CC BY
71
УДК 330.12:331.104:004 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.126
Олена Олексй'вна Хандш,
канд. екон. наук, доцент 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши 03057, Украша, м. Ки!в, вул. Mapii' KanHicT, 2 е-mail: alkhandiy@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-7926-9007
ДЕРЖАВНА П1ДТРИМКА ТРАНФОРМАЦП ТРУДОВИХ В1ДНОСИН В 1Т-СФЕР1 В УМОВАХ ЦИФРО В1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
Процеси rao6ani3a^i та цифрoвiзaщ! економiки i суспшьства впливають на 3MiHy ви-робничих, фшансових, лoгicтичних, рoзпoдiльчих вiднocин i суттево трансформують тру-дoвi вщносини. Будь-яю змши в соц1ально-економ1чн1й сфер1 мають як позитивш, так i негативш нacлiдки, створюють нoвi загрози та можливоси, що потребуе поглибленого ви-вчення та розробки зaхoдiв, спрямованих на попередження прояву ознак негативних про-гнoзiв i прискорення позитивних змiн у coцiaльнo-трyдoвiй сферь
Запровадження iннoвaцiйних метoдiв роботи в рiзних галузях екoнoмiки вiдпoвiднo до нових вимог до якост та швидкост бiзнеc-прoцеciв на глобальних ринках значною мь рою залежить вщ трудоресурсного забезпечення цифрoвiзaщ! на вах рiвнях yпрaвлiння. Kiлькicть та яюсть пiдгoтoвки фaхiвцiв 1Т-сфери, умови пращ, дотримання трудових прав, нaявнicть державно! пщтримки розвитку та пщприемницько! дiяльнocтi IТ-фaхiвцiв визна-чають рiвень дефщиту та мoжливocтi зростання пропозицп прoфеcioнaлiв IT-сфери на внyтрiшньoмy ринку пращ. Дослщжено ocтaннi тенденцп ринку пращ в ГГ-сфер^ особли-вocтi пропозицп та попиту, oкремi питання 1х державного регулювання. Доведено необхщ-шсть посилення державно! пiдтримки гaлyзi та захисту трудових прав на штернет-плат-формах i пiдприемництвa в IT-сферг
Пiдгoтoвкa нового пoкoлiння ро6очо! сили, яке вщповщае сучасним i майбутшм потребам циФрово! екoнoмiки, вимагае швидкого реагування системи середньо! та вищо! ocвiти щодо формування необхщних компетентностей iз фiзики, iнфoрмaтики, хiмil та бю-лoгi!. Запровадження в систему осв^и STEM-пiдхoдiв i STEM-технологш (S - science, T -technology, Е - engineering, М - mathematics) потребуе державно! пщтримки у створенш мaтерiaльнo-технiчнol бази, шфраструктури широкосмугового доступу до iнтернетy та на-цioнaльних програм з пщготовки STEM-фaхiвцiв вiдпoвiднo до потреб ринку пращ Роз-роблено перелiк зaхoдiв, рекомендований до включення до Плану зaхoдiв щодо реaлiзaцi! Koнцепцi! розвитку цифрово! екoнoмiки та cycпiльcтвa Укра!ни на 2019-2020 та 20212030 рр.
Ключовi слова: державна пщтримка, ринок пращ, трyдoвi вiднocини, шформацшш технoлoгi!, цифрoвiзaцiя екoнoмiки.
JEL: E24, I25, J23, J46
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Вплив цифрових технологш i штучного iнтелектy на перетворення сощально-трудових вiднocин в cycпiльcтвi й темпи екoнoмiчнoгo зростання вщбуваеться на вciх рiвнях (макро-, мезо-, мiкрo-), що ви-
кликае високий iнтереc i занепокоення через сощально-еколопчш загрози й еконо-мiчнi мoжливocтi.
Цифрoвiзaцiя екoнoмiки та суспшьства кра!ни призводить до змш у рiзних сфе-
© О. О. Хандш, 2019
-Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry-
126 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
рах життeдiяльностi. Зменшуються попит та пропозищя на однi професи, зростае на шш^ ринок працi переживае HOBi виклики та потребуе адаптацп до цифрово! транс-формаци нащонально! економжи. Дослщ-ники пропонують сво! прогнози залежно вiд прiоритетiв розвитку кра!н i орiентащ! на iнтереси корпорацш або соцiальну спра-ведливiсть, або економiчну ефективнiсть та шновацл, сощальну вiдповiдальнiсть тощо. Однак бiльшiсть науковщв i професiоналiв, задiяних у сферi соцiально-трудових вщно-син, схиляються у сво1х прогнозах до ви-бору орiентацil розвитку Укра1ни на ште-реси корпорацiй та економiчну ефектив-нiсть i, як результат такого вибору, збшь-шення соцiальноl нерiвностi, значного зро-стання рiвня структурного безроб^тя, по-слаблення профспiлкового руху, збшьшен-ня диференщацп доходiв населення.
Трансформацiя сучасних трудових вiдносин породжуе новi форми взаемоди мiж роботодавцями та працiвниками, яка мае як позитивш, так i негативнi прояви. Негативш явища поширюються на нефор-мальних ринках працi, наприклад цифро-вих платформах, якi беруть на себе право встановлювати власнi «правила гри», ви-значаючи умови пращ, оплати пращ та доступу до роботи, виршення трудових конфлжтсв, не дотримуючись положень трудового законодавства. Серед можливих позитивних змiн слiд вщзначити зростання зовшшньо! мобiльностi робочо1 сили, по-яву цифрових робочих мшць, зростання продуктивностi працi, досягнення гщно1 оплати працi висококвалiфiкованих фахiв-щв 1Т-сфери, виникнення нових професiй. Цифровiзацiя економiки та суспiльства супроводжуеться змшами сощально-трудо-вих вiдносин, i першою галуззю, яка це вiдчула, стала 1Т-галузь. Без державно1 пiдтримки та контролю зазначених змiн набувають розповсюдження дискримша-цiйнi та неправовi форми регулювання трудових вщносин, вiдбуваеться зростання дефщиту фахiвцiв в IТ-сферi, посилюеться мiграцiя найкращих програмiстiв за кордон. Попередження зниження соцiального
захисту та порушення трудових прав потребуе вивчення особливостей змш i ви-значення напрямiв державно! пщтримки трансформацiй трудових вiдносин в 1Т-сферi.
У роботах вiтчизняних i зарубiжних учених [1-14] можна зустр^и аргументи як на пiдтримку, так i заклики до стриманого, обмеженого впровадження цифровiзащ! та штучного штелекту в рiзних галузях еко-номжи кра!н. В. Компанiець у дослщжен-нях, присвячених визначенню негативного впливу цифровiзацil на суспiльство та жит-тя кожного громадянина, акцентуе увагу на пол^ичних, соцiальних, антропогенних за-грозах, фiнансових втратах i витратах, пов'язаних iз застосуванням цифрових технологи в економiцi, а також попереджае про катастрофiчнi наслiдки цифрово! революций називаючи !! «останшм техшчним етапом для побудови посткапiталiстично! моделi розподiльчо! економiки i тотал^ар-ного суспшьства», засновано! на повному контролi бiльшо! частки населення свiту завдяки цифровш валютi та iншим шфор-мацiйно-комунiкацiйним технологiям [1; 2]. А. Колот «через призму зайнятоси, до-ходiв, гiдно! працi та шших системоутво-рюючих компонентiв соцiально-трудового розвитку» визначае новi виклики та загрози 1ндустрп 4.0, засвiдчуючи «суперечливiсть сощально-трудово! реальностi початку ХХ1 ст.», серед яких соцiальна iзоляцiя, зростання сощально! нерiвностi, неформально! зайнятостi, диспропорцш зайнято-стi в рiзних галузях, «ерози» культури со-лiдарностi [3]. Головш перешкоди та ризи-ки розвитку смарт-промисловост обгрун-товано в робой науковщв 1нституту еко-номжи промисловостi НАН Укра!ни «Смарт-промисловiсть в епоху цифрово! економжи: перспективи, напрями i меха-нiзми розвитку» [4]. До перешкод, як ви-никають на шляху розвитку смарт-промис-ловоси, автори монографп вiдносять тех-шчш, соцiально-економiчнi та шституцш-нi, пов'язаш iз сумiснiстю та безпечнiстю комп'ютерних мереж, конгруентнiстю людського капiталу та кiберфiзичних сис-
тем, витратами на формування й експлуа-тацш цифрового катталу, невiдповiднiстю шституцшного середовища потребам шно-вацiйного розвитку. Основш ризики, якi зростають в умовах цифровiзацп економь ки, - це проблеми зайнятостi та сощально! нерiвностi, порушення безпеки, конфщен-цшност та захисту прав штелектуально! власностц екологiчнi й геоекономiчнi ризики [4].
У статтях [5-10 та ш.] пропонуються напрями розвитку цифрово! економiки та суспiльства в Укра!ш, можливi шляхи по-лiпшення позицш у рейтингових оценках мiжнародних дослщжень за рiзними сцена-рiями «Цифрово! адженди Укра!ни - 2020» [15]. С. Коляденко вбачае в цифровш еко-номiцi швидкий вихщ iз кризового стану реальних галузей економжи та можливостi «спiвпрацi щодо електронно! комерци, елек-тронно! митницi, електронно! охорони здо-ров'я, безпаперово! торпвл^ а також правил та шфраструктури електронних комушка-цiй» завдяки Сдиному цифровому ринку в межах та за межами СС [5]. Г. Карчева ви-значае переваги цифрових технологш для працюючих i споживачiв, можливостi ство-рення нових робочих мiсць, розвитку державного управлшня, бiзнесу та социально! сфери [6].
Пщвищена увага науковцiв при до-слiдженнi процесiв цифровiзацi! зосеред-жена на особливостях становлення смарт-промисловоси. Серед останнiх публiкацiй у цьому напрямi слiд вiдзначити роботи [4; 9; 10], у яких визначено основш умови та запропоновано комплекс заходiв розвитку шформацшно-комушкацшних технологш, спрямованих на перехщ економiки кра!ни до нового технолопчного укладу, дослщ-жено потенщал смарт-промисловостi, ос-новнi податково-бюджетш та фшансово-кредитнi механiзми розвитку смарт-промис-ловостi в Укра!нi.
