CC BY
41
Ilchuk O.O., Pakcholchak Ja.T. The trends of development the labor potential in global financial crisis in Ukraine and the ways to overcome it
Researched approaches to defining the essence of labour potential. The modern labor resource situation in Ukraine and defined areas of the negative trends in this area. The ways of settlement of the negative trends in the development of human resources in the global financial crisis in Ukraine.
Keywords: human resources, employment potential, quality of life, employment, unemployment, financial crisis. _
УДК658.5:331.101.5 Доц. O.I. 1ляш, канд. екон. наук;
студ. М.В. Капериз - Львiвська КА
ПОСИЛЕННЯ МОТИВАЦП ПРАЦ1 В СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ТРУДОВИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ П1ДПРИСМСТВА
Здшснено аналiз i узагальнення проблем посилення мотиваци пращ в OTcreMi управлшня трудовим потенщалом тдприемства. Розглянуто загальне уявлення про мюце мотиваци пращ в OTcreMi управлшня тдприемством та мету !! посилення. Як иасдщок, це дало змогу запропонувати заходи щодо посилення мотивацп пращ на тдприемста.
Ключов1 слова: мотиващя, прогресивна мотиващя, праця, ефектившсть, потреби, мехашзм мотивацп, мотиви, стимули, продуктившсть.
Сучасний процес трансформацiйних змiн в економщ Укра!ни усклад-нюеться багатьма проблемами, серед яких особливе мюце посщають супереч-ностi мiж необхщшстю активiзацп ролi людського чинника в нових умовах господарювання i незадовшьним станом його залучення та використання на бшьшост вiтчизняних шдприемств. Тривале недооцiнювання значущостi ще! проблеми на практищ призвела до прорахункiв у соцiально-економiчнiй поль тицi i, вщповщно, назрiла потреба у розробленнi методiв прогресивно! мотиваци та ефективного використання пращ в штересах досягнення стратепчно! i тактично! мети колективу i тдприемства: отримання бажаних шдивщуаль-них i колективних результатiв дiяльностi та адекватно! винагороди за працю, максимiзацi! прибутку, пiдвищення конкурентоспроможностi продукци, роз-ширення ринкiв збуту тощо.
Теоретичш пiдвалини сучасного розумiння мехашзму мотивацп заклали вiтчизнянi та зарубiжнi вчен: А. Смiт, Д. Рикардо, К. Маркс, Ф. Тейлор, Е. Мейо, А. Маслоу, Д. Мак-Грегор, М. Вебер, Ф. Герцберг, М. Туган-Бара-новський, В. Вернадський, Ф. Хайек, О. Чаянов, О. Гастев та ш. Пошуки су-часних вчених-економю^в Укра!ни, таких як О.1. Амоша, С.1. Бандур, Д.П. Богиня, М.Д. Ведершков, М.П. Войнаренко, О.А. Гршнова, О.1. Гончар, В.М. Данюк, Г. А. Дмитренко, М.1. Долшнш, М.1. Карлiн, А.М. Колот, В.М. Новжов, В.М. Нижник, В.В. Онтенко, 1.Л. Петрова, Л.П. Шддуб-на, М.В. Семикша, 1.В. Сорока, С.В. Тютюнникова, А. А. Чухно та ш., iстотно збагатили науковi уявлення про сощальш та економiчнi чинники й методи мотиваци трудових ресурсiв у системi використання пiдприемством.
Проте, ще залишаються недостатньо розробленими питання, пов'язаш iз запровадженням сучасних методiв мотиваци пращ на шдприемствах, ощ-ненням дiевостi механiзму мотиваци працi, визначенням невикористаних ре-
4. Екомомжа, планування i управлiння галузi
167
зервiв щодо забезпечення його ефективностi в умовах формування конкурентного середовища. Актуальшсть, теоретична й практична значимiсть досль дження вказаних проблем, недостатне !х вивчення, а також необхiднiсть по-шуку напрямiв посилення мотивацй пращ та можливостей пiдприемства щодо застосування прогресивних стимулiв визначили вибiр теми дослiдження.
