CC BY
449
УДК 37.014.54
ЕВОЛЮЦ1Я НАУКОВИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ЕКОНОМ1КУ ЗНАНЬ
Мельник Л.Ю.
Становления економки, засновано)' не лише на ¡нформаци, а й на знаннях, в умовах УкраТни потребуе додаткових досл1джень, зокрема стосовно комплексу необх1дних заходв у цьому напрям1, можливих часових ор1ентир1в ))' становлення, науково)' та ¡нформац/йно)' п1дтримки, певних змн у д1яльност1 економ1чних суб'ект1в. Проведення наукових досл1джень потребуе адекватного використання категорй та понять, що можуть бути виражем через слова та знаки, тобто науков\ термни.
Метою досл1дження е з'ясування особливостей та передумов виникнення економки знань, сутност1 категори «економка знань», оволодти теоретико-методолог1чними засадами економки знань для поглибленого розумння цього феномену \ подальшого практичного застосування отримано)' системи знань.
Для досягнення мети були поставлен\ наступн1 завдання:
- розглянути особливост\ та передумови виникнення економки знань;
- уточнити сутнсть категори економка знань, що розкривають його роль;
- оволодти теоретико-методолог1чними засадами економки знань для поглибленого розумння цього феномену \ подальшого практичного застосування отримано системи знань.
Досл1дження сутност1 економки знань з точки зору генезису передбачае визначення основних етап1в и становлення -перюдизацц У систем\ соц/ально-економ1чного розвитку кра)ни, економка знань як соц/альний ресурс прац/ е одним ¡з найважливших критерив оц1нки рац1ональност1, в тому числ1 ефективност1 оргамзац/)' сусптьно-економ1чно)' системи кра)ни. На нашу думку, реали сьогодення на перше мсце серед домнуючих чинниюв економ1чного зростання виводять не знання, а ¡нформац1ю.
Узагальнюючи визначення щодо трактування поняття «економка знань» варто зазначити, що економка знань - це пост1ндустр1альна економка в яюй рушйною силою подальшого розвитку е нагромадження, використання ¡нформац/)' та знань, що зосереджен в людському кап1тал1. Важливими показниками и розвитку е не лише людський каптал, а саме розвиток людського потенц1алу \ соц1ального капталу нацй.
Еволюц1я \ динамка розвитку економки знань в Укран обумовлен загальносвтовими тенденц1ями и формування. Проте пор1вняно з передовими заруб1жними кранами Укра)на поки що знаходиться на початковй стади розвитку економки знань. Отже, можна зробити висновок, що економку, що фунтуеться на ф1зичнЮ працI та сльському господарств¡, змнила епоха ¡ндустр1ально)' економки, що фунтуеться на використанн природних ресурсов, яку в свою чергу змнюе ¡нформац1йна економка або економка знань.
Оскльки ¡нформац1я та знання як яюсно новий виробничий ресурс стають головним чинником економ1чного зростання, то розвиток економки знань мае стати нац1ональною метою для Укра)ни. Для цього необх1дно формувати середовище для розвитку економки знань, змнити напрям економ1чних досл1джень в1д анал1зу матер1альних чинниюв переходити до анал1зу формування \ використання ¡нформац1)' та знань, а також практичне застосування «економки знань».
Ключов'1 слова: ¡нформац1я, знання, економка знань, людський каптал, пост1ндустр1альне суспльство.
ЭВОЛЮЦИЯ НАУЧНЫХ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ОБ ЭКОНОМИКЕ ЗНАНИЙ
Мельник Л.Ю.
Становление экономики, основанной не только на информации, но и на знаниях, в условиях Украины требует дополнительных исследований, в частности относительно комплекса необходимых мероприятий в этом направлении, возможных временных ориентиров ее становления, научной и информационной поддержки, определенных изменений в деятельности экономических субъектов. Проведение научных исследований требует адекватного использования категорий и понятий, которые могут быть выражены через слова и знаки, то есть научные термины.
Целью исследования является выяснение особенностей и предпосылок возникновения экономики знаний, сущности категории «экономика знаний», овладеть теоретико-методологическими основами экономики знаний для углубленного понимания этого феномена и дальнейшего практического применения полученной системы знаний.
Для достижения цели были поставлены следующие задачи:
- рассмотреть особенности и предпосылки возникновения экономики знаний;
- уточнить сущность категории экономика знаний, раскрывающих его роль;
- овладеть теоретико-методологическими основами экономики знаний для углубленного понимания этого феномена и дальнейшего практического применения полученной системы знаний.
Исследование сущности экономики знаний с точки зрения генезиса предусматривает определение основных этапов ее становления - периодизации. В системе социально-экономического развития страны, экономика знаний как социальный ресурс труда является одним из важнейших критериев оценки рациональности, в том числе эффективности организации общественно-экономической системы страны. По нашему мнению, реалии на первое место среди доминирующих факторов экономического роста выводят не знания, а информацию.
