CC BY
106
Козаченко Ганна Володимирiвна доктор економiчних наук за спещальшстю 08.00.04 - Економ^а та управлiння пiдприeмствами (за видами економiчноí дiяльностi), професор за кафедрою менеджменту, професор кафедри фшанав i банмвськоТ справи Полтавського нацiонального техшчного унiверситету iменi Юрiя Кондратюка (м. Полтава)
Перша публ1кац1я з економ1чно1 безпекологм:
Козаченко Г. В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : [монография] // Г. В. Козаченко, В. П. Пономарев, А. Н. Ляшенко. -К.: Либра, 2003. - 280 с.
Найбшьш вагом1 публ1кацп з економ1чно! безпекологм:
1. Козаченко Г. В. Тшьова економiка в УкраТнi як загроза економiчнiй безпецi держави: джерела, властивосп, пiдходи до дослщження / Г. В. Козаченко, М. В. Кравченко. - В кн.: Система економiчноТ безпеки: держава, регюн, пщприемство : [монографiя]; в 3-х т. Т. 2 / за заг. ред. Г. В. Козаченко. - Луганськ: ТОВ "^ртуальна реальнють", 2012. - С. 47-95.
2. Козаченко Г. В. Властивост системи тшьово'Т економки та и вплив на економiчну безпеку регiону / Г. В. Козаченко, М. В. Кравченко. - В кн.: Система економiчноТ безпеки: держава, репон, пщприемство : [монографiя]; в 3-х т. Т. 3 / за заг. ред. Г. В. Козаченко. - Луганськ: "Промдрук", 2014. - С. 130-164.
3. Козаченко Г. В. Пщхщ до розробки шформацшно-анал^ичного забезпечення системи економiчноТ безпеки пщприемства / Г. В. Козаченко, С. В. Кавун. - В. кн.: GR та PR менеджмент в контекст економiчноТ безпеки : [монографiя]; за заг. ред. I. П. М^ус. - Черкаси: ПП Чабаненко Ю.А., 2014. - С. 286-304.
4. Козаченко Г. В. Мета як системотворчий чинник системи економiчноТ безпеки пщприемства / Г. В. Козаченко, О. М. Ляшенко, е. I. Овчаренко. - В. кн.: Сучасн перспективи розвитку систем економiчноТ безпеки держави та суб'ектв господарювання : [монографiя]; за заг. ред. I. П. М^ус. - Черкаси: ТОВ "МАКЛАУТ", 2012. - С. 181-221).
5. Козаченко Г. В. Система економiчноТ безпеки пщприемства: структура та режими функцюнування / Г. В. Козаченко, О. В. 1лляшенко // Економка. Менеджмент. Пщприемництво. Зб. наук. праць Схщноукра'Тнського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. Вип. 25. Ч. II. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2013. - С.198-206.
6. Козаченко Г. В. Эксплейнарный базис экономической безопасности стратегического альянса / А. В. Козаченко, Л. е. Шульженко // Новая экономика. -2013. - №2(62). - С. 185-191.
7. Козаченко Г. В. Мехашзм управлшня у системi економiчноТ безпеки пщприемства: призначення, змют та структура / Г. В. Козаченко, О. В. !лляшенко // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. - 2014. - №3. Т.3. - С. 25-28.
8. Козаченко А. В. Развитие защитного подхода в экосесенте / А. В. Козаченко, Т. М. Адаменко // Новая экономика. - 2014. - №2(64). - С. 100-107.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
Погорелов Юрш Сергiйович доктор економiчних наук за спещальшстю 08.00.04 - Економiка та управлiння пiдприeмствами (за видами економiчноí дiяльностi), доцент за кафедрою менеджменту зовнiшньоекономiчноí дiяльностi, завiдувач кафедри обл^у i аудиту Полтавського нацюнального технiчного унiверситету iменi Юрiя Кондратюка (м. Полтава)
Перша публ1кац1я з економ1чно1 безпекологм:
Погорелов Ю. С. Использование показателей затрат в оценке социально-экономической безопасности предприятия / О. М. Ляшенко, Ю. С. Погорелов Экономика и управление. - 2007. - №3. - С. 79-85. Найбшьш вагом1 публ1кацп з економ1чно! безпекологм:
1. Погорелов Ю. С. Митна служба як суб'ект економiчноТ' безпеки держави / Ю. С. Погорелов, е. М. Рудшченко. - В. кн.: Система економiчноТ' безпеки: держава, регiон, пiдприeмство : [монографiя]; в 3-х т. Т. 2 / за заг. ред. Г. В. Козаченко. -Луганськ: ТОВ '^ртуальна реальнють", 2012. - С. 95-115.
2. Погорелов Ю. С. Економiчна безпека у системi вищоТ освiти УкраТни: сутнiсть та характер / Г. В. Козаченко, Ю. С. Погорелов, Г. Д. Тюленев. - В. кн.: Система економiчноТ безпеки: держава, регюн, пщприемство : [монографiя]; в 3-х т. Т. 3 / за заг. ред. Г. В. Козаченко. - Луганськ: "Промдрук", 2014. - С. 71-129.
3. Погорелов Ю. С. Витрати на забезпечення економiчноТ безпеки: сутнють та загальна структура / Г. В. Козаченко, Ю. С. Погорелов // Управлшськ шновацп. Зб. наук. праць Терношльського нацюнального економiчного ушверситету. Вип. 2. -Тернопть: ТНЕУ, 2012. - С. 178-184.
4. Погорелов Ю. С. Понятшний апарат еволюцшноТ' теорiТ як шструмент опису взаемоди суб'ектiв економiчних вщносин в контекстi економiчноТ безпеки держави / Ю. С. Погорелов, е. М. Рудшченко // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб. наук. праць СхщноукраТ'нського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. Вип. 2(46). - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2013. - С. 135141.
5. Погорелов Ю. С. Пщвищення конкурентоспроможносп пщприемства в контекстi його економiчноТ безпеки: новi пiдходи / Ю. С. Погорелов, К. А. Крюкова // Вюник СхщноукраТ'нського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. - 2013. - № 11 (200) - С. 219-225.
