CC BY
37
УДК 330.34 DO110.5281/zenodo.2615898
НОСОВСЬКИЙ А.А.
Аналiз податку на виведений капiтал з eK0H0Mi4H0i точки зору та його вплив на сферу послуг
Предмет домдження - анал'з корпоративного податку з економ1чно1 точки зору та його вплив на сферу послуг.
Мета написания CTairi - анал'з податку на виведений каптал, його р'зниця з податком на при-буток. Проанал'зувати суть податку на виведений каптал. Оц'1нити переваги та недол'1ки, вплив на б'знес Украни та державу в цлому.
Методология проведения роботи - економ'мний аналз та пор'вняння податку на виведений каптал за ноземним досв'щом задля виявлення його впливу на сферу послуг, б'знес, та державу в цлому.
Результати роботи - розглянуто формування в пдход що до виведеного капталу. Переваги та недол '1ки податку на виведений каптал. Розглянуто нов'1 тенденцИ' що до зниження корпоративного податку. Побудовано таблицю податкових надходжень та розраховано пор'1вняння з ¡ншими по-датковими надходженнями Украни для розрахунку можливого впливу.
Висновки - цей податок дасть позитивний вплив для п'1дприемц'1в як виробничоi д^яльносл так i сфери послуг, а отже вплине позитивно на державу в цлому, звсно не одразу, а тльки на перспективу. Адже сфера послуг займае слйк'1 позицИ у свтовому господарств'1, спостер'/гаеться по-слйне збльшення так званого невидимого експорту та '¡мпорту. I вже давно бльшу частину доходов держави складае середнй та малий б'1знес, а саме сфера послуг.
Але все ж таки чи буде випдний податок на виведений каптал чи н покаже час.
Kлючовi слова: податок на прибуток, податок на виведений каптал, витрати, податков'1 надхо-дження, див'1денди, бюджет, податок.
НОСОВСКИЙ А.А.
Анализ налога на выведеный капитал с экономической точки зрения и его влияние на сферу услуг
Предмет исследования - анализ корпоративного налога с экономической точки зрения и его влияние на сферу услуг.
Цель написания статьи - анализ налога на выведенный капитал, его разница с налогом на прибыль. Проанализировать суть налога на выведеный капитал. Оценить преимущества и недостатки, влияния на бизнес Украины и государства в целом.
Методология проведения работы - экономический анализ и сравнение налога на выведенный капитал по иностранному опыту для выявления его влияния на сферу услуг, бизнес, и государство в целом.
Результаты работы - рассмотрено формирование в подходе к выведенному капиталу. Преимущества и недостатки налога на выведенный капитал. Рассмотрены новые тенденции относительно снижения корпоративного налога. Построено таблицу налоговых поступлений и рассчитано сравнение с другими налоговыми поступлениями Украины для расчета возможного воздействия.
Выводы - этот налог даст положительное влияние на предпринимателей как производственной деятельности, так и сферы услуг, а следовательно повлияет положительно на государство в целом, конечно, не сразу, а только на перспективу. Ведь сфера услуг занимает устойчивые позиции в мировом хозяйстве, наблюдается постоянное увеличение так называемого невидимого экспорта и импорта. И уже давно большую часть доходов государства составляет средний и малый бизнес, а именно сфера услуг.
Но все же будет выгоден налог на выведенный капитал или нет покажет время.
Ключевые слова: налог на прибыль, налог на выведенный капитал, расходы, налоговые поступления, дивиденды, бюджет, налог.
© НОСОВСЬКИЙ А.А., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (213)/2019 33
NOSOVSKYI A.A.
Analysis of the tax on withdrawn capital from the economic point of view and its impact on the service sector
Subject of research is the analysis of corporate tax on the economic point of view and its impact on the service sector.
The purpose of writing an article is to analyze the tax on the withdrawn capital, its difference with the tax on profit. To analyze the essence of the tax on the withdrawn capital. Evaluate the advantages and disadvantages, the impact on business of Ukraine and the state as a whole.
Methodology of the work - economic analysis and comparison of capital tax on foreign experience in order to identify its impact on the service sector, business, and the state as a whole.
The results of the work - the formation in the approach to the withdrawn capital is considered. Advantages and disadvantages of the tax on the withdrawn capital. New trends in corporate tax reduction are considered. A table of tax revenues was constructed and a comparison with other tax revenues of Ukraine was calculated to calculate the potential impact.
