CC BY
30
УДК 336.226.11:331.101.262
http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.051 Вiкторiя Деннпвна Чекша,
канд. екон. наук, с.н.с. e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2118-901X; Олена Анатолй'вна Воргач 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Укра1ни 03057, Украна, м. Кшв, вул. Mapii KanHicT, 2 e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3686-4858
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОД1В Ф1ЗИЧНИХ ОС1Б У КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ СМАРТ-ПРОМИСЛОВОСТ1
Подано стислий аналiз теоретичних i практичних аспектiв державного регулювання оподаткування доходiв фiзичних осiб для стимулювання формування STEM-персоналу в контекстi розвитку смарт-промисловост в Украшг
Визначено, що основним драйвером смарт-промисловост е STEM-персонал, який мае сучасш цифровi навички. З урахуванням стрiмкого розвитку технологiй навички персоналу потребують постiйного оновлення, що приводить до необхщност концепцп навчання впродовж життя. Це передбачае створення стимулiв для персоналу швестувати у власну освiту, одним iз яких може стати податок на доходи фiзичних оаб.
Дослiджено свiтовi теоретичш концепцп прибуткового оподаткування. Визначено, що саме комбшащя бази, ставки i пiльг може послужити iнструментом стимулювання шве-стицiй в освiту.
Проаналiзовано досвiд зарубiжних кра!н iз рiзними податковими системами, що вщ-повщають теоретичним концепцiям прибуткового оподаткування. У результат аналiзу встановлено, що найбшьш дiевим iнструментом ПДФО в зарубiжних крашах е податковi пiльги на осв^. Крiм того, в розвинених крашах значний вплив на стимулювання розвитку 8ТЕМ-персоналу мають державнi програми i державно-приватнi партнерства.
Дослiджено податкову систему Украши та И можливост для стимулювання формування STEM-персоналу. Виявлено, що податкових пiльг на осв^ в кра1ш небагато, дер-жавнi програми не розробленi, а система державно-приватного партнерства недосконала. Формування STEM-персоналу перебувае на початковому законодавчому етат, i поки що вжито заходи щодо його впровадження на рiвнi загально! середньо! освiти.
На основi теоретичних положень i аналiзу зарубiжного досвiду запропоновано реко-мендацп щодо державного регулювання формування i розвитку STEM-персоналу в Укрш'ш. Вони базуються на реформуваннi системи ПДФО при дшчому податку на прибуток i вве-деннi податку на виведений каттал, який скасовуе оподаткування дивщецщв фiзичних осiб. Основними заходами стимулювання STEM-освiти визначено пiльги i преференцп щодо ПДФО на осв^ з додатковим використанням державних програм i налагодження парт-нерських вщносин мiж державою i бiзнесом.
Ключовi слова: податок на доходи фiзичних осiб, ПДФО, податкова система, держав-не регулювання, STEM-персонал, людський каттал, смарт-промисловкть, STEM-освiта, навчання впродовж життя, осв^а дорослих.
!ЕЬ: Н240, 126
Глобальна цифровiзацiя економiки i Особливiстю смарт-промисловостi стають розвиток технологш виводять промисло- пiдприемства, що базуються на кiберфiзич-вiсть багатьох кра1н на новий смарт-рiвень. них виробничих системах. Такi системи
© В. Д. Чешна, О. А. Воргач, 2019
представлеш програмним забезпеченням, iнтегрованим у фiзичнi процеси, та шфор-мацiйно-комунiкацiйними технолопями, якi автономно обмiнюються iнформацieю по всьому ланцюжку створення вартостi продукци [1, с. 24]. Елементи тако! систе-ми, якi здiйснюють збiр, обробку та передачу великих даних, автономно виконують i контролюють ряд завдань i в той же час взаемодшть i3 персоналом шляхом управ-лiння i контролю з його боку [2]. Це потре-буе пiдвищення рiвня розвитку людського капiталу, оскiльки цифровi трансформаци виробництва висувають вимоги не тшьки до кiлькостi, але i до якост персоналу.
Одним i3 напрямiв розвитку людського капiталу для смарт-промисловост е формування STEM-персоналу1, який, по-перше, повинен мати сучасш цифровi на-вички, а по-друге, регулярно !х оновлюва-ти. Наразi система освiти вiдстае вiд змш у характерi працi [1]. Дослщження McKinsey Global Institute, здiйснене у 9 кра!нах свiту, показало, що 40% роботодавцiв вщзнача-ють вщсутшсть у персоналу базових циф-рових навичок, а 60% - недостатню STEM-пiдготовку персоналу [3].
В Укра!ш також мае мiсце дефщит персоналу, компетенцп якого вiдповiдали б сучасним вимогам цифрово! економiки, згщно з аналiтичним звiтом «Якою мае бути пол^ика навчання дорослих в Укра!-ш?». До того ж у кра!ш поки що вщсутня полiтика освiти впродовж життя (lifelong learning) для дорослих, що може дозволити !м в умовах технолопчних змш та глобаль зацп постшно пiдвищувати свою квалiфiка-цiю або перенавчатися та вщповщати вимогам ринку пращ [4, с. 3-7].
Вщповщно до результат дослщ-жень [5, с. 16-21; 6, с. 5] для створення ефективно! системи безперервного навчання велике значення мае ствпраця персоналу, бiзнесу та держави.
З боку персоналу - усвщомлення важ-ливостi осв^и впродовж життя та швести-цш у власну освiту, пiдвищення ква-
лiфiкащl та переквалiфiкащl. Проблемою европейських пiдприeмств е низький рь вень бажаючих безперервно навчатися. Серед працездатного населення вiн стано-вить лише 11% [5, с. 8].
З боку б1знесу - фшансування осв^и, пщвищення квалiфiкащl та переквалiфi-кацп персоналу (европейськi великi пвд-приемства вже зараз 50% сво1х витрат на-правляють на навчання персоналу [5, с. 8]). Крiм того, важливе значення мае участь бiзнесу у програмах, нацiлених на побудо-ву державно-приватного партнерства у сферi формування розвитку STEM-пер-соналу.
З боку держави - рiзноманiтнi дер-жавнi програми, спрямованi на популяри-зацiю освiти впродовж життя, налагоджен-ня партнерських вiдносин iз бiзнесом у сферi формування розвитку STEM-персо-налу, реформування системи осв^и та ме-тодiв професшно1 тдготовки персоналу, а також державне регулювання iнвестицiй в освiту впродовж життя за рахунок упровад-ження податкових пiльг та преференцiй.
Одним iз можливих iнструментiв стимулювання iнвестицiй в осв^у, пщви-щення квалiфiкацil та переквалiфiкацil персоналу може виступати система оподатку-вання доходiв фiзичних осiб (ПДФО)2, а саме комбшащя бази, ставки, пiльг та пре-ференцiй.
У рамках дано! статт передбачаеться дослiдити свiтовi теоретичнi концепцп прибуткового оподаткування, оцiнити вплив вцщв систем ПДФО у кра1нах на стимулювання швестицш в освiту та смарт-промисловють, а також вплив державного регулювання формування STEM-персоналу за допомогою iнструментiв ПДФО зарубiжними кра1нами та Укра1ною.
Стимулювання формування i розвитку STEM-персоналу - порiвняно нова цiатива кра1н свiту з нарощування цифрового людського катталу. Тому поки немае достатньо1 шформаци в лiтературi, де ощ-нювався б досвiд застосування конкретних
1 Скорочення в1д Science, Technology, En- 2 В1дпов1дае прибутковому податку
gineering, Mathematics. (personal income tax) в зарубшнш лтгератур1.
ф 1
- Економжа npoMUCMoeocmi Economy of Industry
шструмент!в i пропонувалися б рекомен-даци щодо його стимулювання. Питання про необхщшсть швидкого вирiшeння ще! проблеми порушуються у звiтaх та анал> тичних доcлiджeннях зaрубiжних оргашза-цш (наприклад, McKinsey Global Institute, European Parliament, Centre for Tax Policy and Administration OECD [1; 3; 7]). Вони звертають увагу на невщповщшсть освГт-шх програм STEM-освт, висувають про-позицп щодо створення cтимулiв для шве-стування приватних оciб i пiдприeмcтв у цифровий людський каттал не тшьки за допомогою державно! тдтримки, але й оподаткування, зокрема податку на доходи ф1зичних оаб.
Залежшсть розвитку виробництва вщ збшьшення швестицш в осв1ту вщзначена ще в 60-х роках у дослщженш T. Schultz [8], де було введено поняття «людський кат-тал». У той же час G. Becker [9] розширив це питання, висунувши концепцш навчання на робочому мкщ1 (On-the-Job Training) i роздшивши оcвiту на формальну2 та нефор-мальну3, визначив вигоди роботодавщв i персоналу для швестування в людський кaпiтaл. Тeорeтичнi обгрунтування концеп-ци людського кaпiтaлу в подальшому послужили основою для вивчення податкових cтимулiв до швестування в осв^. Наприклад, таю економюти, як Дж. Стiглiц [10], H.S. Rosen [11] розглядали вплив ставки i пiльг з податку на доходи фiзичних оciб на повернення iнвecтицiй в оcвiту, розрахову-вали втрати i вигоди приватних оаб i дер-жави.
1з розвитком смарт-промисловост змiнилиcя вимоги до персоналу, зросла
1 Маеться на уваз1 шдвищення квал1ф1кацп у професп.
2 Формальна освгта належить до системи освгти кра!ни, шституцюнал1зована, охоплюе ва р1вш освгти - в1д початкового до вищого, тдля-гае обов'язковш сертиф1кащ! нацюнальними органами освгти.
3 Неформальна освгга е доповненням до формально!, шституцюнал1зована, але сертифжа-щя нацюнальними органами освгти не обов'язко-ва. Являе собою процес безперервного навчання (курси шдвищення квал1ф1кацп, семшари, само-навчання).
потреба в набутт навичок STEM i безпе-рервнiй освт для !х оновлення вiдповiдно до технологiй, що постшно розвиваються. Тому виникла необхiднiсть знайти таю стимули, якi будуть мотивувати персонал постшно навчатися i нададуть !м для цього бiльше можливостей.
Незважаючи на те що в зарубiжнiй лiтературi вiдсутнi публiкацi! про стимулювання саме STEM-освiти, за останнш час можна вiдзначити роботи науковщв, якi дослiджували можливостi стимулювання швестицш у навчання за допомогою прибуткового податку незалежно вщ STEM. Так, D. Krueger та A. Ludwig, до-слiджуючи ефектившсть пiльг при прогре-сивному податку, зазначають, що вiн змен-шуе стимули до навчання [12]. Однак за-стосування при цьому податкових пшьг зменшуе викривлення прогресивного по-датку i мотивуе до прийняття ршення про навчання. А в робот I. Manovskii [13] роз-глядаеться питання стимулювання на робочому мшщ (пiдвищення квалiфiкацi!), при якому порiвнюеться оподаткування доходiв двох працюючих при прогресивнiй i плоскiй ставцi. Автор стверджуе, що плоский податок перешкоджае швестуванню персоналу у власну освiту i впливае на його мобшьшсть у межах професi! та поза нею. На думку S. Dynarski та J. Scott-Clayton [14], податковi пшьги можуть бути хорошим шструментом за умови, якщо вони не будуть складними. Однак позитив-ний ефект вiд них для швестування в осв> ту матиме мюце тiльки при взаемодi! з дь ючою податковою системою кра!ни. S. Bednar та D. Gicheva [15] у результатi аналiзу впливу податкових пшьг на стимули до осв^и працюючого персоналу вста-новили, що бiльша кiлькiсть дорослих го-товi навчатися при !х застосуваннi.
Незважаючи на багатостороннi погляди економштв i неоднозначнiсть думок, ус вони побудованi на застосуванш рiзних iнструментiв податку на доходи фiзичних осiб, якi не повинш створювати перешкод один одному у стимулюванш персоналу до навчання. В умовах розвитку STEM-персоналу актуальною стае побудова тако!
податково! системи, яка сприятиме швес-туванню в ocBiTy разом i3 пщтримкою дер-жави i 6i3Hecy.
Метою статт е аналiз та ощнка державного регулювання оподаткування дохо-дiв фiзичних осiб у кра!нах свiту, включа-ючи Укра!ну, щодо стимулювання швести-цiй в осв^, пiдвищення квалiфiкащ! та переквалiфiкащ! персоналу, а також визна-чення можливих напрямiв використання
ПДФО як одного з шструменив формуван-ня STEM-персоналу для розвитку смарт-промисловостi в Укрш'ш.
Концептуальт положення регулювання розвитку STEM-персоналу для смарт-промисловост1 за рахунок ПДФО
Виходячи з комбшаци бази та ставки, наразi видшяють три основнi теоретичнi концепцй ПДФО, кожна з яких мае як переваги, так i недолжи (табл. 1, 2).
Таблиця 1 - Теоретичш концепцй прибуткового оподаткування (income taxation)1
Елементи оподаткування Трудовi доходи фiзичних оЫб Доходи вщ катталу фiзичних оЫб, у т.ч.:
доходи вщ приросту катталу та дивщенди iншi доходи вщ катталу
Всеосяжна концепщя (comprehensive income taxation)
Суть концепцй: трудовi доходи i доходи вщ катталу представлен единою податковою базою та оподатковуються за прогресивною ставкою. Iсторiя виникнення: запропонована нiмецьким вченим G. Schanz у 1896 р., надалi спро-щена американськими економiстами R.M. Haig (1921 р.) та H.C. Simons (1938 р.).
База ПДФО Оподатковуються Оподатковуються Оподатковуються
Ставка ПДФО Прогресивна Прогресивна Прогресивна
Податок на при-буток корпорацп Не оподатковуються Оподатковуються Не оподатковуються
Двогста концепщя (dual income taxation)
Суть концепцй: трудовi доходи та доходи вщ катталу представлеш у виглядi окремих податкових баз. Трудовi доходи оподатковуються за прогресивною ставкою, доходи вщ катталу - за плоскою. Iсторiя виникнення: запропонована датським економштом N. Ch. Nielsen у 1980 р. з метою збшьшення мiжнародно! мобшьност капiталу. Введена у 1987 р. у Дани, поим у кра!нах Швтчно! Свропи (Норвегп, Швеци, Ф^янди) у 1990-х роках
База ПДФО Оподатковуються Оподатковуються Оподатковуються
Ставка ПДФО Прогресивна Плоска Плоска
Податок на при-буток корпорацп Не оподатковуються Оподатковуються Не оподатковуються
Плоска концепщя (flat income taxation)
Суть концепцй: податкова система представлена двома податковими базами: трудовий дохщ та швестицшний (дохщ вщ катталу). Обидва типи доходiв оподатковуються за одшею i лею самою ставкою. Iсторiя виникнення: сформульована американськими вченими R.E. Hall та A. Rabushka у 1981 р. (з доповненнями у 1995 р.) для реформування податково! системи США
База ПДФО Оподатковуються Не оподатковуються Оподатковуються
Ставка ПДФО Плоска 0% Плоска
Податок на при-буток корпорацп Не оподатковуються Оподатковуються Не оподатковуються
1 Складено за джерелами [16, с. 2; 17, с. 57-61; 18, с. 4-8; 19, с. 148-149].