Обобщая определения относительно трактовки понятия «экономика знаний» стоит отметить, что экономика знаний - это постиндустриальная экономика, в которой движущей силой дальнейшего развития является накопление, использование информации и знаний, сосредоточенные в человеческом капитале. Важными показателями ее развития является не только человеческий капитал, а и развитие человеческого потенциала и социального капитала нации.
Эволюция и динамика развития экономики знаний в Украине обусловлены общемировыми тенденциями ее формирования. Однако по сравнению с передовыми зарубежными странами Украина пока что находится на начальной стадии развития экономики знаний.
Можно сделать вывод, что экономику, основанной на физическом труде и сельском хозяйстве, сменила эпоха индустриальной экономики, основанной на использовании природных ресурсов, которую в свою очередь меняет информационная экономика или экономика знаний.
Поскольку информация и знания как качественно новый производственный ресурс становятся главным фактором экономического роста, то развитие экономики знаний должно стать национальной целью для Украины. Для этого необходимо формировать среду для развития экономики знаний, изменить направление экономических исследований от анализа материальных факторов переходить к анализу формирования и использования информации и знаний, а также практическое применение «экономики знаний».
Ключевые слова: информация, знания, экономика знаний, человеческий капитал, постиндустриальное общество
EVOLUTION OF SCIENTIFIC IDEAS OF ECONOMY OF KNOWLEDGE
Melnyk L.Yu.
Formation of the economy based not only on information, but also on knowledge, in the conditions of Ukraine requires additional researches, in particular concerning a complex of necessary actions in this direction, possible temporary reference points of its formation, scientific and information support, certain changes in activities of economic actors. Carrying out scientific researches requires adequate use of categories and concepts which can be expressed through words and signs, that is scientific terms.
Research purpose is clarification of features and prerequisites of emergence of economy of knowledge, essence of the category «economy of knowledge», to seize the teoretiko-methodological bases of the economy of knowledge for profound understanding of this phenomenon and further practical application of the received system of knowledge.
For goal achievement the following tasks were set:
- to consider features and prerequisites of emergence of economy of knowledge;
- to specify essence of category economy of the knowledge opening its role;
- to seize the teoretiko-methodological bases of the economy of knowledge for profound understanding of this phenomenon and further practical application of the received system of knowledge.
Research of essence of economy of knowledge from the point of view of genesis provides determination of the main stages of its formation - a periodization. In system of social and economic development of the country, economy of knowledge as the social resource of work is one of the most important criteria of an assessment of rationality, including efficiency of the organization of socioeconomic system of the country. In our opinion, reality on the first place among the dominating factors of economic growth remove not knowledge, but information.
Generalizing determinations concerning interpretation of the concept «economy of knowledge» It should be noted that the economy of knowledge is a post-industrial economy in which a driving force of further development is accumulating, use of information and knowledge concentrated in a human capital. Important indicators of its development is not only a human capital, and and human development and a social capital of the nation.
Evolution and dynamics of development of economy of knowledge in Ukraine are caused by universal tendencies of its forming. However in comparison with the advanced foreign countries of Ukraine meanwhile is on initial stage of development of economy of knowledge.
It is possible to draw a conclusion that economy, based on manual labor and agricultural industry, the era of the industrial economy based on use of natural resources which is changed in turn by information economy or economy of knowledge replaced.
As information and knowledge as qualitatively new production resource become the main factor of economic growth, development of economy of knowledge shall become the national purpose for Ukraine. For this purpose it is necessary to create the environment for development of economy of knowledge, to change the direction of economic researches from the analysis of material factors to pass to the analysis of forming and use of information and knowledge, and also practical application of «economy of knowledge».
Key words: information, knowledge, economy of knowledge, human capital, post-industrial society
Вступ. В ХХ1 ст. найпотужншою руцлйною силою економлчного розвитку i нарощування конкурентоспроможност кран на млжнародних ринках стае володЫня ыформащею та виробництво знань, нагромадження та Тх практичне використання. Сучасы проблеми економiчного розвитку пов'язан з Ытелектуаглза^ею пращ, наданням найвищого прюритету процесам продукування нових знань, яга здатн забезпечити соцiально-економiчний прогрес украТнському сусптьству [16].
Сьогодн в економiчнiй науц визначилася нова парадигма науково-техычного розвитку. Складовими новоТ економки виступають Ыновацп, посилення сощальноТ орiентацiТ нових технолопй, глобальний характер створення та використання знань, технолопй, продук^в i послуг.
Актуальнють. Досвщ розвинених краТн свщчить, що довгострокова конкурентоспроможнють нацюнальноТ економки забезпечуеться переходом до «економки знань», прюритетами якоТ е розвиток та поширення Ыформацмних технолопй, розробка та впровадження Ыновацм, Ывестицп в формування людського капралу [21].