Conclusions - this tax will have a positive impact on entrepreneurs as a productive activity and the sphere of services, and therefore will have a positive impact on the state as a whole, of course, not immediately, but only on the prospect. After all, the service sector has a steady position in the global economy, there is a steady increase in the so-called invisible export and import. And for a long time, most of the state's revenues are small and medium-sized businesses, namely, the services sector.
But still, whether the tax on the withdrawn capital will be profitable or not, time will tell.
Key words: tax on profit, tax on withdrawn capital, expenses tax receipts, dividends, budget, tax.
Постановка проблеми. вплив держави на со-^ально-еконо1^чы процеси мае зменшитися. Вона повинна послабити контроль за економг кою. Введення в силу податку на виведений капрал дасть змогу власниками бтьше грошей вкладати на розвиток свого бiзнесу. Також так змЫи приваблять Ыоземних iнвесторiв, як по-чнуть вкладати грошi в украТнське виробництво. Почнуться створюватись робочi мюця та пщви-щуватись зароб^ы плати.
Aналiз останшх до^джень i публкацй. Пи-танням оподаткування у своТх працях до^джували таю вчен як: В. М. Опарн В. М. Мельник, I. А. Гри-цаенко, Н. О. Вороницька-Гайдак, О. С. 1ваниши-на, I. Л. Таптунова, В. М. Федосов, Г. О. П'ятаченко, О. Д. Данилов, I. А. Грицаенко та Ышк Аналiз остан-ых дослщжень показуе тенденцм щодо податко-воТ полiтики, а саме зниження податку на виведений каттал, який охопив багато держав. По перше таким чином дають змогу бтьше розвиватися резидентам краТни, а також приваблюють Ыоземних бiзнесменiв. Що в свою чергу стимулюе до збть-шення заробп"но! плати, адже вщбуваеться конку-рен^я за робочу силу, по друге з'являються новi робочi мюця. По трете конкурен^я врегульовую та знижуе цЫу на товар та послуги.
Виклад основного матеряалу. Податкова система значною Mipora впливае на фЫансовий стан суб'ек^в господарювання. Сукупнють ycix податкових платеж^в встановлюе рiвень подат-кового навантаження, що в свою чергу формуе умови для юнування бiзнеcy в державi[1].
Податок на виведений каттал стосуеться малого i середнього бiзнеcy з рiчним обсягом доходу до 200 млн. грн. у вщсотковому вiдношеннi це близь-ко 97-98% вcix укра'1'нських компанiй. Платника-ми податку на прибуток залишаються iншi 2-3%, а це близько 4 500 компаый з рiчним обсягом доходу який складае бiльше 200 млн. грн [2].
Проведено аналiз:
Примiром до введення податку на виведений каттал, пщприемство за рк отримало дохщ у 1 млн. гривень, витрати припустимо склали 800 тис. грн.. Отже прибуток - 200 000 грн.. Одра-зу ж з них сплачуються обов'язково 18% податок на прибуток, а це 36 000 грн.. Залишаеться 164 000 грн.. Далi припустимо власник вир0уе вивести для себе вЫ 164 000 грн.. З них йому прийдеться виплатити 5% - (8 200 грн.) податку на дивщенди i 1,5% - ( 2 460 грн.) в^ськово-го збору. Вщтак залишаеться 153 340 грн.. Отже вЫ трати складають - 46 660 грн.
При введены в силу податку на виведений кaпiтaл пiдприeмeць при виведенi для себе 200 000 грн. повинен буде сплатити лише 15% - ( 30 000 грн.).
При виведенн 200 000 грн. ПнВК економить 8,33% - (16 660 грн.). Але це ще не все. Суть по-лягае в тому, що кошти, якi залишаються у бiзнeсi не оподатковуються поки не виводяться з бiзнeсу. Тоб-то зникають обов'язковi 18% податку на прибуток.
Отже рiзниця при виведенн кaпiтaлу очевидна (таблиця 1).
В план держави, така модель мае таю переваги:
• Створюються стимули для дтово! та Ывести-ц^но! aктивностi. За оцiнкaми спе^алю^в та до-свiдом такого першопроходьця як Eстонiя, едина кра!на 6С, яка у 2000 роцi змЫила класичну модель оподаткування прибутку на податок на виведений каттал, до кра!ни повинен збтьшитися приплив iнозeмних iнвeстицiй.
