CC BY
42
УДК 336.226:004(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.02.30
Олеся В^алй'вна В1ецька,
канд. екон. наук, с.н.с.
1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши 03057, Украша, м. Кшв, вул. М. Капшст, 2 e-mail: [email protected] http://orcid.org/0000-0003-0051-2746
ПЕРСПЕКТИВИ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ В1Д РЕАЛ1ЗАЦ11 ЦИФРОВИХ ТОВАР1В ТА ПОСЛУГ В УКРА1Н1
Традицшна система оподаткування прибутку корпорацш не вщповщае тенденщям зростаючого ринку цифрових товар1в та послуг, а також особливостям нових цифрових б1знес-процес1в i б1знес-моделей. Це обумовлюе необхщшсть створення ново! системи оподаткування прибутку вщ ре^заци цифрових товарiв та послуг.
Сьогодш сформувалися фактори, якi мають бути враховаш при побудовi ново! системи оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг, а саме: наразi вiдсутне чiтке визначення цифрових товарiв та послуг, межi мiж цифровими, частково цифровими та нецифровими товарами та послугами, а також бiзнес-процесами, бiзнес-моделями та компаш-ями; у зв'язку з широким розповсюдженням цифрових бiзнес-процесiв та бiзнес-моделей важ-ливо створити та накопичити досвщ оподаткування прибутку вiд реалiзацil цифрових товарiв i послуг; при реалiзацil цифрових товарiв та послуг юнуе iмовiрнiсть виникнення «доходiв без громадянства»; поява нових бiзнес-процесiв та бiзнес-моделей зумовлюе виникнення нових поглядiв на формування вартостi цифрових товарiв i послуг, яю мають ураховуватися при оподаткуванш прибутку вiд !х реатзацл; в умовах глобалiзацil та цифровiзацil рiзниця мiж цiною цифрових товарiв у рiзних кра1нах може викривляти рiшення компанiй та споживачiв, а рiзниця мiж цiною фiзичних i цифрових товарiв може впливати на потенцшш податковi над-ходження до бюджету; юнують альтернативнi позици щодо того, чи насправдi реальна ефек-тивна податкова ставка цифрових компанш вища за реальну ефективну податкову ставку тра-дицiйних компанiй; поява цифрових бiзнес-моделей сприяе формуванню нових або трансфор-маци старих пiдходiв до розрахункiв, зокрема рекламний бартер.
yd заходи, спрямоваш на створення системи оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг, можна роздшити на такi групи: дискуси Оргашзаци економiч-ного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР); шщативи £вропейсько1 Комюи (GK); нацюна-льнi рiшення. Виходячи з можливост трансформаци податку на прибуток пщприемств у податок на виведений каттал наразi iснуе п'ять основних альтернатив оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг: 1) вщмова вiд оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг; 2) всеосяжне визначення цифрових товарiв та послуг, включення !х у загальну систему оподаткування прибутку пщприемств; 3) тотальна вщмова вщ оподаткування прибутку пщприемств та перехщ на оподаткування виведеного катталу; 4) упровадження податку на доходи вщ реалiзацil цифрових послуг - Digital Services Tax (DST); 5) створення ново1 системи оподаткування, засновано1 на використанш сучасних блокчейн-технологш.
З урахуванням переваг та недолшв кожно1 з представлених альтернатив розроблено рекомендаци щодо вдосконалення системи оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг. Розраховано, що за умови впровадження DST державний бюджет Украши може отримувати щорiчно до 2021 р. вiд 10 до 15 млн дол. США.
Ключовi слова: цифровi товари та послуги, оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг, податок на прибуток, податок на доходи вщ реалiзацil цифрових послуг, Digital Services Tax (DST).
JEL: H250, L810
© О.В. Вiецька, 2019
- Економта промисловост1 ^^ Economy of Industry
У загальному розумшш цифровi то-вари та послуги (digital goods and services) - це нематерiальнi товари та послуги, яю повшстю постачаються з використан-ням шформацшних технологiй. Створення та пiдтримка цифрових товарiв та послуг зумовлюе виникнення нових бiзнес-проце-сiв, наприклад, накопичення й управлшня великих даних, алгоритмiчних аукцiонiв тощо. Як наслiдок, можлившть отримання прибутку вiд реалiзацil цифрових товарiв та послуг передбачае появу нових моделей, зокрема використання великих даних та алгоршадчних аукцiонiв для отримання прибутку вщ реалiзацil цифро-во! реклами. Це е важливими передумова-ми для становлення смарт-промисловостг
Щодо динамiки розвитку ринку цифрових товарiв та послуг, то до 2023 р. вш буде динамiчно розвиватися (CAGR1 ви-ручки за 2019-2023 рр. становитиме вщ 2,5 до 24,5%), а рiвень проникнення користу-вачiв щорiчно зростатиме [7; 8]. Разом iз тим у даний час на ринку присутня незнач-на кшьюсть ключових гравцiв, при цьому у глобальному порiвняннi вагома частина доходу генеруеться у США (виключення становить ринок мобшьних iгор) [7; 8].
Таким чином, поява нових бiзнес-процеав i бiзнес-моделей, значш масштаби ринку та динамiка його зростання, а також зосередження податкових надходжень у руках фактично одше! кра!ни при отри-манш прибуткiв за рахунок користувачiв iз рiзних кра!н свiту зумовлюють необхщ-нiсть пошуку ефективних пiдходiв до опо-даткування прибутку вiд реалiзацil цифрових товарiв та послуг.
У св^овш спiльнотi активно ведуться обговорення щодо того, чи може традицш-ний податок на прибуток тдприемств ефе-ктивно функцiонувати в умовах цифров> заци, а також якою мае бути система опо-даткування прибутку вiд реалiзацil цифрових товарiв та послуг. В окремих роботах як аргумент на користь трансформаци тра-
1 CAGR (Compound Annual Growth Rate) -середньор1чний темп зростання з урахуванням складного проценту.
дицшного пiдходу до оподаткування прибутку корпорацiй наводяться проблеми, пов'язаш з неможливiстю традицшного податку на прибуток корпорацiй ефективно виконувати сво! функци в умовах глобал> заци та цифровiзацil [14; 24; 28]. У роботах [26; 29] продемонстровано чинники, яю можуть впливати на зростання та скоро-чення податкових надходжень до бюджету за рахунок оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг. M. Bauer [4] присвятив дослщження порiв-нянню ефективно! ставки податку компа-нiй, якi працюють за традицшними та циф-ровими бiзнес-моделями, а Ch. Fuchs [16] запропонував новий погляд на формування вартостi в умовах цифрового ринку пращ i, як наслщок, новий пiдхiд до оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрово! реклами. Також активно обговорюються запропоно-ванi ОЕСР, GK та окремими крашами свiту iнiцiативи з упровадження нових систем оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг [5; 6].
Мета статт - визначити перспекти-ви оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг саме для Укра-!ни. Для досягнення ще! мети доцшьно узагальнити фактори, якi впливають на формування системи оподаткування при-бутку вiд реалiзацil цифрових товарiв та послуг; дослiдити мiжнароднi та нацюна-льнi iнiцiативи окремих кра!н свiту; оцши-ти переваги та недолжи альтернативних пiдходiв до оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг; сформулювати рекомендацп для Украши.
Фактори, якг впливають на форму-вання системи оподаткування прибутку eid реалiзацü цифрових товарiв та послуг
Аналiз св^ових дискусш, оцшка ди-намiки розвитку ринку цифрових товарiв та послуг, а також дослщження цифрових бiзнес-процесiв i бiзнес-моделей дозволяе констатувати, що при формуванш системи оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг доцшьно враху-вати низку факторiв.
1. Оподаткування прибутку вщ реаль заци цифрових товарiв та послуг передба-чае чiтке визначення того, що являють собою цифровi товари та послуги; де межа мiж цифровими та нецифровими товарами та послугами; якi бiзнес-процеси, бiзнес-моделi та компанп е цифровими, частково цифровими або нецифровими.
Наприклад, модель зршост цифрових послуг, запропонована Управлiнням цифрового уряду Захщно! Австрали, вщпо-вiдно до яко! видiляють 6 рiвнiв [10]:
рiвень 0 - нецифровi послуги - нада-ються вручну вiд початку до юнця без ви-користання шформацшних технологiй;
рiвень 1 - послуги з цифровою пщ-тримкою - надаються частково з викорис-танням шформацшних технологш, де кль ент повинен виконати певний ручний про-цес (наприклад, надрукувати форму, поста-вити мокрий пщпис, зробити телефонний дзвшок тощо). Не вважаеться цифровою послугою;
рiвень 2 - цифровi послуги - з пози-цп клiентiв надаються повнiстю з викорис-танням шформацшних технологш Зберь гаються деякi ручш (нецифровi) процеси з боку компани, якi дозволяють завершити надання послуг;
рiвень 3 - повнiстю цифровi послуги - надання послуг повшстю цифровiзо-ване, включаючи вс зворотнi процеси;
рiвень 4 - кероваш цифровi послуги -надання послуг повшстю цифровiзоване, а також контролюеться i керуеться;
рiвень 5 - оптимiзованi цифровi послуги - надання послуг повшстю цифровь зоване, а також контролюеться i керуеться разом iз постiйним удосконаленням бiзне-
су.
