CC BY
24
7. Псоцький В. Функцюнування Единого ринку бвропейського Союзу на сучасному етап / В. Пюоцький / 36. праць вчених 1нституту свгтовоТ еко-номки i мжнародних вдносин НАН Укра'ни. 1999. - Вип. 21. - С. 43-47.
8. УправлЫня в Европейському Союзi: Навч. посi6ник / 0.Я. Кра-кiвський, 0.С. Киричук, 0.Ю. Мороз та iн.; за заг. ред. 0.Я. Краювсько-го, 0.С. Киричука. - Львiв: ЛР1ДУ НАДУ, 2014. - 208 с.
9. l0HHpKOB 0. ToproBe^bHa nofliTHKa GBponeHCbKoro Coio3y: Mo-Horpa^in / 0. 0HMpKoB. - K.: BnflaBHMqTBo noflirpa<£iHHMH qemp «kh-iBCbKHH yHiBepcrneT», 2005. - 152 c.
10. Marynina S.V. Impact of the European Union trade policy on international trade / S.V. Marynina // AKTya^bHi npoB^eMM eKoHoMi-kh. - 2014. - 1 (151). - P. 36-42.
УДК339.976:336.227.3
A.B. МАКСИМЕНКО,
к.е.н., доценткафедри м!жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економ1чний университет iм. Вадима Гетьмана
М1жнародне податкове планування шд призмою офшорних юрисдикцш
Розкрито сутн^сть офшорних зон як нструменту мiжнародного податкового планування. Доспджено Генезу розвитку офшорного бiзнесу, iдентифiковано етапи виникнення офшорних юрисдикцй. Проаналiзовано динамку розвитку офшорного бiзнесу, визначено основн напрями та перспективи його розвитку.
Ключов1 слова: податки, податкове планування, офшорнi юрисдикцН, податковi угоди.
A.B. МАКСИМЕНКО, к.э.н., доцент кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Международное налоговое планирование под призмой офшорных юрисдикций
Раскрыта суть офшорных зон как инструмента международного налогового планирования. Исследован генезис развития офшорного бизнеса, идентифицированы этапы возникновения офшорных юрисдикций. Проанализирована динамика развития офшорного бизнеса, определены основные направления и перспективы его развития.
Ключевые слова: налоги, налоговое планирование, офшорные юрисдикции, налоговые соглашения.
A. MAKSYMENKO,
Ph.D. in еоопот 'юз, associate professor, Kyiv National Economic University named by Vadym Hetman
International tax planning under the prism of offshore jurisdictions
The essence of offshore zones as an instrument of international tax planning is explained. The genesis of offshore business is investigated, the stages of the emergence of offshore jurisdictions are identified. The dynamics of offshore business are analised, the main trends and prospects of its development are determined.
Keywords: taxes, tax planning, offshore jurisdiction, tax treaties
Постановка проблеми. Важливим економ1чним Ыстру-ментом м1жнародного податкового планування е вщкриття пщприемств на територ1ях з птьговою системою оподатку-вання, тобто реестрац1я компани в офшорних зонах. Завдяки таюй можливост1 компани можуть м1н1м1зувати св1й податко-вий тягар та отримати додатков1 переваги вщ свое' госпо-дарсько'' д1яльност1. Водночас у офшорах можуть 6ути зарее-строван1 компани, як1 входять у структуру ТНК та займаються проектами Ывестування, тобто створенням певних актив1в в Ыших кра'на для отримання вщповщно'' вигоди. Слщ зазначи-ти, що ставлення до офшорних юрисдищй е неоднозначним через те, що межа правом1рност1 м1ж податковим плануван-ням i ухиленням вщ сплати податюв не е чгткою.
