CC BY
123
5. Yurynets Z.V., B.M. Maksymlv. Innovatsiyna strategiya rozvytku promislovyh pidpryemstv Ukrayiny. Monografiya. LvIv.: Vydavnychiy tsentr LNU im. I.Franka, 2011. 203 s.
6. Yurynets R.V. Vykorystannya ekstrapolyatsiynyh metodiv ta ekspertnyh otsinok pry prognozuvannl sotsialno-ekonomichnyh pokaznykiv regionu. // Demokratychne vryaduvannya v konteksti globalnyh vyklyklv ta kryzovyh sytuatsiy: mater. nauk.-pr. konf. za mizhnar. uchastyu (3 kvitnya 2009 r, m. LvIv): u 2 ch. Ch. 2 / za nauk. red. chl.-kor. NAN Ukrayini V.S. Zagorskogo, dots. A.V. Lipentseva. Lviv: LRIDU NADU, 2009. S. 468-471.
ДАН! ПРО АВТОР1В
Юринець Зорина Володимирiвна, кандидат економнних наук, доцент кафедри менеджменту Льв1вський нац1ональний ун1верситет ¡мен! 1вана Франка пр. Свободи, 18, м. Львв, 79000, Укра'Гна e-mail: zorynka_yur@mail.ru
Юринець Ростислав Володимирович, кандидат фiзико-математичних наук, доцент кафедри математичного моделювання та Ыформацмних технолопй
Льв1вський регональний умверситет державного управлння на^онально'Г академи державного управлння при Президентi Укра'Гни
вул. Сухомлинського, 16, м. Львiв-Брюховичi, 79491, УкраТна e-mail: rr12345@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Юринець Зорина Владимировна, кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента Львовский национальный университет имени Ивана Франко пр. Свободы, 18, г. Львов, 79000, Украина e-mail: zorynka_yur@mail.ru
Юринець Ростислав Владимирович, кандидат физико-математических наук, доцент кафедры математического моделирования и информационных технологий
Львовский региональный университет государственного управления национальной академии государственного управления при Президенте Украины
ул. Сухомлинского, 16, м. Львов-Брюховичи, 79491, Украина e-mail: rr12345@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHORS
Yurynets Zoryna Volodymyrivna, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor Ivan Franko Lviv national University 18, Liberty Avenue, Lviv, 79000, Ukraine e-mail: zorynka_yur@mail.ru
Yurynets Rostyslav Volodymyrovych, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor
The Lviv regional institute of public administration national academy of public administration, the office of the President of Ukraine 16, Sukhomlinsky street, Lviv-Bryukhovychi, 79491, Ukraine e-mail: rr12345@ukr.net
УДК 339.166.5:339(477)
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО1 ВЛАСНОСТ1 В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В ТА ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ЗМ1Н НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Костик е.П.
Предметом досл1дження е особливост\ розвитку ¡нтелектуальноГ власност1 в умовах впливу глобал1зац1йних процессе на нац/ональну економку.
Мета наукового досл1дження полягае у розгляд1 особливостей розвитку ¡нтелектуальноГ власност1 в умовах трансформац1йних процесв та глобал1зац1йних змн нащональноГ економки.
Методи досл1дження. Для уточнення понятйного апарату, визначення змсту процесу оцнки, обфунтування критерГГв \ системи показникв, класифкацИ' напрямкв \ метод1в оц1нки, застосовано методи абстракцЦ анал1зу та синтезу, систематизацИ' та узагальнення.
Методология проведення роботи. Основн1 положення економчноГ теори в галуз\ економки ¡нтелектуальноГ' власност1; прац втчизняних та зарубжних учених \ практикв в означенй сфер1.
Результати роботи. У контекст\ означено)' проблематики ми спробували розкрити особливост\ розвитку ¡нтелектуальноГ власност/ в умовах трансформащйних процесв та глобалзащйних змн нащонально'Г економки.
Галузь застосування результата. Результати даного дослдження можуть бути застосован у сфер/ вивчення проблем ¡нтелектуальноГ власност/ та економки ¡нтелектуальноГ власност¡.
Висновки. Отже, сучасн/ тенденщГ глобаляаци економки, лбераляац1Г свтових ринкв, стрмкого прогресу технологй у галуз/ мжнародних комункащйних систем, загострення та змни форм конкурентноГ боротьби, утвердження ¡нтелектуальноГ дтльност1 як рушйного фактора розвитку ¡нформащйного суспльства загострюють проблеми регулювання мжнародних вдносин у сфер/ ¡нтелектуальноГ власност¡. А вдтак, права ¡нтелектуальноГ власност/ перетворюються на важливий ¡нструмент глобальноГ конкуренцГ держав та Гх союзв за доступ до ¡нноващйних ресурав та ринюв ¡нновацЮноГ продукцГ.
Ключов'1 слова: ¡нтелектуальна власнсть, об'екти ¡нтелектуальноГ власност¡, правова охорона ¡нтелектуальноГ власност¡, ¡нвестици, об'екти промисловоГ власност¡, ¡нтелектуальна рента, авторське право, глобалзащя економки, глобальний ринок, мжнародна торгвля, глобальне конкурентне середовище, комерщалзащя ¡нтелектуальноГ власност¡, пдробки / пратство.
40
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
© Костик е.П., 2014
ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ
В УСЛОВИЯХ ТРАНСФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ И ГЛОБАЛИЗАЦИОННЫХ ПЕРЕМЕН НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
Костик Е.П.
Предметом исследования являются особенности развития интеллектуальной собственности в условиях воздействия глобализационных процессов на национальную экономику.
Цель научного исследования заключается в рассмотрении особенностей развития интеллектуальной собственности в условиях трансформационных процессов и глобализационных изменений национальной экономики.
Методы исследования. Для уточнения категориального аппарата, определения содержания процесса оценки, обоснования критериев и системы показателей, классификации направлений и методов оценки, применены методы абстракции, анализа и синтеза, систематизации и обобщения.
Методология проведения работы. Основные положения экономической теории в области экономики интеллектуальной собственности; труды отечественных и зарубежных ученых и практиков в указанной сфере.
Результаты работы. В контексте обозначенной проблематики мы попытались раскрыть особенности развития интеллектуальной собственности в условиях трансформационных процессов и глобализационных изменений национальной экономики.
Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть применены в области изучения проблем интеллектуальной собственности и экономики интеллектуальной собственности.
