CC BY
44
8. Mamdani Fuzzy Systems [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bindichen.co.uk/post/AI/mamdani-fuzzy-model.html
9. Осипов, Г.С. «Интеллектуальный семантический поиск с привлечением средств метапоиска» / Г.С. Осипов, О.С. Завьялова, И.В. Смирнов, И.А. Тихомиров // Сб. тр. V междунар. конф. «Интеллектуальный анализ информации ИАИ-2005» (Киев, 17-20 мая 2005 г.). - К., 2005. - С. 214-223.
10. Шенк, Р. «Обработка концептуальной информации» / Р. Шенк; пер. с англ. Г.В.Сенина - М.: Энергия, 1980. - 360 с.
11. Доценко, Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е. Л. Доценко. - М.: ЧеРо, 1997. - 344 с.
12. Кара-Мурза, С. Г. Манипуляция сознанием / С. Г. Кара-Мурза. - М. : Алгоритм, 2004. -528 с.
13. Чепкасов, А. В. О некоторых аспектах воздействия СМИ на массовое сознание / А.В. Чепкасов // Вестник НГУ. Серия: История, филология. - 2012. - Т. 11. - Вып. 6. - С. 63-67.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статт _ " ,.,,,„,,,„,-,
4 j. г> п л пубткаци 24.03.2017 р.
д.т.н., проф. Рач В.А. j ч г
УДК 001.51:330.46:65.012.8
О.В. Россошанська
СИСТЕМНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ МЕТОДОЛОГ1ЧНИХ ЗАСАД ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТНО-ОР1СНТОВАНИХ пщприемСТв
Визначено мюце Ыновацмних проектно-орieнтованих пщприемств в сучаснм економц Доведено, що вщмЫною ознакою науковоТ спецiальностi 21.04.02 е дослiдження систем, пов'язаних з економiчною безпекою суб'ектiв господарювання. Розкрито сутнють системного пiдходу до оцiнювання економiчноТ безпеки. Запропоновано модель надсистеми економiчноТ безпеки, яка складаеться з чотирьох систем: пщприемства як економiчноТ системи, системи економiчноТ безпеки, системи ТТ забезпечення та системи оцiнювання. На основi виявлених системоутворювальних трiад доведено юнування змiстовного зв'язку мiж вказаними системами. Визначено, що джерелами появи загроз безперервнм дiяльностi пiдприемства е цЫност працiвникiв та осiб, зацкавлених в його дiяльностi. Обфунтовано вибiр способу представлення будь-якоТ методологiТ дiяльностi, для якого розроблена системна модель, що мютить три масштаби розгляду дiяльностi. Доведено ТТ вiдповiднiсть критерю цiлiсностi. Для iнновацiйних проектно-орiентованих пщприемств розкрити ус компоненти цiеТ моделi для дiяльностi з оцiнювання економiчноТ безпеки. Рис. 6, табл. 3, дж.37.
Ключовi слова: методологiчнi основи, моделi систем економiчноТ безпеки, системоутворювальн фактори, оцiнна дiяльнiсть, економiчна безпека, Ыновацмы проектно-орiентованi пiдприемства.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ТТ' зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. Трансформации! процеси, як в1дбуваються у св1тов1й екоиомiцi, зумовлеш, в першу чергу, зростанням рол1 знань як осиовиого фактору конкурентоздатносп будь-якоТ иацiоиальиоТ екоиомiки, окремоТ ТТ галуз! або конкретного суб'екту господарювання [1]. Як стверджуе В.М. Геець, «в економiцi знань визначальним е штелектуальний потен^ал суспiльства, на який вона спираеться i який становить сукупнють повсяеденних i спецiалiзоваиих (наукових) знань, що нагромаджен в свщомосп людей i матерiалiзоваиi в технолопчних засобах виробництва» [2]. Але на
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 121
сьогодн в УкраТш не спостерiгаeться конвертаци нагромаджених знань в новi технологи та товари. У робот [3] нами статистично було доведено, що причина цього факту полягае у тому, що УкраТна, на вщмшу вщ краТн з дуже високим рiвнем iндексу людського розвитку, не перейшла до реалiзацiТ людиноцентричноТ цив^зацшно'Т парадигми, в якiй головним показником виступае не валовий нацюнальний продукт, а розвиток в напрямку укртлення здоров'я та збтьшення довголiття, розширення доступу до освiти та пщвищення гiдного рiвня життя громадян краТни. Аналiз свiтового досвiду та перспектив впровадження в УкраТш економки знань дозволив О.1. Сахненко видiлити наступн чинники, якi послаблюють конкурентнi позици УкраТни в мiжнародному економiчному простора низький рiвень фiнансування розвитку людського капггалу, охорони здоров'я; недостатня якють початковоТ освiти; негативнi демографiчнi зрушення за бiльшiстю показникiв цiеТ категори [4]. Результатом такого стану е практична вщсутнють на територи УкраТни сформованоТ критичноТ кiлькостi креативних, творчо активних особистостей, як вiдповiдають сучаснш моделi «людини шновацшно'Т» Р.Г. Шангараева [5]. Ця модель описуе деякий щеал людини, здатноТ ефективно та результативно дiяти в умовах економки знань В структурi економiки УкраТни це вщображаеться у дуже низькому вщсотку пiдприемств, якi вiдповiдають сучасним тенден^ям розвитку свiтовоТ економiки. Це шновацшш проектно-орiентованi (1ПО) пiдприемства [3]. Дослщження сутностi таких пiдприемств у порiвняннi з iнновацiйними та проектно-орiентованими пiдприемствами дозволило видiлити Тх вщмшш ознаки. В якостi видових ознак були взяти ознаки за групами структурних щентифкацшних комплешв, якi видтили Г.Б. Клейнер та Н. Б. Нагрудна для конструювання визначення термшу «пщприемство». [6]. З урахуванням цього отримаемо наступне визначення.
1ПО пщприемство - це пiдприемство з пбридною органiзацiйною структурою, в якому основними активами е штелектуальний капiтал та ключовi органiзацiйнi компетентностi, трудовий колектив складають iнновацiйно активнi, компетентнi, креативн працiвники та топ-менеджмент, який застосовуе портфельно-проектне гнучке управлшня, правила i норми дiяльностi якого передбачають впровадження шновацш як окремих бiзнесiв, i яке сприймаеться зацiкавленими особами як пщприемство, орiентоване створювати новi цшност для споживачiв за рахунок шновацш, бiзнес якого спрямований на постшне збiльшення нематерiальноТ компоненти ринковоТ вартостк
У запропонованому визначеннi налiчуеться одинадцять вщмшних ознак. Таке визначення згщно з моделлю «Методолопя-метод-методика» [7] потрiбно вiднести до рiвня «методу». Для зменшення видових ознак та формування дефшщи на рiвнi «методологiТ» скористуемося методом системних трiад дефiнiцiй. Метод передбачае побудову трiадноТ структури дефшщи за ознаками елементосп, зв'язаностi, цтюносп шляхом вирiшення протирiччя мiж елментнютю та цiлiсностю [8]. В нашому випадку цiлiснiстю виступають новi цшносп (а не одна цiннiсть) для споживачiв. Це те, заради чого працюють уа пiдприемства. Але специфка 1ПО пiдприемств, як i шновацшних пiдприемств, полягае у тому, що вони цього досягають за рахунок шновацш. Тобто шноваци в нашому випадку виступають як елементнють. Велику вщстань вщ iнновацiй (як щей) та цшностями (як соцiальними результатами вщ впровадження iнновацiй) можна ефективно та як можна швидше подолати ттьки за рахунок застосування гнучкого портфельного управлшня створенням бiзнесiв. Тому портфельне управлшня виступае зв'язуючим елементом. 1нновацшш пщприемства не мають такоТ переваги, оскiльки реалiзують впровадження шновацш як одну з функцш, а не як окремий бiзнес з його особливостями та ушкальностями. Останне потребуе використання пбридноТ' органiзацiйноТ структури та вщповщного гнучкого
122 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
yпpавлiння. З викоpистанням отpиманиx видовиx ознак визначення 1ПО пiдпpиeмства на piвнi «методологи» мае настyпний вид - це пщ^иемство з гiбpидною оpганiзацiйною стpyктypою, яке за допомогою поpтфeльного гнучкого yпpавлiння впpоваджye шновацп як окpeмi бiзнeси зi ствоpeння для споживачiв новиx цiнностeй.
