CC BY
34
7. Щекин, Г. Социальное управление как система [Текст] / Г. Щёкин // Проблемы теории и практики управления. - 1997. - № 2 - С. 114-121.
8. Markowitz, H.M. (1952). Portfolio Selection. The Journal of Finance, Vol. 7, No. 1. (Mar., 1952), pp. 77-91.
9. Яни, А.Ю. Выбор эффективной комбинации действий, осуществляющих минимизацию рисков судостроительных проектов [Текст] / А.Ю. Яни // Управление проектами и развитие производства: Сб.науч.раб. - М.: изд-во ВНУ им. Даля, 2008. - № 4 (28). - С. 94-99.
10. Рач, В.А. Управление рисками в проектах, реализуемых в условиях переходной экономики: Фшано^ продукти для реального сектора в УкраТн [Текст] / В.А. Рач, Д.В. Рач // Матерiали мiжнародноТ конференци 14-16 червня 2000 року. СемЫар «Управлшня проектами при кредитуванн реального сектора». - К. - С. 25-26.
_ Стаття рекомендована до
Рецензент статт _ ■ ... _
4 , ,-, □ л пубткаци 28.09.2016 р.
д.т.н., проф. Рач В.А. j ч г-
УДК 001.51:330.46:65.012.8
О.В. Россошанська
ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ТА ДЖЕРЕЛО ПОТЕНЦ1ЙНИХ ЗАГРОЗ ЕКОНОМ1ЧН1Й БЕЗПЕЦ1 СУЧАСНИХ
п1дприемств
Розглянуто розвиток людства за показниками глобальних цив^зацмних утворень, типу людськоТ пращ ритмiв змiни технологiчних укладiв та переважаючого фактору виробництва. Доведено, що людство перейшло до нематерiальноí стадп розвитку - економiки знань. Описано рух науковоТ думки вiд зародження економки знань до суспiльства зростаючоТ невизначеностi. На основi аналiзу коефщентлв кореляцiТ мiж iндексами, якi характеризують сучасний стан розвитку краТн, виявлено, що основна причина економiчноТ небезпеки пщприемств багатьох краТн - неперехщ до людиноцентричноТ цивiлiзацiйноТ парадигми, а основним джерелом загроз виступае особистють, яка реалiзуе життедiяльнiсть у новому Ыформацмно-комуыкацмному середовищi. Проведено аналiз особливостей сучасноТ економiки знань. Показано, що найб^ьш адекватними в цiй економщ е iнновацiйнi проектно-орiентованi пщприемства. Рис. 4, табл. 4, дж. 60.
Ключовi слова: особистiсть, мiждисциплiнарнiсть економiчноТ науки, iнновацiйно-креативно-науково-творча дiяльнiсть, показники безпеки.
JEL J28, C81, D04
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасна свггова економ1ка перебувае на етап глобальних трансформац1йних зм1н. 1х сутнють зумовлена тими цив1л1зац1йними процесами, як1 в1дбувалися протягом останн1х 40-50 рок1в. Це I посилення 1нтеграц1йних процеав в масштабах св1товоТ економ1ки, I проривн шноваци, як1 зруйнували уявлення про юнуючи меж1 економ1чного розвитку, I зростання взаемозалежност як економ1к краТн, так I п1дприемств в процес глобал1заци, I св1тов1 кризи (трансформацшна к1нця 1980-х - початку 1990-х рок1в, ф1нансового ринку та корпоративного управлшня кшця 1990-х - початку 2000-х, глобальна кшця 2000-х рок1в), ям довели 1снування проблем прогнозування майбутнього в рамках юнуючих наукових парадигм [1]. Як стверджуе А.С. Гальчинськ1й «Криза сусп1льних наук, у тому числ1 економ1чноТ теори, про який авторитетн1 у св1т1 вчен1 ведуть мову починаючи з 1970-х рок1в, мае
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 121
вщповщний пщтекст. Вiн пояснюеться далеко не в усьому адекватними спробами обфунтувати принципово новi явища суспiльного розвитку за допомогою методологiчного iнструментарiю попередньоТ епохи» [2, с. 8]. Ми подтяемо думку Б.Г. Клейнера вщносно того, що «Сьогодн з повню основою можна говорити по новий етап розвитку економiчноТ науки. ... Глобальн економiчнi кризи ... змусили багатьох вчених-економю^в приступити до перегляду базисних концепцш сутностi, границь та факторiв економiки. ... В цих умовах пошук нових рiшень повинен йти по «широкому фронту», не ттьки в чисто економiчних галузях, але i в мiждисциплiнарних сферах сумiжного знання, в галузях, де економка межуе з полiтикою, етикою, фiлософiею, психологiею, соцiологiею та ш.» [3].
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, видшення невиршених ранiше частин. Початок ХХ1 столiття супроводжувався процесом конвергенци науки, технологiй та суспiльства [4, 5], який у 2002 роц М. Роком та У. Бейнбриджем був позначений як NBIC-конверген^я [6]. Природу цього процесу вщображае карта (рис. 1.), на якш вщображеш зв'язки мiж близькими журналами. Журнали згрупован за допомогою кластерного аналiзу в окремi групи. При побудовi карти авторами було проаналiзовано бiльш мiлiонна статей з дектькох тисяч наукових журналiв. Нами на цш картi видiлена наука «Економка» спiльно з iншими науками (статистика, шформатика, психологiя, педагогiка, полiтологiя). Ц науки мають зв'язок з економкою за критерiем взаемного цитування.
Право * .* Политология
: Економжа ь
1«,
А. ■ >.
■ Педагогика^ у»
............... £
Физическая химия
» *
• Психология • • •••••••• Н,®ИР°ФИЗИ0Л0ГИЯ
Психиатрия '
,Магнитно-рез. скан.
фиаика.<найо нГ1химия
V
„Экология
.. и>» Науки о земле
с на н I
~ бйо, < Биология
Биохимик '^Биочиатериалы
V
.-•>>1
Медицина
' Ботаника Микробиология 1 Зоология
Онкология 1,
Вирусология * 'С Инфекционные заболевания
Рис. 1. Карта перетишв новiтнiх технологiй на полi наук Джерело: [6] мовою оригiналу з доробкою автора.
Ця карта е наочним доказом того, що економка сьогодн - це мiждисциплiнарна наука. Тому i дослiдження з економiчноТ безпеки також треба проводити з позици мiждисциплiнарностi.
122 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
Як показали результати дослщжень О.1. Захарова [7], В.Н. Батова [8] та ¡н., в цей трансформацшний перюд, значно актуал1зувалися питания економ1чно1 безпеки на глобальному, державному, регюнальному р1внях (макрор1вень), а також на р1вн1 п1дприемств та окремих особистостей (м1крор1вень). Завдяки процесам глобал1зац1Т п1дприемства стають р1вноправними агентами економ1чних вщносин на вс1х р1внях структури глобальноТ економки як единоТ, цтюно'Т системи. А це приводить до безперервного збтьшення не ттьки зовиiшиiх загроз (за традицшною класифiкацiею) Тх дiяльиостi, а i виутрiшиiх. Поява виутрiшиiх загроз е природньою реакцiею, в першу чергу пра^вниш пiдприемств, на зовшшш змiии, у тому числi, змши глобального рiвия. Тому сьогодиi, на думку С.В. Степаненка, «поширений серед дослщниш розгляд мiкроекоиомiки та макроекономки як незалежних рiвиiв екоиомiчиоТ системи е хибним» [9]. Згiдио з класифка^ею, запропонованою М.1. Корольовим, внутршш загрози, це загрози рiвия м^економки та иаиоекоиомiки [10, с.67]. Останш пов'язаиi з робочими мiсцями та зумовлеш iидивiдуальиою опортуиiстичиою поведiикою пра^вниш та меиеджерiв пiдприемства.
Виходячи з цього, сьогодш неможливо розглядати питання економiчноТ безпеки пiдприемств без розумшня тих траисформацiйиих процесiв, якi вщбуваються зовиi на глобальному (макро) рiвнi i можуть бути джерелами фактичних або потенцшних загроз Тх дiяльностi, тобто на мiкрорiвиi.