Выводы. Итак, современные тенденции глобализации экономики, либерализации мировых рынков, стремительного прогресса технологий в области международных коммуникационных систем, обострение и изменения форм конкурентной борьбы, утверждения интеллектуальной деятельности как движущего фактора развития информационного общества обостряют проблемы регулирования международных отношений в сфере интеллектуальной собственности. Следовательно, права интеллектуальной собственности превращаются в важный инструмент глобальной конкуренции государств и их союзов за доступ к инновационным ресурсам и рынкам инновационной продукции.
Ключевые слова: интеллектуальная собственность, объекты интеллектуальной собственности, правовая охрана интеллектуальной собственности, инвестиции, объекты промышленной собственности, интеллектуальная рента, авторское право, глобализация экономики, глобальный рынок, международная торговля, глобальная конкурентная среда, коммерциализация интеллектуальной собственности, подделки и пиратство.
THE PECULIARITIES OF THE DEVELOPMENT OF INTELLECTUAL PROPERTY IN CONDITIONS
OF THE TRANSFORMATIONS AND GLOBALIZATION CHANGES IN THE NATIONAL ECONOMY
KostyK Ye.P.
The subject of research is the peculiarity of the development of intellectual property in conditions of the globalization influence on the national economy.
The purpose of scientific problem is to study the peculiarities of the development of intellectual property in the conditions of transformations and the globalization changes in the national economy.
Methods of research. The methods of abstraction, analysis and synthesis, systematization and generalization are used for definition the conceptual apparatus and the content of the assessment, foundation criteria and indices, classification directions and methods of assessment.
Methodology work. The main principles of the economic theory in economics of intellectual property; the works of domestic and foreign scientists and practitioners in this field.
Results of work. The peculiarities of the development of intellectual property in conditions of transformations and the globalization changes of the national economy were considered in the context of the defined problem by us.
Practical implications. The results of this study can be used in the study of problems of intellectual property and the economics of intellectual property.
Conclusions. Therefore, the modern trends of economic globalization and liberalization of world markets, the rapid progress of technology in the field of international communication systems, exacerbation and changes of the forms of competition, strengthening of intellectual activity as the motive factor of the development of the information society - exacerbate the problems of regulating international relations in the sphere of intellectual property. Consequently, rights ofintellectual property become an important instrument in the global competition of states and their unions in access to innovative resources and markets innovative products.
Key words: intellectual property, objects of intellectual property, legal protection of intellectual property, investments, objects of industrial property, intellectual income, copyright law, globalization of economy, global market, international trade, global competitive environment, commercialization of intellectual property, counterfeiting.
Постановка проблеми. Творча та Ыновацмна дiяльностi е рушлями економпчного зростання i конкурентоздатностк Економлчне зростання тюно пов'язане з тим, насктыки економка заохочуе, стимулюе i створюе сприятливi умови для творчост та Ыновацм. Виршалыним чинником збтышення корист вщ творчо''' та ЫновацмноТ дiяльностi е ч^ка правова i регуляторна система, яка передбачае визнання важливоТ ролi Ытелектуалыно''' власносп, набуття, охорону i захист майнових прав авторiв, винахщнигав, новаторiв.
У звт Укра'нсыкого нацюналыного ком^ету МЛжнародноТ ТорговоТ Палати (ICC Ukraine) зазначаетыся, що ефективнюты режиму охорони прав ЫтелектуапыноТ власност у певнм краТы е виршалыним елементом, що дозволяе новаторам i винахщникам розкрити свм потенщал i дае Ум змогу перетворити своТ ще'1' у високоякюы товари та послуги, яга забезпечаты створення нових робочих мюцы i стимулюватимуты економiчне зростання. Значення охорони цих Ытелектуалыних активiв у контекст досягнення кра'нами сво'х цтей економiчного розвитку постмно зростае [1, с. 6].
Ступшь вивчення проблеми. У низц доо^джены розкрито ряд питаны присвячен данм проблематищ зокрема: П.М. Цибулыов, О.А. Пщопригора, О.Б. Бутнк-^версыкий. В.С. Дроб'язко, В.Д. Базидевич та Ы. у сво'х комплексних працях розглядаюты загалыну теорю ЫтелектуалыноТ власностк Тод^ як Г. Андрощук фокусуе свою увагу на шновацмнм дiялыностi, а В.1. Борзенко та О.Р. Мiрошниченко пщымаюты проблеми комерцiалiзацiï ЫтелектуалыноТ власност в УкраТнк У свою чергу О.О. Слыозко та Н.В. Кузнецова розглядаюты особливост Ывестування в Ытелектуалыну власнюты на прикладi IBM, натомюты О.М. Левковецы показуе Ытелектуалыну власнюты як ресурс розвитку. Г.П. Жаровсыка дослщжуе взаемод^ транснацюналыного сегмента укражсыко!' оргаызовано!' злочинност i транснацюналыних кримiналыних ринкiв в умовах гпобалiзацiï. Слiд зазначити,
що дана проблематика продовжуе привертати увагу науковоТ спiльноти, а вiдтак е актуальною, адже окремл 11 аспекти залишаються невирiшеним. Актуальнiсть означеноТ проблематики, ТТ недостатне теоретичне вивчення та практичне значення обумовили головну мету i завдання дослщження.
Мета наукового дослщження полягае у розглядi особливостей розвитку iнтелектуальноТ власностi в умовах трансформацйних процесiв та глобалiзацiйних змiн нацональноТ економiки. Вiдповiдно до мети були поставлен наступн задачу, на основi теоретичноТ бази дослiдити особливостi розвитку ЫтелектуальноТ власностi в умовах впливу глобалзацйних процесiв на нацiональну економку.
