CC BY
6
УДК 330.341
1ШНАР0ДНА 1НТЕГРАЦ1ЙНА ВЗА6М0Д1Я 3 МЕТОЮ 1НН0ВАЦ1ЙН0Г0 РОЗВИТКУ
® 2016 КРАМАРЕНКО Р. М., К1РИК М. А.
УДК 330.341
Крамаренко Р. М., Кiрик М. А. Мiжнародна iнтеграцiйна взаeмодiя з метою iнновацiйного розвитку
В наш часглобал'ваф процеав у галуз науково-техн'мноi i промисловоi д'тльностi продовжуезростати. Краши укладають двосторонн та багато-стороннi угоди задля сприяння спiвпрацi в наукових досл'дженнях та сильного ф'шансування катталомшких iнновацiйних проект'в. Об'еднання конкурентних переваг фiрм мотивуеться полтикою уряду по залученню прямих ноземних нвестицш та виходу на новi ринки. Незважаючи на деякий дискомфорт кран свту через в'дт'ж знань за кордон та порушення р'вноваги торгового балансу, б'шьша частина кран, що входять до ОЕСР, мають вiд цих угод науковi й економiчнi вигоди. Процеси, пов 'язат з нновафми, постшно перебувають шд пильною увагою втчизняних та ¡ноземних фахiв-цв, що знаходить свое вiдображення у шх працях. Метою статтi е анал'в впливу мiжнародноi iнтеграцiйноl взаемодИкран свiту на iнновацiйний розвиток. Проаналiзовано форми прояву 'ттернацюнал'ваци тнова^йно: дiяльностi. Визначено основний вектор сучасноi глобальноi конкуренцц, що заснований на науково-техн'мних досягненнях та iнновацiях. Виявлено та охарактеризовано основт напрямки 'ттернацюнал'ваци iнновацiйно¡ дiяльностi.
Ключовi слова: ннова^йна дiяльнiсть, науково-досл'дна дiяльнiсть, транснацональн корпорацп, глобальна iнновацiйна система, iнтернацiона-лiзацiя.
Рис.: 1. Табл.: 1. Б'бл.: 13.
Крамаренко Руслан Михайлович - кандидат економiчних наук, доцент, професор, кафедра м'жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний унверситет ¡м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03068, Украна) E-mail: moia.kneu@ukr.net
KipuK Марiя АндрП'вна - астрант, кафедра мiжнародного облку i аудиту, Ки/вський нацональний економiчний унверситет ¡м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кию, 03068, Украна) E-mail: kirikma@ukr.net
УДК 330.341
Крамаренко Р. М., Кирик М. А. Международное инновационное взаимодействие с целью инновационного развития
В настоящее время глобализация процессов в области научно-технической и промышленной деятельности продолжает расти. Страны заключают двусторонние и многосторонние соглашения для содействия сотрудничеству в научных исследованиях и совместного финансирования капиталоемких инновационных проектов. Объединение конкурентных преимуществ фирм мотивируется политикой правительства относительно привлечения прямых иностранных инвестиций и выхода на новые рынки. Несмотря на некоторый дискомфорт стран мира из-за оттока знаний за границу и нарушения равновесия торгового баланса, большая часть стран, входящих в ОЭСР, имеют от этих сделок научные и экономические выгоды. Процессы, связанные с инновациями, постоянно находятся под пристальным вниманием отечественных и иностранных специалистов, что находит свое отражение в их трудах. Целью статьи является анализ влияния международного интеграционного взаимодействия стран мира на инновационное развитие. Проанализированы формы проявления интернационализации инновационной деятельности. Определен основной вектор современной глобальной конкуренции, основанный на научно-технических достижениях и инновациях. Выявлены и обоснованы основные направления интернационализации инновационной деятельности.
Ключевые слова: инновационная деятельность, научно-исследовательская деятельность, транснациональные корпорации, глобальная инновационная система, интернационализация. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 13.
Крамаренко Руслан Михайлович - кандидат экономических наук, доцент, профессор, кафедра международного учета и аудита, Киевский
UDC 330.341
Kramarenko R. M., Kiryk M. A. International Innovation Cooperation with a View to Innovative Development
Currently the process of globalization in the field of scientific, technical and industrial activity continues to grow. Countries conclude bilateral and multilateral agreements to facilitate cooperation in scientific research and co-financing of capital-intensive innovation projects. Combining competitive advantages of companies is motivated by the government's policy with respect to attracting foreign direct investments and entering new markets. Despite some discomfort of countries of the world caused by the outflow of knowledge abroad and disturbance of the equilibrium of the trade balance, most of the countries of the OECD have scientific and economic benefits from these transactions. The processes associated with innovations are constantly in the focus of attention of local and foreign experts and are reflected in their works. The aim of the article is to analyze the impact of international integration interaction of countries of the world on innovative development. The forms of internationalization of innovation activities have been analyzed. The main vector of the modern global competition based on scientific and technological achievements and innovations has been determined. The main directions of the internationalization of innovation activities have been revealed and justified.
