CC BY
24
ми здшснення бюджетних асигнувань i кредитування бюджету, планування показникiв доходiв i видатюв за штатами i контингентами за сво!м 3MiCTOM не вiдповiдають ринковим критерiям здiйснення бюджетно! полiтики. Передба-ченi Бюджетним кодексом Укра!ни вщ 08.07.2010 р. шляхи подолання зазна-чених суперечностей мають Грунтуватися на всебiчному врахуваннi всiх об'ективних характеристик поняття "мiсцевi бюджети", вивченнi концепту-альних наукових пiдходiв та сфери практичного застосування механiзмiв формування та використання фшансових фондiв мiсцевого самоврядування.
Висновки. Узагальнюючи викладене, необхiдно зазначити, що мiсцевi бюджети е сукупшстю розподiльчих i перерозподiльчих вiдносин щодо формування та використання територiального централiзованого фонду грошових коштiв. 1хнш розвиток в Укра!ш охоплюе кшька етатв, виокремленню яких сприяли певш соцiально-економiчнi передумови. Сучасна система мюцевого бюджетування використовуе теоретико-концептуальну базу функцюнування бюджетiв низового рiвня управлшня, яку сформували економiстами за часiв командно-адмшютративно! економiки. Водночас iстотного вдосконалення потребуе сучасна бюджетна система Укра!ни, яка за окремими показниками не вщповщае ринковим критерiям здiйснення бюджетно! полиики.
Л1тература
1. Гапонюк М.А. Мюцев1 фшанси : навч.-метод. поабн. [для самост. вивч.] / М.А. Гапо-нюк, В.П. Яцюта, А.е. Буряченко, А.А. Славкова. - К. : Изд-во КНЕУ, 2002. - 184 с.
2. Кириленко О.П. Мюцев1 бюджети Укра!ни (ютс^я, теор1я, практика) / О.П. Кириленко. - К. : Вид-во Н1ОС, 2000. - 384 с.
3. Сунцова О.О. М1сцев1 фшанси : навч. поабн. / О.О. Сунцова. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2005. - 560 с.
Корягин М.В. Этапы развития местных бюджетов в Украине
Рассмотрена сущность понятия "местные бюджеты". Выделены и охарактеризованы основные этапы развития местных бюджетов в Украине. Проанализированы особенности местного бюджетирования в условиях командно-административной и рыночной экономики.
Ключевые слова: местные бюджеты, бюджетная система, рыночная экономика, командно-административная экономика, этапы развития местных бюджетов.
Koryagin M.V. Stages of development of local budgets in Ukraine
The essence of notion "local budgets" is considered. The main stages of development of local budgets in Ukraine are outlined and described. The features of the local budgeting in a command-administrative and market economy are analyzed.
Keywords: local budgets, budget system, market economy, command-administrative economy, stages of development of local budgets._
УДК 338.242.4:339.137.2 (477) Доц. 1.М. Крупка, канд. екон. наук -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Розглянуто еволющю поглядiв на конкурентоспроможшсть економжи краши. Проаналiзовано втизняну економiчну пол^ику у сферi формування конкурентос-проможност держави, з'ясовано особливост сучасних конкурентних процеав у св>
т^ визначено прюритетш напрями державно! полiтики для шдвищення конкурентос-проможностi нацюнально! економжи Укра!ни.
Ключовi слова: конкурентоспроможнiсть, державне регулювання економiки, iнновацiйна модель розвитку, шновацшно-швестицшна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку св1това економь ка зазнае глибоких змш, причому глобальш процеси вдаграють системовиз-начальну роль щодо окремих нацюнальних економж, до тенденцш !хньо! взаемодл. Економ1чна глобал1защя, посилення м1жнародно! конкуренцп, трансформащя м1жнародних економ1чних вщносин визначають необхщнють формування нових шдход1в до забезпечення м1жнародно! конкурентоспро-можност нацюнальних економж. Тому концептуальш тдходи забезпечення м1жнародно! конкурентоспроможносп Укра!ни не можуть бути сформовани-ми без широкого врахування фактор1в глобатзацп та глобально! конкуренцп, що вимагае перегляду практики координацп функцш держави вщповщно до потреб забезпечення конкурентних позицш кра!ни. Сьогодш завдання держави в контексп сучасних науково-технолопчних передумов конкурентного розвитку вщкритих макроеконом1чних систем полягае передуим у визначен-ш шновацшно-швестицшних прюритепв розвитку.
Формування засад конкурентоспроможносп нацюнально! економжи в сучасних сощально-економ1чних умовах е необхщною складовою розвитку та передумовою штеграцп економ1ки Укра!ни до загальносвггового конкурентного середовища. Водночас тдвищення ступеня штегрованосп кра!н з р1зними р1внями сощально-економ1чного розвитку та конкурентними можли-востями виявило безл1ч чинниюв, як формують передумови конкурентос-проможносп нацюнальних економж, або становлять загрозу для не!. За таких умов цшком зрозумшими та об'ективно обумовленими е намагання кожно! з кра!н обрати оптимальш стратепю та тактику економ1чно! пол1тики, як спря-моваш на запоб1гання негативному впливу економ1чно! глобал1зацп на кон-курентоспроможнють нацюнальних економж та стимулювання зрушень щодо полшшення !хнього конкурентного становища у м1жнародних економ1ч-них вщносинах.
