CC BY
49
УДК 65.011.2:338.45(477)
ЦИФРОВА ТРАИОФОРМАЩЯ ПРОМИОЛОВОСП УКРА1ИИ: КЛЮЧ0В1АКЦЕИТИ
® 2017 ЯИЕИКОВА I. Г.
УДК 65.011.2:338.45(477)
Яненкова I. Г.
Цифрова трансформащя промисловостi УкраУни: ключовi акценти
На основ: анал'ву заруб'жного досв1ду цифрових трансформацй промисловостi та нацональних економк в цмому здшснено спробу висвтлити клю-чов! акценти таких трансформацй в УкраЫ. Об(рунтовано, що цифровiзацiя дозволяе отримати значн переваги через зниження вартостi еконо-мiчних i со^альних транзакцй, розширення доступу до послуг i р'вке тдвищення ефективности В масштабах крани це означае прискорення економiч-ного зростання, зб'шьшення юлькатробочих мсць i тдвищення якост'> послуг. Скористатися перевагами цифровiзацi¡можливо лише за умов постiй-ного пол'тшення д'шового кл'мату, вкладення кошт'в у новi технологи i проведення масштабних економiчних реформ. Визначено основш технологiчнi тренди у сферi цифрово¡'трансформацп промисловост'!: масове впровадження нтелектуальних датчиюв у обладнання та виробнич лти; перехiд на безлюдне виробництво та масове впровадження роботизованих технологй; перехiд на збергання нформацИта проведення обчислювань !з власних потужностей на розпод'шет ресурси й н. Проанал'вовано ключов'> розроблен цифровi iнiцiативи для нацiонально¡економки. Запропоновано пр'юри-тетт напрями формування i розвитку цифрово¡'економши на перод до 2020 року для Украни, зокрема: створення умов для цифрово¡' трансформацп промисловост'1 кра'ни; формування iнформацiйно-телекомунiкацiйних мереж; розробка штегрованих шженерних програмних платформ i розвиток середовищ проектування iуправлння життевим циклом продукту; розробка засоб'в виробництва, якi в'дпов'дають вимогам i технологiчним стандартам 1ндустрп4.0. Розроблено прюритетн напрями полтики за рзними стад'тми цифровiзацi¡економши. Ключовiслова: цифрова трансформа^я, промисловсть, розвиток, тренди, технологи, стратегiя, нацональна економ'жа. Табл.: 3. Ббл.: 9.
Яненкова 1рина ГеоргПвна - доктор економiчних наук, доцент, пров'дний науковий ствробтник в'ддшу промислово'1' полтики, 1нститут економки та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Кив, 01011, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 65.011.2:338.45(477) Яненкова И. Г. Цифровая трансформация промышленности Украины: ключевые акценты
На основе анализа зарубежного опыта цифровых преобразований промышленности и национальных экономик в целом предпринята попытка осветить ключевые акценты таких трансформаций в Украине. Обосновано, что цифровизация позволяет получить значительные преимущества из-за снижения стоимости экономических и социальных транзакций, расширения доступа к услугам и резкого повышения эффективности. В масштабах страны это означает ускорение экономического роста, увеличение количества рабочих мест и повышение качества услуг. Воспользоваться преимуществами цифровизации возможно лишь при условии постоянного улучшения делового климата, вложения средств в новые технологии и проведения масштабных экономических реформ. Определены основные технологические тренды в сфере цифровой трансформации промышленности: массовое внедрение интеллектуальных датчиков в оборудование и производственные линии; переход на безлюдное производство и массовое внедрение роботизированных технологий; переход на хранение информации и проведение вычислений с собственных мощностей на распределенные ресурсы и др. Проанализированы ключевые разработаны цифровые инициативы для национальной экономики. Предложено приоритетные направления формирования и развития цифровой экономики на период до 2020 года для Украины, в частности: создание условий для цифровой трансформации промышленности страны; формирование информационно-телекоммуникационных сетей; разработка интегрированных инженерных программных платформ и развитие сред проектирования и управления жизненным циклом продукта; разработка средств производства, которые соответствуют требованиям и технологическим стандартам Индустрии 4.0. Разработаны приоритетные направления политики по разным стадиям цифровизации экономики.
