CC BY
23
позиции в государственном созидании. Обоснована необходимость дополнения и введения в конституцию данного требования как эффективного фактора определяющего государственно-созидательную позицию претендента.
Ключевые слова: государственно-созидательный патриотизм нации, конституционно-избирательный процесс, президент, финансовое обеспечение, финансовые ресурсы, налоги, налогоплательщики.
Karpinsky B.A. Tax the dominant state-creative patriotism of nation in constitutional electoral process
Synthesized the essence of state-creative patriotism of nation from a position of fiscal dominant. A comparative cross-section of a number of constitutions in the electoral process on the requirements for candidates for the post of head of state. First identified a fundamental requirement to pay tax contender for the post in his native state, thus ensuring the objectivity of his own position in the state creation. The necessity of introducing amendments and the constitution of this requirement as an effective factor which determines the state-creative position of the applicant.
Keywords: State-creative patriotism of nation, constitutional and electoral process, the president, financial support, financial resources, taxes, taxpayers.
УДК338.47(075.8) Доц. Я.В. Котляревський1, канд. екон. наук -
Академы фтансового управлтня Мтктерства фтанск Украти
ХАРАКТЕРЫ ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ "КОНТУР1В" ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ У РОЗВИНЕНИХ КРА1НАХ СВ1ТУ
На осж^ опрацювання наукових джерел та статистично! шформаци охарактеризовано ключовi прюритети у розвитку економжи знань у розвинених кра!нах св^у як орiштири подальшо! трансформаци втизняно! економжи. Визначено, що ключову роль у процес формування економжи знань вщграе людина, яка на основi отримано! шформацн генеруе новi знання, застосування яких уможливлюе бiльш ефективне вико-ристання природних ресурсiв та забезпечення сталого розвитку суспiльства.
Ключовi слова: економжа знань, iнформацiя, знання, розвиток, ресурс.
Постановка проблеми. Актуальшсть шноващйно!' моделi розвитку зу-мовлюеться стршким зростанням впливу науки та нових технологiй на сощаль-но-економiчний розвиток, що ввдбувся протягом останнiх 20-30 роюв. Новi тех-нологií докорiнно i швидко змiнили структуру свггово1 економiки. Виявилося, що неспроможнiсть будь-яко1 краши здiйснити структурну перебудову економжи вiдповiдно до нового технолопчного укладу (чи зволiкання з цим) не просто гальмуе ц розвиток, але й призводить до економiчноí деградацл i вiдсувае п на периферiю свiтових економiчних процеав. Водночас, потрiбно зважити i на те, що формування економжи знань потребуе значних фiнансових ресурсiв, тому переваги ввд застосування шноващйно!' моделi отримали насамперед багатi краши. Для економiк, що розвиваються, досягнення цих переваг залежить вiд ефективносп 1х спецiальноí iнновацiйноí полiтики проривного типу, що полягае в даевому державному стимулюваннi прогресивно!' структурно!' перебудови економжи та в реформуванш сфер освгги, науки, iнновацiйноí дiяльностi на основi наявного науково-технiчного потенщалу та з урахуванням свiтових тенденцш науково-технологiчного розвитку.
1 Директор шституту шслядипломно! освгги
Аналiз публшацш. Питання формування "контурш" економжи знань, особливостей властивого !й господарського мехашзму 1 мехашзму ввдтворення знания розглянуто в працях вичизняних 1 закордонних автор1в: О. Антишно1, I. Астахово!, С. Арх1ереево!, А. Варшавського, Ю. Васильчука, Е. Вильховчен-ко, В. Гейця, Дж. Гелбрейта, Г. Григоряна, П. Друкера, Г. Задорожного, В. 1но-земцева, Р. 1нглегарта, М. Кша, М. Мелоуна, Т. Сакайя, В. Семиноженка, В. Стьошна, Е. Тоффлера, Ф. Фукуями, А. Чухно, Л. Едвшссона та шших. Пот-р1бно зважити 1 на той факт, що результати дослвджень зазначених науковщв к-тотно в1др1зняються, це ускладнюе визначення прюритетних напрямтв формування економжи знань в УкраМ.
