CC BY
53
V. Kuzomko, PhD in Economics, Associate Professor, M. Mykhailiuk, PhD Studen
Vadym Hetman Kyiv National Economic University, Kyiv, Ukraine
APPLICATION OF THE NINE-COMPONENTS INDICATOR MODIFIED TECHNIQUE FOR DIAGNOSTICS OF LEVEL OF THE FINANCIAL SAFETY OF THE ENTERPRISE
In article it is carried out modification of calculation procedure of the nine-components indicator of the financial stability in the context of introduction of the indicators, which estimate accounts payable and stocks. Testing methods offered by financial diagnosis made on materials PJSC "Yahotyn creamery." The method of calculation of sixteen-components indicator of financial stability allows for a deeper analysis of enterprise financial stability and detect problems with production and inventory, as well as mid-term payables, which is not technique allows nine-components indicator of financial stability.
Keywords: financial safety, financial stability, nine-components indicator of financial stability, sixteen-components indicator of financial stability.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. RusIna, Yu. O., & Polozuk, Yu. V. (2015). Ekonomlchna sutnlst fInansovoyi stIykostI pIdpriemstva ta faktori, scho na neyi vplivayut. International scientific journal. Kiev, 91-94.
2. Shvydanenko, G. O., Kuzomko, V. M. Noricyna, N. I. (2011). Ekonomichna bezpeka biznesu. Kiev, KNEU.
3. Lozovyk Yu. M.( 2010). Ocinky pokaznykiv likvidnosti finansovoyi stijkosti na osnovi agreguvannya balansu:robochy'j instrumental analityka pidpry-yemstva. Strategiya ekonomichnogo rozvytku Ukrayiny Kiev, 157-165
4. Reta, M. V. Ivanova, A. O. (2013). Metodychni pidxody do ocinky rivnya finansovoyi bezpeky pidpryyemstva. Visnyk NTU "XPI". Hmelnitskiy, 29-37.
5. Smirnova, T. O. (2011). Finansova stijkist pidpryyemstva . Naukovyj visnyk NLTU Ukrayiny. IvIv, 198-201.
6. Sheremet, A.D., Negashev, E.V. (2008). Metodika finansovogo analiza deyatelnostikommercheskih organizatsiy. Moskva: INFRA-M.
7. Finansova zvitnist' PAT 'Yagotynskyj maslozavod" (2014). Kiev :MiIkaIIiance.
8. Kocyuba, O. S. (2009). Mexanizm ta analityko-instrumentalni zasoby zabezpechennya ekonomichnoyi stijkosti pidpryyemstva. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv.
9. Zarya, I. (2015). SuchasnI trendi upravlInnya ekonomIchnoyu bezpekoyu turistichnogo pIdpriemstva. Kiev : VIsnik Kiyivskogo natsIonalnogo unIversitetu ImenI Tarasa Shevchenka. GeografIya. http://nbuv.gov.ua. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geograf_2015_1_14. DOI: http://doi.org/ 10.17721/1728-2721.2015.63.12
10. Karpenko, O., Lebedko,S. (2016). Formuvannya metodichnogo pIdhodu do otsInyuvannya rIvnya ekonomIchnoyi bezpeki transportnogo pIdpriemstva. Kiev : ShId. http://nbuv.gov.ua. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Skhid_2016_6_5 doi: http://dx.doi.org/10.21847/1728-9343.2016.6(146).91034
11. Miller, R. L. Devid D. V. (2000). Sovremennyie dengi ibankovskoe delo. Moskva.: INFRA-M.
12. Altman, E. (2005). Corporate Financial Distress and Bankruptcy, 3rd edition. USA John Wiley and Sons.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 3(192): 30-34
УДК 336.227
JEL classification: H26, F42
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/192-3/6
В. Новицький, канд. екон. наук, доц.
