CC BY
115
9. Kirzhec'kyj Ju.I. Tin'ova ekonomika ta naprjamy i'i' podolannja v Ukrai'ni: monografija. - L'viv: Liga-Pres, 2013. - 170 s.
lO.Onyshhenko S.V. Instytucijne zabezpechennja bjudzhetnoi' bezpeky Ukrai'ny // Visnyk Kyi'vs'kogo nacional'nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. - 2016. - vyp.5 (182). - S.31-39.
11.Prokopyk O.I. Shljahy detinizacii' ekonomiky Ukrai'ny ta i'i' osoblyvosti // Bankivs'ka sprava. - 2008. -№ 2. - S. 56-66.
12.Savych I.V. Detinizacija ekonomiky v zabezpechenni bjudzhetnogo zrostannja Ukrai'ny. - Avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. ekonom. Nauk. Special'nist' 08.00.08 - groshi, finansy i kredyt. - K., 2016. - 20 s. 13.Savchuk O. Priorytetni naprjamy vdoskonalennja fiskal'noi'polityky Ukrai'ny: http://naub.oa.edu.ua 14.Shpytchuk R.M. Ekonomichni naslidky tinizacii' ekonomichnoi' systemy // Ekonomika. Finansy. Pravo. -2009. - № 1. - S. 3-6.
15.Global Corruption Barometer 2013 : http://www.transparency.org/gcb2013/report.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Варналш Захарш Степанович, доктор eKOHOMi4HMx наук, професор, професор кафедри фшанав, Кшвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, Украша e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Варналий Захарий Степанович, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Zaharii Varnalii, Doctor of Economic Sceinces, Professor, Professor Department of the Finance, Taras Shevchenko National University of Kyiv e-mail: [email protected]
УДК 330.34.014:[338.1:330.52]
СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА ЗРОСТАННЯ НАЦЮНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ: ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
Васюткша Н.В.
Мета написання дано''' статт полягае у дослщженш особливостей сталого розвитку як збалансованоУ системи, яка може забезпечити зростання нацональноУ економ/ки. А саме побудов/ ц/л/сноУ системи сталого розвитку нацональноУ економ/ки з виокремленням основних УУ складових, визначення цлей, основних тенденцй розвитку, проблем / можливих шлях/в вирiшення, як призведуть до збалансованого зростання економ/ки УкраУни.
Предметом досл'дження являеться ц/л/сна, збалансована система сталого розвитку нацюнально'У економ/ки.
Методолог'т. Дан для досл/дження були взят/ з наукових публ/кац/й i емп/ричним шляхом визначено склад збалансованоУ системи сталого розвитку нацональноУ економ/ки. З використанням системного п/дходу, метод/в анал/зу i синтезу обгрунтовано склад основних вид/в потенцал/в, як забезпечують реал/'зацю трьох основних п/дсистем сталого розвитку нацональноУ економ/ки: соцальну, економ/чну та еколог/чну. На основ контент анал/зу виокремлено найбльш нагальн проблеми сталого розвитку та з використанням каузального методу з'ясовано основы причини / наслiдки поточного стану розвитку нацональноУ економ/ки.
Результати роботи. Обгрунтовано виб/р системного п/дходу при досл/дженн/ сталого розвитку нацональноУ економ/ки. Проведено аналiз характеристик основних властивостей системи: стшкють, стаб/льн/сть. Проанал/зовано сутн/сть розумння поняття «сталий розвиток», «забалансований розвиток економ/чноУ системи» та запропоновано авторське розумння визначення «сталий розвиток нацональноУ економ/ки». Розкрито склад цтюно'У, збалансованоУ системи сталого розвитку нацЬналньо'У економ/ки. Проанат'зовано цл сталого розвитку затверджен/ свiтовими л/дерами на Сам/т/ ООН з/ сталого розвитку; завдання щодо /нтеграц'УУ цлей сталого розвитку в украУнську економ/ку розвитку з урахуванням нацональноУ специфки. Запропоновано системний п/дхд при з'ясуванн/ сутност/ нац онального сукупного потенц алу з вид ленням його окремих п дсистем та елемент в, що передбачае взаемопов'язан сть ус х елемент в потенц ал в, як доповнюють один одного. Проанал зовано нагальн проблеми / шляхи Ух виршення за кожно ю п/дсистемою сталого розвитку нацональноУ економ/ки.
Галузь застосування результат¡в. Державне та регональне управл/ння сталого розвитку, зокрема еколог/чного, економ/чного, соцального направлення.
150
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
© Васюткша Н.В., 2017
Висновки. Провiвши огляд особливостей сталого розвитку нацонально!' економiки, сучасних тенденцш i проблем у формуваннi його цтюно!' системи, сл'д з концентрувати увагу на концептуальних аспектах, що е ключовими в створенн повноцнно!' цтюно!' д'тчо! системи сталого розвитку. Регулювання та узгодження взаемоди !!' пдсистем дозволить з юльюсно-яюсним напрацюванням потенц ал в переходити на б льш висок р вн свого розвитку, однак потребуе подальше виршення нагальних питань, а саме: здшснювати соцальну реорганiзацiю для гармонзування ставлення нашого суспльства до природи; удосконалювати систему облку природних ресурсв, економчно!' оцнки природо-ресурсного потенцалу, монторингу екологчного стану територiй; посилити економ'чний вплив на порушникв природоохоронного законодавства шляхом удосконалення д'тчо! системи штрафiв / контролю; розроблення та впровадження заход/'в, пов'язаних !з науково обрунтованою основою структуризацИ потенцалу для забезпечення структурно-технолог'чно! перебудови економки кра!ни; прискорити трансформацю внутр'шн'к урядових механ1'зм1в для ефективностi прийняття рiшень; вропвадження /нновац/'йних механ1'зм1в прийняття рiшень, як б з'еднували державний, приватний та громадський сектори; розробка / реалзаця багатостороннх регональних угод м'ж регонами про те, як спльно рухатися до еколог'чно!, економчно! та соцально! збалансованост'1; подальша розбудова системи е-урядування як ключового чинника нтегративно! ефективнот подальших перетворень у ход/ соцально-економ'чних реформ для досягнення збалансованого розвитку нацонально! економки.
Ключов'1 слова: сталий, збалансований розвиток, нацональна економка, система, складов¡, цiлi, тенденц! розвитку, проблеми, шляхи виршення.
УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ КАК ОСНОВА РОСТА НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ: ПРОБЛЕМЫ, ПУТИ РЕШЕНИЯ
Васюткина Н.В.
Цель написания данной статьи заключается в исследовании особенностей устойчивого развития как сбалансированной системы, которая может обеспечить рост национальной экономики. А именно построении целостной системы устойчивого развития национальной экономики с выделением основных ее составляющих, определение целей, основных тенденций развития, проблем и возможных путей решения, которые приведут к сбалансированному росту экономики Украины.
Предметом исследования является целостная, сбалансированная система устойчивого развития национальной экономики.
Методология. Данные для исследования были взяты из научных публикаций и эмпирическим путем определен состав сбалансированной системы устойчивого развития национальной экономики. С использованием системного подхода, методов анализа и синтеза обоснованно состав основных видов потенциалов, обеспечивающих реализацию трех основных подсистем устойчивого развития национальной экономики: социальную, экономическую и экологическую. На основе контент анализа выделены наиболее насущные проблемы устойчивого развития и с использованием каузального метода выяснены основные причины и последствия текущего состояния развития национальной экономики.
Результаты работы. Обоснован выбор системного подхода при исследовании устойчивого развития национальной экономики. Проведен анализ характеристик основных свойств системы: устойчивость, стабильность. Проанализированы сущность понимания понятия «устойчивое развитие», «забалансований развитие экономической системы» и предложено авторское понимание определения «устойчивое развитие национальной экономики». Раскрыто состав целостной, сбалансированной системы устойчивого развития националньои экономики. Проанализированы цели устойчивого развития утвержденные мировыми лидерами на Саммите ООН по устойчивому развитию; задачи по интеграции целей устойчивого развития в украинскую экономику развития с учетом национальной специфики. Предложен системный подход при выяснении сущности национального совокупного потенциала с выделением его отдельных подсистем и элементов, предполагает взаимосвязанность всех элементов потенциалов, которые дополняют друг друга. Проанализированы актуальные проблемы и пути их решения с каждой подсистемой устойчивого развития национальной экономики.
Область применения результатов. Государственное и региональное управление устойчивого развития, в частности экологического, экономического, социального направления.
Выводы. Проведя обзор особенностей устойчивого развития национальной экономики, современных тенденций и проблем в формировании его целостной системы, следует сконцентрировать внимание на концептуальных аспектах, которые являются ключевыми в создании полноценной целостной действующей системы устойчивого развития. Регулирование и согласование взаимодействия ее подсистем позволит с количественно-качественной наработкой потенциалов переходить на более высокие уровни своего развития. Однако необходимо дальнейшее решение насущных вопросов, а именно: осуществлять социальную реорганизацию для гармонизации отношения общества к природе; совершенствовать систему учета природных ресурсов, экономической оценки природно-ресурсного потенциала, мониторинга экологического состояния территорий; усилить экономическое влияние на нарушителей природоохранного законодательства
путем усовершенствования действующей системы штрафов и контроля; разработка и внедрение мероприятий, связанных с научно обоснованной основой структуризации потенциала для обеспечения структурно-технологической перестройки экономики страны; ускорить трансформацию внутренних правительственных механизмов для эффективности принятия решений; внедрение инновационных механизмов принятия решений, которые бы соединяли государственный, частный и общественный секторы; разработка и реализация многосторонних региональных соглашений между регионами о том, как совместно двигаться к экологической, экономической и социальной сбалансированности; дальнейшее развитие системы е-управления как ключевого фактора интегративной эффективности дальнейших преобразований в ходе социально-экономических реформ для достижения сбалансированного развития национальной экономики.
