CC BY
15
УДК 336.228.32:336.227.3:336.227.2 JEL H26
1СТОРИЧНИЙ РАКУРС ФОРМУВАННЯ ОФШОРНИХ ЮРИСДИКЦ1Й ЯК ГЛОБАЛЬНО! СИСТЕМИ УХИЛЕННЯ В1Д ОПОДАТКУВАННЯ
© 2017
СИНЮТКА Н. Г., СИНЮТКА О. М.
УДК 336.228.32:336.227.3:336.227.2 JEL H26
Синютка Н. Г., Синютка О. М. 1сторичний ракурс формування офшорних юрисдикцiй як глобально'!' системи ухилення
вiд оподаткування
Метою роботи е вдосконалення знань про генезис формування офшорних юрисдикцш. Охарактеризовано кторичн етапи виникнення податко-вих гаваней на основi теоретичних узагальнень i пор'юняння результатв досл'джень та публ'шацш з вказаноi проблематики. Визначено основн групи податкових притулшв: офшори колонш колишньоi Британськоi шпери; европейськ гаваш; група iмiтаторiв (таких як Панама, Уругвай, Дубай) та нов'> притулки в кранах з перехiдною еконошкою та Африки. Наведено вичерпний перел'ш офшор'в у розрiзi суб'ект'в згiдно з втчизня-ною класиф'шаи/ею. Автори вважають своечасниш створення скоординованоi шiжнародноi кашпанИ по боротьбi з агресивниш податковиш пла-нуванняш. Для стабтзаии функцюнування внутр'штх ринт каттал'ю, устшностi фккального контролю запропоновано основт напряши анти-офшорноiполтики: унiфiкаиiя правил оподаткування для резидент'в i нерезидент'¡в усередит кртн-офшор'в; глобальне обшеження баншвсьт таешниц та транспарентшсть iнфоршаиii для имей оподаткування, забезпечення прозоростi власностi та в'дстеження юниевих бенефiиiарiв актив'в; зшша шодельно: конвениИпро уникнення подвшного оподаткування та обшн даниши.
Ключов'! слова: агресивне податкове планування, офшор, адшнстрування податюв, податковий контроль, податкова гавань, антиофшорна полтика, фккальна полтика. Ббл.: 15.
Синютка Наталiя ГеннадПвна - кандидат еконошiчних наук, старший викладач кафедри фiнансiв, Наиональний ушверситет «Льв'вська полтех-н'ша» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'ю, 79013, Украна) E-mail: synutka@gmail.com
Синютка Олег Михайлович - кандидат еконошiчних наук, голова Льв'всьт обласноi державноi адшмстраии (вул. Винниченка, 18, Льв'в, 79008, Украна)
E-mail: oleg.synutka@gmail.com
УДК 336.228.32:336.227.3:336.227.2 JEL H26
Синютка Н. Г., Синютка О. М. Исторический ракурс формирования оффшорных юрисдикций как глобальной системы уклонения от налогообложения
Целью работы является совершенствование знаний о генезисе фор-ширования оффшорных юрисдикиий. В статье охарактеризованы исторические этапы возникновения налоговых гаваней на основе теоретических обобщений и сравнения результатов исследований и публикаиий по указанной проблешатике. Определены основные группы налоговых убежищ: оффшоры колоний бывшей Британской ишперии; европейские гавани; группа ишитаторов (таких как Панаша, Уругвай, Дубай) и новые убежища в странах с переходной эконошикой и Африки. Приведен исчерпывающий перечень оффшоров в разрезе субъектов по отечественной классификаиии. Авторы считают своеврешенныш создание скоординированной шеждународной кашпании по борьбе с агрессивныш налоговыш планированиеш. Для стабилизаиии функиио-нирования внутренних рынков капиталов, успешности фискального контроля предложены основные направления антиоффшорной политики: унификаиия правил налогообложения для резидентов и нерезидентов внутри стран-оффшоров; глобальное ограничение банковской тайны и транспарентности инфоршаиии для иелей налогообложения, обеспечения прозрачности собственности и отслеживания конечных бенефиииаров активов; изшенение шодельной конвениии об избежании двойного налогообложения и обшен данныши. Ключевые слова: агрессивное налоговое планирование, оффшор, ад-шинистрирование налогов, налоговый контроль, налоговая гавань, антиоффшорная политика, фискальная политика. Библ.: 15.