6. Погорелов Ю. С. Процедури контролю як елемент системи економiчноТ безпеки пщприемства / Ю. С. Погорелов, Г. В. Булкот // Економка. Менеджмент. Пщприемництво. Зб. наук. праць СхщноукраТ'нського нацюнального ушверситету iменi Володимира Даля. Вип. 26. Ч. I. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2014. - С. 199-207.
7. Погорелов Ю. С. Проблемы формирования методологического базиса науки об экономической безопасности предприятия / Ю. С. Погорелов, Т. М. Адаменко // Новая экономика. - 2015. - №2(66). - С. 173-181.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
7
УДК 330.341.1(477)
Г.В. Козаченко, Ю.С. Погорелов
ПРО ДЕЯК1 ПРОБЛЕМИ У СУЧАСН1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й БЕЗПЕКОЛОГ11
Розглянуто деякi з проблем сучасноТ eKOHOMi4HOÏ безпекологiï: системотворення, можливють управляти економiчною безпекою пщприемства, оцшювання економiчноÏ безпеки пiдприемства. Показано вплив 1'хньо'1' невирiшеностi на формування теоретичного та експлейнарного базису економiчноÏ безпекологм. Дж. 23.
Ключовi слова: економiчна безпекологiя, пiдприемство, проблема, системотворення, управлЫня, оцiнювання.
JEL М29
Постановка проблеми та видшення ïï невиршено! частини. Економ1чна безпека у наш час перетворилася на найважлив1шу умову д1яльност1 в1тчизняних п1дприемств. Забезпечення економ1чноТ безпеки сьогодн1 стае одн1ею з головних цтей управл1ння п1дприемством. З одного боку, це сприяло формуванню та розвитку безпекознавства, а, з шшого, саме безпекознавство сприяло залученню уваги до проблематики економ1чно' безпеки.
Нараз1 в УкраМ вщбуваеться актуал1зац1я проблематики економ1чно' безпеки, що супроводжуеться глибоким осмисленням явищ та процеав, генерац1ею нових 1дей, появою св1жих погляд1в, формулюванням та уточненням понятшно-категоршного апарату. У наш час формуеться комплекс погляд1в, уявлень, 1дей, спрямованих на тлумачення i пояснення явищ економ1чноТ безпеки, творче переосмислюються концептуальш та теоретичнi основи управлiння, права, соцюлогм', антропологiï та iн., виявляються i дослщжуються загальнi та специфiчнi об'ективнi закономiрностi органiзацiï та функцюнування систем економiчноï безпеки рiзного класу, що надае цшюне уявлення про закономiрностi та наявнi зв'язки в ïï системному забезпеченнi.
З накопиченням знань безпекознавство, як i будь-який науковий напрям (але ютинний), мае перетворюватися на науку - економiчну безпеколопю - галузь знань про природу економiчноï безпеки об'ектв (нацюнальна економiка, регiон, галузь, пiдприемство), ïï джерела та передумови, оцшювання та забезпечення. Накопичених сьогодш знань щодо економiчноï безпеки достатньо, щоб можна було переходити до Тхнього системного упорядкування та перетворення, що е першим кроком до оформлення економiчноï безпекологм - науки про економiчну безпеку за вертикаллю «нацюнальна економка - репон (галузь) - суб'ект господарськоТ дiяльностi».
Економiчна безпека за вертикаллю «нацюнальна економка - репон (галузь) - суб'ект господарськоУ дiяльностi» як сукупнiсть окремих положень особливо активно вивчалася i вивчаеться у пострадянських кражах - Росп, УкраМ та Бiлорусi. Кожен з рiвнiв ^е!' вертикалi з рiзною мiрою глибини, теоретичним рiвнем та орипнальнютю розробок дослiджений у наукових працях в^чизняних та росiйських дослiдникiв.
Проте не можна говорити, що в економiчнiй безпекологм виршено всi питання, що юнуе струнка система положень щодо природи економiчноï безпеки, системотворення, способiв оцiнювання та забезпечення економiчноï безпеки i умов ïхнього результативного застосування. Радше, навпаки, пщвищення статусу
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
накопичених знань - з безпекознавства до економiчноТ безпекологи - висувае бтьш суворi вимоги до обфунтованосл положень, Тхнього взаемозв'язку, цiлiсностi експлейнарного, теоретичного та методолопчного базисiв, примушуе до перегляду низки положень, ям у безпекознавст видавалися зрозумiлими та такими, що претендували на фундаментальнють.
Проблематика економiчноТ безпекологи сьогоднi е дуже актуальною на вах рiвнях, але особливо - на рiвнi пщприемства. Тому е пiдстави зупинитися на деяких з наявних проблем. Ва проблеми нав^ь окреслити у межах одшеТ' статтi неможливо.
Метою статт1 е окреслення найгострiших наявних проблем у сучаснш економiчнiй безпекологи на рiвнi пiдприемства, розв'язання яких сприятиме цшюносп системи знань про економiчну безпеку.
Основний матер1ал досл1дження. За своею побудовою економiчна безпекологiя е вченням, комплексом взаемопов'язаних щей, внутршньо диференцшованою, але цiлiсною системою знань, в якш однi елементи залежать вщ iнших, а початковий базис становить сукупнють тверджень, понять i категорiй, визначених за певними методолопчними принципами i правилами.
Основоположним процесом в економiчнiй безпекологи е системотворення - використання системно! методологи у пояснены закономiрностей забезпечення економiчноТ безпеки держави, регюну або пiдприемства. 1дея системного характеру забезпечення економiчноТ безпеки сьогодш однозначно сприйнята науковцями i не заперечуеться, адже системну парадигму сьогодш розглядають поруч з класичною, iнституцiональною та еволюцiйною парадигмою економiчно! науки. Але стосовно системотворення в економiчнiй безпекологГТ слiд визнати вщсутнють чiткого розумiння змiсту, структури та функцш системи економiчноТ безпеки пщприемства, ТТ мiсця у системi управлшня пiдприемством, недосконалiсть понятiйно-категорiального апарату, в межах якого вщбуваються активнi междисциплшарш термiнологiчнi запозичення, а також механiзмiв функцiонування та управлiння системою, оцшювання результативностi ТТ функцiонування.
