CC BY
11
СВ1ТОВА ЕКОНОМ1КА ТА М1ЖНАРОДН1
В1ДНОСИНИ
УДК 339.977
ТЕОРЕТИЧЖ АОПЕКТИ ТЕХИОЛОПЧИОГО Л1ДЕРСТВА НАЩОНАЛЬИИХ EKOHOMIK
® 2016 ДОВГАЛЬ о. А., ТАРАН А. Ю.
УДК 339.977
Довгаль О. А., Таран А. Ю. Теоретичш аспекти технологiчного лiдерства нацiональних eKOHOMiK
Розглянутоосновнтеоретичнnidxodu доформуваннятавизначення сутностiтехнологмногол'дерства нацоналънихеконом'ж. Глобалън'ктъфактора технологчного розвитку на съогодш виступае основним двигуном розвитку економк б'шьшостi краш свту. nid час теxнологiчного розвитку в'дбуваютъся змни iвдосконалення вах елемент'в продуктивнихсил, з'являютъся iнновацiiабо нововведення. Розглянуто рiзнiтдходи до визначення сутност'1 технологмногол'дерства, проанал'вовано етапи його становлення, теоретичн концепцИрзнихнаукових шкл щодо впливу фактора тех-нологiчного розвитку на загалъноекономiчнi процеси нацоналъних економк. Узагалънено характеристики технологчних уклад'в i виявлено ix вплив на формування теxнологiчного л'дерства кран свту. Розглянуто основн тдходи до визначення теxнологiчного л'дерства р'вних краш на основ'1 розра-хункумiжнароднuxiндексiв. Перспективами подалъшого дотдженняз цeiпроблематикиекомплекснедотдження детерммант, що в'дображаютъ теxнологiчнел'дерство i даютъзагалъну оцнкуя^снихособливостей формування його складових. Ключов'1 слова: технологчнел'дерство, теxнологiчнuй уклад, ндексрозвитку, нацоналъна економiка. Табл.: 1. Ббл.: 20.
Довгаль Олена АндрП'вна - доктор економiчнux наук, професор, професор, кафедра мжнародних економЫних вдносин, Харювсъкий нацоналъний уш-верситет iм. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
Таран Антон Юрйович - аспрант, кафедра мiжнароднux економiчнux вiдносuн, Хартсъкий нацоналъний ушверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харюв, 61022, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 339.977
Довгаль Е. А., Таран А. Ю. Теоретические аспекты технологического лидерства национальных экономик
Рассмотрены основные теоретические подходы к формированию и определению сущности технологического лидерства националъных экономик. Глобалъностъ фактора технологического развития на сегодняшний денъ выступает основным двигателем развития экономик болъшинства стран мира. В резулътате технологического развития происходят изменения и совершенствование всех элементов произ-водителъных сил, появляются инновации или нововведения. Рассмотрены различные подходы к определению сущности технологического лидерства, проанализированы этапы его становления, теоретические концепции различных научных школ относителъно влияния фактора технологического развития на общеэкономические процессы националъных экономик. Обобщены характеристики технологических укладов и выявлено их влияние на формирование технологического лидерства стран мира. Рассмотрены основные подходы к определению технологического лидерства различных стран на основе расчета международных индексов. Перспективами далънейшего исследования по данной проблематике является комплексное исследование детерминант, отражающих технологическое лидерство и дающих общую оценку качественных особенностей формирования его составляющих. Ключевые слова: технологическое лидерство, технологический уклад, индекс развития, националъная экономика. Табл.: 1. Библ.: 20.
Довгаль Елена Андреевна - доктор экономических наук, профессор, профессор, кафедра международных экономических отношений, Харъ-ковский националъный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харъков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339.977
Dovgal E. A., Taran A. Yu. Theoretical Aspects of the Technological Leadership of National Economies
The main theoretical approaches to forming and defining the essence of the technological leadership of national economies have been considered. At present the global nature of the technological developmentfactor is the main engine of development of economies in most world countries. Changes and improvement of all the elements of productive forces occur and innovations or new developments appear as a result of technological development. Different approaches to defining the essence of the technological leadership have been considered, the stages of its development, theoretical concepts of different scientific schools regarding the impact of the factor of technological development on the overall economic process of national economies have been analyzed. Characteristics of technological modes have been summarized and their influence on the formation of the technological leadership of the world countries has been revealed. The main approaches to identifying the technological leadership of various countries on the basis of calculation of international indices have been considered. The prospect for further research of the problem is a comprehensive study of determinants that reflect the technological leadership and give a general assessment of qualitative characteristics of the formation of its components. Keywords: technological leadership, technological mode, development index, national economy. Tabl.: 1. Bibl.: 20.
Dovgal Elena A. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Таран Антон Юрьевич-аспирант, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Ка-разина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Taran Anton Yu. - Postgraduate Student, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вступ. Сучасна стадiя розвитку глобалiзацiйних про-цесш характеризуемся посиленням диспропорцш, нерш-номiрнiстю, асинхроншстю економiчного розвитку нацю-нальних економiк. Спостер1гаеться посилення дивергенцп в економiчному розвитку мгж крашами-л^ерами й аутсайдерами. Проблеми нерiвностi на мiжнацiональному рiвнi актуалiзують в^мшноси нацiональних економiчних моделей у забезпеченш лiдерства за основними макроекономiч-ними показниками, в тому чи^ технологiчного розвитку. Зародження нового шостого технологiчного укладу сприяе пiдвищенню важливост технологiчного лiдерства i зумов-люе можливу змiну статусу лiдера для багатьох краш.
