CC BY
33
Волков Володимир Петрович, д.т.н., професор, академiк Академп eKOHOMÍ4HMx наук Украши, професор кафедри пiдприeмництва, менеджменту оргаызацш та логiстики Запорiзького нацюнального унiверситету e-mail: [email protected]
Карбiвничий Роман Олексшович, аспiрант Запорiзького нацiонального унiверситету e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Горошкова Лидия Анатольевна, д.э.н., доцент, академик Академии экономических наук Украины, профессор кафедры предпринимательства, менеджмента организаций и логистики Запорожского национального университета
e-mail: [email protected]
Волков Владимир Петрович, д.т.н., профессор, академик Академии экономических наук Украины, профессор кафедры предпринимательства, менеджмента организаций и логистики Запорожского национального университета
e-mail: [email protected]
Карбивничий Роман Алексеевич, аспирант Запорожского национального университета e-mail: [email protected]
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Horoshkova Lidiia, D. Sc. in Economics, Professor of the Chair of entrepreneurship, management of organizations and logistics, Zaporizhzhya National University e-mail: [email protected]
Volkov Vladimir, D. Sc. in Technical, Professor, Professor of the Chair of entrepreneurship, management of organizations and logistics, Zaporizhzhya National University e-mail: [email protected]
Karbivnychyi Roman, Postgraduate, Zaporizhzhya National University e-mail: [email protected]
УДК 330.341.1(477):339.9 https://doi.org/10.31470/2306-546X^018-38-97-104
НЕОБХ1ДН1СТЬ МОДЕРН1ЗАЦ11 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП
Леваева Л.Ю., Кучеренко С.Ю.
Загальна мета досл'дження: виявлення механ1'зм1в цльового управлння процесами модершзацУУз боку держави за допомогою впровадження в'дпов'дних правил, процедур / стандарт'¡в д'яльност'! суб'ект'в модерн'зац'УУ.
Реалiзацiя мети передбачае виршення таких конкретних завдань: виконання анал'зу i на його основ! узагальнення стану проблеми модершзацп в основних сферах украУнського суспльства в посткризовий перод розвитку; систематиза^я основних характеристик актив'зацп модернiзацiйних процесв у в'тчизнянш економц досл'дження впливу зовн'шшх фактор'в вдкритоУ економки УкраУни на процеси модерн'зац'УУ економки.
Об'ектом дослдження е соцiально-економiчна сфера УкраУни.
Предметом досл'дження виступають механiзми / в'дносини, що сприяють здшсненню модерн'зацУУ украУнського сусп'тьства в посткризовий перюд економ'чного розвитку.
Теоретико-методологiчну основу дослдження становлять аналтичний / системний п'дх'д до вивчення об'екта дослдження. Досягнення зазначеноУ основноУ мети / виршення поставлених завдань здшснюеться з використанням теоретичних / емпiричних методв наукового пзнання: сторичного / логiчного, статистичного, '¡ндукцУУ i дедукцп, порiвняльного аналзу, абстрагування / агрегування, основних положень економ'чно'У науки в цлому.
Результати роботи. Визначено мету та результати модершзацУУ економки УкраУни, уточнено поняття «модернiзацiя економки», розглянуто основн тенденцУУта напрямки модершзацУУна^онально'У економки.
Висновки. Успшна модернiзацiя краУни е запорукою динамiчного та демократичного розвитку краУни. Стратег'чною метою розвитку економки УкраУни е входження УкраУни до групи краУн, де дом/'нуе !нновац/'йний шлях розвитку. Забезпечення стшкого зростання економки та рiвня життя населення УкраУни вимагае реалiзацiУ соцiально-економiчних реформ, спрямованих на змну економ'чних механ1'зм1в розвитку, системну модер^за^ю економки краУни.
Ключов'1 слова: глобалiзацiя, модернiзацiя, основн етапи модершзацУУ, типи модерн'зац'УУ, !нновацйний розвиток.
© Леваева Л.Ю., Кучеренко С.Ю., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
97
НЕОБХОДИМОСТЬ МОДЕРНИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ
.neBaeBa Л.Ю., Кучеренко С.Ю.
Общая цель исследования: выявление механизмов целевого управления процессами модернизации со стороны государства посредством внедрения соответствующих правил, процедур и стандартов деятельности субъектов модернизации.
Реализация цели предполагает решение следующих конкретных задач: выполнение анализа и на его основе обобщения состояния проблемы модернизации в основных сферах украинского общества в посткризисный период развития; систематизация основных характеристик активизации модернизационных процессов в отечественной экономике; исследование влияния внешних факторов открытой экономики Украины на процессы модернизации экономики.
Объектом исследования является социально-экономическая сфера Украины.
Предметом исследования выступают механизмы и отношения, способствующие осуществлению модернизации украинского общества в посткризисный период экономического развития.
Теоретико-методологическую основу исследования составляют аналитический и системный подход к изучению объекта исследования. Достижение указанной основной цели и решения поставленных задач осуществляется с использованием теоретических и эмпирических методов научного познания: исторического и логического, статистического, индукции и дедукции, сравнительного анализа, абстрагирования и агрегирования, основных положений экономической науки в целом.
Результаты работы. Определены цели и результаты модернизации экономики Украины, уточнено понятие «модернизация экономики», рассмотрены основные тенденции и направления модернизации национальной экономики.
