CC BY
25
УДК 338.1
Пунько Б.М., д.е.н., с.н.с., в.о. професора кафедри менеджменту зовшшньоекономiчно! дiяльностi ЛНУВМта БТ¡меш С.З. Гжицького
НАЦ1ОНАЛЬН1 ПР1ОРИТЕТИ I СТРАТЕГ1ЧН1 ОР1СНТИРИ ЕКОНОМ1ЧНО1 1НТЕГРАЦ1 УКРА1НСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ В ГЛОБАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Сформульовано оргатзацтно-тституцтний мехатзм та схематично ттерпретовано об 'ектно-факторний алгоритм вибудовування економгчног стратеги украгнського уряду щодо виконання завдань розвитку нацюнальног економжи. Узагальнено та систематизовано наявну "науково-програмну творчгсть" з тднятог проблеми: сформульовано головт фактори глобального середовища та чинники, як1 можуть визначати стратегЮ нацюнальног економжи Украгни; видшено головт стратег1чт фактори розвитку нащональног економжи Украгни з урахуванням гх ефективног адаптацп до глобального економгчного середовища. На цт основг приведено категор1альний перелгк ключових стратег1чних завдань розвитку нацюнальног економжи в глобальному середовищ1.
Ключовi слова: оргатзацтно-тституцтний мехатзм, об'ектно-факторний алгоритм, економ1чна стратег1я украгнського уряду, головн стратег1чн1 фактори та завдання розвитку, нацюнальна економжа.
Постановка проблеми. Без формування нацюнальних прюритеив та стратепчних орieнтирiв розвитку нацюнально! економжи не вщбулася б жодна розвинута кра!на. Ми не знали б таких понять, як "шведська модель економжи", "шмецька модель економжи", "шдшська модель економжи", "канадська модель економжи", в сучасних умовах ми стикаемося з "китайською моделлю економiчного дива" тощо. Будь-яка розвинута економжа, по-перше, мае ознаки нацюнального походження; по-друге, за iсторiею устшност або неустшност ие! чи шшо! економжи, е уряди, лщери цих урядiв; а, по-трете, розроблеш солiднi стратеги економiчного розвитку для уах людей даного суспiльства. Економiчний досвiд розвинутих кра!н дозволяе сформулювати основну формулу економiчно! успiшностi при формуванш стратегiчних орiентирiв розвитку нацюнально! економжи: "сильнорозвинута нацiональна економiка, це сильнокерована краша". Пщ поняттям "сильнокерована краша" не слщ ототожнювати пере^дування опонентiв або опозицп, обмеження пщприемницько! iнiцiативи, згортання соцiальних програм в угоду монополютичним колам тощо.
Слщ константувати, що проблема моделювання сильнорозвинуто! укра1нсько1 нацюнально! економiки залишаеться на стади "добрих намiрiв добрих людей": не було добро! волi представниюв влади; не було достатнього економiчного iнтелекту; не було виважених колективних рiшень. Наше урядування зводиться до "пол^икування", а де економiчний розвиток? Тому над щею проблемою слщ працювати усьому чесному науковому свiтовi Укра!ни пiд керiвництвом уряду Укра!ни, який слiд налаштувати на штелект i прогресивнi економiчнi змiни.
Анал1з останн1х дослщжень. Творення стратегi! розвитку Укра!ни укра!нськими урядами досi не мало позитивних наслщюв. 1! творення сучасним урядом теж набувае дещо комiчних або несистемних ознак, якщо познайомитися
лише з назвами шституцш або програм розвитку: створення "Нацюнально! Стратепчно! АсамблеГ; "Нацюнальна стратепчна надiя"; "Хай живе прорив!"; "Укра!на-2015: Нацiональна стратегiя розвитку. Економiка"; "Стратепя вiд "Укра!нського форуму" тощо [1-2]. Сумбуршсть i хаотичнiсть цих заходiв завчасно прогнозуе !х нереалiстичнiсть i недieздатнiсть, навiть якщо який-небудь параграф цих заходiв буде реалiзовано "на замовлення" певних осiб або груп, то це очевидно не стосуватиметься суспшьства у цiлому.
Основнi стратепчш орieнтири розвитку нацюнально! економiки в глобальному середовищi повиннi вибудовуватися за двома напрямами: стратепчний орieнтир №1 - створення шституив економiки знань; стратепчний орieнтир №2 - перехщ вiд експортно-сировинного до iнвестицiйно-iнновацiйного типу економiчного розвитку. Що стосуеться стратепчного орieнтиру №1 - створення шституив економiки знань, то автор ще у 2002 роцi сформулював щею оргашзаци "Мiжнародного iнституту суспiльства i економiки довкiлля", в рамках якого можна виршувати означенi проблеми. Теоретичне обгрунтування стратегiчного орiентиру №2 - переходу вщ експортно-сировинного до швестицшно-iнновацiйного типу економiчного розвитку вщповщно можна було б здiйснити у запропонованому iнститутi економiки знань - "Мiжнародному iнститутi суспiльства i економши довкiлля", а його практична ре^защя залежить тiльки вiд уряду [3-4].
Мета статть Сформулювати органiзацiйно-iнституцiйний мехашзм та вiдобразити схематично об'ектно-факторний алгоритм вибудовування економiчно! стратеги укра!нського уряду щодо виконання завдань розвитку нацюнально! економжи. Узагальнити та систематизувати наявну "науково-програмну творчiсть" з тднято! проблеми: сформулювати головш фактори глобального середовища та чинники, якi можуть визначати стратепю нацюнально! економiки Укра!ни; головш стратепчш фактори розвитку нацюнально! економжи Укра!ни з урахуванням !х ефективно! адаптацi! до глобального економiчного середовища. На цш основi визначити нацюнальш прiоритети: 1) привести категорiальний перелж ключових стратегiчних завдань розвитку нацюнально! економжи в глобальному середовищi; 2) сформулювати економiчнi iнструменти виконання завдань розвитку нацюнально! економши в глобальному середовища
Виклад основного матер1алу. Економiчна стратегiя укра!нського уряду мае акцентуватися на вирiшеннi, передусiм, ключових проблем:
^ пiдтримування передових позицiй у наукових дослщженнях i технологiях з ряду прюритетних напрямiв (нанотехнологi!, ядерна енергетика, авiа-, ракето- i суднобудування, новине матерiалознавство тощо) шляхом створення потужних об'еднань вiтчизняних пiдприемств одше! галузi, а також розвитку виробничо! кооперацi! з вiдповiдними фiрмами Евросоюзу, кра!н СНД та Азшско-Тихоокеанського регiону;
^ врахування високо! вiрогiдностi нових технологiчних проривiв, якi грунтуватимуться на вiдкриттях 1991-2000-х рр. в бюлогп, медицинi, iнформатицi, космiчних дослщженнях, створенш нових матерiалiв i джерел енергп;
^ входження або утримання/посилення позицiй в глобальному оборотi високотехнолопчно! продукцi! та технологiй;
^ спецiалiзацiя з надання iнтелектуальних послуг в галузi фундаментальних i прикладних наукових дослщжень i професiйно! освiти.