Виходячи з ще! моделi, бiльшiсть послуг, яю надаються сучасними компанiями, тiею чи шшою мiрою е цифровими. Пщ-твердженням цьому також е той факт, що у 2015 р. цифрова економiчна група ОЕСР зробила висновок про те, що наразi факти-чно неможливо обiйти цифровi технологи [1, с. 11]. Цифровiзацiя торкнулася майже вЫх секторiв економiки. Багато традицiйно
нецифрових секторiв тепер мають цифровi бiзнес-моделi. Отже, рiшення про те, яю компанп мають бути оподаткованi як циф-ровi, неминуче виявиться суб'ективним i стане джерелом значних конкурентних викривлень [4, c. 3].
2. Наразi державнi бюджети кра!н свiту разом з iншими традицшними подат-ками наповнюються за рахунок оподаткування прибутку компанiй, яю працюють на основi традицiйних бiзнес-моделей. Циф-ровi бiзнес-моделi е нетрадицшними, а тому наповнення бюджету за рахунок опо-даткування прибутку вiд реалiзацil цифрових товарiв та послуг розглядаеться як до-датковi надходження. Проте згодом те, що вважаеться нетрадицшними бiзнес-моделя-ми, може стати традицшним. Це зумовлено тим, що зараз бшьшшть активно! частини населення представляе поколшня X та Y1, якi ще певний час будуть пiдтримувати iснування традицiйних бiзнес-моделей (на-приклад, споживання друкованих книг через офлайн, а не скачування електронних книг через онлайн-магазини або читання безпосередньо через цифровi платформи). Проте з часом частка цифрового поколшня Z стане домiнувати i традицшш бiзнес-моделi поступово замiнюватимуться циф-ровими. Отже, до того часу важливо ство-рити та накопичити досвщ оподаткування прибутку вщ реалiзацi! цифрових товарiв та послуг. Навiть за умови, якщо в першi роки це передбачатиме додатковi витрати на формування та вiдпрацювання нових механiзмiв визначення вартоси, проведен-ня наукових дослщжень та розробок у сфе-рi блокчейн-технологiй тощо.
3. Оскiльки цифровi товари та послуги реалiзуються через iнтернет, а часто i з використанням посередника у виглядi циф-рово! платформи, iмовiрним е виникнення «доходiв без громадянства». Коли плат-
1 Поколшня Х - особи, як народилися у 1965-1979 рр.
Поколшня Y - особи, яш народилися у 1980-1994 рр.
Поколшня Z - особи яш народилися тсля 1995 р. [20].
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
форма мае фiзичну присутшсть у кра1ш А, продавець - у крат В, а споживач - у кра-1ш С, виникае питання щодо того, пiд дiю якого податкового законодавства пщпада-ють доходи вщ 1х угоди. У цьому контекст важливим е розумiння того, що проблему оподаткування прибутку вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг доцiльним е вирiшувати на наднацюнальному рiвнi. Нацiональнi рiшення можуть виступати як перехiдний варiант до того часу, поки не буде сформоване глобальне виршення проблеми.
4. Поява нових бiзнес-процесiв i бiз-нес-моделей зумовлюе появу нових погля-дiв на формування вартост цифрових то-варiв та послуг, якi мають ураховуватися при оподаткуванш прибутку вiд !х реалiза-цл. У табл. 1 наведено альтернативш погляди на формування вартост цифрових товарiв та послуг на прикладi компани Google. Сама компанiя дотримуеться тра-дицшно! позицп та вважае, що вартшть створюеться там, де знаходяться комп'ю-тернi технологи, створюеться програмне забезпечення й алгоритми, а податки спла-чуються там, де компанiя мае офщшне представництво. Разом з тим теорiя цифро-во! працi СЬ Fuchs обгрунтовуе, що вар-тють цифрових послуг компани Google створюють користувачi, якi беруть участь у формуванш великих даних [16]. Адже саме за допомогою накопичених великих даних i типу аудиторн, яка обираеться як цiльова, алгоритмiчнi аукцюни визначають вартiсть цифрово1 реклами. Отже, прибуток вiд ре-алiзацil цифрових товарiв та послуг мае оподатковуватися у тих крашах, мешканцi яких брали участь у формуванш великих даних та взаемодiяли з цифровою рекламою (переглядали або «клшали» на не1).
5. В умовах глобалiзацil та цифров> зацн рiзниця мiж цiною цифрових товарiв у межах кра1н може викривляти ршення компанiй та споживачiв, а рiзниця мiж щ-ною фiзичних та цифрових товарiв може впливати на потенцшш податковi надход-ження до бюджету. На рис. 1 наведено по-рiвняння цш на друкованi й електроннi
верси книг в окремих кра1нах св^, у тому числi в Укра1ш. З одного боку, цiни на друковаш та електроннi книги значно ва-рiюють залежно вiд краши (вiд 7,62 до 19,44 дол. США за друковану версiю книги та вщ 3,63 до 15,62 дол. США за електрон-ну). В умовах глобалiзацil та цифровiзацil це може вплинути на ршення компанiй i споживачiв щодо того, у якш краlнi реалi-зовувати та у якш кра1ш споживати цифро-вий товар. З шшого боку, середне по кра1-нах стввщношення цiн на друкованi та електронш версil книг становить 1:0,64 (вщ 1:0,80 у Нiмеччинi до 1:0,48 в Укра1ш). Це може бути пов'язано з тим, що ланцюжок створення вартоси електронно1 верси книги порiвняно з друкованою е коротшим, а маржинальнi витрати - нижчими. Отже, враховуючи поступовий перехщ вiд фiзич-них товарiв до цифрових, при формуваннi системи оподаткування прибутку вщ реалi-заци цифрових товарiв доцiльно брати до уваги не лише потенцшш зростання над-ходжень до бюджету вщ податку на прибуток, але i потенцiйне недоотримання вiд шших видiв податкiв (зокрема, податку на доходи фiзичних осiб, ПДВ тощо).
6. Передбачаеться, що нинiшнi мiж-народнi правила оподаткування прибутку не вщповщають сучасним тенденцiям роз-витку св^ово1 економiки, оскiльки не вра-ховують сучаснi бiзнес-моделi отримання прибутюв у цифровому просторi. Вони не мштять справедливих процедур оподаткування компанш, якi не мають фiзичноl присутностi у межах певно1 краши, проте мають присутшсть цифрову та отримують прибутки вщ реалiзацil цифрових товарiв та послуг. Це призводить не лише до втрат податкових надходжень до бюджеив краш, але i до формування несправедливостi в оподаткуванш традицшних та цифрових компанш, дестимулюючи дiяльнiсть перших [14; 24]. У дослщженш [4] продемонс-тровано, що реальна ефективна податкова ставка цифрових компанш вища за реальну ефективну податкову ставку традицшних компанш (рис. 2).
Таблиця 1 - Альтернативш погляди на формування вартост1 цифрових послуг на приклад1 компани Google1
Погляд з позици компани Google Погляд з позици теори цифрово! працi Ch. Fuchs
Вартють цифрових послуг компани Google створюють комп'ютернi технологи, програмне забезпечення та алгоритми Вартiсть цифрових послуг компани Google створюють користувач^ яю формують великi данi, беручи участь у пошуку в iнтернетi, формуючи контент (на-писання блогiв, розмщення вiдео i фото), та створенш реакцiй (лайкiв та коментарiв)
Штаб-квартира компани Google розташована у Калiфорнп. Звщти компанiя керуе серверами, оброб-ляе пошуковi запити. Програмне забезпечення та алгоритми компани Google розробляються шжене-рами, якi працюють у Калiфорнп. Отже, вартiсть цифрових послуг компани Google створюеться у Ка-лiфорнil 1нженери компани Google, яю працюють у штаб-квартирi у Калiфорнi!, створюють програмне забезпечення та алгоритми, яю е безкоштовними, тобто компашя Google не отримуе вщ них прибутку. Прибуток компашя отримуе вщ реалiзацi! рекламного простору в штернет та розповсюдження реклами з використан-ням алгоритмiчних аукцiонiв. Уся реклама е цшьовою, тобто демонструеться вщповщнш аудитори виходячи iз залишених нею великих даних
Податки мають сплачуватися там, де створюеться вартшть цифрових послуг. Компашя Google мае сплачувати податки у Калiфорнп Вартiсть рекламних послуг залежить не вiд програ-много забезпечення або алгоритму, а вщ того, яку аудитор^ обрано для демонстраци реклами та яка кон-куренцiя мiж рекламодавцями на аукцiонi за показ реклами саме цш аудитори. Отже, аудиторiя визначае вартiсть цифрово! реклами. Як наслщок, податки мають сплачуватися у кра!ш, де розташованi користува-чi, якi проглядали рекламу (у випадку з оплатою за перегляд) або натискали на рекламу (у випадку з оплатою за «клш»)
Реалiзацiя цифрово! реклами компанiею Google вiдбуваеться в безмежному iнтернет просторi, а не у конкретнш кра!ш. Цифрова реклама реалiзуеться на основi аукцю-нiв, заснованих на алгоритмах, яю чiтко не визначають фiзичне роз-ташування реклами. Офiцiйне представництво та европейсью ра-хунки компани Google зареестро-ванi в 1рланди. Звщти i вщбуваеть-ся реалiзацiя цифрово! реклами компашею Google европейським Рентам. Прибуток вiд реалiзацi! цифрово! реклами европейським споживачам компани Google мае оподатковуватися в 1рланди Хоча реклама компани Google вщбуваеться в безмежному штернет-простор^ вона демонструеться конкретнш аудитори, яка описуеться ч^ким географiчним мюцем розташування. Зокрема, компанiя Google так описуе аукцюн: «Користувач виконуе пошук, i система Google Ads вщбирае всi оголошення, ключовi слова яких вщпов> дають введеному запиту. З отриманого перелжу ого-лошень система вилучае непридатнi (наприклад, нащ-леш на iншу кра!ну або вщхилеш за порушення правил). З-помiж решти право на показ отримають лише оголошення з достатшм рейтингом. Рейтинг оголошення визначаеться за даними про ставку, яюсть ого-лошення, пороги рейтингу, контекст пошуку, а також прогнозований вплив розширень та шших формаив оголошення [27]» Таким чином, оподаткування мае та може грунту-ватися на шформаци про мшцеположення обрано! аудитори. Прибуток вiд реалiзацi! цифрово! реклами компани Google мае оподатковуватися у кра!нах, жи-телi яких взаемодiяли з такою рекламою (переглядали або «клiкали» на не!)