Мета статтк Це i зумовило вибiр мети даного дослщження, яка полягае у виявлеш потеицiйиих загроз для пщприемств з боку екоиомiки знань як середовища дiяльностi сучасних пiдприемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Дослiджеиия В.Н. ХасановоТ [11], Д.С. Давидова [12] та ш. довели, що сьогодш економiчна наука ще не виробила единого ушверсального пiдходу та критерш до визначення основних типiв, видiв форм та способiв органiзацiТ економiчного життя. З позицiТ дослiдження глобальних трансформацш А.С. Фiлiпенко видiляе три основних пщходи: синергетичний, свiтоцiлiсний та цив^зацшних змiн [13]. На нашу думку ц пiдходи можна розглядати як рiзнi аспекти системно-iсторичного методу дослщження [14]. ^м того ус пiдходи можна вiднести до сучасноТ теорiТ циклiв [15, с.28]. Але за базовий вважаемо доцтьно прийняти цивiлiзацiйний пiдхiд [16]. Вiн базуеться на парадигму яка головну увагу при розглядi розвитку акцентуе не на громадському багатств^ а на розвитку людства (у термiнах св^оцтюного пiдходу - людського унiверсуму як утворення, побудованого на взаемопов'язаностi трьох засад життедiяльностi - природничих, со^альних та суб'ектних [13]). Як зазначае С.В. Степененко, «цив^зацшний аналiз сусптьних процесiв передбачае дослiдження провiдноТ ролi людини, утвердження в ТТ рисах та дiяльностi суспiльного початку, а людиноцентричнють стае вихiдним моментом цив^зацшноТ парадигми» [9, с. 39]. При цьому цей пщхщ також передбачае можливють вiдображення iсторичного процесу з точки зору рiзноманiтних факторiв, взаемозв'язок та субордина^я мiж якими чггко може не прослiдковуватися [11].
На рис. 2 представлен розробленi нами графiчнi моделi етапiв (стадiй) розвитку людства. Найбтьш поширеною у зарубiжнiй економiчнiй науцi е класифiкацiя по глобальним цив^зацшним утворенням, де в якост класифiкацiйноого критерiя використовуеться «ступшь iндустрiального розвитку суспiльства» [11, 13] (модель 1). 1Т головний недолк полягае у тому, що вона не враховуе со^альш вiдносини, тобто не е людиноцентриською. Для того, щоб пщкреслити новий со^альний порядок, який формуеться на постшдус^альнш стади, в якому «господарська дiяльнiсть людини стае все бтьш iнтенсивною та
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 123
Рис. 2. Етапи (стади) розвитку людства як класифiкованi за рiзними критерiями
(показниками)
Джерело: розроблено автором на основ/ ¡нформаф, яка мститься у [11, 13, 17, 19-22].
124 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
комплексною, однак не визначаеться бтьш и матерiальними штересами, не задаеться економiчною доцiльнiстю, що традицiйно розумiеться» [17], В.Л. 1ноземцев запропонував класифiкацiю за критерiями типу людськоТ працi та характеру сшв упорядкованостi iнтересiв особистост та суспiльства в межах кожноТ з епох [17] (модель 2, рис. 2). Зпдно з фею класифка^ею, масштабнi епохи подiляються на доекономiчну, економiчну та постекономiчну. Тобто на сьогодш, коли вiдбуваеться перехщ вiд економiчноТ епохи до постекономiчноТ змiнюеться характер та мета працк Праця як усвiдомлена дiяльнiсть з перетворення природи заради досягнення матерiальних результат перетворюеться на бiльш творчу, яка спрямована на максимiзацiю розвитку особистостк Людина перестае розглядатися як «людина економiчна», а прiоритетними стають питання якостi та безпеки ТТ життя [18].
Значно бiльшоТ шформацп щодо особливостей розумiння тих трансформацшних процесiв та загроз, якi впливають на економiчну безпеку пiдприемств, дае класифка^я iндустрiальноТ та постiндустрiальноТ стадш на основi технологiчних укладiв [19, 20, 21] (модель 3, рис. 2). Технолопчш уклади пов'язують з появою проривних та пiдривних шновацш як первопричин технологiчних революцiй. А будь-яка револю^я - це завжди велика кiлькiсть рiзноманiтних соцiально-економiчних загроз. В.А. Комаров показав, що рiзниця технолопчних революцiй вiд технологiчних укладiв носить скорiше термiнологiчний характер при збер^анш загальноТ проблематики [15, с.48]. Як довела 1.Л. Петрова, аналiз технологiчних укладiв, якi реалiзуються в конкретнш краТн i, дае змогу з'ясувати технолопчне вiдставання конкретно! краТни (наприклад, УкраТни) вiд авангардних краТн св^у. Таке вiдставання краТни завжди становить загрозу ТТ економiчнiй безпец [23]. Крiм того, ми вважаемо, що до загроз, пов'язаних з технолопчними укладами, треба також вщнести невщповщнють iснуючоТ iнновацiйноТ культури украТнського суспiльства тим вимогам, ям пред'являються до суспiльства V технолопчного укладу - вiдкритiсть до творчосл, нововведень, готовностi до конструктивних змш [24]. На сьогоднi, на нашу думку, це головна загроза економiчнiй безпец не тiльки державi УкраТна, а i конкретним пiдприемствам. Результатом цього е вщставання промислового комплексу УкраТни вщ комплексiв найбiльш розвинутих краТн свiту, яке за експертними оцшками досягае 30 i бтьше рокiв. За рiзними джерелами на сьогодш у промисловому комплекс УкраТни на долю Ill та IV технолопчних укладiв приходиться 80-96% (табл. 1).
Таблиця 1
Доля технолопчних укпад;в в eKOHOMi^ деяких краТн (оцiнки, %)
КраТна Джерело Р1к III техн. уклад IV техн. уклад V техн. уклад VI техн. уклад
США 20 60 5
Рос1я [25] 2010 бтя 33 бтьш 50 приблиз но 10
Казахстан [26] 2015 65 34 1
2004 5 1
[27] 2013 прогноз 12 3
УкраТна [28] 2010 2013 57,9 38 4 7-8 0,1
[29] 2011 бтя 50 бтя 30 швидко знижу-еться 3-5
[22] 2013 94 5 1
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 125
Ц уклади базуються на таких галузях, як виробництво будГвельних матерiалiв, чорна та кольорова металурпя, судно- та верстатобудування, метало- та деревообробка, нафтохiмiчна промисловють. За розрахунками експертiв, в ц галузi УкраТни сьогоднi спрямована найбтьша частка iнвестицiй (приблизно 75% [27, с.15]). За своею сутнютю це швестицГТ на збiльшення виробництва, а не на шновацшний розвиток. Саме це можна вважати одним з головних факторiв зростання розриву мiж економкою УкраТни та розвинутих краТн, що е суттевою загрозою економiчнiй безпецi украТнських пiдприемств.
Вщносно V та VI технологiчного укладiв, якi сьогоднi визнають рiвень економГчноТ безпеки розвинутих краТн та шшГ базовi показники Тх розвитку, про УкраТну немае бiльш менш надшноТ' шформацп (див. табл. 1).
Досить наочно сутнють етапiв розвитку людства розкривае модель 4 (рис. 2). Вона вщображае стадiТ iсторико-економiчного прогресу (розвитку) за критерiем переважаючого фактору виробництва [22, с.35]. В координатах «час - вщносний обсяг уваги» для подiлу на складовi еволюцшного ряду «речовина - енергiя -шформа^я - «тонкЬ форми вияву матери» використовувались S-подiбнi кривi. З моменту, коли була запропонована ця модель (1988 рк), вщбулися суттевi змiни з позицГТ вiдносноТ уваги такому фактору як «знання». Тому в моделi «тонш> форми вияву матери замшен на знання. Ця модель деммонструе, що структура уах стадш розвитку однакова. На кожнш з них присутнГ речовина, енерпя, iнформацiя та знання. РГзниця лише в тому, який рiвень розвитку досягли технологи «переробки» цих компонент. Як бачимо, на сьогоднГ значна увага придтяеться iнформацiйному ресурсу (фактору) на фон рГзкого зростання уваги знанням.
На основГ цього можна стверджувати, що людство вперше за свою юторш увГйшло в такий стан, коли його розвиток i безпека визначаються не феноменами вияву матерiального свГту [речовина - енергiя - шформа^я], а феноменом вияву нематерГальноТ компоненти - знаннями. Знання е продуктом шновацшно-креативно-науково-творчоТ дГяльностГ особистост й не вiдокремлюються вГд неТ. Це е вГдмГнною ознакою феномену креативноТ економiки [30].