Ключевые слова: устойчивое, сбалансированное развитие, национальная экономика, система, составляющие, цели, тенденции развития, проблемы, пути решения
SUSTAINABLE DEVELOPMENT AS A BASIS FOR GROWTH OF THE NATIONAL ECONOMY: PROBLEMS, WAYS OF SOLVING
Vasiutkina N.V.
The purpose of this article is to study the features of sustainable development as a balanced system that can ensure the growth of the national economy. Namely, the construction of an integral system of sustainable development of the national economy with the identification of its main components, the definition of goals, the main development trends, problems and possible solutions that will lead to a balanced growth of the Ukrainian economy.
The subject of the study is a holistic, balanced system of sustainable development of the national economy.
Methodology. Data for the study were taken from scientific publications and empirically determined the composition of a balanced system of sustainable development of the national economy. Using the system approach, methods of analysis and synthesis, the composition of the main types of potentials ensuring the implementation of the three main subsystems of sustainable development of the national economy: social, economic and ecological. On the basis of the content analysis, the most pressing problems of sustainable development have been identified and, using the causal method, the main causes and consequences of the current state of development of the national economy have been clarified.
Results of the work. The choice of the system approach in the study of the sustainable development of the national economy is substantiated. The characteristics of the main properties of the system are analyzed: stability, stability. The essence of the understanding of the concept of «sustainable development», «off-balance development of the economic system» and the author's understanding of the definition of «sustainable development of the national economy» have been analyzed. The composition of an integral, balanced system of sustainable development of the national economy is disclosed. The goals of sustainable development approved by world leaders at the UN Summit on sustainable development are analyzed; tasks to integrate the goals of sustainable development into the ukrainian economy of development, taking into account national specifics. A systematic approach is proposed for clarifying the essence of the national aggregate potential with the isolation of its individual subsystems and elements, assuming the interconnectedness of all elements of the potentials that complement each other. The actual problems and ways of their solution with each subsystem of sustainable development of the national economy are analyzed. Scope of application of the results. State and regional management of sustainable development, in particular ecological, economic, social direction.
Conclusions. Having reviewed the features of sustainable development of the national economy, current trends and problems in the formation of its integrated system, it is necessary to focus on the conceptual aspects that are key in creating a full-fledged integrated operating system of sustainable development. Regulation and coordination of the interaction of its subsystems will allow to pass to higher levels of development with quantitative and qualitative development of potentials. However, it is necessary to further address pressing issues, namely: to carry out social reorganization to harmonize the attitude of society to nature; to improve the system of accounting for natural resources, the economic evaluation of the natural resource potential, monitoring of the ecological condition of the territories; to strengthen economic influence on violators of environmental legislation by improving the current system of fines and controls; development and implementation of activities related to the scientifically based framework for structuring the potential for structural and technological reconstruction of the country's economy; accelerate the transformation of domestic government mechanisms for effective decision-making; implementation of innovative decision-making mechanisms that would connect the public, private and public sectors; development and implementation of multilateral regional agreements between the regions on how to move together towards an ecological, economic and social balance; further development of the e-governance system as a key factor in the integrative effectiveness of further reforms in the course of socio-economic reforms to achieve a balanced development of the national economy.
Keywords: sustainable, balanced development, national economy, system, components, goals, development trends, problems, solutions
Постановка проблеми. Розвиток нацюнальноТ економки на сучасному етап зазнае значних турбулентних флуктуацш. З одного боку, спостер^аеться наявнють потужного ресурсного потен^алу краТни, а з шшого виявляються тенденци недостатнього використання природного, людського, економiчного
потенцiалiв, що призводить до дисбаланав у розвитку кражи. Реформування й модершза^я укра'нсько''' економки, ïï iнтеграцiя у свiтове господарство зумовлюють необхiднiсть перегляду пiдходу до вибору нових чинниш сталого розвитку i створення умов для ïx використання. Видаеться доцiльним враховувати не лише чинники зростання економки, але й умови, мехашзми та iнструменти, за допомогою яких цi чинники можуть бути комбiнованi та найефективнiше використаш, тобто слiд враховувати потенцiал зростання й розвитку економки, що дозволяе забезпечити 'х у довгостроковому перюдк
З урахуванням зазначеного стае зрозумтою необxiднiсть визначення складових збалансованоУ системи, сучасних домшант та перспективних напрямiв сталого розвитку Украши в глобальному середовищi на основi аналiзу й оцшки розвитку потенцiалу Украши, включаючи основнi природнi ресурси та деструктивы чинники функцюнування системи «людина-природа», со^альну складову, умови гарантування природно-техногенно' та екологiчноï безпеки, визначення нацюнальноТ еколого-економiчноï полiтики з програмною основою перспективного розвитку держави. Усе це дае можливють говорити саме про нацюнальну парадигму сталого розвитку Украши, адже цей процес мае значну специфку та особливост щодо можливостей та меxанiзмiв вирiшення проблем, як стоять перед нацiею.
CTyniHb дослщження дано! проблеми вченими. Питання, сталого розвитку пов'язанi з визначенням його змюту з позицiï цiлiсноï збалансованоУ системи протягом останшх рокiв досить широко дослщжуються вiтчизняними та закордонними вченими. Рiзноманiтнi аспекти складно''' проблеми стаб^зацп еконо-еколого-соцiальниx вiдносин в контекст дослiдження збалансованого розвитку висв^лено в працях росiйськиx та украшських економiстiв: О.1. Амоши, С.С. Аптекар, М.Г.Бтопольського, В.М. Гееця, С.I.Юрiя, В.1 Гурковського, Я.А. Жалiла, М.1 Лагуна, Е.М^бановоТ, Р.Б. Матковського, А.М. Коркова, Л.Г.Мельника, М.А. Хвесика, Т.В. Черничко, О.Ю. Чечеля.
В процесi дослщження було вивчено i узагальнено результати робп", авторами яких е захщн економюти Е. Бредлi, Г. Дейл^ В. Кенон, I. Картон, А. Шиндлер, Ф. Йетс, Д. Марш, В. Шеррер, Р. Маккуейд та
Видiлення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. Складовi, чинники та меxанiзми реалiзацiï сталого розвитку нацюнальноТ економiки глибоко та послiдовно вивчен та узагальненi у науковiй л^ературк Проте вiдсутнiсть единих пiдxодiв до формування цтюноТ, збалансованоУ системи сталого розвитку та необхщнють врахування специфки розвитку нацiональноï економiки визначають необхщнють додаткових дослiджень.
Предметом дослiдження являеться цтгсна, збалансована система сталого розвитку нацюнальноТ економiки.
Мета дослiдження. Мета написання дано''' статп полягае у дослщженш особливостей сталого розвитку як збалансованоУ системи, яка може забезпечити зростання нацюнальноТ економки. А саме побудовi цтюноТ системи сталого розвитку нацюнальноТ економiки з виокремленням основних ïï складових, визначення цтей, основних тенденцш розвитку, проблем i можливих шляxiв вирiшення, якi призведуть до збалансованого зростання економки Украши.
Завдання дослщження. Узагальнити змют розумiння сталого розвитку нацюнально'Т економiки; структурувати складовi системи як основи сталого розвитку; визначити цл проаналiзувати нагальнi проблеми i шляхи Т'х вирiшення за кожною пiдсистемою сталого розвитку нацюнально'Т економiки.
Методи. Данi для дослщження були взят з наукових публкацш i емпiричним шляхом визначено склад збалансованоУ системи сталого розвитку нацюнально'Т економки. З використанням системного пщходу, методiв аналiзу i синтезу обгрунтовано склад основних видiв потенцiалiв, як забезпечують реалiзацiю трьох основних пщсистем сталого розвитку нацiональноï економiки: со^альну, економiчну та екологiчну. На основi контент аналiзу виокремлено найбiльш нагальн проблеми сталого розвитку та з використанням каузального методу з'ясовано основы причини i наслщки поточного стану розвитку нацюнально'Т економки.
Результати дослщження. Поняття «стiйкий (сталий) розвиток» з'явилось у 80-х роках ХХ ст. у межах дiяльностi комiсiï ООН пщ керiвництвом прем'ер-мiнiстра Норвегiï Г.Х. Брунтланд, покликано'' пов'язати в одне цте розвиток i еколопю. Перед комiсiею були поставленi такi завдання: запропонувати новi довгостроковi стратегiï в галузi сталого навколишнього середовища, як б дозволили забезпечити сталий розвиток у довгостроковому перад; рекомендувати шляхи сшвпрац розвинутих кра'н i кра'н, що розвиваються, в галузi охорони навколишнього середовища; розглянути засоби, за допомогою яких свтове сшвтовариство змогло б ефективно розв'язувати проблеми навколишнього середовища; допомогти виявити сшльш пщходи до розумшня проблем навколишнього середовища й того, що необхщно зробити для усшшного вирiшення проблем захисту та пщвищення якостi стану навколишнього середовища, сформулювати довгострокову програму дш для наступних десятил^ь i цл якi повинно поставити перед собою св^ове спiвтовариство [1].
