CC BY
102
УДК 331:004.8 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-137-145
Н. А. Азьмук,
кандидат економ1чних наук, докторант, ORCID 0000-0002-6650-328X, e-mail: azmukna@gmail.com, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ШТУЧНИЙ 1НТЕЛЕКТ У ПРОЦЕС1 ПРАЦ1 У ЦИФРОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1: НОВ1 ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТ1
Менеджмент шновацш
Постановка проблеми. Впровадження нових технологiй змiнюe структуру eKOHOMiKH, прискорюе розвиток компанiй та 1хнш вихщ на глобальний ри-нок, зумовлюе створення нових високопродуктив-них робочих мiсць, сприяе появi нових професш. Цифровi технологи трансформують характер та змют працi, тдвищують li iнтелектуальнiсть, фор-мують попит на пращвнишв з цифровими навич-ками та креативним мисленням, з одного боку. А з шшого - призводять до скорочення зайнятосп та за-мiщення працiвникiв роботами та штучним iнтелек-том в певних видах дiяльностi. Наше дослiдження спрямовано на пошук вiдповiдi на наступи питання. Чи зможе штучний iнтелект повнютю замiнити лю-дину у сферi працi? Як саме види людсько! дiяльно-ст знаходяться тд загрозою замiщення штучним iн-телектом?
Аналiз останшх досл1джень. Питання трансформацп пращ та сощально-трудових вiдносин при переходi до цифрово! економiки активно дискуту-ються у наукових колах. У наукових працях вiтчиз-няних вчених акцентуеться увага на теоретичних аспектах iнновацiйноl працi (А.М. Колот, О.О. Герасименко, 2018), особливостях пращ та и оплати у новiй економщ, (О. Грiшнова, А. Черкасов, О. Брянцева, 2019), визначеннi мiсця та ролi шноващйно1 працi в умовах конкурентного середовища (А.1. Щербатюк, 2016), використанн цифрових технологiй в управ-лiннi персоналом (О.А. Грiшнова, О.С. За1ченко, 2016), аналiзi та узагальнеш прогнозiв закордонних економiстiв щодо майбутнього пращ та сощально-трудових вщносин (А.М. Колот, 2016) [1-5].
До^дженню трансформацп процесу працi у цифровш економiцi присвячена публiкацiя Н.А. Азьмук, (2014), взаемозв'язок трансформацп працi та творчост вивчае С.М. Кукушкiн (2017); вплив змiни технологiчних укладiв на трудову сферу висвiтлено у доробках В.Н. Одегова та В.В. Павловой' (2017, 2018) [6-10].
Можливост цифрово1 модершзацп нащональ-но! економiки висвiтленi у доробку В.1. Ляшенка, О.С. Вишневського (2018), загрози цифрово1 еконо-мiки у трудовш сферi розглянуто у публшацп О.Л. Яковлево1, Н.С. Селиверстово1, О.В. Григор'е-во! (2018) [10-11].
Питання взаемодп та протистояння людини та штучного iнтелекту в сферi працi активного диску-
туються у наукових та професшних колах. Вивчен-ню впливу iндустрiальних роботов на зайнятють у €С присвячена публiкацiя Ф. Кяккю, Г. Петропу-лоса, Д. Шхлера (Chiacchio F., Petropoulos G., & Pichler D., 2018), оцiнку змши попиту на робочу силу внаслщок технологiчних змiн висвiтлено у доробках Т. Грегор^ А. Саломонс, У. Зiрана (Gregory T., Salomons A., & Zierahn U., 2016), А. Саломонс (Salomons A., 2018), Т. Грю, В. Науде (Gries T. & Naudé W., 2018) [12-15].
До^джеиня щодо потенщйно1 коикуренцп та можливо1 взаeмодiï людини та штучного iнтелекту (роботiв) у сферi працi проведено МВФ у 2018 р. У звт МВФ представлено чотири можливi моделi розвитку взаемодп та протистояння людини та штучного iнтелекту. Перша модель передбачае кон-куренщю мiж людьми та роботами у в«х видах дiя-льносп, друга лише у деяких видах дiяльностi. Згiдно з третям сценарiем роботи замiщують людей у сферах, що передбачають неквалiфiковану працю та доповнюють хх у процесi квалiфiкованоï працi. Останнiй сценарiй передбачае, що за ноаями люд-ського катталу залишаються лише види дiяльностi, що не можливо роботизувати. У вах моделях про-гнозуеться зростання продуктивности та доходiв на душу населения з одночасним збiльшенням сощаль-toï та економiчноï нерiвностi [16].
Метою статт е дослiджеиня трансформацiï мiсця i ролi людини та штучного iнтелекту у процесi працi у цифровш економщ.
Виклад основного MaTepia™y. Сучасна еконо-мiка тддаеться трансформацп тд впливом переходу до V та VI технолопчних укладiв та супро-воджуеться появою нового об'екту ринку працi -штучного штелекту. Змiна технологiчних укладiв завжди супроводжувалася скорочеиням робочих мюць в одних сферах людсько1 дiяльностi та появою нових з вищою продуктивнютю в iиших.
У науковiй лiтературi видiляють три пiдходи щодо ощики впливу впровадження нових техноло-гш (автоматизацiï, роботизацл) на ринок пращ. Перший зосереджений на досвiдi попередньо1' про-мислово1' революцл, а саме скорочення робочих мюць у короткотривалому перiодi зi зростаиням 1'х у нових сферах економiки у довготривалому перiодi. Другий передбачае оцiику ризику зникнения певних професiй та трудових задач, внаслiдок замiщения 1'х
штучним iнтелектом. Третш полягае в ощнщ впливу штучного штелекту на зайнятють [12]. Останнш тд-хiд ми використовуемо у нашому дослiдженнi, яке присвячено вивченню трансформащ! мiста i ролi людини та штучного iнтелекту у сферi працi.
