CC BY
61
УДК 331.104:004 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-181-188
О. О. Хандш,
кандидат економ!чних наук, ORCID 0000-0002-7926-9007,
Л. Л. Шамшева,
кандидат економ!чних наук, ORCID 0000-0003-4738-0728,
1нститут економти промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ВПЛИВ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й НА ЕКОНОМ1КУ ТА СФЕРУ ПРАЦ1: СОЦИАЛЪНО-ЕКОНОМГЧШ РИЗИКИ ТА НАСЛ1ДКИ
Дослгдження виконано в рамках науково-дослгдног роботи 1нституту економжи промисловостг НАН Украгни «Оцтка соц1ально-економ1чно1 незахищеностг зайнятих при структурних трансформацгяхринку працг».
Постановка проблеми. Трансформащя соща- ним використанням та впровадженням цифрових
льно-трудових ввдносин за умови цифровiзaцi! еко- технологш зберiгання, обробки та передачi шфор-
номiки пов'язана з li основними етапами, процесами мацп в yci сфери людсько! дiяльностi, i це вiдповiдаe
та напрямками. В узагальненому виглядi цифровiза- першому та другому рiвням цифрово! економiки [2].
щя включае два основнi процеси, якi корелюють з В широкому розумшт цифровiзацiя економiки
визначенням !! змiстy в вузькому та широкому розу- пов'язана вже як зi змшою природи виробничих або
мши [1]. У вузькому розyмiннi цифровiзацiя роз- економiчних вiдносин, так i зi змiною безпосередньо
глядаеться як процес створення на рiзних рiвнях виробничих сил та факторiв виробництва внаслiдок
економiки iнформацiйно-цифрових платформ i опе- втшення проривних технологiй, роботизацл, ство-
раторiв, що супроводжуеться перетворенням iнфор- рення кiберфiзичних структур, що вiдповiдае всiм
мацiйно-комyнiкацiйних технологiй в технологи трьом рiвням цифрово! економши (рис. 1). широкого використання та характеризуеться актив-
• мережевий бiзнес • електронна торгаля 3 рiвень - цифровiзована • ^Р™™ е™™ А ТА. • економка спшьного споживання економ1.ка • економка спшьного заробггку • шдустры 4.0 • прецизшна агротехнка
2 рiвень - цифр°ва економiкa • пифтрф,ов^;:о™угеконом1Ка
• iнформaцiйнi послуги • телекомункаци 1 рiвень - цифровий сектор • програмне забезпечення та 1Т- консалтинг • виробництво комплектуючих
Рис. 1. Р1вш цифровот економ1ки
(Джерело: Bukht R., Heeks R. (2018) [2])
Перехвд до цифрово! економiки суттево змiнюе систему соцiально-трyдових вiдносин, безпосередньо ринок працi та сам процес пращ. Звичайно, кожний етап розвитку та втшення цифровiзацi! фор-муе як загальнi, так i особливi наслiдки трансформа-ци соцiально-трyдових ввдносин та трудово! сфери, що в свою чергу впливае на зростання сощально-економiчних ризикiв та тдвищення загроз цифрових трансформацiй виробничих та сощально-трудо-вих вiдносин.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й.
Проблема управлшня соцiально-економiчними ри-зиками постшно привертала увагу наyковцiв, уря-довщв, представникiв громадськостi з позици збере-ження людського потенцiалy, а останшм часом на-була нових аспекпв пiд впливом виникнення загроз, обумовлених зростанням темпiв цифровiзацi!, та як наслвдок вивiльненням робочо! сили в багатьох га-лузях економiки, в роботах [3-12 та ш.] Е. Лiбановоi, А. Колота, О. Новшово!, В. Вишневського, В. Ля-
шенка, С. Князева, В. Антонюк, В. Надраги, Я. Оста-фiйчука, В. Кампанiець та iнших дослщнишв. В роботах, присвячених досл!дженням в цьому напрямi, розкриваються чинники та умови зростання соща-льно-економiчних ризик!в i загроз в сощально-тру-довiй сферi, пропонуються превентивн! заходи щодо мш!м!зацп !х впливу, але питаниям прогнозу-вання наслiдкiв придшяеться недостатньо уваги.
Метою роботи е досл!дження сощально-еконо-мiчних ризикiв i наслiдкiв цифров!заци економiки та сусп!льства в соцiально-трудовiй сферi.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Науково-техшчний прогрес не вперше висувае ви-моги до трансформацп нащонально! економiки щодо змiни галузево! структури задля збереження конкурентоспроможносп кра!ни i забезпечення кон-курентоспроможносп вичизняно! продукци на свь товому ринку, а також вибору темтв автоматизацл, мехашзацл, роботизацл, цифров!заци виробничих процесiв адаптованих до темпiв вившьнення робо-чо! сили та фшансових можливостей пiдприемств i готовности шститущйного забезпечення до знач-ного зростання структурного безробгття.
В новiй цифровш реальности виникають склад-н! питання фiнансового, правового, економiчного, соцiального, культурного, психолопчного характеру, гарантах безпеки людини, сусп!льства, дер-жави. Ввдкритими для обговорень залишаються питання фшансування впровадження цифрових техно-логш та розповсюдження цифрових продуктiв, платного чи безкоштовного доступу до онлайн ре-сурс!в; визначення та забезпечення захисту цифрових прав, прав штелектуально! власносп, сощально-трудових прав, знаходження балансу мiж економ!ч-ною ефектившстю та сощальною справедливiстю, збереження культурних щнностей та нащонально! iдеитичностi, психологiчного здоров'я населенна, знаходження балансу мiж недоторкашстю особис-того життя та забезпечення особисто! безпеки в онлайн середовищ та поза його межами, гарантування нащонально! безпеки в умовах розповсюдження цифрових технологiй та з !х застосуванням.