Виклад основного матерiалу. В умовах формування глобального конкурентного середовища результати творчоТ Ыте-лектуальноТ працi набувають необхiдностi охорони для застереження себе вщ пiдробок та копiювань. Слщ також наголосити на тому, що механзми регулювання та захисту прав на об'екти ЫтелектуальноТ власностi справляють суттевий вплив на обсяги прямих Ыоземних iнвестицiй, лiцензiйних угод, рiвень розвитку нацiональних iнновацiйних систем та конкурентоспроможнють суб'ектiв господарювання усiх рiвнiв. Разом iз тим врегулювання мiжнародних вiдносин у сферi iнтелектуальноТ власност е складним та суперечливим процесом через посилення нерiвномiрностi економiчного розвитку краТн свiту. У свою чергу, держави, якi прагнуть стати процв^аючими, стратегiчними задачами вважають пiдвищення культури громадян, розвиток економки краТни, змщнення нацiональноТ безпеки, а вiдтак найбтьш процвiтаючi краТни зводять у ранг державноТ полiтики розвиток творчого потенцалу нацiТ. Так, у США i ЯпонiТ працюють ретельно продуманi програми розвитку творчост громадян, починаючи з дошктьного вiку. Виходячи з цього, Ытелектуальна власнiсть е необхiдною умовою процвiтання тих культур, де ТТ важливють знайшла повне розумiння i сприйняття та ефективно захищаеться законами держави [2, с.84-85].
На дуку представникв науковоТ елiти, ми живемо в епоху технолопчних суспiльств, тобто сусптьств, в яких визначальною ланкою у виробниц^ матерiальних благ е технологи. Щоб вижити в конкурентна боротьбi, потрiбно виробляти конкурентоздатнi товари. Цього можна досягти, якщо безупинно вдосконалювати технолоМчы процеси для Тхнього виробництва. А це можливо здмснити тiльки за рахунок використання результатв iнтелектуальноТ власностi, як винаходи, корисн моделi, промисловi зразки, комерцiйнi таемниц тощо. Безперечно, результати такоТ дiяльностi будуть бiльш вагомими, особливо у сфер^ якщо вони отриманi громадянами своеТ держави [3].
Слiд зауважити, що необхщною умовою для ефективного створення i використання об'ектiв ЫтелектуальноТ власностi е наявнiсть в краТн системи правовоТ охорони iнтелектуальноТ власносл. Створення нацiональноТ системи охорони ЫтелектуальноТ власностi мае подвiйну мету. З одного боку, необхщно законним чином оформити економiчнi i моральнi права авторiв i право володiльцiв об'ектв iнтелектуальноТ власностi, а з Ышого боку - стимулювати в рамках державноТ полiтики творчу активнiсть громадян, сприяти поширенню i застосуванню ТТ результатв, заохочувати чесну торгiвлю.
У свою чергу, право на одержання патенту на винахщ стимулюе вкладення грошей i зосередження людських ресурсв у галузi дослiджень i розробок. Видача патенту стимулюе Ывестицп в промислове використання виробу. Публкаця патенту робить доступною Ыформацю про нього широкому колу людей i стимулюе, тим самим, створення нових винаходiв ^ отже, сприяе науково-технiчному прогресу. У свою чергу, право на торговельну марку захищае пщприемство вщ недобросовiсноТ конкуренцiТ.
Серед об'ектiв промисловоТ власностi великий вплив на науково-технчний i економiчний розвиток мають, безумовно, винаходи. Вплив винаходiв на економiчний розвиток може здiйснюватися за чотирма каналами: Ыформаця про патенти полегшуе передачу (трансфер) технологiй i сприяе залученню прямих Ыоземних iнвестицiй; патенти стимулюють науковi дослiдження; патенти е каталiзатором нових технологiй i бiзнесу; бiзнес накопичуе патенти i капiталiзуе Тх шляхом передачi прав через лцензмы угоди, внесення до статутного капталу пщприемств, використання у власному виробниц^ для отримання додаткового прибутку.
Як запевняе О.М. Левковець, патентно-лщензмний обмЫ здiйснюеться передусiм мiж розвиненими кранами (так, Нiмеччина бiльше 60 % патентв i винаходiв продае в США i краТни 6С, купуе - передусiм у США; краТни 6С е покупцями 64 % обсягу iнтелектуальних послуг США). Рiч у тiм, що перешкодою для ефективного мiжнародного транспорту технолога може стати неготовнiсть краТни-реципiента до запровадження технологiТ (рiвень технологiчного, соцального розвитку, вiдмiнностi у квалiфiкацiТ працвниюв, у пiдходах до комерцiалiзацiТ технолога, нерозвиненiсть iнфраструктури, депресивний попит), причому дедалi бiльшого значеннянадаеться правовому захисту ЫтелектуальноТ власностi. Одним iз головних стимулв для компанiй щодо участ у транспорту технологiй е прагнення отримати Ытелектуальну ренту [4, с. 63].
1нтелектуальною рентою називають надприбуток вiд використання вiдтворюваних i не пов'язаних з експлуатацею природних ресурсв iнтелектуальних чинникiв виробництва (нтелектуального капiталу), що утворюеться у зв'язку з тимчасовою монополiею на Ытелектуальний продукт. 1нтелектуальна рента становить форму економiчноТ реалiзацiТ власностi на Ытелектуалы-л ресурси та iнновацiйнi продукти, форму оплати користувачем (покупцем) доступу до обмеженого на даний момент Ытелектуального ресурсу i утворюеться за рахунок: надбавки до середньоТ цiни реалзаци iнновацiйноТ продукцiТ; продажу патентiв i лiцензiй; гудвiлу. Контроль над 1Р перетворюеться на глобальний виграш у новому технологчному укладi [4, с. 63].
Важко переоцнити роль такого об'екта як торговельна марка, у просуванн товару на ринок. Вдала торговельна марка -важливий внесок в економку пiдприемства тому, що вона дозволяе зайняти на ринку вигщне положення, пов'язане з визнанням цеТ торговельноТ марки покупцями.
На думку П.М. Цибульова, роль авторського права, в розвитку культури сусптьства, особливо у сферi культурного (духовного) розвитку його громадян, важко переоцнити. Розвиток нацональноТ творчост не мае перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права i сумiжних прав передбачае не ттьки належний захист прав i сумiжних прав передбачае не ттьки належний захист прав видавцв i виконавцiв, виплату справедливоТ винагороди авторам, але й надiйний захист авторських прав, вигiдний не тiльки авторам, а й державу тому що, усуваючи недобросовюну конкуренцiю, вона сприяе поповненню державноТ скарбниц за рахунок податкв. Однак, для цього необхщно створити вщповщну адмiнiстративну iнфраструктуру, яка б забезпечувала суворе дотримання авторських прав [5, с. 23].