Keywords: innovation activity, research activity, transnational corporations, global innovation system, internationalization. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Kramarenko Ruslan M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor, Department of international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after V. Getman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: moia.kneu@ukr.net
национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: moia.kneu@ukr.net
Кирик Мария Андреевна - аспирант, кафедра международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: kirikma@ukr.net
Kiryk Mariia A. - Postgraduate Student, Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Getman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: kirikma@ukr.net
Вступ. В наш час глобамзащя процейв у галузi науково-техшчно1 та промислово1 дiяльностi продовжуе зростати. Кра1ни укладають двосторонш та багатосторонш угоди задля сприяння спшпращ в наукових досл^женнях i спкьного фiнансування капiталомiстких iнновацiйних проекпв. Об'еднання конкурентних переваг фiрм моти-вуеться полiтикою уряду по залученню прямих iноземних iнвестицiй та виходу на новi ринки. Незважаючи на деякий дискомфорт кра1н свiту через в^тж знань за кордон та по-рушення рiвноваги торгового балансу, бкьша частина кра-1н, що входять до ОЕСР, мають в1д цих угод науковi й еко-номiчнi вигоди.
Процеси, пов,язанi з шноващями, постiйно пере-бувають тд пильною увагою вiтчизняних та шоземних фахiвцiв, що знаходить свое в^ображення у гхшх працях. До них можна взнести працi Л. Антонюк, А. Поручника, С. Фрiман, С. Попер та ш.
Метою статт е аналiз впливу мiжнародно! штегра-цiйноl взаемоди кра!н свiту на шновацшний розвиток.
Двостороннi урядовi угоди та багатосторонш про-грами науково-техшчно! сшвпращ е важливим шструмен-том тдвищення наукового потенцiалу кра!ни. Така ствп-раця забезпечуе доступ до капггаломктких унiкальних основних фондiв; збкьшуе обмiн iнновацiйними знаннями серед учених i розширюе ринки для шновацшних товарiв i послуг. Бiльшiсть кра!н ОЕСР надають значення мiжна-роднш науково-технiчнiй спiвпрацi, що розширюеться, та штенсивно розвивають 11. Так, бельгшський уряд дiйшов висновку, що участь у мiжнароднiй дослiднiй дiяльностi не ткьки надае 11 вченим можливють набуття досвiду роботи у пров^них лабораторiях iз унiкальним обладнанням i базами даних, але й дозволяе бельгшським компанiям укла-дати контракти на створення устаткування чи апаратури в галузi високих технологiй [1]. У 2001 рощ Швейцарський уряд вперше тдготував доповiдь стосовно стратеги швей-царсько'1 науково'1 зовнiшньо! полiтики в галузi освiти, до-слiджень i технологiй. Багато двостороннiх угод було тд-писано серед кра1н ОЕСР (наприклад, Iсландiя - США) [2], а також мiж членами i не членами ОЕСР.
В бврош активiзуеться дiяльнiсть у галузi багатосто-ронньо1 науково-технiчно! спiвпрацi. Бiльшiсть кра1н свiту активно беруть участь у европейських стльних проектах. Для деяких кра1н рамковi програми 6С слугують основним засобом участi унiверситетiв, науково-досл^них шститу-тш i пiдприемств у мiжнародному спiвробiтництвi. Багато кра1н мають спецiальнi механiзми, якi сприяють участ в европейських програмах. Наприклад, угорський уряд за-провадив мережу контактних нащональних пунктiв i бюро зв'язку з НДДКР, щоб полегшити участь кра1ни у «П'ятiй рамковш програмi». Шведський уряд довiрив Агентству
шновацшних систем «INNOVA» координувати участь кра-ши у програмах «EUREKA» та «COST» та запустив «Про-граму мгжнародно! спiвпрацi малого бiзнесу» (SMINT), щоб допомогти малим i середнiм пiдприeмствам (МСП) брати участь у европейських програмах [1].
Останньою i найбкьшою рамковою програмою бС i3 наукових дослiджень та шновацш стала програма «Горизонт 2020», реалiзацiя яко'1 почалась у ачш 2014 року. За-гальний бюджет ще'1 рамково'1 програми складае 80 млрд евро на перюд 2014-2020 рр. [3].
Дiяльнiсть програми орiентована на досягнення щ-лей Лкабонсько! стратеги, спрямовано'1 на перетворення бвросоюзу у засновану на знаннях конкурентоспроможну та динамiчну економiку у свт, а також на виконання за-вдань Стратеги розвитку бвропи до 2020 р. «бвропа 2020» (Europe 2020 Strategy), яка являе собою план розвитку та економiчного росту бвропейського Союзу на довгостро-кову перспективу, де головну роль у виконанш поставле-них завдань буде мати дiяльнiсть у сферi освiти, науки та iнновацiй. Взято курс на подолання несприятливих умов, яи заважають приватному сектору iнвестувати у досль дження, розробки та шноваци, щоб уникнути фрагментаци зусиль за допомогою створення бвропейського дослiдного простору, цш якого включають розвиток шновацш iз ура-хуванням головних сощальних викликiв. Було вирiшено змiнити структуру асигнувань на дослiдження та шнова-Ц11 в бврот для тдвищення '¿х ефективностi й оптимiзацiï стимулювання економiчного зростання.
