CC BY
47
УДК 001.51:330.46:65.012.8
О.В. Россошанська
ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТНО-ОР1СНТОВАНИХ П1ДПРИСМСТВ ЯК НАУКОВИЙ НАПРЯМ В СПЕЦ1АЛЬНОСТ1 «ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА СУБ'еКТ1В ГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1»
Визначено мiсце оцiнювання як самостийного виду дiяльностi та наукового напряму в системi забезпечення економiчноí безпеки iнновацiйних проектно-орieнтованих пщприемств. Розроблена системна модель представлення методолопчних засад дiяльностi, модель епiстемологiчного простору i аспектiв наукового пiзнання економiчноí безпеки пiдприeмства та м оцЫювання. Формалiзованi характеристики наукового напряму оцЫювання економiчноí безпеки iнновацiйних проектно-орieнтованих пщприемств в галузi економiчноí безпеки субекпв господарськоí дiяльностi. Рис. 4, табл. 1, дж. 76.
Ключовi слова: методолопчы основи, науковий напрям, принципи, системоутворювальний фактор, рефлексiя, епiстемологiчний прос^р оцiнноí дiяльностi, економiчна безпека.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. Особливост сучасноГ глобал1зованоТ економ1ки зумовлен1 переходом цив1л1заци до економ1ки, яка основана на знаннях, проявом ознак шостого технолопчного укладу, радикальними зм1нами у цшностях та мотиваци 1ндив1д1в. На сьогодш Украша не належить до кра'ш-л1дер1в цих процес1в. Вона займае лише 81 та 62 мюця в шдексах людського та соц1ального прогресу, 63 та 56 в глобальному шдеш 1нновац1й та економки знань, 85 м1сце в рейтингу глобально!' конкуренци. Але достатня частина в1тчизняних п1дприемств, 1снуючих I тих, що створюються, намагаються постшно впроваджувати шноваци та управляти своею д1яльнютю на проектних засадах. Так1 пщприемства можна визначити як 1нновац1йн1 проектно-ор1ентован1 (1ПО) п1дприемства. Саме вони сьогодш в першу чергу пщпадають пщ вплив нових вид1в зовн1шн1х I внутр1шн1х загроз, як1 зумовлен1 сутнютю економ1ки знань, в як1й нематер1альн1, необмежен1 активи-знання е головним фактором будь-якого сучасного виробництва, а шдивщи виступають головним джерелом небезпеки та загроз. Кр1м того шновацшна та проектна д1яльност1 е ризиковими, економ1чно небезпечними. Це р1зко актуал1зуе проблему науково-практичних дослщжень, спрямованих на розкриття сутност економiчноí безпеки 1ПО пщприемств. Центральним та першочерговим в цш проблемi постае питання удосконалення теоретичних та методолопчних засад оцшювання економiчноТ безпеки таких пiдприемств у зв'язку з появою нових видiв загроз, зумовлених феноменом знань.
Аналiз останнiх дослщжень, в яких започатковано ршення проблеми, видшення невирiшеноi |'| частини. Аналiз результатiв численних робiт вiтчизняних та зарубiжних дослiдникiв, присвячених дiагностицi [1, 2, 3, 4, 5], моыторингу [6, 7, 8, 9, 10], контролю та аудиту [11, 12, 13, 14, 15, 16, 17] економiчноТ безпеки пщприемств (ЕБП) показав, що основою цих видiв дiяльностi е оцшювання. Графiчне представлення на рис. 1 наочно пщтверджуе, що оцшювання е першоосновою як для визначення ступеня ЕБП, так i и забезпечення.
Детальний аналiз стану, який юнуе сьогодш на рiвнi методологи, методiв та методики оцiнювання ЕБП, на основi робiт, в яких було проголошено розгляд цих питань, показав наступне. 1снуе вiдносно невелика ктькють публiкацiй, в назвi
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 137
П___Е
,— •->
Т Р
\
ч4
/
./ 3 . ____ . ч
^ / ✓''Мотторинг \ \
/ Е /
Н/
Л
ю в
/ / /
\ О \ Е \
/Н,-..................... \ \ \
, , /. / Об'ект \ н\ \ \ \
Б,Ч- [/,:=„ „Г-;')11.
1 1 Д ■ гтян пппирг м .' i
\ стан, процес, / " ; / / / х > \ та ш.) / / / / •
\ А \ \ \ -................/' / Н /
ч \К Ч ЧЧч Е Б / Ь / /
. \ 4 " у- ' /
\ \ Дтгностика /
. / Я /
Е Б ^
\ I \
\ 3 ^
ч
\
\
Е Б П
Рис. 1. Мюце оцiнювання в системi дiяльностi, яка пов'язана з визначенням та
забезпеченням ЕБП Джерело: розроблено автором.
яких використовувались словосполучення «методолопя оцшки рiвня», «методолопя оргашзаци системи оцiнки», «методологiчнi принципи, методолопчш пiдходи оцiнки економiчноT безпеки пщприемств». При цьому у бiльшостi з них вщсутнш методологiчний рiвень розгляду [18, 19, 20, 21]. Вщсутнють методолопчного iнструментарiю приводить до того, що неможливо провести обфунтовану класифкацш iснуючих пiдходiв та методiв оцшювання, адекватних стану середовища дiяльностi. Це твердження повнютю спiвпадаe з поглядом В.1. Франчука стосовно того, що пщхщ до розгляду проблеми оцшювання визначаеться розумiнням авторiв цього пщходу сутностi саме поняття економiчноT безпеки пщприемства [22]. Результатом цього е неможливють визначити умови адекватного застосування юнуючих пiдходiв, розробити на пiдставi отриманих оцiнок ефективнi та результативн заходи з забезпечення економiчноT безпеки, реалiзацiя яких дае змогу пщвищити економiчну безпеку функцiонування та розвитку пщприемств. В таких умовах треба погодитись з висновком В.1. Франчука, який вш зробив ще у 2010 роц^ що практично неможливо об'ективно класифкувати пщходи, описанi в рiзноманiтних джерелах, це можна зробити лише умовно [22]. Тому ми подтяемо позицш Г.В. Козаченко стосовно того, що на сьогодш, судячи з того стану, який склався в оцшюванш економiчноT безпеки, iснуючi пiдходи до оцiнювання треба розглядати як вщправну точку становлення ешстемологи в економiчнiй безпецi [23].
Але реалiзацiю такоТ глобально! дослщницькоТ програми потрiбно починати з вирiшення бтьш «вузькоТ» проблеми - дослiдницького проекту. Його потрiбно обмежити одним з титв суб'ектiв господарювання. Це зумовлено наступним. Як показав Г.А. Атаманов, який дослщжував дiалектику безпеки, «без указiвки на об'ект, стан якого розглядаеться, звороти типу «еколопчна безпека», «iнформацiйна безпека», «вiйськова безпека», втрачають сенс, перетворюються на абсурд. Саме звщси походить вся полiсемiя понять безпеки. Все стае на своТ
138 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
мюця, якщо назвати об'ект, безпеку якого n0Tpi6H0 забезпечити ... Без визначення об'екта поняття безпеки е невизначеним, позбавленим внутрГшнього 3MicTy. ... Вщрив iнтересiв, потреб i таке ш., вiд ïx носив робить поняття безпеки безглуздим» [24]. Таку позицш вiдносно «економiчноï безпеки пщприемства» пщтримуе G.I. Овчаренко. Вiн вважае, якщо не конкретизувати атрибут об'екту безпеки (пщприемство), Ггнорувати його природу, то процес родо-видового розширення поняття «економiчна безпека пiдприемства» буде незкiнченим та некерованим [25, с. 43]. У якост такого об'екту безпеки, як було доведено вище, в сучасних умовах розвитку фв^заци доцтьно вибрати 1ПО пiдприемство, яке е ноаем специфiчниx атрибутiв (цiнностей, iнтересiв, сташв, здiбностей та iн.). На цш пiдставi можна стверджувати, що науковий напрям, в якому оцшювання економiчноï безпеки 1ПО пiдприемств розглядаеться як специфiчний об'ект пiзнання, покищо не сформований.
З метою виправлення цього когштивного дисбалансу було реалiзовано дослщження, предметом якого е сукупнiсть процеав оцiнювання економiчноï безпеки 1ПО пщприемств. Результатом такого дослщження стала сукупнють розроблених теоретико-методолопчних положень та шструментарш оцiнювання 1ПО пiдприемств. Вони сконцентровано представлен у монографи' [26]. Завершальним завданням дослiдження постае формалiзацiя методолопчних основ оцшювання економТчно'Г безпеки 1ПО пiдприемств з метою доведення того, що такий вид дГяльност е самостшним науковим напрямком в рамках науково' спецiальностi 21.04.02 «Економiчна безпека суб'ектГв господарсько' дГяльностГ». Саме це i визначило мету статп.