Мета дослщження полягае у чггкому визначенш та характеристик клю-чових "конгур1в" економши знань.
Виклад основного матерiалу. Передусш варто зазначити, що саме по-няття "економжи знань" почало формуватися в 60-т1 роки XX ст., а першим його вв1в Ф. Махлуп, розумдачи, однак, тд цим термшом лише окремий сектор економжи [12].
Наступники Ф. Махлупа значно розширили трактування меж економши знань, не трактуючи ц як певний сегмент чи галузь, а виводячи на ршень окре-мого регюну чи певно!' нащонально! економжи, спираючись при цьому на фак-тичш видим змши у свгговш економщ. Так, наприкшщ ХХ - на початку XXI ст. у надрах найрозвинешших кра'н свиу почала зароджуватися економша знань. I!' становлення пов'язане з глобальними змшами в економ1чному розвит-ку всього людства 1 насамперед розвинених кра'н. Ниш саме знання змшюють обличчя сучасно! економжи прискореними темпами, перетворюючись на голов-ний чинник економ1чного та сощального розвитку, а також економ1чного зрос-тання. Шд впливом НТР, шформацшно-комушкащйних технологш вщбувають-ся змши в ус1х сферах життя сусшльства. Таке твердження узгоджуеться з вис-новками все бшьшого числа науковщв, експертш. Так, експерти Свггового банку стверджують, що "здатшсть суспшьства створювати, ввдбирати, адаптувати, перетворювати в джерело прибутковосп 1 використовувати знання мае вирь шальне значення для економ1чного зростання 1 шдвищення життевого р1вня на-селення. Знання перетворюються у найбшьш важливий чинник економ1чного розвитку" [8].
Для всеб1чно1 характеристики "контурш" економжи знань ми здшснили узагальнення доробку вище перел1чених науковщв та використали аналггичш даш, вибраш 1з щор1чних доповвдей ООН, Св1тового банку та шших м1жнарод-них оргашзацш [2-3, 5-6, 9].
Зростання рол1 знання як ключового ресурсу. На сучасному етат розвитку шформащя трактуеться як певна складова навколишнього середовища, яка безпосередньо оточуе кожну людину. Кожен 1з нас безпосередньо сприймае цю шформащю, переосмислюе та використовуе зокрема 1 для забезпечення свое!' життездатност! Знання ж набули нового значення, вони трактуеться не лише в межах певно!' комерцшно1 структури для отримання нею надприбутку, а як за-с1б створення високих технологш для забезпечення шновацшного курсу розвитку на глобальному р1вш, а в умовах обмеження природних ресурйв — як
единий шлях цившзацшного розвитку. Окрш зазначеного, доцшьно наголоси-ти, що ключовою особливктю нов1тшх ресурс1в, на вщмшу вщ традицшних, е !х нел1м1товашсть, а також вщзначити ту важливу роль, яку ввдграе при !х ство-ренш сама людина.
Прюритетний розвиток НДДКР. У пошуках конкурентних переваг ново!' економжи, засновано! на знаннях, вчеш сходяться на тому, що п основою стае наука 1 зростаюча роль розвитку сфери НДДКР або використання запозиче-них (придбаних) шоземних технологш з адаптащею до мкцевих умов: "Еконо-м1ка знань — це економжа, в якш головною продуктивною силою е наука" [1].
Змти в завданнях та напрямках розвитку освти. Вища школа, щоб в1д-повдати вимогам сучасносп, у систем1 виробництва 1 поширення знань переходить до модел1 дослвдницького ушверситету, де вс навчальш компоненти 1 зав-дання штегруються у "трикутнику знань": освгга - досл1дження - шновацп, ос-кшьки "ктотно зростае роль методолопчних, системних, м1ждисциилшарних знань людини, необхвдних для ращонального й осмисленого оперування з р1з-номаштними знаннями 1 даними з метою вир1шення нових, нестандартних проблем" [4].
Ключовою в1дмшнктю осв1ти нового тисячол1ття е безперервна освгга впродовж усього життя людини, яка насамперед оркнтуе на набуття шд час навчання у вищому навчальному заклад1 таких навичок, що передбачають розвиток особистосп 1 дасть змогу бути вдаритою до нових знань, легко адаптува-тися до м1нливих економ1чних перетворень, переквал1ф1ковуватися до запипв сусшльства.
