CC BY
89
--Фшанси -
УДК 339.72.015(477)
В. Ф. Столяров,
доктор економ1чних наук, Чермвецький торговельно-економ1чний институт КНТЕУ,
м. Чертвцг,
В. I. Островецький,
кандидат економ!чних наук, 1нститут ф1зичног економ1ки ím. С.А. Подолинського, м. Кигв
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ОФШОРНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
РЕЗИДЕНТ1В УКРА1НИ (в контекст ан&шзу CBiTOBoro досвщу антиофшорного регулювання)
Актуальшсть теми i проблеми. Оргашзащя eK0H0MÍ4H0r0 ствробгтництва i розвитку (ОЕСР), яка включае 44 кра!ни-члени та кра!н «велико! двадцятки» (G 20), здшснюе проект BEPS (вiд англ. - «Base Erosion and Profit Shifting») з розроб-лення заходiв протидii розмиванню податково! бази та виведення прибутку за кордон.
1шщатива кра!н G20 обумовлена потребою ро-зроблення багатостороннього механiзму протидii податковому плануванню, спрямованому на змен-шення податково! бази та перемiщення оподаткову-ваного прибутку до юрисдикцiй з бшьш сприятли-вими режимами оподаткування.
Розробкою вiдповiдних заходiв займаеться Комитет ОЕСР з фiскальних питань через 6 робочих груп. Укра!на не е членом ОЕСР/ G 20, але може брати участь у дгяльносп робочих груп i регюналь-них представникiв податкових оргашв завдяки тому, що е членом Свропейсько! органiзацii податкових адмшстрацш (JOTA).
План BEPS передбачае 15 кроив, розробка яких була розрахована на 2014-2016 роки. На момент прийняття Указу Президента Укра!ни №180/2016 ввд 28 квггая 2016 року «Про заходи щодо протидп зменшенню податково! бази i перемь щенню прибутшв за кордон» ввдпрацьованими були 6, 7, 13 та 15 кроки, ввдповвдно, «Зловживання при застосуванн податкових конвенщй», «Штучне уникнення статусу постiйного представництва», та «Багатостороннш iнструмент для внесения змiн у двосторонш угоди».
Вiдповiдно до Указу Президента Укра!ни №180/2016 вiд 28 квггая 2016 року було створено робочу групу для пiдготовки законопроектов з питань протидп' зменшенню податково! бази i перемь щенню прибутшв за кордон з урахуванням мiжна-родних iиiцiатив ОЕСР.
Робочою групою була розроблена Концепщя впровадження основних рекомендацiй BEPS в Укра-iиi, метою яко! стало створення такого правового поля в Укра!ш, яке б, по-перше, стимулювало доб-росовiсиу поведiику платнишв податку, !х ввдповь
дальнiсть та вiдкритiсть ^ по-друге, забезпечувало б узгодженiсть внутршнього законодавства з питань оподаткування iз законодавчими нормами кра!н СС та ОССР.
У свою чергу Нацюнальний банк Укра!ни роз-глядае впровадження ключових крокiв ВЕРБ як пе-редумову для лiбералiзацi! валютного регулювання, що вщповвдае зобов'язанням Укра!ни в рамках Угоди про асощащю Укра!ни iз СС. Безумовно, опе-рацп iз офшорними юрисдикцiями мають безпосе-реднiй вплив на ситуацiю на валютному ринку Ук-ра!ни, а отже, визначають стан фiнансово! стабшь-ност в державi, що i е основою мандату центрального банку держави.
Наразi вiдбуваеться порiвняння Концепцi! впровадження основних рекомендацiй ВЕРБ в Укра-!ш iз проектом Закону Укра!ни «Про податковий суверенитет Укра!ни та офшорш компанп» (проекти законiв №4380 та 4381) та дточими положеннями Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про систему валютного регулювання i контролю» № 15-93 ввд 19 лютого 1993 року (тобто прийнятого ще у 1993 роцi).
Положення проекпв законiв Укра!ни №4380, 4381, ям вiдповiдають свiтовiй практицi, можуть бути враховаш пiд час доопрацювання вказано! Кон-цепцi! та подальшого вдосконалення положень Декрету щодо поступово! валютно! лiбералiзацi! в Ук-ра!ш для досягнення економiчно! свободи для тих резидентов Укра!ни, якi забезпечують повну сплату податшв.
В зв'язку з цим, розгляд основних етатв становления та розвитку офшорно! дiяльностi резидентов Укра!ни в контекст! аналiзу свiтового досвiду антиофшорного регулювання набув надзвичайно актуального значення.
Офшорн компанп в економiцi Укра!ни з'яви-лися з моменту набуття !! незалежносп, тобто у 1991 рощ, коли вгтчизняш пiдприемиицькi структури почали рееструвати дочiрнi компанi!' за межами Укра-!ни в юрисдикщях з низьким рiвнем оподаткування.
Звичайно, в офшорних зонах на той час максимально була спрощена процедура реестращ! тдпри-емства та звгтування, в окремих зонах звгтування взагал1 було ввдсутне. Кр1м того, були ввдсутш, або деяк незначш вимоги до формування статутного ка-тталу та його обсяпв. Як правило, в офшорних зонах сплата податшв зам1нювалась щор1чним фшсо-ваним митом, яке не залежить ввд обсяпв реал1зацп товар1в (робгт, послуг).
Використання вггчизняними б1знес-структу-рами офшорних компанш в процес здшснення ними господарсько! д1яльност1 на територп Укра!ни негативно впливало на економ1ку. Головним чином, це проявлялось через втрати доход1в бюджетов Ук-ра!ни р1зного р1вня та супроводжувалось витоком фшансових ресурс1в з нацюнального господарства 1 сприяло розвитку тшьового сектору економ1ки.
Ступiнь розробки проблеми. Теоретико-мето-долопчт основи 1 практичний досввд застосування офшор1в в м1жнароднш д1яльност1 розкриваються у працях вгтчизняних та заруб1жних дослвднишв, зок-рема, Х. Барбера, В.П. Вишневського, К. Друри, Р. Джонса, Дж. Доунса Е. Пелто, А. Зороме, Мак Кана Хштона, Дж. Т. Генри, В.А. Кашина, Дж. Р. Кшга, В.1. Ляшенка, М.Л1вера, Х. Маккана, У. Дж. Маккартена, Т. Нша, Р. Палана, Д. Робшсона, А. Фа-р1а, Б. А. Хейфеца, Д. Чуа, Э. Шамбоста, Н. Шек-сона, Х. Есколано та ш.
В прикладних дослщженнях, присвячених офшорному б1знесу, офшорн зони та компанп, що е резидентами офшорних юрисдикцш, розглядаються як метод здшснення нелегальних або натвлегаль-них операцш в результат використання б1знесом податкових преференцш. Науково-аналгтичш досль дження офшорно! д1яльност1 здшснюються головним чином за двома напрямами, по-перше, в частит негативного впливу на економ1чну систему ввдтоку катталу, 1, по-друге, в зв'язку !з досягненням го-ловно! мети будь-яко! тдприемницько! структури щодо максишзацп прибутку за рахунок зменшення обсяпв податкових в1драхувань. Враховуючи озна-чене, значимють 1 масштаби офшорно! д1яльносп, а також !! вплив на глобальний !нвестицшний ктмат та розвиток свгтово! фшансово! системи, теоретичн науков1 розробки за цим напрямом 1 на сьогодн не втрачають свое! актуальносп.
Метою статт е визначення специф1чних особ-ливостей та обгрунтування методолопчних поло-жень офшорно! д1яльност1 як економ1чно! категорн для вироблення шлях1в подальшого розвитку застосування офшор1в для Укра!ни як методу м1жнарод-ного доброчинного податкового планування.
Досягнення ще! мети обумовило виконання ряду завдань, а саме:
- виявити сутнють офшор1в як шструменту м1ж-народного податкового планування з урахуванням
переваг [ недолтв використання офшор1в при по-датковому плануваннц
- дослвдити модел1 податкового планування з використанням офшор1в;
- надати ощнку застосування офшор1в укра!н-ськими компашями з урахуванням ефекпв ввд офшорно! д1яльност! на макро- та м1крор1внях;
- розробити рекомендацл щодо подальшого державного регулювання офшорно! д1яльност1 в Украшу
Виклад основного матерiалу. В науковш лгте-ратур1 ввдзначаеться, що офшорш схеми застосову-вали ще фшкшсьш та гредьм купщ. Офшорш центри та зони утворювалися за межами територп, на якш здшснювалися оподатковуван операцл, пе-реважно, на островах, тобто на ввдсташ в1д морських узбережь.
Прототипом сучасно! офшорно! юрисдикцп стала Швейцар1я, у якш були створен центри об-м1ну грошей, розроблена система конфвденцшносп. В подальшому, ця кра!на перетворилася на сховище шоземного катталу. Слад наголосити, що розвиток економ1чно! активности в офшорних зонах обумов-люеться впровадженням нових шформацшних тех-нологш управл1ння та розрахуншв, що дозволяе встановлювати та здшснювати управл1ння фшансо-вими ресурсами в !нтерактивному режим [ е характерною ознакою становлення та розвитку цифрово! економши.
Термш «офшорна зона» традищйно пов'язу-еться !з звшьненням ввд оподаткування та легал1за-щею доход1в, отриманих в результат операцш, що заборонен! нащональним законодавством та на м1ж-народному р1вш. Одночасно, офшор розглядаеться як шструмент стимулювання !нвестицшно! д1яльно-сп.
За визначенням ОЕСР, офшорна зона або по-даткове сховище (податковий притулок) мае ввдпо-ввдати наступним критер1ям: ввдсутнють податк1в або м1н1мальна ставка оподаткування; конфвденцш-н1сть 1нформац1! та недостатня прозор1сть операц1й; в1дсутн1сть суттевих вимог до орган1зац1! б1знесу [1].
За !ншими визначеннями, офшорною вважа-еться територ1я держави чи частина !! територ1!, яка спец1ал1зуеться на наданш сприятливого правового режиму !ноземним юридичним особам (нерезидентам) або резидентам свое! кра!ни, що включае в себе збереження конф1денц1йност1 [2].