Выводы. Успешная модернизация страны является залогом динамичного и демократического развития страны. Стратегической целью развития экономики Украины является вхождение Украины в группу стран, где доминирует инновационный путь развития. Обеспечение устойчивого роста экономики и уровня жизни населения Украины требует реализации социально-экономических реформ, направленных на изменение экономических механизмов развития, системную модернизацию экономики страны.
Ключевые слова: глобализация, модернизация, основные этапы модернизации, типы модернизации, инновационное развитие.
THE NECESSITY OF ECONOMIC MODERNIZATION OF UKRAINE UNDER CONDITIONS OF GLOBALIZATION
Levaieva L. Yu., Kucherenko S. Yu.
The general objective: identifying the mechanisms of managing by objectives processes of modernization on the part of the state using an implementation of certain rules, procedures and action standards for subjects of modernization.
Implementation of the objective implies solving the following tasks: performing analysis as a basis for synthesis of the problematic situation of modernization in the main areas of society in the period of post-crisis development; systemizing main characteristics of activation of processes of modernization in the domestic economy; studying influence of external factors of Ukraine's open economy on processes of modernization.
The object of the research is a socio-economic sphere of Ukraine.
The subject of the research includes mechanisms and relationships which facilitate the performing of modernization of Ukrainian society in the period of post-crisis economic development.
Theoretical and methodological basis of work is an analytical and systematic approach to the study of the object of research.
Methods of research. Theoretical and empirical methods of scientific knowledge: historical and logical, statistical, induction and deduction, comparative analysis, abstraction and aggregation of the main principles of economics.
Results of work. The purpose and consequences of the modernization of Ukraine's economy are defined, a concept of «modernization of economy» is refined, the basic trends and the directions modernization of the national economy are considered.
Conclusions. The successful modernization of a country is the guaranty of its dynamic and democratic development. The strategic purpose of economic development of Ukraine is its joining in the group of developing countries.
Key words: globalization, modernization, the main stages of modernization, types of modernization, innovation development.
Актуальшсть дослщження обумовлена тим, що кража протягом найближчих ромв повинна стати крашою, благополуччя якоТ, забезпечуватиметься не сировинними ресурсами, а сучасною економкою заснованою на знаннях, шнова^ях, високому штелектуальному кашталк Модершза^я украТнськоТ економки визначена головною економiчною i полггичною стратепею краТни. Усшшна реалiзацiя стратеги багато в
чому залежить вiд ефективност державного регулювання переходу до виновного зростання та подальшого розвитку в^чизняноТ економiки.
Аналiз останнiх джерел. Бтьшють вчених визнають, що модернiзацiя економки в УкраТш не мае певноТ спрямованостi, невирiшеним залишаеться питання обфунтування етапiв модершзацшноТ' полiтики в УкраТш. Необхiднiсть дослiдження сучасного стану економки спонукае вчених до розгляду окремих складових теори модершзаци та застосування ТТ методологiчного апарату для дослiдження рiзних явищ сусптьно-полiтичного процесу. У такому аспект до проблеми модершзаци звертаються: Алимов О. М., Амоша О. I., Бужимська К. О., Вардомський Л. Б., Втьчинський О. М., Гражевська Н. I., брмаханова С. А., Макарова I. В., Попова Е. В., Раевнева О. В., Руженська Т. М., Фштенко А. С. та iншi дослщники.
Постановка проблеми. За 20 ромв незалежностi УкраТна втратила величезну економiчну спадщину, що дiсталася Тй вiд СРСР, сильно вiдставши в своему розвитку i вiд захщних сусiдiв, i вiд схiдних. Вщновити виробництво хоча б до минулого рiвня, здiйснити потiм «ривок», лквщувати вiдставання, вiд цього залежить майбутне краТни та Т'Т народу. Тому надзвичайно гостро стоТть питання про модершзацш економiки, про створення дшсно сильноТ, життездатноТ, сучасноТ економiки, здатноТ стати основою для вирiшення наболтих соцiальних проблем.
Виклад основного матерiапу. Економiчний, соцiально-полiтичний, культурний розвиток останньоТ чвертi XX ст. вiдбувався пщ дедалi потужнiшим впливом глобалiзацiТ. 1Т економiчна складова пов'язана насамперед iз джерелами, ресурсами, чинниками, формами господарськоТ еволюцп. Мова йде про рух iнвестицiй i технологiй, робочоТ сили, Ытелектуальних i фiнансових ресурсiв, розвиток менеджменту й маркетингу та н Глобалiзацiя виявляеться у зростаннi мiжнародноТ торгiвлi й iнвестицiй, небаченiй до цього диверсифкацп свiтових фiнансових ринмв i ринкiв робочоТ сили, значному пщвищенш ролi ТНК у св^огосподарських процесах, загостреннi глобальноТ конкуренци, появi систем глобального, стратегiчного менеджменту.
Глобалiзацiя стае постiйно дiючим чинником i внутрiшнього, i мiжнародного економiчного життя, вона знаменуе завершення першого, початкового етапу формування економiчноТ едностi св^у, його господарськоТ цiлiсностi за ваеТ' розмаТтостi та гетерогенностi складових i пiдсистем свiтового господарства.
Розгортання процесу глобалiзацiТ вирiзняеться суперечливим впливом на нацюнальш економiки та на весь переб^ сучасного свiтового господарського розвитку.