Синютка Наталья Геннадьевна - кандидат эконошических наук, старший преподаватель кафедры финансов, Наииональный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: synutka@gmail.com
Синютка Олег Михайлович - кандидат эконошических наук, глава Львовской областной государственной адшинистраиии (ул. Винничен-ко, 18, Львов, 79008, Украина) E-mail: oleg.synutka@gmail.com
UDC 336.228.32:336.227.3:336.227.2 JEL H26
Synyutka N. G., Synyutka O. M. The Historical Perspective of Formation of Offshore Jurisdictions as the Global System of Tax Evasion
The aim of this publication is improving the knowledge about the genesis of formation of offshore jurisdictions. The article characterizes the historical stages of origination of tax havens on the basis of theoretical generalizations and comparing the results of studies and publications on the specified issues. The article identifies the main groups of tax havens: off shores of the colonies of the former British Empire; the European havens; the group of simulators (such as Panama, Uruguay, Dubai), new havens in the countries with transition economy and in African countries. A comprehensive list of offshores in terms of actors by the domestic classification has been provided. The authors suggest, as a timely measures, establishing a coordinated international campaign to counter the aggressive tax planning. For the purpose of stabilization of the internal capital markets, as well as success of the fiscal control, the main directions of the anti-offshore policy have been proposed as follows: unification of the taxation rules for residents and non-residents within the offshore countries; global limitation of the bank secrecy along with transparency of information for the taxation purposes, ensuring transparency of ownership and tracing of end the beneficiaries of assets; changing the model convention for the avoidance of double taxation and the data exchange. Keywords: aggressive tax planning, offshore, tax administration, tax control, tax haven, anti-offshore policy, fiscal policy. Bibl.: 15.
Synyutka Nataliya G. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Finance, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: synutka@gmail.com
Synyutka Oleg M. - PhD (Economics), Head of Lviv Regional State Administration (18 Vynnychenko Str., Lviv, 79008, Ukraine) E-mail: oleg.synutka@gmail.com
Усучасних ринкових peaAÎHx, де визначальною метою дшльносп бiльшостi компанiй е беззасте-режна максимiзацiя прибутку, зростання мобкь-ностi капiталу та прибутковостi операцш з фiнансовими активами дали поштовх розвитку ново'1 сфери спiвпрацi шституцшних одиниць, яка спрямована на зменшення частки податкiв у загальнiй структур доходiв. Це стало детермшантою у формуваннi офшорних юрисдикцiй. Актуальност дослiдженню додае поглиблення фшансо-во'1 кризи в Украïнi, яка спровокована в тому чи^ виве-денням кашталу за межi краши в^чизняними олiгархiч-ними групами. А також так званий Панамський скандал, який подтвердив кнування глобальних схем мiнiмiзацiï податкового тягаря для окремих бiзнес-спiльнот.
Питання трансферного цiноутворення, кнуван-ня офшорних юрисдикцш, проблематика ухилення вц оподаткування та податково'1 оптимiзацiï донедавна за-лишалися тера iнкогнiта для свггово'1 та нацiональноï економiчноï думки, у тому чи^ i через недостатнкть та нетранспарентнiсть iнформацiï з цього питання. Апологетом вивчення причин i насл1дкш виникнення офшорiв у свiтi став Дж. М. Кейнс [1]. Тему дослцжували також зарубiжнi вченi Р. Бейкер, Дж. Крктенсен [11], Р. Мерфi [11; 15], Р. Палан [14; 15], С. Шккютто, I. Туруев та ш. У вiтчизняних наукових публжацшх В. Кмiть [2], А. Кри-соватого [3; 4], В. Мельника [3], О. Манзюк [5], А. Соко-ловсько'1, Л. Ткачик розкрито окремi питання дiяльностi офшорiв, у тому чит визнано втрати нацюнального бюджету через спiвпрацю резиденпв iз офшорними структурами. Водночас проблематика кторичного генезису глобально'1 офшорно'1 павутини, на нашу думку, вивчена недостатньо, що спричиняе неоднозначнiсть розумшня ïï сутi, впливу агресивного податкового планування на руйнування бюджепв краïн-донорiв, коли прибутки без iстотних обмежень та оподаткування перемщуються в iншi юрисдикцш
Метою статтi е кторичний аналiз розвитку феномена ухилення в1д оподаткування шляхом виведення кашталу за межi територи його походження, використан-ня офшорних юрисдикцш для агресивного податкового планування та зниження фккального тягаря.