Вважаеться, що терм1н «о£Г8Ьоге» (досл1вний переклад - поза берегом) з'явився в американськш прес1 наприк1нц1 50-х рошв ХХ ст. у зв'язку !з утво-ренням ф1нансово! структури, що звшьнилася в1д оподаткування завдяки мюцерозташуванню поза межами США [3]. Зона, у як1 д1ють спец1альн1 правила, економ1чно б1льш сприятлив1, шж для компа-
шй, ям здiйсиюють свою тдприемницьку дiяль-тсть на територi! юрисдикцп, резидентами яко! вони е - визнаеться офшорною юрисдикцiею, а тд-приемство вважаеться офшорним, у разi коли воно здiйсиюе дiяльиiсть в межах юрисдикцп, не перебу-ваючи пiд податковим контролем [4, 5].
Офшорний аутсорсинг за визначенням ОЕСР виникае у випадку придбання послуг за межами кра-!ни, коли покупець i продавець не змiиюють свого мiсцезнаходжеиня [6]. Офшоринг дозволяе переда-вати некритичш для бiзнесу процеси компанiям, що знаходяться в географiчному видалеинi ввд основного офiсу, при цьому найбiльш значущою при цьому е економiя за рахунок рiзного рiвня оплати найманих працiвникiв [7].
У звт ОЕСР, присвяченому добровшьному розкриттю iнформацi! про офшори i опублiкованому у вересн 2010, особлива увага звертаеться на ввдсу-тшсть в офшорних юрисдикцiях прозорост оподат-кування i можливостi обмiиу податковою та шшою iнформацiею i на факт використання офшору заради податково! вигоди. На сьогоднi, офшорну фшансову мережу визначають як певну формально i неформально об'еднану групу економiчних агентов, метою яко! е забезпечення оптимально! пiдприемиицько! комбiнацi!: низького податкового навантаження, зручних умов ведення бiзнесу та анонiмностi шнце-вих бенефiцiарiв фiнансових операцiй [8, с. 10].
Шдприемства практично всiх кра!н свiту вико-ристовують офшорнi компанп. Причому, iитенсив-шсть використання офшорiв обумовлюеться розви-нешстю iнфраструктури ринку катталу та його мо-бшьнютю, кшьшстю вiльиих коштiв в економщ, податковим навантаженням на шдприемства, геогра-фiчиим положенням кра!ни та !! значимiстю у ввдпо-ввдних економiчиих i полiтичних союзах, рiвнем фь нансово! обiзнаностi населення. А масштаби використання офшорних компашй у господарських опе-рацiях свiдчать про !х популярнiсть у вах регiонах, передусiм, за рахунок фшансово! свободи та непро-зорост операцш за рахунок вiдсутностi оподатку-вання та конфiденцiйностi господарсько! дiяльностi.
Застосування офшорних компанiй у тдприем-ницькш дiяльностi виправдовуеться, передусiм з точки зору максишзацл прибутшв, а також неможли-вiстю встановлення шнцевих бенефiцiарiв, використання номiнальних директорiв, вiдсутнiсть вимог до ведення облшу. Залежно вiд сфери застосування ю-нуе чимало методiв мiжнародного податкового пла-нування з використанням офшорiв, зокрема, використання офшорiв як власнишв рахуншв або клiри-нгових центрiв, а також для розмщення коштгв ш-вестицiйиих фоидiв для довiрчого управлiния, ре-естрацi! рухомого та нерухомого майна, страху-вання та перестрахування.
Однак офiцiйна пол^ика переважно! кiлькостi держав свiту генеруе негативне ставлення суспшь-
ства до офшорних мехаиiзмiв, аргументуючи сво! позицп тим, що офшори е джерелом податково! дис-кримiнацi!, нерiвного ставлення до економiчних агентов в частит оподаткування. Недобросовiсна податкова коикуреидiя призводить до бюджетних втрат. Крiм того, наявшсть податкових притулив створюе умови для витоку капiталiв iз певно! юрис-дикцi! та зниженню iнвестицiйно! активности у кра-!нах його походження.
Вiдмiчаються також застосування офшорних схем у тдтримщ та розвитку тiиьового сектору еко-номiки за рахунок легалiзацi! доходiв, отриманих злочинним шляхом, у тому чи^ торгiвлею зброею та наркотиками. У той же час, офшори сприяють розшаруванню суспшьства за рiвиями отримуваних доходiв, тобто зростанню рiвия бiдностi.
Офшорн схеми також активно використову-ються для фшансового забезпечення екстремют-сько! дiяльностi, тероризму зокрема. Так види дь яльносп, як торгiвля наркотиками та зброею, шах-райськ фiнансовi схеми забезпечують величезнi надприбутки у виглядi готовки. Але, для використання цих грошових ресурсiв у легальшй економiцi !х необхiдно перевести у безготгвкову форму та за-безпечити !х легiтимне походження. За ощнками Мiжнародного валютного фонду свiтовий обсяг ввд-мивання грошей складае ввд 2 до 5% свiтового ВВП.
Отже, шдприемства, що використовують у сво!й дiяльностi офшорш схеми, мають враховувати i ризики, що виникають в результат використання податкових сховищ. Серед таких, найбiльш значу-щими для бiзнесу, тобто такими, що привертають додаткову увагу оргашв державного регулювання (правоохоронних та податкових зокрема) е:
- корупцiйиий (використання офшорiв для пла-тежiв за прийняття рiшень);
- податковий (незаконна мiнiмiзацiя податкового навантаження);
- митний (порушення валютного законодав-ства);
- репутацшний (кiнцевi бенефiцiари i реальш директори мають негативну репутацiйиу юторда);
- легалiзацiя злочинних доходiв.
Ввдповвдно, пiдприемницькi структури, якi використовують офшорш компаш! для здiйснения трансакцш та передачi права власностi на матерь альнi i нематерiальнi активи стикаються з необхвд-шстю здшснення заходiв щодо обгрунтування рин-кового рiвня вартостi операцiй та розкриття шфор-мацi! про власиикiв ^ у разi необхiдностi, надання ввдповвдного документального пiдтверджеиня, а також ввдсутносп незвичайних умов розрахуикiв. Од-ночасно виникае необхiдиiсть щодо пояснення юто-рi! виникнення взаемостосуншв iз контрагентом i додаткового юридичного обгрунтування ввдповвд-ност операцiй законодавству кра!ни концевого спо-живання.
Проте, слад видшити i позитивш фактори впливу офшорних зон на глобальну економiчну систему, передуем, в частинi ефективност перерозпо-дшу фiнансових ресурсiв, прискореннi !х об!гу у глобальнiй економiчнiй системi, зменшення глобального податкового навантаження (так звано! само-регуляцii свiтовоi податково! системи), зниження ш-вестицiйних ризишв (експропрiацii зокрема). Крiм того, офшори сприяють розвитку кра!н третього свгту, яш, переважно, використовують лiберальне податкове законодавство, а також сприяють тдви-щенню конкурентоспроможностi пiдприeмницьких структур.
Вщкриваючи широк! можливост для податкового планування, офшорна зона надае гарантго щодо звiльнення вщ оподаткування. Одночасно, шдприемство уникае законодавства щодо валютного регулювання.
Обмеження вiдповiдальностi власними засо-бами, що вкладаються у статутний каттал, дозволяе наймати керуючого, який не володiе майновими правами пiдприемства. Таким керуючим може ви-ступати iнша корпорацiя, траст тощо. Корпоращя може знаходитись у власностi трасту, що утворений з метою захисту активiв корпорацii (Asset Protection Trust - ASP). При цьому, частка волод!ння може пе-редаватися без л!квщацп пiдприемства, а акцп мо-жуть випускатися на пред'явника або без номшаль-но! вартостi.
Спрощено, схема використання офшор!в у гос-подарський д!яльносп зводиться до мiнiмiзацii по-даткових платежiв у юрисдикцл, у якш резидент цiеi юрисдикцп здшснюе операщйну д!яльшсть. Шд-приемство-виробник товарiв (роб!т, послуг) реалiзуе офшоршй компанп власну продукщю за заниже-ними щнами. В свою чергу, офшорна компашя здш-снюе подальшу реалiзацiю цiеi продукцп вже за щ-нами на вщповщному ринку товарiв (робгт, послуг).
Р!зниця у щш реалiзацii i представляе ту штуч-ну додану вартiсть, яка залишаеться у розпоря-дженнi офшорно! компанп, тобто, у ii засновникiв. У програшi лишаеться бюджетна система кра!ни, резидентом яко! е компашя, яка використовуе офшор-ш мехашзми.
Означена схема мае безлiч варiацiй, як об-умовлюються унiкальнiстю трансакцш та умов пе-редачi права власност на активи, але в основ! меха-шзму отримання надприбутшв все ж таки лишаеться машпулювання вартютю реал!зовано! продукцп на основ! трансфертного щноутворення.
В теорп трансферна щна розглядаеться як варь ювання вартютю угоди (контракту) вщносно до ii ринкового значення в угодах м!ж пов'язаними особами (холдинги, спшьш шдприемства, материнськ та доч!рш компанii) [9]. Шд трансфертною щною розумтоть також внутршню розрахункову щну, за якою вщбуваеться продаж (постачання) товар!в (ро-
бгт, послуг), або умовну, розрахункову щну на то-вари (роботи, послуги) одного центру економ!чно! вщповщальносп, що передаються !ншому центру економiчноi вщповщальносп. Трансфертною вва-жають щну, що застосовуеться для визначення вар-тост! товар!в (робгт, послуг), яку передають вщ одного центру прибутку до шшого в межах однiеi юри-дично! особи [10]. Трансфертною визначають щну, що встановлюеться на продукщю, яка передаеться м!ж вщдшами одше! юридично! особи [11]. Щодо угод в рамках транснащональних корпорацш (ТНК) та незалежних компанш, то трансфертною вважа-ють щну торпвельних угод, що не задовольняють «правилу витягнуто! руки» щодо передання товар!в (робгт, послуг). Квал1фшують трансфертними також дточ1 в межах корпорацл вартюш ощнки (нор-мативи вартосп) товар!в та послуг або щну, що застосовуеться при обмш товарами м!ж тдроздшами у р!зних кра!нах [12].