Дискусiйним питанням е зростання неформально! зайнятосп на онлайн платформах, а ввдповвдно i рiвия прекар!защ! активного населення. Загальний контингент прекарив визначаеться характеристикою !х зайиятостi, що за рiзиих умов та чиииикiв в бшьшосп випадк!в не вiдповiдають критерiям пдно! працi та продуктивно! зайнятосп. Мова йде про зайнятих в неформальному сектор!, тих, що працю-ють неповний робочий день (тиждень), перебувають в умовах неповно! зайнятосп або в вiдпустках без збереження заробiтно! плати, зайиятостi на сезон-них епiзодичиих роботах, безробiтнi, особливо в працездатному вiцi, працюють без оформлення тру-дових та колективних договорiв, частини трудових мiгрантiв, люди вшьних професiй, тощо. Наприклад, за розрахунками А. Колота за 2005-2014 рр. [13, с. 78-90] та авторськими розрахунками за 2017 р. за-
гальна чисельнiсть населення, яке умовно ввдповь дае критерiям прекарiату, складае вiд 44,3% (2017 р.) до 50,8 % (2014 р.) в!д економiчно активного населення Укра!ни та коливаеться в межах 8,010,6 млн осiб. Необхвдно вiдмiтити, що за об'ектив-них причин не враховано контингент трудових мь гранпв, зайнятих на умовах фршансу та тих, якi залучен! в тшьовому або нелептимному ринку пращ.
Проте чи можна вщносити в одну групу з ш-шими прекарiями фахiвцiв в ГГ-сфер!, середня вар-тють пращ яких за годину 8-20 дол. США [14] та ввд 500 дол. за мюяць (мiнiмальна) [15], за критерiем ш-дивiдуалiзацi! трудових ввдносин? Чи йде мова про зростання сощально вразливих категорiй громадян чи про сучаснi, а, можливо, вже традицiйи! трудов! вiдносиии? Самозайнятють, сплощення оргашзащй-них структур, ввдмова в!д гром!здких господарсько-адмшстративних управлшських надбудов, перехiд в!д вщносин кер!вник-п!длеглий до в!дносин замов-ник-виконавець набувае р!зних форм в системi уп-равлiиня персоналом в р!зних галузях та сферах еко-ном!ки. З такими трансформациями зустрiлась пер-шою 1Т-сфера, шш! галузi на сьогодш переймають досв!д скорочення адмiнiстративно-управлiнських пращвнишв i впроваджують нетиповi форми зайнятосп (аутсорсiнг, аутстаффiиг, позикова праця й !н.) та створюють дистанщйш ро6оч! м!сця.
Зниження сощальних гарантий та можливост! захисту сощально-трудових ввдносин завдяки ко-лективно-договiрному регулюванню на р!вн робо-тодавець - найманий працiвиик пiдвищуе роль та значущють державного регулювання сощально-тру-дових ввдносин, з !ншого боку, державне регулю-вання цих питань часто набувае форм створення по-тужного апарату контролюючих органiв та органiв, як! здшснюють о6л!к людей, яким мае бути гаранто-ване забезпечення базових потреб.
Трансформащя сощальних та трудових ввдно-син в умовах цифров!зацп економ!ки охоплюе практично вс! !х аспекти та мае багатовекторну р!знона-правлену спрямован!сть. Весь спектр проблем, як! можуть проявитися в трудовш сфер! та в сощально-трудових вщносинах (СТВ) внаслвдок втшення цифрових технолог!й, можна систематизувати за змю-том за наступними агрегованими видами: еконо-м!чш, сощально-економ!чш, сощально-психоло-г!чн!, !нформац!йно-комун!кативн!, сощально-поль тичш, безпеков! та !нш (рис. 2).
Висок! темпи зм!ни шформащйно-комп'ютер-них технологш супроводжуються поляризащею пращвнишв за р!внем опанування цифрових нави-чок, - за цих умов зростають ризики невщповвдносп яшсних освгтньо-квал!ф!кащйних та профеайних знань, умшь та навичок пращвнишв вимогам та потребам ринку пращ. Внаслщок вихолощення окре-мих сегменпв на ринку пращ формуються суттев! диспропорц!! пом!ж попитом та пропозиц!ею, в!дбу-ваеться зменшення масштаб!в зайнятост! й зростання технолопчного безроб!ття [16]. Як наслщок, -
Зовшшш факгори та умови («,)
Стратег! чш параметры розвитку нацюнально! економжи
т
Структуры! зрушення в економщ (Я2)
Р1вень включения нацюнально! еко-ном1ки в гло-башзацшш процеси (К3)
Мюце нацю-нального ринку пращ в нижнарод-ному розпо-дЫ пращ (К4)
Стратег! чш параметри зайнятосп за ВЕД(йл)
}
Внутрпшп факгори та умови (X,)
Р1вень готовносп нацюнально! еконо-м1ки до смарт-транс-формацн
Розвиток впсокотех-нолопчного виробни-_цтва_
Р1вень цифров!зацп за ВЕД
Соцю-демогра<|ичний та професшно-осв!т-нш р1вень трудового потенщалу
Стан нацюнально! системи «цпфрово!» 1 8ТЕМ-осв!ти та р1вень вщповщносп освгт-нього потенщалу потребам цифров!зацп
Ресурсне забезпечення (фшансово!, науково-штелектуальш, техно-лопчш, шдпрпемнп-цьки оргашзацшно-ад-мшютративш) цифро-в1зац!1 економ1ки
економ!чш (}'])
змша сусшльного под1лу пращ
формування дпспропорцп на ринку пращ
вихолощення окремих сегменпв д!яльносп
збшьшення майново! нер1вносп
зменшення масштаб1в зайнятосп, технолопчне безро-бтя
звуження споживчого попиту
трансформащя трудових функцш 1 роб1т
змша форм оргашзацп пращ та професшно! зайнятосп
1НШ1 види економшних наслщюв
Проблеми та иаслвдки цифровоаци в систем! СТВ (Га)
I
сощально-економ!чш (IV)
загострення сощальнм полярпзацп в сусшльсты
блокування сощальнпх конфл1кт1в, регресивна сощальна мобшьшсть
звуження сфери формування та реал1зацн середнього класу
змша професшнпх мотпвацш та оркнтир1в
зростання ршня прекарпацн активного населения
втрата трудового потенщалу за рахунок вщтоку за меж! краши
дискришнац1я пращвнпюв на основ! р1знищ в цифрових компетенщях
нер!вшсть в генеруванш робо-чих мюць для пдно! пращ
- звуження свободи формування особпстосг!