Проте офшорна дiяльнiсть е частиною мiжнaродного ру-ху капралу, що пояснюе вигоди для Ывестора вщ тако'' дЬ яльностi, тому у високорозвинених кра'нах офшорний 6iзнeс вважаеться повнiстю законним.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблеми. 0кре-мi питання проблематики офшорно'' дiяльностi дослщжували у сво'х працях росiйськi вчен А.Л. Апель, М. Владимирова, А.С. Булатов, В.1. Бутов, Н.М. Васильев, В.П. Вишневський, А. Вознюк, В. Гунько, А. Зимелев, Л.С. Кабир, М. Кордобов-
ська, Н. Смородинська, Г. Соколов, М. Стажкова, Д. Теуна-ев, Д. Ушаков, М. Халдин, Э. Шамбост. 3 вгтчизняних aвторiв цьому питанню придiляють увагу у сво'х працях Д.А. Верлан, 1.Г. Гaлкiн, Д.Д. Коссе, Ю.Г. Козак, Е.В. Локатарьова, Н. Нете-сова, В.Н. Слiпeць та Ы.
Пiд час дослiджeння також були використан розробки за-ру6iжних учених, таких як Шерман Г. Арнольд, Т. Беннет, Д. Гриффтс, Р.Л. Дернберг,Р. Джонс, А. Зороме, К. Коттке, Х. Маккана, Т. Нт, Дж. Пеппер та Ы., як висвiтлюють рiзнi аспекти застосування офшорних схем у податковому пла-нуваннк Проте ряд питань öiei багатогранно'' науково'' проблеми залишися недостатньо розкритими, зокрема недо-статньо уваги придтено Генезу розвитку офшорного бiзнeсу, що дасть змогу iдeнтифiкувaти сучасн кордони застосування офшорного Ыструментар^ мiжнaродного податкового планування для компашй.
Метою статт'1 е виявлення особливостей формування та ретроспективного розвитку офшорних зон у контекст мiж-народного податкового планування для визначення осно-вних нaпрямiв та перспективи 'х трaнсформaцií.
Виклад основного матер1алу. Дослщження лiтeрaтури з питань мiжнaродного податкового планування показало, що,
14 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 9 (172)/2015
© A.B. МАКСИМЕНКО, 2015
незважаючи на велику ктьюсть публкацм щодо офшорного 6i3Hecy, спроби дослщниюв визначити сутнють офшор1в не дають однозначно!' вщповр. Зокрема, МВФ вважае, що для офшорних фiнанcовиx центрiв притаманн такi характеристики, як вщносно велике число фiнанcовиx iнcтитyтiв, як за-йнятi обслуговуванням дiловиx операцм нерезидентiв; несу-мiрнicть зовнiшнix активiв i зобов'язань фiнанcовоï системи з внутршыми; забезпечення таких переваг: вщсутнють низки податкiв (ставки податку становлять 0 вщсотюв) або ютот-но низький рiвень оподаткування, вщсутнють ряду фiнанcовиx вимог та обмежень, банкiвcька cекретнicть i анонiмнicть [1].
Мiжнародна група по боротьбi з вщмиванням злочинниx доxодiв (Financial Action Task Force on Money Laundering -FATF - ФАТФ) вщповщно до головниx цтей свое'' дiяльноcтi -доcлiдження наявниx у свт юрисдикци на предмет сприяння злочиннм фiнанcовiй дiяльноcтi - замicть термЫу «офшор» застосовуе поняття не cпiвпрацюючиx кра'н i територiй, з яко-го випливае, що сприятливий режим, що надаеться офшор-ними фЫансовими центрами нерезидентам (легкicть ведення бiзнеcy, конфiденцiйнicть), не створюе надiйного заxиcтy про-ти легалГзаци доxодiв, нажитиx кримiнальним шляxом.
Своею чергою, А. Зороме [2] представив математичну модель визначення офшорiв на оcновi вщношення суми чистого експорту фiнанcовиx послуг кра'ною до ïï ВВП. Чим бть-ше цей показник, тим бiльш iмовiрно, що кра'на е офшорною юриcдикцieю. Порогове значення параметра для розви-нениx кра'н становило 0,65, для кра'н iз ринками, що фор-муються, - 0,25. Водночас слщ погодитися з пози^ею Б.А. Хейфеца [3], який вважае, що даний метод не враxовye осо-бливостей офшорiв i не е репрезентативним. 0днак це еди-ний опyблiкований, статистично обгрунтований показник належноcтi тieï чи Ышо' юрисдикци до офшорниx фiнанcовиx центрiв, що не враxовye юридичну сторону питання.
