CC BY
439
УДК 338.47 (075.8)
Штангрет А. М.,
к.е.н., доцент, Укра'нська академiя друкарства (м. Львiв)
ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ ЯК ПР1ОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ
СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1КИ
В cmammi визначено та охарактеризовано ключовi теоретичн аспекти формування економiки знань в розвинутих кранах ceimy.
Ключовi слова: знання, економiка знань, iнформацiя, ресурс, конкурентоспромож^сть.
В статье определены и охарактеризованы ключевые теоретические аспекты формирования экономики знаний в развитых странах мира.
Ключевые слова: знание, экономика знаний, информация, ресурс, конкурентоспособность.
The paper defines and characterizes the key theoretical aspects of the knowledge economy in developed countries.
Key words: knowledge, knowledge economy, information, resources, competitiveness.
Постановка проблеми. ТермЫ «економiка знань» або «економiка, заснована на знаннях» (у прямому перекладi з англмсько' «knowlerge-based economy») одержав широке розповсюдження наприюнц 90-х роюв XX ст. i пов'язаний у значнм мiрi i3 встановленням нових прюрите^в в пол™ц й економщ кра'н Свропейського Союзу й ^вычно''' Америки.
На даному етап розвитку цив^зацп економка знань в^зняеться вщ класично' стандартно)' економки, насамперед iстотною змЫою фтософп: якщо ранiш економiка знань була важливим, але не головним елементом свтово''' економки, то зараз вона набувае все бтьшого значення. Знову стають актуальними вислови Френсюа Бекона — «<Знання — сила» та ЕлвЫа i Гейдi Тоффлерiв — «Знання - ось те, на чому заснована вся економiчна система».
Аналiз дослiджень та публшацш з проблеми. Питання формування «контурiв» економiки знань, особливостей властивого 'й господарського механiзму i механiзму вщтворення знання знайшли свое вiдображення в працях в^чизняних i закордонних авторiв: О. Антично''', I. Астахово''', С. Архiереевоï, А. Варшавського, Ю. Васильчука, Е. Вильховченко, В. Гейця, Дж. Гелбрейта, Г. Григоряна, П. Дракера, Г. Задорожного, В. 1ноземцева, Р. 1нглегарта, М. Юма, М. Мелоуна, Т. Сакайя, В. Семиноженка, В. СтьопЫа, Е. Тоффлера, Ф. Фукуями, А. Чухно, Л. ЕдвЫссона та Ыших.
Метою статт е детальна характеристика поняття «економка знань», визначення ïï характерних ознак та обфунтування прюритетност розвитку в нашм кра'|'нк
Виклад основного матерiалу. Поняття «економки знань» почало формуватися в 60-т роки XX ст., а першим його ввiв Ф. Махлуп, розум^чи, однак, пiд цим термiном лише окремий сектор економки. По-справжньому ж орипнальною роботою, що стимулювала в подальшому зацiкавленiсть численних дослiдникiв до ново'' економки, стала книга Д. Белла «Настання постiндустрiального суспiльства». Саме в цм працi визначалось, що якщо капрал та праця - головы структуры елементи iндустрiального со^уму, то iнформацiя i знання - основа сусптьства постiндустрiального [9].
В зазначеному контекст необхiдно згадати i про прац вiдомого теоретика соцюекономки П. Дракер, який доводив, що в нових економiчних умовах знання не е
ще одним ресурсом того ж порядку, що й традиции фактори виробництва — праця, каттал та земля, а взагалi е единим значущим ресурсом. Цю думку подiляe i Е. Тоффлер, який називае знання потужною силою та ключем до зрушення влади, звертаючи увагу на перетворення знання iз доповнення до сили грошей та сили мускул в |'х квiнтесенцiю, що пояснюе причини поширення по всьому св^у вiйни за контроль над Ыформа^ею та засобами комунiкацiT.
Продовжуючи роздуми своТх попередникiв, Дж. Куiнн вважае, що економiчнi та продуктивнi сили сучасних корпорацм вмiщенi в основному в Ытелектуальнм сферi та у сферi виробництва послуг. Вiн стверджуе, що вартють бiльшостi продуктiв i послуг в першу чергу визначаеться можливютю розвитку заснованих на знаннях нематерiальних активiв, таких як технолопчы ноу-хау, дизайн продукцп, маркетинговi дослщження, розумiння клiента, здатнiсть персоналу до продуктивно' прац та iнновацiT.
Теоретичним пщфунтям розвитку теорп економiки знань стали концепцп: «постiндустрiального суспiльства» (Д. Белл), «Ыформацмне суспiльство» (М. Порат, Р. Катц, Й. Масуда), «технотронне сусптьство» (З. Бжезинський), «постмодернiзм» (Л. Мейер, Е. Пденнс, Л. Фщлер, С. Крук), «третя хвиля цив^зацп» (О. Тоффлер), «посткапiталiстичне суспльство» (П. Друкер) i т.д. Спiльним для уах перелiчених концепцiй стали положення про те, що Ыформа^я й знання стають визначальними чинниками подальшого прогресивного розвитку суспiльства, оскiльки виробнича складова в частц ВВП розвинених краТн становить лише 18-20%, решта 80% визначаються якiстю людських ресурав [6].
