CC BY
44
2. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенл1 Л. Брю. Мжроекономша : навч. noci6. - Льв1в : Вид-во "Просвгга", 1999. - 649 с.
3. Скибшська З.М. Економша та управдшня тдприемством : навч. noci6. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол^ехшка", 2005. - 135 с.
4. Черевко Г.В., Горбонос Ф.В., 1ваницька Г.В., Павленчик Н.Ф. Економша пщ-приемства : навч. noci6. - Льв1в : Вид-во "Anpiopi", 2004. - 381 с.
5. Крайник О.П., Барвшська G.C. Економша пщприемства : навч. поаб. - Льв1в : Вид-во "1нтелект-Захщ", 2003. - 203 с.
УДК338.2 (477) Асист. 1.П. Онуфрик; студ. А.Я. Табачук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ, СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА УКРА1НСЬК1 РЕАЛ11
Розглянуто типи економ1чного зростання. За допомогою ресурсно! складово! виробництва вщображаеться ситуащя в Укрш'ш з анал1зом можливостей переходу до сталого розвитку. Встановлено, що ринок не враховуе так зваш зовшшш ефекти, шкоду завдану довкшлю. Завдання держави сприяти 1хньому пом'якшенню, що автоматично забере у пщприемства частину приросту продукцп на подолання зовшшньо-го ефекту. Багатоукладшсть нашо! економши просто зводить нашвець вс теоретичш положення як економ1чного зростання, так i сталого розвитку.
Assist. I.P. Onufryk; stud. A. Ya. Tabachuk - NUFWT of Ukraine, L'viv Economic growth, sustainable development and Ukrainian reality
Types of economic growth are considered in the article. By means of resource constituent of production are representing the situation in Ukraine including analysis of transfer to sustainable development. It is set that a market does not take into account the so-called external effects, harm inflicted an environment. Task of the state to be instrumental in their softening which automatically will take away in enterprises part of increase of products on overcoming of external effect. Bagatoukladnist' of our economy simply takes on it is not all theoretical positions both economic growth and permanent development.
Економ1чне зростання е одшею з найважливших сусшльних проблем, до яко! постшно звернута найпильшша увага економ1ст1в i пол1тиюв. Саме темпи економ1чного зростання визначають динамжу економ1чного розвитку кра1ни, 11 авторитет на м1жнароднш ареш й юторичш перспективи [1].
Характерною ознакою минулого стол1ття було нестримне прагнення людства до забезпечення економ1чного та технолопчного розвитку. Устх ви-значався переважно зростанням валового внутршнього продукту. Вважало-ся, що це автоматично приведе до добробуту i значного тдвищення р1вня життя людей.
Блискуча зовшштсть прогресу майже завжди забезпечувалася внасль док нещадно! експлуатаци та збщнення навколишнього середовища, експан-Ыею "закону джунгл1в" - хто сильшший, той i виживе. По сут1, так нероз-дшьш сфери, як економжа, довкшля та суспшьш шститути, функцюнували 1зольовано одна вщ одно!. Почала руйнуватися сама природна основа юну-вання i внутршнього св1ту людини. Сусшльство такого типу фактично жило завдяки майбутшм поколшням. Як наслщок, наприкшщ ХХ - на початку XXI ст. св1т зштовхнувся з глобальними еколопчними проблемами, збщ-
Рис. 1. Головш компоненти концепци сталогорозвитку сусптьства [3]
ненням бшьшосл населення земно! кул^ деградащею морал^ наростанням регюнальних i мiжетнiчних кoнфлiктiв, тероризмом.
