CC BY
257
E. Nosova, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THE REFORM OF PERSONAL INCOME TAXATION IN UKRAINE
The changes that were made to the taxation of income of individuals are considered; impact of changes in taxation on the salary to be paid is calculated; has been demonstrated that the personal income taxation in Ukraine has progressive-regressive character; It revealed that the burden on a single hryvnia to pay was dropped; the validity of the application of the tax social benefits is examined; has been revealed that the application of a tax social benefits leads to discrimination against individuals whose income slightly exceeds the cutoff amount for the use of tax incentives; the tax burden on wages and its dynamics are analyzed; enterprise savings by reducing the rate of the single social contribution are defined; the possible increase in wages while maintaining enterprise-level costs is calculated.
Keywords: tax on personal income, a single social contribution, a military collection, deductions from wages, accrued on of salary, the tax burden.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 1 (178): 25-29 УДК 658.14+ 658.1: 005.4 JEL F32, G32, G34
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/178-1/4
Ю. Петленко, канд. екон. наук, доц., А. 1ванов, економют
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив
ОФШОРИЗАЦ1Я ЯК ОСНОВНА ПРОБЛЕМА ОПОДАТКУВАННЯ 1НТЕГРОВАНИХ КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУР
У статт/' проанал/'зован/' та систематизован умови д'яльност/ нтегрованих корпоративных структур у кра/нах та на територ'ях ди спец'альних, так званих офшорних, юрисдикцш, спрямованих на зниження р'вня оподаткування. Також напрацьован пропозицп щодо регулювання процес'в переливання кап/талу за допомогою офшорних схем з метою запоб'гання податкового шахрайства.
Ключовi слова. Офшор; iнтегрована корпоративна структура; перерозподш кап/талу; податкова оптим'зац'я.
Вступ. Актуальнсть проблематики. МНжнародна дiяльнiсть Ытегрованихкорпоративних структур (далi 1КС), зареестрованих в УкраТш, актуалiзуe проблему регулювання порядку Тх оподаткування. Все частше 1КС, намагаючись отримати реальн податга^ птьги, знизити ризики своеТ дiяльностi та мiнiмiзувати втрати вщ економiчноТ та полiтичноТ нестабтьносл, користу-ються послугами офшорних компанш. Так, за даними Tax Justice Network з УкраТни в офшори до початку 2014 року спрямовано понад 165 млрд доларiв [1]. Все це зумовлюе необхщнють пошуку засобiв регулювання та способiв оподаткування операцiй 1КС iз застосуван-ням офшорних схем. З Ышого боку, офшориза^яопе-рацiй 1КС актуалiзуе необхiднiсть удосконалення податкового та валютно-фЫансового планування.
Постановка проблеми.Проблема офшоризацп, а са-ме отримання прибутку в зонi дiТ спе^альних юрисдикцiй за межами краТни чи територп офiцiйноТ реестрацiТ, не виршена сьогоднi не тiльки в УкраТы, а й в багатьох кра-Тнах свiту. Дана проблема охоплюе потреби податкового та валютно-фiнансового планування 1КС.
Мета сmаmmi. Метою даноТ публiкацiТ е системати-зацiя умов дiяльностilКС в краТнах i на територiях дi!" спецiальних юрисдикцш, спрямованих на зниження рiв-ня оподаткування, а також напрацювання пропозицш щодо регулювання процесiв переливання катталу з метою запобiгання податкового шахрайства.
Завдання.Завданням даноТ статтi е аналiз дiяльностi 1КС на територiях офшорних юрисдикцш та висновки щодо проблеми Тх оподаткування.
Об'ект досл1дження. Об'ектом дослщження е оф-шоризацiя як споаб податковоТ оптимiзацiТ суб'ектiв пщприемницькоТ дiяльностi у свiтi.
Предмет досл1дження. Предметом дослщження е фiнансовi вщносини в iнтегрованих корпоративних структурах, пов'язан з податковим плануванням iз за-стосуванням офшорних схем.
Огляд л1тератури. Написанню даноТ статт передувало фунтовне опрацювання останшх наукових джерел та практичних розробок з подiбним предметом досль дження. Зокрема, данш проблематицi присвячено ро-боти украТнських авторiв: В.С. Пономаренка, Б.В. Дере-
вянка, Г.В. Уманцева. Також над даною проблемою працювала низка росiйських авторiв: Ю.В. Якутн Ю.Б. Вiнслав, О.В. Мелентьев. Вищезгадан науковцi дослiджували сутнiсть та специфку рiзних видiв 1КС, оцiнили переваги i недолiки Тх створення в промислово-стi, вплив держави на Тх дiяльнiсть. Проте дiяльнiсть 1КС з точки зору податкового планування за допомогою офшоризацп дослщжена недостатньо.