Джерелом конкурентних переваг в економщ знань с 1нформац1йно-ко-муткацтт технологи. До основних компонент цих технологш належать шк-ропроцесори, локальш комп'ютерш мереж1, робототехшка, спещал1зоваш авто-матизоваш робоч1 мкця, а останшм часом — глобальш комп'ютерш мереж! Вс1 щ складов1 шформацшних технологш постшно 1 активно удосконалюються.
Характерними ознаками економжи знань с домтування в структур\ ВВП високотехнолог1чних галузей (тформацшно-комунжацшних та комп'ютерних технологш, нанотехнологт, бютехнологщ безвгдходних та еко-лог1чно чистих технологш у базових галузях промисловост1 тощо), а також сфери високоттелектуальних послуг, яка потребус ттенсивного використання знань. Акцл компанш цих галузей високо котируються на фондовому ринку, а варткть 1хньо1 каштал1зацц в багато разш перевищуе варткть актив1в, з огляду на це прийнято вважати, що ця р1зниця становить варткть штелектуально! (або "знанневоГ) складово!.
Одтсю з головних ознак новог економжи с гг дематер1ал1заця. Це озна-чае змшу акцентав з матер1альних благ на нематер1альш (послуги). Матер1альш блага будуть споживатись, однак 1хня питома вага спадатиме, що пов'язано 1з змшою запипв споживач1в у нову епоху. Економжа знань приносить змши не тшьки з боку виробництва, але 1 з боку споживання. У зв'язку 1з задоволенням потреб нижчого р1вня в таких сусшльствах дом1нуючими стають потреби вищо-го р1вня, як1, водночас, потребують активного споживання знань. Отже, знання за цих умов виступатимуть 1 в рол1 фактора виробництва, 1 продукта.
Зростання науком1сткост1 товар1в \ послуг виражаеться у збшьшенш витрат, пов'язаних з науковими дослiдженнями i проектно-конструкторськими розробленнями, що передують íхнiй появi. У таких сферах, як космiчнi досль дження, оборона, все бшьш наукомiсткими стають споживчi товари (автомобь лебудування, побутова техшка й електронiка та iн.). Так, до 70 % вартосп су-часного легкового автомобiля становлять дизайн, електрошка й iншi желекту-альнi компоненти.
Домтування сфери послуг: наука, освгга, охорона здоров'я, культура то-що. Якщо для аграрно!' епохи основою було сшьське господарство, для щдус-трiальноí, - промисловкть (легка i важка), то для постiндустрiальноí епохи -сфера послуг, знання та iнформацiя.
Бгльш високг темпи розвитку сфери послуг спричиняють \ перетворення у соц1осфер1, коли у розвинених крат тут зайнято в1д 2/3 до 3/4 робочог сили, а матерiальне виробництво - промисловкть i сшьське господарство - i за пито-мою вагою зайнятих, i за питомою вагою у створеннi ВВП обмежуються приб-лизно 1/3.
Сьогоднi саме виробництво знань е основним джерелом економгчного зростання в розвинених кратах. Науковi дослiдження дають людинi новi знання, якi трансформуються у технологи та продукти наукомiсткого виробництва, стимулюють зростання продуктивностi працi, зниження матерiало- та енерго-мiсткостi, шдвищення конкурентоспроможностi суспiльного виробництва, прискорюючи темп нагромадження суспiльного прибутку, змiнюючи мотивацц трудово! дiяльностi, i тому виступають фактором постiндустрiального еконо-мiчного зростання. 1нтелектуальний капiтал здатен давати на кожну одиницю додаткового iнвестування найвищу економiчну вiддачу, забезпечуючи не лише високу рентабельнкть виробництва та надшш конкурентнi переваги на свио-вих ринках, а й створюючи тдгрунтя стратегiчноí прибутковостi для iннова-цшних iнвестицiй.