Щ обставини примусили прогресивну мiжнapoдну гро-мaдськiсть та вiдoмi недержавш мiжнapoднi оргашзаци, тaкi як Римський клуб (i3 його знаменитою працею мМежi зростання"), Мiжнapoдний шститут прикладного системного aнaлiзу (IIASA, Люксембург, Австpiя), Мiжнapoд-ну федеращю iнститутiв перспек-тивних дoслiджень та шш^ запо-чаткувати новий шдхщ до подо-лання зазначених глобальних проблем, який отримав назву - концепщя сталого розвитку (sustainable development). Вш значною мipoю став продовжен-ням концепци ноосфери, яку сформулював aкaдемiкoм В. Вернадський ще в пеpшiй пoлoвинi ХХ ст. Суть його полягае в обов'язковш узгодженост еко-нoмiчнoгo, екoлoгiчнoгo та людського розвитку так, щоб вщ пoкoлiння до по-кoлiння не зменшувалися якiсть i безпека життя людей, не пoгipшувaвся стан довкшля, а вiдбувaвся сoцiaльний прогрес, який визнае потреби кожно! лю-дини [2].
Сощум-економжа - справедливий - пoтpiбнo задовольнити елемен-тapнi потреби вшх людей i всiм надати змогу pеaлiзувaти сво! нади на щасли-ве життя. Без цього сталий i довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення еколопчних та iнших катастроф - злид-нi, якi стали у свт звичайним явищем.
Економжа-довкшля - життездатний - обмеження, як нaявнi в гaлузi експлуатацп природних ресурЫв, вiднoснi. Вони пoв,язaнi з сучасним piвнем технiки та сощально! оргашзаци, а також iз здатшстю бioсфеpи до самовщ-новлення. Пoтpiбнo погодити стан життя тих, хто користуеться нaдмipними засобами (грошовими та мaтеpiaльними), з екoлoгiчними можливостями пла-нети, зокрема вiднoснo використання енерги [4].
Сoцiум-дoвкiлля - зносний - обсяги й темпи росту населення повинш бути погоджеш з виробничим потенщалом глобально! екосистеми Землi, що змiнюеться. Стiйкий - це "золота середина" у тpiaдi економша-сощум-довкш-ля. Людство повинне надати poзвиткoвi сталого i довготривалого характеру, для того, щоб вш вiдпoвiдaв потребам людей, що живуть тепер, не втрачаючи при цьому можливост майбутшм поколшням задовольняти сво! потреби.
У контекст сказаного, принципове i фундаментальне значення мала Конференщя ООН з питань навколишнього середовища i розвитку, яка вщбу-лася 1992 р. в м. Pio-де-Жанейро (Бpaзилiя). Потреба переходу на модель сталого розвитку вЫх кра!н свiту об'ективно зумовлена демoгpaфiчним "вибу-хом", сучасною науково-техшчною pевoлюцiею, а також нинiшнiм кризовим станом земно! бюсфери, вагомим зниженням !! вiднoвлювaльних, вщтворю-
вальних i асимшяцшних можливостей внаслiдок надмiрних антропотехноген-них навантажень на природу. Проте на сьогодш економiчне зростання у разi дотримання основних засад сталого розвитку не може вщбуватись без науко-во-технiчного прогресу, адже це - нонсенс. Оскшьки без запровадження но-вiтнiх енерго- та ресурсоощадних технологiй ця мета е нездшсненною. У таких сво1х твердженнях спираемось на модель економiчного зростання Р. Со-лоу, яка е вщправною точкою усiх сучасних дослщжень iз цiеï проблематики. Ця модель дослщжуе вплив на економiчне зростання заощаджень, збшьшен-ня населення i технолопчного прогресу. З моделi Солоу випливае, що темпи зростання населення е важливим чинником рiвня життя. Чим вищий темп зростання населення, тим нижчий обсяг продукци на пращвника. У довготри-валому перiодi зростання цього обсягу та шдвищення життевого рiвня забез-печуе тшьки науково-технiчний прогрес [5].
1накше кажучи, сталий розвиток - це насамперед економiчне зростання, за якого ефективно виршують найважливiшi проблеми життезабезпечен-ня суспiльства без виснаження, деградаци та забруднення довкiлля. Щодо Украши, то перспективи ïï економiчного зростання у дотриманш основних засад сталого розвитку е досить захмареними (принаймш ощнюючи сьогоднi наявний стан справ).