Через розбiжноcтi у cпиcкаx i критерiяx рiзниx оргаызацй кра'н i авторiв Б.А. Хейфец [3] запропонував використову-вати вс вищеопиcанi критерГ' шляxом пiдраxyнкy кшькост cпиcкiв офшорiв, в якi вxодить та чи iнша юриcдикцiя.
Звертаючись до кторичного аспекту питання, зауважимо, що бажання заощаджувати на податкаx у казну була близька приватному бiзнеcy ще з давнix чаав. Афiна, встановивши 2% податок на iмпорт, змусила кyпцiв продавати товари через су-ciднi територи' з безмитним режимом. Пзнше, щоб не платити англмський податок на iмпорт, у 18-му cторiччi американcькi колонюти торгували через Латинську Америку. В тому ж сто-лiттi мюька рада Женеви прийняла закон, що забороняв бан-кiрам розкривати iмена клieнтiв - кому без згоди мкько'' ради, зародилася тим самим основи банювсько'' юрисдикци.
1дея офшорного бiзнеcy з'явилася наприкiнцi Х1Х ст. i спи-ралася на cyдовi iнциденти британського правосуддя з питань оподаткування компани, якi вели свою дiяльнicть поза межами Великобритании але фактично управлялися i контролюва-лися на i' територи. Так, англмський суддя ставив питання: де пос™но проживае директор, де знаxодитьcя печатка, бyxгал-терcькi записи, протоколи засщань, де приймаються р0ен-ня про переведення грошей? Якщо вщповр були «на територи Великобритании, компаыя вважалася податковим резидентом Великобритании Цей прецедент i стали використовувати Бермуди i Багами, як частини залежниx територи Британи, ко-
ли стали продавати перои нерезидентнi компани, директори якиx знаxодилиcя за межами циx островГв [4].
Тому саме британськ юристи, банкiри, cтраxовики i суд-новласники розробили основи сучасно'' практики офшорного бiзнеcy. У момент свого зародження такий вид бiзнеcy був пов'язаний з використанням «зручно'' гаванi для флоту». 1з року в рк все бтьше суден свгтового флоту рееструються в оф-шорниx юриcдикцiяx (бтьше 60% на 2009 рк). 0сновн причини тако'' тенденци - це символГчн податки i незначн теxнiчнi вимоги до корабля. Тому зрозумто, чому найбiльшими свтэ-вими торговельними флотами володГють такi невелик кра'ни, як Панама, Бермyдcькi острови, Лiберiя, Мальта.
Пюля Друго'' свгтово'' вмни промисловий капiтал став швид-ко вiдроджyватиcя i орieнтyватиcя на товари, як необxiднi були в мирний час. Велик компани почали шукати можливост для ви-гiдниx вкладень, у тому числ! i за кордоном, а уряди кра'н, як ду-же постраждали вщ вмни, були зацiкавленi в кошт^ на реалг зацiю влаcниx програм вщродження економiки. Значна частина витрат уряду була покладена на платникв податкiв, тому податки i платежi зросли в кiлька разiв. Але вГддавати капiтали пюля дов-гого перюду неcтабiльноcтi i розрyxи промисловц зовам не xо-тти. 1деальним мicцем для мiнiмiзацiï податкiв були територи' ко-лишнix британcькиx колонм, як отримали cамоcтiйнicть, але не мали майже нiякиx природниx та iнтелектyальниx реcyрciв.