Слщ зазначити, що дослщження, проведене Всесвiтньою органзацею охорони ЫтелектуальноТ власностi (ВО1В), показуе, що галузi, якi залежать вщ охорони авторських прав, забезпечують 2,85 % ВВП УкраТни. Хоча ця частка може здаватись незначною, порiвняно з часткою основних галузей, таких як обробна промисловють (14,53 %), торгiвля (12,69 %) та транспорты послуги i пов'язанi з ними види дiяльностi (10,75 %), вона все одно е вагомою, осктьки е близькою до частки iнших важливих галузей, таких як електроенергетика, газифiкацiя та водопостачання (3,44 %), охорона здоров'я та соцальна допомога (3,14 %), будiвництво (3,71 %) [1, с. 6].
1снують також й iншi показники, як свiдчать про роль пов'язаних з авторським правом галузей промисловост для економки УкраТни. В УкраТнi галуз^ пов'язанi з авторським правом, забезпечують робочими мюцями близько 400 000 осб, i це перевищуе внесок у працевлаштування багатьох iнших важливих галузей. Внесок пов'язаних з авторським правом галузей економки у валове виробництво в 2005 роц складав 3,47 %, що суттево бтьше за внесок освiти (2,8 %) та соцiальноТ i медичноТ допомоги (2,18 %). Внесок пов'язаних з авторським правом галузей економки до валовоТ доданоТ вартостi у 2005 роц складав 3,32 % [1, с. 6].
Cy4acHi тенденцií глобалiзацií економ^и, лiбералiзацií св^ових рингав, CTpiMKoro прогресу технологiй у галузi мiжнародних комунiкацiйних систем, загострення та змжи форм KOHKypeHTHOi боротьби, утвердження iнтелектуальноí дiяльностi як рушiйного фактора розвитку Ыформацмного сyспiльства загострюють проблеми регулювання мiжнаpодних вiдносин у сфepi iнтeлeктyальноí власностi. Зростання обсягiв лщензмно!' тоpгiвлi, трансферу тeхнологiй, кyпiвлi-пpодажy наукомютко!' пpодyкцií, патeнтiв, ноу-хау, надання консалтингових, жжиырингових послуг сприяють формуванню глобального ринку прав на об'екти iнтeлeктyальноí власност^ похiдного щодо pинкiв науково мiсткоí та iнфоpмацiйноí пpодyкцií. Водночас права iнтeлeктyальноí власностi перетворюються на важливий iнстpyмeнт глобальноí конкypeнцií держав та 1х союзiв за доступ до жновацмних peсypсiв та рингав iнновацiйноí пpодyкцií.
На думку В.Д. Базилевича, сучасне господарство поступово перетворюеться на неподтьну глобальну цiлiснiсть, у ягай постiйно формуеться та peалiзyеться piзноплановi та piзноспpямованi процеси, виникають новi глобальнi ринки (капiталiв, страхування, iнтeлeктyальноí власностi), з'являються новi засоби пepeдачi iнфоpмацií (iнфоpмацiйнi системи, 1нтернет, стiльниковий зв'язок), утверджуються новi дiйовi особи (тpанснацiональнi коpпоpацií, мiжнаpоднi оргаызацп, гpомадськi рухи), розробляють новi «правила три» у виглядi багатостоpоннix угод з питань eкономiчного спiвpобiтництва [6, c. 307].
Зростання обсягiв мiжнаpодноí тоpгiвлi та iнвeстицiй уможливило розвиток мiжнаpодного трансферу об'ектiв iнтeлeктyальноí власност^ загостривши проблему формування вiдповiдного жституцмного середовища та розробки узгоджених правил взаемодп мiж окремими кранами та мiж суб'ектами прав iнтeлeктyальноí власност цих кpаíн.
Важливо також зазначити, що в умовах формування глобального конкурентного середовища результати творчо: iнтeлeктyальноí пpацi можуть бути скопiйованi та впроваджен конкурентами майже миттево, внаслщок чого виробники втрачатимуть прибуток. Вщтак eкономiчний аспект охорони та захисту прав iнтeлeктyальноí власностi набувае першочергового значення в умовах глобалiзацií.
У свою чергу Я. Ващук наголошуе на тому, що мexанiзми регулювання та захисту прав на об'екти iнтeлeктyальноí власност справляють суттевий вплив на обсяги прямих жоземних жвестицм, лiцeнзiйниx угод, piвeнь розвитку нацюнальних iнновацiйниx систем та конкypeнтоспpоможнiсть суб'екпв господарювання yсix piвнiв. Водночас проблеми врегулювання мiжнаpодниx вiдносин у сфepi iнтeлeктyальноí власностi е складними та суперечливими внаслщок посилення нepiвномipностi eкономiчного розвитку кpаíн свiтy та юнуючих вiдмiнностeй у спiввiдношeннi iмiтацiйниx та жновацмних стpатeгiй нацiональниx eкономiк [7].
У звт ICC Ukraine зазначаеться, що пpямi iнозeмнi iнвeстицií мають важливе значення, оскiльки вони сприяють eкономiчномy розвитку шляхом передання технолопй та управлжських навичок i завдяки створенню можливостей для працевлаштування. УкраТна належить до кpаíн iз перехщною eкономiкою, з надходженням прямих жоземних iнвeстицiй у pозмipi понад $ 5 млрд. та вщтоком у менш нiж $ 0,5 млрд. Найбтьшими iнвeстоpами в Укpаíнy за останн роки були США (12 %), Нiмeччина (12 %), Роая (10 %) та Фpанцiя (8 %). У 2010 pоцi найбтьшл iнвeстоpи були з ёвропейського Союзу (54 %) та РосГГ (15,6 %).
За даними звiтy компанп «Ernst and Young» про пpямi iнозeмнi iнвeстицií в Укpаíнy, незважаючи на помiтнe збiльшeння iнвeстицiй у ринки, що розвиваються, чимало iнвeстоpiв у 2011 роц продовжували вважати кражи Цeнтpальноí та Сxiдноí бвропи (зокрема, й Укpаíнy) тpeтiм за привабливютю peгiоном для iнвeстицiйниx проекпв. З 2006 по 2010 рк Укpаíна займала 10 мiсцe серед краж центрально- i сxiдноевpопeйського репону за кiлькiстю iнвeстицiйниx пpоeктiв та показником створених робочих мюць [1, с. 6].
Розвинен кpаíни, кражичнноватори зацiкавлeнi у високому piвнi захисту прав iнтeлeктyальноí власностi, дiевомy мexанiзмi комepцiалiзацií peзyльтатiв iнтeлeктyальноí дiяльностi з метою пщвищення власноí конкypeнтоспpоможностi, пожвавлення iнвeстицiйноí активностi та нарощування експорту високотexнологiчноí пpодyкцií.