Ключевые слова: цифровая трансформация, промышленность, развитие, тренды, технологии, стратегия, национальная экономика.
UDC 65.011.2:338.45(477) lanenkova I. G. The Digital Transformation of the Ukrainian Industry: Key Aspects
Based on the analysis of foreign experience in digital transformations of industry and national economies as a whole, there made an attempt to highlight the key aspects of such transformations in Ukraine. It is substantiated that digitalization allows to obtain significant advantages due to decrease in costs of economic and social transactions, expansion of access to services and sharp increase in efficiency. On a national scale, this means acceleration of the economic growth, increase in the number of jobs and improvement of the quality of services. To take advantage of digitalization is possible only if the business climate is constantly improved, investments in new technologies are made, and large-scale economic reforms are carried out. The main technological trends in the sphere of digital transformation of industry are defined: mass application of intelligent sensors in the equipment and production lines; transition to unmanned production and mass application of robotic technologies; transition to storing information and carrying out calculations from own facilities to distributed resources, etc. The key developed digital initiatives for the national economy are analyzed. There proposed the priority directions for the formation and development of the digital economy for the period until 2020 for Ukraine, in particular, the creation of conditions for the digital transformation of the country's industry; formation of information and telecommunication networks; elaboration of integrated engineering software platforms and development of design and product lifecycle management environments; development of means of production that meet the requirements and technological standards of Industry 4.0. Priority directions of the policy at different stages of digitalization of the economy are developed. Keywords: digital transformation, industry, development, trends, technologies, strategy, national economy. Tbl.: 3. Bibl.: 9.
lanenkova Iryna G. - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Leading Researcher of the Department of Industrial Policy, Institute
Табл.: 3. Библ.: 9.
Яненкова Ирина Георгиевна - доктор экономических наук, доцент, ведущий научный сотрудник отдела промышленной политики, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина) E-mail: [email protected]
for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv, 01011, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вступ. Використання цифрових технологш дозво-ляе отримувати значш переваги: для компанш - це шд-вищення продуктивной та конкурентоспоможносп, для людей - здобуття нових знань i навичок, вибiр роботи та розширення можливостей, для урядiв - шдвищення якостi державних послуг громадянам i органiзацiям.
Кра!ни зможуть отримати максимальну вiддачу вiд перетворень в шформацшно-комуткацшнш сферi (1КТ) лише за тих умов, що вони будуть постшно полiпшувати дiловий клiмат, вкладати кошти в освiту i охорону здоров'я громадян i сприяти належному управлiнню. Кра!ни, якi доповнюють швестицп у новi технологи масштабними економiчними реформами, отримають цифровi дивiденди у виглядi прискорення економiчного зростання, збкьшен-ня кiлькостi робочих мiсць i пiдвищення якостi послуг. Такi реформи передбачають вдосконалення нормативно-правово! бази, що дозволяе органiзацiям використову-вати можливост iнтернету для конкуренци та шновацш, приведення квалiфiкацii працшниюв в^пов^но до вимог ново! економiки, що дозволяють людям повною мiрою ви-користовувати можливостi цифрових технологiй, та забез-печення пiдзвiтностi iнститутiв, що забезпечуе оперативне реагування держави на потреби та вимоги громадян.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Як за-значив засновник i голова економiчного форуму в Давосi Клаус Шваб «У сьогоденному свт кнуе безлiч викликiв, i, я вважаю, що найбiльш значущим та ефективним буде формування «Четверто! iндустрiальноi революци», яка викликана швидкiстю, широкомасштабнiстю та абсолют-ними системними iнновацiями техшчного прогресу. У нас мае бути всебiчне та загальне глобальне розумшня того, як технологй змiнюють нашi життя та життя майбутнк поко-лiнь у економiчних, соцiальних, еколопчних i культурних контекстах» [1].
Цифровi iнiцiативи (стратеги та програми) затвердили та реалiзують у бвропейському Союзi - «Цифрова 6в-ропа 2020» (2010 р.), Шмеччиш - «1ндустрш 4.0.» (2011 р.), Кита! - «1нтернет плюс» (2015 р.) та шших кра!нах (понад 86). 1снуе понад 15 затверджених програм у сферi цифрово! економiки в зарубiжних кра!нах (в т. ч. Шмеччина, Китай, Японiя, Бразилiя, США, Великобриташя, Естонiя, №дер-ланди, Iрландiя, Швецiя, Сiнгапур, Фiлiппiни, Малайзiя). Також велик промисловi й iндустрiальнi компани свiту реалiзують стратеги розвитку в концепци «Iндустрiя 4.0», «1нтернет +» (наприклад, Siemens, General Electric, SAP, Intel).