Особливостями технолопчного розвитку у найближчi десятил^тя стануть: по-перше, розвиток технологiй, що формуються на стику рiзних предметних галузей; по-друге, посилення дифузи сучасних високих технологш в середньо - та низькотехнолопчш сектори виробничо! сфери. Оч^еться формування нових виробничих технологiй, що забезпечують в рамках традицiйних галузей суттеву змiну характеру виробничих процеав i властивостей готово! продукцii. Зростання продуктивной у свiтi все бшьше спиратиметься на нагромадження не фiзичного, а людського капiталу та пщвищення вкладу в економiчне зростання "ноосферно! економiким - економiки знань. Об'ектно-факторний та оргашзацшно-iнституцiйний алгоритм вибудовування економiчноi стратегii укра!нського уряду
виконання завдань розвитку нацшнально*! економжи
У ^p^ 197G-x-199G-x pp. хapaктеpною pисою pозвиткy св^ового господapствa y цiломy 6уло постшне зниження темпiв пpиpостy ВВП: з 4,6% y 196G-i pp. цей покгзник знизився до 3,5% y 197G-i pоки, 2,9% - y 198G-i тa 2,6% в 199G-i pp. З кiнця 198G-X pp. до почaткy XXI ст. в pезyльтaтi пеpемоги Зaходy в "холоднш вшш" спостеpiгaлося економiчне, iдеологiчне тa геополiтичне лiдеpство кpaïн лiбеpaльно-демокpaтичного гашт^зму. Лiдеpство сyпpоводжyвaлося пеpеpозподiлом нa ^p^ra Зaходy економiчних, фiнaнсових, людських тa iнтелектyaльних pесypсiв, якi в мaсовомy поpядкy пеpетiкaли в США i Gвpопy. Ще нижчими були темпи зpостaння в pозвинених деpжaвaх: y 2GG6 p. нa 4aCTRy пpовiдних iндyстpiaльних кpaïн Зaходy ("великое' сiмки") - пpипaдaло 41% св^ового ВВП, тодi як 5G pокiв тому - 51%, тобто в пеpспективi лiдеpство Зaходy в геоекономщ не гapaнтовaне. Донедaвнa ввaжaлося, що Сполyченi Штaти пpиpеченi нa однооабне лiдеpство i нaвiть гегемонiю y Свт, гле y 2GG6 p. 4aCTra Gвpосоюзy y свiтовомy ВВП впеpше пеpевищилa чaсткy США.
Але "£вpопейський пpоект" теж починae дaвaти збоï - тоpмозяться пpоцеси pозшиpення СС, нaвпaки, e тенденцiï щодо виходу, a то i щодо виключення "зi спискy"окpемих "кpизових" ^arn. Дaються взнaки пpогpесyюче стapiння таселення й aгpесивне небaжaння численних емiгpaнтiв з колишнiх колонiй aсимiлювaтися в eвpопейськомy кyльтypномy сеpедовищi. Спpоби пpийняти едину Kонститyцiю СС були зaблоковaнi гpомaдянaми Hiдеpлaндiв i Фpaнцiï, a нaмaгaння виpобити едину зовнiшню пол^ику зa нaйменшим спiльним знaменником ^изводять до вiдносного послaблення об'eднaноï Свpопи. Обмеженiсть pесypсiв для пiдтpимки pозвиткy в нових кpaïнaх-членaх СС все бшьше оpieнтye ïx нa викоpистaння нaцiонaльних pесypсiв pозвиткy для скоpочення свого вiдстaвaння вiд кpaïн-лiдеpiв св^.
Сyчaснi глобaлiзaцiйнi пpоцеси xapaктеpизyються конкypенцieю мiж двомa моделями економiчного pозвиткy - лiбеpaльно-демокpaтичним кaпiтaлiзмом тpaдицiйного Зaxодy i aвтоpитapним кaпiтaлiзмом (флaгмaнaми якого зaвжди виступми aзiйськi "тигpи" i "дpaкони"). З вiдкpиттям pинкiв Kитaю й 1нди, кpaïн СНД i apaбськиx кpaïн, пpопозицiя нa pинкy pобочоï сили зpослa нa 3 млpд. осiб, тобто пpaктично подво^ся, a це - безпpецедентне зpостaння. Основою модеpнiзaцiï цих кpaïн зaлишaeться iндyстpiaлiзaцiя: y 2GG1-2GG5 pp. темпи зpостaння пpомислового виpобництвa випеpеджaли збiльшення обсягу в^облених послуг y Kитaï, 1нди, Мaлaйзiï, Монгола, В'eтнaмi, Лaосi, Kaмбоджi, Тaïлaндi, Тypеччинi, Ipaнi, Пaкистaнi, Бaнглaдеш, Узбекистaнi i Тypкменiстaнi.
В сyчaсномy свт спостеpiгaeться нове явище - диспpопоpцiйнiсть економiчного pозвиткy, яке свiдчить ^о неpiвномipнiсть, i, зумовлюе кpизовi потpясiння нез^ежно вiд об'ективних циклiв дiловоï aктивностi. Ця диспpопоpцiйнiсть не зводиться до вщмшностей y виpобництвi ВВП та 1 особу мiж бaгaтими тa бiдними кpaïнaми. Вонa виклигата глобaлiзaцieю мiжнapодниx фiнaнсовиx потокiв, ïx спекулятивним обiгом й пpизводить чaс вiд чaсy до фiнaнсовиx ^из в piзниx pегiонax свiтy. ^иведемо основнi пpогнозовaнi xapaктеpнi економiчнi фaктоpи pозвиткy свiтовоï економiки y нaйближчi 5-1G pокiв: 1) мaсштaбне викоpистaння сyчaсниx теxнологiй в кpaïнax, що pозвивaються; 2) пеpетвоpення Kитaю тa Iндiï нa головнi локомотиви св^ового економiчного зpостaння; 3) стapiння таселення в pозвинениx кpaïнax нa rai швидкого зpостaння нaселення в кpaïнax, що pозвивaються; 4) пpискоpення iнновaцiй, посилення ïx впливу нa економiчний pозвиток.
На вщм^ вщ нових iндустрiальних кра!н, i, кра!н, що розвиваються, Укра!на поки що не змогла пробитися на широкий св^овий ринок i зайняти на ньому власнi надiйнi нiшi з постачання готово!, а не сировинно! промислово! i сiльськогосподарськоi продукцii. В Укра!ш домiнують заспокiйливi погляди на стан державного боргу при цшковитому ^норуванш характеру валових боргових зобов'язань, яю погiршують i без того викривлену структуру економiки. Протягом останшх рокiв спостерiгаеться зростання ефективностi виробництва на основi пiдвищення iнтенсивностi використання енергетичних ресурсiв i продуктивностi пращ; зростання вартост робочо! сили випереджае зростання !! продуктивностi. Зростаюча залежшсть вiд зовнiшнiх факторiв стимулюе нестабшьшсть i кризи, пiд тиском яких бiльшiсть елiт кра!ни намагаеться увшти у сферу зовнiшнього полiтичного та економiчного впливу.