Для нашого дослiдження використаемо визна-чення штучного iнтелекту, запропоноване у резолю-щ! Свропарламенту. Штучний iнтелект - це «розум-ний робот» (smart-robot), який мае таи ознаки: набу-вае автономiю через сенсорш датчики та /або шляхом обмiну даними; самостийно вивчае досвiд чи взаемодiю; мае незначну фiзичну пiдтримку; адап-туе модель поведiнки до оточення; е неживим в бю-логiчному сенсi [17].
Зпдно з висновками ITU (2018) штучний ште-лект включае 5 видiв технологiй: комп'ютерний зiр, вщтворення мови, вiртуальнi помiчники, автомати-зована (робототехшчна) робота та сучасне машинне навчання. До 2030 р. 70% компанш будуть викорис-товувати хоча б одну з зазначених технологш [18].
Штучний iнтелект поступово замщуе пращв-ника у сферi пращ, виконуючи певн трудовi функ-ци, що рашше виконував працiвник. Роботи, надь ленi штучним iнтелектом, вже сьогодш виконують певнi види пращ та надають завершений продукт або послугу. Прикладом може слугувати пошук ш-формацп, И обробка та систематизащя, навiгацiя тощо.
Дедалi ширше використання штучного iнтеле-кту та роботов у виробництвi окремих видiв товарiв i послуг призводить до зменшення або повного зникнення «живог працг». Змiни, що вiдбуваються з «живою працею», доцiльно розглядати за двома аспектами. Перший аспект полягае у зменшенш част-ки «живо! пращ» у виробнищш товарiв та послуг. За ощнками Ф. Юякшо, Г. Петропулоса, Д. Пiхлера ринку шести кра!н СС (Фiнляндiя, Франщя, №меч-чина, Iталiя, Iспанiя та Швещя, яким належить 85,5% ринку робототехшки) впровадження одного додаткового робота на тисячу пращвнишв призводить до зниження зайнятосп на 0,16-0,20 в.п. Шд за-грозою скорочення знаходяться робочi мiсця, як обiймають працiвники без вищо! освiти та молодь [12].
Роль «живо! пращ» перебирае на себе штучний штелект, що виконуе певн види дiяльностi замiсть працiвника, зокрема здшснюе запрограмований вплив на предмет працi за допомогою засобiв пра-цi з використанням цифрових технологiй [20]. Це призведе до скорочення потреби у пращвниках, що виконують рутинн операцп з одночасним зменшен-ням щни за таку працю.
Другий аспект полягае у тому, що у цифровш економщ зростае цiннiсть «живо! пращ», проте не будь-яко!, а креативно!. Наукомютш, iнновацiйнi та креативш галузi дiяльностi потребують фахiвцiв, що здатш створювати новi продукти та послуги. Можна припустити, що попит на таку людську працю де-далi буде зростати. Креативна праця е прерогативою
людини, яка здатна перетворювати шформащю, формувати новi знання, продукувати iнновацi!. Зро-стання щнносп креативно!, iнновацiйно! людсько! працi призведе до збшьшення соцiально! нерiвностi, внаслщок зростання оплати працi таких пращвнишв. Це призведе до збшьшення розриву в оплат пращ мiж пращвниками, якi виконують рутинн та креативш завдання та зростання сощальних потря-сiнь та незадоволень серед населення.
Наведен1 мiркування дозволяють нам припустити, що в певних видах дiяльностi штучний iнте-лект може повшстю замiнити людину, i навпаки цiн-нiсть людсько! пращ буде зростати, як i попит на не!, у тих видах дiяльностi, що не тддаються автомати-зацi!. Ми погоджуемося з висновками Р. Гордона (Gordon R., 2018), який визначае вплив штучного ш-телекту на робочi мiсця як еволющйний з повiльною замiною низькопродуктивних робочих мiсць в окремих галузях [21]. Ця теза е вiрною для сучасних темп1в впровадження штучного iнтелекту у вироб-ництво та надання послуг.
Для подальшого дослiдження доцiльно розпо-дiлити людську працю на три групи: креативна, рутинна та социальна. Саме щ три групи дозволяють шюструвати рiзне мiсце людини та штучного im^-лекту у процесi пращ та допоможуть вщповюти на питання щодо можливо! замiни людини штучним ш-телектом у процесi пращ.
Креативна трудова дгяльтсть передбачае використання людського потенщалу для створення но-вих форм продуктов та послуг. Будь-який вид еконо-мiчно! дiяльностi передбачае використання креативно! пращ тою чи шшою мiрою. Штучний iнтелект допомагае працiвнику, а не замiнюе його у проце« тако! працi. Прикладом цього е використання до-повнено! реальностi у трудовш дiяльностi дизайнерами, арх1текторами, iнженерами, лiкарями, науков-цями тощо.
У процесi креативно! працi пращвник викорис-товуе штучний iнтелект, що значно спрощуе його дiяльнiсть та створюе бiльш сприятливе робоче се-редовище для продукування iнновацiйного продукту, нового витвору мистептва, дизайну, архгтек-тури тощо, або iнновацiйно! моделi ведення бiзнесу, наукових до^джень та прикладних розробок тощо.
Мюце працiвника та штучного iнтелекту у кре-ативнiй працi показано на рис. 1.