Глобальнiсть фактора технолопчного розвитку на сьогоднi виступае основним двигуном економiк бiльшостi краш свггу. Пiд час технологiчного розвитку в^буваються змiни та вдосконалення вск елеменпв продуктивних сил, з'являються шноваци або нововведення на тдприемствах багатьох краш свiту. Науково-технiчний потенцiал i пер-спективи технологiчного розвитку поряд iз природними i трудовими ресурсами формують основу ефективностi на-цюнально1 економжи у свiтi. Процеси формування доходiв i економiчне зростання у глобальнш економiцi визначаеться ршнем технологiчного л^ерства краши, що i визначае акту-альнiсть теми дослiдження.
Розвитку методологи до^дження технологiчного ль дерства держав присвячеш науковi працi багатьох учених, як зарубiжних (А. Антипин, Д. Брезнщ, Д. Ворш, П. Драгос, Дж. Као, Р. Ко, М. Портер) [1-7], так i вггчизняних (О. Бко-рус, Д. Лук'яненко, А. Поручник, 6. Савельев, Ю. Пахомов, В. Трофiмова, С. Юрш) [8-12].
Проведений аналiз дозволив виявити розходження в пiдходах до досл^ження щё проблематики. Так, бкь-шють зарубiжних учених глобальнi економiчнi процеси та розвиток окремих нацюнальних економж аналiзують з точки зору краш-л^ерш, тодi як бiльшiсть вiтчизняних авторш придкяють увагу пошуку шляхiв досягнення еко-номiчного успiху на основi дослiдження стратегiй розвитку краш-л^ерш та '1х адаптаци для умов краш, що розвива-ються, i не мають технологiчних переваг.
Метою статт е аналiз основних теоретичних тдхо-дiв до формування та утримання технолопчного л^ерства нацiональних економiк у сучасному свт.
Виклад основного матерiалу. Розглядаючи кторич-нi аспекти зародження i формування моделей технолоич-ного л^ерства, треба зазначити, що формування одше! з перших моделей в^булося у XVIII ст. у Великш Брита-ни пiд час технолопчно! i промислово'1 революцп, яка дала змогу досягти '1й свiтового л^ерства за рахунок економiч-но'1 ефективност виробництва. У XIX ст. пальму першост з питань свiтового технолопчного л^ерства перехопила Нiмеччина, ставши кра'ною з найкращою моделлю технолопчного розвитку. На початку XX ст. спостериався к-
тотний стрибок у досягненнях сфери науки i технологи, що привш до розвитку матерiально-технiчноl вшськово1 бази, яка заклала основу формування мштаризацшно! техноло-ично! модели яка була притаманна економiчному розвитку европейських краш. Перша та друга свiтовi вшни призвели до втрати л^ируючих позицiй европейських краш (зокре-ма Нiмеччини) в економiчному розвитку за рахунок висна-ження людських i скорочення матерiальних ресурсiв. У цей перюд формуеться база технолопчного л^ерства США за рахунок iммiграцil iнтелектуального капiталу, розширення експортного потенщалу за рахунок розвитку виробничо! бази. Розвинеш за роки друго! свпово! вiйни канали поставок та процеси накопичення катталу стають основою розгортання транснацюнального бiзнесу у свт. Наприкш-цi XX - початку XXI ст. центр ваги технолопчного л^ер-ства починае змщуватися в бш краш Сходу. Так, сво'1 по-зици змiцнюе Японiя, Пшденна Корея, Китай, Iндiя, краши пшденно-сх^но1 Азп.
Аналiз механiзмiв формування i збереження свiтового технологiчного лiдерства потребуе аналiзу фундаменталь-них теорiй, яю визначили фактори, що забезпечують свггове лiдерство краш. Так, на наш погляд, необх^но почати з роз-гляду робiт К. Маркса та його концепци капiталiстичного накопичення, зидно з якою капiталiст зацiкавлений у нових науково-технолоичних досягненнях i виникненш iнновацiй, що спрямованi на зменшення витрат на випуск одиницi про-дукци i зниження вартостi основного катталу.
Вагомий внесок у досл^ження ще1 проблеми зроби-ла теорiя циклiв М. Кондратьева, згiдно з якою велии хвилi економiчних циклш обумовленi технологiчними змiнами, а початок пшстолггнього циклу характеризуеться появою значно1 кiлькостi винаходiв, нових технологiчних ршень, технологiчних iнновацiй, якi сприяють активiзацil тдпри-емницько1 дiяльностi та забезпечують економiчне зростання, формуючи висх^ну хвилю.
Теорiя iнновацiй, запропонована Й. Шумпетером, пояснюе технологiчне лiдерство результатом винаходш i економiчною доцiльнiстю '1х впровадження для тих кра-!н, якi активно '1х реалiзують. Техшчний процес у такому випадку долае тенденщю спадно1 вiддачi природних факторов виробництва за рахунок реалiзацil ефективних ш-новацiй.
Згiдно з концепщею впливу технологiчних змiн на виробничу функщю, яка була запропонована Р. Солоу, тех-нологiчнi змши бкьш нiж на 80 % пояснюють економiчне зростання, отже, та краши, якi будуть активно розвивати технологи в уйх сферах економiчноl дiяльностi, забезпе-чать i досягнення свггового економiчного лiдерства.
Концепцiя «перелггних гусей» або модель «наздо-ганяючого розвитку», що була запропонована К. Акамацу, пояснюе технолоичне л^ерство певних краш в^пов^-но до необх^носта передачi технологiй, що застарiвають,
в iншi краши, якi нiколи не стануть caMi технологiчними лiдерaми й отримують можливicть здiйcнити ÎHAycTpiaAÎ-защю швидшими темпами при викориcтaннi навгть цих за-cтaрiлих технологiй, шж без них.