Категорiя «система економiчнот безпеки», що розглядаеться стосовно певного об'екта (держави, регюну, пщприемства), е, поряд з категорiею «економiчна безпека», фундаментальною категорiею економiчноТ безпекологи. Але едност науковцiв i щодо тлумачення змюту категорiТ «система економiчноl безпеки» немае. О.В. 1лляшенко наявш визначення змiсту категори «система економiчноl безпеки» подiлила на чотири групи: як комплекс взаемопов'язаних заходiв рiзноманiтного характеру, якi мають здiйснюватися з метою захисту штереав пiдприемства вщ зовнiшнiх та внутрiшнiх загроз; як сукупнють елемешпв (об'ект та суб'ект економiчнот безпеки, механiзм забезпечення безпеки, наукова теорiя безпеки, полiтика i стратегiя безпеки, засоби, методи забезпечення безпеки, концеп^я безпеки пiдприемства тощо); як сукупнють функцюнальних складових системи; як дiяльнiсть структурного пiдроздiлу пщприемства, функ^ями якого е забезпечення економiчнот безпеки пiдприемства [11]. Ознайомлення з результатами цього аналiзу надае пщстави стверджувати, що для майже вах визначень змiсту категорiТ «система економiчноl безпеки» характерi методологiчна невизначенiсть, плутанина причин та наслiдкiв, вульгарне застосування методу науковоТ експансiТ, вiдрив смислового наповнення поняття «система економiчнот безпеки» вщ вихiдного поняття «система», а головне вщсутнють цтюносп як ушверсальноТ' ознаки системностi, внаслiдок чого наявш визначення змюту категори «система економiчноl безпеки» не мають нового смислового навантаження.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
9
Отже, системотворення в економiчнiй безпекологм ускладнюеться не просто достатньо вагомими вщмшностями у тлумаченш категорм' «система економiчноï безпеки», а ïхньою протилежнiстю. I саме еклектичнють визначень змГсту категорм' «система економiчноï безпеки» i достатньо розмит його формулювання найзагальнiшого характеру гальмують розвиток цього напряму економiчноï безпекологм. Адже саме таю наявн тлумачення зумовлюють невизначенiсть вихГдного положення системотворення в економГчнш безпекологiï i не дозволяють сформувати умови його дослщження. В цтому е пщстави стверджувати, що застосування системно!' методологм' в економiчнiй безпекологiï поки що методолопчно не вирiшено.
Проте не можна не вщзначити появи серйозшших пГдходГв до тлумачення змГсту категорм' «система економiчноï безпеки». Так, О.В. 1лляшенко розглядае систему економiчноï безпеки пщприемства як сукупнють органГзацГйних стосунмв суб'ектГв захисту, якГ вГдображають лопку ïхньоï поведГнки при здГйсненнГ взаемопов'язаних цтьових дГй органГзацГйно-правового та економГчного характеру для захисту об'ектГв безпеки пщприемства з використанням рГзномангтних способГв вГдповГдно до прийнятоï на пщприемствГ концепцiï економiчноï безпеки та вщповщно1 полГтики, що реалГзуе ÏÏ положення [11].
Проблемним в економГчнш безпекологм на рГвн пГдприемства слГд визнати управлшський аспект. У численних публкащях з цього питання невизначеним залишаеться об'ект управлшня, тобто немае вщповщГ на запитання «чим управляемо»: економГчною безпекою пГдприемства (наприклад, [9,18]) або системою економГчно! безпеки пГдприемства (наприклад, [4,13]). Можна припустити, що управляти можна як економГчною безпекою пГдприемства, так i системою економГчно! безпеки пГдприемства. Але якщо систему економГчно! безпеки пГдприемства лопчно визнати об'ектом управлшня, виходячи з того, що будь-яка економГчна система е об'ектом управлшня, то щодо економГчно! безпеки пГдприемства, таке визнання видаеться сумшвним. Автори численних публкацш з управлшня економГчною безпекою, як правило, не показують, що економГчна безпека пГдприемства е об'ектом управлшня та його особливостк НавГть такий серйозний дослщник як О.М. Ляшенко вважае управлшня економГчною безпекою пГдприемства процесом узгодження штереав та протистояння загрозам [18, с. 157]. Таке визначення поняття «управлшня економГчною безпекою пГдприемства» за змютом дуже схоже з поняттям «забезпечення економГчно! безпеки пГдприемства». Але О.М. Ляшенко хоча б придтила увагу змГсту поняття «управлшня економГчною безпекою пГдприемства» (з ним можна погоджуватися або спростовувати), тодГ як в шших публГкацГях економГчну безпеку пГдприемства визнано об'ектом управлшня за умовчанням аксюматично, а управлшня економГчною безпекою пГдприемства розглядаеться як апрюрГ вщоме i вама визнане, а тому - без будь-яких пояснень.
На нашу думку, е великГ сумшви щодо можливост управляти економГчною безпекою пГдприемства. Складаеться враження, що управлшня як вид дГяльносп «вобрали» у системи економГчно! безпеки пГдприемства. Адже можливють управлшня економГчною безпекою пГдприемства, тобто визнання економГчно! безпеки пГдприемства об'ектом управлшня, мае виходити зГ змГсту поняття «економГчна безпека пГдприемства», який визначальною мГрою залежить вщ статусу цього поняття [15]: стан пГдприемства, який описуеться сукупнютю параметрГв або характеристик; умова дГяльносп пГдприемства; нагальна потреба пГдприемства; вид дГяльносп пГдприемства (сукупнють дш, ям дозволяють забезпечити або зберегти стан безпеки, якщо взаемодГя суб'екта господарсько1 дГяльносп Гз суб'ектами зовшшнього середовища мае небезпечний або руйшвний
10 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
характер). Цим перелком статус поняття «економiчна безпека пщприемства» не вичерпуеться, очевидно, подальшi дослiдження в економiчнiй безпекологи допоможуть знайти й iншi статуси. I тут виникае запитання: чим з перерахованого можна управляти: станом, потребою, умовами або видом дiяльностi? Позитивно вщповюти на це запитання можна лише стосовно виду дiяльностi, але якщо розглядати економiчну безпеку пщприемства як вид дiяльностi, то метою ^е'Т дiяльностi е ТТ забезпечення. Тодi об'ектом управлiння е процес - забезпечення економiчноl дiяльностi пiдприемства.