Водночас кражи з низьким piвнeм eкономiчного розвитку, держави яга виступають споживачами жтелектуального продукту або iмiтатоpами iнновацiй, не зацкавлеы у вжиттi жорстких заxодiв щодо охорони прав iнтeлeктyальноí власностi.
У цих кражах побутуе переконання, що права власност не спpоможнi стимулювати винаходи та науково-дослщы роботи з огляду на вщсутнють нeобxiдного кадрового та техычного потeнцiалy, низького життевого piвня населення, неспроможного пред'являти попит на жновацмну пpодyкцiю.
Вiдстоюючи сво; iнтepeси у глобальному eкономiчномy середовища кpаíни, що розвиваються, розглядають жорстку систему захисту цих прав як один iз чиннигав «приватизацп знань» у свiтовомy масштабi, монополiзацií рингав тpанснацiональними коpпоpацiями, зростання розриву в piвняx тexнологiчного розвитку промислово розвинених краж та краж «третього» св^у, yповiльнeння загально цивiлiзацiйного процесу створення та впровадження iнновацiй та перешкоду розвитку жновацмного сyспiльства.
За останн роки найбiльш привабливим для iнвeстоpiв був yкpаíнський фiнансовий сектор, на який припадае 13 % вщ загального обсягу прямих iнозeмниx Ывестицм, разом з тим, зростае привабливють iншиx сeктоpiв, що розвиваються, зокрема лопстики (10 % загальних проекпв iз залученням прямих iнозeмниx Ывестицм в Укpаíнi) та виробництва харчових продукпв (9 %). До жших сeктоpiв, яга е об'ектом уваги щодо 1х потeнцiалy розвитку, належать дiловi послуги та програмне забезпечення, на яга припадае, вщповщно, 6 % та 13 % вщ загальноí кiлькостi iнвeстицiйниx пpоeктiв. Останнм сектор е особливо вразливим до кpадiжок у сфepi iнтeлeктyальноí власносп i отримав би значну користь вщ надiйного режиму охорони прав iнтeлeктyальноí власностi.
Слiд зазначити, що ефективнють режиму охорони iнтeлeктyальноí власносп кражи належить до чинникiв, яга впливають на ршення компанiй щодо передання технолопй чи жвестування у крану. Наприклад, експерти ОЕСР встановили, що посилення охорони авторських прав в краУ на 1 % сприяе зростанню прямих жоземних жвестицм на 6,8 %, а таке ж посилення охорони прав на торговелы-ii марки i патентних прав корелюе з приростом прямих жоземних жвестицм, вiдповiдно, на 6,8 % i 2,8 % [1, с. 7].
Як показуе до^дження, пpоблeмi введення до господарського обороту об'екпв iнтeлeктyальноí власностi, íx комepцiйномy використанню i впливу на добробут громадян придтяеться багато уваги в кражах з розвинутою eкономiкою.
Цiкавим у цьому аспект е досвiд Фжляндп. У цiй кpаíнi дiе принайми шiсть оpганiзацiй, що займаються консалтинговою та посередницькою дiяльнiстю у сфepi комepцiалiзацií iнтeлeктyальноí власностi. Вони д^ть на тepитоpií всiеí кpаíни. Серед них е приваты оргаызацп, тага як, наприклад, Фонд винаxодiв Фжляндп. G також i peгiональнi представництва центральних оргаыв виконавчоí влади, наприклад регюнальы служби трьох мiнiстepств: Мжютерства тоpгiвлi i пpомисловостi, Мiнiстepства стьського господарства i лiсiвництва та Мжютерства пpацi. Завданнями цих оpганiзацiй е забезпечення сприятливих умов для створення i введення до господарського обороту об'екпв iнтeлeктyальноí, насамперед, пpомисловоí власносп. Це досягаеться шляхом створення репональних консyльтацiйниx пyнктiв, надання допомоги в оформлены прав iнтeлeктyальноí власностi, сприяння формуванню ринку споживачiв цiеí власносп, залучення ризикового (венчурного) капiталy для фжансування заxодiв з комepцiалiзацií прав iнтeлeктyальноí власностi тощо.
У досв^ф Фiнляндií цiкавим е те, що незалежно вщ форми власностi цих посередницьких оргаызацм держава бере безпосередню участь у 1х дiяльностi шляхом безповоротного фжансування.
KpiM того, цкавим е досвiд ФРН. У цй KpaïHi центри, подiбнi до Фонду винаходiв Фiнляндiï, знаходяться, як правило, при Земельних унверситетах. ФЫансування дiяльностi центрiв вiдбуваеться з бюджету цих унiверситетiв. Дiяльнiсть центрiв, схожа з дiяльнiстю Фонду винаходiв ФЫляндп, сприяе максимальному зближенню приватних винахщнигав i зацiкавлених в ïхнiх розробках фiрм та залученню приватного капталу для Ывестицп введенням до громадського обороту винаходiв, створених фiзичними особами, чим забезпечуе зростання ïхнього добробуту i тим самим зростання i укртлення середнього класу Нiмеччини.
На думку В.1. Борзенко, та О.Р. 1Мрошниченко, аналiз проблем комерцiалiзацiï Ытелектуалы-ю!' власностi та визначення ключових недолшв, дають пiдстави для визначення напрямiв вдосконалення полiтики у сферi комерцiалiзацiï об'ектiв iнтелектуальноï власностi це:
- розробка ч^ких механiзмiв нормативно-правового регулювання, а саме кодифiкацiя законодавства (створення та затвердження Кодексу про Ытелектуальну власнiсть);
- поеднання науки з виробництвом, що передбачае запровадження комплексу заходiв (дослщження i аналiз ринку, фЫансування впровадження об'ектiв iнтелектуальноï власност, дослiдження та розробку тощо);
- створення Ыфраструктури впровадження результатiв науково-технiчноï дiяльностi у виробництво;
- створення замкнених циклв (iдея-виробництво-споживання);
- створення спецальних комплексних структур, до функцй яких би входило: проведення експертноï оцiнки ïх комерцiйного потенцiалу, дослщження кон'юнктури ринку, надання новiтнiм розробкам фiнансовоï пiдтримки,запобiгання несанкцiонованому використанню та розповсюдження об'ектiв iнтелектуальноï власностi; створення нацiональноï системи пiдготовки та пщвищення квалiфiкацiï спецiалiстiв з iнтелектуальноï власност [8, с. 131].