З 2005 року в Укра!ш почала змiнюватися модель економiчного i полiтичного розвитку шляхом послщовно! транснацiоналiзацii на основi iмпортного капiталу; iнновацiйнiсть розвитку в бшьшосп складових залежить вiд iнiцiатив вищого менеджменту ТНК, а не пол^ики нацiональних урядiв. Зокрема, економiчною помилкою був продаж "Криворiжсталi" - ушкального нацiонального активу, в обмiн на тимчасовий зиск Укра!на втратила стратепчну економiчну позицiю, фактично пiдсиливши шоземну ТНК i потенцiйно послабивши формування власно! ТНК в металургiйнiй сфер1 Фiнансовi дисбаланси породжують нестабiльнiсть американського долара, його девальвацiю, iмпортне засилля iноземних товарiв посилюють дефiцит зовшшньо! торгiвлi, ведуть до некеровано! деструкци укра!нсько! гривнi та економiки; вщбуваеться перетiк виробничо! сфери у торпвельну. Свiдченням негативного впливу фiнансових дисбаланав на укра!нську економiку е пщвищення щн на сировину та матерiали: значне зростання цiн на природний газ, вугiлля, алюмiнiй, вовну i сотнi iнших продуктiв. Пiд впливом цих та деяких iнших обставин збшьшуються видатки пiдприемств на енергоноси, хiмiчнi матерiали та послуги торпаш.
Проблема iнновацiйностi виробничого фактору одночасно характеризуеться рядом несприятливих факторiв:
1) шноватизащя економiки занадто задерегульована, можна нарахувати близько 2000 актiв, яю яким-небудь чином не сприяють шновацшнш активностi;
2) господарськi структури не мають достатньо! економiчноi мотивацii у виршенш завдань технологiчноi та структурно! модершзаци виробництва, формування та освоення нових товарних ринюв;
3) низький шновацшно-технолопчний рiвень виробництва впливае навт на таку, здавалося б, устшну галузь, як металургiя, продукцiя яко! лише частково покривае потреби внутршнього ринку;
4) не вдаеться зупинити тенденцш старiння основних фондiв, що негативно впливае на ефектившсть виробництва та приховуе у собi перманентну загрозу техногенних катастроф;
5) мова мае йти про шновацшне позицiонування Укра!ни в геоекономщ з тим, щоб в результат була змiнена сама яюсть участi кра!ни в мiжнародних економiчних процесах, враховуючи нову розстановку сил у св^овш економiцi.
Для Укра!ни надмiрна лiбералiзацiя та вiдкритiсть внутршнього ринку визначаються даними щодо структури ВВП за категорiями кiнцевого використання протягом 2000 - 2008 рр. Зокрема, сумарний експорт та iмпорт протягом 2000 - 2004 рр. стабшьно перевищував 1,0% за переваги питомо! ваги
експорту над питомою вагою ÎMnopiy. Ц роки можна охарактеризувати, як перюд peani3a^ï експортоорieнтованоï моделi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, 2005 року це перевищення скоротилось до мшмуму, менше 1%. Скорiше за все, це пов'язано з внесенням значних змш у бiк зменшення митних тaрифiв заради виконання зобов'язань Украши, взятих у рамках вступу в СОТ, а також зi слабким державним регулюванням, контролем i облжом. З 2006 року спостерiгaeться стабшьне перевищення iмпортy над експортом, яке 2008 року (рж вступу в СОТ) становило понад 8%, що майже вдвiчi бiльше цього показника за попереднш рiк.
Анaлiтичнa ощнка показуе, що вiдбyвся непрогнозований i неконтрольований перехщ до iмпортозaлежноï моделi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi. Попри свiтовy фiнaнсово-економiчнy кризу, за пiдсyмкaми 2008 року Украша зберегла високi темпи нарощування експорту й iмпортy на rai значного уповшьнення темпiв зростання ВВП i промислового виробництва. Обсяги експорту товaрiв 2008 року збшьшилися порiвняно з 2007-м на 35,9% - до 67,7 млрд. $ США, а iмпорт зрш на 41,1% i сягнув 86 млрд. $ США. Висок темпи зростання обсяпв iмпортy та експорту зyмовленi, насамперед, сприятливою для украшського експорту кон'юнктурою на зовнiшнiх товарних ринках усередиш року, а також значним внутршшм попитом на iмпортнi товари споживчого та швестицшного призначення. Всерединi 2008 року (перюд зростання обсяпв зовшшньох' торпвл^ порiвняно з: першим пiврiччям 2007 року вiдбyвaлося сумарне зростання експорту, приблизно в 1,5 рази, а iмпортy - в 1,6 рaзiв. Ймовiрно, позитивний вплив членства Украши в СОТ був би вагомшим, якби процес приеднання вщбувався за умов aктивнiшого реформування нацюнально!' економжи на основi структурних перетворень, розвитку, у першу чергу, експортоорiентовaних галузей; розширення виробництва складових елеменив товaрноï структури з урахуванням спецiaлiзaцiï yкрaïнськоï економiки; надання бiльшоï уваги системi державного регулювання, контролю i обл^.
В реальному перiодi ми бачимо негативний вплив зовнiшньоекономiчноï дiяльностi на мaкроекономiчнi результати через ïï недостатне регулювання, а як наслщок - маемо слабу розвиненiсть економжи Украши. Подaльшi нayковi дослiдження динамжи даних покaзникiв будуть показувати про змiнy ефективностi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi у мaкроекономiчних результатах економiки Украши. Характерш мaкроекономiчнi показники економiки Украши подаються у табл. 1.
За оцiнкaми уряду Украши, напередодш вступу, членство в СОТ мало принести вщчутш переваги i новi можливостi для економiки, особливо для тдприемств гiрничо-метaлyргiйного комплексу та хiмiчноï промисловостi. За розрахунками Украшського нaцiонaльного комiтетy Мiжнaродноï Торговоï Палати, членство Украши в СОТ мало стимулювати додатковий прирiст ВВП обсягом 1,5-2 млрд. $ США, за сприятливих обставин - до 4 млрд. $ США. Крiм зростання ВВП, були сподiвaння на прискорення темпiв припливу iноземних iнвестицiй, щоправда, оцiнки вiдрiзнялись у 10 рaзiв: за оцшками Секретaрiaтy Президента Украши, зростання могло досягти 5 млрд. $ США щорiчно, а за даними Мшютерства економжи Украши - 500 млн.$ США. Стосовно мaкроекономiчних аспекив лiберaлiзaцiï зовнiшньоторговельного режиму Украши, пов'язаних з вступом у СОТ, досвщ краш з перехiдною економiкою свщчить про низьку ефективнiсть: як нaдмiрноï лiберaлiзaцiï торгiвлi, так i зловживання aдмiнiстрyвaнням i протекцiонiстськими заходами. Невиправдана лiберaлiзaцiя та вiдкритiсть
внутршнього ринку за умов зростання платоспроможного попиту надае широк можливост для експансii iмпорту, погiршення конкурентних, переважно цiнових переваг нацюнального виробника.