Ушверситет державно! фокально! служби УкраТни, IpniHb, УкраТна
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ОФШОРНОГО СЕКТОРА СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Проведено монторинг сучасних тенденцш розвитку офшорного сектора свШово! економки, здшснено анал'гз зро-стання тиску на европейськ офшорн/' центри, розглянуто oсoбливoстi податковоi полипики €С та США в питаннях oфшoрiв та зроблено анал'з впливу сучасних тенденцш розвитку офшорного сектора економки на УкраУну.
Ключoвi слова: офшорний сектор свтовоi економки, мiжнарoдна податкова полтика, европейськ офшори, Brexit, податкова в йна.
Постановка проблеми. Сучасний фЫансовий ри-нок залежить не так вщ наявносл достатньоТ суми вть-них фЫансових кош^в для покриття фЫансових потреб нацюнальних економк, як вщ рiвня сформованосл та захищеност фшансових потогав до нацюнальних еко-номк. Одними з найактивнших контрагент на фЫан-совому ринку е офшори, якi одночасно можуть бути посередниками, накопичувачами, перетворювач та по-стачальниками фiнансових ресурсiв. Динамка накопи-чення коштiв на офшорних рахунках показуе, що у 2005 р. в офшорних центрах збер^алося близько 18 трлн дол США, у 2012 р. - 26, у 2014 р. - 32, а за остаными даними на початок 2016 р. в офшорах пере-бувае понад 36 трлн дол США [1]. 1ншими словами, за 10 рогав обсяги фшансових активiв, що збер^аються в офшорах, подвоТлися. Для розумшня обсяпв виведення кош^в до офшорiв, достатньо розумiти, що 303 iз 500 найбтьших американських корпорацiй, що формують перелк American Fortune 500, станом на початок 2016 р. збер^али на офшорних рахунках понад 2,4 трлн дол США, iз яких не було сплачено податюв на суму понад 695 млрд дол США [2]. Аналопчна ситуа^я спостер^а-еться i з найбiльшими компанiями Ыших розвинених краТн свiту (наприклад, росмсью компанiТ на початок 2015 володти 1,3 трлн дол США на офшорних рахунках, а компани iз краТн, що розвиваються, загалом во-лодiють понад 12 трлн дол США на офшорних рахунках
[1]). Тому, зважаючи на обсяги податкових втрат вщ виведення прибутгав до офшорiв, уряди бтьшост розвинених краТн свiту здшснюють полiтику зниження рiвня офшоризаци власних економiк i, як наслщок, зниження рiвня податкових втрат вщ виведення прибуткiв до офшорiв.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Серед науковоТ спiльноти УкраТни питаннями офшоризаци економiки займаються В. I. Островецький, В. Ф. Столяров, П. О. Черномаз, К. В. Гурн I. М. Бондаренко, О. М. Тимченко, П. О. Фененко та ш. Однак зазначен науковц аналiзують процеси офшоризаци саме украТн-ськоТ економiки, а питання офшоризацiТ свппвоТ еконо-мiки, сучаснi тенденцiТ мiнiмiзацiТ впливу офшорiв у розвинених краТнах й особливостi Тх спiвпрацi з окрес-лених питань залишаються недостатньо дослщженими.
Методологiя дослiдження. У ходi дослiдження ви-користано методи активного та пасивного мошторингу для огляду та подальшого аналiзу сучасних тенденцш антиофшорноТ полiтики в розвинених краТнах св^у, метод опосередкованого порiвняння та метод непрямих аналогiй для визначення можливих напрямiв i наслщгав впливу сучасних тенденцiй свiтовоТ антиофшорноТ поль тики та визначення тих напрямiв розвитку украТнськоТ антиофшорноТ пол^ики, яка буде максимально ефекти-вною в нацiональних реалiях.
Метою статт е аналiз сучасних антиофшорних тенденцш у розрiзi розвинених краТн св^у та аналiз напря-
© Новицький В., 2017
MiB розвитку свппвоТ системи протиди використанню офшорiв у фiнансово-економiчних опера^х.