Аналiз публкацш Б.М. Кузика [1], С.О. ТульчшськоТ' [31], Г. Москалика [32], С.М. Туливетрова [33], М.М. Ковальова зГ ствавторами [34], O.I. ФедорищевоТ [35], О.М. ЧерновоТ [36], О.М. МшаевоТ' [37], В.А. ПлотнГкова та А.В. Яблочшкова [38] та Гн., якГ вГдображають рГзнГ пГдходи до визначення вектору розвитку постшдустрГального суспГльства, показав, що вс вони будують своТ прогнози на основГ аналГзу лГтературних джерел, якГ в основному вийшли в перГод з 1960 по 2003 роки. Початок цього термшу сшвпадае з початком рГзкого зростання уваги суспГльства до знань (модель 4 рис. 2), а також з початком постшдустрГально'Т стади розвитку людства та постекономГчноТ епохи (модель 1 та 2 рис. 2). При цьому велика ктькють лГтературних джерел одночасно використовуються в багатьох перерахованих вище публГкацГях. Це дало змогу, спираючись саме на таю публГкаци, провести ретроспективний аналГз «руху науковоТ думки» вГд виникнення поняття «економка знань», до «суспГльства зростаючоТ невизначеносп» в аспектГ появи загроз та проблем для економГчноТ безпеки шдприемств на етапГ становлення економГки, яка основана на знаннях (рис.3).
Загальноприйнятим е факт, що тонером «економГки знань» е Ф. Махлуп (1962 р.). З позици теми нашого дослщження важливим е висновок Ф. Махлупа вГдносно того, що «знання» та «шформацГя» це рГзн категори. Тому в дослГдженнях з економГчноТ безпеки крГм «ГнформацГйноТ безпеки» повинна дослщжуватись i «знаннева безпека». Але такий термГ ще не визначений в науцГ про економГчну безпеку. Ф. Махлуп вважав, що виробництво знань не завершуеться доти, доки вони не передан шшим особам i не е бтьше
126 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
надбанням одноТ особи. Знання можуть бути результатом отримання шформаци [35]. Але, процес передачi знань, особливо нов^шх технiчних, е достатньо складним i несе вiдповiднi загрози Тх подальшому ефективному використанню.
> \час
/
К
у
Суспшьство наростаючо!' невизначенот _
Глобальне сггьове суспшьство
Гнформацшт ресурси I технологи - джерело просування до пост-економ!чного Гнформащйна суспшьства епоха передбачае
\змши в уск аспектах життед1яльносп суспшьства
^ Коннепшя шформаншноТ економ1ка
/
>
Суспшьство ризику
\
Суспшьство, в якому процвгтатиме людська штелектуальна творчкть
Аграрна, ¡ндустр1альна,
\постшдустр!альна стадп" розвитку
Гнформашнна економжа
>
\
Взаемозв'язокта взаемозумовлешсть знань та шформаци
\
ч
у Економжа \ знань
® о
С1
® \
*__
Бек У.
Суспшьство ризику (1986)
£ 4
Тоффлер Е.
Третя хвтшя (1980)
¡Р 4
г- \
о о о\
Белл Д.
Грядуше пост-щдустр1альне суспшьство I . 11973) ,
ч
Махлуп Ф.
Виробництва та розподш знань у США (1962)
Гейтс Б.
Б1знес з1 швидостю думки
. йт ,
-N
Кастельс М
Гнформацшна епоха: економжа, суспшьство та
культура ^ (1996-1998) у л_____________________
Леш С.
Критика шформаци (2002)
Гноземцев В.Л.
За межами економ1чного суспшьства (1998)
Кастельс М
Гнформацшна економжа (1989)
Мае уда И.
Гнформацшне суспшьство як
пост-шдустр1альне суспшьство
'-V
Порат М.
Гнформацшна
економжа: Визначення та втпрювання (1977) ,
Рис. 3. Рух науковоТ думки вiд «Економiки знань» до «Суспшьства наростаючоТ
невизначеностi» Джерело: розроблено автором.
1дея нетотожностi понять «знання» та «шформа^я» була також розвинута Д. Беллом (1973 р), який вважав, що в постшдус^альному суспшьс^ головним е взаемозв'язок та взаемозумовлешсть знань та шформаци, пiдвищення важливост теоретичного знання, зростання класу носив знань та
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 127
штелектуальних технологш. Постiндустрiальне суспiльство за Д. Беллом характеризуемся не трудовою теорieю вартостi, а теорieю вартостi, яка основана на знаннях [37]. Вперше термш «шформацшна економка» запропонував використовувати ствроб^ник Стэнфордського центру мiждисциплiнарних дослщжень М. Порат (1977 р.).
Вш розробив класифiкацiю видiв економiчноТ дiяльностi, яка пов'язана зi знаннями та шформа^ею. Ця класифiкацiя дуже розмита i спрямована на макрорiвень. Тому залишаються незрозумiлими процеси мiкрорiвня, ям пов'язанi з iнформацiею та знаннями [38]. Але, виходячи з положень Д. Белла та М. Пората, з точки зору економiчноТ безпеки, серед показниш економiчноТ безпеки повинн бути показники вартосп, пов'язанi зi знаннями робiтникiв та органiзацiйними знаннями пщприемства. В якостi потенцiйних загроз можуть виступати нерозумiння рiзницi мiж знаннями та iнформацiею, з одного боку, особами, ям використовують ц поняття у своТй дiяльностi, а з шшоТ' -працiвниками служби безпеки.
1сторичним внеском у розвиток постшдус^ального суспiльства, ролi економiки знань у цьому сусптьства вважаеться концепщя Е. Тоффлера (1980 р.). Вона базуеться на тому, що перехщ вщ одшеТ стадiТ розвитку сусптьства до наступноТ - це ривок в науц i технiцi, який призводить до глибинних змш у житт суспiльства. ТакоТ думки дотримуються i Е. Масуда (1981 р.) та М. Кастельс (1989-1998 рр.). Вони розглядають нове суспiльство цшюно, у взаемозв'язку технологiТ, економiки, особистосп, культури та iн. Крiм того в цьому суспшьсга повинна акцентуватися увага на нормативних орiентирах та цшнюних критерiях [36]. У концепци iнформацiйноТ економiки М. Кастельс акцент робить на штелектуальних та шформацшно-когштивних характеристиках економки (здатностi генерувати, обробляти та використовувати шформацш та знання), штеграцп шформаци та глобалiзацiТ. Т краТни, в яких цi характеристики значно прш^ нiж у розвинутих краТнах, мають додатковi загрози економiчнiй безпецi з причини вiдставання у процесах глобального розвитку.
У. Бек (1986 р.) назвав постшдус^альне сусптьство, як сусптьство ризику [39]. При цьому вш вважав, що людство продовжуе жити в iндустрiальному сусптьство яке просто мае нову форму. На його думку одшею з вщмшних ознак вiд попередньоТ форми е те, що принцип рiвностi, який був щеалом iндустрiального сусптьства, змшюеться на принцип безпечностi, а осередком сусптьства стае не ам'я, а окремий шдивщ. На думку багатьох дослщниш, книга У. Бека е дуже суперечливою, але залишаеться i сьогоднi глибокою та актуальною науковою працею [40]. На нашу думку, з точки зору економiчноТ безпеки, У. Бек розкрив одну з головних причин значного збтьшення кшькосп джерел економiчноТ небезпеки у сучасному сусптьствк Це суб'ективне вщчуття безпеки та власна модель ТТ подолання у кожноТ особи як економiчного агенту.
Цей факт потребуе бтьш детального розгляду з урахуванням того, що особистють е единим джерелом нових знань, а останн - головним джерелом шновацшного розвитку. Глобалiзацiя розвитку вщбуваеться завдяки шформацшним ресурсам i технологiям (В.Л. 1ноземцев, 1998 р.), використання яких дало змогу створити глобальне сггьове сусптьство (Б. Гейтс, 1999 р.). В ньому економiчнi форми сусптьства будуються навколо глобальних атьових структур капггалу, управлшня та шформаци (з матерiальною основою у виглядi iнформацiйних технологш), а ведення господарства пов'язано з новими, практично невичерпними ресурсами - шформа^ею та знаннями, Тх мобтьнютю на базi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй [35].