Одним iз поширених у свгговШ практицi показниюв постiндустрiального розвитку краш е зростання ¡нвестицп в економгку знань. Експерти ОЕСР вимь рюють швестицц у знання за сукупнктю нацiональних витрат на вишу освиу, проведення НДДКР i розроблення програмного забезпечення. Загалом по кра-шах ОЕСР iнвестицií у знання ще в 2002 р. досягли 5,2 % ВВП. Для поршняння: швестици в машини й устатковання становили у середньому 6,9 %, а в знання з урахуванням витрат не тiльки на вищий, але й на всi iншi ступенi освiти - пере-вищили 9 % [7].
Одним iз найбiльш ефективних механiзмiв перетворення результатов на-уково-дослiдних робiт в реальш новi продукти, технологií, послуги е створення ргзномантних тновацтних структур, де стльно функцюнують базов1 науко-во-досл\дт оргатзацп та сучаснг виробнич1 структури Для виробничих ком-пашй науково-до^дна оргашзащя в такому випадку е джерелом нових iдей та розробок, а також висококватфжованих ка^в, що володiють сучасною науко-вою методолопею та дослiдно-експериментальною базою. Для науково-дослвд-но1 органiзацií - це доцшьний i розумний шлях використання незад1яних площ i виробничих потужностей, створення нових робочих мiсць, ят, зазвичай, вiдпо-
вiдaють спещатзацп кaдpiв нayково-дослiдниx iнститyтiв. Важливим аспектом e також постiйний контакт науковж спiвpобiтникiв з пpедстaвникaми дiючиx y системi iнновaцiйниx стpyктyp оpгaнiзaцiй.
Iнтeлeктyaльнi товари i послуги створюють власний сeктор ринку, що xapaктеpизyeться специфiчними особливостями pозвиткy попиту та пpопозицiï. Так, y 1997 p. за високого piвня pеaльниx доxодiв i низького piвия безpобiття витpaти aмеpикaнцiв на "тpaдицiйнi товapи" зpосли в сеpедньомy лише на 0,9 %. Витpaти на одяг збшьшилися на 2,3 %, на xapчyвaння - на 0,6 %, на по-бyтовi пpилaди - на 1,1 %, на автомашини - на 0,3 % й ш. У той же час зpостaн-ня витpaт на бpокеpськi й iншi фiнaнсовi послуги становив 15,6 %, на кабельне телебачення - 13,4 %, на pозвaги i послуги вiдпочинкy - на 12,4 %, на домaшнi комп'ютеpи - 18,1 %. У сеpедньомy витpaти за цieю гpyпою товapiв i послуг ви-pосли на 12,5 %.
Безпpецедеитне зpостaния впливу науки i новиx теxнологiй на сощаль-но-економiчний pозвиток yсix ^arn докоpiнно змiнило стpyктypy свiтовоï еко-номiки. Результатом став значний стpyктypний зсув свтового eкспортy на ко-ристь продукцп високо- та сeрeдньо-тexнологiчнux гaлyзeй крaïн-лiдeрiв.
Мiжнaроднuй подт пращ спeцiaлiзaцiя виробництва, посuлeння взаемозв'язтв i взаемодп нацюнальних вкономтк. Посилення мiжнapодноï сшв-npa^ спpияe тому, що сьогодш 55 % пpомисловоï пpодyкцiï i 62 % pобочиx мкць у кpaïнax Gвpопейськоï Спiвдpyжностi залежать вiд piвия iнфоpмaцiйниx теxиологiй. Наймасштабшшою пpогpaмою в цiй гaлyзi e ЕСПР1Т, яка спpияe pозбyдовi eвpопейськоï iнфоpмaцiйно-теxнологiчноï пpомисловостi. Сьогоднi в prn^x цieï пpогpaми у здiйсненнi 500 пpоектiв беpyть участь близько 5,5 тисяч дослвднитв та iнженеpiв.