За результатами роботи конференци в Рiо-де-Жанейро у 1992 роц в рамках прийняття «Порядку денного на Xxi стол^тя», термiн «сталий розвиток» визначався як «розвиток, що задовольняе потреби тепершнього часу, не ставлячи пщ загрозу здатнють майбутнix поколiнь задовольняти сво' власнi потреби». Всi наступнi визначення поняття за основу брали саме це тлумачення сталого розвитку. Загалом пюля опублкування допов^д Комiсiï по економiчному розвитку ООН «Наше сптьне майбутне» вченi та аналiтики запропонували понад 70 визначень поняття сталого розвитку. Спроби визначити змют цього процесу науковим товариством не мали позитивного результату, навпаки - з'явилися новi термши: зрiвноважений, стшкий, збалансований,екорозвитокта ш.
Г. Дейлi [2] тлумачить термш сталий розвиток як гармоншний, збалансований, безконфлiктний прогрес ycieï земно!' цив^зацп, груп краж (регiонiв, субрегюжв), а також окремо взятих держав нашоГ планети за науково обфунтованими планами, коли у процесi неухильного шновацшночнвестицшного економiчного розвитку краж одночасно позитивно виршуеться весь комплекс питань щодо збереження довктля, лювщацп бщносп, експлуатацГГ та дискримiнацiï як кожноТ окремо!' людини, так i цтих народiв чи груп населення, у тому чи^ за етнiчними, расовими i статевими ознаками.
Дане поняття вщповщае росшському «постоянный / стабильный», тобто постшний / стабiльний розвиток, проте у кражах СНД неабиякого поширення набув термiн «устойчивое развитие». Англомовний оригшал розглянутого поняття - «sustainable development» - означае «пщтримуваний розвиток». Досить цкавим е французький варiант даного термiну - «developpment durable» - «мiцний / тривалий розвиток» [3].
Враховуючи, таку варiативнiсть в розумiннi поняття «сталий розвиток» можна стверджувати, що в його основi закладаеться цiлiснiсть, стiйкiсть, збалансованють системи з певним набором складових.
На думку, Черничко Т.В. [4, с.106], збалансований розвиток економiчноï системи - це стабтьний, узгоджений, довготривалий розвиток економiчноï системи на основi зростання и со^ально-еколого-економiчноï ефективност для забезпечення потреб нинiшнього поколшня та можливостей майбутнiх поколiнь задовольняти сво1 потреби
Розглядаючи нацiональну економку як систему, слiд зазначити, що ряд авторiв Р.Акофф, В.Афанасьев, М.Вебер, Д.Клтанд, Дж.Клiр розглядають визначення системи через поняття «елементи», «вiдносини», «зв'язки», «цiлiснiсть». Друга група авторiв, серед яких А.Корков, У. Ешбi та ряд шших трактують визначення системи за допомогою понять «вхiд», «вихщ», «зовнiшне середовище», «управлiння». Найбiльший штерес у контекстi встановлення сутностi системи становлять визначення першоГ групи, як за визначенням системи е дескриптивними (описовими). Дескриптивне визначення розглядае систему як сукупнють об'еклв, властивостi яко1 визначаються вiдносинами мiж цими об'ектами [5].
Система як конкретний вид реальност знаходиться в постшному руа, в нiй вiдбуваються змiни i ш характернi наступнi властивостi (табл.1.) [6, с.53].
Таблиця 1. Характеристика основних властивостей системи
Властивостi системи Характеристика
Обмеженють Система мае своï межi вiд оточуючого середовища
Цiлiснiсть lï властивостi цiлого принципово не зводиться
Структурнiсть Поведшка системи зумовлена не сттьки особливостями окремих елементiв, скiльки властивостями ïï структури
Взаемозалежнiсть з середовищем Система формуе i проявляе властивосп в процесi взаемоди з середовищем
lерархiчнiсть Спiв залежнiсть елемен^в в системi
Множиннiсть описiв З причини складносп пiзнання системи потребуе множинностi IT описання
Стан Характеризуе «миттевий зрiз» системи, зупинку в и розвитку. Иого визначають через вхiднi впливи i вихщж результати.
Функцюнування Процес реалiзацiï системою и функцiй
Поведiнка Здатнiсть системи переходити з одного стану в шший. Це поняття використовуеться, коли невiдомi закономiрностi переходу iз одного стану в шший.
Рiвновага Здатнють системи за вщсутносп зовнiшнiх впливiв (або при постшних впливах) зберiгати свiй стан тривалий перюд.
Стiйкiсть Здатнiсть системи повертатися в стан рiвноваги пiсля того, як вона була из цього стану виведена пщ впливом зовжшжх (або в системах з активними елементами -внутр^жх) протидшчих взаемодш.
розвиток Поступальна динамiчна змiна якiсного стану системи, перехд ''Т з одного стану в шший.
емерджентнють Ступшь не зведення властивосп системи до властивостей IT окремих елемен^в
Розглядаючи поняття «стшкють» у рамках загально1 теори систем, як бачимо що, з поняттям «стшкють» тiсно пов'язано поняття «рiвновага». Для позначення стану динамiчноï рiвноваги системи бiологи використовують термш «гомеостаз» - це «набiр взаемозв'язаних правил поведшки органiчноï системи для пщтримки и в стiйкому стаж» [7]. Постшносп стiйкого стану можна досягти, якщо використати негативний зворотний зв'язок, дiя якого утримуе систему всередиж сфери стiйкостi. Термiн «гомеостаз» був введений Кенноном при опис процесу бюлопчного саморегулювання функцiй в органiзмi [7]. Проте, на вщмшнють вiд вiчного двигуна, людина, як i вс живi системи, з часом змжюеться i, врештi-решт, помирае. Вщповщно до цього, живi системи знаходяться в стаж нерiвноваги - тобто в стаж розвитку, який дютав назву « гомеокжез» [8]. З позицш гомеокiнезу можна пояснити факт, що живi системи поступово вироджуються i помирають. Для кожно1 системи iснуе стiйкий стан динамiчноï рiвноваги, до якого вона прагне, але жколи не може досягти. Процес введення енерги в систему i процес обробки шформаци мають за свою мету зупинити тенденцш переходу системи в стан з бтьшою ентротею. Цi процеси можна розглядати, як спроби системи досягти
стану рiвноваги i зберегти його, тобто перебувати в межах «гомеокшетичного плато». Це плато можна розглядати як сферу нестшкого стану системи (схожого з гомеостазом), знаходячись в якому, оргашчна система прагне до саморегулювання.
Осктьки со^альш системи, пiдприемства ближче за поведшкою до екосистем, чим до фiзичниx або меxанiчниx систем, важливо вказати умови, при яких в них юнуе рiвновага. Як було в^^чено, сфера стiйкостi знаходиться мiж нижшм i верxнiми порогами, тобто включае в себе гомеокшетичне плато. Положення меж ^е' сфери змiнюеться з еволю^ею системи, будь-яка дiя по зм^ системи впливае на положення i розмiри сфери стiйкостi. В результат стае неможливим визначити положення цих меж i, як наслщок, бути впевненим, що система знаходиться в сферi стшкост. Здатнiсть системи залишатися в сферi стiйкостi називають «живучютю» системи. Адаптивними е системи, як «змiнюють свою поведiнку так, щоб залишатися в сферi стшкост навiть за наявностi зовнiшнix дш» [9].
Наявнiсть зовнiшнього та внутршнього середовища та особливостi процесiв, зв'язкв, якi вiдбуваються в них i мiж ними потребуе розмежування поняття «стшкють». Принципову вiдмiннсть i взаемозв'язки мiж стiйкiстю i стабiльнiстю розкривае Л.Мельник [9] наголошуючи, що стабтьнють визначае здатнють системи збер^ати основы сво' функцiональнi особливостi пiд тиском внутршшх чинникiв, тодi ж як стшкють надае змогу системi не ттьки пристосуватися до дiï зовшшшх чинникiв, зберiгати свою структуру та функци, але й створювати умови для розвитку, причому стшкють залежить вщ стабтьност системи та ïï здатностi реагувати на змiни зовшшнього середовища.
Вивчення глибинного розумiння даного поняття дозволяе нам визначити, що стшкють та стабтьнють несуть ключову роль на етап формування збалансовано' системи сталого розвитку нацюнально''' економки, так як е поеднуючим джерелом систем рiзного походження i iмпульсом для розвитку системи. Стшкють орiентована на процес формування i ефективного функцюнування елементв, а стабтьнють вщображае процес зв'язкв i змiн, який можна охарактеризувати синхроннютю та взаемоузгодженютю.
Таким чином, сталий розвиток нацюнально''' економiки визначаеться сукупнiстю кiлькiсно-якiсниx змш в еконо-еколого-соцiальнiй системi та здатнютю збалансованого iснування через вмiння пщтримувати стiйкiсть i стабiльнiсть функцiонування вах задiяниx пiдсистем на рiзниx рiвняx нацiональноï економiки, шляхом накопичення такого рiвня стану i реалiзацiï потен^алу, що дозволять успiшно долати критичн точки до переходу нацiональноï економки вiд одного вiдносно стiйкого стану до шшого.
Збалансований розвиток передбачае незворотнють регулятивних мi-роприемств по досягненню спрямованост змiн в цiлiснiй системi сталого розвитку за рахунок закономiрно певних пропорцiй кiлькiсного i якюного вiдтворення соцiальноï, економiчноï, екологiчноï пщсистем у взаемодiï всix суб'ектiв господарювання на рiзниx рiвняx середовищ (рис.1.)