Програма «Горизонт 2020» е ключовим шструмен-том у досягненш поставлених цкей та фшансування irn-цiативи стратеги «бвропа 2020» у науково-технолопчнш сферi - створення 1нновацшного союзу, спрямованого на покращення доступу до джерел фiнансування досл^жень i розробок у бврот. Утворення такого союзу дозволить гарантувати перетворення шновацшно'1 ^е'1 у продукти та послуги та сприяти економiчному розвитку та тдвищенню якостi життя, беручи до уваги соцiальнi проблеми у крашах бС, наприклад, у галузi чисто'1 енергетики, транспорту чи охорони здоров'я.
Назва програми - «Горизонт 2020» - в^ображае прагнення забезпечити розвиток нових ^ей, економiчне зростання та робочi мiсця на майбутне.
Одним iз основних завдань «Горизонт 2020» е усунен-ня кнуючо'1 ранiше неузгодженостi мiж нацiональними фь нансовими iнститутами краш-членш бвропейського Союзу та його попередшми рамковими науково-технолопчними програмами та проектами бвропейського шституту шно-вацiй i технологiй. «Горизонт 2020» об'еднуе у to6î три неза-лежних фiнансових джерела бС: Сьому рамкову програму з науковими до^дженнями та технологiчними розробка-
ми (7РП), рамкову програму з конкурентоспроможност та шновацш та Свропейський шститут iнновацiй i технологiй. Таке злиття деккькох програм, що субсидують, дозволить уникнути дублювання та фрагментарностi, скоротити над-мiрнi адмiнiстративнi бар'ери, спростити фшансування та конкурснi процедури, а також полегшити доступ до участ у програмi, значно пiдвищити результатившсть науково-дослiдних та iнновацiйних робт
Другим важливим завданням «Горизонт 2020» е роз-ширення участi у досл^женнях та iнновацiях певних ка-тегорiй органiзацiй, в тому чи^ малих i середнiх тдпри-емств, а також певних груп досл^ниив (наприклад, учених трепх краш) з метою досягнення згоди у фшансуванш на вах етапах робiт - в^ появи iдеï до ïï комерцiалiзацiï, що зрештою також буде сприяти штеграци до^джень та шновацш i прискоренню економiчного зростання.
Бкьша частина фiнансування з бюджету «Горизонт 2020» розподкяеться на конкурснш основi для реалiзацiï проектiв у рамках трьох основних компоненпв програми:
Передова наука (Excellent Science) - генерування пе-редових знань для змщнення позицiй СС серед пров^них наукових краш свiту - забезпечуе тдтримку для:
■ найбкьш талановитих учених у проведеннi фун-даментальних наукових досл^жень по лiнiï Св-ропейсько'1 дослiдноï ради (European Research Council (ERC));
■ стльних досл^жень у перспективних галузях та розробки радикально нових технологш майбут-нього (Future and Emerging Technologies (FET));
■ удосконалення кадрового потенцiалу в рамках «Заходи Мари Складовсько'1-КюрЬ> (Marie Skladowska-Curie Actions);
■ розвитку досл^ницьких iнфраструктур свiтового класу у Сврот (European research infrastructures), посилення 1х iнновацiйного потенцiалу та люд-ського капiталу, а також сприяння реамзаци евро-пейсько'1 полiтики в галузi удосконалення досмд-ницьких шфраструктур i мiжнародноï спiвпрацi.
Iндустрiальне л^ерство (Industrial Leadership) - досягнення iндустрiального лiдерства та пiдтримка бiзнесу, включаючи малi та середнi тдприемства та iнновацiï - буде сприяти швестуванню у дослiдження та шноваци у клю-чових i промислових технолопях iз урахуванням к мiж-дисциплiнарностi, таких як: iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, мшро- та наноелектронiка, фотонiка; нанотех-нологи; новi матерiали; бiотехнологiï; ефективш процеси виробництва; космос.
Соцiальнi виклики (Societal Challenges) - ршення соцiальних проблем у в^пов1дь на виклики сучасностi, що засноване на об'еднанш ресурсш i знань у рiзних галузях, у тому чи^ у сферi соцiальних i гуманiтарних наук, та включае всi етапи iнновацiйноï дiяльностi - вiд отримання результатiв досл^жень до к комерцiалiзацiï - буде забез-печувати пiдвищення результативностi досл^жень та ш-новацiй у таких галузях:
■ охорона здоров'я, демографiчнi змши;
■ безпека продуктiв харчування, скьське господар-ство, екосистеми та бюекономша;
■ безпечна, чиста й ефективна енергетика;
■ еколопчно чистий штелектуальний транспорт;
■ вплив ^мату, ефективнiсть використання ресурсов, сировина;
■ прогресивний сустльний устрiй у крашах Свро-пи, що забезпечуе свободу, безпеку та ргвш мож-ливостi для всiх [3].
1нтернацюнамзащя науково-дослiдноï та шновацш-но'1 дiяльностi стае одним iз ключових напрямив сучасно-го розвитку. Знання, шформащя стають загальнодоступ-ними, вiдбуваеться швидкий обмiн технологiями, форму-ються та реамзуються нацiональнi iнновацiйнi програми. Це призводить до штенсивного розвитку мiжнародного спiвробiтництва у сферi розвитку наукових досл^жень i розробок.
