CC BY
27
УДК 001.51:330.46:65.012.8
О.В. Россошанська
МЕХАН1ЗМ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТНО-ОР1СНТОВАНИХ П1ДПРИСМСТВ
Удосконалено модель системоутворювальних факторiв компонентiв повноТ системи економлчноТ безпеки. Розробленi формули для розрахунку iндикаторiв економiчноТ безпеки за показниками дiяльностi, стану комфортностi внутрiшнього середовища дiяльностi та компетентностi працiвникiв пщприемства. Описано метод побудови п'ятирiвневих оцЫних шкал iндикаторiв стану та Ытегрального iндикатору рiвня економiчноТ безпеки пщприемства. Визначенi пороговi значення цих iндикаторiв. Запропоновано вiзуалiзоване представлення станiв економiчноТ безпеки через показники, якi використовуються при розрахунку iндикаторiв економiчноТ безпеки. На основi зазначених розробок як Ыструментальних засобiв сконструйовано механiзм оцЫювання економiчноТ безпеки iнновацiйних проектно-орieнтованих пщприемств. Запропоновано структуру нечiтких правил для пошуку найбiльш ефективних заходiв покращення конкретно!' безпековоТ ситуацiТ як основи для розробки комп'ютерноТ програми пщтримки прийняття рiшень при формуваннi оцЫних суджень про рiвень економiчноТ безпеки. Рис. 11, табл. 10, дж.32.
Ключовi слова: економiчна безпека, повна система економiчноТ безпеки, Ыновацмне проектно-орieнтоване пiдприeмство, пороговi значення iндикаторiв, нечiткi шкали, механiзм оцЫювання.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. Зпдно з сучасним баченням економ1чноТ безпеки (ЕБ) суб'ект1в господарювання як наукового напрямку, вш належить до галуз1 знань «Управлшня та адмшютрування» [1]. В якост предмету наукових метод1в досл1дження ЕБ виступають управл1нськ1 вщносини, як1 сприяють п1двищенню (або, навпаки, попршенню) ТТ р1вня [2]. Будь-як1 управл1нськ1 в1дносини базуються на шформаци [3, 4]. А управл1нська шформац1я повинна в1дпов1дати вимогам якост1 (своечаснють, достов1рн1сть, релевантн1сть та 1н.), ктькосл (повнота, достатн1сть), ц1нност1 (значення для користувач1в) та корисност1 (актуальност1, об'ективносп, однозначност1) [5]. Питання ц1нност1 шформаци як штегральноТ характеристики повноти, суттевосл, достов1рност1, об'ективност1 та своечасност1 [6] особливо гостро стоТть щодо забезпечення ЕБ. А. Ю. Б1лоусова довела, що «у забезпеченш ЕБ немае "шформаци взагалГ' й в1дпов1дних ушверсальних 1нструмент1в та алгоритм1в ТТ опрацювання, а у забезпеченш безпеки кожного виду виникае "шформацшна спец1ал1зац1я"» [7]. I ця спец1ал1зац1я повинна мати шструментарш ТТ висв1тлення. На нашу думку, цей шструментарш лежить в площиш оц1нювання як джерела отримання шформаци про стан ЕБ. Але цьому питанню в безпекологи поки що придтяеться недостатньо уваги. На думку Г.В. Козаченко, «... в економ1чнш безпекологи дотепер вщсутш цтюш теоретичний та методолог1чний базиси оцшювання, що призводить до шаблонност1 оцшювання ЕБ шдприемства, некоректного використання методу науковоТ експансГТ I, як наслщок, низькоТ достов1рност1 оц1нок, наявност1 неч1тких правил Тх 1нтерпретац1Т I, взагал1, до деякоТ 1ммоб1л1зац1Т да стереотип1заци оц1нювання» [8, с. 186]. Перш1 кроки у системному вир1шенн1 ц1еТ проблеми були зроблен1 у попередшх наших роботах (на приклад! шновацшних проектно-ор1ентованих п1дприемств), як1 у сукупносп можна розглядати як науковий напрям «Оцшювання Еб 1нновац1йних проектно-ор1ентованих п1дприемств» в спец1альност1 «Економ1чна безпека суб'ект1в господарськоТ д1яльност1» [9].
94
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
В^р шновацшних проектно-орieнтованих (1ПО) пiдприeмств як об'еклв реально'' економiки був зумовлений наступним. Дiяльнiсть з оцiнювання ЕБ е достатньо складною. IV не можливо реалiзовувати на конкретному пщприемс™ без урахування особливостей того типу суб'еклв господарювання, до яко'' воно належить. ^м того, iснують особливост дiяльностi конкретного пiдприемства (власна стратепя розвитку, специфiчний пул зацiкавлених оаб та iн.). В сучасних умовах шформацшного суспiльства, економiки, основано! на знаннях, та фактичного стану реального сектору економки Укра'ши для нашо! держави найбiльш актуальним типом пщприемств, якi фактично визначають и нацюнальну безпеку, е 1ПО пiдприемства. 1х специфiка полягае у наступному: це пщприемства з гiбридною органiзацiйною структурою, в яких основними активами виступають штелектуальний капiтал та ключовi оргашзацшш компетентностi; трудовi колективи складають шновацшно активнi, компетентнi, креативнi працiвники та топ-менеджмент, який застосовуе портфельно-проектне гнучке управлшня; правила i норми дiяльностi передбачають впровадження iнновацiй як окремих бiзнесiв; якi сприймаються зацiкавленими особами як пщприемства, орiентованi на створення нових цшностей для споживачiв за рахунок шновацш; бiзнес яких спрямований на постшне збiльшення нематерiальноl компоненти 'х вартостi. Але цiннiсть будь-якого наукового напрямку визначаеться можливостю застосування його наробок на практицк У великш мiрi це залежить вщ зручностi тих iнструментiв (методик, програмних продук^в, рекомендацiй та iн.), в яких реалiзуються отриманi новi науковi знання.
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано ршення проблеми, видшення невиршено'| и частини. Як показано у нашш роботi [10], оцiнювання е окремою системою, яка взаемодiе з традицiйними для ЕБ трьома системами. Подальшi дослiдження дозволили розробити квартильну модель повно' системи ЕБ пщприемства (рис. 1).
Рис. 1. Модель повно' системи економiчноl системи пщприемства Джерело: розроблено автором.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 95
З позицш дiяльнiсного пiдходу, в цш моделi основна система складаеться з трьох компонент: eKOHOMi4HOï системи (реалiзуе функцiю перетворювальних дiй для безперервного досягнення економiчних iнтересiв пiдприемства), системи ЕБ (реалiзуе функцiю пiзнавальних дш для щентифшацп загроз), системи забезпечення ЕБ (реалiзуе функцiю комунiкацiйних дш для планування та реалiзацN' заходiв з уникнення/нiвелювання/мiнiмiзацiï впливу загроз). Четвертий, додатковий компонент повно!' системи, представлений системою оцшювання ЕБ, яка реалiзуе функцiю оцiнних дiй для отримання суб'ективно оцшеного динамiчного стану дiяльностi пiдприемства. Наявнiсть зворотного зв'язку в моделi повноï системи ЕБ пщприемства дозволяе отримати штегральну цiлiсну оцшку рiвня його ЕБ як вхщну iнформацiю для чергового циклу безперервного управлшня ЕБ пщприемства. Як бачимо з моделi (рис. 1), зв'язки мiж компонентами повно'1 системи е каналами передачi рiзноманiтноï шформаци', а система оцшювання ЕБ за допомогою мошторингу визначае ïï якiсть i забезпечуе реалiзацiею вiдповiдних дiй.
Аналiз сутностi видiлених трiад системоутворювальних факторiв компонентiв повно!' системи ЕБ пщприемства (рис. 2) дозволив встановити причинно-наслiдковi зв'язки мiж ними.
Рис. 2. Системоутворювальш фактори K0Mn0HeHTiB повноТ системи ЕБ
пщприемства
Джерело: ранiше представлений вар'ант [10] дороблено автором.
Так, eKOHOMi4Hi штереси пщприемства економ!чноТ системи визначають перелiк тих вигiд та збитш, якi повиннi враховуватись в системi ЕБ для пошуку джерел небезпек, загроз та можливостей дiяльностi та розумiння (опису) початкового стану ЕБ пщприемства завдяки виявленим чинникам загроз, безперервнш дiяльностi з досягнення економiчних iнтересiв. На пiдставi цих
96
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
чинниш система забезпечення ЕБ розробляе заxоди для yсyнення/зниження Ïx впливу, за раxyнок реалГзаци' якиx досягаеться безпечний стан дiяльностi. В такомy стаж економiчна система продовжye дiяльнiсть з досягнення економiчниx iнтересiв.
Змiст наведениx зв'язкiв мiж факторами визначае сутнють взаeмодiï компонентiв повноï системи ЕБ пщприемства та розкривае iнтегрyючy роль системи оцшювання ЕБ у цш взаемоди'. Система оцiнювання вiдслiдковye, змютовно координуе цГ зв'язки та шформацшш потоки, якГ Ïx супроводжують, накопичуе та перетворюе шформацш про факти, вщомосл та фактори, що xарактеризyють джерела ЕБ, проводить Ïx аналГз, тлумачення та осмислення, оцГнюе Ïx в термiнаx впливу на безперервнють дГяльностГ та формуе оцГнне судження про стан небезпеки пщприемства - единий системоутворювальний фактор системи оцшювання, завдяки якому забезпечуеться цшюшсть повно!' системи ЕБ пщприемства. ОцГнне судження завжди базуеться на розумшш того, що головними джерелами розривГв дГяльност виступають цГнностГ особистостей, що працюють на пщприемствГ, та цГнностГ особистостей, що зацкавлеш в продyктаx/резyльтатаx дГяльност пГдприемства. Тому будь-якГ рекомендацiï та заxоди щодо досягнення бажаного стану економГчно'Г безпеки повиннГ розроблятись з yраxyванням цГнностей конкретниx особистостей. Bраxовyючи унГкальнГсть такиx особистостей, рГзноманГття Ïx цГнностей та ситуацш, в якиx вони проявляються, практично неможливо визначити конкретн заxоди з покращення стану ЕБ пГдприемства заздалегщь. Тому перетворення (об'ективГзацГя) повноГ системи на дГевий меxанiзм потребуе креативностГ та творчого пдооду до генерування та реалГзаци' такиx заxодiв з боку ydx працГвникГв пГдприемства.