посплення сощального вщторгнення
Л
сощально-пспхолопчш (1'з)
полярпзащя суспшьства, посплення нер1вносп
попршення функцюнальнпх можливостей та трудових навичок
замша мотивацшних орюнтпрш
формування загрози сегрегацп населения
шдвигцення ргвня незахищеног зайнятосп
вщчуження людини вщ його внутртнього свггу
посплення М1ЖПОКОЛ1НСЬКОГО розрпву у можливостях зайнятосп та забезпечення гщно! пращ
посплення феномену шдивщуал!заци та сощального вщторгнення
шформацшно-комушкативш, по- -л1тичш, безпеков! (I~4)
рпзпкп та проблеми юбербезпеки
штернет-шахрайство, безпека за-хпсту особистах даних
постаршня шформацп та втрата и актуальное™
зростання контролю держави над доходами 1 витратами кожно! особи
зростання небезпеки втрати особпсто! шформацп, фшансовпх коптв тощо
концентрацш владп та власносп
маншулювання суспшьною св1-домютю, програмування населения на певш реакцп та да!
зменшення ршня сощальнет та нацюнально! безпекп
Сощально-економ1чн1 ризики в систем! СТВ (Z,„)
безробптя, втрата роботп
рпзпкп формування психолопчно! залежносп
соц1альне вщторгнення
знпження сощального статусу
рпзпкп втрати можливосп професшно! перепщготовки та пщготовки
рпзпкп ем1грац11
РПЗПКП ПСПХ0Л0ПЧН01
деградацп особистосп
втрата джерел забезпечення житщщяльноеп, заробггку
втрата можливосп сощального захисту та сощального забезпечення
рпзпкп соц1ально1 дезадаптацп
маншуляцн з суспшьною свщомютю
Рис. 2. Модель формування сощально-еконолнчних ризишв в СТВ за умови цифрошзацм економжи (складено авторами)
збшьшення майново! нерiвностi та звуження спо-живчого попиту населення. Соцiально-економiчнi проблеми, як можуть виникати в системi сощально-трудових вiдносин, в першу чергу пов'язанi з по-глибленням сощально! поляризацл в суспшьств^ звуженням сфери формування та ре^зацл серед-нього класу, блокуванням сощальних лiфтiв та ре-гресивною сощальною мобiльнiстю. Особливу зане-покоeнiсть визивають процеси, якi пов'язанi з поши-ренням процесiв прекарiзацi! активного населення, втратою трудового потенцiалу внаслiдок ввдтоку населення за межi кра!ни. Соцiально-психологiчнi проблемнi наслiдки цифровiзацi! бшьшою мiрою вiдносяться до окремо! людини чи безпосередньо пращвника та пов'язан з можливостями сощаль-ного вщторгнення, загрозами сегрегащ! населення за критерiями цифрових компетенцш, погiршенням функцiональних можливостей та трудових навичок пращвника та змшою мотиващйних орieнтирiв [8, с. 44-45]. На рiвнi суспiльства чи сощуму мова може йти про посилення мiжпоколiнського розриву у можливостях зайнятосп та забезпечення пдно! пращ, поляризацл суспiльства та пiдвищення рiвня незахищено! зайнятосп [17]. За умови прояву визна-чених проблем звужуеться свобода та соцiальний простер формування особистосп, виникають прояви вiдчуження людини вщ його внутрiшнього свiту та сощального вiдчуження, посилення феномену iнди-вiдуалiзацi! в системi сощально-трудових вщносин та iн.
Визначенi та щентифшоваш проблеми в сис-темi сощально-трудових вiдносин за умови цифро-вiзацi! можуть за певних обставин обумовити прояв чи реалiзацiю низки економiчних та сощально-еко-номiчних ризишв, серед яких найбiльш вагомими та вiрогiдними е наступнi:
- ризики втрати роботи;
- ризики втрати основних джерел життезабез-печення;
- втрати можливосп сощального захисту та сощального забезпечення;
- втрати сощального статусу та можливосп його пiдвищення;
- ризики формування психолопчно! залежно-сп, а в крайнiх випадках навгть деградацп особис-тостi;
- ризики сощального вщторгнення та дезадап-тацп людини в суспiльствi та ш
Звичайно, це далеко не повний перелiк всiеl множини наслiдкiв, проблем та ризишв, якi можуть проявитися в системi соцiально-трудових вiдносин за умови цифровiзацil економiки.