Плутанина, що виникае з вибором об'екта управлшня - економiчна безпека пiдприемства або система економiчноl безпеки пiдприемства - зумовлена в тому числ^ на наш погляд, суттевими прогалинами у дослiдженнi природи економiчноl безпеки пiдприемства, результатом чого сьогодш е величезне рiзноманiття визначень змюту поняття «економiчна безпека пщприемства». Наявш визначення поняття «економiчна безпека пщприемства» е пщстави вважати дуже спрощеними, внаслщок чого немае можливост отримати уявлення про передумови виникнення цього феномена. Пояснювати необхщнють у забезпеченш економiчноТ безпеки пiдприемства ворожнечею зовшшнього середовища, на наш погляд, означае суттеве спрощення дослiджуваного явища.
На користь позицп авторiв - об'ектом управлшня може бути лише система економiчноl безпеки пщприемства - свщчить також вщсутнють обфунтованих напрацювань щодо пщходу до управлiння економiчною безпекою пiдприемства. Найчастiше управлiння будь-яким об'ектом здшснюеться за функцiональним пщходом, вiдповiдно до якого в управлшш, наприклад, пiдприемством видiляють функци управлшня. До традицшних функцiй управлiння належать планування, облк, аналiз, контроль, мотива^я, органiзацiя. Якщо економiчна безпека пщприемства е об'ектом управлшня, яке здшснюеться за функцюнальним пщходом, то як виконуються традицшш функцГТ управлiння? Якщо традицшш функци управлiння не розглядаються в управлшш економiчною безпекою, то якими е функци управлiння економiчною безпекою? Навiть аналiз е, на наш погляд, функ^ею системи економiчноТ безпеки пiдприемства (а не управлшня системою). У цьому контекст застосування функцюнального пiдходу до управлiння системою економiчноl безпеки демонструе бiльш прийнятш результати, принаймнi е уявлення про реалiзацiю традицiйних функцiй управлiння. 1нша справа, що склад таких функцш може вiдрiзнятися вiд традицiйних - вщ деяких функцiй можна вщмовиться, а новi функци увести.
У св^ сказаного найбiльш ймовiрними напрямами розвитку економiчноl безпекологiТ бачаться там: або розроблення пiдходiв до управлшня економiчною безпекою пiдприемства з урахуванням вибраного Т'Т статусу (стан, потреба, умова або вид дiяльностi), або вщмова вiд управлiння економiчною безпекою пщприемства як такою через принципову неможливють визнати економiчну безпеку об'ектом управлшня.
Окремо слщ зупинитися на проблемi оцiнювання економiчноТ безпеки. Важливють оцiнок економiчноТ безпеки системи будь-якого рiвня безсумнiвна, саме такi оцшки виступають пiдставою прийняття рiшень не лише щодо забезпечення економiчноl безпеки, а й можливостей розвитку системи, визначення необхщних ресурсiв, створення та використання резервiв системи, оцiнювання ефективносп системи економiчноТ безпеки та дiяльностi вiдповiдного пiдроздiлу пiдприемства.
Оцiнювання економiчноl безпеки пiдприемства належить до тих питань економiчноl безпекологiТ, щодо яких юнують численнi дослiдження, але поки ще не лише не юнуе прийнятоТ методики оцiнювання, а й пщходи до оцiнювання
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 11
остаточно не сформувалися. Взагалi складаеться враження про втрату штересу науковцiв до оцшювання економiчноï безпеки, а у сучасних публка^ях згадуються напрацювання давно минулих рош.
Сьогоднi iснують ктька пiдходiв до оцiнювання економiчноï безпеки пщприемства: функцiональний, iндикаторний, експертний та ш. [16]. Пiдхiд до оцшювання економiчноï безпеки пiдприемства розумiеться як сукупнють прийомiв та способiв вимiрювання рiвня економiчноï безпеки. Кожен з наявних пiдходiв базуеться на використанш вiдповiдного iнструментарiю, кожному з пiдходiв властивi сво'1 достоïнства i обмеження, але жоден з них не визнаний досконалшим порiвняно з шшими. Внаслiдок абсолютно рiзноï шструментально'Г бази наявш пщходи до оцiнювання економiчноï безпеки пiдприемства не конкурують мiж собою. Можна говорити лише про рiзний ступiнь розробленостi пiдходiв та |'хнього поширення.
Найбiльш розповсюдженим в оцшюванш економiчноï безпеки пiдприемства е функцюнальний пiдхiд. Хронологiчно вiн з'явився першим, багато у чому повторюючи та кошюючи наявнi пiдходи до квантифкаци iнших явищ або процеав в дiяльностi пiдприемства. Методика оцшювання економiчноï безпеки пiдприемства за ïï функцiональними складовими передбачае:
- видтення складових економiчноï безпеки пiдприемства (щодо перелку яких немае едностi поглядiв, iнодi воно просто повторюють функцюнальш пiдсистеми управлiння пiдприемством);
- вибiр (найчастiше) або конструювання (значно рщше) показникiв, що характеризують економiчну безпеку пщприемства за кожною функцiональною складовою (немае едностi думок щодо перелку показникiв, опис з |'хшм використанням саме економiчноï безпеки пiдприемства часто викликае сумшви);
- шкалювання рiзних за характером (абсолютнi та вщносш) та вимiрниками показникiв для приведення |'х до однакового вимiру;
- визначення комплексних показниш економiчноï безпеки за кожною з вибраних функцюнальних складових шляхом згортки нормалiзованих одиничних показниш (немае не лише едност думок, але й будь-яких критерив та ознак для видiлення вагомост одиничних показникiв);
- визначення штегрального показника економiчноï безпеки пiдприемства шляхом згортки комплексних показниш за кожною з вибраних функцюнальних складових.