Виклад основного матерiалу дослiдження. На сьогоднГ в економiчнiй безпецi суб'ектiв господарювання як економiчнiй науцi в межах напрямГв та теоретичних концепцiй, що базуються на рГзних методологiчниx засадах розгляду феномену безпеки та економГчно1 безпеки пщприемств, формування систем економiчноï безпеки та ïï складових, особливостей впливу загроз та шляхГв 'х уникнення, дiагностування та оцiнювання економiчноï безпеки та Гн. накопичено достатньо наукових факлв. Вони представленГ в працях провщних вГтчизняних науковцГв В.Г. Алькеми, О.С. Власюка, А.Е. ВоронковоГ, В.М. Гееца, Л.В. Гншицько1', Н.П. Денисенка, С.Б. Довбш, З.Б. Живко, С.М. 1лляшенка, С.В. Кавуна, О.А. Кириченка, Т.С. Клебаново!', Г.В. Козаченко, О.М. Ляшенко, 1.П. МГгус, В.П. Пономарьова, A.I. Сухорукова, С.В. Фшшово1', В.1. Франчука, Л.Г. Шимаевоï, С.М. Шкарлета та Гн., а також зарубГжних вчених Л.1. АбалкГна, Г.Б. Клейнера, М.1. Корольова, В.П. Мам-Мака, Г.М. М^ево^ G.A. ОлейнГкова, В.Л. Тамбовцева, В.1. Ярочкша, та Гн., а також у працях 1'х учшв та послГдовникГв. Переважна бтьшють цих фактГв базуеться на моделях пщприемств, якГ в якостГ головного принципу пояснення 1'х економiчноï поведшки та взаемовГдносин використовують детермГновану причиннють та причинно-наслГдковГ односпрямованГ зв'язки. Але застосування таких моделей виявило неадекватнють опису дГяльност пГдприемств в умовах економГки знань, i, як наслщок, наявнГ знання щодо оцГнювання економГчно1 безпеки пГдприемств не надають службам безпеки та шшим суб'ектам економГчно1 безпеки над^но^' основи для результативних дш Гз забезпечення економiчноï безпеки 1ПО пГдприемств. Це потребуе продовження вирГшення методологГчних та теоретичних проблем оцГнювання економiчноï безпеки, спираючись на юнуючГ науковГ факти, положення загальнонауково1 теорп оцГнювання та новГ системы моделГ пГдприемства. ОстаннГ з'явилися як реакцГя на змГни у зовшшньому середовищГ дГяльностГ 1ПО пГдприемств (економГка знань) та появу можливостей отримання максимальной' корисностГ вГд конкурентних переваг таких пГдприемств, якими е ^'х ключовГ компетентностГ та компетентностГ працГвникГв. ВирГшення цiеï
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 139
науково1 проблеми мае вщбуватись в межах наукового напрямку «ЕкономГчна безпека суб'ектГв господар^^' дГяльностГ». В цьому напрямГ сьогоднГ вона актуалГзуеться через вщсутнють методологiï оцГнювання економiчноï безпеки взагалГ та методологiï оцГнювання конкретних суб'ектГв господарювання. До цього висновку дшшла одна з фундаторГв цього наукового напрямку не ттьки в УкраМ, а i у пострадянському простора Г.В. Козаченко. В однГй з перших праць циклу 2015-2016 ромв, присвяченому оцшнш дГяльностГ в економГчнш безпекологiï, вона зазначае наступне: «Незважаючи на важливГсть оцГнок економiчноï безпеки (держави, регюну, пГдприемства), в економГчнш безпекологп дотепер вГдсутнГ цГлГснГ теоретичний та методолопчний базиси оцГнювання, що призводить до шаблонност оцГнювання економГчно1 безпеки пГдприемства, некоректного використання методу науково1 експанси' i, як наслщок, низькоï достовГрностГ оцГнок, наявностГ нечГтких правил ïxньоï iнтерпретацiï i, взагалГ, до дея^' ГммобтГзаци' да стереотишзаци оцГнювання. ... ВзагалГ складаеться враження, що дослщники економiчноï безпеки за умовчанням погодилися з цими стереотипами, що перешкоджае виникненню нових думок i уявлень про оцГнювання економГчно1 безпеки пГдприемств, його поглибленню, пошуку фундаментальних пояснень природи оцГнювання» [27, с. 186-187]. У шшш працГ цього циклу Г.В. Козаченко сшльно з Ю.С. Погореловим висловили таку думку: «ОцГнювання економГчно1 безпеки пГдприемства належить до тих питань економiчноï безпекологп, щодо яких юнують числены дослщження, але покищо не лише не юнуе прийнято1 методики оцГнювання, а й пщходи до оцГнювання остаточно не сформувалися. ВзагалГ складаеться враження про втрату штересу науковцГв до оцГнювання економГчно1 безпеки, а у сучасних публГкацГях згадуються напрацювання давно минулих рош» [28, с. 238]. Ми використали пряме цитування для того, щоб не спотворити бачення авторГв сучасного стану розроблення питань оцГнювання економГчно1 безпеки.
Аналопчш судження висловлюють й шшГ дослщники економiчноï безпеки. Так, на недостатнють розроблення методологи оцшки економiчноï безпеки вказують О.В. Васильев та В.1. Мейта [29], а A.I. Соловьев вважае головною причиною того, що невелика практична значимють достатньо великой' ктькосп публГкацГй, присвячених питанням економiчноï безпеки та ïï кГлькГснГй оцшцГ, е зневага дослГдникГв до методологи наукового шзнання, яка б враховувала специфГку та особливостГ такоï област сспГльних вГдносин, як безпека [30]. Л.А. Шерпна та Т.В. Кузнецова також вважають, що проблема методики оцГнювання ЕБ перебувае на стади розроблення i потребуе вирГшення з використанням сучасних шформацшних технологш [31]. На вщсутнють достовГрних способГв оцГнювання ЕБ суб'ектГв господарювання вказуе Т.М. Адаменко. На ï'ï думку, це пов'язано з тим, що наявш способи оцГнювання виходять з принципових основ тих явищ та характеристик дГяльностГ, ям не враховують особливостей оцГнювання саме ЕБ i не пщлягають прямому вимГрюванню [32].
Такий стан проблеми оцГнювання ЕБП взагалГ, на нашу думку, насамперед можна пояснити несформованютю принципово нового пщходу до дослщження економiчноï безпеки як економГчного феномену. Необхщнють такого пщходу зумовлена тим, що до традицшного понятшного апарату економГчних дослщжень додалися новГ системоутворювальш компоненти, таю як «безпека», «загрози», «захист» та Гн., якГ належать до понятГйно-категорГйного апарату науковоï спецГальностГ 21.04.02 «ЕкономГчна безпека суб'ектГв господар^^' дГяльностГ». НайбГльш гострою стае проблема врахування мiждисциплiнарноï природи таких категорш, як «система», «безпека», «дГяльнють», «оцГнювання», удосконалення понятГйно-категорГйного апарату та моделей безпекознавства з позици ïx
140 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
змютовного уточнення в аспектах стратепчноТ безпеки, розкриття сутност оцiнювання економiчноТ безпеки з позицш зовнiшнього та внутршнього середовища дiяльностi 1ПО пiдприeмств, розробки методiв побудови шкал оцiнювання та критерив оцiнювання рiвня Тх економiчноТ безпеки. Новий пiдхiд також повинен враховувати специфку об'екту та предмету дослщження феТ спецiальностi, якими е система економiчноТ безпеки, система забезпечення економiчноТ безпеки та дiяльнiсть служби безпеки. На думку О.Д. ПлатоновоТ, А.Ю. Платонова та I.A. ЯгодкшоТ доданi до традицшноТ економiчноТ термшологи поняття «система», «структура» стають центральними у пошуку основ наукового тзнання соцiально-економiчноТ дiйсностi, яка постiйно ускладнюеться [33]. Саме перераxованi вище термши вiдрiзняють спецiальнiсть 21.04.02 вiд шших наукових економiчниx спецiальностей, в яких також дослщжуються питання економiчноТ безпеки.
Наведет факти свiдчать про наявнють когнiтивного дисбалансу рiвня науковоТ проблеми в питаннях системного оцшювання економiчноТ безпеки нового класу пiдприемств - 1ПО пiдприемств в умовах економки знань. Ця проблема е результатом вщсутносп теоретичних верифiкованиx знань щодо методологи оцшювання економiчноТ безпеки 1ПО пiдприемств. На рис. 2 вона представлена у виглядi графiчноТ системно!' моделк
Рис. 2. Системне представлення науковоТ проблеми, пов'язаноТ з оцшюванням економiчноТ безпеки 1ПО пiдприемств Джерело: розроблено автором.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 141
Запропонований нами споаб представлення науковоï проблеми показуе, що оцГнювання економГчно'' безпеки 1ПО пГдприемств (четвертий компонент) потребуе нових пщходГв до представлення 1ПО пГдприемств як ГдеалГзованих об'ектГв дослщження (перший компонент). Вщповщно до змюту третього компоненту, ГдеалГзований об'ект мае бути представлений у виглядГ системноï моделГ, використання яко'' дозволяе побудувати моделГ систем економГчно'' безпеки та ï'ï забезпечення. Модель ГдеалГзованого об'екту повинна давати чГтке уявлення про мюце оцГнювання в системГ економГчно'' безпеки, а також розкривати особливост дГяльностГ 1ПО пГдприемства з функцюнування та розвитку. Остання вимога визначаеться змютом другого компоненту. Ïï виконання дозволить врахувати особливост економГчного середовища дГяльностГ 1ПО пГдприемств, якГ визначаються сутнютю економГки знань.