Слiд зауважити, що досвщ зарубiжних краïн заслуговуе на вивчення фахiвцями Держдепартаменту, МЫфЫу, Мiнекономiки, Мiнпромполiтики та iнших мЫютерств, вiдомств, державних та недержавних оргаызацм, зацiкавлених у формуваннi i розвитку середнього класу Украши.
Як позитивний фактор у цьому аспект слщ розглядати передбачен Законом Украши «Про Ыновацмну дiяльнiсть» пiльги для Ыновацмних пiдприемств. Вони можуть стати джерелом для створення венчурного (ризикового) капталу, що буде вкладений у новостворювану iнтелектуальну власнiсть. Це мае забезпечити значн надходження до державного бюджету, а також сприяти зростанню матерiапьного достатку творцiв iнтелектуальноï власностi.
Як запевняе О.О. Файдевич, внутршый ринок об'ектв iнтелектуапьноï власностi в Украïнi, пройшовши стадiю формування, сьогоднi потребуе державноï пiдтримки, здiйснення единоï державноï полiтики щодо захисту нацiонапьних Ытереав у сферi економiки, технологiчноï безпеки та регулювання експорту укранських технолопй. Практично не враховуеться нi в собiвартостi продукцп, нi в балансов^ вартостi пiдприемств та становить менше одного вiдсотку ïх вартостi, в той час як в кранах Свропейського Союзу нематерiапьнi активи становлять сьогодн вiд 50 до 85 вщсотав вартостi майна пiдприемств. Наслщком цього е те, що Украна загалом втратила $800 млрд. при приватизацп в зв'язку з тим, що не були врахован нематерiальнi активи - об'екти iнтелектуапьноï власност. Разом iз тим Украина витрачае до $200 млн. на розробку програмного забезпечення [9, с.12].
Вдосконалення технолопй вщтворення та передачi Ытернацюнальних продуктiв iнтелектуапьноï дiяльностi у виглядi цифрових даних (CD, CD-ROM, DVD), збтьшення користувачiв на нових ринках та доступнють пiратського програмного забезпечення, зокрема через 1нтернет i файлообмЫы мережi, сприяють швидкому поширенню пратства та контрафакцiï, якi е глобальною проблемою сьогодення [6, с. 310].
Слщ зауважити, що найбтьших втрат вщ мiжнародного пiратства в сферi iнтелектуапьноï власностi зазнають кра1ни-продуценти iнтелектуальноï продукцiï. Так, сумарнi витрати (держава та приватний сектор) у США на науковi дослщження та розробки на початку 90-х рр. становили близько 150 млрд. дол. США, в Японп - 70 млрд. дол. США. Показники урядових витрат на ц ц1ш напочатку 90-х рр. наступн: в США - близько 60 млрд. дол. США, в Японп - 13 млрд. дол. США, в Нмеччин - 12, Францп - 11, Англп - близько 5 млрд. дол. США. У цих кражах для захисту iнтелектуальноï власност за кордоном використовуються так торгово-економiчнi важелк
• обмеження експорту з краш-порушниць;
• скорочення Ывестицм в 1х економку;
• скасування кредитування;
• згортання програм спiвробiтництва i допомоги.
Дослщники О.О. Сльозко та Н.В. Кузнецова стверджують, що економка промислово розвинених краж, 80-95% приросту ВВП яких обумовлено новими знаннями, втленими в технщ i технолоМях, носить Ыновацмний характер. Правовий захист передових технчних ршень i технолога дозволяе фiрмам цих краïн завойовувати на певний промiжок часу монопольне становище на ринку збуту конкретно! продукцп. Державна полiтика в галузi охорони прав iнтелектуальноï власностi повинна бути спрямована, насамперед, на вдосконалення законодавства щодо захисту iнтелектуальноï власност i включае в себе регулювання процесв правовоï охорони, введення об'ектiв iнтелектуальноï власностi в господарський оборот, забезпечення захисту прав i законних Ытереав авторiв, органiзацiй, iнвесторiв, кражи в цтому [10, с. 109].
Пщробки i пiратство залишаються проблемою укра^сь^ економiки, оскiльки вони знижують частку законноï продукцiï в краïнi i сприяють розвитку «а^ово: економiки», яка позбавляе уряд доходiв для надання державних послуг, порушуе структуру тисяч легальних робочих мюць, пiдривае Ывестицмний кпiмат, створюе можпивостi для «вщмивання» коштiв, спричиняе пiдвищення витрат на правовий захист, наражае споживачiв на небезпеку, пов'язану зi споживанням небезпечних i неефективних товарiв. Загалом, крадiжки у сферi iнтелектуальноï власностi можуть мати серйозн негативнi наслiдки для економiчного зростання краïни, здоров'я та безпеки громадян, громадського порядку i безпеки. Пщробки i пратство також сприяють отриманню значних прибуткв органзованими злочинними групами i спотворюють внутршнм ринок шляхом заохочення пщприемств до незаконних видiв дiяльностi.
Оскiльки пщробки i пратство перебувають за межею закону, встановлення точних масштабiв цiеï дiяльностi е надскладним завданням. Нелегальн пiдприемства не надають жодних звтв про свою дiяльнiсть урядовим установам i тому ктькюы показники дiяльностi цих пiдприемств (таких, наприклад, як сукупн обсяги нелегальних продажiв) слщ визначати за допомогою непрямих методiв.
За останн роки Украïна досягла певних зрушень у боротьбi з пщробками i пiратством, потрiбно зробити ще багато для того, щоб привести охорону прав iнтелектуальноï власност в Украïнi у вiдповiднiсть до мiжнародних стандартiв [1, с. 11]. Особливое гостроти набувае тема комп'ютерного пратства. Сьогоднi в тiньовому сегмент ринку програмного забезпечення та комп'ютерних ^ор працюють вщ 20 до 35 тис. спецалютв. Рiвень використання нелщензмного програмного забезпечення в Украïнi у 2007 роцi становив 84%, що е одним iз найвищих в Свроп, а втрати нацiональноï економiки вiд комп'ютерного пiрат-ства становили бтьш нiж $400 млн. на рк. Зниження комп'ютерного пратства протягом наступних чотирьох рокiв на 10% дало б можливють додатково створити 3 тис. робочих мюць, збтьшити оборот украшського 1Т-сектору на $941 млн., а суму податкових надходжень - на $69 млн. [9, с. 12]. За пщсумками 2009 року рiвень пратства в краïнi ще збiльшиться [11].