• У пщприем^в зникае нeобхiднiсть занижува-ти фiнaнсовi результати, що можливо зробить фг нансову звiтнiсть пiдприeмств бтьш прозорою.
• Полегшиться пeрeвiркa податкових зобов'язань, тому що операцм як вiднeсeнi до об'екта оподаткування складно приховати.
Таблиця 1. Змша оподаткування прибутку
Але i iснуe ряд критичних запитань.
З одые! сторони Естоыя досить розвинута держава i цей податок дав ряд позитивних результа-тiв, але чому його не використовують iншi держави. Бтьшють розвинених кра!н використовують кор-поративний податок який е аналогом податку на прибуток. Так наприклад ставка корпоративного податку держав близько розташованих до Укра!ни, а також Естонм на 2019 рiк становить (таблиця 2):
Тобто якщо виводити грошi з бiзнeсу за ставками цих держав одержимо такий результат (та-блиця 3).
З таблиц видно бтьш лояльною для бiзнeсмe-ыв е Угорщина, хоча там податок на прибуток е обов'язковим на вщмЫу вiд Естонм, але складае всього лише 9% i економить при виведенн одые! суми рiвно 11%. Якщо припустимо що з 200 000 тисяч прибутку, бiзнeсмeн в Естонм половину зали-шить на розвиток, а iншу половину виведе в якост дивiдeндiв то вЫ заплатить 20 000. А бiзнeсмeн в Чехи одразу платить з всього доходу 18 000.
А якщо уявити розподт прибутку на двi части-ни, одна для виплати дивiдeндiв, а Ыша для роз-витку пiдприeмствa яка залишиться, то умовно
Прибуток 200000 100,00%
ПнП 36000 18,00%
ПнД 8200 4,10%
ВЗ 2460 1,23%
Разом податки 46660 23,33%
Чистий прибуток 153340 76,67%
Прибуток 200000 100,00%
ПнВК 30000 15,00%
Чистий прибуток 170000 85,00%
Таблиця 2. Ставка корпоративного податку держав близько розташованих до УкраКни
Держава Ставка податку на прибуток Податок на див1денди
Чех1я[3] 19% 15%
Польща[4] 19% 19%
Словаччина[5] 21% 0%
Угорщина[6] 9% 0%
Естон1я[7] 0% 20%
Джерело: розроблено автором на основi [3-7] Таблиця 3. Одержання чистого прибутку в держав близько розташованих до УкраКни
Чех1я Польща Словач-чина Угорщина Естотя УкраКна ПнП УкраКна ПнВК
Прибуток 200 000 200 000 200 000 200 000 200 000 200 000 200 000
Податок на прибуток 38 000 38 000 42 000 18 000 0 36 000 0
Податок на дивщенди 24 300 30 780 0 0 40 000 10 660 30 000
Чистий прибуток 137 700 131 220 158 000 182 000 160 000 153 340 170 000
% вщ прибутку 68,85% 65,61% 79,00% 91,00% 80,00% 76,67% 85,00%
Таблиця 4. Рiзниця мiж податками
Чех1я Естошя УкраТна
ПнП Розподш Сума в1д прибутку ПнВК20% Розподш Сума в1д прибутку ПнВК15%
18000 10на20 20000 4000 10на20 20000 3000
18000 20на80 40000 8000 20на80 40000 6000
18000 30на70 60000 12000 30на70 60000 9000
18000 40на60 80000 16000 40на60 80000 12000
18000 45на55 90000 18000 45на80 90000 13500
18000 50на50 100000 20000 50на50 100000 15000
18000 60на40 120000 24000 60на40 120000 18000
18000 70на30 140000 28000 70на30 140000 21000
18000 80на20 160000 32000 80на20 160000 24000
18000 90на10 180000 36000 90на10 180000 27000
Таблиця 5. Змша ставок податку на прибуток з 2017 на 2019 рш
Держава 2017 2019
Словаччина 22% 21%
Вeликобританiя 20% 19%
Франц1я 33,3% 28%
Австрал1я 30% 25%
можна показати рiзницю мiж податками в Угор-щинi, Естонм та УкраТн за умови ПнВК в наступай таблицi (таблиця 4):
3 таблиц видно що для того щоб зрiвнятися з виплатою податюв на прибуток в Угорщин Ес-тонський бiзнeсмeн може розподтяти прибуток 45\55 (45 на дивщенди/55 на розвиток бiзнeсу), в УкраТн це спiввiдношeння трохи краще стосов-но виплати дивiдeндiв, на рiвнi 60/40. Тобто при умовi сплати податюв у сумi 18 000 грн. в Угорщи-нi бiзнeсмeн отримуе 182 000 чистого прибутку, а в Естонм та УкраТн 72 000 та 102 000 вщносно.
3 2017 року, в багатьох дeржавах, вщбуваеть-ся поступовe знижeння ставок податку на прибуток, примiром[8] (таблиця 5):
НайсуттевЫ змiни запровадила Угорщина, знизивши ставку податку з 1 тня 2017 року з 19% до 9%. Уряд Естонм анонсував подальшe знижeння податку на прибуток з 20 до 14%.
Алe i залишаються краТни якi збiльшують ставки податку, так в Чилi в рамках податковоТ рeформи з 2017 року податок вирю з 25% до 27%, в Сло-вeнiТ змiни становили з 17% до 19% у 2018 роцк У звт «Peформи податковоТ полiтики ОСРЕ та краТ'н-партнeрiв» 2017 року визначeно новий трeнд щодо податковоТ полiтики, а самe ставки податку на прибуток пщприемств. Алe така конку-рeнцiя викликае запитання стосовно балансу мiж конкурeнтоспроможною податковою систeмою
та нeобхiднiстю збiльшeння податкових дохо-дiв, нeобхiдних для фiнансування життево важли-вих програм у сфeрi со^альноТ полiтики та Ыфра-структури. Осктьки знижeння ставки податку на прибуток нeгативно впливае на бюджeт дeржави. Аджe податок на прибуток е одним з доходiв бю-джeту УкраТни. Алe якщо взяти податковi надхо-джeння з 2014, самe тому що з 2014 року податок на прибуток складае 18% (Таблиця 6) [9]
то можна провeсти сeрeднe значeння податкових надходжeнь за останнi п'ять роки (таблиця 7).
Тобто з таблиц видно що вплив податку на прибуток пщприемства у бюджeтi дeржави за остан-н п'ять роки становить 9,12%, що в свою чeргу дорiвню8 303 873 млн. грн. Якщо провeсти ана-логiю за рiзницeю мiж податком на прибутком i податком на вивeдeний капiтал який склав 8,33 %, то збитки для дeржави складуть
1. 303 873х 8,33%= 25 312млн.грн.
вiд податкових надходжeнь разом, що у вщсо-тковому значeннi дорiвню8
2. 25 312млн.грн./ 3 332 035млн.грн. = 0,75% при умовi нeзмiнностi систeми вивeдeння капiталу
пiдпри8мцями. Та навпъ ТТ збiльшeння за умов ПнВК.
Розрахунки Мiнiстeрства eкономiчного розвитку дали 1,2 - 1,3% знижeння ВВП протягом 2019 року. Хоча цe крок на пeрспeктиву, аджe пщприемства вийдуть з тiнi та почнуть бiльшe розвива-тися, а з цього збiльшeння доходiв що дасть змо-
Таблиця Б. Податковi надxодження Укра'|'ни з 2014 року по 2018 рш
Податковi надxодження 2014 2015 201Б 2017 2018
млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. грн.
Збiр ПДB 189 241,OO 24B 858,OO 329 911,OO 434 O41,OO 384 3OO,OO
Подaток нa доxоди фiзичниx осiб 75 2O3,OO 99 983,OO 138 782,OO 185 B8B,OO 227 B42,OO
Aкцизний подaток 45 1OO,OO 7O 795,OO 1O1 751,OO 121 449,OO 137 7O4,OO
Подaток нa прибуток пiдприeмств 4O 2O1,OO 39 O53,OO BO 223,OO 73 397,OO 9O 999,OO
Мiсцeвi подaтки i збори 8 O5B,OO 27 O41,OO 42 2B1,OO 53 282,OO 58 795,OO
Плaтa зa користув. нaдрaми 19 B2O,OO 38 OO8,OO 4O 781,OO 44 979,OO 43 7B4,OO
Bвiзнe мито 12 389,OO 39 881,OO 2O OO1,OO 23 898,OO 28 O47,OO
Biдшкодyвaння ПДB 5O 21B,OO B8 4O5,OO 94 4O5,OO 12O OB1,OO
lншe 15 835,OO 14 421,OO 11 47B,OO 11 487,OO 18 781,OO
Paзом 355 429,OO 5O7 B35,OO B5O 781,OO 828 158,OO 99O O32,OO
Таблиця 7. Середнс значення податковиx надxоджень з 2014 року по 2018 рш
Податковi надxодження Середня %
млн. грн.