Згiдно з моделлю екстерналш, запропонованою П. Ромером, тдвищення ефективноcтi виробництва здш-снюеться за рахунок зовншнк ефектш, якi в^буваються внacлiдок iнвеcтyвaння в технологи, що приводить до глобального тдвищення продуктивно™ пращ.
Концепщя людського катталу, розроблена Р. Лукасом, Грунтуеться на важливост категорп людського катталу та його впливу на появу позитивних результатов вна-сидок роботи виcококвaлiфiковaних працшниив, якi пра-цюють iз застосуванням iнновaцiйних технологш.
Анaлiз мехaнiзмiв формування i збереження светового технологiчного лiдерcтвa було поглиблено за рахунок теорш, розроблених наприинщ ХХ - початку ХХ1 ст. су-часними доcлiдникaми, з урахуванням процеciв глобаль зацп та регiонaлiзaцiï. Так, у 1990-тi рр. М. Кремером було доведено взаемозв'язок мiж темпами зростання населення i технолопчними змшами в рiзних реионах cвiтy, а Р. Барро зарахував до чинниив зростання продyктивноcтi пращ та технолопчного розвитку державш витрати на покращення iнфрacтрyктyри та впровадження iнновaцiй, а також забез-печення стабкьного економiчного середовища в глобаль-них умовах розвитку. Д. Колдуелл запропонував теорш ци^в нaцiонaльного технолопчного л^ерства у процеci глобaлiзaцiï, яка доводила, що жодна держава не може тд-тримувати технологiчне л^ерство протягом тривалого пе-рiодy часу i, в инцевому пiдcyмкy, поступиться його шшим, бкьш прогресивним крашам.
1стотний внесок у розвиток теоретичних концепцш формування технологiчного лiдерcтвa внесла теорiя кон-курентних переваг нацш М. Портера, яка передбачае видь лення чотирьох етапш yчacтi в глобальнш конкуренцп, що визнаються на оcновi фaкторiв виробництва, iнвеcтицiй, шновацш i багатства. Цi чотири групи чинниив зумовлю-ють конкyрентнi переваги краш i мiжнaроднy ycпiшнicть нацюнальних компанш.
В acпектi подальшого розвитку технолопчного ль дерства окремо вирiзняетьcя фyтyрологiчнa теорiя техно-логiчноï сингулярности яка вiдзнaчaе вiдcyтнicть технолопчного лiдерcтвa окремих краш у майбутньому, оcкiльки гiпотетичне вибyхоподiбне зростання швидкост науково-технiчного прогресу, що ймовiрно наступить внacлiдок створення штучного штелекту та машин, здатних до само-вiдтворення, призведе до icтотноï змши вciеï картини cвiтy, стирання кордонш мiж крашами й економiкaми.
На наш погляд, на особливу увагу заслуговуе aнaлiз сучасно'1 iнновaцiйноï полiтики розвинених краш, в яко-му робиться висновок, що регулювання та стимулювання шновацшних процеciв здебiльшого вiдбyвaетьcя за допо-могою реaлiзaцiï нaцiонaльних доcлiдницьких програм, яи мають рiзний рiвень державно'1 yчacтi [13; 14]. 1дентифшу-ються чотири бaзовi моделi нayково-технiчного зростання розвинених краш залежно вiд ступеня державного регулю-вання процеciв шновацшного розвитку:
перша - забезпечуеться л^ерство в нayцi, орiентa-цiя державно'1 пiдтримки на реaлiзaцiю великих щльових програм, значна частка нayково-технiчного потенщалу зо-
середжена в державному cекторi економiки (наприклад, США, Фрaнцiя i Велика Бриташя);
друга - державне регулювання спрямоване на розвиток сприятливого шновацшного середовища i ращона-лiзaцiю вае'1 структури економiки (наприклад, Шмеччина, Швецiя, Швейцaрiя);
третя - державне сприяння досл^женню cвiтового науково-техшчного доcвiдy i досягнень нayково-технiчного прогресу, що забезпечуе координащю взаемозалежних дш у рiзних секторах нayково-технiчного розвитку (наприклад, Япошя i Пiвденнa Корея);
четверта - забезпечення державного стимулювання формування нових моделей науково-техшчного розвитку, орiентовaних на створення розвиненого iндycтрiaльно-го середовища з використанням шновацшного фактора. В основному розвиток економши здшснюеться за рахунок запозичення досягнень светового науково-техшчного прогресу (наприклад, Китай, Iндiя).
Взaгaлi термш «технолоичний розвиток» означае узгоджену еднicть технологи, технши й устаткування, ор-гашзащю процес1в прaцi та мехaнiзмiв управлшня [15]. Сьогоднi е безперечним, що технолоичний розвиток i його перспективи визначають структурний розвиток промис-ловост краши. Визначити напрями розвитку окремих га-лузей промисловост краши можливо в^пов^но до ïï при-належшси до того чи iншого технолопчного укладу (концепци технiко-економiчноï парадигми). Загальнов^омо, що технологiчний уклад е цшсною cтiйкою економiчною системою, конкретне яисне наповнення яко'1 служить ÏÏ характерною ознакою. Вiдмiнноcтi в технолоичних укладах, тобто вiдмiнноcтi в технолоиях, р1внях якоcтi продукцп, видах енергп, що використовуеться, yпрaвлiнcьких та ш-ших мехaнiзмaх тощо, i визначають технолоичну структуру економши. Кожен технолоичний уклад мае складну вну-тршню структуру. Ядром технолопчного укладу виступае притаманна йому сукупшсть основних технолоичних про-цеciв, яи зaклaденi в основу певних базисних технологш, що використовуються на в^пов^ному рiвнi розвитку виробництва. Змша уклад1в, що вмiщyе його повний житте-вий цикл з фазами реaлiзaцiï - становлення, зростання, зрь лоcтi i занепаду, i в^ображае зaкономiрноcтi циклiчноcтi економiчного розвитку.
