CC BY
112
УДК 331(52+91)(045)
ГЛОБАЛЬН1 ЗМ1НИ В СТРУКТУР1 ЗАИНЯТОСТ1 ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦIÏ М1ЖНАРОДНОГО РИНКУ ПРАЦ1
Л.П. Давидюк
Вгнницький торговельно-економгчний iнститут КНТЕУ, Вгнниця, Украша
Давидюк Л.П. Глобальш змти в cmpyxmypi зайнятостi як чинник трансформацп мiжнародного ринку працг.
В статл привернуто увагу до необхщност врахування глобальних змш в структурi зайнятостi при дослiдженнi трендiв, причин та наслщюв трансформацп мiжнародного ринку пращ. Встановлено, що глобальнi структурш змiни в структурi зайнятостi значно випереджають темпи змiн в структурi пропозицп робочо! сили на мiжнародному ринку працi. В якостi одного з важливих шструменпв приведення до вщповщност структур попиту та пропозицп робочо! сили на мiжнародному ринку пращ в статт пропонуеться прогнозування мiжнародного ринку працi. Такий пщхвд забезпечить прогнозованiсть та впорядкованiсть процешв трансформацп мiжнародного ринку працi, створить передумови для вдосконалення мiждержавного регулювання мiжнародних мiграцiйних потокiв.
Ключовi слова: глобалiзацiя, економiка, ринок працi, м^ращя, структура, попит, пропозицiя, трансформацiя
Давидюк Л.П. Глобальные изменения в структуре занятости как фактор трансформации международного рынка труда.
В статье привлечено внимание к необходимости учета глобальных изменений в структуре занятости при исследовании трендов, причин и последствий трансформации международного рынка труда. Установлено, что глобальные структурные изменения в структуре занятости значительно опережают темпы изменений в структуре предложения рабочей силы на международном рынке труда. В качестве одного из важных инструментов приведения в соответствие структур спроса и предложения рабочей силы на международном рынке труда в статье предлагается прогнозирования международного рынка труда. Такой подход обеспечит прогнозируемость и упорядоченность процессов трансформации международного рынка труда, создаст предпосылки для совершенствования межгосударственного регулирования международных миграционных потоков.
Ключевые слова: глобализация, экономика, рынок труда, миграция, структура, спрос, предложение, трансформация
Davidyuk L.P. Global changes in the employment structure as a factor in the transformation of the international labor market.
The article is devoted to improvement of motivation methods on an innovative enterprise basing on defining competency evaluation. General approaches towards evaluation of professionals on an innovative enterprise were analysed. The article proposes the mechanism of calculation of competency evaluation basing on the advanced expert analysis, which allows to analyse professional characteristics of employees. This approach will provide predictability and ordering processes of transformation of the international labor market, that will make a precondition for improving international regulation of international migration flows.
Keywords: globalization, the economy, labor market, migration, structure, demand, supply, transformation
Увиршенш структурних проблем зайнятосп та безробитя, реформування ринку пращ та його сегментацп, усуненш нелегально! мираци та зменшення частки неформально! економiки защкавлеш уа верстви населения, державш та мiждержавнi шституцп. Тому не випадково багато науковщв розглядають причини та проблеми глобальних змш в структурi зайнятосп як чинник трансформацп сучасних нащональних та мiжнародного риншв пращ. По-шук шляхiв щодо створення сприятливих умов для оптимального функщонування единого ринку пращ е зараз одшею з головних проблем у практи-чнш дiяльностi мiждержавних та наддержавних iнституцiй. Трансформацiя ринку пращ в свт залежить вщ впливу широкого перелiку факторiв та характеризуеться рядом особливостей. Змша попиту на робочу силу визначаеться структур-ними змшами в нацiональних економiках, розви-ток яких значною мiрою обумовлений поглиблен-ням глобалiзацiйних процесiв. Взаемозв'язок мiж трансформацiйними процесами на мiжнародному ринку працi та змiнами в структурi зайнятостi робочо! сили залишаеться мало дослiдженим. Вищезазначене визначае актуальшсть обрано! теми.
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш
Зростаючу роль змiн в структурi зайнятостi робочо! сили у формуванш мiжнародних мпрацщ-них потоков на мiжнародному ринку пращ обгрун-товували Ф. Махлуп, П. Таубмен, Л. Туроу, Т. Шульц., Р. Дарендорф, Дж. Голдторп, М. Севедж та iншi [13, с. 5].