Описана у загальних рисах методика оцшювання економiчноï безпеки пщприемства найчаспше зус^чаеться у дослщженнях з економiчноï безпеки пщприемства. Певною мiрою це зумовлено очевидними перевагами методики, серед яких слщ зазначити на такк звичний хщ оцiнних розрахункiв, ïхня простота; можливють використати для визначення комплексних показнимв одиничнi показники, якi е у зв^носп пiдприемства, або для розрахунку яких е необхщш данi; можливють вибору показниш або Т'хнього конструювання; можливють використати дектька показникiв.
Проте, на наш погляд, недолiки описано!' методики оцшювання економiчноï безпеки пщприемства е бтьш суттевими i зумовлюють необхщнють вщмови вiд цiеï методики або вкрай обмеженого ïï використання. Таке твердження зумовлено тим, що:
- нормалiзацiя значень одиничних показниш та наступш двi згортки призводять до значного вщриву отримуваних оцшок економiчноï безпеки вiд ï'ï реального стану;
- у методик використовуються ретроспективш значення показникiв, внаслiдок чого отримуваш оцiнки економiчноï безпеки становлять штерес для
12 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
аналогично! дiяльностi, але практично непридатнi для прийняття поточних управлшських рiшень (не кажучи вже про стратепчы) та рекомендацш служби (вiддiлу) економiчноТ безпеки щодо дiяльностi пiдприемства;
- вщсуты обфунтоваш рекомендаци стосовно визначення показнимв, якi якнайточнiше характеризуватимуть кожну зi складових економiчноТ безпеки пiдприемства;
- труднощi виникають з окремими показниками, ям не мають загальноприйнятого значення, осмльки при визначеннi рiвня економiчноТ безпеки важливу роль вiдiграють не лише вибраш показники, а й Т'хш граничнi значення;
- суттевим недолiком е складнiсть визначення впливу на рiвень економiчноТ безпеки ямсних характеристик, наприклад, репутацГТ пiдприемства, рiвня довiри до нього контрагентiв, вщданосп персоналу та iн.
Функцiональний пщхщ до оцiнювання економiчноТ безпеки застосовуеться не лише на рiвнi пщприемства. Так, в УкраТ'ш з 2007 року прийнято до використання Методику розрахунку рiвня економiчноТ безпеки УкраТни [19] (затверджена наказом Мiнiстерства економки УкраТни № 60 вiд 02.03.2007 р.) Методику побудовано за функцюнальними складовими безпеки (макроекономiчна, фiнансова, зовнiшньоекономiчна, iнвестицiйна, науково-технологiчна, енергетична, виробнича, демографiчна, соцiальна, продовольча). У цш методицi при упорядкуваннi одиниць сукупност виникае необхiднiсть агрегування усiх ознак множини в одну штегральну оцшку.
У методицi розрахунку рiвня економiчноТ безпеки УкраТни передбачено такi етапи конструювання iнтегральноТ оцiнки економiчноТ безпеки: формування множини iндикаторiв; визначення характеристичних (оптимальних, порогових та граничних) значень iндикаторiв; нормалiзацiя iндикаторiв; визначення вагових коефiцiентiв; розрахунок iнтегрального iндексу. Агрегування ознак фунтуеться на так званш теорп «адитивноТ цшносп», згiдно з якою цiннiсть цiлого дорiвнюе сумi цiнностей його складових. Якщо ознаки множини мають рiзнi одиницi вимiрювання, то адитивне агрегування потребуе приведення Тх до однiеТ основи, тобто попередньоТ нормалiзацiТ.
Другий з числа аналiзованих пiдходiв оцiнювання економiчноТ безпеки пщприемства - шдикаторний - е достатньо вщомим. Г. Атаманов вважае, що у теорГТ економiчноТ безпеки методолопя аналiзу та оцiнювання економiчно! безпеки з використанням показникiв-iндикаторiв е найбтьш розробленою та презентованою [1]. Погоджуючись iз другою оцiнкою Г. Атаманова оцшювання економiчноТ безпеки з використанням показникiв-iндикаторiв, е пiдстави заперечувати першу.
Ыдикатор позначае граничне - мiнiмальне або максимальне - значення показнимв. З використанням системи iндикаторiв можна оперативно аналiзувати стан економiчноТ безпеки краТни, регiону або пiдприемства (iнша справа, що переважно у ретроспективному аспект^. Але у сучасних публка^ях з оцшювання економiчноl безпеки з використанням показникiв-iндикаторiв йдеться переважно про шдикатори-показники або Тхнi граничнi значення для економiчноТ безпеки держави (наприклад, [2,5,22]) або регюну (наприклад, [14,17,20]). Пропонована е.Д. Корм^кшим система мiстить 68 iндикаторiв, значення яких створюють шформацшне пiд^рунтя для дiагностики кризового стану економiчноl безпеки регiону [17]. Розроблену у [14] систему iндикаторiв побудовано таким чином, що з 'ТТ' використанням можна оцшити не лише економiчну безпеку регiону, але й рiвень його тiньовоТ економiки, тому що при формуванш груп iндикаторiв економiчноТ безпеки регiону враховано особливосп методiв, що найчастiше використовують для визначення рiвня тiнiзацiТ економiки у цтому та за окремими
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 13
ïï видами (або сферам) - метод «витрати населення - роздрiбний товарообiг», монетарний та «електричний» методи, метод збитковост пiдприемств.
У Росп та УкраМ видiлено типовi макроекономiчнi шдикатори економiчноï безпеки краïни i встановлено |'хш нормативнi граничнi значення. У Роси широкого поширення, у тому чи^ й в офiцiйних документах (зокрема, у офщшних документах Ради Федераци' РФ), одержали показники економiчноï безпеки, пiдготовленi С.Ю. Глазьевим [6]. Незважаючи на офщшне визнання системи показникiв, авторитетними вченими висловлеш сумнiви щодо придатностi цих показниш для аналiзу будь-яких економiчних проблем внаслщок тотального незбiгу даних офiцiйноï росмсько1' статистики з реальним станом росмсько1' економiки [10]. А. 1лларюнов вiдзначив, що показники С.Ю. Глазьева неможна використати в аналiзi проблем економiчноï безпеки анi з теоретично^', анi з практичноï точки зору, а стан економiчноï безпеки (економiчноï небезпеки) характеризують iншi показники.