На пiдcтaвi icторичних доcлiджень економiчноï ак-тивноcтi доcлiдникaми видiляетьcя еволюцiя 6 технолоичних yклaдiв у свгтовш економiцi протягом оcтaннiх трьох столиь [16-18]. Пор1вняльна характеристика технолопч-них укладш i ïхнiй вплив на формування технолопчного л^ерства рiзних краш наведено в табл. 1.
Принциповим е те, що для перюду переходу в^ одного технолопчного укладу до шшого характерною ознакою е високий ршень невизначеност здшснення процеав виробництва, а також нелшшшсть у розвитку глобальних i крашових економiчних процесах. Для вах нaцiонaльних економiк у момент змши технолоично'1 парадигми прин-ципово важливим стае питання упорядкування взaемодiй уах елемент1в та 1х зв,язкiв [19].
Таким чином, можна зазначити, що змша технолопчного укладу тд час формування технолопчного л^ерства окремих краш реaлiзyетьcя за допомогою взаемодп про-цеciв оргaнiзaцiï, yпрaвлiння i самооргашзацп, вимагаючи
Таблиця 1
Узагальнена характеристика технолопчнихукладш та i'x вплив на формування технолопчного лщерства нацюнальних економж
Характеристики укладу Номер технолопчного укладу
1 II III IV V VI
1 2 3 4 5 6 7
Перюд до-мшування 1770-1830 pp. 1830-1880 pp. 1880-1930 pp. 1930-1980 рр. В1д 1980-1990 рр. до 2010-2015 рр. Bifl 2010-2015 pp. 2030-2050 pp. (прогноз)
Технолопчн1 лщери Велика Британт,Фран-цт,Бельпя Велика Бриташя,Фран-цт, Бельпя, НПмеччина, США НПмеччина, США, Велика Британт, Францт, Бельпя, Швейцары Канада, Японт, Австра-лт, Швецт, Швейцары, НПмеччина Япошя, НПмеччина, Швецт, €С, США, Тайвань, Корея, Канада, Австралт Японт, Китай, НПмеччина, США, Тайвань, Корея, Канада
Розвинеш краши Н1мецьк1 держави, НПдер-ланди 1талт, Швейцары, НПдерланди, Австро-Угорщина 1талт, Дант, Австро-Угорщина, Канада, Япо-нт, 1спашя, Швецт США, Бразилт, Швейцары, Мексика, Китай, Тайвань, 1нд1я Бразилт, Мексика, Аргентина, Китай, 1ндт,Туреччи-на, краТни Схщно'Г Свропи Японт, Швецт, £ЕС, США, Тайвань, Корея, краТни CxiflHoT £в-ропи, 1ндт, Канада, Австралт
Ядро технолопчного укладу Текстильне виробництво, текстильне машинобуду-вання, виплавка чавуну, обробка залва, буд1в-ництво канала, водяш двигуни Паровий двигун, за-лвничне буд1вництво, транспорт, машино-, пароходобуд1вництво, вугтьна, станкошстру-ментальна промисло-вкть, чорна металурпя Електротехнтне, важке машинобудування, виробництво i прокат стал1, лшм електропередач, неоргантнахЫя Автомобте-, тракторо-будування, кольорова металурпя, виробництво товара тривалого корис-тування, синтетичш матерели, органтна хшя Електронна промисло-вкть, обчислювальна, оптиковолоконна техшка, програмне забезпечення, телекомушкацм, робото-будування, виробництво \ переробка газу Нано- i бютехнологм, а також ¡Hiui нанорозм1рн1 виробництва; альтернативна енергети-ка; HOBi побутова технта, види транспорту i комушкацш; ¡нже-нерт живих тканин i органа
Характеристика проце-ав концен-траци Абсолютна концентрацт виробництва Зародження монопо-лш, монополктичний каптал Абсолютна i вщносна кон центра цт виробництва i монополктичний i ол1гополктичний капиал Конгломератна концен-трацт, горизонтальна \ вертикальна ¡нтеграцт Вертикальна \ горизонтальна концентрацт та ¡нтеграцт др1бних \ серед- Н1Х ф1рм Концентрацт ¡нформацм
Органвацт виробни- цтва Модернвацт виробництва, його концентрацт на фабриках Зростання масштаб^ виробництва на основ! механваци Зростання рвномани-HOCTi та гнучкосп виробництва, стандартизацт виробництва, урбань зацш Масове виробництво сермноТ продукцм, по-дальша стандартизацт виробництва, конвеери Поеднання великих кор-порацш з малим бвнесом, вплив державного регу-лювання Мережевий принцип органва-цм промислового виробництва в умовах розвитку економти знань
Ключовий фактор розвитку Текстильш машини Паровий двигун, вер-стати Електродвигун, сталь Двигун внутршнього згоряння, нафтохЫя Мтроелектроны компо-ненти Мтроелектронш компоненти
Формуеться ядро нового укладу llapoBi двигуни, машино-будування Сталь, електроенерге-тика, важке машинобу-дування, неоргантна хЫя Автомобтебудування, органтна хшя, виробництво та переробка нафти Радари,буд1вництво трубопровод^, автцшна промисловкть, виробництво \ переробка газу Бютехнологм, коемтна технта Нано- i бютехнологм, наное-нергетика, молекулярна, ш-тинна та ядерна технологи
ZI "О
о а ь ф
Ф Я О X
о 3
5"
S
ю о
CD
(Б
ж о
X
о S
S X
■о
о
13
13 X
о
=1 "О
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
ю о
СП
Закшченнятабл. 1
1 2 3 4 5 6 7