Серед факторiв та умов, як1 обумовлюють можливосп цифровiзацil нацiональноl економiки, виок-ремлюють зовнiшнi (екзогеннi) та внутршш (ендо-геннi). В структурi зовшшшх можна видiлити т^ з них, ям забезпечують можливостi вiрогiдноl ощнки вт^лення процесiв цифровiзацil за окремими видами економiчноl дiяльностi. В першу чергу, це страте-
гiчнi параметри розвитку нац1онально! економiки та зайнятосп, структурнi зрушення в економiцi, мюце нацiонального ринку прац1 в м1жнародному розпо-дiлi працi та рiвень включення нацiональноl еконо-мiки в глобалiзацiйнi процеси та iншi фактори i чин-ники.
Серед множини внутршшх факторiв найбiльш важливими е рiвень готовности нацiональноl еконо-мiки до смарт-трансформацп, рiвень цифровiзацil за ВЕД та можливосп розвитку високотехнолопчного виробництва, як1 склалися в краlнi. Ресурсне забезпечення (фiнансове, науково-iнтелектуальне, техно-логiчне, пiдприемницьке, органiзацiйно-адмiнiстра-тивне, шституцшне та iн.) визначае базовi умови, а соцiально-демографiчний та професiйно-освiтнiй рiвень трудового потенц1алу, його вiдповiднiсть потребам цифровiзацil та стан нащонально! системи «цифрово!» i STEM-освiти створюють можливосп втшення процеив цифровiзацi! економiки.
Слiд зазначити, що внутрiшнi та зовшшш чин-ники дiють паралельно на всiх рiвнях цифрово! еко-номiки [2] (рис. 1) та можуть мати одночасно рiзно-спрямований вплив. Так, цифровiзацiя процесiв на-дання послуг в системi охорони здоров'я, з одного боку, збшьшуе доступнiсть медичних послуг i зни-жуе вiдсоток випадк1в несвоечасно надано! допо-моги, мiнiмiзуючи соцiальнi ризики суспшьства в цiй сферi, з iншого боку, виникае ризик розголо-шення медично! таемницi пацiентiв в результат! кь берзлочинност^ або втрати чи недостовiрно! змiни електронних даних пац1ент1в.
Оцiнка вiрогiдностi прояву ризишв в системi СТВ за умови цифровiзацi! економiки можлива на тдгрунп методологi! пат-аналiзу [18, с. 453-458; 19, с. 56-58], концептуальна модель якого визначае при-чинно-наслiдковi зв'язки (рис. 3), що дшсно мають мiсце при формуваннi можливостей прояву визначе-них ризикiв.
Рис. 3. Рекурсивна модель залежностей формування та прояву соцiально-економiчних ризикчв в СТВ за умови цифровiзащT економжи [18, 19]
Рекурсивна модель для визначення ймовiрностi реалiзацi! ризик1в може бути представлена наступ-ними структурними рiвняннями:
Xi — Pxi r j • R j;
Yk = PY,X, ' Xi = PY,X, ' PX,R, ' Rj;
k i k i 1 j J
Z = P7 v 'Y + Pv v 'X. + PT „ • R. = P7 v (P^ • P„„ • R.) + P7 ^ • P^dR + P D R.,
те ZmYk k ZmXi i ZmRj j ZmYk \ YkXi XiR] j j ZmXi XiR] j ZmR] j'
де R j - зовшшш фактори; j = 1, n;.; nj - кiлькiсть зовнiшнiх факторiв; Xi - внутрiшнi фактори; i = 1, ni ; ni - кшькють внутрiшнiх факторiв;
Yk- проблеми та наслiдки трансформацп СТВ; k = 1, nk ; nk- кiлькiсть iдентифiкованих проблем та насладив;
Zm - соцiально-економiчнi ризики; m = 1, nm ; nm - кшькють визначених ризикiв;
Pji - пат-коефщенти впливу /-о! змiнно! на j-ту, зокрема: Pkr/ - пат-коефiцieнт впливу зовнiшнiх факто-рiв на внутршш; PykXi- вiдповiдно, коефiцieнти впливу внутршшх факторiв на проблеми та наслвдки циф-ровiзацil на СТВ, PzmYk - пат-коефiцieнти впливу проблем та насладив трансформацп СТВ на можливосп прояву та реалiзацil ризишв.
Визначення вiдповiдних пат-коефiцieнтiв на тдГрунт! спецiальних математично-статистичних алгоритмiв забезпечуе можливють визначення ймо-вiрностi реалiзацil та прояву конкретного виду сощ-ально-економiчного ризику внаслiдок трансформа-цц СТВ за умови цифровiзацil економiки.
На сьогодш iснують рiзнi прогнози щодо сце-нарilв вивiльнення робочо! сили. Так, за оцiнками McKinsey Global Institute's «ввд 400 до 800 мшьйошв людей може бути вившьнено за допомогою автома-тизацil та потребуватиме створення нових робочих мюць до 2030 року в усьому свiтi», тобто вiд 15 до 30% свгтово! робочо! сили за умови середшх та най-швидших сценарi!в автоматизацi! суспiльства та економш, що вимагатиме «вiд 75 до 375 мшьйошв ... перейти на iншi професшш категорi! та здобути новi навички» або вiд 3 до 14% свтово! робочо! сили [20]. Одночасно дослвдниками пропонуеться ба-чення зростання нових робочих мюць. Наприклад, у звiтi [21] зазначаеться, що ввд 300 до 365 мшьйошв нових робочих мюць може бути створено у таких сферах, як споживчi товари тривалого користу-вання, дозвiлля, фiнансовi та телекомушкащйш по-слуги, житло, охорона здоров'я та освгта пiд впли-вом зростаючих доходiв споживчих класiв населения у кра!нах, якi розвиваються. Зокрема, у сферi догляду за здоров'ям, за лгтшми людьми очiкуеться зростання до 130 млн нових робочих мюць до 2030 року, в IТ-сферi ввд 20 до 50 млн робочих мюць; у будiвельному секторi вiд 80 до 200 млн робочих мюць, оскшьки зростатиме попит на архiтекторiв, iнженерiв, столярiв та робiтникiв iиших будiвельних спецiальностей, машинiстiв; у сферi енергозбере-ження до 10 млн нових робочих мюць; ввд 50 до 90 млн робочих мюць у сферi догляду за дггьми, до-шкiльного виховання, прибирання, приготування mi та садiвниuгвi. Дослiдииками прогнозуеться, що в 2030 рощ виникне попит ввд 8 до 9 % на новi види професiй, яш ще не iсиують, 5% професш зникне в результат^ !х повно! автоматизацi!, а 60% професiй можливо буде автоматизовано на 30%, що загрожуе вiдповiдним скороченням робочо! сили.