Встановлення трансфертних щн впливае на розподш глобального податкового навантаження ТНК, оскшьки оподаткування, !мпорту зокрема, пов'язано !з вартютю виробничих ресурав i продукцп, в той час як режими оподаткування у р!зних юрисдикщях можуть суттево р!знитися. Регулюючи сукупне податкове навантаження шляхом застосу-вання трансфертних щн ТНК виконуе ряд стратепч-них завдань, в основ! яких закладаеться максишза-щя прибутшв.
По-перше, це нейтрал!защя впливу жорстких режишв оподаткування на територ!ях, що виявля-ються привабливими з точки зору виробництва, ре-ал!зацп готово! продукцп, а також ресурсного забез-печення.
По-друге, шляхом машпулювання внутршньо! щни, ТНК вдаеться обходити валютш обмеження, що характерш для юрисдикцш пострадянського простору та кра!н, що розвиваються.
По-трете, ТНК таким чином (за рахунок ефекту масштабу) виштовхуе !з певних ринкових позицш менш розвинених конкурентов, завойову-ючи нових покупщв та постачальнишв та поширю-ючи свш вплив на економ!ку певно! юрисдикцп.
В той же час, трансфертш щни використову-ються для мш!м!зацп податкових зобов'язань суб'ектами середнього та малого б!знесу всередиш кра!ни в процес агресивного податкового планування !з використанням незаконних схем ухилення вщ сплати податк!в. Наприклад, шдприемство-рези-дент може придбавати продукщю з метою ii подаль-шо! переробки та (або) експорту у ф!рми-«одно-денки» за щною, що значно перевищуе звичайну ри-нкову щну на даний вид продукцп. За результатами звгтного перюду, таке п1дприемство декларуе вщ'емне значення щодо оподаткування прибутку тдприемств та заявляе до вщшкодування штучно створений податковий кредит, у раз! якщо у ц!й
юрисдикцп застосовуються означенi податки. Як правило, керiвництво фiрми-«одноденки», здшсню-ючи декОлька трансакдiй, просто зникае, не здшсню-ючи вiдповiдиих вiдрахувань до бюджету i не звгту-ючи перед контролюючими органами. Однак, проб-леми адмiнiструвания податкових платежiв, у тому чи^ в частинi ухилення вiд !х сплати настiльки зна-чн та масштабнi, що потребують окремого дослi-дження.
В рамках ще! статтi вважаемо за доцiльне зосе-редитись на загальних умовах мiнiмiзацi! податкових зобов'язань платникОв податкОв iз використан-ням офшорного мехашзму, зауваживши лише те, що використання офшорiв у господарськОй дiяльностi суб'екпв пiдприемиицько! дiяльностi мае багато спшьних рис iз незаконними схемами ухилення ввд сплати податкОв.
В процеи податкового адмiнiструваиня результатов господарсько! дiяльностi, що здiйсиюеться у юрисдикцОях iз рiзними режимами оподаткування, виникають спiрнi ситуацi! щодо оподаткування. При цьому, сторонами конфлiкту виступають податковi органи рiзних юрисдикдiй та тдприемницькО струк-тури. З метою усунення пiдгрунтя до рiзноманiтних суперечок на практищ застосовуеться правило не-залежностО сторiн угоди, за яким щна угоди визна-чаеться за однаковими критерiями для рiзних податкових юрисдикцш. Для визначення цiии для не-залежних юрисдикцiй на практищ застосовуються чотири основних методи:
1) метод ствставних неконтрольованих цiн;
2) метод щни перепродажу;
3) метод визначення цiии, що засновуеться на системi «витрати + прибуток»;
4) iнший будь-який метод, що може вдаватися приемним (так зван четверт методи) [13].
Означен правила визначення податкових зо-бов'язань у рiзних модифiкацiях застосовуються ба-гатьма кра!нами свiту. Основнi пiдходи у встанов-леннО цiн податковими органами, ям розробленi ОЕСР, полягають в тому, що якщо умови операцiй мiж пов'язаними особами вiдрiзияються вiд умов здшснення таких операцiй мiж непов'язаними особами, то прибуток в результат! таких операцш, який м^ би виникнути, але не виникнув, мае оподаткову-ватися [14].
В УкрашО питання трансфертного щноутво-рення регулюються статтею 39 Податкового кодексу Укра!ни вiд 2 грудня 2010 року № 2755-У1, зпдно з якою платник податку, що бере участь у контро-льовашй операцi!, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку вiдповiдно до принципу «витягнуто! руки». Встановлення вщповщно-стО умов контрольовано! операцп принципу "витягнуто! руки" здшснюеться за одним iз таких методiв:
1) порiвияльно! неконтрольовано! цiии;
2) щни перепродажу;
3) «витрати плюс»;
4) чистого прибутку;
5) розподшення прибутку.
На практищ, при застосуванш норм законодав-ства Укра!ни щодо встановлення щни для цшей опо-даткування вииикае багато ускладнень у взаемосто-сунках платникОв податкiв та податкових органОв в частинО доведения обгрунтованосп вартостО угоди. Серед основних причин таких ускладнень видшя-ють вiдсутнiсть чiтких методологiчних положень щодо розрахуншв значень щни товарiв (робгт, пос-луг), що пояснюються недосконалютю статистично! та iишоï iнформацiï, що використовуеться для цих цшей. КрОм того, обгрунтування щни угоди, як правило, супроводжуеться передачею органам стяг-нення значних обсягiв шформацп конфiденцiйного характеру, що може трактуватися як зайве втру-чання податкових оргашв у господарську дiяльнiсть платникОв податкiв, яке суттево ускладнюе ведення бiзнесу на територiï Украïии.
Означеш проблемнi питання, якО потребують окремого поглибленого та всебiчного дослiджения, виникають незалежно вiд географiчиих особливос-тей, а також виду економiчноï дiяльностi та ïï обся-гiв. Найбшьшого поширення проблема трансфертного щноутворення, у тому числi i в частит негативного впливу на економiку окремих юрисдикцiй у виглядО втрат вiдповiдних бюджетов, набула в контекст! застосування схем офшорно1' дiяльностi суб'екпв пiдприемництва, резидентов Украши зо-крема.
Найбiльш популярними крашами, ям визна-ються мiжнародною спОльнотою, як офшорш зони, е Республiка КОпр, Британськi ВОргОнськО острови (БВО), Бермуди, СпОвдружнОсть Багами, ГОбралтар, Острови Кайман, РеспублОка Панама, Гонконг. За рОзними ощнками, понад 40% всОх офшорних компа-нОй засновано на Британських ВОргОнських островах [15]. За даними журналу Offshore Express, загаль-на кОлькОсть офшорних компанОй коливаеться вОд 1,5 млн до 3 млн одиниць [16].
До краш, що не визнаш офшорними зонами, проте мають лОберальне податкове законодавство, належать Нщерланди, ШвейцарОя, США. Особою формою офшорОв, якО утворюються в серединО кра-1'ни, е вшьнО економОчш зони та технопарки. ТакО по-датковО гаванО утворюються кожною крашою для певних цОлей. Як правило, це розвиток «депресив-них» територш або виробництво наукоемно1' продукций
На сьогоднО офшорнО схеми активно використо-вуються бОзнес-структурами для виведення фшансо-вих ресурсОв Оз краши. На офшорнО центри за класи-фОкацОею Банку мОжнародних розрахуншв приходиться на рОвнО 4 трлн дол. США активОв за кордоном по всОх секторах економОки, пасивОв - 4,4 трлн дол., або 12,5 та 14,7% сукупних активОв i пасивОв
Bcix краш свгту. За ощнками BCG, в офшорах зберь гаеться 6,9% свiтових фiнансових pесypсiв, ОЕСР -близько 6,5%. Хштон Мак Канн в робот! «Офшорш фшанси», оцiнюе даний показник в 6,3% [17], Tax Heavens Network - вщ 9 до 13% [18, 19] вщповвдно.
За розрахунками благод^о!' оргашзацл Oxfam у 2013 рощ в офшорах збер^алося понад 18 трлн дол. США, що призводило до прямих втрат бюджетов piзних краш на piвнi 156 млрд дол США. В той же час, за розрахунками Tax Justice Network, в офшорах збер^аеться 21-23 трлн дол. США, а щоpiчнi втрати державних фшанив становлять на piвнi 250 млрд. дол. США [18, 20], а з урахуванням депозитв та позик, що розмщеш в офшорах, ця цифра може зрости до 35-45 трлн дол. США, або 15-20% свгто-вого багатства [18].
Щоpiчнi втрати економiки США вiд викорис-тання ïï резидентами офшорних схем ощнюються у pозмipi не менш нiж 100 млрд дол. США [21]. За ш-шими ощнками, активи, що знаходяться шд управ-лiнням офшорних компанiй i контрольоваш ззовш, на початок поточного десятилгття оцiнювалися у pозмipi до 32 трлн дол. США [18]. При цьому, вико-ристання прогалин у податковому законодавствi призводить до недоотримання нацiональними бюджетами понад 3 трлн дол. США у рш [22]. Проте, там ощнки слщ вважати неточными, оскшьки в офшорах використовуються також таемш рахунки. Кpiм того, сyттевi корегування розрахуншв можуть бути обумовлеш вiднесенням окpемоï кpаïни свiтy до офшору.
Свiтова мережа офшорних зон складаеться iз 4 груп. Офшори Карибського басейну обслуговують тдприемства Пiвденноï та Пiвнiчноï Америки. €в-ропейська офшорна зона обслуговуе краши Свропи. Пiдпpиемства краш Близького Сходу обслуговують офшори Персько1' затоки, а офшори Швденно-Схщ-но1' Азiï (Гонконг, Сшгапур та iн.) обслуговують краши Азiатсько-Тихоокеанського pегiонy [23].