Результати дослiдження. Основними учасниками процесу зниження piвня знaчущoстi oфшopiв у свiтoвиx фiнaнсoвиx потоках е краТни СС i США, однак у Тхых дiяx не спостер^аеться oднoспpямoвaнoстi. Так, 24 серпня 2016 р. Казначейство США випустило нормативний документ Про державы розслщування Свропейською комь сiею порушень норм трансфертного законодавства (The European Commission's Recent State Aid Investigations Of Transfer Pricing Rulings [3]), який мютить низку ключових мометчв, що свщчать про piзнoспpямoвaнiсть пoглядiв на протидю oфшopизaцiТ свiтoвoТ eкoнoмiки з боку США та GC. Це виявляеться в тому, що Казначейство США вщкрито виступае проти запровадження норм Base Erosion and Profit Shifting Initiative (BEPS), осгальки вони передбачають можпивють ретроспективного впливу i, теоретично, можуть призвести до податкових втрат США. Серед Ыших, не менш важливих загроз пoдaткoвiй безпец США з боку BEPS, наведено тага:
sсумнiвнoю е мoжпивiсть дотримання краТнами -членами СС двoстopoннix податкових угод мiж ними та урядом США;
^може призвести до необхщност пepeдaчi пoдaткiв, зiбpaниx у США, до краТн - члешв СС, що суперечить законодавству США;
^призведе до скорочення швестицмних пoтoкiв мiж США та краТнами СС;
sстворить прецедент для запровадження iншими краТнами податкових норм, яга можуть призвести до податкових втрат бюджету США внаслщок ретроспективного aнaлiзу сплачених податгав [4].
Вщповщно, Казначейство США цим документом на-полегливо рекомендуе краТнам СС згорнути iнiцiaтиву BEPS та повернутися до використовуваноТ paнiшe практики отримання фЫансовоТ iнфopмaцiТ в податкових ць лях через систему спе^альних мiжуpядoвиx зaпитiв, яка, з одного боку, е випдною США, а з Ышого - е значним кроком назад у процесах боротьби iз виведенням прибу-ткiв до oфшopiв поза нaцioнaльними системами оподат-кування. У пiдсумку зауважено, що у випадку вщсутносп спiвпpaцi з боку СС, урядом США буде вжито вщповщш заходи (однак конкретн заходи не зазначено).
Поряд зi зростанням напруженост у сфepi подат-ковоТ пoлiтики мiж США та СС, яка, за прогнозами екс-пер^в [5], може перерости в повноцшну "податкову вшну", спoстepiгaеться низка Ыших тeндeнцiТ у процесах деофшоризаци.
Насамперед спoстepiгaються змiни у струю^ офшо-рних цeнтpiв - внаслщок BREXIT (вихщ ВеликоТ Британи з складу СС) суттево зменшилась роль Гiбpaлтapу як одного з европейських офшорних цeнтpiв. Вiдпoвiднo до законодавства Пбралтару, компани, що займаються на-данням послуг азартних irop за межами Гiбpaлтapу, опо-датковуються податком на прибуток пiдпpиемств (корпо-ративний податок) за пiльгoвими ставками та можуть бути створен через Ыститут нoмiнaльнoТ' влaснoстi, тоб-то зазначення ганцевих бeнeфiцiapiв не е обов'язковим у реестрацмних документах. Зменшення poлi як офшорного центра вщображаеться у скopoчeннi кiлькoстi новост-ворених кoмпaнiй, змeншeннi aктивiв юнуючих i поступо-вому пepeмiщeннi хоспв азартних iгop до iншиx европейських юрисдикцм (наприклад, онлайн- сектор азартних irop, у т. ч. багатокористувацьга комп'ютерн iгpи, онлайн-казино, онлайн-сервюи букмекерських контор тощо, пе-peмiщaються до Люксембургу, мaтepинськi компани роз-важальних зaкпaдiв, що надають послуги азартних iгop, пepeмiщaються до Болгари, де ставка корпоративного податку становить 10 % тощо) [6].