Значш здобутки вчених у дослщ-женш впливу глобалiзацi! та цифровiзацi! на вс сфери життя населення i розвитку економiки дозволяють визначити основш стратепчш напрями та принципи цифрово-
го розвитку Укра!ни. Iнтенсивнiсть розвитку та конкурентоспроможшсть на глобальному ринку сьогодш й у майбутньому за-лежать вiд швидкост впровадження шно-вацiй i цифровiзацi! всiх галузей економiки та сфер суспшьства. Готовнiсть та спро-можшсть Укра!ни до активно! участi в процесах цифровiзацi! та глобалiзацi! по-требують детального вивчення й аналiзу ресурсного забезпечення зазначених про-цеав, у першу чергу - трудовими ресурсами, оскшьки у сферi соцiально-трудових вiдносин криеться найбiльша кшьюсть за-гроз та викликiв, яю потребують розробки системи превентивних заходiв. Огляд останнiх публiкацiй i дослщжень свщчить про те, що вс автори пiдкреслюють високу значущiсть трудового потенщалу i вщзна-чають неминучють його змiн на потреби цифровiзацi!. Проте галузь, яка першою вщчуе всi змiни трансформацi! сощально-трудових вщносин, залишаеться без належ-но! уваги i потребуе бiльш детального вивчення цих змiн.
Метою статт е дослiдження змiн на ринку пращ у сферi шформацшних техно-логiй пiд впливом процеав цифровiзацi! економiки i суспiльства в Укра!ш та визна-чення необхщних напрямiв державно! пщ-тримки трансформацшних процесiв.
Вiд iнформатизацi! до цифровiзацi! Укра!на повiльно рухаеться з 1998 р. вщ ухвалення Закону Укра!ни «Про Нащ-ональну програму шформатизаци», у яко-му висвiтлено Концепщю Нацiонально! програми iнформатизацi! та стратепю роз-в'язання проблеми забезпечення шформацшних потреб й шформацшно! тдтримки соцiально-економiчно!, екологiчно!, науко-во-технiчно!, оборонно!, нащонально-куль-турно! та iншо! дiяльностi у сферах загаль-нодержавного значення. Пiд шформатиза-цiею в закош розумiеться сукупнiсть взае-мопов'язаних оргашзацшних, правових, полiтичних, соцiально-економiчних, нау-ково-техшчних, виробничих процесiв, спрямованих на створення умов для задо-волення iнформацiйних потреб громадян та суспiльства на основi створення, розвитку i
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
викopиcтaння iнфopмaцiйних cиcтeм, мe-peж, pecypciв тa iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй, якi пoбyдoвaнi i3 зacтocyвaнням cyчacнoï oбчиcлювaльнoï тa кoмyнiкaцiйнoï тeхнiки [16].
У 2003 p. Зaкoн Укpaïни <^po тeлe-кoмyнiкaцiï» peглaмeнтyвaв зacaди зaхиcтy пpaв cпoживaчiв i кoнтpoлю 3a pинкoм тe-лeкoмyнiкaцiй з бoкy дepжaви, щo cпpиялo зaбeзпeчeнню пoвcюднoгo нaдaння тeлe-кoмyнiкaцiйних пocлyг. Сьoгoднi пpaвa cпoживaчiв тeлeкoмyнiкaцiйних пocлyг, cфopмyльoвaнi y 2003 p., пoтpeбyють уточ-тання й oнoвлeння з ypaхyвaнням cy4aœo-ro piвня цифpoвoï нeбeзпeки тa кiбepзaгpoз пpи викopиcтaннi мepeжi Irnep^^ poзши-peння нaпpямiв дepжaвнoгo peгyлювaння y cфepi зв'язку тa iнфopмaтизaцiï.
Зacaди poзвиткy iнфopмaцiйнoгo cyc-пiльcтвa знaйшли виклaдeнo в Зaкoнi Укpa-1'ни <^po ocнoвнi зacaди poзвиткy iнфop-мaцiйнoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi нa 20072015 pora». Для cтвopeння cпpиятливих yмoв poзвиткy iндycтpiï пpoгpaмнoï пpoдy-ra;iï Укpaïни тa збiльшeння oбcягiв випycкy виcoкoтeхнoлoгiчнoï пpoдyкцiï в 2012 p. нaбyв чиншси Зaкoн Укpaïни <^po дep-жaвнy пiдтpимкy poзвиткy iндycтpiï ^o-гpaмнoï ^o^^n». Iнфopмaтизaцiя бeзпe-peчнo OTprae eкoнoмiчнoмy poзвиткy, yдo-cкoнaлюючи iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi пpoцecи, aлe cьoгoднi для зaбeзпeчeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi пiдпpиeмcтв i кpaïни зaгaлoм нa cвiтoвoмy pинкy нeдo-CTarabo впpoвaджyвaти iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi тeхнoлoгiï, y той 4ac як po3-винут кpaïни фopмyють нoвий кiбepфiзич-ний ^ocrip.
У 2010 p. був пpийнятий Цифpoвий пopядoк дeнний £С (Digital Agenda for Europe), який визнaчae eвpoпeйcькy cтpaтe-гiю poзвиткy цифpoвoï eкoнoмiки дo 2020 p. Kpai™ GC з 2010 p. пpиймaють вiдпoвiднi пpoгpaми poзвиткy та пepioд вiд 1 дй 3 po^, в Укpaïнi лишe в ^удш 2016 p. був пpeдcтaвлeний «Цифpoвий ш-pядoк дeнний - 2020» [15], poзpoблeний 3a y4acTO cвiтoвих лiдepiв «цифpoвoro» pин-ку, вiтчизняних кoнcyльтaнтiв й eкcпepтiв,
ГО «XaйТeк Офк» тa 3a пiдтpимки Mimc-тepcтвa eкoнoмiчнoгo poзвиткy i тopгiвлi Укpaïни, poзpaхoвaний нa тpиpiчний ^pi-oд. У цьoмy дoкyмeнтi вiзiя визнaчeнa як цифpoвi тeхнoлoгiï - ocнoвa дoбpoбyтy Укpaïни; cвiт, дe cтвopюютьcя нoвi мoжли-вocтi; cфepa, щo визнaчae cyть тpaнcфop-мaцiй y кpaïнi - для кpaщoгo життя, po6o-ти, твopчocтi, нaвчaння, вiдпoчинкy y^aï-нцiв тa людeй cвiтy, дopocлих тa ддай [15]. «Цифpoвий пopядoк дeнний - 2020» ^po-eкт Цифpoвoï aджeнди Укpaïни - 2020) вiдoбpaжeнo в Koнцeпцiï poзвиткy цифpo-вoï eкoнoмiки тa cycпiльcтвa Укpaïни нa 2018-2020 pora вщ 17 ciчня 2018 p. [17], яга бyлa cхвaлeнa Miнicтepcтвoм eкoнoмiч-нoгo poзвиткy i тopгiвлi. Вiдпoвiднo дo Koнцeпцiï цифpoвiзaцiя - цe нacичeння фiзичнoгo cвiтy eлeктpoннo-цифpoвими пpиcтpoями, зacoбaми, cиcтeмaми тa нaлa-гoджeння eлeктpoннo-кoмyнiкaцiйнoгo o6-мiнy мiж ними, щo фaктичнo yмoжливлюe iнтeгpaльнy взaeмoдiю вipтyaльнoгo i фiзи-чнoгo, тoбтo cтвopюe кiбepфiзичний ^oc-тip, цифpoвiзaцiя cпpямoвaнa нa цифpoвy тpaнcфopмaцiю icнyючих i пoявy тових гaлyзeй eкoнoмiки, тpaнcфopмaцiю cфep життeдiяльнocтi y нoвi бiльш eфeктивнi тa cyчacнi.
Пoзитивнi змiни згiднo з Плaнoм 3a-хoдiв щoдo peaлiзaцiï Koнцeпцiï poзвиткy цифpoвoï eкoнoмiки тa cycпiльcтвa Укpaïни нa 2018-2020 pora мaють вiдбyвaтиcя зa тaкими нaпpямaми:
poзpoбкa тa poзгляд Kaбiнeтoм Mi-нicтpiв Укpaïни нopмaтивнoгo, opгaнiзa-ujtooro тa мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння poз-витку цифpoвoï eкoнoмiки;
poзвитoк i мoдepнiзaцiя пpoмиcлoвo-cтi тa виpoбництв та ocнoвi тeхнoлoгiй Iндycтpiï 4.0;
poзвитoк eкcпopтy цифpoвих тexнo-
лoгiй;
цифpoвий poзвитoк пpiopитeтних cфep життeдiяльнocтi, тaких як гpoмaдcькa бeзпeкa, ocвiтa, oxoporn здopoв'я, тypизм, тpaнcпopтнa iнфpacтpyктypa, eлeктpoннa дeмoкpaтiя, eкoлoгiя тa oxopoнa тавтолиш-
нього природного середовища, життедiя-льнiсть мют, безготiвковi розрахунки;
розвиток цифрових компетенцш i на-вичок громадян;
розвиток цифрових шфраструктур
[17]. . .
Протягом 2018 р. до Кабшету Mi-нiстрiв Украши жоден законопроект, за-планований Планом заходiв щодо реалiза-цл Концепци розвитку цифровое' економiки та суспiльства Украши на 2018-2020 роки, не надшшов.
Кожен iз напрямiв розвитку цифрово1' економши в Украм потребуе фшансово1' пщтримки, нормативного, органiзацiйного та методичного забезпечення. Вщсутшсть зазначеного забезпечення станом на 2019 р. дозволяе стверджувати про зростання ввд-станi мiж економiчним розвитком европей-ських краш та Украшою з року в рш. Одш-ею з проголошених у Концепци основних цiлей цифровiзацiï економши е «реалiзацiя людського ресурсу, розвиток цифрових iндустрiй та цифрового пщприемництва» [17]. Дослiдження стану цифрового пщприемництва та можливостей реалiзацiï людського ресурсу в умовах цифровiзацiï економiки свiдчить про суперечливiсть i непослщовшсть держави в досягненнi основних щлей та державно1' пщтримки ре-алiзацiï заходiв у цьому напрями
Цифровiзацiя галузей економiки та суспшьства залежить вiд рiвня розвитку 1Т-галузi, якостi та кшькост IТ-фахiвцiв. Дана галузь е трудомюткою i залежить вiд поточного стану, потенщалу й iснуючих тен-денцiй на ринку працi в ГГ-сферь
У 2018 р. в Укрш'ш експорт комп'ю-терних послуг збiльшився на 20,3%, експорт шформацшних послуг - на 19,4% порiвняно з 2017 р., а послуги у сферi теле-комушкаци, комп'ютернi та iнформацiйнi послуги посши 3 мiсце у структурi зовшш-ньо1' торгiвлi послугами у 2018 р. та принесли крам 2044 млн дол. США (на 16,1% бшьше рiвня 2017 р.) [18].