Викоpистовyючи вщмшш ознаки, якi е y за^опонованш дефшщп, можна визначити мiсцe 1ПО пiдпpиeмств сepeд iншиx пiдпpиeмств. Як бачимо, таю пщ^иемства займають невелике мюце (в гpафiчномy пpeдставлeннi область 1 на pис. 1). Але, ^о кiлькiснy ïx пpисyтнiсть в економщ Уфаши та iншиx дepжав можна говоpити тiльки на основi статистично''' iнфоpмацiï. На pис.1 також видтена область 2 пiдпpиeмств, як потeнцiйно достатньо швидко можуть пepeйти до катего^' 1ПО пiдпpиeмств.
К^м запpопонованоï доцiльно pозpобити додаткову класиф^ащю, яка буде вpаxовyвати тpивалiсть шновацшного лагу та частоти появи шновацш (iнновацiйниx тexнологiй, пpодyкцiï) piзного ступеню новизни. Цi показники починають активно ви^истовуватись в eкономiчниx дослiджeнняx з питань yпpавлiння iнновацiйною дiяльнiстю [9, 10].
За нашими pозpаxyнками, y 2010-2014 pоки в Уфат 1ПО пiдпpиeмства по вiдношeнню до загально''' кiлькостi пiдпpиeмств складали тiльки 0,3-0,5% в поpiвняннi з 14-17,5 % пiдпpиeмств, що займались iнновацiйною дiяльнiстю. На нашу думку, основним фактоpом такого стану виступае вiдсyтнiсть на yкpаïнськиx пiдпpиeмстваx пpофeсiйного пpоeктно-оpieнтованого yпpавлiння, а на сучасному eтапi вже i гнучкого поpтфeльного yпpавлiння. Свтова пpактика свiдчить, що сьогоднi пpоeктно-оpieнтована дiяльнiсть в свiтовiй eкономiцi досягае 30%, а yпpавлiння пpоeктами в цш дiяльностi складае 85-90% (табл. 1) [11].
Рис. 1. Мюце 1ПО пiдпpиeмств в систeмi кооpдинат типiв оpганiзацiйниx стpyктyp, типiв yпpавлiння та типiв iнновацiй 1 - 1ПО пiдпpиeмства; 2- пiдпpиeмства, як мають потeнцiал швидко пepeйти до класу 1ПО пiдпpиeмств; 3 -загальна юлькють iнновацiйниx пiдпpиeмств. Джepeло: pозpоблeно автоpом.
"У^авл^я ^ое^ами та pозвиток в^об^^а", 2017, №1(61)
123
Таблиця 1
Доля проектного управлшня та проектно-орieнтованоi дiяльностi у свiтовiй
економiцi
Види дiяльностi Види управлшня, % Доля видiв дiяльностi в економщ^%
Загальне управлшня Управлшня проектами Управлшня виробництво м
Проектно-орiентована 10-15 85-90 - 30
Змiшана 10-15 45 45 20
Серiйне виробництво 10-15 20 65-70 50
Джерело: [11].
На пiдставi цього можна зробити висновок, що 1ПО пщприемства для УкраТни - це пщприемства майбутнього, дiяльнiсть яких визначае шлях стратегiчного руху УкраТни в економiцi знань. А свiтова практика доводить що для пщприемств, як бажають не тiльки вижити в сучасних умовах розвитку св^овоТ' економки, а й iснувати в майбутньому, сьогоднi немае iншоТ альтернативи, шж швидко трансформуватись на 1ПО пщприемства. Тому 1ПО пiдприемства треба вщнести до категорiТ стратегiчних пiдприемств, дiяльнiсть яких впливае на стан нацюнальноТ безпеки УкраТни, а Тх економiчну безпеку в науковому вимiрi (згщно з п. 12 напрямкiв дослщження паспорту спецiальностi 21.04.02 «Економiчна безпека суб'ек^в господарськоТ дiяльностi» [12]) треба розглядати як складову частину нацюнальноТ безпеки держави.
За соею сутнютю 1ПО пiдприемства е складними соцiально-економiчними утвореннями. А для таких утворень, як довели В.1. Авдийський та В.М. Безденежний, системоутворювальним фактором повинна виступати економiчна безпека пiдприемства [13]. На системоутворювальне значення категори «економiчна безпека» вказуе i О.С. Власюк. Вiн зазначае, що змiст саме ^еТ категори формуе системний погляд на сучасне життя сусптьства i держави [14, с. 20]. Тому питання системност в економiчнiй безпец 1ПО пiдприемств потребуе бiльш детального розгляду.
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано рiшення проблеми, видшення невиршено'Т ТТ частини. Застосування системного моделювання для представлення 1ПО пщприемств як суб'ек^в господарювання дозволило нам не ттьки вiдобразити участь таких пщприемств у реалiзацГТ головних функцш економiки (виробництва, розподiлу, обмiну та споживання), а i розкрити мехашзм Тх iнновацiйного розвитку з використанням проектно-орiентованого управлiння [15, с. 86-97]. На думку 1.Л. ПетровоТ, саме шновацшний розвиток пiдприемств виступае у якост головноТ рушiйноТ сили шновацшного розвитку нацiональноТ економiки i визначае ТТ економiчну безпеку [16]. Системне моделювання дало нам також змогу побудувати модель системи економiчноТ безпеки 1ПО пiдприемств i виявити мюце i структуру системи оцiнювання економiчноТ безпеки [15, с. 164166]. Подальшi дослiдження з позицГТ дiяльнiсного пiдходу довели, що оцiнювання економiчноТ безпеки е самостiйним видом дiяльностi i самостiйним науковим напрямком в рамках науковоТ спецiальностi «Економiчна безпека
124 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
суб'ектГв господарсько!' дГяльностГ» [17]. Накопичен в рамках цього напрямку теоретичн розробки та досвiд апробацГ! на практик розроблених методiв та iнструментарiю дае пiдстави перейти до формалiзацiï нових знань у виглядi методологiчних основ оргашзацп оцiнювання економГчно!' безпеки 1ПО пiдприемств. На сьогоднi у компактному, структурованому виглядi це завдання залишаеться ще не вирiшеним. Саме це i визначило мету дано! статп.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Методолопя як вчення про органiзацiю дiяльностi потребуе чiткого розумiння мiсця конкретно!' дiяльностi у взаемодГ! з шшими видами дiяльностi. З цих позицш розглянемо оцiнювання економiчноï дГяльностГ в межах науково!' спецiальностi «ЕкономГчна безпека суб'ектГв господарсько!' дГяльностГ». Частотно-ранговий аналiз паспорту цiеï спецiальностi показав, що найвищий ранг уживання мають п'ять термов, накопичена частота яких дорГвнюе приблизно 50% (табл. 2). З позицГ! семантично!' концепци' шформаци', яка акцентуе увагу на врахуванн и змГсту, цГ термГни складають шдикативш маркери, що утворюють базове ядро тексту та визначають його контекстГ особливостГ [18, с.54]. В нашому випадку це ядро науково!' спецГальностГ 21.04.02.