Одночасно, офшори роздшяють за ознаками змiстy та перелшу пiльг i пpефеpенцiй. Класичш офшорш зони (наприклад, БВО, Багамсьш та Сейшель-ськ острови, Белiз, Маврикш, Невiс, Панама та ш) -це невелик! краши «третього свiтy». До друго1' групи належать краши !з пшьговим податковим законо-давством для неpезидентiв. Третя група краш за формальними ознаками не належить до офшор!в, проте застосовуе пшьгове оподаткування для окре-мих опеpацiй, груп iнвестоpiв тощо.
Застосування офшорних компанiй у тдприем-ницькш д!яльност свгтовою стльнотою визнаеться недобросовюною податковою конкypенцiею та зло-чинною д1яльнютю в сфеpi вщмивання грошей. Ряд мiжнаpодних оpганiзацiй, зокрема, Оргашзащя Об'еднаних Нацiй (ООН), Оргашзащя економiчного спiвpо6iтниuтва i розвитку (ОЕСР) та Група з роз-робки фшансових заходiв боротьби з вщмиванням
грошей (ФАТФ), придшяють багато уваги анти-офшорнш д1яльност1 та лшвщацл означених прояв1в у шдприемницькш д1яльносп, у тому числ1, шляхом вщкриття баншвсько! таемнищ удосконалення ш-формацшного обм1ну податковою шформащею, тдвищення прозорост тдприемницько! д!яльносп
[24].
Вщповщно до рекомендацш ОЕСР (Конвенщя ОЕСР «Про взаемну допомогу у податкових справах») у податков! системи кра!н-учасниць ОЕСР, а також кра!н, що ратиф1кували означену Конвенщю, впроваджуються правила, як усувають податкову дискримшащю, у тому числ1, на основ! спрощення доступу податкових оргашв до баншвсько! таемнищ податкових угод та м1жнародного сшвробгтни-цтва оргашв податково! служби.
Сшвробгтництво податкових служб р1зних кра!н здшснюеться у виглядг шформацшного об-м1ну, включаючи проведення одночасних податкових перев1рок та участь у перев1рках за кордоном; допомоги по стягненню податшв, включаючи заходи щодо забезпечення такого стягнення; обм1ну документами.
Антиофшорне регулювання здшснюеться на трьох р1внях: глобальний (ОЕСР, МВФ, ООН, ФАТФ); регюнальний (в рамках ствдружносп кра!н, наприклад €С); двостороннш (на основ! шд-писання м1ждержавних угод). Ус заходи щодо деофшоризацл, в концевому рахунку, спрямоваш на:
1) запоб1гання використанню офшор1в для не-сумлшного податкового планування [ зниження рь вня оподаткування окремих !х компанш [ громадян;
2) зм1цнення податково! бази держав за рахунок податкових платеж1в з доход1в, одержуваних в офшорних зонах;
3) тдвищення стабшьност! транскордонного руху коштгв [ зниження впливу офшорного спекулятивного катталу на нацюнальш фшансов! ринки;
4)зниження р1вня аношмносп бенефщ!ар1в офшорних компанш [ проведених ними операцш [25].
Значним кроком свгтово! спшьноти в частиш обмеження д1яльност1 офшорних зон було впрова-дження чорного списку «податкових притулив», який видано ОЕСР у 2000 рощ, у рамках боротьби з1 «шшдливими податковими методами» на вико-нання рекомендацш ОЕСР. Рекомендацл передбача-ють впровадження необмеженого обмшу шформащею щодо адмшстрування або примусового вико-нання нацюнального податкового законодавства. Якщо кра!на реагуе на запити !ноземно! держави [ надае конфщенщйну шформащю про компашю та !! власник1в, вона перем1щуеться до бшого списку «податкових гаваней» ОЕСР, вщповщно, офшором вже не визнаеться. Означен! стандарти поступово приймають вс кра!ни, як мають пшьгов! режими оподаткування [26].
Мiжнароднi податковi стандарти узгоджено на зустрОчО кра!н «велико! двадцятки» (G20) у Берлш в 2004 рощ, в обговоренш змiстy яких брали участь i кра!ни, якi не е членами ОЕСР. Одним i3 основних положень цих стандаpтiв е зобов'язання кра!н обмь нюватися шформащею з будь-яких питань оподат-кування, незалежно вiд положень нацюнального по-даткового законодавства про захист особисто! ш-фоpмацi! або банивсько! таемнищ для податкових цiлей. Кра!ни, ям дотримуються цих стандаpтiв по-винш надавати iнфоpмацiю (про неpyхомiсть, дохо-дiв i рахуншв компанi! або приватно! особи) подат-ковим органам. Для держави, яка вщмовляеться приймати податковi норми можуть застосовуватися економiчнi санкци.
На практищ застосовуються три основш спо-соби обмiнy шформащею мiж фiскальними органами piзних кра!н: одержання iнфоpмацi! за запитом, обмш без запиту i автоматичний обмiн шфор-мацiею, який стае все бiльш поширеною в нашi днi. Цi способи в основному вщповщають рекоменда-цiям ОЕСР, як зобов'язують уповноважеш оргашза-цн допомагати один одному в частит збирання по-даткiв i обмiнy iнфоpмацiею.
ОЕСР pоздiляе юpисдикцi! на три категорп, якi називають «Бшим», «СОрим» i «Чорним» списками. У «Бшому списку» знаходяться юрисдикцп, ям впровадили у свою податкову систему стандарти ОЕСР, тобто кра!ни, що входять до бiлого списку, вiдповiдають встановленим стандартам i вимогам для обмiнy iнфоpмацiею з питань оподаткування. Друга категоpiя юpисдикцiй («Сipий список») офь цiйно взяла на себе зобов'язання щодо прийняття стандартов ОЕСР, проте не виконуе !х на практищ, тобто, «Сipий список» мiстить юрисдикцп, як офь цiйно задекларували прийняття стандартов ОЕСР, але не впровадили !х у достатнiй мipi [27]. До «Чор-ного списку» ОЕСР 2016 року включено кра!ни, mi проводять полiтикy недобpосовiсно! податково! конкуренцп i не надають iнфоpмацiю податковим органам iнших юpисдикцiй. На сьогоднОшнОй день, це Коста-Рiка, Лабуан, Уругвай, Фшпшни.
На зустрОчО G8 в Лох-Ерш (Швшчна Ipландiя) ОЕСР представила програму для досягнення спшь-них цiлей щодо шдвищення прозорост глобально! податково! системи, розроблену на виконання плану з деофшоpизацi! под назвою «ПокроковО змОни в по-датковш прозоростО» [28].
МВФ спОльно з Групою СвОтового банку розро-бив «Програму ощнки фОнансового сектора», що отримала назву (Financial Sector Assessment Program - FSAP). За даними МВФ, принаймнО третина кра!н потребують змОцнення заходОв щодо реалОзацл рекомендацОй ФАТФ; 40% недостатньо придшяють
уваги протидО! вОдмиванню доходОв; 60% мають пОд-вищити рОвень вОдповОдностО нацОональних стандартов вимогам в Онвестищйнш сферО вОдповОдно до стандартов ЮSCО; 40% кра!н мають тдвищити на-цОональнО стандарти в баншвськш сферО вОдповОдно до рекомендацОй Базельського комОтету; 50% оцше-них кра!н не вОдповОдають (повнОстю або частково) мОжнародним стандартам у сферО страхування (1А1С 10) [29].
В той же час, у 2001 рощ утворено МОжнародну оргашзащю по податках та швестицОях (International Tax & Investment Organisatoin - ITIO), до яко! входять АнгОлья, Антигуа i Барбуда, БагамськО острови, Барбадос, БелОз, БританськО ВОргОнськО Острови, КаймановО острови, Острови Кука, Сент-КОтс i Не-вОс, Сент-ЛюсОя, Острови Теркс, Кайкос, Вануату. До основних завдань ITIO належить вОдстоювання ОнтересОв кра!н учасниць в частинО збереження мож-ливостей перерозподОлу свОтових фОнансових ресурсОв через власнО фОнансовО системи [30].
На самт кра!нами «Групи двадцяти^> (G20) у вереснО 2013 року схвалено впровадження в практику податкового адшнОстрування принципу «сплати податк1в за мОсцем операцОйно! дОяльностО» закладено в основу плану заходОв щодо протидш ро-змиванню бази оподаткування та перемщенню при-буткОв, який подготовлено ОЕСР [31, 32]. КрОм единого глобального стандарту автоматичного обмОну ОнформацОею, запропоновано двО нормативно ОнОцОа-тиви ОЕСР: «Про розмивання податково! бази та пе-ренесення прибутку» («Base Erosion and Profit Shifting» - BEPS) транснащональними корпоращ-ями, а також «Про податкових шспекторОв без кор-дошв» (the «Tax Inspectors Without Borders» - TIWB)
[33].
СлОд вОдзначити, що боротьба Оз виводом каш-талу мае передбачати не лише поправки до податко-вого законодавства, а й враховувати необхвдшсть за-хисту прав власностО, а також реформування внут-рОшнОх офшорОв, недопущення створення пОдпри-емств-одноденок1.
Для переводу фОнансових ресурсОв за межи юрисдикцп, у тому числО для цшей податкового пла-нування, в результат! якого вОдбуваеться розмивання бази оподаткування прибутку тдприемств, тдприемницьк1 структури використовують рОзно-манОтнО схеми. Найбшьшого поширення набули: лО-зингова, агентська, давальницька схема, а також схеми експорту, Омпорту, володОння активами, продажу бОзнесу, використання нематерОальних активОв.
1. Л1зингова схема застосовуеться для виве-дення фОнансових ресурсОв за межО кра!ни шляхом виплати лОзингових платежОв на користь лОзинго-давця, який зареестрований як суб'ект пОдприемни-
1 SPE або SPV - Special Purpose Entity/V ehicle - «тдприемство спецОального призначення», або «проектне пОд-приемство», що створюеться для визначених цшей, головною з яких е тдвищення ефективностО управлОння окремими трансакцОями або фОнансовими потоками.
-74 -
ЕкономОчний вОсник Донбасу № 1(43), 2016
цько! д1яльност1 у офшорнш зош В подальшому, виведеш фшансов! ресурси за меж! кра!ни можуть бути решвестованими в економшу т1е! ж само! кра-!ни, або використовуватися для ф!нансування вщпо-в!дних проекпв у ¿нших кра!нах.