Таблиця 1.
Характерм макроекономпчш показники економпкн УкраУни_
№ п. п. Назва показника Величина та характеристика показника
1. Р1вень споживання населення. За пвдсумками 2007 року сягнув р1вня 1990 року.
2. Р1вень швестування. За 2007 р1к не перевищив 1 40%.
3. Зростання заборгованосп баншвського сектору для обслуговування зовшшнього боргу Украши. У 2006 р. було рекордне - на 8 млрд. $ США.
4. Зростання заборгованосп шших сектор1в економ1ки Украши. У 2006 р. - на 6,6 млрд. $ США.
5. Обсяг валового зовшшнього боргу. На 1 счня 2007 р. становив 54,5 млрд. $ США (51,2% ВВП), збшьшившись упродовж року на 14,9 млрд. $ США (37,3%) проти 9 млрд. $ США (29,3%) у 2005 р.
6. Структура валового зовшшнього боргу. 72% становлять довгостроков1 зобов'язання.
7. Цши на природний газ. У 1994-2005 рр. зросли в Росп з 83,25 $ США за 1000 куб. м до 212 $ США, у США - з 68,94 до 319,03 $ США.
8. Ор1ентовна щна на природний газ для Украши. На 2012 рк понад 400 $ США за 1000 куб. м.
9. Сумарний експорт та 1мпорт. 2000 - 2004 рр. - перюд реал1заци експортоор1ентовано! моделц в1д 2006 року - перюд реал1зацп 1мпортоор1ентовано1 модел1, 2008 року (р1к вступу в СОТ) переважання 1мпорту становило понад 8%.
10. ВВП краши. У 2008 рощ склав 337 млрд. $ США,
11. Чисельшсть населення. 45700395 (липень 2009 р1к) - 28-е мюце у свт за чисельшстю.
12. ВВП на душу населення. У 2008 рощ 7300 $ США. Для пор1вняння - у 1994 рощ ВНП становив 109,5 млрд. $ США, або на душу населення - 2200 $ США.
13. Державний та гарантований державою борг Украши. Станом на 31 серпня 2009 року становив 280 млрд. 510 млн. 565,03 тис. грн., або 35 млрд. 112 млн. 99,73 тис. $ США, що становить 768 $ США на одну особу. У вересш 2011 р. - 360,5 млрд. грн. (ошгашстичне порогове значення - 370,0 млрд. грн.).
14. Площа (територ1я краши). У 2008 рощ становила - всього: 603550 кв. км. (за даними 1994 року - 603700 кв. км.).
15. Прирют прямих шоземних швестицш (вкладено шоземними швесторами або зб1льшення кашталу нерезиденпв). За 2009 рк склав 5,6 млрд. $ США. В щлому за 2009 р1к прирют сукупного обсягу шоземного катталу, з урахуванням його переощнки, втрат 1 курсово! р1знищ склав майже 4,4 млрд. $ США, що становить 72,6 вщсотка р1вня вщповвдного перюду попереднього року.
16. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Украшу станом на 1 ачня 2010 року. Склав 40,0 млрд. $ США, що в розрахунку на одну особу становить 872,6 $. США, а у розрахунку на 1 кв. км. територи - 66,2 тис. $ США.
17. Девальващя гривш. Ввдносно доларово! прив'язки: 1 $ США - 2 грн.; 1 $ США - 4 грн.; 1 $ США - 8 грн.
У 2010 рощ кра!ну "врятувала" криза, яка суттево охолодила попит на iмпорт та зробила його невигщним через знецшення гривш. Але де ж уряд? Слаба керовашсть економiчними процесами залишаеться головною проблемою у вирiшеннi завдань розвитку кра!ни Укра!на. Здiйснена нами систематизащя класифiкацiйних ознак сприятливих та несприятливих факторiв для укра!нсько! економжи вiд наслiдкiв "сотiвсько!" участi за 2008-2009 роки може бути покладена в основу формування теоретико-методолопчних шструменив оцiнювання економiчного ефекту вiд членства в СОТ. Сшввщношення сприятливих та несприятливих факторiв виявилося на користь несприятливих.
Систематизащя класифжацшних ознак сприятливих та несприятливих факторiв для укра!нсько! економiки вiд наслiдкiв "сотiвсько!" участ за 2008-2009 роки приводиться у табл. 2.
Таблиця 2.
Систематизащя класифнкацшних ознак сприятливих та несприятливих фактор1в
для украУнсько! економпки вщ наслщкчв "сот1всько'1" участ1 за 2008-2009 роки
№ п.п. Сприятлив1 фактори Несприятлив1 фактори
1. Укра!на теоретично наблизилася до створення зони вшьно! торпвт з Евросоюзом. Членство Укра!ни у СОТ не призвело до оч1куваних позитивних насладив
2. Збшьшилася географ1я експорту зерна. Не вщбулося суттевого пом'якшення впливу кризових явищ на реальний сектор економ1ки.
3. Кабмш не мае повноважень обмежувати експорт (але чи стане це правилом для украшського уряду ...). 1нформац1йне забезпечення громадськост1 щодо норм СОТ 1 взятих зобов'язань практично вщсутне, що р1вносильне "секретизащ!" участ1.
4. Квота на 1мпорт цукру-сирцю мае частково задовшьнити попит у цукр1. Укра!н1 доводиться лав1рувати мгж митним союзом та СОТ - цьому сприяе 1 пол1тика тепершньо! влади.
5. Позитивний сигнал для шоземних швестор1в (чи пов1рять, чи прийдуть?). Прогноз про грошовий дощ в1д 1ноземних 1нвестиц1й не здшснюеться. Обсяг 1нвестиц1й на душу населення в Украш дуже низький, вим1рюеться сотнями долар1в, тод1, як, наприклад, у Кра!нах Европи - тисячами $ США.
6. Прогнози щодо захоплення ринку транснацюнальними компашями виявилися перебшьшенням. Загроза п1дняття мита Рос1ею, Ылорус1ею та Казахстаном.
7. У 2010 роц1 крашу "врятувала" криза, яка суттево охолодила попит на 1мпорт та зробила його невипдним через знецшення гривш. Заборона захищатися 1мпортним митом.