Водночас значне вщставання нацюнально! економжи Укра!ни за сво-!ми кшьюсними та яюсними параметрами не тшьки вщ розвинених кра!н свь ту, а й вщ окремих союзних республж посилюе актуальшсть дослщження проблеми з тдвищення конкурентоспроможносп в1тчизняно! економжи. Як засвщчуе досвщ кра!н, що розвиваються, глобал1защя насамперед несе пози-тивний ефект кра!нам, як мають вищий р1вень економ1чного розвитку, зали-шаючи шшим кра!нам мюце аутсайдер1в. Вщносно швидке залучення Укра-!ни до м1жнародного подшу пращ виявило нездатнють бшьшосп нацюналь-них виробниюв змагатися за зовшшш ринки та утримувати конкурентш по-зицп навпъ на внутршньому ринку, що призвело до негативних структурних зрушень в1тчизняного виробництва та експорту в напрям1 значного збшьшен-ня частки продукцп з низьким р1внем додано! вартосл та високою енерго-, матер1ало- та працемютюстю.
На думку м1жнародних експерпв, певна вщсталють у розвитку шсти-туцш в Укра!ш призводить до слабко! здатносп поглинання нових техноло-
гш, передових щей, атрибупв громадянського суспiльства, а виршення проблем розвитку впчизняно! економiки потребуе використання сучасних техно-логiй i створення дiевого мехашзму формування та реалiзацп урядових зав-дань. Отже, природним е зростання вщповщальносл держави щодо вироб-лення адекватно! програми дiй у напрямi змiцнення конкурентоспроможностi нацюнально! економiки на свгтовому ринку.
Анал1з основних дослщжень та публ1кац1й. Теоретичнi та методоло-гiчнi основи дослiдження i вимiрювання конкурентоспроможностi трапля-ються ще у працях А. Смгта, Д. Ржардо, Ф. Найта, Дж. Робiнсона, Й. Шумпе-тера, Е. Гекшера, Б. Олша. Реалiзацiю конкурентних переваг в умовах глоба-лiзацil викладено в працях М. Портера, Ж.-Ж. Ламбена, А. Томпсона, А. Стрикленда, М. Бруна та ш. З-помiж впчизняних дослiджень у цiй сферi потрiбно видiлити працi В. Александрово!, Я. Базилюка, Ю. Бажала, Я. Бе-лшсько!, В. Гальчинського, В. Гейця, В. Дергачово!, Я. Жалiло, Б. Кваснюка, I. Крючково!, М. Скрипниченка, Л. Федулово!, А. Фiлiпенка та ш. Разом з тим, недостатньо дослщженими залишаються проблеми з тдвищення мiжна-родно! конкурентоспроможностi нацюнально! економжи Укра!ни з урахуван-ням сучасних тенденцш розвитку свггогосподарсько! системи та факторiв економiчного зростання в контексп забезпечення ефективного використання ресурсiв в умовах глобалiзацil.
Метою роботи е системний аналiз економiчноl полiтики Укра!ни у сферi конкурентоспроможностi нацiонального господарства порiвняно з ш-шими кра!нами свiту, оцiнювання фактичного рiвня розвитку конкурентного середовища в Украш, а також розроблення пропозицш щодо шдвищення мiжнародноl конкурентоспроможностi кра!ни за умов активiзацп штегра-цiйних процесiв i посилення глобально! конкуренцп.
Виклад основного матер1алу. Попри широку вживанiсть поняття "конкурентоспроможнiсть", у наукових дослiдженнях дос немае його единого усталеного визначення. У захщнш економiчнiй лiтературi поширене "уш-версальне" тлумачення конкурентоспроможносп як здатностi кра!ни чи фiр-ми розробляти та виготовляти товари i послуги або вищо! якосп, або ж за щ-нами, значно нижчими порiвняно з конкурентами [6, с. 72]. Лопчним розвит-ком такого пiдходу е визначення конкурентоспроможносп нацюнально! еко-номiки як характеристики становища !! виробниюв на свгговому ринку. Од-нак конкурентоспроможшсть у реалiзацil конкретних видiв продукцп на одному з сегменпв свiтового ринку не може розглядатися як ознака конкурен-тоспроможностi нацюнально! економiки i навпаки - втрата окремих ринюв не повинна сприйматися як втрата нацюнальною економiкою рiвня !! конку-рентоспроможностi.
Водночас зазначимо, що конкурентоспроможнiсть будь-якого суб'екта ринкових вщносин i нацюнально! економiки загалом може бути визначена лише в процеш фактично! конкурентно! боротьби, тому питання змщнення конкурентоспроможностi потрiбно розглядати крiзь призму проблеми ефек-тивносп конкуренцп та конкурентних вiдносин [4, с. 11]. З огляду на це, на рiвнi свггово! економжи, як справедливо зауважуе Дж. Сакс, об'ектом конку -рентоспроможностi е вже не безпосередньо товар, а умови виробництва. Уче-
ний розглядае конкурентоспроможшсть як передyмовy та iнстрyмент сталого економiчного розвитку крaïни. Таким чином, конкурентоспроможнють кра-ïни визначають як здaтнiсть вiтчизняноï економiки конкyрyвaти з економжа-ми iнших держав за рiвнем ефективного використання нащональних ресур-сiв, пiдвищення ïï продуктивное^ й забезпечення на цiй основi високого та постiйно зростаючого рiвня життя населення [2, с. 814].