Украша за 2013-2017 рр. вийшла на перше мiсце в Сврот та четверте у свт за обсягом фiнансових потокiв i юльюстю
завдань, що виконуються на цифрових ро-бочих платформах, посша перше мiсце в «1Т-фриланЫ» у свт [19]. Вщплив най-кращих програмiстiв за кордон порiвняно з 2014-2016 рр. уповшьнився, проте конку-ренцiя укра1нських роботодавцiв за украш-ських програмiстiв iз зарубiжними робото-давцями стае все бiльш жорсткою.
Щороку потреба у фахiвцях 1Т-сфери зростае в рази. Наприклад, у США близько 200 тис. незакритих вакансш програмюив, а за прогнозами американського уряду до 2020 р. 1х буде вже 700 тис. [20]. Аналопч-нi тенденци спостерiгаються в Сврот та шших кра1нах св^, що обiцяе в майбут-ньому конкурентну боротьбу укра1нського роботодавця за втизняш iнтелектуальнi ресурси.
За рiзними прогнозами пiд впливом цифровiзащl економж втрата робочих мiсць буде зростати щороку i вже з 2020 р. може скласти вщ 5,1 до 85 млн мюць [21], що не стосуеться робочих мюць в IТ-сферi та iнженерних спещальностей. За останнi два роки кшьюсть фахiвцiв у найбiльших IТ-компанiях зросла з 43 до 58 тис. [22], а в цшому в галузi на 60% загальна чисель-нiсть зайнятих в IТ-сферi на юнець 2018 р. становила 160 тис. Найбшьшим попитом на ринку пращ у 2018 р. користувались Front-end, QA i PHP, що становить 31% вщ всiх вакансш в IТ-сферi [23]. За даними DOU.ua дефщит програмiстiв в Укра1ш в 2018 р. досяг 50 тис. [24].
На збшьшення пропозици фахiвцiв в IТ-сферi впливае кшьюсть випускниюв комп'ютерних спецiальностей закладiв вищо! освiти, кiлькiсть фахiвцiв, якi прой-шли перепiдготовку, пртхали з шших кра-!н (трудових мiгрантiв).
Кшьюсть поданих заяв абiтурiентiв на комп'ютерш спецiальностi в 2018 р. становила 38 тис., i за популяршстю комп'ютерний напрям навчання посiдае 4 мшце [25]. Щорiчно бiльше 4 тис. фахiв-цiв випускають тшьки львiвськi заклади вищо! освiти [26], працюють 1Т-школи, освiтнi програми 1Т-компанш, з'являються новi напрями пiдготовки. Так, у НУ
- Економта npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
«Львiвcькa пол^ехшка» вiдкрилacь спеща-лiзaцiя «1нтернет речей», в Укра!нському католицькому ушверситет cпецiaлiзaцiя «Науки про дaнi» з вивченням студентами таких диcциплiн, як машинне навчання (Machine Learning), комп'ютерний зiр (Computer Vision), обробка природних мов (Natural Language Processing), бiзнеc-aнa-лiтикa (Business Analytics) та ш. Kiлькicть cтyдентiв, якi навчались у 2017/2018 рр. в ушверситетах, aкaдемiях та iнcтитyтaх Укра!ни за галузями знань «Iнфoрмaцiйнi технoлoгi!», - 55165 чол., «Електрoнiкa та телекoмyнiкaцi!» - 12998, а загалом «^же-нерiя» - 91290 чол. [27]. Пoрiвнянo з 2016/2017 р. зростання кшькост cтyдентiв у 2017/2018 р. становить 93 та 78% за галузями знань «!нформацшш технологи» i «Електрошка та телекoмyнiкaцi!», де на-вчалось 28553 i 7286 чол. вщповщно [28]. З 2016 р. у Kиевi працюе Ukrainian National IT Factory за принципами французько! школи, яка безкоштовно готуе професюна-лiв у cферi IT. П. Порошенко на зycтрiчi з лщерами IT-iндycтрi! озвучив прогноз до 2024 р. (зростання кшькост фaхiвцiв гaлyзi до 400 тис.) i зазначив, що галузь е ключо-вою для кра!ни [29].
Серед причин повернення програмш-тiв в Укра!ну з-за кордону - зростання вар-тocтi !х роботи та попиту на внyтрiшньoмy ринку та низью податки пoрiвнянo з шши-ми кра!нами. Рiвень доходу фaхiвцiв в IT-iндycтрi! залежить вiд рiвня !х квaлiфiкaцi! i коливаеться вщ 500 дол. для Junior QA до 3,5-3,8 тис. дол. для Senior Ruby, Middle отримуе близько 1,8 тис. дол. [23].
За даними Мш'юсту 125 тис. «айтш-ниюв» (78% фaхiвцiв в IT сфер^ оформлеш як ФОП, iншi приблизно рiвнoю мiрoю або оформлеш штатними прaцiвникaми, або нiяк неоформлеш [30]. Серед штатних пра-щвниюв розповсюдженим е таке явище, як виплата мiнiмaльнo! зaрoбiтнo! плати плюс сума у «конверт». За даними опитування [19] 75% пращвниюв цифрових платформ фрилaнcерiв працюють неформально i не зaрееcтрoвaнi в податкових органах. Стрiм-ке зростання дoхoдiв у гaлyзi привернуло
увагу держави щодо неoбхiднocтi збшь-шення пoдaткiв в ГГ^ндустри та регулю-вання працевлаштування. За результатами опитування IT-фaхiвцiв створення окремо! п'ято! групи ФОП для них i пiдвищення податку з 5 до 10% вщповщно до Проекту Закону про внесення змш до Податкового кодексу Укра!ни (щодо розвитку креатив-них шдустрш в Укра!ш) № 10094 вщ 26.02.2019 р. призведе до того, що 19% IT-фaхiвцiв залишиться в Укра!ш та буде пла-тити новий податок, 14% однозначно пере-!дуть до iншo! кра!ни, 48% готуватимуться до релокаци, а 17% шдуть у тiнь i не пла-титимуть податок взaгaлi [31].
Розповсюджена практика державно! пщтримки нових галузей, вiд яких залежить цифрoвiзaцiя нaцioнaльнo! екoнoмiки та стабшьний дoхiд кра!ни, - це розробка фшансових iнcтрyментiв захисту i пщтрим-ки шляхом надання податкових кредиив, зниження ставок оподаткування, надання державних грaнтiв, податкових кашкул новоствореним пiдприемcтвaм тощо. На думку багатьох експерив IT-гaлyзi, досяг-нутий рiвень зростання пов'язаний iз недо-статньою увагою держави до IT-сфери.
Нaведенi cтaтиcтичнi дaнi cвiдчaть про im^cm^ cтaбiльне зростання ринку пращ IT-гaлyзi та високий вiдcoтoк зайня-тих на неформальному ринку пращ, який характеризуеться вщсутшстю дiевих ш-cтрyментiв coцiaльнoгo захисту та високою залежшстю вiд пoряднocтi роботодавця. Tрyдoвi вiднocини регулюються правилами, встановленими на цифрових платформах, яю захищають у першу чергу iнтереcи зaмoвникiв i забезпечують безпеку та до-хiднicть роботи само! платформи. Резуль-тати опитування [19] свщчать, що серед зайнятих на цифрових платформах 24% oфiцiйнo зaрееcтрoвaнi в державних органах i платять податки, а 48% не заре-естроваш; 45% опитаних вважають, що при рoбoтi на iнтернет-плaтфoрмaх зoвciм не обов'язково платити податки та внески на coцiaльне страхування. Через неcтaбiльнi зaрoбiтки бiльшicть iз фрилaнcерiв не здат-нi сплачувати coцiaльнi внески на пocтiй-
нш основi при офiцiйнiй реестрацi! свое! дiяльностi.
67% фрилансерiв на штернет-плат-формах мають або постiйну роботу оф-лайн, або додаткову погодинну роботу, або власний бiзнес. Онлайн робота на цифро-вих платформах дозволяе полшшити мате-рiальний стан пращвниюв, для 25% зайня-тих на iнтернет-платформах це едине дже-рело доходу. Дефiцит робочих мкць у ре-гiонi та низький рiвень оплати працi - ос-новнi причини зростання неформально! зайнятост на цифрових платформах.
Поява ново! форми самозайнятост е позитивним явищем. В умовах, коли держава не може подолати високий рiвень безроб^тя та запропонувати гiдну оплату пращ в уах регiонах та сферах дiяльностi, неформальний ринок працi здшснюе мате-рiальну пiдтримку населення. Сощальний захист у виглядi захисту вщ несплати ви-конаних робiт, зависоких комiсiйних i зло-вживань на цифрових платформах мае здiйснюватися незалежно вiд того, спла-чуються внески на сощальне страхування та податки пращвником чи нi. Цифровi платформи самостiйно визначають правила роботи, мехашзм оплати можливостi пра-цювати на платформ^ реестрацi! та захисту акаунту працiвника, i не завжди щ правила вiдповiдають положенням трудового зако-нодавства. Державний контроль i захист трудових вщносин на цифрових платформах вщсутнш, але мае з'явитися для до-тримання трудових прав та мшмальних державних гарантiй у сферi працi.
Першими кроками у цьому напрямi мають стати:
1) трудове законодавство Укра!ни (у тому чи^ Закон Укра!ни «Про зайнятшть населення») потребуе чiткого визначення категорш працiвникiв, якi належать до на-домникiв (фрилансерiв), визначення понят-тя «дистанцшна робота» / «вiддалена робота», «надомна робота»;
2) у трудовому законодавствi Укра!-ни мають бути визначеш права й умови пращ надомниюв (фрилансерiв) - рiвнi правам усiх iнших працiвникiв;
3) обов'язки роботодавщв i посеред-ниюв потребують конкретизацi! у трудовому законодавствi Укра!ни щодо викорис-тання працi виконавцiв «дистанцiйно! роботи» / «вщдалено! роботи», «надомно! роботи», особливо мають бути висв^леш питання охорони працi, оплати працi, ви-рiшення конфлiктних ситуацiй;
4) законодавчо мають бути визначеш система шспекци та санкцп за порушення прав та обов'язюв вищезазначених катего-рш працiвникiв, роботодавцiв i !х посеред-никiв.
Державна полiтика на ринку пращ IТ-галузi мае бути спрямована на форму-вання системи заходiв щодо утримання вiтчизняних фахiвцiв в Укра!ш, !х переорi-ентацiю з розвитку шоземних економiк на розвиток нащонально! економiки, зростання державного замовлення на пiдготовку IТ-фахiвцiв у рази i популяризацiю цього напряму пiдготовки серед молодi.