-Економжа npoMumoeocmi Economy of Industry-
54 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
Таблиця 2 - По|Мвняння переваг та недолiкiв теоретичних концепцш прибуткового
оподаткування (income taxation) 1
Концеп-цiя Критерiï Переваги Недолши
1 2 3 4
Всеосяжна 1. Принцип œuianbHOÏ справедливостi за KpOTepieM вертикальноï piBHOCTi Дотримусться -
2. Принцип соцiальноï спpаведливостi за кpитеpieм гоpизонтальноï piB^CTi - Не дотримуеться 1
3. Принцип нейтpальностi податковоï системи - Не дотримуеться2
4. Вплив на податковi надходження до бюджету Сприяе збшьшенню -
5. Вплив на витрати на адмшютрування - Сприяе збшьшенню
6. Вплив на вщплив капiталу з краши - Сприяе збшьшенню за рахунок подвшно-го оподаткування доходiв вщ катталу
7. Вплив на стимулювання заощаджень та iнвестицiй фiзичних осiб - Сприяе зменшенню за рахунок прогре-сивноï ставки
8. Подвшне оподаткування доходiв вiд катталу - Присутне
9. Вплив на перемщення суб'ектами шд-пpиeмницькоï дiяльностi своïх доходiв мiж категоpiями з метою зменшення по-даткового зобов'язання Не сприяе -
10. Простота визначення податковоï бази - Не притаманна
11. Вплив на оргатзащю податкового адмiнiстpування - Ускладнюе адмшют-рування
H .О О « « 1. Принцип соцiальноï спpаведливостi за кpитеpieм веpтикальноï piвностi Дотримуеться3 -
2. Принцип соцiальноï спpаведливостi за кpитеpieм гоpизонтальноï piвностi - Дотримуеться4
3. Принцип нейтpальностi податковоï системи - Не дотримуеться5
4. Вплив на податковi надходження до бюджету - Сприяе зниженню за рахунок плос^' ставки на доходи вщ капiталу
5. Вплив на витрати на адмшютрування Сприяе зменшенню -
1 В. Genser зазначае, що певною мiрою може досягатися i горизонтальна справедливють. Коли в одному податковому перiодi платники з однаковим рiвнем доходу оподатковуються за одшею ставкою, в результат !х чистий дохiд е однаковим [20, с. 437].
2 В. Genser стверджуе, що певною мiрою нейтральнiсть забезпечуеться, коли при збшьшенш одного з компонента доходу загальний дохвд збiльшуеться на ту саму граничну суму та застосовуеться одна-кова гранична ставка на всеосяжний дох1д платника, незалежно вiд джерел [20, с. 437].
3 К Boadway вказуе, що досягаеться за рахунок прогресивно! ставки для трудових доходiв [21, с. 7].
4 За висновками R. Boadway, забезпечуеться за рахунок иропорцшно! ставки на широку базу дохо-дiв вiд капiталу [21, с. 7].
5 Р. S0rensen стверджуе, що певний ступiнь нейтральностi досягаеться за рахунок плоско! ставки на доходи ввд капталу та шляхом включения до податково! бази доходiв вiд капiталу, як1 важко оподат-ковувати, що зменшуе деформацiю [22, с. 7].
Закгнчення табл. 2
1 2 3 4
6. Вплив на вщплив кашталу з кра!ни Сприяе зменшенню за рахунок вщсутност подвшного оподаткування доход1в вщ кашталу -
7. Вплив на стимулювання заощаджень та швестицш ф1зичних ос1б Сприяе стимулюван-ню за рахунок плоско! ставки на доходи вщ кашталу -
8. Подвшне оподаткування доход1в вщ кашталу Вщсутне -
9. Вплив на перемщення суб'ектами пщ-приемницько! д!яльносп сво!х доход1в м1ж категор1ями з метою зменшення по-даткового зобов'язання - Сприяе
10. Простота визначення податково! бази - Не притаманна
11. Вплив на оргашзащю податкового адмшютрування Спрощуе адмшютру-вання -
Плоска 1. Принцип сощально! справедливосп за критер1ем вертикально! р1вност1 - Не дотримуеться
2. Принцип сощально! справедливосп за критер1ем горизонтально! р!вносп Дотримуеться1 -
3. Принцип нейтральносп податково! системи Дотримуеться -
4. Вплив на податков! надходження до бюджету - Сприяе зниженню у перш! роки впрова-дження
5. Вплив на витрати на адмшютрування Сприяе зменшенню -
6. Вплив на вщплив кашталу з кра!ни Сприяе збшьшенню за рахунок вщсутносп подвшного оподаткування доход1в вщ кат-талу та 0% ставки на доходи вщ кашталу -
7. Вплив на стимулювання заощаджень та швестицш ф1зичних ос1б Сприяе стимулюван-ню за рахунок 0% ставки на доходи вщ кашталу -
8. Подвшне оподаткування доход1в вщ кашталу Вщсутне -
9. Вплив на перемщення суб'ектами шд-приемницько! д1яльност1 сво!х доход1в м1ж категор1ями з метою зменшення податкового зобов'язання - Сприяе
10. Простота визначення податково! бази Притаманна -
11. Вплив на оргашзащю податкового адмшютрування Спрощуе адмшютрування -
Складено за джерелами [16; 19-25].
1 R. Hall, A. Rabushka вважають, що певною ]шрою досягаеться вертикальна справедливiсть за ра-хунок введения сiмейних виключень Í3 доходу для осiб з низькими доходами, що додае прогресивносп в оподаткуваннi [25, с. 81].
ф 1
- Економта промисловост( Economy of Industry
Бшьшють кра!н св1ту за основу сво!х систем ПДФО обрали всеосяжну та дво!сту концепцп. Лише останшм часом деяю з кра!н почали переходити на альтернативш системи оподаткування доход1в ф1зичних ос1б, як базуються на плоскш концепцп (Естошя, Груз1я, Латв1я). Оскшьки така концепщя е стимулюючою щодо швести-цшно! д1яльност ф1зичних ос1б, а додатко-в1 швестицшш ресурси вщ1граватимуть одну з важливих ролей у розвитку кра!н в умовах цифров1зацп св1тово! економши, вона може виявитися бшьш прийнятною для становлення I розвитку смарт-промис-ловостг
Для формування 8ТЕМ-персоналу бшьш прийнятними вважаються податков1 пшьги та преференцп з ПДФО. Це можуть бути р1зного роду податков1 вирахування, податков1 кредити, звшьнення вщ оподаткування тощо. Ус вони можуть бути спря-моваш на стимулювання швестицш ф1зич-них ос1б в осв1ту, пщвищення квал!ф1каци та переквал1ф1кащю. Для формування 8ТЕМ-персоналу таю пшьги мають бути цшьовими та спрямовуватися саме на на-буття 8ТЕМ-навичок. Особливо актуаль-ним це може виявитися у кра!нах з еконо-мшою, що розвиваеться, та емерджентною економшою, адже вони постшно вщчува-ють дефщит державних кошт1в на стимулювання розвитку осв1ти та науки.
Отже, в умовах цифров1заци св1тово! економжи для стимулювання становлення та розвитку смарт-промисловост бшьш прийнятною е комбшащя плоско! концепцп ПДФО, спрямовано! на залучення додатко-вих швестицш, та пшьг I преференцш з ПДФО, спрямованих на формування 8ТЕМ-персоналу. Аналопчний тдхвд уже викори-стовуеться на практищ в Естони та деяких шших кра!нах !з плоскою системою прибут-кового оподаткування.
Зарубiжний досвiд стимулювання розвитку STEM-персоналу для смарт-промисловост1 за рахунок ПДФО
При дослщженш заруб1жного досвщу стимулювання розвитку 8ТЕМ-персоналу для смарт-промисловост за рахунок
ПДФО оцiнено позици кра!н у мiжнарод-них рейтингах, яю характеризують !х тех-нолопчний розвиток, STEM-освiту насе-лення, конкурентоспроможшсть системи ПДФО (табл. 3).
Для простеження причинно-наслщко-вого зв'язку мiж iндексами табл. 3 i визна-чення впливу показникiв оподаткування на показники технолопчного розвитку та рiв-ня STEM-освiти виконано лiнiйний парний регресшний аналiз за допомогою пакета аналiзу в програмi Excel. 1з вiдiбраних 38 кра!н в аналiзi використано данi 35 кра!н, яю мають iндекси по всiх показниках.
Лшшний парний регресiйний аналiз даних табл. 3 показав таю результати:
при визначенш залежност iндексу технолопчно! готовностi (залежно! змш-но!) вщ iндексу конкурентоспроможностi прибуткового оподаткування трудових до-ходiв (незалежно! змiнно!) одержано ко-ефiцieнт кореляцi!' г = 0,22, коефщент де-термiнацi! г2 = 0,05, а при залежност вщ iндексу конкурентоспроможностi прибуткового оподаткування доходiв вiд капiталу г = 0,28, г2 = 0,08, значення яких вказують на вщсутшсть взаемозв'язку (22 i 28%) та незначний вщсоток (5 i 8%) впливу кожного шдексу оподаткування на шдекс техно-логiчно! готовность Розраховаш за F-критерieм Фшера Значущiсть F = 0,21 та Значущшть F = 0,1 для кожно! парно! ре-гресi! (>а = 0,05) пiдтверджують, що одер-жаний результат регресi! е статистично не значущим;
при визначеннi залежност iндексу iнновацiй вiд iндексу конкурентоспромож-ностi прибуткового оподаткування трудових доходiв одержано значення г = 0,46, г2 = 0,21, а при залежност вщ iндексу кон-курентоспроможностi прибуткового оподаткування доходiв вiд капiталу г = 0,33, г2 = 0,11, що вказуе на слабкий взаемо-зв'язок (46 i 33%) та незначний вщсоток (21 i 11%) впливу кожного iндексу оподаткування на i^^^ шновацш. Значущiсть F = 0,01 i Значущiсть F = 0,04 для кожно! регресп (<а = 0,05) показуе, що одержаний результат регреси е статистично значущим з вiрогiднiстю похибки до 5%;
Таблиця 3 - Показники рейтинг1в конкурентоспроможност заруб1жних краУн за 2017_2018 рр. 1_
Кра!на
Технолопчний розвиток
(D S3
тз
ев
(D —
"ёЗ
О
'Eg jo "о й л
о
(D
н
й
о
>
о й й
«
1 в о н
.5
о
к е
Р1вень STEM-освiти
н а сг ~о
I §
н
й о
ти
ев О й м -о
О (U
о
•-н 1-н
° is & ^
я —
« Я
о ^ кя ен
ад
S3 S3 ев
ос гк ое
И И
ьн
О -Я « Ю
2 {У
а ^
к ха
X
(D
ТЗ ^
^
га щ "О
•я й
о?
О 2
w сл
е
.5 «
и в о т
И С и £
§
Е
£
"ёЗ
-О О
о .й
Оподаткування2
о г о
рв о
о
х 3?
ук н о
* ^
о д
я и в о
^ s
I *
о
н
д
о роа
н
* н
о
р п
'н
с о н
£
Н ев ^ » Й (D
DC 2 йй ±2 Й 3 ев нн
is S £
сл сл
с к
е д
н
о р
п с о т
£ о
й й
Й нн щ
ев >>
5 S3 I
с ti о
о г о
рв о
ук н о
к
т у
к би
о
н
д
о роа
н
'Й о
р п
'н
с о н
а к
. 3 3
в T и ___
•Д. ов ^ Й О
х
о
д
ев
'I
и
X <ц
тЗ й
сл ТЗ Й (D ТЗ
о р
п с о т
Я Й Й ¡^ И ^
£ I
ат та
^ 'Ее оп
п о
сл >
СЛ •-н
g 9
(d сл
•-Й св
'-я сЪ
(U ^
t о U
1
2
3
4
5
6
7
Крагни з высокимр1внем доходу на душу населення (eid 12056 дол. США i вище)3
Австрал1я 0,20 0,20 0,07 0,22 0,69 0,66
Австр1я 0,12 0,09 0,12 0,08 0,49 0,80
Бельпя 0,14 0,12 0,08 0,12 0,60 0,26
Великобриташя 0,03 0,09 0,15 0,08 0,74 0,89
Грещя 0,36 0,55 0,32 0,27 0,71 0,40
Дашя 0,09 0,07 0,04 0,04 0,57 0,97
Естошя 0,15 0,22 0,14 0,20 0,06 0,31
1зра!ль 0,05 0,02 0,15 0,06 0,97 0,49
1рланд1я 0,13 0,14 0,07 0,12 0,91 1,00
1сланд1я 0,07 0,18 0,09 0,04 0,26 0,57
1спашя 0,20 0,31 0,20 0,24 0,23 0,60
1тал1я 0,30 0,25 0,30 0,18 0,46 0,71
Канада 0,17 0,17 0,09 0,15 0,51 0,91
1 За кожним i3 показнишв дослвджено р1зну к1льк1сть кра!н, тому кра!ни з однаковим значениям ш-дексу за рiзними показниками не можуть бути рiвнозначними. Для можливост зютавлення показник1в к1льк1сть кра!н у рейтингу представлено як умовну одиницю i всi iндекси переведенi в едину одиницю вимiру за шкалою вщ 0 до 1. Значення, близью до нуля, е вищими, а значення, близьк1 до одиницi, - ниж-чими. Розрахунок за кожним показником здшснено шляхом дiлення шдексу кожно! кра!ни на к1льк1сть кра!н по ньому. Наприклад, 35 позицш займае Португалiя за свiтовим шдексом мiжнародно! конкуренто-спроможностi прибуткового оподаткування трудових доходiв iз 35 кра!н i Грецiя за субiндексом ноу-хау свггового iндексу людського капiталу iз 130 кра!н. Переведення iндексу цих кра!н в едину одиницю вимiру здiйснюеться дiленням 35 позици за кожним показником на шльшсть дослвджуваних у нiй кра!н (Португа-л1я - 35:35 = 1; Грещя - 35:130 = 0,27). Так, краши з одшею i пею самою 35 позицiею за рiзними показниками при переведеннi !х у порiвняннiсть мають вже неоднаковi позици.
Розраховано за даними джерел [26-28].
2 Визначальними критерiями розрахунку iндексiв у доввднику International Tax Competitiveness Index 2018 були: стутнь прогресивносп ставки прибуткового податку, стутнь подвiйного оподаткування доходiв i складнiсть податково! системи. Вище ощнюеться нижчий !х рiвень.
3 За даними глобального рейтингу економж кра!н свiту за показником валового нацюнального доходу на душу населення. Розраховано The World Bank [29].