Для написання даноТ статтi проаналiзовано працi: Дж.Ю. Стiглiца "Економка державного сектору", О. Ве-дрова "Пюок крiзь пальцГ', О.М. Мозгового "Мiжнароднi фшанси", П.1. Юхименка "Теорiя фЫанав", О. Кравчука "УкраТна офшорна". Опрацьовано ряд закоыв УкраТни та статп щодо означеноТ проблематики.
Методологiя дослщження. Для написання даноТ статп використано наступн методи:
Метод збору даних. У данш статп використанопер-винн данi (Електроннi данi про Федеральний Бюджет США) та вторинн дат: Ыформа^ю зi звiтiв (www.taxjustice.net), перюдичних видань ("Свiт фЫан-сiв", Журнал со^альноТ критики "Спiльне"), книг ("Еко-номiка державного сектору") та пщручнигав ('Мжнарод-нi фiнанси", "Теорiя фЫанав").
Метод щентифкацп офшорних юрисдикцiй та схем. Для розумЫня офшорних юрисдикцм та схем нам випала нагода вщвщати юридичнi конференцiТ ("Податковий форум" та "Школа з регулювання офшорноТ дiяльностi" асо-цацп правнигав УкраТни), на яких виступали представники юридичних компанiй та пiдприемств, що мають безпосе-редню практичну справу з питанням офошоризацп.
Працюючи iз законодавчими актами у якостi джерел, використано методи синтезу, за допомогою якого ви-значено взаемозв'язкимiж законодавчими актами для розумЫня загальноТ ситуацп щодо обраноТ тематики.
Також використано дедуктивний пщхщ: наше досль дження засноване на юнуючому рiвнi наукових знань,а за допомогою додаткового аналiзу знайдено зв'язок мiж ними i розширено iснуючу теорiю про офшоризацю. Отриманi результати за обраною тематикою дозволили зробили висновки щодо можливих напрямгав податко-вих реформ, крiм того означеностимули дляпщприемс-тва, яга заохочують Тхню дiяльнiсть в офшорах.
© Петленко Ю., 1ванов А., 2016
МетодЫдукци, допомiг опрацювати pi3Hi схеми ви-ведення капiталу в офшори. Та використати qi знання для подготовки рекомендацiй щодо напрямгав податко-вого реформування.
Виклад основного матерiалу. Високий рiвень кон-центрацií капiталу в Ытегрованих корпоративних структурах, зареестрованих на територií Украши, все бтьше впливае нам економiчний розвиток, а тому потребуе змши пiдходiв у регулюванн фiскальноí та валютно-фшансово! полiтики.
Поняття iнтегрованоí корпоративно' структури ви-значене нами в прац "Особливост органiзацií фiнансiв iнтегрованих корпоративних структур", як група юриди-чно або господарсько-самостмних пiдприемств, об'ед-наних для досягнення сптьних цiлей [2, с.57]. Найбть-шими 1КС в Укра1ш е: "SCM", "1нтерпайп", "Приват", "GroupDF", "Мирошвський хлiбопродукт" тощо. Ство-рення i функцiонування 1КС вщбуваеться завдяки по-глибленню корпоративних зв'язгав мiж компашями-учасницями, концентрацií ресурав i послуг, добровть-нiй централiзацií окремих управлiнських повноважень.
Найбiльш вагомими причинами створення 1КС е: оп-тимiзацiя операцiйних, iнвестицiйних та фшансових витрат, в т.ч. податкових акумулювання ресурсiв; кон-центрацiя капiталу; централiзацiя управлiння, техычно-гота технологiчного забезпечення; оптимiзацiя подiлу працi всерединi групи тощо. Вище зазначене дозволяе узагальнено сформулювати головну причину штеграцп - подолання ринкових бар'ерiв на шляху просування вп"чизняно1 продукцií на мiжнароднi ринки. Вiдповiдно отримання конкурентних переваг досягаеться завдяки зниженню трансакцiйних витрат, валютних ризикiв та отриманню податкових птьг
Коли мова йде про отримання податкових пiльг, то тут можна погодитись з висловлюванням вщомого аме-риканського економiста Джозефа Юджина Спглща, який вважае, що ухилення вiд сплати податкiв здiйснюеться завдяки "...використанню певних положень податкового законодавства, яга дозволяють вiдiйти вiд 1х сплати; ухилення - незаконний вiдхiд вiд сплати податгав [3]. Такий пщхщ дозволяе зрозумiти невщворотнють покарання за ухилення вiд сплати податгав тод^ як уникнення вщ пода-ткiв - легiтимний споаб податковоí оптимiзацií. Саме цей споаб широко використовуеться 1КС. Разом з тим, за-уважимо на негативне вщношення мiжнародноí спть-ноти до питання уникнення вщ сплати податгав, що та-кож вважаеться правопорушенням. Останнi судовi роз-слiдування щодо дiяльностi таких великих транснацю-нальних корпорацй як Amazon, Starbucks, Google пщ-тверджують нашi застереження [4]. Висновки цих роз-слiдувань свщчать про наступне: податкова оптимiзацiя (шшими словами уникнення вiд сплати податгав) не мо-же бути метою утворення 1КС, оскiльки полiтика тако1 групи вважатиметься неправомiрною.