Насамперед слц визнати, що дефшщш офшору не мае однозначного i загальновизнаного трактування в рiзних дослiдникiв. Офшор, офшорна зона, офшорна (секретна) юрисдикц1я, офшорна територiя (вiд англ. Offshore - «поза межами») - це фшансовий центр (невелика краша або ïï частина, острiв), який надае податков^ iнвестицiйнi та iншi пкьги, забезпечуе високий рiвень конфiденцiйностi банювських операцiй для капiталу iноземних компанш, зареестрованих на його територи. Своею чергою, офшорна компан1я - це самостiйна юридична особа, яка оперуе зпдно ш законодавством краши, в якiй вона була заснована [14; 15]. Таким чином, термш «офшор» мае не ткьки юридичне походження, але й економiко-географiчне, геополiтичне тощо. Часто офшорна компан1я е вiртуальною - лише пакет юридич-них документiв про реестрацiю, а офк офшору - по-штова адреса, скринька, зареестрована на номшальних власникiв. В економiчнiй та юридичнш практицi офшо-
ри синон1М1чно позначаються також як «податков1 при-тулки» (гаван1, оази, схованки).
Головними конкурентними перевагами офшорних юрисдикцш Р. Мерф1 та Р. Палан вважають л1беральний режим державного нагляду за д1яльшстю компан1й, як1 належать нерезидентам, низький або нульовий р1вень оподаткування за умов економ1чно! та полгтично! ста-бкьносп, забезпечення конф1денц1йност1 реестрацшно! та податково'1 шформаци, а також розвинуте господар-ське законодавство, що забезпечуе належне та швидке оформлення та виконання навггь складних ф1нансових схем, високий ступшь дов1ри до банювсько! системи тощо [14, с. 2-3; 15, с. 14].
Податков1 притулки е характерним сучасним феноменом, витоки якого сягають кшця XIX сто-л1ття. Хоча '1хня ктор1я оповита м1фами i легендами, насправд1 вона складаеться з цкком прагматич-них етапiв.
Етап перший - кторична поява офшорiв у кшщ Х1Х столiття та початковий розвиток податкових гаваней упродовж 20-30-х роив ХХ ст. Iмовiрно, спрощена процедура реестрацп компанiй як першооснова офшорного бiзнесу зародилася в американських штатах Нью-Джера та Делавер у 1880-1890-х роках, але дотепер ви-користовуеться вйма сучасними податковими притул-ками. Проси правила шкорпораци, або так звана техшка «легкого включення», коли можна купити компанш «з полицi» та почати функцiонувати менш, нiж за двадцять чотири години - це один з ключових аспектш стратеги податкового раю. Концепцiя почала розвиватися у 1880-х роках, коли штат Нью-Джерй гостро потребував коштiв для розвитку. Корпоративний юрист з Нью-Йорка зумш переконати губернатора штату Нью-Джерй в результа-тивностi схеми п1двищення доходiв за рахунок уведення податку (франшизи) на всi корпораци зi штаб-квартирою в Нью-Джерсi. Законодавство у сферi реестраци компа-нiй в англосаксонських кра'1нах у тi часи було суворим i часто носило обмежувальний характер. Штаб-квартири компанiй були залучеш до Нью-Джерсi перш за все через його лiберальне законодавство та вцносно низький рiвень корпоративного оподаткування [14, с. 7-8]. У 1898 р. законодавчий орган штату Делавер розробкою власного закону про спрощення реестрацп для залучен-ня корпоративного бiзнесу повторив успк Нью-Джерсi. Водночас, якщо американсью штати Нью-Джерсi та Де-лавер винайшли метод залучення нерезидентних ком-панш за рахунок пкьгового регулятивного середовища, то, починаючи з 1920-х роив, швейцарський кантон Цуг скопiював цю практику та прившс ii до бвропи.
Своею чергою, британська судова система зро-била власний неоцшений внесок у розвиток офшорно'1 павутини, дозволяючи компанiям рееструватися у Ве-ликобритани без сплати податкiв. Cерiя рiшень в бри-танських судах, найбкьш значущим з яких став випадок египетсько! Delta land and Investment Co. Ltd. V. Todd у 1929 р., закршила можливкть для компанiй, зареестрованих у Лондош, i за умов ведення дiяльностi поза межами Великобритани, не шдлягати оподаткуванню за британськими правилами. Саме цей випадок, на думку
вчених С. Пшотто, Р. Мерфi фактично створив юридич-ний прецедент, зробивши Британш «податковим раем» [14]. З цього моменту компанГ1 могли рееструватися у Великобритани, але уникати сплати податюв та контролю за британськими законами. Ршення британського суду виявилося фундаментальним, осккьки заклало правила не ткьки для Сполученого Королiвства, а й для всГе1 Британсько! 1мперГ1, 11 колонiй, iнших юрисдик-цiй, таких як Багами, Бермудсью та Каймановi острови. Власне тодГ й виник термiн «офшор» [11; 14; 15], хоча окремi дослгдники вказують на його можливе американ-ське походження у 1950-х рр. Адже за законодавством БританГ1 вГтчизняш юридичнГ особи iменувалися як on-shore, вГдповгдно компани, зареестрованi в будь-якш ГншГй юрисдикци, на юридичному сленгу позначалися як off-shore. Таким чином, термш вiдобразив найважли-вГшу рису офшору - поза межами краши, юрисдикцГ1, вГ-тчизняного правового поля, норм регулювання, контролю, вимог мГсцевого оподаткування.
1ншим, але не менш важливим рГшенням першого ета-пу становлення офшорГв, стало схвалення у 1934 р. спещального закону у ШвейцарГ1, який запровадив кримГнальну в1дпов1дальшсть за розголошення банк1в-сько1 таемнищ. Як наслГдок, в умовах полГтично1 та вш-ськово1 нестабкьносп Друго1 свГтово1 вГйни ШвейцарГя виступила надшним притулком для шоземного капГталу, а банювська таемниця ШвейцарГ1 утворила третш i остан-нгй нарГжний камшь офшорного свГту [11, р. 33-34; 15, р. 49]. Таким чином, завершуеться етап формування офшорГв Гз трьох розрГзнених шструмент1в: низький або ну-льовий рГвень оподаткування для нерезидентГв; спроще-на процедура реестрацГ1 компанГй; юридично захищена секретшсть банкГвських операцГй, активГв та власниюв.
На наш погляд, усе ж бкьшкть Гснуючих податко-вих гаваней спочатку утворювалися хаотично навколо двох головних геополГтичних полюсГв на другому emani свого розвитку - шсля закшчення Першо1 свГтово1 вГ-йни i до початку 1970-х роив минулого столГття. Один полюс розвивався в тГсному зв'язку з Лондонським Ст. ВГн об'еднав екс-колонГ1 британсько1 корони, такГ як: НормандськГ острови, ДжерсГ, ГернсГ та острГв Мен, БританськГ заморськГ територГ1, серед яких КаймановГ острови, БермудськГ острови, Британсью ВГргшсью острови, Теркс i Кайкос, ГГбралтар, i вГднедавна незалежш британськГ ГмперськГ колонГ1 - Гонконг, Сшгапур, Багам-ськГ острови, Бахрейн i Дуба1. Фактично колишнГ колони були позбавленГ фГнансового субсидування з британ-сько1 казни та розпочали формування власних бюджетГв за рахунок реестраци та обслуговування офшорних компанГй. Менш значущими щодо впливу, але численшши-ми, е новГ незалежнГ британськГ територГ1 Тихого океану. 1нший полюс розмГщений в бврош i складаеться з краш Бенкюксу - БельгГя, НГдерланди i Люксембург - 1рлан-дГя, i, звичайно ж, ШвейцарГя та Лихтенштейн. ВажливГ офшори, якГ не входять до складу двох названих полюсГв, - Панама i, меншою мГрою, Уругвай [2; 3].