-Економжа промисловостi Economy of Industry-
Зактчення табл. 3
1 2 3 4 5 6 7
Корея 0,21 0,13 0,18 0,19 0,40 0,29
Латвiя 0,27 0,61 0,31 0,32 0,03 0,31
Люксембург 0,01 0,11 0,36 0,07 0,54 0,09
Нiдерланди 0,02 0,04 0,03 0,09 0,66 0,14
Имеччина 0,06 0,04 0,11 0,05 0,29 0,74
Нова Зеландiя 0,09 0,15 0,05 0,17 0,34 0,03
Норвегiя 0,08 0,10 0,06 0,05 0,37 0,77
Польща 0,34 0,43 0,30 0,18 0,14 0,51
Португалiя 0,19 0,23 0,25 0,21 1,00 0,46
Словаччина 0,31 0,49 0,45 0,26 0,17 0,37
Словенiя 0,26 0,26 0,18 0,14 0,77 0,14
США 0,04 0,01 0,02 0,10 0,80 0,69
Угорщина 0,29 0,45 0,53 0,28 0,09 0,40
Фшляцщя 0,12 0,03 0,01 0,02 0,83 0,86
Францiя 0,15 0,12 0,16 0,11 0,94 0,94
Чехiя 0,24 0,26 0,20 0,16 0,11 0,23
Чилi 0,28 0,38 0,19 0,50 0,20 0,63
Швейцарiя 0,01 0,01 0,04 0,01 0,43 0,11
Швещя 0,04 0,05 0,13 0,02 0,63 0,83
Японiя 0,11 0,06 0,17 0,15 0,86 0,54
Крагни з вищим за середтй р1внем доходу на душу населення (eid 3896 до 12055 дол. США)
КНР 0,53 0,20 0,34 0,34 н/д н/д
Туреччина 0,45 0,50 0,35 0,45 0,31 0,06
Мексика 0,52 0,41 0,60 0,37 0,89 0,20
Крагни з нижчим за середтй рiвнем доходу на душу населення (eiд 996 до 3895 дол. США)
В'етнам 0,23 0,52 0,61 0,92 н/д н/д
Укра!на 0,34 0,45 0,26 0,29 н/д н/д
при визначенш залежност шдексу вищо! осв^и та навчання вiд iндексу кон-курентоспроможностi прибуткового опо-даткування трудових доходiв г = 0,22, г2 = 0,05, а вщ шдексу конкурентоспромож-ност прибуткового оподаткування доходiв вiд катталу г = 0,37, г2 = 0,14, що вказуе на слабкий взаемозв'язок (22 i 37%) та не-значний вiдсоток (5 i 14%) впливу кожного iндексу оподаткування на i^^^ вищо! освiти та навчання. Розраховаш результати Значущiсть F = 0,21 i Значущiсть F = 0,03 при порiвняннi з а, показують, що одержа-ний результат першо! регреси е статистич-но незначущим, а друго! - значущим iз вiрогiднiстю похибки до 5%;
при визначенш залежност св^ового iндексу людського капiталу вiд iндексу конкурентоспроможностi прибуткового оподаткування трудових доходiв г = 0,31, г2 = 0,1, а при залежност вщ iндексу кон-курентоспроможностi прибуткового оподаткування доходiв вiд капiталу г = 0,34, г2 = 0,12, що вказуе на слабкий взаемозв'язок (31 i 34%) та незначний вщсоток (1% i 12) впливу кожного шдексу оподаткування на св^овий i^^^ людського катталу. Розраховаш Значущшть F = 0,07 i Значу-щiсть F = 0,05 при порiвняннi з а показують, що одержаний результат першо! ре-гресп е статистично незначущим, а друго! -значущим iз вiрогiднiстю похибки до 5%.
Отже, за даними регресшного ан^зу встановлено, що немае чiткого зв'язку мiж конкурентоспроможнiстю системи ПДФО та технолопчним розвитком i розвитком STEM-освiти у кра!нах. Це можна поясни-ти тим, що конкурентоспроможшсть податково! системи багато в чому залежить вiд обрано! концепци оподаткування, ставки податку, простоти нарахування та спла-ти податку, якi не вщображають здатностi системи ПДФО стимулювати витрати на STEM-освiту. Бiльше того, чим вищою е ставка податку, тим сильшшими можуть бути стимули, яю пропонуе система ПДФО за рахунок пiльг i преференцiй. Це потре-буе бiльш детального аналiзу систем ПДФО, наявност пiльг i преференцш з податку, а також державних програм щодо розвитку STEM-персоналу у зарубiжних кра!нах.
Далi розглянуто системи прибутково-го оподаткування доходiв фiзичних осiб зарубiжних кра!н з позици стимулювання STEM-освiти. Для аналiзу ввдбрано кра!ни, що мають високi шдекси в рейтингах (див. табл. 3), !х податковi системи вiдповiдають рiзним теоретичним концепцiям та стиму-люють STEM-освiту за допомогою подат-кових пiльг i державних програм. Як прик-
Плоска концепщя
Складено за джерелами [31, с. 45-47; 32]. Рисунок 1 - Система ПДФО в Естонн
Податкова система Естони передба-чае едину плоску ставку на вс трудовi доходи фiзичних осiб та повне звшьнення вiд оподаткування !х доходiв вщ капiталу. Та-ка податкова система мае бшьш високий ступiнь вщповщност критерiям рейтингу, якими е низький рiвень прогресивностi ставки прибуткового податку, рiвень по-двiйного оподаткування доходiв i склад-ностi податково! системи. Це сприяло оде-
лад кра!ни, що розвиваеться, розглянуто КНР.
Естонгя
Кра!на видiляеться своею альтернативною податковою системою та активною цифровiзацiею навчального процесу на всiх рiвнях освiти - з дошкшьно! до вищо!. У мiжнародних рейтингах (див. табл. 3) Ес-тонiя зайняла високi позици за всiма шдек-сами: технолопчно! готовностi - 0,15; ш-новацiй - 0,22; вищо! освiти та навчання -0,14; людського капiталу (ноу-хау субш-декс) - 0,2; мiжнародно! конкурентоспро-можност прибуткового оподаткування трудових доходiв - 0,06; мiжнародно! кон-курентоспроможностi прибуткового оподаткування доходiв вiд катталу - 0,31.
В основу податково! системи Естони покладено плоску концепцш R.E. На11 та А. Rabushka. l! впровадження вiдбувалося у два етапи: перший - у 1994 р. було введено однакову плоску ставку на податок з дохо-дiв фiзичних осiб та податок на прибуток; другий - у 2000 р. у результат введення податку на виведений каттал були звшь-неш вщ оподаткування дивiденди фiзичних оаб [30]. Податкову систему Естонi! станом на 2018 р. наведено на рис. 1.
Ставка 20%
Ставка 0%
ржанню високих iндексiв за показниками оподаткування.
В Естони прибутковий податок з до-ходiв фiзичних осiб служить iнструментом стимулювання STEM-освiти для розвитку сучасних цифрових навичок персоналу.
Так, у рамках загальних пiльг на освiту урядом передбачеш податковi пшь-ги та iншi преференцi! з ПДФО для форму-вання STEM-персоналу. Вони представлеш
- Економта промисловост1 ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
у вигляд1 податкових знижок (tax allowances)1 на витрати на осв1ту:
вщшмаються з оподатковуваного доходу вс витрати на навчання д1тей резиде-нпв до 26 роюв (§ 26 Income Tax Act);
вщшмаються з оподатковуваного доходу в розм1р1 50% вщ доходу платника витрати на осв1ту, пов'язану з поточною професшною д1яльн1стю [32; 33, с. 43, 229].
До того ж пщлягають звшьненню вщ ПДФО (§ 19 Income Tax Act):
стипендп з державного бюджету для студенпв очно! форми навчання, швалвдв очно! та заочно! форм, для пщготовки вчи-тел1в у сфер1 шформацшних технологи;
стипендп вщ некомерцшних фонщв та об'еднань, вщ уряду шоземних держав у зв'язку з навчально-науковими дослщжен-нями;
гранти, що виплачуються з державного бюджету, вщ некомерцшних фонщв та об'еднань, вщ уряду шоземних держав для здшснення науково! д1яльност1 [32; 34, с. 31].
Значний вплив на залучення персоналу до STEM-навчання мае державна пщ-тримка у вигляд1 державних програм. У 2013 р. в Естонп створено Фонд шформацшних технологш для осв1ти HITSA, який д1е вщповщно до The Estonian Lifelong Learning Strategy 2020 [35]. Фонд пщтри-муеться i фшансуеться державою через Мшютерство осв^и i науки на основi парт-нерських вiдносин для забезпечення циф-рових навичок на всiх рiвнях освiти. Фонд HITSA реалiзуе державн програми:
ProgeTiger - з розвитку цифрових навичок дошкшьно!, шкшьно!, професшно-техшчно! осв1ти, пщвищення компетенци вчител1в, розповсюдження цифрових на-вчальних матер1ал1в. Програма ор1ентована на шженерш науки, дизайн i технологи, шформащйно-комушкащйн технологи
(1КТ);
StudyITin.ee - з розвитку 1КТ у вищш освт, яка базуеться на партнерств1 м1ж
1 Податкова знижка - вирахування законо-давчо встановлено! суми iз загального доходу до оподаткування.
ушверситетами, IT-компанiями та державою [36].
Отже, незважаючи на плоску подат-кову систему з пом1рною ставкою з подат-ку на доходи ф1зичних оаб, в Естонп пе-редбачено використання пшьг i преферен-цш з ПДФО на осв1ту, фшансування державних програм з розвитку STEM-персоналу, як також залучають б1знес до участ в них. До того ж завдяки податку на виведений каттал, що стимулюе б1знес решвестувати прибуток у свш розвиток, б1знес мае можливють бшьшою м1рою фь нансувати пщвищення квал!ф1кац1! та пе-реквал1ф1кац1ю свого персоналу.
Канада
Канада позищонуе себе як кра!на з1 значною кшьюстю персоналу з необхщними цифровими навичками i плануе незабаром стати лщером смарт-промисловост [37]. Вона мае висок значення 1ндекс1в у м1жна-родних рейтингах (див. табл. 3), окр1м !нде-кав за показниками оподаткування: за !нде-ксом технолопчно! готовност - 0,17; шно-вацш - 0,17; вищо! осв1ти та навчання -0,09; людського катталу (ноу-хау субш-декс) - 0,15; м1жнародно! конкурентоспро-можност прибуткового оподаткування тру-дових доход1в - 0,51; м1жнародно! конкуре-нтоспроможност прибуткового оподаткування доход1в вщ катталу - 0,91.
Податкова система Канади заснована на всеосяжнш концепцн R.M. Haig та H.C. Simons. Уперше !! було запропонова-но The Carter Royal Commission on Taxation у 1966 р. та частково реалiзовано у 1972 р. [38, с. 3-4]. Податкову систему Канади станом на 2018 р. наведено на рис. 2.
У цш кра!ш дiе прогресивна шкала з високою ставкою податку на вс доходи платника незалежно вщ джерела !х отри-мання. Така система прибуткового оподаткування мае низький стутнь вщповщност критерiям рейтингу i тому отримала низькi шдекси за показниками оподаткування. Однак при системi з прогресивною ставкою у держави бшьше можливостей щодо надання державних трансфертiв.
о
Складено за джерелом [39].
Рисунок 2 - Система ПДФО в Канад1
Прогресивна ставка 15%; 20,5%; 26%; 29%; 33%
У Канащ достатньо пшьг i преферен-цш з ПДФО для формування STEM-персоналу. Вони представленi в рамках загальних пiльг на освiту у виглядi подат-кових кредитiв (tax credit), що зменшують витрати на осв^:
податковий кредит, що не вщшкодо-вуеться (non-refundable tax credit),1 - змен-шуе податкове зобов'язання на 15% плати на здобуття вищо! осв^и або професiйноi пщготовки платника податку або члена його ам'5и Невичерпана сума кредиту може бути перенесена на невизначений термш, поки ii не буде вичерпано;
податковий кредит, що не вщшкодо-вуеться, для студентв - зменшуе податкове зобов'язання на 15% суми сплачених вщсотюв по студентському кредиту, подат-ковий кредит може бути перенесений на 5 рокiв та переданий шшому члену сiм'i [33, с. 230; 40].
Законодавством Канади передбачено звшьнення вщ ПДФО:
державних стипендш на здобуття освiти студентв очноi форми навчання;
державних стипендш на здобуття осв^и студентiв заочноi форми - звшьня-ються вщ податку в межах витрат на навчання та навчальш матерiали;
грантiв на дослiдження - звшьняють-ся вiд оподаткування в межах витрат на нього [33, с. 230; 41].
До того ж у Канадi поширеш держав-ш програми розвитку STEM-персоналу на
1 Податковий кредит, що не вщшкодову-еться, зменшуе податкове зобов'язання доки воно не дор1внюватиме нулю. Тобто платник отримуе повернення тшьки на суму податку, що мае спла-тити.
Bcix рiвнях освiти. Федеральне агентство Natural Sciences and Engineering Research Council Канади фшансуе програми у сферi природничих наук та шженерп для студен-TiB i викладачiв професiйно-технiчноi та вищо! осв^и, партнерськi програми мiж унiверситетами, промисловютю i державою для швестування у науково-дослiднi проекти та пщготовку кадрiв [42].
У 2017 р. створено державну програ-му CanCode, що е частиною Canada's Innovation and Skills Plan [43] та фшансу-еться з державного бюджету. Програма спрямована на розвиток цифрових навичок у сферi STEM у дошкшьному та шкшьному навчаннi д^ей при пiдготовцi вчителiв та ix професiйного розвитку [44].
Окрiм державних програм з пщтрим-ки розвитку STEM-персоналу в кра!ш роз-повсюджено фiнансування STEM-освiти бiзнесом у виглядi державно-приватного партнерства. Так, компанiя General Motors of Canada у партнерствi з державними навчальними закладами фшансуе числен-нi STEM-програми на рiвнi вiд шкшьно-го до професшного та вищого навчання для каталiзацii розвитку STEM-персоналу [45].
Очевидно, що висока ставка ПДФО дозволяе Канадi за рахунок пiльг i префе-ренцiй створювати стимули для персоналу на здобуття STEM-осв^и та запроваджува-ти державнi програми. Також значну роль у стимулюваннi STEM-навчання ввдграе зацiкавленiсть бiзнесу, який активно залу-чаеться до державно-приватного партнерства з метою задоволення свое! потреби у дефщит STEM-персоналу.
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
США
США були першою кра!ною, яка для пщвищення рiвня нацюнально! осв^и в 1958 р. ухваленням Закону про ocBiiy для нацюнально! оборони (National Defense Education Act) зорieнтyвала li на навчання в галyзi математики та природничих наук, чим запровадила термiн STEM [46, с.13]. В умовах розвитку смарт-промисловостi кра-!на продовжуе притримуватися цього на-пряму.
У мiжнародних рейтингах (див. табл. 3) iндекси США мають вищi значення за показниками технологiчного розвитку та рiвня STEM-освiти, нiж iншi кра!ни. Значення кра!ни в рейтингу е такими: за i^^^ сом технолопчно! готовностi - 0,04; шно-
Всеосяжна концепщя
Складено за джерелом [48].
Рисунок 3 - Система ПДФО у США
Система прибуткового оподаткуван-ня США представлена единою базою опо-даткування доходiв фiзичних осiб за про-гресивною ставкою. Оскiльки !! прогресив-нiсть та високий граничний розмiр ставки мають незначний стyпiнь вщповщност критерiям рейтингу, кра!на одержала низь-кi iндекси за показниками оподаткування.
Незважаючи на прогресивнiсть по-датково! системи, у США передбаченi чис-леннi пiльги та преференцп для формуван-ня STEM-персоналу в рамках загальних пiльг на освiтy.