Складено за даними джерел [16; 27].
- Економжа промисловостi ^^ Economy of Industry
25
20
А
Ш 15
С
ч о 10
д
5
0
19,44
16,07
15,62
11,30
11,60
США
н Друкована верая Складено за даними джерел [23; 33].
3,63
7,62 7,62
Укра!на
Рисунок 1 - Пор1вняння щн на друкованi та електроннi вера!" книг в окремих краУнах свiту станом на 2018 р.
Отже, впровадження додаткових ви-д1в податюв, якими обкладатимуться суто цифров1 компани, може призвести до зво-ротного ефекту - викривлень швестицш-
40 -
30 -
^ 20 -
10 -
0
них р1шень та дестимулювання компан1й, яю працюють на основ1 цифрових б1знес-моделей.
29,1
9,5
За оцшками Свропейсько'! комсп
И Традищш компани Складено за даними джерела [4].
За оцшками Свропейського центру м1жнародно! под1тично'1 економ1ки
1Цифров1 компани
Рисунок 2 - Реальна ефективна податкова ставка традицшних та цифрових компанш за оцшками СК та Свропейського центру ]шжнародно*1 пол1тично1 економи
7. Поява цифрових б1знес-моделей сприяе формуванню нових або трансфор-маци старих пщход1в до розрахунюв. Так, наприклад, розрахунок за цифров1 товари та послуги може бути не грошовим, а у форм1 бартеру, наприклад, рекламного бартеру. Суми операцш з рекламного бартеру можуть сягати мшьйони долар1в США [18], а отже, потребують додатково! уваги щодо !х контролю та оподаткування.
Урахування вс1х зазначених фактор1в е складним завданням, яке нараз1 намага-
ються виршити фах1вщ багатьох кра!н св1ту. Результатом мае стати розроблений та впроваджений мехашзм оподаткування цифрових компанш, яю отримують прибу-ток у певнш кра!ш, не маючи там ф1зично! присутностг
Мiжнароднi та нащональт Шща-тиви окремих крагн свту
Ус заходи, спрямоваш на створення системи оподаткування прибутку вщ реаль
заци цифрових TOBapiB та послуг, можна роздшити на таю групи: дискуси ОЕСР; iнiцiaтиви GK; нaцiонaльнi ршення. ДискусИ' ОЕСР
У 2015 р. ОЕСР було прийнято план дш BEPS1, який включае 15 необхщних зaходiв для перегляду умов мiжнaродного оподаткування, у тому числi захщ, спрямо-ваний на оподаткування цифрових компа-нiй. Даний зaхiд передбачав ан^з та ви-рiшення таких питань: цифрова присут-нiсть у крах'ш без створення оподатковува-но! присутностi; вiднесення вaртостi, яка створюеться в результaтi передaчi шфор-
мацп користувачам за допомогою реалiза-цп цифрових товарiв та послуг; кв^фжа-цiя та визначення джерела доходу в нових моделях ведення бiзнесу; забезпечення податкових зборiв з ПДВ / податку на тор-говельну дiяльнiсть.
На початку 2019 р. ОЕСР запропону-вала документ, у якому представлено про-позицi! щодо оподаткування цифрових компанiй (табл. 2). До 1 березня 2019 р. цей документ проходив публiчнi обгово-рення. У червнi 2019 р. ОЕСР плануе тд-готувати рекомендацп, а до кiнця 2020 р. -прийти до остаточно! угоди щодо оподаткування цифрових компанш.
Об'ект регулювання Що пропонуеться? Як реaлiзувaти?
Ощнка залученос-тi користувaчiв у дiяльнiсть компа-нiï в тш чи iншiй крaïнi Зобов'язати компaнiï перевести частину прибутку в юрисдикцiï, де знаходяться користувач^ нaвiть якщо у компанш там немае фiзич-но1' присутностi Один iз вaрiaнтiв реaлiзaцiï тaкоï пропозицп передбачае прибуток вiд поточноï дiяльностi оподатковувати за старими правилами, а залишко-вий прибуток розподшяти серед краш, якi будуть стягувати з нього податок
Мaркетинговi не-мaтерiaльнi акти-ви Розглядати тaкi активи як створенi в тiй крaïнi, де працюе компaнiя Краша зможе обкладати податком весь або частину залишкового прибутку, пов'язаного з такими активами, а прибуток, який залишиться, буде розподшятися мiж пщроздша-ми компани за правилами трансфертного цшоутворення
1стотна економiч-на присутнiсть компaнiï у кра1ш Встановити критерiем виручку, що отримуеться у довгостроковш перспектив^ але тiльки у зв'язку з шшими факторами, зокрема: наявшстю бази користувaчiв, цифрового контенту, мюцевих плате-ж1в; пiдтримки сайту мшцевою мовою; вiдповiдaльнiстю за кшцеву доставку продукту або послуги; пiдтримки пiсляпродaжного об-слуговування, ремонту; маркетингово!' дiяльностi Тaкi доходи можуть бути оподатко-вaнi у джерела ïx виплати, але так, щоб не виникало подвiйного опо-даткування
Складено за даними джерела [2].
Таблиця 2 - Пропозицн ОЕСР щодо оподаткування цифрових компанш1
1 Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting (BEPS) - n^aH gin ^ogo nporagii' po3MHBaHHM
onogaTKOByBaHOÏ 6a3H i BHBegeHHM npu6yTKy 3-nig onogaTKyBaHHH.
- Економта промисловост( Economy of Industry
Пщ дш наведених пропозицiй потра-пляють насамперед американськi компани, таю як Google, Facebook, Amazon, Apple. Так, наприклад, компанп Google та Facebook являють собою дуополiю на рин-
140 120
ку цифрово1 реклами - при 269,85 млрд дол. США св^ових витрат на цифрову рекламу у 2018 р. [7] щ двi компани отримали доходи в розмiрi 171,36 млрд дол. США (рж. 3).
116,32
1100
95,38
79,39
80 60
59,63
67,39
43,69
51,07
55,01
40 22,89 -28,23
20 0,76 1,87 3,15 4,28 6,99 11,49 __•■ -
0 •- - ---•-- --• - --~
2009 2 ' 2011 2012 2013 2014
2015 2016 2017 2018 — Дохщ ввд цифрово! реклами Facebook 9 Дохщ ввд цифрово! реклами Google
Складено за даними джерел [13; 17].
Рисунок 3 - Дохвд в1д реклами компанш Facebook та Google за 2009-2018 рр.
При цьому значна частка витрат на цифрову рекламу припадае на европейсью кра!ни. Зокрема, у 2017 р. у Великобритани витрати на цифрову рекламу становили 13,99 млрд дол., у Имеччиш - 6,00, у Франци - 4,73, у Болгари - 4,46 млрд дол. Для порiвняння: в Укра!ш витрати на цифрову рекламу становили 0,35 млрд дол., а в Роси - 0,07 [12].
У зв'язку з тим, що прибуток, отри-маний вщ реaлiзaцil цифрових товaрiв та послуг, може потрапити пiд подвiйне опо-даткування (з початку пiд податок з доходу у кра!нах Свропи, а потiм - пiд податок на прибуток корпорацш у США), США ви-ступае з пропозищею знайти альтернатив-ний пiдхiд.
Паралельно з пропозицiями ОЕСР СК також працюе над вирiшенням питання щодо оподаткування прибутку вiд реaлiзa-ци цифрових товaрiв та послуг.
1нщативи СК
У 2018 р. СК було запропоновано но-вi зaконодaвчi iнiцiaтиви, спрямовaнi на створення справедливого оподаткування доходiв цифрових компанш i стимулюван-
ня пщприемницько1 активностi в цiлому [14]. Основне довгострокове завдання СК полягае у спшьнш реформi системи оподаткування прибутку корпорацш, яка пе-редбачае реестрацш та оподаткування прибуткiв компанш у кра!ш, де вони максимально взаемодшть зi споживачами через цифровi канали. Це дозволить кра!нам-членам СС оподатковувати прибуток тих корпорацiй, якi не мають фiзичноl присут-ностi на !х територи, проте генерують там сво! доходи.