У 6вросоюзi в 2010 рощ прийнята шщатива «Цифрова бвропа 2020», яка е першою з семи провiдних iнiцiатив у межах Стратеги «бвропа 2020» i спрямована на розвиток iнтернет-економiки з метою тдтримки економiчного зростання в бврош та надання допомоги громадянам i шдпри-
емствам бвропи для отримання максимально! вiддачi в^ цифрових технологiй. Очiкуеться, що реалiзацiя цiеi шща-тиви призведе до зростання европейського ВВП на 5 %, або 1500 € на особу [2].
У 2016 рощ бвропейська комгая представила серш пропозицш щодо цифровiзацii промисловостi у документ з назвою «Цифровий ринок - оцифровка промисловостк питання та в^пов1дЬ>. У 2015 роцi Всесвiтнiй економiчний форум (у Давосi) прийняв шщативу «Цифрове перетво-рення промисловостi» (Digital Transformation Initiative, DTI). У 2015-2016 рр. проект був зосереджений на шести галузях: лопстика, ЗМ1, товари народного споживання, електроенерпя, автомобкьна промисловють i здоров'я [2]. Проект також досл^жував чотири перехреснi сфери: цифрове споживання, цифрове тдприемство, сощальш насл^-ки та платформи управлшня. У 2016-2017 роках проект розповсюджено ще на 8 галузей: хiмiчна промисловiсть, видобуток i метали, нафта та газ, страхування, авiацiя, го-тельний бiзнес, професiональнi послуги, телекомушкацп. Мiжгалузевими темами е платформа управлшня, вплив по-лiтики та регулювання сощальних наслiдкiв i вплив нових технологш.
За ощнками Всесвiтнього економiчного форуму, цифровiзацiя мае величезний потенщал для бiзнесу i сус-пкьства протягом наступного десятилiття i може надати додатково понад 30 трлн дол. США доходiв для свггово! економши протягом найближчих 10 роив (до 2025 р.) [3].
У серпш 2017 р. уряд РФ затвердив Програму «Цифрова економша» до 2024 р., яка визначае цш, задачi та тер-мши реалiзацii заходiв державно! полiтики щодо створен-ня умов для реалiзацii цифрово! економiки в РФ. Програма мютить 8 напрямкiв використання технологи Block chain (публiчна база вйх транзакцiй): державне регулювання, iнформацiйна шфраструктура, дослiдження i розробки, кадри й освгга, iнформацiйна безпека, державне управлшня, розумне мiсто, цифрова охорона здоров'я [4].
Отже, зарубiжнi кра!ни та великi провiднi компани свггу вже вiдреагували на виклики «Четверто! iндустрiаль-но! революци» та затвердили в1дпов^ш стратеги та плани дш щодо цифровiзацii економiчноi дiяльностi. Тому Укра!-нi слiд активiзувати використання можливостей цифрових технологш, щоб не залишатися осторонь в^ науково-технологiчного прогресу й отримувати додатковi переваги вiд реалiзацii стратегiй цифрового розвитку нащонально! економiки.
Метою стати е визначення ключових напрямгв формування i розвитку цифрово! трансформацп промисловос-тi Укра!ни на основi аналiзу свiтового досвiду.
Викладення основного матерiалу. Аналiз свио-вого досв^у цифрово! трансформаци промисловостi засвiдчуе, що пров^ними в цьому напрямку е таи кон-
цепци, як Iндустрiя 4.0 (Indusry 4.0), Розумне вироб-ництво (Smart Manufacturing), Цифрове виробництво (Digital Manufacturing), 1нтернет у промисловосп (Internet of Manufacturing), В^крите виробництво (Open Manufacturing).