ТермЫ «економка знань» дедал частое зусщчаеться в Ыоземних i в^чизняних наукових доо^дженнях та використовуеться для визначення типу економки, де Ыформащя та знання в^грають виршальну роль, а виробництво знань стае джерелом зростання.
Проблемi становлення та розвитку економки знань присвятили своТ дослщження тага в^чизняы i зарубiжнi вченнк Ю. Бажал, П.Дракер, В.Геець, В.Жаров, М.Згуровський, В.1ванова, Ф. Махлуп, В.Семиноженко, Е. Тоффлер, Л.Федулова та Ы.
Численнють дос^джень, наукових публкацм i доповщей пщтверджують високий Ытерес в сусптьста до проблем формування та розвитку економки знань. Однак дос^дження в цьому русл не можна на сьогодн вважати вичерпаними, юнуе ще безлiч питань, яга потребують фунтовних наукових розробок та дос^джень, що i зумовило мету i завдання цього дос^дження.
Метою дослщження е з'ясування особливостей та передумов виникнення економки знань, сутносп категорп «економка знань», оволодiти теоретико-методолопчними засадами економки знань для поглибленого розумЫня цього феномену i подальшого практичного застосування отриманоТ системи знань.
Для досягнення мети були поставлен наступи завдання:
- розглянути особливосп та передумови виникнення економки знань;
- уточнити сутнють категорп економка знань, що розкривають його роль;
- оволодiти теоретико-методолопчними засадами економки знань для поглибленого розумЫня цього феномену i подальшого практичного застосування отриманоТ системи знань.
Постановка проблеми. Становлення економки, заснованоТ не лише на Ыформацп, а й на знаннях, в умовах УкраТни потребуе додаткових дослджень, зокрема стосовно комплексу необхщних заходiв у цьому напрям^ можливих часових орiентирiв ТТ становлення, науковоТ та ЫформацмноТ пщтримки, певних змЫ у дiяльностi економiчних суб'ек^в. Проведення наукових дослщжень потребуе адекватного використання категорм та понять, що можуть бути виражен через слова та знаки, тобто науковi термЫи.
Результати дослщження. Економка знань як багатовимiрна категеря пов'язана в сучасному вимiрi, перш за все, з розвитком Ыформацмних комункацмних технолопй, що охопили бтьшлсть сфер людськоТ дiяльностi, з включенням бтьшосп людей в процес дiяльностi формуванням та використанням нових знань, на вщмЫу вщ домЫуючого ранше буденного знання, з масовим використанням можливостей культурного та духовного збагачення глобалзованого св^у, що несе в собi можливосп нагромадження та обмЫу новими знаннями як науково-техычного, так i гумаытарного змюту. Тому необхщно комплексне осмислення не ттьки сутнюних характеристик економiчних змЫ, що вщбуваються в сусптьсш, а й розумiння причин i факторiв, якi сприяють або перешкоджають становленню економiки знань.
Дослщження сутносп економiки знань з точки зору генезису передбачае визначення основних етатв ТТ становлення -перюдизацп (рис. 1). У системi соцiально-економiчного розвитку краТни, економiка знань як сощальний ресурс працi е одним iз
найважпивiших критерiíв оцiнки рацiональностi, в тому чи^ ефективностi органiзацií суспiльно-економiчноí системи кражи. Концепцiя знаннево' економiки базуеться на неокласичнм теорií економiчного зростання та постшумпетерiанських теорiй економiчного розвитку. Реалп сьогодення на перше мiсце серед домЫуючих чинникiв економiчного зростання виводять не лише знання, а й Ыформацю
Так, ще на початку ХХ-го стол^тя, Йозеф Шумпетер запропонував теор^ «креативно' деструкцií», як процесу абсолютно'' трансформацп економiки, внаспiдок поеднання знань з Ыновацмними процесами.
Першл роботи присвяченi становленю економiки знань, зявились у 60-т роки ХХ ст. У ц роки формування концепцп економiки знань вiдтворювапо реалы-л змiни у суспiпьному розвитку, в результат яких роль людини у системi суспiпьного виробництва якiсно змЫилась - людина стала головним джерелом зростання багатства сусптьсьтва, а и знання та iнтелектуальний потенцiал набули значення основного фактора виробництва.