Але, на думку С. Леша (2002 р.), «новий шформацшний порядок» призвiв також до появи нових небезпек [41]. У суспiльствi вщбуваеться формування
128 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
дистанцшно! культури у формi «життя на вщсташ», що призводить до неконтрольованоГ комплексностi iснування. Нестiйкiсть i безпрецедентна рухпивють сучасного суспiльства супроводжуеться формуванням «постлюдського» порядку, який будуеться на ще!' абстрактно!' знаковой' репрезентаци'. Як наслщок, сьогоднi людина не може повноцшно соцiалiзуватися у разi вщсутносп доступу до iнформацiйно-комунiкацiйних систем, ям замiнили традицiйнi соцiальнi структури. А нелiнiйнi та дискретнi сГтьовГ комушкаци' замiнили традицiйнi лГнГйнГ та iерархiчнi типи комунiкацiй. Це значно шдвищило невизначенiсть учасникiв таких комунiкацiй. Сьогодш цГ осо6ливостГ соцГалГзаци' осо6истостГ практично не враховуються в концепцГях побудови систем економГчноГ безпеки пГдприемств [42, 43, 44]. Але така потреба з позици' економГчноГ безпеки випливае, наприклад, зГ ствердження Л.Г. ШимаевоГ, вГдносно того, що змГст економГчноТ безпеки пГдприемств розкриваеться через забезпечення реалГзаци' стратегГчних ГнтересГв пГдприемств на основГ використання можливостей зовнГшнього середовища Гз застосуванням продуктивно!' взаемоди' Гз суб'ектами зовнГшнього середовища [45]. А зовшшне середовище сьогоднГ е сгтьовим ГнформацГйно-комунГкативним, яке, за визначенням С. Леша, е сусптьством зростаючоТ невизначеностк
Працею, що пГдсумувала проблеми початкового етапу становлення економГки, яка основана на знаннях, дослщники вважають статтю П.А. ДевГдса та Д. Фореа «ЕкономГчш основи суспГльства знань» (2003 р.) [46]. З точки зору економГчно'Г безпеки, важливими е висновки авторГв вГдносно того, що головне коршня проблеми новоТ економГки полягае у тому, що знання, ям е головним двигуном змш в економщ^ створюються, накопичуються та знецшюються безпрецедентно швидкими темпами. При цьому в рГзних секторах економГки вони ïï розвивають нерГвномГрно. На чолГ цих процесГв стоять органГзацП нового типу: «це сптьноти, якГ засвоенГ на знаннях, тобто органГзованГ групи шдивГфв, якГ, в першу чергу, прагнуть створити та розповсюдити новГ знання, якГ працюють на рГзш (ГнодГ навГть конкуруючГ) органiзацiï» [46, с.30]. 1нновацП стають практично единим шансом досягти виживання та процвГтання у висококонкурентних умовах глобальноï економГки. А на цьому фон виникае проблема «витоку мГзкГв» як на рГвн держав, так i пГдприемств. Цьому сприяють й ГнформацГйнГ технологи, в зв'язку з чим з'явився новий аспект проблеми довГри - довГри у вГртуальних вГдносинах.
З позици мГкроекономГки, фундаментальною та одшею з найбтьш вагомих в теори управлГння пГдприемством в умовах економГки знань е праця П.Ф. Друкера «БГзнес та шноваци» (1985 р.). Вона базуеться на розумшш шновацшно'|' дГяльностГ, практики пГдприемництва та пщприемницьких стратегГй як единого цГлого [47, с.8], а менеджменту як ново!' технологи' (а не ново!' науки або винаходу), яка перетворюе американську економГку у пщприемницьку економГку [47, с 37]. Головы висновки, ям випливають з теорiï П.Ф. Друкера та розкривають можливГ джерела загроз для економГчноГ безпеки пГдприемств, можна звести до наступних:
- пщприемницька дГяльнють пов'язана з великими ризиками [47, с.51];
- «ГнновацГйна дГяльнють» виступае економГчним та соцГальним, а не техшчним поняттям [47, с.60];
- новГ науковГ знання не е самим надшним та передбачуваним джерелом нововведень [47, с.64];
- шноваци, ям основанГ на знаннях, працюють Гз зупинками, спричиняють багато клопоту, та ними важко управляти [47, с.171];
- вттення шновацш, ям основанГ на знаннях, в жигп пов'язано з унГкальними ризиками i, що ще прше, йому властива невизначенГсть [47, с.190];
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 129
- для усшшного розвитку пщприемницького проекту потрГбно придати йому вГрну оргашзацшну структуру [47, с.273];
- з кожним членом нового проекту питання його зайнятост потрГбно вирГшувати шдивщуально, а не на основГ деяких психолопчних теорГй, жода з яких не була пщтверджена достатнГми емшричними доказами [47, с. 273];
- реалГзацГя пГдприемницьких стратегГй завжди несе певн ризики [47, с.328];
- у пщприемницькому суспГльствГ перед уама стоïть найскладнГше завдання - це необхщнють постГйного навчання та переквалГфкаци' [47, с. 411].
Проведений ретроспективний аналГз дозволяе зробити промГжний висновок вГдносно того, що основною загрозою у економщ^ яка побудована на знаннях, е особистють, життедГяльнють якоГ проходить у нових умовах шформацшно-комунГкацГйного середовища. Це середовище у сукупност з Гншими компонентами життедГяльносп, на думку Г. Москалика, складають неошдустрГальне суспГльство [32].
Для перевГрки прояву чи вГдсутностГ в тепершнш час загроз свГтовГй економГки знань, поява яких прогнозувалася вченими, зазначеними в моделГ на рис. 3 на початковш стадп ïï зародження, скористаемося статистичними даними. Вони сьогодш широко застосовуються для розрахунку рГзномаштних шдекав та рейтинпв ВсесвГтнього банку, Оргашзацп економiчноï спГвпрацГ та розвитку, ВсесвГтнього економГчного форуму та шш. СтатистичнГ показники, якГ безпосередньо пов'язан з концепцГею економГки знань, з'явилися у 1990-х роках, тому мають вже достатньо апробоваш методологи' ^'х розрахунку.
В якост базового шдексу використаемо 1ндекс людського розвитку. Вш часто використовуеться як синонГм таких понять як «якють життя», або «рГвень життя». Програма розвитку ООН вперше опублГкувала його у 1990 роцГ разом з визначенням поняття людського розвитку, яке вщображало нову Концепцш людського розвитку. Ця концепцГя змГнила «класичнГ» концепцiï економГчного розвитку, в яких головним показником виступав показник валового нацюнального продукту, головною метою громадського прогресу, проголошували економГчне зростання, а людину розглядали ттьки в якост руш^но^' сили цього розвитку. Тобто шдекс людського розвитку вщображае сучасне бачення вектору розвитку людства в напрямку укртлення здоров'я та збтьшення довголГття, розширення доступу до освГти та пГдвищення пдного рГвня життя (по паритету кушвельноГ спроможностГ) [48]. 1ндекс розрахований для 188 краж, якГ згрупованГ у чотири групи. З чотирьох груп виберемо кражи з дуже високим рГвнем шдексу людського розвитку (49 краш з шдексом бтьше 0,8), та кражи з високим рГвнем шдексу людського розвитку (56 краж з шдексом вщ 0,7 до 0,8). За даними 2015 року, до цГе1 групи належить i Укража (81 мюце з шдексом 0,747).
В якосп показникГв, ям описують стан сучасного економГчного середовища в краМ, використаемо глобальний шдекс шновацш, шдекс економГки знань, шдекс знань, рейтинг за рГвнем витрат на НДР та шдекс атьово! готовность А в якосп показникГв, ям вщображають результативнГсть дГяльностГ краж у такому середовищГ - рейтинг глобально! конкуренцiï та Гндекс соцГального прогресу.
Можна висунути таку ппотезу: якщо мГж бГльшГстю перерахованих показникГв юнуе висока кореляцГя для уах краïн, незалежно вГд того, в яку групу вони потрапляють, то прогнозоваш загрози не е проявленими; а якщо для одних краж кореляцГя висока, а для шших ш, то цГ загрози проявляються для краж з низькими значеннями коефщГенлв кореляци. На нашу думку, такий шдхщ в умовах глобалГзаци е бтьш шформацшно емким i достовГрним, нГж пГдходи, якГ базуються на вивченш статистичних показникГв конкретной' краïни.
У табл. 2 для двох груп краж наведет результати розрахунку коефщГенлв кореляцiï як мГж рангами, так i мГж значеннями шдешв. В табл. 3 наведена
130 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
статистика значень уах коефщieнтiв кореляци за шкалою тюноти зв'язку Чеддока.