У роботах вичизняних вчених процеси змiн в структурi зайнятосп робочо! сили на мiжнародному ринку пращ розглядаються в контекстi формування середнього класу в Укра!нi (В. Геець, Л. Лiбанова, С. Пирожков, Ю. Саенко, О. Симончук та ш.), у рамках розвитку теорп люд-ського капiталу (О. Гршнова), у зв'язку з проблемами зайнятосп населення (Л. Лiсогор, В. Савченко), у контексп людського розвитку [5, с. 217]. Незважаючи на активiзацiю дослщниць-кого iнтересу до наведених проблем, важлива роль процесу змiн в структурi зайнятостi робочо! сили на мiжнародному ринку пращ як регулятора еко-номiчно! динамiки цього ринку поки що недостат-ньо дослiджена вiтчизняною економiчною наукою. Вщповщно, врахування впливу структурних
змш в зайнятосп на мiжнародному ринку працi на трансформацш цього ринку нинi уявляеться недо-статнiм, тому необхiдним е поглиблений аналiз !х специфiки та механiзмiв ди.
Над дослiдженням фага^в територiально! мобiльностi робочо! сили з врахуванням змiн в структурi зайнятосп робочо! сили на мiжнародному ринку пращ працюють багато вiтчизняних i зарубiжних дослiдникiв, зокрема, Ю. Венпе, Е. Йожа, Л. Дьетва!, Т.1. Заславська, В.М. Мойсеенко, В.1. Староверов, Л.Л. Рибако-вський, В.1. Переведенцев, С.Ю. Рощин, А.1. Рофе, Н.В. Мкртчян, Е.М. Лiбанова та ш. [1, с. 46]. Втiм рiзнобiчнiсть пiдходiв до дослщження залежностi трансформацп мiжнародного ринку працi вiд змш в структурi зайнятостi робочо! сили на не дають однозначного уявлення про характер даного впливу.
Метою статтi е: визначення основних про-блемних питань щодо характеру впливу глобаль-них змiн в структурi зайнятосп на трансформацiю мiжнародного ринку пращ, окреслення шляхiв вирiшення наявних проблем з допомогою методiв макроекономiчного прогнозування.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Трансформащя м1жнародного ринку працi вiдбуваеться за рiзними напрямами (умови працi, способи найму i звiльнення працiвникiв; способи i розмiри оплати працi; тривалкть робочого часу; надання рiзних сощальних пiльг i гарантiй та ш), однак одним iз основних чиннишв, що визначае характер та напрямки трансформацi! цього ринку, е структури змiни в зайнятостi мiжнародно! робочо! сили.
Загальними закономiрностями структурних зрушень, як1 вщбуваються в нацiональних еконо-мiках на сучасному етапi глобалiзацп е зростання частки високотехнологiчних виробництв обробно! промисловостц телекомунiкацiйних, фiнансових та бiзнесових послуг, а також сощально-орiентованих видiв економiчно! дiяльностi, що саме i формують стратегiчнi сектори нацiональних економш на сучасному етапi розвитку. Структурш та секторальнi змiни в нащональних та в мiжнаро-днiй економщ е також основною причиною глобальних змш в структурi зайнятостi робочо! сили на мiжнародному ринку пращ
Змши у структурi зайнятостi i характерi працi пiдривають традицiйнi усто! господарства i суст-льства, радикально змiнюють менталiтет пращв-ник1в, поглиблюють !х диференцiацiю на ринку пращ Вщбуваеться трансформацiя системи цiнностей сучасно! людини, !х переорiентацiя iз зовшшшх на внутрiшнi, з матерiальних на немате-рiальнi. Нова природа технолопчного базису -iнформатизацiя та iнтелектуалiзацiя економiки i суспiльного життя - потребуе високоосвiчених, висококвалiфiкованих працiвникiв. За прогнозами, у розвинутих кра!нах починаючи з 2015 р., практично ва додатковi робочi мiсця створюватимуться для фахiвцiв з вищою освiтою. Ниш у США, Японп, ФРН квалiфiкованi
робiтники - це тi, що вчилися щонайменше 15 рок1в. А в постсощалютичних кра!нах цей термш дорiвнюе в середньому 8-10 рошв. Тому розвинутим кра!нам притаманний бшьш високий освiтнiй i квалiфiкацiйний рiвень робочо! сили, що, безперечно, забезпечуе вищу продуктившсть працi, конкурентоспроможнiсть продукцп та робить цi кра!ни привабливими для високоосвiчених мiгрантiв [11].