2. За агентською схемою офшорна компашя доручае резиденту (агенту) зд!йснити куп!влю та продаж товар!в (роб!т, послуг) у юрисдикцп, резидентом яко! е такий агент, за м!зерну винагороду, на-приклад, 0,5% вартост! угоди, як! ! п!длягають опо-даткуванню за м!сцем реестрац!! агента. Вщповщно, офшорна компан!я зд!йснюе ф!нансове забезпе-чення цих операц!й. Як правило, так! угоди оргаш-зовуються та здшснюються за участю третях осб, що дозволяе уникнути безпосереднього контакту агенту ¿з офшорною компан!ею ! укладаються ¿з резидентами кра!н, м!ж якими застосовуються угоди про уникнення подв!йного оподаткування, а також з урахуванням перел!ку офшорних зон, офщйно за-твердженого у юрисдикцп, резидентом яко! е агент. Щодо Укра!ни, то найб!льш популярними е угоди такого змюту ¿з резидентами Великобритании Чех!! та К!пру.
3. У випадку передачг у власшсть активов за-здалег!дь зареестрованого трасту, припустимо, у ев-ропейськш кра!н, матер!альн! ц!нност! продаються офшорнш компан!!, яка !х придбае на кошти такого трасту. Така офшорна компашя може бути заснов-ником цього трасту. В той же час, активи трасту (на-приклад, рухоме та нерухоме майно, земля, депо-зити та боргов! зобов'язання) можуть купуватися резидентом. Означен! операцл здшснюються залежно в!д певних завдань б!знес-структури, тобто, вве-дення чи виведення грошових кошт!в ¿з конкретно! юрисдикцп. Одним ¿з вар!ант!в схеми передач! у власшсть актив!в може бути придбання акц!й (па!в)
компан!!, зареестровано! у офшорн!й зон!. В подальшому, кошти вертаються в економшу, але у вигляд! позики тд конкретн! в!дсотки, як! дозволяють мшь м!зувати об'ект оподаткування прибутку тдпри-емств.
4. Офшорн! компан!! також рееструють право штелектуальноЧ власност1. Таку власшсть офшорн! компан!! передають користувачев! через тра-нзитну компашю на умовах субл!ценз!!. Найчас-тше, використовуються п!дприемства Н!дерланд!в, оскшьки у цш кра!н! не застосовуеться податок на роялти, що стягуеться при виплат! на користь влас-ника.
5. Офшорн! компан!! також використовуються при виробництв! продукц!! з давальницькоЧ сиро-вини. Тобто, офшорна компашя придбае продукщю на територп Укра!ни та передае !! на переробку ви-робнич!й компан!! резиденту Укра!ни, в подальшому, спрямовуючи готову продукщю на експорт. Умови угоди на виробництво продукц!! з давальни-цько! сировини узгоджуються таким чином, щоб мь н!м!зувати податков! зобов'язання виробничо! компан!! - резидента Укра!ни.
6. При ¡мпорт1 (експортI) через офшорну зону шдприемство штучно завищуе або знижуе варт!сть поставки товар!в (роб!т, послуг) залежно ввд зав-дань - мш!м!зувати зобов'язання з! сплати податку на прибуток п1дприемств, або митних платеж!в.
Опосередковано, присутн!сть офшорних меха-н!зм!в у д!яльност! п!дприемницьких структур Укра-!ни можна досл!дити в процес анал!зу обсяг!в та ди-нам!ки ¿нвестиц!йно! та зовн!шньоеконом!чно! дь яльност!. Динам!ку прямих ¿ноземних ¿нвестицш (акц!онерного кап!талу) з кра!н свгту в економ!ку Укра!ни представлено в табл. 1.
Таблиця 1
Динамжа прямих iноземних iнвестицiй (акцiонерний каштал) з краТн свiту
_в економ^ УкраУни, млн дол. США_
2010 2014 2015 2015/2014 2015/2010
Усього 44708 100 45916 100 43371 100 94,5 97,0
у тому числ1
Кшр 9914,6 22,2 13710,6 29,9 11744,9 27,1 85,7 118,5
Ндерланди 7076,9 15,8 5720,5 12,5 5610,7 12,9 98,1 79,3
Шмеччина 4707,8 10,5 5111,5 11,1 5414,3 12,5 105,9 115,0
Росшська Федеращя 3402,8 7,6 2724,3 5,9 3392,1 7,8 124,5 99,7
Австр1я 2658,2 5,9 2526,4 5,5 2402,4 5,5 95,1 90,4
Велика Бриташя 2298,8 5,1 2145,5 4,7 1852,5 4,3 86,3 80,6
В1рг1мськ1 Острови 1460,8 3,3 1997,7 4,4 1798,9 4,1 90,0 123,1
(Брит.)
Франщя 2367,1 5,3 1614,7 3,5 1528,1 3,5 94,6 64,6
Швсйцарш 859,4 1,9 1390,6 3,0 1364,2 3,1 98,1 158,7
1тал1я 982,4 2,2 999,1 2,2 972,4 2,2 97,3 99,0
США 1192,4 2,7 862,3 1,9 698,9 1,6 81,1 58,6
Угорщина 711,5 1,6 831,2 1,8 625,4 1,4 75,2 87,9
Бел1з 120 0,3 642,4 1,4 547,2 1,3 85,2 456,0
1ним краУни 6955,3 15,6 5639,2 12,3 4633,5 10,7 82,2 66,6
Джерело: Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/.
-75
Економ!чний вюник Донбасу № 1(43), 2016
Майже половина (на рiвиi 40%) сукупних пря-мих iивестицiй в Укра!ну надходить з Республiки Юпр та Нiдерландiв, якi традицiйно застосовують лiберальиий режим оподаткування прибуткiв тдп-риемств. Вiдмiчаеться поступове зростання частки П11 в Украшу та !х фiзичних обсягiв з БВО (В!ргш-ськ острови) - 123,1% у 2015 рощ (4,1% у сукупних П11) порiвняно iз 2010 роком, Швейцарп - 158,7% (31% у сукупних ПП) та Белiзу - 456% (1,3% у сукупних П11) вiдповiдно, якi також вщносяться до по-даткових притулив. Натомють, частка П11 з решти кра!н свiту мае тендеидiю до падiння.
При чому, якщо у 2010 рощ вона складала 15,6%, то за тдсумками 2015 року дор!внювала вже 10,7%, тобто зменшилася на третину. В той же час, останшм часом вiдмiчаеться поступове зростання П11 в економiку Украши iз Нiмеччини, Росiйсько! Федерацi!, податкове законодавство яких не перед-бачае значних преференцiй, якщо не враховувати спещальш вiльиi економiчиi зони.
Наведен тенденци вiдбуваються на фон вщ-носно невеликого падшня фiзичних обсягiв П11 в економiку Укра!ни, 97% у 2015 рощ порiвняно iз 2010 роком та 94,5% порiвняно iз 2014 роком. Означен! тренди дозволяють зробити припущення, що Укра!на поступово втрачае iнвестицiйиу привабли-вють на ринку розмiщеиня iивестицiйиих ресурав, передусiм, через пол^ичну нестабiльнiсть, недоско-налiсть правового регулювання iнвестицiйно! д!яль-носп, у тому числ!, в частит оподаткування та захи-сту прав приватних iивесторiв.
Проте, оптишзму додае зростання рейтингу Украши у сукупному рейтингу сприятливосп ве-дення бiзнесу (по вщношенню до 189 шших кра!н) у 2016 рощ на 4 сходинки пор!вняно ¡з 2015 роком [34]. Динамiку прямих iноземних iивестицiй (акщо-нерного катталу) з Украши в економiку кра!н свгту проiлюстровано в табл. 2.
Таблиця 2
Динамжа прямих шоземних iнвестицiй (акцiонерний капiтал) з УкраТни
_в економiцi краТн св^у, млн дол. США_
2010 2014 2015 2015/2014 2015/2010
Усього 6871,1 100,0 6352,2 100 6210 100 97,8 90,4
у тому числ1
Кшр 6342,5 92,3 5819 91,6 5817,6 93,7 100,0 91,7
Росшська Федеращя 194,3 2,8 196,9 3,1 122,8 2 62,4 63,2
Латв1я 87,9 1,3 85 1,3 69,8 1,1 82,1 79,4
В1ргшськ1 Острови 25,8 0,4 25,8 0,4 51,3 0,8 198,8 198,8
(Брит.)
Польща 49,1 0,7 52,6 0,8 50,1 0,8 95,2 102,0
!мш1 краТми 171,5 2,5 172,9 2,7 98,4 1,6 56,9 57,4
Джерело: Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/.
З таблиц видно, що основна маса укра!нських ПП, понад 90%, припадае на внески до акщонерного катталу резиденпв Республiки Кшр. При цьому, П11 в Юпр складають бiльше половини П11, що вкла-даються в економшу Укра!ни резидентами Юпру. У 2010 рощ це стввщношення становило 69,3% (данi табл. 2 та табл. 1), у 2014 - 46,3, а у 2015 - 52,9% вщповщно.
Щодо решти кра!н свгту, то вiдмiчаеться наро-щування обсяпв П11 з Украши у економiку В!ргш-ських Остров!в (Брит.), в той час, як ¡нш краши втрачають привабливiсть для розмщення фшансо-вих ресурсiв резидентов Укра!ни в обмш на воло-д!ння вщповщними правами власносп, що передба-чають участь в управлiинi i шш! завдання та зо-бов'язання.
Разом з цим, аналiзуючи обсяги, динамшу та географiчиу структуру прямих шоземних швести-цш, що спрямовуються в економiку Украши та вкла-даються резидентами Укра!ни у тдприемства, що зареестрованi в ¡нших юрисдикщях, можна зробити
висновок, що найбшьша iивестицiйна активтсть вiдмiчаеться саме в частит ствроб^ництва укра!н-ського б!знесу ¡з пiдприемницькими структурами Юпру. А ствставлення витоку П11 з Укра!ни та !х вкладень дозволяе стверджувати про тенденцi! щодо притоку фшансових ресурсiв в економiку Укра!ни з Республiки Кшр. Однак iивестицiйна д!яльшсть пе-редбачае щор!чну виплату дивiдендiв на користь власника часток, па!в акцiй та шших iнструмеитiв володшня.