Таблиця 2
Коефщieнти кореляци мiж iндексами та рейтингами, якi застосовуються для характеристики стану краш в економщ, яка основана на знаннях
№ Краша 1ндекс людського розвитку (2015) Глобальний шдекс шновацш (2014) 1ндекс економки знань (2012) 1ндекс знань (2012) Рейтинг по рiвню витрат на НДР (2012) о 3 СО о о гЗ .с --- 1-__ " с и О ^ X (и аз о - е Рейтинг глобально! конкуренцп (2016) 1ндекс социального прогресу(2015)
Кшькють краш в рейтингу 188 143 146 91 143 138 133
1 з дуже високим ршнем iндексу людського розвитку (1-49 м^це) 0,85 0,64 0,84
0,78 | | 0,65 | 0,67
0,65 | 0,63
0,73 |
0,8
0,82
0,87 | |
0,73
0,77
0,83
0,81
0,58 |
0,61
0,87
0,8 0,65 |
0,84 0,54
0,96
0,71
0,59
0,57
0,85
Мюце УкраТни в рейтингах 81 63 56 | 36 71 | 85 62
2 з високим р|внем Ыдексу людського розвитку (50-105 мiсце) 0,26 0,08 0,65
0,56 | | -0,12 | 0,14
0,05 | 0,38
0,55 |
0,23
0,23
0,59 | |
0,51
0,66
0,67
0,32
0,52 |
0,25
0,69
0,59 0,36 |
0,4 -0,16
0,85
0,28
0,34
0,1
0,44
Джерело: розраховано автором.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 131
Таблиця 3
Статистика значень коефщieнтiв кореляцп за шкалою тiсноти зв'язку
Чеддока
Значення Тюнота зв'язку Ктькють коефiцiентiв для краТн за шдексом людського розвитку
дуже високим високим
вщ 0,1 до 0,3 дуже слабка 0 11
вщ 0,3 до 0,5 слабка 0 6
вiд 0, 5 до 0,7 середня 11 11
вщ 0,7 до 0, 9 висока 16 1
вщ 0,9 до 0,99 дуже висока 1 0
Джерело: розраховано автором.
Як бачимо, для краТн з дуже високим piBHeM iндексу людського розвитку 57% коефiцiентiв кореляци показують високу тюноту зв'язку мiж iндексами. Це дае пiдстави стверджувати, що дуже висока якють життя у цих краТнах пояснюеться наявнiстю у них високого шновацшного потенцiалу та його ефективним використанням (коефiцiент кореляцп мiж шдексом людського розвитку (1ЛР) та глобальним шдексом шновацш (Г11) К1ЛР-Г11=0,85), високим рiвнем забезпечення основних потреб та добробуту людей, можливостi Тх розвитку (К1ЛР-1СП=0,82), розвиненiстю економiки, яка основана на знаннях (К1ЛР-1ЕЗ=0,78, К1ЛР-1З=0,8). Завдяки цьому ц краТни та !х iнститути мають здатнiсть забезпечувати стабiльнi темпи економiчного зростання, якi е стшкими в середньостроковiй перспективi (К1ЛР-1ГК=0,8, КП1-1ГК=0,83).
Наведене свiдчить, що в краТнах ^еТ' групи реалiзуеться людиноцентрична цивiлiзацiйна парадигма. Вона враховуе важливють соцiальниx вiдносин у iнновацiйнiй дiяльностi. Людина перестае розглядатися як «людина економiчна», а прiоритети розвитку пов'язан з питаннями якостi та безпеки життя мешкан^в цих краТн. Тому в цих краТнах загрози економiчнiй безпецi, якi викликанi переходом до економки, яка основана на знаннях, е м^мальними.
Цього неможливо стверджувати про краТни з високим значенням шдексу людського розвитку. Цi краТни мають значно меншi значення коефiцiентiв кореляци порiвняно з аналогiчними для краТн з дуже високими значеннями шдексу людського розвитку. Так, К1ЛР-Г11=0,26, К1ЛР-1СП=0,23, К1ЛР-1ЕЗ=0,56, К1ЛР-|З=0,59. Але, здатнють забезпечувати стабiльнi темпи економiчного зростання цих краТн, як i краТн першоТ групи, визначаеться Тх шновацшним потенцiалом. Про це свiдчить значення КГ1МГК=0,67. КраТни цiеТ групи не перейшли у повнiй мiрi до реалiзацiТ людиноцентричноТ цивiлiзацiйноТ парадигми. Саме це можна вважати головною причиною прояву загроз економiчнiй безпец пщприемств у довгостроковiй перспективi.
Економiка протягом останшх 40-50 рокiв зазнала суттевих структурних та змiстовниx змiн. Саме тому сучасна економка мае велику ктькють назв, якi корелюються з одним iз суттевих напрямкiв ТТ змiн. Крiм назв «шформацшна», «знанева», ТТ визначають як «атьова», «молекулярна», «шновацшна» та iнш. (табл. 4). Табл. 4 побудована на пiдставi шформаци, яка була нами виявлена в шформацшному iнтернет-просторi шляхом застосування шформацшно-пошуковоТ системи Google. Ця система, за висновками фаxiвцiв, характеризуеться високою релевантнютю шформаци, що отримуеться, та ТТ повнотою завдяки можливостi здiйснювати пошук практично по вам ресурсам, ям представленi в 1нтернет [49].
132 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
Таблиця 4
Статистика Google на запити у виглядi базових термМв та 1х поеднання з системоутворюючим термiном «економiка»
Сортування базових термжш Сортування словосполучень
% Накопичена кшыасть Результати пошуку Термк Словосполучення Результати пошуку Накопичена киьисть %
/'"33 55100000 55100000 електронна молекулярна 13100000 13100000 28'
55 90200000 35100000 знань електронна 10300000 23400000 49
74 122490000 32290000 проекта знань 8940000 32340000 68
88 144990000 22500000 шформацшна шформацшна 6340000 38680000 81
91 150370000 5380000 мережна щэоекгна 4560000 43240000, 91.
94 154980000 4610000 сервкна ¡нновациша 1490000 44730000 94
96 158380000 3400000 ¡нновацшна креативна 889000 45619000 96
98 161350000 2970000 креативна мережна 561000 46180000 97
99 162910000 1560000 моле^лярна сировинна 553000 46733000 98
99 163940000 1030000 постшдустр1альна наукоемна 455000 47188000 99
100 164878000 938000 сировинна сервюна 364000 47552000 100
100 164927200 49200 наукоемна поетшдустр1альна 63000 47615000 100
100 164952100 24900 тлобалвована тлобалвована 13100 47628100 100
Джерело: розроблено автором.
Електронна статистика вщображае всi результати, в яких зус^чаються вказанi в пошуку термiни. При цьому, вона не може передати змютовне навантаження Тх вживання. Тому цieю iнформацieю потрiбно користуватися як якiсною та нечггкою.
Структура запиту для пошуку складалася з двох термЫв: системоутворювального «економка» та базового, який характеризував цю економiку. Для бiльш повного розумшня застосування в електронному iнформацiйному просторi базових термiнiв було проведено окремий пошук частоти Тх використання. Статистика показала, що найбтьш часто зустрiчаeться термiн «цифрова». У загальному обсязi застосувань усiх базових термiнiв, що розглядалися, його частка склала майже 93%. А в поеднанш з термшом «економка» - тiльки близько 12%. Це цтком зрозумiло, тому що цей термш мае дуже широке загальне застосування. Тому вш був виключений з перелiку як фоновий.
Пюля виключення з розгляду термшу «цифрова», п'ять наступних термiнiв склали близько 91% вщ загальноТ кшькосп вживання усiх термiнiв, що залишилися. Це свiдчить про те, що сучасну економку розглядають як електронну - 33%, знань - 22%, проектну - 20%, шформацшну - 14%, атьову (мережеву) - 3%. Однак пщ час сптьного пошуку перше мюце посiло словосполучення «молекулярна економiка». Частота вживання такого контексту склала 28%. Iншi чотири мюця у 91% загального обсягу уах уживаних словосполучень посiли контексти «електронна» (22%), «знань» (19%), «шформацшна» (13%), «проектна» (10%). На нашу думку, цей факт пояснюе розгляд життевих ци^в рiзних економiк за критерiем економiчноТ доданоТ вартостi [50]. Сьогодш молекулярна економiка знаходиться на стади входження до зони зростання (технологи), яка е найбтьш динамiчною порiвняно з iншими стадiями.