Шляxом домовленостей циx кра'н законодавство нала-штувалося на xвилю лiбералiзацiï податкового тягаря i валютного контролю, були Ывестоваы чималi капiтали в теле-комункацмы засоби. Клаcичнi офшоры юрисдикци ставали офшорними фiнанcовими центрами - кра'ни, де на державному рГвн залучаеться iноземний бiзнеc шляxом проведення спецГально''' полГтики, яка включае в себе гарантовану низьку ставку податку та комерцмну таемницю. Для цього створю-еться cпецiальна iнфраcтрyктyра та готуються фаxiвцi. Великi заxiднi корпораци отримали можливють проводити фЫансо-вГ операци з мiнiмалiзацiï податкового навантаження. Бiльше того, створення велико'' ктькост вiйcьковиx баз НАТ0 на територи Карибського i Тиxоокеанcького басейыв стало вирЬ шенням проблеми безпеки офшорниx територм, в якиx вже було сконцентрована велика ктьюсть комерцмно'' Ыформаци.
До найcтарiшиx офшорниx юрисдикцм вщносяться острови Мен, Герна, Джера, Пбралтар i Панама. Саме ц кра''-ни i територи досить довго обслуговували ¡нтереси европей-ського бГзнесу, вони проводили велику частину офшорниx операцм. На початку 70-x почався бум офшорниx центрГв, у результат до середини 90-x роюв у свт налГчували близь-ко 70 клаcичниx офшорниx юрисдикцм. До цього часу через офшоры зони проxодило вщ 50 до 70% глобальниx Ывес-тицiйниx потоюв. Пюля розпаду СРСР бГзнесмени отримали можливють працювати через офшоры зони для виведення прибутку з ¡нфляцмно'' економки. Звичайно, це призвело до негативного ставлення до офшорниx юрисдикцм [4].
До порГвняно недавнього часу питання офшорГв не були в центр! уваги свггово''' сптьноти з низки причин. На на-цюнальному рГвн питання оподаткування, як правило, обго-ворювались ттьки з обмежено'' точки зору, в той час як на мГжнародному рГвн увага була зосереджена на питанняx, як безпосередньо пов'язан з бщшстю, експлуатацГею i несправедливою. В™ значний негативний вплив фЫансово'' не-
стабтьност, яка стала результатом л^ералваци 1980-х ¡ початку 1990-х, призвв до так званоУ кампани провадження «Податку ТобЫа», а також кампанм, пов'язаних ¡з глобальною справедливою, як¡ також почали включати й ф¡нансов¡ питання. Таким чином, питання, пов'язан з функцюнуванням офшор¡в, стали центром уваги свггово! громадськост [5].
В останн роки з'явилося багато нових офшорних юрис-дикц¡й, головним призначенням яких е обслуговування фЬ нанс¡в, набутих у краУнах Сп¡вдружност¡ Незалежних Держав й Аз^тсько-тихоокеанського рег¡ону. До цих офшорних юрисдикци входять Самоа, Острови Кука, Юпр, Н¡уе.
Банювська таемниця, як один з елементв офшорного б^-несу, отримала свм розвиток у Швейцар¡í, банки якоУ ще в
Етапи виникнення офшорних юрисдикцш
часи Велико! французькоУ революцп пропонували гарант¡ю секретност¡ Ухых вклада.
Науково-техн¡чна революц¡я, яка мае велике значення у ведены фЫансово-господарськоУ дтльност офшорних компа-н¡й, стала рушмною силою для позитивного розвитку офшорних юрисдикцм та Ух подальшого використання. П¡дтримувати функц¡онування багатьох офшорних юрисдикци на належно-му рвы без науково-техннних досягнень, як полягають у роз-витков¡ передових ¡нформацмних технолог¡й ¡ засоб¡в зв'язку, було б дуже складно. Типовою для офшорних вщносин е ситу-ацт, коли офшорна компан¡я зареестрована в одн¡й краН дЬ яльнють веде у друг¡й, банк¡вський рахунок в¡дкритий у трет¡й, а власник офшорноУ' компани проживае в четвер™ краМ
•Вщенський Конгрес гарантуе нейтрал1тетШвейцари, пщкреслюючитим самим стабтьнють Швейцари як притулку для ¡ноземних грошей. ШвейцарсьИ банки, яи вже здобули репутац1ю на банювськихтаемницях, тщьки виграли вщ цього.