Головною причиною такого явища е те, що Пбралтар належить до групи oфшopiв, яга перебувають пщ патронатом ВеликоТ Британи, однак пюля проведення BREXlT Велика Бритаыя вiдмoвилaся вiд пiдтpимки офшорних Ы^атив Гiбpaлтapу, що призвело до руйнування мехаш-змiв мiнiмiзaцiТ сплати податгав через пpoмiжнi посеред-ницькi британсьга кoмпaнiТ. Для збереження офшорних переваг нapaзi Гiбpaлтap проводить переговори з Ышими краТнами СС про укладання додаткових податкових угод для створення альтернативних мexaнiзмiв пpoмiжниx кoмпaнiй. Зацкавленсть у спiвпpaцi iз Пбралтаром ви-являють lспaнiя та Фpaнцiя на умовах автономноТ тери-тори у ск^ цих краТн, що е неприйнятним з боку Пбралтару, тому очкуеться, що Пбралтар повнютю припи-нить надавати oфшopнi послуги [7].
Водночас спoстepiгaеться зростання тиску з боку краТн СС i на iншi oфшopнi центри, яга е залежними те-pитopiями ВеликоТ Британи (Анпльсьга о-ви, Бepмудськi о-ви, Британсьга Вipгiнськi о-ви, Кaймaнoвi о-ви, о-ви Герна, Мен, Джepсi та Теркс i Кайкос), що представлено в оновленому перелку краТн i тepитopiй для податкових цтей [8]. Зазначений пepeлiк розроблено в межах BEPS як базу для визначення краТн i територй що мають високий piвeнь корпоративноТ сeкpeтнoстi, спець aльнi низькоподатга^ режими та/або нульовий piвeнь корпоративного податку (або його аналопв). Осгальки Велика Бpитaнiя вийшла зi складу СС, краТни та тери-тори, пiдкoнтpoльнi Тй, також потрапили до цього пере-лiку i повинн вжити зaxoдiв для усунення мexaнiзмiв мiнiмiзaцiТ та ухилення вiд сплати податгав. Нapaзi наведений перелк краТн не передбачае жодних регуляти-вних зaxoдiв з боку СС, однак до ганця 2017 р. буде розроблено мехашзми одностороннього впливу на краТни, що входять до даного перелку, вщповщно до сфе-ри, де необхщно внести змЫи до законодавства.
Наступною тенден^ею в офшорному сeктopi свпл-воТ eкoнoмiки е поступове зменшення галькост бaнкiв, представлених в офшорних центрах. Динамка свщ-чить: кiлькiсть бангав, що пpeдстaвлeнi в офшорних центрах, що е залежними тepитopiями ВеликоТ Британи, зменшилась iз 47 (2008) до 32 (2014), а у 2016 р. одним iз великих мiжнapoдниx бангав HSBC було виведено понад 80 % своТх офшорних aктивiв до неофшорних зон (наприклад, iз дoчipньoТ структури в Монако у 2016 було виведено понад 9 млрд дол США, а саму дoчipню бангавську структуру було розформовано [9]), тобто спостер^аеться швидке згортання офшорноТ складовоТ бaнкiвськиx послуг зазначеного банку. Така ситуаця е характерною не лише для бангавськоТ сфери, a i для офшорного сектора св^овоТ eкoнoмiки загалом. Хоча обсяги кош^в, що збepiгaються на офшорних рахунках, зростають, гальгасть новостворених компанш у 2015 р. пopiвнянo з 2008 р. зменшилась на 25 % (вщповщно до aнaлiзу реест^в кoмпaнiТ Mossack Fonseca та Bahamas Papers [10]). Основною причиною е удосконалення ре-гулятивних зaxoдiв та зниження piвня сeкpeтнoстi офшорних операцй що призводить до зростання ризико-вoстi таких операцм та пiдвищeння Тх вapтoстi. А це вже суперечить основшй концепци oфшopизaцiТ "мак-симальний прибуток iз мiнiмaльним ризиком". Зважаю-чи на це невелик кoмпaнiТ, якi рашше користувались офшорами як iнстpумeнтoм податковоТ мiнiмiзaцiТ, зме-ншують кiлькiсть контрагент у таких oпepaцiяx i максимально починають використовувати стратеги податковоТ мiнiмiзaцiТ через неофшорн юрисдикци.