У процеа креативно! пращ штучний iнтелект доцiльно розглядати у двох площинах. По-перше, штучний штелект може бути штегрований у засоби пращ, технологи та !! оргашзащю (працi). У цьому випадку працiвник взаемодiе зi штучним штелектом як з об'ектом працi. По-друге, штучний штелект за вщповщним рiвнем розвитку науки та технологi! може бути штегрований у пращвника. За ще! умови штучний iнтелект стае частиною суб'екту працi. Першими спробами у цьому напрямку можна вва-жати впровадження чип1в людин1. Водночас, слщ за-значити, що сучасш чипи не е штучним iнтелектом.
Водночас штучний im^eKT мае перевагу над людиною щодо виконанняpymunnoï роботи. Пiд рутинною роботою ми розумiемо монотоннi, повторю-
ванi операцл, що е жорстко регламентоваш. Рутинною робота може бути як фiзична, так й iнтелектуа-
льна.
фащвник + Ш1
^\1нновац1йний продукт або послуга
Рис. 1. Працiвник та штучний iнтелект у процеС креативно'1 працi
Розробка автора.
Характерною ознакою сучасно! економiки е прискорений розвиток технологiй, пов'язаних з роз-витком штучного iнтелекту. Прикладом можуть слугувати заводи iPhone у Кита!, де до 2020 р. ввдбу-деться замша 30% робочих мюць роботами [12]. Вже сьогодш штучний iнтелект може самостiйно здшснювати вплив на предмет працi та змiнювати його залежно вiд поставлених завдань.
Заслуговуе на увагу те, що за тако! моделi штучний iнтелект може поеднувати в собi як характеристики суб'екта пращ, так i виступати у якост компонента процесу працi (рис. 2). Щодо ролi суб'екта працi, то штучний iнтелект може И викону-вати лише за умови введення в дiю вiдповiдних пра-вових норм та регламентов [14].
LUI замщуе пращвника У.
Предмет прац1 Засоби пращ в т.ч. LUI Технолопя в т.ч. LUI Оргашзащя в т.ч. LUI
Продукт або послуга
Рис. 2. Пращвник та штучний штелект у процеС рутинно'1 пращ
Розробка автора.
Зпдно з даними звiту (Всесвiтнiй економiчний форум, 2018) у 2018 р. структура вщпрацьованих годин сшввщношення людина - машина виглядае: 71% на 29%. За прогнозами, до 2022 р. це стввщно-шення змiниться та буде становити 58% на 42%. До 2022 р. - 62% шформацп та даних оргашзацп, И об-робка, пошук та передача будуть виконуватися машинами в порiвняннi з 46% сьогодш. Водночас т завдання, в яких на сьогоднi мае перевагу людина також будуть автоматизоваш У 2018 р. питома вага використання машин складала у сферах: сшлкуван-ням з людьми та взаемодiя (23%); координацiя, розробка, управлшня та консультування (20%); прий-няття рiшень (18%), а у 2022 р. стане 30, 29 i 27% вщповщно [15].
З метою визначення сфер дiяльностi людини, де штучний iнтелект мае перевагу над людиною i навпаки, побудуемо двофакторну матрицю. Мат-риця класиф^е трудову дiяльнiсть за двома параметрами: складнють i креатившсть (рис. 3).
У результат! отримаемо чотири квадрати: I -нескладна та регламентована робота; II - складна та регламентована робота; III - складна i креативна робота; IV - нескладна креативна робота.
Види po6ÍT, що мають характеристики I квадрату, виконуються вже зараз у багатьох сферах дiя-льност штучним iнтелектом без допомоги людини. Прикладами таких видiв робгт е касовi, банкiвськi термiнали, цифровi турнiкети. Доцшьно припус-тити, що й надалi штучний iнтелект буде витюняти пращвнишв з цього сегменту ринку пращ.
Квадрат II передбачае виконання складних ру-тинних робгт. Сюди доцшьно вiднести цифровi платформи, що працюють з великим масивом даних. До ще! сфери належать аналiтичнi системи у сферi 1нтернету речей, хмарних технологiй, машинного навчання, доповнено! та вiртуальноl реальностi. Прикладом може бути рекламна платформа Segmento компанп RuTarget. Названа програма об-робляе значш обсяги даних про поведiнку вiдвiдува-чiв мережi 1нтернет та прогнозуе дп цшьово! аудитора
Результати цього виду пращ (квадрат II) можуть зростати лише шляхом збшьшення вщпрацьо-ваного часу, або шдвищення iнтенсивностi працi. Збiльшити значения першого i другого чинника можна тшьки за умови використання роботов
III. Прац1вник використовуе дизайн мислення, емпат!ю, емоцмний ¡нтелекттощо для
продукування ¡нновацм. Прац1вник мае перевагу над
штучним ¡нтелектом. Штучний ¡нтелект допомагае прац1вников[
I. Штучний ¡нтелект зам!щуе пра[_ивника у сфер! виконання рутинноТ ф1зичноТ та ¡нтелектуальноТ роботи
IV. Пра^вник виконуе несклады творч1 завдання. Пра^вник мае перевагу над штучним ¡нтелектом завдяки
людським якостям та ¡ндивщуального характеру працк Пра^вник може використовувати за потребою штучний ¡нтелект
min
Креативнють npaui
тах
Розробка автора.
Рис. 3. Двофакторна матриця трудовоУ д^яльност
i штучного iнтелекту. З точки зору економiчно! до-цiльностi такi види пращ мають поступово переда-ватися роботам.
На користь цього може свщчити прогноз, зроб-лений за результатами опитування компанш (з зага-льною кiлькiстю 15 млн пращвникв), що у свiтi до 2022 р. зникне 75 млн робочих мюць, водночас з'явиться близько 133 млн нових робочих мюць, що пов'язаш з новим подшом пращ мiж людиною i машиною [15]. До професш, якi знаходяться тд загро-зою зникнення внаслщок автоматизащ! належать: офiснi працiвники, бухгалтери, робiтники промис-лових пщприемств, продавщ, страховики, адмшют-ратори, касири, статистики, води тощо.