Сучасш офшори, на перший погляд, е суверенними державами (або суб'ектами сюзерена зГ значною автоно-мГею, наприклад, НормандськГ острови), яю використо-
вують свое суверенне право встановлювати закони для залучення мГжнародних клГентГв певного типу. На додачу, дрГбш острГвнГ утворення не мають достатнгх природних та фшансових ресурсГв для самостГйного економГчного розвитку. ПодатковГ притулки на цьому етат трансфор-муються таким чином у самостшну державну стратегГю, яка могла розвинутися лише в контекстГ сильно1 мГжна-родно1 системи державностГ, поваги до суверенного права держав. КрГм того, стратет податково1 гаваш спрямо-вана виключно на мГжнародних клГентГв (нерезидентГв) i, значить, може успшно реалГзовуватися тГльки в рамках штегрованого свГтового ринку. Протягом цих десятилГть невелика кГлькГсть держав на чолГ з ШвейцарГею стали розвивати режим податково1 гаванГ як зумисно1 стратегГ1 економГчного розвитку [6, с. 137].
3 початку 1970-х до кшця 1990-х рр. ккьюсть подат-кових притулкГв рГзко зросла, так само як i обсяги агресивного податкового планування, фшансових потокГв, що проходять через них. Це був справжнш роз-квГт податкових гаваней, який, на наш погляд, значною мГрою став наслгдком пГдвищення загального рГвня оподаткування в розвинутих шдустрГальних кра1нах упро-довж 1960-х роив. По-друге, 1960-тГ роки були особливо важливГ не стГльки через зростання фккального тиску, але, ймовГрно, через заснування Банком АнглГ1 в 1957 р. т. зв. евроринку, або офшорного фГнансового ринку [11, р. 82-84]. У вересш 1957 р. Банк АнглГ1 запропонував не розглядати операцГ1, проведеш банками Велико1 Британи вгд ГменГ кредитора чи позичальника, що терито-рГально розташоваш поза 11 межами, як таю, що мали мГсце у Великобритани для цкей регулювання (оподаткування) [11; 14, р. 6]. бвроринок (Euromarket) став мГжбанювським, або «гуртовим» фГнансовим ринком, який завдяки негласнш домовленостГ мГж Банком Ан-глГ1 та комерцГйними банками не шдлягав державному регулюванню. Фактично вГн одержав статус нерегульо-ваного, або «офшорного», виявився домГнуючою силою Гнтегровано1 офшорно1 економГки в центрГ Лондона, забезпечуючи розвиток екс-колонш та уламкГв Британ-сько1 ГмперГ1. Офшорний бГзнес набув велико1 популяр-ностГ через швидкий розвиток мГжнародно1 податково1 конкуренцГ1, результатом чого стала поява розгалуже-ного офшорного сектора для максимально простого уникнення перешкод нацГонального законодавства. Ка-талГзатором перерахованих вище процесГв у свт висту-пило формування Ямайсько1 валютно1 системи у 1971 р., що спричинило глобальну фГнансГалГзацГю свГтово1 економГки, лГбералГзацш валютних ринкГв, бурхливий розвиток шновацшних технологГй для функцюнування фГнансового ринку [11, р. 121-125].
Отже, упродовж ХХ столГття офшори пройшли складш трансформацГ1: вгд засобу залучення Гноземних кашталовкладень в економГку окремих кра1н на початку до негативних проявГв тако1 дГяльностГ, а саме: податко-во1 конкуренцГ1 та ухилення вГд оподаткування, сприян-ня тГньовому фГнансовому сектору, вгдмивання «бруд-них» коштГв, приховування справжнГх бенефГцГарГв активГв, зростання спекулятивно: складово1, ослаблен-ня економГк краш-донорГв [5, с. 174]. Власне на цьому,
третьому, emani розпочала ксторш на карп офшорного 6i3Hecy i Украша - у 1980 р. i3 компани Rado Ltd, пере-буваючи ще у складi СРСР [13]. Щоправда, на вiдмiнy вiд в^чизняних дослцниюв [2- 4], ми не вважаемо Украшу офшорним лiдером серед кра'1н свiтy. З 1994 р. зафжсо-вано процедури реестраци 468 компанш i3 укра'1нськими засновниками чи зв'язками [13]. За даними Мiжнарод-ного консорщуму (ICIJ), безпосередньо з нашою державою пов'язано лише 0,23% елеменпв, або 1689 з 719000 ^ентш компани. Для порiвняння: ильюсть елементiв, якi пов'язанi з Роаею, - 3,3%, з Великобританiею - 4,3%, 3i Швейцарiею - 6,6%, а з Гонконгом - 14,3% [13]. Зага-лом динамiка вцкриття i закриття офшорних компанiй нерiвномiрна. Максимiзацiя реестраци нових офшорiв для вггчизняного бiзнесy припала саме на 2007 р., який характеризувався в УкраМ уповкьненням зростання ВВП, збкьшенням кризових проявiв в економiцi, наро-щуванням полiтичного тиску на опоненпв та iн.
Наступним, четвертим етапом кнування подат-кових гаваней стала реакцш на величезне роз-ширення дiяльностi офшорiв, яка розпочалася в 1998 р. з публжацп допов^д ОЕСР про шкiдливiсть явища податково'1 конкуренцп [12]. Поняття «офшорних фшан-сових центрш» потрапляе до офщшно! термшологи та за-кртлюеться у класифкаци мiжнародних органiзацiй, таких як FATF i FSF [2; 6, с. 134]. У тому ж рощ актагазуються зусилля бвропейського Союзу по боротьбi з податковими притулками. Криза 2007-2009 рр. додатково посилила тиск на офшори. Наслдки зазначених зусиль можна звес-ти до такого. бвропейсьи платники податюв припинили або суттево обмежили фiнансовi транзакцп з податковими гаванями, змшено правила оподаткування прибутку, див1дендш, обрахунку податково'1 бази. Водночас продо-вжуеться використання офшорних компаний для забезпе-чення анонiмностi кiнцевих бенефщiарiв активiв.
Сучасний етап (з 2013 р.) скорше можна назвати часом безпрецедентно'1 свгтово! боротьби з офшорною сiткою - запровадження плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) та формування глобально'1 антиофшорно'1 политики [10]. На наш погляд, поштовхом для таких про-цесiв стала наявшсть мережi 1нтернет, прозорiсть ш-формацiйних потокiв, доступ простих громадян до ко-мерцiйних i банювських даних. Показовим е панамський скандал, пов'язаний 1з компанiею Mossack Fonseca&Co, яка надавала допомогу сво'1м Рентам у незаконному переказi великих сум грошових коштiв у офшори. Новi напрямки та форми боротьби з офшорною павутиною може спричинити i Brexit - кра'1ни 6С та Швшчно'1 Америки намагатимуться в^окремити, захистити свiй фшансовий сектор вiд зазиань офшорних юрисдикцш колишни британських колонiй i Лондонського Ст. Адже загальновiдомо, що щ офшори лише номiнально знаходяться за межами Лондона, а фактично керуються та обслуговуються у столицi Велико'1 Британи.