Берyчи до yвaги зазначене, вщповщальшсть за стан конкурентоспро-можностi нaцiонaльноï економiки, на нaшy думку, повинна нести держава (уряд). Ш належить головна роль у створеннi ефективного вггчизняного конкурентного середовища у сферi виробництва, визнaченнi змiстy та вaжелiв економiчноï полiтики, дотримання зобов'язань перед свгговими оргaнiзaцiями та крашами-партнерами, а отже, у зaстосyвaннi коригувальних мехaнiзмiв, здатних поглинати негaтивнi чинники внутршнього та зовнiшнього похо-дження i не допустити погiршення соцiaльно-економiчних пaрaметрiв розвитку крaïни [4, с. 13-15].
Водночас вплив держави (уряду), як зазначае М. Портер, е скорше непрямим. Однак його роль, на думку вченого, е доволi значущою у плат пе-редання та примноження сил детермшанпв нaцiонaльноï конкурентоспро-можностi. Уряд не може створювати конкyрентоспроможнi гaлyзi, це можуть зробити лише сaмi компанп. Стрaтегiчним напрямом держaвноï полiтики, з погляду М. Портера, мае бути створення такого середовища, у якому нащ-онaльнi фiрми зможуть тдвищувати своï конкyрентнi переваги. [7, с. 239]. Отже, ефективнють економiчноï политики держави, розподiл вaжелiв впливу значною мiрою впливають на мiжнaроднy конкурентоспроможнють краши, ïï позицiï на свгговому ринку. До речi, серед основних державних шетруменлв впливу необхiдно видшити: вaжелi бюджетно-подaтковоï, грошово-кредитноï та зовнiшньоекономiчноï полiтики.
Бюджетно-податкова полiтикa вiдiгрae важливе значення як для гене-рування стимyлiв, спрямованих на пiдвищення продуктивное^ нащонально-го виробництва та пращ, так i для формування економiчного середовища, сприятливого для розвитку конкурентних переваг нaцiонaльноï економiки. У довготермшовш перспективi забезпечення конкyрентоспроможностi нащ-онaльноï економiки досягаеться завдяки aктивнiй державнш полiтицi, що пе-редбачае, зокрема, спрямування бюджетних видaткiв на розвиток шфраструк-тури та людського катталу, податкове стимулювання заощаджень й внутрш-нiх iнвестицiй, заохочення та тдтримку iнновaцiй.
Численнi дослiдження з вивчення впливу бюджетних видатюв на ди-нaмiкy економiчного розвитку доводять, що для yспiшноï реaлiзaцiï цiлей держaвноï полiтики пiдвищення конкyрентоспроможностi нaцiонaльноï еко-номiки визначальним чинником е не стшьки абсолютний обсяг фiнaнсових ресуршв, який акумулюе бюджетна система, скшьки структура перерозподiлy бюджетних коштiв. У загальному виглядi дослiдники видiляють двi групи бюджетних видaткiв: 1) продуктивш - бюджетнi iнвестицiï або орieнтовaнi на збiльшення основного кaпiтaлy, або реaлiзaцiя яких веде до iстотних пози-тивних зовнiшнiх ефектiв. До них належать yei видатки, призначеш для розвитку фiзичноï шфраструктури (трaнспортноï мережi, мереж електропоста-
чання, водопостачання та водовщведення, зв'язку) та людсько! шфраструкту-ри (видатки на освпу та науку, частково на охорону здоров'я); 2) непродук-тивнi - видатки, спрямоваш на поточне споживання (виплату зарплати, спла-ту комунальних платежiв, надання поточних субсидiй тощо).
За даними Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни, частка iнвестицiй у загаль-ному обсязi видаткiв державного бюджету з кожним роком знижуеться, нап-риклад за 2007-2009 рр. - вщ 14,82 % до 4,3 %. Внаслiдок чого роль держави в швестицшному процесi (частка iнвестицiй в основний каттал, освоених за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджепв) знизилась з 15,2 % по 7,1 % за 2004-2009 рр., i дещо зросла лише у 2010 р. (9,2 %) [1]. Частка ж бю-джетних асигнувань на фiнансування науково-технiчних дослщжень е взагалi дуже низькою (у межах 1 % ВВП). Зважаючи на це, бюджетна система Укра-!ни залишаеться зорiентованою переважно на фшансування органiв державно! влади та об'екпв сощально! iнфраструктури за недоощнки вкладання коштiв у реальний сектор економiки. Останнi до того ж використовуються доволi неефективно. Водночас необхщно забезпечити категоричне виконання положень щодо спрямування принаймнi частини кошпв, отриманих вiд при-ватизацп державного майна, на шновацшне iнвестування державних тд-приемств, що мають стратепчне значення для економiки та безпеки держави.