За твердженнями багатьоx дослГдникГв [11, 12, 13, та ш.], першим кроком у проведены бyдь-якиx системниx дослГджень безпеки (в першу чергу, нацюнальноО мае бути визначення меж (критичниx значень параметрГв (ГндикаторГв), якГ визначають стан безпеки. За термшолопею М.А. Леського [11], це припустимГ межГ (гомеостатичнГ границ^, за термГнологГею Ю.М. ХаразГшвГлГ та G. В. Дроня, [12] це пороговГ значення, а за термГнологГею А.Б. Качинського [13] -граничн значення. При цьому, як стверджуе G. Бобров, «прюритетною задачею забезпечення ЕБ е розробка достовiрниx ГндикаторГв, якГ xарактеризyють и складовГ частини» [14], а на думку A.M. Якимово1', найбГльший дослГдницький Гнтерес представляють штегральш властивостГ складниx систем [15]. Якщо вважати граничними значеннями показниш Ïx мшГмальне та максимальне значення, за межами якиx вГдбуваеться руйнування системи, а пороговими тГ, якГ визначають стани безпеки, то зазвичай спочатку потрГбно знаxодити граничнГ значення параметрГв, виxiд за межГ якиx призводить до неможливостГ безперервного функцюнування та/або розвитку пГдприемства, а потГм з'ясовувати пороговГ значення, якГ розташовуються мГж ними. У сукупностГ вони являють собою критичн значення шдикатора безпеки.
На основГ цГе1' шформаци будуються багатокритерГальнГ оцГночнГ шкали, за допомогою якиx визначаються рГзнГ стани ЕБ пГдприемства. На сьогодш проблему визначення граничниx та пороговиx значень ГндикаторГв ЕБ вщносять до фундаментальной' в безпекологiï [13, с.19]. Це зумовлено тим, що достовГрнють оцшки рГвня ЕБ залежить вГд адекватносп кiлькiсниx значень граничниx та пороговиx значень ГндикаторГв ЕБ по вщношенню до реальниx умов безпечностГ дГяльносп, що також визначае ефективнГсть всix iншиx крокГв з IT забезпечення. На сьогодш вже неприпустимо визначення критерiальниx значень ГндикаторГв без yраxyвання нелiнiйноï залежностГ станГв ЕБ вщ значень показникГв [15, с. 380].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 97
Виршення проблеми визначення критичних значень iндикаторiв (а по суп, побудови багатокритерiальних оцшочних шкал) належить до системи оцшювання ЕБ як компонента повноТ системи ЕБ пщприемства (рис. 1). Першi кроки, ям були реалiзованi цьому напрямку для 1ПО пщприемств, були описанi в монографи [1б]. Але задачi побудови iнтегрального критерш, шкали визначення рiвня еБ пщприемства за його допомогою, розробки методики визначення рекомендацш з його покращення залишаються ще невиршеними. Вiдсутнiсть такоТ шформаци не дозволяе сконструювати мехашзм оцiнювання ЕБ для практичного вттення в практику методологiчних розробок [16]. Саме це визначило мету подальших дослщжень, результати яких викладено у данш статтi.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Нами запропоновано метод побудови оцшних шкал iндикаторiв стану ЕБ суб'ек^в господарювання (СГ), який повинен бути невщ'емною частиною будь-якого методу оцшювання ЕБ за вибраними показниками (фяльносп, стану середовища дiяльностi, компонент (аспектiв) дiяльностi та iн.). Реалiзацiя методу дозволяе не тiльки побудувати шкалу, яка вщображае сутнiсть показниш, якi використанi для побудови шдикатора, а i визначити граничнi та пороговi значення iндикаторiв в процес побудови шкали оцiнювання на основi лшгвютичноТ змшноТ «Зони безпеки дiяльностi». Нечiткiсть шкали е головною и перевагою, що зумовлено наступним. Економiчна безпека/невизначенiсть/небезпека СГ - це усвщомлено суб'ективно оцiнений стан середовища дiяльностi СГ з позици ТТ безперервност в умовах наявностi внутрiшнiх i зовнiшнiх джерел небезпеки, прояв яких зумовлений цшностями суб'ектiв, причасних до цих джерел i зацiкавлених в дiяльностi пiдприемства. А оцiнений стан визначаеться сшввщношенням мiж цiннiсним розумшням бажаного та фактичного станiв конкретно! ситуаци з урахуванням можливостi настання прогнозованих ситуацш небезпеки. Спираючись на це, можна стверджувати, що, виходячи з сутност ЕБ та ешвалентного Тй стану, чiтко визначити Тх неможливо.
Основою методу побудови оцшних шкал е вщомий факт про те, що вся шформа^я про можливi стани небезпечноТ дiяльностi мютиться в результатах моделювання змiни показниш дiяльностi (iндикаторiв), якi вибранi для опису та оцшки таких сташв. Сутнiсть методу полягае у наступному.
На першому кроц обфунтовуеться вибiр показникiв дiяльностi, до яких входять як показники результату дiяльностi, так i показники впливу на результати дiяльностi. Показники повиннi вiдповiдати ц^ моделювання, тобто тому компоненту (аспекту) безпеки, який дослщжуеться.
На другому кроц визначаються умови безперервност дiяльностi як головного критерiю ЕБ будь-якого СГ. Умови задаються граничними значеннями вибраних показниш у виглядi ч^ких або нечiтких чисел, опису граничних сташв або умов Тх виникнення та ш. Дiяльнiсть СГ може вщбуватися тiльки в межах граничних значень показнимв. Тобто умови задають обмеження на можливi значення показниш. Якщо умови безперервносп дiяльностi задаш у виглядi опису станiв, то Тх потрiбно перевести у неч™ правила, якi дозволяють в подальшому отримати числове Тх вiдображення.
На третьому кроц розробляеться модель представлення/розрахунку стану ЕБ СГ вщповщним шдикатором. За своею сутнютю це шформацшна модель, яка дае змогу визначити, як змшюеться значення iндикатора при зм^ стану ЕБ СГ вщ змiни вибраних показникiв. Ця модель також е iдеалiзованою моделлю СГ (економiчно! системи), яка представлена вибраними показниками. Змша показникiв або Тх ктькосл буде представляти вже шшу iдеалiзовану модель СГ. Рекомендуеться використовувати модели в яких граничним значенням показниш вщповщають значення iндикатора (0,1). Такий вибiр значно полегшить подальшу
98
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
роботу з визначення загального р1вня безпечност д1яльност1 на основ! в1домих значень групи шдикатор1в.
На практиц1 другий та третш кроки можуть реал1зовуватись сп1льно, коли фактичн1 граничн1 значення неможливо задати у числовому виглядк
На четвертому кроц в1дбуваеться планування комп'ютерного експерименту з моделювання сташв д1яльност1 за допомогою 1деал1зованоТ модел1 СГ, яка побудована на попередньому кроцк Для цього використовуються в1дом1 методи теор1Т планування експерименту [17], або шш1 плани, як1 випливають з сутносл показник1в, зад1яних в модел1.
П'ятий крок передбачае проведення комп'ютерного експерименту на баз1 щеал1зованоТ модел1 СГ. Це крок генерування новоТ 1нформац1Т за допомогою використання комп'ютерноТ програми.
Шостий крок передбачае в1зуал1зац1ю результат1в експерименту. Це найбтьш слабко формал1зований крок. Для його реал1заци необх1дний творчий, креативний пщхщ. Задача цього кроку - цтюно, в1зуально представити результати експерименту так, щоб «побачити» наявн1сть залежност1 (-ей) змши 1ндикатора в1д зм1ни показниш. Задача ускладнюеться за великоТ кшькосп показник1в, коли вони представлен! дискретними значеннями та ш.
На сьомому кроц визначаються стани ЕБ за способом групування результат1в моделювання. Кожна група повинна змютовно вщповщати конкретному стану ЕБ. Доцтьна к1льк1сть таких груп - п'ять. Це найбтьш поширено для оцшювання небезпеки (зокрема, наприклад, систем р1вн1в терористичних загроз у свт [18]). За вщсутносп шформаци з попереднього кроку потр1бно висунути акс1ому розпод1лу результат1в на групи. В якост акс1ом пропонуеться використовувати в1дом1 в практиц1 управлшня та економ1ки принципи (наприклад, принцип Паретто, принцип золотого перетину), закони гармони (наприклад, числа Ф1боннач1), шш1 закони, як1 описують ц1л1сн1сть св1ту (наприклад, закон под1бност1).
На восьмому кроц вщбуваеться побудова для шдикатора терм-множини та функц1й приналежност1 лшгвютичноТ зм1нноТ «Зони безпеки д1яльност1 за шдикатором ...»; та виявлення порогових значень шдикатора. Терм-множина складаеться з п'яти елеменпв («безпечна д1яльн1сть», «поява загроз д1яльност1», «вияв загроз д1яльност1», «небезпечна д1яльн1сть» та «руйнування д1яльност1»), функцИ приналежност1 яких розташован1 в штервал1 значень 1ндикатора в1д 0 до 1. Елементи лшгвютичноТ змшноТ у вигляд1 граф1чного Тх вщображення функц1ями приналежност1 е компонентами нелшшноТ неч1ткоТ шкали л1нгв1стичноТ оц1нки р1вня небезпечност1 д1яльност1 за конкретним шдикатором, а зони Тх перетину- е пороговими значення цього шдикатора. Граничними виступають значення (0,1).
Запропонований метод побудови неч1тких шкал е ушверсальним для будь-якого шдикатору та його складових. Вш належить до загально-методолопчного р1вня розгляду д1яльност1, Т е основою розробки метод1в шструментального р1вня. Об'ективною основою таких метод1в виступають припущення щодо залежност1 ЕБ вщ вибраних показник1в д1яльност1 або умов д1яльност1, характеру Тх змши та ш.
Переваги запропонованого методу полягають ще в тому, що при побудов1 шкал отримуеться шформац1я про весь спектр можливих сташв ЕБ, шкали можна використовувати як прогнозш. Для цього достатньо звернутись до в1зуальноТ 1нтерпретац1Т результат1в комп'ютерного експерименту, визначити мюце, яке вщповщае фактичному стану ЕБ, проанал1зувати за правилом «Радару» ус1 можлив1 напрямки руху з цього мюта, та вибрати найбтьш рацюнальний напрям руху з позици покращення 1ндикатору та стану ЕБ. Кр1м того можна оцшити, на ск1льки зм1ниться шдикатор, якщо рухатись в 1нших напрямках. При цьому метод
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 99
не використовуе «слту» математизацш, наприклад у виглядi ступеневих функцiй апроксимаци (за висловом Ю.М. Харазiшвiлi та G. В. Дроня [12, с. 4]), i не «вихолощуе» економiчну сутнють iндикаторiв. Такi властивостi запропонованого методу дозволяють побудованi за його допомогою шкали iменувати оцiнно-прогнозними.
Даний метод було реалiзовано пiд час розробки трьох методiв оцiнювання стратепчноТ' ЕБ 1ПО пiдприемств (за групами показниш дiяльностi, сприятливостi (комфортностi) внутрiшнього середовища дiяльностi креативно-творчiй та проектнiй дiяльностi, показникiв процесноТ компетентностi працiвникiв пщприемства) та побудовi оцiнних нечiтких шкал для визначення трьох iндикаторiв стану, а також штегрального iндикатору рiвня стратегiчноТ ЕБ 1ПО пiдприемств.