На жаль, у в^чизнянш наyцi та практищ ткьки усталюеться думка, що перманентний вцтж капiталy в офшори та ерозш податково'1 бази е одним з ключових факторiв фiнансово-економiчноl кризи 2014-2016 рр. в УкраМ. Вцповцно до нормативних актiв уряду Украши
офшорними зонами (на жаль, без уточнення термшологи) визнано: острови Гернй, Джерсi, Мен, Олцерш, Кука, а також Бахрейн, Белiз, Андорра, Гiбралтар, Монако, Ан-гкья, Антигуа i Барбуда, Аруба, Багамсью острови, Барбадос, Бермудськi острови, Вiргiнськi острови (США), Гренада, Каймановi острови, Монтсеррат, Нiдерланськi Антильськi острови, Пуерто-Ржо, Сент-Вiнсент i Гре-надши, Сент-Кiтс i Невiс, Сент Люсш, спiвдружнiсть Домiнiки, Теркс i Кайкос, Лiберiя, Сейшельськi острови, Вануату, Маршальсью острови, Науру, Нiуе, Самоа i Мальдiвська республiка та ш. [8]. Значним кроком у по-доланнi розмивання податково! бази та запровадженш податкового контролю за трансфертним щноутворен-ням е додаткова Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!-ни, що визначае ширший перелiк загалом iз 65 кра!н, з якими не укладено мiжнародних договорiв про обмш податковою iнформацiею та ставка податку на прибу-ток пiдприемств (корпоративний податок) на 5 i бкьше вiдсоткових пунктiв нижча, нiж в УкраМ [9]. ^м того, в УкраМ кнуе спрощена система оподаткування та облЬ-ку для малого бiзнесу, яка за своею сутнктю е «внутрш-нiм» офшором [7, с. 83-85]. За таких умов для Укра!ни надважливо стати активним учасником глобально! ан-тиофшорно! полггики, водночас спростивши нацюналь-не законодавство в секторi мiжнародних транзакцiй для упередження вцтоку капiталу за И меж1
ВИСНОВКИ
Податковi гаванi на сучасному еташ е глобальною мережею оптимiзащ! оподаткування: охоплюють увесь сви та обслуговують важливi фiнансовi потоки та торго-вельнi центри. Вони вторично органiзованi в три клю-човi групи: офшори колонiй колишньо! Британсько! iм-пери (Британськi Вiргiнськi острови, Джерсi); европей-ськi гаваш (Швейцарiя, Нiдерланди, Кiпр); група iмiта-торiв (таких як Панама, Уругвай, Дубай) i новi притулки в кра!нах Америки та Африки з перехцною економiкою. Таке групування офшорiв дозволяе розробити ефектив-ну мiжнародну програму боротьби з ними. Адже зростання ставок податюв як захц фккально! консолкаци в США та бвропейському спiвтовариствi часто не може бути усшшним саме за умов одночасного кнування су-веренних територiй iз низьким податковим наванта-женням. Тому тиск на податковi притулки з боку кра!н О6СР триватиме. Наступними дiевими складовими ан-тиофшорно! полiтики повиннi стати: унiфiкацiя правил оподаткування для резидентiв i нерезидентiв усерединi кра'¿н-офшорiв, глобальне обмеження банювсько! таем-ницi та транспарентшсть iнформацi'¿ для цiлей оподаткування, забезпечення прозорост власностi та вцсте-ження кiнцевих бенефiцiарiв активiв, змша модельно! конвенщ! про уникнення подвшного оподаткування та обмiн податковою шформацшю мiж кра!нами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Антология экономической классики. М.: ЭКОНОВ; Ключ, 1993. 434 с.
2. КмИъ В. М., Ткачик Л. П. Офшорнi зони як шструмент мiжнародно''' податково''' конкуренцп. Зб'рник наукових праць Национального унверситету державноi податково)' служби Украни. 2009. № 1. С. 151-157.
3. Крисоватий А. I., Мельник В. М., Кощук Т. В. CyTHicTb та концептyалbнi основи формування податково'' полiтики в умовах £вроiнтеграцiйних процесiв. Економ'ша Укроти. 2016. № 1. С. 35-51.
4. Крисоватий А. I. Податкова фiлософiя преференцш. Всникеконом'чно\ науки Укртни. 2013. № 1. С. 73-77.
5. Манзюк О. О. Негативш нашдки дiялbностi офшор-них зон та шляхи Тх подолання в УкраТн1. Европейський вектор економ'шогорозвитку. 2013. № 2 (15). C. 172-177.
6. Руденко В. В. 1нвестицшна дiяльнiсть в офшорних зонах: особливост реалiзацN та перспективи розвитку. ВсникХНУ. Сер.: Економiчнi науки. 2015. № 1. С. 133-138.
7. Синчак В. П. Формування спрощено''' системи оподаткування у контекст державно' пщтримки малого бiзнесy та стимулювання зайнятост населення. Обл'шi фiнанси. 2012. № 4 (58). C. 82-88.