1. Подата^ кредити (tax credit) для зменшення витрат на освiтy (до одного студента застосовуеться тшьки один вид кредиту):
The American Opportunity Tax Credit -податковий кредит, що вщшкодовуеться (refundable tax credit)1 частково. Надаеться
1 Податковий кредит, що ввдшкодовуеться, передбачае зменшення податкового зобов'язання
вацш - 0,01; вищо! осв^и та навчання -0,02; людського капiталу (ноу-хау субш-декс) - 0,10; мiжнародноi конкурентоспро-можностi прибуткового оподаткування трудових доходiв - 0,80; мiжнародноi кон-курентоспроможностi прибуткового оподаткування доходiв вiд капiталу - 0,69.
Податкова система США базуеться на всеосяжнш концепцп R.M. Haig та H.C. Simons. Ii основу завжди становило оподаткування доходiв фiзичних осiб i3 максимальним наближенням до щей все-осяжноi концепцп; офщшно ii було впро-ваджено у 1986 р. шляхом прийняття The Tax Reform Act [47, с. 2]. Податкову систему США станом на 2018 р. наведено на рис. 3.
с>
тшьки у зв'язку з витратами на оплату навчання та навчальних матерiалiв на 4 роки вищо! осв^и при будь-якш формi навчання (максимально 2500 дол. на рш). Кредит на одного студента складае 100% вщ перших 2000 дол. витрат, пов'язаних iз навчанням, за мiнусом стипендп та 25% вщ наступних 2000 дол. При перевищенн суми кредиту податкового зобов'язання 40% кредиту повертаються платнику [33, с. 235; 49];
Lifetime Learning Tax Credit (подат-ковий кредит на навчання впродовж всього життя) - податковий кредит, що не вщшкодовуеться. Застосовуеться як 20% вщ перших 10000 дол. витрат на оплату осв^и та навчальних матерiалiв за мiнусом стипендп на навчання на бакалаврам та в аст-рантур^ при перепщготовщ та пщвищенш квалiфiкацi! [33, с. 236].
на всю суму кредиту, навиъ якщо вона бшьше суми сплачуваного податку. Тобто платник мае отримати повернення вс1е! суми кредиту.
Трудов1 доходи та доходи ввд катталу
Прогресивна ставка 10%; 12%; 22%; 24%; 32%; 35%; 37%
2. Подата^ знижки (tax allowances) на витрати на осв^:
у виглядi вирахування (deduction) з оподатковуваного доходу платника витрат на вищу осв^у для себе i членiв ам'!. Максимальна сума вирахування становить 4000 дол. витрат на навчання та навчальш матерiали за мiнусом стипендii для плат-никiв iз доходом до 80000 дол. [33, с. 236; 50];
вирахування з доходу вщсотюв по студентському кредиту. Максимальне вирахування складае 2500 дол. на рш, якщо дохщ студента не перевищуе 70000 дол. на рш [33, с. 236].
Крiм того, повному звiльненню вщ ПДФО пiдлягають:
стипендii на здобуття осв^и студен-тiв очно! форми навчання на здобуття ви-що! освiти бакалавра або вищого ступеня;
стипендii та гранти або !х частка в межах витрат на навчання або дослщження та необхщш для цього матерiали. Застосо-вуеться незалежно вiд того, пов'язана осв> та з роботою чи ш;
стипендii на навчання за кордоном [33, с. 235; 51].
США вiдрiзняеться вщ iншиx аналь зованих кра!н значною кiлькiстю держав-них програм зi стимулювання STEM-осв^и. Департаментом освiти кра!ни представлено низку програм для штатв iз пщ-тримки i розвитку STEM-персоналу, якi передбачають !х державне швестування:
загальнi державнi програми пщтрим-ки STEM-освiти (ESEA Flexibility, Career and Technical Education: Basic Grants to States та ш.);
програми первинного STEM-навчан-ня учнiв та студентв, стимулювання навчання вчителiв, залучення меншин (Upward Bound Math and Science Program, Minority Science and Engineering Improvement Program, Math Science Partnerships, Teacher Incentive Fund STEM та ш);
програми для грантоотримувачiв iз прюритетом вибору STEM-освiти з метою розвитку STEM у школах, професшного STEM-розвитку вчителiв, пщтримки про-
фесiйноi та вищо1' STEM-освiти серед сту-дентiв i працюючих (Magnet Schools Assistance, 21st Century Community Learning Centers, Transition to Teaching, National Professional Development Program, Fund for the Improvement of Postsecondary Education та ш.) [52].
Таким чином, система прибуткового оподаткування США вiдрiзняеться найви-щою ставкою ПДФО серед розглянутих краш, але мае найбшьшу кiлькiсть подат-кових пiльг на STEM-навчання та безлiч рiзних державних програм на його пщ-тримку. Це дае уряду можливост дотриму-ватися напряму розвитку STEM-персоналу найближчим часом.
ФтлянЫя
Уряд Фшлянди дотримуеться принципу рiвного доступу вах громадян до освiти та забезпечуе 1'м безкоштовне навчання на всiх ii рiвнях - вщ дошкiльноi до вищо1' [53]. Таю ди дозволяють пщ-тримувати високий ступшь нацiональноi освiти. У результат в мiжнародних рейтингах краша видiляеться найвищими показ-никами рiвня STEM-освiти серед дослщ-жуваних краш Ii iндекси (див. табл. 3) у мiжнародних рейтингах становлять: за ш-дексом технологiчноi готовностi - 0,12; шновацш - 0,03; вищоi освiти та навчання - 0,01; людського катталу (ноу-хау су-бiндекс) - 0,02; мiжнародноi конкурентос-проможностi прибуткового оподаткування трудових доходiв - 0,83; мiжнародноi кон-курентоспроможност прибуткового оподаткування доходiв вщ капiталу - 0,86.
Податкова система Фшлянди бшьш розповсюджена в крашах Пiвнiчноi Свропи (Данiя, Норвегiя, Швещя). Основу системи становить двоiста концепщя, запропонова-на у 1980 р. датським економштом N.Ch. Nielsen. У Фiнляндii двоiсту концеп-цiю було запроваджено у 1993 р. Незважа-ючи на те що впродовж наступних рокiв вона зазнала змш з боку ставки, краiна дотримуеться обраноi концепци [22, с. 2; 23, с. 1694]. Податкову систему Фiнляндii станом на 2018 р. наведено на рис. 4.
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
Двснста концепщя База
Трудовi доходи
Доходи вщ капiталу
Складено за джерелом [54].
Рисунок 4 - Система ПДФО у Фшляндп
Ставка 6%;17,25%; 21,25%; 31,25%
Ставка 30%
У Фiнляндп дie прогресивна шкала з високою ставкою податку на трудовi доходи платника та теж доволi висока плоска ставка на доходи вщ капiталу. I хоча плоска ставка податку для оподаткування дохо-дiв вiд капiталу е прагненням до нейтраль-ностi, така система прибуткового оподат-кування все ж недостатньо вщповщае кри-терiям мiжнародного рейтингу. У резуль-татi краша мае низькi iндекси за показни-ками оподаткування.
Проте висок податки дозволяють Фшляндп повнiстю фiнансувати освiту громадян, тому пшьги та преференцп фь зичним особам для формування STEM-персоналу не передбаченi [55]. Податко-вою системою встановлено умови, за яки-ми можна отримати звшьнення вiд сплати ПДФО. Так, наприклад, звшьняються:
державш гранти, отриманi на основi публiчного звернення за заявкою, та державш стипендп;
стипендп та гранти, надаш на науковi дослiдження в державному секторц
стипендп з шших джерел не пщляга-ють оподаткуванню, якщо не перевищують розмiру щорiчного гранту (20 309,40 евро на 2017 р.) [56].
За даними Нащонального агентства з осв^и у Фшляндп фшансуеться освiта державою, фшансування подiляеться мiж державними та мюцевими органами влади. Бiльшiсть приватних навчальних установ також отримують державне фшансування. Платним може бути тiльки навчання дорос-лих, але для нього доступна система на-вчальних грантiв та кредипв [53]. Тому державних програм тдтримки навчання доволi мало та переважно вони належать:
по-перше, до навчання в асшрантур1, здшснення наукових дослщжень, для шо-земних студенпв. Для цього надаеться тд-тримка у вигляд1 стипендш, вщшкодування витрат на проживання та про!зд: докторсь-к програми центру м1жнародно! мобшьно-ст CIMO - Nordplus та EDUFI; державна докторська програма - Finnish Government Scholarship Pool [57; 58].
по-друге, до професшно! осв1ти та навчання (VET) у систем! CBQ, що включено в нацюнальну систему квал1фшацш Мш1стерства осв1ти. Метою е навчання дорослих новим навичкам та пщтримка квал1ф1кацп впродовж життя, яка частше здшснюеться на робочому мкщ [59; 60].
Отже, уряд Ф1нляндп не пропонуе пшьг з ПДФО та шших преференцш на STEM-навчання, але стимулюе розвиток STEM-персоналу за допомогою безкоштов-но! осв1ти на вс1х р1внях та доступност !! кожному громадянину кра!ни. Незважаючи на те що навчання дорослих, тобто пщви-щення квал1ф1кацп та переквал1фшащя, здшснюеться на платнш основу для нього передбачена державна програма тдтримки. Це може прискорити розвиток STEM-персоналу серед уже працюючого населен-ня.
КНР
За даними Deloitte у м1жнародному рейтингу конкурентоспроможност про-мисловост 2016 р. (Global Manufacturing Competitiveness Index)1 КНР очолила п'ямрку кра!н-лщер1в, таких як США, Hi-
1 Оцiнка розвитку промисловосп викону-еться компанiею Deloitte один раз на три роки.
меччина, Япошя, Швденна Корея. Розвитку шновацшних теxнологiй у промисловостi сприяло збшьшення державою витрат на науково-дослiднi та дослщно-конструктор-ськi роботи (НДДКР) та на активне форму-вання STEM-персоналу [61, с. 4, 8]. Остан-ньому вiдведено значну роль, тому кра!на придiляе пильну увагу осучасненню осв^и.
Однак iндекси КНР за показниками рiвня STEM-освiти i технолопчного розвитку у мiжнародниx рейтингах (див. табл. 3) е найнижчими порiвняно з ан^зо-ваними кра!нами: за iндексом технолопч-но! готовност - 0,53; iнновацiй - 0,20; ви-що! освiти та навчання - 0,34; людського катталу (ноу-хау субшдекс) - 0,34. За ш-дексами мiжнародноi конкурентоспромож-ностi прибуткового оподаткування трудо-вих доxодiв i мiжнародноi конкурентосп-
роможностi прибуткового оподаткування доxодiв вiд капiталу данi вщсутш, тому немае можливостi дати ощнку КНР за кон-курентоспроможнiстю системи оподаткування. Втм можна дослщити особливостi ii податково! системи та порiвняти ix з шши-ми кра!нами.
Система прибуткового оподаткуван-ня доxодiв фiзичниx оаб у КНР не мае офщшно прийнято! концепцii. Але згiдно з критерiями бази та ставки в Закош Individual Income Tax Law of the People's Republic of China [62] можна визначити, що в основу податково! системи КНР покла-дено дво!сту концепцiю, запропоновану у 1980 р. датським економютом N.Ch. Nielsen. Податкову систему КНР станом на 2018 р. наведено на рис. 5.
Дво'юта концепция База
Трудов1 доходи
Доходи в1д катталу
Ставка 3%; 10%; 20%; 25%; 30%; 35%; 45%
Ставка 20%
Складено за джерелом [63].
Рисунок 5 - Система ПДФО в КНР
Таким чином доходи фiзичниx оЫб у КНР оподатковуються окремо залежно вщ джерела ix походження. До трудових дохо-дiв застосовуеться прогресивна шкала ставок iз високою граничною ставкою, яка е найвищою серед дослiджуваниx кра!н. А доходи вщ капiталу оподатковуються за плоскою помiрною ставкою з метою сти-мулювання фiзичниx осiб до швестування сво!х заощаджень. При такому низькому ступеш вiдповiдностi критерiям у мiжна-родному рейтингу конкурентоспроможнос-тi оподаткування кра!на навряд чи мала б висою шдекси за показниками.
Щодо пiльг та преференцш для фор-мування STEM-персоналу в рамках загаль-них пшьг на освiту, то податковим законо-давством КНР (Article 6 Individual Income Tax Law of the People's Republic of China)
передбачеш податковi знижки [62]. Так, пщлягають повному вирахуванню з опо-датковуваного доходу витрати на осв^ дiтей та безперервне навчання дорослих. Повнiстю звiльняються вiд ПДФО (Article 4 (1) Individual Income Tax Law of the People's Republic of China) стипендп з державного та мшцевих бюджетв для студен-тв КНР i зарубiжнi стипендii у сферi освi-ти та науки [62].
Прюритетним напрямом КНР у розвитку STEM-персоналу е фшансування державних навчальних закладiв освiти за рахунок державних iнвестицiй. До того ж урядом заплановано поступове збшьшення частки державного фшансування осв^и iз зростанням нацiональноi економiки. Також державою на рiзниx рiвняx надаеться пщ-тримка пiдприемствам, громадським орга-
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
н1зац1ям, ф1зичним особам, що створюють i ф1нансують приватн1 заклади осв1ти [64].
З приводу державних програм сл1д зазначити, що в КНР д1е програма профе-с1йно! осв1ти та навчання (VET) дорослих для розширення навичок для потреб вироб-ництва та створення доступу для подаль-шого навчання. Програма повшстю ф1нан-суеться державою на нац1ональному та м1сцевому р1внях [65].
Також урядом ф1нансуються так1 стипенд1альн1 програми для 1ноземних сту-дент1в (включають плату за навчання, про-живання, страхування):
державш стипенд1! Bilateral Program, Chinese University Program, Great Wall Program, EU Program, AUN Program, PIF Program;
стипенд1я 1нституту Конфуц1я -Confucius Institute Scholarship;
програма дослщжень Confucius China Studies Program - програми для спшьних дослщжень та програм для китайських дослщжень в асп1рантур1 [66].
Таким чином, податкова система КНР е складною з високою прогресивною ставкою та мае обмежену к1льк1сть п1льг i преференцш на навчання. Однак кра!на намагаеться сприяти стимулюванню STEM-освiти шляхом державного ф1нансу-вання осв1ти, впровадження державних стипенд1альних програм та програм п1д-тримки навчання дорослих. Можна припу-стити, що кра!на зайняла позиц1ю вище середньо! за показниками р1вня STEM-осв1ти у м1жнародному рейтингу завдяки державному ф1нансуванню осв1ти, яке в подальшому буде збшьшуватися.
Анал1з заруб1жного досв1ду свщчить, що, по-перше, нараз1 в1дсутн1й достатнш досв1д стимулювання розвитку STEM-персоналу за рахунок ПДФО; по-друге, у кра!нах 1з розвиненою економ1кою, як1 де-монструють висок1 позиц1! в рейтингах, що характеризують !х технолог1чний розвиток i розвиток STEM-освiти, витрати на науку та осв1ту в державному бюджет1 е значни-ми, а державно-приватне партнерство -
розвиненим. Тому в таких кра!нах стимулювання розвитку STEM-персоналу впро-ваджуеться як за рахунок державних програм та колаборацп держави i б1знесу, так i за рахунок створення стимул1в з ПДФО (Естон1я, Канада, США).