Доходи у вигляд! дивiдендiв в Укра!ш оподат-ковуються вщповщно до норм п. 170.5 Податкового кодексу Укра!ни (ПКУ). Емгтент корпоративних прав утримуе суму податкового зобов 'язання при виплат диввденд!в. Доходи, отримаш платником по-датшв - ф!зичною особою у вигляд! дивщенд!в опо-датковуються на загальних тдставах за ставками 5 або 18%.
Щодо виплати дивщенд!в юридичним особам, то така виплата не тягне за собою жодних додатко-вих утримань, тобто тдприемство-емгтент мае спла-
тити лише авансовий внесок на диввденди. Доходи, отримат нерезидентом ¿з джерелом !х походження з Укра!ни, оподатковуються в порядку [ за ставками, визначеними ПКУ. Резидент або постшне представ-ництво нерезидента, що здшснюють на користь нерезидента або уповноважено! ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з Укра!ни, отриманого таким нерезидентом ввд про-вадження господарсько! дОяльностО, утримують по-даток з таких доход1в за ставкою в розм1р1 15% !х суми та за !х рахунок.
Особа (податковий агент) мае право самостийно застосувати звшьнення ввд оподаткування або змен-шену ставку податку, передбачену ввдповвдним м1жнародним договором Укра!ни на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент е бене-фщарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу I е резидентом кра!ни, з якою укладено м1жнародний догов1р Укра!ни [35].
Статтею 10 Конвенцп про уникнення подв1йного оподаткування м1ж Укра!ною та Респуб-лшою К1пр в1д 8 листопада 2012 року (ратифшовано Верховною Радою Укра!ни 7 серпня 2013 року) пе-редбачено порядок оподаткування див1денд1в що сплачуються компатею, яка е резидентом Догов1р-но! Держави, резиденту друго! Догов1рно! Держави. Однак так1 диввденди можуть також оподатковува-тись у Догов1рнш Держав!, резидентом яко! е ком-патя, що сплачуе дивщенди, [ ввдповщно до законо-давства те! Держави, але якщо одержувач е фактичним власником див1денд1в, то податок, що стя-гуеться таким чином, не повинен перевищувати:
а) 5% ввд загально! суми див1денд1в, якщо фак-тичний власник волод1е не менш тж 20% катталу компанп, що сплачуе диввденди, або ¿нвестував в придбання акцш чи ¿нших прав компанп екв!валентО не менше 100000 евро;
б) 15% ввд загально! суми диввденд!в у вех ш-ших випадках.
Для застосування знижено! ставки податку на репатр1ащю обидв! умови е взаемозамшними.
Кр1м того, Конвенция дозволяе оподатковувати проценти в кра!т - у джерела виплати (у держав!, у якш вони виникають) за ставкою 2%, а також оподатковувати проценти по роялт у кра!т - джерела виплати за ставками податку:
а) 5%, якщо роялт сплачуються за лщензш-ними договорами, предметом яких е: авторське право на наукову роботу, будь-який патент, торгова марка, секретна формула, процес або шформащя щодо промислового, комерцшного або наукового досввду;
б) 10% в ¿нших випадках. Доходи ввд нерухо-мого майна, в тому числ! вщ його вщчуження, оподатковуються за мюцезнаходження майна.
Доходи ввд в1дчуження рухомого майна, окр1м рухомого майна поспйного представництва, опо-
датковуються в кра!т, резидентом яко! е власник. Доходи ввд в1дчуження рухомого майна, що формуе частину майна постойного представництва, оподатковуються в кра!т, мюцезнаходження постойного представництва [36].
Отже законодавче врегулювання питань щодо оподаткування м1ж Укра!ною та Республшою Юпр сприяе зм1цненню комерцшних зав'язшв з тею кра-!ною та нарощуванню ¿нвестицшно! активност! контрагентов, що е резидентами означених юрисди-кцш. Серед фактор1в, що можуть бути розцшет як негативн! в частит впливу на економ1чну систему Укра!ни, необхОдно видшити ввднесення Республши Юпр до кра!ни ¿з дуже л1беральним законодавством щодо оподаткування доход1в ! каттал1в. Однак, цей фактор суттево знижено в результат! тдписання Конвенцп.
Структура експорту та ¿мпорту товар1в та пос-луг Укра!ни (див. табл. 3) дозволяе отнити геогра-фто обсяпв означених операцш. Якщо ствставити обсяги укра!нського експорту та ¿мпорту товар1в, то у 2014 рот ввдм1чалося незначне перевищення ¿м-портних операцш - 1%. Експорт послуг Укра!ни майже у дв1ч1 перевищував ввдповвдний показник ¿мпорту.
Одночасно, експорт послуг Укра!ни становив 21,4% експорту товар1в за тдсумками 2014 року. В той же час, ¿мпорт послуг Укра!ни у цьому ж рот дор1внював 11,7%.
Однак, якщо розглядати пропорцп обсяпв зов-тшньоеконом1чно! дОяльностО в Укра!т в розр1з1 кра!н, можна стверджувати про !! значну нер1вно-м!ртсть. Наприклад, найбшьшу частку в сукупних операциях зовтшньоеконом!чно! дОяльностО Укра-!ни традитйно займае Росшська Федератя. У 2014 рот до Росп було експортовано 23,1% сукупного обсягу товар1в, та 19,7% ¿мпортовано. При цьому, майже третина укра!нського експорту послуг у 2014 рот спрямовано саме до те! юрисдикцп, в той час, як ¿мпорт послуг становив 13,9%.
Звертають на себе увагу значт обсяги екс-порту-1мпорту послуг Укра!ни до Велико! Британп, Республ1ки Юпр, №дерланд!в та Швейцар!!. Частка ввдповвдних зовтшньоеконом1чних операцш Укра-!ни у сукупному експортО-!мпортО становить майже третину сукупного експорту-1мпорту послуг. В той час, як експорт-1мпорт товар1в Укра!ни до цих юрис-дикцш лише перевищуе 3% сукупного експорту-¿мпорту товар1в.
На перший погляд, може скластися враження, що послуги джерелом походження з Укра!ни корис-туються неабияким попитом у розвинених кра!нах. Однак, сучаст тдприемства великого та середнього б1знесу в процес! свого функцюнування та розвитку обов'язково враховують привабливост! економши певно! кра!ни (юрисдикц!!) в сфер! оподаткування.
НайчастОше, до використання офшорних схем вда-ються суб'екти ринку програмного забезпечення, як! активно використовують транзитнО компанп, що зареестроваш у юрисдикцОях ¡з пшьговими режимами оподаткування. А на свОтовому ринку програ-
много забезпечення практично немае жодного еко-номОчного агенту, який би не користувався послу-гами тдприемств, зареестрованих у офшорних юрисдикцОях.
Експорт та iмпорт товарiв i послуг УкраТни з краТнами свiту за 2014 рж
Таблиця 3
Експорт товарш
1мпорт товарш
Експорт послуг
1мпорт послуг
Усього, млн дол. США у ввдсотках у тому числ1 Австр1я Бел1з
Велика Британ1я В1рг1нськ1 Острови (Брит.) 1тал1я К1пр
Н1дерланди
Н1меччина
Рос1йська Федерац1я
США
Угорщина
Франц1я
Швейцар1я
¡ним краТни св1ту_
краша призначення 53901,7 100
1,0 0,0 1,1 0,2 4,6 0,5 2,1 3,0 18,2 1,2 2,8 1,0 0,3 64,1
краша вщправлення 54387,6 100
1,4 0,0 1,1 0,0 1,9 0,0 2,1 8,6 15,7 1,8 3,4 1,4 0,8 62,0
11520,9 100
1,7 0,3
5.7
1.4 1,3
4.0
2.5
5.8 30,7 6,0 0,1
1.1 7,2 32,1
6373,1 100
2,3 0,3 11,1 0,7 0,7 8,0 2,0
9.3 13,9 8,0 0,1 1,9
5.4 36,2
Джерело: Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/.
Слад ввдзначити, що единим видом економОчно! дОяльностО Укра!ни, який демонструе стабшьне на-рощування обсяпв експорту, е сфера 1Т-послуг. За даними Нащонального банку Укра!ни, у 2015 рощ !! частка у загальнОй структур! експорту зросла до 17% ! становила 2,1 млрд дол. США. При цьому, 79% 1Т-послуг складають комп'ютернО послуги, головним чином, розробка програмного забезпечення на умо-вах аутсорсингу, тобто на замовлення шоземних контрагентов [37].
Описано тенденцн розвитку та поширення за-стосування офшорних механОзмОв тдприемни-цькими структурами, резидентами Укра!ни зокрема, негативним впливом означено! дОяльностО на ста-бшьнють фшансово! системи на глобальному та ре-гюнальному р!вш визначають необхщшсть розроб-ки та впровадження заходОв щодо !х нейтралОзацп. Означен! завдання визначенО першочерговими та не-вщкладними в контекст! розробки та реал!зац!! захо-д!в поточно! економ!чно! пол!тики Укра!ни, у сфер! оподаткування зокрема.
Як вже вщмОчалось, на виконання Указу Президента Укра!ни № 180/2016 вщ 28 квОтня 2016 року створено робочу групу для тдготовки законопроектов з питань протид!! зменшенню податково! бази ! перемщенню прибуткОв за кордон з урахуванням м!жнародних ОнОщатив ОЕСР - впровадження ос-новних рекомендащй ВЕРБ щодо створення в Укра-
!но правового поля, яке б стимулювало добросовюну повед!нку платникОв податкОв, !х вщповОдальтсть та вОдкритОсть, у тому числ!, в результат! ратифОкац!! Укра!ною Коивеидi! з автоматичного обмОну баншв-ською шформащею резидентов кра!н мОж податко-вими органами цих кра!н, до яко! вже приедналося понад 100 кра!н, зокрема найбшьш! офшорн! юрис-дикцО! (КОпр, Панама та Он.). ОчОкуеться, що онов-лене правове поле вОдповщно до рекомендацОй ОЕСР набуде чинност у 2017 роцО.