Вiдповiдно до Концепци розвитку цифрово! економiки та суспшьства Укра!ни на 2018-2020 роки цифрова трансформащя середньо! освiти потребуе змш вiд комп'ю-терних клаав до цифрових технологiй у кожному учшвському портфелi, кожному класi, у кожного вчителя, на кожнш пари [17]. Для формування компетентностей шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ) з другого класу початково! школи учнi вивчають предмет «1нформатика», а засновники закладiв осв^и зобов'язанi забезпечити виконання вимог стандарив освiти, у тому числi доступ до штернету. Станом на початок 2019 р. близько 19%, або 2148, загальноосв^шх закладiв у сшь-ськiй мiсцевостi не мають доступу до штернету або мають неналежну яюсть пiдклю-чення до штернету. Нерентабельшсть «останньо! мiлi» в сшьськш мiсцевостi ускладнюе створення шфраструктури ши-рокосмугового доступу до штернету та пошуки операторiв зв'язку, яю будуть здiйснювати послуги пiдключення та обслуговування, надання високо! якостi штернет-зв'язку.
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
Виршенню проблеми надання доступу до iнтернетy присвячено проект постанови «Деяю питання розвитку та ство-рення iнфрacтрyктyри широкосмугового доступу до iнтернетy для подолання циф-рово! нерiвнocтi», яким передбачено ство-рення Державного фонду подолання циф-рово! нерiвнocтi [32]. Вiдcyтнicть заплано-ваного державного фшансування зaхoдiв вищезазначено! Постанови на 20192021 рр. потребуе пошуку шших джерел i можливостей досягнення цiлей Koнцепцi! розвитку цифрово! екoнoмiки та суспшьст-ва Укра!ни на 2018-2020 роки. Окремi об'еднаш теритoрiaльнi громади за раху-нок субвенцп з державного бюджету на формування шфраструктури долають «ци-фровий розрив» i цифрову нерiвнicть, в шших громадах активш громадяни беруть участь у грантових конкурсах мiжнaрoдних oргaнiзaцiй i розробляють проекти, спря-мoвaнi на розвиток iнфрacтрyктyри громади.
З метою реформування загально! се-редньо! ocвiти у 2018 р. затверджено По-ложення про Нащональну ocвiтню елект-ронну платформу [33], вщповщно до якого мають бути виршеш питання технолопч-ного забезпечення реформи середньо! ocвi-ти «Нова укра!нська школа»; забезпечення учасниюв ocвiтньoгo процесу сучасними електронними осв^шми ресурсами i cервi-сами; безоплатне забезпечення електрон-ними пщручниками (дaлi - е-пiдрyчники) здoбyвaчiв повно! загально! середньо! освь ти та вщповщних педaгoгiчних пращвни-кiв; забезпечення е-тдручниками iнших здoбyвaчiв ocвiти та педагопчних пращв-никiв; створення сприятливого середовища для розвитку нaцioнaльнoгo виробництва електронних ocвiтнiх реcyрciв, cервiciв та е-пщручниюв; розвиток електронного на-вчання i формування цифрово! компетент-ност yчacникiв ocвiтньoгo процесу в Укра-!ш [32]. Згiднo з принципом № 1 Koнцепцil розвитку цифрово! економжи та сус-пiльcтвa Укра!ни на 2018-2020 роки про рiвний доступ до послуг, iнфoрмaцi! та
знань, доступ до контенту платформи буде не тшьки рiвним, але i безкоштовним.
Вiдпoвiднo до основних нaпрямiв цифрoвiзaцi! ocвiти Koнцепцi! розвитку цифрово! економжи та cycпiльcтвa Укра!ни на 2018-2020 роки Мiнicтерcтвoм осв^и i науки Укра!ни розроблено Проект про нау-ковий лiцей та науковий лщей-штернат, у яких yчнi будуть здобувати STEM-осв^у та вивчати STEM-дисциплши (S - science, T - technology, Е - engineering, М -mathematics), набуваючи цифрових компе-тенцiй, поглиблено вивчаючи математику, прирoдничi науки, комп'ютерш науки i технoлoгi!. За рiзними прогнозами попит на фaхiвцiв у cферi STEAM (IT-фaхiвцi, iнженери, програмшти, фaхiвцi бio- та на-но-технологш, виcoкoтехнoлoгiчних виро-бництв) зростатиме та перевищить пропо-зицiю, а попит на не-STEAM фaхiвцiв буде в декшька рaзiв менше прoпoзицi! на ринку пращ.
США, кра!ни Свропи, Япoнiя, Сiнгa-пур, Мaлaйзiя та iншi виcoкoрoзвинyтi кра-!ни вже з 2001 р. на державному рiвнi пщ-тримують STEM-пiдхoди i STEM-техноло-гi! в ocвiтi, починаючи з дошкшьно! ocвiти та переростаючи в навчання протягом усього життя, з активним залученням жi-нок у цю сферу для досягнення гендерного балансу зaйнятocтi у cферi STEAM. Залу-чення 1% населення до STEAM-професш приносить екoнoмiцi держави зростання ВВП на 50 млрд дол. [34]. Укра!на робить першi кроки у пщготовщ STEM-педaгoгiв, зaпрoвaдженнi STEM-ocвiти та заохоченш мoлoдi до вибору майбутшх STEM-профе-ciй.
Kaдрoвий «голод» у виcoкoквaлiфi-кованих прaцiвникaх бiльше, шж iншi, вiд-чувають прoмиcлoвi пщприемства, якi зна-ходять ресурси для оновлення технологш виробництва та побудови сучасних пiдхo-дiв до управлшня бiзнеc-прoцеcaми, створення цифрових робочих мшць.
Перепiдгoтoвкa та пiдвищення квал> фiкaцi! е джерелом покриття потреби у фaхiвцях iз новими цифровими компетен-
щями. Дослщження, проведене у 2017 р., свщчить, що в Укра!нi працюе бiльше 73 шкiл та навчальних центрiв, якi пропону-ють осв^ш послуги в IТ-галузi, серед яких комп'ютерна академiя ШАГ - найбшьший свiтовий навчальний заклад, що спецiалiзу-еться на професiйнiй IT-освiтi [35], 1Т-шко-ли при кафедрах шформатики iнститутiв та унiверситетiв, 1Т-курси при 1Т-компашях, якi навчають студентiв i випускникiв уш-верситетiв для заповнення свое! потреби в кадрах, здшснюють пiдготовку молодих фахiвцiв, перепiдготовку та пщвищення квалiфiкацi!. Зростання попиту на 1Т-осв^ породжуе зростання пропозицi!, яка врахо-вуе потреби замовника та пропонуе коротко-, середньо- i довгостроковi курси.
Керiвництво промислових пщпри-емств придшяе увагу створенню стимулiв для самоосв^и працiвникiв, пiдвищення квалiфiкацi! шляхом навчання на своему робочому мшщ, обмiну досвiдом, форму-ванню системи наставництва. Постачаль-ники сучасного обладнання, технiки, про-грамного забезпечення пропонують вщпо-вiдне навчання персоналу робой з новою техшкою, обладнанням, програмами. На великих пiдприемствах створюються влас-нi центри пiдготовки/навчання в рамках концепцп навчання протягом усього життя. Рашше вважалося, що старшня знань вщ-буваеться наполовину кожш 5 рокiв, потiм кожнi 3 роки, далi пiвроку, тепер йдеться про «днi», що робить концепщю навчання протягом життя найактуальнiшою в освт та управлiннi розвитком персоналу. Робо-тодавцi пропонують власному персоналу пройти онлайн-курси за певними 1Т-тема-ми, дистанцшне навчання з певних 1Т-спе-цiальностей або цiльову пщготовку на базi набору навчальних модулiв.
Створення навчальних центрiв до-зволяе розробляти внутршньокорпоратив-нi навчальнi програми для адаптацi! персоналу, пщвищення комп'ютерно! грамот-ностi, для контролю та регулювання само-освiти, розробляти навчальш програми за запитом керiвникiв структурних пщроздь
лiв, оцiнювати ефектившсть навчання персоналу та навчальних програм за розробле-ною системою критерив.
Кадрова полiтика промислових пщ-приемств ураховуе особливостi кожно! галузi та фiнансовi можливостi пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацi! персоналу, кадро-вi стратегi! розвитку, набору, пiдбору персоналу. В умовах вщкрито! кадрово! поль тики вiддаеться перевага залученню висо-коквалiфiкованих фахiвцiв на вщповщш посади та створюються единi конкурсш умови вiдбору як для власного персоналу, так i для представниюв зовнiшнього ринку працi. В умовах закрито! кадрово! полiтики придiляеться пщвищена увага вихованню професiоналiв на пiдприемствi в межах програм системи розвитку персоналу.
Третiм чинником, який впливае на пропозицш на ринку пращ в 1Т-сфер^ пiс-ля пщготовки та перепiдготовки фахiвцiв, е м^ащя. Дослiдження портрету IТ-спецi-алкта 2018 [36] характеризуе рiзнi м^ра-цiйнi настро!, якi в кшьюсному вираженнi зберiгаються не перший рш: 43% опитаних IТ-фахiвцiв (iз 8638, яю взяли участь в опитуванш) не планують залишати Ук-ра!ну, 44% думають про пошук роботи за кордоном, 8% активно готуються до вщ'!з-ду, 4% вже ви!хали за кордон, 2% ви!хали та повернулися назад.
Краши-лщери за вибором емiграцi! -це США, Канада, Польща, Имеччина, Нi-дерланди, Великобританiя. Середнiй вш емiгрантiв становить 29 рокiв. 1з тих, хто ви!хав, 19% опитаних точно не повернуться до свое! кра!ни, 42% - швидше за все не повернуться [37]. Серед основних причин, яю можуть вплинути на бажання поверну-тися до Укра!ни, опитанi називали пiдви-щення рiвня життя в кра!нi, родинш причини, завершення вiйськових дш, пропози-цiю роботи з високою оплатою та щкаву роботу з професшно! точки зору.
Статистичнi дат щодо кшькоси iм-мiгрантiв в IТ-сферi у вiдкритому доступi вщсутш. У статтi [38] зазначено, що роботу в Укра!ш в IТ-сферi шукають працiвники з
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
Бiлopyci, Kaзaxcтaнy, Kиpгизcтaнy, Узбe-киcтaнy, бшьшють з яких мaють знaчний Д0cвiд.