Ц концепци слугували базою для виникнення таких основних технологiчних тренЫв у сферi цифрово1 трансформаци промисловостк
1) масове впровадження штелектуальних датчиив у обладнання та виробничi лши (технологи шду-стрiального 1нтернету речей);
2) перехiд на безлюдне виробництво та масове впровадження роботизованих технологш;
3) перех^ на збериання шформаци та проведення обчислювань iз власних потужностей на розподь ленi ресурси («хмарнi» технологи);
4) нас^зна автоматизацiя та iнтеграцiя виробничих i управлiнських процесiв у едину шформацшну систему («вiд обладнання до мшстерства»);
5) використання всiеi маси збираних даних (структу-ровано! та неструктуровано! iнформацii) для фор-мування аналiтики (технологи «великих» даних);
6) перех^ на обов'язкову оцифровану техшчну доку-ментацiю та електронний документообн («безпа-перовi» технологй»);
7) цифрове проектування та моделювання техноло-гiчних процесш, об'ектiв, виробш протягом усього життевого циклу в^ iдеi до експлуатаци (застосу-вання iнженерного програмного забезпечення);
8) застосування технологiй нарощування матерiа-лш взамiн зрiзання («адитивнi» технологи, 3D-прiнтинг);
9) застосування сервюш iз автоматичного замовлен-ня витратних матерiалiв i сировини для виробни-цтва продукци та автоматичного постачання готово! продукци споживачу, обминаючи посеред-ницькi ланцюжки;
10) застосування безтлотних технологiй у транспорт-
них системах, у т. ч. для постачання промислових товарш;
11) застосування мобiльних технологiй для мониторингу, контролю та управлшня процейв у життi та на виробництв^
12) перехiд на реалiзацiю промислових товарш через 1нтернет.
В УкраМ вже розпочато активне обговорення необ-хiдностi цифровiзацii промисловостi та нацюнально! еко-номiки в цкому на конференцiях, семiнарах, форумах тощо за участю шдприемщв, науковцш i представникiв владних структур. Так, протягом червня-серпня 2017 року в УкраШ в^булося понад 20 таких заходш. На рiвнi уряду теж е ви-знання необхiдностi та важливост цифрових iнiцiатив i на-укових досл^жень у цiй галузi, про що св^чить прийняте у травш 2017 року вiдповiдне рiшення Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни. Однак поки що не затверджено урядом жодно! цифрово! Стратеги або Програми, як вирiшували б завдан-ня штеграци всiх економiчних процесiв у единий шформа-цiйний простiр, де пов'язаш реальнi об'екти та вiртуальнi.
Серед наявних на сьогоднi шщатив щодо цифровiза-ци економiки Украши заслуговують на увагу два проекти:
«Цифрова адженда - 2020» [5], розроблений ГО «Хай Тек Офю», та «Стратепя розвитку промисловостi Украши» [6], розробка яко! координуеться Мшктерством економiчного розвитку i торгiвлi Украши. Проект «Цифрова адженда -2020» е загальним та потребуе конкретизаци за вйма за-значеними у ньому напрямками цифровiзацiï економiки, визначення сфер економiчноï дiяльностi та розробки де-тальних планiв (дорожнiх карт) ïx цифрово! трансформаци. Проект «Стратепя розвитку промисловосп Укра!ни» е шщативою, яка пiдтримуе (не суперечить) «Цифровш аджендi - 2020», але розглядае тiльки сферу промисловос-ri та визначае ключовi акценти для ïï розвитку, зокрема, впровадження концепци Iндустрiя 4.0. Сутнiсть термiна «Iндустрiя 4.0» полягае в оцифровуваннi в^ усix матерiаль-них активш та штеграци у цифровi екосистеми та ланцюги додано! вартостi партнерш. Концепщя Iндустрiя 4.0 розглядае цифрову екосистему та шдходи до ïï розбудови.
На нашу думку, обидва розглянуи проекти доцкьно затвердити на ршш уряду i використовувати як опорш до-кументи для розробки Стратеги цифровiзацiï економiки Укра!ни, Стратегй цифрово! трансформаци промисловос-тi Украши, регюнальних i галузевих програм цифровiзацiï тощо. Важливим доповненням до зазначених вище проек-тiв вважаемо визначення прюритетних напрямiв цифрово! трансформаци.