Це дае можливють припустити, що з часом вщ-будеться повне замiщення штучним штелектом лю-дини у всiх видах рутинно!' роботи будь-якого рiвня складность Це зумовить шдвищення ефективностi у названих видах дiяльностi. Водночас для пращвни-кiв вiдкриються новi можливост, зокрема у кре-ативних iндустрiях, iнновацiйних сферах дiяльностi.
1нтерес для подальшого дослiдження представ-ляе с^вв^дношення годин людсько! та машинно! пращ за рiзними видами дiяльностi та прогноз щодо збiльшення частки машинно! працi (табл. 1).
Наведенi дат свщчать, що вже зараз машинам належить значна частка робочого часу у викон^ю фiзичних видiв робгг та дiяльнiсть з iнформацiею. Закономiрно, що у зазначених видах дiяльностi i на-
далi буде зростати часова перевага машин, що обу-мовлено бшьшою ефективнiстю останнiх.
Для III i IV квадратiв матрищ характерним е пе-реважання креативно!' дiяльностi рiзного рiвня складностi. На сьогодн креативна пращя е прерогативою людини. В залежност вщ складностi викону-ваного завдання щя дiяльнiсть розподiляеться мiж III та IV квадратами. Креативна пращя передбачае по-кращення iснуючого продукту або розробку прин-щипово нового за рахунок внесення змш у iснуючi технологи, прощеси органзащ!, сировину тощо. Креативна пращя мае багато рiзновидiв, зокрема: ви-нахiдництво, мистещтво, управлшських хист, пщ-приемнищтво, науковi дослщження тощо.
Креативна дiяльнiсть дае новий яксний результат на вщмшу вiд рутинно! дiяльностi, яка дае пере-важно кiлькiсний. Тому креативна дiяльшсть бшь-шою мiрою спрямована на пщвищення економiч-ного розвитку кра!ни та зростання добробуту насе-лення. I головне, результат тако! дiяльностi не зале-жить вщ кiлькостi, або iнтенсивностi, натомiсть ко-релюе iз рiвнем сприятливостi умов для творчост.
Така дiяльнiсть вимагае вщ працiвника навчан-ня протягом всього життя, опанування нових нави-чок, самовдосконалення. Крiм того, для тако! дiяль-ностi (особливо те!, що належать до III квадрату) характерним е трансформащя прощесу органзащ! працi, змiни взаемодп мiж людиною та машиною.
Таблиця 1
Стввщношення робочого часу людсько'1 та машинно'1' працi [15]_
Вид дiяльиостi 2018 р. 2022 р.
людина, % машина, % людина, % машина, %
Мiркуваиня та прийняття рiшеиь 81 19 72 28
Коордииацiя, розробка, управлшня
та консультування 81 19 71 29
Спiлкуваиня та взаемодп 77 23 69 31
Адмшютрування 72 28 56 44
Виконання фiзичио! та ручно! роботи 69 31 56 44
Визначення та оцшка iиформацi!,
що стосуеться роботи 73 29 54 46
Виконання комплексно! та техшч-
но! дiяльностi 66 34 54 46
Пошук та отримання iиформацi! щодо роботи 64 36 45 55
Iиформацiя та обробка даних 53 47 38 62
У перюд 2018-2022 рр. вiдбудеться змша нави-чок, що користуються попитом на 42%. За прогнозами до 2022 р. вщбудеться зростання потреби у но-вих професiях на 11% порiвняно з 2018 р., з одно-часним скороченням потреби на 10% у наявних про-фесiях на ринку [15].
Слад зазначити, що у рамках III квадрату фор-муються найкращi можливост для взаемодп люд-ського катталу та штучного iнтелекту. Ця взаемодiя зумовить найвищу ефективнiсть людсько! креативно! пращ.
Для бшьш повно! характеристики мiсця i ролi людини та штучного iнтелекту на ринку пращ до-цiльно розглянути ще одну сферу людсько! дiяльно-ст - соцгалънуроботу. Сощальна праця передбачае роботу з людьми. I! метою е допомога людям у по-доланш особистих та сощальних проблем. Сощаль-ний пращвник е профеайним консультантом та ко-мунжатором. Соцiальна робота в першу чергу вима-гае високого рiвня людяносп, розвинено! iнту!цi!, емпати. Цi якост властивi людям, але не штучному штелекту (рис. 4).
Працiвник
Предмет працi Засоби працi Технологiя Органiзацiя
Соцiальна послуга
Рис. 4. Пращвник та штучний iнтелект в процеС сощальноТ роботи
Розробка автора.
Сьогодн працiвники мають переваги над штучним iнтелектом у творчих та сощальних видах робгт, оскшьки щ навички не можуть бути автома-тизованi. Переваги i недолiки людини та штучного штелекту у процеа пращ за видами дiяльностi тд-сумовано у табл. 2.
До навичок, що не можуть бути автоматизова-ними, належать: здатнють до продукування шнова-цiй, iррацiональне мислення та почуття, що допома-гае стлкуватися та тдтримувати iнших людей. Водночас слiд зазначити, що штучний iнтелект здатний до самонавчання i можливо з часом його частка значно збшьшиться у креативнш працi. Практично поза сферою його дп залишаеться сощальна робота.