Водночас для великих кoмпaнiй скорочення присут-нoстi невеликих учaсникiв офшорного сектора свппвоТ eкoнoмiки е позитивним явищем, осгальки вони можуть застосовувати бтьшу гальгасть втьних офшорних ре-
cypciB. Прикладом е обсяг податгав, сплачених такими великими компашями, як Facebook, Uber, eBay та Apple у кражах СС. Так, ттьки у Великiй Британи ц компанiï через використання европейських офшорних цеш^в зyмiли знизити piвень податкового навантаження у понад 100 pазiв. Так, Facebook у 2015 р., сплатив податгав на суму 4,1 млн фун^в стерлЫпв, що в тисячу pазiв бтьше, шж у 2014 р. (4,1 тис фун^в cтеpлiнгiв), однак за пщрахунками фахiвцiв це лише вiд 5 до 8 % вщ реально!' суми податгав, яга повинш бути сплачеш з доходiв, отриманих у Велигай Британи [11]. Основна частина прибутгав була виведена до европейських офшорних юрисдикцм (Люксембург, Нщерланди й lpландiя). Uber, отримавши прибуток у pозмipi 420 млн фушпв cтеpлiнгiв, у Великiй Британи сплатив податгав на суму 411 тис. фу-нтв cтеpлiнriв, тодi як основы прибутки компани було переведено до компашй у Нiдеpландах i далi до офшоpiв як плату за "cпецифiчнi послуги, наданi Ышими компашями" [12]. Також активно використовуе податгав переваги офшорних центpiв eBay. Так, у звт для акцiонеpiв за 2015 р. компашя декларуе 1,1 млрд фушпв cтеpлiнгiв прибутку у Велигай Британи, однак обсяг податгав, сплачених компашею у Велигай Британи, становить 1,1 млн фушпв стерлЫпв. Вщповщно до податково! звiтноcтi це податки iз пpибyткiв, отриманих вiд надавання консуль-тацiйних послуг i послуг iз пiдтpимки та супроводження бiзнеc-пpоцеciв, тобто такi, що не пов'язаш з основним пpофiлем дiяльноcтi компани. Тодi як прибутки вiд основно! дiяльноcтi, а саме надання рекламних послуг, отри-мувалися швейцарським вiддiленням компани i як лщен-зiйнi платежi переводилися до европейських офшорних цет^в й оподатковувалися вже там [13].
Наведет офшоры мехашзми мiнiмiзацiï податкового навантаження перебувають у межах законодавства Велико!' Британи та рамкових норм СС, однак призво-дять до значних податкових втрат. Зважаючи на це, у кражах СС вщбуваеться створення та запровадження Ыновацшних методик протиди використанню офшорних центpiв як методу мiнiмiзацiï податкових платежiв.