Прюритетними напрямами формування i розвитку цифрово! економши на перiод до 2020 року для Украши, на нашу думку, можуть бути:
■ створення умов для цифрово! трансформаци промисловосп краши;
■ розробка проекту Стратепчних напрямив формування i розвитку цифрового простору краши у перспективi до 2025 р.;
■ формування шформацшно-телекомушкацшних мереж;
■ розробка штегрованих шженерних програмних платформ i розвиток середовищ проектування i управлiння життевим циклом продукту;
■ розробка засобш виробництва, яи в^пов^а-ють вимогам i технолопчним стандартам 1нду-стри 4.0.
Реальнi прориви у будь-яий галузi вiдбуваються тодi, коли е розумшня поведiнки споживачш i здатшсть викону-вати важливу роль у майбутнш екосистемi партнерiв, по-стачальникш i клiентiв. Поточна ситуацiя щодо екосистем в Укра!ш характеризуеться низьким ступенем розумшня необх^носп впровадження 1ндустри 4.0, фрагментарнiстю впровадження ïï технологш та нев^пов^шстю компетен-цiй пращвникш.
Зважаючи на нагальну необxiднiсть модершзаци на-цiональноï економiки та ïï промисловосп вiдповiдно до вимог часу та свпових тенденцiй економiчного розвитку, вважаемо за доцкьне врахувати у Стратеги розвитку про-мисловостi Украши таи рекомендаци:
■ побудова ефективно! цифрово! екосистеми, яка сприятиме прискоренню iнновацiй та поширенню цифрових технологш 1ндустри 4.0;
■ визначення нових (цифрових) компетенцш персоналу у промисловосп з паралельним формуван-ням нових освггнк програм iз метою прийняття
та експлуатацГ1 цифрових технологiй та забез-печення вiдповiдностi освiтнiх послуг до потреб промисловост; ■ розробка перелжу нових професiй, що забезпечу-ються цифровими компетенцiями та внесення 1х до Державного Класифiкатора професiй. Реамзащя запропонованих рекомендацiй потребуе створення робочого органу, вГдповГдального за координа-щю цифрових перетворень в економiцi кра1ни та 11 про-мисловостi. Таким органом може бути як вже кнуючий (реструктуризований вГдповГдно до нових завдань i повно-
Джерело: сформовано автором
Першочерговим завданням вважаемо створення умов для цифрово'1 трансформацп промисловост краши та формування единого цифрового простору промисловост кра'1ни. Для виконання цього завдання вважаемо за доцгль-не оргашзувати роботу за такими напрямками:
■ аналiз свiтового досвГду розвитку промисловостi та тдходгв до цифрово'1 трансформацп промисловост;
■ розробка концепцГ1 створення умов для цифрово'1 трансформацп промисловост та формування единого цифрового промислового простору з 6С;
■ iншi шструменти промислового ствробггництва, як щiльно пов'язаш з цифровою трансформацiею промисловостi, а саме:
1. Складення перелшу прюритетних видгв економГч-но1 дiяльностi для промислового ствробггництва з крашами 6С (сектора науково-техшчно1 та шно-вацшно! сфери, як щГльно пов'язанi з цифровою трансформащею промисловост).
2. Створення мережi промислово! кооперацГ1 Г суб-контрактацГ1 та мережГ трансферу технологш
важень), так Г новостворений - тодГ потрГбно визначити його назву, статус, тдпорядкування, а також завдання та повноваження.
Не проводити назргл реформи означае залишитися далеко позаду тих, хто 1х проводить, тодГ як одночасш ш-вестицГ1 у новГ технологГ1 та у доповнення до них - це за-порука успГху цифрових перетворень. ВГдповГдно до запропонованих вище прГоритетних напрямГв формування Г розвитку цифрово1 економГки нами розроблено прГоритетнГ напрями полГтики, якГ доцгльно реалГзовувати за стадГями цифровГзацГ1 економГки (табл. 1).
(розробка методично1 бази для формування единого реестру промислових тдприемств Г класифь каторГв промислово1 продукцГ1 Г послуг).
3. Розповсюдження найкращих практик зГ створення
та забезпечення функцюнування об'ектГв шду-стрГально-шновацшно1 Гнфраструктури (формування бази даних про об'екти Гнфраструктури (кластери, технопарки, шдустрГальш парки, ВЕЗ, бГзнес-шкубатори тощо.)