Впровадження цифрових технологiй у вироб-ничу сферу та сферу надання послуг призводить до
-141
Еконотчний вiсник Донбасу № 3(57), 2019
скорочення зайнятостi у рутинних видах дiяльностi з одночасним збiльшенням попиту на креативну, iнновацiйну працю. Це вщкривае новi можливост для реалiзащ! людського капiталу.
Постае глобальне питания, чи е креативнють долею обраних? Ми погоджуемось iз думкою Маргарет Боуден, яка доводить, що креативнють грунту-еться на захопленн та впевненостг На пiдставi масштабних дослiджень вона робить висновок: «Креативнють значною мiрою спираеться на зви-чайнi здiбностi. Умiния спостерiгати, запам'ятову-вати, бачити, розмовляти, чути, розум^и мову i роз-пiзнавати аналоги - ва цi здiбностi дуже важливi та притаманнi звичайнiй людиш» (Boden M., 2004) [22].
Водночас, креативна праця можлива тiльки за умови сприятливого середовища та потребуе постой-
них iнвеcтицiй в економiчнi, cоцiaльнi та iнтелектy-aльнi cтpyктypи, завданням яких e фоpмyвaння caме такого cеpедовищa. Фоpмyвaння cпpиятливого cеpе-довища належить до пpiоpитетних завдань pегiо-нальних та нaцiонaльних оpгaнiв влади. Слад наго-лоcити, що фоpмyвaння кpеaтивного cеpедовищa
Важливим iнcтpyментом поcилення позицл пpaцiвникa на pинкy пpaцi e нapощyвaння оcобиc-того людcького капталу чеpез навчання пpотягом вcього життя. Pеaлiзaцiя названо!' концепцiя допо-може пpaцiвникaм по-пеpше, поспйно aктyaлiзy-вати знання та навички вiдповiдно до потpеб pинкy пpaцi; по-дpyге, pозвивaти кpеaтивне миcлення; по-тpетe, опановувати новi cпоcоби та методи взaeмодiï зi штучним iнтелектом у ^оце^ пpaцi. Цифpовi технологiï надають додaтковi можливосп для ^о-феciйного зpоcтaння, зокpемa чеpез Iнтеpнет можна отpимaти доступ до вiдкpитих пpогpaм та курив з уиого cвiтy.
Вишовки. Розвиток цифpових технологiй впливae на pинок пpaцi та змiнюe пpоцеc пpaцi. З'яв-ляeтьcя новий об^кт - штучний iнтелект, який за умови pеглaментaцiï його CTaiycy та у певних cфе-paх дiяльноcтi може cтaти cyб'eктом. У певних видах дiяльноcтi значно зменшитьcя викоpиcтaння «живоï ^am», певнi види дiяльноcтi будуть повш-стю pоботизовaно, водночac вiдбyвaeтьcя зpоcтaння попиту на «живу» кpеaтивнy пpaцю.
Штучний штелект може повнicтю зaмiнити людcькy ^ацю у pyтинних видах дiяльноcтi. У ^е-
можливо тальки за умови налагодження cпiвпpaцi вiдповiдних деpжaвних cтpyктyp iз зaцiкaвленими та пpоaктивними мюцевими cпiльнотaми. С^ият-ливе cеpедовище допоможе залучити та yтpимaти таланти в cеpединi кpaïни, що нaбyвae оcобливоï знaчyщоcтi в умовах глобaлiзaцiï та цифpовiзaцiï.
Таблиця 2
ативних видах дiяльноcтi людина мae пеpевaгy над штучним iнтелектом, завдяки здaтноcтi людини до пpодyкyвaння iнновaцiйних, неcтaндapтних piшень. Штучний iнтелект може cлyгyвaти затобом, що cпpияe pеaлiзaцiï твоpчого потенщалу людини. Со-цiaльнa pоботa належить до пpеpогaтиви людини, оcкiльки пеpедбaчae викоpиcтaння таких людcьких якоcтей, що не шдпадають пд вiдтвоpення 1х штучним iнтелектом.
Заходами щодо поcилення позицiï пpaцiвникa на pra^ пpaцi e cтвоpення cпpиятливих умов для pозвиткy кpеaтивного потенцiaлy та pеaлiзaцiя кон-цепцiï навчання в^одовж вcього життя.
Лiтеpaтypa
i. Колот A. M., Геpacименко O. O. Шновацшна пpaця та ïï iнтелектyaлiзaцiя як cтpaтегiчнi вектоpи ста-новлення новоï економiки. EKOHOMiKa i оргaнiзaцiя уп-равлтня. 2018. №. i (29). С. 6-23. 2. Grishnova, O., Cherkasov, A., & Brintseva, O. Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and salary functions. Problems and Perspectives in Management. 2019. 17(2), 18. 3. Щеpбaтюк А. I. Шновацшна ^аця в умовах диобаланеу конкypентного cеpедовищa. Вкник
Людинa i штучний штелект у npp^ci iipaiii
Види тpyдовоï дiяльноcтi Людина Штучний штелект
пеpевaги недолiки пеpевaги недолки
Рутинна Hизькa швидкicть вико-нання pобiт, помилки, обмеження pобочим чатом та необхiднicтю фь зичного вiдтвоpення, вшрати на навчання, вшрати на тощальний пакет Витока швидкють i точнють виконання завдань, зменшення або повне уникнення помилок, щдвищення ефективноcтi дiяльно-cтi Фiнaнcовi вшрати на впpовaдження у в^об-ництво та об€лугову-вання
Кpеaтивнa Здaтнicть ^одуку-вати пpинципово новi пpодyкти, технологи, piшення. Здатнють виходити за paмки cтaндapт-них aлгоpитмiв дiй. Ippaцiонaльне мие-лення Tвоpчa дiяльнicть може вионажувати людину. Вшрати на cтвоpення cпpиятливих умов пpaцi та ввдпочинку, то-цiaльний пакет тощо; обмеження чатом, фь зичними можливостями людини; непоcтiйнicть твоpчих оаяянь Вiдcyтня можливicть щодо пpодyкyвaння шновацшних piшень, що виходять за p^ra зaпpогpaмовaних стан-дapтiв
Cоцiaльнa Haявнicть емпати, cпiвчyття, емоцш-ного штелекту. Можливicть ^шаль-ноï взaeмодiï Cyб'eктивне ставлення до iнших людей ШI не може ввдчувати, оcкiльки вiдчyття ма-ють ippaцiонaльний ха-paктеp
Pозpобкa aвтоpa.