З одного боку, глобалiзацiя небачено розширюе можливостi окремих краТн щодо використання й оптимально'!' комбшаци рiзноманiтних ресурсiв, Тх бiльш глибокоТ i всебiчноТ участi в системi мiжнародного подiлу працi, з iншого боку глобальш процеси значно загострюють конкурентну боротьбу, формують фунт для машпулювання величезними фiнансовими й iнвестицiйними коштами, що становить реальну загрозу для краТн iз низькими i середшми доходами [1].
Для УкраТни, яка пережила глибоку системну кризу та штегруеться в св^овий ринок з ослабленим економiчним потенцiалом, цей процес пов'язаний з низкою негативних обставин, ям можуть спричинити втрату краТною економiчноТ та полiтичноТ незалежностi. Виходом з ^еТ ситуацГТ е якюна i органiчна модернiзацiя економiки, со^альноТ' сфери та iнституцiйного середовища, яка неможлива без розробки та проведення певноТ полггики спiльними зусиллями держави, науковоТ та пiдприемницькоТ елiти [2].
Необхщнють модернiзацiТ економiки як окремих регюшв, так i краТни в цтому широко обговорюеться серед в^чизняних науковцiв, тому iснують рiзнi точки зору щодо сутност самого поняття «модершзаци». Сучасна концеп^я даного поняття виникла ще в середин ХХ стол^тя - у часи розпаду европейських колошальних iмперiй та становлення незалежних держав в Ази, Африц та Латинськiй Америцi.
Термiном «модершза^я» було позначено соцiальнi, економiчнi, пол^ичш, екологiчнi, демографiчнi та психологiчнi змши, якi переживали суспiльства традицiйного типу в процес Тхнього «осучаснення» [3].
Пщ модернiзацiею економiки ми розумiемо вид економiчноТ дiяльностi, тобто комплекс заходiв, спрямованих на подолання економiчного вiдставання УкраТни вiд деяких розвинених краТн Заходу шляхом удосконалення економки, що вщповщають сучасним вимогам.
Дане визначення модершзаци носить загальний характер. У лiтературi можна зустрiти бтьш конкретнi i спецiальнi дефiнiцiТ". Наприклад, I. В. Макарова пропонуе свш погляд на сутнють модернiзацГ'' економки. Модернiзацiя економiки характеризуеться як процес формування сучасноТ моделi економiки на основi iнновацiйних перетворень, орiентований на якюш змiни в суспiльствi, вщповщш новiй системi iнтересiв, цiнностей i прiоритетiв [4]. У цьому визначенш слiд особливо видiлити ряд характерних ознак модершзаци: 1) це процес формування (вид економiчно! дiяльностi) сучасноТ моделi економiки; 2) зазначений процес тюно пов'язаний, головним чином, з шновацмними перетвореннями (механiзмом модершзаци); 3) сутнютю модершзаци економiки е якюш змши в сусптьств^ що вщповщае новiй системi iнтересiв, цiнностей i прiоритетiв.
Iнше визначення модершзаци економки мiститься в наукових працях тих учених, ям розглядають будь-яку модершзацш в якостi проекту, а не процесу. I це зрозумто, осктьки тут присутнiй абсолютно шший методологiчний пiдхiд до визначення модершзаци економки.
Будучи видом економiчноТ дiяльностi (комплексом заходiв), модернiзацiя економiки переслщуе рiзного роду мети. Головна мета модершзаци - це формування сучасноТ моделi економки. Однак поряд з ^ею основною (стратегiчноТ) метою модершза^я економiки мае три додаткових (поточних) напрямки:
1) техшчне оновлення застартоТ матерiальноТ бази виробництва;
2) перебудова структури економки, тобто скорочення частки сировинних галузей;
3) збiльшення питомоТ ваги в економiцi тих галузей, як е каталiзатором економiчного розвитку (наукоемш, високотехнологiчнi галузi формування шновацшноТ моделi розвитку) [5].
У контекстi проблеми, що дослщжуеться, важливо взяти до уваги, що з часу свого започаткування поняття «модершза^я» еволюцюнувало, пройшовши такi основнi етапи:
- 50-60-т рр. ХХ ст. - еталоном для модершзаци iнших краТн визнавалися найбтьш розвиненi - захiднi (протиставлення «традицiйного» суспiльства «сучасному» як абсолютних протилежностей; визначення модершзаци як процесу лшшного висхiдного розвитку, пов'язаного iз зламом, витiснення традицiй сучаснiстю; ототожнення модершзаци з вестершза^ею, копiювання захщних стандартiв оргашзаци суспiльного життя; трактування процесу переходу як складних, системних, всеохоплюючих, поетапних, незворотних та прогресивних революцшних змш) [6];
- 70-80-т рр. ХХ ст. - вщзначалися критикою та переоцiнкою iдей першого етапу - акцент робився на науково-техшчну революцiю; усвiдомлення того, що модершза^я традицiйного суспiльства може вщбуватися в межах нацюнальноТ' традицп i не повинна неминуче й у вах випадках супроводжуватися п зламом; концепци модершзаци були визнанi альтернативою комунютичним теорiям трансформацiТ. За С. Гантшгтоном, головною проблемою модернiзацiТ цього перюду е конфлiкт мiж змоб^зованютю населення, його прирученiстю до поличного життя та наявними iнститутами, структурами i механiзмами артикулювання й агрегування його штереав [7].