Об'ективну основу першого методу оцiнювання стратепчноТ ЕБ пiдприемства за групою показнимв дiяльностi складае об'ективна залежнiсть безпеки дiяльностi вiд спiввiдношення темпiв змши певних характеристик його дiяльностi. В якосп таких характеристик для 1ПО пiдприемства вибранi наступнi показники: V- питомоТ ваги VIC (додана вартють вiд використання об'ектiв iнтелектуальноТ власносл як основи iнновацiй) у ринковш вартостi пiдприемства, R -рентабельности S - питомоТ частки витрат на R&D та L - питомоТ частки витрат на оплату прац в загальному обсязi витрат. Вщмшною ознакою цього методу е те, що вш передбачае використання публiчно доступноТ iнформацiТ, джерелами якоТ для украТнських пiдприемств е бази даних Агентства з розвитку шфраструктури фондового ринку УкраТни [19] та УкраТнськоТ бiржи [20]. Цi показники також опосередковують економiчнi iнтереси основних суб'еклв пiдприемства (вiдповiдно власникiв, керiвникiв, учасникiв креативних команд iнновацiйних проек^в та працiвникiв). Спiввiдношення показникiв, за аналопею з «золотим правилом економки пiдприемства» [21], враховуе прiоритетнiсть економiчних iнтересiв одних суб'ектiв порiвняно з штересами iнших. З урахуванням цього, запропоновано «стратепчне рацiональне правило 1ПО пiдприемства» у виглядi динамiчного ряду, яке визначае директивний порядок темтв змши розглянутих показникiв його дiяльностi:
де ^ - момент часу здшснення оцiнювання ЕБ;
Т(.) -темп зростання показника (.).
Кожний з можливих варiантiв невiдповiдностi фактичного порядку темшв змiни показникiв директивним темпам (1) характеризуе певний стан стратепчноТ ЕБ пщприемства. Такий стан запропоновано ктькюно вщображати iндикатором ¡Р1 та розраховувати за допомогою модифкованого коефiцiенту ранговоТ кореляцiТ Кендалла:
ТУЧ >TRh >TSti >TLt, > 100%, дляt=ti, t2,.., t,,
n n
(2)
(3 = 1 - (0,4 xAV + 0,3 xAR + 0,2 + 0,1xAL), (3)
100 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
де n - ктькють показниш динамiчного ряду; Шу - кiлькiсть шверсш для
показника, який мае i-е мюце у фактичному динамiчному ряду; AV, ÁR, AS, ÁL -вiдхилення фактичних значень темшв зростання показникiв вiд 100% у бк зменшення.
Формула розрахунку в^зняеться вiд вщомоТ введенням коефiцiентiв значущосп iнверсiй фактичного динамiчного ряду стосовно рацюнального
правила а у та коефiцiента зниження /3. Пiлотнi розрахунки показали, що
введення цих коефiцiентiв дозволило суттево пiдвищити адекватнiсть значень шдикатора порiвняно з фактичним станом ЕБ (табл.1).
Таблиця 1
Приклад матриц шверсш та розрахунку шдикатора /ш
p i
за рiзними формулами
у i 1 a Ш i
1 2 3 4
1 1 1 1 3,6
2 1 0 0 0,75
3 1 0 0 1,35
4 1 0 0 1,5
1 a¡ 3 1 1 1 7,2
Без урахування коефщенпв 0,5
З урахуванням коефiцiенту aij 0,4
З урахуванням коефiцiентiв ау | 1ЯЕЯ
Джерело: розроблено автором. Значення коефщiенту а були пiдiбранi виходячи з того, що коефiцieнт
у
ранговоТ кореляци Кендалла повинен змiнюватись у межах (0-1). Виходячи з
цього, 0 та 1 е граничними значеннями шдикатора /„..
р 1
Враховуючи той факт, що при розрахунку шдикатора /„. використовуеться
р 1
тiльки чотири показники, як визначають шiсть незалежних чарунки у матриц iнверсiй, було прийняте ршення провести повний комп'ютерний експеримент, який передбачае розгляд 62-х варiантiв комбiнацiй порушення стратегiчного рацюнального правила 1ПО пiдприемства (1). Результати експерименту наведет у табл. 2. Аналiз даних таблиц свiдчить про наявнють щiльного зворотного
зв'язку мiж кiлькiстю одиниць у матрицi шверсш та значенням /„. (коефiцiент
р 1
кореляци дорiвнюе (-0,93)). При цьому вiзуальний аналiз доводить також наявнють зв'язку мiж розташуванням одиниць у матриц iнверсiй та значенням
/„,■ у локальних зонах таблицi 2. Розташування послiдовностi результатiв
р 1
експерименту у порядку зменшення /„. (перегрупування) дозволило видiлити
р 1
п'ять однорiдних зон, у яких розташована однакова кiлькiсть одиниць з матриц iнверсiй (табл.3). 1Мж цими зонами розташованi зони зi змiшаною кiлькiстю одиниць iнверсiй. Ця ктькють визначаеться Тх значеннями в однорщних зонах, мiж якими вони розташоваж. Тодi логiчно припустити, що однорщн зони
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 101
Таблиця 2
Результати комп'ютерного експерименту з розрахунку шдикатора Ipi
№ експе ри-менту Ктьтсть одиниць № чаклунку в матрицi inBepciü Ipi
б 5 4 3 2 1
1 одна 1 0,75
2 одна 1 0,78
3 одна 1 0,80
4 одна 1 0,88
5 одна 1 0,89
б одна 1 0,91
Т двi 1 1 0,бб
В двi 1 1 0,б4
9 дш 1 1 0,б3
10 двi 1 1 0,55
11 двi 1 1 0,53
12 двi 1 1 0,б8
13 двi 1 1 0,б7
14 двi 1 1 0,б5
15 двi 1 1 0,58
1б двi 1 1 0,71
1Т двi 1 1 0,б9
1В двi 1 1 0,б8
19 двi 1 1 0,78
20 двi 1 1 0,77
21 двi 1 1 0,80
22 тр и 1 1 1 0,55
23 тр и 1 1 1 0,53
24 тр и 1 1 1 0,4б
25 тр и 1 1 1 0,43
2б тр и 1 1 1 0,52
2Т тр и 1 1 1 0,44
2В тр и 1 1 1 0,42
29 тр и 1 1 1 0,43
30 три 1 1 1 0,40
31 тр и 1 1 1 0,33
32 тр и 1 1 1 0,58
33 тр и 1 1 1 0,5б
34 тр и 1 1 1 0,48
35 тр и 1 1 1 0,54
3б тр и 1 1 1 0,47
3Т тр и 1 1 1 0,45
3В тр и 1 1 1 0,б0
39 тр и 1 1 1 0,58
40 тр и 1 1 1 0,57
41 тр и 1 1 1 0,б8
42 чотири 1 1 1 1 0,43
43 чотири 1 1 1 1 0,35
44 чотири 1 1 1 1 0,33
45 чотири 1 1 1 1 0,33
4б чотири 1 1 1 1 0,31
4Т чотири 1 1 1 1 0,23
4В чотири 1 1 1 1 0,32
49 чотири 1 1 1 1 0,29
50 чотири 1 1 1 1 0,22
51 чотири 1 1 1 1 0,20
52 чотири 1 1 1 1 0,45
53 чотири 1 1 1 1 0,38
54 чотири 1 1 1 1 0,3б
55 чотири 1 1 1 1 0,34
5б чотири 1 1 1 1 0,48
5Т пя'ть 1 1 1 1 1 0,25
5В пя'ть 1 1 1 1 1 0,23
59 пя'ть 1 1 1 1 1 0,20
б0 пя'ть 1 1 1 1 1 0,13
б1 пя'ть 1 1 1 1 1 0,11
б2 пя'ть 1 1 1 1 1 0,09
Джерело: розроблено автором.
102 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
визначають вщповщж ступенi ЕБ, а змшан зони - перехiднi стани мiж ступенями. Слiд вiдзначити, що перегрупування практично не вплинуло на значення коефщiенту кореляцп, який пiсля цього став дорiвнювати (-0,95).
Числовi значення /ш для границь однорiдних зон визначили координати
розташування ядер функцш приналежностi лшгвютичноТ' змшноТ «Стан небезпечност дiяльносri» для даноУ групи показнимв (позначенi у табл. 3) л^ерою «Я»), а для змшаних - носив цих функцiй (позначен лiтерою «Н»). На Тх основi побудовано оцiнну нечiтку шкалу визначення стану небезпечносп
дiяльностi, на якш видiленi пороговi значення iндикатора /„. (рис. 3). Кожна
функ^я приналежностi ц1сТ шкали вiдображаe вщповщний стан безпеки/небезпеки дiяльностi, який змютовно корелюе зi станами, якi приведет вище на восьмому кроц методу побудови шкал.
Рис.3. Оцшна шкала визначення стану небезпечносп дiяльностi та пороговi
значення iндикатора 1р.
Джерело: розроблено автором.
Аналiз оцшноУ шкали дозволяе зробити висновок про те, що найбiльшi зони визначених сташв (найбiльшi значення ядер функцiй приналежносл) мають стан руйнування дiяльностi та безпечно! дiяльностi. Пiд руйнуванням дiяльностi розумiеться такий стан, коли дiяльнiсть пiдприемства зупинена, i практично вщсутня будь-яка активнiсть та реальнi можливосп и поновлення без значних зовшшшх ресурсiв.
В основу методу оцшювання стратеriчноТ ЕБ 1ПО пiдприемств за групою показникiв сприятливостi (комфортностi) внутршнього середовища дiяльностi покладено вiдомi факти про те, що такий стан е детермшантою шновацшно-проектноУ активносп працiвникiв, а найбiльш правдоподiбну оцшку такого стану дають самi пра^вники пiдприемства.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 103
Таблиця 3
Групування результалв експерименту по розрахунку шдикатора Ini за однорiднiстю кшькосп одиниць в матрицi iнверсiй
№ експерименту Ктьгасть одиниць № чаклунку в матриц шверсШ
б 5 4 3 2 1
б одна 1 0,91
5 одна 1 0,89
4 одна 1 0,88
3 одна 1 0,80
21 двi 1 1
2 одна X 0,78
19 двi 1 1
20 двi 1 1 0,77
1 одна 1 0,75
1б двi 1 1 0,71
17 двi 1 1 0,б9
12 двi X 1 0,б8
1В двi 1 1
41 тр и 1 1 1
13 двi X 1 0,б7
7 двi 1 1 0,бб
14 двi X 1 0,б5
В двi 1 1 0,б4
9 двi 1 1 0,б3
3В тр и 1 1 1 0,б0
15 двi X 1 0,58
32 тр и 1 1 1
39 тр и 1 1 1
40 тр и 1 1 1 0,57
33 тр и X 1 1 0,5б
10 двi X 1 0,55
22 тр и X 1 1
35 тр и X 1 1 0,54
11 двi X X 0,53
23 три X 1 1
2б три 1 X X 0,52
34 три X 1 1 0,48
5б чотир и 1 1 1 1
3б тр и X 1 1 0,47
24 тр и 1 1 1 0,4б
37 тр и X 1 1 0,45
52 чотир и X 1 1 1
27 тр и 1 1 1 0,44
25 тр и X X 1 0,43
29 тр и X 1 1
42 чотир и X 1 1 1
2В тр и 1 X 1 0,42
30 тр и 1 X 1 0,40
53 чотир и X 1 1 1 0,38
54 чотир и X 1 1 1 0,3б
43 чотир и 1 1 1 1 0,35
55 чотир и X 1 1 1 0,34
31 тр и X X 1 0,33
44 чотири X 1 1 1
45 чотири X 1 1 1
4В чотири 1 1 1 1 0,32
4б чотири 1 X 1 1 0,31
49 чотири 1 X 1 1 0,29
57 пя'ть X 1 1 1 1 0,25
47 чотир и X X 1 1 0,23
5В пя'ть X 1 1 1 1
50 чотир и 1 X 1 1 0,22
51 чотир и X X 1 1 0,20
59 пя'ть X X 1 1 1
б0 пя'ть 1 X 1 1 1 0,13
б1 пя'ть 1 X 1 1 1 0,11
б2 пя'ть 1 X 1 1 1 0,09
1Я
1Н
2Я
3Я
2Н
3Н
4Н
4Я
5Н
5Я
Джерело: розроблено автором.