8. Скасоваш квоти на 6 груп металопродукцИ - основно!' статт1 украшського експорту до кра1н ЕС. Зниження експортного мита на брухт металу
9. У 2008 рощ обсяг експорту украшсько! продукцп АПК за 5 мюящв зр1с на 38%. Аграрний сектор став единим сектором украшсько! економши, який мав позитивну Вимога з 2010 року закуповувати молоко та м'ясо тшьки у спещал1зованих фермерських господарствах (коли урядове сприяння !х д1яльност1
динашку протягом 2008-го 1 4 мюящв 2009 року. Укра1на прорвалася в краши-лщери з експорту певних позицш продовольчих товар1в. У 2008/2009 маркетинговому рощ Украша посша трете мюце в свт за експортом грубих зернових (ячмшь, кукурудза, овес, сорго та шш1). Украша зайняла шосте мюце за обсягом м1жнародно! торпвт пшеницею та пшеничною мукою. У 2008/2009 сезош Укра!ш належить 10,7% свггового експорту зерна 1 9,5% продаж пшениц та борошна з не!. "недостатне"). Заборона перестраховувати сво! економ1ко-ринков1 позици у "несот1вськнх" кра!нах. Заборона мати локальн1 назви 1нших кра!'н. Б1льш жорстк1 вимоги до якост1 украшського зерна. Зниження експортного мита на насшня соняшника та шк1ри худоби. Зниження середньоарифметично! ставки вв1зного мита - з 13,84% до 11,16% у 2008 рощ. Необхвдшсть дотримання встановлених правил торпвл1 - шакше СОТ карае штрафними санкц1ями.
10. Створеш умови для проведения переговор1в щодо укладення угод про вшьну торпвлю з1 Швейцар1ею, Норвепею, 1сланд1ею, Л1хтенштейном, С1нгапуром, Туреччиною та Свросоюзом, плануеться п1дписати угоду про зону вшьно! торг1вл1 з £С, Канадою та 1ншими державами. У 2008 рощ Укра1на мала найпрше торг1вельне сальдо - 18,5 мшьярда $ США.
11. Краша завершила тривалий процес приеднання до СОТ у несприятливий пер1од розвитку светового господарства, йдеться про негативний вплив сватово! ф1нансово-економ1чно! кризи на економшу кра!'н Св1ту, в тому числ1 Укра!ни. У 2009 рощ кра1на мала в1д'емне торг1вельне сальдо у 2 мшьярди $ США.
12. Додатне сальдо лише за товарними групами - рослинництво, ол1йна продукц1я, шк1ряна сировина 1 чорна металурпя. Попршили сальдо Укра!'ни: Китай, Япон1я, Н1меччина 1 Польща.
13. Не встановлено Прогноз про в1льну торг1влю для укра1нських експортер1в на в1льних св1тових ринках не збуваеться.
14. Не встановлено
15. Не встановлено В1д ризику вивезення уах грошей Укра!ну врятували 1ноземн1 швестицп та кредити, як1 компенсували перепкання кошт1в за кордон.
16. Не встановлено У 2009 рощ суттево знижено р1вень державно! тдтримки с1льськогосподарсько! галуз1, практично вдв1ч1, по бюджетних програмах зовс1м вщсутне фiнаисуваиня.
17. Не встановлено Окреслилися двi основнi проблеми: перша - удосконалення системи сертифшацп продукцii; друга - пiдтримка нацюнального виробника.
Розглянемо головш фактори глобального середовища та чинниюв, яю можуть визначати стратегш нацюнально! економжи (табл. 3), а також головш стратепчш фактори розвитку нацiональноi економжи Укра!ни з урахуванням !х ефективно!
адаптаци до глобального економiчного середовища (табл. 4). Перелiченi у табл. 23 фактори свщчать про те, що в Укршш вiдбуваеться зростання без розвитку, яке не може бути визнаним ш сталим, нi перспективним для кра!ни.
Таблиця 3.
Головш фактори глобального середовища та чинники визначення стратега нащонально*! економпки УкраУни
№ п. п. Фактори глобального середовища Економ1чна сутн1сть проблемних чшишкш
1. Поглиблення нер1вносп м1ж розвинутими кранами 1 рештою свиу, переструктуризащя сватово! економ1ки. Змщнення нових центр1в сили; змша шститупв светового економ1чного порядку; зростання дефщиту енергоресурс1в та !хньо! вартосл; жорстш умови м1жнацюнально! кооперацп та конкуренции.
2. Особливосп технолопчного розвитку. Розвиток технологш, що формуються на стику р1зних предметних галузей; посилення дифузп сучасних високих технологш в середньо - та низьктехнолопчш сектори виробничо! сфери (суттева змша характеру виробничих процеав 1 властивостей готово! продукцп).
3. Формування ноосферно! глобально! економ1ки. Зростання продуктивносп у свт все бшьше спиратиметься на нагромадження не ф1зичного, а людського катталу та тдвищення вкладу в економ1чне зростання економ1ки знань.
4. Послщовна транснацюнал1зац1я економ1ки (створення транснацюнальних корпорацш - ТНК). Проввдш виробництва штегроваш у технолопчш ланцюжки ТНК, шоземний каштал вщграе дом1нуючу роль, здшснюючи великий вплив на полггачш ршення, 1 формуе модель залежного розвитку, в якш шновацшшсть розвитку в б1льшост1 складових залежить в1д шщатив ТНК, а не полггаки нацюнальних уряд1в.
5. Проблема впровадження виробничих шновацш на тдприемствах усередиш кра!ни. Немае економ1чних передумов щодо швестування, господарсьш структури не мають достатньо! економ1чно! мотивацп у виршенш завдань технолопчно! та структурно! модершзаци виробництва, формування та освоення нових товарних риншв. Низький шновацшно-технолопчний р1вень виробництва впливае навиъ на таку, здавалося б, устшну галузь, як металурпя, продукц1я яко! лише частково покривае потреби внутршнього ринку. Не вдаеться зупинити тенденцш старшня основних фонд1в, що негативно впливае на ефективнють виробництва та приховуе у соб1 перманентну загрозу техногенних катастроф.
6. Позицюнування Укра!ни в геоекономщ. Необхвдно змшити яшсш параметри участ1 кра!ни в м1жнародних економ1чних процесах, враховуючи нову розстановку сил у свгтовш економщ. "Роза вир1в, як багатовекторний напрямок розвитку економши".
7. Перерозподш економ1чних, фшансових, людських та штелектуальних ресурав. Перерозподш ресурав носить несиметричний глобальний характер на користь Заходу, яш в масовому порядку перетжали в США 1 Захщну Европу. Водночас починае давати збо! европейський проект - який насправд немае достатнього економ1чного шдгрунтя, а базуеться на основ1 полгшзованого розширення ЕС.
8. Цшшсш орieнтири i навпъ моделi розвитку, що створило фундаментальний виклик для ycix. На поверхню виходить такий напрям гостро! конкуренцп, як боротьба мiж двома моделями розвитку глобального капiталiзму - лiберально-демократичним капiталiзмом традицiйного Заходу i авторитарним капiталiзмом, флагманами якого завжди виступали азiйськi "тигри" i "дракони". Стрiмкий прогрес краíн Швденно-Схщно!' Ази, Швденно! Коре! вважали скорiше винятком, шж правилом. Проте бурхливе зростання Китаю не дозволяе бiльше займатися ескашзмом.
9. Нерiвномiрнiсть, диспропорцiйнiсть економiчного розвитку та деривативш фiнансовi операцiï. Явище, яке зумовлюе кризовi потрясiния незалежно вiд об'ективних циктв дшово! активностi. Ця диспропорцiйнiсть не зводиться до ведомо! рiзницi у виробнищга ВВП на 1 особу м1ж багатими та бiдними крашами. Вона викликана глобалiзацiею м1жнародних фшансових потоков, 1х спекулятивним обiгом й призводить час вiд часу до фшансових криз в рiзних регюнах свiту.