lнновацiйною, однак не новою, е щея запровадження альтернативного мУмального корпоративного податку [14]. Ниш розглядають три ваpiанти сутносп такого податку. Перший ваpiант полягае у встановленш зага-льного piвня корпоративного податку на прибуток, отриманий за межами материнсько! краТни в pозмipi меншому, нiж pозмip корпоративного податку на прибутки, отримаш в материнсьгай компани. Такий ваpiант розробляють та активно пропагують США, яга пропону-ють встановити ставку корпоративного податку на прибутки, отримаш за межами США, на piвнi 19 %, тодi як середшй piвень корпоративного податку на доходи, отримаш на територи США, становить 31,9 % [15]. Водночас, шчого не зазначено про особливий податковий режим штату Делавар, який пропонуе компашям, що зареестроваш на його територи, сплачувати корпоратив-ний податок на прибуток, отриманий за межами США, за ставкою 0 %. Недолгом цього пщходу е те, що у випадку запровадження тако! системи виграють ттьки США, осгальки буде порушено принцип тертг^альносл сплати корпоративного податку на прибуток i виникне подвмне оподаткування для компашй, яга змушеш будуть сплачувати податок i за мюцем отримання доходiв, i за мюцем реестраци. Водночас основы принципи зазначеного пщходу не вщповщають европейсьгай iнiцiативi Base Erosion and Profit Shifting (BEPS), осгальки не передба-чають вiдкpитого обмЫу податковою iнфоpмацiею чи пpозоpоcтi само! податково!' системи окремих краТн.
Другий ваpiант розробляеться та iмплементyетьcя СС i базуеться на принципах вщкритост та теpитоpiа-
льноcтi. Тобто, пропонуеться сплачувати корпоратив-ний податок iз прибутку за законодавством тих краТн, у яких зазначений прибуток було отримано. Забезпечен-ням цього е вщкрита система обмiнy податковою Ыфо-pмацiею та пpозоpicть податкових систем краТн - учас-ниць тако! системи. У СС цю У^ативу оформлено в BEpS та процес country-by-country reporting. Логiчним продовженням BEPS е уштарна податкова система, тобто однага^ ставки корпоративного податку й одна-ковi принципи визначення бази оподаткування у вах кражах, яга ствпрацюють у межах BEPS, осгальки це е одним iз найефективнших методiв протиди офшориза-цiï нацюнальних економiк та зниження обcягiв кош^в, що виводяться до офшоpiв поза нацюнальним оподат-куванням [16]. Першим кроком до уштарно! податково!' системи в межах BEPS е встановлення альтернативного мУмального piвня корпоративного податку за анало-гiею до США, однак з урахуванням напрацювань у сфе-pi country-by-country reporting, що дозволить таргетува-ти податгав потоки i пpотидiяти насамперед виведен-ню пpибyткiв до низькоподаткових юрисдикцм поза на-цiональним оподаткуванням [14].
Третм ваpiант передбачае встановлення альтернативного корпоративного податку на прибутки, отримаш мiжнаpодними компашями вcеpединi конкретно!' краТни на оcновi попередньо розраховано! суми податку, який мае бути сплачений. Основною щеею такого пщходу е те, що фшансова звп"нють повинна аналiзyватиcя фахь вцями податково! служби i вони мають розраховувати суми податгав, яга повинш бути сплачеш конкретною компашею. Осгальки у випадку використання офшорних механiзмiв мiнiмiзацiï податкових платежiв суми реаль-них прибутгав можуть бути значно занижеш, то для роз-рахунку податкових платежiв повиннi використовуватись альтеpнативнi мехашзми, яга хоч i дають приблизну оцн ку, однак iз використанням методiв апроксимаци та спе-^ального математичного апарату, повиннi бути приведет до середньозважених показникiв, яга, з одного боку, очкуються дещо заниженими, однак будуть значно ви-щими шж тi, що розраховуються компашею iз використанням офшорних механiзмiв податково! мiнiмiзацiï. У зв'язку зi значним обсягом роботи з аналiзy фiнанcовоï звiтноcтi, таку систему пропонують уводити для найбь льших компанiй, решта компанiй мае працювати в межах звичайного податкового поля.