За даними дослiджения Свропейсько! Комюп
[22] близько 50% поточних робочих мюць у всьому свiтi теоретично може бути автоматизовано, а в €С в майбутньому можуть бути частково автоматизо-ваш ввд 37 до 69% робочих мюць. Вже на сьогодш близько 14% робочих мюць в кра!нах ОЕСР е авто-матизованими, а ще 32% робочих мюця будуть ви-магати змш
Результати дослiджеиня, наведенi у звт «World Development Report 2016: Digital Dividends»
[23] свдаать, що цифровiзацiя свiту несе з собою створення нових робочих мюць, так у США кожне високотехнолопчне робоче мюце створюе 4,9 до-даткових мюця в iнших сферах. У Кита! сектор електронно! торгiвлi створив 10 млн робочих мюць в iнтернет-магазинах та пов'язаних з ними сервюах, що становить близько 1,3% зайнятосп кра!ни. Циф-ровiзацiя створюе новi можливост1 для пiдприемни-цтва та самозайнятостг
Висновки зроблен1 в робот! [24], говорять про те, що 1нтернет створюе 3,1 робочих мюця замють кожного, яке знищуе, а в майбутньому цей ефект буде ще бшьшим: 3,2 нових робочих мюця в кра!нах, якi розвиваються та 1,6 нових робочих мюця в роз-винутих кра!нах.
За прогнозами Укра!нського iнституту майбут-нього в Укра!ш у найближчi 3-5 рошв цифровiзацiя та автоматизацiя дозволять скоротити дефiцит тру-дових ресурав, оск1льки за !х оцiнками в уах галу-зях спостерiгаеться дефiцит квалiфiкованих кадрiв, проте розвиток електронного врядування та цифро-вiзацiя сектору державного управлiння призведе до вившьнення 400-450 тис. осiб (близько 30% зайня-тих в цiй сфер^ [25].
Наведенi суперечливi данi тдтверджують складн1сть отримання достовiрних прогнозiв в результат невизначеностi дiапазону впливу цифровь зацi! (вивiльнення робочо! сили тд впливом автома-тизацi! та роботизацл робочих мiсць чи тд впливом iнших чинник1в), неспiвпадiння даних з офiцiйних джерел та отриманих з неофiцiйних джерел iнфор-мацл, вiдсутностi едино! методики вимiрювання
впливу цифров!зацл на зростання сощальних ризи-шв в економiцi.
Висновки. Причинно-наслiдковi зв'язки помiж цифровiзацieю економ!ки та можливими проблемами та наслвдками, якi можуть проявитися в соща-льно-трудових вiдносинах, обумовлюють необхщ-нiсть розробки методологи оцiнки та кшьшсного ви-мiру впливу цифров!зацл на сферу працi. Визна-чення вiрогiдностi прояву та реал!зацп вщповщних ризишв забезпечують науково-методичне обгрунту-вання розробки соцiально-економiчних механiзмiв !х мш!м!зацп чи запобiгання. Одночасно розроб-лення прогнозiв трансформацп сфери працi за умови цифров!заци економiки забезпечуе можливють розробки перспективних балансiв робочо! сили для ба-зових галузей економiки на умовах збалансованостi помiж попитом та пропозицieю робочо! сили. З ш-шого боку, так! перспективш баланси повиннi однозначно корелювати з! змiнами в систем! осв!ти, яка повинна бути зорieнтована на п!дготовку кадрiв вщ-повщного професiйно-квалiфiкацiйного р!вня кваль фiкацi!. Саме в цьому напрямi i будуть продовженi досл!дження з метою формування науково-методи-чного забезпечення оц!нки в!ропдносп прояву ри-зик!в в систем! соцiально-трудових в!дносин за умови цифровiзацi! економiки та його апробацi!.
