлений лесного и охотничьего хозяйств Гослесагентства Украины. Оценено его влияние на деятельность предприятий лесной отрасли. Проанализирована динамика показателей налоговой нагрузки в лесном хозяйстве и охарактеризованы факторы, влияющие на его величину. Выявлена необходимость исследования факторов влияния на неравномерность распределения показателя налоговой нагрузки предприятий лесного хозяйства и объемов налоговых поступлений соответственно. Поэтому установлено, что в многолесных районах необходимо обеспечить тесную взаимосвязь между реальными объемами освоения лесоресурсного потенциала и их налогообложением. Даны предложения по направлению специальных налогов в лесном хозяйстве Украины на стимулирование рационального воспроизводства и использования компонентов лесных экосистем. Предложено дальнейшие исследования развивать в направлении усовершенствования инструментов фискального регулирования, выбора налоговых или неналоговых методов регулирования и способов распределения платежей по уровням бюджетной системы государства.
Ключевые слова: плата за использование лесных ресурсов, показатель фискального регулирования, лесное хозяйство, реформирование, налогообложение.
S. M. Tkachiv
Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS,. Kyiv, Ukraine
EVALUATION OF THE TAX BURDEN ON ECONOMIC ACTIVITY OF FORESTRY ENTERPRISES IN UKRAINE
The tax burden plays an important role in the system of forestry fiscal regulation. Determining the tax burden in the forestry sector has its own peculiarities. We assessed the tax burden on the land for forestry purposes of regional forestry and hunting departments of the State Forest Resources Agency of Ukraine. This indicator affects the activities of forest enterprises. The analysis of the dynamics of tax burden indicators in the forestry industry has been made and characterized by factors influencing its magnitude. There is a need to study the uneven distribution of the tax burden of forest enterprises and tax revenues, respectively. Therefore, it has been defined that in multidisciplinary areas it is necessary to ensure a close relationship between real volumes of development of forest resource potential and their taxation. We have provided suggestions for targeting special taxes in the forestry sector of Ukraine to stimulate rational reproduction and use of forest ecosystems components. In further researches it is worthwhile investigating the means to improve fiscal adjustment instruments, the choice of tax or non-tax methods of regulation, and the choice of methods for distributing payments according to the levels of the state budget system. The size of the tax burden and the amount of taxes paid mainly depend on the composition of the stands, age structure, the volume of felling use, the cost of wood and its selling price on the market. Therefore, it is necessary to investigate which factor has the most significant impact on the uneven distribution of the tax burden of forest enterprises. Special taxes in the forestry sector of Ukraine should stimulate rational reproduction and use of forest resources while at the same time curbing the development of destructive processes in order to ensure sustainable ecologically balanced forest use.
Keywords: payment for the use of forest resources; fiscal adjustment indicator; forestry; reformation; taxation.