Проблеми розмитого трактування визначень ухилення та уникнення вщ сплати податкiв змусили Свро-пейський союз переглянути полiтику щодо надання пiльг компанiям, яга не ведуть реальноí дiяльностi в GC. Результатом цього стало прийняття Директиви Ради Свропи вiд 27 грудня 2015 року, яка забороняе з 1 ачня 201б року використовувати систему европейських оф-шорiв для отримання податкових пiльг вщ перехову-вання прибуткiв отриманих за межами GC.
Запровадження таких змш змушуе вiтчизнянi 1КС переглянути полпиу податкового та валютного планування.
Серед основних способiв мiнiмiзацií податкового на-вантаження е використання дочiрнiх компанií пiд юрисди-кцiею Украши, тодi, як материнська компанiя рееструеть-ся в офшорнiй зонi - податковм гаванi. Дочiрнi компанií в
даному випадку е платниками податгав Украши, а ïx материнська компашя, що ними володiе, не е платником податку, осгальки зареестрована за кордоном Украши.
Поняття офшор походить вщ англмського "offshore" (поза берегом), пщ ним слiд розумiти юрисдикцiю, що знаходиться за кордоном резиденцп бенефiцiарного власника (кiнцевого власника структури). Розвиток представництва дочiрнix компашй 1КС закордоном дозволяе проводити велику гальгасть внутрiшнix розрахун-гав, якi впливають на формування фшансових резуль-татiв.Нинi в економiчнiй лiтературi використовуються ще й такi поняття як "офшорна зона", "офшорна юрис-дик^я", "офшорний фiнансовий центр" (ОФЦ), як правило, визначення цих понять досить часто пщмшяються одне одним, що створюе певнi суперечностк Так, у Великому тлумачному словникусучасноТ украшськоТ мови офшор - це територп, якi забезпечують птьговий режим (зниження податкiв, звтьнення вiдвалютного конт-ролюта iн.) для фшансово-кредитних операцiй iз закор-донними учасниками в шоземшй валютi [5,c. 869]. Та-кож, на думку укладачiв словника,це поняття у бтьш вузькому значеннi використовують для характеристики деяких видiв банкiвськиx операцiй. ^м того, в цьому словнику пояснюеться сутнiсть понять: "офшорна зона-частина територи держави, на якiй дiе безподатковий контроль [5,c. 869]", у даному випадку е помилковим звуженняекономiчниx i юридичних повноважень таких територм;'1'х потрiбно трактувати як птьговий режим для будь-яких фшансових операцй а не тiльки податкових; "офшорна компашя иноземна компашя, яка маес-пецiальний статус щодо податкових птьг i не пщлягае нацюнальному регулюванню [5,c. 869]", запропоноване визначення надзвичайно влучно вщображае економiчну сутнiсть взаемовiдносин мiж компанiею як суб'ектом фь нансових вiдносин i державою.А от тлумачення поняття "офшорний центр - оргашза^я, що спецiалiзуеться на реестрацiï офшорних компанiй [5,c. 869], несправедливо звуженевиключно до секретарських функцп таких юрис-дикцiï. Однак в мiжнароднiй практицi "офшорний центр"-це спрощена назва "офшорного бангавського (фшансово-го) центру", дiяльнiсть якого полягае у здшсненш опера-цй якi "...не пiдпадають пiд нацюнальне регулювання i не вважаються складовою економiки [6]".
Зауважимо також, що використання термшу "офшорна юрисдик^я" доцiльне для характеристики сфери (офшорноТ зони), на яку поширюеться право застосу-вання пiльгового режиму для фшансово-кредитних операцiй. У зв'язку з цим недоречно прирiвнювати оф-шорш зони та офшорнi юрисдикцiï.