До початку вирГшення науковоï проблеми потрГбно чГтко розумГти, який вигляд (форму, структуру, зв'язки) повинен мати науковий продукт ï'ï вирГшення -в нашому випадку, методолопчш засади оцГнювання економГчно'' безпеки 1ПО пГдприемств. Для цього розглянемо змютовне навантаження термшу «методолопчш засади». Цей термш ми трактуемо як результат першого етапу формування методологи' в перюд, коли на фош юнуючо' парадигми в певнш науковГй галузГ (видГ дГяльностГ) народжуються принципово новГ погляди. ЦГ погляди знаходяться на такому рГвш розроблення, що дозволяють 'х представити у виглядГ початково' системи базових принцишв, методГв та ГнструментарГю, достатнГх для розумшня вГдиГнних ознак нового варГанту оргашзацп дГяльностГ, його переваг та обмежень. Тако' шформаци' мае бути достатньо для прийняття рГшення про доцтьнють переходу на нову парадигму [34]. Виходячи з цього, можна стверджувати, що методолопчш засади необхщно представляти у такому ж формату як i методолопю. АналГз способГв представлення методологГй в галузГ управлшня, запропонованих рГзними авторами, довГв вщсутнють однозначност у цьому питаннГ [35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43]. Але незалежно вщ перелГку складових опису методологи', 'х групування, вс без винятку автори розглядають методолопю як едину систему [44]. При цьому, на жаль, вони не приводять графГчш системш моделГ 'х представлення.
На сьогодш для рГзних видГв дГяльностГ (науково', практично', навчально', художньо'', грально'О достатньо широко застосовуеться «схема структури методологи» (лапки проставлен авторами схеми), яка запропонована А.М. НовГковим та Д.А. НовГковим у виглядГ перелГку трьох компонентГв та 'х складових [40, с.25]. Розрахунок вагомостГ представлення методологи' показав, що «схема структури» мае найбтьший коефщГент вагомостГ з уах дев'яти розглянутих способГв представлення. Авторами «схема» розглядаеться як вщображення оргашзаци' дГяльностГ як цГлГсно' системи з чГтко визначеними логГчною структурою, характеристиками та процесами здшснення в рамках проектно-технолопчного типу органГзацГйно' культури [40, с.593]. Цей тип культури стае превалюючим в умовах економГки знань. Результатом тако' оргашзовано' дГяльностГ е реалГзацГя спроектовано' системи на практицГ [40, с.324]. Цим твердженням автори пщтверджують, що системи е вщображенням знань (спроектована система), а в реальному свт створюеться об'ект (продукт), який вщповщае цГй системГ як моделГ.
На основГ «схеми структури методологи'» нами розроблена системна модель представлення методологи' будь-яко' дГяльностГ (рис. 3). В основу моделГ покладено шаблон системи, який розроблено нами рашше, ще у 2000 роцГ [45]. В моделГ вщображено наше бачення назв пщсистем методологи' рГзного рГвня (масштабу) розгляду та окремих 'х складових, ям дещо вщрГзняеться вГд тих, що наведеш у [40, с.25].
142 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
Пояснемо окремi термши, ям можуть мати неоднозначне трактування. Пщ нормами дiяльностi розумiються етичнi норми, яким повинн слiдувати представники конкретно! професiT у свотй професiйнiй практицi. Цi норми фксуються у кодексах професшно! дiяльностi або кодексах поведiнки. Кодекси приймаються на рiвнi саморегульованих професiйних сшльнот як на мiжнародному рiвнi, так i на рiвнi держав, i можуть деталiзуватись в межах конкретного суб'екту дiяльностi.
Рис. 3. Системна модель представлення методолопчних засад дiяльностi Джерело: розроблено автором на основ/ базових компонент¡в роботи [40, с.593] з! змнами окремих складових.
Пщ умовами дiяльностi розумiеться характеристика середовища дiяльностi, в якш вона реалiзуеться. Характеристики фiксуються у вщповщних документах. Характеристику середовища доцтьно описувати в нормативно-правовому, кадровому, науково-методичному, оргашзацшному, фiнансовому, iнформацiйному, мотивацiйному, матерiально-технiчному аспектах. Цi характеристики повиннi давати повне уявлення як про внутршне, так i зовнiшне середовище дiяльностi.
В якостi етапiв дiяльностi розглядаються фази та стадiT проекту, а саме: фазу проектування (стадп: концептуальна, моделювання, конструювання, технолопчно! пiдготовки), технолопчну фазу (стадiT: реалiзацiT, оформлення результат) та рефлексивну фазу. Остання фаза передбачае оцшку (у тому числк самооцiнку) реалiзованоl дiяльностi та отриманого продукту дiяльностi, визначення необхiдностi подальшот корекци дiяльностi або «запуску» нового проекту [40, с.25].
Запропоновану системну модель (рис. 3) доцтьно використовувати як стандартний шаблон для представлення методолопчних засад будь-яко! дiяльностi, у тому чи^ й дiяльностi з оцшювання економiчнот безпеки 1ПО пщприемств в системi забезпечення тх економiчноl безпеки. Застосування стандартного шаблону дае можливють порiвнювати мiж собою рiзнi
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 143
методолопчш шдходи, виявляти В1дм1нн1 та сптьш м1ж ними ознаки, визначати ступшь новизни п1дход1в, що починають формуватися.
Системне представлення науковоТ проблеми, пов'язаноТ з оц1нюванням економ1чноТ' безпеки 1ПО п1дприемств (рис. 3), потребуе презентаци
дослщницькоТ' позиц1Т, з якоТ вир1шувалась проблема. Для цього нами
розроблена граф1чна модель представлення еп1стемолог1чного простору та аспект1в наукового п1знання (рис. 4).
Рис. 4. Еп1стемолог1чний проспр та аспекти наукового п1знання економ1чноТ безпеки суб'ект1в господарськоТ д1яльност1 та ТТ оц1нювання
Джерело: розроблено автором.
Еп1стемолог1чний прост1р у дан1й модел1 трактуеться нами за визначенням В.А. Медведева, який розглядае проспр як багатовим1рну концептуально диференц1йовану абстрактно-лог1чну цтюнють, структура якоТ визначае наукову позицш досл1дника в особливостях його трактування об'екта та предмета дослщження [46, с. 9]. Кр1м того, проспр повинен розглядатись як м1ждисципл1нарний спец1ал1зований комун1кац1йний, який е монолог1чним (немае мюця для «шшого»), тому що рух до 1стини в ньому мислиться в парадигмах-образах або символах завдяки р1зним д1алогам-под1ям-зустр1чам, як1 пост1йно повторюються. Ц1 вимоги сформульован1 В.1. Аршиновим для постнеокласичного ешстемолопчного простору, «...в якому знаходить себе синергетичний суб'ект» [47, с. 152].
Концептуальну диференц1ац1ю еп1стемолог1чного простору, яка дозволяе визначити вщмшш ознаки науковоТ позици (п1дходу), доц1льно представляти у вигляд1 ешстемолопчноТ' акс1оматики. З позици сучасного розумшня еп1стемолог1Т як знань про знання, А. Фштенко вважае, що головним завданням економ1чноТ ешстемологи е розкриття принцип1в, метод1в, пщход1в, як1 виявляють специф1ку економ1чного знання I, зрештою, знань про економ1чний св1т [48, с. 17, 21]. Виходячи з цього, аксюматика повинна виступати методолопчним 1нструментар1ем вир1шення цього завдання. А отримаш при цьому знання повинш давати можлив1сть вщповюти на основне запитання економ1чноТ ешстемологи,
144 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
яке В.В. Негрул сформував як «...виявлення ступеню вщповщносп мисленневих конструкцш соцiально-економiчнiй дiйсностi» [49, с. 47]. Вщповщь на це запитання е особливо актуальною, тому що економiчна наука повинна «обслуговувати» потреби практично! економки, тобто бути наукою про економiчну дiяльнiсть [50, с. 21, 51].