Цифрова компанiя вважатиметься платником податку та матиме цифрову присутшсть у крашьчлеш СС, якщо до-тримуеться хоча б одна з умов [14]:
сума щорiчних доходiв компани у кра1ш-члеш СС перевищуе 7 млн евро;
у поточному податковому рощ ком-панiя мае понад 100 тис. споживачiв у за-значенiй крашц
протягом поточного податкового року компашя мае понад 3 тис. бiзнес-контрактiв на реалiзацiю цифрових товарiв та послуг.
Спшьне реформування системи опо-даткування прибутюв корпорацiй також вплине на критерп розподiлу прибуткiв мiж крашами-членами £С. Так, у прюрите-тi будуть iнтереси тих краш, на територи яких компанiя отримала максимальнi при-бутки вiд реалiзацii цифрових товарiв та послуг. Це буде можливо, наприклад, за-вдяки шформацп щодо мiсцезнаходження споживача в момент реалiзацп угоди.
Також GK запропонувала введення тимчасового непрямого податку - Digital Services Tax (DST) - на доходи, отримаш в результат надання певних цифрових пос-луг, зокрема на цифрову рекламу, цифрову посередницьку дiяльнiсть, яка дозволяе користувачам взаемодiяти з шшими корис-тувачами i може полегшити продаж товарiв i послуг мiж ними, а також на продаж да-них, згенерованих з надано! користувачами iнформацii. Ставка податку становитиме 3% вщ доходу компанш iз загальним рiч-ним доходом не менше 750 млн евро i доходами на територи £С не менше 50 млн евро. Передбачаеться, що податковi над-ходження будуть збиратися крашами-членами £С, в яких знаходяться споживачi таких послуг.
Наразi ведуться дискусii щодо того, наскшьки запропонований GK податок буде життездатним. Слщ вiдзначити недолши запропонованих GK iнiцiатив [4; 6; 21]:
1) дублюють поточнi дискуси ОЕСР;
2) загрожують фiскальному сувере-нiтету краiн-членiв ЕС;
3) засноваш на технiчно складному та дорогому з точки зору реалiзацii меха-нiзмi визначення вартостi, яку створюють користувачi;
4) базуються на сшрному твердженнi про те, що компани, побудованi на основi цифрових бiзнес-моделей, стикаються з бiльш низькими ефективними податковими ставками, шж компанii, побудоваш на ос-новi традицiйних бiзнес-моделей;
5) передбачають оподаткування валового, а не чистого доходу, що, як наслщок:
створюе каскаднi ефекти, яю можуть призвести до подвшного або потрiйного оподаткування операцiй;
посилюе податковий тиск на цифровi компани, якi працюють iз низькою нормою прибутку;
дестимулюе зростання цифрових компанш;
стимулюе ухилення вiд оподаткування шляхом створення податкових схем, заснованих на оптимiзацi! розмiрiв компанп;
6) не вщповщають принципу подат-ково! нейтральностi, адже можуть призвести до дестимулювання окремих секторiв економiки, компанi! яких побудоваш на основi традицiйних бiзнес моделей, але розширюють свою цифрову присутшсть (наприклад, автомобiлебудування).
Для пiдтримання шщатив СК необ-хiдна згода вЫх кра!н-членiв СС. Проте позицi! кра!н роздiлилися - поки однi ви-ступають проти (Iрландiя, Швецiя, Дашя), iншi розробляють сво! нацiональнi ршен-ня.
Нащональт ршення У табл. 3 наведено нащональш рь шення окремих кра!н свiту щодо оподаткування прибутку вщ реалiзацi! цифрових товарiв та послуг.
Бiльшiсть розроблених кра!нами-членами СС рiшень щодо оподаткування доходiв вiд реалiзацi! цифрових товарiв та послуг е штерпретащями запропонованих СК iнiцiатив i не позбавлеш !х недолiкiв. Як зазначено вище, в умовах глобалiзацi! та цифровiзацi! проблему оподаткування цифрових компанш доцшьно вирiшувати на наднацiональному рiвнi, оскiльки будь-якi рiшення на нащональному рiвнi можуть привести до створення схем з ухилення вщ сплати податку (як прямо - з боку цифро-во! компани, так i опосередковано - з боку споживачiв1), а також до ймовiрностi по-двшного оподаткування.
1 Коли в Роси з 2019 р. було впроваджено ПДВ на покупку цифрово1 реклами у Facebook, це, в!дпов1дно, зб1льшило витрати на рекламу на 20%. У зв'язку з тим, що дана норма розповсюд-жувалася на акаунти, для яких Роая була вказана як кра1на компанИ, це призвело до перереестрацИ акаунт1в на шш1 кра1ни, наприклад Укра1ну.
- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
Таблиця 3 - Нацшнальш ¡ншення окремих краУн CBiTy щодо оподаткування прибутку _вiд реалйацп цифрових товар1в та послуг1_
Кра1'на Нацюнальш рiшення
Австрiя З 2020 р. плануеться введення цифрового податку у po3MÍpi 5% вiд доходу цифрових компанш
Велико-бриташя З 2020 р. плануеться введення цифрового податку на внутршнш дохщ у роз-Mipi 2%, яким будуть оподатковуватися цифровi компани з рiчним доходом понад 500 млн фунив стерлiнгiв (638 млн дол. США). Першi 25 млн фунпв стерлiнгiв (31,9 млн дол. США) доходу, отриманого на територи Великобритании будуть звiльненi вiд оподаткування
Iталiя Законом про бюджет 2019 р. № 145/2018 в Ггали було впроваджено новий по-даток на цифровi послуги (DST). Цей податок замшюе запропонований у 2017 р. «податок на штернет». Ставка нового податку становить 3% вщ обороту цифрово! компани. Пiд оподаткування пщпадають цифровi компани з рiчним доходом понад 750 млн евро i загально сумою цифрових послуг на територи Ггали понад 5,5 млн евро
Нiмеччина Уряд Имеччини розглядае варiанти оподаткування прибутку вщ реалiзацi! цифрових послуг. Однiею з альтернатив е оподаткування доходiв цифрових компанш за ставкою 15%. Також розглядаеться варiант, вiдповiдно до якого компани-резиденти, що роз-мiщують цифрову рекламу, виступатимуть у ролi податкових агенив та спла-чуватимуть до бюджету суму податку, нарахованого з доходу вщ реалiзацi! тако! цифрово! реклами
Францiя У Франци обговорюеться можливiсть введення податку GAFA1 в розмiрi 3% з обороту цифрових компанш Вш буде нацшений на компани з рiчним оборотом понад 750 млн евро та продажами у Франци понад 25 млн евро. За допомогою цього податку передбача-еться мобшзувати до бюджету 500 млн евро
США У ачш 2018 р. Верховний суд США вишс ршення, вщповщно до якого подат-кова служба штату може оподатковувати цифровi компани, якi отримують прибутки в цьому штат^ навiть якщо вони не мають там фiзично! присутностi. У жовтнi 2018 р. у Конгрес США було представлено законопроект про спра-ведливе оподаткування цифрових товарiв i послуг, який сприятиме нейтраль-ностi, простотi та справедливост в оподаткуваннi цифрових товарiв та послуг
Складено за даними джерел [5; 6; 9; 11; 15; 19; 22; 25].
Альтернативт тдходи до оподаткування прибутку вiд pеaлiзaцü цифрових moeapie та послуг для УкраИни
Украша являе собою один Í3 перспек-тивних рекламних ринюв щодо зростання витрат у медiа (рис. 4). Тому виршення проблем оподаткування прибутку вщ реал> заци цифрових товарiв та послуг в Укрш'ш е актуальним.
Цифровi компани, якi отримують при-бутки в Укра1ш, оподатковуються (п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу Украши):
податком на прибуток пiдприемств -за умови наявност у крш'ш постiйного представництва;
нерезидентним податком - за умови перерахування представництвом доходу з походженням в Укра1ш своему нерезиденту
1 GAFA - абрев1атура, яка походить в1д перших лгтер в назв1 цифрових компанш Google, Apple, Facebook, Amazon.
Туреччина кЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧМ 26,00 В'етнам 29 20 Чил1 29 50
1ндонез1я УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ1 30,00
Азербайджан ЧЧУЧЧЧЧУЧЧЧУЧЧЧУЧЧЧУЧЧМ 33,60
Блорусь УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ1 33,80
Панама кЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧТ1 41 10
1нд я уУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ! 46,30 Украгна 47,30
Узбекистан 1ЧЧУУЧЧЧУЧЧЧУЧЧУУЧЧЧУЧЧЧУЧЧУУЧЧЧУЧЧЧУЧЧУУЧЧЧУ1 65,00
0 10 20 30 40 50 60 70
Темп зростання, %
Складено за даними джерела [3].
Рисунок 4 - Рекламш ринки з найбшьшим зростанням витрат у мед1а за пер1од 20182021 рр. у поточннх цшах 2018 р.
або за умови вщсутност у нерезидента офщшного представництва в Укра!ш.