104 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Виходячи з виявлених рашше особливостей 1ПО пщприемства [10], запропоновано показники для оцшки сприятливостi внутрiшнього середовища дiяльностi:
- ефективнiсть систем виявлення креативних пра^вниш;
- пiдтримка та розвиток креативних пра^внимв;
- застосування проектного пщходу при впровадженi iнновацiй;
- ступшь захищеностi рiзних груп пра^вниш;
- пiдтримка працiвниками мети стратепчного лiдерства 1ПО пiдприeмства. На основi цих показникiв сформульовано сiм запитань для виявлення
неч^ких суджень пра^вниш пiдприeмства щодо комфортностi дiяльностi. Варiанти суджень («ж», «бтьш нi, шж так», «50/50», «бтьш так, шж ж», «так») вiдповiдають елементам терм-множини лшгвютично' змшноТ «Оцшне судження». Судження пра^вниш базуються на 'х суб'ективному баченнi власно' зайнятостi у прагматичнш, науковiй, освiтнiй дiяльностi 1ПО пщприемства, а також виконанш ними техшчноТ, творчо' та шновацшноТ працi. На пiдставi отриманих вiдповiдей розраховуються ам нечiтких оцiнок стану сприятливостi внутршнього середовища iнновацiйно-проектнiй дiяльностi 1ПО пщприемства.
Визначення стану середовища дiяльностi з позици стратепчноТ ЕБ передбачае наступш кроки:
- розрахунок для кожно'' к-о'' нечпкоТ оцiнки промiжноl величини
_ 0,11п + 0,3щ + 0,5щ + 0,7щ + 0,89л,
ск
хск - - 0,3щ - 0,5щ - - 0,89П5 , (4)
щ - п2 - п3 - п4 - щ
де щ - кiлькiсть працiвникiв, якi вибрали один з п'яти варiантiв оцшних суджень;
- визначення на основi числового значення, яке вщображае нечiтку
оцiнку усiх працiвникiв на модершзованш пента-шкалi, та розраховуеться з використанням запропонованого методу центру тяжшня, який не передбачае при згортанш окремих оцшок застосування вагових коефiцiентiв
]к-1 М,к (Хск ) Е (2 - Мк (Хск)) • 5ИР р(]к)) • (1 - ]к /к ) • Xк ЧГ- _ в-к_5ирр()к) , (5)
Хск -
]к-1 М к (Хск)
Е (2 - (Мк (Хск)) • 5ир р(]к)) • (1 -1к с ) в-к у эир рОк)
де вир рук) - носи функцш приналежностi лшгвютичноТ змшноТ «Оцшне судження»;
- розрахунок iндикатора сприятливост (комфортностi) внутрiшнього середовища iнновацiйно-проектнiй дiяльностi на основi семи нечiтких оцшок iз застосуванням метод центру тяжшня та використанням процедури розширення дiапазону оцiнок до граничних значень [0, 1]
1ае -
0,78
к — „
Е (Хск )2
к-1_
- к_
Е Хск к-1
- 0,11) ;
(6)
1
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 105
- оцшку сприятливост внутрiшнього середовища шновацшно-проектнш дiяльностi з використанням неч^коТ оцшноТ' шкали лшгвютичноТ змшноТ' «Стан сприятливост внутрiшнього середовища».
Перед побудовою оцшноТ' шкали було сплановано проведення комп'ютерного експерименту з виявлення впливу кшькосп працiвникiв, якi беруть участь в опитуванш, та варiацiТ оцiнок, ям вони виставляють пiд час опитування, на величну 1АЕ. Розрахунки були проведет для груп з чотирьох, десяти та шютнадцяти працiвникiв. При цьому оцшки змiнювались за такою схемою. У першому експериментi оцшки уах працiвникiв були мiнiмальними, крiм однieТ оцiнки у першого пра^вника, яка була максимальною. У кожному наступному експеримент спочатку для першого пра^вника додавалось по однiй найбшьшм оцiнцi. Коли у першого пра^вника усi оцiнки були максимальними, переходили до другого пра^вника, i описану процедуру реалiзовували для нього. I так, поки у вах пра^внимв не були максимально можливi оцшки на вс вiдповiдi. Всього було проведено 210 розрахунмв, за результатами яких встановлено вщсутнють впливу кшькосп працiвникiв, якi давали однотипнi вщповд на загальний характер змiни шдикатора 1АЕ. Крiм того не вдалося виявити наявнють характерних особливостей змши iндикатора для можливостi проведення групування (як у попередньому методу. Тому для подшу таблицi на зони було прийнято наступну аксюму: сшввщношення кiлькостi чарункiв по зонам, ям вiдповiдають рiзним станам ЕБ за групою показникiв сприятливостi (комфортностi) внутршнього середовища дiяльностi, пiдпорядковуeться числам Фiбоначчi. Доцiльнiсть використання чисел Фiбоначчi доведена практичним досвщом компанiй, якi Тх застосовують у методах системного управлiння бiзнесом [22], практикою трейдингу [23], отриманням нових результат при аналiзi стiйкостi макроекономiчних, соцiальних, комерцiйних та шших структур [24, 25, 26], а також феноменом гармоншносп як природноТ сутностi будь-яких об'eктiв та процеав, яка описуеться цими числами [27, 28].
Застосування ^е'Т аксюми для подiлу таблицi на зони для рiзних груп працiвникiв показало достатнють залучення десяти осiб (табл. 4).
Таблиця 4
Розподт чарункiв мiж зонами, якi вiдповiдають рiзним станам ЕБ за групою показникiв сприятливостi (комфортностi) внутрiшнього середовища дiяльностi
Числа Фiбоначi Сума
2 3 5 8 13 31
Теоретична кiлькiсть чарунок
5 7 11 18 29 70
Фактична тльтсгь чарунок
5 8 11 18 28 70
Джерело: розроблено автором.
Коефiцiент кореляци мiж теоретичною та фактичною кшьмстю чарункiв складае 0,999. Тому в подальшому побудова нечiткоТ оцiнноТ шкали вщбувалась на даних для щеТ' групи, розподiл результатiв комп'ютерного експерименту для якоТ наведено у табл. 5.
Для визначення порогових значень шдикатора 1АЕ було проаналiзовано змшу його значень у чарунках, ям розташован бiля границь подiлу. Це дало змогу видшити найменшi значення для чарунмв, розташованих вище границ
106 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Таблиця 5
Розподт результатiв моделювання значень шдикатора 1АЕ для групи працiвникiв з десяти осiб
№ пращвншса Затггання, на яю були отримат найвшщ ошнкн
1 1,2 1,2,3 1,2,3,4 1,2,3,4,5 1,2,3,4,5,6 1,2,3,4,5,6,7
1 0,02 0,04 0,06 0,07 0,08 0,09 0,1
2 0,06 0,1 0,13 0,15 0,17 0,19 0,2
3 0,1 0,17 0,21 0,24 0,27 0,28 0,3
4 0,16 0,24 0,3 0,33 0,36 0,38 0,4
5 0,22 0,32 0,39 0,43 0.46 0,48 0,5
6 0,28 0,41 0,48 0,53 0,56 0,58 0,6
7 0,35 0,49 0,57 0,62 0,66 0,68 0,7
8 0,42 0,58 0,67 0,72 0,72 0,78 0,8
9 0,5 0,67 0,76 0,82 0,85 0,88 0,9 „
10 0,57 0,76 0,86 0,92 0,95 0,98 1
Джерело: розроблено автором.
(у табл. 6 числа у полужирних овалах), та найбiльшi значення для чарунш, розташованих нижче границi (у табл. 6 числа у полужирних трапе^ях). Цi значення було округлено до найближчого числа з кроком 0,05 (табл. 7), як i визначили зони порогових значень шдикатора 1АЕ. Середня похибка округлення склала 2,4%.
Таблиця 6
Видшення чарунок у граничних зонах для визначення порогових значень
шдикатора 1АЕ.
№ сшвробггника Запптання на яы були отрнма1и найвшщ ошнки
1 1,2 1,2,3 1,2,3,4 1,2,3,4,5 1,2,3,4,5,6 1,2,3,4,5,6,7
1 0,02 0,04 0,06 0,07 0,08 0,09 0,!
2 0,06 0,1 0,13 0,15 0,17 0,19 0,2
3 0,1 0,17 0,21 <30^ СШР
4 0,16 0,24 СЕР с® Г гШ /038\ ГШ
5 0,22 СШ: [Ю9\ га 0,46 0,48 СЖ>
6 [ГШ 0,48 С® Г /Ш ГШ .
7 "га- ' 0,49 Г га лш\ 0,68 <ж>
8 га Г/Ш 0,67 СЕ5> С^лТ) | 1Ш\ 0,8 ^
9 0,5 ! 0,67 \/Ш\ 0,82 0,85 СЩ}
10 1/0Лб\ 1 два 0,95 0,98 1
Джерело: розроблено автором.
На пiдставi даних табл. 7 побудована оцшна шкала, перетин функци приналежност якоТ визначае пороговi значення шдикатора 1АЕ мiж можливими станами (повнютю сприятливий, сприятливий, частково несприятливий, максимально несприятливий, стан руйнування шновацшно-проектноТ дiяльностi) (рис. 4).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 107
Таблиця 7
Похибка округлення порогових значень шдикатора 1АЕ.
Значення яю от эимаш з табл. 6
0,27 0,42 0,50 0,66 0,7 0,78 0,86 0,92
Значення яю отриманi шсля округлення
0,25 0,40 0,50 0,65 0,70 0,80 0,85 0,90
Похибка округлення, %
7,4 4,8 0,0 1,5 0,0 2,6 1,2 2,2
Джерело: розроблено автором.
Рис.4. Оцшна шкала для визначення стану сприятливост 1ПО дiяльностi внутршнього середовища дiяльностi та noporoBi значення шдикатора 1АЕ Джерело: розроблено автором.