Перш за все, для налагодження функцюнування цтюно' системи сталого розвитку нацюнально' економки необхщна побудова iерарxiчноï цiльово-управлiнськоï узгодженостi в функцiонуваннi трьох ключових пщсистем - еколопчнш, економiчнiй, соцiальнiй.
В Украïнi вже ведеться робота зi встановлення цiлей сталого розвитку (ЦСР) на 2016-2030 роки, за вщповщними завданнями та показниками для мошторингу досягнення цтей. Серед цтей прийнятих на Самт ООН в рамках 70-ï сесiï Генеральное' Асамбле''' ООН у Нью-Йорку у вересн 2015 року видiлено наступн 17 ключових [10]: подолання бщност у всix ïï формах та усюди; подолання голоду, досягнення продовольчо''' безпеки, полтшення харчування i сприяння сталому розвитку сiльського господарства; забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для вах у будь-якому вщ^ забезпечення всеохоплюючо' i справедливо'' якюно''' освiти та заохочення можливост навчання впродовж усього життя для вах; забезпечення гендерно'' рiвностi, розширення прав i можливостей усix жшок та дiвчаток; забезпечення наявностi та рацюнального використання водних ресурсiв i саштари для всix; забезпечення доступу до недорогих, надшних, стiйкиx i сучасних джерел енерги для вах; сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економiчному зростанню, повнiй i продуктивна зайнятостi та гiднiй працi для вах; створення стшко' iнфрaструктури, сприяння всеохоплюючш i сталiй iндустрiалiзацiï та шнова^ям; скорочення нерiвностi всерединi кра'н i мiж ними; забезпечення вщкритосп, безпеки, життестiйкостi й екологiчноï стшкосп мiст i населених пунктiв; забезпечення переходу до рацюнальних моделей споживання i виробництва; вжиття невщкладних зaxодiв щодо боротьби зi змiною ^мату та його нaслiдкaми; збереження та рацюнальне використання океaнiв, морiв i морських ресурав в iнтересax сталого розвитку; захист та вщновлення екосистем сушi та сприяння ïx рацюнальному використанню, рaцiонaльне лiсокористувaння, боротьба з опустелюванням, припинення i повернення назад (розвертання) процесу деградаци земель та зупинка процесу втрати бiорiзномaнiття; сприяння побудовi миролюбного й вщкритого сусптьства в iнтересax сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для вах i створення ефективних, пщзв^них та заснованих на широкш учасп шституцш на всix рiвняx; змiцнення зaсобiв здiйснення й aктивiзaцiя роботи в рамках Глобального партнерства в штересах сталого розвитку.
З метою адаптацп глобальних завдань розвитку з урахуванням нацюнально''' специфки було проведено нацюнальш консультаци в яких взяли участь близько 300 представникв урядових установ, агентств Оргашзаци Об'еднаних Нaцiй в УкраМ, Нaцiонaльноï aкaдемiï наук. Анaлiз результaтiв опитування (оброблено понад 130 анкет) вщбивае експертну думку учасникв консультaцiй громaдськостi та експертного середовища. В результат роботи експертами виокремлено ряд завдань щодо штеграци ЦСР, яким доцтьно
придiлити особливу увагу: визначення нацюнальних цiлей, завдань та показниш на середньо- та довгострокову перспективу (4,22б.); iнтеграцiя ЦСР у державы документи стратепчного плану (3,75 б.); дотримання принципу вщкритосп та прозорост у процесi визначення нацiональних ЦСР (3,81 б); забезпечення узгодження ЦСР з реальними потребами, визначеними на рiвнi громад (3,82 б.); запровадження комплексного пщходу до планування/мошторингу ЦСР для мiжнародних зютавлень (3,02 б.); запровадження вщкритого монiторингу нацiонального розвитку та досягнення ЦСР (встановлення базового рiвня за вибраними показниками, прогнозування бенчмаркшгових показниш, оцшювання стану реалiзацiï завдань) (3,71 б.); забезпечення координации узгодження процеав стратегiчного планування на нацюнальному, регiональному та локальному (район, громада) рiвнях (3,79 б.); пiдвищення спроможност (на нацiональному, регiональному та локальному рiвнях) до стратегiчного планування та визначення прюрите^в (|х ранжування) для пщвищення рiвня ефективностi реалiзацiï програм/ проеклв в умовах обмежених ресурав (4,12 б.). [11, с.5]
*розробка автора
За результатами нaцiонaльниx консультацш можна зробити висновок, що в УкраМ суспiльство готово брати участь у розробленн стрaтегiчного документа, який визначив би новi цiлi на довгострокову перспективу. Новi цiлi мають забезпечити штеграцш зусиль щодо економiчного зростання, прагнення до соцiaльноï справедливост та рaцiонaльного природокористування, що потребуе глибоких со^ально-економiчниx перетворень в УкраМ та нового глобального партнерства.
Реaлiзaцiя цiлей сталого розвитку здшснюеться у взaемодiï трьох основних пщсистем за умови збалансовано' реaлiзaцiï економiчного, соцiaльного i екологiчного потенцiaлiв. Найважлившою умовою при визнaченнi рiзниx видiв потенцiaлiв у зaдiяниx пiдсистемax е принцип цтюност. Системний пiдxiд при з'ясуванн сутностi нaцiонaльного сукупного потен^алу означае видiлення його окремих пщсистем та елементв, це передбачае взаемопов'язанють уах елементiв потенцiaлу, якi доповнюють один одного.
Склaдовi потенцiaлу можуть бути зв'язaнi мiж собою як безпосередньо, так i опосередковано - через iншi компоненти. Сукупнють зв'язш перетворюють систему потенцiaлу з простого набору складових у едине цте, визначають його стан i структуру. Таким чином, унаслщок iснувaння причинно- наслщкового зв'язку iнтенсивне i нерацюнальне використання тiльки одного з елементв потен^алу може призвести до виникнення негативних тенденцш у системi в цтому.
Провiдне мiсце у склaдi нaцiонaльного потенцiaлу посiдaе розвиток со^ального (людського) потенцiaлу. Будучи одним з найважливших i необxiдниx ресурсiв розвитку i функцюнування економки, соцiaльний потен^ал будь-якого суспiльствa е невiд'емною частиною загального нацюнального потенцiaлу нaцiонaльноï економш. Вiн об'еднуе трудовий i демогрaфiчний потенцiaли, а також вiдобрaжaе духовну та моральну сторони життя населення. У цтому со^альний потен^ал нацюнально''' економш умовно можна подiлити на три внутршых блоки ресурсiв: людськ ресурси, соцiaльний кaпiтaл та со^альна iнфрaструктурa.
Економiчнa aктивнiсть людини безпосередньо обумовлюе aктивiзaцiю виробництва, нарощення виробничого потен^алу, розвиток людського потенцiaлу обумовлюе поширення розподту прaцi, i на цьому пщфунт - розвиток виробничих вщносин у крaïнi загалом [12, с. 10].
Основними стимуляторами зростання штегрального показника со^ального потенцiaлу сталого розвитку е трудова сфера й пщсистеми, що характеризують мaтерiaльне забезпечення та якють життя, а також ресурси шформацшно-осв^нього потенцiaлу. При цьому саме ц пiдсистеми виступають основним «локомотивом» субшдексу формування соцiaльного потен^алу. Основною сферою, яка обумовлюе зниження ресурсного забезпечення формування со^ального потен^алу, е соцiaльнa iнфрaструктурa [13].
За останне десятилггтя ресурси соцiaльного потен^алу Украши використовувались менш нiж наполовину, тобто кра'на мае суттевi резерви для збтьшення рiвня соцiaльного потен^алу на етaпi його формування. Тенден^я змiни субiндексу реaлiзaцiï соцiaльного потен^алу мае певнi особливостi. Починаючи з кризового 2009 р. його рiвень постйно знижуеться, при цьому перешкоди для зростання зосереджен у сферах, що пов'язан з оцiнкою со^ально''' згуртовaностi, соцiaльноï нерiвностi та со^ального самопочуття [14].
Економiчний потенцiaл нацюнально''' економки, як умова вiдтворення сусптьного виробництва, визначаеться як максимальне використання його можливостей i ресурсiв для пщвищення задоволення потреб суспiльствa.
В науковому колi рiзняться пiдxоди до розумшня сутностi поняття «економiчний потен^ал», iснують позицiï щодо ототожнення термша «економiчний потенцiaл» з термiнaми «економiчнa мiць», «народногосподарський потенцiaл», «нaцiонaльне багатство», «ринковий потенцiaл [15;16]. Ми погоджуемось з точкою зору Р.Б. Матковського [16, с.82], що економiчний потен^ал - це система вiдносин економiчноï влaсностi мiж людьми у взаемоди з розвитком продуктивних сил та базисними елементами господарського мехашзму, яка виступае основним джерелом розвитку економiчноï системи, и можливостей. Економiчний потен^ал кра'ни показуе нaскiльки нaцiонaльнa економка може задовольнити економiчнi потреби сусптьства виробляючи мaтерiaльнi блага та в наданш послуг. Це супроводжуеться використанням таких ресурав: природнi, виробничi, мaтерiaльнi, трудовi, фiнaнсовi, нaуково-теxнiчнi, iнформaцiйнi та шшк I враховуючи таке розумшня економiчний потенцiaл включае тi види потенцiaлiв, якi сприяють його системному розвитку, а саме виробничий, фшансовий, шформацшно-шновацшний, науковий, теxнiко-теxнологiчний, шституцшний потенцiaли.