Оxapaктеpизyвaти yсi без винятку ключовi пapaметpи, тобто yмовнi " кон-тypи" економiки знань e доволi складно, адже вони пpоявляються не повною ш-pою в кожнiй iз pозвинениx кpaïн, або ж мають свою вiдмiниy специфiкy. На наш погляд, викладений мaтеpiaл дощльно частково доповнити та i ще pas наго-лосити на окpемиx найбшьш iстотниx ознaкax за paxyнок такого пеpелiкy:
• нaявнiсть освiченого i професшно пiдготовленого нaселення, здaтного створю-вaти, нaбyвaти i використовyвaти знання;
• нaдзвичaйно швидкий темп y розвитку нayки i технiки;
• для створення (вироблення) сyспiльного багатства знання та iнформaцiя стaють вaгомiшими за мaтерiaльнi фактори;
• використання iнформaцïí та знань зaбезпечye зростання ефективностi виробництва та збшьшення сyспiльного продукту;
• динaмiчнa шновацшна iнфрaстрyктyрa (ресурси, починаючи з радю i закшчу-ючи 1нтернетом, що забезпечить комуткацп, обробку i поширення iнформaцïí);
• у стрyктyрi сустльного виробництва збiльшyeться питома вага високотехноло-гiчного сектору;
• склaдi вироблено'1 продукцп зростае частка додано'1 вартоси за рахунок iнтелек-туально'1 складово'1;
• змiнюeться характер людсько'1 пращ на користь творчо'1 та штелектуально'1 дi-яльностi;
б. Oсвiтянськi nрoблеми вищoï шкoли
379
• основним фактором конкурентоспроможносп економiки стае рiвень 11 техноло-гiзацií, а основним ресурсом добробуту кожно! кра!ни чи корпорацп - творчий та штелектуальний потенцiал людини (пращвника);
• економiчнi стимули i iнституцiйний режим (загальноекономiчне середовище, що сприяе вiльному руху знань, упровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй i розвитку тдприемництва);
• iнновацiйнi системи (мережа дослiдницьких i "мозкових центрiв", ушверсите-тiв, приватних фiрм i органiзацiй, що займаються створенням нових знань, !х запозиченням зовнi i пристосуванням до мiсцевих потреб);
• знання створюеться, поширюються i використовуеться в рiзноманiтних формах, збагачуе ви галузi, всi сектори й уах учасникiв соцiально-економiчних проце-сiв;
• головною рушшною силою стае мотивована на придбання, постiйне оновлення i поширення знання через свою iнновацiйну працю людина, для шновацшно! пращ яко! характерна висока частка знаннево!, творчо!, штелектуально! компо-ненти;
• результатом шновацшно! працi людини стае продукування i реалiзацiя новiтнiх iдей, що трансформуеться у високотехнолопчну продукцiю, висококвалiфiкова-нi послуги, нову iнформацiю i нове знання, сприяють задоволенню потреб i да-ють економiчну вигоду тому, хто щ ще! продукуе, поширюе та впроваджуе, а також забезпечують конкурентi переваги i краш, i регiоналам, i оргатзащям, i безпосередньо "нос1ям знання", тобто пращвникам.
• вiдмiнностi мiж фiрмами та кра!нами у сферах володiння штелектуальними ресурсами зумовлюють нерiвномiрнiсть розподшу суспiльного багатства. Попри ус позитивш моменти, доцшьно ще раз наголосити, що, за дани-
ми ООН, протягом 90-х роив минулого стол1ття на фош вражаючого зростання багатства 1 якост1 життя в розвинених крашах, а також збшьшення загального светового виробництва, 54 кра'ни стали бвдшшими. Серед них опинилися 17 краш Схщно! бвропи та СНД, 6 - Латинсько! Америки, 6 - Схадно! Азп та Океанп, 6 - Арабських краш, 20 - Африки швденшше Сахари (у попередш к-торичш перюди такого не було). Окр1м цього, 125 краш, що розвиваються, та краш з перехщними економжами мали за цей перюд середньор1чний темп зростання ВВП на душу населення меншим за 3 % [11]. Така динамша св1дчить про те, що розрив ршшв добробуту згаданих краш 1 розвинених краш зростае, а не зменшуеться через:
• переважно аграрно-iндустрiальний тип економши; екзогенний характер розвитку; наявтсть псевдо-, мiкро- та антишновацш;