На думку Ю. Венiге [3, с. 36-39], одним з найважливших факторiв, що зумовлюе змiни в структурi зайнятостi робочо! сили, е об'ективш суспiльно-економiчнi процеси, зокрема науково-техшчний прогрес. Адже новi технологiчнi процеси, використання ново! технiки, нових видiв сировини i виробництво нових видiв продукцп потребують притоку квалiфiковано! робочо! сили. Внаслщок синергiчного ефекту глобалiзацi! i технологiчно! революцi! на мiжнародному ринку працi вiдбуваються фундаментальнi зрушення. 1х причиною е зниження частки виробничого сектора й зростання сектора послуг, деконцентращя промислового виробництва, зрушення в його галузевiй структурi, сшввщношенш «старих» i «нових» галузей i сфер дiяльностi тощо. Зазначенi зрушення призводять до змiн у структурi та характерi зайнятостi, значно впливають на стан мiжнародного ринку пращ, формують новi тенденцi! його трансформацп. Так, у розвинених кра!нах свпу продовжуеться зменшення частки обробно! промисловосп з одночасним розвитком iндустрi! послуг i збiльшенням !! питомо! ваги. На цю iндустрiю припадае переважна частка ВВП i к1льк1сть працюючих [7, с. 17].
В межах загально! тенденцi! переливу робочо! сили з виробничих галузей в сферу послуг формуються рiзнi нацiональнi типи структури зайнятосп. В англосаксонських кра!нах дiе так звана «шформацшна» модель структури зайнятосп, в якш сфера послуг е прюритетною. У Велик1й Британi! на сферу послуг припадае 70% робочо! сили, в США i Канада - 73%. 1нша модель, яка щентифшуеться як «шформацшно-iндустрiальна», представлена Япошею та низкою кра!н Захвдно! Свропи (ФРН, Францiею, Iталiею). Так у Японп ця частка становить - 58,4%, в ФРН -63, у Францп - 69, в 1тали - 62% [10, с. 56].
Основна вщмшшсть мiж цими моделями зайнятостi проявляеться в структурi органiзацi! провiдного сектору сфери послуг - шформатищ: там у вах розвинених кра!нах спостерiгаються найбшьш висок1 темпи приросту зайнятостi. У США, Канадi i Велик1й Британп iнформатика е самостiйним сектором, у якому зосереджено вiдповiдно 48,3%; 45,7%; 45,8% вах зайнятих у сферi послуг. У Японi! i ФРН, в кра!нах з економiкою, що динамiчно розвиваеться, показник значно нижчий (вiдповiдно 32,2% i 28,4%) [10, с. 57]. Це пояснюеться головним чином тим, що в цих кра!нах обробка шформацп iнтегрована безпосередньо у виробничий процес. Зростання зайнятосп у сферi iнформатики пов'язане з перет-воренням знання й шформацп в основне джерело
пiдвищення продуктивностi працi i eK0H0Mi4H0r0 зростання. Саме тому галузь iнформацiйних пос-луг вважаеться стратепчною в новiй економiцi. Розвиток шформацшних i комунiкацiйних технологiй дае змогу широко використати нетрадицшш форми зайнятосп - часткову, тимчасову, короткострокову, контрактну, субтдрядну, надомну.
За останнi три десятилитя, кра!ни, що мають висок темпи промислового розвитку (т.зв. «новi iндустрiальнi кра!ни») змiнили умови конкуренцп на свiтових ринках, глобальний ринок пращ набув нових форм та тенденцш трансформаций В цих кра!нах бiльше одного мiльярда людей доповнили склад свпово! робочо! сили. З метою тдвищення продуктивностi працi, уряди кра!н, що розвиваються, роблять значш вкладення в низькопрацевитратнi технологи, наслщком чого е наповнення мiжнародного ринку пращ висококвалiфiкованою, i водночас дешевою, робочою силою, що не мае пдного застосування на сво!й батьшвщиш.