Ще одним важелем державного регулювання е податкова полiтика, яка здатна тдвищити рiвень життя населення i водночас забезпечити сталий економiчний розвиток кра!ни, що веде до завоювання конкурентних позицш кра!ни на свгговому ринку. Нинi стимулювальне спрямування податюв в Ук-ра!ш використовуеться для тдтримки окремих галузей (наприклад, сшьсько-го господарства та ш.), окремих суб'ектiв господарювання (спецiальнi режи-ми для суб'ектiв малого тдприемництва) та окремих регiонiв (спецiальнi еко-номiчнi зони та вiльнi економiчнi зони для територiй, визнаних прюритетни-ми або депресивними, тобто такими, що потребують економiчного пожвав-лення). Проте, на думку експерпв, Укра!на використовуе недостатньо подат-кових механiзмiв стимулювання науково-технiчного прогресу, а п, якi дiють, е низькоефективними через непрозорють !хнього застосування. З огляду на те, що податкова система Укра!ни все-таки е чинником, який знижуе мiжна-родну конкурентоспроможнiсть впчизняно! економiки, сприяе зростанню тiньового сектору, поширенню корупцil та закрiпленню сощально! неспра-ведливостi в суспiльствi.
1ншим важелем державного регулювання, який доповнюе бюджетно-податковi, е грошово-кредитна та валютна полггака. Теоретичне дослiдження й аналiз практики реалiзацil цiеl полиики дав змогу систематизувати i виок-ремити низку важелiв, якi здатш прямо та опосередковано вплинути на конкурентоспроможшсть:
• управлшня курсом нацюнально1 валюти надае певн1 цшов1 сигнали [ е ваго-мим важелем впливу на розвиток ефективно! конкуренцИ, визначае варт1сть зовн1шн1х джерел фшансування швестицш та 1мпорту обладнання [ техноло-г1й. Занижений курс гривш п1дтримуе цгнову конкурентоспроможн1сть укра-!нських виробник1в на св1тових ринках, але дестимулюе !х до тдвищення якосп продукцИ. Насл1дками е домшування в структур1 експорту сировинно!
продукци, нестшка позищя украшських виробникiв на световому ринку i по-силення 1х пiдвладностi цiновiй конкуренцп. Низька прибутковгсть вироб-ництва тако1 продукцп посилюе диспаритетнiсть зовшшньо! торгiвлi та зву-жуе можливостi для фшансування шновацшних процесiв в Украшц
• реалiзацiя дисконтно1 полижи, що впливае на ршень вiдсоткових ставок в економщ, а вщтак - на доступшсть i цiну внутршнього фшансування швес-тицiйних процесiв. Переважна спрямованiсть регулювання обл1ково1 ставки на пiдтримання стабшьносп валютного курсу в окремих ситуащях може су-перечити необхiдностi стримування iнфляцiйних тенденцш та стимулювання економiчноl активностц
• управлшня золотовалютними резервами, достатш обсяги яких слугують гарантом для шоземних iнвесторiв, а доходи вщ ефективного управлшня якими можна спрямувати на реалiзацiю швестицшно-шновацшних цшей розвитку;
• регулювання руху капiталiв, приплив яких у формi прямих iноземних швес-тицiй мютить вагомий потенцiал прискорення процесш модершзацй та онов-лення вiтчизняного виробництва, розширюе доступ вiтчизняних виробникв до зовнштх джерел технологiчних та оргашзацшних шновацш, сприяе ш-теграци нашо1 крагни до технологiчних ланцюжкш;
• розбудова валютного ринку, ввд глибини, лжыдносп та шституцшно! зршос-11 якого залежать керованiсть валютного курсу та можливосп страхувати валюты ризики, що може вплинути на ршення iноземних iнвесторiв щодо ш-вестування в Укра1ну. Основним шструментом впливу на валютний курс в Украш залишаються валютнi штервенци, що вимагае забезпечення домшу-ючо1 ролi НБУ на валютному ринку.
У межах кредитно! полiтики важливими шструментами впливу на на-цiональну конкурентоспроможнють е пiльги для комерцiйних банюв, якi на-дають частину сво!х ресурсiв на кредитування високоефективних шнова-цiйно-iнвестицiйних процешв; процедури одержання банком дозволу на ку-пiвлю шоземно! валюти, отримання та оформлення кредита й iншi.
Отже, держава мае безлiч iнструментiв, за допомогою яких вона може змшювати рiвень конкурентоспроможносп не лише нацюнально! економiки загалом, а й окремих 11 прюритетних галузей. Проте використання окремих шструменпв без задiяння iнших чи !х узгодження не дасть змоги виршити рiзноманiтнi завдання ефективного економiчного регулювання та зростання конкурентоспроможносп нацюнально! економжи.
На жаль, Укра1т не вдалось реалiзувати стартовi можливостi тдви-щення нацюнально! конкурентоспроможностi повною мiрою, оскшьки сьогоднiшнiй структурний розвиток нацюнально! економжи не вiдповiдае су-часним викликам i найважливiшим загальносвiтовим тенденцiям. До того ж регуляторт механiзми, яю застосовують у сферi зовшшньо! економiчноl дь яльностi нашо! держави, деформують економiчне середовище, в якому доводиться працювати тдприемствам, внаслiдок чого стримуеться розвиток ек-спортного потенщалу кра!ни. Виправлення цих невiдповiдностей мае стати одним iз найголовнiших прюритепв економiчноl полiтики уряду. Водночас, на думку експерпв Свiтового банку, до таких передушм належать:
• складтсть адмiнiстрування податкiв. Мiсце Укра!ни у дослвдженш Мiжна-родно! фшансово! корпорацп (МФК) "Ведення бiзнесу - 2010" за показником "система оподаткування" - 181 серед 183 кра!н свпу. За цим показником ви-переджаемо лише Бшорусь та Венесуелу;
• кшьюсть та складтсть отримання дозволш. За показником "дозвшьна система у будшництт" Украша також 181 (випереджаемо лише Роаю та Еритрею);
• обтяжливе техшчне регулювання (сертифжащя та стандартизащя);
• част перев1рки оргашв державного нагляду та ш. [10].