4. Складення перелшу напрямкгв щодо формування технолопчних платформ Г кластергв:
1) 1нтернет речей;
2) ГндустрГальний 1нтернет речей;
3) «хмарш» технологГ1;
4) роботизащя;
5) штучний Гнтелект;
6) «велии» данГ;
7) безпаперовГ технологГ1;
8) адитивш технологГ1;
9) туманнГ обчислення;
10) безтлотш технологГ1;
Таблиця 1
Прюритетш напрями полiтики на рiзних стадiях цифровiзацiï економiки
Сфери уваги / Стадм цифровiзацм Початкова стадiя Перех1дна (трансформац1йна) Завершальна
Нормативно-правова база ■ усунення перешкод для впровадження цифрових технологш ■ нормативно-правове регулювання конкуренцп та забезпечення верховенства права ■ конкуренцiя цифрових платформ
Навички використан-ня цифрових технологш ■ базовi навички та 1КТ-грамотысть ■ пщготовка до професюнальноТ кар'ври ■ сприяння навчанню про-тягом всього життя
Пщзвггы iнститути ■ надання послуг iз викорис-танням мобiльних телефо-шв i монiторинг ■ надання електронних державних послуг i залучення громадян до управлшня ■ процес формування по-лiтики за участю громадян через цифровi комунтацп
Напрями политики ■ полiпшення якосп шфор-мацiйних послуг для на-селення; ■ посилення монiторингу по-стачальникiв послуг i вдо-сконалення системи оплати; ■ розширення масштабiв надання послуг засобами недержавних постачальни-кiв; посилення тдзвтосл виборчого процесу ■ вдосконалення систем надання державних послуг; ■ вдосконалення управлшня робо-тою постачальнигав послуг; ■ налагодження постшного зворот-ного зв'язку з користувачами з питань якосп послуг; ■ пщвищення прозоросп в прюритетних галузях ■ налагодження ствробгг-ництва всередин шститу-тiв i за |'х межами; ■ вдосконалення процесу розробки полiтики за активно'' участ громадян
11) моб1льш технологи;
12) бюметричш технологи;
13) квантовi технологи;
14) суперкомп'ютерш технологи;
15) технологй iдентифiкацiï;
16) математичне моделювання;
17) технологй блокчейн;
18) кiберфiзичнi системи;
19) нас^зш технологи;
20) технологй в^критого виробництва.
Данi дослiджень пров^них мiжнародниx компанiй (Deloitte, PricewaterhouseCoopers та ш.) вказують на те,
що зростання штернет-проникнення в 2017 рощ в Украш проходить набагато швидше i помiтнiше, н1ж в попередш роки. Внесок 1Т у ВВП за 2015 рж склав 3,3 %, що стано-вило 10,3 млрд грн. У цш шдустрИ та сум1жних сферах ю-нуе 420 тис. робочих мiсць, з яких 90 тис. - безпосередньо програмютш. З розвитком технологш ккьисть робочих мюць може зрости ще на 250 тис. до 2020 року (з яких 140145 тис. - безпосередньо програмюпв) [7; 8]. Однак роз-виток 1КТ в Украïнi, з огляду ïï мюця у свiтових рейтингах, в^буваеться досить повiльно i часто гальмуеться, що шд-тверджуеться даними табл. 2.
Таблиця 2
УкраТна у мiжнародних порiвняннях за iндексами розвитку 1КТ
Показник Мкце Украши (р1к) Прим1тка
Глобальний шдекс конкурентоспромож-HOCTi (WEF Global Competitiveness Index) 85 i3 138 краш (2016/2017) Краша втрачас позицп другий рт поспiль: за минулий рiк -6 позицiй (79 iз 140 краш у 2015/2016 р) та 3 позицп за поза-минулий рт - 76 мкце iз 144 краш у 2014/2015 р.