Мiждисциплiнарний характер економiчноl епютемологи сьогодн проявляеться у широкiй математизацiT економiчних наук та значного зростання застосування економiчного моделювання. Пiдтвердженням цьому е статистика презентацш 30-го конгресу ввропейсько! економiчноT асофаци 2015 року. З поданих 920 презентацш превалююча бтьшють була побудована на економiчних моделях [48, с. 23]. Як зазначае М.С. Морган з Лондонсько! школи економки у монографи «Життя в моделк Як економiсти працюють та думають», сьогоднi науковi моделi виступають не пасивними об'ектами, а стають епютемолопчним iнструментарiем пiзнання. Економiсти йдуть в свiт економiчних моделей для того, щоб оволодгги тим, що е ядром, сутнютю економiчних явищ. I це робиться шляхом формулювання запитань, вщпов^д на ям отримуються завдяки використанню моделей та подальшого складення на основi отриманих вщповщей iсторiй, оповiдань [52, с. 217-218]. Але природа об'екту моделювання не дае пщстав отримувати за результатами моделювання суджень, ям б точно вщображали б сутнють дiйсного економiчного свiту i давали можливiсть отримати едину правильну вщповщь. Одну з причин такого стану Ха-Джун Чанг бачить в тому, що в економiцi немае об'ективно! ютини, яку можна встановити незалежно вщ полггичних та, дуже часто, етичних суджень [50, с. 293]. Незважаючи на це, моделювання е рисою сучасних дослщжень складних економiчних систем. Тому воно мае бути враховано в структурi епютемолопчного простору такого феномену, як економiчна безпека пщприемств.
Аксюматика епiстемологiчного простору нашого дослiдження представлена наступними аксюмами, якi розташованi у послщовносп наближення до об'екта дослщження, яким е дiяльнiсть iз забезпечення економiчноl безпеки 1ПО пiдприемств.
Системне моделювання - основа в дослщженш економiчноl дiяльностi.
Людиноцентризм - стратепя розвитку цивiлiзацiT.
Поведiнкова економiка - економка та психологiя прийняття ршень стосовно економiчноT дiяльностi в умовах безповоротност минулого i невизначеностi, нетзнаваносп майбутнього.
Суб'ект господарсько! дiяльностi - цтюнють, яка упорядкована системоутворювальними факторами «цшнють-безпека-результат».
Оцiнювання - основа отримання достовiрноl, корисно! i основано! на фактах шформаци про дiяльнiсть суб'екта господарсько! дiяльностi.
Економiчна безпека - стан суб'екту господарювання в процес безперервно! економiчноT дiяльностi.
Джерело економiчноT безпеки та забезпечення економiчноl небезпеки -шновацшна активнiсть, компетентнiсть та етичш норми особистостi.
Представлена аксюматика дозволяе отримати науковi знання з позици однiеT з множини можливих iнтерпретацiй об'екту та предмету дослщження. А множиннють епiстемологiчних рiвнозначних пiдходiв дослiдникiв сьогоднi розглядаеться як системоутворювальний фактор сучасно! економiчноT науки.
Враховуючи, що рух до ютини в епютемолопчному просторi мислиться в парадигмах-образах або символах, для деталiзацil цього руху доцiльно використати одну з можливих моделей представлення парадигми. За основу вiзьмемо бачення вщомо! вчено! в галузi розвитку та дослщження оцшювання з ушверситету iм. Томаса Галлодета (Вашингтон) Д. Мертенс. Вона пропонуе
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 145
розглядати парадигми як цтюнють бачення особистютю картини CBiTy та його уявлення про етику (аксюлопя); реальнють (онтолопя); природу знання i вiдношення мiж суб'ектом та об'ектом пiзнання (гносеолопя); те, як потрiбно проводити системне дослщження (методолопя) [53, с.11]. Такий перелк е змiстовно вичерпаним. Тому ми вважаемо доцтьним використати його у якост аспектiв наукового шзнання економiчноï безпеки суб'ектiв господарсько1 дiяльностi та ïï оцiнювання.
Для графiчного вiдображення парадигми логiчним е використання тригранно'|' сферичноï пiрамiди, яка символiзуе об'ект дослiдження (рис. 4). Гранями тако' пiрамiди виступають частини поверхн кулi. Тому сферична пiрамiда е кулею -iдеальною геометричною фГгурою. Чотири вершини пiрамiди визначили чотири погляди бачення (вимiри), що визначають структуру парадигми, та з позицп яких дослiджуеться сутнiсть пiрамiди. Враховуючи те, що зазначенi структурнi компоненти е категорiями, дамо ïx трактовку з урахуванням власного бачення та особливостей змюту з позицп конкретно' галузi знань - економiчноï безпеки суб'ектГв господарсько' дiяльностi.
Першим (але не за важпивютю, а за ступенем природност сприйняття) е методолопчний аспект, який розглядае питання оргашзаци науково' дiяльностi за допомогою вщповщного iнструментарiю пiзнання. Вiн обов'язково повинен мютити поеднання кiлькiсниx та якюних методiв, а також враховувати контексты особливост змiсту онтологiчного аспекту (в нашому випадку, термiнiв «економГчна безпека», «система економiчноï безпеки та ïï забезпечення», «загрози економiчнiй безпецЬ, та ш.). З позицп' епiстемологiчноï аксюматики таким iнструментарiем буде виступати системний пщхщ.
Другим е аксiологiчний аспект, який окреслюе коло переконань, цшностей, норм i засобiв, на яких базуеться процес пГзнання. Цей аспект визначае свГтоглядну позицГю дослiдника, яка, в нашому випадку, базуеться на людиноцентризмк
Третш гносеологiчний аспект розкривае те, як вщбуваеться пiзнання в даному дослщженш як суб'ект-об'ектн вщносини для отримання нових знань.
В рамках четвертого онтолопчного аспекту формуеться система категорш дослiдження. Дефшщп' категорш i термов вiдображають контекст бачення проблеми дослщником в цГлГсному континуумГ (унiверсумi) i визначають можливГ напрямки 1'х вирiшення. Важливим е встановлення зав'язмв та вГдносин мГж категорiями у заданiй галузi знань з використанням формальних i неформальних засобiв. Завдяки онтолопчному аспекту кожна свГтоглядна позицГя описуе один i той же об'ект пГзнання рГзними змютовними мовами. Тому, як зазначае I. Болдирев, нечгтка фiксацiя онтологп часто е причиною того, що мГж вченими виникають безглуздГ суперечки та вони не можуть зрозумгти один одного тому, що вони працюють в рГзних «свГтах» [54].
Бтьш детально кожний з аспектГв розкрито у другому роздтГ монографiï
[26].
У сукупносп структура епГстемологГчного простору та знання аспектГв у виглядГ аксюм, принципГв, моделей, за термшолопею П.В. ОлексГйона та О.В. Панша, являють архетип теоретичного мислення (архетипы знання). За 1'х ствердженням, «саме архетип теоретичного мислення задае певне бачення свГту, спосГб його вщображення у науковому шзнанш.... ВГн не детермшуе теоретичну дГяльнГсть однозначно, залишае мГсце творчГй свободГ теоретичного мислення» [55, с. 237].
Вщносно змюту компонентГв представлення методологГчних засад дГяльност з оцГнювання економiчноï безпеки 1ПО пГдприемств. Вони достатньо детально розкритГ в другГй та третГй частинах монографи' [26]. Але з моменту виходу ^е!'
146 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
монографи (перша половина 2016 року) у свт вщбулися, на наш погляд, суттев1 парадигмальн1 зм1ни в1дносно д1яльност1 з оц1нювання. Вони пов'язан1 з виходом у червн 2016 року оновленоТ редакци документу Групи Оргашзаци Об'еднаних Нац1й з оц1нки (ГООНО) пщ назвою «Норми та стандарти оцшок» [56]. Головною зм1ною е те, що накопичений з 2005 року досвщ реал1заци попередн1х «Стандарт1в оц1нки в систем! ООН» [57], «Норм оцшки в систем! ООН» [58], «Норм поведшки спец!ал!ст!в з оцшки» [59] та «Етичних принцип1в, яких повинн! дотримуватися при проведены оцшки» [60] дозволив рекомендувати використання оновленоТ верси документу в якост корисноТ рамковоТ основи для глобальноТ сп!льноти спец!ал!ст!в з оц!нювання в цтому, ввести Тх у свш об1г та активно застосовувати в практик в!дпов!дно до обставин [59, с. 5]. Тобто з'явилася едина методолопчна база оцшювання, ¡нвар!антна до будь-якоТ конкретноТ сфери оц1нювання.
Цей документ однозначно визначив, що оцшювання е самостшною функц1ею, яка е незалежною як орган1зац1йно, так I поведшково, повн1стю в1дд1лена в1д управлшських функц1й. Незалежн1сть Кер1вника структури з реал1заци оц1нювання визначаеться його правом напряму шщшвати, готувати, публ1кувати та розповсюджувати зв1ти про оц1нку, як1 пройшли належний контроль якост1, розмщати Тх у в1дкритому доступ! за вщсутносп неналежного впливу будь-якоТ з! стор!н [59, с. 11]. Визнанням оцшювання як самостшного виду д1яльност1, важливост! отриманоТ при цьому шформаци для прийняття своечасних р1шень, можна вважати проведення у 2015 роц1 першого в юторп М1жнародного року оцшювання.