• посилення залежностi нацюнально! економiки вiд зовтшньоторговельно! кон'юнктури через оргатзащю вузькоспецiалiзованих виробництв iз трудомк-ткими та енергозатратними операц1ями, нерозвинетсть внутрiшнього ринку та сировинний характер зовтшньо! торгiвлi;
• здiйснення тиску на нацiональнi виробництва через вщкритють економiк та !х не конкурентоспроможтсть i пропозицп широкого спектра конкурентоспро-можних iмпортних товарiв;
• посилення технолопчно! залежностi вiд розвинених кра!н через мiжнародний трансфер вiдпрадьованих технологш у створенi спiльнi виробництва й ТНК;
• значт мiжнароднi швестицп у видобувнi галузi промислового виробництва, ви-користання геостратегiчних переваг (швестування у транспортну шфраструкту-ру; присуттсть портфельних iнвестицiй) зумовлюють присутнiсть спекулятивного катталу в економiцi кра!ни;
• через посилення впливу ТНК на економшу краши вiдбуваeться перерозподiл функцiй суверенних держав або виникае необхiднiсть для держави узгоджувати свою полiтику (зокрема й технолопчну) з позицiями таких структур. Висновок. Необхвдно ще раз наголосити, що шляхом узагальнення нап-рацювань науково! сшльноти та користуючись анаттичними даними м1жнарод-них шститупв, ми коротко охарактеризували певш "контури" економши знань, яка формуеться з р1зною швидкктю у розвинених кра'нах, та яю потр1бно сприймати як певш оркнтири для розвитку вичизняно! економжи через явну загрозу опинитися в другому ешалош кра'н, оркнтованих суто на видобування природних ресурав.
Лiтература
1. Аджимуратова Я. Знания на хлеб не намажешь / Я. Аджимуратова. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.glavred.info/article/2005.html.
2. Гальчинський А. Глобальш трансформаций концептуальш альтернативи. Методолопчш аспекти: наук. вид. / А. Гальчинський. - К. : Вид-во "Лнбщь", 2006. - 312 с.
3. Геець В.М. Суспшьство, держава, економжа: феноменологи взаемоди та розвитку / В.М. Геець; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозуе. НАН Украши. - К. : Вид-во "Либвдь", 2009. - 864 с.
4. Згуровський М. Суспшьство знань та шформаци - технологи, виклики та перспективи / М. Згуровський // Дзеркало тижня. - 2003. - № 19 (444). - С. 3-5.
5. Прюритети национального економ1чного розвитку в контекста глобал1зац1йних викликв : моногр. / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазарага. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2008. - 389 с.
6. Стратепчш виклики ХХ1 столитя суспшьства та економшд Украши. - В 3 т. / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця, акад. НАН Украши В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Украши Б.С. Квасюка. - К. : Вид-во "Фенжс", 2007. - Т. 1: Економжа знань - модершзацшний проект Украши / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця, акад. НАН Украши В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Украши Б.С. Квасюка. - К. : Вид-во "Фенжс", 2007. - 544 с.
7. Федулова Л.1. Державна политика розбудови економжи знань: особливост реа^1зац11 ан-тикризово! стратеги / Л.1. Федулова, Т.М. Корнеева // Фшанси Украши : журнал. - 2009. - № 10. - С. 3-17.
8. Формирование общества, основанного на знаниях. Новые задачи высшей школы / Доклад Всемирного банка // Весь мир. - 2003. - С. 7.
9. Чухно А.А. Твори: у 3 т. / НАН Украши, Кт'в. нац. ун-т ]м. Т. Шевченка, Наук.-дослщн. фш. ш-т при М-в1 фш. Украши. - К., 2006. - Т. 2: 1нформацшна постгндустр1а^на економжа: те-орш i практика. - 2006. - 512 с.
10. Штангрет А.М. Формування економжи знань в Укрщш: характеристика, оцшка та мо-делювання : моногр. / А.М. Штангрет. - Львiв : Вид-во Укр. акад. друкарства, 2011. - 246 с.
11. Human Development Report 2003: Millennium Development Goals a Compact among Nations to End Human Poverty. - UNDP, Oxford Press, 2003.
12. Lane R.E. The Declaine of Politics and Ideology in the Knowledgeable Society / R.E. Lane // American Sociological Review. - 1966. - Vol. 31. - Pp. 649-662.