Сьогоднi, домiнуючi тренди в структурi зайнятостi на мiжнародному ринку пращ стають все бiльш очевидними. У крашах з розвиненою економшою попит на робочу силу високо! квалiфiкацil в даний час зростае швидше, нiж пропозицiя, в той же час попит на робочу силу низько! квалiфiкащl залишаеться слабким. Питома вага оплати пращ у ВВП знижуеться, нерiвнiсть доходiв зростае, особливо рiзкими темпами знижуються доходи малоквалiфiкованих працiвникiв, серед них 75 мшьйошв молодих людей, що вже набули досвщу безробiтгя, неповно! зайнятостi i зниження стагнаци заробпно! плати. За визнанням провiдних дослiдницьких iнститутiв свиу, наприклад McKinsey Global Institute (MGI) так тенденци останнiм часом розвиваються бшьш iнтенсивно, вони почали поширюватись на Китай та iншi кра!ни, що розвиваються. За !х прогнозами, чисельшсть мiжнародно! робочо! сили - мпранпв буде складати в 2030 рощ б™ 3,5 млрд. людей [14].
Прогнози свщчать, що уже на час 2020 року глобальна економша може зпкнутися з такими проблемами зайнятосп ро6очо! сили на мiжнародного ринку працi:
— ввд 38 до 40 млн. молодих спещалюпв з вищою освiтою ^вень бакалавра або магiстра) будуть непотрiбнi на ринку працi, що складе 13 % ввд загально! шлькосп випускник1в освiтнiх закладiв;
— 45 мшьйошв робпнишв з середньою освпою в кра'нах, що розвиваються, будуть зайвими на ринку пращ, що складае 15 % ввд прогнозованого загального попиту на таких пращвнишв;
— вiд 90 до 95 млн. низько квалiфiкованих працiвникiв (це п, хто не мае освпнього ступеня бакалавра в кра'нах з розвиненою економшою або тi, хто без середньо! освiти в
крашах, що розвиваються) будуть зайвими на
ринку пращ, що складе 11 % ввд загального
попиту на дану категорш пращвнишв [14].
Така динамша глобальних змш в структурi зайнятосп на мiжнародному ринку пращ створить додатковi труднощi для свпового економiчного розвитку. Населення Китаю як i шших нових iндустрiальних крашах старie, знижуються темпи зростання попиту на робочу силу в свповому масштабу до робочо! сили на мiжнародному ринку працi додадуться м^анти з 1ндй' i «молодих» економш Африки та Пiвденноï Азiï, що розвиваються. Оч^еться, що процес старшня в глобальному масштабi додасть ще 360 млн. лiтнiх людей, як перестануть брати участь в процеа працi, з них - це 38 млн. пращвнишв з вищою освпою, чш навики в 2020 роцi уже будуть в дефщип [14].
Враховуючи наведенi тенденцiï в структурi зайнятосп, на два найближчi десятилiття в свт, ймовiрно, буде занадто багато робпнишв без вiдповiдноï квалiфiкацiï, яш не зможуть працевлаштуватись на умовах повно1' зайнятостi. Тому уряди як розвинених, так i тих краш, що розвиваються, повинш потурбуватись не лише про тдготовку висококвалiфiкованих пращвнишв, але також i про забезпечення необхщно1' кiлькостi робочих мiсць для низькоквалiфiкованоï робочо!' сили. Вiдповiднi ршення мають передбачати перемiщення вгору по ланцюжку створення вартостi в крашах, що розвиваються (адже, наприклад, харчова промисловють створюе бiльше робочих мюць, нiж збiльшення експорту продовольства) i пошуку нових можливостей для низько квалiфiкованих працiвникiв в сферах, що набувають останнiм часом швидких темпiв розвитку, таких як охорона здоров'я та обслуговування домогосподарств (в розвинених крашах).
Компани, що працюють в цей перюд дефiциту висококвалiфiкованоï робочоï сили повиннi розробити стратеги щодо пошуку та пiдготовки вiдповiдних пращвнишв, щодо вдосконалення полiтики найму, утримання та навчання працiвникiв, як1 нададуть ¡.м конкурентнi переваги. Так1 стратеги, на наш погляд, повиннi передбачати шляхи залучення висококвалiфiкованих ж1нок i лпшх працiвникiв. Компани також мають значно активiзувати свою дiяльнiсть у формуванш системи державноï освiти та професiйноï пiдготовки для того, щоб побудувати залучити працiвникiв з потрiбними навичками для глобалiзованоï економiки ХХ1 столiття [14].
З погляду структурного тдходу, який було сформовано в рамках соцюлопчних наук, базовою моделлю, яка дае змогу розглянути територiальнi перемiщення робочоï сили з врахуванням глобальних змiн в структурi зайнятосп робочоï сили, е модель «притягання та вшштовхування», розроблена в середиш ХХ столiття Е. Лi. Вшповшно до цiеï моделi на ринку пращ дшть певнi групи факторiв, як1 вiдштовхують робочу силу ввд одних краïн та регiонiв i притягують в
iншi [8, с. 92]. До вщштовхувальних факторiв вiдносять високий рiвень безробитя, перенаселения, бiднiсть, економiчну стагнацiю. У кра!ш/репош-споживач^ навпаки, дють фактори притягання робочо! сили (швидке економiчне зростання, дефiцит ресурсiв робочо! сили, збшьшения зайиятостi в третьому секторi економiки (секторi послуг)). Водночас з факторами притягання та вщштовхувания дшть обставини втручання (транспортнi витрати, нестача або асиметрiя iнформацi! тощо). 1х вплив тдвищуеться зА збiльшениям вiдстанi мАж кра!нами/регiонами, що обмежуе мiжрегiональнi потоки робочо! сили [9].
Дослщжуючи структуру потенцшно! мАжнаро-дно! мiграцi! дослщники прийшли до висновку, що вони представлеш у цшому бшьш молодими, професшно пiдготовленими, економiчно актив-ними, але сощально обдiленими в сво!й кра!нi працiвниками. Iноземнi робпники в США, наприклад, тсля при!зду отримують менше, шж коршш американщ, але через 10-15 рошв починають заробляти бшьше, що багато в чому пояснюеться «природним вщбором» шоземних робинишв: в !х складА виявляються найбшьш здАбш та цшеспрямоваш люди [12].
Глобальш тенденцп в шформатизаци уах сфер життя, А перш за усе в економАчнш сферА, мае наслщком зростання попиту на мАжнародному ринку пращ на фахАвщв, що пов'язаш Аз використанням сучасних 1Т-технологш. 1нша ознака сучасно! глобалАзовано! економАки -зростання темтв та масштабАв мАжнародно! торпвлА формуе тренд зростання попиту на мАжнародному ринку пращ на спещалюпв в таких галузях як маркетинг, бАржова, оптова та роздрАбна торпвля, банк1вськ1 послуги та ш. Тобто зростае попит на спещалюпв в сферА мАжнародно! економАчно! шфраструктури, так1 тенденцп в бшьшш мАрА характерш розвиненим кра!нам. Це пояснюеться тим, що в цих кра!нах створеш кращА, порАвняно з шшими кра!нами, передумови для адаптацп структури ринку пращ до структури економАки. До таких передумов слщ вщнести значш витрати на науково-дослщш роботи, на вщповщш шститути, шституцп та навчальш заклади. Примпно те, що основним мехашзмом оргашзаци та фшансування шфраструктурних проекпв, орАентованих на адаптащю робочо! сили до глобальних економАчних змш в розвинених кра!нах, е програми. Серед них видАляють три основш групи: економАчш, сощальш та еколопчш програми. Адаптаци до швидкоплинних змш в структурА глобалАзовано! економАки в розвинених кра!нах сприяють також так1 фактори як високий рАвень та умови оплати пращ, загальний високий рАвень культури та умов життя для населения, сприятливА умови для професшного росту, отримания освпи та ш. [4]
В складА мАжнародно! робочо! сили форму-еться також особливий прошарок мАгранпв -пращвнишв неквалАфшовано! пращ ЕкономАчно розвинеш кра!ни залишаються привабливими
об'ектами для мiграцii для неквалiфiкованоi робочо! сили з бщних кра!н Азп, Африки, Лaтинськоi Америки та з кра!н СНД. EKOHOMi4HO розвиненi кра!ни проводять двояку полiтику щодо MirpaHTiB. З одного боку, мiгрaнти е важливим фактором розвитку цих кра!н, з iншого, м^анти е потенцшним джерелом конфлiктiв через !х расов^ pелiriйнi, культуpнi та iншi вщмшносп, поpiвняно з мiсцевим населенням. Це спонукае pозвиненi кра!ни до створення бap'еpiв для в'!зду мirpaнтiв, особливо для тих хто не мае належного piвня освiти, квaлiфiкaцii абр перебувае за межею бщносп [4].