Важливим метролог1чним моментом, який суттево впливае на процедури оцшювання економ1чноТ безпеки, е розум1ння того, що оцшювання покликано забезпечити розумшня того, як1 з планованих I непланованих результат1в I в якш м1р1 були досягнут! для забезпечення економ1чноТ безпеки. Кр1м того треба анал1зувати насл1дки цих результат1в [56, с. 10]. Сьогодн традиц1йно оцшювання економ1чноТ безпеки звужуеться до отримання значень показниш та Тх пор1внянню з граничними значеннями. Тому наведена методолопчна установка повинна суттево змшити юнуючи п1дходи до розробки шструментарш оц1нювання, як1 повинн1 допомагати отримувати вщповщь на запитання, хто I чому. Саме в1дпов1д1 на ц1 запитання мають стати основою формування оцшних суджень. Допом1жними для отримання вщповщей виступають три ключових запитання оцшювання: чи робиться те, що потр1бно? Чи добре це робиться? Чи юнують бтьш ефективн1 шляхи робити це? [61, с. 5].
До сукупност рашше розроблених принцип1в оц1нноТ д1яльност1 сл1д додати ще дектька. Перший - принцип потршноТ рефлекс1Т оцТнювання. В1н базуеться на сутност1 трин1тарного п1дходу О.Н. ОпрятноТ, який розглядае системи в процес Тх становлення як 1снування-не1снування та ймов1рнюного вт1лення пром1жних стан1в [62, с.31], головного положення триалектичного пщходу запропонованого Л.Г. Мельн1ком щодо трьох природних початмв формування будь-яких систем (матер1ального, 1нформац1йного та синергетичного) [63, с.141], та сформульованому Р.Г. Баранцевим триштарному критер1Т ц1л1сност1, семантична формула якого мае вид «рацю-емоцю-штущю» (архитеп триединства), I який е ушверсальним шструментом системноТ структуризац1Т [64]. Поява принципу потршноТ рефлекси оцТнювання зумовлена наступним. Вщповщно до модел1 системи економ1чноТ безпеки, оц1нювання е зворотшм елементом ц1еТ системи [26, с. 126, 164]. На думку Г.О. Тер-Габр1еляна, оцшювання та рефлешя е одним I тим самим актом, кр1м випадмв «^коли оц1нювання не критичне, а просто мавпяче повторення чужоТ оцшки» [65, с.4]. Тому оцшювання, цшнють та спостереження мають сптьний початок. Виходячи з цього, оцшювання
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 147
eK0H0Mi4H0ï безпеки слщ розглядати як рефлешю над дiяльнiстю 1ПО пiдприeмства як цшюного утворення (рефлексiя першого рiвня деталiзацiï) з позицiï триeдностi системоутворювальних факторiв - цшностей-безпеки-результату. Тобто, вщбуваеться оцiнювання явища, яке е проявом внутрiшньоï сутностi - дiяльностi з реалiзацiï функцiй виробництва, розподту, обмiну та споживання в часових аспектах минулого, тепершнього та майбутнього. На цьому рiвнi будуть виявлен проблемнi мiсця в дiяльностi 1ПО пiдприемства як цiлiсного суб'екту. Розповсюдження ^е!' шформацп' на рiвнi структурних утворень пiдприемства дае можливiсть провести ним оцшювання дiяльностi цих утворень (реалiзувати рефлексiю другого рiвня деталiзацiï (масштабу)). А отриману оцiнну шформацш цього рiвня потрiбно передати на рiвень працiвникiв - безпосереднiх виконав^в дiлових процесiв пiдприемства. Це третш рiвень рефлексiï, яку реалiзують пра^вники на своïх робочих мiсцях з позици власного розумшня сисиемоутворювальних факторiв «власних цiнностей - власно'1 безпеки - власних результат дiяльностi». Ус три оцiнки не спiвпадуть з тими, ям були б отримаш представниками першого та другого рiвня рефлексп' стосовно дiяльностi особистостi. I це природньо, тому що кожна особистють мае власнi звички, правила та со^альш норми, яких вони дотримуються [66]. Крiм того, згщно з положеннями сучасно'1 теорiï управлшня активними системами В.Н. Буркова, специфка людини як об'екта управлiння полягае у наступному. Людина активна, здатна до цтепокладання, самостiйно обирае ди, свiдомо спотворюе iнформацiю та не виконуе плани (якщо це ш вигщно), мае здатнiсть до рефлексп' вiдносно власноï дiяльностi та дiяльностi iнших суб'ектiв, а також здатна прогнозувати |'х поведiнку [67, с. 7]. Тому отримаш оцшки на третьому рiвнi рефлексп потрiбно використовувати як первинну шформацш для розшифровки оцiнок другого рiвня рефлексп'. А розшифровки разом з оцшками третього та першого рiвнiв - як шформацш для системного аналiзу економiчноï безпеки 1ПО пiдприемства та виявлення першопричин iснуючого стану. Першопричини завжди знаходяться у розбалансуваннi первинного контексту трiади системоутворювальних факторiв «цшнють-безпечнють-результат».
Вважаемо необхщним бiльш детально зупинитися на категорп «системоутворювальниий фактор» та запропонованому нами його складк На пiдставi аналiзу тенденцiй з розроблення теорп систем, П.К. Анохiн довiв, що незалежно вщ видiв та напрямiв системного пiдходу, центральним завданням е пошук та формулювання ситемоутворювального фактору. «Принесе або не принесе системний пщхщ користь конкретним наукам залежатиме вщ того, насктьки успiшно ми видiлимо системоутворювальний фактор, i наскiльки повно буде описано його операцюнальне визначення для формування системи» [68]. Пщ системоутворювальним фактором розумшть такий фактор, який формуе систему, а його пошук вщображае здатнiсть людського мозку бачити свгг у системному вимiрi [69]. На думку Т. Карлейль, для оргашзаци' економiчноï системи достатньо впровадити один системоутворювальний фактор [70]. В [71] приведет можливi варiанти таких факторiв, але за своïм змiстом це характеристики систем, а не фактори (мета, iерархiчнiсть елемен^в системи, наявнють зворотнього зв'язку та iн.). При розробленн теоретико-методологiчних основ формування та узгодження цтей у системi економiчноï безпеки пiдприемства G.I. Овчаренко використав три системоутворювальш фактори (в редакци G.I. Овчаренко - системотворч^ - мету, функци та поведiнковi стереотипи, i сформував особливост |'х застосування [72]. Тобто вiн також пщтримуе думку iснування одного системоутворювального фактору. Цкавим е судження B.I. Авдшського та В.М. Безденежного вiдносно того, що системоутворювальним фактором стшкосп складних соцiально-економiчних
148 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
систем е економГчна безпека [73]. Але з позици тринГтарно^' сутност дГяльност повинно бути три фактори, якГ ктаорюють едине цГле. При цьому цГ фактори повиннГ вГдображати минуле, теперГшне та майбутне. Такий пщхщ враховуе системнють виникнення суб'екту господарювання, системнють його функцГонування та розвитку. В якост трГади системоутворювальних факторГв пропонуеться використовувати «цГннГсть-безпечнГсть-результат». В формулГ системноï трГади цГннГсть належить до «штущю», безпека - до «емоцю», а результат - до «рацю». Така трГада вГдповГдае сучаснГй парадигмГ поведiнковоï економГки. Ïï семантична схожють з архетипом триедностГ пГдтверджуе, що вона пщпадае пГд дГю гомолопчного закону, що керуе структурною динамкою цГлГсних утворень [64]. Тому це стало пщставою формування другого додаткового принципу трГадност системооутворювальних факторГв, який визначив сутнють аксГоми стосовно суб'екта господар^^' дГяльностГ як цГлГсностГ, яка упорядкована системоутворювальними факторами «цГннГсть-безпека-результат».
ТретГм додатковим принципом е принцип шновацшного пГдходу. ВГн передбачае необхГднГсть постшного впровадження ГнновацГй в оцГнну дГяльнють з причини того, що оцшювати економГчну безпеку 1ПО пГдприемств, в яких кожна шновацГя розглядаеться як окремий бГзнес зГ своею лопкою його ведення, за допомогою стандартних, незмшних процедур неможливо. ТГльки за рахунок використання засобГв оцГнювання, адекватних конкретнш шноваци', можна уникнути конфлклв ГнтересГв i пГдтримувати принципи безпристрасност та незалежностГ функци' оцГнювання.
В якост четвертого виступае принцип цтюно1 люд^ш^ дГяльностГ, який передбачае, що будь-яка дГяльнють базуеться на чотирьох основних видах дГяльностГ: предметно-практичнш, тзнавальнш, сшлкуванш та цшнюно-орГентованГй, якГ вГдображають и процесну структуру - процеав практичноï дм', пГзнання, сшлкування та оцГнювання, i якГ у «чистому виглядЬ можуть бути видтеш лише теоретично за ознакою безпосередньоï спрямованостГ активностГ суб'екта. Цей принцип сформульований на пщставГ суджень, якГ висловив В.К. ЛукашевГч у [43, с. 16-21]. З цього принципу випливае, що будь-яка дГяльнють передбачае оцГнювання. Але е такий вид дГяльностГ, для якого оцГнювання виступае головною спрямованою активнютю. В цьому випадку це самостшний вид дГяльностГ.