Серед таких термов знаходяться i термГни з коренем «систем-». I це природньо, тому що вщмшною ознакою науково!' спецГальностГ 21.04.02 вГд Гнших економГчних спецГальностей, якГ також займаються дослГдженням економГчно!' безпеки, (в першу чергу вГд спецГальностГ 08.00.04 - ЕкономГка та управлшня пщприемствами (за видами економГчно!' дГяльностГ) е те, що вона вивчае не економГчну безпеку пщприемницько!' дГяльностГ, а системи економГчно!' безпеки суб'ектГв господарювання. Тобто головною вщмшною ознакою виступае «система».
В паспортГ спецГальностГ 21.04.02 зазначено два види систем: системи економГчно!' безпеки (вживаеться у 12-ти з 21-го напрямку дослщження) та системи забезпечення економГчно!' безпеки (вживаеться у 3-х напрямках дослщжування) суб'ектГв господарювання. Лопчним до цього списку додати ще одну систему - суб'екта господарювання (як економГчно!' системи). Це вщповщае сучасному напрямку дослщження економГки на основГ системно! парадигми Я. Корна! [19], яка розвинута Г.Б. Клейнером в межах системно-штеграцшно!' теорГ! вже до рГвня пщприемств [20].
Розумшня того, що системи це цтьовГ щеалГзоваш моделГ, якГ вГдображають нашГ знання про об'екти реального свГту, дозволяе представити вище зазначен три системи для 1ПО пГдприемства у единГй моделГ (рис. 2). При графГчному представлен в моделГ систем було використано шаблон, який розроблено нами i надрукований в [21]. Враховуючи, що вс системи е вщображенням одного об'екту реального свГту, то вщповщно до правил системного пщходу !х у сукупностГ назвемо надсистемою економГчно!' безпеки 1ПО пГдприемства (далГ -Надсистема).
В попереднш роботГ [17] нами було доведено, що для будь-якого суб'екту господарювання юнуе системоутворювальна трГада факторГв, яка складаеться з наступних компоненлв: «цшнють-безпека-результат». Саме цГ фактори е не тГльки основою утворення будь-якого суб'екту господарювання як економГчно!' системи, а i визначають усшшнють його функцГонування та розвитку. Аналопчш трГади повиннГ Гснувати i для двох Гнших систем Надсистеми. Причому, виходячи з наявност змютовного зв'язку мГж складовими, який зумовлений тим, що ва вони вГдображають один об'ект реального свГту (рис. 1), цГ трГади також повинн бути змГстовно пов'язанГ мГж собою.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 125
Таблиця 2
Частотно-ранговий розподш термiнiв роздшу «Напрями дослiдження» паспорту спецiальностi 21.04.02 - Економiчна безпека суб'eктiв господарсько! дiяльностi, та частота !х застосування у паспорты спецiальностi 08.00.04 - Економша та управлiння пiдприeмствами (за видами економiчноi дiяльностi)
Ранг К1льк1сть сл1в з коренем терм1ну Частота вживання, % Накопичена частота,%
см О Коршь терм1ну 2 О 4 о 2 О 4 о 2 О
О ■чг О о о О о о ■чг О
см см оо о см оо о см
1 Безпек- 32 1 16,8 0,6 16,8
2 Суб'ект господар- 22 2 11,5 1,1 28,3
Пщприемств- 21 12,0
3 Економ1чн- 21 7 11,0 4,0 39,3
4 Систем- 16 0 8,4 0,0 47,6
5 Забезпечен- 8 1 4,2 0,6 51,8
6 Д1яльнють- 5 11 2,6* 6,3 54,5
7 Служб- 4 0 2,1 0,0 56,5
8 Розвит- 4 3 2,1 1,7 58,6
9 Стан- 3 0 1,6 0,0 60,2
10 Мехаызм- 2 1 1,0 0,6 61,3
11 Оргаызац 2 3 1,0 1,7 62,3
12 Функць 2 2 1,0 1,1 63,4
13 Захист- 1 0 0,5 0,0 63,9
14 Управлш- 1 5 0,5 2,9 64,4
*При врахуванн термiну едялы-лсть», який е у назвi спецiальностi (суб'ект господарсько!' дiяльностi) , але вiдсутнiй у текст паспорту (суб'ект господарювання), його змютовна частота застосування пiдвищуеться до 14,2%.
Джерело: розроблено автором.
З урахуванням системи понять, як1 запропонован1 для економ1чноТ безпеки О.С. Власюком [14, с.8], пропонуються наступн1 системоутворювальн1 тр1ади фактор1в для вс1х трьох складових Надсистеми, як1 досл1джуються в науковш спец1альност1 21.04.02 (рис. 3). Як бачимо, вс1 фактори зм1стовно пов'язан м1ж собою. Кр1м того вони вщповщають семантичн1й формул! ц1л1сност1, яка розкриваеться через триштрату структуру «рацю - емоц1о - 1нту1ц1о» [22]. При цьому система оцшювання економ1чноТ безпеки базуеться одночасно на вс1х дев'яти системоутворювальних факторах. Це випливае з модел1 Надсистеми (рис.2).
Запропонована система тр1адних фактор1в в1дображае не ттьки 1снуючу класиф1кац1ю загроз (внутр1шн1х (ендогенних) та зовншшх (екзогенних), а I вказуе на джерела появи цих загроз (цшносп особистостей, як1 працюють на шдприемств1 та, як1 е зовшшшми I зац1кавлен1 в його д1яльност1). На сьогодн1, як правило, в рамках одного дослщження зовшшы та внутр1шн1 загрози розглядаються паралельно, I 'х перел1к достатньо великий та вщкритий (наприклад, робота О.В. Орлика [23]). Але такий розгляд загроз е малоефективним з точки зору забезпечення економ1чноТ безпеки I не вщповщае
126 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
Рис. 2. Надсистема економiчноТ безпеки 1ПО пщприемства, та ТТ складовi, дослщженням яких займаеться наукова спецiальнiсть 21.04.02 - економiчна безпека суб'еклв господарськоТ дiяльностi Джерело: розроблено автором.
сутност системного пiдходу. Системний пщхщ передбачае сприйняття будь-якого об'екту (процесу, явища) як системи i як елемента бшьшо'Т системи (надсистеми) одночасно [24, с. 20]. А в якост бшьшо'Т системи розглядаеться частина зовшшнього оточення, яку складають зацiкавленi особи, в першу чергу, споживачi продукту дiяльностi 1ПО пщприемства. Такому пщходу також вiдповiдае запропонована нами деф^^я термiну «економiчна безпека/невизначенють/небезпека» 1ПО пiдприемства як усвiдомлено суб'ективно оцшеного стану його безперервноТ дiяльностi в умовах наявностi загроз цш дiяльностi з виробництва, розповсюджування, обмшу та споживання зовнiшньо затребуваного на ринку шновацшного продукту.
Для 1ПО пiдприемств розглядати зовнiшнi та внутршы загрози не спiльно, а паралельно, неможливо ще з оджеТ' причини. Традицшно вважаеться, що зовнiшнi фактори впливу (зовжшж загрози) це якi не пов'язанi безпосередньо з його виробництвом i на якi пiдприемство не мае можливостi впливати, а внутршш, навпаки - на якi маються важелi впливу [23, с.156]. Але 1ПО пщприемства - це така категорiя пщприемств, яка не адаптуеться до змш у
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 127
зовшшньому середовищ^ а е джерелом цих змш. Тому такi пiдприeмства i визначають напрям змiн у зовшшньому середовищi i роблять такi змши.