- з другоТ половини 80-х рр. ХХ ст. (вщродження теорiй модернiзацiТ на основi заперечення лiберально-рацiоналiстичного унiверсалiзму або «вiри в особливий шлях» розвитку кожноТ краУни, обфунтування необхщносп Тхнього синтезу; вiдозмiна парадигми модершзаци на основi розвитку теорп неомодершзаци, посмодернiзацiТ, екологiчноТ модернiзацГТ тощо) [8].
Модершза^я, як процес удосконалення юнуючих систем, методiв, процедур та технологш для пiдвищення Тх ефективностi та надшносл, е одним iз важливих напрямкiв пiдвищення технiко-економiчних показникiв, посилення штенсивного розвитку та зростання ефективност виробництва. Цим самим вона сприяе покращенню добробуту населення. В глобальному свт актуальнiсть модернiзацiТ економiки додатково пщкреслюеться необхiднiстю конкурувати з мiжнародними суб'ектами [9].
Вирiзняють два типи модершзаци [10, с. 76]:
1) адаптивна ^мтацшна) - здшснюеться шляхом впровадження позичених нововведень, що пов'язано з витратами на придбання авторських прав, патенлв, лщензш, обладнання i т. п.- тобто, з виплатою шновацшноТ ренти. Визначае наздоганяючий тип розвитку. Включае пщтипи:
а) регульована - в рамках обраноТ стратеги розвитку краТни;
б) стихiйно-корпоративна - в штересах нацюнальних чи закордонних корпорацш (що далеко не завжди спiвпадають з iнтересами нацiональними), ускладнюе координацiю процесу;
2) креативна - здшснюеться на основi власних шновацш: розробленi в краТнi технологiчнi та шституцшш нововведення отримують визнання i починають розповсюджуватись по свiту, забезпечуючи краТ'ш рентний дохiд. Визначае випереджаючий тип розвитку.
В сучасних умовах невщ'емним елементом модершзаци економки е шновацшний розвиток. Варто зазначити, що така важлива для суспiльства складова функцюнування нацiональноТ економiки як шновацшно-iнвестицiйна активнiсть повинна стимулюватися державою. Саме в останнш закладений найбтьший потенцiал рушiя прогресу людства.
1снують два напрями державного регулювання швестицшних, модернiзацiйних та iнновацiйних процесiв, яких повинш дотримуватися вiтчизнянi виконавчi структури:
- створення сприятливого середовища (через податкову, бюджетну, амортизацшну, грошово-кредитну пол^ики, систему пiльг, санкцiй тощо) для Тх пожвавлення в нацiональнiй економiцi з боку господарських суб'ектiв;
- безпосередне фшансування та реалiзацiя шновацшних проектiв державою (в тому чи^ створення державних iнновацiйних структур).
Держава в ролi регулятора економiки мае розум^и куди вона прагне, тому вона мае ставити перед собою цт^ орiентири та прiоритети. В СРСР це проявлялося в директивних планах. В сучасних умовах це мае вщбуватися за допомогою реалiзацiТ комплексу стратегш, прогнозування та шдикативного планування, розроблених науково-дтовими колами. Це не перешкоджатиме самостшносп та гнучкосл, але водночас консолiдуе розвиток економки в единий стратегiчний напрямок.
Зараз вщбуваеться процес замiщення п'ятого технолопчного укладу шостим, що створюе для краТн, якi розвиваються, передумови для технолопчного прориву. Випереджаюче освоення ключового фактора i формування ядра нового технолопчного укладу надае нам можпивють випередити розвинеш краТни в структурой перебудовi та модернiзацiТ економiки, набути бажаноТ конкурентоспроможностi, отримувати iнтелектуальну ренту в глобальному масштабi та вивести державу в групу передових. Однак, для цього економка УкраТни потребуе проведення системних реформ, зорiентованих «на випередження». Останне е можливим лише за наявносл розробленоТ чiткоТ стратеги розвитку краТни, прюритетом якоТ е швестици в iнновацiТ (iнвестицiТ в людину, науку, техшку i технологи).
Карл Маркс свого часу писав, що в майбутньому пра^вники мають оволод™ засобами виробництва. Вiд образу могутнього комунiстичного суспiльства лишилися руТни, однак на переломi тисячолiть капiталiзм i справдi вiддав робочому класу найцЫшший фактор виробництва - знання. Хоча вищесказаний факт не заважае
власникам капiталу штенсивно використовувати своТх працiвникiв з метою збагачення, але очевидним залишаеться те, що зростання продуктивное^ у свiтi дедалi бiльше залежатиме вiд нагромадження людського капiталу та проявлятиметься у пщвищенш вкладу економки знань в економiчне зростання. Саме в людинi криються безмежнi потенцiйнi можливостi суспiльства i саме на ïï розвиток повинш спрямовуватися консолiдованi зусилля держави та сусптьства в цiлому. Людина-творець - джерело шновацшного розвитку суспiльства, яке для того, щоб воно не висохло, також потребуе постмного швестицшного вливання [9].
Перед УкраТною стоТть задача здiйснити високотехнологiчну модернiзацiю вах галузей нацiональноï економiки, перейти до шновацшноТ моделi розвитку.