Вiдомо, що мотивацшш процеси управлiння трудовими ресурсами е виршальними у посттрансформацiйних умовах розвитку економжи Укра1ни. Еволюцiя науково! думки визначила головш елементи дй мотивацй, серед яких чiльне мiсце посiдають потреби, мотиви, стимули. Але, на нашу думку, виникла потреба чггюше визначити взаемозумовленiсть та взаемозв'язок мiж потребами, мотивами та стимулами, що дасть змогу визначити чинники i по-силити мотивацiю та ефектившсть використання персоналу на шд-приемствах.
Зазначимо, що штереси пiдприемств безпосередньо впливають на сус-пiльну мету, а мотиви !х дiяльностi прямо формують суспiльнi потреби, тому що перебувають у станi взаемозалежностi й зумовлюють один одного. Крiм цього, штереси шдприемств впливають як на формування суспшьних потреб (як складова частина), так i на стимули (потенцшно i з визначеною часовою дiею, з огляду на можливу розбiжнiсть iнтересiв пiдприемств iз цшями сус-пiльства) (рис.).
Рис. Модель застосування прогресивних стимулiв у розвитку персоналу
тдприемства
Запропонована на рис. модель показуе, що стимулювання на вЫх його рiвнях може впливати одночасно, як на потреби, так i на штереси (зокрема й до дiяльностi). Сама ж потреба в дiяльностi, як потреба внутршня, глибоко усвщомлена, тобто мотив формуеться на шдив^альному рiвнi. Якщо вона е, то перед нами постае трудовий ресурс особливо! якоси, що буде мати вишу щну на ринку пращ. Наявшсть такого ресурсу на ринку ще не означае його реалiзацiю на рiвнi окремих шдприемств: для цього i необхщний внутршньо-пiдприемницький прогресивний механiзм мотивацй працi, у взаемодй ланок якого виникае потреба в пращ ^яльност^ на цьому пiдприемствi [4, 5].
Отже, сучасш пiдходи до процесу мотивацй е складовою стратегй за-цiкавленостi у досягненнi максимальних економiчних i соцiальних результа-
168
Збiрник науково-технiчних праць
та тдприемницько! дiяльностi людини i розглядаються як впорядкована су-купнiсть мотивiв, що формуються шд впливом мотивоутворювальних факто-рiв досягнення складно! мети розвитку та ефективного використання трудового потенщалу.
Зазвичай, мотивування дiяльностi сприймалось лише як засiб тдви-щення продуктивност працi. Практика свiдчить, що в сучасному цившзова-ному суспiльствi робота повинна бути органiзована в такий споЫб, за якого вона приносила б людиш найбiльшу радють i задоволення. I лише, як насль док реалiзацi! названого вище, буде досягнуто високо! продуктивностi пращ, ефективност дiяльностi, зростання доходiв тдприемства, що забезпечить його конкурентоспроможшсть у ринкових умовах.
Додамо, що велику кшьюсть управлшських iдей i нововведень щодо мотивацй пращ запровадив Роберт Оуен (1771-1858 рр.), який провiв сощаль-но-економiчний експеримент, суть якого передбачала пiдвищення продуктив-ностi пращ завдяки: наданню найманим пращвникам сощального житла, пок-ращенню умов пращ, побуту i вiдпочинку, пiдвищенню мшмального працез-датного вiку для д^ей i скороченню тривалостi робочого дня; створення шкш навчання персоналу в роб^ничих районах, що iстотно вплинуло на шдви-щення ефективностi пращ дослщжуваних пiдприемств [1, с. 30].
О^м цього, досить вагомим е науковий доробок Ф. Тейлора, який висвгглив проблеми сшвпращ роботодавцiв iз працiвниками, пов'язуючи ре-гулювання мотивацй до шдвищення рiвня продуктивностi пращ з економiч-ним примусом, матерiальним стимулюванням на основi науково! оргашзацй працi, тренування, навчання, розподiлу пращ, а також вщповщальност мiж адмшютращею пiдприемства та працiвниками [2, 3]. Водночас, послщовники школи "наукового менеджменту" ютотно доповнили уявлення про методи мотивацй, визначили поняття "достатнього денного виробггку", запропону-вавши виробникам продукцй понад встановлену норму, оплату пращ пропор-цiйно до !хнього внеску. Завдяки цьому, збшьшення продуктивностi пращ, що стало наслщком використання такого шдходу зумовило позитивнi вiдгуки й у сучаснш науковiй сферi.