З урахуванням цього, а також шща-тив ОЕСР та СК, можна визначити альтер-нативи щодо виршення питання про опо-даткування прибутку вщ реал1заци цифро-вих товар1в та послуг в Украшк
удосконалення або трансформащя податку на прибуток пщприемств з одно-часним налагодженням мехашзму стягу-вання нерезидентного податку;
упровадження шщатив ОЕСР або
СК;
побудова принципово ново! системи оподаткування.
У табл. 4 наведено переваги та недо-л1ки альтернативних пщход1в до оподатку-вання прибутку вщ реал1зацп цифрових товар1в та послуг, як можуть бути впро-ваджеш в Укра!ш.
Таблиця 4 - Перевагн та недолжи альтернативних п1дход1в до оподаткування прнбут-_ку в1д реашзацЦ' цифрових товар1в та послуг_
Альтернатива
Переваги
Недолги
1
2
3
Вщмова вщ оподаткування прибутку вщ реаль заци цифрових товар1в та послуг
- сприяе розвитку цифрових компанш;
- приваблюе шоземш швес-тицп;
- не передбачае додаткових фшансових витрат на адмш1с-трування
- не мобЫзуе додатков1 податков1 над-ходження до бюджету;
- не дозволяе накопичувати досвщ оподаткування компанш, як1 працюють на основ1 цифрових б1знес-моделей (як на-цюнальних, так I транснацюнальних);
- дестимулюе пщприемства, як працюють на основ1 традицшних б1знес моделей;
- викривляе швестицшш р1шення;
- дозволяе створювати оптим1зацшш податков1 схеми м1жнародними цифро-вими компашями з метою ухилення вщ сплати податюв
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/ 1^т1гу
40 ЙБЫ 1562-109Х Есоп. рго^.
2019, № 2 (86)
Продовження табл. 4
1 2 3
Всеосяжне ви-значення цифро-вих товaрiв та послуг, вклю-чення !х у зага-льну систему оподаткування прибутку пiд-приемств - мобшзуе додaтковi подат-ковi надходження до бюджету; - дозволяе накопичувати дос-вщ оподаткування нацюналь-них компанш, якi працюють на основi цифрових бiзнес-моделей; - сприяе податковш нейтра-льностi на нaцiонaльному рiвнi - передбачае додатковi фiнансовi витрати на адмiнiстрування - не дозволяе оподатковувати транснащ-ональнi цифровi компанil, якi мають циф-рову, проте не мають фiзичноl присутнос-тi у краlнi; - дестимулюе нацiональнi цифровi ком-панil; - дозволяе створювати оптимiзацiйнi по-датковi схеми мiжнародними цифровими компанiями з метою ухилення вiд сплати податюв; - не мае емтрично пщтвердженого еко-номiчного ефекту
Тотальна вщмо-ва вщ оподатку-вання прибутку пiдприемств та перехщ на опо-даткування ви-веденого кaпiтa-лу - сприяе розвитку цифрових компaнiй; - приваблюе iноземнi швес-тици; - скорочуе фiнaнсовi витрати на адмшктрування; - забезпечуе зростання ф> нансових можливостей пщ-приемств; - стимулюе приплив внут-рiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй; - забезпечуе прозоркть ф> нансово! зв^ностц - скорочуе витрати на адмш> стрування податку; - формуе довiрчi вiдносини мiж державою i платниками податюв [28] - не мобшзуе додатковi податковi над-ходження до бюджету за рахунок оподат-кування цифрових нацiональних та тран-снащональних компанiй; - не дозволяе накопичувати досвщ оподаткування компанiй, яю працюють на основi цифрових бiзнес-моделей (як нацi-ональних, так i транснацiональних); - дозволяе створювати оптимiзацiйнi по-датковi схеми мiжнародними цифровими компашями з метою ухилення вщ сплати податкiв; - не виключае вiрогiдностi скорочення податкових надходжень до бюджету в першi роки впровадження; - не мае емпiрично пщтвердженого еко-номiчного ефекту
Упровадження податку на доходи вщ реaлiзa-цп цифрових послуг (DST) - е справедливим з позици сучасно! теори цифрово! пра- цi; - мобiлiзуе додaтковi подат-ковi надходження до бюджету; - дозволяе накопичувати дос-вщ оподаткування нацюналь-них компaнiй, яю працюють на основi цифрових бiзнес-моделей - дублюе поточш дискусil ОЕСР; - загрожуе фiскальному суверенiтету кра-lн-членiв СС; - заснований на техшчно складному та дорогому механiзмi визначення вартостц - створюе каскаднi ефекти, яю можуть привести до подвiйного або потршного оподаткування операцiй; - посилюе податковий тиск на цифровi компани, якi працюють iз низькою нормою прибутку; - дестимулюе зростання цифрових компанш
1 2 3
- cтимyлюe yxилeння вiд oпoдаткyвання шляxoм cтвopeння пoдаткoвиx cxeм, за-cнoваниx на oптимiзацiï poзмipiв томпа-ни; - нe вiдпoвiдаe ^инципу пoдаткoвoï' нeйтpальнocтi [6]; - cпpичиняe iмoвipнicть пoдвiйнoгo oro-даткування
Ствopeння нoвoï cиcтeми oпoдат-кування, заcнo-ваш' на викopи-станш cyчаcниx блoкчeйн-тexнoлoгiй - пepeдбачаe cтвopeння нoвиx cyчаcниx фopматiв пoдаткoвoï' бази; - дoзвoляe вiдмoвитиcя вщ пocepeдницькиx пocлyг пщ-пpиeмcтв як ^дат^в^ аген-тiв; - наpаxoвye та мoбiлiзye го-датки в peжимi peальнoгo ча-cy абo наближeнoгo дo ньoгo; - дoзвoляe вiдмoвитиcя вiд аванcoвиx пoдаткoвиx платe-жiв та пoдаткiв, щo poзpаxo-вyютьcя шляxoм cпiвcтавлeн-ня дoxoдiв i видаткiв за пepioд чаcy; - фopмye нoвий пiдxiд дo го-даткoвoгo адмiнicтpyвання, заcнoванoгo на пpинципаx пpoзopocтi, кoнтpoльoванocтi, бeзпeчнocтi, eфeктивнocтi; - мoбiлiзye дoдаткoвi годат-кoвi надxoджeння дo бюджe-ту; - œopo4ye витpати на адмь нicтpyвання пoдаткiв [28, c. 111-114] - те мае дocвiдy впpoваджeння тага' пoдаткoвoï' cиcтeми; - пepeдбачаe зpocтання дepжавниx ви-даткiв на наyкoвi дocлiджeння та poзpoб-ки у cфepi блoкчeйн-тexнoлoгiй - у то-poткo- та cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi; - пoтpeбye пepeквалiфiкацiï' адмiнicтpа-тивнoгo пepcoналy у STEM-пepcoнал; - нece prnrn coцiальнoгo нeпpийняття -зв'язoк iз кpиптoвалютами, якi злoчинцi викopиcтoвyють з мeтoю пpиxoвyвання cвoeï' дiяльнocтi; - ^ce peгyлятopнi pизики - в^утат дocтатнiй дocвiд peалiзацiï' маcштабниx блoкчeйн-пpoeктiв у peгyльoванoмy ce-peдoвищi; - ^ce тexнiчнi загpoзи - пpoблeми з пpoпycкнoю cпpoмoжнicтю, затpимкoю o6po6^ тpанзакцiй, poзмipами i швид-юстю пoшиpeння даниx, бeзпeкoю у ви-глядi мoжливocтi «атаки 51%», вщмш-нicтю вepciй, забeзпeчeнням cyмicнocтi мнoжинниx ланцюжкiв тoщo [28, c. 111112; 30; 32]
Пропозицп для Украгни
З ypаxyванням намагання У^аши тpанcфopмyвати чинний шдаток на ^ибу-ток пiдпpиeмcтв i пepeйти на годаток на вивeдeний капiтал, а татож загальнoгo вeк-тopа ^аши вбш GC мoжна cфopмyлювати такi peкoмeндацiï щoдo oпoдаткyвання пpибyткy вiд peалiзацiï цифpoвиx тoваpiв та пocлyг в У^аш^
1. Оcкiльки У^аша наpазi нe мае дocтатнix фiнанcoвиx pecypciв для irneCTy-
вання в poзвитoк cмаpт-пpoмиcлoвocтi, cтвopeння дoдаткoвиx пoдаткoвиx надxoд-жeнь дo бюджeтy за pаxyнoк oпoдаткyван-ня дoxoдiв вiд peалiзацiï цифpoвиx тoваpiв та пocлyг мoжe мати пeвнi пoзитивнi на^ лщки. Отжe, альтepнатива щoдo товто' вiдмoви вiд oпoдаткyвання дoxoдiв вiд peа-лiзацiï цифpoвиx тoваpiв i гоолуг е нeдoцi-льнoю.