Найбiльш корисною з позицп забезпечення економiчноТ безпеки 1ПО пiдприемств е класифка^я, яка основана на под^ загроз за ознакою впливу на «структуры компоненти цшюносп (безперервностi) дiяльностi». Такими базовими компонентами, на як можуть впливати загрози (небезпеки) як зовшшнього, так i внутрiшнього походження, при розглядi пiдприемства як системи виступають: структура системи (розрив зав'язш мiж елементами або пошкодження останшх), ТТ функцiональнi властивостi (розрив функцюнальноТ цiлiсностi) та ресурси, якi у сукупност забезпечують безперервнiсть Т'Т дiяльностi. Зазначимо, що причинами появи джерел загроз виступають цшносл особистостей, серед яких е штерес до дiяльностi 1ПО пiдприемства, а домiнуючiм, ключовим джерелом загроз виступають дГТ персоналу пщприемства.
Будь-яка дiяльнiсть реалiзуеться завдяки наявност робочих мiсць, одним з компонент яких е працiвник [25, с. 15]. Робоче мюце (або сукупнють робочих мiсць) можна розглядати як компонент структури системи. I джерела загроз впливають безпосередньо на конкретн компоненти. А перетвориться ця загроза у небезпеку або силу, яка зруйнуе дiяльнiсть цього робочого мюта чи ж, повнютю залежить вiд компетентностi працiвника. Слiд погодитись з думкою С. Кортунова, який стверджуе, що джерелом небезпеки завжди е ми сам^ i вони пов'язаж з нашим незнанням закожв дiяльностi, невмiнням Т'Т прогнозувати, оцшювати, незнанням методiв i засобiв дiяльностi, Т'Т оформлення, реалiзацiТ та контролю [26, с. 28]. Тобто потенцшна небезпека вщ працiвника залежить вщ його компетентностi, яка визначаеться його цшностями. Це судження графiчно вщображено на рис. 3.
Рис. 3. Системоутворювальж трiади факторiв для складових ЗагальноТ системи якi дослiджуе наукова спе^альнють 21.04.02 - економiчна безпека суб'ектiв
господарськоТ дiяльностi Джерело: розроблено автором.
128 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
Загрози виступають системоутворювальним фактором для компонента ЗагальноТ системи «Система економiчноТ безпеки». Якщо гiпотетично представити можливiсть вщсутносп загроз, то непотрiбна була б не ттьки система економiчноТ безпеки, а i система ТТ забезпечення. На практик цi системи змютовно пов'язанi мiж собою спiльним системоутворювальним фактором -станом економiчноТ безпеки та чинниками загроз, як його визначають (рис. 3). Враховуючи, що економiчна безпека/невизначенiсть/небезпека це усвiдомлено суб'ективно оцшений стан безперервноТ дiяльностi пщприемства, то, на наш погляд, саме завдяки адекватному оцшюванню чинниш загроз в конкретнш ситуаци вдаеться знаходити ефективн засоби забезпечення безперервностi дiяльностi 1ПО пiдприемств. Враховуючи, що шновацп i iнновацiйнi продукти мають обмежений термш конкурентних переваг, для 1ПО пiдприемств прiоритетною стае стратегiчна економiчна безпека. Вона пов'язана з постiйним своечасним впровадженням iнновацiй, якi спрямован на створення нових цiнностей для споживачiв. lнновацiйнi цикли мають достатньо велику тривалють. Тому оцiнювання стратепчноТ' економiчноТ безпеки стае головним завданням в питаннях прийняття поточних управлшських ршень вiдносно iнновацiй, правильнiсть (або хибнють) яких буде визначена ттьки у майбутньому через тривалий промiжок часу. Складнiсть реалiзацiТ функци оцшювання вимагае розгляд цiеТ дiяльностi через побудову окремоТ системи оцiнювання економiчноТ безпеки 1ПО пiдприемства (рис. 2). Тодi для графiчного представлення надсистеми економiчноТ безпеки пiдприемства як узагальненого об'екту дослщження науковоТ спецiальностi 21.04.02 - економiчна безпека суб'ектiв господарськоТ дiяльностi можна використати шаблон та правила його побудови, наведет у [21] (рис. 4). Як бачимо, така модель вщповщае трiадi системоутворювальних факторiв «цшнють-безпека-результат», якi визначають можливють створення, успiшного функцiонування та розвитку будь-якого суб'екту господарювання.
Рис. 4. Системна модель надсистеми економiчноТ безпеки пщприемства Джерело: розроблено автором.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
129
Кожна з систем надсистеми визначае вщповщну дiяльнiсть. Незважаючи на те, що юнуе безлiч видiв дiяльностi, у кожнш з них можна видтити базову дiю з перелiку таких дш, без яких не може здшснюватися, або, як мiнiмум, бути ефективною, жодна дiяльнiсть. До них належать предметно-практичш, пiзнавальнi, комунiкацiйнi та оцшш дй", якi у сукупност складають системну модель дiяльностi як сукупност дiй [15, с. 59]. Тому кожна дiяльнiсть, яка вщповщае компонентам надсистеми, потребуе наявностi вщповщноТ методологи. Це стосуеться i оцшноТ дiяльностi, методологiю якоТ буде викладено нижче.
На пiдставi проведеного аналiзу способiв структуризаци методологи, запропонованих рГзними авторами в галузi управлiння, дГяльнюного пГдходу, iнновацiйного розвитку та ктькюноТ оцГнки цих спосо6Гв було доведено переваги застосування способу структуризации який запропонували А.М. Новков та Д.А. Новков [27]. Застосування шаблону представлення систем [21] дозволило розробити системну модель методолопчних засад будь-якоТ дГяльносл, у тому числГ i дГяльносл з оцiнювання економГчноТ безпеки 1ПО пiдприемств (рис. 5) [17].
Як бачимо, модель мютить три масштаби розгляду методологiчних засад. Перший - це концептуальна структура дГяльност з оцшювання економГчноТ безпеки. Другий - лопчна структура такоТ дГяльностГ. Третш рiвень розкривае технологiчну структуру дГяльност з оцiнювання. Опис методологiчних засад доцтьно починати з визначення продукту та мети дГяльност з оцшювання економiчноТ безпеки 1ПО пiдприемства.
Рис. 5. Системна модель представлення методолопчних засад дГяльност з оцшювання економГчноТ безпеки Джерело: [17] з доробками.
Мета оцшювання - отримання цтюноТ оцшки рГвня економiчноТ безпеки пщприемства, яка вiдображае суб'ективно оцiнений динамГчний стан його дГяльностГ та визначаеться ступенем змютовноТ узгодженостi захисних дш з уникнення/швелювання/мшГмГзаци впливу (продукт системи забезпечення
130 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61)
eK0H0Mi4H0i безпеки) щентифкованих загроз (продукт системи економ!чно'Г системи) на 6e3nepepBHicTb дiяльностi пiдприeмства з досягнення його економiчних iнтересiв (продукт економiчноТ системи). Для 1ПО пiдприeмства ця злагоджена дiяльнiсть усiх систем вiдбуваeться на основi системного аналiзу фактiв про юнуючи та потенцiйнi загрози стратегiчнiй економiчнiй безпецi, що дозволяе дати Тм оцiнку з позици можливостi порушення безперервноТ шновацшноТ' дiяльностi.