Збiр ПДB 1 584 351,OO % 47,55%
Подaток нa доxоди фiзичниx оаб 727 29B,OO % 21,83%
Aкцизний подaток 47B 799,OO % 14,31%
Подaток нa прибуток пщприемств 3O3 873,OO % 9,12%
Мiсцeвi подaтки i збори 189 435,OO ё 5,B9%
Плaтa зa користyвaння нaдрaми 187 152,OO % 5,B2%
Bвiзнe мито 124 21B,OO % 3,73%
Biдшкодyвaння ПДB - 333 O87,OO % -1O,OO%
lншe 72 OOO,OO % 2,1B%
Paзом 3 332 O35,OO S 1OO,OO%
гу плaтити бiльшe подaткiв. Тaкa систeмa дaсть змогу оптимiзyвaти витрaти, що в свою чeргy ви-ключa8 потрeбy в офшорax [1O]. Тaкож зникнe потрeбa у кyпiвлi фiктивниx послуг, зaмiсть сплa-ти подaткiв, тому що нe бyдe сeнсy ризикyвaти. Cкiльки зaробляeш стiльки i iнвeстy8ш. Bиникa8 рeaльнa можливiсть розвивaтися, створювaти робочi мюця, збiльшyвaти зaробiтнi плaти. Тeпeр подaток з прибутку плaтиться тодi коли вир0или взяти грошi з бiзнeсy. 3aкон дозволяе iнвeстyвaти вeсь прибуток у бiзнeс. Отжe, пiдпри8мствa пога-зyвaтимyть рeaльнi фiнaнсовi рeзyльтaти.
Bтрaти якi понeсe бюджeт плaнyють компeнсy-вaти збiльшeнням iншиx подaткiв aбо змeншeнням дeржaвниx витрaт, що нe дивно для нaшоï дeржaви.
Змeншeння дeржaвниx витрaт обов'язково торкнeться тaкиx вaжливо соцiaльно вaжливиx сфeр як: мeдицинa, освiтa, оборонa тa Ышк
Зa дiючим зaконодaвством, роботодaвeць по-винeн зaплaтити 18% з отримaного прибутку i для нього сплaтa 5% подaткy нa дивiдeнди i 1,5% вй-
ськового збору були нe тaкi вeликi для отримaння дивiдeндiв. Aлe в випaдкy подaткy нa вивeдeний га-пiтaл пiдприeмeць бyдe вiдчyвaти що 18% вщ прибутку зaлишилися в нього, a якщо взяти зa основу приклaд, то цe 3B OOO грн. Ix вiн можe вклaсти в розвиток свого пiдприeмствa, збiльшити зaробiтнy плaтy. Aбо врaxyвaти рiзницю у сплaтi подaткiв яга стaновилa 8,33% - (1B BBO грн.) у приктадк A якщо врaxyвaти прибуток у 2 OOO OOO грн. то ц 8,33% пeрeтворюються у 1BB BOO грн. ^ вжe досить сут-т8вa рiзниця яку можнa витрaтити нa збiльшeння зaробiтноï плaти тa розширeння штaтy. Aлe звичaй-но вонa сyтт8вa i спрaвeдливa вщносно числeнностi штaтy тa роду дiяльностi пiдпри8мствa.
Що до сфeри нaдaння послуг, то ïï тeмпи знaчно пeрeвищyють тeмпи зростaння виробництвa то-вaрiв. Цe явищe зyмовлeно пiдвищeнням попиту нa сфeрy послуг, що в свою чeргy скорочуе вироб-ництво тa змушуе прaцiвникiв виробниф^ шуга-ти робочi мiсця у сфeрi послуг. Основною сxeмою сплaти подaткiв сyб'8ктiв мaлого бiзнeсy сфeри по-
слуг е спрощена система оподаткування. Це ФОП 2-oï та 3-o'i груп. Однак деяю пiдприeмства сплачу-ють податки згщно Î3 загальною системою оподаткування, що зумовлено сезоннютю надання послуг.