Лггература
1. Юдина Т.Н., Тушканов И.М. Цифровая экономика сквозь призму философии хозяйства и политической экономии. Философия хозяйства. 2017. № 1. С. 193-201. 2. Bukht R., Heeks R. (2018) Defining, Conceptualising and Measuring the Digital Economy. International Organisations Research Journal, vol. 13, no 2, pp. 143-172 (in English). DOI: 10.17323/1996-78452018-02-07. 3. Вишневський В.П., Князев C.I. Як шд-вищити готовшсть промисловосп Укра!ни до смарт-трансформацш. Nauka-innov. 2018. 14(4). с. 55-69. URL: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055. 4. Колот А.М., Герасименко О.О. Соцiально-трудовий розви-ток у ХХ1 стол!тт!: до природи глобальних зм!н, нових можливостей, обмежень i виклишв. Демографiя та со-цiальна полтика. 2019. №1(35). С. 97-125. 5. Новжова О.Ф., Остафшчук Я.В. Цифровiзацiя суспiльства та сталий розвиток - запорука трансформацш у соща-льно-трудов!й сферi. Цифрова економжа. 36!рник ма-терiалiв Нащонально! науково-методично! конферен-ц!!. (м. Ки!в, 4-5 жовтня 2018р). Ки!в: КНЕУ, 2018. С. 277-282. 6. Антонюк В. П., Шамшева Л.Л. Оцшка ефективност! використання трудового потенц!алу про-мисловосп з урахуванням р!вня наукоемност! !! галузей. Економiчний вiсник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 196-206. 7. Людський розвиток в УкраМ: сощальш та демограф!чн! чинники модерн!зац!! нац!онально! економ!ки (колективна монограф!я) / [Е. М. Л!банова, О. В. Макарова, I. О. Курило та ш.]; за ред. Е.М. Л!ба-ново!. Ки!в: 1н-т демограф!! та сощальних дослщжень !м. М.В. Птухи НАН Укра!ни. 2012. 320 с. 8. Компанией В.В. Развитие и будущее экономики на основе цифровых технологий: критическое осмысление. Вкник економжи транспорту i промисловостi. № 61.
Харшв: УкрДАЗТ, 2018. С. 36-47. 9. Ляшенко В.1., Вишневський О. С. Цифрова модершзащя економ!ки Укра!ни як можлив!сть проривного розвитку: моногра-ф!я. Ки!в: НАН Укра!ни, 1н-т економ!ки пром-ст!, 2018. 252 с. 10. Надрага В. I. Сощальш ризики: сутн!сть, анал!з, можливост! впливу: монограф!я / НАН Укра!ни, 1н-т демограф!! та соц. дослвдж. !м. М. В. Птухи. Ки!в: Сердюк В.Л., 2015. 329 с. 11. Новшова О.Ф. Ощнка соц!альних ризик!в в рег!онах Укра!ни як п!дстава для прийняття управлшських р!шень щодо !х подолання. URL: http://old.niss.gov.ua. 12. Колот А.М. Сощально-трудова сфера в координатах ново! економ!ки: розши-рення можливостей та нов! загрози. Сощально-тру-дова сфера в умовах становлення новог економки: гло-бальт виклики та домтанти розвитку: матер!али круглого столу (м. Ки!в, 15 травня 2018 року). Ки!в: КНЕУ, 2018. С. 7-15. 13. Cоцiально-трудовi вщносини зайнятост!: сучасш тенденц!!, виклики, шляхи розвитку: монограф!я / А.М. Колот та ш.; за наук. ред. А.М. Колота, 1.Ф. Гнибаденка. Ки!в: КНЕУ, 2015. 295 с. 14. Сколько стоят услуги фрилансеров, веб программиста? URL: https://my-master.net.ua/skolko-stoyat-uslugi-frilanserov-veb-programmistov/. 15. Динамика зарплат программистов - Вся Украина. URL: https: //jobs.dou.ua/salaries/dynamics/. 16. Колот А. М., Герасименко О. О. Сощально-трудовий розвиток у XXI столгтп: до природи глобальних зм!н, нових можливостей, обмежень i виклишв. Демографiя та соцiальна полтика. 2019. № 1 (35). С. 97 - 125. 17. Шлапак А. Майбутне укра!нсько! молод!. STEM-осви'а. Хвиля. URL: https://hvylya.net/analytics/society/ maybutnye-uk-rayinskoyi-molodi-stem-osvita.html. 18. Маншейм Д.Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования: пер.с англ. Москва: Весь мир, 1997. 544 с. 19. Шамшева Л. Л., Хандш О.О. Концепщя ПАТ-анал!зу визначення ризишв в сфер! сощально-трудових в!дносин за умови цифров!зацп економ!ки. Сфера зайнятостi i доходiв в умовах цифровое економжи: механ1зми регулювання, виклики та домiнанти розвитку: зб. тез доповщей уча-сникав М!жнар. наук.-практ. конф. (м. Ки!в, 2324 жовт., 2019 р.). Ки!в: КНЕУ, 2019. 327 с. 20. James Manyika, Susan Lund, Michael Chui, Jacques Bughin, Jonathan Woetzel, Parul Batra, Ryan Ko, and Saurabh Sanghvi (2017) Jobs lost, jobs gained: What the future of work will mean for jobs, skills, and wages URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/future-of-work/jobs-lost-jobs-gained-what-the-future-of-work-will-mean-for-jobs-skills-and-wages. 21. James Manyika, Susan Lund, Michael Chui, Jacques Bughin, Jonathan Woetzel, Parul Batra, Ryan Ko, and Saurabh Sanghvi (2017). Jobs lost, jobs gained: workforce transitions in a time of automation URL:https://www.mckinsey.com/~/ media/mckinsey/featured%20insights/future%20of%20 organizations/what%20the%20future%20of%20work%20 will%20mean%20for%20jobs%20skills%20and%20wage s/mgi%20jobs%20lost-jobs%20gained_report_december %202017.ashx. 22. European Commission Threats and opportunities from automation and robotisation. URL: https://ec.europa.eu/knowledge4policy/foresight/top ic/changing-nature-work/new-technologies-automation-work-developments_en. 23. World Bank (2016) Digital Dividends: World Development Report 2016. Washington,
0. 0. XaHgiS, H. H. fflaMineBa
DC. URL: http://www.worldbank.org/en/ publication/ wdr2016. 24. Nottebohm O. et al. (2012) Online and Upcoming: The Internet's Impact on Aspiring Countries. Palo Alto: McKinsey & Company. URL: http: //www.mckinsey.com/industries/high-tech/our-insights/ impactof-the-internet-on-aspiring-countries. 25. yKpama 2030E - KpaiHa 3 po3BHHyToro цн$ровом eKOHOMiKOM /yKpai'HCbKHH iHCTHTyT Man6yTHboro. URL: https: //strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1.