•Нью-ДжерЫ починае створювати нов1 шльгов1 податков1 закони для корпорацм \ скорочуе державж податки, спонукаючм рееструватися корпорац1ям з ¡нших штат1в. Цьому лослщували Делавер та ¡н штати.
1890-1920 рр.
•Спочатку в Нидерландах, по™ в швейц1рськихкантонах! Люксембург! почалося звтьнення закордонних фшш мюцевих компанш вщ оподаткування I пропонування птьгових режим1в компашям. задля залучення ¡ноземних ¡нвестицш.
Перша свтова вшна
•У той час як европейсьга кражи потерпають в1д фЫансування вшськових потреб та пщвищення податав, заможш ф1зичш та юридичш особи прагнуть уникнути оплати свое частки. Швейцар1я стае Тх найбтьшим баниром.
•Велика Бриташяприймае закони, ям полегшуютьвикористаннятраст1взметоюзбереження фшансово'У секретности Трасти стають англо-саксонською моделлю швейцарсько'У банювсько!
• Британський уряд дозволив египетським компашям у британсьгай власност1 зарееструватися у Великш Британибез оплати податку до казни, створивши новий прецедент для ухилення вщ податав. Ршення суду стосувалося уае'У БританськоУ ¡мперм.
•У вщповщь на французький скандал. Швейцар1я визнае злочином розкриття банювськоУтаемни надаючи додатковий тар своУй офшоршй юрисдикцГ[й,
Друга св1това вмна
•Швейцар1я знову грае на глобальному конфл1кп \ пщвищенш податтв в ¡нших краУнах, без зайвих питань приймаючи грош1 з нацистськоУ НПмеччини та вщ евреУв.
•Британська1мпер1я руйнуеться \ Банк Англ ¡У приймае ршення не регулювати деяи закордонш угоди, створюючи новий неврегульований "офшорний"прост1р. Цей феномен дютав назву Свромаркету \ швидко розповсюдився по всьому св1ту.
■ 1м
• В США податков1 органи випустили так звану "Доповщь Гордона", перше вичерпне розслщування д1яльност1 офшорних юрисдикцш. Доповщь мала критичний характер, але затиждень шсля публкаци. Рональд Рейган вступив на посаду президента США \ про доповщь забули.
•ОЕСР та клуб багатих кра'Ун публ1куе нову критичну доповщь про офшоры юрисдикци. Його приховували в ¡нтересах офшорних юрисдикцм та лобб1ст1в Вашингтону.
*Громадсьгасть починае проявляти зац1кавлешстъ офшорними юрисдикц1ями.
•ГИсля того, як лщери ВеликоУ20 заявили, що "ера банк1всько'Утаемниц1 заганчилася"газети оголосили про початок "вшни" м1ж офшорними юрисдищями. Проте в ОЕСР вважають, що, незважаючи на деят позитивы змЫи, суттевих зрушень не вщбулось.
1ноземн дослщники та науковц бтьш критично глдходять до рол1 офшорних утворень в ¡сторп людства. Так, нагриклад, агентство Tax Justice Network нещодавно гщготувало свою верс¡ю розвитку год¡й (див. табл.) [6].
Як свщчать даы, майже Головина св¡тового руху кагггалв у грямм ¡ гозиков¡й форм¡ вже нагрик¡нц¡ XX ст. гроходила через офшоры комганп. Ф¡рми та громадяни близько голови-ни ктькост держав св¡ту «грацювали» з офшорами [7, с. 13]. Бтьше головини вах банк¡вських актив¡в ¡ третина грямих ¡нвестиц¡й, як¡ багатонацюнальними коргорац¡ями зроблено за кордоном, афтмоваы з офшорами [8, с. 32]. Приблизно 85% мжнародного банк¡нгу та емо обл¡гац¡й в¡дбуваeться на так званому евроринку, що не мае державно'!' гриналежнос-т¡ офшорн¡й зонк За оц¡нками, виконаними М¡жнародним ва-лютним фондом, т¡льки баланси др^них остр¡вних ф¡нансових центр¡в становили в цтому $18 трлн., а ця сума дорвнюе гри-близно третий св¡тового ВВП [9]. Ц¡ дан розкривають еконо-м¡чний та фЫансовий вим¡ри масштаб¡в офшорного б¡знесу.