Котляревский Я.В. Характерные особенности формирования "контуров" экономики знаний в развитых странах мира
На основании обработки научных источников и статистической информации охарактеризованы ключевые приоритеты в развитии экономики знаний в развитых странах мира в качестве ориентиров дальнейшей трансформации отечественной экономики. Определено, что ключевую роль в процессе формирования экономики знаний играет человек, который на основании полученной информации генерирует новые знания, применение которых обеспечивает более эффективное использование природных ресурсов и устойчивое развитие общества.
Ключевые слова: экономика знаний, информация, знания, развитие, ресурс.
Kotliarevsky Ya.V. Characteristic features of the formation of "units" knowledge economy in developed countries
On the basis of scientific sources and statistical information describes key priorities in the development of the knowledge economy in developed countries as a guide for further transformation of the national economy. Determined that a key role in shaping the knowledge economy plays a man who on the basis of information received generates new knowledge, the application of which enables more efficient use of natural resources and sustainable development of society.
Keywords: knowledge economy, information, knowledge, development, resource.
УДК336.221.4.504.06 Проф. С.1. Лебедевич, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЩОДО КОНЦЕПЦИ ЕКОЛОПЗАЦН УН1ВЕРСИТЕТСЬКО1 ОСВ1ТИ В УКРАШ1
Вщображено хвд, результати й перспективи спещального дослщження щодо роз-роблення концепци еколопзацп ущверситетсько'1 освгги в Укра'лш з реалiзацiï дворiвне-boï шдготовки фахiвцiв для старого розвитку за всма напрямами професiйного спряму-вання. При цьому доцiльною та найбшьш ефективною е оргашзащя навчального проце-су за блоками дисциплiн в активнш формi, зокрема i дiловi iгри.
Ключовi слова: концепцiя, еколопзацш, унiверситетська освiта, дворiвнева шдго-товка, фахiвцi, стадий розвиток.
Вступ. Принцип сталого розвитку - це фундаментальний принцип гос-подарсько!' полiтики будь-яко1 держави. Проте сьогоднi iснують таю глобальш загрози, як соцiальнi, еколопчш, полiтичнi. Поряд i3 зумовленiстю цих загроз антропогенним та техногенним навантаженням на довюлля, цi чинники глобально!' небезпеки породжеш вадами свггоглядного характеру. Тому формуван-ня свггогляду сталого розвитку повинно стати iмперативом науково!' та ос-вiтньоï дiяльностi унiверситетiв за всiма напрямами професшного спрямування пiдготовки фах1вщв, екологiзацiï системи нащонально!' освiти.
Для реалiзацiï концепци еколопзацп освiтнього процесу е достатш пере-думови. На сучасному еташ розвитку вже розроблено теоретико-методологiчнi засади екологп, безпеки довкiлля, еколого-економiчного вчення. У цiй царинi важливi пращ таких науковщв, як О Ф. Балацький, В.Б. Буркинський, О.О. Век-лич, А.Е. Воронкова, Т.П. Галушкiна, В.М. Геець, З.В. Герасимчук, М.А. Голу-бець, Л.С. Гринiв, С.1. Дорогунцов, В.А. Евтушенко, В.П. Кислий, ВС. Кравщв, 0.6. Кузьмш, В.П. Кучерявий, В О. Лук□янихiн, Л.Г. Мельник, 6.В. Мшешн, В.М. Навроцький, М М. Петрушенко, Н.Ф. Реймерс, Ю.М. Сабалкiн, 1.М. Синя-кевич, Ю.1. Стадницький, ВН. Степанов, Ю.Ю. Туниця, 6.1. Хабаров, С.К. Ха-pi4KOB, 6.В. Хлобистов, В.Я. Шевчук, В.Г. Шинкаренко та шших [1].
Розробки зазначених науковщв потребують реалiзацiï, впровадження у навчальний процес украшських унiверситетiв.
Постановка завдання. Метою ще1 роботи е воображения процесу здiйснюваних на кафедрi облшу i аудиту НЛТУ Украши до^джень з розробки методологiчних i дидактичних основ екологiзацiï пiдготовки фахiвцiв для ста-лого розвитку.
Основш завдання:
