CC BY
43
УДК 336.2 JEL E62, O23, O38
ЦИФРОВА 1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ПЛАТНИК1В ПОДАТК1В ЯК ПЕРЕДУМОВА ДЛЯ Д1ДЖИТАЛ1ЗАЦИ
Ф1СКАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
®2018 СИНЮТКА Н. Г.
УДК 336.2 JEL E62, O23, O38
Синютка Н. Г. Цифрова щентифшащя платникiв податмв як передумова для дiджиталiзацN фiскального простору
Метою роботи е вдосконалення знань про трансформации фккального простору nid впливом цифрових технологй. Охарактеризовано запро-вадження цифровоi 'дентиф'шаци платниюв податюв в УкраЫ та свiтi на основi теоретичних узагальнень, а також пор'вняння результат'¡в дослджень та публкацй з указаноi проблематики. Глобальний процес формування цифровоi iдентичност1 населення земноi кул1 мiжнародною стльнотою визначено як цль для формування суспльства сталого розвитку. Запропоновано визначення дефЫцш «дiджиталiзацiя» та «циф-ровiзацiя». Узагальнено наявну статистику МВФ щодо цифровоi Шентиф'шаци громадян для рзних груп кра:н: розвинутих i кра:н з перехiдною економкою. Наведено устшт приклади використання iдентифiкацiйнихномер'в осбдля полтичних, со^альних iфккальних цшей. Сформульова-но завдання та принципи роботи Ыджитал-'дентиф'шаци платниюв податмв i/або реципiентiв со^альних трансферт. Детермновано ключов'> фактори та тенденцИв запроваджент цифрових схем 'дентиф'жаци населення. П'дкреслено, що системи цифрово: 'дентиф'шаци емтують нов'> типи ризиюв: правов'> та регуляторш, iнституцiйнi та адммктративш, технолог'мт, транскордонн та ризики краши. Ключов'! слова: фккальний прост'р, дiджиталiзацiя, цифровiзацiя, адмнстрування податюв, цифрова iдентифiкацiя платниюв податюв, фк-кальна полтика. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Синютка Наталiя ГеннадПвна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри фiнансiв, Нацональний ушверситет «Льв'вська полтех-н'ша» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'ю, 79013, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.2 JEL E62, O23, O38
Синютка Н. Г. Цифровая идентификация налогоплательщиков как предпосылка для диджитализации фискального пространства
Целью работы является совершенствование знаний о трансформации фискального пространства под влиянием цифровых технологий. Охарактеризовано внедрение цифровой идентификации налогоплательщиков в Украине и мире на основе теоретических обобщений, а также сравнение результатов исследований и публикаций по указанной проблематике. Глобальный процесс формирования цифровой идентичности населения земного шара международным сообществом определен как цель для формирования общества устойчивого развития. Предложено определение дефиниций «диджитализация» и «цифровизация». Обобщена имеющаяся статистика МВФ касательно цифровой идентификации граждан для различных групп стран: развитых и стран с переходной экономикой. Приведены успешные примеры использования идентификационных номеров лиц для политических, социальных и фискальных целей. Сформулированы задачи и принципы работы диджитал-идентификации налогоплательщиков и/или реципиентов социальных трансферт. Детерминированы ключевые факторы и тенденции во внедрении цифровых схем идентификации населения. Подчеркнуто, что системы цифровой идентификации эмитируют новые типы рисков: правовые и регуляторные, институциональные и административные, технологические, трансграничные и страновые. Ключевые слова: фискальное пространство, диджитализация, циф-ровизация, администрирование налогов, цифровая идентификация налогоплательщиков, фискальная политика. Табл.: 1. Библ.: 15.
Синютка Наталья Геннадьевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры финансов, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 336.2 JEL E62, O23, O38 Synyutka N. G. The Digital Identification of Taxpayers as a Prerequisite for the Digitization of Fiscal Space
The publication is aimed at improving knowledge about the transformation of fiscal space under the influence of digital technologies. The author characterizes introduction of digital identification of taxpayers in Ukraine and world-wide on the basis of theoretical generalizations, as well as comparison of research results and publications on the mentioned issues. The global process of formation of digital identity of the world's population by the international community is defined as a goal for formation of a sustainable development society Definitions of the notion of «digitization» are proposed. The available statistics of the IMF on digital identification of citizens for different groups of countries are generalized: developed countries, countries with economies in transition. Successful examples of the use of identification numbers of persons for political, social and fiscal purposes are provided. The tasks and principles of digital identification of taxpayers and/or recipients of social transfers are formulated. The key factors and tendencies in introduction of digital schemes for identification of the population are determined. It is emphasized that digital identification systems emit new types of risks: legal and regulatory, institutional and administrative, technological, transbound-ary and country-based.