Зрозумшо, що за св1тово1 ф1нансово1 кризи не дивним е зменшення продажшв вггчизняно1 продукцн за кордоном. Проте не потр1бно "списувати" вш негаразди на кризовий стан економ1ки у свт, необхщно передушм з'ясува-ти сутнють проблем, як виникли вже давно i щор1чно поглиблюються та зни-жують конкурентоспроможнiсть продукцiï, визначити певш шляхи виходу з ще1 ситуацiï для збереження конкурентних галузей Украïни. Яскравим показником, що висвилюе загальний стан конкурентоспроможностi украшсь^ економiки, можна назвати данi Звпу про Глобальну Конкурентоспроможнiсть.
У цьому звiтi Украïна постiйно вiдстае вщ бiльшостi краïн майже за ушма макроекономiчними критерiями та оцiнками, залишаеться на периферiï свiтових iнновацiйних систем i внаслщок займае низький рейтинг порiвняно з краïнами €С (82 мюце серед 133 краïн за 2009-2010 рр., тодi як у 2005 р. во-на була на 68-му серед 117 краш). Таке зниження вщбулося не так через по-гiршення кумулятивноï абсолютноï оцiнки (вона зменшилася вiд 3,97 до 3,95 балiв iз семи) [12], як через просунення шших краш на вищi позицiï. Роз-виненi краïни свiту здiйснюють перехщ до iнновацiйного суспiльства, розбу-дови економжи, що Грунтуеться на генерацп, поширеннi та використаннi знань, на ушкальних навиках та здiбностях i креативних якостях людей, ïхньому вмшш адаптуватися до постiйних змiн дiяльностi, де висока квалiфi-кацiя стае головним виробничим ресурсом. Украша ж залишаеться сировин-ною краïною iз надзвичайно високою iнертнiстю не тшьки в генерацiï, а й у використанш чужих iнновацiй. Iнвестицiï в штелект, на жаль, так i не стали найефектившшим об'ектом для розмщення ресурсiв [5].
Оцiнки показують, що серед загальних вимог конкурентоспроможнос-тi найбiльше вiдстають якiсть шститупв (120 мiсце) та макроекономiчна ста-бiльнiсть (106-те); серед пiдсилювачiв ефективносп - ефективнiсть ринку то-варiв та послуг (109-те) та розвинешсть фiнансового ринку (106-те); з-помiж чинниюв iнновацiй та розвиненостi - конкурентоспроможшсть бiзнесу (91-ше) [12]. Уш цi фактори стають чинниками гальмування краïни за технологiч-ним та шновацшним розвитком. Подальша консервацiя ситуацп призведе до втрати перспектив виходу на свiтовi ринки наукомiсткоï продукцп i збiль-шення вiдставання вщ свiтових лiдерiв.
Окрiм цього, треба згадати й про незначну частку iнновацiйноï про-дукцiï у загальному обсязi украïнськоï промисловоï продукцiï, яка не переви-щуе за останш роки 5 %, тодi як свгговий середньостатистичний рiвень ста-новить 21 %. Водночас лише 12 % вщ загальноï кiлькостi зареестрованих пщ-приемств брали участь в шновацшнш дiяльностi (якiсть i ефектившсть якоï е досить проблематичними), що зменшуе шанси Украïни, ресурси й можливос-тi сталого економiчного зростання [8]. До причин та^ негативноï ситуацiï належать: сповiльнення темпiв наукових дослщжень i розробок, зменшення придбання прав на об'екти iнтелектуальноï власносп, лiцензiй, ноу-хау, тех-нологiй i нестача необхщних для ïх впровадження кошпв.
Отже, незважаючи на оголошений вектор евроштеграцп i спроби по-сiсти гiдне мюце у спiльнотi високорозвинених економiк свпу, Укра1на, на жаль, поки що не може пишатися технiчним, технолопчним i структурним рiвнями свое! нацюнально! економiки. Рiзке зниження сприйнятливостi вп-чизняно! промисловостi до iнновацiй зумовлене тривалим негативним впли-вом загальноекономiчних проблем, пов'язаних iз структурною деформованю-тю економiки кра!ни, домiнуванням у нш низькотехнологiчних, сировинних виробництв, яю об'ективно малосприйнятливi до сучасних наукових досяг-нень, i економiчно менш ефективнi, нiж виробництва високо! технолопчно! складностi. Економiчнi реформи (приватизацiя, трансформащя податково!, кредитно! та iнших економiчних систем) проводились в Украш без ураху-вання новiтнього науково-технологiчного фактора i його впливу на конкурен-тоспроможнiсть вгтчизняно! продукцп. Внаслiдок цього, а також внаслщок послаблення ди iнновацiйних чинникiв за умов значного вiдставання шститу-цiональних перетворень та надмiрноl вiдкритостi економiки за роки реформ ютотно зросла структурна розбалансованють економiки. Тож iнтеграцiя на-шо! держави у свiтову ринкову систему прискореними темпами i без вирiв-нювання технiчних, технологiчних i структурних розбiжностей може спрово-кувати численш негативнi й незворотнi наслiдки, серед яких, наприклад, -надвисокий ризик Укра!ни увiйти до економiчноl групи кра!н так званого пе-рифершного складу.