Схiдноукраiнського нацюналъного утверситету iMeni Володимира Даля. 2016. №6. С. 210-212. 4. Гр1шмова О.А., ЗаТчко О. С. Новггш технологи в економщ персоналу: HOBi можливостi й HOBi виклики. BicHUK еконо-MiHHOi науки Украши. 2016. №2. С. 52-57. 5. Колот
A.М. Майбутне свгту пращ та сощально-трудового ро-звитку очима вщомих економiстiв. Соцiально-трудовi вiдносини: теорiя та практика. 2016. №1. С. 8-21. 6. Азьмук Н. А. Трансформащя процесу пращ в шфо-рмацшнш економiцi Соцiально-трудовi вiдносини: теорiя та практика. 2014. №2. С. 217-222. 7. Одегов
B.Н., Павлова В.В. Трансформащя труда: 6-й технологический уклад, цифровая экономика и тренды изменения занятости . Уровень жизни населения регионов России. 2017. №. 4 (206). 8. Одегов Ю. Г., Павлова В. В. Новые технологии и их влияние на рынок труда. Уровень жизни населения регионов России. 2018. №. 2 (208). 9. Кукушкин С. Н. Труд в информационном обществе. Трансформация труда в творчество. Экономика знаний: теория и практика. 2017. №. 3. С. 35-50. 10. Ляшенко В.1., Вишневський О.С. Цифрова модершзащя економши Украши як можли-вють проривного розвитку: монографiя. НАН Украши, 1н-т економiки пром-^i. Кив, 2018. 252 с. 11. Яковлева Е. Л., Селиверстова Н. С., Григорьева О. В. Концепция электронного кочевника: риски развития цифровой экономики. Актуальные проблемы экономики и права. 2017. №. 4 (44). 12. Chiacchio, F., Petropoulos, G., & Pichler, D. (2018). The impact of industrial robots on EU employment and wages: A local labour market approach. 13. Gregory, T., Salomons, A., & Zierahn, U. (2016). Racing with or against the machine? Evidence from Europe. Evidence from Europe (July 15, 2016). ZEW-Centre for European Economic Research Discussion Paper, (16-053). 14. Salomons, A. (2018). Is automation labor-displacing? Productivity growth, employment, and the labor share (No. w24871). National Bureau of Economic Research. 15. Gries, T., & Naude, W. (2018). Artificial intelligence, jobs, inequality and productivity: Does aggregate demand matter? 16. Should We Fear the Robot Revolution? (The Correct Answer is Yes) (2018) IMF. URL: https://www.imf.org/en/Publications/ WP/Issues/ 2018/ 05/21/Should-We-Fear-the-Robot-Rev-olution-The-Correct-Answer-is-Yes-44923. 17. European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL). URL: http://www.europarl.eu-ropa.eu/sides/getDoc.do ?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P8-T A-2017-0051+0+D0C+XML+V0//EN&language=EN#B KMD-9. 18. Assessing the Economic Impact of Artificial Intelligence (2017) ITU Trends. Emerging trends ITCs. URL: https://www.itu.int/dms_pub/itu-s/opb/gen/S -GEN-ISSUEPAPER-2018-1-PDF-E.pdf. 19. The Future of Jobs Report (2018) The future of jobs report 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Jobs_20 18.pdf. 20. Азьмук Н.А. (2017). Зайнятють i мотиващя пращ в шформацшнш економщг трансформащя i вза-емозв'язок. Проблеми економти, №4. С. 376-383. 21. Gordon, R. (2018). Why Has Economic Growth Slowed When Innovation Appears to beAccelerat-ing?NBER Working Paper 24554. National Bureau for
Economic Research. 22. Boden, M. A. (2004). The creative mind: Myths and mechanisms. Routledge.
Referens
1. Kolot, A. M., & Herasymenko, O. O. (2018). Innovatsijna pratsia ta ii intelektualizatsiia iak stratehichni vektory stanovlennia novoi ekonomiky. [Innovative labor and its intellectualization as strategic vectors for the emergence of a new economy]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, (1 (29)), 6-23 [in Ukrainian].
2. Grishnova, O., Cherkasov, A., & Brintseva, O. (2019). Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and salary functions. Problems and Perspectives in Management, 17(2), 18.
3. Sherbatiuk A. I. (2016) Innovatsijna pratsia v umovakh dysbalansu konkurentnoho seredovyscha. [Innovation labor under imbalance competitive environment]. Visnyk Skhidnoukrains'koho natsional'noho univer-sytetu imeni Volodymyra Dalia, (6), 210-212 [in Ukrainian].
4. Grishnova O.A., Zayichko O.S. (2016). Novitni tekhnolohii v ekonomitsi personalu: novi mozhlyvosti j novi vyklyky. [Modern technologies in the economy of the staff: new opportunities and new challenges]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, (2), 52-57 [in Ukrainian].