У даний час можна видтити три головш типи моделей науково-iнновацiйного розвитку промислово розвинених краТн:
1) краТни, орiентованi на лiдерство в науцi, реалiзацiю великомасштабних цiльових проектiв, що охоплюють усi стадiï науково-виробничого циклу, як правило, зi значною часткою науково-шновацшного потенцiалу в оборонному секторi (США, Англiя, Францiя);
2) краТни, орiентованi на поширення нововведень, створення сприятливого шновацшного середовища, рацiоналiзацiю ваеТ структури економки (Нiмеччина, Швецiя, Швейцарiя);
3) краТни, що стимулюють нововведення шляхом розвитку шновацшноТ iнфраструктури, забезпечення сприйнятливост до досягнень свiтового науково-технiчного прогресу, координаци' дiй рiзних секторiв в област науки i технiки.
Популярнють iнновацiйноï моделi розвитку як на макро-, так i на мiкрорiвнi обфунтована дуже значним впливом науково-техшчного прогресу й особливостей iнформацiйного етапу постшдус^ального суспiльства на функцiонування соцiально-економiчних систем за умови iстотного обмеження ресурав [11, с. 136-137].
Доа не сформовано цiлiсний економiчний мехашзм, який об'еднав би владу, осв^у, iнфраструктуру, фундаментальну та прикладну науку, малий i великий бiзнес у едину систему взаемодш. Основнi елементи шновацшноТ системи розбалансованi та функцюнують окремо одним вiд одного. Протягом останшх рокiв значно послабшали зв'язки мiж сектором дослiджень i промисловютю, здебiльшого вони мають формальний несистематичний характер, осктьки вiтчизнянi виробники ще не розглядають проведення дослщжень i розробок як неодмшний фактор досягнення конкурентоспроможносп в ринкових умовах господарювання.
Наявна ситуа^я, перш за все, потребуе шституцюнального забезпечення процесiв модершзаци вггчизняноТ економiки для поступового переходу до стади' iмiтацiï зарубiжних нововведень, а в майбутньому - до стади' розвитку, заснованоТ на власних шнова^ях. У цих умовах необхщне формування такоТ шновацшноТ полiтики, яка б застосовувала змшан MexaHi3Mu реал1'зац1'У ¡'нновац'йноУ полтики, призначеш для поточноТ стади' розвитку й переходу до новоТ. Спираючись на досвщ GC, такими механзмами в нацональнихумовах можуть бути:
1. Механ'зми планування i прогнозування, у тому чи^ новi технологи прогнозування тенденцш розвитку ринш, технологш та iнновацiй для розробки перспективно'!' шновацшноТ полiтики, орiентованоï на майбутнi потреби виробникiв i споживачiв.
2. Механзми координаци i контролю за ннова^йною дiяльнiстю, як потребують суттевого вдосконалення.
3. Законодавчi та нормативно-правовi меха^зми управлшня шнова^ями.
4. Фнансово-бюджетнi механiзми управлшня шнова^ями, у тому чи^ пряма фiнансова пiдтримка, яка включае бюджетний i програмно-цтьовий пдхд до фшансування дослщжень i розробок.
5. Iнвестицiйнi (венчурнi) та мотивацiйнi механiзми управлшня шновацшним розвитком, ям передбачають розвиток фондiв державного венчурного капггалу та венчурного бiзнесу, кредитування, податкового стимулювання i страхування шновацшних проеклв.
6. Механ/'зм державно-приватного партнерства у сферi шновацш, який потрiбно застосовувати, насамперед, для продукування проривних технологш, розвитку шновацшноТ шфраструктури, фiнансування стадiй iнновацiйного ланцюжка «осв^а - наука - технологи - промисловють».
7. Механ/'зм взаемоди б'знесу, науки i влади, необхщний для пщтримки та пiдвищення ефективносп процесу передачi знань мiж державними науково-дослщними установами та бiзнесом (промисловютю) за активноТ участi держави. Такий мехашзм передбачае формування й розвиток розгалуженоТ мережi iнституцiйних утворень: наукових, технолопчних та iндустрiальних паркiв, центрiв трансферу технологiй, бiзнес iнкубаторiв, технолопчних та шновацшних платформ.
8. Кластерний механiзм оргашзацп iнновацiйноï дiяльностi. На рiвнi GC формування кластерiв свггового рiвня визначено одним iз першочергових завдань, яке задекларовано у програмi розвитку пiдприемництва та iнновацiй (Entrepreneurship and Innovation Program).
9. Механ'зми захисту прав штелектуальноТ власностк
10.Механ'зми кадрового забезпечення шновацшного розвитку.
11.Механ'зми iнформацiйного забезпечення шновацшноТ дiяльностi.
Удосконалення чинних i впровадження нових механiзмiв управлшня шновацшним розвитком на вах рiвнях економiчноï системи дасть змогу сформувати збалансовану, системну, послщовну, адекватну сучасним вимогам державну пол^ику у сферi iнновацiй, яка сприятиме пщвищенню конкурентоспроможностi та добробуту населення регiонiв i краТни в цтому [12].
Як свщчить европейський досвщ, для надання краТн i можпивосп розвитку необхщно створити iнновацiйну систему, призначення якоТ - не просто генерувати iнновацй, а робити ïx д'евими, такими, що
працюють в економ/ц/. Розбудову «единоТ науково-осв^ньоТ й шновацшноТ системи та забезпечення ТТ випереджального розвитку» визначено Президентом УкраТни як обов'язкову умову усшшноТ реалiзацiТ проекту модершзаци краТни [13].
Ключовим елементом модершзаци е лiбералiзацiя економiки, а не соцiально-економiчний популiзм. Це процес болючий, але необхiдний.
Держава, що не мае практично шяких ресурав, вимушена iмпортувати Тх у суодв, зумiло стати одним з лiдерiв за рiвнем матерiального благополуччя громадян i абсолютним лiдером за легкютю ведення бiзнесу. Сiнгапурський секрет насправдi простий - лiбералiзацiя економiки, залучення шоземних iнвестицiй i самодисциплiна народу. Але першочергове завдання, успiшно виршена в Сiнгапурi, - це створення чесного i ефективного уряду. Щоб створити чесний уряд, треба пщпорядкувати його влади закону (забезпечити принцип рiвностi вах перед законом та верховенства права) i подолати корупцю Практика багатьох краТн показуе, що боротьба з коруп^ею (тобто зловживанням службовим становищем, хабарництвом) повинна здшснюватися в двох напрямках: посиленням санкцш i можливих покарань за злочин (чиновниш), переглядом офщшноТ зарплати чиновниш, суддiв та керiвникiв.
Ще один стратепчний прiоритет - створення сприятливого швестицшного клiмату. Ми повиннi виграти «капггалютичне змагання» серед усix краТн регiону, залучаючи зарубiжнi iнвестицiТ, а не втягувати нащадш в «боргову яму». G цiлий ряд усшшно впроваджених в iншиx краТнах норм, як сприяють зростанню економiки. Наприклад, це i диференцшоване оподаткування (але не прим^ивна «прогресивна шкала», що вщводить економiку в «тiньовий сектор»), i «податковi кашкули» (звiльнення вщ податкiв або введення мiнiмальниx ставок на певний строк, якщо, наприклад, пщприемство виготовляе шновацшну продукцiю, що не мае аналопв на ринку). ^м того, це i спрощення процедури вщкриття фiрм (звiльнення пщприем^в вiд бюрократичного тягаря). G безлiч варiантiв, але Тх вибiр - це питання пол^ично'Т волi [14].
В цтому стратегiчною метою розвитку економки УкраТни е входження УкраТни до групи краТн, де домшуе iнновацiйний шлях розвитку. Виxiдними умовами формування ефективноТ економiчноТ системи, здатноТ до прискореного розвитку, та вщповщно сприятливого дiлового клiмату е остаточне утвердження прав приватноТ власностi (перш за все, на землю та нерухомють) та забезпечення Тх захисту, створення рiвниx умов конкуренци', розвиток стшких та ефективних фiнансовиx шститупв та iнститутiв, що здiйснюють адмшютрування. Прискорення темпiв iнновацiйноТ дiяльностi та пщвищення Т'Т ефективностi мають характеризуватися, передусiм: активiзацiею структурноТ перебудови економки i вiдповiдного удосконалення Т'Т матерiально-теxнiчноТ бази з метою досягнення Т'Т сприйнятливост до науково-теxнiчниx новин; бтьш досконалим i глибоким обфунтуванням соцiально-економiчноТ доцiльностi, можливостей впровадження науково-теxнiчниx розробок на стади Тх планування з врахуванням рiвня прiоритетностi i престижност на ринках; пiдвищенням рiвня фшансування науково-теxнiчниx розробок та розширенням масштабiв залучення позабюджетних коштiв, особливо для шновацшноТ' дiяльностi.
Забезпечення стабiльниx темтв розвитку економiки УкраТни в середньо- та довгостроковш перспективi потребують виршення фундаментальних проблем: прискореного швестування реального сектора економки завдяки реалiзацiТ державних заxодiв щодо запровадження ефективних меxанiзмiв залучення коштiв населення, доxодiв вщ приватизацГТ та створення сприятливих умов для внутршшх та прямих шоземних швестицш; реалiзацiТ з боку держави ефективних шституцшних перетворень у напрямку реформування шститулв власностi, створення ринковоТ iнфраструктури, розвитку корпоративного руху та державно-приватного партнерства, пщвищення ефективносп виробництва та обмшу, реалiзацiТ програми енергозбереження; проведення жорсткоТ бюджетноТ полiтики шляхом змщнення бюджетноТ дисциплiни, пiдвищення контролю за видатками, скорочення птьгового оподаткування при зменшенш податкового тягаря для виробниюв, запровадження конкурсноТ системи державних закутвель; використання ефективних iнструментiв грошово-кредитноТ полiтики щодо забезпечення необxiдноТ збалансованосп монетарних i макроекономiчниx показникiв [15].
Висновок. Устшна модернiзацiя краТни е запорукою динамiчного та демократичного розвитку краТни. Такий розвиток приведе до скорочення вщставання УкраТни вщ розвинутих краТн свiту та закладе основу для оновлення в майбутньому. УкраТна потребуе радикального пiдвищення ефективностi нацюнального виробництва що е запорукою стабтьного соцiально-економiчного розвитку суспiльства в довгостроковш перспективi та забезпечить якiсне полтшення стандартiв життя суспiльства. Реформи мають бути спрямоваш на те, щоб запровадити найбтьш ефективну систему управлшня соцiально-економiчними процесами в краТнi поеднуючи економiчну ефективнiсть, ресурсну збалансованiсть та екобезпеку.