Бшьшють проблем невiдповiдностi глобальних змш в стpуктуpi зaйнятостi робочо! сили (попиту) та структури пропозицп робочо! сили на мiжнapодному ринку пращ можна виpiшити через запровадження системи прогнозування ринку пpaцi як в кожнш кpaiнi (за загальноприйнятою методикою) так i в мiжнapодному мaсштaбi. Необхiднiсть та доцiльнiсть прогнозування ринку пpaцi на мaкpоpiвнi визначаеться наступним: демоrpaфiчнi передумови, як пропозищя робочо! сили (обмеження контингенту працездатного населения, iнтенсивнiсть мirpaцiйних потоков); соцiaльно-економiчнi передумови, як потреба в робочш силi (потреба нaцiонaльноi економiки у робочш силi за видами економiчноi дiяльностi, за пpофесiями), потреба репонально! економiки у pобочiй силi (за видами економiчноi' дiяльностi, за профеаями), потреба пiдпpиемств у pобочiй силi (за пpофесiями).
Прогнозування потреби економiки в pобочiй силi (досвiд США) слщ здiйснювaти за напрям-ками: довгострокове прогнозування зaйиятостi за видами економiчноi дiяльностi та пpофесiям; пpофоpiентaцiя; можливостi отримання iнфоpмaцi!' щодо перспектив зайнятосп за пpофесiями. Процедурними основами прогнозування ринку пpaцi, наприклад в США е: First Occupational Outlook Handbook (OOH), опублшований в 1949 рощ; побудова двоpiчних пpогнозiв, починаючи з 1966 року; прогнозування на 10^чний пеpiод, починаючи з 1996 року; 2006-2016 pp. прогнози охоплюють понад 700 пpофесiй [15].
Запровадження в практику упpaвлiния в Укра-iнi методичних пiдходiв щодо прогнозування потреби нащонально! економiки в робочш силi (за пpофесiями) з врахуванням глобальних змiн в стpуктуpi зaйнятостi робочо! сили полягають в такш послiдовностi процедур розробки прогнозу зайнятосп робочо! сили: aнaлiтичнa оцшка клю-чових тенденцiй соцiaльно-економiчноrо i репо-нального розвитку Укра!ни; прогнозування iнди-кaтоpiв зaйнятостi на мaкpоpiвнi (зaйнятiсть -потреба);прогнозування iндикaтоpiв зайнятосп на мaкpоpiвнi (зaйнятiсть - пропозищя); щентифшащя галузей економiки (видiв еко-номiчноi дiяльностi), як1 е визначальними для динaмiки зaйиятостi населення Укра!ни; прогнозування iндикaтоpiв зaйнятостi на piвнi окремих видiв дiяльностi (зaйнятiсть - пот-реба;прогнозування iндикaтоpiв зaйнятостi у
розрiзi професiй. Розрахунок частки кожноï професп у загальнiй чисельносп зайнятостi у вiдомих перiодах за кожним видом економiчноï дiяльностi; прогнозування iндикаторiв зайнятостi на регiональному рiвнi; узгодження прогнозiв зайнятостi на макро-, репональному i галузевому рiвнi та щентифшащя прiоритетних для забезпечення зайнятосп видiв економiчноï дiяльностi.
Прогнозування е важливим, практично апробованим шструментом для приведения структури пропозицп мiжиародноï робочоï сили у вiдповiднiсть до структури попиту на робочу силу на мiжнародному ринку працi.