Основою конкурентоспроможност економiки Украïни, чи точшше ви-живання, залишаються традицшш чинники, пов,язанi з використанням недоза-вантажених виробничих потужностей, сприятливою свгговою кон'юнктурою на базовi низько- та середньотехнолопчш категорiï товарного експорту Украши, вщносно дешевою ресурсною базою, низькою вартiстю робочо!" сили [6].
Попри щ тривожнi тенденци, украшська влада пiдпорядковуе свою пол^ику тiльки завданням економiчного зростання, що заохочуе марнотрат-не споживання природних ресурЫв, забруднення довкiлля та iмпорт енерго-носiïв. За даними Свггового банку, енергоефективнiсть економiки Украши, тобто виробництво ВВП (вираженого через паритети кушвельно1" спромож-ностi) на одиницю спожито!" енергiï, у 2007 р. була нижчою за вщповщний показник Польшд - у 2,5 раза, США та Китаю - в 3 рази, а Япони - у 4,5 раза.
Посилилася структурна деформащя промисловост Украши: загалом, порiвняно з 1991 р. у структурi промислового виробництва Украши рiзко зросла частка сировинно- та енергомютких i водночас найбшьших забрудню-вачiв довкшля галузей промисловостi - гiрничо-металургiйноï, паливно-енер-гетично1', хiмiчноï i нафтохiмiчноï - з 23 % у 1991 р. до близько 60 % у 20072008 рр.
До того ж, сформувалась яскраво виражена сировинна й низькотехно-лопчна спрямовашсть експорту, що ютотно знижуе його ефектившсть, вщ-бувся занепад високотехнолопчних галузей промисловостi. Частка матерь ало- та енергомiстких галузей в украшському експортi сягнула понад 60 %, причому понад 40 % вщ усього експорту припадае на продукщю одше1' галу-зi - чорно1' металургiï. Отож, промислове зростання в Укра1'ш останнiми роками було низько!' якост й створило загрозу самодостатнього зростання важких
. *
галузей промисловост1, зокрема застаршо! прничо-металургшно! галуз1 . Водночас висока платоспроможшсть цих галузей завдяки тимчасовш експор-тнш кон'юнктур1 спричиняла перерозподш на !хню користь сировинних 1 фь нансових ресурЫв 1 поличного впливу, що ютотно стримуе розвиток нащ-онально! економши, ор1ентовано! на внутршнш ринок [7].
Отже, укра!нська промисловють вкрай потребуе глибоко! технолопч-но! модершзаци, зокрема ресурсоефективних технологш, систем еколопчно чистого та безпечного виробництва, а також ефективного менеджменту у ви-користанш природних ресурЫв та охорош довкшля. На жаль, бшьшють великих шдприемщв переймаються переважно боротьбою з конкурентами за контроль над застаршою промисловою базою та 11 експлуатащею для отримання швидких надприбутюв, а стратепчне довготермшове планування та перспек-тивний розвиток виходять за меж1 !хшх прюритет1в.