References
1. Yudina T.N. & Tushkanov I.M. (2017). Digital economy through the prism of economic philosophy and political economy. The philosophy of the economy. No 1. pp. 193-201. [in Russian].
2. Bukht R. & Heeks R. (2018). Defining, Conceptualising and Measuring the Digital Economy. International Organisations Research Journal, vol. 13, no 2, pp. 143-172 [in English]. DOI: 10.17323/1996-78452018-02-07
3. Vyshnevskyi V.P. & Kniaziev S.I. (2018). How to increase the readiness of the Ukrainian industry for smart transformation. Nauka-innov. 14 (4). pp. 55-69. Retrieved from: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055 [in Ukrainian].
4. Kolot A.M. & Herasymenko O.O. (2019) Social and labor development in the 21st century: towards the nature of global change, new opportunities, constraints and challenges. Demohrafiia ta sotsialna polityka, №1 (35), pp. 97-125 [in Ukrainian].
5. Novikova O.F. & Ostafiichuk Ya.V. (2018). Digi-talization of society and sustainable development are the key to transformations in the social and labor sphere. Tsyfrova ekonomika. Zbirnyk materialiv Natsionalnoi nau-kovo-metodychnoi konferentsii. (Kyiv, October 4-5, 2018). Kyiv, KNEU. pp. 277-282 [in Ukrainian].
6. Antoniuk V. P. & Shamileva L.L. (2017). Estimation of the efficiency of use of labour potential of industry taking into account the level of knowledgeintensive of its industries. Economic Herald of the Donbas, 2 (48), pp. 196-206 [in Ukrainian].
7. Libanova E.M., Makarova O.V., Kurylo I.O. et al. (2012). Human Development in Ukraine: Social and Demographic Factors of the Modernization of the National Economy (Collective Monograph). Kyiv, Institute of Demography and Social Research M.V. Ptukhy of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
8. Kompaniecz V.V. (2018). The development and future of the digital economy: a critical reflection. Newsletter of transport and industry. No. 61. Kharkiv, UkrDAZT. pp. 36-47 [in Russian].
9. Liashenko V.I. & Vyshnevskyi O.S. (2018). Digital Modernization of the Ukrainian Economy as a Breakthrough: monograph. Kyiv, NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. 252 p. [in Ukrainian]
10. Nadraha V. I. (2015). Social risks: essence, analysis, possibilities of influence: monograph. NAS of Ukraine, Institute of demography and social research of M.V. Ptukhy. Kiev, Serdyuk VL. 329 p. [in Ukrainian]
11. Novikova O.F. (n.d.).Assessment of social risks in the regions of Ukraine as a basis for management decisions to overcome them. Retrieved from: http: //old.niss.gov.ua. [in Ukrainian].
12. Kolot A.M. (2018). Socio-labor sphere in the coordinates of the new economy: empowerment and new threats. Social and Labor Sphere in the New Economy: Global Challenges and Dominants of Development: Round Table Materials (Kyiv, May 15, 2018). Kyiv, KNEU. pp. 7-15 [in Ukrainian].
13. Kolot A.M., Hnybidenko I.F. et al. (2015). Socio-employment relations of employment: current tendencies, challenges, ways of development: monograph. Kyiv, KNEU. 295 p. [in Ukrainian].
14. How much are the services of freelancers, a web programmer? (n.d.). Retrieved from: https://my-mas-ter.net.ua/skolko-stoyat-uslugi-frilanserov-veb-program-mistov/ [in Russian].
15. Dynamics of the salaries of programmers - All Ukraine. (n.d.). Retrieved from: https://jobs.dou.ua/sala-ries/dynamics/_[in Russian].
16. Kolot A.M. & Herasymenko O.O. (2019). Social and labor development in the 21st century: towards the nature of global change, new opportunities, limitations and challenges. Demography and social policy. No. 1 (35). pp. 97 - 125. [in Ukrainian].
17. Shlapak A. (n.d.). The future of Ukrainian youth. STEM education. Wave. Retrieved from: https: //hvylya.net/analytics/society/ maybutnye-ukrayinskoyi-molodi-stem-osvita.html [in Ukrainian].
18. Manshejm D.B. & Rich R.K. (1997). Political science. Research methods. Moskva, Ves' mir. 544 p. [in Russian].
19. Shamileva L.L. & Khandii O.O. (2019). The concept of PAT-analysis of the definition of risks in the sphere of social and labor relations in the context of digitization of the economy. Employment and Revenue in the Digital Economy: Regulatory Mechanisms, Challenges and Dominants of Development: Coll. abstracts of reports of participants of the International. Research Practice Conf. (Kyiv, October 23-24, 2019). Kyiv, KNEU. pp. 56-58.
20. James Manyika, Susan Lund, Michael Chui, Jacques Bughin, Jonathan Woetzel, Parul Batra, Ryan Ko, and Saurabh Sanghvi (2017). Jobs lost, jobs gained: What the future of work will mean for jobs, skills, and wages. Retrieved from: https://www.mckinsey.com/featured-in-sights/future-of-work/jobs-lost-jobs-gained-what-the-futu re-of-work-will-mean-for-jobs-skills-and-wages [in English].
21. James Manyika, Susan Lund, Michael Chui, Jacques Bughin, Jonathan Woetzel, Parul Batra, Ryan Ko, and Saurabh Sanghvi (2017). Jobs lost, jobs gained: workforce transitions in a time of automation. Retrieved from: https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/featured% 20insights/future%20of%20organizations/what%20the% 20future%20of%20work%20will%20mean%20for%20 jo bs%20skills%20and%20wages/mgi%20jobs%20lost-jobs %20gained_report_december%202017.ashx [in English].