У 2017 p. згiднo iз Зaкoнoм Укpaïни «Пpo внeceння змш дo дeякиx зaкoнoдaв-чих aктiв Укpaïни щoдo ycyнeння бap'epiв для зaлyчeння iнoзeмниx i^ecran^» cтвo-peTO пiльгoвi yмoви для пpaцeвлaштyвaння iнoзeмниx IT-пpoфecioнaлiв (iнoзeмцi a6o ocoби бeз гpoмaдянcтвa, якi oбiймaють пocaди, пoв'язaнi з poзpoбкoю тa впpoвaд-жeнням peзyльтaтiв кoмп'ютepнoгo ^o-гpaмyвaння (oпepaцiйнoï cиcтeми, томп'ю-тepниx пpoгpaм тa ïx кoмпoнeнтiв, вeб-caйтiв, oнлaйн-cepвiciв) i кpиптoгpaфiчниx зacoбiв зaxиcтy iнфopмaцiï в юpидичниx ocoбax, якi пpoвaдять дiяльнicть iз томп'ю-тepнoгo пpoгpaмyвaння як ocнoвний вид eкoнoмiчнoï дiяльнocтi зa Haцioнaльним клacифiкaтopoм видiв eкoнoмiчнoï дiяльнo-cтi) [39]. Iнoзeмнi IT-пpoфecioнaли були видiлeнi в oкpeмy ^упу - «ocoбливa кaтe-гopiя iнoзeмцiв тa oci6 бeз гpoмaдянcтвa, яю пpeтeндyють нa пpaцeвлaштyвaння в Укpaïнi», для якoï poзмip мiнiмaльнoï зapo-бiтнoï плaти нe peгyлюeтьcя в зaкoнoдaв-чoмy пopядкy, a вcтaнoвлюeтьcя нa poзcyд poбoтoдaвця. Для пopiвняння: для iншиx гpyп iнoзeмниx пpaцiвникiв мiнiмaльнa зapoбiтнa плaтa peгyлюeтьcя дepжaвoю вiд 5 дo 10 мiнiмaльниx зapoбiтниx плaт зaлeж-нo вщ cфepи зaйнятocтi. Дoзвiл нa зacтocy-вaння пpaцi iнoзeмниx IT-пpoфecioнaлiв видaeтьcя нa пepioд дiï тpyдoвoгo дoгoвopy (кoнтpaктy), aлe нe бiльш шж нa тpи poки (для бiльшocтi iншиx гpyп - дo poRy). Дep-жaвнa пiдтpимкa IT-гaлyзi cпpямoвaнa нa знижeння дeфiцитy IT-фaxiвцiв зaвдяки зaлyчeнню iнoзeмниx пpoфecioнaлiв чepeз cпpoщeння пpoцeдyp oтpимaння дoзвoлy нa po6oiy тa cтвopeння yмoв для визнaчeння oплaти пpaцi нa дoгoвipниx yмoвax. ^aue-влaштoвyвaти iнoзeмниx пpaцiвникiв мo-жуть як юpидичнi ocoби, тaк i фiзичнi oco-би-пiдпpиeмцi.
Cьoгoднi вiдбyвaeтьcя cтpiмкий poз-витoк гaлyзi, якa вiдpiзняeтьcя виcoкoю пpaцeмicткicтю, гнучкими фopмaми зaйня-тocтi, мoжливocтями вiддaлeнoгo cпocoбy
poбoти, виcoким вiдcoткoм фaxiвцiв, якi cпiвпpaцюють iз зapyбiжними томтатями тa oфopмлeнi як фiзичнi ocoби-пiдпpиeмцi, пpaцюють зa единим тpyдoвим зaкoнoдaв-cтвoм кpaïни, якe нa cьoгoднi нe вpaxoвye зpocтaючi тpaнcфopмaцiйнi npo^№ y cфe-pi coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин. Зaxиcт з бoкy пpoфeciйниx i кoлeктивниx
дoгoвopiв вiдчyвaли y 2018 p. 65,2 тис чoл., a6o 54,5% дo oблiкoвoï ^b^cri штaтниx пpaцiвникiв y cфepi «Iнфopмaцiï тa кoмyнiкaцiï» (зa дaними oфiцiйнoгo ca^ ту cтaтиcтики http://www.ukrstat.gov.ua/) ^o™ 67,4 тиc. чoл. y 2017 p. тa 87,4 тиc. чoл. y 2014 p. Kiлькicть зapeecтpoвaниx кoлeктивниx дoгoвopiв щopiчнo знижуеть-cя як y цiлoмy в Укpaïнi, тaк i в oкpeмиx гaлyзяx. У 2018 p. 541 кoлeктивний дoгoвip був зapeecтpoвaний y cфepi «Iнфopмaцiï тa кoмyнiкaцiï» пpoти 611 oд. y 2017 p. тa 690 y 2014 p.
Cиcтeмa coцiaльнo-тpyдoвиx вщш-cин мae дiяти згiднo з пpинципaми co^a-льшго дiaлoгy, a кoлeктивнo-дoгoвipнe peгyлювaння - в^тушти дieвим iнcтpyмe-нтoм зaxиcтy тpyдoвиx пpaв й iнтepeciв як poбoтoдaвцiв, тaк i нaймaниx пpaцiвникiв. Koлeктивнi дoгoвopи тa yгoди зaxищaють iнтepecи вcix cтopiн coцiaльнo-тpyдoвиx в^тошн. Iнтepecи пpaцiвникiв y кoлeктив-нo-дoгoвipниx вiднocинax нa вcix piвняx пpeдcтaвляють пpoфcпiлки тa ïx oб'eднaн-ня. Hecпpoмoжнicть пpoфcпiлкoвиx oprarn-зaцiй вистутти piвнoцiнним пapтнepoм y дoгoвipнoмy ^o^ci, фopмaльнicть ïx дiя-льнocтi, знижeння кiлькocтi члeнiв пpoф-cпiлкoвoгo pyxy в Укpaïнi, змeншeння дo-вipи пpaцiвникiв дo пpoфcпiлoк як пpeд-cтaвникa ïx iнтepeciв, пoявa «oнлaйн-aнaлo-гiв» - oнлaйн-cпiльнoт, гpyп, якi
мoжyть нaдaвaти iнoдi бшьшу дoпoмoгy тa пiдтpимкy, нiж пpoфcпiлкoвi opгaнiзaцiï, нeфopмaльнi вiднocини нaймy, ocлaблю-ють пoзицiю нaймaниx пpaцiвникiв тa зни-жують мoжливocтi зaxиcтy тpyдoвиx вщш-cин y coцiaльнoмy дiaлoзi. Oнлaйн-cпiльнo-ти, гpyпи, oб'eднaння пpoфecioнaлiв е фo-pмoю ïx caмoopгaнiзaцiï, взaeмoдoпoмoги, oбгoвopeння тa виpiшeння пpoфeciйниx
проблемних питань, але в трудовому зако-нодавствi Украши вони не розглядаються як один з учасниюв соцiально-трудових вщносин.
Як зазначено вище, 78% фахiвцiв в IТ-сферi оформленi як ФОП, для яких дуже важливим е податкове регулювання 'х дiя-льносп, оскiльки розмiр податкiв впливае на прибуток, який вони отримують у результат свое дiяльностi. Бiльшiсть iз них оформлеш платниками единого податку 3 групи, яка дозволяе ведення зовшшньо-економiчноï дiяльностi. Вiдповiдно до Пщ-роздiлу 2 роздiлу XX п. 26-1 Податкового кодексу Украши з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р. звшьняються вщ оподатку-вання податком на додану вартiсть операцiï з постачання програмноï продукцiï, а також операцп з програмною продукцiею. До програмноï продукцiï належать:
результат комп'ютерного програму-вання у виглядi операцiйноï системи, системно', прикладноï, розважальноï та/або навчальноï комп'ютерно' програми ('х компонентiв), а також у виглядi штернет-сайтiв та/або онлайн-сервiсiв i доступу до них;
примiрники (копи, екземпляри) комп'ютерних програм, 'х частин, компо-нентiв у матерiальнiй та/або електроннiй формi, у тому чи^ у формi коду (кодiв) та/або посилань для завантаження комп'ю-терно' програми та/або 'х частин, компоне-нтiв у формi коду (кодiв) для активацп комп'ютерно' програми чи в шшш формi;
будь-яю змiни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функщона-лу комп'ютерних програм, права на отри-мання таких оновлень, змш, додаткiв, до-повнень протягом певного перюду часу;
криптографiчнi засоби захисту шфор-маци [40].
З 2018 р. у зв'язку з набуттям чиннос-т Законом Украши № 2245-VIII «Про вне-сення змiн до Податкового кодексу Укра'-ни та деяких законодавчих акпв Украши щодо забезпечення збалансованост бю-джетних надходжень у 2018 рощ» був до-повнений перелш IT-продукци та операцiй,
якi до 01.01.2023 р. звшьняються вщ опо-даткування ПДВ:
винагорода за використання комп'ю-терно' програми, якщо умови використання обмежеш функцiональним призначен-ням тако' програми та и вiдтворення обме-жене кiлькiстю копш, необxiдниx для такого використання (використання «кшцевим споживачем»);
за придбання примiрникiв (копiй) об'ектiв iнтелектуальноï власностi, у тому чи^ в електроннiй форм^ для використання за сво'м функцiональним призначен-ням для кшцевого споживання або перепродажу такого примiрника (копи);
за придбання речей (у тому чи^ носив iнформацiï), у яких втiленi або на яких мштяться об'екти права штелектуально! власностi, визначенi в абзащ першому цьо-го пiдпункту, у користування, володiння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об'екти права ш-телектуально' власностi, якщо умови пере-дачi прав на об'ект права штелектуально' власностi надають право особi, яка отримуе таю права, продати або здшснити вщчу-ження в шший спосiб права штелектуаль-но' власност або оприлюднити (розголо-сити) секретш креслення, моделi, формули, процеси, права штелектуально' власностi на iнформацiю щодо промислового, комер-цiйного або наукового досвщу (ноу-хау), крiм випадкiв, коли таке оприлюднення (розголошення) е обов'язковим згщно iз законодавством Укра'ни;
за передачу права на розповсюджен-ня примiрникiв програмно' продукци без права на 'х вiдтворення або якщо 'х вщтво-рення обмежене використанням кiнцевим споживачем [41].
ЦЦВ-пшьги для платникiв податку 3 групи е суттевою державною пщтримкою, але тимчасовою.
Для захисту трудових прав виконав-щв робiт в IТ-галузi спiвпраця iз замовни-ком мае бути оформлена документом, у якому обов'язковими елементами е визна-чення прав штелектуально' власностi на створенi продукти, санкцiй за порушення
- Економта npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
умов контракту, умов конфщенцшностг Виконаш роботи та надаш послуги мають бути оформлеш актами виконаних робiт та наданих послуг для пiдтвердження факту !х здiйснення.