Переваги цього укладу пороняно з попере-дшм Механвацт \ концен-трацт виробництва на фабриках Зростання масштаб^ \ концентраци виробництва на основ1 ви-користання парового двигуна ГПдвищення гнучкосп виробництва на основ1 використання, електро-двигуна, стандартизацт виробництва, урбань зацш Масове та сершне ви-робництво 1ндив1дуалвацт виробництва \ споживання, подолання еколопчних обмежень щодо енерго- та матер1алоспоживання, де-урбанвацт на основ1 теле-комушкацшних технологш 1ндив1дуалвацт виробництва \ споживання, рвке зниження енергоемносп та матер1а-ломкткост1 виробництва, конструювання матерев \ органвм1в з наперед заданими властивостями
Режими еко-номтного регулюван-ня у крашах-лщерах Руйнування феодальних монополш, обмеження професмних спток, свобода торпвл1 Свобода торпвл1, обмеження державного втручання, поява про-фесшних спток, фор-мування соцтльного законодавства Розширення ¡нститут1в державного регулюван-ня, державна власнкть, природы монополм, со-ц1альна ¡нфраструктура Розвиток державних ¡нститутО гадального забезпечення, вшськово-промисловий комплекс, державне регулювання економти Державне регулювання стратепчних вид1в ¡нфор-мацшноТ ¡нфраструктури, зниження рол1 держави в економр Змши в регулюванш фшансо-вих ¡нститутО, можлива поява партисипативноТ централво-вано'Г держави
М1жнародш режими економтно-го регулю-вання Британське домшування в мЬкнародшй торг1вл1, Франсах Пол1тичне, фшансове торгове домшування ВеликоТ Британм, свобода м1жнародноТ торпвл1 1мпер1алвм \ колонвацт, Британське панування Економтне й вшськове домшування США Полщентричнкть свтэвоТ економтно'Г системи, реп-ональы блоки, становления ¡нститутО глобального регулювання економтноТ активносп Глобалвацт та регюналвацт св1товоТ економтно'Г системи, розвиток ¡нститутв глобального регулювання економтноТ активност1
Основы економтш ¡нститути Конкуренцт окремих п1дпри€мц1в \ др1бних ф1рм,Тхоб'£днання в партнерства, що забезпе-чують кооперац1ю ¡ндивь дуального капталу Розвиток акцюнерних товариств, що забез-печують концентрац1ю капталу на принципах обмеженоТ вщпови дальносп Створення картелО \ трес^в, панування монополш та ол1гополш, кон-центрацт фшансового капталу в баншськм систем^ вщдтення управлшня в1д власносп ТНК на свтэвому ринку, вертикальна ¡нтеграцт та концентрацт виробництва, ¡ерархтний контроль \ домшування техноструктури в орга-нвацтх МЬкнародна ¡нтеграцт др1бних \ середых ф1рм на основ1 ¡нформацшних технологш, ¡нтеграцт виробництва \ збуту М1жнародна ¡нтеграцт др|6-них, середых \ великих ф1рм на основ1 ¡нформацшних технологш, ¡нтеграцт розробки, виробництва \ збуту, поставки «якраз вчасно»
Органвацт ¡нновацшноТ активносп в крашах-лщерах Органвацт наукових дошджень у мкцевих наукових \ ¡нженерних сусптьствах, ¡ндивщу-альне ¡нженерне \ вина-хщницьке партнерство, професмне навчання Формування науково-дошдних ¡нститупв, прискорений розвиток професшноТосв™, формування систем охорони ¡нтелектуаль-но'Г власносп Створення внутршньо-ф1рмових науково-дошд-них функцюнал1в, використання вчених ¡нжене-р|в з уывер-ситетською освтэю у виробництв1, за-гальна початкова освта Спец1алвован1 науково-дошды пщ-роздти ф|рм, державне субсиду-вання НДДКР, розвиток осв™, передача технологи за допомогою лщен-зш та ¡нвестицм ТНК Горизонтальна ¡нтеграцт НДДКР, проектування виробництва \ навчання, обчислювальш мережь державна пщтримка нових технологш \ промислове ствробтицтво Державна пщтримка нових технологш та университетсько-промислове сп1вроб1тництво, нов1 режими власност1 для програмного продукту та бю-технологш
Гумантарна перевага Механвацт фабричного виробництва Поступове звтьнення людини в1д важкоТруч-но'Г прац1 ГПдвищення якосп життя Розвиток зв'язку, транс-нацюнальних вщносин, зростання виробництва товара народного вжитку Глобалвацт, швидгасть зв'язку \ перем1щення 1стотне збтьшення тривалост1 життя
г> га
ш (Б
ж о х о г
ш
г
■с
о
13
га
Джерело: сформовано автором на основ1 [15-19]
змш дiючих методш, мехашзмш i моделей функщонуван-ня, що породжуе багатоаспектшсть i неоднозначнiсть ви-мiрювання рiвня технологiчного лiдерства нацiональних економiк.
Близько 80 % названих шдексш розраховуються для бкьш нiж 140 кра!н свiту i дають можливiсть оцшити тех-нологiчне лiдерство в одному або деилькох аспектах. Ана-лiз результатiв рейтингу нацiональних економiк на основi наведених вище iндекdв показав, що вони дають рiзнi результата щодо визначення кра!н, яи мають технологiчне лiдерство. Це викликано рiзними цкями розрахунку ш-декйв, що характеризують технологiчне, iнформацiйне ль дерство або вiдображають конкурентоспроможнiсть нащ-онально! економiки в цкому, показниюв, якi враховуються при оцiнцi, тощо.