Якщо подивитись на розвиток глобального економiчного середовища, то воно характеризуеться [17]:
- по-перше, загальним гальмуванням економiчного зростання, що носить назву «боргового спаду». МВФ знизив прогноз зростання св^ово''' економки на цей рк до 2,9%;
- по-друге, швидше за все, цши на нафту залишаться на нишшньому рiвнi, а цiни на газ демонструватимуть тенденцiю до зниження. Це створюе як непогаш перспективи для покращення поточного рахунку плaтiжного балансу (ПРПБ), так i додаткову загрозу для доxодiв бюджету i пщфунтя для зростання його дефщиту. Очкуеться подальше пaдiння цiн на метал та зaлiзну руду. Цiни на зерно хоча i дещо пщвищаться, але через очкуване зниження збору зернових в УкраМ зменшиться валютна виручка. У пщсумку ПРПБ за результатами року, очевидно, матиме вщ'емне значення;
- по-трете, потрясшня на aзiaтськиx фондових ринках, девaльвaцiя юаня на ^i змiцнення долара сприятиме прискоренню перерозподту iнвестицiй на користь США, проблеми ж в економiцi кра'н 6С не дадуть пщстав для повернення потокiв кaпiтaлiв у цей регюн, адже пiднесення дтово''' aктивностi тут поки не очкуеться.
В цiлому розвиток нацiональноï економiки гальмуеться з причини ряду внтуршшх проблем. Продовження вiйськового конфлкту на сходi Украши, до якого додалася поточна пол^ична криза, демотивуе iнвесторiв.
Тому Украина може отримати фiнансовi ресурси вiд мiжнародних фшансових органiзацiй та краш-донорiв для пщтримки макроекономiчноï стабiльностi та реалiзацiï задекларованих проектiв, вiд яких очкуеться вiддача, не ранiше 2017 р.
1снуюче глибоке дохiдно-майнове розшарування украшського суспiльства, що зумовило полiтичну нестабтьнють у 2004 р. та 2013-2014 рр., не тiльки не подолано, воно навпъ збiльшилося, оскiльки основний тягар реформ 2015 р. л^ на плечi неба^о^ але значноГ частини суспiльства, загрожуючи подальшим зростанням безробггтя i падiнням рiвня життя населення. Украина мае обмеженi можливосп стимулювання внутрiшнього попиту, оскiльки повинна продовжувати програму макроекономiчноï стаб^зацп.
Гальмування шфляцп з 43,3% в 2015 р. до бажаних 12% у 2016 р. можливе передуам шляхом подальшого зниження реальноï пропозицп грошей. У 2015 р., коли грошова маса М3 в реальному обчисленн скоротилася на 30,1%, а падшня ВВП становило 10,5%, знизити шфляцш не вдалося, оскiльки основною ïï причиною була стрiмка девальвацiя.
За офщшними припущеннями, номiнальна монетизацiя становитиме 52,02%, за макроекономiчним прогнозом 1нституту економiки та прогнозування НАН Украши на 2016 р., вона може ще знизитися i досягти 43,9%. Таким чином, як i в попередн роки, в разi розвитку такого сценарш зростатимуть дебторська i кредиторська заборгованють та iншi зобов'язання пщприемств, а це - шлях до падшня економки.
Не сприятиме економiчному зростанню i стан бан^сь^ системи, яка характеризуеться як найвщсталша у свiтi при найвищих цшах за надання фiнансових послуг, що суттево обмежуватиме 1х доступнiсть i в 2016 р. [17]
Геопол^ичний конфлшт та вiйськовi дм на сход^ економiчнi шоки, якi пережила Украша у останнiй рiк, змшили економiку та розмили уявлення про перспективи розвитку. За прогнозами основних макропоказниш на 2017-2019 роки розбiжностi в прогнозних оцшках експертiв на середньострокову перспективу суттево зросли [18].
Незважаючи на те, що бтьшють експер^в прогнозують в цтому активiзацiю iнвестицiйного попиту у вiдповiдь на певну макростаб^зацш та необхiднiсть проведення модершзаци економiки, пiдвищення науково-технологiчного потен^алу й вiдповiдно пiдвищення конкурентоспроможностi в^чизняно1 продукций розбiжнiсть у поглядах щодо динамки швестицш у перспективi е значною. Варiацiя досягае 18 вщсоткових пункта вiд 0% до 18,0%, усереднений показник складае 7,8%. Бшьш високими темпами жж у прогнозы 20152016 роки передбачаеться i зростання приватного споживання: усереднене значення реального приросту дорiвнюе 3,6%. Але i за цим компонентом варiацiя значень лишаеться досить значною - 9 вщсоткового пункта (вщ 0% до 9,0%).
За прогнозами фажв^в стримано зростатимуть витрати загальнодержавного управлшня (усереднена оцшка реального приросту державного споживання становить 1,5% - значення варше вщ скорочення на 14,7% до зростання на 5,0%). Щодо цiновоï ситуацп, то думки експертiв i тут суттево вiдрiзняються. В основному прогнозуються дещо вищi темпи шфляци у середньостроковiй перспективi порiвняно з грудневим консенсус-прогнозом: усереднеж за рiк прогнознi показники шдексу споживчих цiн та iндексу цш виробникiв становлять 108,4% та 109,7% вщповщно. При цьому розбiжнiсть мiж мiнiмальним та максимальним прогнозним значеннями становить 13,0 вщсоткових пунк^в (варiацiя показника iндексу споживчих цiн вщ 103,0% до 116,0%) та 16,0 вщсоткових пунк^в (варiацiя значення шдексу цш виробникiв вiд 102,0% до 118,0%).
Не спостер^аеться спiльного бачення у середньострокових прогнозних оцшках розвитку зовшшньо1 торпвлк Так, оцiнки сальдо рахунку поточних операцш варiюють вщ «плюс» 5,2% ВВП до «мшус» 0,2% ВВП. Усереднене значення приросту обсяпв експорту товарiв та послуг становить 11,6% (варiацiя вiд «мшус» 5,2% до «плюс» 34%), iмпорту 6,9% (варiацiя вiд «мiнус» 5,2% до «плюс» 15,6%).
Прогнози середньорiчного обмшного курсу гривнi до долара США за перюд 2017-2019 роки коливаються в межах вщ 23,00 до 35,67 грн/дол. США (усереднене значення - 27,58 грн/дол. США). В цтому усереднений показник щодо зростання ВВП Украши у 2017-2019 роках становить 2,8%. Розбiжнiсть мiж м^мальним та максимальним значенням складае 2,8 вщсоткових пункта (розходження вщ 1% до 3,8%). У бюджетнш сферi прогнозуеться, що у середньостроковому пер^ видатки бюджету перевищуватимуть доходи (усе- реднене значення дефщиту бюджету складе 2% вщ ВВП за 2017-2019 роки з максимальним значенням 3,5% ВВП).
Неузгодженють темтв економiчного розвитку i вимог еколопчно1 безпеки, домшування природомютких галузей з високою питомою вагою ресусо- та енергомютких застартих технологш, сировинна орiентацiя експорту, м^тариза^я виробництва, вiдсутнiсть культури пра^ та споживання тощо призвели до формування техногенного типу економiчного розвитку Украши. Як наслщок, нинi антропогенне навантаження на природу наближаеться (а в окремих регюнах Украши вже наблизилося) до граничноï межi ïï екологiчноï стiйкостi. За нею починаються кризовi та катастрофiчнi змiни в природа що негативно впливае на життедiяльнiсть людини i суспiльства [19, c.11].
Тому у структурi еколопчного потенцiалу слiд видiляти не ттьки природнi ресурси, але i деструктивы чинники функцюнування системи «людина-природа» (викиди забруднюючих речовин в атмосферне пов^ря
та воднi об'екти, утворення промислових вiдxодiв, дегрaдaцiя земельних дтянок (вилучення пiд вiдxоди, ерозiя тощо), екологiчнi катастрофи (повенi, зсуви тощо), витрати на лквщацш екологiчниx катастроф та консервацш екологонебезпечних об'ектiв).
Не дивлячись на те, що Укра'на в рейтингу за шдексом еколопчно''' ефективностi у 2016 роцi поста 44 позицш [20], покращивши за 10 ромв сво'' результати на 25 % i опинилась мiж Аргентиною (43) та Кубою (45), питання еколопчно''' безпеки i розвитку стоять гостро.
Антропогенне i техногенне навантаження на навколишне природне середовище в УкраМ у ктька рaзiв перевищуе вщповщш показники у розвинутих кражах св^у. Тривалють життя в УкраМ становить у середньому близько 66 ромв (у Швецiï - 80, у Польщi - 74). Значною мiрою це зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища внаслщок провадження виробничо'' дiяльностi пiдприемствaми гiрничодобувноï, металургшно''', xiмiчноï промисловостi та паливно-енергетичного комплексу.
Першопричинами еколопчних проблем Украши е [21]: успадкована структура економки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоемних галузей, негативний вплив яко'' був посилений переходом до ринкових умов; зношенють основних фондiв промислово'' i транспортно'' iнфрaструктури; iснуючa система державного управлшня у сферi охорони навколишнього природного середовища, регулювання використання природних ресурав, вщсутнють чiткого розмежування природоохоронних та господарських функцш; недостатня сформованють iнститутiв громадянського суспiльствa; недостатне розумшня в суспшьсга прiоритетiв збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку; недотримання природоохоронного законодавства.
На територи Украши збер^аеться високий ризик виникнення надзвичайних ситуацш природного i техногенного характеру. В УкраМ функцюнують 23767 потенцшно небезпечних пiдприемств та шших об'ектiв, aвaрiï на кожному з яких можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацш техногенного i природного характеру державного, регюнального, мюцевого та об'ектового рiвня.