5. Kolot A. M. (2016). Majbutnie svitu pratsi ta sotsial'no-trudovoho rozvytku ochyma vidomykh ekonomistiv. [The future of the world of work and social and labor development through the eyes of famous economists]. Sotsial'no-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, (1), 8-21 [in Ukrainian].
6. Azmuk N. A. (2014). Transformatsiia protsesu pratsi v informatsijnij ekonomitsi.[Transformation of the Labor Process in the Information Economy]. Sotsial'no-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, (2), 217-222 [in Ukrainian].
7. Kukushkin S. N. (2017). Trud v informacionnom obshchestve. Transformaciya truda v tvorchestvo. [Labor in the information society. Transformation of Labor into Creativity]. Ekonomika znanij: teoriya i praktika, (3), 3550 [in Russian].
8. Odegov, Yu. G., & Pavlova, V. V. (2017). Transformaciya truda: 6-oj tekhnologicheskij uklad, cifrovaya ekonomika i trendy izmeneniya zanyatosti. [Labor Transformation: The 6th Technological paradigm, the Digital Economy and Trends in Employment Change] Uroven' zhizni naseleniya regionov Rossii, (4 (206)) [in Russian].
9. Odegov, Yu. G., & Pavlova V.V. (2018). Novye tekhnologii i ih vliyanie na rynok truda. [New technologies and their impact on the labor market]. Uroven'zhizni nase-leniya regionov Rossii, (2 (208)) [in Russian].
10. Liashenko V.I.& Vyshnevs'kyj O.S. (2018). Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy iak mozhlyvist' proryvnoho rozvytku: monohrafiia [Digital Modernization of the Ukrainian Economy as a Breakthrough: Monograph]. NAN Ukrainy, In-t eko-nomiky prom-sti, Kyiv, 252 c.
11. Yakovleva, E. L., Seliverstova, N. S., & Grigor'eva, O. V. (2017). Koncepciya elektronnogo kochevnika: riski razvitiya cifrovoj ekonomiki. [The concept of the electronic nomad: the risks of the digital eco-
nomy]. Aktual'nyeproblemy ekonomiki iprava, (4 (44)) [in Russian].
12. Chiacchio, F., Petropoulos, G., & Pichler, D. (2018). The impact of industrial robots on EU employment and wages: A local labour market approach,
13. Gregory, T., Salomons, A., & Zierahn, U. (2016). Racing with or against the machine? Evidence from Europe. Evidence from Europe (July 15, 2016). ZEW-Centre for European Economic Research Discussion Paper, (16053).
14. Salomons, A. (2018). Is automation labor-displacing? Productivity growth, employment, and the labor share (No. w24871). National Bureau of Economic Research.
15. Gries, T., & Naude, W. (2018). Artificial intelligence, jobs, inequality and productivity: Does aggregate demand matter?
16. Should We Fear the Robot Revolution? (The Correct Answer is Yes) (2018) IMF. Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2018/ 05/ 21/Should-We-Fear-the-Robot-Revolution-The-Correct-Answer-is-Yes-44923.
17. European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL). Retrieved from http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P8-TA-2017-0051+0+D0C+XML+ V0 // EN&language=EN#BKMD-9.
18. Assessing the Economic Impact of Artificial Intelligence (2017) ITU Trends. Emerging trends ITCs. Retrieved from https://www.itu.int/dms_pub/itu-s/opb/ gen/S-GEN-ISSUEPAPER-2018-1-PDF-E.pdf.
19. The Future of Jobs Report (2018) The future of jobs report 2018. Retrieved from http://www3.weforum. org/docs/WEF_Future_of_Jobs_2018.pdf.
20. Azmuk КА. (2017). Zajniatist' i motyvatsiia pratsi v informatsijnij ekonomitsi: transformatsiia i vzaiemozv'iazok [Employment and Work Motivation in the Information Economy: Transformation and Interrelation]. Problemy Ekonomiky (4), 376-383.
21. Gordon, R. (2018). Why Has Economic Growth Slowed When Innovation Appears to beAccelerating? NBER Working Paper 24554. National Bureau for Economic Research.
22. Boden, M. A. (2004). The creative mind: Myths and mechanisms. Routledge.
Азьмук Н. А. Штучний штелект у процес пращ у цифровш економщк ii<mi виклики та мож-ливостi
Активне впровадження цифровых технологш у всi сфери життeдiяльностi людини трансформуе бiзнес-моделi, прискорюе процес виходу пiдприeмств на гло-бальний ринок, створюе новi умови для наймання персоналу, замiщуe певн види людсько! працi алгоритмами та машинами. Водночас двджитатзацш та техно-логiчнi iнновацii створюють можливосп: новi робочi мiсця; розширення сфер зайнятосп, що розкривають креативний потенщал особи. Це потребуе нових тдхо-дiв до розумiння процесiв трансформаци процесу працi у цифровiй економщ, визначення переваг працiвника над машиною у трудовш сферi та розробки заходiв
щодо посилення позицii пращвника на дифровому ринку працi.