первинн постановки ряду важливих проблем i спроби усвiдомити можливi
шляхи 1'х рiшення
( з середини 50-х до середини 60-х ромв)
первинне пнакопичення i систематизацil даних, що стосуються економiки iнформацiйно-знаннeвого виробництва ( початк 70-х ромв )
зроблен спроби порозумiтися мiж представниками рiзних напрямiв шформацшноУ-знанневоУ економiки та узагальнити отриман в цiй областi результати (середина 70-80-х рокiв)
осмислення сформульованих ранмше концепцш, поглиблення постановок вже вiдомих проблем i ретельний аналiз можливих варiантiв 'х вирiшення
(початок 90-х ромв)
остаточно вiдособлено шформацшну-знанневу економiку вiд iнших економiчних наук, ясно визначено контури предмету щеУ науки, остаточно визначено основы i'l' методи (кiнець 90-х ромв)
Рисунок 1. Етапи розвитку шформацшно-знанневоУ экономии
Елвiн та Геддi Тоффлери стверджували, що знання - це те, на чому заснована вся економлчна система. На перший погляд, це невидимий ресурс, вЫ не вщображаеться на балансах пщприемств, але вЫ проявляеться у синергетичному ефектi вщ найбiльш ефективного використання таких ресурав, як земля, капiтал.
Одним i3 засновникiв теорií економiки знань е Фрщ Махлуп, який вперше використав термЫ «економiка знань» у 1962 роц у книзi «Виробництво та розповсюдження знань в США», де вЫ звернувся до «знання» в широкому економiчному сенсi, зазначивши, що розмщення ресурсiв у сферах осв™ та науково-дослiдницькоí дiяльностi е важливою економiчною складовою, а економiка освiти та економiка науково-дослiдницька являють собою найдинамiчнiшi новi напрямки спецiалiзацií економ^и. Дiйсно, саме у сферi науки та освiти вiдбуваються активна генера^я та накопичення знань, а 1х здобутки можуть поширюватись засобами масовоТ iнформацií, через iнформацiйнi послуги. ВЫ намагався пщкреслити роль знань як виршального фактору економiчного зростання i суспiльного розвитку [15].
Нинi деяга дослiдники, використовуючи термiн Ф. Махлупа, вiдхиляються вiд запропоновано' ним первiсноí сутностi категорп «економiка знань» i трактують и порiзному. Зокрема, пщ економiкою знань пропонуеться розумiти «... сферу виробництва товарiв i послуг як сферу практичноí реалiзацií людського iнтелекту, де домiнуючим i прюритетним ресурсом е знання, котрi стають новою актуальною основою конкурентоспроможноí дiяльностi економiчних суб'ектiв у сучасному глобальному господарста» [8].
Але з часом термЫ «економiка знань», що був запропонований щодо певного сектора економти, почали використовувати для характеристики економ^и нового типу, де знання в^грають вирiшальну роль, фактично ототожнюючи и з категорiею «економiка, заснована на знаннях». Так, у 2006 р. британська оргаыза^я «The Work Foundation» у рамках програми з вивчення термЫа «економта знань» (knowledge economy) пщготувала звiт, у якому зазначалося, що термЫ «економiка знань» походить вщ повного визнання мiсця знань i технологiй у сучасних економiчних системах краíн ОЕСР, пiдкреслюючи, що економ^и цих краíн все бтьше i бiльше ^рунтуються на знаннях i iнформацií. Знання вважають фактором пщвищення продуктивностi та економiчного зростання [11].
Протягом останых десятилiть науковц рiзних галузей знань дослiджували причини Ытенсивного переходу розвинутих краíн на новий ступЫь розвитку. Росiйський учений А.Шарманов зазначае, що акцентуючи увагу на окремих характеристиках цього ступеню, дослщники ввели у науковий об^ поняття постiндустрiального суспiльства, iнформацiйного капiталiзму, iнформацiйноí економiки, мережевого суспiльства, мета капiталiзму та багато iншого. З метою пщведеня пiдсумкiв цих дискусм експерти ОЕСР у 1996 роц пiдготували спецiальну доповiдь, в якм, посилаючись на те, що вс висунутi концепцií погоджуються зi збтьшенням ролi знання в суспiльному виробництва запропонували, для характеристики нового ступеню розвитку використовувати поняття «економта знань» [4].
Постiндустрiальний тип економiчного розвитку характеризуеться переходом до Ыформацмного сусптьства та економiки знань. Стратегiя розвитку Ыформацмно-знанневого суспiльства е сьогоднi центральним системним ядром со^ально-економiчноí полiтики розвинених краíн, що дозволяе 1м максимально скористатися перевагами пануючого Ыформацмного технiко-економiчного укладу еволюцií людськоí цив^зацп.
Знання, iнформацiя й способи íхньоí обробки стають вирiшальним фактором розвитку сусптьства. В iндустрiальному суспiльствi такими факторами були каттал i праця. 1нформацмна економiка оцiнюе капiтал, вттений у знання, вище, нiж каттал у матерiальнiй формi. Основнi цл засоби, результати економiки знань зазначен на рис. 2. [12].
З розвитком ринкових вщносин роль економти знань зростае, однак необхiдно вiдмiтити, що спостер^аеться неоднозначне трактування термiну «економта знань».