Традицмно в теорп i практицi офшорного бiзнесу ви-дiляють два типипобудови фшансових взаемовiдносин через дочiрнi фiрми. До першого типу вiдносять "паперо-вi" офшорнi компанiï, що мають формальш ознаки дiяль-ностi: наявнють офiсу, власникiв, менеджерiв, комплект реестрацшних документiв, печатку. Однак такi компанп не здiйснюють повноцiнноïдiяльностi, а використовуються в якост iнструментупланування та управлшня фшан-сово-кредитними та податковими опера^ями 1КС. До другого типу вщносять компанiï, що здiйснюють дiяль-нiсть близьку до повноцшноТ. Тага компанп досить часто iмiтують активну виробничу, фiнансову або посередни-цьку дiяльнiсть, залучаючи реальнi активита фшано^ потоки до перерозподiлу ресурсiв черезвнутршшйфшан-совий ринок 1КС. Така дiяльнiсть сприяла розвитку в офшорних зонах швестицшних офшорних фондiв взаем-ного фшансування/швестування.
Стереотипно офшорна компанiя представляе собою рамкову оргашзацшну структуру, дiяльнiсть якоТ забез-печуеться спецiалiзованими секретарськими аген^ями.
Стандартизований Ha6ip послуг секретарських агенцiй в офшорних зонах включае: 1) управлшня номшальним персоналом та банкiвськими рахунками; 2) юридичне та нотарiальне супроводження офшорних операцш; 3) роз-роблення фшансових схем; 4) оргаыза^я лопстики; 5) супроводження взаемодп з податковими органами (укладання угод, ведення переговорного процесу) тощо.
Вибiр офшорно! зони залежить вщ функцiонального призначення дочiрньоï компанiï 1КС та залежить вщ багатьох факторiв: офшорних преференцiй; податкових ставок; особливостей валютного регулювання та репа-трiацiï (iнвестицiй, дивiдендiв, реальних активiв); гео-графiчних прерогатив тощо.
Еволюцшний розвиток офшорних зонсприяв форму-ванню трьох типiв юрисдикцiй, яга розрiзняють за рiв-нем податкового й державного регулювання пщприем-ницько! дiяльностi: 1) "консервативний офшор"-зони, що пов'язан з ухиленнямвiд сплати податку на прибу-ток транснацiональних корпорацш (такi зони iснують в США, Великобритании Кiпрi тощо); 2) "помiрний офшор" -зони зi спецiальними птьгами у сферi оподаткування та репатрiацiï капiталу, якi використовуються в якост транзитних зон, зокрема через офшоры бангавсьга (фь нансовi) центри, до них вщносять Спiвдружнiсть Багам-ських Островiв, lрландiю, Гiбралтар тощо; 3) "експансь онiстський (агресивний) офшор"-зони з максимальним спрощенням реестраци', регулювання дiяльностi, оподаткування та репатрiацiï, Ух називають "податковi га-ванi", до них вщносять тага кражи, як Республка Сей-шельськi Острови, Республка Панама, Британськi Вiр-гiнськi Острови, Белiз i т. д.
При реестраци дочiрнiх компанiй переважна бтьшють 1КС вiддае переваги "помiрному офшору": витрати на Ух обслуговування вищi шж у "податкових гаванях", проте, зазвичай, вони знаходяться у респектабельних крашах. Як приклад,це компанп' нерезидент, щозареестрованi в Швейцарськiй Конфедерацп i дiяльнiсть яких здшснюеть-ся за ïï межами. Вони мають податгав преференцп на рiвнi з "податковими гаванями". ^м того такi компанп мають додатга^ переваги i вщ користування послугами секретарських агенцiй, до яких висуваються жорстга ква-лiфiкацiйнi вимоги. Найбiльш поширеними "помiрними офшорами" для 1КС з великими оборотами^м Швей-царсько! Конфедераций е Сшт-Мартен (Нiдерландська частина), Велике Герцогство Люксембург, Особливий адмУстративний район Китаю Гонконг, Республка Сш-гапур. Для дрiбних операцiй - lрландiя.
Для репатрiацiï доходiв застосовують низку рiзних схем серед яких, для украшських 1КС, найбiльш поши-ренi: 1) Дочiрня компанiя групи (далi ДК)попередньо визначае суму прибутку до оподаткування i повнютюви-користовуе цю суму на "консультацшш послуги" вiд ма-теринсько'1' компанп' групи (далi МК), зареестровано! в офшорнiй зонi. Таким чином, прибуток до оподаткування ДК дорiвнюе нулю, оскiльки доходи дорiвнюють ви-тратам. Вiдповiдно грошовий потк, що вiдповiдае вар-тостi консультативних послуг, перерозподтяеться на користь МК, де не пщлягае оподаткуванню. 2) ДК швес-туев статутний каттал МК, що зареестрована в офшор-нiй зонi, а у подальшомуне отримуе дивiдендiв, адже весь прибуток капiталiзуеться в МК. 3) Ус транзакци ДК проходять через розрахунковий центр МК, зареестро-ваноТ в офшоршй зонi, i доходи акумулюютьсяна ïï ра-хунках, де не пщлягають оподаткуванню. 4) МК, зареестрована в офшорнш зонi, надае кредит ДК пщ високi вщсотга^ ставки на довгострокову перспективу, вщпо-вiдно грошовi потоки перемiщуютьсяу формiкредиту та нарахованих вiдсоткiв з Дк до МК.