У промисловост Укра!ни збер1галися стшю диспропорций як ютотно обмежують перспективи 11 зростання у довготермшовш перспектив^ форму-ючи значш ризики й обмеження щодо змщнення конкурентоспроможност економжи. Такими ризиками е:
• нестача ютотних 1нновацш та оновлення технологш, як могли б стати руш-ями економ1чного зростання на тдгрунп яшсного покращення конкурентос-проможност економши [1];
• повшьтсть покращення технолопчно! структури промислового виробниц-тва, збереження неефективно! структури промислового виробництва, з пере-важанням нижчих технолопчних уклад1в;
• високий р1вень зношеност основних засоб1в, який становить 50-70 %, тод1 як наявна амортизащйна полгтика закршлюе тенденцп до зниження 1нвести-щйно-1нновацшного потенциалу кра!ни;
• регресивтсть структури швестицшно! д1яльност1 в промисловостг динамша швестицшних процес1в слабко корелюе з потребами реального сектору еко-номжи в шновацшних технолопях 1 матер1алах. Значною м1рою за рахунок швестицш збер1гаеться низькотехнолопчна структура промислового виробництва, оскшьки левова частка 1нвестицш надходить у галуз1 Ш-1У уклад1в, зокрема добувну иромисловють, виробництво харчових продукпв, металур-гшне виробництво, виробництво електроенергп, газу та води, а частка найбшьш шновацшно активних виробництв становить менше 15 % [8];
• Попршення квал1ф1кащйно! структури зайнятих у промисловому виробництва поточна структура виробництва продукци переробно! промисловост зу-мовлюе повшьтсть яшсного ввдтворення робочо! сили та тдвищення 11 ква-л1ф1кацп - адже на галуз1, як для виробництва продукци залучають низькок-вал1ф1ковану робочу силу та пращвнишв середнього р1вня квал1ф1каци, при-падае 1 понад три чверт швестицш переробно! промисловост [9].
Вщтак поточш тенденцп економ1чно! динамжи в Укра!ш свщчать про посилення технолопчно! несумюносп укра!нсько! економжи з розвиненими кра!нами, що збер1гае за Укра!ною у м1жнародному подш пращ роль поста-чальника продукци первинного оброблення з низьким вмютом додано! вартос-т1. Повшьтсть яюсних зрушень у динамщ розвитку промисловост Укра!ни
* Близько 50% виробництв з виплавки стал1 в Укра!ш використовують арха!чний мартешвський процес, винайдений майже 150 рок1в тому ще у 1860-х роках, тод1 як в середньому в свт - лише 20% виробництв, а в £С, США 1 Япони вш не використовуеться взагал1
обмежуе структуры та функцiональнi змiни в нащональнш економiцi, спрямо-ванi на шдвищення 11 конкурентоспроможностi на основi технолопчно! модер-тзаци, вiдтак - перехщ до ново! якостi економiчного розвитку кра!ни.
Аналiз змiн мiжнародних позицш конкурентоспроможностi укра!нсь-ко! економiки за 2001-2007 рр.,зроблений на основi доповщей мГлобальнi огляди конкурентоспроможностiм ("01оЬа1 СошреййуепевБ") за цi роки, показуе неоднозначш результати.
Табл. 1. Змша позицш Украти за конкурентоспроможшстю _еконолики серед шших крат_
Рiк Мшце в мiжнародному рейтингу за шдексом зростання конкурен-тоспроможносп Мiсце в мiжнародному рейтингу за iндексом глобально! конкурентос-проможностi
2001 69-те - серед 75 кра!н -
2002 77-ме - серед 80 кра!н -
2003 84-те - серед 102 кра!н -
2004 86-те - серед 104 кра!н -
2005 84-те - серед 117 кра!н -
2006 - 78-ме - серед 125 кра!н
2007 - 73-те - серед 131 кра!ни
Примггно, що Укра!на, попри економiчне зростання з 2000 р., втрати-ла в наступнi два роки сво! конкурентнi переваги й спустилася на iерархiчнiй драбинi глобально! конкурентоспроможносп. До речi, у 2004 р. результат Ук-ра!ни (86-те - серед 104 кра!н за показником ОС1) був останнiм серед кра!н Свропи, навiть зважаючи на збшьшення кiлькостi кра!н, охоплених рейтинго-вим ранжируванням [10, с. 14-15].