Щодо принципу фрактальност оцГнювання, то вш змютовно базуеться на принциш фрактальносп, який проявляеться у фГзицГ [74, с.125], але мае свою предметну особливють. Для оцiнноï дГяльностГ його можна сформулювати так: в будь-якому оцшюванш частини дГяльностГ (або складовоï економiчноï безпеки) вГдображаеться оцГнювання шших складових цiлiсноï дГяльностГ.
Нам не вщомГ роботи з оцГнювання економiчноï безпеки, якГ б базувались на наведенш вище епГстемологГчнГй аксюматицк Це дае пГдстави вважати, що запропонований пщхщ можна розглядати як самостшний науковий напрям в межах науковоï спецГальносп 21.04.02 «ЕкономГчна безпека суб'ектГв господар^^' дГяльностГ». Для доказу цього висновку скористаемось характеристиками конкретноï науковоï структури, якГ були запропоноваш Л.О. КолеснГковим у [75, с. 72]. 1х повнота та достатнють була доведена шляхом опису за допомогою цих характеристик рГзних наук, якГ пов'язанГ з вивченням систем [75, с. 164-167]. КрГм того, в теперГшнш час вони усшшно використовувались для опису новггшх наукових напрямкГв в управлГннГ проектами [76]. Як бачимо з табл. 1, усГ характеристики наукового напряму мають вщмшнИ ознаки, що е доказом достовГрносп юнування самостГйного наукового напряму, пов'язаного з оцшюванням економiчноï безпеки не тГльки 1ПО пГдприемств, а i будь-яких шших тишв пГдприемств.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 149
Таблиця 1
Формалiзацiя оцiнювання eKOHOMi4HOï безпеки 1ПО шдприемств як наукового напряму
№ Характеристики наукового напряму [75, с. 72] Опис характеристик наукового напряму оцшювання економiчноï безпеки 1ПО шдприемств
1 Об'ект Дiяльнiсть iз забезпечення економiчноï безпеки в системi економiчноï безпеки суб'ектiв господарювання
2 Аспект Оцiнювання економiчноï безпеки як специфiчний вид дiяльностi в системi економiчноï безпеки суб'ек^в господарювання
3 Предмет Оцiнювання економiчноï безпеки як рефлексп' суб'ект-об'ектного змiсту над безперервною дiяльнiстю з функцiонування та шновацшного розвитку 1ПО пiдприемства в умовах економки знань
4 Образ Графiчний, знаковий та символьний опис
5 Основна функцюнальна продук^я Методи та моделi оцшювання економiчноï безпеки 1ПО шдприемств на пiдставi цiлiсного сприйняття зовшшшх та внутрiшнiх загроз безперервностi дiяльностi пiдприемству в рамках системно'|' моделi пiдприемства та системи економiчноï безпеки пщприемства
6 Категори Дiяльнiсть, iнновацiя, проектно-портфельне управлшня, економка знань як середовище дiяльностi, економiчнi iнтереси, безперервнiсть дiяльностi, особистють, потреби, здiбностi, компетентнiсть, креативна активнють, економiчна безпека (ЕБ), цiнностi, загрози ЕБ, захист, оцшювання, принципи оцшювання ЕБ, критери ЕБ, шдикатори ЕБ, пороговi значення, чинники забезпечення ЕБ, цл система, структура, зворотнiй зв'язок, структуроутворювальш фактори, система ЕБ
7 Основы об'ективш закони, принципи Цiннiсне-орiентована оцiнна дiяльностi як реалiзацiя суб'ект-об'ектних вщносин; Принципи: цiлiсностi та безперервност людськоï дiяльностi; вiдкритостi; порiвняння; потршноГ рефлексп' при оцiнюваннi; трiадностi системообразуючих факторiв; гармонiйного та iнновацiйного розвитку; трiадностi (тринiтарностi, триедностi, триалектичностi); фрактальност оцiнки
8 Матерiальний носш Фахiвець з оцiнювання економiчноï безпеки суб'ектiв господарськоï дiяльностi
9 Апарат Системного моделювання, теори нечiтких чисел, темпорально!' логiки, теорй' квалiметрiï, комп'ютерного моделювання
10 Прикладна сфера Оцшка стану економiчноï безпеки пщприемства як шформа^я для пiдготовки управлшських рiшень в системi забезпечення економiчноï безпеки для передбачення/нiвелювання/лiквiдацiï наслiдкiв загроз безперервному функцюнуванню та iнновацiйному розвитку пщприемства
150 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
А для 1ПО пщприемств це е обов'язковою умовою устшного функцiонування у стратепчнш перспективi.
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку.
Отриманi результати дослiдження свiдчать, що оцшювання економiчноT безпеки являе собою перспективний науковий напрям в межах науково! спе^альносп 21.04.02 «Економiчна безпека суб'ек^в господарсько! дiяльностi». Вiн ттьки починае формуватись, i в подальшому може розвиватися не тiльки в межах сформованого ешстемолопчного простору, а i з iнших методологiчних позицш. Важливим i вже доведеним е те, що це самостшний вид дiяльностi, який потребуе вщповщно! подготовки фахiвцiв. Розробленi принципи, термiнологiчна система, методи та шструменти потрiбно розглядати як основу, яка потребуе повномасштабно! апробаци, удосконалення та подальшого розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1 Гаркуша, Н.М. Д1агностика економ1чноТ безпеки п1дприемства / Н.М. Гаркуша, 1.В. Руденко, Т.О. Сщорова // Економ1чна стратег1я I перспективи розвитку сфери торпвл1 та послуг. - 2009. - Вип. 2. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/esprstp 2009 2 10.
2 Овчаренко, Ю.А. Д1агностування економ1чноТ безпеки пщприемства / Ю.А. Овчаренко // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економка". - 2015. — № 11. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11 2015/89.рс11:.
3 Коваленко, В.В. Методичн пщходи щодо д1агностики р1вня економ1чноТ безпеки п1дприемства / В.В. Коваленко // Молодий вчений. - 2016. -№ 4 (31). - С. 85-87. - Режим доступу: nbuv.qov.ua/UJRN/molv_2016_4_23.
4 Пацула, О.1. Економ1чний анал1з у д1агностиц1 економ1чноТ безпеки пщприемства / О.1. Пацула // Науковий вюник Льв1вського державного ушверситету внутр1шн1х справ. -2010. - №2. - С. 264-271. - Режим доступу: journal.lvduvs.edu.ua/visnyky/nvse/02_2010/poiebp.pdf.
5 Довбня, С.Б. Дiагностика економiчноТ безпеки пщприемства як Ыструмент визначення напрямгав його Ыновацшного розвитку / С.Б. Довбня, Н.Ю. Гiчова // Економiчний вюник НГУ. - 2008. - № 3. - С. 36-42.
6 Штангрет, А.М. Теоретико-методичн засади побудови системи моыторингу економiчноí безпеки пщприемств ав1ац1йноТ галузi / А.М. Штангрет // Збiрник науково-технiчних праць Нацюнального лiсотехнiчного унiверситету УкраТни, 2013. - Вип. 23.12. -С. 206-211. - Режим доступу: nltu.edu.ua/nv/Archive/2013/23_12/206_Szt.pdf.
7 Лойко, В.В. Мошторинг рiвня економiчноТ безпеки промислового пщприемства /
B.В. Лойко // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економка". - 2015. - № 8. -Режим доступу: www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4446.
8 1ванченко, Н.О. Методолопя побудови системи мошторингу стану економiчноТ безпеки пщприемства/ Н.О. 1ванченко // Вюник КНУТД. - 2012. - № 4. - С. 196-200. - Режим доступу: er.knutd.com.ua/handle/123456789/3487.
9 Мойсеенко, 1.П. Методи моыторингу фшансовоТ безпеки пщприемства / 1.П. Мойсеенко // Науковий вюник Л^вського державного уыверситету внутрiшнiх справ. - 2010 . - № 2. -
C. 205-211. - Режим доступу: journal.lvduvs.edu.ua/visnyky/nvse/02_2010/mipfbp.pdf.
10 Живко, З.Б. Забезпечення моыторингу системи економiчноТ безпеки пщприемства / З.Б. Живко // Науковий вюник Херсонського державного уыверситету. - 2014 . - Вип. 7. -Ч.2. - С. 194-197. - Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2014_7%282%29__53.
11 Пискунов, В.А. Контроль в системе обеспечения экономической безопасности предприятия / В.А. Пискунов, А.В. Каштанова // Вестник Самарского государственного экономического университета. - 2013 . - № 2(100). - С. 81-85. - Режим доступа: vestnik.sseu.ru/view_pdf.php?pdf=4615.