Для розумшня того, якi факти можуть бути загрозами порушення безперервноТ шновацшноТ' дiяльностi 1ПО пiдприемства, потрiбно мати визначення такоТ дiяльностi. (Нагадуемо, що потенцшними джерелами загроз виступають цiнностi особистостей.) Враховуючи наявнiсть великоТ кiлькостi тлумачень термшу «шновацшна дiяльнiсть» (наприклад, Т.В. Полозова та Д.Ю. Кривцун навели 19 визначень рiзних авторiв [28]), доцтьно за основу взяти визначення з Закону про шновацшну дiяльнiсть [29]. Пiсля доповнення цього визначення додатковими вщмшними ознаками, якi вщображають особливостi 1ПО пiдприемства (будуть видтеш курсивом), отримаемо наступну дефiнiцiю: шновацшна дiяльнiсть 1ПО тдприемства - безперервна д'1яльнють, яка реал'зуеться як окремий б'знес, побудований на u,iнностях po6imHUKie, i спрямована на використання i комерцiалiзацiю результатiв наукових дослщжень та розробок (R&D), якi е продуктом застосування штелектуального капiталу i ключових органiзацiйних компетентностей i зумовлюе випуск на ринок нових конкурентоздатних товарiв i послуг, споживання яких створюе для споживачiв новi цшностк
З наведеного визначення випливае, що до загроз стратепчнш економiчнiй безпец треба вiдносити усi джерела, як можуть призупинити безперервну R&D дiяльнiсть; «зруйнувати» iнтелектуальний капiтал та/або ключовi органiзацiйнi компетентностi; органiзувати таку дiяльнiсть не як окремий бiзнес, побудований на цшностях робiтникiв; не розкрити ушкальш властивостi у товарах та послугах, завдяки чому у споживача не з'являються новi цiнностi.
Вщповщно до мети, продуктом дiяльностi з оцiнювання eKOHOMi4HOi безпеки 1ПО пщприемства е оцiнний документ, в якому осмислеш вiдомостi, якi базуються на зiбраних, проаналiзованих, оцiнених та розтлумачених фактах, та викладен у такому вигляд^ що дають достатньо зрозумтоТ шформаци для прийняття рiшень про розробку та реалiзацiю заходiв щодо забезпечення економiчноТ безпеки (захисту вщ загроз i нейтралiзацiТ Тх наслщш), завдяки оргашзаци гармонiйноТ, безперервноТ шновацшноТ' дiяльностi на основi використання системи стержневих компетенцш, персональних знань роб^нимв та органiзацiйних знань 1ПО пщприемства.
Перейдемо до опису компоненлв концептуально! структури дiяльностi з оцiнювання економiчнот безпеки 1ПО пiдприемств (або оцшна дiяльнiсть), починаючи з особливостей тако! дiяльностi. Першу особливiсть можна виявити з порiвняння мети та продукту оцшноТ' дiяльностi з аналогiчними компонентами стратепчноТ' розвидки [30, с. 21]. Таке порiвняння дае пiдстави стверджувати про наявнють аналогiТ мiж дiяльнiстю з оцiнювання економiчноТ безпеки 1ПО пiдприемств та дiяльнiстю зi стратепчноТ' розвидки. При цьому аналогiя також прослщковуеться i мiж дiяльнiстю з вшськово'Т розвидки та представленням дiяльностi iснуючих служб безпеки пiдприемств. Але слщ враховувати, що стратегiчна та вшськова розвiдки - це принципово рiзнi розвiдки. Генерал В. Плетт, який бтьше 10 рокiв служив в органах вшськовоТ розвидки США, а по™ займався питаннями стратепчноТ розвидки, зазначае, що в порiвняннi зi стратегiчною розвiдкою, доктрина i проблеми вiйськовоТ розвiдки дивовижно просп, але Тх не легко вир^увати [30, с. 23]. Тому дiяльнiсть з
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61) 131
оцшювання eKOHOMi4HOï безпеки 1ПО пiдприeмств n0Tpi6H0 видiляти як окремий вид по вщношенню до дiяльностi традицiйних служб безпеки пщприемств.
Застосовуючи метод аналоги, ми враховуемо, що аналогiя не дае достовiрного знання, а е лише потужним генератором нових щей [31, с. 246]. З урахуванням цього можна видтити особливост дiяльностi з оцшювання економiчноï безпеки 1ПО пщприемств за аналопею з характерними особливостями стратегiчного розвiдника.
Оцiнювання зовн схоже на наукову роботу, але це дiяльнiсть з реалiзацп' суб'ект-об'ектних вщносин (у термшологи' М.С. Кагана [32, с. 51]), в якш суб'ект оцшювання сприймае об'ект оцшювання (джерела загроз) з позици' економiчних цшностей 1ПО пiдприемства [15, с.168]. При цьому в оцiнюваннi, як i в науковш роботi, створюеться (формуеться) нова iнформацiя. Але для оцшювання першочергове значення мають фактори корисност та своечасностi представлення тако!' iнформацiï з позици можливостi усунення потенцшного джерела загроз, не допущення його прояву. Тобто кориснють визначаеться ïï цiннiстю для системи економiчноï безпеки 1ПО пiдприемства i роб^ниш системи забезпечення економiчноï безпеки. Для цього потрiбно крiм вимоги своечасност представлення iнформацiï додати вимоги до ïï достовiрностi та ясностi викладення. Цього можна досягти, якщо виконувати принципи розвщки [30, с. 5255], як для оцiнювання можна представити у такому виглядк однозначност цiлi оцiнки; чiткого визначення понять; використання уах доступних джерел шформаци; розкриття змiсту факторiв; встановлення причини та наслщш; врахування культурних особливостей середовища дiяльностi 1ПО пiдприемства; визначення тенденцш розвитку; ступеня достовiрностi; формування висновмв.
Другим компонентом концептуальноï структури е аксюми та принципи оцiнювання. Вони детально розписанi у попереднш роботi [17] i зведенi до наступних принцитв: цiлiсностi та безперервност людськоï дiяльностi; вiдкритостi; порiвняння; потршно'|' рефлекси' при оцiнюваннi; трiадностi системоутворювальних факторiв; гармонiйного та iнновацiйного розвитку; трiадностi (тринiтарностi, триедностi, триалектичностi); фрактальност оцiнки. Аксiоми пiдпорядкованостi та здшснення системних порiвнянь, iснування пiдстави для порiвняння, абсолютноï порiвнянностi та повноти вщносин порiвнянностi, залежностi результату вщ властивостей об'екта оцiнювання, на вщмшу вiд вiдомих, мiстять вiдмiннi ознаки «рiвнiв небезпечноï/безпечноï дiяльностi», «порушення безперервност дiяльностi», «основа оцшювання», «критерiï та показники порiвняння економiчноï безпеки». Саме це дало змогу визначити структуру та функцюнальш особливост системи оцшювання економiчноï безпеки 1ПО пiдприемств.
Тре™ компонентом концептуальноï структури е умови оцшювання. На сьогодн цьому компоненту структури починають придiляти значно бтьше уваги i розглядати у бтьш розширеному контекстi, нiж тiльки як показникам середовища дiяльностi, виконання яких гарантуе робггнику безпечну дiяльнiсть. Це пов'язано з тим, що середовище дiяльностi значно змшилося. За термшолопею У. Бека, ми живимо у сусшльс^ ризику [32]. При цьому вш вважав, що людство продовжуе жити в iндустрiальному суспiльствi, яке просто мае нову форму. А одшею з вщмшних ознак вщ попередньоï форми е те, що принцип рiвностi, який був щеалом iндустрiального суспiльства, змiнюеться на принцип безпечносп, i осередком суспiльства стае не ам'я, а окремий шдивщ. На нашу думку, з точки зору економiчноï безпеки, У. Бек розкрив одну з головних причин значного збтьшення ктькосп джерел економiчноï небезпеки у сучасному суспiльствi. Воно пов'язано з суб'ективним вщчуттям небезпеки та побудовою кожною особистютю як економiчним агентом власних моделей IT подолання.