2. Якщo У^аша пepeйдe на альтep-нативну cиcтeмy oпoдаткyвання пpибyткy
- Економта npoMu^oeocmi ^^ Economy of Industry
пщприемств - податок на виведений кат-тал, то вона не зможе стягувати податки з прибутюв цифрових компанш Альтернативна система оподаткування передбачае виникнення податкового зобов'язання в момент виведення катталу або прирiв-няних до нього операцiй. Як наслщок, отримання прибуткiв вiд реалiзаци цифрових товарiв та послуг не буде пiдпадати пiд оподаткування. Отже, альтернатива щодо всеосяжного визначення цифрових товарiв та послуг та включення !х у загальну систему оподаткування прибутку корпорацш не дозволить оподатковувати доходи вщ реалiзаци цифрових товарiв та послуг.
3. Упровадження нацюнального ви-рiшення проблеми оподаткування прибутку вiд реалiзацil цифрових товарiв i послуг може призвести до виникнення значних витрат бюджету, спрямованих на здшснен-ня додаткових дослiджень i створення тех-
нiчно складного механiзму визначення вартоси, а також до iмовiрностi виникнення подвшного оподаткування, що неспри-ятливо позначиться на загальному iмiджi кра!ни.
4. Укра!ш необхiдно накопичувати досвiд оподаткування цифрових компанiй, а також стежити за св^овими тенденщями в оподаткуваннi. Пiдтримка майбутнiх цiатив ОЕСР або СК щодо оподаткування цифрових компанш з одночасним переходом на податок на виведений каттал може мати для Укра!ни найбшьший економiчний ефект. Так, ураховуючи поточнi витрати на цифрову рекламу в Укра!ш [12], !х потен-цiйнi темпи зростання (рис. 5), а також запропоновану СК ставку DST, можна зро-бити проси прогнози щодо додаткових податкових надходжень до бюджету вщ упровадження поточно! шщативи СК -введення DST.
600
о 400
§: 200 «
427
13
467
14
508
2019
■ Витрати на цифрову рекламу
2020
15 2021
Податков1 надходження до бюджету з Б8Т
Розраховано з урахуванням того, що у 2017 р. в Укра!ш витрати на цифрову рекламу становили 350 млн дол.; темп зростання витрат до 2021 р. становитиме 47,3%, ставка DST - 3%.
Рисунок 5 - Перспективи податкових надходжень з DST до бюджету Укра'ши у 20192021 рр.
Упровадження DST може принести додата^ податковi надходження до бюджету Укра!ни вщ 10 до 15 млн дол. Це може виявитися важливою пщтримкою на етапi вiдмови вiд податку на прибуток пiд-приемств та переходу на податок на виве-дений каттал, що забезпечить скорочення податкових надходжень до бюджету у пер-шi роки реформи.
Введення DST або будь-яко! iншо! iнiцiативи ОЕСР або СК щодо оподатку-
вання прибутку вщ реалiзацi! цифрових товарiв та послуг, засновано! на теорi! циф-рово! працi, потребуе пошуку та впровад-ження механiзмiв визначення вартостi, яка була створена у тш чи шшш кра!нi корис-тувачами, а також сплати податку. Зокре-ма, це можна реалiзувати шляхом:
пропорцшного розподiлу за критерь ем зареестрованих у кра!нi користувачiв -податок сплачуе цифрова компанiя;
0
nponop^HHoro po3noginy 3a KpHTepi-GM 3anHmeHHx pea^ifi (naHKiB, KOMeHTapiB, to^o) MemKaHu;aMH BignoBigHoi' Kpai'HH -nogaTOK CnnanyG цн$pовa KOMnaHia;
nponop^HHoro po3noginy 3a KpHTepi-gm peKnaMHHx BHTpaT Ha Ty a6o iHmy Kpai'Hy - nogaTOK CnnanyG цн$pовa KOMnaHia;
BH3HaneHHa BHTpaT Ha Cno®HBaHHa цн$pовнx TOBapiB Ta noCnyr - nogaTOK CnnanyG nogaTKOBHH areHT цн$pовоi KOMna-Hii', aKHH g pe3ugeHT0M - ropHgrnHoro oco-6oro, aKa a6o caMa Cno®HBaG цн$pовi TOBapH Ta noCnyrH, a6o BHCTynaG noCepegHHKOM y Cno®HBaHHi цн$pовнx TOBapiB Ta noCnyr pe3HgeHTaMH - $i3HHHHMH 0C06aMH.
^na BnpoBag®eHHa b yKpai'Hi onogaT-KyBaHHa npu6yTKy Big peani3a^i' цн$pовнx TOBapiB Ta noCnyr go^nbHHM g BHpimeHHa TexfflHHHx, TexHonorinHHx, eKOHOMiHHHx Ta npaBOBHx npo6neM, aKi CTpHMyroTb po3bhtok цн$pовоi eKOHOMiKH y Kpai'Hi [30, c. 63].
y TexHinHOMy Ta TexHonorinHOMy koh-TeKCTi Ba®nHBO po3po6HTH Ta BnpoBagHTH MexaHi3M BH3HaneHHa BapTOCTi, aKa CTBopeHa b yKpai'Hi, Ta MexaHi3M cnnara nogaTKy Ha npu6yTOK Big peam3a^i' цн$pовнx TOBapiB Ta nocnyr. TaKO® go^nbHHM g B®HBaHHa 3axogiB, CnpaMOBaHHx Ha po3mupeHHa Tex-HiKO-TexHonorinHoro 3a6e3neneHHa npHBaT-Horo Ta gep®aBHoro ceKTopiB 3agna MO®nH-BOCTi BnpoBag®eHHa cynacHHx nigxogiB go BH3HaneHHa BapTOCTi h onogaTKyBaHHa.
B eKOHOMinHOMy Ta npaBOBOMy koh-TeKCTi b 3aK0H0gaBCTBi yKpai'HH Heo6xigHO BH3HanHTH noHaTTa <^H$poBi TOBapu», <^h-^poBi noCnyru», «peani3a^a цн$pовнx TOBapiB Ta noCnyr»; po3po6uTH KpHTepii' Ta KnaCH^iKa^ro цн$pовнx TOBapiB Ta noCnyr. TaKO® gоцinbно BH3HanHTHCa 3 nogaraoBoro noniTHKoro ^ogo onogaTKyBaHHa npu6yTKy Big peani3a^i' цн$pовнx TOBapiB Ta noCnyr Ta KpHTepiaMH, 3a aKHMH BBa®aGTbCa, ^o KOMnaHia-Hepe3HgeHT MaG цн$pовy npuCyT-HiCTb b yKpai'Hi. npu npHHHarri pimeHHa ^ogo BnpoBag®eHHi DST y nogaTKOBHH KogeKC yKpai'HH MaroTb 6yTH BHeCeHi Bigno-BigHi npaBKH, CnpaMOBaHi Ha rapMom3a^ro HaaBHHx y nogaTKOBiH CHCTeMi yKpai'HH no-
gaTKiB Ta yHHKHeHHa nogBiHHoro onogaTKyBaHHa.
HaCTynHHM kpokom y TpaHC$opMa^i' nogaTKOBOi' CHCTeMH yKpai'HH, ^o noTpe6yG noganbmHx goCnig®eHb, MO®e CTaTH $opMy-BaHHa nepegyMOB CTBopeHHa npннцнnово HOBOi' CHCTeMH onogaTKyBaHHa цн$pовнx TOBapiB Ta noCnyr, 3aCHOBaHOi' Ha bhkophc-
TaHHi CynaCHHx цн$pовнx TexHonoriH, 3O-KpeMa 6noKneHH.