•Формування творчо', креативно!' особистосгп яксамоцть
цшь
• Накопичення, створення та ефективне використання Ыформацп та нових знань у взаемодп з природою та сусптьством
засоби
• Сталий розвиток цтютно'юистеми природа-людина-суспiльство на основi принципiв справедливостi
• Економ1ка пщпорядковуеться завданням розвитку людини
результат
Рисунок 2. Цшь, засоби та результат економти знань
Кожний дослщник мае свою суб'ективну точку зору, тому в табл. 1 представлен характеристики термЫу, якими оперують деякi дослщники.
Узагальнюючи визначення щодо трактування поняття «економта знань» варто зазначити, що економта знань - це постiндустрiальна економiка в якiй рушiйною силою подальшого розвитку е нагромадження, використання Ыформацп та знань, що зосереджен в людському капiталi. Важливими показниками ÏÏ розвитку е не лише людський капiтал, а саме розвиток людського потенцiалу i соцiального катталу нацiй.
Процес переходу до сусптьства до економiки знань - со^альний i одночасно технократичний проект модерызацп. Його реалiзацiя дозволить сформувати економiчну i полiтичну системи суспiльства, в якому не ттьки зберiгатиметься со^альна стабiльнiсть, а й формуватимуться умови для активно'1' життедiяльностi.
Для постiндустрiальноï економiки характерними е деякi особливосп: в умовах постiйного оновлення знань, Ыновацмних перетворень i жорстко' конкуренцп перед працiвниками постае необхiднiсть безперервного навчання протягом усього трудового життя; в економщ знань зростае наукоемнють продукцп, що виробляеться, i ринок Ытелектуальних товарiв i послуг; в економщ знань сьогоднi паралельно зi зростанням ролi наукоемних технологiй в економiчному просторi (виробничих технологiй) вщбуваеться зростання технологiй у широкому розумЫы (технологiй управлiння, маркетингу та ш.), а також трансформацiя само' системи освiти за рахунок появи нових освiтнiх технологiй, що змiнюе природу об'екта, який вивчаеться.
Таблиця 1. Трактування змюту поняття «економта знань»
Автор Сутнють визначення
Ф.Махлуп включив до цього поняття сферу освiти, дослщжень i розробок, зв'язок, Ыформацмне машинобудування та Ыформацмну дiяльнiсть
В. Геець це економта, в якм i спецiалiзованi, i повсякденнi знання е джерелом зростання. В економщ знань визначальним е Ытелектуальний потен^ал суспiльства, на який вона спираеться i який становить сукупнють повсякденних (буденних) i спецiалiзованих (наукових) знань, як нагромадженi в свiдомостi людей та матерiалiзованi в технологiчних способах виробництва
К. Далман визначае економту знань як економту, у якiй iнновацiйнi процеси - виробництво, придбання, розповсюдження та практичне застосування знань - перетворилися на головну рушмну силу соцiально-економiчного розвитку
За визначенням Оргаызацп економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), це економта, яка безпосередньо заснована на створены, дистрибуцп та використанн знань та iнформацiï.
М. Згуровський це новi знання, якi генеруються наукою, пщготовка високоякiсного людського капiталу на базi якiсноï освiти, створення додаткових багатсв виробничим сектором i бiзнесом,невiдемнi компоненти сучасного сусптьства, побудованого на знаннях
А. ЖарЫова пщ економтою знань розумiе сферу виробництва товарiв i послуг як сферу практично' реалiзацiï людського Ытелекту, де домiнуючим i прюритетним ресурсом е знання, котрi стають новою актуальною основою конкурентоспроможно' дiяльностi економiчних суб'ектiв у сучасному глобальному господарствк
А. Колганов розглядае економiку знань як адекватну еру Ытелектуального капiталу, а сусптьство тако' ери - як пост економiчне
Т. Корнеева новий тип економти, котрий е результатом еволюцiйного розвитку економiчних систем, а конкретно - базисом и виступае сформована нацюнальна iнновацiйна система, що сприяе розвитку уах сфер матерiального й нематерiального виробництва на основi прирощення та оновлення знань, у результат чого у dcr^i вироблено' продукцiï (послуги) зростае частка додано' вартост за рахунок Ытелектуально''' складово' та змЫюеться характер людсько' працi на користь творчо' та Ытелектуально' дiяльностi
А. Колот це економта, основою яко' е високопродуктивы, конкурентоспроможнi робочi мiсця, якi посщають висококвалiфiкованi, iнновацiйно орiентованi працiвники; в яюй впроваджуються iнформацiйнi, комунiкацiйнi та Ышм сучаснi прогресивнi технологiï i виготовляеться високотехнолопчна, наукоемна та конкурентоспроможна продук^я.
Л. Федулова економiка, що створюе, розповсюджуе та використовуе знання для забезпечення свого зростання та конкурентоспроможност
Еволюцiя i динамiка розвитку економ^и знань в Укра'1'Hi обумовленi загальносвiтовими тенденцiями ïï формування. Проте порiвняно з передовими зарубiжними кражами Украïна поки що знаходиться на початковiй стадiï розвитку економки знань [2].