Наступний контекст - «шновацшна економiка», мав ттьки 3% в загальному обсязi дослщжуваних контекстiв. А термiн «пiдприемницька економка», який запропонував П. Друкер [47, с.13], склав лише 15% щодо шновацшно'Т економiки (тобто вiд 3%). Невелика доля вживання термЫв «шновацшна» та
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 133
«пщприемницька», на нашу думку, можна пояснити тим, що пюля появи термЫв «економка знань» та «iнформацiйна економка» розпочався процес диферен^аци' дослiджень, що пщкреслюе складнiсть ycix процесiв, ям вiдбуваються в сучаснiй економiцi. А термши «iнновацiйна» та «пiдприeмницька» мають бтьш iнтегроване значення.
Як бачимо, багатоконтекстнють розгляду сучасноТ економiки зумовлена природним результатом розвитку людства. Змша та межi мiж епохами (стадiями) розвитку е умовними й неч^кими. Данi, наведенi на рис. 2, свщчать, що кожна наступна епоха е результатом вщповщного розвитку попередньоТ. Саме тому в нових епохах збер^аються риси попереднiх та обов'язково прослщковуються риси наступних епох. Тому розгляд економiчноï безпеки пiдприемств в сучасних умовах як цтюного явища потребуе змiни методологiï ТТ шзнання, оцiнювання та забезпечення. Пiзнання починаеться з виявлення особливостей сучасноТ економки з позицiï рiзних аспектiв. Враховуючи, що розгляд з таких аспек^в, як «глобалiзована» та «постiндустрiальна» дае уявлення лише про загальн просторово-часовi особливостi економiки, вони не е центральними в питаннях вивчення економiчноï безпеки пщприемств.
Результати аналiзу особливостей сучасноТ економiки з позицiï рiзних контекстiв ï'ï розгляду дозволяе стверджувати наступне. Незалежно вщ того, який контекст розгляду економки береться як визначальний (шформацшний, мережевий або шш.), в якостi головних джерел переваг розглядаються знання, креативнi та творчi навички особистостей, а також вмшня Тх використовувати. А це, як довiв Р.Г. Шангараев на основi ретроспективного аналiзу праць, пов'язаних зi змiною моделi людини економiчноï в системi економiчних вiдносин, вiдповiдае вщмшним ознакам абстрактно'! моделi людини шновацшноТ, яка описуе деякий iдеал людини, яка функцюнуе в умовах шновацшно'Г економiки [51, с.75]. Застосування таких моделей вщповщае людиноцентричностi цив^зац^ноТ парадигми дослщження основоположнiй ролi економiчних суб'ек^в у функцiонуваннi господарськоТ сфери сусптьства [9, с.12].
Для цiлiсного представлення сучасноТ економiки скористаемося графiчною нота^ею методологи' функцiонального моделювання IDTF0 [52]. Таку нотацш також називають процесною моделлю. Вибiр такоТ моделi зумовлений тим, що сьогодш моделi типу «вхщ-вихщ» широко використовують не ттьки при розглядi економiчних явищ на мiкрорiвнi [53], а i на макрорiвнi. Так, В.Л. Макаров, характеризуючи економiку, яка основана на знаннях, використовував саме таку модель [54]. Це дало йому змогу запропонувати показник збалансованост розвитку економки знань та оцшити внутрiшню збалансованiсть секторiв галузей пiдвищеного попиту на знання.
Вагомим аргументом на користь використання процесноТ моделi е встановлена С.В. Степаненком тенден^я у пiзнаннi економiчних систем. Вiн зазначае, що сьогодш провщну роль починае займати процесний пщхщ, який змiнюе дослiдження, що базуються на загальнонауковш парадигмi поняття мехашзму [9, с.175-176]. Тобто, механютичний свiтогляд, який орiентований на аналiз причинно-наслiдкових залежностей та лiнiйностi Тх розвитку, змшюеться на дослiдження за допомогою людськоТ свiдомостi до наукового аналiзу процесiв взаемоди' усiх складових процеав, якi вiдбуваються в та з системними об'ектами. Пщтвердженням цьому е використання моделТ «вхГд-вихГд» при представлены рГзних механiзмiв управлiння, планування та ш. в теорiï управлшня [55, с. 61].
На рис. 4 представлено варiант процесноТ моделi сучасноТ економiки.
В моделi вщображеш головнГ контексти Т'Т розгляду у змютовнш вГдповГдностГ компонентам процесноТ модели вхщш потоки, процес, вихГднГ потоки, ^руючГ впливи та ресурси. До компоненту «^руючГ впливи» вГдноситься ттьки один
134 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
ч.
ПРОЕКТНА
(визначае тдх1д до управлшня дгяльшстю)
Ч
= = = =__У
N
\
Серв1сна \ НооекономЁка
(визначають стратегию розвитку та фунщюнування)
/
I
| Сировинна
| (визначае | обмеження | д1яльноат)
I
I
Молекулярна
1пформацшна, 1ндустр1альна Аграрпа
(визначають головний компонент структуры продуктов дьяльноспй)
\
t
ч.
1нформац1Йна, Електронна Мережна (визначають шетрументарш ЫяльностО
1ННОВАЦ1ЙНА
Креативна, Знаннева
Наукоемна (визначають джерело розвитку та фунщюнування)
/
Рис. 4. Графiчна форма представлення сучасноТ економiки як елемен^в
процесноТ моделi
Джерело: розроблено автором.
контекст - «проектний». Щодо уах iнших компонентiв, то вони мютять декiлька контекстiв розгляду сучасноТ економки. Але усi цi контексти можна об'еднати одним термiном - «шновацшний». Пiдставою для цього е сучасна класифка^я iнновацiй, приведена у «Керiвництвi ОСЛО» - головному методологiчному документ ОрганiзацiТ економiчноТ спiвпрацi та розвитку в галузi iнновацiй [56, с.21]. У Керiвництвi видiлено продуктовi, процесс, органiзацiйнi та маркетинговi типи шновацш. Пiд цi типи iнновацiй пщпадають усi компоненти процесноТ моделi.
Пщтвердженням несуперечностi розробленоТ моделi може слугувати той факт, що в нш знаходять свое лопчне мiсце вщносно новi та менш застосованi в економiчнiй лiтературi контексти розгляду сучасноТ економки. Так, «нооекономiка» розташовуеться на виходi моделi разом з сервюною економiкою. За визначенням, наведеним у [57], нооекономка - це «{економiчна форма реалiзацiТ людством процесiв самопщтримки функцiй життедiяльностi соцiуму шляхом оперування матерiальними та нематерiальними чинниками} з домшантним вектором когнiтивних чинникiв для гармоншного розвитку техно-природного середовища з когерентним позитивним впливом на со^ум». А сервюну економiку можна визначити як «економку соцiуму, в ямй {економiчна форма .... оперування матерiальними та нематерiальними чинниками}, ям структурованi в загальних iнтересах забезпечення добробуту економiчно iндивiдуалiзованих суб'ектiв со^уму та Тх груп» [57]. Ц економiки, за наявностi загальних ознак, видтених у визначеннi як {....}, мають принципово рiзнi цiлi: сервюна - забезпечення добробуту суб'ектiв со^уму, а нооекономiка -гармонiйний розвиток техно-природного середовища з позитивним впливом на со^ум. Ц вiдмiнностi та загальн риси повиннi визначати стратеги розвитку. При цьому, як зазначають А.1. Агеев та е.Л. Логшов в полiтицi розвинутих краТн за останне десятирiччя значно зросла увага до економiчноТ безпеки [57].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 135
Другим пщтвердженням несуперечност запропонованоТ моделi слугуе логiчне розташування концепту «молекулярна економка» в зонi контекстiв, якi вщносяться до структури внутрiшнього валового продукту. В процес розвитку людства ця структура змшювалася на користь «нових» економiк: вiд сiльськогосподарськоТ продукцп до промислових товарiв, вiд товарiв до послуг, вщ товарiв i послуг до шформаци, а сьогоднi - вiд шформаци на користь молекулярних технологш [50, с.45]. К. Мейер та С. Девю стверджують, що вщбуваеться i змiна напряму розвитку бiзнесу, в якому будуть переважати комптятори матерiалiв, персональнi лiкарнi, ушверсальш наставники, машини переживань, комп'ютерне моделювання соцiальних наук. Змiнюeться i оргашзацшна компонента розвитку пiдприeмств: вiд наказiв та контролю, Герархи, наукового управлшня (шдустрГальна економiка) до адаптивних пщприемств (iнформацiйна економiка) i далi до нових пiдходiв до управлiння, як ще мають виникнути [50, с.41]. Найважливiшим з позици економГчноТ безпеки е врахування прерогативи адаптивностi в управлшш. Але ця адаптивнiсть не та, що вивчалася ще наприкшц ХХ ст. [58]. Це адаптивнють «в умовах зростаючоТ економГчно'Г ентропи внаслiдок катастрофГчноТ турбулентностi свГтовоГ економки» [57]. Як показала глобальна фшансова криза, свiтова економiка «внаслiдок свое!' взаемопов'язаносп, точнiше гiперкогерентностi, перестала бути сукупнютю окремих нацiональних економiк i перетворилася на якГсно iнше явище вищого рГвня та ступеня взаемопов'язаност та взаемозалежностi - економiку соцГуму» [57].