Зокрема, запропоновано впровадження в зако-нодавство обмеження витрат на виплату або на-рахування вОдсоткОв з метою нейтралОзацп тонко! капОталОзац!!, оподаткування контрольованих шо-земних компанОй фОзичних осОб, введения спещаль-но! звОтност! щодо кожно! кра!ни для мОжнародних груп компанОй. КрОм того, КонцепцОя передбачае вдосконалення законодавчого регулювання фшан-сово-економОчно! дОяльностО, спрямованого на створення умов для лОбералОзацп нацОонального валютного законодавства на основ! забезпечення стабшь-ност! фОнансовою системи Укра!ни, у тому числ! за рахунок запобОгання зловживанням у зв'язку ¡з за-стосуванням договорОв про усунення подвОйного оподаткування, а також уникнення усунення статусу постойного представництва.
Висновки. ПОдсумовуючи викладене, за результатами дослОдження основних характеристик та
тенденцш офшорно! д1яльност1 резидентов Укра!ни з урахуванням св1тового досв1ду державного регу-лювання у цш сфер!, а також анал1зу основних тд-ход1в у застосувант офшор1в тдприемницькими структурами, в Укра!ш зокрема та динам1ки основних макроеконом1чних показнишв, що !! характери-зують, можна зробити наступн висновки.
1. Ь розвитком та становленням цифрово! еко-ном1ки поширення набувають офшорш схеми ведения господарсько! д1яльност1, як спрямоваш на максишзащю прибутшв тдприемницьких структур за рахунок м1н1м1зац1! обов'язкових податкових ввд-рахувань до бюджетов ввдповвдного р1вня. Викорис-тання означених схем мае як позитивн так ! негативно фактори впливу на економ1чну систему певно! юрисдикцп. Серед негативних фактор1в найбшьш значущими е: створення умов для недобросовюно! податково! конкуренци; втрати доход1в бюджетов Укра!ни р1зного р1вня, що супроводжуеться витоком фшансових ресурав з економ1чно! системи та сприяе розвитку тшьового сектору економ1ки. На р!вн тдприемства, використання офшорних схем ведення б1знесу пов'язано !з зростанням б1знес-ри-зишв: корупцшного; податкового; митного; репута-щйного; легал1зац1! злочинних доход1в. До позитив-
них можна ввднести тдвищення ефективносто пере-розподшу фшансових ресурив, прискоренш !х обку у глобальнш економ1чнш систем!, зменшення глобального податкового навантаження, зниження швес-тицшних ризишв розвитку кра!н «третього свгту».
2. Антиофшорне регулювання здшснюеться на трьох р1внях: глобальному (ОЕСР, МВФ, ООН, ФАТФ); регюнальному (в рамках ствдружносто кра!н, наприклад €С); двосторонньому (на основ! тдписання м1ждержавних угод). Заходи щодо деоф-шор1зац1! спрямоваш на: запоб1гання використанню офшор1в для несумлшного податкового планування та розвитку незаконних (злочинних) вид1в д1яльно-стц зм1цнення податково! бази держав за рахунок податкових платеж!в з доход!в, одержуваних в офшорних зонах; тдвищення стаб!льност! транскордонного руху коштов ! зниження впливу офшорного спекулятивного катталу на нац!ональн! ф!нансов! ринки; зниження р!вня анон!мност! бенеф!ц!ар!в офшорних компанш ! проведених ними операцш
3. Досл!дження становлення та розвитку офшорно! д!яльносп резидентов Укра!ни з урахуванням анал!зу св!тового досв!ду, а також антиофшорного регулювання дозволяе !! охарактеризувати, як економ!чну категор!ю (табл. 4).
Таблиця 4
Характеристика офшорноУ дiяльностi як економiчноl' категор11_
Елементи та властивост1 К1льк1сн1 та яюсш визначення
1. Структура 1.1. Лопчна 1.2. Оргашзацшна 1.3. Економ1чна Органiчна складова параметргв просторового та розширеного вiдтвореиня в частинi створення (генерацi!) прибутк1в та !х розподшу i витрачання шляхом здшснення тдприемницько! дiяльностi, а також легалiзацi! доходав, набутих злочинним шляхом (виробництво та торгаля збро!, наркотичних препарапв, фшансування теро-ризму тощо) Багатор!внева: мiсце реестрацi!, мкце здшснення операцшно! дiяльностi, ступiиь субординацi! (координацп дiяльностi) iз материнською компанiею (форма та умови заснування). Вщповщшсть структур! процес1в генерацi! прибутку, його перерозподiлу та напря-мам витрачання, а також циклам економ!чно! (дшово!) активносл на макро- ! мжрор!внях !з вщповдаою реакщею на заходи щодо деофшоризацп економши у певнш юрисдикцп
2. Предмет (за суттю) Завершешсть економ!чного обцу в частит координацп ! гармошзацп грошових по-токв з метою максим!зацп прибутшв
3. Об'ект (за змктом) Форми оргашзаци ведення тдприемницько! д!яльносп в умовах вщмшностей ре-жим1в оподаткування у р!зних юрисдикщях
4. Критерп оц1нки Забезпечешсть фшансування розвитку тдприемства (компани, групи компанш та шших форм об'еднань суб'екпв тдприемництва) з метою максим!зацп прибутку за рахунок мшм!зацп податкових зобов'язань, а також, в окремих випадках, ле-гал!заци доход1в, набутих злочинним шляхом
5. Призначення Синхрошзащя та гармошзащя грошових поток1в тдприемницьких структур для цшей генерацп та максим!зацп прибуткв, оптим!зацп !х розподшу та витрачання
6. Основш завдання Максим!защя прибутку за рахунок його виведення у юрисдикцп !з найбшьш спри-ятливим режимом оподаткування, а також легатзащя доход1в, набутих злочинним шляхом
7. Статус Одне !з вих!дних положень тдприемницько! економ!чно! теор!!
8. Фактори Показники прибутку на вах р!внях орган!зац!! п!дприемницько! д1яльносп, р1вень податкового навантаження на тдприемство, наявн!сть доход!в, набутих злочинним шляхом, а також фшансування д!яльносп, заборонено! М!жнародним правом.
9. Джерела Лег!тимна п!дприемницька д1яльшсть, а також д1яльн!сть, що не вдаовщае стандартам М!жнародного права, у т.ч. щодо легатзацп доход1в, набутих злочинним шляхом
4. Заходи щодо деофшоризацп економОки Укра!ни мають розроблятися з урахуванням тенден-цОй розвитку технологОй управлОння грошовими та Оншими ресурсами, у тому числО, щодо постачання та реалОзацл товарОв (робОт, послуг) Оз використан-ням можливостей вОддаленого доступу до об'екту управлОння через 1нтернет. Уваги потребують умови контролю та взаемозв'язкОв мОж пОдприемствами Оз вибудовуванням чОтко! ОерархО!, яка може без зайвих зусиль визнаватися та ОдентифОкуватися у судовому порядку, у тому числО, на основО вжиття запобгжних заходОв щодо штучного вОдхилення вОд статусу постойного представництва, наприклад, за рахунок використання угод комОсО!. В той же час, вагомим елементом системи заходОв протидп поширення офшорних схем ведення тдприемницько! дОяль-ностО мае стати розбудова мережи безперешкодного та оперативного шформащйного обмОну мОж подат-ковими службами рОзних кра!н свОту, у тому числО, щодо викриття агресивного податкового пла-нування.
5. Для зниження негативного впливу використання тдприемницькими структурами компанОй, що зареестроваш в офшорних юрисдикцОях, необхОдно впровадження чОтких критерО!в визначення офшорного тдприемства, бенефОцОарного власника i його податково! резидентностО, у тому числО, за мюцем основно! (операцОйно!) дОяльност Оз визначеннями у нацОональному законодавствО з питань оподатку-вання та господарсько! дОяльностО. При цьому, по-требуе уточнення розумОння податкового плану-вання яке в окремих випадках розглядаеться як по-даткова оптишзащя або навОть вОдкрите ухилення вОд оподаткування, що не мае шчого спшьного з перевагами офшорОв як Онструменту податкового пла-нування, умов i мехашзмОв його застосування Оз ви-користанням офшорОв, а також розгляду можливих заходОв щодо забезпечення адресностО та правомОр-ност застосування офшорного механОзму вОтчизня-ним бОзнесом.
6. З метою створення умов економОчно! недоцО-льност застосування офшорних схем ведення тд-приемницько! дОяльностО в Укра!нО необхОдно розро-бити та впровадити економОчно обгрунтоваш обме-ження щодо запобОгати розмиванню бази оподатку-вання прибутку пОдприемств на основО встановлення межО використання суб'ектами пОдприемницько! дь яльностО так званого «податкового щита» через не-допущення вОднесення на собОвартОсть продукцО! об-сягОв виплат по обслуговуванню позики, що переви-щують певний рОвень, а також удосконаленню методОв встановлення звичайно! (ринково!) цОни для щ-лей оподаткування.