Водночас в укра!нському сусшльсга поступово формуеться потреба в полггищ, що оргашчно поеднае прагнення полiтичноi та економ1чно! свобо-ди, соцiальноi справедливостi та еколопчно! безпеки. Стратегiчним завдан-ням нашо! влади мае стати формування екосощально! ринково! економiки, спрямовано! на забезпечення добробуту вЫх членiв суспшьства пiд час дот-римання балансу економiчних, екологiчних i соцiальних чинниюв [11]. Це можливо передусiм за допомогою ново! економiчноi полiтики - запроваджен-ня оподаткування ресурсопотокiв i принципу "менше оподатковувати корис-не i бажане (робочi мiсця й доходи) й бiльше оподатковувати небажане i шкiдливе (споживання ресурсiв й забруднення)".
На думку багатьох укра!нських експертiв та окремих далекоглядних промисловщв, така реформа в системi оподаткування е ледь не единою стра-тепею, що дасть змогу одночасно:
• ефективно зб1льшувати зарплату в процеш економ1чного розвитку;
• залучати iнвестицii' в технолопчт iнновацii' [12];
• зменшити витрати енергоносив та шших природних ресурсiв через;
• зменшення енерго- та матерiалоемностi виробництва;
• здiйснити ефективну структурну перебудову промисловостц
• зменшити шкiдливi викиди i забруднення природного довкшля;
• зменшити залежтсть вiд iмпорту енергоносйв, полiпшити торговельний баланс та тдвищити нацiональну безпеку кра!ни.
Здатшсть нацюнального бiзнесу знайти адекватний баланс мiж отри-манням прибутку, соцiальною справедливою i збереженням довкiлля буде одним iз вирiшальних чинникiв для усшшного переходу до сталого розвитку Украши. При цьому дороговказом для бiзнесу мае стати той факт, що в су-часному свiтi крашд ресурснi та екологiчнi показники тдвишують конкурен-тоспроможнiсть бiзнесу на свгговому ринку.
Розглянемо ресурсну складову забезпечення конкурентоспроможност украшського виробника та паралельно проаналiзуемо шляхи досягнення еко-номiчного зростання згiдно з концепцiею сталого розвитку.
Основна мета дiяльностi тдприемства в ринкових умовах - максимь зацiя прибутку. Проаналiзуемо 11 на основi теори попиту на економiчнi ресур-си. Згiдно з щею теорiею, прибуток максимiзуеться, коли ГДР = ГВР i ця рiв-нiсть показуе оптимальне залучення економiчного ресурсу, де ГДР - гранична дохщтсть ресурсу; ГВР - граничт витрати ресурсу. Вiдповiдно на ринку ресуршв вони формують попит i пропозицiю на ресурс.
ГДР = ГП х ЦПрод,
де: ГП - граничний продукт ресурсу; або кшьюсть продукцй, виготовлена завдяки залученню додатково! одиницi ресурсу; Цпрод - щна продукци, за умови, що шдприемство функцiонуе на ринку досконало! конкуренци.
ГВР = ТТ
1 Мресурсу■>
де Цресурсу - цiна ресурсу, за умови його придбання на конкурентному ринку.
Якщо йдеться про ГДР, то розглядають двi складовi - ресурсовiддача i те, чого вартуе готова продукщя на ринку. Граничний продукт тдприемство може змшювати самостiйно через новi технологи або вдосконалення дiючих. Цiна продукци формуеться на ринку - це зовтшнш чинник. Граничш витрати ресурсу для тдприемства формуються на ринку ресурЫв або на них ютот-ний вплив може мати держава, через врегулювання 1хньо1 цiни.
На основi згадано! теори розглянемо рiзнi типи економiчного зростання, як вiдображено на рис. 2. Екстенсивне зростання - рют попиту на ресурс, який залежить вiд попиту на продукщю за незмiнних технологш виробниц-тва. 1нтенсивне зростання - за обмеженост ресурсiв, !хня щна зростае i вони перемiшуються у галузi з вищим технологiчним рiвнем, тобто у вищий тех-нолопчний уклад.