В «Microsoft УкраТна» вiдзначили, що в корпоративному сегмент piBeHb nipaTCTBa становить 45%. При цьому серед сфер 6i3Hecy з найнижчим рiвнем пiратства - телекомринок (2%) i бангавсьга системи (40-20%). Вщносно банкiв такi низьк показники пояснюються в основному тим, що бтышють банкiвських установ Украши регулюються мiжнародними банками. Крiм того, найпопулярншим продуктом серед пiратiв е iгрова приставка «Х-Вох»: понад 90% таких товарiв, що продаютыся в Украшу е нелегалыними. Далi за рiвнем пiратсыкоï «популярностi» йде «Microsoft Office», а на третыому мю^ за кiлыкiстю нелегалыних установок - операцмна система «Windows» [11].
Офщйна статистика, яка б показувала точний вщсоток пiдроблених товарiв на украшському ринку, вiдсутня. За оцiнками Украшського альянсу по боротыбi з пщробками i пiратством, щорiчнi обсяги торгiвлi пiдробками в Украïнi можуты оцЫюватися в 1.3 мiлыярда доларiв, але ця сума може бути нав^ь вищою. Пiдробки i пiратство складають дуже велику частку «тiныовоï економки». За деякими оцiнками, у 2008 роц збитки економiки Украши вщ пiдробок сягали близько $ 710 млн., тодi як сукупнi збитки вщ пiратсыкоï музики, кiнофiлымiв та програмного забезпечення складали $ 720 млн. Це означае, що пщробки i братство разом складають 33 % вiд загального обсягу «чорного ринку» Украïни. Бiлышiсты пiдроблених товарiв на ринку Украïни не виробляються всерединi кражи, а iмпортуютыся ззовнк У листопадi 2012 року спiвробiтниками митних органiв Украïни було знищено майже три тонни пiдроблених товарiв на суму близько $ 117 тис. Серед цих товарiв були одяг, взуття та змiннi леза для голЫня з нанесеними, зокрема, такими марками, як Nike, Wrangler, Lacoste, Boss, Harley Davidson, Winx Club, Puma та Gillette [1, с. 16].
У зв'язку з цим в^чизняы та зарубiжнi дослщники звертають увагу на необхiднiсты не спльки жорсткого, скiлыки ефективного та надмного режиму охорони прав iнтелектуалыноï власностi, здатного забезпечити баланс Ытереав рiзних краïн, гармонiзацiю нацiоналыних законодавств та плщне мiжнародне спiвробiтництво у цм сферi. В останнi роки найважливш заходи у сферi мiжнародних економiчних вiдносин та мiжнародного права були спрямован на подальший розвиток та удосконалення Ыституцмного механiзму комерцiалiзацiï та охорони прав iнтелектуалыноï власносп, спрощення процедури отримання такоï охорони, визнання клю^ово! ролi прав iнтелектуалыноï власностi у зростаннi соцiалыно-економiчного добробуту та культурного розвитку народiв св^у.
На сыогоднi iнтелектуалына власнiсты е об'ектом багатьох мiжнародних угод, найважливша з них - Конвенцiя про заснування Всесвiтныоï органiзацiï iнтелектуалыноï власносп, пiдписана в Стокголымi 14 липня 1967 р., яка набрала чинносп в 1970 р. В основу Конвенцп було покладено iдею широкого спiвробiтництва i взаемодопомоги держав при збереженн незалежних нацiоналыних систем охорони та захисту прав iнтелектуалыноï власносп.
Всесвiтня органiзацiя iнтелектуалыноï власностi, спецiалiзований заклад в системi ООН, мiжурядова органiзацiя, що регулюе мiжнародну систему охорони прав iнтелектуалыноï власностi та здмснюе адмiнiстративнi функцiï щодо багатостороных угод з приводу ïï правових та економiчних аспектiв. Станом на 27 вересня 2004 р. членами ВО1В була 181 кража. Украша е членом цiеï органiзацiï з 26 ^тня 1970 р.
18 вересня 2009 проходив симпозiум ВО1В якому було прийняте рiшення щодо необхщносп об'еднання зусиль на мiжнародному рiвнi з метою вирiшення проблеми з необробленими патентними заявками. Так, Генеральний директор ВО1В Френсiс Гаррi зазначив, що глобальний портфель необроблених патентних заявок в свт досяг в 2007 р. 4,2 млн. За останн п'ять рокiв щщ^чний прирiст цих не розглянутих заявок становив у середньому 8,7%.
Симпозiум надав можливiсты для обмiну досвщом i передовими методами в обласл реестрацiï товарних знакiв i промислових зразюв, надання арбiтражних та посередницьких послуг для врегулювання спорiв у зв'язку з Ытелектуальною власнiстю, фЫансового управлiння вiдомствами iнтелектуалыноï власностi i ролi вiдомств iнтелектуалыноï власностi у сприянн iнновацiй у партнерствi з установами, зайнятими в науковм та Ыновацмнм сферi [12].
Висновки. З вищезазначеного констатуемо, що необхiдною умовою для ефективного створення i використання об'екпв iнтелектуалыноï власносп е наявнють в краïнi системи правовоï охорони iнтелектуалыноï власностi. Створення нацiоналыноï системи охорони iнтелектуалыноï власностi мае подвмну мету. З одного боку, необхщно законним чином оформити економiчнi i моралью права авторiв i право володть^в об'ектiв iнтелектуалыноï власностi, а з Ышого боку - стимулювати в рамках державно: полiтики творчу активнють громадян, сприяти поширенню i застосуванню ïï результалв, заохочувати чесну торпвлю.
Отже, сучаснi тенденцiï глобалiзацiï економiки, лiбералiзацiï свiтових ринкiв, стрiмкого прогресу технологiй у галузi мiжнародних комунiкацiйних систем, загострення та змЫи форм конкурентноï боротьби, утвердження iнтелектуалыноï дiялыностi як рушiйного фактора розвитку Ыформацмного суспiлыства загострюють проблеми регулювання мiжнародних вiдносин у сферi iнтелектуалыноï власностi. А вiдтак, права iнтелектуалыноï власностi перетворюються на важливий Ыструмент глобалыноï конкуренцп держав та 1х союзiв за доступ до Ыновацмних ресурсiв та ринкiв iнновацiйноï продукцп.