12 Булкот, Г.В. Основы види контролю в системi економiчноТ безпеки пщприемства / Г.В. Булкот // Науковий вюник Полтавського ушверситету економки i торпвлг - 2014 . - № 4(66). - С. 68-75. - Режим доступу: http://nbuv.qov.ua/UJRN/Nvpusk_2014_4_12.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 151
13 Морунов, В.В. О системе внутреннего контроля как основе обеспечения экономической безопасности организации / В.В. Морунов, Р.Ф. Бугульма, И.Ф. Нурмухаметов. - Режим доступа: http://www.konspekt.biz/index.php?text=50962.
14 Урасова, Н.Г. Управленческий контроль как элемент системы экономической безопасности производственных организаций / Н.Г. Урасова, М.В. Попов // Евразийский Союз Ученых. - 2015 . - № 8(17). - С. 90-92. - Режим доступа: http://euroasia-science.ru/ekonomicheskie-nauki/upravlencheskij-kontrol-kak-element-sistemy-ekonomicheskoj-bezopasnosti-proizvodstvennyx-organizacij/.
15 Шигун, М.М. Принципи внутршнього контролю в системi економiчноí безпеки пщприемства / М.М. Шигун // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Серiя Економка. - 2014 . - № 3(44). - С. 159-162. - Режим доступу: http://www.visnyk-ekon.uzhnu.edu.ua/images/pubs/44/44 37.pdf.
16 Хмелев, С.А. Создание службы внутреннего контроля в системе экономической безопасности предприятия / С.А. Хмелев // Вектор науки ТГУ. - 2011 . - № 1(15). - С. 285288. - Режим доступа: http://www.visnyk-ekon.uzhnu.edu.ua/images/pubs/44/44_37.pdf.
17 Ишмеева, А.С. Система внутреннего контроля как элемент обеспечения экономической безопасности хозяйствующего субъекта / А.С. Ишмеева // Теория и практика общественного развития. - 2014. - №9. - С. 137-139. - Режим доступа: http://teoria-practica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2014/9/ekonomika/ishmeeva.pdf.
18 Копытко, М.И. Методология оценки уровня экономической безопасности промышленных предприятий / М.И. Копытко // Современные технологии управления. -2014. - №7 (43). - № статьи: 4305. - Режим доступа: http://sovman.ru/article/4305/.
19 Арзуманов, Р.М. Методология организации системы оценки экономической безопасности предприятия / Р.М. Арзуманов // Актуальные проблемы социально-гуманитарного и научно-технического знания. - 2015. - №2(5). - С. 20-23.
20 Щекович, О.С. Методолопчш пщходи до оцшки та прогнозування економiчноí безпеки суб'екпв господарювання на галузевому, мiжгалузевому та репональному рiвнях /
0.С. Щекович, М.Г. Афанасьева // Економiчний аналiз. - 2013 . - Т. 14. - №1. - С. 184-193.
21 Магомедов, О.А. Методологические принципы оценки состояния экономической безопасности региона / О.А. Магомедов // Бизнес в законе. - 2008. - №3. - С. 246-248. -Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/metodologicheskie-printsipy-otsenki-sostoyaniya-ekonomicheskoy-bezopasnosti-regiona.
22 Франчук, В.1. Аналiз методичних пiдходiв до оцшки рiвня економiчноí безпеки пщприемств / В.1. Франчук // Зовншня торпвля. Економiчна безпека / Уыверситет економки та права "КРОК". - Вип. 4. - 2010. - 99 с. - С. 90-95.
23 Козаченко, Г.В. Естиметолопчний аспект в економiчнiй безпекологп / Г.В. Козаченко // Проблеми економки. - 2016. - №1. - С. 167-173.
24 Атаманов, Г.А. Диалектика безопасности [Электронний ресурс] / Г.А. Атаманов // Межвуз. сб. Национальная безопасность России в перспективах современного развития. - Саратов. - 2005. - С. 21-27. - Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/76/.
25 Атаманов, Г.О некоторых методологисечких аспектах исследования экономической безопасности субьектов экономической деятельности [Электронний ресурс] / Г. Атаманов // Механизм экономико-правового обеспечения национальной безопасности: опыт, проблемы, перспективы: коллект. монография. - Краснодар. - 2010. - С. 24-34. - Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/201/.
26 Россошансська, О.В. Оцшювання економiчноí безпеки шновацшних проектно-орiентованих пщприемств: монографiя [Текст] / О.В. Россошансська. - Северодонецьк: Схщноукрашський нацюнальний ушверситет iменi Володимира Даля, 2016. - 350 с.
27 Козаченко Г.В. Об'екти та пщходи в оцшюваны економiчноí безпеки пщприемства як основы елементи оцшно!' системи / Г.В. Козаченко, В.В. Вахлакова // Економiчна безпека: держава, репон, пщприемство : кол. моногр. в 3 т. / за заг. ред. В.О. Онищенка та Г.В. Козаченко. - Полтава: ПолтНТУ, 2016. - Т. 1. - С. 185-208.
28 Козаченко, Г.В. Оцшювання економiчноí безпеки пщприемства: аналiз основ-них пiдходiв / Г.В. Козаченко, Ю.С. Погорелов. - В кн.: Менеджмент безпеки дер-жави, репону, пщприемства: проблеми i виклики сьогодення : [монографiя]; за заг. ред. З.Б. Живко,
1.Г. Бабець. - Львiв: Л^а-Прес, 2015. - С. 238-251.
152 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
29 Васильев, О.В. Формування системи управлшня eK0H0Mi4H0rc> безпекою промислових пiдприeмств / О.В. Васильев, В.1. Мейта //Економiчний аналiз, 2013 . - Т. 14. - № 2. - С. 138-145.
30 Соловьев, А.И. Методология оценки экономической безопасности экономических агентов / А.И. Соловьев // Современные проблемы глобальной экономики: от торжества идей либерализма к новой «старой» экономической науки: Материалы международной конференции / под ред. Р.М. Нуреева, М.Л. Альпидовской. - М.: Директ-Медиа. - 2014. -С. 400-402. - Режим доступа: https://books.qooqle.com.ua/books7isbrR5445880931.
31 Шерпна, Л.А. Окремi методичн аспекти оцшювання рiвня економiчноí безпеки пщприемства / Л.А. Шерпна, Т.В. Кузнецова. - Режим доступу: http://www.kreu.kiev.ua/data/upload/publicatior/mair/ua/717/ewq.doc.
32 Адаменко, Т.М. ОцЫювання в проблематиц економiчноí безпеки суб'екта господарювання / Т.М. Адаменко. - Режим доступу: http://thesis.at.ua/publ/15 11 15 12 2013 r menedzhment rozvitok teorija ta praktika/adam erko t m ocirjuvarrja v problematici ekoromichroji bezpeki sub ekta qospodarjuvarrja/9 -1-0-242.
33 Платонова, Е.Д. О методологическом ресурсе системного исследования экономики / Е.Д. Платонова, А.Ю. Платонов, И.А. Ягодкина, А.А. Емельянов // Интернет-журнал «НАУКОВЕДЕНИЕ». - 2012. - 4(13). - С.1-15. - Режим доступа: http://cyberlerirka.ru/article/r/o-metodoloqicheskom-resurse-sistemroqo-issledovariya-ekoromiki.
34 Рач, В.А. Побудова термшолопчно!' системи форм оргашзаци наукового знання [Текст] / В.А. Рач, О.В. Россошанська, О.М. Медведева // Науковий св^. - 2011. - №4. - С.13-16.
35 Викторова, Т.С. Методология управления и ее компоненты / Т.С. Викторова. - Режим доступа:http://www.viktorova-ts.ru/teoria_upravleria/paqe104/irdex.html.
36 Кушнир, И.В. Теория управления . Методология управления и ее компоненты / И.В. Кушнир. - Режим доступа: http://be5.biz/ekoromika/u008/20.htm.
37 Сущность методологии управления и ее компоненты. - Режим доступа: http://lib.sale/teoriya-upravleriya-besplatro/suschrost-metodoloqii-upravleriya.html.
38 Блохин, К.А. Методологические подходы и принципы исследования гибкой системы управления / К.А. Блохин // Российское предпринимательство. - 2011. - №8(1). - С. 108112. - Режим доступа: https://bgscience.ru/lib/6945/.
39 Коуберн, А. Каждому проекту своя методология / Алистэр Коуберн. - Режим доступа: http://www.maxkir.com/sd/methyperproject_RUS.htm.
40 Новиков, А.М. Методология / А.М. Новиков, Д.А. Новиков. - М.: СИНТЕГ. - 668 с.
41 Щедровицкий, Г.П. Философия. Наука. Методология / Редакторы-составители
A.А. Пископпель, В.Р. Рокитянский, Л.П. Щедровицкий. - М.: Шк. Культ.Политики. - 1997. -656 с. - Режим доступа: http://qtmarket.ru/laboratory/basis/5484.