В Кита'1' побудова «економiки знань» е нацюнальною стратегieю i мае на мет перетворення краïни з «майстернi св^у» на «свiтову лабораторiю», скорочення залежност вiд закордонних технологiй вiд 80% до 30%. Для цього здмснюються наступи заходи: зростання фiнансування системи осв™ (з 1,2% до 2-2,5% ВВП), створення та популяризащя «культу освiти та освiченостi», створення таких умов, за яких ТНК розмщують в краж не лише виробництво, а й науково-дослщы центри (на даний момент 1х близько 750), створення технолопчних паркiв i кластерiв - по типу Чжунгуаньцунь - «зони сприяння розвитку високих i новiтнiх технологiй» (щорiчний прибуток вщ виробництва iнновацiйноï продукцiï складае близько 80 млрд. доларiв), вiдправка найталановитiшоï молодi на навчання в кращщ закордоннi вузи, створення спецiапьноï агенцп по працевлаштування «репатрiантiв» - науков^в, що досягнувши пiку науковоï кар'ери закордоном, мають намiр повернутися на Батьгавщину, пiдтримка теоретичних розробок в сферi економiки знань [1].
Не менш цiкавим е досвiд 1ндп, задля побудови «економiки знань» основна увага придтяеться розвитку потужного внутршнього сектору послуг, держава пiдтримуе лише дегалька технологiчних галузей (фармацевтична, атомна енергетика, автомобтебудування), що створюють конкуренту платформу, збтьшуеться фiнансування освiти, пропагуеться толерантнiсть як основа нового сусптьства.
Фiнляндiя е однiею з небагатьох краж, що волод^чи незначними ресурсами, перетворила компанп, що працювали в традицжних галузях на основних експортерiв IT- технологiй (на даний момент 80% експорту кражи). Такого результату було досягнуто за рахунок збтьшення фжансування наукових розробок (3,5% ВВП), пщтримки науково-дослщних та освiтнiх програм з боку приватних корпорацж, розвитку публiчно-приватних партнерств для проведення спiльноï НДДКР, розвитку соцiального капiталу, пщтримц «духу взаемодопомоги», пiдтримцi не лише доступности але й високоï якост освiти [1].
Наведенi визначення дозволяють видiлити найбiльш вагомi характеристики, яга в сукупност дають уявлення про економку знань:
- виробництво послуг, жформацп, культури вiдiграють головну роль;
- провщна роль галузей, що не спираються на фiзичну iнфраструктуру;
- накладання елементiв новоï iнфраструктури на старi життездатнi iнфраструктури та поступове витюнення останнiх;
- постiйне зростання частки науково-дослщних роб^ у сукупних витратах держави та приватних фiрм;
- стабтьне зростання капiталiзацiï високонаукових фiрм;
- перетворення людини, яка вмiе творчо мислити, на «ресурс», головну складову нацiонального багатства;
- прюритетнють iнвестицiй у розвиток фундаментальних знань особистосд
- домiнуюча роль жжки у рiзних сферах дiяльностi, у тому числi у сферах творчост та культури;
- географiчнi зрушення виробничих потужностей, концентрацiя розвитку навколо центрiв освiти та дослщжень [6].
Однак незважаючи на це, Укража ще не втратила головний ресурс - знання, жтелектуальний потенщал власного населення. Ще функцiонують науковi школи, здатнi виконувати фундаментальнi дослщження, збереглися наукомiсткi галузi (в першу чергу, аерокосмiчного комплексу), показники якост середньоï та вищоï освiти, розвитку людського потенцiапу е досить високими. 1мплементащя концепцiï «економiки знань» дозволить використати конкуренты переваги Укради, i не лише сприяти розвитку технолопчних галузей, а й сприяти розвитку людського i сощального капралу.
Отже, можна зробити висновок, що економку, що фунтуеться на фiзичнiй прац та сiльському господарствi, змiнила епоха iндустрiальноï економiки, що фунтуеться на використанн природних ресурсiв, яку в свою чергу змжюе iнформацiйна економка або економiка знань.
Оскiльки жформа^я та знання як якiсно новий виробничий ресурс стають головним чинником економiчного зростання, то розвиток економки знань мае стати нацюнальною метою для Укражи. Для цього необхщно формувати середовище для розвитку економки знань, змiнити напрям економiчних дослщжень вщ аналiзу матерiальних чинникiв переходити до аналзу формування i використання жформацп та знань, а також практичне застосування «економiки знань».
Список використаних джерел
1. Банько М.В. Посткризова стратег1я розвитку Укра!ни на засадах «економки знань» [Електронний ресурс] / М.В. Банько. - Режим доступу: file:///C:/Users/miss/Downloads/4114-10686-1-SM.pdf
2. Боярська М. О. Досл1дження перспектив розвитку економки знань в Укран / М. О. Боярська // Technology audit and production reserves - № 5/2(19), 2014. - С. 57-61.