10. Проблема залучення iнвестицiй (як зовнiшнiх, так, i, внутршшх) у серединi краши. В Украíнi актуальним залишаеться переход ввд негативно-факторно! до позитивно-швестицшно! моделi, з наступним розширенням iнновацiйних факторiв розвитку. Сумнiвною залишаеться политика уряду, НБУ i баншвських установ щодо активiзацií iнвестицiйноí спроможносл; вiдсутнiй ефективний механiзм конвертацii заощаджень в iнвестицií.
Таблиця 4.
Головш стратепчш фактори розвитку нащональноУ економпкн УкраУнн
з урахуванням ïx ефективноУ адаптацп до глобального економiчного __середовнща_
№ п.п Стратепчш фактори розвитку нащональноТ економши Економiчна сутнiсть проблемних чиммикчв
1. Реформування фшанав пiдприемств та оргаиiзацiй. Попри ринковi перетворення, досi не розв'язаною фшансовою проблемою залишаеться формування катталу фiнаисових корпорацiй - найважливiшоí ланки фшансово! системи економiчного сектора.
2. Валовi заощадження. В Укрш'ш, на вiдмiну вiд захвдних держав, де помiтна тенденцiя до зниження рiвня нацiональних заощаджень, валовi заощадження становлять не менше 25% ВВП, чисп -14-15% ВВП, що е великим, але ще немобшзованим ресурсом розвитку.
3. Структурна полiтика. Повинна виконувати активну функц1ю перебудови вiдтворювальних пропорцш в нацiональнiй економiцi, оптимiзацií сшввщношення рiзних И секторiв - споживчого, iнновацiйного, енергосировинного та iнфраструктурного. У свгтовому господарствi сталими тенденцiями е збшьшення часток споживчого сектора, швестицшно-шновацшного, а також вiдносне скорочення енергосировинного та шфраструктурного секторiв.
4. Прогнозування соцiально- економiчного розвитку. Мае трансформуватися iз загальних макромоделей балансового економетричного гатунку - до моделей, побудованих на основi м1жгалузевого балансу, системи
нацюнальних рахуншв 1 моделей окремих сектор1в економши.
5. Надм1рш внутршш коливання дохщносп. В1д м1нусово! у видобуванш вуплля та торфу - до завищено! у торпвт, вантажному транспорта Внаслвдок р1зних причин шльгов1 умови мають так1 види економ1чно! д1яльност1, як видобування вуглевод1в, нафтоперероблення, пошта 1 зв'язок, фшансове посередництво тощо.
6. Цшов1 та податков1 перекоси в енергоспоживанш. Вщтворюють енергосировинну структуру економши за рахунок стримування обробно! промисловосп, як двигуна технолопчного прогресу.
7. Низькоприбутковими залишаються д1яльн1сть у сфер1 шформатизаци, науков1 дослвдження та розробки, освгга, охорона здоров' я. У свгговш практищ економ1чно розвинутих кра!н щ види господарсько! д1яльност1 формують визначальш засади надюнально! конкурентоспроможносп, проввдну роль особистюного фактору. Все це сввдчить про спотворення макроеконом1чно! ввдтворювально! структури, необхвдшсть реформи уае! системи державного регулювання економшою.
8. Фондоозброешсть пращ та завдання технолопчно! модершзаци. Критичним фактором реал1зацп економ1чно! стратеги, що грунтуеться на модел1 випереджаючого розвитку, е стан основних фонд1в, стушнь зношеносп яких становить 50%, у тому числ1 в промисловосп - 58%. Середнш вш фонд1в матер1ального виробництва дор1внюе 21,7 року, потреби у !х реноващ! задовольняються лише на 37,3%.
9. Усунення економ1чних 1 адмшютративних бар'ер1в економ1чного росту. В Укршш лише 55% уах товар1в 1 послуг виробляеться суб'ектами господарювання, що дшть за умов конкуренцп. Конкурентне середовище сформовано, зокрема, у торпаи, на багатьох ринках агропромислового комплексу, легко!, харчово! промисловосп, машинобудування, буд1вництва, автомобшьного транспорту, у фшансовш д1яльност1 тощо. 1снуюч1 перешкоди на шляху розвитку конкурентних вщносин - один з найважливших чинник1в, що обумовлюе низький р1вень ефективносп укра!нсько! економши, перешкоджае и шновацшнш переорiентацii.
10. "Економ1чна полггака державно! шдтримки" украшсько! промисловосп набувае винятково важливого значення й надзвичайно! актуальности Ввдповвдальш держави не можуть покладатися i не покладаються на автоматичну дю законiв ринку. Сьогодт поза зв'язком з нацюнальною державою не може бути розглянута i задовiльно вирiшена жодна проблема конкурентних переваг вiтчизняного виробництва.
11. Низька частка малих 1 середшх тдприемств. 1х низький реальний внесок у економшу кра!ни (частка у ВВП та зайнятосп). Структурнi змiни, що повинш привести до скорочення частки монопольного сектора, мають бути забезпеченi насамперед за рахунок вступу на цi ринки нових суб'екпв господарювання, що передбачае, у свою чергу, створення та пвдтримання сприятливого iнвестицiйного клiмату, усунення та недопущення перешкод вступу на товарш ринки.
12. Сировинна спрямовашсть надюнально! економши. За подсумками I пiврiччя 2007 р. частка сировинно! продукцii в обсязi реалiзованоi продукцп добувно! та переробно! промисловостi склала 68,5%, а швестицшно! - лише 14%; за таких умов економiчний прогрес нiколи не зможе перетворитися на економiчне зростання.
Розглянемо категорiальний перел1к ключових стратепчних завдань розвитку нацюнально! економжи в глобальному середовищi (табл. 5).
Таблиця 5.
Категор1альний перелж ключових стратег1чних завдань розвитку
№ п. п. Назва ключових стратепчних завдань Економ1чна сутн1сть ключових стратег1чних завдань
1. Докоршне удосконалення iнституцiйноï системи краши. Створення чггких i зрозумших "правил гри" для вах учаснишв соцiально-економiчного життя е загальною базою для досягнення цiлей соцiально-економiчного розвитку. Органiзацiя ефективного i системного функцiонування фiнансового, земельного, промислового, продовольчого (позбутися нарешт торгiвлi продуктами харчування "з-землi") ринкiв. При цьому державi необхiдно використовувати виключно тонк1 механiзми налаштування економiчних процеав, що потребують обережного втручання у тканину економiчного життя, оскiльки за останнш час з'явились певнi тенденци до збiльшення адмiнiстративного потенцiалу влади.
2. Скорочення юнуючого розриву мiж Украшою та найбiльш розвиненими кранами свiту. Входження до групи кра!н, де дом^е iнновацiйний шлях розвитку, з поеднанням багатовекторного напряму розвитку економiки.