132 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61 )
З цих позицш можна стверджувати, що сьогодш будь-яка професiйна дiяльнiсть вщбуваеться в особливих умовах, якi е промiжними мiж нормальними та екстремальними умовами дiяльностi [33]. Для дiяльностi з оцiнювання економiчно!' безпеки 1ПО пiдприемств цi особливi умови зумовлеш специфiкою цих пiдприемств (випливае з дефшщп 1ПО пiдприемства, табл. 3) та специфкою основних джерел небезпеки - роб^ниш пiдприемств. Спiльним для цих факторiв е великий ступшь невизначеностi. Невизначенiсть першого фактору можна вщнести (за класифiкацiею, наведеною у робот [34]), до природно!) Другий фактор мае два види невизначеност - поведшкову та когнiтивну. За аналопею цi умови iдентичнi умовам, в яких працюе стратегiчна розвщка. Фахiвець з оцiнювання економiчно!' безпеки 1ПО пiдприемств (як i фахiвця зi стратепчно!' розвидки) концентруе свою увагу на майбутньому, на його прогнозуванш. А цьому постiйно заважае невизначенють, яку неможливо повнiстю лквщувати за рахунок отримання додатково!' шформаци. Таю особливi умови дiяльностi передбачають необхiднiсть спе^ально!' пiдготовки вiдповiдних фахiвцiв.
Останнiм компонентом концептуально!' структури дiяльностi з оцiнювання економiчно!' безпеки 1ПО пiдприемств е норми дiяльностi. На сьогодш оцшна дiяльнiсть е значно бтьш широкою, нiж оцiнювання економiчноï безпеки. Оцiнювання розглядаеться як окремий вид людсько!' дiяльностi, специфiка якого визначаеться феноменом оцшки [35], в окремих и напрямках сформувалася вщповщна фiлософiя, яка мае базовi постулати [36], розроблен стандарти та норми оцшок, якi пройшли багаторiчну практичну апробацш [37]. Тому змiстовно цей компонент концептуально!' структури дiяльностi доцтьно наповнити вже iснуючими загальними нормами, як ООН рекомендуе виконувати уам органiзацiям та пiдроздiлам. Вони викладеш у десяти загальних та чотирьох шституцюнальних нормах оцiнок [37, с.10-14].
Другою пiдсистемою системно! моделi представлення методолопчних засад е логiчна структура дiяльностi з оцiнювання економiчноï безпеки. Почнемо з визначення об'екту оцшювання. Вiн спiвпадае з одним з напрямкiв (об'ектiв) дослiдження науково!' спе^альнють 21.04.02 - органiзацiйне забезпечення функцюнування та розвитку системи економiчноï безпеки суб'ектв господарювання (в нашому випадку 1ПО пiдприемство з урахуванням критерш безперервностi дiяльностi). Спiвпадiння об'екту наукового дослщження та об'екту практично! дiяльностi е обов'язковою умовою. 1накше не зрозумто, для яко!' практично! дiяльностi потрiбнi новi науковi знання.
Таблиця 3
ДефЫщя термшу «lнновацiйне проектно-opieHTOBaHe пiдприeмство»
Змютовш навантаження в дефшщп за блоками Розкриття змютового навантаження
lнновaцiйне проектно-opieHTOBaHe пщприемство - це
Зовшшня iдентифiкацiя дiяльностi Сутнiсна основа, базис пiдприемницька (новаторська) оргашза^я, що навчаеться, вiдкритого типу, з пбридною органiзацiйною структурою
Внутрiшня органiзацiя дiяльностi Визначальнi св^оглядно-знанневi та компетентнiстнi активи в якш на пiдставi власного розумiння шновацш та процесiв створення нововведень, наявност ключових компетентностей, органiзацiйних знань, нематерiальних активiв та iнтелектуального капiталу
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61) 133
Продовження табл. 3
Принциповий характер дiяльностi постшно вiдбуваються стратегiчнi системы змши
Змiст дiяльностi шляхом спланованоТ вiдмови вщ старого в рамках проектно-портфельного гнучкого управлшня; забезпечення еластичност границь пщприемства у часi та просторi шляхом створення автономними толерантними, згуртованими проектними командами за межами юнуючоТ структури за лопкою шновацшно'Т iдеТ нових бiзнесiв
Ключовi руши' дiяльностi завдяки джерелу iнновацiй - компетентним, креативним, шновацшно активним пра^вникам-новаторам, здатним генерувати з високою частотою ще'Т, та двигуну iнновацiй - топ-менеджменту, який забезпечуе в умовах невизначеносп максимальнi темпи Тх впровадження,
Результати дiяльностi Результати, як споживаються ринком а результатом дiяльностi е новi (за рахунок iнновацiй) цiнностi для споживачiв, якi впливають на ринкове середовище,
Реакцiя ринку на споживання придбання та споживання ноая яких (нових продуктв, послуг) формуе iмiдж вiдкритого пiдприемства, що створюе нове i незвичайне та збтьшуе свою ринкову вартiсть, в основному ТТ нематерiальну компоненту
Джерело: розроблено автором.
Теоретична основа оцшювання, яка е другим компонентом лопчно1' структури, повинна також корелюватися з предметом наукового дослщження, який визначено як процеси оцшювання економiчноï безпеки 1ПОП та розкрит через сукупнють теоретико-методолопчних положень та шструментарш оцiнювання як рефлекси' суб'ект-об'ектного змюту над безперервною дiяльнiстю з функцiонування та iнновацiйного розвитку 1ПО пiдприемства в умовах економки знань. Саме реалiзацiя процесiв оцшювання за допомогою компонент техноло^но^' структури дiяльностi - третього компоненту методолопчних засад, дозволяе отримати продукт дiяльностi - оцшний документ, в якому осмислен вiдомостi, якi базуються на зiбраних, проаналiзованих, оцiнених та розтлумачених фактах дiяльностi системи економiчноï безпеки. А якють цього продукту, яка визначаеться достатнютю i зрозумiлiстю шформаци, як викладенi у оцiнному документу дозволить отримати результат вiд використання цього документу - прийняття ршень в рамках системи економiчноï безпеки про розробку та реалiзацiю заходiв щодо забезпечення стратегiчноï економiчноï безпеки 1ПО пiдприемства (захисту вiд загроз i нейтралiзацiï ïх наслiдкiв), завдяки оргашзаци гармонiйноï, безперервноï ^новац^но^' дiяльностi на основi використання системи стержневих компетенцш, персональних знань робiтникiв та оргашзацшних знань 1ПО пiдприемства.
Найбтьш стандартизованим компонентом будь-якоï методологiï (в рамках вибраноГ моделi представлення методолопчних засад) е «Етапи оцiнювання». Вш складаеться з трьох фаз: проектування, технолопчно1 та рефлексивной' [27]. 134 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61 )
Перша фаза в термшах оцшно! дiяльностi мае чотири стади' (концептуальну, побудови ппотези, конструювання оцiнювання та технолопчно!' пiдготовки), а друга - двi (проведення оцiнювання та оформлення результат). Рефлексивна фаза не мае стадш. Вона передбачае не звернення назад (як часто рекомендують робити рефлешю), а збтьшення масштабу бачення дiяльностi, тобто пiдняття над проведеною оцшною дiяльнiстю, яка за своею сутнютю сама е рефлексiею суб'ект-об'ектного змюту над дiяльнiстю системи економiчноï безпеки з пщтримки безперервно!' дiяльностi з функцюнування та iнновацiйного розвитку 1ПО пiдприемства. В процесi рефлексiï потрiбно визначитись з тим, чи корисн були для оцiнювання виявленi факти, чи правильно використано ц факти, чи врахували при оцшюванш стшм тенденцГ! у дiяльностi 1ПО пщприемства та його оточены, а також розвиток подш, як були виявлен при попередньому оцiнюваннi, чи чГтко i однозначно викладенi результати оцшювання, чи .... Таких «чи» у кожного суб'екта оцшно!' дГяльносл буде багато залежно вщ особливостей конкретного 1ПО пiдприемства. Тому суб'екта оцшно! дiяльнoстi - фахiвця з оцшювання економГчно!' безпеки суб'ектiв господарсько! дГяльносл, який е четвертим компонентом лопчно! структури, потрГ6но попередньо навчати цш дГяльностГ. За основу програми навчання, на наш погляд, доцтьно використати книгу В. Плетта [30], яка присвячена добуванню, аналГзу i обробц стратепчних розвiдувальних даних.
Останньою в моделi представлення методологiчних засад е технолопчна структура дiяльнoстi з оцшювання eKOHOMi4HOï безпеки (рис. 5). Для дГяльност з оцiнювання економГчно!' безпеки 1ПО пiдприемств всГ компоненти детально описан у монографiï [15]. Для таких пщприемств видiлено три компонента стратепчно!' економГчно! безпеки: внутрГшнГй, зовшшнш та компетентнiсний. КрГм того, в монографГ! описано три програмнi засоби, ям реалiзують розробленi методи оцшювання i призначен для фахiвцiв з оцшювання економГчно!' безпеки 1ПО пщприемств.
Для перевiрки за критерiем цтюносп запропоновано!' моделi представлення методологiчних засад доведемо юнування змГстовного зв'язку мГж компонентами структур рГзного масштабу. Для цього видтимо чотири зони, в ям попадають компоненти рГзних структур (рис. 6).
Аналiз видiлених зон A, B, C, D показуе, що !х елементи розкривають змют компоненлв логГчно! структури. Так, в зоы А цим компонентом виступае «Об'ект дГяльностГ». Компонент концептуально! структури розкривае особливосп дГяльностГ з об'ектом, а компонент технолопчно!' структури - методи дГяльностГ. В зош В «Предмет дГяльностГ» розкрито принципами та формами дГяльностГ. В зош С «Етапи дГяльностГ» на рГвш концептуально! структури визначеш умовами дГяльностГ, а на рГвш технологГчно! структури - шструментальними засобами дГяльностГ.
Особливо принципове значення для будь-яко!' дГяльностГ е наявнють фахГвцГв, якГ володГють вщповщними компетентостями та навичками. Саме це випливае зГ змГсту елементГв зони D. «Суб'ект дГяльностГ» повинен не ттьки володГти компетентностями, а i при виконанш службових обов'язкГв дотримуватись норм дГяльностГ, ям сформульованГ сптьнотою професГйних фахГвцГв.
Проведений аналГз пщтверджуе об^рунтованГсть запропоновано! моделГ представлення методолопчних засад дГяльностГ з оцшювання економГчно! безпеки як цтюного утворення. Загальний змют компонентГв моделГ дае пщстави рекомендувати !'! використання для представлення методологи' будь-яко! дГяльностГ.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61) 135
Рис. 6. Змютовне об'еднання компоненлв структур рiзного масштабу у моделi представлення методолопчних засад дiяльностi з оцшювання економiчноï
безпеки
Джерело: розроблено автором.
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку.
Отриманi результати дослщження дозволили розкрити сутнють системного пщходу до оцiнювання економiчноï безпеки пщприемства, що передбачае розгляд оцшювання як системи, та водночас як компонента надсистеми, в якш система оцшювання взаемСОдiе з трьома шшими системами: економiчноï безпеки, забезпечення економiчноï безпеки, та економiчною системою, кожна з яких мае свою трiаду системоутворювальних факторiв. Особливiстю системи оцiнювання е те, що ïï системоутворювальнчi фактори - це сукупнють цих факторiв для iньших трьох систем надсистеми економiчноï безпеки. Виявлення системноï функци' стало пщфунтям розгляду оцiнювання економiчноï безпеки як перспективного об'екта шзнання науковоГ спецiальностi 21.04.02 «Економiчна безпека суб'ектв господарювання». Зародження специфiчного, стратепчно перспективного класу пiдприемств сучасноï економки - iнновацiйних проектно-орiентованих, пщтверджуе актуальнiсть розроблених методологiчних засад системного оцшювання економiчноï безпеки саме для такого класу пщприемств.
В подальшому доцтьно використовувати запропоновану методологiю для пщготовки внутрiшнiх стандартiв дiяльностi фахiвцiв, якi займаються оцiнюванням економiчноï дiяльностi.
136 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61 )
Л1ТЕРАТУРА
1. Мельник, Л. Ю. Еволюц1я наукових уявлень про економ1ку знань / Л. Ю. Мельник // Економ1чний в1сник ун1верситету. - 2015. - Вип. 26(1). - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/ecvu 2015 26%281%29 8.
2. Геець, В. Характер перехщних процес1в до економки знань // Економка УкраТни. -2004. - №4. - С. 4-14.
3. Россошанська, О.В. Економка знань як середовище та джерело потенцмних загроз економ1чн1й безпец1 сучасних п1дприемств / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-т ¡м. В.Даля.
- 2016. - № 3 (59). - С.121-139.
4. Сахненко, О. I. Економка знань: св1товий досв1д та перспективи впровадження в УкраТн1 / О. I. Сахненко // 1нновацшна економка. - 2013. - № 7. - С. 57-59. - Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/inek 2013 7 15.
5. Шангараев, Р.Г. Об инновационном человеке как экономическом типе [Электронный ресурс] / Р.Г. Шангараев // Теоретическая экономика. - 2012. - №6. - С.74-79. - Режим доступа: http://www.theoreticaleconomy.info.
6. Клейнер, Г. Б. К вопросу о концепции и определении понятия «Предприятие» / Б.Г. Клейнер, Н.Б. Нагрудная // Стратегическое планирование и развитие предприятий. Секция 1: Матер. Пятнадцатого всероссийского симпозиума, Москва, 15-16 апреля 2014 г. / Под ред. чл.-корр. РАН Г.Б. Клейнера - М.: ЦЭМИ РАН, 2014. - 190 с. - С. 101-105. -Режим доступа: http://kleiner. ru/wp-content/uploads/2015/03/section1.pdf.
7. Рач, В.А. Управление рисками в проектах, реализуемых в условиях переходной экономики: Ф1нансов1 продукти для реального сектора в УкраТн / В.А. Рач, Д.В. Рач // Матер1али м1жнародноТ конференцп 14-16 червня 2000 року. Семшар «Управлшняпроектами при кредитуванн реального сектора». - К., С. 25-26.
8. Баранцев, Р.Г. Системная триада дефиниций [Текст] / Р.Г. Баранцев // Международный форум по информации и документации. - 1982. - №1. - С. 9-13.
9. 1ванков, В. М. Оцшка стану шновацмноТ д1яльност1 промислових пщприемств [Електронний ресурс] / В. М. 1ванков // Незалежний аудитор. - 2013. - № 6. - С. 70-76. -Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/Na 2013 6 12.