Наразieвропейський союз переглядае власну поль тику щодо надання преференцш у податковiй сферi, зокрема ратифка^я Директиви Ради Свропи (2015/121/EU) зобов'язуе усi краïни-члени СС до 31 гру-дня 2015 року розглянути можливостi запровадження вiдповiдного пакету стандартних пропозицш щодо про-тиди зловживанням, дозволенихпопереднiми директивами. Однак на кожну директиву, розроблену юристами державно!' сфери, знаходиться десятки схем подолання запроваджених обмежень.
В умовах поглиблення св^ово! економiчноï кризи проблема реформування податкових систем в частит запоб^ання уникнення сплати податгав особливо актуа-лiзувалася. Основна увага спрямована на так зване "трансфертне цшоутворення", що дозволяе перерозпо-дтяти доходи мiж центрами фшансово! вщповщально-стi 1КС за допомогою рiзних методiв. Однак уа вони е недосконалими, що дозволяе 1КС, якi пiдпадають пiд нацюнальне регулювання i контроль, витрачати кошти на послуги фахiвцiв з податкового права та адвока^в аби знайти законы способи уникнення оподаткування.
У вщомому пщручнику "Теорiя фiнансiв", за редага^ею проф. В.М. Федосова цитуеться вислiвсуддi Верховного суду США Дж. Сандерленда, який ще у 1935 роц визнав право платникiв податгав самосшно визначати прийнятнi методи зниження податгав, зазначивши:"ыхто не повинен планувати сво! витрати та доходи вщповщно до максимально!' зручностi МУстерства фiнансiв" [7, с.332].
Сучасне мiжнародне законодавство регулюе велику кiлькiсть операцй пов'язаних з уникненням оподаткування, особливо це стосуеться США i Свропейського союзу. Проте, незважаючи назапровадження значних обмеженьу використанн офшорних юрисдикцй частка корпоративних податгав у доходах державного бюджету поспйно скорочуеться, наприклад, у 1956 роц частка корпоративних податгав у Федеральному бюджет США становила близько 28%, тодi як у 2015 роц лише 12,3% [8]. Очевидно заходи протиди офшоризаци е недостат-ньо ефективними.
В Укра'У офшоризацiя операцiй 1КС набула особливого поширення з 2007 рогав у зв'язку з початком про-яву ознак глобально!' фшансово! кризи, посиленням адмУстрування податкових зобов'язань великих пщ-приемств, пiдвищенням пол^ичних та iнвестицiйних ризикiв, стимулюванням експорту, високим рiвнем тУ-зацiï економки та корупцiï.Принаймнi, у питаннях оподаткування 1КС держава виконуе роль слтого агенту, який проводить пол^ику не втручання або навiть Уцюе створення 1КС для пiдвищення конкурентоздатност продукцiï, що постачаеться на експорт.Це зумовлено специфкою адмiнiстрування корпоративних податгав, осгальки легше контролювати велик пщприемства, такi як 1КС, нiж тисячi дрiбних платникiв податкiв.
Наш висновок сформульовано з урахуванням дючо-го у перюд з 1995 по 2010 роки Закону Украши "Про промислово-фiнансовi групи в Укра'У" вщ 21.11.1995 № 437/95-ВР, де в статт 1 поняття "промислово-фшансова група (ПФГ) визначалося, як "...об'еднання, доякого можуть входити промисловi пщприемства, сть-ськогосподарськi пiдприемства, банки, наугад i проектнi установи, iншi установи та оргаызаци всiх форм влас-ностi, що мають на мет отримання прибутку, та яке створюеться за ршенням Уряду Украïнинапевний тер-мiнз метою реалiзацiï державних програм розвитку прюритетних галузей виробництва i структурно!' пере-будови економiки Украши, включаючи програми згiдно з мiждержавними договорами,а також виробництва ган-цево'1' продукци" [9]. Статтею 4 цього Закону встановлю-валися пiльги для ПФГ щодо сплати вивiзно-
го(експортного) та ввiзного (iмпортного) мита i митних зборiв, не поширюються обмеження щодо внескiв ко-мерцiйних банкiв до статутних фондiв пiдприемств при iнвестуваннi коштiв на модершзацю виробництва ган-цевоТ та промiжноТ продукцiТ ПФГ [9]. Цей Закон утратив чиннютьв 2010 року, проте преференций якi мали 1КС п'ятнадцять рокiв до цього, суттево позначились на розвитку економiки УкраТни.