1ндекс мережево''' готовност (WEF Networked Readiness Index) 64 i3 139 краш (2016/2017) Краша полтшус позици другий рiк поспiль - на 7 пункпв за рiк та на 17 пунтв за останн 2 роки (2014 рiк - 81 мкце зi 148краш)
1ндекс технолопчно''' готовностi (WEF Technological Readiness Index) 85 i3 138 краш (2016/2017) За останнш рiк краша тднялася на 1 позицiю, а за останн 2 роки - на 9 позицш
1ндекс розвитку електронного уряду ООН (The UN Global E-Government Development Index) 87 i3 193 краГн-членiв ООН (2014) у 2012 роц в рейтингу Украша посiдала 68 мкце iз 190 краш. Незважаючи на втрату позицiй у рейтингу, зокрема в ш-дексi онлайн-сервiсiв, УкраТна в 2014 роцi увшшла до групи краш з високим шдексом розвитку електронного управлш-ня, що £ позитивним моментом для краши
1ндекс розвитку IKT вщповщно до звiту Miжнародного союзу електрозв'язку 79 з 167 краш (2015) За 2014 рт - 73 мкце з 166 краш свггу
1ндекс розвитку 1нтернету (The Web Index) за даними Miжнародно''' оргашзацп World Wide Web Foundation 46 з 86 краш (2016) Пози^я краши не змшилася за останнi 2 роки
Piвень проникнення 1нтернету за даними Miжнародного союзу телекомунiкацiй та Свiтового банку 34 з 201 краши у (2016) Краша попршила своТ позицГГ 2 роки поспть (за 2015 рiк -33 мкце серед 201 краши, за 2014 рт - 31 мкце з 201 краши)
Джерело: сформовано автором за даними офщшних сайтiв зазначених мiжнародниx органiзацiй
Для Украши, яка знаходиться у десятщ найбiднiшиx краш свггу (7 позицiя з 65 за вераею Bloomberg [9]), важли-вим питанням е встановлення таких меж цифровiзацH еко-номiки, за яких ризики використання цифрових технологш будуть мшмальними. Основш ризики, що супроводжують цифровiзацiю економiки, та шляхи ïx мiнiмiзацH наведено у табл. 3.
Найважлившим аспектом цифровiзацiï економiки для Украши в 2017-2018 роках вважаемо ккьисне визначення вартосп, що може бути отримана бiзнесом i сус-пiльством протягом наступного десятилггтя вiд цифрово'1 трансформацИ ключових галузей промисловостi. Необxiд-но розробити дорожню карту для цих галузей промисло-востi та налагодити спiвпрацю з урядовими структурами, щоб максимiзувати вигоди як для сусшльства, так i для промисловостi.
У 2018-2019 роках можна буде зосередити увагу на впливi цифрових перетворень на ряд додаткових галузей промисловосп, подальших глибинних впливах на промис-ловють iз цьогорiчного досвiду цифровiзацiï, а також роз-глядi низки рiзноманiтниx галузевих тем, таких як управлшня платформою, сощальний вплив i полiтика, регулю-вання.
Висновки. Для розвитку цифрово'1 економiки в Укра-ïнi з ïï подальшою штегращею у простiр цифрово'1 економь ки краш 6С необxiдно передбачити та закршити документально на в^пов^них ршнях влади створення оргашза-цшних, правових, теxнiчниx i фiнансовиx умов. З огляду на заруб1жний досв^ реалiзацiï подiбниx iнiцiатив, першочер-говим завданням доцкьно визначити цифрову трансфор-мащю промисловостi. Це дозволить активiзувати промис-лову кооперацiю в науково-техшчнш, iнновацiйнiй вироб-
Таблиця 3
Мiнiмiзацiя основних ризикiв цифрово!' трансформацп економiки
Ризики Шляхи м1н1м1зацн'
Юбербезпека Налагодження механiзмiв взасмодп оператсрв i правоохоронних оргаыв. Заборона виймання серве-рiв i розробка мехаызму позасудового блокування сайт Прийняття Законопроект № 2126а та № 6688, як мiстять необхщы заходи для захисту державних шформацшних ресурав у мережах передачi даних
Mаргiналiзм Формування пщзвтосп шститупв, як використовуватимуть штернет для розширення прав i можли-востей громадян (наприклад, новi медмш платформи можуть розширити участь громадян у суспть-ному житп)
Зростання нерiвностi та безроб^тя Забезпечення доступу до навичок, що дозволяють людям використовувати можливост цифровой' еко-номiки (наприклад, добре оргаызована професiйна пiдготовка на базi iнтернету допомагас пра^вни-кам пщвищувати свою квалiфiкацiю)
Посилення концентра-цп на ринках Удосконалення нормативно-правовоТ бази, яка сприяс формуванню динамiчного дтового середови-ща i дозволить використовувати цифровi технологи для конкуренцп та шновацш (наприклад, онлай-новi ресстри пiдпри£мств полегшують вихiд на ринок нових та шновацшних компанiй)
Джерело: сформовано автором
ничГй сферГ, розвиток об'ектгв шдустрГально-шновацшно1 Гнфраструктури, сприятиме модершзацГ1 дГючих вироб-ництв Г створенню нових ГнновацГйних секторГв промисловост. Поширення використання цифрових фГнансових послуг, цифрово1 ГдентифГкацГ1, соцГальних мереж Г вГдкри-тих даних сприятиме цифровому розвитку нацюнально1 економГки.