Серед п1льг та преференцш, як1 вико-ристовуються для стимулювання розвитку STEM-персоналу в анал1зованих кра!нах за рахунок ПДФО, слщ виокремити:
податковий кредит для зменшення податкового зобов'язання з податку на суму витрат на STEM-осв^у (використову-еться в Канад1 та США);
податкову знижку у вигляд1 вираху-вання з податково! бази суми витрат на STEM-освiту (використовуеться в Естонп, США, КНР);
зв1льнення в1д оподаткування державних i недержавних стипендш на STEM-осв1ту (використовуеться в Естони, Канад1, США, Фшлянди, КНР);
звшьнення в1д ПДФО доход1в за грантами на дослщження за STEM-напрямами (використовуеться в Естони, Канад1, США, Ф1нлянд1!, КНР).
Щодо можливост1 застосування про-анал1зованого досв1ду у кра!нах з економ1-кою, що розвиваеться (наприклад, КНР), та емерджентною економ1кою (в тому числ1 в Укра!н1), то сл1д зауважити, що в них витрати на науку та осв1ту в державному бю-джет1 е незначними, а державно--приватне партнерство не таке розвинене. Тому для таких кра!н на перший план може виходи-ти стимулювання розвитку STEM-персоналу за рахунок п1льг 1 преференцш з ПДФО.
Anani3 вШчизняног практики стимулювання розвитку STEM-персоналу
STEM е новим напрямом в осв1т1 Укра!ни, але вже дуже розповсюдженим. Нараз1 здшснюються активш кроки для поширення STEM-осв1ти в Укра!н1 та розвитку STEM-персоналу. З боку громадсь-кост1 створено STEM-коал1ц1ю, проводять-ся STEM-заходи у школах та застосову-ються STEM-п1дходи у закладах позашк1-
льно1 осв^и. На законодавчому рiвнi роз-роблено «Концепщю розвитку цифрово! економши i суспiльства Украши на 20182020 рр.» [67], згiдно з якою запланова-но поступову цифровiзацiю навчальних закладiв, посилення природничо-матема-тичних предметiв i технiчноI творчостi, поширення закладiв освiти iз STEM-програмою, упровадження цифрових платформ та освганських ресурсiв для вчите-лiв, фiнансування яких здiйснюватиметься в межах державного бюджету та ш.
Однак поки що Законом Украши «Про осв^» [68] введено обов'язковими тшьки природничо-математичнi предмети у старших профшьних класах. Залученi школи до впровадження в них STEM-освiти, згщно з Наказом МОН Украши «Про проведення дослщно-експеримен-тально! роботи всеукрашського рiвня за темою «Науково-методичнi засади ство-рення та функцiонування Всеукрашського науково-методичного вiртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» на 20172021 роки» [69]. Створено 1нститут модер-шзацл змiсту освiти, який займаеться пи-таннями реформування загально! середньо! осв^и в Укрш'ш з упровадженням STEM. Одним iз важливих крокiв цього шституту стала розробка методичних рекомендацш щодо впровадження STEM-освiти у закла-
дах загальноосв^ньо! та позашкiльноl осв> ти [70]. Щодо навчання дорослих, то в Укрш'ш ще не розроблеш полiтика та ме-хашзм стимулювання !х до STEM-освiти.
Рейтинг Украши за показниками рiв-ня STEM-освiти близький до рейтингiв КНР, але мае вищi iндекси. У мiжнародних рейтингах (див. табл. 3) iндекси Украши е бiльш низькими, шж у дослiджуваних роз-винених крашах: за iндексом технологiчноl готовност - 0,34; iнновацiй - 0,45; вищо! освiти та навчання - 0,26; людського кат-талу (ноу-хау субшдекс) - 0,29. Щодо ш-дексiв мiжнародноl конкурентоспромож-ностi прибуткового оподаткування трудо-вих доходiв та мiжнародноl конкурентосп-роможностi прибуткового оподаткування доходiв вiд капiталу, то даш по них вщсут-нi. Однак можна зробити деяю висновки, розглянувши систему прибуткового опода-ткування кра1ни.
Пiдrрунтям для податково1 системи Украши стала плоска концепцiя R.E. На11 та А. Rabushka. II було впроваджено реформою ПДФО у 2016 р. шляхом введення однэково! плоско! ставки на податок з до-ходiв фiзичних оаб та податок на прибуток [71]. До цього дiяла всеосяжна податкова система з малопрогресивною шкалою ставок. Податкову систему Украши станом на 2018 р. наведено на рис. 6.
Г
Плоска концепщя База
1
Трудов1 доходи
Доходи в1д кашталу
Складено за джерелом [71].
Рисунок 6 - Система ПДФО в УкраУш
Ставка 18%
Ставка 5%; 9%; 18%
Ус доходи фiзичних оаб в Украм, незалежно вiд джерела !х походження, оподатковуються за единою плоскою ставкою 18%, за виключенням деяких доходiв вiд кашталу, для яких передбачеш дещо нижчi ставки. Реформою було спрощено податкову систему краши, але пiдвищено
ставку, яка все ж таки е найнижчою з ана-лiзованих краш. За оцiнкою податковоI системи Украша могла б отримати вищi позицп у мiжнародному рейтингу конкуре-нтоспроможностi оподаткування, оскiльки вiдповiдае таким критерiям рейтингу, як вiдсутнiсть прогресивност ставки прибут-
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
кового податку i складност податково1' системи, але не вiдповiдae кpитepiям по-двiйного оподaткyвaння доxодiв, що зни-зило б ïï позици.
Поки що Податковий кодекс Укpaïни не мктить пiльг та пpeфepeнцiй з ПДФО для стимyлювaння фоpмyвaння STEM-пepсонaлy сepeд доpослиx, оскiльки rop-шим кpоком ypядy стало peфоpмyвaння зaгaльноï сepeдньоï освiти. Однак y paмкax зaгaльниx пiльг на осв^ в подaтковомy зaконодaвствi можна видшити подaтковy знижку (пп. 166.3.3 ПКУ) [71], до якоï включаються витpaти на освiтy.
Пpотe податкова знижка мае своï об-меження. По-пepшe, ïï сyмa не повинна 6ути вищою за piчнy суму зapобiтноï плати платника (пп. 166.4.2) [71], тобто повepнy-ти можливо тшьки 18% витpaт на освiтy. По-дpyгe, пpaво скоpистaтися нею надаеть-ся тшьки до юнця звiтного pокy i не ^pe-носиться на наступний (пп. 164.4.3) [71], тобто повepнyти цi витpaти вже неможли-во.
Kpiм того пiдлягaють звшьненню вiд ПДФО доxоди платника, отpимaнi ним у виглядi:
сплати pоботодaвцeм пiдвищeння квaлiфiкaцiï платника (пп.165.1.37) [71] незалежно вiд pозмipy;
сплати pоботодaвцeм за навчання платника у вiтчизняниx вищиx i ^офесш-но-тexнiчниx зaклaдax навчання (пп.165.1.21) [71], але в pозмipi не вище тpьоx мiнiмaльниx зapплaт на мiсяць, вста-новленж у звiтномy pоцi;
дepжaвноï та нeдepжaвноï стипeндiï, сума якоï не повинна бути вище pозмipy зазначеного у пп. 169.4.1 ПКУ [71], части-на пepeвищeння оподатковуеться на зага-льниx пiдстaвax.
Отже, пшьг на освiтy в Укpaïнi не так багато, як в iншиx ^arnax, оскiльки освiтa вважаеться безкоштовною. Згiдно iз Законом Укpaïни «^о осв^» (ст. 78 p. Х) [68] фшансування освiти дepжaвою забезпечу-еться за paxyнок коштсв дepжaвного та мь сцевого бюджетсв у pозмipi 7% BBП на prn.
Повнiстю безкоштовною е осв^а у дepжa-вниx дошкiльниx, шкшьнж та позашкшь-ниx зaклaдax. Щодо пpофeсiйно-тexнiчноï та вищоï освiти, то ïï фшансування здшс-нюеться вибipково за дepжaвним замов-ленням в мeжax коштiв бюджету. Фшансу-еться з бюджету тдвищення квaлiфiкaцiï педагопчнж та нayково-пeдaгогiчниx ^а-цiвникiв у pозмipi 2% ïx зapобiтноï плати.
Дepжaвниx пpогpaм з pозвиткy STEM-пepсонaлy на всix piвняx освiти в У^аш поки що немае, але ypядом плану-еться ïx pозpобкa. Taкож дepжaвa закликае бiзнeс долучатися до стимулювання фоp-мування STEM-пepсонaлy шляxом ство-peння дepжaвно-пpивaтного пapтнepствa.
Що стосуеться вже здiйснeного, то слщ вiдзнaчити зaкpiплeння STEM-на^яму на законодавчому piвнi [68; 69; 70]; ствоpeння Iнститyтy модepнiзaцiï змш-ту освiти, який займаеться в^овадженням STEM-освiти в Укpaïнi; ствоpeння елект-pонниx шкiльниx пiдpyчникiв, якi е в ши-pокомy достyпi на сайт MOH Укpaïни. Taкож на сайт е нaвчaльнi плани та ^о-гpaми для допомоги педагогам, безкоштов-ний кypс з вивчення англись^ мови вiд Асоцiaцiï iнновaцiйноï та цифpовоï освiти та Академп навичок Lingva.Skills [72].
Досить pозповсюджeними стали в Укpaïнi цифpовi осв^ш плaтфоpми, ство-peнi iнiцiaтивною гpомaдськiстю, тaкi як:
Prometheus - плaтфоpмa безкоштов-ниx онлaйн-кypсiв. Це ^омадський пpоeкт, який ствоpeний i фшансуеться за paxyнок гpaнтiв та ^mara^ пожepтв, спiвпpaцюe з бiзнeсом та MOH Укpaïни [73]. Ha плат-фоpмi пpeдстaвлeнi вiдeо-кypси за piзними галузями освiти для школяpiв, освган i бaжaючиx самонавчатися;
EdEra - стyдiя онлaйн-освiти та он-лaйн-кypсiв. Taкож гpомaдський пpоeкт, повнiстю безкоштовний, фiнaнсyeться за paxyнок пpивaтниx спонсоpськиx коштiв [74]. Kypс бiльшою мipою оpieнтовaний на освiтян та учшв, включае вiдeо-ypоки, еле-ктpоннi пiдpyчники, конспекти, доповнен-ня до шкiльноï пpогpaми;
Вщкритий yнiвepcитeт Мaйдaнy -онлaйн-плaтфоpмa гpомaдcькоï оcвiти. Пpоeкт e бeзкоштовним, фiнaнcyeтьcя зa paхyнок пpивaтних пожepтв i гpaнтiв. Кypc cпpямовaний нa ошбистий розвиток, шщ-aльнe пiдпpиeмництво, ^мут^ци [75].
Cyчacнi оcвiтнi онлaйн-плaтфоpми cтaють нeобхiдним доповнeнням до фор-мaльноï оcвiти, що дозволяe розширяти cвоï знaння з пeвноï диcциплiни тд 4ac нaвчaння в оcвiтнiх зaклaдaх aбо оновлю-вaти знaння зa cвоeю пpофeciйною квaлiфi-кaцieю. Вони e вaжливою cклaдовою для розвитку STEM-оcвiти.
Тaким чином, нeзвaжaючи та тe що STEM-нaпpям e в y^aïm новим, yжe здш-OTem пepшi зaконодaвчi зaходи для його подaльшого фоpмyвaння. Однaк поки що уряд зоcepeджeний нa впpовaджeннi STEM у почaтковy оcвiтy. Що cтоcyeтьcя розвитку STEM-пepcонaлy cepeд дороолих, то нapaзi щe нe pозpоблeно зaконодaвчих мe-хaнiзмiв. З боку cиcтeми ПДФО e дeякi iнcтpyмeнти у виглядi пiльг тa звшьтань вiд подaткy, якi можуть CTa™ оcновою фоpмyвaння cтимyлiв щодо ПДФО для пepcонaлy.
Пропозицй' щодо регулювання розвитку STEM-персоналу за рахунок ПДФО
Виходячи з доcлiджeння контапту-aльних положeнь, a тaкож aнaлiзy зapyбiж-ного доcвiдy peгyлювaння розвитку людского кaпiтaлy для cмapт-пpомиcловоcтi зa paхyнок ПДФО, можнa cфоpмyлювaти тaкi peкомeндaцiï щодо вдоcконaлeння cиcтeми ПДФО в Укpaïнi з ypaхyвaнням двох мож-ливих cцeнapiïв розвитку подaтковоï otc-тeми, пов'язaних iз peфоpмyвaнням прибут-кового оподaткyвaння.
Пеpшuй сценарт - nodamoK на npu-6ymoK nidnpueMcme не змтюеться.
1. У цьому витдку cиcтeмa ПДФО та потpeбye paдикaльних змiн, aджe бeз одночacноï змiни cиcтeми оподaткyвaння прибутку пiдпpиeмcтв, цe нe дозволить доcягти вciх пepeвaг плоcкоï При цьому дiючa cтaвкa 18%, по-пepшe, e
нeвиcокою (для поpiвняння: cepeдня cтaвкa ПДФО у кpaïнaх-члeнaх GC у 2018 p. CTa-новить 38,6% [76]), тож та cтвоpюe нaдмip-ного подaткового нaвaнтaжeння нa mara^ кiв подaткy, a по-друге, доpiвнюe cтaвцi подaткy та прибуток пiдпpиeмcтв, що до-зволяe доcягaти пeвною мipою подaтковоï нeйтpaльноcтi.
2. Одночacнe впpовaджeння пiльг з ПДФО щодо cтимyлювaння розвитку STEM-пepcонaлy:
подaтковий кpeдит для змeншeння подaткового зобов'язaння з подaткy нa cy-му витpaт peзидeнтiв нa пpофeciйно-тeх-нiчнy оcвiтy тa вищу STEM-оcвiтy тa mc-лядипломнe нaвчaння зa STEM-нaпpямaми з можливicтю пepeнeceння витpaт нa мaй-бyтнi пepiоди1 до повного погaшeння. Ta-кий вид пшьги зacтоcовyeтьcя Кaнaдою тa США;
подaтковa знижкa у виглядi виpaхy-вaння з подaтковоï бaзи витpaт peзидeнтiв нa пpофeciйно-тeхнiчнy оcвiтy, вищу STEM-оcвiтy тa пicлядипломнe нaвчaння зa STEM-нaпpямaми в pозмipi, що нe пepeви-щye доходу, з можливicтю пepeнeceння витpaт нa мaйбyтнi пepiоди до повного погaшeння. Taкa подaтковa знижга зacто-cовyeтьcя в Еcтонiï, США тa КНР;
звiльнeння вiд оподaткyвaння дep-жaвних i нeдepжaвних ститандш нa пpофe-ciйно-тeхнiчнy, вищу STEM-оcвiтy, a тa-кож aкaдeмiчних ститандш. Hapaзi дep-жaвнi тa нeдepжaвнi cтипeндiï нa оcвiтy нe оподaтковyютьcя в мeжaх pозмipy, визта-4eTOro в пп. 169.4.1 ПКУ [71]. Tarn звшь-нeння викоpиcтовyютьcя в EcTO^f, Кaнaдi, США, Фiнляндiï, КНР;
звшьтання вiд ПДФО доходiв зa ppa-нтaми нa доcлiджeння зa STEM-нaпpямa-
1 Для фоpмyлювaння зaгaльних умов нa-дaння подaткового кpeдитy тa подaтковоï знижки доц1льним e зд^^нни додaткових доcлiджeнь, cпpямовaних га оц1нку eфeктивноcтi цих вид1в пшьг з позиц1! cтимyлювaння витpaт га оcвiтy, пiдвищeння квaлiфiкaцiï тa пepeквaлiфiкaцiю зa STEM-нaпpямaми.