Оскiльки, як уже зазначалось вище, в економщ знання основним ресурсом виступають знання та Ыформа^я, то доцiльним е Тх порiвняння iз традицiйними (земля, праця, капрал) (див. табл.).
Таблиця. Властивостi ресурав
Традицiйнi 1нформацмы
• матерiальнi потоки i запаси; • це нематерiальнi потоки i запаси;
• у процеа використання зменшуються; • у процеа використання збтьшуються;
• приватне благо; • сусптьне благо;
• обмежеы; • необмежеы;
• тиражуються з великими витратами; • тиражуються з малими витратами;
• знижуеться гранична кориснють. • мережевi ефекти i зростаюча гранична кориснють.
За результатами проведеного порiвняння доцтьно ще раз пiдкреслити, що ключовою особливiстю iнформацiйних ресурсiв, на вщмЫу вiд традицiйних, е Тх нелiмiтованiсть, а також i ту важливу роль, яку в^грае при Тх створены сама людина.
Перехщ до новоТ економiки - економiки знань знаменуе той факт, що Ыформа^я, знання, Ытелект, нематерiальнi активи стають головним джерелом конкурентних переваг певноТ краТни чи виробника на свтовому ринку. У сучаснiй економiцi, на динамiчному ринку, де однi технологи витюняють iншi та дiе глобальна конкурен^я, продукти i послуги стають застартими упродовж короткого промiжку часу, першочерговим е створення нових знань та швидке втiлення Тх у новi технологи i продукти.
На сьогодышнм день сформувалось точка зору, що визначальними характеристиками економки знань е [1-2; 4-5; 7]:
• освта i навчання (наявнiсть освiченого i професiйно пiдготовленого населення, здатного створювати, накопичувати i використовувати знання);
• динамiчна iнновацiйна iнфраструктура (ресурси, починаючи з радю i заюнчуючи 1нтернетом, що забезпечить комунiкацiT, обробку i розповсюдження iнформацiT);
• eK0H0Mi4Hi стимули i Ыституцмний режим (загальноекономiчне середовище, що сприяе втьному руху знань, упровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технолопй i розвитку пiдприeмництва);
• Ыновацмы системи (мережа дослiдницьких i «мозкових центрiв», унiверситетiв, приватних фiрм i оргаызацм, що займаються створенням нових знань, ïx запозиченням зовнi i пристосуванням до мюцевих потреб).
Проведене всесторонне дослщження дозволило визначити перелк ключових особливостей економiки знань, яю притаманнi для розвинутих краïн св^у (рис.) [8].
прiоритетнiсть забезпечення економннсн безпеки на усix рiвняx управлшня
джерелом кснкурентниx переваг е шформацшно-ксмунiкацiйнi теxнслсгiï
г л
зсув св^ового експорту на користь продукцп високо- та середньстеxнслсгiчниx галузей краïн-лiдерiв
дсмiнування у структурi ВВП високотехнолопчних галузей сфери виссксiнтелектуальниx послуг, яка потребуе
штенсивного застосування знань
iнтелектуальнi товари i послуги створюють власний сектор ринку, що характеризуеться спец^чними особливостями розвитку попиту та прспсзицiï
змiни в мпж-народному псдiлi працi та спецiалiзацiï виробництва на користь виробництва нових знань
висскi темпи розвитку засобiв масово1 ксмунiкацiï
Ключовi особливост економiки знань
зростання науксмiстксстi тсварiв i послуг через
збiльшення витрат, пов'язаних iз науковими дсслiдженнями i проектно-
конструкторськими розробками, що передують |'х появi
найвагомiшим ресурсом е людський капiтал, у якому акумульованi квалiфiкацiя i талант, умiння людей, 1хнш iнтелект
ключовими в економiЦi знань е шформацшш ресурси
домiнування сфери послуг: наука, осв^а, охорона здоров'я, культура тощо
використання у сферi послуг вiд 2/3 до 3/4 робочо! сили
наука стае ключовою
рушшною силою суспiльного розвитку
виробництво знань е основним джерелом економiчного зростання
прюритетний розвиток iнновацiйниx структур, яю створюють новi наукоемнi товари та послуги
Рис. Узагальнена характеристика ключових ознак економки знань
Дсслiджуючи теоретичну концеп^ю псстiндустрiальнсгс суспiльства, екснсмiка якого фунтуеться на широкому застссуваннi наукового знання, ролi твсрчсï сссбистсстi та Ытелектуальних ресурсiв нами були видiленi наступи сснсвнi характеристики сучасного способу виробництва притаманнi для розвинутих краïн св^у:
- надзвичайно швидкий темп у розвитку науки i технки;
- для створення (вироблення) сусптьного багатства знання та Ыформа^я стають вагомшими за матерiальнi фактори;
- використання Ыформацп та знань забезпечуе зростання ефективност виробництва та збiльшення сусптьного продукту;
- у структурi сусптьного виробництва збтьшуеться питома вага високотехнолопчного сектора;
- у складi вироблено' продукцп зростае частка додано' вартост за рахунок Ытелектуально'' складово'';
- змЫюеться характер людсько'' працi на користь творчо'' та Ытелектуально'' дiяльностi;
- основним фактором конкурентоспроможностi економки стае рiвень ïï технолопзацп, а основним ресурсом добробуту кожно'' кра'ни чи корпорацп — творчий та Ытелектуальний потенцiал людини (працiвника);
- вщмЫносл мiж фiрмами та кра'нами в сферах володiння iнтелектуальними ресурсами зумовлюють нерiвномiрнiсть розподiлу суспiльного багатства.