З огляду на таю ризики i глобальнi виклики в державнш економiчнiй полiтицi невiдкладного i першочергового значення набувае утвердження мо-делi iнновацiйного соцiально-економiчного розвитку Укра!ни. Зрозумiло, що у держави сьогодш не мае змоги забезпечити вш напрями iнновацiйного розвитку нацюнально! економжу, тому в наукомiсткi галузi необхiдно залучати також i прямi iноземнi швестицп. Полiтика стимулювання прямих шоземних iнвестицiй мае сприяти значному покращенню економiчноl ситуаци в кра!ш, оскiльки вони вже нинi забезпечують близько третини [8] валового нагрома-дження капiталу та е важливим джерелом валютних надходжень, а також ос-новним каналом надходження новгтшх технологiй.
Розрахунки та фактичнi статистичш данi мiнiстерств i вiдомств Укра-!ни свiдчать про те, що використання в економщ науково-технiчних та орга-нiзацiйних заходiв, спрямованих на реалiзацiю цих напрямiв, забезпечуе ви-соку соцiально-економiчну ефективнiсть, тобто високий рiвень окупностi витрат на кожний проект вщповщного призначення, що не перевищуе 33,5 роки. Така ефективнють значно перевищуе банкiвський коефщент рефi-нансування iнвестицiй у виробництво. Але не зважаючи на таю позитивш можливосп зростання економiки на основi !! науково-технiчного розвитку, масштабнють впровадження ефективних розробок у виробництво ще досить низька, про що свщчить стввщношення мiж обсягом витрат на науково-тех-нiчну дiяльнiсть у кра!ш та впровадження !! результата, трансформованих в iнновацil у виробництво, яке становить 1 : 1,06, тодi як за кордоном - не мен-ше нiж 1: 10 [8].
Ниш за видами виробництв щодо виготовлення i реалiзацil шнова-цiйноl продукцil першi мюця посiдають машинобудування та хiмiчна i нафто-
хiмiчна промисловють, якi реалiзують до 18 % всiеï iнновацiйноï продукцiï краïни [8]. Потрiбно вiдзначити, що в загальному обсязi реалiзованоï шнова-цiйноï продукцп машинобудування найбiльша частка припадае на високотех-нологiчнi виробництва - машини та устатковання, електричне й електронне устатковання, i ïхня частка збшьшуеться, тобто спостершаеться пiдвищення рiвня шновацшносп цих видiв виробництва. В шших видах промислового виробництва рiвень шноващйносп майже вдвiчi менший.
Iнновацiйнiсть та наукомютюсть продукту сьогоднi, як вщомо, стають одними з визначальних критерпв визначення його конкурентоспроможностi. Водночас шноващйний розвиток можна охарактеризувати як процес структурного вдосконалення нацiональноï економжи, який досягаеться переважно завдяки практичному використанню нових знань для зростання обсяпв сус-пiльного виробництва, тдвищення якосп суспiльного продукту, змiцнення нацiональноï конкурентоспроможностi та прискорення соцiального прогресу в суспiльствi.
Потенцiйно наша краша, володiючи значним внутрiшнiм ринком, роз-галуженим промисловим i сiльськогосподарським потенщалом, багатими та рiзноманiтними природними ресурсами, а також випдним геополiтичним розташуванням, може стати одним iз провщних европейських реципiентiв ш-вестицiй. Украша успадкувала потужну iнфраструктуру виводу добутоï сиро-вини, металiв, хiмiчних добрив та зернових на свiтовi ринки. Це нафто- i газопровода портове господарство, залiзниця тощо. Водночас в Украш поки що невисока, порiвняно з розвиненими краïнами, частка оплати пращ у ВВП. Краша здатна абсорбувати додатковий каттал, маючи, по-перше, людськ ре-сурси (трудов^ управлiнськi, адмiнiстративнi), що володiють навиками, необ-хiдними для перетворення швестицшних ресурсiв у реальнi iнвестицiï, подруге - ефективний платоспроможний попит на продукщю, вироблену внас-лщок iнвестицiй.
Водночас зазначимо, що тдвищення конкурентоспроможносп е про-цесом змш, i як будь-який процес, особливо той, який викликае певнi проти-дiï, вiн потребуе управлiння i, зокрема, стратегiчного пiдходу. Оскшьки змши стосуються всiх основних органiзацiйних складових, охоплюючи зайнятiсть, квалiфiкацiю, технологiю, обладнання, продукщю, ринки збуту, то, вщповщ-но, вихщним моментом пiдвищення конкурентоспроможносп е розроблення стратегiï такого тдвищення з врахуванням всiх аспектiв сприяння та протидiï.