- EmuoMirn npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
ми, яю застосовуються в Естонп, Канад^ США, Фшлянди, КНР.
Запропонованi рекомендацй дозволять лише частково стимулювати форму-вання та розвиток смарт-промисловост, оскiльки, з одного боку, сприятимуть здо-буттю молоддю професшно-техшчно! та вищо! STEM-освiти, залученню персоналу до пщвищення квалiфiкаци та набуттю 8ТЕМ-навичок, що приведе до формування та подальшого розвитку STEM-персоналу, але з шшого - не стимулюватимуть при-ватнi швестицп, що обмежуватиме швес-тицiйнi можливостi краши.
Другий сценарш - перех1д в1д подат-ку на прибуток тдприемств на податок на виведений каптал.
1. За таким сценарieм система ПДФО потребуе суттевих змш, тому що введення податку на виведений капiтал передбачае змши в оподаткуваннi дивiдендiв фiзичних осiб. У зв'язку з цим податкова база мае включати трудовi доходи та доходи вiд кашталу за вирахуванням iнвестицiйного доходу (дивщенди, прирiст капiталу) фь зичних оаб, що оподатковуеться податком
на виведений каттал. Ставку ПДФО дощ-льно залишити без змiн у розмiрi 18%.
2. П1льги з ПДФО щодо стимулю-вання розвитку STEM-персоналу пропону-еться впровадити такi саме, як у першому сценари.
Оскшьки в першi роки запроваджен-ня податку на виведений капiтал можливе скорочення податкових надходжень до бюджету, важливо впроваджувати запро-понованi заходи у НДФЛ поступово. У пер-шi роки застосування податку на виведений каттал доцшьно ввести у практику лише пшьги на освiту, а при досягненш ста-бiльних податкових надходжень до бюджету - повшстю змiнити систему оподатку-вання доходiв фiзичних осiб, у тому чи^ вiдмовитися вiд оподаткування дивiдендiв.
Для оцiнки витрат платника податку та бюджету краши за перюд 15 рокiв у табл. 4 наведено умовний приклад розра-хунку за дiючою системою ПДФО та за-пропонованими сценарiями. Приклад не враховуе шфлящю, пiдвищення заробiтноl плати та вартост освiти; суми доходу платника та витрат на осв^ е умовними.
Показник Дшча система ПДФО* Перший сценарш Другий сценарш
Зароб^на плата платника податку 900 900 900
Сума сплаченого податку з доходу 162 162 162
Витрати платника на осв^ 120 120 120
Податкова пшьга 21,6 120 120
Повернення витрат на осв^у платнику 21,6 120 120
Податковi надходження до бюджету 140,4 42 42
Витрати бюджету на пшьги 21,6 120 120
* Сума сплаченого ПДФО та податкова знижка на освиу розраховаш зпдно роздшу IV ПКУ за алгоритмом представленим на сайп Державно! фюкально! служби Укра!ни: http://zak.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/310892.html
Таблиця 4 - Умовний розрахунок витрат платника податку 1 державного бюджету за д1ючою системою ПДФО та запропонованими сценар1ями за 15-р1чний першд, тис. умовних грошових одиниць 1
При дшчий системi оподаткування платнику, який навчаеться, повертаеться лише 18% витрат на осв^ iз заробiтно!
плати, тодi як при запропонованих сцена-рiях вони повертаються повнiстю. При цьому вщзначаеться зменшення доходiв
бюджету за рахунок швестування держави в осв^ персоналу за допомогою пшьг. Також у двох запропонованих сценарiях зменшиться обсяг доходiв бюджету через звшьнення вiд оподаткування стипендiй. При дтачш системi ПДФО до бюджету повертаеться близько 12% витрат на них за рахунок оподаткування частки стипендш, що перевищуе неоподатковувану !х суму (п. 165.1.26 ПКУ) [71]. Однак витрати держави на STEM-навчання поступово повернуться у виглядi податкових надходжень пiсля отримання платником бiльш високо! квалiфiкаци та вщповщно за рахунок бiльш високо! зароб^но! плати.
Висновки
1. Виходячи з концептуальних поло-жень щодо податку на доходи фiзичних оаб слiд вiдзначити, що для активiзацп пiдготовки STEM-персоналу i розвитку смарт-промисловост бiльш прийнятною може стати система прибуткового оподат-кування, заснована на плоскш концепци, оскiльки плоска ставка та широка база спрощують податкову систему i мiнiмiзу-ють надмiрне податкове навантаження. У комбшацп з пшьгами та преференцiями така система стимулюватиме швестування фiзичних осiб у STEM-навчання. До того ж за рахунок вщсутност оподаткування ди-вiдендiв фiзичних осiб вона дозволяе уни-кати подвiйного оподаткування доходiв платниюв податкiв та сприятиме залучен-ню додаткових швестицш у смарт-промис-ловшть.
2. На основi аналiзу досвщу зарубiж-них кра!н встановлено, що у свт поки що не накопичено достатнього досвiду стиму-лювання розвитку STEM-персоналу за рахунок ПДФО. Зазвичай для залучення персоналу до STEM-навчання та навчання взагалi використовуються такi iнструменти ПДФО, як пшьги i преференцп, що повшс-тю або частково компенсують витрати на освiту. Додатковими заходами е рiзнi дер-жавнi програми зi стимулювання персоналу до осв^и та державно-приватнi партнерства, що залучають бiзнес до пщвищен-
ня квалiфiкаци та переквалiфiкацп свого персоналу.
Для кра!н з емерджентною економь кою та економшою, що розвиваеться, бшьш притаманне використання пiльг та преференцш з ПДФО для стимулювання розвитку STEM-персоналу. У кра!нах iз розвиненою економшою, окрiм пiльг та преференцш з ПДФО, видшяються значнi кошти з бюджету на державнi програми для стимулювання STEM-освiти, а також широко використовуеться шститут державно-приватного партнерства.
3. Для Укра!ни запропоновано реко-мендаци щодо стимулювання розвитку 8ТЕМ-персоналу за рахунок ПДФО, яю передбачають два основних сценарп ре-формування системи ПДФО.
Перший - при незмшних ставках ПДФО та податку на прибуток пропону-еться впровадження пiльг з ПДФО у вигля-дi податково! знижки, податкового кредиту та звшьнень вiд податку стипендш i грантiв на дослiдження за STEM-напрямами. Це дозволить стимулювати швестування в осв^ та сприятиме розвитку STEM-персоналу, що лише частково стимулюва-тиме смарт-промисловiсть. Схожий пщхщ використовуеться у Канадi, США, КНР.
Другий - також пропонуеться зали-шити незмiнною ставку податку та впрова-дити такi самi пшьги та звшьнення з ПДФО при одночасному введенш податку на ви-ведений капiтал, який дозволить стимулювати приватш iнвестицiI у смарт-промис-ловiсть i буде розширювати швестицшш можливостi кра!ни. Аналогiчний пiдхiд впроваджено в Естонп.
При справляннi податку на виведе-ний капiтал може спостер^атися скоро-чення податкових надходжень до бюджету. Тому запропоновано реформувати систему ПДФО поступово. У першу чергу доцшьно ввести пшьги та преференци на STEM-осв^, а пiсля стабiлiзацiI бюджетних надходжень - звшьнити вiд оподаткування ПДФО доходи фiзичних осiб вщ капiталу.
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
Запропоноваш рекомендацп в корот-костроковому перiодi дозволять простиму-лювати пiдготовку та подальший розвиток STEM-персоналу. У середньостроковому перiодi, i3 скасуванням оподаткування ди-вiдендiв фiзичних осiб, - простимулювати приватнi швестицп, а в довгостроковому -сформувати сприятливi умови для форму-вання та розвитку смарт-промисловост на основi ПДФО.
Також слщ зауважити, що макси-мальний ефект може дати вдосконалення системи ПДФО з паралельним упровад-женням державних програм i налагоджен-ням партнерських вiдносин мiж державою та бiзнесом у сферi стимулювання розвитку STEM-осв^и та STEM-персоналу.
Для переведення зазначених пропо-зицiй у практичну площину необхiдно ви-конати бшьш точнi розрахунки витрат пла-тника податку та бюджету з урахуванням дисконтування, вiдсоткiв на позиченi державою кошти для фiнансування пшьг, ква-лiфiкацil платника, який навчаеться або перенавчаеться, та попиту на 1х працю, що визначае напрями подальших дослiджень.
Л1тература
1. Policy Department A: Economic and Scientific Policy Industry 4.0. European Parliament. 2016. URL: http://www.europarl. europa. eu/RegData/etudes/STUD/2016/5700 07/IPOL_STU(2016)570007_EN.pdf (last accessed 05.05.2019).
2. Monostori L. Cyber-physical Production Systems: Roots, Expectations and R&D Challenges. Procedia CIRP 17, 2014, pp. 9-13.
3. Manyika J. Technology, Jobs, and the Future of Work. McKinsey Global Institute. Briefing note PREPARED for the Fortune Vatican forum, December 2016 Updated February 2017, 5 pp.
4. Коришко Р., Лазаренко О. Якою мае бути пол^ика навчання дорослих в Укра1'ш? Анал^ичний зв^. Проект «Гро-мадська синерг1я». URL: https://www.dvic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/
Navchannya_doroslyh_v_Ukrayini.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 05.05.2019).
5. Digitalisation and the World of skills and education. European Tech & Industry Employers. Ceemet 2018. URL: https://www.ceemet.org/sites/default/files/cee met_digitalisation_and_skills_report_spreads. pdf (last accessed: 05.05.2019).
6. Lifelong Learning Reforming education for an age of technological and demographic change. Institute of Directors (GB) Policy Report, 2016. URL: https://www.iod. com/Portals/0/PDFs/Campaigns%20and%20Re ports/Employment%20and%20Skills/Life%20 Long%20Learning%20Report.pdf?ver=2016-09-14-124014-230 (last accessed: 05.05.2019).
7. Taxation and Skills. How tax systems impact skills development in OECD countries. URL: https://www.oecd.org/tax/tax-policy/taxation-and-skills-brochure.pdf (last accessed: 05.05.2019).
8. Schultz T. Investment in Human Capital. The American Economic Review, 1961. Vol. 51, № 1. pp. 1-17.
9. Becker G. Investment in Human Capital: Effects on Earnings. URL: http://www.nber.org/chapters/c3733.pdf (last accessed: 05.05.2019).
10. Crara^ fl®. Экономнкa rocy-gapcTBeHHoro ceKTopa. MocKBa: HH^PA-M, 1997. 720 c.
11. Rosen H.S. Public Finance. Burr Ridge. Illinois: Irwin, 1992. 657 p.
12. Krueger D., Ludwig A. Optimal Progressive Labor Income Taxation and Education Subsidies When Education Decisions and Intergenerational Transfers are Endogenous. American Economic Review: Papers&Proceedings. 2013. Vol. 103. № 3, pp. 496-501. doi: http://dx.doi.org/10.1257/ aer.103.3.496
13. Manovskii I. Productivity Gains from Progressive Taxation of Labor Income. URL: http://economics.sas.upenn.edu/~manov ski/papers/prod_gains_from_prog_tax.pdf (last accessed: 05.05.2019).
14. Dynarski S., Scott-Clayton J. Tax Benefits for College Attendance. 2016. URL:
http://www.nber.org/papers/w22127.pdf (last accessed: 05.05.2019).
15. Bednar S., Gicheva D. Tax benefits for graduate education: Incentives for whom? Economics of Education Review, 2013. Vol. 36, pp. 181-197. doi: http://dx.doi.org/10.1016/ j .econedurev.2013.07.001
16. Alm J. Is the Haig-Simons Standard Dead? The Uneasy Case for a Comprehensive Income Tax. Tulane Economics Working Paper Series, March 2018, 27 p.
17. S0rensen P. From the Global Income Tax to the Dual Income Tax: Recent Tax Reforms in the Nordic Countries. International Tax and Public Finance, 1994, February. Vol. 1 (1). pp. 57-79. doi: http://dx.doi.org/10.1007/BF00874089
18. Hall R., Rabushka A. The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institution Press, 1995. 34 p.
19. Teller L. The Flat Tax: An Analysis of America's Most Controversial Tax Reform Idea. URL: https://www.american. edu/spa/publicpurpose/upload/2011-Public-Purpose-Flat-Tax.pdf (last accessed: 08.05.2019).
20. Genser B. Moving Towards Dual Income Taxation in Europe. FinanzArchiv: Public Finance Analysis. 2007. Vol. 63. № 3. pp. 436-456. doi: http://dx.doi.org/10.1628/ 001522107X250140
21. Boadway R. The Dual Income Tax system - an overview. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/6630927.pdf (last accessed: 08.05.2019).
22. S0rensen P. Dual income taxes: a Nordic tax system. Tax Reform in Open Economies Edward Elgar, 2010. 34 p.
23. Bird R., Zolt E. Dual Income Taxation: A Promising Path to Tax Reform for Developing Countries. World Development, 2011. Vol. 39. № 10. pp. 1691-1703. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.worl ddev. 2011.04.008
24. S0rensen P. Dual Income Taxation: Why and how? CESifo Working Paper № 1551. Category 1: Public Finance, 2005. 34 p.
25. Hall R., Rabushka A. The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institution Press, 2007. 228 p.
26. The Global Human Capital Report 2017. World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global_ Human_Capital_Report_2017.pdf (last accessed 08.05.2019).
27. International Tax Competitiveness Index 2018. Tax Foundation 2018. URL: https://files.taxfoundation.org/2018102615353 2/2018-International-Tax-Competitiveness-Index-Tax-Foundation.pdf (last accessed: 08.05.2019).
28. World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2017-2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR 2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetiti venessReport2017%E2%80%932018.pdf (last accessed: 08.05.2019).
29. World Bank Country and Lending Groups 2017. The World Bank. URL: https://datahelpdesk.worldbank.org/knowledg ebase/articles/906519 (last accessed: 09.05.2019).
30. Funke M. Determining the taxation and investment impacts of Estonia's 2000 income tax reform. URL: http://www.talousti eteellinenyhdistys.fi/images/stories/fep/f2002 _2d.pdf (last accessed: 09.05.2019).
31. Doing business and investing in Estonia 2018. PwC. URL: https://www.pwc. com/ee/et/publications/DoingBusinessinEstonia/ Doing%20Business%202018.pdf (last accessed: 09.05.2019).