Об'ективною основою методу оцшювання стратепчноТ' ЕБ за групою пoказникiв кoмпетентнoстi пpацiвникiв е твердження, що бтьшють загроз ЕБ спричинеш недостатньою кoмпетентнiстю персоналу приймати ршення та ефективно дiяти в умовах принциповоТ немoжливoстi отримати повну шформацш для дiяльнoстi та агресивного конкурентного зовшшнього середовища джерел небезпеки.
Для визначення компетентност ключових пpацiвникiв 1ПО пiдпpиемства використано метод кoнтекстнo-oсoбистiснoгo оцшювання за чотирьома групами компетентностей. Вони стосуються проектноТ та процесноТ дiяльнoстi, упpавлiння знаннями, забезпечення безпеpеpвнoстi дiяльнoстi, а також виявлення особистого бачення пра^внимв щодо оргашзаци зазначених видiв дiяльнoстi при слабкому та пoмipнoму впливi непередбачених дестабiлiзуючих фактopiв. Метод використовуе структуру мoделi пpoфесiйнoгo профтю проектного менеджеру «Око» у виглядi oцiнoк 52-х змiстoвних кoмпoнентiв, яка дозволяе врахувати ус наведенi групи компетентностей. За кожним компонентом оцшюеться piвень знань (двобальна шкала) та стшкють особистоТ позици (удосконалена 108 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
семибальна шкала), яка визначаеться взаемною вщповщнютю виконаних варiантiв ранжування рiзноТ кшькосп показникiв (процедур, умов та ш.), якi описують можливу ситуацiю небезпечноТ дiяльностi. На пiдставi цих оцшок визначаеться iнтегральна оцiнка за групами компетентностей за нормованою шкалою [0-1], а по™ iнтегральна оцiнка для пра^вника г. Iнтегральнi оцiнки пра^вниш стають основою розрахунку iндикатора корпоративно'!' компетентност дiяти в умовах недостатност iнформацiТ для безперервноТ
дiяльностi 1СЕ = f(Я, £) , який представляеться середым значенням оцшок
пра^вниш 1ПО пiдприемства Я та Тх стандартним вiдхиленням Э. Наявнiсть двох сутнiсно рiзних показниш, якi визначають значення iндикатора 1СЕ, ускладнюють побудову неч^коТ шкали оцшювання у виглядi функцп приналежностi. При цьому залишаеться лiнгвiстична змiнна для опису шдикатора «Стан прояву компетентност в умовах недостатностi шформаци для безперервноТ дiяльностi» з терм множиною «дуже високий», «високий», «середнш», «критично низький», «неприпустимий».
Для вирiшення феТ задачi було проведено комп'ютерне моделювання для встановлення взаемозалежност мiж стандартним вщхиленням Э та значеннями
Я для рiзних наборiв iнтегральних оцшок пра^вниш в дiапазонi [0-1]. Розрахунки проводились для рiзних пар граничних штегральних оцiнок в зазначеному дiапазонi з кроком мiж оцiнками, кратним 0,1. Для вибраноТ пари граничних оцшок змшювалось спiввiдношення мiж ними вщ 0 до 100%. Саме стввщношення i визначало значення стандартного вщхиленням Э. За результатами приблизно 200 розрахунш були побудованi крив^ графiки яких
починаються та закшчуються на горизонтальнiй координатнiй осi Я (рис. 5).
Рис.5. Залежност стандартного вщхилення Э для рiзних комбшацш граничних оцiнок та спiввiдношень мiж ними Джерело: розроблено автором.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 109
Для подальшоТ роботи дiапазон було обмежено оцшкою 0,4, яка вважалась
м^мально припустимою для мiнiмального нечiткого порогового значення Я . Це визначило граничну криву (позначена полужирним на рис. 6) та «зайвЬ крив^ як виходили за обмежений дiапазон (рис. 6). Цю групу «зайвих» кривих було видалено, крiм тих, ям побудованi з використанням максимально можливоТ гранично' оцiнки 1 (три кривi за межами полужирно' криво'). Для спрощення подальших розрахункiв полужирна крива була замшена трикутником ВАС, що
дало можливють видiлити зону можливих значень Э та Я (трапещя ВАйО). Аналiз представлення результатiв комп'ютерного експерименту свiдчить про вiдсутнiсть вiзуальних ознак розподiлу видiленоТ зони. Тобто ситуа^я характеризуеться невизначенiстю вихiдних даних, для поповнення яких доцтьно застосувати принцип гармонiйних пропорцiй Фiбоначчi (числа Фiбонначi) [28]. Застосуемо його для визначення площ, ям будуть вщповщати елементам терм-множини «критично низький», «низький», «середнiй» та «високий». Цим площам будуть вщповщати наступн числа Фiбонначi: 8, 5, 3, 2, а сумарнш площi трапеци - Тх сума (18).
Рис.6. Модель для розрахунку зон, ям вщповщають терм множинi, «Високий», «Середнiй», «Низький», «Критично низький», «Неприпустимий»
Джерело: розроблено автором.
На пiдставi нескладних розрахункiв було визначено пороговi значення Э та
Я мiж елементами терм-множини (рис. 7). Для визначення границь нечггких зон порогових значень було застосовано принцип Паретто, згщно з яким площа такоТ зони дорiвнюе 20% вiд площк яку займае вiдповiдна зона елементу терм-множини, який вщповщае бтьш кращому значенню показникiв. Графiчно ц зони позначенi темним кольором (рис. 8).
Представлена у графiчному виглядi iнформацiя е номограмою, за якою можна визначати значення iндикатора стану прояву компетентност працiвниками 1ПО пщприемства в умовах недостатностi iнформацiТ 1СЕ . Ключ для користування номограмою показано штрих-пунктирними стртками (рис. 8).
110 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
0,2
0,1
0,0
1 Неприпустимий
(нгп/1 / (К) V Критнчнс низький
S' "Ч. 1
ж 1 (Н) ilJ^bKllll /X г Серед шй
(С) S Високии
0,4
0,55
0,3
0,22 0,16 0,1
0,68
0,8
R
Рис.7. Зони терм множини, «високий», «середнш», «низький», «критично
низький», «неприпустимий» Джерело: розроблено автором.
Рис.8. Номограма для визначення стану прояву компетентносп пра^вниками 1ПОП в умовах недостатносп шформаци та зони порогових значень шдикатора
¡СЕ
Джерело: розроблено автором.
Аналiз побудованих неч^ких шкал та номограми подтвердив висунуте твердження про вiдсутнiсть для будь-яких iндикаторiв едино! шкали з рiвномiрним (або нерiвномiрним) розподiлом на зони та необхщнють побудови шдивщуальних шкал, якi змiстовно (по кшькосп зон та Тх сутностi) зв'язан мiж собою.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 111
На niqcraBi цього висновку було розроблено метод штегрального (агрегованого) представлення результалв оцшювання стратепчно! ЕБ 1ПО пщприемств, який передбачае конвертацiю iндикативних оцшок поточно! дiяльностi, стану середовища дiяльностi та процесно! компетентностi працiвникiв у штегральний (агрегований) iндикатор. Для спрощення розкриття сутност методу лiнгвiстичнi значення iндикаторiв IPI, 1АЕ, 1СЕ переведет в цточислет оцiнки 1-5. В табл. 8 наведет вс можливi варiанти комбiнацiй таких оцiнок з кроком 0,5, ям представленi м^мальною з трьох оцiнок (рядки таблиц^ та середнiм значенням цих оцшок (стовбц таблицi). В кожному чарунку три оцшки iндикаторiв ЕБ розташоват у зростаючому порядку. Для розрахунку штегрального шдикатору рiвня ЕБ ¡ss запропоновано емпiрично отриману формулу, яка передбачае множення суми складових оцшок iндикаторiв на найнижчу оцшку, яке подтяеться на максимально теоретично можливе значення добутку складових оцiнок iндикаторiв
j = min( I pi, I ae , ice ) x (I pi + iae + ice ) (7)
^^ max( Ipr x I%or x igT ) '
В табл. 9 наведет значення штегрального шдикатора ¡ss. Як свщчить аналiз отриманих результатiв розрахунку, запропонована формула повнютю вiдображае лопку покращення стану ЕБ при перемщенн з найпршо! комбшаци оцiнок (верхнш лiвий кут у табл. 8) до найкращо! (нижнiй правий кут у табл. 8).
Як видно, табл. 8 складаеться з восьми ч^ко видтених груп. Виходячи з лопки п'ятибального оцiнювання, цi групи скомпоновано у п'ять зон (штрих-пунктирт прямокутники). Аналiз змiни значень шдикатора Iss у чарунках, прилеглих до сусщтх зон (табл. 9), дозволив виявити границ мiж зонами небезпеки (ломан штрих пунктирнi прямi у табл. 9). Як бачимо, мльмсть комбiнацiй оцiнок iндикаторiв зменшуеться вiд найпршо! комбiнацiT до найкращо!. Це корелюеться зi збiльшенням можливих комбiнацiй оцiнок при перемiщенi (по рядках табл. 9) вщ максимального значення м^мально! оцiнки «5» до м^мально! «1».
Для визначення зон порогових значень шдикатора Iss проведено аналiз його значень на вщстат один-два чарунки в залежностi вщ кiлькостi комбiнацiй у сусiднiх зонах. Це дало змогу визначити нижн та верхт значення порогових зон (у табл. 10 позначен овалами та трапе^ями вiдповiдно). Для позначення видтених зон небезпеки було використано загально прийняту п'ятирiвневу кольорову лшгвютичну шкалу небезпек (чорний, червоний, помаранчевий, жовтий, зелений) [29] (табл. 10).
На пiдставi цифрово! шформаци про пороговi зони було побудовано функци приналежностi для лiнгвiстичноТ змiнноТ «Зони безпечност дiяльностi», яка характеризуе рiвень ЕБ за iнтегральним iндикатором Iss (рис. 9). У сукупностi функци приналежност складають нечiтку шкалу для шдикатора Iss.
Описанi вище методи розрахунку iндикаторiв, нечiткi шкали, вiзуалiзованi стани ЕБ е основою (в термшах функцiонального моделювання «вхщними компонентами процесу») для конструювання механiзму оцшювання ЕБ 1ПО пiдприемств. На сьогодт термiн «мехашзм» в економiчних наукових працях не мае однозначно! трактовки [30]. Така ситуа^я автоматично переноситься i на галузь ЕБ [31]. На нашу думку, найбтьш науково обфунтованим щодо визначення цього термшу е пщхщ, запропонований О. Челенко [30]. Вш базуеться на розглядi механiзму як ресурсно! складово! забезпечення будь-якого процесу, що лопчно випливае з моделi процесi в IDEF0 - нотаци графiчного моделювання [32].