Список використаних джерел
1. Розвиток i захист ¡нтелектуальноГ власностi в Укран / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: sips.gov.ua/.../Ukraine_IP_Report_UKRAINE_...
2. Ястремська О. 0.1нтелектуальна власнсть: навчальний поабник / О. О. Ястремська. - Х.: Вид. ХНЕУ, 2013. - 124 с.
3. Право ¡нтелектуальноГвласноwi... [Електроннийресурс]. - Режим доступу: www.readbookz.com/.../7159.html
4. Левковець О. М. 1нтелектуальна власнсть як ресурс розвитку: дилема трансферу технологй / О. М. Левковець [Електронний ресурс] // Всник Нацюнального умверситету "Юридична академiя УкраГни iменi Ярослава Мудрого". Сер.: Економiчна теорiя та право. - 2014. - № 3. - С. 59-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnyua_etp_2014_3_8.pdf
5. 1нтелектуальна власнсть: Навч. поабник/За ред. д. т. н. Цибульова П.М. - К.: Укр1НТЕ1, 2006. - 276 с.
6. Базилевич В.Д. 1нтелектуальна власнсть: Пдручник. - К.: Знання, 2006. - 431 с.
7. Вашук Я. Об'екти нтелектуальноГ власно^i - нематерiальнi активи пiдприeмства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/group22
8. Борзенко В. I. Проблеми комерujалiзаujГ нтелектуальноГ власностi в Укран / В. I. Борзенко, О. Р. Мiрошниченко [Електронний ресурс] // Всник На^онального техмчного умверситету "ХП1". Сер.: Техмчний прогрес та ефективнють виробництва. - 2014. - № 32. - С. 128-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vcpitp_2014_32_25.pdf
9. Файдевич О. О. Сфера нтелектуальноГ власностi в системi сучасних глобальних змн / О. О. Файдевич [Електронний ресурс] // Формування ринкових вiдносин в УкраГм. - 2012. - № 7. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdffrvu_2012_7_5.pdf
10. Сльозко О. О. Свiтовi ТНК: нвестування в нтелектуальну власнсть на прикладi IBM / О. О. Сльозко, Н. В. Кузнецова [Електронний ресурс] // 1нтелект XXI. - 2014. - № 3. - С. 107-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdfZint_XXI_2014_3_15.pdf
11. УкраГна стала другою в свт за рiвнем комп'ютерного пiратства / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsn.ua/nauka_it/ukrayina-stala-drugoyu-v-sviti-za-rivnem-komp-yuternogo-piratstva.html
12. Програмне забезпечення: р1вень пиратства в УкраЫ / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://apitu.org.ua/node/1121
References
1. Rozvytok i zakhyst intelektualnoi vlasnosti v Ukraini [Development and protection of intellectual property in Ukraine]. http://sips.gov.ua /.../ Ukraine_IP_Report_UKRAINE
2. Yastremska O.O. Intelektualna vlasnist [Intellectual property]. Kharkiv: KhNUE, 2013. 124 p.
3. Pravo intelektualnoi vlasnosti [Intellectual property right]. http://www.readbookz. com/.../7159.html
4. Levkovets O.M. Intelektualna vlasnist yak resurs rozvytku: dylema transferu tekhnolohii [Intellectual property as resource development: transfer dilemma of technologies]. Visnyk Natsionalnoho Universytetu «Yurydychna Akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Ekonomichna teoriia ta pravo [Bulletin of the National University "Law Academy of Ukraine named by Yaroslav Mudryi": Economy theory and Law]. no. 3. (2014). 59-75. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnyua_etp_2014_3_8.pdf
5. Tsybulov P.M. Intelektualna vlasnist: navchalnyi posibnyk [Intellectual property: educational accessory]. Kyiv: UkrINTEI, 2006. 276 p.
6. Bazylevych V.D. Intelektualna vlasnist: pidruchnyk [Intellectual property: manual]. Kyiv: Knowledge, 2006. 431 p.
7. Vashchuk Ya. Obiekty intelektualnoi vlasnosti - nematerialni aktyvy pidpryiemstva [Objects of Intellectual property - intangible assets of the company]. http://patent.km.ua/ukr/articles/group22
8. Borzenko V.I., Miroshnychenko O.R. Problemy komertsializatsii intelektualnoi vlasnosti v Ukraini [Problems commercialization of intellectual property in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho Tekhnichnoho Universytetu «KhPI». Seriia: Tekhnichyi prohres ta efektyvnist vyrobnytstva [Bulletin of the National Technical University "KhPI": Technical progress and production efficiency]. no. 32. (2014). 128132. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vcpitp_2014_ 32_25.pdf
9. Faidevych O.O. Sfera intelektualnoi vlasnosti v systemi suchasnykh hlobalnykh zmin [Intellectual property in the system of modern global changes]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini [The formation of the Ukrainian market relations]. no. 7. (2012). 11-14. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/frvu_2012_7_5.pdf
10. Sliozko O.O., Kuznetsova N. V. Svitovi TNK: investuvannia v intelektualnu vlasnist na prykladi IBM [World TNC: investment in intellectual property as an example IBM]. Intelekt XXI [Intellect of the XXI-st cent.]. no. 3. (2014). 107-116. http://nbuv.gov.ua/j-pdfAnt_XXI_2014_3_15.pdf
11. Ukraina stala druhoiu v sviti za rivnem kompiuternoho piratstva [Ukraine became the second in the world in conditions of software piracy]. http://tsn.ua/nauka_it/ukrayina-stala-drugoyu-v-sviti-za-rivnem-komp-yuternogo-piratstva.html
12. Prohramne zabezpechennia: riven piratstva v Ukraini [Software: piracy in Ukraine]. http://apitu.org.ua/node/1121
ДАН! ПРО АВТОРА
Костик Свгенш Петрович, кандидат юторичних наук, доцент кафедри економки пщприемства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украна e-mail: klio79@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Костик Евгений Петрович, кандидат исторических наук, доцент кафедры экономики предприятия ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: klio79@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kostyk Yevhenii Petrovych, Ph.D. in Historical Science, Associate Professor SHEE «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University» 30, Sukhomlynskyi St., Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: klio79@mail.ru