В оцшюванш економiчноï безпеки пiдприемства шдикаторний пiдхiд застосовуеться значно рiдше [8,12,23]. I нав^ь тодi, коли автори заявляють про використання iндикаторiв та критерив економiчноï безпеки, зрештою послщовнють оцiнювання зводиться до функцiонального пщходу (наприклад, [23]).
1ндикаторний пiдхiд до оцшювання економiчноï безпеки видаеться простим у використанш. Але ця простота е оманливою. Насправдi використання цього пщходу е простим за умови до^онало^' методичной' бази визначення та постшного уточнення значень iндикаторiв економiчноï безпеки того чи шшого об'екта безпеки. Б.А. Райзберг описав проблеми у використанш шдикаторного пщходу в оцшюванш економiчноï безпеки, ям зводяться до такого:
- коло iндикаторiв економiчноï безпеки системи будь-якого рiвня не можна встановити однозначно, мiж рiзними iндикаторами iснують причинно-наслiдковi зв'язки i взаемозалежносп, у зв'язку з чим рiвною мiрою можуть використовуватися рiзнi сукупностi iндикаторiв;
- граничнi величини шдикатора економiчноï безпеки можуть залежати вщ значень iнших iндикаторiв, у зв'язку з чим необхщно встановлювати шдикатори з урахуванням ïхнього взаемозв'язку iндикаторiв;
- фактично не юнуе жорстко вiдомого, заздалегiдь задуманого порогу, при перетиш якого система одразу ж потрапляе у безповоротний кризовий стан. Системам економiчноï природи властива наявнють граничной' смуги, критичной' зони, в межах яко1 вiрогiднiсть виникнення кризового стану стае вщчутно високою. Система здатна перебувати в цш небезпечнш зонi без повноï втрати стшкосп впродовж певного перiоду, тривалють якого залежить вiд наявностi резервiв i мiри живучостi системи;
- сукупнють одночасно аналiзованих iндикаторiв безпеки можна скоротити, видтяючи з економiчноï безпеки IT окремi види, частини, такi як фiнансова, бюджетна, податкова, кредитна безпека, i визначаючи групи iндикаторiв, що вщповщають |'м [21, с. 363-365]).
Отже, Б.А. Райзберг позначив головш проблеми в шдикаторному пiдходi до оцiнювання економiчноï безпеки на будь-якому рiвнi, юнування яких не дозволяе отримувати достовiрнi оцiнки економiчноï безпеки - якють iндикаторiв, ïхнiй взаемозв'язок (взаемовплив) та визначення коридору вщхилень значень фактичних показниш вщ iндикаторiв. До позначених Б.А. Райзбергом проблем слщ додати ретроспектив^ значення використовуваних показникiв. Справа в тому, що з метою зменшення трудомюткосл шформацшного забезпечення розрахунш та часу на оброблення шформаци дуже часто iндикаторами
14
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
вибираються економiчнi та фiнансовi показники дiяльностi пiдприемства. Вiдповiдно, Тхнi ретроспективы значення використовуються у порiвняннi з шдикаторами, що дозволяе оцiнити економiчну безпеку (краТни, регiону або пщприемства) у минулому перiодi, i, якщо шдикатори визначено з урахуванням наданих вимог, спричиняе некоректнють порiвняння (шдикатори визначено для умов поточного перюду, а фактичш значення показникiв описують результати дiяльностi пiдприемства минулого перюду).
Проте сьогодш серйознi результати у розв'язанш проблем iндикаторному пiдходi до оцшювання економiчноТ безпеки на будь-якому рiвнi е пiдстави вважати вщсутшми. Як i у минулi роки, кожен з авторiв набирае склад iндикаторiв (особливо на рiвнi регюну та пiдприемства) на свiй розсуд, серйозш обфунтування складу iндикаторiв, Тхня перевiрка на мультиколiнеарнiсть та вщповщнють вимогам, що сформульовано Б.А. Райзбергом, як правило, не виконуються. Саме це дозволяе стверджувати, що використовуваш сукупност iндикаторiв для оцiнювання економiчноТ безпеки на будь-якому рiвнi далеко не завжди можна вважати системою (радше, комплексом), а оцiнки економiчноТ безпеки на будь-якому рiвнi, i особливо на рiвнi пiдприемства, не можна вважати достовiрними.
Отже, функцюнальному та iндикаторному пiдходам властивi сшльш риси: використання ретроспективних показникiв, невиршенють питання Тхнього вiдбору та усунення мультиколшеарносп, приблизнiсть i навiть умовнють оцiнок економiчноТ безпеки. При застосуванш цих пiдходiв не зовсiм зрозумто, що ж, власне оцiнюеться: стан економiчноl безпеки, мiра захищеностi, об'екти захисту тощо (не можна визнати коректнють виразу «оцшювання рiвня економiчноl безпеки», адже рiвень вже е результатом оцшювання або необхщно говорити про визначення рiвня). Вiдбуваеться це тому, що розвиток оцшного напряму в економiчнiй безпекологiТ вiдбувався за вщсутносп вирiшення дуже важливих питань: природа економiчноl безпеки, зв'язок Т'Т тлумачення з природою пiдприемства, врахування людського чинника тощо. Прискорений розвиток оцшного напряму в економiчнiй безпекологи зумовлений, на наш погляд, оманливою простотою отримання оцшок, захопленням науковоТ експанси методiв та методик оцшювання з шших сфер дiяльностi пщприемства (а наукова експаная мае своТ межi), вiдсутнiстю критичного оцiнювання ТТ результатiв. Проте критична оцiнка функцюнального та iндикаторного пiдходiв зовсiм не означае необхщнють вiдмови вiд них. Ц пiдходи ще не вичерпали свого потен^алу, необхiдний Тхнiй подальший розвиток.