Заслуговуе на увагу виршення проблеми зростання продуктивност працi та покращення сощально-трудових вiдносин, запропоноване Е. Мейо, який, о^м матерiального стимулювання, запровадив методи сприятливого психолопчного впливу на персонал, покращуючи морально-псилохолопчний клiмат у колектив^ що надалi слугувало новiй епос розвитку трудових вщно-син, збудованих на високопродуктивнш, ефективнiй працi та !! мотивацi!.
Аналiзуючи здобутки шших вiдомих учених варто зазначити, що вони випередили появу концепцш людських вщносин. Так, П. всманський дшшов висновку, що ефективне використання персоналу мае мати основне значення в системi мотивацй пращ. Ф. Дунаевський i Е. Дрезен висловлюють думку, що головним у робот з кадрами у досягненш яюсних результата працi е вив-чення психолопчного стану людини; I. Шпильрейн, К. Кекчеев закликають до вивчення взаемодй людини з виробничим середовищем.
Загальне уявлення про мюце мотивацi! пращ в системi управлiння тд-приемством наголосимо юнуванням мотивацiйного механiзму пращ, що вь
4. Економжа, плаиуваиия i управлiиия галузi
169
дображае функщю трьох складових - результатiв мониторингу зовнiшнього попиту на послуги тдприемства, стратеги розвитку тдприемства та стратеги розвитку трудових ресурсiв. Таким чином, саморегулятивна система мотивiв i стимулiв, сформована на базi iндивiдуальних потреб найманих пращвниюв, реалiзуеться через шдивщуально-колективний iнтерес бiльшостi, тобто через корпоративну мету - створення конкурентно! робочо! сили та ефективност працi на шдприемствь
Наше дослiдження дае тдстави стверджувати, що основними страте-пчними напрямами ефективiзацiï застосовуваних методiв посилення мотивацп е: вдосконалення структури iснуючих матерiальних i нематерiальних сти-мулiв, реформування оплати працi; сощальне убезпечення працiвникiв на ос-новi iнвестицiй в ïхнiй розвиток; залучення потенцiалу соцiального партнерства, вдосконалення колективно-договiрного регулювання працi та ïï оплати; запровадження оцiнювання ефективностi мотивацшного механiзму використання персоналу. При цьому, процес застосування прогресивних форм мотиваци на пiдприемствi повинен зводитися до систематичного планування усш-ху мотивацiйноï дiяльностi, вивчення отриманих позитивних результатiв, розроблення нових методiв, спрямованих на досягнення високо!" продуктив-ностi на основi мотивацiйного управлшня персоналом. Здшснення запропо-нованих заходiв можливе за умови наявностi на пiдприемствi одного або гру-пи фахiвцiв, якi вивчають питання шдвищення продуктивностi працi на осно-вi мотивацiï, для чого вона повинна тдтримувати зворотнiй зв'язок керiвниц-тва з пращвниками для вiдстеження змш у ïхнiй мотивацiйнiй структурi, що надалi дасть змогу оперативно реагувати на змши ринкового середовища функщонування пiдприемств.
Л1тература
1. Ануфр1ев В.П. Мотивацшш прiоритети життедiяльностi населення Украши та шляхи 1'х реалiзацiï / В.П. Ануфрiев, В.О. Тимофеев, В.М. Шамота // Репональш перспективи. - 2002. - № 3-4 (22-23). - С. 12-15.
2. Апопш В.В. Функщонування та регулювання ринку пращ у сферi торгiвлi : моногра-фiя / В.В. Апопш, О.1. 1ляш, Н.Г. Мщенко, В.1. Блонська, С.С. Гринкевич. - Л. : Изд-во ЛКА. -2009. - 224 с.
3. Байда О. Мотиващя пращ як складова устху оргашзаци / О. Байда, О. Моргуненко // Вiсник К1Б1Т. - 2006. - № 4. - С. 55-57.
4. Колот А.М. Мотиващя персоналу : пщручник / А.М. Колот. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 236 с.