^iTepaTypa
1. Addressing the Tax Challenges of the Digital Economy. OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Proj ect. Action 1: 2015 Final Report. OECD, 2015. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/taxation/addres sing-the-tax-challenges-of-the-digital-economy-action-1-2015 -final-report_9789264241046-en#page1
2. Addressing the Tax Challenges of the Digitalisation of the Economy. OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project. Public Consultation Document. OECD, 2019. URL: https://www.oecd.org/tax/ beps/public-consultation-document-addressing-the-tax-challenges-of-the-digitalisation-of-the-economy.pdf
3. Advertising markets with the highest major media expenditure growth worldwide between 2018 and 2021. Statista, 2018. URL: https://www.statista.com
4. Bauer M. Digital Companies and Their Fair Share of Taxes: Myths and Misconceptions. RECIPE Occasional Paper, 2018. URL: http://ecipe.org/app/uploads2018 /02/ECI_18_OccasionalPaper_Taxing_3_2018_ LY08.pdf
5. Bunn D. A Distortionary and Complex Digital Tax Proposal from the UK. Tax Foundation. 2018. URL: https://taxfoundation.org/distortionary-complex-digital-tax-proposal-uk/
6. Bunn D. A Summary of Criticisms of the EU Digital Tax. Tax Foundation. 2018. Fiscal Fact № 618. URL: https://taxfounda tion.org/eu-digital-tax-criticisms/
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry
7. Digital advertising. Digital Market Outlook. Statista. 2018. URL: https://www.sta tista.com/outlook/digital-markets
8. Digital media. Digital Market Outlook. Statista. 2018. URL: https://www.sta tista.com/outlook/digital-markets
9. Digital Goods and Services Tax Fairness Act of 2018. Congress.gov. 2018. URL: https://www.congress.gov/ bill/115th-congress/senate-bill/3581/text
10. Digital Services - definition and examples. Guidance: Classification chart for digital services including definitions and digital service maturity model. Government of Western Australia. 2018. URL: https://www.wa.gov.au/sites/default/files/2018-07/Digital%20services%20definition%20and %20examples.pdf
11. Eckert V., Jacob-Phillips Sh. Germany looks into tax move on foreign internet firms - report. Reuters. 2019. URL: https://uk.reuters.com/article/uk-eu-tax-digital-germany/germany-looks-into-tax-move-on-foreign-internet-firms-report-idUKKCN1Q40NV
12. European countries ranked by digital advertising spending in 2017. Statista. 2018. URL: https://www.statista.com/ statistics/448891/largest-digital-ad-markets-in-europe/
13. Facebook. Statista. 2019. Statista, 2018. URL: https://www.statista.com
14. Fair Taxation of the Digital Economy. European Commission. 2018. URL: https: // ec.europa. eu/taxation_customs/business/ company-tax/fair-taxation-digital-economy_en
15. France unveils plans for its GAFA tax, a new taxation on digital companies. Euronews. 2019. URL: https://www.euronews. com/2019/03/06/france-unveils-plans-for-its-gafa-tax-a-new-taxation-on-digital-companies
16. Fuchs Chr. The online advertising tax. A Digital Policy Innovation. CAMRI Policy Briefs 1. 2018. URL: https://www.j stor.org/ stable/j .ctv5vddvv
17. Google. Alphabet. Statista. 2019. URL: https://www.statista.com
18. How a Media Barter Can Extend Your Advertising Budget. Capitol media
solutions. 2018. URL: https://capitolmediasolu
tions.com/blog/media-barter-to-extend-ad-
budget/
19. Italy introduces new digital services tax. EY Tax Insight. 2019. URL: https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/ Italy_introduces_new_digital_services_tax/ $FILE/2019G_012828-18Gbl_Indirect_Italy% 20introduces%20new%20digital%20services %20tax.pdf
20. McCrindle M. New generations at work: attracting, recruiting, retraining and training Generation Y. Norwest Business Park, New South Wales: McCrindle Research, 2006. 25 p.
21. Nœss-Schmidt H. S., Thelle M. H., Basalisco B., S0rensen P., Lumby B.M. The Proposed EU Digital Services: Effects on welfare, growth and revenues. Copenhagen Economics. 2018. URL: https://www.copen hageneconomics.com/publications/publication /the-proposed-eu-digital-services-tax-effects-on-welfare-growth-and-revenues
22. Nash C. Austria Wants 'Digital Barter' Tax on Functions Like Google Search, 2017. URL: https://www.breitbart.com/tech/ 2017/05/01/austria-wants-digital-barter-tax-on-functions-like-google-search/
23. Price comparison of hardcover books and eBooks in $ US. Statista. 2018. URL: https://www.statista.com
24. Questions and Answers on the Action Plan for Fair and Efficient Corporate Taxation in the EU. Fact Sheet. European Commission. 2015. URL: http://europa.eu/ rapid/press-release_MEMO-15-5175_en.htm
25. Valente P. The Italian Web Tax from a National and International Perspective. European Taxation. 2018. URL: https: // stati c 1.squarespace.com/static/ 55a50b8 ee4b00f4e23b93618/t/5b30c65388251b30912 b77ea/1529923158712/2018_05_PV_The+Ital ian+Web+Tax+from+a+National+and+Interna tional+Perspective.pdf
26. Vishnevsky V. P., Chekina V. D. Robot vs tax inspector or how the fourth industrial revolution will change the tax system: a review of problems and solutions.
Journal of Tax Reform. 2018. Vol. 4, no. 1. pp. 6-26. doi: http://doi.org/10.15826/jtr.2018. 4.1.042
27. Аукщон. Google support. 2019. URL: https://support.google.com/google-ads/ answer/142918?hl=uk
28. Виецкая О. В. Современные тенденции в налогообложении прибыли корпораций: перспективы налога на выведенный капитал. Экономика промышленности. 2018. № 2(82). С. 23-49. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018.02 .024.
29. Вишневський В. П., Bie^^ О. В., Гаркушенко О. М. та ш. Смарт-промис-ловкть в епоху цифровой економти: перс-пективи, напрями i мехатзми розвитку. Кшв: 1н-т економши пром-ст НАН Украь ни, 2018. 192 с.
30. Гаркушенко О. Н., Тиель М. НДС в условиях перехода к цифровой экономике: уроки для Украины. Экономика промышленности. 2018. № 4 (84). С. 42-71. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2018. 04.042.
31. Генкин А. Блокчейн-скептики: реальны ли угрозы и риски? Деловой журнал «Инвест-Форсайт». 2017. URL: https: // www.if24.ru/blokchej nskeptiki -realny-li-ugro zy-i-riski/
32. Свон М. Блокчейн. Схема новой экономики. Москва: Олимп-Бизнес, 2015. 142 с.
33. Хиты продаж. Издательство Наш формат. 2019. URL: https://www.yakaboo.ua/ book_publisher/view/Nash_Format/?book_pu blication=Jelektronnaja&custom=is_top_sale
References
1. OECD (2015). Addressing the Tax Challenges of the Digital Economy. 0ECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project. Action 1: 2015 Final Report. Retrieved from https://read.oecd-ilibrary.org/ taxation/addressing-the-tax-challenges-of-the-digital-economy-action-1-2015-final-report_ 9789264241046-en#page1
2. OECD (2019). Addressing the Tax Challenges of the Digitalisation of the Economy. OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project. Public Consultation Document. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/ beps/public-consultation-document-addres sing-the-tax-challenges-of-the-digitalisation-of-the-economy.pdf
3. Statista (2018). Advertising markets with the highest major media expenditure growth worldwide between 2018 and 2021. Retrieved from https://www.statista.com
4. Bauer, M. (2018). Digital Companies and Their Fair Share of Taxes: Myths and Misconceptions. RECIPE Occasional Paper. Retrieved from http://ecipe.org/app/uploads/ 2018/02/ECI_18_0ccasionalPaper_Taxing_3_ 2018_LY08.pdf
5. Bunn, D. (2018). A Distortionary and Complex Digital Tax Proposal from the UK. Tax Foundation. Retrieved from https://taxfoundation.org/distortionary-complex-digital-tax-proposal-uk/
6. Bunn, D. (2018). A Summary of Criticisms of the EU Digital Tax. Tax Foundation. Fiscal Fact. № 618. Retrieved from https://taxfoundation.org/eu-digital-tax-criticisms/
7. Statista. (2018). Digital advertising. Digital Market Outlook. Retrieved from https://www.statista.com/outlook/digital-markets
8. Statista. (2018). Digital media. Digital Market Outlook. Retrieved from https://www.statista.com/outlook/digital-markets
9. Digital Goods and Services Tax Fairness Act of 2018 (2018). Retrieved from https://www.congress.gov/bill/115th-congress/ senate-bill/3581/text
10. Government of Western Australia (2018). Digital Services - definition and examples. Guidance: Classification chart for digital services including definitions and digital service maturity model. Retrieved from https: //www.wa.gov.au/ sites/default/files/2018 -07/Digital%20services%20definition%20 and%20examples.pdf
- Економжа промисловостi ^^ Economy of Industry
11. Eckert, V., & Jacob-Phillips, Sh. (2019). Germany looks into tax move on foreign internet firms - report. Reuters. Retrieved from https://uk.reuters.com/article/ uk-eu-tax-digital-germany/germany-looks-into-tax-move-on-foreign-internet-firms-report-idUKKCN1Q40NV
12. Statista (2018). European countries ranked by digital advertising spending in 2017. Retrieved from https://www.statista.com/ statistics/448891/largest-digital-ad-markets-in-europe/
13. Statista (2018). Facebook. Statista. 2019. Retrieved from https://www.statista. com
14. European Commission (2018). Fair Taxation of the Digital Economy. Retrieved from https://ec.europa.eu/taxation_customs/ business/company-tax/fair-taxation-digital-economy_en
15. Euronews (2019). France unveils plans for its GAFA tax, a new taxation on digital companies. Retrieved from https://www.euronews.com/2019/03/06/france -unveils-plans-for-its-gafa-tax-a-new-taxation-on-digital-companies
16. Fuchs, Chr. (2018). The online advertising tax. A Digital Policy Innovation. CAMRI Policy Briefs 1. Retrieved from https://www.j stor.org/ stable/j .ctv5vddvv
17. Statista (2019). Google. Alphabet. Retrieved from https://www.statista.com
18. How a Media Barter Can Extend Your Advertising Budget (2018). Retrieved from https://capitolmediasolutions.com/blog/ media-barter-to-extend-ad-budget/
19. EY Tax Insight (2019). Italy introduces new digital services tax. Retrieved from https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/ Italy_introduces_new_digital_services_tax/ $FILE/2019G_012828-18Gbl_Indirect_Italy% 20introduces%20new%20digital%20services %20tax.pdf
20. McCrindle, M. (2006). New generations at work: attracting, recruiting, retraining and training Generation Y. Norwest Business Park. New South Wales: McCrindle Research. 25 p.