Для отримання максимального ефекту вГд цифровь зацГ1 економГки необхГдно, щоб стратегГ1 цифрового розвитку були доповнеш необхГдною нормативно-правовою базою, пГдзвГтнГстю ГнститутГв Г забезпеченням можли-востей удосконалення навичок та тдвищення квалГфГкацГ1 працшниюв.
ПодальшГ дослГдження можуть бути спрямованГ на розробку комплексу заходш для формування цифрового простору промисловостГ Укра1ни; анамз транскордонних ринкГв у сферГ цифрово1 економГки й електронно1 комерцГ1 тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. World Development Report 2016: Digital Dividends. URL: http://www.worldbank.org/en/publication/wdr2016
2. Цифровая экономика и Индустрия 4.0: проблемы и перспективы: тр. науч.-практ. конф. с междунар. участием/под ред. А. В. Бабкина. СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2017. 685 с.
3. The digital transformation of industry (A European study commissioned by the Federation of German Industries (BDI) and conducted by Roland Berger Strategy Consultants). URL: http://bdi. eu/media/user_upload/Digital_Transformation.pdf
4. Программа развития цифровой экономики в РФ «Цифровая экономика». URL: http://static.government.ru/media/files/ 9gFM4FHj4PsB79I5v7yLVuPgu4bvR7M0.pdf
5. Проект «Цифрова адженда - 2020». URL: www.ht-office.org
6. Проект «Стратепя розвитку промисловост Укра'ши». URL: www.me.gov.ua
7. Офщшний сайт Державно!' служби статистики Укра'ши. URL: www.ukrstat.gov.ua
8. Офщшний сайт НКРЗ1 Укра'ши. URL: http://nkrzi.gov.ua/ index.php?r=site/index&pg=138&language=uk
9. Saraiva C., Jamrisko M. These Economies are getting more miserable this year. URL: https://www.bloomberg.com/news/ articles/2017-03-03/these-countries-are-getting-more-miserable-this-year
REFERENCES
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. www. ukrstat.gov.ua
Ofitsiinyi sait NKRZI Ukrainy. http://nkrzi.gov.ua/index. php?r=site/index&pg=138&language=uk
"Proekt «Stratehiia rozvytku promyslovosti Ukrainy»" [The project «The Strategy of Industrial Development of Ukraine»]. www.me.gov.ua
"Proekt «Tsyfrova adzhenda - 2020»" [The project «Digital Advent 2020»]. www.ht-office.org
"Programma razvitiya tsifrovoy ekonomiki v RF «Tsifrovaya ekonomika»" [Digital Economy Development Program in the RF «Digital Economy»]. http://static.government.ru/media/files/9gFM 4FHj4PsB79I5v7yLVuPgu4bvR7M0.pdf
Saraiva, C., and Jamrisko, M. "These Economies are getting more miserable this year" https://www.bloomberg.com/news/ articles/2017-03-03/these-countries-are-getting-more-miserable-this-year
"The digital transformation of industry (A European study commissioned by the Federation of German Industries (BDI) and conducted by Roland Berger Strategy Consultants)" http://bdi.eu/ media/user_upload/Digital_Transformation.pdf
Tsifrovaya ekonomika i Industriya 4.0: problemy i perspektivy. St. Petersburg: Izd-vo Politekhn. un-ta, 2017.
"World Development Report 2016: Digital Dividends" http:// www.worldbank.org/en/publication/wdr2016