112 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Таблиця 8
Теоретично можливi BapiaH™ комбiнацiй оцiнок iндикаторiв IPI, IAE, ICE
(матриця сташв)
s О S ES середня оцшка
1 1,5 2 2.5 3 3.5 4 4.5 5
1 1 1,0 1,0 1,0 »
1,0 1,0 1,5 1,0 1,5 1,5
1,0 1,0 2,0 1,0 1,5 2,0 1,0 2,0 2,0
1,0 1,0 2,5 1,0 1,5 2,5 1,0 2,0 2.5 1,0 2.5 2.5
1,0 1,0 3,0 1,0 1,5 3,0 1,0 2,0 3.0 1,0 2.5 3.0 1,0 3.0 3.0
1,0 1,0 3,5 1,0 1,5 3,5 1,0 2,0 3.5 1,0 2.5 3.5 1,0 3.0 3.5 1,0 3.5 3.5
1,0 1,0 4,0 1,0 1,5 4,0 1,0 2,0 4,0 1,0 2.5 4.0 1,0 3.0 4.0 1,0 3.5 4.0 1.0 4.0 4.0
1,0 1,0 4,5 1,0 1,5 4,5 1,0 2,0 4.5 1,0 2.5 4.5 1,0 3.0 4.5 1,0 3.5 4.5 1.0 4.0 4.5 1.0 4.5 4.5
1,0 1,0 5,0 1,0 1,5 5,0 1,0 2,0 5.0 1,0 2.5 5.0 1.0 3.0 5.0 1,0 3.5 5.0 1.0 4.0 5.0 1.0 4.5 5.0 1.0 5.0 5.0
i,5! i 1,5 1,5 1,5
1,5 1,5 2,0 1,5 2,0 2,0
1,5 1,5 2,5 1,5 2,0 2.5 1.5 2.5 2.5
1,5 1,5 3,0 1,5 2,0 3.0 1.5 2.5 3.0 1.5 3.0 3.0
1,5 1,5 3,5 1,5 2,0 3.5 1.5 2.5 3.5 1.5 3.0 3.5 1.5 3.5 3.5
1,5 1,5 4,0 1,5 2,0 4,0 1.5 2.5 4.0 1.5 3.0 4.0 1.5 3.5 4.0 1.5 4.0 4.0
1,5 1,5 4,5 1,5 2,0 4.5 1.5 2.5 4.5 1.5 3.0 4.5 1.5 3.5 4.5 1.5 4.0 4.5 1.5 4.5 4.5
15 15 ¿0 J.5 2.0 5,0 1¿ 2,5 ¿0 15 3.0 5.0 15 35 ¿0 АД .4.0, ¿0 15 .4.5 5.0 i_ 5,0 ¿Û'
2 г" 2,0 2,0 2,0 к
1 1 2,0 2.0 2.5 2.0 2.5 2.5
1 2,0 2.0 3.0 2.0 2.5 3.0 2.0 3.0 3.0
1 1 2,0 2,0 3.5 2.0 2.5 3.5 2.0 3.0 3.5 2,0 3.5 3.5
1 2,0 2.0 4,0 2.0 2.5 4.0 2.0 3.0 4.0 2,0 3.5 4.0 2.0 4.0 4.0
1 2,0 2.0 4.5 2.0 2.5 4.5 2.0 3.0 4.5 2.0 3.5 4.5 2.0 4.0 4.5 2.0 4.5 4.5
1 2,0 2.0 5.0 2.0 2.5 5.0 2.0 3.0 5.0 2,0 3.5 5.0 2.0 4.0 5.0 2.0 4.5 5.0 2.0 5.0 5.0
2,5 1 2.5 2.5 2.5
1 1 2.5 2.5 3.0 2.5 3.0 3.0
1 2.5 2.5 3.5 2.5 3.0 3.5 2.5 3.5 3.5
1 1 2.5 2.5 4.0 2.5 3.0 4.0 2.5 3.5 4.0 2.5 4.0 4.0
2.5 2.5 4.5 2.5 3.0 4.5 2.5 3.5 4.5 2.5 4.0 4.5 2.5 4.5 4.5
1 25 2,5 5.0 ¿5 10 5.0 2.5 15 ¿0 2Д .4.0 ¿0 ¿5, .45 ¿0 2.5 5.0 51
з < 1 3.0 3.0 3.0
1 1 3.0 3.0 3.5 3.0 3.5 3.5
1 3.0 3.0 4.0 3.0 3.5 4.0 3.0 4.0 4.0
1 1 3.0 3.0 4.5 3.0 3.5 4.5 3.0 4.0 4.5 3.0 4.5 4.5
1 3.0 3.0 5.0 3.0 3.5 5.0 3.0 4.0 5.0 3.0 4.5 5.0 3.0 5.0 5.0
3,5 1 3.5 3.5 3.5
1 1 3.5 3.5 4.0 3.5 4.0 4.0
1 3.5 3.5 4.5 3.5 4.0 4.5 3.5 4.5 4.5
1 * 1Д 35, ¿0 35 .4.0 5.0 .3,5 45 5,0 35 5,0 5.0
4 1 4.0 4.0 4.0
i 1 4.0 4.0 4.5 4.0 4.5 4.5
1, 4.0 .4.0, Д0 4.0 45 5.0 4.0 5,0 5,0
4,5 Г 4.5 4.5 4.5
i 4.5 4.5 5.0 4.5 5.0 5.0
5 1 5 5 5
л i—11 ■ Н 1
Джерело: розроблено автором.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 113
Таблиця 9
Значення штегрального iндикатора ^ для теоретично можливих варiантiв комбшацш оцiнок iндикаторiв 1Р/: 1АЕ, 1СЕта границi мiж зонами небезпеки
оцшка 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5
0,040
0,047 0,053
0,053 0,060 0,067
0,060 0,067 0,073 0,080
1 0,067 0,073 0,080 0,087 0,093
0,073 0,080 0,087 0,093 0,100 0,107
0,080 0,087 0,093 0,100 0,107 0,113 0,120
0,087 0,093 0,100 0,107 0,113 0,120 0,127 0,133
0,093 0,100 0,107 0,113 0,120 0,127 0,133 0,140 0,147
0,090
0,100 0,110
0,110 0,120 0,130
1,5 0,120 0,130 0,130 0,140 0,140 0,150 0,150 0,160 0,170
0,140 0,150 0,150 0,160 0,160 0,170 0,170 0,180 0,180 0^19^ ■ 0,200 0,210
0,160 0,170 0,180 0,190 Р0,20~ 0,210 0,220 0,230
м1н1мальна
середня оц1нка
0,160
2 0,213 0,200 0,213 0,227 0,240 0,213 0,227 0,240 0,253 0,267 0,227 0,240 0,253 0,267 0,280 0,293 0,240 0,253 0,267 0,280 0,293 0,307 0,320
2,5 0,250 0,267 0,283 0,283 0,300 0,317 0,300 0,317 0,333 0,350 ■ш тш яя яя яя яя я 0,317 0,333 0,350| 0,367 0,383 0^333 0^50 " 0,367 0,383 0,400 0,417
3 0,360 0,380 0,400 0,400 0,420 0,440 0,420 0,440 0,460 0,480 0,440 0,460 0,480 0,500 0,520
3,5 0,490 0,513 0,537 0,537 0,560 0^83 — — — -0,560 0^583 ^0,607 0,630
4 0,640 0,667 0,693 0^93 0^20 0^47
4,5 0,810 0,840 0,870
1,000
5
Джерело: розроблено автором._
114 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Таблиця 10
Зони порогових значень шдикатора Iss, мiнiмальнi i максимальнi ïx значення та лiнгвiстичнi назви зон небезпеки
мiнiмaльнa сepeдня o^HKa
oцiнкa 1 1 ¡5 2 2¡5 3 3 5 4 4¡ 5 5
0 040
0 047 0 053
0¡053 0 060 0 067
0 060 0 067 0 073 0 080
1 0 067 0 073 0 080 0 073 0 080 0 087 0 080 0 087 0 093 0 087 0 093 0 ¡100 0¡093 0 ¡100 0 ¡107 0 ¡107 0¡113 0 120
0 087 0,093 0 ¡100 0 ¡107 0¡113 0 ¡120 0 127 0¡133
0 093 0 ¡100 0 ¡107 0 113 0 ¡120 0 ¡127 0 133 0 140 0¡147
0 090
0 ¡100 0¡110 0¡110 0 120 0 ¡130 4opHa
1,5 0 120 0 ¡130 0 140 .0.150
0 ¡130 0 ¡140 0_¡150_ ■ 0 ¡160 0 ¡170 ■
0 ¡140 0 ¡150 ■o¡"60 0 ¡170 0 ¡180 0 ¡190
0 ¡150 :""o"16"o" ■ f 0 ¡170 0 ¡180 0 ¡190 ■ 0¡200 0 ¡210
0 ¡160 0 ¡170 0 ¡180 0Л90 ■70¡2oo. ■ 0 210 : 0¡220 •i ' 0¡230
С0лбО 1
0 ¡173 0 ¡187 1 ■
l0¡200 : 0 213
2 "" "" "" "" 0 ¡200 Ю ¡213 Л; 0 227 0 240
0 213 ■ ■ ■ ■ ■ 0¡227 0 240 0 253 0¡267
0 227 0 240 0¡253 0 267 0 280 0¡293
0 240 0 253 0¡267 0 280 0 293 0 307 0 320
0 250
0 267 0¡283
2 5 4epBoHa 0 283 0 300 0¡300 .0¡317„ i" 0 317 0 333 0 350
.0¡3.17 0 350 ■ 0¡367 0¡ 383
"¡з'з" 0 350 Г(1 ¡367 ro1383.' Ü 0¡400 0¡417
0 360
3 0¡.380. 0¡400" 0¡420 * 0 ¡400 " 0 420 0 440 0 440 0 460 0¡480
Пoмepaнчeвa — 0¡440 0 460 0 480 0 500 0 520
0 490
3 5 0 513 0 537
0 537 0560 _0¡58i3 _ _ _ ,
0 ¡560 К j "o ¡ 6o7- ~3o "
f0 ¡640
4 Жoвтa 0¡667 0 693 0¡693 iCo¡72^: 0.747
4 5 /0¡ 810 \
Зeлeнa 0¡ 840 0¡ 870
5 1 000
Джерело: розроблено автором.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 115
Рис.9. Оцшна шкала для визначення рiвня ЕБ 1ПО пiдприeмства та пороговi значення iнтегрального iндикатора /55 Джерело: розроблено автором.
Конструювання механiзму оцшювання ЕБ 1ПО пiдприeмств вiдбувалося шляхом реалiзацN моделi на рис. 10. Керуючим компонентом процесу виступають методолопчш засади, перший варiант яких викладено у [16] i уточнено та доповнено в роботах [9, 10]. Методолопчш засади визначають як дiяльнiсть з конструювання, так i дiяльнiсть з використання механiзму на практицк
Рис.10. Процес конструювання механiзму оцшювання стратепчноТ ЕБ 1ПО
пiдприeмства Джерело: розроблено автором.
116 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
На рис. 11. представлено сконструйований мехашзм оцшювання. Вш вбудований в компонент «Система оцшювання ЕБ» повноТ системи ЕБ пщприемства (рис. 1), та враховуе змютовш зв'язки мiж системоутворювальними факторами ТТ компонентiв. Вхiдну шформацш механiзм отримуе з системи ЕБ у виглядi значень параметрiв дiяльностi (V/С, Я, 5, £), стану внутрiшнього середовища дiяльностi {Хск=Цпск)), та оцiнок компетентностей пра^внимв пiдприeмства (Щг1),Э(г1)).