Процес штернацюнамзаци НДДКР та iнновацiйноï дiяльностi характеризуеться такими особливостями:
■ в^ розробки НДДКР та iнновацiйноï дiяль-ностi власними силами;
■ збкьшуеться ступiнь вiдкритостi доступу до знань, шформаци, технологiй по всьому свггу (у процесi iнформацiйноï революци мiж рiзними видами телекомунiкацiï утворилась штеграцшна взаемодiя);
■ рiзноманiття видгв досл^ницько'1 дiяльностi (фун-даментальнi дослiдження, досл^но-конструк-торськi та прикладнi розробки);
■ неможливкть розвитку науково'1 дiяльностi та ве-дення наукових розробок без використання зару-бiжних розробок, мiжнародного технолопчного досвiду;
■ конкурентна боротьба за найкращi трудовi ресурси;
■ спгвпраця в рамках глобально'1 iнновацiйноï сис-теми.
Видкимо основнi напрямки, за якими в^буваеться iнтернацiоналiзацiя iнновацiйноï дiяльностi:
■ швестици ТНК;
■ трансфер технологш;
■ спкьна науково-дослiдна дiяльнiсть i створення спкьних пiдприемств;
■ реестращя результатiв НДДКР у мiжнародних па-тентних органiзацiях;
■ залучення вчених мiжнародного класу у краши та шновацшш центри.
З упевненiстю можна казати про те, що в наш час го-ловну роль у процеа штернацюнамзаци дослiджень i розробок в^грають транснацiональнi компани, якi ведуть активну дослiдницьку дiяльнiсть, а також створюють шновацшш центри для отримання та впровадження отриманих знань i технологш по всьому свггу з метою максимiзацiï прибутку, розширення сфер збуту та кордошв впливу.
Саме ТНК формують зараз розгалужену мережу мiжнародного виробництва, «руйнують» кордони мiж на-цiональними ринками товаргв, капiталiв, робочо'1 сили за рахунок ткних економiчних, технологiчних, виробничих зв'язкгв мгж пiдприемствами рiзних краш свiту, що про-вокуе ефект штернацюнамзаци економiки. Сдиний процес виробництва став дкитися на складовi та розмщуватись у рiзних крашах свпу, з урахуванням рiзницi в цшах на на-цiональнi фактори виробництва. Таким чином, виникае де-центрамзащя виробництва у свiтовому масштабi за умови концентраци капiталу в руках найбкьших ТНК.
ТНК впливали на eKOHOMi4Hy ситуацiю в тому чи шшому свиовому periorn. А також поступово укршлюва-ли свш вплив, тим самим посилюючи процес штернацю-намзацп eкoнoмiки. На початковому етат розвитку ТНК в^бувалось iнвeстyвання капiталy у сиpoвиннi видобувш галyзi краш, що розвиваються, з подальшим створенням на ix територи власних пiдpoздiлiв, якi спeцiалiзyються на розподш збуту. Етап змiцнeння та розвитку ТНК характе-ризувався переведенням процесу виробництва з краш ба-зування у заpyбiжнi вiддiлeння. В^бувалась пepeopieнтацiя виробничих фiлiалiв у piзних крашах свiтy з метою форму-вання peгioнальнoгo ринку та у зв'язку з наростаючим про-цесом диференщацп збуту [4, с. 5-7].
В наш час на мiжнаpoднoмy ринку все бкьше кон-курують фipми, а не краши. Посилення poлi транснацю-нальних кopпopацiй у систeмi свiтoгoспoдаpських зв'язкiв пов'язано як iз зростанням 1х кiлькoстi, так i з розширен-ням мюць базування виробничих цехш. Якщо у 1970-х pp. у 14 крашах свггу нараховувалось близько 7 тис. ТНК, як мали бкьше 27 тис. дoчipнiх пiдпpиeмств, всepeдинi 1990-х pp. 1х вже було бкьше 39 тис., то до 2008 р. загаль-на ккьисть ТНК перевищила 82 тис. А ккьисть зарубгж-них фiлiалiв тpанснацioнальних корпорацш перевищила 810 тис. [5].
Зростають об'еми продажш та активи заpyбiжних фiлiалiв тpанснацioнальних кopпopацiй. ЮНКТАД надае такi данi: тiльки в перюд з 1982 по 2001 pp. об'еми продажш заpyбiжних фшалш ТНК зросли майже у 8 pазiв (з 2,5 до 18,5 трлн дол.), а активи зарубгжних фшамв збкь-шились з 2 до 25 трлн дол. у 2008 р.; зпдно з Доповкдю Юнк-тад про свiтoвi швестицп сyкyпнi активи зарубгжних фiлiалiв ТНК склали вже близько 70 трлн дол., об'еми продажш зару-бгжних фiлiалiв ТНК перевищили 30 трлн дол., а валове ви-робництво - 6 трлн дол. [6]. У звт ЮНКТАД про стан свгго-
вих тенденцш 2012 р. тдкреслюеться, що eкoнoмiчна дiяль-шсть зарубгжних фiлiалiв ТНК покращилась у 2011 р. (тсля свггово! фшансово! кризи) та зросли всi головш iндикатopи мiжнаpoднoгo виробництва. На тдприемствах заpyбiжних фiлiалiв ТНК працювало 69 млн ойб, об'еми пpoдажiв склали 28 трлн дол., а валове виробництво продукци перевищило 7 трлн дол. Даш про найбiльшi ТНК в^ображають повну висхiднy тeндeнцiю у мiжнаpoднoмy виpoбництвi, в тому чи^ за об'емами продаж1в та за зайнятютю на заpyбiжних фiлiалах цих фipм (пор1вняно з показниками дiяльнoстi ТНК у сво'1х кра1нах) [6].