10. Князевич, А. А. Инновационный лаг и его роль в инновационном процессе [Електронный ресурс] / А.А. Князевич // Актуальн проблеми економки. - 2010. - № 6(108).
- С. 26-30. - Режим доступу: http://www.stattionline.orq.ua/ekonom/34/2742-innovacijnij-laq-i-joqo-rol-v-innovacijnomu-procesi.html.
11. Гущин, А.Н. Школа проектного мышления / А.Н. Гущин. - Режим доступа: http://directacademia.ru/enrol/index.php?id=642.
12. УкраТна. Постанови. Паспорт спе^альност 21.04.02 - економ1чна безпека суб'ект1в господарськоТ д1яльност (економ1чы науки): [Затверджено презид1ею ВАК УкраТни в1д 02.07.2008 N 66-08/6]. - Режим доступу: http://www.niss.qov.ua/public/File/aspirantura/pasport21-04-02.pdf.
13. Авдийский, В.И. Экономическая безопасность как системообразующий фактор устойчивости сложных социально-экономических систем / В.И. Авдийский, В.М. Безденежных // Безопасность бизнеса, 2014. - № 1. - Режим доступа: http://http://w.pc-forums.ru/m82.html.
14. Власюк, О.С. Теор1я \ практика економ1чноТ безпеки в систем! науки про економ1ку [Текст] / О.С. Власюк; Нац. ¡н-т пробл. м1жнар. безпеки при Рад1 нац. безпеки \ оборони УкраТни. - К., 2008. - 48 с.
15. Россошанська, О.В. Оц1нювання економ1чноТ безпеки ¡нновац1йних проектно-ор1ентованих тдприемств: монограф1я [Текст] / О.В. Россошансська. - Северодонецьк: Сх1дноукраТнський нац1ональний ушверситет ¡мен Володимира Даля, 2016. - 350 с.
16. Петрова, 1.Л. Становлення ринку ¡нновац1й в контекс^ економ1чноТ безпеки УкраТни [Електронний ресурс] / 1.Л. Петрова // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економ1ка". - 2013. - №8. - Режим доступу : http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvnaekonomika&s=ua&z=2221.
17. Россошанська, О.В. Оц1нювання економ1чноТ безпеки ¡нновац1йних проектно-ор1ентованих тдприемств як науковий напрям в спе^альност «Економ1чна безпека суб'ект1в господарськоТ д1яльност / О.В. Россошанская // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во Сх1дноукр. нац. ун-т ¡м. В.Даля.
- 2016. - № 4 (60). - С.137-155.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61) 137
18. Чурсин, Н.Н. Понятие тезауруса в информационной картине мира / Н.Н. Чурсин: Монография. - Луганск: Изд-во "Ноулидж", 2010. - 305 с.
19. Корнаи, Я. Системная парадигма [Электронный ресурс] / Я. Корнаи // Вопросы экономики. - 2002. - №4.- С.4-22. - Режим доступа: httpV/www.vopreco.nj-rns-archive.files/n4 2002.html.
20. Клейнер, Г.Б. Системно-интеграционная теория предприятия и эволюционный подход [Электронный ресурс] / Г.Б. Клейнер // Доклад на VI Международ. Симпозиуме по эволюционной экономике Пущино, 23-24 сентября 2005. — Режим доступа: nashaucheba.ru/v54014/?cc=1&v.
21. Россошанская, О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели / О.В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-т iм. В.Даля. - 2000. - № 1 (1). - С.57-62.
22. Баранцев, Р.Г. Тринитарный критерий целостности [Электронный ресурс] / Р.Г. Баранцев // Академия Тринитаризма. - М., Эл. № 77-6567. - Режим доступа: www.trinitas.ru/rus/doc/0226/002a/02260063/htm.
23. Орлик, О. В. Аналiз фактов впливу на економiчну безпеку пщприемств та методи захисту вщ загроз i нейтралiзацií Тх наслщгав [Текст] / О. В. Орлик // Тренди та шновацп в сучасшй економiцi : колективна монографiя / за ред. О. С. 1вантова. — Харюв : ХНУБА, 2015. - С. 154-165.
24. Рач, В.А. Методолопя системного пщходу та наукових дослщжень: Навчальний поабник [Текст] / В.А. Рач, О.В. 1гнатова, А.Ю. Борзенко^рошыченко. - Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-т iм. В. Даля, 2013. - 252 с.
25. Павлов, К. АВС Букварь предпринимателя, руководителя и всякого лица, действующего в направлении реализации любой цели [Текст] / К. Павлов. - М.: PMFS System of Management Co. - 142 c.
26. Кортунов, С. Становление политики безопасности [Электронный ресурс] / С. Кортунов.
- Режим доступа: http://viperson.ru/wind.php?ID=263722&soch=1.
27. Новиков, А.М. Методология / А.М. Новиков, Д.А. Новиков. - М.: СИНТЕГ. - 668 с.
28. Полозова, Т. В. 1нновацмна дiяльнiсть пщприемства та економiчна сутнють шновацмного процесу [Текст] / Т. В. Полозова, Д. Ю.Кривцун // Науковий вюник Мiжнародного гумаытарного ушверситету. Серiя : Економка i менеджмент : Зб. наук. пр. / Мiжнар. гумашт. ун-т. - 2015. - Вип 12. - С.108 - 113.
29. УкраТна. Закони. Про шновацмну дiяльнiсть: [Затверджено Президентом УкраТни 04.07.2002 N 40-IV]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
30. Плэтт, В. Добывание, анализ и обработка стратегических разведовательных данных / Вашингтон Плэтт. - М.: ММ Медиа Дистрибьюшин, 2006. - 292 с.
31. Комарова, З.И. Методология, метод, методика и технология научных исследований в лингвистике / З.И. Комарова. - Екатеринбург: Изд-во УФУ, 2012. - 818 с. - Режим доступа: http://ifl.uspu.ru/images/stories/OA /lec/Komarova.pdf.
32. Бек, У. Общество риска: На пути к другому модерну / У. Бек, Пер. с нем. В. Седельника, Н. Федоровой. - М.: Прогресс-Традиция, 2000. - 383 с.
33. Лось, О.М. Професмна дiяльнiсть в особливих умовах як об'ект психолопчного дослщження / О.М. Лось // Науковий вюник Херсонського державного ушверситету. Серiя : Психолопчш науки : Зб. наук. праць. - Херсон: вид-во Херсон. держ. ун-т. - 2014. - Вип 1.
- Т. 1. - С.59 - 63.
34. Рач, Д.В. Управлшня невизначенютю та ризиками в проектг термшолопчна основа / Д.В. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: Схщноукр. нац. ун-т iм. В.Даля, 2013. - №3(47). - С.146-164.
35. Сутужко, В.В. Феномен оценки в социальном бытии и познании : автореф. дис... док. философ. наук. : 09.00.11 / Валерий Валериевич Сутужко ; Саратовский государственный университет имени Н.Г. Чернышевского. - Саратов, 2013. - 36 с.
36. Маркус, Я.И. Философия оценки / Я.И. Маркус // Практика оценки. - К.: Из-во «Экономика», 2006. - №1. - С.7-22.
37. Группа Организации Объединенных Наций по оценке (2016).Нормы и стандарты оценок Нью-Йорк, ГООНО. -2016. - 30 с. - Режим доступа: http://www.unevaluation.org/2016-Norms-and-Standards.
_ Стаття рекомендована до
Рецензент статп публГкацм 24.03.2017 р.
д.е.н., проф. Ахромган £.М. j ч г
138 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61)