8. Розпорядження Кабшету МУс^в Укра'ни «Про пере-лк офшорних зон» вiд 23.02.2011 р. № 143-р. URL: http://zakon3. га0а.доу.иа/!аш$/$Иош/143-2011-р
9. Розпорядження Кабiнетy Мiнiстрiв Укра'ни «Про за-твердження перелiкy держав (територш), якi вiдповiдаютb кри-терiям, установленим пiдпyнктом 39.2.1.2 пiдпyнктy 39.2.1 пункту 39.2 статт 39 Податкового кодексу Укра'ши» вiд 16 вересня 2015 р. № 977-р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/977-2015-р/рагап6#п6
10. Addressing Base Erosion and Profit Shifting. OECD. 2013.
18 p.
11. Christensen J., Murphy R. Closing the Floodgates: Collecting Tax to Pay for Development. London: Tax Justice Network International Secretariat Ltd, 2007. 152 p.
12. Harmfull Tax Competition. An Emerging Global Issue. Paris: OECD, 1998; Report of the Working Group on Offshore Centers.
13. Offshore Leaks Database // The International Consortium of Investigative Journalists. URL: https://offshoreleaks.icij.org/
14. Palan R. History of tax havens. Ithaca, Cornell University Press, 2009. 21 p.
15. Palan R., Murphy R., Chavagneux C. Tax Havens: How Globalization Really Works. Ithaca, Cornell University Press, 2010. 123 p.
REFERENCES
Addressing Base Erosion and Profit Shifting. OECD, 2013.
Christensen, J., and Murphy, R. Closing the Floodgates: Collecting Tax to Pay for Development. London: Tax Justice Network International Secretariat Ltd, 2007.
"Harmfull Tax Competition. An Emerging Global Issue". Report of the Working Group on Offshore Centers. Paris: OECD, 1998.
Krysovatyi, A. I. "Podatkova filosofiia preferentsii" [The philosophy of tax preferences]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, no. 1 (2013): 73-77.
Keyns, Dzh. "Obshchaya teoriya zanyatosti, protsenta i deneg" [The General theory of employment, interest and money]. In Antologiya ekonomicheskoy klassiki. Moscow: EKONOV; Klyuch, 1993.
Kmit, V. M., and Tkachyk, L. P. "Ofshorni zony yak instrument mizhnarodnoi podatkovoi konkurentsii" [Offshore zones as instrument of international tax competition]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy, no. 1 (2009): 151-157.
Krysovatyi, A. I., Melnyk, V. M., and Koshchuk, T. V. "Sutnist ta kontseptualni osnovy formuvannia podatkovoi polityky v umo-
vakh yevrointehratsiinykh protsesiv" [The nature and conceptual foundations of the tax policy in conditions of European integration processes]. Ekonomika Ukrainy, no. 1 (2016): 35-51.
[Legal Act of Ukraine] (2011). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/143-2011-p
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/977-2015-p/paran6#n6
Manziuk, O. O. "Nehatyvni naslidky diialnosti ofshornykh zon ta shliakhy yikh podolannia v Ukraini" [The negative impact of activities of offshore zones and ways of their overcoming in Ukraine]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 2 (15) (2013): 172-177.
"Offshore Leaks Database". The International Consortium of Investigative Journalists. https://offshoreleaks.icij.org/
Palan, R. History of tax havens. Ithaca: Cornell University Press, 2009.
Palan, R., Murphy, R., and Chavagneux, C. Tax Havens: How Globalization Really Works. Ithaca: Cornell University Press, 2010.
Rudenko, V. V. "Investytsiina diialnist v ofshornykh zonakh: osoblyvosti realizatsii ta perspektyvy rozvytku" [Investment activities in offshore areas: features of realization and development prospects]. Visnyk KhNU. Seriia: Ekonomichni nauky, no. 1 (2015): 133-138.
Synchak, V. P. "Formuvannia sproshchenoi systemy opodat-kuvannia u konteksti derzhavnoi pidtrymky maloho biznesu ta sty-muliuvannia zainiatosti naselennia" [The formation of the simplified tax system in the context of state support for small business and promote employment]. Obliki finansy, no. 4 (58) (2012): 82-88.
CL
LQ
О
m о
о
Q_
О
=П <
<
О ш