В умовах глобалiзацiï державна стратегiя, орiентована на активiзацiю iнновацiйних чинникiв конкурентоспроможностi нацiональноï економжи, повинна спиратися на виконання таких завдань:
• безпосередне вживання заходш нацiонального та регiонального рiвня щодо полшшення якiсних характеристик вiтчизняного науково-техшчного потен-цiалу, iнтенсифiкацiя опанування науковими знаннями та новими технологi-ями, всебiчний розвиток людського капiталу;
• заохочення до iнновацiйноï дiяльностi та швестицш iнновацiйного спрямування суб'ектш нацiональноï економiки з метою збшьшення пропозицiï iнно-вацiйних продуктiв, технологш та знань;
• пiдвищення попиту суб'ектiв нацiональноï економiки на шновацшш продук-ти, технологiï, знання, створення сприятливих умов для впровадження шно-вацiй у виробничу дiяльнiсть та побут населення.
Зауважимо, що у системi свгтового господарства розроблено "золот правила" конкурентоспроможностi, використовуючи яю кра!на може домог-тися тдвищення або збереження свое! конкуренте! позицп, а саме:
1. Стабiльне й передбачуване законодавство.
2. Гнучка структура економжи.
3. 1нвестицп у традицшну й технологiчну iнфраструктуру.
4. Стимулювання приватних заощаджень i внутрiшнiх швестицш.
5. Пiдвищення агресивностi експорту поряд iз залученням прямих шозем-них iнвестицiй.
6. Полiпшення якостi, оперативност та прозоростi керування й адмшстру-вання.
7. Взаемозв'язок заробггно! плати, продуктивност працi i податкiв.
8. Зменшення розриву мiж мiнiмальними й максимальними заробiтками в краш й змщнення середнього класу.
9. Великi швестицп у безперервне пiдвищення квалГфжацп пращвниюв.
10. Баланс переваг глобалГзацп економжи та нацiональних особливостей (тобто поряд з усввдомленням приналежностi до свгтового ствтовари-ства повинна iснувати нацюнальна iдея, нацiональне самовизначення). РГч у пм, що в Укра!т було прийнято низку програм Гз забезпечення
нацюнально! конкурентоспроможносп, серед яких Програма розвитку швес-тицшно! дГяльносп на 2002-2010 рр. [9]. Державна програма тдвищення конкурентоспроможносп нацюнально! економжи на 2007-2015 рр. [5], головни-ми цшями яких е тдвищення конкурентоспроможносп вгтчизняно! економь ки, активГзащя шновацшно-швестицшно! складово! розвитку з позитивним впливом на структурн процеси у реальному секторГ економжи та розширен-ня перспективно! складово! "економжи на базГ знань", забезпечивши таким чином динамГчне економГчне зростання Гз тдвищенням рГвня та якост життя населення.
Однак, проаналГзувавши сучасний рГвень мГжнародно! конкурентоспроможносп нашо! держави, вбачаеться потреба вдосконалення дш уряду у сферГ забезпечення прискореного розвитку, передушм у низщ профшьних на-уко- Г техномютких галузей, здатних ефективно конкурувати на свповому ринку Г стати основою високотехнолопчного зростання.
Високий рГвень шновацшносп продукцп та !! конкурентоспромож-тсть визначаються передушм прюритетними, прогресивними з погляду рГвня значущосп для тднесення вгтчизняно! економжи напрямами розвитку науки Г техшки та ефективтстю !х реалГзацп у виробництвь Це - дослщження Г роз-роблення в галузГ охорони навколишнього середовища, полшшення здоров'я людини та розвиток людського потенщалу за вщповщною демографГчною полГтикою в краш, застосування новптх технологш в медицин та шших га-лузях економжи, а також для лГкування найпоширетших захворювань людини, поширення засобГв шформацп суспшьства, застосування ресурсоощадних технологш в енергетищ, промисловосп, сшьському господарствГ та перероб-щ сшьськогосподарсько! продукцп [8].
З огляду на зазначене, Укра!на зможе перетворитися на високотехно-лопчну Г конкурентоспроможну державу з шновацшною моделлю економГч-
ного зростання за умови адекватносп промисловостi науково-техшчним до-сягненням постiндустрiального суспiльства. Подолати ютотне вiдставання Украïни вiд розвинених краш щодо продуктивносп працi в ушх сферах нащ-ональноï економжи, оновити основнi фонди, впровадити енерго- i матерiало-ощаднi технологiï можна тшьки на основi промислових шновацш. Створення цiлiсного промислово-науково-технологiчного комплексу сприятиме повному задоволенню внутрiшнiх потреб краши та експорту наукомiсткоï продукцiï.
З метою активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi в Украш та зростання на-цiональноï конкурентоспроможностi на свiтовому ринку необхвдно зосереди-ти зусилля на створенш ïï розгалуженоï законодавчоï i нормативно-правовоï бази, яка забезпечувала б широк можливостi для юридичних i фiзичних осiб здiйснювати i пiдтримувати шновацшну дiяльнiсть незалежно вiд державних замовлень. Водночас, система оргашзацп iнновацiйноï дiяльностi на укра-ïнських пiдприемствах не повинна обмежуватися ïх власними науково-дос-лiдними i дослiдно-конструкторськими роботами, а навпаки - орiентуватися на постшний зовнiшнiй монiторинг i пошук шновацш у глобальному шфор-мацiйному середовищ^ на оцiнку i придбання нових технологш, необхiдних для ïх штенсивного розвитку.