Keywords: fiscal space, digitization, tax administration, digital identification of taxpayers, fiscal policy. Tbl.: 1. Bibl.: 15.
Synyutka Nataliya G. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Finance, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: [email protected]
Фккальна полiтика мае визначальний вплив на кожного з нас зокрема i на глобальний сви1 - у цкому. Урядовi шституци краш сьогодш мають доступ до великого i щоразу бкьшого масиву
шформаци. Якщо сучасш цифровi технологи вико-ристати у належний споаб, фшкальна полiтика краш може стати значно ефективншою, прозоршою. Од-нак безпрецедентш можливост та переваги в1д ш-
новацшно! цифрово! iнфраструктури, програм i баз даних провокують також виникнення принципово нових ризишв i загроз для фшку i фiскальноi полiтики.
Актуальное^ дослiдженню додають швидкiснi та яйсш цифровi трансформаци сусп1льного простору Укра!ни, якi пiдживлюються припливом шозем-ного капiталу до компанiй вичизняного 1Т-сектора, а також грантових кошпв - для реформ сфери державного управлшня та громадського урядування.
Питання цифрово! революци у фшансах, проблематика дiджиталiзацГi фiскальних процеав, удо-сконалення процедур податкового адмШстрування донедавна залишалися поза мейнстримом свково! та нацюнально! економiчно! думки, в основному через недостатшсть та нетранспарентшсть шформаци з цього питання. Апологетами вивчення причин i на-слiдкiв впливу цифрових технологiй на формування економши нового типу у свт стали Д. Шумпетер [1], Ф. Махлуп, Н. Негропонте [2]. Полiтична увага до кон-цептуалiзащ! дiджитал-економiки як прогресивно! моделi майбутнього свиу сфокусувалася лише пiсля чергового витка економiчно! стагнаци 2013-2014 рр. Тему досл^джують також зарубiжнi вчеш, як С. Гупта [3], Д. Вердьер, М. Кiн [3], М. Харбщ [4], А. Гелб [5; 6], О.Уайт та ш. У вичизняних наукових публiкацiях М. Диби [7], З. Варналiя [8], Г. Коломiець [9] розкрито окремi питання цифровiзащ! економiки, у тому чис-лi визнано безперечний вплив цифрових технологш на економiчнi, а, отже, i фiнансовi процеси. Водно-час проблематика глобально! цифрово! кентифкаци платнишв податкiв та/або реципiентiв соцiальних ви-плат як ключова передумова розвитку футуристично! дiджитал-парадигми фiску, фiскального простору тощо, на нашу думку, вивчена недостатньо.
Метою статт е аналiз запровадження цифрово! кентифкаци платникiв податшв в Укра!нi та свiтi, оцифрування процедур оподаткування та його впливу на розвиток феномена дiджиталiзащi фккального простору.
Першочергово слiд визнати, що дефiнiцiя дь джиталiзацГ! на даний момент не одержала однозначного i загальновизнаного тракту-вання в рiзних дослiдникiв i носить бкьше описовий характер. Термiн «дiджиталiзацiя» (вк англiйського «digitalization») - це процес оцифровування, приве-дення, конвертаци шформаци тощо в цифрову форму, в якш вона органiзована у специфiчнi iнформацiйнi одиницi - бiти - i е доступною у виглядi великих ма-сивiв даних для комп'ютерно! обробки. Результатом дiджиталiзацi! е представлення будь-якого об'екта (зображення, звуку, документа або сигналу) згенеро-ваним певним чином серiею цифр, що описують дис-кретний набiр його точок або зразкш.
Термiн «дiджитал економка» та похiднi вiд ньо-го з'являються в 1995 р. у робот Нколаса Негропонте [2] i швидко поширюються свiтом.
Натомкть у вкчизняному науковому дискурсi та нормативних актах здшснено спроби утворення укра!нського вiдповiдника дiджиталiзацГi - так звана «цифровiзацiя». По сyтi дефiнiцiя походить вiд слова «цифровий», вiдповiдника англiйськомy термiнy «digital». Так, за визначенням, запропонованим Роз-порядженням Кабшету Мiнiстрiв Украiни № 67-р вiд 17.01.2018 р, цифровiзацiя - це «..насичення фкично-го свку електронно-цифровими пристроями, засоба-ми, системами та налагодження електронно-комуш-кацiйного обмшу м!ж ними, що фактично уможлив-люе iнтегральнy взаeмодiю вiртyального та фкично-го, тобто створюе кiберфiзичний простiр» [10]. Таким чином, термши «дiджиталiзацiя», «цифровiзацiя» на-бувають вже не ткьки i не сткьки технiчного, але й економiко-юридичного забарвлення.
Якщо у свiтi людей застосовуються таи форми кентифкаци особи, як: iм'я та прiзвище, по батьков^ дата народження, пiдпис, адреса про-живання, то у свiтi комп'ютерно! технки виникае потреба у принципово шших, специфiчних цифрових кентифкаторах для громадян. На думку дослкнищ М. Харбiц, фiзичним особам справдi потрiбний ме-ханiзм iдентифiкацii одна одно!, а також прив'язка особи до певно! громади [4]. У ширшому розумшш суспкьства та економки потребують бкьшо! фор-малiзацii систем - наявносп традицiйних фiзичних символiв (наприклад, паперовi iдентифiкацiйнi карт-ки особи, паспорти, свкоцтва), що мштять пiдписи i/або зображення зовнiшностi !х власникiв i якi вери-фкуються iз документальними аналогами, що зберь гаються в центральному реестрi.
На жаль, таи офщшш системи не працюють на-лежно в кра!нах, що розвиваються. За даними досль джень МВФ, близько 2,4 млрд оаб населення земно! кyлi у 2016 р. не були кентифковаш та зареестроваш у цифровому формат [4, р. 194]. Вже у 2018 р. таких оаб залишилося 0,98 млрд [11], з них 161,9 млн оаб проживають в 1нди, 140,5 млн - у Нкери, 76,5 млн -у Пакистан^ 69,4 млн - у Ефюпи, 53,2 млн оаб -у Бангладеш [11]. Це, як правило, найбкнМ та мар-гiналiзованi групи суспкьства; близько однiе! чверп яких - дiти. Вони виключеш з дiапазонy фiнансових i сощальних прав та послуг, таких як охорона здоров'я, зарахування у школи, сощальне забезпечення та фь нансовi послуги. За даними МВФ, станом на 2018 р. 18% кра!н, що розвиваються, мають схему, яка вико-ристовуеться лише для кентифкаци громадян; 55% мають спещальш цифровi посвiдчення, якi викорис-товуються для конкретно! функци або послуги, таи як голосування, грошовi перекази або сощальш ви-плати; i лише 3 высотки мають основний ушверсаль-ний iдентифiкатор, який може бути використаний для доступу як онлайнових, так i офлайнових фшан-сових послуг. 24 высотки кра!н, що розвиваються, взагалi не мають системи цифрово! кентифкаци осiб [4, р. 195-196; 5; 11].
Якщо поглянути на проблему е-кентифкаци з точки зору охоплення частки наявного населення окремих кра!н, то на околицях цифрового свку ми побачимо переважно Африку й Азго: Сомалi - 77% населення поза цифровим свггом, Шгерш - 72%, Ери-трея - 70%, Ефюпш - 65%, Саудшська Аравiя - 60%, бмен - 50%, Лшш - 47%, Оман - 43% [11]. Водночас дуже показовою е позищя щодо електронно! кенти-фiкацii резидентiв окремих кра!н бвропи: княз1вство Монако - 65% проживаючих не включеш до циф-рових реестрiв, Андорра - 53%, Люксембург - 38%, Кшр - 33%, Л!хтенштейн - 30% [11]. Ц1 кра!ни е або були в минулому низькоподатковими юрисдикщями. Аналогкш данi щодо 1нших офшорних зон: Багами -36% населення не охоплеш е-кентифкацшю, Антiгyа i Барбуда - 25%, Парагвай - 20% [11].
Хоча концепцш цифрового кентифкатора е yнiверсальною, все ж вона вщграе дещо рк-н1 рол1 залежно в1д контексту певно! кра!ни. У кра!нах з високим ршнем доходу - цифровий кен-тифкатор е оновленням усталено!, надiйноi, але за-старiлоi ф1зично! (паперово!) кентифкацшно! сис-теми, яка надiйно й яккно працювала в минулому. Бельгш, Естон1я, Ф1нлянд1я, Францiя, Респyблiка Корея та Сшгапур - деякi з них використовують к-нуючу шфраструктуру кентифкаци громадян для створення шновацшних цифрових ID-екосистем, що уможливлюе зростання ефективносп надання державних фiнансових послуг. Хоча, як це не парадоксально, у Франци водночас залишаеться 3,6 млн оаб (або 5% в1д населення), не охоплених цифровою кентифкацшю, у Qнгапyрi - 2,1 млн оаб (або 37% населення), Республщ Корея - 2 млн громадян (8%), а у Бельги - 1,1 млн оаб (10%) [11].
Так, перша ункальна кентифкацк фкичних оаб у Фшлянди була запроваджена ще в часовому пром!жку 1962-1970 рр. Номери були присвоен фш-ським пенсшним оф1сом як номери карт для пенсш-них виплат. Пiзнiше, м1ж 1964 i 1970 рр., державна установа сощального страхування Ф1нлянд1! (Kela) розпочала поширення власних кодш соцiального страхування, як1 вже прив'язувалися до наявних да-них з переписш населення. I лише з 1971 р. запрацю-вав державний центр реестраци населення, який увш в о61г централ!зований електронний реестр громадян Фшлянди й розпочав емкш iндивiдyальних кентифь кацшних номерiв. Таким чином, персональний кен-тифiкатор ф1зично! особи дiстав назву шдивкуаль-ного iдентифiкацiйного номеру. Вш мае вигляд дати народження особи та включае ще деккька символш, у тому числ1 букви (DDMMYY-ZZZZ) [3, р. 295].
Своею чергою, Естонш шшла ще далi та створила так зване електронне юридичне представництво особи (an electronic legal representation). Завдяки ви-користанню особистих кентифкацшних номерш (PIN-кодш) для автентифкаци власника цифрово!
картки резиденти i нерезиденти можуть отримувати вiддалений доступ до публкних послуг i навкь шдпи-сувати юридичнi документи та контракти. При цьому таи документи мають ршнозначну юридичну силу к договорами, шдписаними особисто [3, р. 292-293].
Бкьшкть кра!н, що розвиваються, мають влас-нi унiкальнi цифровi системи (схеми) iдентифiкацi! населення, що обмежуються окремими функцкми й обслуговують деяк пiдмножини або суспiльнi гру-пи. I лише одиницi з таких кра!н мають унiфiкованi державш реестри iз багатоц1льовим призначенням, яю охоплюють все населення юрисдикцГ! без виклю-чення. Кра!нам з низьким ршнем доходш переважно бракуе надшних класичних систем реестрац11 громадян i фiзичних iдентифiкаторiв. Вони будують сво! iдентифiкацiйнi системи на цифровш основi, але у пе-реплетенш iз бiльш традицiйним фiзичним базисом. Власне кентифкацк громадян, а не надання !м ма-сових електронних сервiсiв, - це i е головною безпо-середньою метою процесу. Таи системи притаманш, наприклад, Бангладеш, Гвше! та КенГ!. Потенцiйним ризиком стрибка до електронно! системи кентиф^ каци населення без попередньо усталено! паперово! схеми е виключення, випадання к не! населення вь ком 0-18 рокiв, яке продовжуе залишатися незарее-строваним [4-6].
У кра!нах iз середнiм рiвнем доходу цифрова кентифкацк оаб прискорюеться та поступово ви-тiсняе паперовi документи, одночасно стимулюючи, шдтримуючи запровадження розрiзнених е-послуг для громадян. Усшшними прикладами служать Алба-нiя, Iндiя, Молдова та Пакистан [5; 6].
Украша ступила на шлях особисто! кентифка-цГ! населення саме як реестрацГ! громадян як потенцшних платникiв податкiв ще у 1994 р. шляхом запровадження персональних цифрових кодш i Державного реестру платникш податкiв - фiзичних осiб (ДРФО) [12]. Це дало змогу структурувати та впо-рядкувати велиш масиви даних, у тому чи^ iнформа-цiю про доходи громадян, суми сплачених ними по-даткiв, данi про власнiсть та банкшсью рахунки, види пенсiй та сощальних виплат, суми субсидiй тощо. Крiм того, стала принципово можливою однозначна кентифкацк людини, адже в межах Укра!ни багато фiзичних осiб мають однаковi iм'я, прквища, по батьковi та на-виъ дату народження. Iдентифiкацiйний номер - це десятирозрядне число, сформоване в певному алго-ритмкному порядку, ключовим фактором для якого е дата народження людини, а також стать. Пк час реестрацГ! особи до ДРФО також вноситься шформацш щодо мкця !! народження, мкця проживання, мiсця роботи, номер, серк паспорта та iн. Саме в такий спо-сiб, на наш погляд, i реалiзуеться iдея прив'язки особи до громади, територи, податково! адреси чи юрисдик-цГ! з метою сплати податкiв до бюджетш рiзного рiвня або одержання сощальних виплат.
Уже в 1998 р. кентифкацшними номерами було охоплено практично 90% населенна Украши. Почина-ючи з 2011 р. питання цифрово! кентифшаци платни-кiв податкiв регулюються нормами пункту 63.5 статт 63 Податкового кодексу Украши [13]. Даш щодо охо-плення громадян дiджитал-iдентифiкацieю наведено в табл. 1.
рухоме i нерухоме майно, державних актiв на земельш д1лянки та iн. Бiльшiсть державних реeстрiв Украши побудованi саме на основi використання кентифша-цiйних номерiв платникiв податку, що, своею чергою, кентифкуе приналежнiсть об'ектiв оподаткування.
Отже, як бачимо, у запровадженш цифрово! кентифкаци фiзичних осiб е значш краiновi в1дмш-
Таблиця 1
1нформащя щодо кiлькостi фiзичних ос1б - платникiв податкiв в Укра'|'ш, тис. оаб
Показник Дата
01.01.2013 р. 01.01.2014 р. 01.01.2015 р.* 01.01.2018 р.*
1. Чисельшсть населення 45 553,0 45 426,2 42 928,9 42 386,4
2. Чисельшсть зайнятих 20 354,3 20 404,1 18 073,3 17 193,2
3. Чисельшсть фвичних оаб (ФО), заре-естрованих у ДРФО 44 354,2 44 354,5 41 953,3 41 916,7
4. Чисельшсть ФО, щодо яких у ДРФО е ¡нформа^я про доходи 24 281,6 22 282,8 20 695,9 14 181,1
5. Вщношення числа ФО, зареестрованих в ДРФО, до чисельност населення, % 97,4 97,8 97,7 98,9
6. Вщношення числа ФО, щодо яких е ¡нформацт про доходи у ДРФО, до чисельност зареестрованих в ДРФО, % 54,7 50,2 49,3 33,9
7. Вщношення числа ФО, щодо яких у ДРФО е ¡нформа^я про доходи, до чисельност занятих, % 119,1 109,3 114,4 82,5
Прим1тка: * - без урахування окупованих територм (АР Крим i Севастополя, частини Донбасу). Джерело: складено за [14; 15].
Як бачимо, до ДРФО включено близько 98%, або майже все населення Украши, що перевищуе ккь-йсть фiзичних оаб - платнийв податйв у розумiннi статтi 15 Податкового кодексу Украши. Проте ккь-йсть фiзичних осiб, що отримували офщшш доходи i сплачували з них податки, становить лише 49,3-54,7% упродовж 2013-2014 рр. Негативним чинником е ско-рочення ккькосп оаб, що реально сплачують податки, у 2017 р. до рiвня 33,9%. Це свкчить про зниження якост податкового адмШстрування доходiв i подат-кiв з фiзичних осiб, а також неналежне використання наявних даних масиву ДРФО фшкальними органами. З шшого боку, це закономiрний насл1док мiлiтарноi агреси Роси, руйнування промислових об'ектш, мь граци економiчно активного населення за межi кра-!'ни в пошуках роботи, а також шститущонального руйнування ДФС.
З плином часу функцюнальна система е-кен-тифкаци громадян, яка початково служила фшкаль-ним iнтересам Украши, трансформувалася в ушвер-сальну систему цифровiзацГi. Тобто шдивкуальш по-датковi номери платнишв податкiв застосовуються у пов'язаних суспкьних сферах: при видачi паспортiв, у договiрних вiдносинах мiж громадянами, при при-значеннi пенсiй та сощальних трансферт, субсидiй на житлово-комунальнi послуги, видачi документiв на
ностi. Тим бкьше, наразi не iснуе кей, як здiйснити цифрову iдентифiкацiю оаб у планетарному масштабу чи радше виокремити спiльнi для усього свиу ба-зовi пiдходи. Осккьки цифрова iдентифiкацiя пiсля 2015 р. стала одшею з глобальних цкей сусп1льства сталого розвитку - 2030 [6], е потреба означення можливих завдань, виршення яких критично зале-жить вк поширення цифрового суспкьного блага.
Hасправдi, цифровi iдентифiкатори для населення покликан вирiшувати рiзноманiтнi завдання, якi стоять перед урядами в публiч-ному секторi, наприклад зростання ефективност управлiння соцiальними програмами та розподком добробуту. Цiльовi грошовi перекази уряду на бан-кшсьй рахунки, пов'язанi з унiкальним кентифь катором особи, гарантують, що саме и реципiенти, хто мае право на субсиди або iншi вигоди, насправдi отримують !х. Так, програма субсидування палива для населення (скраплений газ у балонах) в 1нди, що здшснюе грошовi трансферти на банкшсьй рахунки, пов'язанi з е-кодами громадян, заощаджуе близько 1 мкьярда доларiв США в рiк, коли застосовуеться по всш краiнi [6]. 1ншим прикладом застосування ID-номерiв у кра!нах, що розвиваються, служить ви-лучення «мертвих душ» з плапжних вiдомостей уста-
нов i шдприемств державного сектора. Нiгерiя пiсля впровадження цифрово! системи кентифкаци для державних службовцiв видалила з !х спискiв близько 62 тисяч працшникш-«примар», заощаджуючи 1 мь льярд доларiв США щорiчно [6].
1ншим варiантом застосування е-кодiв для фь зичних осiб е полiтичнi цш, як-то: полiпшення елек-торально! прозорость Нiгерiя використовувала циф-ровi кентифкатори, щоб запобiгти фальсифiкацГi голосування на виборах 2015 р. Електоральна система мктила списки близько 68 мкьйонш виборцк на пiдставi бюметричних даних (картки виборцiв iз чь пом, на якому закодованi вкбитки пальцiв законного власника) та використовувала картковi зчитувачi для автентифiкацi! виборщв. Таким чином, вдалося запо-бити 4 м1льйонам випадкiв дублiкатiв голосш. Вод-ночас iншi кра!ни, таи як Кенк та Сомалi, не зумки отримати переваг з наявност бiометричних кенти-фiкаторiв виборцiв для виборчого процесу [4, р. 195].
3 метою шдвищення ефективноск багато про-грам тепер включае використання як бюметричних, так i традицшних бiографiчних даних особи, а також додатковi програми, спрямованi на усунення дублкатш, якi гарантують людиш лише одну зареестровану iдентичнiсть та ункальний кен-тифiкацiйний номер. Цифрова реестрацш осiб е основою для випуску е-документш, якi можуть бути картами, оснащеними кодами або сучасншими смарт-картами на базi чiпiв. Вони можуть бути однофунк-цiональними (надавати докази ткьки iдентичностi) або багатофункцiональнi - з картою, здатною дшти як банкшська картка, водiйськi права та шше. Так, програма iдентифiкацi! ЛаёЬааг в 1нди (спецiальна карта) поеднуеться к дистанцшною автентифiкацiею за вiдбитками пальцш власника або скану райдужки ока. Електронш довiрчi послуги в УкраМ, крiм застосування iдентифiкацiйного номеру особи, вимагають розширено! автентифiкацi! користувача, як включа-ють: електроннi цифровi пiдписи (ЕЦП), е-печатки, надсилання 8Ш8-повкомлень на моб1льний телефон та часовi мiтки, щоб додати впевненостi й довiри до електронних угод.
Щоб система цифрово!' кентифкаци була ефек-тивною, вона повинна бути тдкршлена вiдповiдною правовою базою, забезпечена чккими взаемозв'язками та сумiснiстю з шшими адмiнiстративними або функ-цiональними реестрами. Важливi також скоординова-нi швестици в iнформацiйнiй, технологiчнiй та комуш-кацiйнiй сферах по всiй краМ для розробки надiйно!, унiверсально! та безпечно! платформи.