42 Егорова, Е.М. Методологические основы сбалансированной системы показателей стратегического развития вузов / Е.М. Егорова // Известия Нижневолжского агроуниверситетского комплекса: наука и высшее образование. - 2015. - № 3(39). - 2015.
- С. 204-212. - Режим доступа: http://cyberlerirka.ru/article/r/metodoloqicheskie-osrovy-sbalansirovannoy-sistemy-pokazateley-strateqicheskoqo-razvitiya-vuzov.
43 Лукашевич, В.К. Модели и метод моделирования в человеческой деятельности /
B.К. Лукашевич / науч. ред. Л.В. Уваров. - Мн.: Наука и техника, 1983. - 120 с.
44 Назаров И.В. Статус и структура методологии науки / И.В. Назаров // Российский гуманитарный журнал. - 2015. - №5. - С.339-346. - Режим доступа: http://cyberlerirka.ru/article/r/status-i-struktura-metodoloqii-rauki.
45 Россошанская, О.В. Особенности планирования проектов на основе системной модели / О.В. Россошанская // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-т iм. В.Даля. - 2000. - № 1 (1). - С.57-62.
46 Медведев, В.А Концептуальное пространство социологии в формате неклассической модели рациональности / В.А. Медведев// Журнал социологии и социальной антропологии. - 2005. - Том VIII. - №3. - С. 5-21. - Режим доступа: www.old.jourssa.ru/2005/3/1aMedvedev.pdf.
47 Аршинов, В.И. Синергетика как феномен пост-неоклассической науки / В.И. Аршинов.
- М.: Институт философии РАН, 1999. - 203 с. - Режим доступа: iphras.ru/uplfile/root/biblio/1999/Arshirov_Sir_1.pdf.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60) 153
48 Фттенко, А.С. Економмчний CBiT: епютемолопя/ А.С. Фiлiпенко // EKOHOMi4Ha теорiя. -2016. - № 1. - С. 17-25. - Режим доступу: http:// http://etet.org.ua/docs/ET_16_1_17_uk.pdf.
49 Негруль, В.В. Эпистемологические подходы к пониманию экономического поведения человека/ В.В. Негруль // Изв. Сарат. ун-та. Сер. Философия. Психология. Педагогика. -2015. - Том 15. - Вып.1. - С. 44-48. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/epistemologicheskie-podhody-k-ponimaniyu-ekonomicheskogo-povedeniya-cheloveka.
50 Чанг, Ха-Джун. Как устроена экономика / Ха-Джун Чанг ; пер. с англ. Е. Ивченко. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2015. - 322 с. - Режим доступа:http://lifeinbooks.net/chto-pochitat/ha-dzhun-chang-kak-ustroena-ekonomika/.
51 Павлов, И. Поведенческая теория - позитивный подход к исследованию экономической деятельности / И. Павлов. - Режим доступа: http://institutiones.com/theories/632-povedencheskaya-teoriya.html.
52 Morgan, Mary S. (2012). The World in the Model. How Economists Work and Think . Cambridge University Press, 421. - Access mode: http://uberty.org/wp-content/uploads/2015/10/Mary S. Morgan The World in the Model.pdf.
53 Мертенс, Д. Трансформационная оценка с использованием качественных и количественных методов / Донна Мертенс. - Режим доступа: www.eval-net.org/library/seminar_day_1_rus.ppt.
54 Болдырев, И. Онтология ортодоксальной экономической науки: проблемы построения и интерпретации / И. Болдырев. - Режим доступа: http://institutiones.com/general/1076-ontologiya-ortodoksalnoj-ekonomicheskoj-nauki.html.
55 Алексеев, П.В. Теория познани и диалектика: учеб. пособие для вузов / П.В. Алексеев, А.В. Панин. - М.: Высш. шк., 1991. - 383 с.
56 Группа Организации Объединенных Наций по оценке (2016). Нормы и стандарты оценок Нью-Йорк, ГООНО. - 32 с. - Режим доступа: www.unevaluation.org/document/download/2663.
57 Бондаренко, О.О. Комплексна оцшка фiнансово-економiчноí безпеки: теоретичний та практичний аспекти / О.О. Бондаренко, Б.В. Левицький // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економка". - 2015. - №12. - Режим доступу: www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4701.
58 Группа Организации Объединенных Наций по оценке (2005). Нормы оценки в системе ООН. - Нью-Йорк, ГООНО. - 12 с. - Режим доступа: www.uneval.org/document/download/131.
59 Code of Conduct for Evaluation in the UN System. (2008). UNEG/FN/ETH, 6. - Access mode: www.uneval.org/document/download/548.
60 Ethical Guidelines for Evaluation. (2008). UNEG/FN/CoC, 14. - Access mode: http://www.alnap.org/resource/22708.aspx.
61 Детский фонд Организации Объединенных Наций. (2013). Пересмотренная политика ЮНИСЕФ в области оценки. - Нью-Йорк, ЮНИСЕФ. - 24 с. - Режим доступа: https://www.unicef.org/.../files/2013-14-Revised_evaluation_policy-0DS-Russian.pdf.
62 Опрятная, О.Н. Тринитарный подход как методологическое основание управления сложностью / О.Н. Опрятная // Социология. - 2005. - № 21. - С. 29-50. - Режим доступа: http://www.trinitas.ru/rus/doc/0226/002a/02261241.htm.
63 Мельник, Л.Г. Основы триалектического подхода в экономике / Л.Г. Мельник // Мехашзм регулювання економки. - 2014. - № 1. - С. 140-151. - Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mre_2014_1_15.
64 Баранцев, Р.Г. Тринитарный критерий целостности [Электронный ресурс] / Р.Г. Баранцев // Академия Тринитаризма. - М., Эл. № 77-6567. - Режим доступа: www.trinitas.ru/rus/doc/0226/002a/02260063/htm.
65 Тер-Габлиелян, Г.А. «Сухой остаток» методологии. Часть вторая. Креация / Г.А. Тер-Габлиелян. - Режим доступа: gazette-kreatiff.narod.ru/kreatsia-nov08.doc.
66 Розмаинский, Я. О методологических основаниях мейнстрима и гетеродоксии в экономической теории / Я. Розмаинский. - Режим доступа: http://institutiones.com/theories/1073-o-metodoligicheskih-osnovaniyah-mejnstrima-i-geterodoksii-v-ekonomicheskoy-teorii.html.
67 Механизмы управления / В.Н. Бурков, И.В. Буркова, М.В. Губко и др.; под ред. Д.А. Новикова . - М.: ЛЕНАНД, 2011 . - 192 с.
154 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
68 Анохин, П.К. Принципиальные вопросы Общей теории функциональных систем / П.К. Анохин,1973. - Режим доступа: www.qalactic.orq.ua/Prostranstv/anoxin-7-3.html.
69 Сурмин, Ю.П. Теория систем и системный анализ: Учеб. пособие / Ю.П. Сурмин. - К.: МАУП, 2003. - 368 с. - Режим доступа: -safronov.ru/systems-analysis/lectures/surmin.html.
70 Карлейль, Т. Системные факторы организации экономических систем / Т. Карлейль. -Режим доступа: http://finlit.online/osnovyi-ekonomiki/sistemnyie-faktoryi-orqanizatsii-
71 Курбанбаева, Д.Ф. Исследование системообразующих факторов социально-экономического развития: социальные системы / Д.Ф. Курбанбаева, А.Д. Шматко // Электронный журнал NovaInfo. Экономические науки. - 2015. - № 38-1. - Режим доступа: http://novainfo.ru/article/3932.
72 Овчаренко, G.I. Методолопя формування та узгодження цтей у системi економiчноï безпеки пщприемства : автореф ... док. екон.. наук.: 08.00.02, 21.04.02 / Свген 1ванович Овчаренко; Схщноукрашський нацюнальний уыверситет iм. В. Даля. - Северодонецьк, 2015. - 40 с.
73 Авдийский, В.И. Экономическая безопасность как системообразующий фактор устойчивости сложных социально-экономических систем / В.И. Авдийский, В.М. Безденежных // Безопасность бизнеса, 2014. - № 1. - Режим доступа: http://http://w.pc-forums.ru/m82.html.
74 Владимиров, Ю.С. Принцип тринитарности в физике, философии и религии / Ю.С. Владимиров // Метафизика. - 2012. - № 1 (3). - С. 121-139. - Режим доступа: www.trinitas.ru/rus/doc/0226/002a/02261124.htm.
75 Колесников, Л.А. Основы теории системного подхода / Л.А. Колесников. - К.: Наукова думка, 1988. - 176 с.
76 Медведева, О.М. Цiннiсно-орiентоване управлшня взаемодiею в проектах: методолопчш основи: автореф ... док. техн.. наук. : 05.13.22 / Олена Михайлiвна Медведева; Кивський нацюнальний уыверситет будiвництва i архтектури. - Кив, 2013. -44 с.
53357.html.
Рецензент статт д.е.н., проф. Бузько 1.Р.
Стаття рекомендована до публкацп 20.12.2016 р.
Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №4(60)
155