Сучасний етап розвитку ТНК характеризуеться змь щенням iннoвацiйнol активнoстi ТНК на пpиймаючi кра'ни шляхом створення науково-досл^них цeнтpiв, тeхнoлoгiч-них паркш. Таким чином, саме ТНК стають основною ру-шiйнoю силою процесу штернащонамзаци iннoвацiйнol дi-яльнoстi. Варто зазначити, що особливий штерес для ТНК представляють нащональш компанй, яи мають високий iннoвацiйний пoтeнцiал, змшюючи напрямки та суми фi-нансових потокш - витрати на НДДКР. Наприклад, витра-ти заpyбiжних фшамв американських тpанснацioнальних кoмпанiй на НДДКР досягли 37 млрд дол. У 2008 р. частка бвропи знизилась з 71 % з 1998 р. до 65 %, а частка Азiат-ського регюну збкьшилась з 11 % до 20 % з 1998 р. [7].
В^мшною рисою сучасних ТНК е наднащональна, наддержавна дiяльнiсть, завдяки якш здiйснюеться визна-чальний вплив на eкoнoмiчнi та пoлiтичнi процеси краши, в якш здшснюють свою дiяльнiсть ТНК [8]. Завдяки сво'1й дь яльнoстi сyчаснi ТНК сприяють перетворенню свггово! еко-нoмiки у мгжнародне виробництво, забезпечуючи нeoбхiднe у процей глoбалiзацil прискорення НТП за вйма напрямка-ми. Табл. 1 ¡люструе, якi об'еми тpанснацioнальнoгo капiталy беруть участь у фшансуванш НДДКР, тим самим створюю-чи основу для розвитку шновацшного пoтeнцiалy у свт.
Таблиця 1
Рейтинг 2014 р. Ha3Ba KOMnaHii КраТна Галузь Витрати на НДДКР 2013 р. (млн евро)
1 Volkswagen Ымеччина Автомобтебудування та запчастини 11743,0
2 Samsung electronics ^вденна Корея Електронна та електротехнта 10154,9
3 Microsoft США Програмне забезпечення та комп'ютеры послуги 8252,5
4 Intel США Tехнологiчне обладнання та технта 7694,1
5 Novartis Швейцарiя Фармацевтика та бiотехнологií 7173,5
6 Roche Швейцарiя Фармацевтика та бютехнологп 7076,2
7 Toyota Motor Япошя Автомобiлебудування та запчастини 6269,9
8 Johnson & Johnson США Фармацевтика та бютехнологп 5933,6
9 Google США Програмне забезпечення та комп'ютеры послуги 5735,6
10 Daimler Ымеччина Автомобтебудування та запчастини 5379,0
11 General Motors США Автомобтебудування та запчастини 5220,8
12 Merck US США Фармацевтика та бютехнологп 5165,0
13 BMW Ымеччина Автомобтебудування та запчастини 4792,0
14 Sanofi-Aventis Франтя Фармацевтика та бютехнологп 4757,0
15 Pfizer США Фармацевтика та бютехнологп 4750,2
Складено автором на осжш [9]
Обсяг iнвестицiй у НДДКР найбшьших ТНК за 2014 р.
У деяких крашах, що розвиваються, крашах Шв-денно-Сх^но'1 Свропи та СНГ ТНК все частше орiентують сво'1 НДДКР на глобальнi ринки, штегруючи к у ключовi напрямки свое'1 iнновацiйноï дiяльностi. Краши, що розвиваються, та краши з перех^ною економжою можуть створити потенцiал, необх^ний для входження у глобальнi системи НДДКР ТНК. З точки зору приймаючих краш ш-тернацiоналiзацiя НДДКР в^кривае можливостi не тiльки для передачi технологiй, створених в шших крашах, але i для 1х розробки. Це може дати змогу деяким приймаю-чим крашам укршити свiй технологiчний та iнновацiйний потенщал. В той же час це може посилити в^ставання тих, хто не зм1г влитися у глобальну iнновацiйну систему [10].