Результати глобального дослiдження 2008 року компани IBM «Пiдприемства майбутнього», в якому прийняли участь бтьш 1000 керiвникiв Гз 40 краш, встановили, що керГвники активно наближають структуру сво'Гх компанГй до моделей глобального бГзнесу. ЦГ структурнГ змши вГдбуваються незалежно вГд розмГру пГдприемств. КерГвництво змГнами вГдбуваеться за рахунок структурованих програм (сукупност пов'язаних проектГв), якГ спрямованГ на досягнення конкретних бГзнес-результатГв. А керГвництво портфелем швестицш (сукупнГстю непов'язаних проектГв) пГдтримуе та захищае перспективы проекти i систематично припиняе подальшу розробку Гдей, що себе не виправдали [59].
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. Описан результати дозволяють зробити висновок, що сучаснГ пщприемства, якГ вГдповГдають запропонованГй моделГ, можна назвати шновацшними проектно-орГентованими пщприемствами. Саме дГяльнГсть таких пГдприемств потрГбно вибирати як об'ект реального свГту для подальшого вивчення питань економГчно'Г безпеки сучасних суб'ектГв господарювання. ЕкономГчна безпека таких пГдприемств, в першу чергу, залежатиме вщ здатностГ людських ресурсГв з високою частотою генерувати рацюнальш Где7 та забезпечувати максимальний темп Тх упровадження [60]. Але це неможливо зробити без глибокого розумшня кардинальних вщмшних ознак таких пГдприемств, того, що собою являе економГчна безпека в економщГ, яка основана на знаннях, i якГ принципово новГ пГдходи потрГбнГ для и оцГнювання.
Л1ТЕРАТУРА
1 Кузык, Б.Н. Глобальный срез долгосрочного прогнозирования [Текст] / Б.Н. Кузык // Интеграл. - 2008. - № 2(40). - С. 28-29.
2 Гальчинський, А.С. Глобальн трансформаций концептуальн1 альтернативи. Методолопчш аспекти: Наук. вид. [Текст]/ А.С. Гальчинський. - К.: Либщь, 2006. - 312 с.
3 Клейнер, Г.О границах неограниченного [Текст] / Г.О. Клейнер // Вопросы экономики. -2012. - № 2. - С.140-145.
4 Шевченко, Ю.С. Конвергенция науки, технологий и человека: философский анализ [Текст]: автореф. дис. ... к-та. филос. наук: 09.00.08 / Ю.С. Шевченко; ФГАОУ ВПО «Южный федеральный университет». - Ростов н/Д, 2014. - 27 с.
136 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
5 Ковальчук, М.В. Конвергенция наук и технологий - прорыв в будущее [Текст] / М.В. Ковальчук // Российские нано технологии. - 2011. - Т. 6. - № 1-2. - С. 13-23.
6 Прайд, В. Феномен NBIC-конвергенции: Реальность и ожидания [Текст] / В. Прайд, Д.А. Медведев // Философские науки. - 2008. -№ 1. - С. 97-117.
7 Захаров, А.И. Экономическая безопасность в глобализированной экономике [Текст] /
A.И. Захаров // Зовншня торпвля. Економiчна безпека / Уыверситет економки та права «КРОК». - № 5. - 2011. - С. 49-56.
8 Батова, В.Н. Системное обеспечение экономической безопасности российского предпринимательства в период глобализации экономики [Текст] / В.Н. Батова // Российское предпринимательство. - 2013. - № 3(225). - С. 20-24.
9 Степаненко, С.В. 1нституцюнальний аналiз економiчних систем (проблеми методологи): Монографiя [Текст] / С.В. Степаненко. - К.: КНЕУ, 2008. - 312с.
10 Королев, М.И. Экономическая безопасность фирмы: теория, практика, выбор стратегии [Текст] / М.И. Королев. - М.: Экономика, 2011. 284 с.
11 Хасанова, В.Н. Теоретические подходы к изучению общественного развития [Текст] /
B.Н. Хасанова // Вопросы современной науки и практики. - 2007. -№ 3(9). - С. 121-126.
12 Давыдов, Д.С. Цивилизационный подход как методология анализа глобального хозяйства: история развития, основные принципы и содержание [Текст] / Д.С. Давыдов // Социальная экономика . - 2009. - № 2. - С. 56-77.
13 Фттенко, А.С. Особливост дослщження глобальних трансформацм [Текст] /
A.С. Фттенко// Стратепя розвитку Укра'ни. Економка, соцюлопя, право. - 2012. -№ 1. -
C. 273-276.
14 Исторический метод [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://terme.ru/termin/istoricheskii-metod.html.
15 Комаров, В.М. Основные положения теории инноваций [Текст] / В.М. Комаров. - М.: Издательский дом «Дело» РАНХиГС, 2012. - 190 с.
16 Нуриев, Р.М. Сравнение экономических систем в пространстве: цивилизационные подходы к анализу [Текст] / Р.М. Нуриев // TERRA ECONOMICUS . - 2010. - Том 8. -№2. - С. 138-153.
17 Иноземцев, В.Л. Постэкономическое общество [Электронный ресурс] /
B.Л. Иноземцев. - Режим доступа: http://postmodern.in.ua/?p=1072.
18 Типология общества [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.grandars.ru/college/sociologiya/tipologiya-obshchestva.html.
19 Балабанова, Н.В. Использование концепции технологических укладов в разрешении экономических кризисов [Текст] / Н.В. Балабанова // Вюник Марiупольського державного ушверситету серiя: економка. - 2011. -вип.2. - С. 12-19.
20 Василенко, В. Технологические уклады в контексте стремления экономических систем к идеальности [Электронный ресурс] / В. Василенко // Соцiально-економiчнi проблеми i держава. - 2013. - Вип. 1 (8). - С. 65-72. - Режим доступа: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2013/13vvoski.pdf.
21 Крюкова, Т.М. Технологические уклады как основа развития общественного производства и инновационной деятельности путем реализации промышленной политики в современных условиях хозяйствования и управления [Текст] / Т.М. Крюкова // Труды Нижегородского государственного технического университета им. Р.Е. Алексеева. - 2015. -№ 3(110). - С. 287-294.
22 Информатика [Текст] / Г.Р. Громов, В.Г. Овчинников, В.Н. Бусленко, М.Е. Кобранов, ред. Б.М. Васильев - М.: Знание, 1988. - Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Радиоелектроника и связь»; № 12). - 64 с.
23 Петрова, 1.Л. Становлення ринку Ыновацм в контекст економiчноí безпеки Укра'Ши [Електронний ресурс] / 1.Л. Петрова // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економка". - 2013. - №8. - Режим доступу : http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=2221.
24 Петрова, 1.Л. 1нновацп як стратепчний прюритет сусптьного розвитку [Текст] / 1.Л. Петрова // 1нновацмна дiяльнiсть: стимули та перешкоди: монографiя/ Петрова 1.Л., Шпильова Т.1., СисолЫа Н.П. За наук. ред. проф. Петрово' 1.Л. - К.: Дорадо, 2010.- С. 9-21.
25 Кабалов, Е. Шестой технологический уклад [Электронный ресурс] / Е. Кабалов // Наука и жизнь. - 2010. -№ 4. - Режим доступа: http://www.nkj.ru/archive/articles/17800/.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59) 137
26 Надыров, Ш.М. Проблемы встраивания республики Казахстан в мировые технологические цепи. Материалы XXXVII международной научно-практической конференции: «Современная экономика и финансы: исследования и разработки» 30.09.2015г. СПб [Текст] / Ш.М. Надыров, А.А. Ахаев. - СПб.: Центр экономических исследований, 2015. - С. 13-16.