32. Income Tax Act. In force 2018. Estonia. URL: https://www.riigiteataja.ee/en/ eli/525042018001/consolide#para4 (last accessed: 09.05.2019).
33. Taxation and Skills 2017. OECD. URL: http://www.oecd.org/ctp/taxation-and-skills-9789264269385-en.htm (last accessed: 09.05.2019).
34. National Student Fee and Support Systems in European Higher Education 2017/18. European Commission. URL: http://www.anefore.lu/wp-content/uploads/20
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry
17/11/EURYDICE-FEES-AND-SUPPORT-2017-18.pdf (last accessed: 09.05.2019).
35. The Estonian Lifelong Learning Strategy 2020. URL: https://www.hm.ee/sites/ default/files/estonian_lifelong_strategy.pdf (last accessed: 09.05.2019).
36. Information Technology Foundation for Education HITSA. URL: https://www.hitsa.ee/it-education (last accessed: 09.05.2019).
37. Canada can be an Industry 4.0 winner. URL: https://www.linkedin.com/pulse/ canada-can-industry-40-winner-matthew-wet more?trk=prof-post (last accessed: 09.05.2019).
38. Milligan K. Tax Policy for a New Era: Promoting Economic Growth and Fairness. URL: https://www.cdhowe.org/sites/ default/files/attachments/research_papers/mi xed/benefactors_lecture_2014.pdf (last accessed: 11.05.2019).
39. Canada. Individual Taxes on personal income 2018. PwC. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ID/Canada-Individual-Taxes-on-personal-income (last accessed: 11.05.2019).
40. Canada. Individual - Other tax credits and incentives 2018. PwC. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ID/Canada-Individual-Other-tax-credits-and-incentives (last accessed: 11.05.2019).
41. Research grants. Income Tax Folio S1-F2-C3, Scholarships, Research Grants and Other Education Assistance. URL: https://www.canada.ca/en/revenue-agency/ services/tax/technical-information/income-tax/income-tax-folios-index/series-1-individu als/folio-2-students/income-tax-folio-s1-f2-c3-scholarships-research-grants-other-education-assistance.html# (last accessed: 11.05.2019).
42. Natural Sciences and Engineering Research Council of Canada. Government of Canada. URL: http://www.nserc-crsng.gc.ca/ index_eng.asp (last accessed: 11.05.2019).
43. Canada's Innovation and Skills Plan 2017. URL: https://www.budget.gc.ca/ 2017/docs/themes/Innovation_en.pdf (last accessed: 11.05.2019).
44. The CanCode program. Innovation, Science and Economic Development Canada. Government of Canada. URL: https://www.ic.gc.ca/eic/site/121.nsf/eng/home (last accessed: 11.05.2019).
45. GM Canada Brings STEM Education to Students Through Camps and Program Funding. URL: https://media.gm.ca/ media/ca/en/gm/news.detail.html/content/Pages/ news/ca/en/2017/Jul/0710-Stem-Month-Feature.html (last accessed: 11.05.2019).
46. Geldis Ch. A Mapping of Historical Discourses in STEM Advocacy Literature. URL: https://repository. asu.edu/attachments/ 135159/content/Geldis_asu_0010N_14043 .pdf (last accessed: 11.05.2019).
47. Duff D. Rethinking the Concept of Income in Tax Law and Policy. URL: https://taxprof.typepad.com/taxprof_blog/files/ Duff.pdf (last accessed: 11.05.2019).
48. United States. Individual - Taxes on personal income. PwC. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ID/United-States-Individual-Taxes-on-personal-income# (last accessed: 11.05.2019).
49. American Opportunity Tax Credit. IRS. URL: https://www.irs.gov/credits-deduc tions/individuals/aotc (last accessed: 11.05.2019).
50. Tuition and Fees Deduction at a Glance. IRS. URL: https://www.irs.gov/ credits-deductions/individuals/tuition-and-fees-deduction-at-a-glance (last accessed: 13.05.2019).
51. Scholarships, Fellowship Grants, and Other Grants. IRS. URL: https://www.irs. gov/taxtopics/tc421 (last accessed: 13.05.2019).
52. Green Strides: Environment, Health and Facilities at EDSTEM Programs at ED. U.S. Department of Education. URL: https://www2.ed.gov/about/inits/ed/green-strides/stem.html (last accessed: 13.05.2019).
53. Administration and funding. Finnish National agency for education. URL: https: //www.oph.fi/ engli sh/services/faqs/admi nistration_and_funding (last accessed: 13.05.2019).
54. Finland. Individual - Other tax credits and incentives 2018. PwC. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ID/Finland-Individual-Taxes-on-personal-income (last accessed: 13.05.2019).
55. Finland Individual - Other tax credits and incentives 2018. PwC. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ID/Finland-Individual-Other-tax-credits-and-incentives (last accessed: 15.05.2019).
56. Taxation of a scholarship/grant 2017. URL: https://www.jyu.fi/en/work withus/ international-staff-guide/living-in-finland/ taxation/taxation-of-a-scholarship-grant (last accessed: 15.05.2019).
57. Finnish Government Scholarship Pool Programme 2019-2020 for Doctoral Studies/Research. URL: http://www.opportu nitydesk.org/2018/08/23/finnish-government-scholarship-pool-programme-2019-2020/ (last accessed: 15.05.2019).
58. Nordplus and other Nordic programmes. Finnish National agency for education. URL: http://www.cimo.fi/programmes/ nordplus_and_other_nordic_programmes (last accessed: 15.05.2019).
59. Competence-based qualifications for adults. Finnish National agency for education. URL: https://www.oph.fi/english/curricu la_and_qualifications/competence_based_qua lifications_for_adults (last accessed: 15.05.2019).
60. Finland country profile in education and training. UNESCO Institute for Lifelong Learning. URL: https://uil.unesco.org/ document/finland-country-profile-education-and-training (last accessed: 10.05.2019).
61. Global Manufacturing Competitiveness Index 2016. Deloitte. URL: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloit te/global/Documents/Manufacturing/gx-global-mfg-competitiveness-index-2016.pdf (last accessed: 10.05.2019).
62. Individual Income Tax Law of the People's Republic of China. URL: http://www.npc.gov.cn/npc/xinwen/2018-09/05/content_2060671.htm (last accessed: 10.05.2019).
63. China, People's Republic of Individual - Taxes on personal income 2018. PwC. Available: http://taxsummaries.pwc. com/ID/Peoples-Republic-of-China-Individual-Taxes-on-personal-income (last accessed: 10.05.2019).
64. Chapter VII - Education Investment and Safeguards of Conditions. Education Law of the People's Republic of China. URL: https://www.chinaeducenter.com/en/edulaw. php (last accessed: 10.05.2019).
65. Shanghai-China: Career and Technical Education. National Center on Education and the Economy. URL: http://ncee.org/what-we-do/center-on-internati onal-education-benchmarking/top-performing-countries/shanghai-china/shanghai-china-school-to-work-transition/ (last accessed: 10.05.2019).
66. Full Free Scholarships in China for International Students: Study in China for Free. China's University and College Admission System (CUCAS). URL: https://feature.cucas. edu.cn/Articles/Full-Free-Scholarships-in-China-for-International-Students: -Study-in-China-for-Free_1504.html (last accessed: 10.05.2019).
67. Розпорядження КМУ вщ 17.01.2018 р. «Про схвалення Концепцп розвитку цифрово! економши та суспшь-ства Украши на 2018-2020 роки та затвер-дження плану заходiв щодо ii реалiзащi». URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 (Дата звернення: 14.05.2019).
68. Закон Украши «Про осв^». Bi-домост Верховно! Ради. 2017. № 38-39, ст. 380 (3i змшами i доповн.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (Дата звернення: 14.05.2019).
69. Наказу МОН Украши вщ 17.05.2017 № 708 «Про проведення дослщ-но-експериментально! роботи всеукрашсь-кого рiвня за темою «Науково-методичш засади створення та функщонування Все-украшського науково-методичного вiр-туального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» на 2017-2021 роки». URL:
- Економта npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
https://drive.google.eom/file/d/0B3m2TqBM0 APKaXJGVlk1bVZ2cFk/view (Дата звер-нення: 14.05.2019).
70. Лист 1МЗО в1д 19.07.2018 № 22.1/10-2573 «Методичш рекомендацп щодо розвитку STEM-освiти у закладах загально! середньо! та позашкiльноi освiти на 2018/2019 навчальний рш». URL: https://imzo.gov.ua/2018/07/20/lyst-imzo-vid-19-07-2018-22-1-10-2573 -metodyehni-reko-mendatsiji-sehodo-rozvytku-stem-osvity-u-zakladah-zahalnoji-serednoji-ta-pozashkilnoji-osvity-na-2018-2019-navehalnyj -rik/ (Дата звернення: 14.05.2019).
71. Податковий кодекс Украши. Bi-домостi Верховно! Ради Украши. 2011. № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112 (зi змiнами i доповн.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17 (Дата звернення: 14.05.2019).
72. Lingva.Skills. Мiнiстеpство освь ти i науки Украши. URL: https://lingva.ua/ (Дата звернення: 10.05.2019).
73. Цифрова платформа Prometheus. URL: https://prometheus.org.ua/about-us/ (Дата звернення: 10.05.2019).
74. Студiя онлайн-осв^и EdEra. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/online-osvita-v-ukraini/29672247.html (Дата звер-нення: 10.05.2019).
75. ВУМ Online. URL: https://vumon line.ua/about-projeet/ (Дата звернення: 10.05.2019).
76. European Union Personal Ineome Tax Rate 1996 - 2018. URL: https://trading eeonomies.eom/european-union/personal-ineome-tax-rate (last aeeessed 10.05.2019).
References
1. Poliey Department A: Eeonomie and Seientifie Poliey Industry 4.0 (2016). European Parliament. Retrieved from http://www.europarl. europa.eu/RegData/etude s/STUD/2016/570007/IP0L_STU(2016)5700 07_EN.pdf (last aeeessed 05.05.2019).
2. Monostori, L. (2014). Cyber-physi-eal Produetion Systems: Roots, Expeetations
and R&D Challenges. Procedia CIRP 17. pp. 9-13.
3. Manyika, J. (December 2016 Updated February 2017). Technology, Jobs, and the Future of Work. McKinsey Global Institute. Briefing note PREPARED for the Fortune Vatican forum. 5 pp.
4. Korishko, R., & Lazarenko, O. (2018). What should be the policy of adult education in Ukraine? Analytical report. The project "Public Synergy". Retrieved from https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/ uploads/2018/04/Navchannya_doroslyh_v_ Ukrayini.pdf [in Ukrainian].
5. Digitalisation and the World of skills and education (2018). European Tech & Industry Employers. Ceemet. Retrieved from https://www.ceemet.org/sites/default/files/cee met_digitalisation_and_skills_report_spreads. pdf
6. Lifelong Learning Reforming education for an age of technological and demographic change (2016). Institute of Directors (GB) Policy Report. Retrieved from https://www.iod.com/Portals/0/PDFs/Campaig ns%20and%20Reports/Employment%20and% 20Skills/Life%20Long%20Learning%20Repo rt.pdf?ver=2016-09-14-124014-230
7. Taxation and Skills. How tax systems impact skills development in OECD countries (2017). Oecd.org. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/tax-policy/taxation-and-skills-brochure.pdf
8. Schultz, T. (1961). Investment in Human Capital. The American Economic Review. Vol. 51, № 1. pp. 1-17.
9. Becker, G. (1975). Investment in Human Capital: Effects on Earnings. Chapter II of the volume from the National Bureau of Economic Research. Retrieved from http: // www.nber.org/ chapters/c3733.pdf
10. Stiglitz, J. (1997). Economy of the Public Sector. Moscow: INFRA-M, 720 p.
11. Rosen, H. S. (1992). Public Finance. Burr Ridge. Illinois: Irwin, 657 p.
12. Krueger, D., & Ludwig, A. (2013). Optimal Progressive Labor Income Taxation and Education Subsidies When Education
Decisions and Intergenerational Transfers are Endogenous. American Economic Review. Vol. 103, №3. pp. 496-501. doi: http://dx.doi.org/10.1257/aer.1033.496
13. Manovskii, I. (2002). Productivity Gains from Progressive Taxation of Labor Income. Retrieved from https://www.sas. upenn.edu/~manovski/papers/prod_gains_ from_prog_tax.pdf
14. Dynarski, S., & Scott-Clayton, J. (2016). Tax Benefits for College Attendance. NBER Working Paper. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w22127.pdf
15. Bednar, S., & Gicheva, D. (2013). Tax benefits for graduate education: Incentives for whom? Economics of Education Review. Vol. 36, pp. 181-197. doi: http ://dx.doi. org/ 10.1016/j. econedurev.2013. 07.001
16. Alm, J. (2018, March). Is the Haig-Simons Standard Dead? The Uneasy Case for a Comprehensive Income Tax. Tulane Economics Working Paper Series, 27 pp.
17. S0rensen, P. (1994, February). From the Global Income Tax to the Dual Income Tax: Recent Tax Reforms in the Nordic Countries. International Tax and Public Finance. Vol. 1 (1). pp. 57-79. doi: http://dx.doi.org/10.1007/BF00874089
18. Hall, R., & Rabushka, A. (1995). The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institution Press. 34 p.
19. Teller, L. (2011). The Flat Tax: An Analysis of America's Most Controversial Tax Reform Idea. The Public Purpose. Retrieved from https://www.american.edu/ spa/publicpurpose/upload/2011-Public-Purpose-Flat-Tax.pdf
20. Genser, B. (2007). Moving Towards Dual Income Taxation in Europe. Public Finance Analysis. Vol. 63, № 3. pp. 436-456. doi: http://dx.doi.org/10.1628/ 001522107X250140
21. Boadway, R. (2004). The Dual Income Tax system - an overview. CESifo DICE Report. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/6630927.pdf
22. S0rensen, P. (2010). Dual income taxes: a Nordic tax system. Tax Reform in Open Economies EdwardElgar, 34 p.
23. Bird, R., & Zolt, E. (2011). Dual Income Taxation: A Promising Path to Tax Reform for Developing Countries. World Development. Vol. 39, № 10. pp. 1691-1703. http://dx.doi.org/10.1016/j.worl ddev.2011.04. 008
24. S0rensen, P. (2005). Dual Income Taxation: Why and how? CESifo. Working Paper № 1551. Category 1: Public Finance, 34 p.