Лiтература
1. Harmful Tax Competition: An Emerging Global Issue / Organization for Economic Development
and Cooperation, 1998. - P.23. 2. Rogers-Glabush Julie. IBFD International Tax Glossary / Julie Rogers-Gla-bush. - Amsterdam, 2015. - 552 с. 3. Волкова Ю.О. Розвиток офшорних центрОв у системО мгжнародного бОзнесу / Ю.О. Волкова // Формування ринкових вадносин в Укра!ш. - 2008.- № 1. - С. 43-48. 4. Offshore voluntary disclosure [Electronic resource] / September 2010. - Mode of access: http://www.oecd. org/dataoecd/60/31/46244704.pdf. 5. Шамбост Эдуард. Энциклопедия оффшорных зон [пер. с фр.] / Эдуард Шамбост. - М., 2000. - 586 с. 6. Criscuolo C., Leaver M. Offshore outsorcing and Productivity [Electronic resource]. - Mode of access: http://www. oecd.org/dataoecd/55/23/35637436.pdf. 7. Gorg H. Globalization, Offshoring and Jobs [Electronic resource]. - Mode of access: http://www. wto. org/ eng-lish/res_e/publications_e/ilo_wto_e/ILO-WTO01-final. pdf. 8. Хейфец Б.А. Деофшоризация российской экономики: возможности и пределы / Б. А. Хейфец. -М.: Институт экономики РАН, 2013. - 63 с. 9. Беска-равайный Е.Л. Антиоффшорное регулирование / Е.Л. Бескаравайный // Налоговый учет для бухгалтера. - 2006. - №4. 10. Друри К. Управленческий учет для бизнес-решений / К. Друри. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 655 с. 11. Доунс Дж., Гудман Дж. Элиот Доунсон vsПоpтеp. Критический анализ на критику моделей Майкла Портера [Электронный ресурс] / Дж. Доунс, Дж. Гудман. - Режим доступа: http://www.franklin-grant.ru/ru/news2/data/news_06/2 005_10/20051004_174858_yu.asp. 12. Егерев И.А. Стоимость бизнеса, искусство управления / И.А. Егерев. - М.: Дело, 2003. - 310 с. 13. Пособие по налоговой политике / под ред. Партасарати Шома. -Вашингтон, округ Колумбия: Отдел налоговой политики, Управление по бюджетным вопросам. -Международный валютный фонд, 1995. - 387 с.
14. Настанови з тpaнcфepтнoгo цiнoyтвopeння для мyльтинaцioнaльниx кoмпaнiй тa пoдaткoвиx aдмiнicтpaцiй [Електронний ресурс] / OECP. -2010. - Peжим дocтyпy: http://www.oecd.org/ tax/transfer-pricing/transfer-pricing-guidelines.htm.
15. Pelto E. Cyprus investment flows to Central and Eastern Europe - Russia's Direct and Indirect Investments via Cyprus to CEE [Electronic resource] / E.Pelto, P.Vahtra, K.Liuhto // Electronic Publications of Pan-European Institute. - Mode of access: http://www.tukkk.fi/pei. - 2003. 16. Консалтингова група «Офшор-експрес» [Електронний ресурс]. -2016. - Режим доступу: https://offshore-express. com.ua/. 17. McCann Hilton, Offshore finance, Cambridge University Press, 2006, xi. 18. Henry J. S. The Price of Offshore Revisited [Electronic resource] / James S. Henry // Tax Justice Network : website. 2012. P. 5. - Mode of access: http://www.taxjustice.net/ cms/upload/pdf/ Price_of_Offshore_Revisited_120722. pdf. 19. Credit Suisse global wealth report 2011 - October 2011. 20. Official site of Tax Justice Network
[Electronic resource]. - 2016. - Mode of access: http://www.taxjustice.net/cms/front_content.php7idcat =2&lang=1. 21. Tax heavens and U.S. tax Compliance - Доклад сената США, Carl Levin, chairman Norm Coleman, July 17, 2008. 22. The Cost of Tax Abuse: A briefing paper on the cost of tax evasion worldwide [Electronic resource] // Tax Justice Network: website. 2011. - Mode of access: http://www.tackleta-xhavens.com/Cost_of_Tax_Abuse_TJN_Research_23 rd_Nov_2011.pdf. 23. Павлов П.В. «Журнал российского права». - 2011. - № 5. 24. Countering Offshore Tax Evasion: Some Questions and Answers on the Project / OECD Centre for Tax Policy and Administration, 28.09. - 2009. - 15 p. 25. Деофшоризация национальной экономики: международный опыт и российские инициативы // Проблемы национальной стратегии. - 2014. - № 3 (24). - С.184-219. 26. Organization of Economic Cooperation and Development [Electronic resource]: оfficial site. - 2016. - Mode of access: http://www.oecd.org/. 27. Gravelle J.G. Tax Havens: International Tax Avoidance and Evasion / Jane G. Gravelle. // Congressional Research Service. -January 23, 2013. - 51p. 28. Lough Erne 2013 G8 Leaders Official Communique [Electronic resource]. -2016. - Mode of access: https://www.gov.uk/govern-ment/uploads/system/uploads/attachment_data/file/207 771/Lough_Erne_2013_G8_Leaders_Communique.pdf. 29. Official site of IMF (International Monetary Fund) [Electronic resource]. - Mode of access: http://www. imf.org/ external/index.htm. 30. Антонова О.В. Налоговые системы зарубежных стран / О.В. Антонова // РИЦ ХГАЭП. - 2010. 31. OECD Secretary - General Report To The G20 Finance Ministers And Central Bank Governors [Electronic resource] / OECD, Moscow, Russia, 19-20 July, 2013. - 79p. - Mode of access: http://www.oecd.org/ctp/exchange-of-tax-information/ OECD-tax-report-G20.pdf. 32. Приложение по вопросам налогообложения к декларации лидеров стран «Группы двадцати» (G 20), сентябрь 2013 г. 33. Official site of Organization of Economic Cooperation and Development [Electronic resource]. - 2016. -Mode of access: http://www.oecd.org/. 34. Doing Business Report 2016 [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.doingbusiness.org/. 35. Податко-вий кодекс Украши ввд 2 грудня 2010 р. № 2755-VI Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. 36. Конвен-щя мiж Урядом Украши i Урядом Республiки Юпр про уникнення подвшного оподаткування та запобь гання податковим ухиленням стосовно податшв на доходи ввд 08.11.2012 р. (ратифшовано ВРУ 07.08.2013 р.) Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/196_ 016. 37. Нащональний банк Украши: офщйний сайт [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу :http://www.bank.gov.ua.
Столяров В. Ф., Островецький В. I. Станов-лення та розвиток офшорно'' дiяльностi резиден-^в Укра'Уни (в контекст аналiзу св^ового дос-вщу антиофшорного регулювання)
Розглянуто окрем! аспекти офшорно! д!яльно-сто резидентов Укра!ни, у тому числ! ощнено дина-мшу основних макроеконом!чних змшних Укра!ни, проанал!зовано свгтовий досввд антиофшорного регулювання. Встановлено, що використання офшор-них схем мае як негативн (створення умов для не-добросовюно! податково! конкуренцп; втрати дохо-д!в бюджетов; виток каттал!в; розвиток тоньового сектору економ!ки; розшарування населення за р!в-нями доход!в; зростання б!знес-ризишв) так ! пози-тивш фактори впливу на економ!чну систему певно! юрисдикцп (тдвищення ефективносто перерозпо-дшу фшансових ресурив, прискорення !х обпу у глобальнш економ!чнш систем!, зменшення глобального податкового навантаження, зниження !нвес-тицшних ризишв розвитку кра!н «третього свгту»).
Надано авторську характеристику офшорно! дь яльносто як економ!чнш категорп. Обгрунтовано, що деофшоризащя в Укра!ш мае здшснюватися у на-пряму недопущення несумл!нного податкового пла-нування; зм!цнення державних фшанив, доход!в бюджетов зокрема; тдвищення стабшьносто транскордонного руху коштов ! зниження впливу офшорного спекулятивного катталу на нащональш фшан-сов! ринки; тдвищення р!вня прозоросто в частит вдентифшацп бенефщар!в офшорних компанш ! проведених ними операцш
КлючовI слова: офшор, податок, доходи бюджету, юрисдикция, суб'ект тдприемницько! д!яль-носто, трансфертне щноутворення, зовшшньоеконо-м!чна дгяльнють, товари, послуги.
Столяров В. Ф., Островецкий В. И. Становление и развитие оффшорной деятельности резидентов Украины (в контексте анализа мирового опыта антиоффшорного регулирования)
Рассмотрены отдельные аспекты оффшорной деятельности резидентов Украины, в том числе оценена динамика основных макроэкономических переменных Украины, проанализирован мировой опыт антиоффшорного регулирования. Установлено, что использование оффшорных схем имеет как отрицательные (создание условий для недобросовестной налоговой конкуренции; потери доходов бюджетов; отток капиталов, развитие теневого сектора экономики; расслоение населения по уровням доходов, рост бизнес-рисков), так и положительные факторы влияния на экономическую систему определенной юрисдикции (повышение эффективности перераспределения финансовых ресурсов, ускорение их обращения в глобальной экономической системе, уменьшение глобальной налоговой нагрузки,
снижение инвестиционных рисков развития стран «третьего мира»).
Дана авторская характеристика оффшорной деятельности как экономической категории. Обосновано, что деофшоризация в Украине должна осуществляться в направлении: недопущения недобросовестного налогового планирования; укрепления государственных финансов; повышения стабильности трансграничного движения финансовых ресурсов и снижения влияния оффшорного спекулятивного капитала на национальные финансовые рынки; повышения уровня прозрачности в части идентификации бенефициаров офшорных компаний и проводимых ими операций.
Ключевые слова: оффшор, налог, доходы бюджета, юрисдикция, субъект предпринимательской деятельности, трансфертное ценообразование, внешнеэкономическая деятельность, товары, услуги.
Stolyarov V., Ostrovetskii V. Formation and Development of Offshore Activities of Residents of Ukraine (In the context of the analysis of world experience anti-offshore regulation)
In this article considered certain aspects of offshore activities of residents of Ukraine, including the estimated dynamics of the main macroeconomic variables of Ukraine, analyzed the world experience anti-offshore regulation. It was found that the use of offshore schemes has both negative (creating conditions for unfair tax competition; loss of revenue budgets; the development of the shadow sector; stratification of the population by income levels, increased business risk), and positive influences on the economic system defined jurisdiction (improving the efficiency of the redistribution of financial resources, reduce the global tax burden, reducing the investment risks of development of countries of the "third world").
It is proved that de-offshore activity in Ukraine should be in the direction: avoiding unfair tax planning; strengthening public finances; improving the stability of cross-border movement of financial resources and reducing the impact of offshore speculative capital into domestic financial markets; improving transparency in the identification of the beneficiaries of offshore companies. and their operations.
Keywords: offshore, tax revenues, the jurisdiction, the subject of business, transfer pricing, trade, goods, services.
Orarra Hagrnmna go pegaK^i' 26.01.2016 npHHHHTO go gpyKy 27.04.2016