Пропонуемо основш етапи модершзацшноТ полiтики в УкраТнi на найближчi роки, виявленi в результатi проведеного дослщження:
- Удосконалення меxанiзмiв державного програмно-цтьового планування економiки, включаючи створення новоТ правовоТ бази та економiчниx стимуляторiв з боку держави i приватних структур.
- Створення умов для бтьш тюноТ сшвпра^ мiж владою та бiзнесом. Зацiкавленiсть великих корпорацш в нацюнальних штересах, в пщтримщ урядових р^ень i, навпаки, Уряду постшно пiдтримувати бiзнес, як головну силу в ринкових умовах.
- Удосконалення меxанiзмiв вщтворення в промисловосп, включаючи пiдвищення амортизацiйниx вщрахувань, що спрямовуються на оновлення основних фондiв i модернiзацiю виробництва, стимулювання мiжгалузевого перемiщення капiталу i бтьшоТ участi банкiвського сектора економiки i, перш за все, в обробнш
промисловостi. Заборона на руйшвну систему кредитування, особливо в галузi модершзаци та впровадження новгтшх технологш.
- Перегляд мита i впровадження ново! прогресивноТ податковоТ практики в залежносл вiд доходiв, з птьговим оподаткуванням пiдприeмств, якi здiйснюють модершзацю - з метою збiльшення дохщно'Т частини бюджету.
- Розробка пщ державним контролем програмно-цiльових планiв структурно' перебудови з залученням наукових кадрiв.
Зрозумто, це не всi можливi заходи, якi дозволять перейти до стшко'Т реалiзацiТ процесiв модершзаци, але вони розглядаються як першочерговi. Пюля виконання даних заходiв, краТна може перейти до стшкого економiчного зростання без ютотного впливу свiтових цш на сировину i паливо.
Органам державно' влади, вiдповiдальним за проведення економiчноТ, фшансовоТ та грошово-кредитноТ полiтики в перiод модершзаци, доцтьно передбачити спецiальний монiторинг фiнансових загроз i вироблення конкретних рекомендацiй щодо забезпечення фшансовоТ стабiльностi на основi запропонованоТ системи iндикаторiв i зведеного шдексу фшансовоТ безпеки. На основi сформульованих пiдходiв розширюеться iнструментарiй формування пакету високоефективних заходiв щодо завчасного попередження або зниження рiвня фшансових загроз процесам модернiзацiТ.
Список використаних джерел
1. Флпенко А. С. УкраУна i св/'тове господарство. Навчальний пос'бник. КиУв : Либ'дь, 2002.
2. Бужимська К. О. Моденiзацiя економки УкраУни в умовах глобал'зацУУ: основн тенденцИ та проблеми. // BiCHUK ЖДТУ. 2008. № 3. С. 230-236.
3. Руженська Т. М. Змст процесу модершзаци' украУнськоУ економки. // Зб1'рник наукових праць Нацонального ун'верситету державно)' податковоУ служби УкраУни. 2012. № 2. С. 216-225.
4. Макарова И. В. Потенциал модернизации машиностроительного комплекса региона: монография. Екатеринбург: Институт экономики УрО РАН, 2010. 289 с.
5. Попова Е. В. Основные направления модернизации экономики. URL : http://bujet.ru/article/98452.php
6. Ермаханова С. А. Теория модернизации: история и современность. Новосибирск. 2005. Разд. 2. С. 233-247.
7. Хинтингтон Э. Политический порядок в меняющемся обществе. Москва, 1996. 178 с.
8. Гражевська Н. I. Економiчнi системи епохи глобальних змн. КиУв : Знання, 2008. 431 с.
9. Вльчинський О. М. Проблеми актив'заци' iнновацiйного розвитку економки УкраУни. URL : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2011_2/pdf/11vomeou.pdf.
10.Вардомский Л. Б. Взаимные экономические связи в контексте модернизации экономики России и Украины. // Економка i прогнозування. 2009. № 1. С. 77-89.
11. Раевнева О. В. Управлння розвитком пiдприeмства: методолог'я, механiзми, модел'!. Харк'т : ВД «1НЖЕК», 2006. 496 с.
12. Алимов О. М., Амоша О. I. та \н. Перший етап модершзаци' економки УкраУни: досв 'д та проблеми; за заг. ред. В. I. Ляшенка; 1ЕП НАН УкраУни, КПУ. Запор'1жжя : КПУ, 2014. 798 с.
13.Модернiзацiя УкраУни - наш стратег'чний ви&р : Щорiчне Послання Президента УкраУни до Верховно)' Ради УкраУни. КиУв, 2011. С. 48.
14. Модернизация украинской экономики: сейчас или никогда. URL. : http://blog.liga.net/user/lparckhaladze/article/8975.aspx
15. УкраУна 2020: Стратег'я национально)'модерн'зац/У. URL.: http://old.radakmu.org.ua/file/Strategy%202020.doc
References
1. Filipenko, A. S. (2002). Ukrai'na i svitove gospodarstvo. Navchal'nyj posibnyk. [Ukraine and the world economy. Textbook], Kyiv, Lybid'. [in Ukrainian].
2. Buzhyms'ka, K. O. (2008). Modenizacija ekonomiky Ukrai'ny v umovah globalizacii': osnovni tendencii' ta problem [Modification of Ukraine's economy in the conditions of globalization: the main tendencies and problems], Visnyk ZhDTU - Journal of ZHDTU, 3, 230-236. [in Ukrainian].