Висновки. Отже, на державному рiвнi потрiбно модернiзувати систему прямоï пiдтримки iнновацiйних процесiв за допомогою механiзмiв подат-ковоï i грошово-кредитноï полiтики. Необхiдно забезпечити стабшьшсть на-цiональноï валютно-фiнансовоï системи, що впливае на яюсть бiзнес-середо-вища, а також i на швестицшну привабливють краши; запровадити дiевий пшьговий режим здiйснення iнновацiйноï дiяльностi; тдвищити рiвень кат-талiзацiï банкiвського сектору для розширення кредитування суб'екпв госпо-дарювання, якi здiйснюють НДДКР i, врештьрешт, послiдовно переходити вiд економжи споживання до економiки розвитку.
Головною стратепею розвитку економiки Украïни мае стати входжен-ня нашоï краши до групи краïн, де дом^е iнновацiйний шлях розвитку. Ви-хщними умовами формування ефективноï економiчноï системи, здатноï на прискорений розвиток, та вщповщно сприятливого дiлового клiмату е оста-точне утвердження прав приватноï власностi (передусiм, на землю та нерухо-мiсть) та забезпечення ïхнього захисту, створення рiвних умов конкуренцп, розвиток стшких й ефективних фшансових iнститутiв та iнститутiв, що здшснюють адмiнiстрування в економiцi.
Водночас початок вщновлення свiтовоï економiки створюе передумо-ви економiчного пожвавлення в Украш, проте цього недостатньо для тдвищення конкурентоспроможносп краïни. Як показують результати оцшки мiжнародних експертiв, Украш передусiм потрiбнi дiï, спрямованi на стабш-зацiю державних фiнансiв, оздоровлення банювсь^ системи, спрощення системи регулювання i стимулювання конкуренцiï. Однак, незважаючи на не-обхiднiсть вживання ще багатьох невщкладних заходiв для тдвищення нащ-ональноï конкурентоспроможностi Украïни на свиовому ринку, важливо заз-начити, що потенцшно краïна, маючи мюткий внутрiшнiй ринок, розвинену промисловiсть i сшьське господарство, значнi поклади рiзноманiтних при-
родних ресуршв та випдне геополiтичне розмщення, може стати одшею з наймогутнiших економж Свропи i досягти високого piBM конкурентоспро-можностi в перспективi.
Л1тература
1. Державна служба статистики Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Екожишчна енциклопедiя. - К. : Вид. центр "Акаде]шя", 2000. - 864 с.
3. Конкурентна полггика держави в умовах трансформаци нацюнально! полiтики : мо-нографiя / за заг. ред. В.Д. Лагутша. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2008. - 307 с.
4. Конкурентоспроможшсть економiки Укра1ни в умовах глобашзацп : монографiя / за ред. Я.А. Жалша; Нац. iн-т стратегiчних дослiджень. - К. : Вид-во "Знання Укра!ни", 2005. -388 с.
5. Крючкова 1.В. Концепцiя Державно! програми пiдвищення конкурентоспроможносп нацiональноi економiки на 2007-2015 рр. / 1.В. Крючкова. - К. : ДУ "1н-т економiки та прогно-зування" НАН Укра!ни, 2007. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iee.org.ua/ru/ publication/85.
6. Фшпенко А.С. Мiжнароднi екож^чш вiдносини / А.С. Фшпенко, С.Я. Боринець, В. А. Вергун та ш. - К. : Вид-во "Либщь", 1992. - 191 с.
7. Портер М.Э. Конкуренция : пер. с англ. / М.Э. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 608 с.
8. Прогноз можливих варiантiв сощально-екож^чного розвитку Укра!ни на найближчi роки та впливу на нього шновацшних факторiв / В.М. Геець, В.П. Александрова, М.1. Скрип-ниченко, Л.1. Федулова // Прогнозування макроекономiчних показникiв сощально-екож^ч-ного розвитку, демографи та людського потенцiалу : матер., тдгот. експертною групою тема-тичного напряму. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bit.ly/nuzpUs.
9. Програма розвитку швестицшно! дiяльностi на 2002-2010 рр. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2942.htm.
10. Ease of Doing Business in Ukraine. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine.
11. James M. Roberts, Andriy Tsintsiruk Business Sense: Ukraine needs overhaul of its economic system. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.kyivpost.com/news/business/ busi-ness-sense/detail/113394.
12. World Economic Forum / The Global Competitiveness Report 2009-2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.weforum.org/en/initiatives/gcp/Global%20Competitiveness %20Re-port/index.htm.
Крупка И.М. Приоритетные направления государственного регулирования конкурентоспособности национальной экономики Украины
Рассмотрена эволюция взглядов на конкурентоспособность экономики страны. Проанализирована отечественная экономическая политика в сфере формирования конкурентоспособности государства, выяснены особенности современных конкурентных процессов в мире, определены приоритетные направления государственной политики по повышению конкурентоспособности национальной экономики Украины.
Ключевые слова: конкурентоспособность, государственное регулирование экономики, инновационная модель развития, инновационно-инвестиционная деятельность.
Krupka I.M. Priority directions for state regulation of the competitiveness of the national economy of Ukraine
This article discusses the evolution of views on the competitiveness of the economy. Domestic economic policy, in the formation of competitiveness, is analysed. The features of world's modern competitive processes are clarified, and areas of priority are determined for government policy to enhance competitiveness of the national economy of Ukraine.
Keywords: competitiveness, state regulation of economy, innovation model of development, innovation and investment activity.