Щодо проблеми юльюсно! оцiнки технолопчного лщерства та iнновацiйного розвитку рiзних кра!н, то вона може бути здшснена в контекстi формування рейтинпв кра!н за окремими факторами, що характеризують техно-логiчний розвиток, у !х сукупностi. Так, питання ккьюсно! оцiнки iнновацiйного потенцiалу е у сферi до^дження таких оргашзацш, як Рада з конкурентоспроможностi (Council on СотрейЙуепе88), 1нститут стратеги та конкурентоспро-можностi при Гарвардському ушверситет (Tha Instituta for Strat8gy and Comреtitivеnеss - ISC), Мiжнародний шститут розвитку менеджменту (Institutе of Managеmеnt Dеvеloрmеnt - IMD) i Свгговий економiчний форум (Word Economic Forum - WEF), при складаннi шдексш глобально! конкурентоспроможностi рiзних кра!н. Так, наприклад, Радою з конкурентоспроможност здшснюються досл^жен-ня, якi е основою розрахунку шдексу, що охоплюе основнi конкурентнi переваги кра!н у сферi iнновацiй, тдприемни-цтва, освiти й енергетики; IMD щорiчно проводяться досль дження свггово! конкурентоспроможностi за 59 крашами свiту, що оцшюють глобальну конкурентоспроможнiсть на основi анамзу 331 критерiю за чотирма основними напрям-ками (економiчний стан, ефектившсть державного управ-лiння, стан дкового середовища, а також технолопчно!, на-уково'1 та освггньо! iнфраструктури); експертами WEF скла-даеться 1ндекс глобально'! конкурентоспроможносп (Global Comреtitivеnеss Indеx), який включае в себе 113 iндикаторiв за трьома великими трупами i 8 тдгрупами [20].
Також отримали популярнiсть такi iндекси, на тд-ставi яких можна судити про технолопчне лiдерство нащ-ональних економж:
■ iндекс технологiчних досягнень (ТесЬм^у Achiеvеmеnt Indеx, TAI), який включае чотири блоки показникiв: створення нових технологш, поширення iнновацiй, поширення актуальних технологiй, побудова бази людських навичок для створення i прийняття технологш;
■ глобальний iндекс iнновацiй (Global Innovation Мех, GII), який був введений бвропейським ш-ститутом дiлового адмiнiстрування (INSEAD) у спiвпрацi з Конфедеращею iндiйськоl промисло-востi за тдтримки Canon Inc i базуеться на 81-му показнику;
■ шдекс цифрового подку (Infostatеs, IS), який було розроблено Orbicom i Мiжнародною мережею кафедр ЮНЕСКО в галузi зв'язку, що включае
два зведених показники: iнфощiльнiсть (запаси капiталу i робочо! сили 1КТ, навички у сферi 1КТ, необхiднi для функцiонування шформацшно-го, орiентованого на знання суспкьства) i iнфо-використання (потоки 1КТ та '1х iнтенсивнiсть фактичного використання);
■ шдекс економши знань (Knowlеdgе Economy Ыех, KEI), що Грунтуеться на запропонованш Свiтовим банком (СБ) «МетодологЦ оцшювання знань» (Thе Knowlеdgе Assеssmеnt Mеthodology, KAM), в якiй встановлено взаемозв'язок мiж «iн-телектуальнiстю» нацiональноl економши, довго-строковим, стабiльним економiчним зростанням i конкурентоспроможнiстю кра!ни;
■ шдекс розвитку шформацшно-комушкацшних технологiй (ICT Dеvеloрmеnt Indеx, IDI), який Грунтуеться на методищ Мiжнародного союзу електрозв'язку (Intеrnational Tеlеcommunication Union, ITU) i включае три субшдекси: легкостi доступу, використання i практичних навичок;
■ шдекс шформацшного сусп1льства (Information Sociеty Indеx, ISI) розраховують на пiдставi методики, яка була запропонована World Timеs та Корпорацiею мiжнародних даних (IDC), що включае 15 показникш, згрупованих у чотири категорп: комп'ютери, телекомунiкацil, iнтернет, сощальний розвиток сусп1льства;
■ iндекс цифрово! доступностi (Digital Accеss Indеx, DAI) розраховуеться тдроздком iз аналiзу шфор-мацiйних i статистичних ринкiв МСЕ на основi чотирьох груп показниюв: шфраструктура, до-ступнiсть, знання i якiсть, фактичне використання 1КТ;
■ шдекс електронно! готовностi (E-Rеadinеss Indеx, ERI), або «рейтинг цифрово! економши» (Digital Economy Ranking), розроблений компашею Economist Intеlligеncе Unit (EIU) спкьно з 1нсти-тутом бiзнес-цiнностей IBM, включае 6 складових: шфраструктура тдключення i технологiй; бiзнес-оточення; сощальне й культурне середовище; пра-вове середовище; державна полiтика i стратепя; прийняття суспiльством i бiзнесом;
■ шдекс розвитку електронного уряду (E-Govеrn-mеnt Dеvеloрmеnt Indеx, EGDI) розроблений ООН i включае три групи показникiв: ступiнь охоплення i яисть iнтернет-послуг, рiвень розвитку 1КТ-шфраструктури, людський капiтал;
■ iндекс мережево! готовностi (Nеtworkеd Rеadinеss Indеx, NRI) розраховуеться Всесвггшм еконо-мiчним форумом (WEF) i мiжнародною школою бiзнесу INSEAD на основi статистичних даних мiжнародних органiзацiй, а також результатш що-рiчного опитування думки керiвникiв на основi врахування 68 параметрш, об'еднаних у 3 групи: зовншне середовище, готовнiсть держави, бiзне-су i громадянського суспiльства до використання 1КТ, використання 1КТ державою, бiзнесом i гро-мадянським суспiльством;
■ шдекс можливостей розвитку 1КТ (ICT Oррor-tunity Indеx, ICT-OI) розроблений MCE i включае
2 групи показникiв: iнформацiйна щiльнiсть i ви-користання 1КТ;
■ шдекс цифрових можливостей (Digital Opportunity Index, DOI) оцiнюeться на 0CH0Bi трьох субiндeксiв: можливостi, iнфpастpуктуpа i вико-ристання;
■ шдекс дифузп 1КТ (ICT Diffusion Index, ICT-DI) розраховуеться на основi двох груп показниив: зв'язок (ккьисть iнтepнeт-хостiв, персональних комп'ютерш, телефонних лiнiй i абонeнтiв мобкь-ного зв'язку на душу населення); доступ (ильисть iнтepнeт-коpистувачiв, гpамотнiсть дорослого населення, вартють мiсцeвого дзвшка i ВВП на душу населення).