Побудова економки, що базуеться на знаннях, в усьому свт визначаеться основним шляхом пiдвищення конкурентоспроможностi краТн, забезпечення ново'' якостi життя населення. Здатнють кра'ни продукувати знання, зокрема науков^ 'х упроваджувати й ефективно використовувати для досягнення цтей со^ально-економiчного розвитку стають у такм основними факторами, що забезпечують позитивну динамку економiчному розвитку поряд iз традицiйними джерелами -iнвестицiями та людською працею.
Мiжнароднi дослiдження щодо програмних засад побудови сусптьства знань i економiки знань дозволяють узагальнити три основы напрямки сусптьно-економiчного реформування краТн:
- створення мережевого сусптьства (Ыформацмне суспiльство) на базi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ);
- стимулювання нацюнально'' Ыновацмно'' системи на використання результа^в нацiональних дослiджень i розробок;
- Ывестування розвитку iнтелектуальних людських ресурсiв (нацiональна система освiти i науки, реалiзацiя концепцп профеайно'' осв™ «упродовж життя», розвиток нацiонального культурного рiзноманiття) [3].
На сьогоднi ва високорозвинутi кра'ни свiту визнали прюритетнють розвитку науки i свiти як гаранта просування в майбутне, побудови конкурентно' економки, задоволення дедалi бтьших потреб людей. У вiдповiдностi до зазначеного, виникае i завдання щодо формування економки знань в Укра'ы, для того щоб вона змогла посюти вщповщне мiсце у свтовому економiчному просторi, який уже функцюнуе за умов прiоритетностi Ыформацп' та знань.
Висновки. Безперечним е фактом е те, що найважлившим фундаментальним ресурсом сучасного сусптьного розвитку е знання. Розвинут кра'ни св^у уже сьогодн використовуючи переваги нелiмiтованих ресурав забезпечують посилення сво'х конкурентних позицм у свiтовому економiчному просторi. 1гнорування усiх цих процесiв Укра'ною, спричинить занепад нацюнально'' економiки, зростання залежност вiд iмпорту високотехнолопчно'' продукцп та фактичне виконання ролi постачальника природних та людських ресурав.
Л^ература
1. Гальчинський А. Глобальн трансформаций концептуальн альтернативи. Методологiчнi аспекти : наук. вид. / А. Гальчинський. — К. : Либщь, 2006. — 312 с.
2. Геець В. М. Сусптьство, держава, економка: феноменолопя взаемодп та розвитку / В. М. Геець; НАН Укра'ни; 1н-т екон. та прогнозуе. НАН Укра'ни. - К., 2009. — 864 с.
3. Еконо1^чна колек^я // Екснсмiка знань в Укра^. [Електронний ресурс]. -Режим доступу до ресурсу: http://economycollection.rU/category/category1/page/3.
4. Прюритети нацюнального екснсмiчнсгс розвитку в контекст глобалiзацiйниx викликiв : монографiя : у 2 ч. — Ч. 1 / за ред. В. М. Гейця, А. А. Мазараю. - К. : Кив. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. — 389 с.
5. Украина у вимiрi економки знань / за ред. В. М. Гейця. - К. : Основа, 2006. -С. 36-37.
6. УправлЫня персоналом в умовах економки знань : моногр. / кол. авт.; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л. К. Семiв. - К. : УБС НБУ, 2011. - 406 с.
7. Чухно А. А. Твори : у 3 т. / НАН Укради, Кив. нац. ун-т iм. Т. Шевченка, Наук.-дослщ. фЫ. iK-т при М-вi фiн. Украïни. — Т. 2: 1нформацмна псстiндустрiальна економка : тесрiя i практика. — К., 2006. — 512 с.
8. Штангрет А. М. Формування економки знань в Укра1н : характеристика, оцЫка та моделювання : моногр. / А. М. Штангрет. — Львiв: Укр. акад. друкарства, 2011. — 248 с.
9. Bell D. Coming of Post-Industrial Society. New York, 1973. P. 160.