Слiд вщзначити, що система ЕБ як i система забезпечення ЕБ працюе з тими показниками, ям визначенi системою оцшювання ЕБ, виходячи з цшнюних установок економiчноТ системи та ТТ економiчних iнтересiв. Пiдкреслимо, що приведем у механiзмi три групи показнимв е базовими для будь-якого 1ПО пiдприeмства. А для врахування особливостей конкретного 1ПО пiдприемства, стратегiчного бачення його розвитку, галузевих особливостей дiяльностi та ш. система оцiнювання ЕБ повинна, як м^мум, розробити додаткову групу показнимв, визначити джерела отримання шформаци про показники та розробити методики ТТ отримання, запропонувати метод представлення показнимв у виглядi вщповщних iндикаторiв, вiзуалiзувати стани ЕБ для рiзних комбiнацiй можливих значень показнимв, побудувати нечггм шкали, встановити пороговi значення для iндикаторiв, передати цю iнформацiю представникам трьох iнших компоненлв повноТ системи. Ця робота повинна бути виконана iз застосуванням розроблених методолопчних засад оцiнювання ЕБ 1ПО пiдприемств. Тобто, в складi пщприемства повинш бути носи цих методолопчних засад, що передбачае пщготовку таких фахiвцiв.
Пiсля отримання iнформацiТ вщбуваеться розрахунок вiдповiдних iндикаторiв. Для /Р/, /АЕ використовуються формули (2, 6), а для /СЕ номограма на рис. 8. Для отримання оцшних суджень за кожним окремим розрахованим шдикатором використовуються неч™ шкали (рис. 3, 6, 8). Ц оцшш судження мають локальну цшнють, тому що дають шформацш про ступшь ЕБ тiльки з позицп одшеТ групи показникiв.
Для отримання оцшного судження про загальний рiвень ЕБ 1ПО пiдприемства розраховуеться iнтегральний шдикатор /55 (формула (7)), на пiдставi значення якого за допомогою нечггкоТ шкали (рис. 9) визначаеться лшгвютичне значення загального рiвня ЕБ. Ця шформа^я е основою для прийняття вищiм керiвництвом пiдприемства рiшення про визначення рiвня ЕБ, який бажано досягти протягом планованого перiоду. Прийняте ршення е вiдправною iнформацiею для аналiзу можливих напрямкiв досягнення визначеного рiвня ЕБ. Для цього використовуються матриця сташв ЕБ та матриця значень шдикатора /55 (табл. 8, 9). Слщ вiдзначити, що пщ час пошуку варiантiв покращення обов'язково треба розглядати i варiанти можливого погiршення рiвня ЕБ за тим чи шшим iндикатором. Для цього використовуеться попередньо накопичена шформа^я про динамку змши iндикаторiв, ефективнiсть реалiзованих заходiв, умови, в яких вщбувалась дiяльнiсть економiчноТ системи та ш. Для цього в матрицi сташв розглядаються ва «сусiднi» стани, ям е прилеглими до фактичного стану. Цей пщхщ вiдповiдае методу огляду по колу, який мае назву «Радар».
Пюля визначення прюритетносп та бажаних рiвнiв ЕБ за кожним шдикатором, досягнення яких дасть можливють пщняти рiвень ЕБ до визначеного керiвництвом, слiд перейти до пошуку напряммв та можливих варiантiв збiльшення значень iндикаторiв. Для цього використовують вiзуалiзованi стани ЕБ за кожною групою показнимв (табл. 2, 3, 6, рис. б). За визначеними варiантами (напрямками пщвищення ЕБ за шдикаторами) розраховуеться значення штегрального iндикатора /55Р та, за допомогою неч^ко'Т
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 117
<
тз О) ш ь х'
I
а ^
тз о
cd
25 0)
тз о
тз о о\
ш
0)
ю о
со
ю
/- СИС ТЕМА -ОЦШЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО! БЕЗПЕКИ
Оцшне судженпя про ртень ЕБ за Шдикатором íss
Скориговаш напр шдвищення F.B
1ямки тлдвищеяня ьь за ¡иди кагорами 1Р1,1А£, 1СЕ
й # # #
¡¡ООО
IS-jbüb
Оцшш судженни upa ступшь ЕЕ ja щдикаторами /р„ taF, ),-F
ё 3
иЭ s
и
А « ^ * --1
к ~ 1 g
iFRPil -__,
Заходи tío досягненню бажанош стану ЕБ fwp, lŒ"
Матрица энач&мь Матриця с тан/в
г'« f^ïwlizz
UU3_" 1Г,1 , Т IT
Напрямки шдвищення ршня ЕБ за индикатором iss
1 Матрин/гстпшп ? Матриця xtnrptiü
ь
J flom/t/бний сггкж
<ЕП пил: О *'
X
Т
Напрямки шдвищення ступеню ЕЕ за i идя кагорами lPIJ iaF, lrF
СИСТЕМА
, j а У_, ,__, ,_У_t _^_,,_f_, ЕК0Н0МИН01 БЕЗПЕКИ . I ¿sr¿
\ Л*/ RF(n)Jj X^ck^JJ У/С, R±_ ]И(П>, / J**Í *>// ^
, : / к /" W " ","7 Л/ ^ ^í-y- -Y-: -да
-Ч ВИХ1Д ВХ1Д ЕКОНОЛНЧНА ; - tf
ЕКОНОЛНЧНА СИСТЕМА
Рис.11. Механ1зм оцшювання стратепчнсн ЕБ 1ПО шдприемства в повнш систем! ЕБ Джерело: розроблено автором.
шкали, визначаеться рiвень небезпеки. Вiн порiвнюеться з тим, що був визначений вищим керiвництвом пiдприемства. Якщо розрахований рiвень недостатнiй, то повертаються до пошуку нових варiантiв, а якщо достатнш, то передають iнформацiю про значення iндикаторiв, якi потрiбно досягти (/Р/Р, /АЕР, 1СЕР) для того, щоб система забезпечення ЕБ розробила заходи для досягнення бажаного стану iндикаторiв за рахунок позитивно! змши показнимв по кожнiй групi (У/С, ЯР, БР, 1Р; Хск=/(пск); НР(г1),БР(п)). Ц заходи повинн сприяти пiдвищенню безпечностi дiяльностi економiчноТ системи для можливостi безперервно задовольняти економiчнi iнтереси пiдприемства. Передача шформацй' системi забезпечення ЕБ е виходом з мехашзму оцiнювання ЕБ 1ПО пiдприемства. Механiзм включаеться кожного разу, коли виникае потреба визначити або ступшь ЕБ за конкретним шдикатором, або рiвень ЕБ пщприемства за iнтегрованим iндикатором.
Практичне застосування та перевiрка методу цiлiсного представлення результат оцiнювання стратегiчноТ ЕБ 1ПО пiдприемств потребуе створення та впровадження в дiяльнiсть служби безпеки штелектуальноТ комп'ютерноТ системи пiдтримки прийняття ршень для формування оцiнних суджень про стан стратепчноТ ЕБ та пошуку найбтьш ефективних заходiв для покращення конкретноТ небезпечноТ ситуацй'. В основу такоТ системи пропонуеться покласти базовi нечiткi правила, побудованi за наступною схемою:
ЯКЩО /Р е А,, та /АЕ е А, та /СЕ е Ак,
ТО заходами по покращенню 1Р/ е
А заходами по покращенню 1АЕ е
А заходами по покращенню 1АЕ е
де: А - конкретн лшгвютичш значення iндикаторiв ЕБ;
В - набiр мУмально необхщних стандартизованих заходiв, якi потрiбно виконати для конкретноТ комбшацй' лiнгвiстичних значень iндикаторiв /р/, /ае, та
/СЕ.
Розробка неч^ких правил стала можливою завдяки застосуванню единого методолопчного пiдходу щодо побудови функцш приналежностi, нечiтких шкал на Тх основi та визначення граничних та порогових значень iндикаторiв /Р/, /АЕ, /СЕ як складових штегрованого iндикатора рiвня стратепчноТ' ЕБ 1ПО пiдприемства 3 на основi розроблених методолопчних засад оцiнювання ЕБ 1ПО пiдприемств [16].
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку.
Запропонована структура повноТ системи ЕБ пщприемства дала можпивють визначити функци кожного компонента системи, якi вщповщають базовим дiям цiлiсноТ дiяльностi: економiчноТ системи - перетворювальнi дй'; система ЕБ -тзнавальш дй'; система забезпечення ЕБ - комушкацшш дй'; система оцшювання ЕБ - оцшш дй'. Це е ще одним пщтвердженням правильностi видiлення оцiнювання в окремий вид дiяльностi. Удосконалення моделi системоутворювальних факторiв компонентiв повноТ системи ЕБ дало змогу розкрити сутнють зав'язюв мiж компонентами повноТ системи. Запропонований метод побудови оцшних шкал iндикаторiв стану ЕБ, його реалiзацiя на прикладi трьох груп показниш довели унiверсальнiсть методу. При цьому ч^ко проявилась необхiднiсть креативного, творчого пщходу до обробки результатiв комп'ютерних експеримен^в, яку передбачено методом. Результати довели неможливють iснування однакових порогових значень для рiзних iндикаторiв ЕБ.
В, В,
Вк,
(8)
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 119
Розроблен вiзуалiзованi представлення CTaHiB ЕБ через показники, як використовуються при розрахунку iндикаторiв ЕБ, значно розширили можливост цiлеспрямованого пошуку рацiональних напрямкiв покращення безпекового стану пщприемства i дало можливють закласти цю процедуру в основу сконструйованого мехашзму оцiнювання економiчноï безпеки 1ПО пiдприемства. Висока стушнь формалiзацiï отриманих результатiв без втрати ïx змiсту вiдкрила можливiсть широкого застосування шформацшно-комушкацшних теxнологiй в дiяльнiсть повно1 системи ЕБ пiдприемства при ïï об'ективiзацiï. Тому в подальшому доцiльно продовжити роботу зi створення штелектуально! комп'ютерноï програми, яка б реалiзовувала розроблену методологiю оцiнювання в рамках повно'1 системи ЕБ пщприемства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про особливост1 запровадження перелку галузей знань i спец1альностей, за якими зд1йснюеться пiдготовка здобувачiв вищоТ освiти: Наказ МОН Украши вiд 06.11.2015 № 1151, затверджений Постановою КМ Украши вiд 29 квггня 2015 року № 266. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1460-15.
2. Овчинникова, Т.И. Методы оценки экономической безопасности хозяйствующих субъектов / Т.И. Овчинникова, А.В. Марков, С.В. Кобелева // Энергия - XXI век. - 2017. -№ 2 (98). - С.108-1169. - Режим доступа: https://elibrarv.ru/item.asp?id=29777859.