ТНК е найбкьшими учасниками цього процесу. НДДКР, яи проводять ТНК, набувають все бкьш штер-
нацiонального характеру. Дiяльнiсть ТНК сприяе штерна-цiоналiзацiï шновацшно'1 дiяльностi. Цей процес в^бува-еться як у розвинутих крашах, так i у крашах, що розвиваються, та для кожно'1 краши мае велике значення, осильки визначае стутнь ïï залученост у мiжнародний виробни-чий процес товарiв i послуг. Варто зазначити, що з 20 най-бкьших ТНК за витратами на досл^ження та розробки 9 компанш - представники США, 8 европейських ТНК, 2 японсьи компанп та одна пiвденнокорейська (рис. 1). Сумарш витрати на НДДКР наведених вищих ТНК скла-дають 100 млрд евро, це бкьше 10 % свиових витрат. Варто зазначити, що витрати американських ТНК 42,7 млрд евро перевищують витрати на НДДКР щлого ряду краш, виключаючи лише «золоту» четвiрку - США, Китай, Япо-шю, Шмеччину [9].
Kopnopa^a Siemens Ford Motor Pfizer BMW General Motors Google " Toyota Motor " Novartis Microsoft Volkswagen
—^
.....J..
=F
P
□ ec
И США И Японiя
ES Пiвдення Корея В Швейцарiя
0
Складено автором за [9]
2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 Витрати Рис. 1. Витрати найбшьших корпорацш на НДДКР, 2014 р.
Дiяльнiсть ТНК у сферi НДДКР стае важливим фактором у формуванш глобально'1 iнновацiйноï системи. Бкьшкть компанiй iз цього рейтингу представляють фар-мацевтичну галузь - один iз основних напрямiв НДДКР у свт. Витрати на НДДКР цих ТНК включають весь цикл: в^ фундаментальних дослiджень до реалiзацiï вироблених препаратш, внаслiдок чого можуть дозволити собi такi витрати. Водночас компанп, якi займаються досл^ження-ми в iнших ключових галузях НДДКР, витрачають меншi об'еми фшансових кошт1в у зв'язку зi складшстю та ризи-кованiстю розробки технологш.
Важливим напрямком iнтернацiоналiзацiï iннова-цшно'1 дiяльностi е трансфер технологiй. Варто розгляну-ти гiпотезу про юнування свiтовоï технологiчноï пiрамiди, запропоновану вченими-економктами Британй та США. Зверху шрам^и знаходяться невелика група кра'1н (США, Япошя, деякi европейськi кра'1ни); наступний ршень - кра-1ни - кандидати на тдвищення свого статусу у технолопч-нш пiрамiдi (Китай, Iндiя, Бразилiя); третiй рiвень - краши, що не визначились (Роая); останнш рiвень - краши, яи не мають реальних шанав на створення технологiй (Африканський регюн) [4]. Таким чином, технологiчна ель та не поспiшае передавати наявш знання (тобто саму суть
новпшх технологiй) кра'1нам, що вiдстають, через загро-зу промислового шпiонажу. Процес передачi технологiй ускладнений особливими вимогами краш - виробникш вiд створення систем захисту штелектуально'1 власностi до покращення та вдосконалення патентного законодавства. Через це крашам схiдного регюну стае доволi важко долу-читись до нових технологш i розробок. Для подолання цих бар'ерш, наприклад, Китай використовуе неринковi канали трансферу технологш - котювання, технологiчна розв^-ка, переманювання зарубiжних квалiфiкованих кадрiв, вна-слiдок чого досягли певних успкш. Багато кра'1н, що розвиваються, активно використовують: створення стльних тдприемств, центрiв навчання персоналу, досл^них лабо-раторiй, спiвпрацю вуз1в, кутвлю патентiв, лiцензiй, найм квалiфiкованоï робочо'1 сили, створення податкових п1льг, а також доступ до державних замовлень [11].
Ще одним напрямком iнтернацiоналiзацiï шновацш-но'1 дiяльностi е спкьна науково-дослiдна дiяльнiсть (публi-кацй, освгга тощо), реестрацiя результатiв НДДКР у мiж-народних патентних органiзацiях, залучення талановитих квалiфiкованих мiжнародних учених у сво'1 кра'1ни, навчання iноземних студентш у рiзних кра'1нах (часто з метою надати 1м можливiсть залишитись працювати в цих кра'1нах).
М1жнародна сп1впраця рег1он1в св1ту у сфер1 техшч-них публшацш, участь у р1зномаштних свиових патентних товариствах наочно кюструють 1нтернац1онал1зац1ю шно-вац1йно1 д1яльност1, що вкбуваеться. Розвиток науково-дослкного потенщалу краши е невк'емною частиною ii шновацшного розвитку. Зпдно з даними м1жнародно'1 до-пов1д1 «Science and Ingineering Indicators» 6С е свгговим ль дером за ильистю опублiкованих S&E статей, проте Спо-лученi Штати досi залишаються леерами за 1х написанням. Частка Китаю зросла до 11 % вк свггово! частки опубль кованих S&E статей у 2014 р, що перевищуе часту Японп. В азiатському регiонi об'ем S&E статей наближаеться до паритету з США та 6С [7].
Патенти захищають право власност винахкни^. Наявнiсть розвинутого патентного законодавства е одним iз ключових факторiв трансферу технологiй, iнвестицiй ТНК, а також загального розвитку, формування шновацш-но'1 сфери, сфери НДДКР. Так само як наукомютка еконо-мiчна дiяльнiсть розширюеться по всьому свиу, зростае видача патентiв.