У статп дослiджено питания трансформацii мющя i ролi працiвника та штучного штелекту в процесi прадi у щифровш економiцi. Акцентовано увагу на ско-роченнi частки людсько! пращ та попиту на не! в одних видах дгяльносп з одночасним зростанням !! цiнностi в шших. Запропоновано класифiкацiю людсько! працi з огляду на можливiсть замiщення пращвника штучним iнтелектом. Обгрунтовано мiсце i роль штучного ште-лекту та пращвника у рутиннш, креативнiй, сощальнш дiяльностi. Визначено, що пiд загрозою скорочення попиту на робочу силу до повного !! замщення техноло-гiями знаходяться робочi мющя, якi передбачають ру-тиннi операщ!, i навпаки, попит на трудовi ресурси зро-стае у креативних видах дiяльностi. Розроблено дво-факторну модель, що класифiкую трудову дiяльнiсть за складнiстю та креативнiстю. На основi запропоновано! матрицi деталiзовано види дiяльностi, що пщда-ються замщенню штучним iнтелектом. Визначено можливi тренди трансформадi! штучного iнтелекту з об'екта ринку пращ в суб'ект: частково або повнютю, за умови законодавчого врегулювання правового статусу штучного штелекту. Обгрунтовано, що соцiальна д!яльнють не пiдлягае замiщенню штучним штелек-том. Виявлено переваги та недолки за такими видами дiяльностi: рутинна, креативна, сощальна. Визначено, що основними напрямами посилення позицi! пращв-ника на ринку пращ е формування сприятливого сере-довища для розвитку креативного потенщалу людини та реалзащя концепцi! навчання протягом всього життя. Назваиi напрями потребують пiдтримки з боку нащональних та регiональних органв влади та iхиьоi взаемодii iз зацiкавленими та проактивними мiсцевими спльнотами.
Ключовi слова: пращя; штучний штелект; пращв-ник; попит на робочу силу; креативна зайиятiсть.
Азьмук Н. А. Искусственный интеллект в процессе труда в цифровой экономике: новые вызовы та возможности
Активное внедрение щифровых технологий во все сферы жизнедеятельности человека изменяет бизнес-модели, ускоряет прощесс выхода предприятий на глобальный рынок, создает новые условия для найма персонала, замещает определенные виды человеческого труда алгоритмами и машинами. Вместе с тем, диджи-тализащия и технологические инноващии открывают возможности: новые рабочие места, расширение сфер занятости, раскрывающие креативный потенщиал человека. Это обусловливает разработку новых подходов к пониманию прощессов трансформащии прощесса труда в щифровой экономике, определения преимущества работника над машиной в трудовой сфере и разработки мероприятий по усилению позищии работника на глобальном щифровом рынке труда.
В статье исследованы вопросы трансформащии места и роли работника и искусственного интеллекта в прощессе труда в щифровой экономике. Акщентировано внимание на сокращении доли человеческого труда и снижении спроса в одних видах деятельности с одновременным ростом его щенности в других сферах.
Предложена классификация человеческого труда, в основу которой положена оценка возможности замещения работника искусственным интеллектом. Определены место и роль искусственного интеллекта и работника в рутинной, креативной, социальной деятельности. Под угрозой сокращения спроса на рабочую силу до полного замещения ее технологиями находятся рабочие места, предусматривающие рутинные операции, и наоборот ценность человеческого труда возрастает в креативных видах деятельности. Разработана двухфак-торная модель, которая классифицирует трудовую деятельность в зависимости от сочетания сложности и креативности. На основе предложенной матрицы дета-лизированны виды деятельности, которые подлежат замещению искусственным интеллектом. Определены возможные тренды трансформации искусственного интеллекта из объекта рынка труда в субъект: частично или полностью при условии законодательного урегулирования правового статуса искусственного интеллекта. Определено, что социальный труд не подлежит замещению искусственным интеллектом. Выявлены преимущества и недостатки по следующим видам деятельности: рутинная, креативная, социальная. Определено, что основными направлениями усиления позиции работника на рынке труда является формирование благоприятной среды для развития креативного потенциала человека и реализация концепции обучения в течение всей жизни. Названные направления нуждаются в поддержке со стороны национальных и региональных органов власти и их взаимодействия с заинтересованными и проактивными местными сообществами.
Ключевые слова: труд; искусственный интеллект; работник, спрос на рабочую силу; креативная занятость.
Azmuk N. Artificial intelligence on the labor process in the digital economy: new challenges and opportunities
Active introduction of digital technologies in all spheres of human life transforms business models, accelerates the process of entry of enterprises into the global market, creates new conditions for hiring personnel, replaces
certain types of human labor with algorithms and machines. At the same time, digitization and technological innovation open up opportunities: new jobs, expanding employment, revealing a person's creative potential. This requires new approaches to understanding the processes of transformation of the labor process in the digital economy, identifying the benefits of employee over the machine in the labor field, and developing measures to strengthen the position of the employee in the digital labor market.
The article studies the issues of transforming the place and role of artificial intelligence and employee in the labor process in the digital economy. Attention is focused on reducing the share of human labor and reducing demand in some types of activity while increasing its value in other areas. Classification of human labor is proposed, which is based on an assessment of the possibility of replacing an employee with artificial intelligence. The place and role of artificial intelligence and employee in routine, creative, social activities are determined. At the risk of reducing demand for labor until it is completely replaced by technology are jobs that involve routine operations, and vice versa, the value of human labor increases in creative activities. A two-factor model has been developed that classifies labor activity according to a combination of complexity and creativity. On the basis of the proposed matrix, the types of activities subject to artificial intelligence substitution are detailed. Possible trends in the transformation of artificial intelligence from an object of the labor market into a subject are identified: partially or completely, subject to legislative regulation of the legal status of artificial intelligence. It is determined that social labor cannot be replaced by artificial intelligence. The advantages and disadvantages of the following activities were identified: routine, creative, social. It is determined that the main directions of strengthening the position of the employee in the labor market are the formation of a favorable environment for the development of creative potential of the person and the realization of the concept of lifelong learning. These areas require support from national and regional authorities and their engagement with interested and proactive local communities.
Keywords: labor; Artificial Intelligence; employee; creative employment.
Orarra Hagmrnra go pegaK^i' 19.08.2019
npHHHHTO go gpyKy 10.09.2019