3. Чепуренко Я. Архетипна парадигма шформацшного забезпечення управлшня (до постанови питання) / Я. Чепуренко // Публiчне управлшня: теорiя та практика Зб. Наукових прац Асо^ацп доктсрв наук з державного управлшня. Спе^альний випуск. - Х.: вид-во «ДокНаукДержУпр» . - Березень, 2015.. - С.60-69. - Режим доступу: http://academv.gov.ua/NMKD/librarv nadu/(13)/92910332-fbe6-4124-8e9d-70ade44306e0.pdf.
4. Назарова Г. В. Управлшська шформа^я як фактор розвитку економiчноï оргаызацп / Г. В. Назарова // Вюник Нацюнального ушверситету 'Т^вська пол^ехнка". - 2001. - № 436 : Менеджмент та пщприемництво в Украшк етапи становлення i проблеми розвитку. -С. 73-81. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/9652.
5. Лучик, Г.М. Вимоги щодо шформацй у системi прийняття управлшських ршень / Г.М. Лучик // Проблеми теорп та методологи бухгалтерского облiку, контролю i аналiзу. -2013. - Вип. 2 (26). - С.227-234. - Режим доступу: http://pbo.ztu.edu.ua/article/view/30773/37778.
6. Дрей, В. В. Оцшка управлшсько1 iнфомацiï пщприемства за ïï якюними характеристиками / В. В. Дрей // Вюник Хмельницького нацюнального уыверситету. Економiчнi науки, 2009, № 4, T. 3. - 2013. - Вип. 2 (26). - С.20-24. - Режим доступу: http://vestnik.ho.com.ua/zmisthtm/2008-4-1t3-e.htm.
7. Бшоусова А. Ю. Роль шформацй у забезпе-ченн економiчноï безпеки / А. Ю. Бiлоусова // Фiнансова безпека в системi за-безпечення нацiональниx еко-номiчниx штереав: проблеми i перспективи : матер. IV Мiж-нар. наук.-практ. конф. 26-27 травня 2016 р. — Полтава: ПолтНТУ, iм. Ю. Кондратюка, 2016. — С. 136 -138. - Режим доступу: http://77.121.11 9/handle/PoltNTU/1886.
8. Козаченко Г. В. Об'екти та пщходи в оцшюванш економiчноï безпеки пщприемства як основы елементи оцшно1 системи / Г. В. Козаченко, В. В. Вахлакова // Економiчна безпека: держава, регюн, пщприемство : кол. моногр. в 3 т. / за заг. ред. В.О. Онищенка та Г.В. Козаченко. - Полтава: ПолтНТУ, 2016. - Т. 1. - С. 185-208.
9. Россошанська, О. В. Оцшювання економiчноï безпеки шновацшних проектно-орiентованиx пщприемств як науковий напрям в спе^альност «Економiчна безпека суб'ектiв господарськоï дiяльностi» / О. В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-т iм. В.Даля. - 2016. - № 4 (60). - С.137-155.
10. Россошанська, О. В. Системне представлення методолопчних засад оцшювання економiчноï безпеки шновацмних проектно-орiентованиx пщприемств / О. В. Россошанская // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. -Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-т iм. В.Даля. - 2017. - № 1 (61). - С.121-138.
11. Лесков, М.А. Гомеостатические процессы и теория безопасности / М.А. Лесков // Безопасность: информационный сборник.-1994.-№4(20).-С.66-75.
120 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
12. Прогнозування ^MKaTopiB, порогових значень та рiвня економмчноТ безпеки Укоа'ни у середньостроковш перспективi; аналiт.доп./ Ю.М. Харазшвл С.В. Дронь._ К.: Н1СД, 2014.-117 с.
13. Качинський, А. Б. 1ндикатори нацюнально''' безпеки: визначення та застосування ïx граничних значень: монографiя / А. Б. Качинський. - К.: Н1СД, 2013. - 104 с.
14. Бобров Е. А. Современные подходы к исследованию экономической безопасности / Е. Бобров // Экономика Украины. - 2012. - № 4. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/ekukrr 2012 4 10.
15. Якимова, А. М. Системный подход в исследовании социально-экономической безопасности: [препринт] / А. М. Якимова // Nierownosci SpoJeczne a Wzrost Gospodarczy. — 2015 — №. 3 — C. 376—386. Режим доступа: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4472.
16. Россошансська, О. В. Оцшювання економiчноï безпеки Ыновацшних проектно-орieнтованиx пщприемств: монографiя [Текст] / О. В. Россошансська. - Северодонецьк: Схщноукра'шський нацюнальний ушверситет iменi Володимира Даля, 2016. - 350 с.
17. Власенко, К. В. Основи планування експерименту / К. В. Власенко . - Режим доступу: http://vmdbi.net.ua/desiqn of experiments/.
18. Системы уровней террористической угрозы в мире. - Режим доступа: https://ria.ru/spravka/20120616/674808393.html.
19. Smida. Агентство з розвитку Ыфраструктури фондового ринку Укра'ни. Рiчна звп"нють емтен^в. URL [Електронний ресурс] . - Режим доступу : \www/ URL: http://smida.qov.ua/support/soft/rze.
20. Укра'нська бiржа [Електронний ресурс]. - Режим доступу: \www/ URL: http://www.ux.ua/ua.
21. Чернова, А. Г. Анализ деятельности фирмы в соответствии «Золотому правилу экономики предприятия» /А. Г. Чернова. - Режим доступа http://science-bsea.narod.ru/2011/ekonom 2011 1/chernova analiz.htm.
22. Семиглазов, А. М. К вопросу использования «золотого сечения» в экономико-управленческих задачах / А. М. Семиглазов, В. А. Семиглазов // Доклады ТУСУРа. — 2009. — №. 1(19). — Ч.1. — C. 162—167. —Режим доступа: http://old.tusur.ru/filearchive/reports-maqazine/2009-1-1/162-167.pdf.
23. Уровни Фибоначчи в трейдинге. —Режим доступа:http://macd.ru/articles/urovni-fibonachchi/.
24. Антонов, Д. В. Гармоничный менеджмент по Фибоначчи в системе управления сложными социально-экономическими системами / Д. В. Антонов, Х. Н. Гизатуллин // Журнал экономической теории. - 2009. - № 2. - Режим доступа: https://elibrary.ru/item.asp?id=13013093.
25. Лозовская, Я. Н. К вопросу о возможности гармонизации экономики по золотопропорциональному сечению в условиях кризиса / Я. Н. Лозовская, А. И. Иванус, Ю. В. Каплунов // Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал).- 2009. -Вып. 6.- С. 201-208. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-vozmozhnosti-qarmonizatsii-ekonomiki-po-zolotoproportsionalnomu-secheniyu-v-usloviyah-krizisa.
26. Семенихина, Н. Б. Золотое сечение бухгалтерского баланса: миф или реальность? / Н. Б.Семенихина, Е. З. Галимова // Успехи современной науки.- 2016.- №2.- Том 2.-с.37-42.-Режим доступа: https://elibrary.ru/item.asp?id=25604492.
27. Закон структурной гармонии систем. - Режим доступа: http://www.qoldenmuseum.com/1610StructHarmony rus.html.
28. Иванус, А. И. Гармонизация управления инновационным развитием экономики на основе когнитивной технологии (теория и практика): автореф. дис... док. экон. наук: 08.00.05 / Александр Иванович Иванус; ФГОБУВПО «Финансовый университет при Правительстве Российской Федерации». - М., 2013. - 44 с.
29. Фарб,.А. Пять цветов опасности / А. Фарб. - Режим доступа: https://www.popmech.ru/technoloqies/53788-pyat-tsvetov-opasnosti/.
30. Чаленко, А. О неопределенности термина «механизм» в экономических исследованиях / А. Чаленко. - Режим доступа: http://kapital-rus.ru/articles/article/o neopredelennosti termina mehanizm v ekonomicheskih issledovaniya h/.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 121
31. Локтионова, Ю. А. Механизм обеспечения экономической безопасности предприятия / Ю. А. Локтионова // Социально-экономические явления и процессы.- 2013. - №3 (049). . -Режим доступа: Ьйр://суЬег!еп1пка.ги/а|11с!е/п/теЬап12т-оЬе8рес11еп1уа-екопот1с11е8коу-Ье2ора8по811-ргеСрпуайуа.
32. Ситникова, О. Нотация IDEF0, или матрёшка для бизнес-аналитика /О. Ситникова. -Режим доступа: Ьйр8://ест-юигпа!.ги/ро81/0!ауа-2-Мо1асиа-ЮЕР0-1!1-та1по8|1ка-СПа-Ь12пе8-апа!Шка.а8рх.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статл _ . "...„„.^п,
, П ~ .. публ1каци 23.06.2017 р.
д.е.н., проф. Ляшенко О.М. ' ^ г
УДК 911.3
П.А. Ляшенко
Д1АПАЗОН РОЗУМ1ННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Розглянуто поняття економлчного розвитку perioHy та дотичн до нього дефiнiцií економлчного i соцiально-економiчного розвитку регiонy. Продемонстровано широкий мiждисциплiнарний базис тлумачення цих понять i дефiнiцiй. Запропонованi вею^альы розyмiння поняття ендогенного та екзогенного економiчного розвитку регiонy. Дж. 20.
Ключовi слова: регiон, розвиток, соцiально-економiчний розвиток, економiчний розвиток регiонy.
JEL А13
Постановка практично! проблеми та и зв'язок i3 науковою задачею.
Протягом останшх десятилiть однieю з найпопуляршших царин економiчноí науки е комплексна теорiя розвитку. Наразi юнують численнi наyковi пyблiкацií, якi висв^люють нагальнiсть практичних проблем, пов'язаних iз вибудовуванням стратегiй розвитку (поступального, сталого, стрибкоподiбного тощо). Особливе мiсце у сукупност таких дослiджень посiдають л з них, що присвяченi проблематиц економiчного розвитку.
Основним положенням теори економiчного розвитку, запропонованим Й. Шумпетером ще у 1912 р., е концеп^я динамiки, визначена в такий споаб: «всередин економiчноí системи е джерело енерги, що викликае порушення рiвноваги. Якщо це так, то мае юнувати й суто економiчна теорiя господарського розвитку, яка спираеться не ттьки на зовнiшнi фактори, що спричиняють рух економiчноí системи вщ одного стану рiвноваги до шшого» [1].
Зазначене «джерело енерги» сьогодш викликае стyрбованiсть не лише у вчених економюлв та пол^олопв, але й у державних дiячiв. Сyтнiсть проблеми мае дуальний характер: з одного боку таке джерело часто перебувае у стаж, так би мовити, «енергодефщиту», а з шшого - нерiвномiрнiсть вщновлення «енерги» призводить до турбулентних «вибyхiв», як провокують нерiвномiрнiсть економiчного розвитку. Очевидно, саме такий стан проблеми спровокував популярнють дослщжень стiйкостi (Resilience). Визнаючи важливють i значyщiсть останньоí, слщ зазначити, що така теорiя е лише промiжною ланкою вирiшення важливоТ науковоТ задачi yправлiння економiчним розвитком.
Водночас, виршення зазначеноТ науковоТ задачi натикаеться на низку перешкод, пов'язаних з розумшням ключових понять. Зокрема, юнуе певна
122 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