Висновок. Таким чином, дославши теоретичш до-слiджeння як заpубiжних, так i вiтчизняних учених, можна в^значити вiдсутнiсть единого пiдходу щодо визначення категори «тeхнологiчного лiдepства» у глобамзованому свiтi. Також не iснуе загальновизнаного напрямку для роз-рахунку показника, який воображав би всю багатоаспек-тнiсть цiеi категори при оцшщ нацiональних eкономiк. Наявнi методики розрахунку шдексш вiдобpажають практику, що склалася у статистичному облiку за одним або деилькома аспектами анамзу тeхнологiчного розвитку, але не характеризуют, усi властивостi цього складного по-няття. Це е стримуючим чинником у прикладних eкономiч-них досл^женнях щодо сутностi тeхнологiчного лiдepства piзних кpаiн i призводить до труднощш пiд час спроби дати прогнозну оцшку розвитку ситуацii.
Сфоpмованi реалп вимагають бiльш комплексного дослiджeння детермшант, що вiдобpажають технолопч-не л^ерство в сучасному свiтi, i дають комплексну оцiнку якiсних особливостей формування його складових. Основною проблемою е необх^шсть ращонального вибору з уйе' маси можливих iндикатоpiв ильки найбкьш значу-щих, iнфоpмативних детермшант для комплексного досль дження сутност тeхнологiчного лiдepства i можливостi 'х практичного застосування. Нeобхiдно пiдкpeслити, що ця проблематика е актуальною на сьогодш, осккьки практика упpавлiння вимагае використання реальних iнстpумeнтiв оцiнки при вибоpi адекватних стpатeгiчних пpiоpитeтiв розвитку нащональних eкономiк.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антипина О. Н. «Новая макроэкономика» в США: поиск недостающих мотиваций / О. Н. Антипина // США, Канада: экономика, политика, культура. - 2007. - № 11. - С. 57-76.
2. Breznitz D. Innovation and the State: Political Choice and Strategies for Growth in Israel, Taiwan, and Ireland / Dan Breznitz. -New Haven ; London : Yale University Press, 2007. - 262 р.
3. Warsh D. Knowledge and the Wealth of Nations: A Store of Economic Discovery / D. Warsh. - New York : W. W. Norton, 2007. -435 р.
4. Drahos P. Information feudalism: Who Owns the Knowledge Economy? / P. Drahos, J. Braithwaite. - New York : New Press, 2002. - 253 р.
5. Kao J. Innovation Nation: How America is Losing Its Innovation Edge, Why it Matters, and What We Can Do to Get it Back / J. Kao. - New York : Free Press, 2007. - 306 р.
6. Koo R. C. The Holy Grail of Macroeconomics: Lessons from Jaрans Great Recession / R. C. Koo. - Singaрore : Wiley, 2008. - 296 р.
7. Porter M. U. S. Competitiveness 2001: Strengths, Vulnerabilities and Long-Term Priorities / M. Porter, D. van Oрstal. -Council on Competitiveness, 15 February 2009. - 86 р.
8. Глобальний конкурeнтний проспр : монографiя / О. Г. Бторус та ш. ; ^р. авт. кол. i наук. рeд. О. Г. Бторус. - К. : КНЕУ, 2007. - 680 с.
9. Управлшня мiжнародною конкурeнтоспроможнiстю в умовах глобалiзацíГ eкономiчного розвитку : монографiя / За заг. рeд. Д. Г. Лук'янeнка, А. М. Поручника; у 2-х т. - Т. 2. - К. : КНЕУ, 2006. - 592 с.
10. Eкономiчнi проблeми ХХ1 столптя : мiжнародний та украГнський вимiри / За рeд. С. I. Юрiя, £. В. Савeль£ва. - К. : Знан-ня, 2007. - 595 с.
11. Цивилизационнью модeли соврeмeнности и их исто-ричeскиe корни / Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павлeн-ко и др.; под рeд. Ю. Н. Пахомова. - К. : Наукова думка, 2002. -632 с.
12. Трофимова В. В. Стратeгiя тeхнологiчного л^рста США та мeханiзми його досягнeння [Eлeктронний рeсурс]. -Peжим доступу : httр://ukrmodno.com.ua/health/trofimova-v-v-strategiya-tehnologichnogo-liderstva-ssha-ta-meh/main.html
13. Шахмаeв А. С. Анализ инновационной политики развитых стран / А. С. Шахмаeв // Дативная экономика. -2012. - № 6 (66). - С. 65-69 [Eлeктронний рeсурс]. - Peжим доступу : httрs://creativeconomy.ru/articles/23804/
14. Микушeва Т. Ю. Зарубeжный опыт государствeнного рeгулирования инновационной дeятeльности / Т. Ю. Микушe-ва [Eлeктронний рeсурс]. - Peжим доступу : httр://www.рandia. ru/816112/
15. Фeдулова Л. Тeхнологичeскоe развитиe экономики / Л. Фeдулова // Экономика Украины. - 2006. - № 6. - С. 4-11.