Системи цифрово! кентифкаци емкують рк-номанiтнi типи ризикш: правовi та регуляторнi, шсти-туцшш та адмiнiстративнi (приналежнiсть реестрiв ркним державним iнституцiям), технологiчнi (без-пека особистих даних), ризики кра!ни та транскор-донш. Цi виклики та бар'ери долаються сприятливою
правовою базою, м1жв1домчим сшвробкництвом, реформами та дов1рою користyвачiв на глобальному, регюнальному та нацiональномy ршнях.
ВИСНОВКИ
Методологiчним базисом для запроваджен-ня цифрових трансформацiй фiскального простору у свт е обов'язкова ушфкована д^итал-кентифка-ц1я ф1зичних ос16 як потенцшних платникiв податкiв чи реципшнтш соцiальних трансфертiв у кра!нi про-живання. Системи е-iдентифiкацi! ф1зичних оаб ви-никають неодночасно в р!зних юрисдикц1ях, причому найшвидше - в шдустркльно та економiчно розвину-тих кра!нах. Б1льш1сть ф1зичних ос16 мають цифрову кентифкацш як платники обов'язкових податкш та платежiв чи одержувач! пенййних (соцiальних) ви-плат, водночас майже мкьярд ос16 населення свку за-лишаються неохопленими цифровою кентифкащею.
Дiджитал-iдентифiкацiя ф1зичних ос16 визна-чена глобальною цклю сyспiльства сталого розвитку, яка мае бути досягнута до 2030 року. У окремих кранах цифрова кентифкацш платникк податкш розви-ваеться паралельно з бюметричними процедурами та переслкуе не лише i не стельки економiчнi, але й по-л1тичн1 або шш1 сусп1льн1 iнтереси, як-то: проведення електронних виборш, yправлiння програмами соцiаль-ного забезпечення. В Укра'М забезпечена практично повна е-кентифкацш населення, проте слабккть 1н-ститут1в оподаткування не дозволяе використати цю перевагу для розширення фккального простору. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Schumpeter J. The Process of Creative Destruction. From Capitalism, Socialism and Democracy. N. Y.: Harper, 1975. 360 p.
2. Negroponte N. Being Digital. N. Y.: Knopf, 1995. 256 p.
3. Digital Revolutions in Public Finance / editors: Sanjeev Gupta, Michael Keen, Alpa Shah, and Genevieve Verdier. International Monetary Fund. 2017. Washington, DC. 363 p.
4. Atick J., Dahan M., Harbitz M. Digital identity. World Development Report. 2016. P. 194-197. URL: http://documents. worldbank.org/curated/en/896971468194972881/3104363 60_20160263021000/additional/102725-PUB-Replacement-PUBLIC.pdf
5. Dahan M., Gelb A. Role of Identification in the Post-2015 Development Agenda / World Bank and Center for Global Development, Washington, DC, 2015. URL: http://www.cgdev. org/publication/role-identification-post-2015-development-agenda
6. Dunning C., Gelb A., Raghavan S. 2014. Birth Registration, Legal Identity, and the Post-2015 Agenda / Center for Global Development, Washington, DC. 2014. URL: https://www. cgdev.org/publication/birth-registration-legal-identity-and-post-2015-agenda
7. Диба М. I., Гернего Ю. О. Формування дщжитал-па-радигми соцiально-економiчного розвитку. Фiнанси Укра'(-ни. 2018. № 8. C. 32-44.
o
LU
m
o
o =n X
Q_
O
e
<
Si
w
8. BapHa/m 3. C. Wnaxu nigBu^eHHa nogaTKOBO'' koh-KypeHTOcnpoMOwHOcTi yKpamu b yMOBax gigwuTani3a^'' // OnogaTKyBaHHa Ta eKOHOMnHa 6e3neKa gepwaBM b enoxy gi-gwirtTani3a^'' : 36. MaTepianiB Kpymoro crany. IpniHb : yHiBep-CMTeT flOC yKpai'HM, 2018. C. 13-17.
9. Коnомi€Цb r. M., r/iyman №. C. ^^poBa eKOHOMiKa: KOHTpoBepciMHicTb 3MicTy i BnnuBy Ha rocnogapcbKMi/i po3BM-tok. 5i3Hec H$opM. 2017. № 7. C. 137-143.