У 2014 роц орган¡зац¡я Citizens for Tax Justice огублкува-ла результати свого дослщження стосовно використання офшорних зон коргорацтми, як¡ входять у рейтинг Fortune 500 Companies [10]. Рейтинг вкпючае лише американськ комганп, гроте його аналв дае загальне уявлення гро масшта-
би використання офшорних зон та грюритеты нагрями вщ-току кагггалв. Коргорац¡ями з найб¡льшою к¡льк¡стю доч^ых комган¡й, зареестрованих в офшорних зонах, стали (рис. 1).
Варто вщмггити, що значна юльюсть таких доч^ых ком-ган¡й сгостер¡гаeться у гредставниюв ф¡нансового сектору, основним гроф¡лем яких е ¡нвестиц¡йно-банк¡вська дтль-н¡сть, робота на фондових ринках, регулювання грошових огерац¡й на св¡товому ринку, гра на товарый ¡ валютн¡й б^-жах. Також не останн¡ мюця займають коргораци, зад¡ян¡ в бюфармацевтиц та сфер¡ 1Т.
Що стосуеться основних краíн-рециг¡eнт¡в, то гогуляр-ними на сьогодн е так зван ел¡тн¡ офшорн¡ зони та острвы держави (рис. 2). Такий розгодт не е несгод¡ваним, оск¡льки герол займають л¡дируюч¡ гозици у рейтингах легкост ве-дення б¡знесу, сглати годатюв та за ¡ндексом годатково' се-кретност¡, а друг¡ створили ефективну лопстику для надан-ня всеохоглюючого сгектру гослуг, гочинаючи з реестраци юридично'1' особи ¡ заюнчуючи гошуками секретаря на м¡сц¡.
За гриблизними гщрахунками ексгерт¡в, у свт зарее-стровано б¡льше н¡ж 8 млн. офшорних комганм, як¡ створен сгец¡ально для годаткового гланування та захисту актива. При цьому важливе гитання у застосуванн офшорних го-даткових г¡льг в¡д¡граe орган¡зац¡йно-гравова форма. Так,
Рисунок 1. Сума офшорних flonipmx компанш корпорацш Fortune 500 Companies
Джерело: побудовано автором на основi [10]
Рисунок 2. Вщсоток ресстрацш кoмпанiй Fortune 500 Companies
Джерело: побудовано автором на основi [10].
Ann BefleHHfl flinnbHOCTi o6èparaTb pi3Hi opraHi3aôiéHo-npaBo-Bi ôopMè BefleHHn 6i3Hecy. B ôinoMy ïx MOXHa KnacèôiêyBaTè ça cncTeMora npaBa, flo nKèx BiflHocèTbcn o^wopHa rapècflèK-ôin. y cBiTi Haé6inb0 noixièpeHèMè e flâi cècTeMè npaBa: aH-rno-aMepèKaHcbKa Ta KoHTèHeHTanbHa. ToMy opraHi3aôié-Ho-npaBoBi ôopMè BefleHHn 6i3Hecy b oôwopHié rapècflèKôiï MoœyTb 6yn/i a6o 3 aHrno-aMepèKaHcbKoï KopnopaTèBHoï mo-fleni, a6o 3 KoHTèHeHTanbHoï [11].