3. Реформування системи правозахисту: судова i правоохоронна системи. Подальший економiчний розвиток значною мiрою буде визначатися станом iнститутiв державно! влади, та судово! влади - яка колись мае ставати незалежною. Стале функцiонування економiки неможливе без ефективного державного апарату, справедливого незалежного суду, достойно! правоохоронно! системи.
4. Виробити адмшютративно -економiчнi iнструменти економiчного зростання. Зростання високими темпами, забезпечення росту ВВП. Прогресивш структурнi зрушення: диверсифiкацiя й пвдвищення конкурентоспроможностi кра!ни. Висок1 темпи i в середньостроковiй, i довгостроковш перспективi. Зближення за рiвнем економiчного розвитку з найбiльш розвиненими кра!нами (тобто темп зростання е бшьш високим, шж середньосвiтовий або шж темп зростання у найбiльш розвинених кра!нах). Сталий розвиток кра!ни.
5. Реформування якостi людського потенцiалу та життeдiяльностi людини. Головш конкурентш переваги сучасно! високорозвинено! кра!ни забезпечуються високою якiстю людського потенщалу й тими факторами, як1 безпосередньо пов'язаш з життедiяльнiстю людини: освгга, наука, охорона здоров'я, продовольча безпека, еколопчна безпека продовольства i довкшля.
6. Стабiлiзацiя макроекономiчноï системи. Грошова i фiнансова стабiлiзацiя е центральним мiсцем i найважливiшим фактором формування ефективного ринкового середовища та сприятливого iнвестицiйного клiмату. Недопущення наступного етапу девальвацi! (знецiнення) гривнi вщносно доларово! прив'язки й пошук резервiв ревальвацi! (подорожчання), а також фшансово-економiчних можливостей вiдновлення попереднього курсового сшввщношення - ключовi стратегiчнi орiентири
макроеконом1чно1 стабшьносп. Створення i функцюнування фшансових шституцш земельно)! шотеки для шотечного кредитування аграрного та шших сектор1в економ1ки тд заставу земл1.
7. Прискорення економ1чного та сощального розвитку Украши. Здшснення прогресивного характеру структурних перетворень в економщ, поглиблення ïï зовнiшньоï 1нтегрованост1 та значного полшшення д1яльност1 ринкових 1нститут1в, оскшьки за протилежних умов Украïна буде все 61льше i 61льше ввдноситися до числа краïн з повшстю залежним розвитком, в як1й р1вень соц1альних протир1ч буде нагромаджуватися. Мова мае йти про створення умов для ефективного i динам1чного економ1чного зростання, що базуеться на швестищях та шновац1ях, як1 забезпечать структурно-технолопчну модерн1зац1ю вiтчизняноï' економ1ки та стабшьне пвдвищення добробуту громадян Украïни.
Розглянемо основш доступш в Укра"ш eKOHOMÎ4HÎ шструменти виконання завдань розвитку нацюнально" економiки в глобальному середовища
1НСТРУМЕНТ 1. ВНУТР1ШНС ПОЛ1ТИКО-ЕКОНОМ1ЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. Для забезпечення зростання i розвитку украшсько" економiки, ïï спокою, сталостi та перспективи необхщно створити внутрiшнe пол^ико-економiчне середовище: по-перше, для ефективного регулювання факторiв глобального середовища та усунення проблемних чинникiв, якi можуть визначати стратегш нацiональноï економiки; по-друге, для ефективного регулювання стратепчних факторiв розвитку нацiональноï економiки Украïни з урахуванням ïx ефективноï адаптаци до глобального економiчного середовища.
1НСТРУМЕНТ 2. ПР1ОРИТЕТН1 В1ДНОСИНИ. Враховуючи перераxованi основнi характеристики розвитку св^ово" економiки, зовнiшньоекономiчнi стратеги Украши мають орieнтуватися на прiоритетний розвиток економiчниx вiдносин, з найбiльш динамiчними крашами та регiонами свiту - насамперед потенцшними лiдерами свiтовоï економши
1НСТРУМЕНТ 3. СПЕЦ1АЛ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ ТА ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧШСТЬ ВИРОБНИЧОГО ФАКТОРУ. Переxiд вщ мiжнародноï спецiалiзацiï на низько технолопчних товарах i послугах, якi втшюють в собi незначну додану варткть, до спецiалiзацiï на середньо - та високотехнолопчних видах виробництва. Об'ектами мiжнародноï спецiалiзацiï могли би стати насамперед галузi ракетно-космiчноï теxнiки, енергомашинобудування, нових матерiалiв iз заданими властивостями, мжроелектрошки, комп'ютерних та iнженерниx послуг, бiотеxнологiй, нових методiв отримання енерги та виробництво енергозберiгаючого обладнання, впровадження теxнологiй екологiчного менеджменту та охорони довкшля.
1НСТРУМЕНТ 4. РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я ШПОРТНО-ЕКСПОРТНО1' СТРУКТУРИ. Реструктуризацiя iмпорту-експорту за рахунок його концентрацп на товарах i послугах, яю втiлюють передовi свiтовi теxнологiï - iз вiдповiдним вщносним зменшенням iмпорту стандартизованих видiв товарiв i послуг, якi Украша здатна самостшно виробляти на належному рiвнi ефективностi - за рахунок ïx прогресуючого замiщення конкурентоспроможними украïнськими
товарами та послугами, яю виробляються самостшно або в кооперацп з провщними св1товими виробниками.
1НСТРУМЕНТ 5. БАЛАНС ТА СУВЕРЕНН1СТЬ 1НТЕРЕС1В У ТНК.
Розвиток двосторонньо! транснащонал1зацп виробництва - замють нишшньо! тенденцп до одностороннього пщпорядкування окремих галузей укра1нсько1 економжи закордонним ТНК, впровадження мехашзм1в захисту нац1онально! економжи вщ негативних вплив1в ïx пол1тики, прюритетшсть формуванню власних ТНК.
1НСТРУМЕНТ 6. РЕГУЛЮВАННЯ I СТИМУЛЮВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ. Перехщ до цивiлiзованоï системи регулювання м1жнародних м1грацшних потоюв, насамперед стосовно вщтоку украïнськоï квалiфiкованоï робочоï сили та високоосв1чених фах1вщв за кордон, включаючи систему вщшкодування витрат держави на пщготовку фах1вщв, що виïжджають на роботу за кордон.
1НСТРУМЕНТ 7. КОНЦЕПЦ1Я НАЦЮНАЛЬНО!' ЕКОНОМ1КИ ТА 1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ КЛ1МАТ. Прийняти довгострокову концепцш структурноï перебудови нацiональноï економжи та цшеспрямовано формувати швестицшний кл1мат, у рамках якого був би економ1чно доцшьний перет1к катталу у бшьш перспективш i стратепчно вигщш види економiчноï д1яльност1. 1нвестицшний мехашзм, зокрема, повинен передбачати комплекс державних заход1в, у т.ч. здшснюваних через спещально уповноважеш державш оргашзацп або дшч1 за дорученням держави недержавш структури (недержавш агентства розвитку б1знесу; шститути фшансування прюритетних економ1чних заход1в; iнституцiï страхування економ1чних операцш тощо).