10. Po3nopagweHHa Ka6iHeTy MiHicTpiB yKpamu «npo cxBaneHHa Kонцeпцil' po3BMTKy цм$pово''' eKOHOMiKM Ta cyc-ninbCTBa yKpai'HM Ha 2018-2020 poKM Ta 3aTBepgweHHa nna-Hy 3axogiB ^ogo 'i peani3a^''» Big 17.01.2018 p. № 67-p. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-p
11. World Bank. Various years. Identification For Development (ID4D) Global Dataset. World Bank, Washington, DC. URL: ttps://datacatalog.worldbank.org/dataset/identification-development-global-dataset
12. 3aKOH yKpamu «npo flepwaBHMii peecTp $i3M4Hux oci6 - nnaTHMKiB nogaTKiB i mwux o6ob'^3kobmx nnaTewiB» Big 22.12.1994 p. № 320/94-BP. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/320/94-Bp
13. noflaTKOBMi KogeKc yKparnu Big 02.10.2010 p. № 2755-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
14. 3BiT PaxyHKOBO'' nana™ yKpa'mu npo pe3ynbTa-TM aHani3y cTaHy BUKOHaHHa noBHOBaweHb opraHaMM BM-KOHaB4O'' BnagM ^ogo noBHOTM o6niKy nnaTHMKiB nogaTKiB. Km'B, 2015. 48 c. URL: http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/ document/16748227/Zvit_10-6.pdf?subportal=main
15. 3BiT flepwaBHO'' ^icKanbHO'' cnyw6u 3a 2017 piK. Km'B. 2018. 117 c. URL: http://sfs.gov.ua/data/files/223549.pdf
REFERENCES
Atick, J., Dahan, M., and Harbitz, M. "Digital identity". World Development Report. 2016. http://documents.world-bank.org/curated/en/896971468194972881/310436360_2016 0263021000/additional/102725-PUB-Replacement-PUBLIC.pdf
Dahan, M., and Gelb, A. "Role of Identification in the Post-2015 Development Agenda". World Bank and Center for Global Development, Washington, DC, 2015. http://www.cgdev.org/ publication/role-identification-post-2015-development-agenda
Digital Revolutions in Public Finance. Washington, DC: International Monetary Fund, 2017.
Dunning, C., Gelb, A., and Raghavan, S. "Birth Registration, Legal Identity, and the Post-2015 Agenda". Center for Global Development, Washington, DC. 2014. https://www.cg-dev.org/publication/birth-registration-legal-identity-and-post-2015-agenda
Dyba, M. I., and Herneho, Yu. O. "Formuvannia didzhytal-paradyhmy sotsialno-ekonomichnoho rozvytku" [Formation of digital paradigm of socio-economic development]. Finansy Ukrainy, no. 8 (2018): 32-44.
Kolomiiets, H. M., and Hlushach, Yu. S. "Tsyfrova eko-nomika: kontroversiinist zmistu i vplyvu na hospodarskyi roz-vytok" [Digital economy: controversy of content and impact on economic development]. Biznes Inform, no. 7 (2017): 137-143.
[Legal Act of Ukraine] (1994). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/320/94-Bp
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-p
Negroponte, N. Being Digital. New York: Knopf, 1995. Schumpeter, J. The Process of Creative Destruction. From Capitalism, Socialism and Democracy. New York: Harper, 1975.
Varnalii, Z. S. "Shliakhy pidvyshchennia podatkovoi konkurentospromozhnosti Ukrainy v umovakh didzhytalizat-sii" [Ways to increase the tax competitiveness of Ukraine in the conditions of digitalization]. In Opodatkuvannia ta ekonomi-chna bezpeka derzhavy v epokhu didzhytalizatsii : zb. materialiv kruhloho stolu, 13-17. Irpin: Universytet DFS Ukrainy, 2018.
"World Bank. Various years. Identification for Development (ID4D) Global Dataset. World Bank, Washington, DC". https://datacatalog.worldbank.org/dataset/identification-de-velopment-global-dataset
"Zvit Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby za 2017 rik" [State Fiscal Service Report for 2017]. http://sfs.gov.ua/data/files/223549. pdf
"Zvit Rakhunkovoi palaty Ukrainy pro rezultaty analizu stanu vykonannia povnovazhen orhanamy vykonavchoi vlady shchodo povnoty obliku platnykiv podatkiv" [Report of the Accounting Chamber of Ukraine on the results of the analysis of the state of execution of powers by the executive authorities regarding the completeness of tax payers' accounts]. http://www. ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16748227/Zvit_10-6. pdf?subportal=main