3. Геець В. Характер перех1дних процесв до економк знань / В.М. Геець // Економка Укра!ни. - 2004. - №4 . - С.4-14.
4. Гончарова О. В. Теоретичн1 уявлення щодо поняття «економка знань» / О. В. Гончарова // Теор1я та практика державного управлння. - 2009. - Вип.2 (25). - С.4-12.
5. Доронна М.С. Роль держави у формуванн економки знань / М.С. Доронна // Проблеми економки. - 2013. - № 1. - С.43-48.
6. Дучинська Н.1. Мсце нематер1альних ресурсов у розвитку економки знань / Н.1. Дучинська, А. О. Осаул // Всник Запор1зького нацонального унверситету №1(4), 2009 - С.130-136.
7. Жаворонкова Г. В Економка знань як результат економ1чного розвитку держави / Г.В.Жаворонкова, В. О. Жаворонков // Сталий розвиток економки. - 2010. - № 2. - С.3-8.
8. Жарнова А. Г. Економка знань: змст та роль ¡нтелекту людини в ïï формуванн1 [Електронний ресурс] / А. Г. Жарнова //Проблеми п1двищення ефективност1 ¡нфраструктури : [зб наук. Праць].- Ки!в, НАУ, 2010. - Вип. 28. - 247 с.
9. Згуровський М. Шлях до ¡нформац/йного сусптьства - в1д Женеви до Тунса / М.Згуровський //Дзеркало тижня. - 2005. - 3 вересня. - № 34. - С.16.
10. Золотих 1.Б. Становление экономики знаний в России и Украине: проблемы и факторы развития / 1.Б. Золотих // Б1знес1нформ. - 2013. - № 8. - С. 95-100.
11.1ванова В. В. Економка, заснована на знаннях, та економка знань: адекватнсть використання категорй / В.В. 1ванова //Механ/'зм регулювання економки. - 2011. - № 3. - С.47-54.
12. 1нформац/йн1 системи в економц : навчальний посбник / Пономаренко В.С., Золотарьова 1.О., Бутова Р.К. та ¡н. -Х. : Вид. ХНЕУ, 2011. - 176с.
13. Корнеева Т. М. Державна пол1тика у сферi економки знань. Авт. дис. на зд. наук сту. к. е. н. - Ки!в, 2010. - 28 с.
14. Крушн^ка Г. Б. Генеза концепц/ï людського капталу в постiндустрiальному суспiльствi / Г. Б. Крушнцька // Бiзнесiнформ. - 2014. - № 5. - С. 25 - 30.
15. Лук'яненко Д. 1мплементаця парадигми економки знань у стратег^ национального економiчного розвитку / Д. Лук'яненко, О.Лук'яненко, О.Дорошенко // Мiжнародна економiчна полтика. - 2013. - № 2.
16. Сахненко О.1. Економка знань та заходи державно!'пдтримки/О.1. Сахненко //Молодий вчений. - 2014. - № 6. - С.28-31.
17. Стояненко 1.В. Формування eKOHOMiKU знань як реальнсть та Heo6xidHicmb сьогодення / 1.В. Стояненко // Ефективна економка. - 2010. - № 4. - С.23-31.
18. Тоффлер Э. Новая технократическая волна на Западе / Э. Тоффлер. - М. : Прогресс, 1986. - 451 с.
19. Федулова Л.1. Конuепmуальнi засади економки знань /Л.1. Федулова // Економiчна теорiя. - 2008. - №2. - С. 37-60.
20. Ханин 1.Г. lнформаuiйно-теxнологiчнi передумови формування постiндустрiального сусптьства як кониепц) ново)' глобально)' цив^защ'/ 1.Г. Ханин // Ефективна економка. - 2012. - № 9. - С.10-16.
21. Ховрак 1.В. Людський каптал як ключовий фактор розвитку «економки знань». [Електронний ресурс] / 1.В. Ховрак. -Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/16366/1/195_Hovrak_337_338_Modern_Problems.pdf
22. Яковенко Л.1. 1нновацйний характер економки знань / Л.1. Яковенко // Всник Полтавсько)' державно)' аграрно)' академИ - 2010. - № 2. - С.141-145.
References
1. Banko, M. V. «Postkryzova stratehiia rozvytku Ukrainy na zasadakh «ekonomiky znan» [Post-crisis strategy of development of Ukraine on the basis of «economy of knowledge»]. : file:///C:/Users/miss/Downloads/4114-10686-1-SM.pdf
2. Boiarska, M.O. «Doslidzhennia perspektyv rozvytku ekonomiky znan v Ukraini» [Researches of economy growth prospects of knowledge in Ukraine]. Technology audit and production reserves, no 5/2(19) (2014):57-61.