22. European Commission Threats and opportunities from automation and robotisation. (n.d.). Retrieved from: https://ec.europa.eu/knowledge4policy/foresight/topic/
changing-nature-work/new-technologies-automation-work-developments_en [in English].
23. World Bank (2016). Digital Dividends: World Development Report 2016. Washington, DC. Retrieved from: http://www.worldbank.org/en/publication/wdr2016 [in English].
24. Nottebohm O. et al. (2012). Online and Upcoming: The Internet's Impact on Aspiring Countries. Palo Alto: McKinsey & Company. Retrieved from: http: //www.mckinsey.com/industries/high-tech/our- insights/ impactof-the-internet-on-aspiring-countries. [in English].
25. Ukrainian Institute of the Future (n.d.). Ukraine 2030E - a country with advanced digital economy. Retrieved from: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html#6-2-1 [in Ukrainian].
Хандш О. О., Шамшева Л. Л. Вплив цифрових трансформацш на економшу та сферу пращ: соща-льно-економiчнi ризики та наслщки
Цифров!защя економ!ки та сустльства впливае на зм!ну сощально-трудових ввдносин, трансформуе шльшсно та яшсно взаемозв'язки учаснишв трудових i виробничих ввдносин, що створюе нов! можливосл розвитку для сусп!льства та нов! загрози на вс!х р!внях цифрово! економ!ки. В робот! розглянуто внутршш та зовн!шн! фактори i умови формування сощально-еко-ном!чних ризишв в систем! сощально-трудових ввдно-син за умови цифров!заци економ!ки, систематизовано проблеми та насл!дки цифров!зац!! за агрегованими видами: економ!чн!, соц!ально-економ!чн!, сощально-психолог!чн!, !нформац!йно-комун!кативн!, пол!тичн!, безпеков!. Обгрунтовано, що до найб!льш вагомих i вь ропдних соц!ально-економ!чних ризишв належать ри-зики втрати роботи i основних джерел життезабезпе-чення, втрати можливост! сощального захисту та сощ-ального забезпечення; втрати соц!ального статусу та можливост! його тдвищення; ризики формування пси-холог!чно! залежност! та деградацп особистост!, соща-льного ввдторгнення та дезадаптацп людини в суспшь-ств!. Запропоновано оц!нку в!рог!дност! прояву ризишв у систем! соц!ально-трудових в!дносин за умови цифров!зацп економ!ки зд!йснювати з використанням методолог!! пат-анал!зу, яка дозволяе визначити при-чинно-насл!дков! зв'язки, що виникають при форму-ванн! можливостей прояву визначених ризишв.
Ключовi слова: сощально-економ!чш ризики, цифрова економжа, сощально-трудов! вщносини, на-сл!дки цифров!зацп, фактори впливу
Хандий Е. А., Шамилёва Л. Л. Влияние цифровых трансформаций на экономику и сферу труда: социально-экономические риски и последствия
Цифровизация экономики и общества влияет на изменение социально-трудовых отношений, трансформирует количественно и качественно взаимосвязи участников трудовых и производственных отношений, создает новые возможности развития для общества и новые угрозы на всех уровнях цифровой экономики. В
работе рассмотрены внутренние и внешние факторы и условия формирования социально-экономических рисков в системе социально-трудовых отношений при цифровизации экономики, систематизированы проблемы и последствия цифровизации по агрегированным видам: экономические, социально-экономические, социально-психологические, информационно-коммуникативные, политические, связанные с безопасностью. Обосновано, что к наиболее весомым и вероятным социально-экономическим рискам относятся риски потери работы и основных источников жизнеобеспечения, потери социальной защиты и социального обеспечения; потери социального статуса и возможности его повышения; риски формирования психологической зависимости и деградации личности, социального отторжения и дезадаптации человека в обществе. Предложено оценку вероятности проявления рисков в системе социально-трудовых отношений в условиях цифровизации экономики осуществлять с использованием методологии пат-анализа, которая позволяет определить причинно-следственные связи, возникающие при формировании возможностей проявления выявленных рисков.
Ключевые слова: социально-экономические риски, цифровая экономика, социально-трудовые отношения, последствия цифровизации, факторы влияния.
Khandii O., Shamileva L. The impact of digital transformation on the economy and labor: socio-economic risks and implications
The digitalization of the economy and society affects the change in social and labor relations, transforms quantitatively and qualitatively the relationships between participants in labor and production relations, creates new development opportunities for society and new threats at all levels of the digital economy. Internal and external factors and conditions for the formation of socio-economic risks in the system of social and labor relations during the digi-talization of the economy were considered in the article, the problems and consequences of digitalization were systematized according to aggregated types: economic, socioeconomic, socio-psychological, information and communication, political related to security. It was substantiated that the most significant and probable socio-economic risks include the risks of loss of work and main sources of livelihood, loss of social protection and social security; loss of social status and the possibility of increasing it; risks of the formation of psychological dependence and personality degradation, social exclusion and maladaptation of a person in society. It was proposed to carry out an assessment of the probability of the manifestation of risks in the system of social and labor relations in the context of the digitaliza-tion of the economy using the method of path-analysis, which allows us to determine the cause-effect relationships that arise when forming the possibilities for manifesting the identified risks.
Keywords: social and economic risks, digital economy, social and labor relations, consequences of digitali-zation, influence factors.
Стаття надшшла до редакщ! 05.09.2019
Прийнято до друку 10.09.2019