В оцiнюваннi економiчноТ безпеки пщприемства вважаемо за доцтьне звернути увагу на методи матричного пщходу, якi поки ще широкого застосування у цш галузi не отримали. Методи експертного оцшювання в економiчнiй безпекологи широкого застосування не знайшли, ймовiрно, тому, що е можливють використання оцiнних показникiв. Як вщомо, цi методи використовуються там, де можливють застосування оцшних показникiв обмежена, наприклад, в оцшюванш ймовiрностi реалiзацiТ загроз та Тхнього впливу на дiяльнiсть пiдприемства або можливих наслщш реалiзацiТ загроз. Недолiки та обмеження методiв експертного оцiнювання (недостатня квалiфiкацiя спецiалiстiв, суб'ективiзм при прийняттi р^ень, можливий вплив одного спецiалiста на решту члешв групи, неякiсно пщготовлеш запитання для опитування тощо) вiдомi i так само виявляються й в оцшюванш економiчноТ безпеки пщприемства.
У матричному пiдходi використовуються алгоритмiзованi методи, якi базуються на лопчних посилках та висновках. Методи матричного пщходу е
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55) 15
доволi зручними i вщносно нескладними у використанш, забезпечують отримання швидкого результату без великих витрат, дозволяють отримати хоча i загальну, але достатньо точну оцшку ситуаци, чим i пояснюеться ^хне поширення в управлшш, зокрема, у стратепчному плануванш та маркетингу (наприклад, матриц BCG, багатокритерiальнi матриц - матриця McKinsey, матриця Shell, матриця Г. Дея, матриця Д. Мониесона, матриця Мак Нейма, матриця Хекса-Меджлафа). Застосування цих методiв дае добрi результати, коли процеси важко пщдаються моделюванню або показники е слабкоформалiзованими або взагалi не пiдлягають формалiзацiï.
Матричнi методи дозволяють пщходити до аналiзу найбтьш системно, упорядковуючи як складовi елементи системи, так i взаемозв'язки мiж ними. Зв'язки i елементи можуть розглядатися у статиц або динамiцi [3, с. 263]. Доволi широке розповсюдження матричного пщходу в управлшш зумовило формування певних закономiрностей у його застосуванш, ям необхiдно врахувати в оцшюванш економiчноï безпеки пщприемства.
Матриц подiляються на чотири групи: з чотирьох, дев'яти, шютнадцяти i бтьше шiстнадцяти клiтинок. Чим бтьше клiтинок мiстить матриця, тим вона складшша та iнформативнiша. У сучасному матричному аналiзi за характером шформаци матрицi подiляються на кiлькiснi та смисловi [7, с. 363-365]).
Рiзноманiтнi матрицi дозволять дослiджувати рiзноманiтнi аспекти економiчноï безпеки пiдприемства. Так, з використанням вщповщних матриць можна отримати, наприклад, оцшки вiдповiдностi бажаного рiвня (стану) економiчноï безпеки та можливостей пiдприемства.
Окремо слiд зазначити на можливосл в оцiнюваннi економiчноï безпеки пщприемства матриц SWOT-аналiзу, одного з найпоширешших видiв аналiзу в стратепчному управлшш, який, щоправда, i визнаеться не вама дослщниками. Методика sWOт-аналiзу у сучаснiй лiтературi викладаеться по^зному. SWOT-аналiз е загальною схемою, алгоритмом загального призначення, використання якого дозволяе отримати також загальш результати. Ïï використання в оцшюванш економiчноï безпеки пщприемства надае можливють виявити та структурувати загрози економiчнiй безпец пщприемства та можпивосп 1хнього попередження або подолання, сильш i слабк сторони пiдприемства, що впливають на забезпечення економiчноï безпеки пiдприемства. Результати SWOT-аналiзу дозволяють побачити загальну ситуацш щодо економiчноï безпеки пiдприемства i можуть знайти використання у формуванш векторiв безпекозабезпечувальноï дiяльностi пiдприемства та ïï ресурсного забезпечення.
Кожна матриця надае можливють оцшювати економiчну безпеку пщприемства з окремо1 позицiï, а тому не створюе повноГ картини. Тому йдеться про формування сукупносл матриць в оцшюванш економiчно безпеки пщприемства.
Для використання матричного методу необхщно:
- вибрати види матриць;
- розробити правила побудови матриць;
- визначити перелк реальних загроз, ям мають значний вплив на економiчну безпеку пщприемства;
- визначити перелк реальних захисних шструмешпв (способiв), якi може застосувати пiдприемство;
- вибрати (або розробити) методи узагальнення результат матричного аналiзу, виконаного з використанням окремих видiв матриць.
Осктьки кожна матриця дозволяе оцiнити певний аспект економiчноï безпеки пiдприемства, то у матричному пiдходi необхiдно використовувати
16 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
демлька, можливо, pi3HMx матриць. Саме там оцшки дозволять наочно побачити тенденци в економiчнiй безпецi пiдприeмства i дiйти вiдповiдних висновкiв.
I, насаммнець, кiлька слiв про проблему поеднання теоретичного i практичного acneKTiB eкономiчноТ безпекологи. Сьогоднi необхiднiсть уваги до економiчноТ' безпеки пiдприeмства усвiдомлюeться не лише науковцями, але i практиками. Але дотепер немае розв'язання проблеми iмплементацN цього напряму до управлшськоТ' дiяльностi на пiдприемствах i, вщповщно, органiзацiйних перетворень в органiзацiйнiй структурi управлiння. Так, дотепер неясно, система економiчноТ безпеки е однiею з функцюнальних пiдсистем пiдприемства (поряд з маркетинговою, фiнансовою тощо) або надсистемою, яка потрапляе у всi пщсистеми та охоплюе Тх? Неясний статус системи економiчноТ безпеки не проясняе статус анал^имв та фахiвцiв з економiчноТ безпеки: яким чином вони мають працювати з фахiвцями шших функцiональних пiдсистем, якими е Т'хж компетенци, хто несе вiдповiдальнiсть за досягнутий рiвень економiчноТ безпеки - фахiвцi з економiчноТ безпеки чи керiвництво пiдприемства.