3. Heiets, V.M. «Kharakter perekhidnykh protsesiv do ekonomik znan» [Nature of transition processes in economy of knowledge]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2004): 4-14.
4. Honcharova, O.V. «Teoretychni uiavlennia shchodo poniattia «ekonomika znan» [Theoretical understanding of the concept of «economy of knowledge»]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, Vyp.2 (25)(2009):4-12.
5. Doronina, M.S. Osau,l A.O. «Rol derzhavy u formuvanni ekonomiky znan» [Role of the state in formation of economy of knowledge]. Problemy ekonomiky, no1 (2013):43-48.
6. Duchynska, N.I. «Mistse nematerialnykh resursiv u rozvytku ekonomiky znan [Arrangement ofnon-material resources in development of economy of knowledge]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, no 1(4) (2009) :130-136.
7. Zhavoronkova, H.V., and Zhavoronkov, V.O. «Ekonomika znan iak rezultat ekonomichnoho rozvytku derzhavy» [Economy of knowledge as result of economic development of the state]. Stalyi rozvytok ekonomiky, no. 2 (2010): 3-8.
8. Zharinova, A.H. «Ekonomika znan: zmist ta rol intelektu liudyny v ii formuvanni» [Economy of knowledge: the contents and a role of intelligence of the person in its formation]. Problemy pidvyshchennia efektyvnosti infrastruktury, no. 28 (2010).
9. Zolotykh, I.B. «Stanovlenye эkonomyky znanyi v Rossyy y Ukrayne: problembi y faktorbi razvytyia» [Formation of economy of knowledge in Russia and Ukraine: problems and factors of development]. Biznesinform., no 8 (2013):95-100.
10. Ivanova, V.V. «Ekonomika, zasnovana na znanniakh, ta ekonomika znan: adekvatnist vykorystannia katehorii» [The economy, is based on knowledge and economy of knowledge: adequacy of use of categories]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no 3 (2011):47-54.
11. Informatsiini systemy v ekonomitsi [Information systems in economy]. Ponomarenko, V.S., Zolotarova, I.O., Butova, R.K. ta in. Vyd. KhNEU( 2011).
12. Korneeva, T.M. «Derzhavna polityka u sferi ekonomiky znan» [Public policy in the field of economy of knowledge]. Avt. dys. na zd. nauk stup. k. e. n., 2010
13. Krushnitska, H.B. «Heneza kontseptsii liudskoho kapitalu v postindustrialnomu suspilstvi» [Genesis of the concept of the human capital in post-industrial society]. Biznesinform, no5(2014):25 - 30.
14. Lukianenko, D., Lukianenko,0., Doroshenko, O. «Implementatsiia paradyhmy ekonomiky znan u stratehii natsionalnoho ekonomichnoho rozvytku» [Implementation of a paradigm of economy of knowledge within strategy of development of national economy]. Mizhnarodna ekonomichna polityka, no 2(2013).
15. Sakhnenko, O.I. «Ekonomika znan ta zakhody derzhavnoi pidtrymky»[Economy of knowledge and measure of the state support]. Molodyi vchenyi, no6 (2014:)28-31.
16. Stoianenko, I.V. «Formuvannia ekonomiky znan yak realnist ta neobkhidnist sohodennia»[Formation of economy of knowledge as reality and need of the present]. Efektyvna економка, no 4(2010):23-31.
17. Toffler, Э. Novaia tekhnokratycheskaia volna na Zapade [New technocratic wave in the West]. Prohress, 1986.
18. Fedulova, L.I. «Kontseptualni zasady ekonomiky znan» [Conceptual bases of the economy of knowledge]. Ekonomichna teoriia, no. 2 (2008): 37-60.
19. Khanyn, I.H. «Informatsiino-tekhnolohichni peredumovy formuvannia postindustrialnoho suspilstva yak kontseptsii novoi hlobalnoi tsyvilizatsii» [Information technologies of the prerequisite of formation of post-industrial society as concepts of a new global civilization]. Efektyvna ekonomika,no 9.(2012):10-16.
20. Khovrak, I.V. «Liudskyi kapital yak kliuchovyi faktor rozvytku «ekonomiky znan» ¡The human capital as a key factor in development of «economy of knowledge»].: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/16366/1/195_Hovrak_337_338_Modern_Problems.pdf
21. Yakovenko, L.I. «Innovatsiinyi kharakter ekonomiky znan» [Innovative character of economy of knowledge]. Visnyk PDAA, no. 2 (2010):141-145.
ДАН1 ПРО АВТОРА: Мельник Людмила, докторант, к.е.н., Уманський нацюнальний уыверситет садiвництва, e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ Мельник Людмила, докторант, к.э.н., Уманский национальный университет садоводства, e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Melnyk Liudmyla, doctoral candidate, candidate of economic Sciences, Uman national University of horticulture, e-mail: [email protected]