Висновки
Таким чином, структурнi змiни зайнятосп в глобалiзованiй економiцi - процес складний i багатоманiтний. Йому об'ективно передують, з одного боку, поступове утворення регiональних ринк1в працi, з шшого боку, - формування окремих спецiалiзованих сегментiв свiтового
ринку пращ. Глобальш змiни в структурi зайнятосп мiжиародноï робочоï сили значною мiрою обумовлюють процеси трансформацп мiжиародного ринку пращ. Знижуеться попит на низькоквалiфiковану робочу силу, а зростае - на висококвалiфiкованих фахiвцiв, поглиблюються протирiччя мiж попитом, пропозицiею та рiвнем доходiв. Встановлено, що важливим чинником трансформацп мiжиародного ринку працi е невщповщшсть мiж потребами глобалiзованоï економiки, як1 характеризуються швидкими змiнами в структурi зайиятостi мiжиародноï робочоï сили та пропозищею робочоï сили. Для гармоншного функцiонувания мiжиародного ринку пращ необхщно застосовувати розробку пiдходiв прогнозування, яш е важливим iнструментом для приведення структури пропозицп мiжиародноï робочоï сили у вiдповiднiсть до структури попиту на робочу силу на мiжнародному ринку пращ.
Список л^ератури:
1. Бшик О.М. Трудова мобшьшсть у систем! актив1в людського катталу // Формування ринково! економ1ки: Зб. наук. праць. Спец. вип. До 100-р1ччя Ки!вського нащонального економ1чного ушверситету та 40-р1ччя кафедри управл1ння персоналом. Управлшня людськими ресурсами: проблеми теорп та практики. Т. 1. Сучасш технологи управлшня людськими ресурсами. - К.: КНЕУ, 2005. - С. 44-51.
2. Б1ляцький С. В. Нов1 свпов1 тенденцп на ринку пращ // Укра!на: аспекти пращ. - 2002. -№ 4. - С. 3-7.
3. Вениге Ю., Иожа Е., Дьетваи Л. Структура и мобильность рабочей силы. - М.: «Экономика», 1978. - 197 с.
4. Кукуруза 1.1.,Ромащенко Т.1. Украша у свпових процесах трудово! м1грацп. Монограф1я. -Черкаси: ЧНУ 1м. Богдана Хмельницкього, 2012. - 252 с.
5. Людський розвиток в Укра!ш: 2003 р1к (колектив автор1в) / Щор1чна науково-аналпична допов1дь / За ред. Е.М. Л1баново!. К.: 1н-т демографИ та сощальних досл1джень НАН Укра!ни, Держкомстат Укра1ни. - 2004. - С. 215-240.
6. Свповий ринок робочо! сили. М1жнародн1 м1грацИ населення [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ref.co.ua/87203-Mirovoiy_rynok_rabocheiy_sily_Mezhdunarodnye_migracii_naseleniya.html.
7. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности / Дж. Сорос. -М., 1999. - С. 23.
8. Староверов О.В. Отдельные модели экономической социологии / О.В. Староверов; Центр. экон.-мат. ин-т. - М.: Наука, 2006. - 232 с.
9. Тшкша Н.В. Фактори територ1ально1 мобшьносп робочо! сили та !х класифшащя. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/8921/17-Telikina.pdf?sequence=1.
10. Ткаченко М.Ф. Глобальные вызовы для мирового рынка труда / М.Ф. Ткаченко // Мировая экономика и международные отношения. 2011. - №9. - С. 56-67.
11. Чухно А. Змша характеру та структури зайнятосп в умовах поспндустр1ального суспшьства [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:// http://soskin.info/ea/2002 /1/20020172.html.
12. Ш1ма! В. Вибо!стими шляхами «втраченого десятилптя» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://eip.org.ua/docs/EP_06_1_77_uk.pdf.
13. Erikson R., Goldthorpe J. The Constant Flux. Oxford: Clarendon Press. - 1992. - 42 c.
14. Report McKinsey Global Institute. The world at work: jobs pay and skills for 35 billion people. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.mckinsey.com/insights/ employment_and_growth/the_world_at_work.
15. World employment and social outlook the changing nature of jobs. - International Labour Office. Department Geneva [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2015-changing-nature-of-jobs/WCMS_368626/lang--en/index.html.
Надано до редакцп 12.04.2015
Давидюк Людмила neTpiBHa / Lyudmila P. Davydyuk
keletckaya@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Глобалът змти в cmpyKmypi зайнятостi як чинник трансформацп мiжнародного ринку пращ [Електронний ресурс] / Л. П. Давидюк //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 3 (19). — С. 172-177. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n3. html