Щороку рееструеться до 300 надзвичайних ситуацш природного i техногенного характеру, внаслщок яких гинуть люди, спричиняються велим економiчнi збитки. Основними причинами виникнення техногенних аварш i катастроф та посилення негативного впливу внаслщок виникнення надзвичайних ситуацш природного i техногенного характеру в УкраМ е: застартють основних фондiв, зокрема природоохоронного призначення, великий обсяг транспортування, збер^ання i використання небезпечних речовин, аваршний стан значно' частини мереж комунального господарства, недостатня швестицшна пщтримка процесу впровадження нов^шх ресурсозбер^аючих i еколопчно чистих технологш в еколопчно небезпечних галузях промисловосп, насамперед металургшнш, xiмiчнiй, нaфтоxiмiчнiй та енергетиц^ природооxороннi проблеми, пов'язaнi з ютотними змiнaми стану геологiчного та гщрогеолопчного середовища та зумовленi закриттям нерентабельних прничодобувних пiдприемств, шахт i розрiзiв, небажання суб'ектiв господарювання здшснювати заходи з зaпобiгaння aвaрiям та катастрофам на об'ектах пщвищено''' небезпеки та потенцшно небезпечних об'ектах тощо.
На сьогодн в УкраМ створюеться система бюбезпеки, основною метою яко' е забезпечення безпечного провадження генетично-шженерно''' дiяльностi та використання генетично модифкованих оргaнiзмiв i зaпобiгaння несaнкцiоновaному та неконтрольованому ïx поширенню.
Протягом 2016-2020 рош передбачаеться здiйснити поступове розмежування функцш з охорони навколишнього природного середовища та господарсько' дiяльностi з використання природних ресурав, iмплементaцiю европейських еколопчних норм i стандартв, екосистемне планування, впровадження переважно економiчниx меxaнiзмiв стимулювання екологiчно орiентовaниx структурних перетворень, досягнення збалансованост мiж соцiaльно-економiчними потребами та завданнями у сферi збереження навколишнього природного середовища, забезпечити розвиток еколопчно ефективного партнерства мiж державою, суб'ектами господарювання та громадськютю, широке поширення еколопчних знань [21].
Взaемодiя вах зaдiяниx видiв потенцiaлiв вщбуваеться в структурi iерaрxiчниx рiвнiв нацюнально''' економки. Мезоекономiчнa структура вiдобрaжaе переважно територiaльне розмiщення продуктивних сил i е стввщношенням економiчниx регiонiв, райошв та iншиx територiaльниx утворень, а також великих народногосподарських мiжгaлузевиx i галузевих комплешв. Мiкроекономiчнa структура представлена сшввщношенням 1) пiдприемств (фiрм) рiзниx форм влaсностi та господарювання, обсяпв виробництва i рiвнiв зaйнятостi тощо ; 2) домашшх господарств з рiзним рiвнем доxодiв та обсягами майна. Нaноекономiчнa структура - це сшввщношення груп людей, що формуються за ознаками професшносп, рiвня квaлiфiкaцiï та доxодiв, якостi та рiвня освiти тощо
Специфiкa сучасних систем управлшня взaемодiею держави та бiзнесу, що вибудовуються в рiчищi загальносв^ових тенденцiй з урахуванням нaцiонaльниx особливостей, обмежень i перспектив, значною мiрою визначаеться еволюцшними змiнaми вiдносин державних i приватних шститутв протягом ХХ ст., що розкриваються в кордонах спектра вщ надання найбтьшого значення ролi держави в упрaвлiннi сусптьними вiдносинaми та економiчними процесами до посилення уваги до ролi приватних компанш у вирiшеннi ключових питань, що виходять за межi прямих фiнaнсово-економiчниx iнтересiв бiзнесу, i змщення центру ваги вiд дiяльностi окремих господарських структур та ïxrnx ^^атив до можливостей вирiшення проблем на системному рiвнi. Вiдповiдно, усе менше значення в^фграе наявна до тепершнього моменту практика партнерського приватно-державного здшснення окремих проектiв, яка часто не
виправдовуе повною мiрою очкувань сторiн, збiльшуючи можливостi нарощування потен^алу взаемодГ| в напрямi масштабного впливу на регулювання сусптьних вiдносин [22]
Сучасн iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiï стали чинником всесв^шх органiзацiйно-управлiнських перетворень останнiх двох декад XX - початку XXI ст., викликавши до життя шформацшне сусптьство, глобальну економку та нову реформацшну хвилю, що захопила багато краж св^у - вiд США до Китаю та 1ндп, у т. ч. й Украшу. Тому шформацшно-комушкацшш технологи виступають об'ективною пщ ставою проведення адмшютративно1 реформи на засадах посилення PR-функци державного управлшня в тих крашах, де розумшть необхiднiсть позицiонування нацiональноï держави в параметрах шформацшного суспiльства та глобально1 економiки [23, с. 51].
Упровадження шформацшно-комушкацшних технологiй у роботу держапарату значно пщвищуе ефективнiсть його внутршшх (дiловодство) i зовнiшнiх (взаемодiя з громадянами i бiзнесом) вiдносин. 1нформацшне управлiння документами (електронний документообiг), рiзноманiтнi бази даних - усе це оптимiзуе процеси збирання та оброблення шформаци, аналiзу великих масивiв даних, а також забезпечення оперативного, миттевого доступу державних службов^в до шформацшних ресурав [24, с. 30].
У липн 2016 р. Органiзацiя Об'еднаних Нацш оприлюднила рейтинг E-Government Development Index-2016 (EGDI) [25], згiдно з яким Украша поста 62-ге мюце серед 193 краш, покращивши своï позицiю на 25 пунктiв порiвняно з 2014 р. Показник шдексу Украши е вищим, порiвняно з середым свiтовим значенням, але нижчим, нiж середне значення краш бвропи. За даними рейтингу, лiдером серед краш е Сполучене Королiв- ство, у той час як другу позицю подтили Японiя та Австралiя. Китай, Мексика, Сербiя та Чорногорiя перемiстилися до топ-25, а Украша, Болгарiя, Маврикiй, В'етнам, Азербайджан та Узбекистан постили мiсця в топ-50.
На сьогоднi в УкраМ вперше розвиток е-урядування визначено одним з головних прюрите^в на нацюнальному рiвнi. Зокрема, планом прiоритетних дш Уряду на 2016 р. визначено ч™ завдання та очiкуванi результати розвитку е-урядування до кшця 2016 р. та в перспективi на найближчi три роки, зокрема [26, с. 3]:
- розвиток вщкритих даних: у 2015 р. прийнято вщповщний Закон Украши, що регулюе питання вщкритих даних та 1хнього повторного використання, запроваджено нацiональний портал вщкритих даних data.gov.ua, на якому зареестровано вже понад 600 оргашв влади;
- розвиток електронних закушвель: сьогодн украшську систему Prozorro визна- но одшею з найкращих у свт, i з 1 серпня цього року електронш закупiвлi стануть обов'язковими для вах органiв влади;
- розвиток електронних послуг: до 2018 р. плануеться запровадити надання прю- ритетних електронних послуг вщповщно до перелшу 20 базових напрямiв послуг 6С (це близько 80 послуг);
- розвиток електронно1 взаемоди: уже з 15 серпня цього року заплановано перехщ Кабшету МУс^в Украïни виключно на електронний обмш документами;
- розвиток електронноï щентифкаци: крiм запровадження паспорту нового зразку у виглядi ID-картки, йде активна робота над розвитком альтернативноï доступноï та зручноï е-iдентифiкацiï. Наразi розпочато птотний проект мобiльноï iдентифiкацiï MobileID, також уже успiшно працюе BankID.
Поряд з цим е ктька значних ускладнень в упровадженнi Е-уряду. Головною проблемою в реалiзацiï украшського Е-уряду е щентифша^я громадянина при використанш онлайн-послуг. Украïнцi не мають електронного цифрового пщпису, який необхщний для пiдтвердження особи, i нав^ь при достатнiй популярностi банкiвських карт не ва володiють облiковим записом в BankID. 1нша проблема - це фшансування таких проектiв. Здебтьшого вони формуються на волонтерському рiвнi, наприклад той же iGov.org.ua. Надалi iнiцiативу може перехопити держава. Ще одшею перешкодою е штернет-нев^ластво старшого поколшня. Багато пенсiонерiв не готовi звикати до особливостей сучасних технологш i не розумiють сво1х вигод вщ цього. Наостанок не можна забути про юбершахра1в. Необхiдно створювати хорошу систему безпеки громадян. Про це, до реч^ говорять найменше.
1нформацшне забезпечення процесу управлшня взаемодiею будуеться на фундамент так званих операцюнальних принципiв, базове мiсце серед яких займають прозорють вiдносин держави i бiзнесу, застосування iнформацiйних технологш на вах етапах органiзацiï взаемоди та управлшня даним процесом це той шлях, що в сукупносп дасть можливють акумулювання порiвнянноï шформаци про досвщ спiвпрацi державних i приватних шститу^в.