Винах!дники зi всього свiту захищають патенти пе-реважно у Сполучених Штатах через великий та вккритий ринок. Останшм часом бiльше половини патенпв США було видано неамериканським лауреатам. Винахкники з 6С та Японп виробляють бiльшу частину цих патент, до них останшм часом долучились азiатськi винахкники, головним чином, iз Тайванi та Пiвденноi Коре'1. Китайська та шдшська патентна дiяльнiсть залишаються на скромних позищях [7].
Розповсюдження наукових вiдкриттiв серед науково-го спiвтовариства, а також сам процес iнтернацiоналiзацii науково'1 дiяльностi сприяють розвитку та формуванню так званих баз даних, наукових платформ, яи дозволяють обмь нюватись науковими результатами, патентувати розробки НДДКР, розмiщувати та показувати сво'1 винаходи. Напри-клад, Web of Knowledge, штегрована web-платформа, створена компашею Thomson Reuters з метою фкьтрування ш-формацiйного потоку наукових публшацш i подiй (конфе-ренцiй, патентiв, сайтiв та даних, розмщених у вiдкритому доступi). До WoK входить база даних Data Citation index -архiв з 1900 р., BIOSIS Citation Index. Derwent Innovations Index - база даних патенпв (бкьше 23 млн) вк 47 патентних оргашзацш [12].
Ще одна база даних, яка сприяе iнтернацiоналiзацii науково'1 дiяльностi, обмiну результатами НДДКР, Google Scolar (Google Академiя), безкоштовна пошукова система, яка шдексуе повний текст наукових публжацш усiх форма-тiв та дисциплш у бiльшостi журналах бвропи та Америки, що iндексуються.
Доступна до передплати унiверсальна реферативна та бiблiографiчна база даних iз техшчних, гуманiтарних та медичних наук - Scopus також сприяе iнтернацiоналiзацii та впливае на формування глобально! шновацшно! систе-ми. Найбiльша в свт едина реферативна база, яка шдексуе бкьше 21000 найменувань науково-техшчних та медичних журнамв, приблизно 5000 мiжнародних видавництв [13].
Висновок. Iнтернацiоналiзацiя iнновацiйноi дiяль-ностi проявляеться не ткьки через експорт технологiй,
але й за рахунок зростання илькост наукових публжацш учених вишiв, спкьних дослкжень та публiкацiй з амери-канськими та японськими вченими. Активно формуються та розвиваються бiзнес-iнкубатори, в тому чи^ спещаль зованi мiжнароднi, розвиваються програми мiжнародноï спiвпрацi та кооперацп. Iнтернацiоналiзацiя iнновацiйноï дiяльностi також вкбуваеться завдяки злиттям та погли-нанням компанш у високотехнологiчному секторi. Зростае ккьисть наукових дослкних центрiв провкних ТНК свiту, включаючи весь комплекс робгг вiд виробництва до комер-цiалiзацiï результатiв науково-дослiдноï дiяльностi, в тому чи^ завдяки дешевiй робочш силi.
Основний вектор сучасно'1 глобально! конкуренцп знаходиться в областi переваг, що динамiчно змiнюються та засноваш на науково-технiчних досягненнях та шнова-цiях. Досвiд найбiльш розвинутих краш показуе, що конку-рентоспроможнiсть забезпечуеться цкою низкою шститу-цiйних умов, головною з яких е формування нащонально! шновацшно! системи.
В наш час у бврош вiдбуваеться штегращя нащо-нальних iнновацiйних систем краш-члешв 6С в единий науково-техшчний та шновацшний простiр. При цьому головною метою створення единого дослкницького простору в бврош е побудова найбкьш компетентно! та дина-мiчноï економiки, засновано! на знаннях, що забезпечуе 6С свiтове лiдерство.
Основними напрямками створення шфраструктури знань е: створення мiжкраïнових мереж iнновацiйноï дь яльностi; формування европейсько'1 фiнансовоï структури, яка здiйснюе пiдтримку розвитку малого та середнього шдприемництва; органiзацiя шформацшного забезпечення патентно! дiяльностi; шдтримка iнновацiйних процесiв на европейському рiвнi.
Виявлено та охарактеризовано основнi напрямки штернащонамзацп iнновацiйноï дiяльностi. До них вк-носяться - iнвестицiï ТНК, трансфер технологш, спiльна науково-дослкна дiяльнiсть (публiкацiï, спiльнi шдпри-емства), реестращя результатiв НДДКР у свiтових патентних оргашзащях, залучення квалiфiкованих талановитих учених. На основi вищевикладеного можна стверджувати, що одну iз провкних ролей у процесi iнтернацiоналiзацiï шновацшно'1 дiяльностi вiдiграють ТНК шляхом створення науково-дослкних центрiв, технологiчних паркiв, значних об'емiв фiнансових вкладень у НДДКР, залучення шозем-них квалiфiкованих спещалюпв.