21. Nœss-Schmidt, H. S., Thelle, M. H., Basalisco, B., S0rensen, P., & Lumby, B.M. (2018). The Proposed EU Digital Services: Effects on welfare, growth and revenues. Copenhagen Economics. Retrieved from https://www.copenhageneconomics.com/publi cations/publication/the-proposed-eu-digital-services-tax-effects-on-welfare-growth-and-revenues
22. Nash, C. (2017). Austria Wants 'Digital Barter' Tax on Functions Like Google Search. Retrieved from https://www.breitbart. com/tech/2017/05/01/austria-wants-digital-barter-tax-on-functions-like-google-search/
23. Statista (2018). Price comparison of hardcover books and eBooks in $ US. Retrieved from https://www.statista.com
24. European Commission (2015). Questions and Answers on the Action Plan for Fair and Efficient Corporate Taxation in the EU. Fact Sheet. Retrieved from http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-15-5175_en.htm
25. Valente, P. (2018). The Italian Web Tax from a National and International Perspective. European Taxation. Retrieved from https: // stati c 1.squarespace.com/static/ 55a50b8 ee4b00f4e23b93618/t/5b30c65388251b30912 b77ea/1529923158712/2018_05_PV_The+Ital ian+Web+Tax+from+a+National+and+Interna tional+Perspective.pdf
26. Vishnevsky, V. P., & Chekina, V. D. (2018). Robot vs tax inspector or how the fourth industrial revolution will change the tax system: a review of problems and solutions. Journal of Tax Reform, Vol. 4, no. 1, pp. 6-26. doi: http://doi.org/10.15826/jtr.2018A1.042
27. Google support (2019) Auktsion. Retrieved from https://support.google.com/ google-ads/answer/142918?hl=uk
28. Viietska, O. V. (2018). Modern trends in corporate income taxation: perspectives of the withdrawn capital tax. Econ. promisl., 2 (82), pp. 23-49. doi: http:// doi .org/10.15407/econindustry2018.02.0 24 [in Russian].
29. Vishnevsky, V. P., Viietska, O. V. Garkushenko, O. M., Kniaziev, S. I., Liah,
O. V., Chekina, V. D., & Cherevatsky, D. Yu. (2018). Smart industry in the digital era: perspectives, direct and mehanzmi development. In V. P Vishnevsky (Ed.); NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 192 p.
30. Garkushenko, O. N. & Thiel, M. (2018). VAT in conditions of transition to the digital economy: lessons for Ukraine. Econ. promisl., 4(84), pp. 42-71. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2018.04.042.
31. Genkin, A. (2017). Blockchain skeptics: are the threats and risks real? Busi-
ness magazine «Invest-Foresight». Retrieved from https: // www.if24.ru/blokchej nskeptiki -realny-li-ugro zy-i-riski/ [in Russian].
32. Svon, M. (2015). Blockchain. The scheme of the new economy. Moskow: Olymp-Business, 142 c. [in Russian].
33. Publishing Our format. (2019). Bestsellers. Retrieved from https://www.yakaboo. ua/book_publisher/view/Nash_Format/?book_p ublication=Jelektronnaja&custom=is_top_sale/ [in Russian].
Олеся Витальевна Виецкая,
канд. экон. наук, с.н.с. Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 e-mail: [email protected] http://orcid.org/0000-0003-0051-2746
ПЕРСПЕКТИВЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ПРИБЫЛИ ОТ РЕАЛИЗАЦИИ ЦИФРОВЫХ ТОВАРОВ И УСЛУГ В УКРАИНЕ
Традиционная система налогообложения прибыли корпораций не соответствует тенденциям растущего рынка цифровых товаров и услуг, а также особенностям новых цифровых бизнес-процессов и бизнес-моделей. Это обусловливает необходимость создания новой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг.
На сегодняшний день сформировался ряд факторов, которые должны быть учтены при построении новой системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг, а именно: пока отсутствует четкое определение цифровых товаров и услуг, границы между цифровыми, частично цифровыми и нецифровым товарами и услугами, а также бизнес-процессами, бизнес-моделями и компаниями; до момента широкого распространения цифровых бизнес-процессов и бизнес-моделей важно создать и накопить опыт налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; при реализации цифровых товаров и услуг есть вероятность возникновения «доходов без гражданства»; появление новых бизнес-процессов и бизнес-моделей обусловливает возникновение новых взглядов на формирование стоимости цифровых товаров и услуг, которые должны учитываться при налогообложении прибыли от их реализации; в условиях глобализации и циф-ровизации разница между ценой цифровых товаров в пределах стран может искажать решения компаний и потребителей, а разница между ценой физических и цифровых товаров может влиять на потенциальные налоговые поступления в бюджет; существуют альтернативные позиции относительно того, действительно ли реальная эффективная налоговая ставка цифровых компаний выше реальной эффективной налоговой ставки традиционных компаний; появление цифровых бизнес-моделей способствует формированию новых или трансформации старых подходов к расчетам, в частности рекламный бартер.
Все мероприятия, направленные на создание системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг, можно разделить на следующие группы: дискуссии Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР); инициативы Европей-
- Економта npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry
ской Комиссии (ЕК); национальные решения. Исходя из вектора Украины в направлении Европейского Союза, а также возможности трансформации налога на прибыль предприятий в налог на выведенный капитал, существует пять основных альтернатив налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг: 1) отказ от налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг; 2) всеобъемлющее определение цифровых товаров и услуг и включение их в общую систему налогообложения прибыли предприятий; 3) тотальный отказ от налогообложения прибыли предприятий и переход на налогообложение выведенного капитала; 4) введение налога на доходы от реализации цифровых услуг - Digital Services Tax (DST); 5) создание новой системы налогообложения, основанной на использовании современных блокчейн-технологий. С учетом преимуществ и недостатков каждой из представленных альтернатив разработаны рекомендации по совершенствованию системы налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг. Рассчитано, что при условии внедрения DST государственный бюджет Украины будет получать ежегодно до 2021 г. от 10 до 15 млн долл. США.
Ключевые слова: цифровые товары и услуги, налогообложения прибыли от реализации цифровых товаров и услуг, налог на прибыль, налог на доходы от реализации цифровых услуг, Digital Services Tax (DST).
Olesia V. Viietska,
PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, M. Kapnist Str., 2 e-mail: [email protected] http://orcid.org/0000-0003-0051-2746
PERSPECTIVES OF TAXING AN INCOME FROM DIGITAL GOODS AND SERVICES' SALES IN UKRAINE
The traditional system of corporate income taxation does not match the growing digital goods and services market, as well as the characteristics of new digital business processes and business models. This necessitates the creation of new system of taxing an income from digital goods and services' sales.
To date, a number of factors that should be taken into account, when building a new system of taxation of income from digital goods and services' sales have emerged: 1) there is no precise definition of digital goods and services, clear boundaries between digital, partially digital and non-digital goods and services, as well as business processes, business models and companies; 2) it is important to create and accumulate experience in taxation of income from digital goods and services' sales prior the wide spread of digital business processes and business models; 3) there is the likelihood of emerging a "stateless income" when selling digital goods and services; 4) the introduction of new business processes and business models leads to the rise of new views on value formation of digital goods and services, which should be taken into account when taxing income from their implementation; 5) in the context of globalization and digitalization the difference between the price of digital goods within countries can distort the decisions of companies and consumers, and the difference between the price of physical and digital goods can affect potential tax revenues; 6) there are alternative views on whether the real effective tax rate of digital companies is higher than the real effective tax rate of traditional companies; 7) the emergence of digital business models contributes to the formation of new or transformation of old approaches to settlements, for example, advertising barter.
All activities, aimed at creating a system of taxing an income from digital goods and services' sales can be divided into the following groups: discussions of the Organization for Economic Cooperation and Development; initiatives of the European Commission; national decisions. Considering the vector of Ukraine towards membership in the European Union, as well as the possibility of transforming the corporate income tax into a withdrawn capital tax, there are five main alternatives for taxing an income from digital goods and services' sales: 1) abandonment to tax an income from digital goods and services' sales; 2) a comprehensive definition of digital goods and services and their inclusion in the general system of corporate income taxation; 3) a total cancellation from corporate income tax and transition to withdrawn capital tax; 4) introduction of a tax on income from digital services' sales - Digital Services Tax (DST) 5) creation of a new tax system, based on the modern blockchain technologies. Taking into account advantages and disadvantages of each of the presented alternatives, recommendations on improving the system of taxing an income from digital goods and services' sales were developed. In particular, in the paper is calculated that, in case of DST introduction, the state budget of Ukraine will receive annually from 10 to 15 million US dollars by 2021.
Keywords: digital goods and services, taxing an income from digital goods and services' sales, income tax, tax on income from digital services' sales, Digital Services Tax (DST).
JEL: H250, L810
OopMamu цumуeaннн:
Bie^Ka O. B. nepcneKTHBH onogaTKyBaHHA npuöyTKy Big peam3a^i цн$ровнх TOBa-piB Ta noonyr b YKpaim. EKOHOMiKa npoMuenoeoemi. 2019. № 2 (86). C. 30-50. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.030
Viietska, O. V. (2019). Perspectives of taxing an income from digital goods and services' sales in Ukraine. Econ. promisl., 2 (86), pp. 30-50. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.030
Hadium^a do pedaKn^ii 14.05.2019 p.
- EKOHOMiKa upoMucnoeocmi ^^ Economy of Industry