Висновки. Таким чином, провiвши огляд особливостей сталого розвитку нацюнально1 економiки, сучасних тенденцiй i проблем в формуванш цiлiсноï системи сталого розвитку держави, слщ зконцентрувати увагу на концептуальних аспектах, що е ключовими в створены повноцшно1 цтюно1 дшчо1 системи сталого розвитку i регулювання та узгодження яких дозволить з ктькюно-якюним напрацюванням потенцiалiв переходити на бтьш високi рiвнi свого розвитку, а саме:
Громадяни нашо1 держави живуть у складному, iнституцiоналiзованому i соцiально стратифiкованому соцiумi i 1х поведiнка визначаеться переважно не бюлопчними законами, а со^альними законами i традицiями соцiальних вщносин, зафiксованими у вiдповiдних iнституцiях. Це означае, що до еколопчних проблем призводить сформована в сусптьс^ тотал^аризм, соцiально-економiчна i гендерна нерiвнiсть, корумпованють, кримiналiзм та ряд iнших факторiв. Вiдповiдно шляхи вирiшення цих проблем мають мати не технолопчний, а со^альний характер, тобто екологiчнi проблеми можна буде вир^ити лише сптьно з iншими соцiальними проблемам i ттьки шляхом соцiальних змiн - шляхом змш суспiльних вiдносин у
соцiумi. На сучасному етап розвитку укра'нського суспiльствa важливо знайти такий тип соцГально''' його реоргашзаци, який дозволить гaрмонiзувaти ставлення нашого сусптьства до природи.
Потребуе подальшого удосконалення економiчний меxaнiзм природокористування i природоохоронно' дiяльностi, який передбачае: удосконалення системи облку природних ресурсiв, економiчноï оцiнки природо-ресурсного потенцiaлу, монiторингу еколопчного стану територiй; формування системи цтьових екологiчниx фондiв та цiльове фшансування з них природоохоронних зaxодiв; створення мехашзму економiчного стимулювання збалансованого природокористування та природоохоронно'' дiяльностi; створення ефективного фшансово-кредитного меxaнiзму природокористування i природоохоронно'' дiяльностi, в тому числi еколопчних банш; планування та прогнозування використання природних ресурав i природоохоронно''' дiяльностi; формування ринку екологiчниx робiт i послуг(еколопчне страхування, екологiчний аудит, в тому числГ при привaтизaцiï пщприемств); посилення економiчного впливу на порушниш природоохоронного законодавства шляхом удосконалення дшчо''' системи штрaфiв i контролю.
Наслщки фiнaнсово-економiчноï кризи глобального економiчного середовища, соцiaльно-економiчнi та природноклiмaтичнi подiï планетарного масштабу передумовлюють перегляд юнуючого фарватеру чи формування нових стратепчних нaпрямiв розвитку нaцiонaльноï економiки з вщповщними змiнaми знaчимостi й структуризацГ'' ïï потенцiaлу. Однiею iз нaйвaжливiшиx складових формування нацюнально''' Ыновацшно-орiентовaноï економш е розроблення та впровадження зaxодiв, пов'язаних iз науково обфунтованою основою структуризацГ'' потенцГалу для забезпечення структурно-технолопчно''' перебудови економiки кра'ни.
За для досягнення збалансованого розвитку потребують подальшо'' трансформаци внутрГшнГ урядовГ меxaнiзми. Головы перешкоди для проведення полГтики штеграци обумовленi рГзним сприйняттям завдань рГзними ГнституцГями i вГдповГдно неузгодженiстю дш та виникненням конфлГктГв. З шшого боку, склaднiсть та непередбaчувaнiсть довготермшових ефектiв 6ГльшостГ питань, пов'язаних зГ збалансованим розвитком означае, що не завжди е беззаперечне наукове обфунтування бГльшостГ завдань полГтичного характеру. Тому до вирГшення проблем мають бути залучен рГзнГ зацГкавленГ сторони, чий досвщ i чи'' цГлГ е рГзними. ПотрГбнГ ГнновацГйнГ механГзми прийняття рГшень, якГ б з'еднували державний, приватний та громадський сектори. Також важливо, щоб у разГ проведення урядом полГтики збалансованого розвитку, вона була б пщтримана ефективними системами широкого шформування та участ громадськост в цГй полГтицГ (наприклад, забезпечення гласности справедливостГ, реалГстичних термГнГв виконання заходГв, процесГв зворотного зв'язку в управлшш тощо).
Удосконалення державно'' регюнально''' полГтики, яка забезпечуватиме гармонГйне поеднання загальнонацюнальних i регГональних ГнтересГв, а також регулярний мошторинг ïï виконання. Спрямування регюнально''' полГтики мае узгоджуватися Гз стратегГею збалансованого розвитку держави. Змщнення горизонтальних зв'язкГв мГж регюнами через здГйснення спГльних соцГально-економГчних та еколопчних програм, проведення мГжрепональних природоохоронних заходГв, органГзацГю спГльних виробничих зв'язкГв для випуску продукцГ'', товарообмГн. Для створення впевненост та уникнення ризику нерГвност i залежностГ необхГднГ багатосторонн регГональнГ угоди мГж регГонами про те, як сптьно рухатися до еколопчно''', економГчно'' та соцГально''' збалансованостк
Розбудова в УкраМ ГнформацГйного сусптьства та упровадження е-урядування змГнюе парадигму державного управлГння i вимагае вщ органГв влади нових механГзмГв та стратепй дГяльностГ. СьогоднГ в укра'нських реалГях державотворення при створеннГ Е-уряду доцтьно систематизувати процеси (органГзацГйнГ, нормативно-правовГ), визначивши замовниками даних механГзмГв реалГзацп' вГдповГднГ органи влади, що переводяться в електронну форму. Розбудова в укра'нському суспГльствГ системи е-урядування мае позитивно впливати на реалГзацш та наслщки подальших перетворень у ходГ соцГально-економГчних реформ.
Список використаних джерел
1. Програма diü «Порядок денний на ХХ1 столття»: Ухвалена конференцею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро (Самт «Планета Земля», 1992 р.) / Пер. з англ. - 2-ге вид. - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
2. Дейлi Г. Поза зростанням. Економ'чна теорiя сталого розвитку : [пер. з англ.] / Г. Дейлi. - К. : 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
3. Вльна енциклопед'я «ВМпед'я» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: ьир://ги^1к1рес11а.огдМ1к1/Устойчивое_развитие. - Назва з екрану.
4. Черничко Т. В. Забезпечення збалансованого розвитку економ'чно)' системи в контекстi пдвищення рiвня конкурентоспроможностi нацюнальноУ економки / Т. В. Черничко, С.Ф. Черничко // Економка i сусп'тьство. - 2016. - № 3. - С. 103-108.
5. Кориков А. М. Основы системного анализа и теории систем / А. М. Кориков, Е. Н. Сафьянова. -Томск : ТГУ, 2005. - 320 с.
6. Васютюна Н.В. Управлння сталим розвитком п1'дприемств: теоретико-методологiчний аспект: монограф 'я. - Ки/'в, Видавництво Лiра-К, 2014. - 334 с.
7. Cannon W. B. The Wisdom of the Body / W. B. Cannon. - New York : Norton, 1936.
8. Carton I. F. S. Progress Toward the Applications of Systems Science Concepts to Biology / A. Schindler, F. Yates, D. Marsh, // Army Research Office. - Arlington, 1972. - 65 p.
9. Мельник Л. Г. Основи стйкого розвитку : навч. посбн. для пслядипл. освти / Л. Г. Мельник. -Суми : Унв. кн., 2006. - 383 с.
10. Ц'л'1 сталого розвитку 2016-2030 [Електрон.ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
11. Цл сталого розвитку: УкраУна. Нацiональнi консультацИ [Електрон.ресурс]. - Режим доступу: http://sdg.org. ua/ua/resources-2/206-2016-08-08-14-16-03
12.Структурнi реформи економ'ки.досв'д, iнститути, стратеги для УкраУни: [монограф'1я] / О.1. Амоша, С. С. Аптекар, М. Г. Блопольський, С.1. Юрй та н. - 1ЕП НАН УкраУни, ТНЕУ МОНМС УкраУни. - Тер- нопль: Економiчна думка ТНЕУ, 2011. - 848 с.
13. Соцально-економ'чний потенцал сталого розвитку УкраУни та УУ регiонiв: нацональна допов'дь/ за ред. акад. НАН УкраУни Е.М. Л'бановоУ, акад. НААН УкраУни М.А. Хвесика. - К.: ДУ1ЕПСР НАН УкраУни, 2014. - 776 с.
14. Системна криза в УкраУн: передумови, ризики, шляхи подолання: аналт. доп. / за заг. ред. Я. А. Жалла. - К. : Н1СД, 2014. - 132 с.
15.Лагун М.1. Економiчний потенцал як основа розвитку бзнесу / М.1. Лагун // Формування ринкових в 'дносин в УкраiHi. - 2008. - № 5. - С. 77-82.
16.Матковський Р. Б. Економiчний потенцал УкраУни та шляхи його ефективного використання : дис... канд. екон. наук: 08.01.01 /Р.Б. Матковський. - К., 2003. - 198 с.
17.Геець В. Економка УкраУни 2016 року [Електрон.ресурс] / В.Гесць/ Б'знес. - 2016. - Режим доступу: https://www.business.ua/politics/ekonom_ka_ukra_ni_2016_roku-282704/
18.УкраУна: перспективи розвитку (Консенсус прогноз) [Електрон.ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Users/User/Downloads/Concensus_ 2015_May_Ukr.pdf
19.Нац'1ональна парадигма сталого розвитку УкраУни / за заг. ред. академка НАН УкраУни, д.т.н., проф., засл. д'яча науки i технiки УкраУни Б. €. Патона. - К.: Державна установа «1нститут економки природокористування та сталого розвитку НацональноУ академУ наук УкраУни», 2012. - 72 с.