Разом з тим, посилення контролю з боку СС за опе-ра^ями, пов'язаними з уникненням оподаткування, змушуе украТнськi 1КС перебудувати своТ офшорнi схе-ми. Так, представник Центру со^альних i трудових до-слiджень УкраТни Кравчук О. вiдмiчае, що iнвестицiТ з Кiпру майже у дварази перевищували"...обсяги виведе-них до ^еТ краТни капiталiв" [10]. lмовiрно, мова йдепро перерозподiлi офшорних потогав мiж рiзними юрисдик-^ями. Ситуацiя з контролю та регулювання мiжнарод-ноТ дiяльностi 1КС ускладнюеться ще й тим, щорух гро-шових коштiв здiйснюеться не у формi iнвестицiй, а у вигг^ товарних потокiв експорту/iмпортуiз застосу-ванням таких Ыструментв, як заниження цшових та кiлькiсних параметрiв, вiдображення фктивних фшан-сових послуг (рента, роялти дивiденди) тощо.
Намагання уряду провести податкову реформу через запровадження гнучких ставокподатку на прибуток та системи птьг (податкових, валютних, юридичних тощо) не сприймаються ринковим середовищем, осга-льки тага заходи не полегшують, а навпаки посилюють податковий тиск на платнигав податгав, змушуючи останшх дiяти за правиломА.Лафера: "...спроба уряду отримати бiльше надходжень через запровадження додаткових податгав призводить до того, що ... фiрми зменшують суми швестицш, а це призводить до змен-шення споживання .та ... надходжень вщ оподаткування [3, с.184]", що ниш спостер^аеться в УкраТнк
Окрiм податку на прибуток важливим стимулом до офшоризацп е валюты адмшютративш обмеження На-цiонального банку, запровадженi Законом УкраТни "Про внесення змЫ до деяких законодавчих акпв УкраТни щодо запоб^ання негативному впливу на стабiльнiсть" вщ 04.07.2014 № 1586-VII [11]. З урахуванням юнуючих обмежень iнвесторискоротили решвестування грошо-вих коштiв в УкраТну, а також намагаються якомога швидше вивести з УкраТни ранше швестоваш ресурси.
Загальновiдомо, що на курс валюти впливае попит та пропози^я ринку, а тому запровадження пакету ад-мУстративних обмежень з вимогою обов'язкового продажу 75% валютноТ виручки експортерами, 90-денного контролю розрахунгав за зовнiшньоекономiчними контрактами, а також зобов'язання бангав погоджувати з НБУ заявки на кутвлю валюти понад е^валенту 50 тис доларiв США суттево стримуе попит, що е шоком для iмпорто-залежноТ економки.
Вiдповiдно на пропозицiю валюти впливае три чин-ники: фiнансування (кредити), сальдо торпвельного балансу та прямi iноземнi iнвестицiТ. Однак через неви-конання умов МВФ у 2015 роц УкраТна не отримала третш i четвертий траншi кредитiв, що порушило про-граму формування валютних резервiв на вiдповiдний перiод, яка була перенесена на квп"ень 2016 року. Така ситуа^я суттево вплинула на виконання зобов'язань iз минулих борпв та газових контрактiв, що порушило стабтьнють валютного курсу. ^м того примус до кон-вертацп валюти вплинув на рiшення експортерiв зали-шати валютну виручку в офшорах. Як наслщок - виник-нення структурних дисбалансiв у фшансовш системi.
На законодавчому рiвнi офшорна дiяльнiсть в Укра-Тнi дос не врегульована. Згiдно iз розпорядженням Ка-бiнету Мiнiстрiв УкраТни "Про перелк офшорних зон" вiд
23.02.2011 № 143-р. зарегламентований тiльки перелк офшорних зон [12], проте iншi важливi офшорнi юрис-дикцiТ не поширюються ш на сферу Податкового кодексу [13], ш на iншi законодавчi акти. Очевидно, що тага законодавчi прорахунки виникають завдяки лобюванню iнтересiв кiнцевих бенефiцiарних власнигав 1КСта Тхнiх представникiв у державних органах влади.
Пщводячи пiдсумок, варто звернути увагу на те, що розв'язання проблем офшоризацп повинно стати прю-ритетним як для законодавчоТ, так i виконавчоТ ланок влади, осктьки 1КС акумулюють потужнi фiнансовi потоки, якi перерозподiляться материнськими структурами через пщконтрольний внутршшй ринок капiталу, утворений за допомогою закордонних фтш. Викорис-тання внутршньо-корпоративного ринку для перероз-подiлу катталу - одна з найбiльших проблем державного регулювання не ттьки в УкраТш, а й в усьому свт. Встановлювати i контролювати тага зв'язки надзвичайно складно, осктьки взаемодiя вiдбуваеться не на ринко-вих, а на регульованих материнською структурою умо-вах, якi й забезпечують подолання ринкових бар'ерiв -податкових, митних, валютних, кредитно-фЫансових i т. д.Оскiльки сценарiТ операцiй за участю дочiрнiх структур достатньо заплуташ, необхiдно на державному рiвнi створювати пiдроздiл з монiторингу мiграцiТ дохо-дiв i капiталу украТнськогопоходження.