Po3paxoByBaTè Ha Te, ùo KoMnaHiï caMi cxaMeHynbcn i noâep-HyTb cboï rporni, He floâoflèTbcn. ÏoKè BoHè npocTo nepecTaraTb noBifloMnnTè y 3BiTHocTi npo cboï 3aKopnoHHi «floHKè». 3a flaHè-Mè KoHTponbHoro ynpaâniHHn KoHrpecy b C0A, b 2008 poôi 83 3 100 Haé6inb0èx no BèpyHôi ny6niHHèx KoMnaHié C0A noâi-floMnnnè, ùo y Hèx e «floHKè» b noflaTKoBèx raâaHnx. Ane ocTaH-HiM nacoM Hècno TaKèx cTpyKTyp y 3BiTHocTi niflo3pino cêopoTè-nocn. y 3BiTHocTi Oracle b 2010 poôi HaniHyBanocn 6inbi±ie 400 flonipHix KoMnaHié, flo 2012 poKy 3anèi±iènocn TinbKè BiciM, 3 Hèx n'nTb - b IpnaHfliï. y Google 3i 100 y 2009 poôi (81 3 Hèx -Ha EepMyflax, HiflepnaHflcbKèx AHTènbcbKèx ocTpoâax i b Toh-KoHry) flo 2012 poKy 3anèi±iènocn flâi b IpnaHfliï. y Microsoft y 2002 poôi 6yno 6inbrne 100 «aohok», flo 2012 poKy 3anèi±iè-nocn 11, y Raytheon 3 250 y 2003 poôi - xoflHoï. KoMnaHiï b 6inbrnocTi cBoïé noncHraraTb ôe 6aœaHHnM cnpocTèTè po3KpèTTn iHÔopMaôiï. ÖiKaBo, ùo ön TeHfleHôin BèHèKna b Toé Hac, nK Bna-fla cTana aKTèBHo BènBnnTè noflaTKoâi na3iBKè [12].
Bmchobkm
ßK i flnn iH0èx eneMeHTiâ eêoHoMiHHoro xèrrn, flnn oôwop-Hèx 3oh xapaKTepHi eBonraôiéHi npoôecè. CôopMyBaBixiècb, oô-rnopHi 3oHè nepeTBopèëècn b caMocTiéHy oflèHèôra câiToBoï eêoHoMiêè. npoTèflin 3 6oKy câiToBoï cninbHoTè KoMnaHinM, 3a-peecTpoâaHèM y noflaTKoBèx raâaHnx (oôwopHèM KoMnaHinM), o6yMoâneHa TèM, ùo BoHè BèKopècToByraTbcn nK iHcTpyMeHT yxèneHHn Bifl cnnaTè noflaTKiâ i BiflMèBaHHn rporneé, oTpèMaHèx 3nonèHHèM rnnnxoM. TonoBHora oco6nèBicTra oôwopHèx KoMnaHié e ïx HoMiHanbHa npècymicTb y KpaïHi peecTpaôiï (Biflcymn flinnbHicTb) npè ynpaâniHHi 6i3Hec-npoôecaMè 3-3a 3aKopfloHy i HanBHocTi BnacHèêiâ Hepe3èfleHTiB noflaTKoBèx raâaHeé, iiôop-Maöin npo nêi yraraeTbcn. TaKèM HèHoM BnacHèKè oôwopHèx KoMnaHié yxènnraTbcn Bifl onoflaTKyâaHHn b KpaïHi, fle ôaKTèHHo 3fliécHraeTbcn flinnbHicTb ïxHix KoMnaHié i yTBopraraTbcn floxoflè.
Tno6anbHa ôiHaHcoâa Kpè3a 2008 poKy 3arocTpèna yâary cBiToBoï cninbHoTè flo noflaTKoBèx raâaHeé. OcHoBHèM HanpnMoM y MixHapoflHié aHTèoôwopHié noniTèôi cTano nocèneHHn TècKy Ha rapècflèKôiï, ùo He 6aœaraTb cniBnpaôraBaTè 3 HaôioHanbHèMè BnaflaMè b HacTèHi po3KpèTTn iiôopMaôiï npo KiHôeBèx 6eHeôi-öiapiB 3apeecTpoBaHèx Ha ïx TepèTopiï niflnpèeMcTB. 0nnxoM pe-ani3aôiï TaKoï noniTèKè e npèMyc noflaTKoBèx raâaHeé flo Bnpo-
BaflxeHHn MixHapoflHèx cTaHflapTiâ noflaTKoBoï npo3opocTi Ta o6MiHy noflaTKoâora iHÔopMaôiera. TaKèM HèHoM, aKöeHT y Miœ-HapoflHié aHTèoô^opHié noniTèôi b flaHèé Hac 3MiùyeTbcn Ha 3a-6e3neHeHHn npo3opocTi BefleHHn 6i3Hecy Ta o6MiHy iiôopMaôiera.