3. Ruzhens'ka, T. M. (2012). Zmist procesu modernizacii' ukrai'ns'koi' ekonomiky [Contents of the process of modernization of the Ukrainian economy], Zbirnyk naukovyh prac' Nacional'nogo universytetu derzhavnoi' podatkovoi' sluzhby Ukrai'ny - Collection of scientific works of the National University of State Tax Service of Ukraine, 2, 216-225. [in Ukrainian].
4. Makarova, I. V. (2010). Potentsial modernizatsii mashinostroitel'nogo kompleksa regiona: monografiya [Potential for modernization of the machine-building complex in the region: monograph], Ekaterinburg: Institute of Economics. [in Russian].
5. Popova, E. V. Osnovnye napravleniya modernizatsii ekonomiki [The main directions of modernization of the economy]. URL : http://bujet.ru/article/98452.php. [in Russian].
6. Ermakhanova, S. A. (2005). Teoriya modernizatsii: istoriya i sovremennost' [The theory of modernization: history and modernity], Актуальные проблемы социально-экономического развития: взгляд молодых ученых - Actual problems of social and economic development: the view of young scientists. Novosibirsk, 2, 233-247. [in Russian].
7. Khintington, E. (1996). Politicheskiy poryadok v menyayushchemsya obshchestve [Political order in a changing society]. Moscow. [in Russian].
8. Grazhevs'ka, N. I. (2008). Ekonomichni systemy epohy global'nyh zmin [Economic systems of the era of global change] Kyiv: Znannja. [in Ukrainian].
9. Vil'chyns'kyj, O. M. (2011). Problemy aktyvizacii' innovacijnogo rozvytku ekonomiky Ukrai'ny [Problems of Activation of Innovative Development of the Ukrainian Economy] URL : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2011_2/pdf/11vomeou.pdf. [in Ukrainian].
10. Vardomskiy, L. B. (2009). Vzaimnye ekonomicheskie svyazi v kontekste modernizatsii ekonomiki Rossii i Ukrainy [Mutual economic ties in the context of modernizing the economy of Russia and Ukraine]. Ekonomika i prognozuvannya - Economy and Forecasting, 1, 77-89. [in Russian].
11. Rajevnjeva, O. V. (2006). Upravlinnja rozvytkom pidpryjemstva: metodologija, mehanizmy, modeli [Management of enterprise development: methodology, mechanisms, models], Kharkiv: VD «INZhEK». [in Ukrainian].
12. Alymov O. M., Amosha O. I. ta in. (2014). Pershyj etap modernizacii' ekonomiky Ukrai'ny: dosvid ta problemy [The first stage of modernization of the Ukrainian economy: experience and problems]; za zag. red. V.I. Ljashenka; IEP NAN Ukrai'ny, KPU. Zaporizhzhja : KPU. [in Ukrainian].
13. Modernizacija Ukrai'ny - nash strategichnyj vybir : Shhorichne Poslannja Prezydenta Ukrai'ny do Verhovnoi' Rady Ukrai'ny [Modernization of Ukraine - Our Strategic Choice: Annual Address of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine]. Kyiv, 2011. S. 48. [in Ukrainian].
14. Modernizatsiya ukrainskoy ekonomiki: seychas ili nikogda [Modernization of the Ukrainian economy: now or never]. URL: http://blog.liga.net/user/lparckhaladze/article/8975.aspx. [in Russian].
15. Ukrai'na 2020: Strategija nacional'noi' modernizacii' [Ukraine 2020: A strategy for national modernization]. URL: http://old.radakmu.org.ua/file/Strategy%202020.doc. [in Ukrainian].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Леваева Людмила Юрп'вна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» e-mail: [email protected] https://orcid.orq/0000-0003-0697-2700
Кучеренко Свгглана Юрп'вна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» e-mail: [email protected] https://orcid.orq/0000-0001 -7560-1212
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Леваева Людмила Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
Кучеренко Светлана Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Levaieva Ludmila, Ph.D., associate professor of business economics department Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
Kucherenko Svitlana, PhD, assistant professor of Economics Department Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
УДК 331.5:005.44:005.952 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-104-112
АНАЛ1З ВПЛИВУ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКИХ РЕСУРС1В
Переверзева А.В.
Предмет, мета роботи. Розкрито роль людських ресурав на сучасному етап! розвитку сусптьства. Виокремлено глобал'!зац1йн'! чинники. Показана змна рол!' людських ресурсв в умовах акти&зацИ впливу глобал'зацИ на вс складов життедiяльностi людини. Визначено вплив сучасних глобал'!зац'!йних тенден^й на трудову д'яльн'ють, на основ чого виокремлено ндустр'альний та нформацЮний пдходи до визначення змюту прац!. Здшснено аналiз впливу глобал'зацйних чинниюв на розвиток людських ресурав. Мета статтi - зд/'йснити анал!з впливу глобал'!зац'!йних чинниюв на розвиток людських ресурс'!в.
Метод або методолог'т проведення роботи. Використовуються загальнонауковi та специф/'чнi методи та прийоми наукових досл'джень: !ндукц!я та дедукц!я - при визначеннi рол!' людських ресурс'!в на сучасному етапi розвитку суспльства; анал!з i синтез - при визначеннi впливу сучасних
104
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
© Переверзева А.В., 2018