25. Hall, R., Rabushka, A. (2007). The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institution Press, 228 p.
26. The Global Human Capital Report 2017 (2017). World Economic Forum. Retrieved from http://www3.weforum.org/ docs/WEF_Global_Human_Capital_Report_ 2017.pdf
27. International Tax Competitiveness Index 2018 (2018). Tax Foundation. Retrieved from https://files.taxfoundation.org/ 20190213134207/ITCI_2018.pdf
28. The Global Competitiveness Report 2017-2018 (2017). World Economic Forum. Retrieved from http://www3.weforum. org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/The GlobalCompetitivenessReport2017%E2%80% 932018.pdf
29. World Bank Country and Lending Groups 2017 (2017). The World Bank. Retrieved from https://datahelpdesk.worldbank. org/knowledgebase/articles/906519
30. Funke, M. (2002). Determining the taxation and investment impacts of Estonia's 2000 income tax reform. Retrieved from http://www.taloustieteellinenyhdistys.fi/images/ stories/fep/f2002_2d.pdf
31. Doing business and investing in Estonia (2018). PwC. Retrieved from https://www.pwc.com/ee/et/publications/Doing BusinessinEstonia/Doing%20Business%2020 18.pdf
32. Income Tax Act. In force 2018. (2018). Riigi Teataja. Estonia. Retrieved from
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry
https://www.riigiteataja.ee/en/eli/5250420180 01/consolide#para4
33. Taxation and Skills 2017 (2017). OECD. Retrieved from http://www.oecd.org/ ctp/taxation-and-skills-9789264269385-en.htm
34. National Student Fee and Support Systems in European Higher Education 2017/18 (2017). European Commission. Retrieved from http://www.anefore.lu/wp-content/uploads/2017/11/EURYDICE-FEES-AND-SUPP0RT-2017-18.pdf
35. The Estonian Lifelong Learning Strategy 2020 (2014). Ministry of Education and research. Republic of Estonia. Retrieved from https://www.hm.ee/sites/default/files/ estonian_lifelong_strategy.pdf
36. Information Technology Foundation for Education HITSA (2018). Hitsa.ee. Retrieved from https://www.hitsa.ee/it-education
37. Canada can be an Industry 4.0 winner (2016). Retrieved from https://www.linkedin. com/pulse/canada-can-industry-40-winner-matthew-wetmore?trk=prof-post
38. Milligan, K. (2014). Tax Policy for a New Era: Promoting Economic Growth and Fairness. Retrieved from https://www.cdhowe. org/sites/default/files/attachments/research_pa pers/mixed/benefactors_lecture_2014.pdf
39. Canada. Individual Taxes on personal income (2018). PwC. Retrieved from http://taxsummaries.pwc.com/ID/Canada-Individual-Taxes-on-personal-income
40. Canada. Individual - Other tax credits and incentives (2018). PwC. Retrieved from http://taxsummaries .pwc.com/ID/Cana da-Individual-Other-tax-credits-and-incentives
41. Research grants. Income Tax Folio S1-F2-C3, Scholarships, Research Grants and Other Education Assistance (2017). Government of Canada. Retrieved from https://www.canada.ca/en/revenue-agency/ services/tax/technical-information/income-tax/ income-tax-folios-index/series-1-individuals/ folio-2-students/income-tax-folio-s1-f2-c3-scholarships-research-grants-other-education-assistance.html#
42. Natural Sciences and Engineering Research Council of Canada (2017).
Government of Canada. Retrieved from http://www.nserc-crsng.gc.ca/db-tb/index-eng. asp
43. Canada's Innovation and Skills Plan 2017 (2017). Budget.gc.ca Retrieved from https://www.budget.gc.ca/2017/docs/ themes/Innovation_en.pdf
44. The CanCode program. Innovation, Science and Economic Development Canada (2019). Government of Canada. Retrieved from https://www.ic.gc.ca/eic/site/121. nsf/eng/home
45. GM Canada Brings STEM Education to Students Through Camps and Program Funding (2017). Canadian Corporate Newsroom. Retrieved from https://media.gm.ca/ media/ca/en/gm/news.detail.html/content/Pages/ news/ca/en/2017/Jul/0710-Stem-Month-Featu re.html
46. Geldis, Ch. (2014). A Mapping of Historical Discourses in STEM Advocacy Literature: a Thesis Presented in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree Master of Arts. State University. Arizona. Retrieved from https://repository.asu.edu/ attachments/135159/content/Geldis_asu_00 10N_14043.pdf
47. Duff, D. Rethinking the Concept of Income in Tax Law and Policy. Retrieved from https://taxprof.typepad.com/taxprof_ blog/files/Duff.pdf
48. United States. Individual - Taxes on personal income (2018). PwC. Retrieved from http://taxsummaries.pwc.com/ID/United-States-Individual-Taxes-on-personal-income#
49. American Opportunity Tax Credit (2018). IRS. Retrieved from https://www.irs. gov/credits-deductions/individuals/aotc
50. Tuition and Fees Deduction at a Glance (2018). IRS. Retrieved from https://www.irs.gov/credits-deductions/indivi duals/tuition-and-fees-deduction-at-a-glance
51. Scholarships, Fellowship Grants, and Other Grants (2018). IRS. Retrieved from https: //www.irs .gov/taxtopi cs/tc421
52. Green Strides: Environment, Health and Facilities at EDSTEM Programs at ED (2018). U.S. Department of Education.
Retrieved from https://www2.ed.gov/about/ inits/ed/green-strides/stem.html
53. Administration and funding. Finnish National agency for education. Retrieved from https://www.oph.fi/english/services/ faqs/administration_and_funding
54. Finland. Individual - Other tax credits and incentives (2018). PwC. Retrieved from http: //taxsummaries .pwc.com/ID/ Finland-Individual-Taxes-on-personal-income
55. Finland Individual - Other tax credits and incentives (2018). PwC. Retrieved from http: //taxsummaries .pwc.com/ID/ Finland-Individual-Other-tax-credits-and-incentives
56. Taxation of a scholarship/grant (2017). University of Jyvaskyla. Retrieved from https: // www.j yu. fi/en/ workwithus/inter national-staff-guide/living-in-finland/taxation/ taxation-of-a-scholarship-grant
57. Finnish Government Scholarship Pool Programme 2019-2020 for Doctoral Studies/Research. Retrieved from http://www.opportunitydesk.org/2018/08/23/ finnish-government-scholarship-pool-program me-2019-2020/
58. Nordplus and other Nordic programmes (2018). Finnish National agency for education. Retrieved from http://www.cimo.fi/ programmes/nordplus_and_other_nordic_prog rammes
59. Competence-based qualifications for adults. Finnish National agency for education. Retrieved from https://www.oph.fi/ english/curricula_and_qualifications/compe-tence_based_qualifications_for_adults
60. Finland country profile in education and training. UNESCO Institute for Lifelong Learning. Retrieved from https://uil. unesco.org/document/finland-country-profile-education-and-training
61. Global Manufacturing Competitiveness Index 2016 (2016). Deloitte. Retrieved from https: // www2. deloitte .com/ content/ dam/Deloitte/global/Documents/Manufacturing/ gx-global-mfg-competitiveness-index-2016.pdf
62. Individual Income Tax Law of the People's Republic of China (2018).
Npc.gov.cn. Retrieved from http://www.npc.
gov.cn/npc/xinwen/2018-09/05/content_2060
671.htm
63. China, People's Republic of Individual - Taxes on personal income (2018). PwC. Retrieved from http://taxsummaries. pwc.com/ID/Peoples-Republic-of-China-Indi-vidual-Taxes-on-personal-income
64. Chapter VII - Education Investment and Safeguards of Conditions (2019). Education Law of the People's Republic of China. Retrieved from https://www.chinaeducenter. com/en/edulaw.php
65. Shanghai-China: Career and Technical Education (2019). National Center on Education and the Economy. Retrieved from http://ncee.org/what-we-do/center-on-interna tional-education-benchmarking/top-perfor ming-countries/shanghai-china/shanghai-china-school-to-work-transition/
66. Full Free Scholarships in China for International Students: Study in China for Free (2019). China's University and College Admission System (CUCAS). Retrieved from https://feature.cucas.edu.cn/Articles/Full-Free-Scholarships-in-China-for-International-Students: -Study-in-China-for-Free_1504.html
67. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2018, February 28). Decree On approval of the concept of the development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the plan of measures for its implementation № 67-p of 17 January 2018. Retrieved from http: // zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80 [in Ukrainian].
68. The Verkhovna Rada of Ukraine (2017). The Law of Ukraine On Education N 2145-VIII of 5 September 2017. Vidomosti Verkhovnoyi Rady, N 38-39, art. 380. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19 [in Ukrainian].
69. Ministry of Education and Science of Ukraine (2017, May). The Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine On conducting experimental and experimental work of the all-Ukrainian level on the topic Scientific and methodical principles of
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry
creation and functioning of the All-Ukrainian scientific and methodical virtual STEM-center for 2017-2021 N 708 of 17 May 2017. Retrieved from https://drive.google.com/file/ d/0B3m2TqBM0APKaXJGVlk1bVZ2cFk/vie w [in Ukrainian].
70. Institute of Education Content Modernization (2017, July). Methodical Recommendations for the Development of STEM Education in General Secondary and Out-of-School Education Institutions for 2018/2019 academic year N 22.1/10-2573 of 07 July 2018. Retrieved from https://imzo.gov.ua/ 2018/07/20/lyst-imzo-vid-19-07-2018-22-1-10-2573-metodychni-rekomendatsiji-schodo-rozvytku-stem-osvity-u-zakladah-zahalnoji-serednoji-ta-pozashkilnoji-osvity-na-2018-2019-navchalnyj-rik/ [in Ukrainian].
71. The Verkhovna Rada of Ukraine (2011). Tax Code of Ukraine N 2755-VI of 02 December 2010. Vidomosti Verkhovnoyi
Rady, 13-14, 15-16, 17, art. 112. Retrieved from https: // zakon.rada.gov.ua/l aws/show/ 2755-17 [in Ukrainian].
72. Lingva.Skills. Ministry of Science and Science of Ukraine. Retrieved from https://lingva.ua/ [in Ukrainian].
73. Digital platform Prometheus (2019). Prometheus.org.ua. Retrieved from https://prometheus.org.ua/about-us/ [in Ukrainian].
74. Online Education Studio EdEra (2019). Ed-era.com. Retrieved from https://www.ed-era.com/ [in Ukrainian].
75. Open University of Maidan Online. Vumonline.ua. Retrieved from https://vumon line.ua/about-project/ [in Ukrainian].
76. European Union Personal Income Tax Rate 1996 - 2018 (2019). Tradingecono-mics.com. Retrieved from https://tradingeco nomics.com/european-union/personal-income-tax-rate
Виктория Денисовна Чекина,
канд. экон. наук, с.н.с. e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2118-901X;
Елена Анатольевна Воргач Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Марии Капнист, 2 e-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3686-4858
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ДОХОДОВ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ В КОНТЕКСТЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПЕРСОНАЛА ДЛЯ СМАРТ-ПРОМЫШЛЕННОСТИ
Представлен краткий анализ теоретических и практических аспектов государственного регулирования налогообложения доходов физических лиц для стимулирования формирования STEM-персонала в контексте развития смарт-промышленности в Украине.
Определено, что основным драйвером смарт-промышленности является STEM-персонал, обладающий современными цифровыми навыками. С учетом стремительного развития технологий навыки персонала требуют постоянного обновления, что приводит к необходимости концепции обучения на протяжении жизни. Это предполагает создание стимулов для персонала инвестировать в свое образование, одним из которых может стать налог на доходы физических лиц.
Исследованы мировые теоретические концепции подоходного налогообложения. Определено, что именно комбинация базы, ставки и льгот может послужить инструментом стимулирования инвестиций в образование.
Проанализирован опыт зарубежных стран с разными налоговыми системами, соответствующими теоретическим концепциям подоходного налогообложения. В результате анализа установлено, что наиболее действенным инструментом НДФЛ в зарубежных странах являются налоговые льготы на образование. Кроме того, в развитых странах значительное влияние на стимулирование развития STEM-персонала оказывают государственные программы и государственно-частные партнерства.
Исследована налоговая система Украины и ее возможности для стимулирования формирования STEM-персонала. Выявлено, что налоговых льгот на образование в стране немного, государственные программы не разработаны, а система государственно-частного партнёрства несовершенна. Формирование STEM-персонала находится на начальном законодательном этапе, и пока что предприняты меры по его внедрению на уровне общего среднего образования.
На основе теоретических положений и анализа зарубежного опыта предложены рекомендации по государственному регулированию формирования и развития STEM-персонала в Украине. Они базируются на реформировании системы НДФЛ при действующем налоге на прибыль и введении налога на выведенный капитал, который отменяет налогообложение дивидендов физических лиц. Основными мерами стимулирования STEM-образования определены льготы и преференции по НДФЛ на образование с дополнительным внедрением государственных программ и налаживанием партнерских отношений между государством и бизнесом.
Ключевые слова: налог на доходы физических лиц, НДФЛ, налоговая система, государственное регулирование, STEM-персонал, человеческий капитал, смарт-промышлен-ность, STEM-образование, обучение на протяжении жизни, образование взрослых.
Viktoriia D. Chekina,
PhD in Economics E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2118-901X;
Elena A. Vorhach Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str.
E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3686-4858
GOVERNMENT REGULATION OF THE PERSONAL INCOME TAXATION
IN THE CONTEXT OF PERSONNEL FORMING FOR SMART INDUSTRY
The paper presents a brief analysis of theoretical and practical aspects of state regulation of the personal income taxation to stimulate the formation of STEM staff. The research was conducted in the context of the development of the Smart Industry in Ukraine.
It is defined, that the main driver of the Smart Industry is STEM staff, armed with digital skills. The rapid development of technologies requires constant skills renewal. This leads to the need for the lifelong learning concept implementation. A personal income tax could stimulate staff to invest in their education.
We investigate the world theoretical concepts of income taxation. It was concluded, that it is a combination of the tax base, rates and reliefs that can serve as a tool to stimulate investment in education.
The experience of foreign countries with different tax systems, corresponding to theoretical concepts of income taxation, was analyzed. The results of the analysis showed that the most effec-
-Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry-
82 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2019, № 2 (86)
tive instrument of personal income tax in foreign countries is tax reliefs on education. In addition, in advanced countries government programs and the public-private partnerships have a significant impact on stimulating the development of STEM staff.
The Ukrainian tax system and its possibilities to stimulate the formation of STEM staff were investigated. The analysis revealed that there are few tax reliefs on education, government programs are not developed and the system of public-private partnership is imperfect. The formation of STEM staff is at the initial legislative stage, and so far measures taken concerned its introduction at the level of general secondary education.
On the basis of theoretical principles and analysis of foreign experience we proposed recommendations on the state regulation of the formation and development of STEM staff in Ukraine. They are based on the reform of the personal income taxation under the current income tax and the introduction of a tax on the withdrawn capital, cancelling the taxation of individuals' dividends. The main incentive measures for STEM education are supposed to be privileges and preferences on personal income tax in case of education expenses with the additional implementation of government programs and the establishment of partnerships between government and business.
Keywords: personal income tax, PIT, tax system, government regulation, STEM staff, human capital, smart industry, STEM education, lifelong learning, adult education.
JEL: H240, I26
Форматы цитування:
Чекша В. Д., Воргач О. А. Державне регулювання оподаткування доход1в ф1зичних ос1б у контексп формування персоналу для смарт-промисловосп. Економжа промисло-вост1. 2019. № 2 (86). С. 51-83. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.051
Chekina, V. D., & Vorhach, Е. А. (2019). Government regulation of the personal income taxation in the context of personnel forming for smart industry. Econ. promisl., 2 (86), рр. 51-83. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.051
Надшшла до редакци 17.05.2019 р.