27 1нновацмна дiяльнiсть трансфер технологш та комерцiалiзацiя науково-техычних розробок [Текст] / Державний комтет Укра'ни з питань науки, шновацм та шформатизаци, Ымецьке бюро техычного ствроб^ництва. - К., 2010. - 128 с.
28 Василенко, В. Технологические уклады в контексте стремления экономических систем к идеальности [Электронный ресурс] / В. Василенко // Соцiально-економiчнi проблеми i держава. - 2013. - Вип. 1(8). - С. 65-72. - Режим доступа: http://sepd.tntu.edu.ua/imaqes/stories/pdf/2013/13vvoski.pdf.
29 Балабанова, Н.В. Использование концепции технологических укладов в разрешении экономических кризисов [Текст] / Н.В. Балабанова// Вюник Марiупольського державного уыверситету серiя: економка. - 2011. -вип. 2. - С. 12-19.
30 Абрамов, Е.Г. Феномен креативной экономики в бизнесе [Электронный ресурс] / Е.Г. Абрамов, О.Н. Мельников // Вопросы инновационной экономики. - 2011. - № 1 (1). -с. 36-43. - Режим доступа: http://www.creativeconomy.ru/articles/14446/.
31 Тульчинська, С.О. Науковi пщходи до визначення вектора розвитку постiндустрiального сусптьства [Електронний ресурс]/ С.О. Тульчинська. - Режим доступу: http://economy.kpi.ua/ru/node/815.
32 Москалик, Г. 1нформацмно-комушкацшне середовище неоiндустрiального сусптьства [Текст] / Г. Москалик // Вюник 1нституту розвитку дитини. - 2013. -вип.30. - С. 41-46.
33 Туливетров, С.Н. Философия «Опасной техники» и проблемы «Опасного знания» сусптьства [Текст] / С.Н. Туливетров // Экономические и гуманитарные исследования регионов. - 2014. -№ 4. - С. 54-57.
34 Ковалев, М.М. Экономическая модернизация как строительство экономики знаний [Текст] / М.М. Ковалев, С.И. Пасеко, Лю Цзэпин// Веснк БДУ. Сер. 3. - 2011. -№ 3. - С. 102-107.
35 Федорищева, О.И. К вопросу о теоретико-методологической интерпретации категории "современная экономика" [Текст] / О.И. Федорищева // Интеграл. - 2008. - № 2 (40). - С. 49-51.
36 Чернова, Е.Н. Концепция информационного общества в современном социальном познании [Текст] / Е.Н. Чернова // Гуманитарные и социальные науки. - 2010. - № 6. - С. 112-121.
37 Минаева, О.Н. Измерение экономики знаний: проблемы и перспективы [Электронный ресурс] / О.Н Минаева. - Режим доступа: www.econorus.orq/consp/files/8cku.doc.
38 Плотников, В.А. Концепция информационной экономики и особенности ее реализации в военно-экономической сфере [Текст] / В.А. Плотников, А.В. Яблочников // Теория и практика сервиса: экономика, социальная сфера, технологии. - 2014. - № 2(20). - С. 5058.
39 Бек, У. Общество риска: На пути к другому модерну [Текст] / У. Бек; пер. с нем. В. Седельника, Н. Федоровой. - М.: Прогресс-Традиция, 2000. - 383 с.
40 Общество риска. На пути к другому модерну перспективы [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.univer.omsk.ru/omsk/socstuds/ubek/intro.html.
41 Ерохин, А.В. Критическая теория информации Скотта Лэша [Электронный ресурс] / А.В. Ерохин, Л.Н. Ерохина. - Режим доступу: sioi.conf.udsu.ru/files/1252609508.doc.
42 Куделя, Л.В. Формування концепцп забезпечення економiчноí безпеки пщприемств [Текст] / Л.В. Куделя // Науковий вюник Херсонського державного уыверситету. - 2014. -вип. 5. - ч. 2 . -С. 125-128.
43 Сорогавська, О.А. 1нформацшна безпека пщприемства: новi загрози та перспективи [Текст] / О.А. Сорогавська, В.Л. Гевко // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. - 2010. - Том 2. - № 2. - С. 32-35.
44 Яременко, О.Ф. Концеп^я управлшня економiчною безпекою як передумова економiчноí стмкос^ пщприемства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: esis.at.ua/publ/2012/bezpekoznavstvo_teorija_ta_praktika/jaremenko_o_f_koncepcija_upravlinn ja_ekonomichnoju_bezpekoju_jak_peredumova_ekonomichnoji_stijkosti_pidpriemstva/4-1-0-117.
138 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
45 Чечетова, Н.Ф. Теоретичн пщходи до формування сучасноТ системи економмчноТ безпеки [Текст] / Н.Ф. Чечетова // Зовншня торпвля. Економiчна безпека / Ун-т економки та права «КРОК». - Вип.6. - 2011. - С.42-47.
46 Дэвид, П.А. Экономические основы общества знаний [Текст] / П.А. Дэвид, Д. Форэ // Экономический вестник Ростовского государственного университета. - 2003. - Том 1. -№ 1. - С. 29-55.
47 Друкер, Ф.П., Бизнес и инновации [Текст] / Питер Ф. Друкер; пер. с англ. - М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. - 434 с.
48 Индекс развития человеческого потенциала [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://qtmarket.ru/ratinqs/human-development-index/human-development-index-info.
49 Пальчунов, Д.Е. Решение задачи поиска информации на основе онтологий [Текст] / Д.Е. Пальчунов // Бизнес-информатика. - 2008. - № 1. - С. 3-13.
50 Мейер, К. Живая организация [Текст] / Кристофер Мейер, Стэн Дэвис; пер. с англ. -М.: Изд-во «Добрая книга», 2007. - 368 с.
51 Шангараев, Р.Г. Об инновационном человеке как экономическом типе [Электронный ресурс] / Р.Г. Шангараев // Теоретическая экономика. - 2012. - №6. - С.74-79. - Режим доступа: http://www.theoreticaleconomy.info.
52 Британский стандарт BS 6143:1992 «Руководство по экономике качества». Часть 1. «Модель затрат на процесс»/ BS 6143:1992 «Guide to the economics of quality». Part 1. «Process cost model»/ М.: НТК «Трек», 2000. - 28 с.
53 Елиферов, В.Г. Бизнес-процесы: Регламентация и управление [Текст] / В.Г. Елиферов, В.В. Репин. - М. : ИНФРА-М, 2006. - 319 с.
54 Макаров, В.Л. Экономика знаний: уроки для России [Электронный ресурс] / В.Л. Макаров // Вестник Российской академии наук. - 2003. - Том 73. - №5. - Режим доступу: http://vivovoco.astronet.ru/VV/JOURNAL/VRAN/SESSION/VRAN5.HTM.
55 Механизмы управления: Учебное пособие / В.Н. Бурков, И.В. Буркова, М.В. Губко и др. Под ред. Д.А. Новикова. - М.: ЛЕНАНД, 2011. - 192 с.
56 Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям [Электронный ресурс] / Пер. с англ. «Центр исследований и статистики науки» М.: 2010. -Режим доступа: http://old.mon.qov.ru/files/materials/7766/ruk.oslo.pdf.
57 Агеев, А.И. Нооэкономика: определенная экономика в неопределенном будущем [Электронний ресурс] / А.И. Агеев, Е.Л. Логинов // Экономические стратегии. - 27.09.2011.
- №11. - Режим доступа: http://www.ipr-ras.ru/articles/loqinov11-01. pdf.
58 Адапта^я промислових пщприемств до науково-техычних нововведень [Текст] / В.М. Гончаров, Г.1. Дибню, П.В. Ромбах та ш; пщ ред. В.М. Гончарова. - К.: Техшка, 1992.
- 132 с.
59 Корнильев, К.Г. Предприятие будущего: результаты глобального исследования компании IBM [Текст] / К.Г. Корнильев // Российский журнал менеджмента. - 2009. - Том 7. - № 1. - С. 149-178.
60 Атоян, В.Р. К вопросу теории инновационного общества [Электронный ресурс] / В.Р. Атоян, В.Ю. Лопухин // Креативная экономика. - 2010. - № 10(46). - С. 49-56. - Режим доступа: http://www.creativeconomy.ru/articles/3796/.
Рецензент статт д.е.н., проф. Ляшенко О.М.
Стаття рекомендована до публкацп 28.09.2016 р.
Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №3(59)
139