1НСТРУМЕНТ 8. КОНЦЕПЦ1Я ЗОВШШНЬО!' ЕКОНОМ1КИ ТА БАНК1ВСЬКИЙ КЛ1МАТ. Ефективна грошова пол1тика НБУ; створення i функщонування фшансових шституцш земельноï шотеки; прогресуюче зниження реальних процентних ставок по кредитах для сфер внутр1шнього б1знесу й зовнiшньоекономiчноï д1яльност1, з метою: по-перше, забезпечення дов1ри до гривш, збшьшення кошика валют прив'язки гривш; по-друге, шотечне кредитування аграрного та шших сектор1в економжи пщ заставу землц по-трете, бшьш ефективноï концентрацiï фшансових кошт1в для здшснення кредитування закордонних споживач1в украïнськоï продукци; по-четверте, створення сучасноï системи страхування кредиив i зовшшньоеконом1чних ризиюв для експорту кашталомютких товар1в; по-п'яте, економ1чш, в т.ч. податков1 стимули, податкове кредитування 1мпорту швестицшного устаткування для створення технолопчно досконалих виробництв; по-шосте, тимчасове пщвищення тарифного захисту освоення нових, технолопчноемних виробництв; по-сьоме, надання державою безкоштовних техшко-економ1чних консультацш та шформацшного забезпечення розгортання експортоор1ентованих високотехнолопчних виробництв, освоення нових зовшшньоеконом1чних ринюв.
Основт узагальнення i висновки. Зовшшньоеконом1чна складова регулювання вщтворення економжо-еколопчного потенщалу краïни буде позитивною для нацiональноï економжи за таких умов: 1) досягатиметься переважання експорту над 1мпортом (тобто чистий експорт буде додатшм); 2) зростатиме частка доход1в вщ зовнiшньоекономiчноï д1яльност1 у сукупних
витратах суспшьно! економжи; 3) процеси, пов'язаш з регулюванням експортно-1мпортних вщносин (участь суб'екив економши у зовн1шньоеконом1чн1й д1яльност1; формування податкового кодексу; встановлення митних процедур; облж витрат експорту та 1мпорту i т.д.) будуть контролюватися двохсторонньо: а) з одного боку, урядовими структурами та шститущями; б) з другого боку, громадсьюстю, уособленням яко! у розвинених демокраиях е "тдприемницький ком1тет", "податковий ком1тет", "податковий суд" або шш1 форми громадянських шституцш; 4) кр1м традицшних ор1ентир1в, Укра!на може вийти за 1снуюч1 меж1 сво!х виробничих можливостей, в раз1 нарощування кшькост i вдосконалення якост сировинного, економ1чного, еколопчного та сощального потенщалу. Вщ того, чи стане ефективною укра!нська зовн1шньоеконом1чна д1яльн1сть, залежатиме, чи буде бшьше кошт1в надходити до бюджету, чи буде бшьше кошт1в у покупщв i продавщв, чи буде стимулюватися розвиток укра!нсько! економжи i чи будуть формуватися сощально-ринков1 i демократичш суспшьш фактори людського розвитку.
Теоретико-методолопчними шструментами ощнювання економ1чного ефекту вщ членства в СОТ можуть бути: по-перше, емтричний анал1з економжо-статистичних показниюв, як ощнка зовшшньоеконом1чного досвщу; по-друге, дослщження впливу участ Укра!ни у СОТ на прирют ВВП та темтв припливу шоземних швестицш; а по-трете, розробка економшо-математичних моделей: 1) математичне моделювання сощально-економ1чно! системи; 2) моделювання процеав суспшьного вщтворення; 3) моделювання процеав економ1чного зростання; 4) моделювання процеав ефективного використання виробничого потенщалу; 5) моделювання та оптим1защя ризику в економщц 6) формування штегрованих шформацшних баз даних за результатами статистичних спостережень тощо.
Нами визначено нацюнальш прюритети: 1) приведено категор1альний перелж ключових стратепчних завдань розвитку нацюнально! економжи в глобальному середовищц 2) сформульовано економ1чн1 шструменти виконання завдань розвитку нацюнально! економши в глобальному середовища Вибудовування економ1чно! стратеги розвитку нацюнально! економши повинно базуватися на таких принципових положеннях: 1) формування науково-обгрунтованих стратепчних ор1ентир1в розвитку, з урахуванням досвщу розвинутих кра!н, е об'ективною умовою; 2) розвиток укра!нсько! економжи мае спиратися на специф1ку 1 спещал!защю нацюнального народного господарства; 3) в уряд! Укра!ни потр!бш лiдери, як1 б спов!дували лiдерську пол!тику; 4) стратегiя економ!чного розвитку мае бути розроблена з урахуванням економ!чних iнтересiв уах сощальних груп даного суспшьства.
Формула економ!чно! устшност при формуванш стратегiчних ор!ентир!в розвитку нацюнально! економiки звучить так: "сильнорозвинута нацюнальна економiка, це сильнокерована кра!на". "Сильнокерована кра!на" - це ствпраця з опонентами та опозищею, вшьний розвиток пщприемницько! шщативи, виршення сощальних програм, обмеження монополютично! економжи i сприяння конкурентнiй економiцi. Укра!нському уряду слщ змшити мотивацш "пол^икування" на мотивацш економiчного розвитку, широко задшючи при цьому iнтелект [ прогресивнi пол!тичш змши.
Л1тература
1. 1нтернетресурс: http://www.uspishnaukraina.com.ua/strategy/60/240(242,258. 260-264.268-269.270-273).html.
2. 1нтернетресурс: http://www.uf.org.ua/news/550/.
3. Пунько Б.М. М1жнародний шститут суспшьства i економши довкшля: всеукра!нська наук. конф. "Осв1та як фактор нацюнально! безпеки" / Б.М. Пунько // Академ1я мунщипального управлшня, 20 грудня 2002 р. - К., 2002. - С. 45-55.
4. Пунько Б.М. Стратепчш ор1ентири розвитку нацюнально! економжи в глобальному середовищ1 // Стратепя розвитку Укра!ни (економша, соцюлопя, право): наук. журн. / Б.М. Пунько. - К.: НАУ, 2011. - С. 47-55.
Summary
It is Formulated organizationally instituciyniy mechanism and it is schematically interpreted objective-factor algorithm of lining up economic strategy of the Ukrainian government in relation to implementation of tasks development of national economy. Generalized and the present is systematized scientifically "programmatic creation" on lifted issue: the main factors of global environment and factors which can determine strategy of national economy of Ukraine are formulated; the main strategic factors of development of national economy of Ukraine are selected taking into account their effective adaptation to the global economic environment. On this basis the category list of key strategic tasks development of national economy is resulted in a global environment.
Organizationally instituciyniy mechanism, objective-factor algorithm, economic strategy of the Ukrainian government, main strategic factors and task development, national economy.
Рецензент - д.ф-м.н., проф. Фшевич П.В.