Враховуючи результати дослiдження мiжнародних тенденцш розвитку науково-дослкно! та iнновацiйноï кооперацп в умовах глобалiзацiï, можна припустити посилен-ня iнтеграцiйноï взаемодп регiональних економiчних ш-новацiйних кластерiв. Вiдповiдно, у прогностичнiй моделi варто врахувати фактор, який вкображае стутнь штегро-ваностi регiону у свиове науково-iнновацiйне товариство, що може виражатись у рiвнi мобiльностi вчених та 1х участi в мiжнародних наукових конференщях, володiннi шозем-ними мовами, илькосп мiжнародних науково-дослiдних проектiв, ккькост iнновацiйно-активних спiльних шдпри-емств, об'емi зовнiшньоторговоï дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Шульга Г. В. Досвiд формування ефективно''' шновацш-но''' шфраструктури в зарубiжних кражах / Г. В. Шульга // Еконо-мiчний вiсник Донбасу. - 2015. - № 1 (39). - С. 128-137.
2. U.S. Relations With Iceland [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.state.goV/r/pa/ei/bgn/3396.htm
3. HORIZON 2020 The EU Framework Programme for Research and InnoVation [Електронний ресурс]. - режим доступу : http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/h2020-section/european-research-council
4. Медовников Д. Неявное знание строителей пирамиды [Електронний ресурс] / Д. Медовников, Т. Оганесян // Эксперт. - № 12. - 26.03.2012. - Режим доступу : http://expert.ru/ expert/2012/12/neyavnoe-znanie-stroitelej-piramidyi/
5. UNCTAD. World Investment Report, 2014. INVESTING IN THE SDGs: AN ACTION PLAN [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2014_en.pdf
6. UNCTAD. World Investment Report, 2009. Transnational Corporations, Agricultural Production and Development [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://unctad.org/en/Docs/ wir2009_en.pdf
7. National Science Board. Science and Engineering Indicators - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.nsf.gov/statistics/seind14/
8. Соколова Л. Сферы, в которых работают и наиболее преуспевают ТНК [Електронний ресурс]. - Режим доступу : irwes.narod.ru/texts/la-tnk.doc
9. The EU Industrial R&D Investment Scoreboard [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iri.jrc.ec.europa.eu/ scoreboard14.html
10. Мтаелян С. Г. Позицп ТНК на свгговому ринку висо-котехнолопчно' продукцп [Електронний ресурс] / С. Г. Мтаелян // Ефективна економта. - Режим доступу : http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=2690
11. Сумленный С. Технологии на экспорт [Електронний ресурс] / С. Сумленный // Эксперт. - № 12. - 26.03.12. - Режим доступу : http://expert.ru/expert/2012/12/tehnologiya-na-eksport/?n=87778
12. Purnel P. 50 years of citation indexing [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://wokinfo.com/media/pdf/50-citation-indexing-Purnell.pdf
13. Scopus. Краткое руководство // Elsevier [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://elsevierscience.ru/files/pdf/ Scopus_Quick_Reference_Guide_Russian_v2.pdf
REFERENCES
"HORIZON 2020 The EU Framework Programme for Research and Innovation" http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/ en/h2020-section/european-research-council
Medovnikov, D., and Oganesyan, T. "Neyavnoye znaniye stroiteley piramidy" [Implicit knowledge of the pyramid builders]. http://expert.ru/expert/2012/12/neyavnoe-znanie-stroitelej-piramidyi/
Mikaelian, S. H. "Pozytsii TNK na svitovomu rynku vysokotekhnolohichnoi produktsii" [TNC positions in the global market high-tech products]. http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2690
"National Science Board. Science and Engineering Indicators - 2014" http://www.nsf.gov/statistics/seind14/
Purnel, P. "50 years of citation indexing" http://wokinfo.com/ media/pdf/50-citation-indexing-Purnell.pdf
Sokolova, L. "Sfery, v kotorykh rabotayut i naibolee preuspe-vayut TNK" [Areas in which work and most successful multinational corporations]. irwes.narod.ru/texts/la-tnk.doc
Shulha, H. V. "Dosvid formuvannia efektyvnoi innovatsiinoi infrastruktury v zarubizhnykh krainakh" [Experience the formation of an effective innovation infrastructure in foreign countries]. Eko-nomichnyi visnykDonbasu, no. 1 (39) (2015): 128-137.
Sumlennyy, S. "Tekhnologii na eksport" [Technology for export]. http://expert.ru/expert/2012/12/tehnologiya-na-eksport/?n=87778
"Scopus. Kratkoe rukovodstvo" [Scopus. Quick Guide]. Elsevier. http://elsevierscience.ru/files/pdf/Scopus_Quick_Refer-ence_Guide_Russian_v2.pdf
"The EU Industrial R&D Investment Scoreboard" http://iri.jrc. ec.europa.eu/scoreboard14.html
"UNCTAD. World Investment Report, 2009. Transnational Corporations, Agricultural Production and Development" http:// unctad.org/en/Docs/wir2009_en.pdf
"UNCTAD. World Investment Report, 2014. INVESTING IN THE SDGs: AN ACTION PLAN" http://unctad.org/en/PublicationsLi-brary/wir2014_en.pdf
"U. S. Relations With Iceland" http://www.state.govA/pa/ei/ bgn/3396.htm