У системi сощально-трудових вщно-син питання вiдносин з приводу найму пращвниюв е одним з основних. Традицш-нi трудовi вiдносини оформлюються контрактом або трудовим договором, необхщ-ним етапом цього процесу е пiдписання паперових документiв всiма сторонами (з використанням чи без використання штер-нету та пошти).
Проте в умовах дистанцшно! роботи та поширення електронно! документацп у трудовому законодавствi Укра!ни мае бути офiцiйно визнаний трудовий договiр в еле-ктронному виглядь Наприклад, iз використанням електронного пщпису або визнання обмiну електронними документами - укла-дання трудового договору. Окремого уточ-нення в законодавствi потребуе визначення сощально! захищеност дистанцiйного пра-цiвника при укладанш цивiльно-правового договору.
Мiжнародна органiзацiя працi пропо-нуе необхiднi правовi iнструменти та пщ-ходи до регулювання тако! працi в Кон-венци «Про надомну працю» № 177 вщ 20.06.1996 р. i Конвенци «Про гщну працю домашнiх працiвникiв (фрилансерiв)» № 189 вiд 16.06.2011 р., але вони досi Укра!ною не ратифковаш.
Зазначенi Конвенцп поширюють дш всiх трудових стандартiв i сощальних га-рантiй, якi дiють у держав^ на надомних працiвникiв (фрилансерiв): захист вiд дис-кримшаци в галузi працi, безпеки та ппени працi, оплати працi, соцiального забезпе-чення, материнства, доступу до професш-но! пiдготовки, перепiдготовки; визнача-ються мiнiмальний вiк допуску до пращ, права надомниюв на створення оргашзацш або вступ до органiзацiй та ш
Виходячи з вищезазначених рекомен-дацiй та пропозицiй, Плани заходiв щодо реалiзацil Концепци розвитку цифрово! економiки та суспiльства Украши на 2019-
2020 та 2021-2030 роки мають бути допов-неш такими заходами:
реалiзацiя Нацiонального плану ши-рокосмугового доступу до штернету на перiод 2019-2020 рр.;
розробка та затвердження перелiку цифрових професш на основi вимог ринку пращ й оновлення державного класифка-тора професш;
розробка Програми державно! пщ-тримки переходу бiзнесу та пщприемницт-ва до Iндустрi! 4.0 за рахунок податкових i фiнансових шструменив, державно! пщ-тримки iнновацiйних пщприемств та венчурного капiталу;
мошторинг потреб ринку працi у фа-хiвцях 1Т-сфери та збiльшення державного замовлення щодо професш у ГГ-сферц
вщкриття нових освiтнiх програм у закладах вищо! освiти з пщготовки за но-вими професiями 1Т-сфери, у тому числi «стюард даних»;
розробка осв^шх програм пiдготовки та перепiдготовки шженерних кадрiв вщ-повiдно до потреб цифровiзацi! економiки як за державним замовленням, так i на контрактуй основi;
проведення грантових конкурав, спрямованих на розвиток неформально! освiти молодi та лiтнiх людей «цифровим навичкам»;
розробка та реалiзацiя Програми державно! пщтримки забезпечення закладiв освiти (середньо!, вищо!) необхiдним обла-днанням i технiкою для використання «цифрових» технологш та 1КТ у процес управлiння та навчання;
розробка системи заходiв щодо пщ-тримки та сприяння вiдкриттю в закладах осв^и класiв, груп, курсiв з предмеив при-родничо-математичного циклу i технiчно! творчостi, створення дослiдних STEM-центрiв / лабораторiй;
ратифiкацiя Укра!ною Конвенцi! МОП «Про надомну працю» № 177 i Конвенци МОП «Про гiдну працю домашшх працiвникiв (фрилансерiв)» № 189;
контроль за дотриманням норм трудового законодавства в онлайн-середовищi (на цифрових платформах);
розробка системи заxодiв сприяння легалiзацiï трудових вщносин в онлайн-середовищi;
внесення змш до трудового законодавства, пов'язаних iз регулюванням трудових вщносин в умовах цифровiзацiï.
Висновки. Щорiчно попит на 1Т-фаxiвцiв зростае у всьому свт, збшьшу-ючи юнуючий дефiцит трудових ресурсiв 1Т-галуз1 Укра'на готуе висококвалiфiко-ванi кадри, яю високо цiнуються як на внутршньому, так i зовнiшньому ринках пращ. Вщплив найкращих фаxiвцiв галузi за кордон призупинився i нам^илася тен-денцiя 'х повернення в Укра'ну для роботи як у втизняних, так i в зарубiжниx ком-панiяx. Прозора система трудових вщносин, проникнення стандарив сощального захисту в онлайн-середовище, гiдна оплата пращ в IТ-сферi дозволять створити конку-рентоспроможнi умови працi й утримати в Укра'ш найдорожчу та найбшьш дефщит-ну робочу силу.
Пропозищя на ринку працi в IТ-сферi збiльшуеться шляхом пiдготовки молодих професiоналiв, перепiдготовки фаxiвцiв сумiжниx професш та залучення iноземниx IТ-професiоналiв. Ш^чно кiлькiсть ви-пускникiв IТ-спецiальностей зростае, а система осв^и швидко реагуе на потреби ринку працi та пропонуе новi спецiалiзацiï в ушверситетах й освiтнi 1Т-курси, проте кадровий «голод» в 1Т-професюналах не зменшуеться. Iноземнi IТ-професiонали не мають визначального впливу на ринок працi в Укра'ш, оскiльки на глобальному ринку пращ оплата пращ в украшськш 1Т-галузi е неконкурентоспроможною. Державна пщтримка галузi в цьому напрямi надаеться шляхом встановлення пшьгових умов для працевлаштування iноземниx 1Т-професiоналiв. Вирiшення проблеми деф> циту кадрiв потребуе системних заxодiв, починаючи з активно' державно' пщтрим-ки у створенш необxiдноï матерiально-техшчно' бази, iнфраструктури широко-
смугового доступу до штернету, розробщ та реалiзацiï нацiональниx програм з пщго-товки STEM-педагопв, iнтеграцiï STEM-освiти в нащональну систему освiти та реалiзацiï проектiв «STEM: Професп май-бутнього» на всiй територп Укра'ни.
В IT-фрилана Укра'на вийшла на пе-ршi позиц^' у свiтi. Для IТ-професiоналiв, якi оформленi як ФОП, держава пропонуе тимчасовi податковi пшьги. Представники неформального ринку працi, яких за рiзни-ми оцiнками вщ половини до чвертi в галу-зi, перебувають за межами сощального захисту та державно' пщтримки. Для зни-ження дискримiнацiйниx явищ i сощальних загроз у роботi IТ-фрилансерiв пропону-еться використання мiжнародного досвiду регулювання трудових вiдносин шляхом ратифжацп Конвенцiй МОП «Про надомну працю» та «Про гiдну працю домашшх працiвникiв (фрилансерiв)».
Трансформацiя трудових вщносин в IТ-сферi пов'язана з особливостями у про-цесi найму, визначення бази оплати пращ, умов та режиму пращ, виршення трудових конфлжлв. Змши за всiма напрямами трудових вщносин потребують законодавчого визнання та визначення гарантш сощаль-ного захисту працюючих в умовах цифро-вiзацiï економiки та «цифрово' трудово' реальности».
Подальшi дослiдження в цьому на-прямi будуть присвяченi вивченню позитивного i негативного впливу процесу ци-фровiзацiï економiки та суспшьства на на-цiональний i зовшшнш ринки працi.
Л1тература
1. Компаниец В. В. Развитие и будущее экономики на основе цифровых технологий: критическое осмысление. В1сник економжи транспорту i промисловост1. 2018. № 61. С. 36-46. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Vetp_2018_61_6 (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
2. Компаниец В. В. Капитализм и посткапиталистическое будущее: социально-экономическая и нравственная оценка. Сборник материалов Первого Международ-
- Економта промuсловостi ^^ Economy of Industry
ного Конгресса православных ученых: Евангельские ценности и будущее православного мира: православие и наука (23-28 октября 2017 г., Белград, Сербия). Воронеж: Истоки, 2017. С. 147-151.
3. Колот А. М. Сощально-трудова сфера в координатах ново! економки: роз-ширення можливостей та новi загрози. Со-щально-трудова сфера в умовах станов-лення новог економжи: глобальт виклики та домтанти розвитку: зб. тез доп. учас-ниюв круглого столу, 15 трав. 2018 р. М-во осв^и i науки Укра!ни, ДВНЗ «Ки!в. нац. екон. ун-т iM. Вадима Гетьмана» [та in]. Ки!в : КНЕУ, 2018. C. 7-15.
4. Вишневський В. П., Bie^ra О. В., Гаркушенко О. М., Князев С. I., Лях О. В., Чекша В. Д., Череватський Д. Ю. Смарт-промисловшть в епоху цифрово! економiки: перспективи, напрями i механiзми розвитку: монографiя; В. П. Вишневський (заг. ред.). Кшв: НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi, 2018. 192 с.
5. Коляденко С. В. Цифрова економ> ка: передумови та етапи становлення в Укра!ш та свiтi. Економжа. Фтанси. Менеджмент: актуальн питання науки i практики. 2016. № 6. С. 105-112.
6. Карчева Г. Т. Цифрова економка та И вплив на розвиток нащонально! та мiжна-родно! економки. URL: https://fp.cibs.ubs. edu.ua/files/1703/17kgttme.pdf (Дата звер-нення: 12.03.2019 р.).
7. Фiщук В. Цифрова економiка - це реально. URL: http://biz.nv.ua/ukr// (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
8. Веретюк C. М., Пшнський В. В. Визначення прюритетних напрямкiв розвитку цифрово! економжи в Укра!ш. Нау-ковi записки Украгнського науково-до^д-ного тституту зв'язку. 2016. № 2. С. 5158.
9. Гаркушенко О. Н. Информационно-коммуникационные технологи в эпоху становления смарт-промышленности: проблемы определения и условия развития. Экономика промышленности. 2018.
№ 2(82). С. 50-75. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2018.02.050
10. Турлакова С. С. Информационно-коммуникационные технологии развития "умных" производств. Экономика промышленности. 2019. № 1(85). С. 101-123. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.101
11. Mesenbourg T. L. Measuring the Digital Economy / US Bureau of the Census, Suitland, MD. 2001. Retrieved from https://www.census.gov/ content/dam/Census/ library/workingpapers/2001/econ/umdigital.pdf
12. Tapscott D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. McGraw-Hill, 1995. 342 p.
13. Taking leadership in a digital economy / Telstra corporation limited, Deloitte digital. November 2012. Retrieved from deloittedigital.com.au/telstra.com.