20.УкраУна в рейтингу екологiчноi' ефективностi у 2016 роц [Електрон.ресурс]. - Режим доступу: http://edclub.com. ua/analityka/ukrayina-v-reytyngu-ekologichnoyi-efektyvnosti-u-2016-roci
21.Стратегiя державноУ еколог'чно'У полтики УкраУни та перод 2020 року [Електрон.ресурс]. -Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/about/strategy
22. Scherrer W. The role of public private partnerships at the regional level of government and regional innovation policy in particular/ W. Scherrer, R. W. McQuaid. - Режим доступу: http://hum.ttu.ee/failid/HKAC%202011/HKAC_Scherrer.pdf
23.Гурковський В. Зарубжний досв'д формування iнформацiйного суспльства: перспективи адаптацУ в УкраУн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2010-2/ doc/2/02.pdf
24.Гурковський В. I. Застосування зарубжного досв/'ду «електронного урядування» на сучасному етапi формування iнформацiйного суспльства в УкраУнМ/ Вюник Луган. нац. ун-ту iм. Тараса Шевченка. Сер'я: Соцолоечн науки. - 2010. - № 12, т. 2 (2). - С. 28-34.
25. УкраУна покращила позицУУ у свтовому рейтингу E-Government Development Index-2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://workspace.unpan.org/sites/Internet/Documents/UNPAN96407.pdf/
26. Чечель О.Ю. Розвиток нформацйного простору та Е-уряду в УкраУн / О.Ю. Чечель // Теор'т та практика державного управлння. - 2016. - № 3(54).- С. 1-8
References
1. Programa dly «Poryadok denniy na HHI stolIttya»: Uhvalena konferentslEyu OON z navkolishnogo seredovischa I rozvitku v RIo-de-Zhaneyro (SamIt «Planeta Zemlya», 1992 r.) [The program for the «Order of the Day for the Twenty-first Century»: It is praised by the UN conference in the midst of the mediocrity and rooted in Río de Janeiro (Samit «Planet Earth», 1992)] / Per. z angl. - 2-ge vid. - K.: Intelsfera, 2000. - 360 s.
2. Deyii G. Poza zrostannyam. EkonomIchna teorIya stalogo rozvitku [Beyond growth. Sustainable Development Economics]: [per. z angl.] - K. : Intelsfera, 2002. - 312 s.
3. Vilna entsiklopediya «Vikipediya» [The free encyclopedia «Wikipedia»] : http://ru.wikipedia.org/wiki/Ustoychivoe_razvitie.
4. Chernichko T.V., Chernichko S.F. Zabezpechennya zbalansovanogo rozvitku ekonomIchnoYi sistemi v kontekstI pIdvischennya rIvnya konkurentospromozhnostI natsIonalnoYi ekonomIki [Ensuring sustainable development of the economic system in the context of improving the competitiveness of the national economy] // EkonomIka I suspIlstvo. - 2016. - № 3. - S. 103-108.
5. Korikov A.M., Safyanova E.N. Osnovyi sistemnogo analiza i teorii system [Fundamentals of system analysis and systems theory] - Tomsk: TGU, 2005. - 320 s.
6. Vasyutkina N. V. Upravlinnya stalim rozvitkom pidpriemstv: teoretiko-metodologIchniy aspekt [Sustainability management companies: Theoretical aspects]: monografIya. - KiYiv, Vidavnitstvo LIra-K, 2014. - 334 s.
7. Cannon W. B. The Wisdom of the Body [The Wisdom of the Body] - New York: Norton, 1936.
8. Carton I.F. S. Progress Toward the Applications of Systems Science Concepts to Biology [Progress Toward the Applications of Systems Science Concepts to Biology] / A. Schindler, F. Yates, D. Marsh, // Army Research Office. - Arlington, 1972. - 65 p.
9. Melnik L.G. Osnovi stIykogo rozvitku : navch. poslbn. dlya plslyadipl. osvIti [Fundamentals of Sustainable Development: A manual for postgraduate education] - Sumi : Unlv. kn., 2006. - 383 s.
10. Tsili stalogo rozvitku 2016-2030 [The objectives of sustainable development 2016-2030] : http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
11.Tsili stalogo rozvitku: UkraYina. Natslonalnl konsultatsIYi [The goals of sustainable development: Ukraine. National consultations] : http://sdg.org.ua/ua/resources-2/206-2016-08-08-14-16-03
12. Strukturnl reformi ekonomlki.dosvld, Instituti, strategIYi dlya UkraYini: [monograflya] [Structural reform of the economy: the experience, institutions, strategies for Ukraine [monograph]/ O.I. Amosha, S.S. Aptekar, M. G. Bllopolskiy, S.I. Yurly ta in. - IEP NAN UkraYini, TNEU MONMS UkraYini. - Ter- nopll: Ekonomichna dumka TNEU, 2011. - 848 s.
13.SotsIalno-ekonomichniy potentsial stalogo rozvitku UkraYini ta YiYi reglonlv: natslonalna dopovld [Socioeconomic potential of sustainable development of Ukraine and its regions: national report] / za red. akad. NAN UkraYini E.M. LlbanovoYi, akad. NAAN UkraYini M.A. Hvesika. - K.: DU IEPSR NAN UkraYini, 2014. - 776 s.
14.Sistemna kriza v UkraYinl: peredumovi, riziki, shlyahi podolannya: anallt. dop. [Systemic Crisis in Ukraine: preconditions, risks and ways to overcome: analytical supplement] / za zag. red. Ya. A. Zhallla. - K. : NISD, 2014. - 132 s.
15.Lagun M.I. Ekonomlchniy potentslal yak osnova rozvitku blznesu [Economic potential as the basis of business]//Formuvannya rinkovih vldnosin v UkraYinl. - 2008. - № 5. - S. 77-82.
16.Matkovskiy R.B. Ekonomlchniy potentslal UkraYini ta shlyahi yogo efektivnogo vikoristannya [The economic potential of Ukraine and ways of its effective use] : dis... kand. ekon. nauk : 08.01.01. - K., 2003. - 198 s.
17.Geets V. Ekonomika UkraYini 2016 roku [Ukraine's economy in 2016] // Blznes. - 2016. : https://www.business.ua/politics/ekonom_ka_ukra_ni_2016_roku-282704/
18.UkraYina: perspektivi rozvitku (Konsensus prognoz) [Ukraine: Prospects for Development (Consensus Forecast)] : file:///C:/Users/User/Downloads/Concensus_2015_May_Ukr.pdf
19.Natsionalna paradigma stalogo rozvitku UkraYini [National sustainable development paradigm Ukraine] / za zag. red. akademlka NAN UkraYini, d.t.n., prof., zasl. dlyacha nauki I tehnlki UkraYini B.E. Patona. - K.: Derzhavna ustanova «Institut ekonomlki prirodokoristuvannya ta stalogo rozvitku NatslonalnoYi akademlYi nauk UkraYini», 2012. - 72 s.
20.UkraYina v reytingu ekologlchnoYi efektivnostl u 2016 rotsl [Ukraine in the ranking of environmental performance in 2016] : http://edclub.com.ua/analityka/ukrayina-v-reytyngu-ekologichnoyi-efektyvnosti-u-2016-roci
21.Strategiya derzhavnoYi ekologichnoYi politiki UkraYini ta perlod 2020 roku [Strategy of National Environmental Policy and Ukraine during 2020] : http://www.menr.gov.ua/about/strategy
22.Scherrer W., McQuaid R.W. The role of public private partnerships at the regional level of government and regional innovation policy in particular [The role of public private partnerships at the regional level of government and regional innovation policy in particular] : http://hum.ttu.ee/failid/HKAC 2011/HKAC_Scherrer.pdf
23.Gurkovskiy V. Zarubizhniy dosvid formuvannya Informatslynogo suspilstva: perspektivi adaptatslYi v UkraYini [Foreign experience of information society: perspectives in Ukraine] : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2010-2/ doc/2/02.pdf
24.Gurkovskiy V.l. Zastosuvannya zarublzhnogo dosvldu «elektronnogo uryaduvannya» na suchasnomu etapl formuvannya Informatslynogo suspllstva v UkraYinl [Application of foreign experience «e-governance» at the present stage of information society in Ukraine] // Vlsnik Lugan. nats. un-tu Im. Tarasa Shevchenka. Serlya: Sotslologlchnl nauki. - 2010. - № 12, t. 2 (2). - S. 28-34.
25.UkraYina pokraschila pozitsIYi u svitovomu reytingu E-Government Development Index-2016 [Ukraine improved its position in the global ranking of E-Government Development Index-2016] : http://workspace.unpan.org/sites/Internet/Documents/UNPAN96407.pdf/
26.Chechel O.Yu. Rozvitok Informatslynogo prostoru ta E-uryadu v UkraYinl [Development of information space and E-government in Ukraine] // Teorlya ta praktika derzhavnogo upravllnnya. - 2016. - № 3(54).- S. 1-8
ДАН1 ПРО АВТОРА
Васюткша Наталiя Володимирiвна
доктор економГчних наук, доцент, завГдувач кафедри маркетингу та практичного пщприемництва
ПВНЗ «бвропейський ушверситет», м.Ки'в
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Васюткина Наталья Владимировна
доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой маркетинга та практического предпринимательства
ЧВУЗ «Европейский университет», г. Киев
DATA ABOUT THE AUTHOR
Natalia Vasiutkina
Doctor of Economics, Associate Professor, Head of Marketing and Applied Enterprise at European University, Ukraine