Висновки.Проведене дослiдженнядозволяе ствер-джувати, що запорукою успшного розв'язання проблем оподаткування результатв дiяльностi 1КС з викорис-танням офшоризацiТ повинна стати участь урядових структур, вщповщно до делегованих повноважень у мiжнародних переговорах щодо пщписання резолюцiй, укладання договорiв, затвердження директив i т. д. щодо системного (у ствпрац з Ышими краТнами) урегулю-вання офшоризацп.
Також на законодавчому рiвнiнеобхiдно зарегламе-нтувати офшорну дiяльнiсть: описати можливi схеми та розробити комп'ютеризованi модельмаршрутизатори, якi дозволятимуть оптимiзувати пошук маршрупв м^-рацiТ доходiв та катталу, аналiзувати та проводити професiйну експертизу. Для ствпрац можна залучити професшних фiнансистiв та юристiв iз приватноТ сфери, якiрозробляютьофшорнi схеми.
Рушiйною силою у подоланш офшоризацiТ 1КС повинна стати реформа оподаткування прибутку. Потрiбно запровадити диверсифковану систему оподаткування доходiв нацiональних i мiжнародних 1КС, активно за-проваджувати передовий досвщ розвинених краТн.
Дискусiя. Пiдводячи пщсумок, варто звернути увагу на те, що розв'язання проблем офшоризацп повинно стати прюритетним як для законодавчоТ, так i виконавчоТ ланок влади, осктьки 1КС акумулюють потужш фь нансовi потоки, якi перерозподтяться материнськими структурами через пiдконтрольний внутршшй ринок капiталу, утворений за допомогою закордонних фтш. Використання внутрiшньо-корпоративного ринку для перерозподту капiталу - одна з найбтьших проблем державного регулювання не ттьки в УкраТш, айв усьому свт. Встановлювати i контролювати тага зв'язки надзвичайно складно, осктьки взаемодiя вщбуваеться не на ринкових, а на регульованих материнською структурою умовах, яга й забезпечують подолання ринкових бар'ерiв - податкових, митних, валютних, кредитно-фшансових i т. д. Осктьки сценарп операцш за участю дочiрнiх структур достатньо заплуташ, необхiдно на державному рiвнi створювати пiдроздiл з монiторингу мiграцiТ доходiв i капiталу украТнського походження.
Список використаних джерел
1. Мережа податкового права Щомюячний податковий звгг [Елек-тронний ресурс] // taxjustice - Режим доступу до ресурсу: http://www.taxjustice.net/2014/11/24/tjns-monthly-taxcast-november-2015/.
2. Петленко Ю. В. Особливост оргашзацп фiнансiв штегрованих корпоративних структур / Юлiя Володимирiвна Петленко. // Свiт фЫан-ав. - №4. - С. 54-62.
3. Джон Ю. С. Економка державного сектору / Юджин СтглЩ Джон. - Москва: МГУ: ИНФРА-М, 1997. - 720 с.
4. Ведров О. Пюок крiзь пальц: офшори в украшсьюй i свгговш економiцi [Електронний ресурс] / Олексш Ведров // Журнал социально!' критики "Сптьне". - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://commons.com.ua/ pisok-kriz-paltsi-ofshori-v-ukrayinsk.
5. Великий тлумачний словник сучасноТ укра'шськоТ мови (з дод. i допов.) / Уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; 1рпшь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
6. Мозговий О.М. Мiжнароднi фЫанси / О.М. Мозговий, Т.е. Оболенська, Т.В. МуЫець // Навч. поаб. - К.: КНЕУ, 2005. - 557 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://buklib.net/books/23650/
7. Юхименко П.1. Теорiя фннанав / П.1. Юхименко [та Ы.]; заг. ред. В.М. Федосов, С.1. Юрiй. //- К.: Центр учбовоТ лiтератури, 2010. - 576 с.
8. Електронний каталог США[Електронний ресурс]: [база даних мютить детальну шформацю про державних та федеральних полiтикiв, державну дiяльнiсть] - Електронш данi про Федеральний Бюджет США
// InsideGov - Режим доступу до ресурсу: http://federal-budget.insidegov.com/l/38/1936.