К|.пьк1сть ресурсу Юшьистъ ресурсу Кшькють ресурсу
Рис. 2. Типи зростання згiдно з теорieю попиту на економiчнiресурси
Псевдозростання на фош низькоï ресурсовiддачi, за сприятливоï рин-ковоï кон'юнктури завдяки вщноснш дешевизнi ресурсiв, через дотування ïx-нiх цiн державою на фош недозавантаженост виробничих потужностей зу-мовлюе зниження граничного продукту ресурсу, що вкрай знижуе ресурсо-вщдачу економжи на застарiлiй технологiчнiй базi.
Отже, з економiчних позицiй перехiд до сталого розвитку означае на-рощування стимулiв до ресурсоефективностi у сферi виробництва, тобто його iнтенсифiкацiю за допомогою НТП i врахування шкоди завданоï довкiллю.
На основi рiвностi ГДР i ГВР ринкова економжа виконуе одну iз сво1х функцш - алокацiйну, тобто спрямуе ресурси туди, де вщ них отримуеться найбiльша вiддача. Надмiрне втручання держави, зокрема на ресурсному ринку, пересовуе цю рiвновагу у бж збiльшення випуску продукци низькотехно-лопчних галузей i нерацiонального використання ресурЫв.
Крiм цього, ринок не враховуе так зваш зовнiшнi ефекти, шкоду завда-ну довкiллю. Тут завдання держави сприяти 1хньому пом'якшенню, що автоматично забере у шдприемства частину приросту продукци на подолання зов-нiшнього ефекту. Багатоукладнiсть нашоï економiки просто зводить нанiвець вс теоретичнi положення як економiчного зростання, так i сталого розвитку.
Лггература
1. Захарш С. Стимулювання шновацшно1 активност корпоративних структур // Економка Украши. - 2006. - № 8. - С. 41-48.
2. Згуровський М. Украша у глобальних вим1рах сталого розвитку // Дзеркало тижня. -
2006. - № 19. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/ 3000/3100/53397.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia.org/wiki/Сталий_розви-
ток.
4. Сфремов О. Сталий чи гармоншний (з екосистемою) розвиток - чому вщдати перевагу? // Економка Украши. - 2008. - № 2. - С. 83-88.
5. Петровська О.С. Сучасна модель економ1чного розвитку нацюнально1 економки // Еко-ном1чна Теор1я. - 2008. - № 1. - С. 30-40.
6. Попова В., Попов В. Реали та перспективи економ1чного зростання в Украш // Економка Украши. - 2005. - № 6. - С. 23-29.
7. Шумило I. Якою е правда про економ1чне зростання в Украш? // Дзеркало тижня. -
2007. - № 19. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/ 2000/2020/59278.
8. Геець В.М. Перспективи розвитку економки Украши та можливий вплив на нього шновацшних фактор1в // Наука та наукознавство. - 2006. - № 3. - С. 24-28.
9. Вовканич С., Сем1в Л. Людський та штелекгуальний каттали в економщ знань // Вюник НАН Украши. - 2008. - № 3. - С. 13-23.
10. Данилишин Б., Веклич О. Украша в шжнародних рейтингах сталого розвитку // Економка Украши. - 2008. - № 7. - С. 13-23.
11. Корншчук Л. Економ1чне зростання та сталий розвиток // Економка Украши. -
2008. - № 4. - С. 82-90.
12. Рибак С., Лазерник Л. Фшансов1 аспекти економ1чного зростання в Украш // Економка Украши. - 2007. - № 3. - С. 22-32._
УДК 330.117 Здобувач О.Б. Остська - Rbeiecbm КА
ТЕОРЕТИЧН1 КОНЦЕПЦП СОЦ1АЛЬНОГО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Дослщжено еволющю погляд1в на сощальне ринкове господарство в свгтовш економ1чнш наущ. Проанал1зовано внесок украшських економют1в у концепщю свь тового ринкового господарства. Запропоновано визначення поняття "сощальна ринкова економка".