5. Петрова I. Мотивацшна система: сучастсть та еволющя / I. Петрова // Вюник технологичного ушверситету Подшля. - Хмельницький, 2003. - № 4, ч. 1, т. 2. - С. 21-24.
Иляш О.И., Капериз М.В. Усиление мотивации труда в системе управления трудовым потенциалом предприятия
Осуществлен анализ и обобщение проблем усиления мотивации труда в системе управления трудовым потенциалом предприятия. Рассмотрено общее представление о месте мотивации труда в системе управления предприятием и мету ее усиление. Как следствие, это дало возможность предложить мероприятия по усилению мотивации труда на предприятии.
Ключевые слова: мотивация, прогрессивная мотивация, труд, эффективность, потребности, механизм мотивации, мотивы, стимулы, производительность.
170
Збiрник науково-техшчних праць
Ilyash O.I., KaperizM.V. Increase motivation for labour in the system administration of human potential
In this paper the analysis and synthesis problems increased motivation in the management of labor potential of the enterprise. A basic understanding of motivation in place an enterprise management system and aims to strengthen its. As a result, this made it possible to propose measures for progressive motivation factor.
Keywords: motivation, progressive motivation, work effectiveness, needs, motivation mechanism, motives, incentives, productivity._
УДК 658.783 Доц. В.М. БЫик, канд. екон. наук;
астр. О.А. Закусглов - Льв1вська КА
ДО ПИТАНИЯ ПРО ВЖИВАННЯ ТЕРМ1Н1В "ТОВАРН1 РЕСУРСИ" I "ТОВАРН1 ЗАПАСИ"
Розглянуто тдходи до визначення та тлумачення понять "товарш ресурси" i "товарш запаси". Доведена неоднозначнють трактування цих понять рiзними авторами. Пропонуеться класифшащя товарних ресурав торговельного тдприемства i його товарних запаав як складово! частини товарних ресурав.
Ключов1 слова: товарш ресурси, товарш запаси, класифшащя товарних ресур-ав, торговельне тдприемство, сфери застосування.
Вступ. Недостатня визначешсть, рiзне смислове наповнення термшв "товарш ресурси" i "товарш запаси" часто-густо призводить до !х неправильного, на наш погляд, трактування в економiчних дослщженнях, зокрема тд час вибору стратеги i тактики управлшня товарними ресурсами. Товарнi ресурси виступають матерiальною основою розвитку торговельних шдприемств. Джерела товарних ресурЫв рiзноманiтнi i специфiчнi. 1х оптималь-не поеднання дае змогу встановлювати рацюнальш господарськi зв'язки для забезпечення попиту споживачiв i ефективного функцюнування торговельного пiдприемства. Недосконала система органiзацi! забезпечення та використання товарних ресурЫв вiдчутно знижуе ефектившсть господарювання [8].
Дiяльнiсть торговельних шдприемств пов'язана з продажем товарiв споживачам, тому для !х безперебшного постачання необхiдно створювати товарнi запаси, що е одшею з особливостей функцюнування шдприемств торпвль Товари, як купуе торговельне пiдприемство, попередньо складу-ються, крiм цього, завезенi товари реалiзуються споживачам не вiдразу, а поступово, вщповщно до певно! функцй попиту.
Створення товарних запасiв - це "заморожування" частини фшансо-вих коштв. Запаси товарiв, якi не користуються попитом, не е цшним вкла-денням капiталiв. Це зумовлюе зниження доходiв i прибуткiв шдприемств торпвль Швидкiсть обiгу товарiв е яюсним показником дiяльностi торговельного тдприемства i характеризуе ефективнiсть використання грошових кош-тiв, вкладених у товарш запаси. Щ обставини викликають необхiднiсть керу-вати системою створення товарних запаЫв, враховуючи функцiю попиту i ви-моги недопущення дефщиту товарiв.
Постановка проблеми. Товарнi ресурси е початковим пунктом товарного об^у (формування товарного ринку). Об^ торгiвлi кiлькiсно перевищуе товарнi ресурси, оскшьки товари неодноразово переходять "з рук у руки" пе-
4. Економжа, планування i управлiння r^yîi
171