Висновки та перспективи подальших розвщок. У cучacнiй eкономiчнiй безпекологи icнуе багато проблем, ям розв'язано фрагментарно або не розв'язано зовам, тобто проблемне поле ^еТ науки е достатньо великим. Перелк невиршених, вирiшeних нeповнicтю або нeвiрно питань не вичерпуеться розглянутою у статт проблематикою. Так, до числа таких проблем не увшшли проблеми приведення у дш системи eкономiчноТ безпеки пiдприемcтвa та пiдтримувaння щеТ дiТ у рiзних режимах, функцюналютика системи eкономiчноТ безпеки пiдприемcтвa, методолопя виявлення та подолання загроз та ш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Атаманов, Г.А. О некоторых методологических аспектах исследования экономической безопасности субъектов экономической деятельности. В кн.: Механизм экономико-правового обеспечения национальной безопасности: опыт, проблемы, перспективы. -Краснодар: НИИ экономики ЮФО, 2010. - С.24-34.
2. Баженова, О.В. Анал1з стану економки УкраТни в контекст! ТТ економ1чно'Т безпеки / О.В. Баженова // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. тр. ДонНУ. - Донецк: ДонНУ, 2004. - С. 839 845.
3. Бачевський, Б.С. Потен^ал i розвиток пщприемства : [навч. поаб.] / Б.С. Бачевський, 1.В. Заблодська, О.О. Решетняк. - К.: ЦУЛ, 2009. - 400 с.
4. Богма, О.С. Деяк проблеми управлшня системою економiчноТ безпеки суб'екпв господарювання (iнновацiйний аспект) / О.С. Богма // Вюник Житомирського державного технолопчного унiверситету. Серiя: Економ!чш науки. - 2011. - № 4 (58). - С. 13-19.
5. Геець, В.М. Перешкоди економiчному поступу та можлив! шляхи Тх подолання / В.М. Геець // Економ!чний часопис. - 1996. - №11. - С. 23-31.
6. Глазьев, С.Ю. Основа обеспечения экономической безопасности страны: альтернативный реформационный курс / С.Ю. Глазьев // Российский журнал. - 1997. - №1. - С. 3-13.
7. Грант, Р. Современный стратегический анализ / Р. Грант; 5-е изд.; Серия «Классика МБА»; пер с англ. под ред. В.Н. Фунтова. - СПб: Питер, 2008. - 560 с.
8. Доценко, 1.О. Формування системи оцшювання р!вня економiчноТ безпеки пщприемства з урахуванням впливу пщприемницьких ризигав / 1.О. Доценко. Вюник Одеського нацюнального ушверситету !м. 1.1. Мечникова. Т. 18. Вип. 1. - Одеса: ОНУ !м. 1.1. Мечникова, 2013. - С. 69-78.
9. Живко, З.Б. Методолопя управлшня економiчною безпекою пщприемства : [монография] / З. Б. Живко. - Льв!в: 'ТЛга-Прес", 2013. - 474 с.
10. Илларионов, А. Критерии экономической безопасности. Показатели экономической безопасности по методике С. Глазьева / А. Илларионов : [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.libertarium.ru/86483.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
17
11. 1лляшенко, О.В. Мехаызми системи економмчноТ безпеки пiдприeмства / О.В. 1лляшенко // The Black Sea scientific journal of academic research. - 2015. - September 2015 Volume 23. - С. 31-36.
12. 1ндикатори eK0H0Mi4H0T безпеки пiдприeмства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ffre.ru/rnarnamerpolmerotr.html.
13. Кириченко, О.С. Сутнють управлшня системою економiчноT безпеки суб'eктiв господарювання / О.С. Кириченко // Теоретичн i практичнi аспекти економiки та штелектуально'Т власностi. - 2012. - № 1. Т. 1. - С. 265-270.
14. Козаченко, Г.В. Властивост системи тшьово'Т економки та TT вплив на економiчну безпеку репону / Г.В. Козаченко, М.В. Кравченко. - У кн.: Система економiчноT безпеки: держава, репон, пщприемство : [монографiя]; в 3-х т. Т. 3 / за заг. ред. Г. В. Козаченко. -Луганськ: «Промдрук», 2014. - С. 130-164.
15. Козаченко, Г.В. Екосесент: змют, предмет та структура / Г.В. Козаченко, Л.С. Шульженко // Бизнес-Информ. - 2014. - №2. - С. 8-12.
16. Комплекс методичних пiдходiв щодо оцшювання економiчноT безпеки пщприемства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://helpiks.org/3-21875.html.
17. Кормишкин, Е.Д. Экономическая безопасность региона: теория, методология, практика : [монография] / Е.Д. Кормишкин. - Саранск : Изд-во Мордов. ун-та, 2002. - 140 с.
18. Ляшенко, О.М. Концептуалiзацiя управлшня економiчною безпекою пщприемства : [монографiя] / О.М. Ляшенко. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2011. - 400 с.
19. Методика розрахунку рiвня економiчноT безпеки Украши, затверджена Наказом Мшютерства економки Украши № 60 вщ 02.03.2007 р. / [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art id=97980&cat id=38738.
20. Новикова, И.В. Индикаторы экономической безопасности региона / И.В. Новикова, Н.И. Красников // Вестник Томского государственного университета. - 2010. - №330. - С. 132-138.
21. Райзберг, Б.А. Государственное управление экономическими и социальными процесами : [учебн. пособие] / Борис Абрамович Райзберг. - М.: Финансы, 2010. - 412 с.
22. Черняк, 0.1. Методика визначення зовнiшньоекономiчноT безпеки Украши / О.1. Черняк, А.В. Ставицький // Экономическая безопасность, разведка и контрразведка. - 2002. — № 1 (1). - С. 3-7.
23. Шерпна, Л.А. Методичн засади оцшювання рiвня економiчноT безпеки пщприемства: показники, критери ефективност / Л.А. Шерпна, Т.В. Кузнецова // Формування ринковоT економки: зб. наук. праць. Спец. вип.: у 2 ч. Економка пщприемства: теорiя i практика. Ч. 2. - К.: КНЕУ, 2010. - С. 203-212.
18
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 3(55)