16. Гпазьeв С. Ю. Эволюция тeхнико-экономичeских сис-тeм / С. Ю. Глазьeв. - М. : Наука, 1992. - 207 с.
17. Глазьeв С. Ю. Нанотeхнологии как клюквой фактор нового тeхнологичeского уклада в экономии : монография / С. Ю. Глазьeв, В. В. Харитонов. - М. : Тровант, 2009. - 304 с.
18. Коблов E. Н. Курсом в 6-й тeхнологичeский уклад / E. Н. Коблов // Сайт о нанотeхнологиях №1 в Pоссии [Eлeктрон-ний рeсурс]. - Peжим доступу : httр://www.nanonewsnet.ru/ articles/2010/
19. Гончаров А. С. Трансформация высшeго образования на основe смeны тeхнологичeского уклада в экономии / А. С. Гончаров [Eлeктронний рeсурс]. - Peжим доступу : 1пир:// www.science-education.ru/102-5979
20. Кабанов С. С. Научно-тeхнологичeскоe развитиe как опрeдeляющий фактор мeждународной конкурeнтоспособ-ности национальной экономики / С. С. Кабанов, Д. В. Eрмохин, С. А. Плигин, Л. Г. Сeрова // Молодой учeный. - 2012. - № 3. -С. 166-170.
REFERENCES
Antipina, O. N. "«Novaya makroekonomika» v SShA: poisk nedostayushchikh motivatsiy" [«The new macroeconomics» in the United States: find the missing motivation]. SShA, Kanada: ekono-mika, politika, kultura, no. 11 (2007): 57-76.
Breznitz, D. Innovation and the State: Rolitical Choice and Strategies for Growth in Israel, Taiwan, and Ireland. New Haven; London: Yale University Rress, 2007.
Bilorus, O. H. et al. Hlobalnyikonkurentnyiprostir [The global competitive environment]. Kyiv: KNEU, 2007.
Drahos, R., and Braithwaite, J. Information feudalism: Who Owns the Knowledge Economy? New York: New Rress, 2002.
Ekonomichni problemy XXI stolittia: mizhnarodnyi ta ukrain-skyi vymiry [Economic problems of the XXI century: Ukrainian and international dimensions]. Kyiv: Znannia, 2007.
Fedulova, L. "Tekhnologicheskoye razvitiye ekonomiki" [The technological development of the economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 6 (2006): 4-11.
Glazev, S. Yu. Evoliutsiya tekhniko-ekonomicheskikh sistem [The evolution of the technical and economic systems]. Moscow: Nauka, 1992.
Glazev, S. Yu., and Kharitonov, V. V. Nanotekhnologii kak kli-uchevoy faktor novogo tekhnologicheskogo uklada v ekonomike [Nanotechnologies as key new technological structure of the economy]. Moscow: Trovant, 2009.
Goncharov, A. S. "Transformatsiya vysshego obrazovaniya na osnove smeny tekhnologicheskogo uklada v ekonomike" [Transformation of Higher Education on the basis of the change of technological structure of the economy]. http://www.science-education.ru/102-5979
Kao, J. Innovation Nation: How America is Losing Its Innovation Edge, Why it Matters, and What We Can Do to Get it Back. New York: Free Rress, 2007.
Koo, R. C. The Holy Grail of Macroeconomics: Lessons from Ja-rans Great Recession. Singarore: Wiley, 2008.
Koblov, E. N. "Kursom v 6-y tekhnologicheskiy uklad" [Heading in the 6th technological way]. Sayt o nanotekhnologiyakh №1 v Rossii. http://www.nanonewsnet.ru/articles/2010/
Kabanov, S. S. "Nauchno-tekhnologicheskoye razvitiye kak opredelyayushchiy faktor mezhdunarodnoy konkurentosposob-
nosti natsionalnoy ekonomiki" [Scientific and technological development as a determining factor of international competitiveness of the national economy]. Molodoy uchenyy, no. 3 (2012): 166-170.
Mikusheva, T. Yu. "Zarubezhnyy opyt gosudarstvennogo regulirovaniya innovatsionnoy deyatelnosti" [Foreign experience of state regulation of innovative activity]. http://www.pandia. ru/816112/
Pakhomov, Yu. N. et al. Tsivilizatsionnyye modeli sovremen-nosti i ikh istoricheskiye korni [Civilizational model of modernity and its historical roots]. Kyiv: Naukova dumka, 2002.
Porter, M., and van Opstal, D. "U. S. Comretitiveness 2001: Strengths, Vulnerabilities and Long-Term Rriorities"Council on Comretitiveness, February 15, 2009.
Shakhmayev, A. S. "Analiz innovatsionnoy politiki razvitykh stran" [Analysis of innovation policies of developed countries]. https://creativeconomy.ru/articles/23804/
Trofymova, V. V. "Stratehiia tekhnolohichnoho liderstva SShA ta mekhanizmy yoho dosiahnennia" [US technological leadership strategy and mechanisms for achieving it]. http://ukrmodno.com. ua/health/trofimova-v-v-strategiya-tehnologichnogo-liderstva-ssha-ta-meh/main.html
Upravlinnia mizhnarodnoiu konkurentospromozhnistiu v um-ovakh hlobalizatsii ekonomichnoho rozvytku [Management of the international competitiveness in a globalizing economic development]. Vol. 2. Kyiv: KNEU, 2006.
Warsh, D. Knowledge and the Wealth of Nations: A Store of Economic Discovery. New York: W. W. Norton, 2007.
12
npoSneMU eKOHOMiKM № 2, 2016