9. Закон УкраТни "Про промислово-ф1нансов1 групи в УкраТш" вщ 21.11.1995 № 437/95-ВР. Втратив чинн1сть. [Електронний ресурс] -Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/437/95-%D0%B2%D1%80
10. Кравчук О.УкраТна офшорна. 1стор1я формування вггчизняноТ модел1 економ1ки [Електронний ресурс] / О.Кравчук// Журнал соц1альноТ критики "Спльне". - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://commons.com.ua/ ukrayina-ofshorna-istoriya-formuvannya-vitchiznyanoyi-modeli-ekonomiki/
11. Закон УкраТни "Про внесення зм1н до деяких законодавчих ак-т1в УкраТни щодо запоб1гання негативному впливу на стабтьнють" вщ 04.07.2014 № 1586-VII. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1586-18
12. Розпорядження Кабшету М1н1стр1в УкраТни "Про перелк офшорних зон" вщ 23.02.2011 № 143-р. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/143-2011-%D1 %80
13. Податковий кодекс УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
14. Petlenko Yu. Institutional Analysis Of Finance Vertically Integrated Structure In Ukraine // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014, 154. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/154-1/14
Надшшла до редколегп 10.12.15
Ю. Петленко, канд. экон. наук, доц., А. Иванов, экономист
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ОФШОРИЗАЦИЯ КАК ОСНОВНАЯ ПРОБЛЕМА НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ ИНТЕГРИРОВАННЫХ КОРПОРАТИВНЫХ СТРУКТУР
В статье проанализированы и систематизированы условия деятельности интегрированных корпоративных структур в странах и на территориях действия специальных, так называемых офшорных, юрисдикций, которые нацелены на снижение уровня налогообложения. Также наработаны предложения по урегулированию процессов переливания капитала с помощью офшорных схем с целью предохранения от налогового мошенничества.
Ключевые слова. Офшор; интегрированная корпоративная структура; перераспределение капитала; налоговая оптимизация.
Y. Petlenko, PhD in Economics, Associate Professor, A. Ivanov, economist
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
OFFSHORIZATION AS MAIN PROBLEM OF HOLDING GROUPS TAXATION
At this article, we have analyzed and systematized the conditions of holdings' activity to reduce the taxation level in countries and on the territory of special, so-called offshore, jurisdiction. In addition, we have made a suggestionhow to regulatean offshore capital flows inorder to prevent from tax frauds.
Key words. Offshore; holding company capital redistribution; tax optimization.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 1 (178): 29-34
УДК 338.24.01
JEL H55
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/178-1Z5
А.Ставицький, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв
ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦП БЕЗУМОВНОГО ДОХОДУ В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
У роботi проанал'зована концепц'я безумовного доходу, якав рядi кра/н Свропейського Союзу розглядаеться як зам/на сучаснй системi соцального забезпечення. За допомогою моделi рацюнального iндивiду показано, що за наяв-нос/т' гарантованого доходу iндивiд буде обирати бльш високооплачувану роботу з бльшою ефективнстю прац. Здйснено розрахунки витрат для впровадження подiбноl системи в УкраМ, вказано на першочерговi кроки, що потрi-бно здйснити для успшноi реалiзацil реформи.
Ключовi слова: iндивiд, безумовний дохiд, рацiональнiсть, соцальна сфера, зарплата, мотивацiя.
Вступ. Система мотивацп людини до прац1 завжди викликала жвав1 дискуси серед вчених. Протягом вс1еТ ютори людства були розглянут та впроваджен р1зно-машты системи оплати прац1, пенс1йного чи соц1ально-го забезпечення, проте жодна з них не визнаеться вче-ними щеальною на практицк
З одного боку, ця проблема розглядаеться як м1кро-економ1чна задача, розв'язок якоТ потр1бно шукати на кожному пщприемств1 Ыдивщуально. З шшого боку, суттева соц1ал1зац1я сучасних держав, необхщнють пщ-тримки адекватного р1вня життя вимагае розгляду цього питання на макроеконом1чному р1вн1. Слщ вщзначити, що ц1 р1вн1 е достатньо пов'язаними при формуванн економнноТ пол1тики.
Наприклад, у краТнах Свропейського союзу були створен умови для ефективноТ роботи висококвалiфi-кованих пра^внигав, що забезпечуе високий рiвень життя для ваеТ краТни. Це дозволяе розвивати та за-безпечувати значн виплати по безробггтю, страхуван-ню вщ нещасних випадгав, тощо, що залучае до краТн додаткових мiгрантiв, знижуе стимули якюно працювати через зменшення страху втратити роботу. Со^альна направленють европейських краТн вщзначае, що в су-часних умовах конкурентного господарювання продов-ження подiбноТ економiчноТ полiтики не е можливим.
Досвщ США свщчить, що вщсутнють значних вида-тгав на со^альне забезпечення суттево мотивуе роботу персоналу, що дозволяе значно пщвищити продук-
© Ставицький А., 2016