HeraTèBHi HacniflKè Bifl BèKopècTaHHn noflaTKoBèx raâaHeé o6yMoânraraTb Heo6xiflHicTb npoâefleHHn noniTèKè, nêa noênè-KaHa œopcTKo o6MeœyâaTè TaKèé HeraTèBHèé BnnèB Ha po3-BèToK HaôioHanbHoï eêoHoMiêè. BHyTpirnHn noniTèKa flepxaB 3 npoTèfliï BèKopècTaHHn oô^opHèx KoMnaHié nonnrae b po3-po6ôi nonoœeHb npo KoHTponboBaHi iHo3eMHi KoMnaHiï, a Ta-Koœ y po3po6ôi cneôianbHèx «HopHèx» cnècêiâ oô^opHèx rapècflèKôié, flo onepaôié 3 KoMnaHinMè 3 nKèx 3acTocoByeTbcn oco6nèBèé nopnfloK onoflaTKyâaHHn, noênèKaHèé HiâenraBaTè oflepxyâaHi 3 ïx flonoMorora noflaTKoâi Bèroflè.
Cïmcok bmkopmctahmx flœepeë
1. Offshore Financial Centers. The Role of the IMF. - 2000. - Retrieved from http://www.imf.org/external/np/mae/oshore/2000/eng/role.htm
2. Zorome A. Concept of Offshore Financial Centres: In Search of an Operational Definition / Zorome A. - 2007. - Retrieved from: http:// www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2007/wp0787.pdf
3. Xeéôeô 6.A. OôwopHbie lopècflèKôèè b rno6anbHoé è Haôèo-HanbHoé SKoHoMèKe, - M.: OêoHoMèKa, 2008 - 335 c.
4. ÈcTopèn oôôwopioro 6è3Heca [OneKTpoH. pecypc]. - PeœèM flocTyna: http://about-offshores.ru/ofshorniy-biznes/istoriya-ofshornogo-biznesa.html
5. Clemens F. Tax evasion, tax avoidance and tax expenditures in developing countries: A review of the literature / F. Clemens// Oxford University Centre for Business Taxation. - 2010. - 76 p.
6. Tax Justice Network. Offshore History. - Retrieved from: http:// www.taxjustice.net/topics/more/offshore-history/
7. BepryH B.A. IHo3eMHi iHBec™öi'i: oôwopHi 3oHè Ta ïx iнcnènyöiï b MiœHapoflHoMy 6i3Heci / B.A. BepryH, O.I. CTynHèôbKèé. - K.: BèflaB-HèHo-nonirpaôiHHèé ôemp «KèïBcbKèé yHiâepcèTeT», 2012. - 415 c.
8. Ronen Palan, Richard Murphy, Christian Chavagneux. Tax Havens: How Globalisation Really Works. Cornell University. - 2010. - P. 51.
9. Philip R. Lane, Gian Maria Milesi-Ferretti. The History of Tax Havens: Cross-Border Investment in Small International Financial Centers // IMF WorkingPaper, WP/10/38, Feb., 2010.
10. Citizens for Tax Justice. Offshore Shell Games 2014. The Use of Offshore Tax Havens by Fortune 500 Companies. - Retrieved from:http://ctj.org/pdf/offshoreshell2014.pdf
11. Andrew K. Rose and Mark M. Spiegel Offshore Financial Centers: Parasites or Symbionts?// Haas School of Business April 4, 2006
1 2. OâepHeHKo M., 0neéHoB P. KaK Microsoft, Apple è Hewlett-Packard yxoflHT ot HanoroB [OneKTpoH. pecypc]. - PeœèM floc~ry-na: http://www.vedomosti.ru/library/articles/201 3/05/27/ uklonenie_poamerikanski