14. Salguero J., Batista M., Fernân-dez Vidal S. R. Accelerating the Adoption of Industry 4.0 Supporting Technologies in Manufacturing Engineering Courses. Materials Science Forum. 2017. 903. P. 100-111. doi:https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/ MSF.903.100
15. Цифрова адженда Украши - 2020 (Цифровий порядок денний - 2020). Кон-цептуальш засади (верая 1.0). Першочер-говi сфери, шщативи, проекти цифровiза-ци Украши до 2020 року. HITECH office. грудень 2016. 90 с. URL: https://ucci.org.ua/ uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
16. Закон Украши «Про Нацюнальну програму шформатизаци» вщ 04.02.1998 р. № 74/98-ВР. BidoMoemi Верховноï Ради Украши. 1998. № 27-28. Ст. 181 ^i змшами i доповн.). URL: https://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80 (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
17. Концепщя розвитку цифрово! економжи та суспшьства Укра!ни на 20182020 роки. КМУ вiд 17.01.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
18. Зовшшня торгiвля Украши по-слугами у 2018 рощ. Експрес-випуск. Дер-
жавна служба статистики Украти. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ express/expr2019/0 2/15.pdf (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
19. Зайнятiсть через цифровi плат-форми в Укра!ш. Проблеми та стратегiчнi перспективи. М1жнародна оргашзащя пращ, 2018 р. URL: www.kiis.com.ua/mate rials/pr/15082018_ILO_report/wcms_ukr.pdf (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
20. Угшва С. Змшили IT-орiентацiю. Програмiсти, що ви!хали за кордон, стали повертатися до Украши. Новое время. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/zminili-it-orijentatsiju-vijikhali-za-kordon-prohramis ti-stali-povertatisja-v-ukrajinu-2515650.html (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
21. Доклад Римского клуба 2018, Глава 1.11: Подрывные технологии и цифровая революция. HABR. URL: https: //habr.com/ru/ company/philtech/blog/ 425401/ (Дата звернення: 8.10.2018 р.).
22. Топ-50 ГГ-компанш Украши, ti-чень 2019: зростання на 18% за рж i подо-лання вiдмiтки «6 000 спещашспв». DOU. URL: https://dou.ua/lenta/articles/top-50-jan-2019/? from=doufp (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
23. Ринок працi 2018: рекордш тем-пи росту i 160 тисяч спещашспв. DOU. URL: https://dou.ua/lenta/articles/jobs-and-trends-2018/?from=doufp (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
24. Графж дня: кiлькiсть програмю-тiв в Укра!ш зростае. URL: https://business views.com.ua/ru/business/id/grafik-dnja-kilkist-programistiv-v-ukrajini-zrostaje-1911/ (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
25. Полiщук О. Вступна кампашя-2018: агов, майбутнi iнженери, вiдгукнiться! Укртформ. URL: https://www.ukrinform.ua/ rubric-society/2526414-vstupna-kampania20 18-agov-maj butni -inzeneri - vi dguknitsa.html (Дата звернення: 29.08.2018 р.).
26. Донченко В. Огляд IT-ринку пращ: Львiв. DOU.ua. URL: https://dou.ua/ lenta/articles/it-market-lviv/ (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
27. Вища ocBiTa в Укра!ш у 2017 рощ. Статистичний 36ipHrn. Державна служба статистики Украти. Ки!в, 2018. 298 с.
28. Основш показники дiяльностi вищих навчальних зaклaдiв Украши на початок 2016/2017 навчального року. Статистичний бюлетень. Державна служба статистики Украти. Ки!в, 2017. 208 с.
29. Веселовський С. Питання ФОШв закрите, працюемо над законом для креа-тивних iндустрiй. Про зустрiч президента й прем'ера з IT. URL: https://dou.ua/lenta/ columns/fop-future (Дата звернення: 10.03.2019 р.).
30. Миронов П. Скшьки ГТ-спещаль стiв в Укра!ш: пiдрaхунок за даними Мш'юсту. URL: https://dou.ua/lenta/articles/ how-many-devs-in-ukraine/ (Дата звернення: 12.03.19 р.).
31. Гппол^ова Г. ГТ-спещалшти про-ти пiдвищення податку для ФОШв. Резуль-тати опитування. URL: https://dou.ua/lenta/ articles/it-fop-and-new-taxes/?from=also (Дата звернення: 13.03.19 р.).
32. Про розгляд проекту Постанови Верховно! Ради Украши «Про Основш на-прями бюджетно! полiтики на 2019-2021 роки». Ршення вiд 22 травня 2018 року № 282. URL: http://document.ua/pro-rozgljad-proektu-postanovi-verhovnoyi-radi-ukrayini-pro--doc346399.html (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
33. Про затвердження Положення про Нащональну осв^ню електронну платформу. Наказ вщ 22.05.2018 № 523. URL: https://xn--80aagahqwyibe8an.com/mon-ukra jini/nakaz-vid-22052018-523-pro-zatverdjen nya-359154.html. (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
34. Шлапак А. Майбутне укра!нсько! молодi. STEM-освiтa. Хвиля. URL: https://hvylya.net/analytics/society/maybutnye -ukrayinskoyi-molodi-stem-osvita.html (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
35. Рынок IT-образования: курсы и учебные центры подготовили свыше 35 тыс. студентов в 2016 году. DOU. URL:
- Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry
https://dou.ua/lenta/articles/it-schools-rankings-2016/ (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
36. Портрет ГГ-спещалкта - 2018. 1н-фографка. DOU. URL: https://dou.ua/lenta/ articles/portrait-2018/ (Дата звернення: 11.03.2019 р.).
37. Страну покидают опытные специалисты: результаты релокейт-опроса. DOU. URL: https://dou.ua/lenta/articles/relocation-2017/ (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
38. Трудовая миграция в Украину: кто к нам едет и зачем стране мигранты. URL: https://www.segodnya.ua/economics/enews/tru dovaya-migraciya-v-ukrainu-kto-k-nam-edet-i-zachem-strane-migranty-1217634.html. (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
39. Закон Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо усунення бар'ер1в для залучення шоземних швестицш» вщ 23.05.2017 р. № 2058-VIII. BidoMOcmi Верховног Ради Украши. 2017. № 30. Ст. 323. URL: https://status-legser vice.com.ua/law/zakon-ukrainy-ob-ustranenii-barerov-dlya-privlecheniya-investitsiy.html (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
40. Податковий кодекс Украши вщ 02.12.2010 р. № 2755-VI. BidoMOcmi Вер-ховног Ради Украши. 2011. № 13-14, 15-16, 17. Ст. 112 (з1 змшами i доповн.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (Дата звернення: 12.03.2019 р.).
41. Закон Украши «Про внесення змш до Податкового кодексу Украши та деяких законодавчих акпв Украши щодо забезпе-чення збалансованосп бюджетних надхо-джень у 2018 рощ» вщ 07.12.17 р. № 2245-УШ. Biдoмocmi Верховног Ради Украши. 2018. № 8. Ст. 46. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/ show/2245-19. (Дата звернення 12.03.2019 р.).
References
1. Kompaniecz, У. У. (2018). Development and future of the economy on the basis of digital technologies: critical thinking. Visnyk ekonomiky transportu i promyslo-vosti, 61, рр. 36-46. Retrieved from
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2018_61_6 [in Russian].
2. Kompaniecz, V. V. (2017). Capita lism and post-capitalist future: socio-economic and moral assessment. Sbornik materialov Pervogo Mezhdunarodnogo Kongressa pravoslavnyh uchenyh: Evangel'skie cennosti i budushchee pravoslavnogo mira: pravoslavie i nauka. Voronezh: Istoki [in Russian].
3. Kolot, A.M. (2018). The social and labor sphere in the coordinates of the new economy: the expansion of opportunities and new threats. Sotsialno-trudova sfera v umovakh stanovlennia novoi ekonomiky: hlobalni vyklyky ta dominanty rozvytku: zbirnyk tez dopovidey uchasnykiv kruhloho stolu. Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman. In A.M. Kolot (Ed.). Kyiv: KNEU [in Ukrainian].
4. Vishnevsky, V. P., Viietska, O. V., Garkushenko, O. M., Kniaziev, S. I., Liakh, O. V., Chekina, V. D., & Cherevatskyi D. Yu. (2018). Smart industry in the era of digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. V. P. Vishnevsky (Ed.). Kiev: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics [in Ukrainian].
5. Koliadenko, S. V. (2016). Digital economy: preconditions and stages of formation in Ukraine and in the world. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky, 6, pp. 105-112. [in Ukrainian].
6. Karcheva, H. T. The digital economy and its impact on the development of national and international economics. Retrieved from https://fp.cibs.ubs.edu.ua/files/1703/17kgttme.pdf [in Ukrainian].
7. Fishchuk, V. The digital economy is real. Retrieved from http://biz.nv.ua/ukr// [in Ukrainian].
8. Veretiuk, C. M., & Pilinskyi, V. V. (2016). Determination of priority directions of the development of the digital economy in Ukraine. Naukovi zapysky Ukrainskoho naukovodoslidnoho instytutu zviazku, 2, pp. 51-58. [in Ukrainian].
9. Garkushenko, O. M. (2018). Information and communication technologies in the era of the smart industry development: problems of definition and conditions of development. Econ. promisl., 2 (82), pp. 5075. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.02.050
10. Turlakova, S. S. (2019). Information and communication technologies for the development of "smart" industries. Econ. promisl., 1(85), pp. 101-123. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.01.101 [in Russian].
11. Mesenbourg, T. L. (2001) Measuring the Digital Economy / US Bureau of the Census, Suitland, MD. Retrieved from https://www. census.gov/ content/dam/Census/ library/workingpapers/2001/econ/umdigital.pdf
12. Tapscott, D. (1995).The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. McGraw-Hill, 342.
13. Taking leadership in a digital economy. Telstra corporation limited, Deloitte digital. November 2012. Retrieved from deloittedigital.com.au / telstra.com.
14. Salguero, J., Batista, M., & Fernández-Vidal, S. R. (2017). Accelerating the Adoption of Industry 4.0 Supporting Technologies in Manufacturing Engineering Courses. Materials Science Forum, 903, pp. 100-111. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific. net/MSF. 903.100
15. The Digital Advent of Ukraine 2020 ("Digital Agenda" - 2020). Conceptual basis (version 1.0). Priority areas, initiatives, projects of "digitalization" of Ukraine by 2020 (2016). HITECH office. Retrieved from https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c39 22.pdf [in Ukrainian].