Таким чином можна побудувати таблицю для вибору системи оподаткування при рiзниx доходах. Наприклад пiдприeмець розраховуе свiй се-редый доxiд та витрати за рк, або навпаки очiкуe на певний дохщ та витрати в перспективi роботи.
Примiром очiкуваний середнiй дохщ 8 000 грн., очкуваы витрати 5 000 грн.
Для ФОП 2-о1' групи пщприемець заплатить (20% вщ мУмально)' заробгтно]' плати) - 3 723*0,20=744,6 та 6СВ (22% вд мУмально)' заробгтно1' плати) -3 723*0,22=819,06. Разом 1 563,60 грн.
Для ФОП 3-о1' групи сплачуе бдиний податок (5% вщ доходу - 8000*0,05= 400 грн) та 6СВ (22% вщ мУмально!' зароб^но[ плати) -3 723*0,22=819,06. Разом 1 219,06 грн.
При ПнВК Пщприемець заплатить 15% вщ прибутку за умови виведення капралу з бiзнесу, а це 450 грн..
3 таких умов вибiр очевидний. Якщо взяти пщ-приемства з бтьшими оборотами, припустимо в 10 разiв, то за умов ПнВК можна не виводи-ти грошi з бiзнесу, а навпаки спокiйно вкладати в нього, адже податки складуть 4 500 грн..
Висновки
Цей податок дасть позитивний вплив для пщпри-ем^в як виробничо[ дiяльностi так i сфери послуг, а отже вплине позитивно на державу в цтому, звю-но не одразу, а ттьки на перспективу. Адже сфера послуг займае спйю позицй у свiтовому господар-ств^ спостерiгаeться постiйне збiльшення так званого невидимого експорту та iмпорту. I вже давно бiльшу частину доxодiв держави складае середнiй та малий бiзнес, а саме сфера послуг.
Але все ж таки чи буде вигщний податок на виведений капрал чи н покаже час.
Список використаних джерел
1. Проект Закону про внесення змлн до Податково-го кодексу Укради щодо податку на виведений кат-тал № 8557 вщ 05.07.2018 http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64356
2. Стаття на тему: «Минфин о внедрении налога на выведенный капитал», Податковi та бухгалтерию новини, бухгалтер 911 ел. ресурс - https:// buhgalter911.com/news/news-1040058.html
3. Чеxiя https://monitor.statnipokladna.cz/2018
4. Польща http://orka.sejm.gov.pl
5. Словаччина https://www.finance.gov.sk/sk/2018
6. Угорщина https://gsl.org/ru/taxes/tax-zones/ венгрия/
7. Естоня https://gsl.org/гu/taxes/tax-zones/эстония/
8. https://www.epravda.com.ua/rus/ columns/2017/10/9/629861
9. Статистика «Податковi надходження Украии» ел. ресурс http://cost.ua/budget/revenue/t1 2014-2017
10. Сайт МУстерства економiчного розвитку i тор-гiвлi Украпни
References
1. Proekt Zakonu pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo podatku na vyvedenyi kapital № 8557 vid 05.07.2018 http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64356
2. Stattia na temu: «Mynfyn o vnedrenyy naloha na vbivedennbii kapytal», Podatkovi ta bukhhalterski novyny, bukhhalter 911 el. resurs - https://buhgalter911. com/news/news-1040058.html
3. Chekhiia https://monitor.statnipokladna.cz/2018
4. Polshcha http://orka.sejm.gov.pl
5. Slovachchyna https://www.finance.gov.sk/sk/2018
6. Uhorshchyna https://gsl.org/ru/taxes/tax-zones/ venhryia/
7. Estoniia https://gsl.org/ru/taxes/tax-zones/ эstonyia/
8. https://www.epravda.com.ua/rus/columns/ 2017/10/9/629861
9. Statystyka «Podatkovi nadkhodzhennia Ukrainy» el. resurs http://cost.ua/budget/revenue/t1 2014-2017
10. Sait Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy
Даш про автора
Носовський Андрй Андрйович,
астрант ДВНЗ «Уыверситет банювсько1 справи» e-mail: andreynosovskyi@gmail.com
Данные об авторе Носовский Андрей Андреевич,
аспирант ГВУЗ «Университет банковского дела» e-mail: andreynosovskyi@gmail.com
Data about the author Nosovskyi Andrii,
post-graduate student of SHEI «University of Banking» e-mail: andreynosovskyi@gmail.com