16. The Verkhovna Rada of Ukraine (1998). The Law of Ukraine On the National Informatization Program № 74/98-VR of 4 February 1998. Vidomosti Verhovnoyi Rady, №. 27-28, art. 181. Retrieved from https://zakon2.rada.gov.ua/l aws/show/74/98-%D0%B2%D1%80. [in Ukrainian].
17. Cabinet of Ministers of Ukraine (2018). The Concept of the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine
for 2018-2020 of 17 January 2018. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 [in Ukrainian].
18. Derzhavna sluzhba statystyky Uk-rainy (2019). Ukraine's foreign trade in services in 2018. Ekspres-vypusk. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ express/expr 2019/02/15.pdf [in Ukrainian].
19. Employment through digital platforms in Ukraine. Problems and Strategic Perspectives (2018). International Labor Organization. Retrieved from https://www.kiis.com. ua/materials/pr/15082018_IL0_report/wcms_ ukr.pdf [in Ukrainian].
20. Uhniva, S. Changed the IT orientation. Programmers who went abroad began to return to Ukraine. Novoe vremia. Retrieved from https: //nv.ua/ukr/ukraine/events/zminili -it-orijentatsiju-vijikhali-za-kordon-prohramisti-stali-povertatisja-v-ukrajinu-2515650.html [in Ukrainian].
21. Report of the Rome Club 2018, Chapter 1.11: Subversion Technologies and the Digital Revolution. (2018). HABR. Retrieved from https://habr.com/ru/company/ philtech/blog/ 425401/ [in Russian].
22. Top 50 IT companies of Ukraine, January 2019: an increase of 18% per year and overcoming the mark of "6,000 specialists". (2019). DOU. Retrieved from https://dou.ua/ lenta/articles/top-50-j an-2019/?from=doufp [in Ukrainian].
23. Labor market 2018: record growth rate and 160 thousand specialists (2018). DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/ articles/jobs-and-trends-2018/?from=doufp [in Ukrainian].
24. Schedule of day: number of programmers in Ukraine is growing. Retrieved from https://businessviews.com.ua/ru/business/ id/grafik-dnja-kilkist-programistiv-v-ukrajini-zrostaj e-1911/. [in Ukrainian].
25. Polishchuk, O. (2018). Introductory campaign-2018: hey, future engineers, take a look! Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-society/252 6414-vstupna-kampania2018-agov-majbutni-inzeneri-vidguknitsa.html [in Ukrainian].
- EmHOMim npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry
26. Donchenko, V. Review of the IT-labor market: Lviv. DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/it-market-lviv/ [in Ukrainian].
27. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2018). Higher education in Ukraine in 2017. Statistical Collection. Kyiv [in Ukrainian].
28. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2017). Basic indicators of activity of higher educational institutions of Ukraine at the beginning of 2016/17 academic year. Statistical bulletin. Kyiv [in Ukrainian].
29. Veselovskyi, S. The issue of FOPs is closed, we work on the law for creative industries. About meeting of the president and prime minister of IT. DOU. Retrieved from https:// dou.ua/lenta/ columns/fop-future [in Ukrainian].
30. Myronov, P. (2018). How many IT specialists in Ukraine: counting according to the Ministry of Justice. DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine/ [in Ukrainian].
31. Ippolitova, I. (2018). IT specialists against the increase of tax for FOPs. Survey Results. DOU. Retrieved from https:// dou.ua/lenta/ articles/it-fop-and-new-taxes/?from=also [in Ukrainian].
32. National commission which ensures state regulation in the field of communication and informatics (2018). About the consideration of the draft Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine "On Main Directions of Budget Policy for 2019-2021 № 282 of 22 May 2018. Retrieved from http://document.ua/pro-rozgljad-proektu-postanovi-verhovnoyi-radi-ukrayini-pro--doc346399.html [in Ukrainian].
33. Ministry of education and science of Ukraine (2018). On Approval of the Provision on the National Educational Electronic Platform № 523 of 22 May 2018. Retrieved from https://xn--80aagahqwyibe 8an.com/mon-ukrajini/nakaz-vid-22052018-523 -pro-zatverdj ennya-359154.html. [in Ukrainian].
34. Shlapak, A. (2018). The Future of Ukrainian Youth. STEM education. Khvylia.
Retrieved from https://hvylya.net/analytics/ society/maybutnye-ukrayinskoyi-molodi-stem-osvita.html [in Ukrainian].
35. IT education market: courses and training centers prepared over 35 thousand students in 2016. DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/it-schools-rankings-2016/. [in Russian].
36. Portrait of an IT specialist - 2018. Intergrating. DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/portrait-2018/ [in Ukrainian].
37. Experienced experts leave the country: relocate survey results. DOU. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/ relocation-2017/[in Russian].
38. Labor migration to Ukraine: who comes to us and why does the country have migrants. Segodnya. Retrieved from https://www.segodnya.ua/economics/enews/tr udovaya-migraciya-v-ukrainu-kto-k-nam-edet-i-zachem-strane-migranty-1217634.html. [in Russian].
39. The Verkhovna Rada of Ukraine
(2017). The Law of Ukraine On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning Elimination of Barriers to Attraction of Foreign Investments № 2058-VIII of 23 May 2017. Vidomosti Verhovnoyi Rady, № 30, art. 323. Retrieved from https://status-legservice.com.ua/law/zakon-ukrainy-ob-ustranenii-barerov-dlya-privlecheniya-investitsiy.html [in Ukrainian].
40. The Verkhovna Rada of Ukraine (2011). Tax Code of Ukraine № 2755-VI of 02 December 2010. Vidomosti Verhovnoyi Rady, 13-14, 15-16, 17, art.112. [in Ukrainian].
41. The Verkhovna Rada of Ukraine
(2018). The Law of Ukraine On Amendments to the Tax Code of Ukraine and certain legislative acts of Ukraine on ensuring the balance of budget revenues in 2018 № 2245-VIII of 07 December 2017. Vidomosti Ver-hovnoyi Rady, №. 8, art. 46. Retrieved from https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-19. [in Ukrainian].
Елена Алексеевна Хандий,
канд. экон. наук, доцент Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Марии Капнист, 2 е-mail: alkhandiy@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-7926-9007
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОДДЕРЖКА ТРАНФОРМАЦИИ ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ В IT-СФЕРЕ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ
Процессы глобализации и цифровизации экономики и общества влияют на изменение производственных, финансовых, логистических, распределительных отношений и существенно трансформируют трудовые отношения. Любые изменения в социально-экономической сфере имеют положительные и отрицательные последствия, создают новые угрозы и возможности, что требует углубленного изучения и разработки мероприятий, направленных на предупреждение проявления признаков негативных прогнозов и ускорение положительных изменений в социально-трудовой сфере.
Внедрение инновационных методов работы в различных отраслях экономики в соответствии с новыми требованиями к качеству и скорости бизнес-процессов на мировых рынках в значительной степени зависит от трудоресурсного обеспечения цифровизации на всех уровнях управления. Количество и качество подготовки специалистов ИТ-сферы, условия труда, соблюдение трудовых прав, наличие государственной поддержки развития и предпринимательской деятельности ИТ-специалистов определяют уровень дефицита и возможности роста предложения профессионалов ИТ-сферы на внутреннем рынке труда. Исследованы последние тенденции рынка труда в ИТ-сфере, особенности предложения и спроса, отдельные вопросы их государственного регулирования. Доказана необходимость усиления государственной поддержки отрасли и защиты трудовых прав на интернет-платформах и предпринимательства в ИТ-сфере.
Подготовка нового поколения рабочей силы, которое отвечает современным и будущим потребностям цифровой экономики, требует быстрого реагирования системы среднего и высшего образования в отношении формирования необходимых компетенций по физике, информатике, химии и биологии. Внедрение в системе образования STEM-подходов и STEM-технологий (S - science, T - technology, Е - engineering, М - mathematics) нуждается в государственной поддержке по созданию материально-технической базы, инфраструктуры широкополосного доступа в интернет и национальных программ по подготовке STEM-специалистов в соответствии с потребностями рынка труда. Разработан перечень мероприятий, рекомендованный к включению в План мероприятий по реализации Концепции развития цифровой экономики и общества Украины на 2019-2020 и 2021-2030 гг.
Ключевые слова: государственная поддержка, рынок труда, трудовые отношения, информационные технологии, цифровизация экономики.
- Економжа прoмиcлoвocmi ^^ Economy of Industry
Olena O. Khandii,
PhD in Economics, Associate Professor The Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
e-mail: alkhandiy@ukr.net https://orcid.org/0000-0002-7926-9007
GOVERNMENT SUPPORT FOR TRANSFORMATION OF LABOR RELATIONS IN IT-SPHERE IN THE DIGITAL ECONOMY
The processes of globalization and the digitization of the economy and society influence the change of production, financial, logistics, distribution relations and significantly transform labor relations. Any changes in the socio-economic sphere have positive and negative consequences, create new threats and opportunities that require in-depth study and development of measures aimed at preventing signs of negative predictions and accelerating positive changes in the social and labor sphere.
The introduction of innovative methods of work in various sectors of the economy in line with the new requirements for the quality and speed of business processes in global markets is to a greatly dependent on the providing of human resources for digitalisation at all levels of management. The number and quality of IT specialists training, working conditions, labor rights compliance, government support for development and entrepreneurial activity of IT specialists determine the level of deficits and opportunities for the growth of the offer of IT professionals in the internal labor market. Recent trends in the IT industry, supply and demand, and some issues of government regulation have been researched. Conclusions on the need to strengthen government support to the industry and protect labor rights on Internet platforms and enterprise in the IT sphere were made.
The preparation of a new generation of workforce that meets the modern and future needs of the digital economy requires a rapid response from the system of secondary and higher education to create the necessary competences in physics, computer science, chemistry and biology. The introduction of STEM-based education and STEM technologies (S-science, T-technology - E-engineering - M-mathematics) requires government support in the creation of material and technical base, broadband Internet infrastructure and national STEM- specialists according to trends in the labor market. The list of measures recommended for inclusion in the Action Plan for the implementation of the Concept for the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2019-2020 and 2021-2030 was developed according to the results of the study.
Key words: government support, labor market, labor relations, information technologies, digitalization of the economy.
JEL: E24, I25, J23, J46
OopMamu цumуeaннн:
XaHgrn O. O. flep^aBHa nigTpuMKa TpaHC^opMa^i TpygoBHx BigHOCHH b IT-c$epi b yMO-Bax цн$pовiзaцil eKOHOMiKH. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. 2019. № 2 (86). C. 126-145. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.126
Khandii, O. O. (2019). Government support for transformation of labor relations in IT-sphere in the digital economy. Econ. promisl., 2 (86). pp. 126-145. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.126
Hadiumna do pedaKn^ii 29.03.2019 p.