З погляду Ытереав УкраТни, окреслеш тенденцп розви-тку офшорного сектора свплво! економiки мають позитив-ний вплив, осгальки вщбуваеться пеpеоpiентацiя фЫансо-вих потокiв з УкраТни до офшоpiв й, у пеpcпективi, спосте-piгатиметьcя скорочення обcягiв виведених прибутгав у зв'язку зi зростанням ризиковост офшорних опеpацiй через т офшоpнi центри, якi е теригрями, пiдконтpольними Великiй Бpитанiï, а використання альтернативних механь змiв е бтьш затратним i менш привабливим.
Водночас cвiтовi податковi iнiцiативи щодо запровадження альтернативного м^мального корпоративного податку на прибуток, отриманий за межами краТни реестраци', в американському ваpiантi для УкраТни е менш цкавим, оcкiльки передбачае, що yci прибутки американських коpпоpацiй та Т'хшх пов'язаних бiзнеc-структур будуть оподатковувати у США й УкраТна отримае ттьки податгав збитки, осгальки запровадження аналопчного законодавства не створить жод-них додаткових податкових прибутгав. З шшого боку, податкова У^атива СС у чаcтинi альтернативного мЫмального корпоративного податку на прибуток як першого року до запровадження уштарно!' податково! системи, е бтьш прийнятною для УкраТни, хоча i пе-
редбачае розкриття Bcieï податковоТ iнформацiï в межах ÎHiqiaTMBM country-by-country reporting.
Висновки. З огляду на проаналiзованi тенденцп, у свтовш спiльнотi спостерiгаеться боротьба iнтересiв свтових економiчних i полiтичних центрiв у межах розвитку мiждержавноï антиофшорноТ системи. Насампе-ред це пов'язано i3 погiршенням взаемовiдносин США та GC, що мае ознаки податковоТ вiйни. Водночас, зва-жаючи на рiвень розвитку податковоТ системи УкраТни та динамiчнiсть ïï змiни в межах Угоди про асо^ацю мiж УкраТною та GC, ми маемо долучитися до нових податкових Укатив GC як активний учасник правотво-рчого процесу та вносити змЫи до податкового законо-давства, орiентуючись не на застарiлi норми та правила, як вже не дозволяють досягати високоТ ефективно-CTi податкового процесу, а на новi тенденцiï та У^ати-ви, що дозволить використовувати передовий досвщ для зниження рiвня офшоризацiï нацiональноï економь ки та повернення частини прибутюв, ранiше виведених до офшорних цет^в.
Список використаних джерел
1. More than $12 trillion stuffed offshore, from developing countries alone // Henry James S. Tax Justce Network [Electronic source] / James S. Henry. - Access mode : http://www.taxjustice.net/2016/05/09/17103.
2. Fortune 500 Companies Hold a Record $2.4 Trillion Offshore // Citizens for Tax Justice. Network [Electronic source]. - Access mode : http://ctj.org/ctjreports/2016/03/fortune_500_companies_hold_a_record_24_ trillion_offshore.php#.WHfYYlOLTIX.
3. Treasury Releases White Paper on European Commission's State Aid Investigations into Transfer Pricing Rulings / Robert B. Stack // U.S. Department of the Treasury Network [Electronic source]. - Access mode : https://www.treasury.gov/connect/blog/Pages/Treasury-Releases-White-Paper-on-European-Commission%E2%80%99s-State-Aid-Investigations-into-Transfer-Pricing-Rulings.aspx.
4. The European Commission's Recent State Aid Investigations Of Transfer Pricing Rulings // U.S. Department Of The Treasury White Paper. Network [Electronic source]. - Access mode : https://www.treasury.gov/ resource-center/tax-policy/treaties/Documents/White-Paper-State-Aid.pdf.
5. Has the US declared tax war on Europe? / R. Murphy // Tax Research UK. Network [Electronic source]. - Access mode : http://www.taxresearch.org.uk/Blog/2016/08/25/has-the-us-declared-tax-war-on-europe/
6. Corporate taxation: the fight against tax avoidance // European Parliament. Network [Electronic source]. - Access mode :
http://www.europarl.europa.eu/news/en/news-room/20160530STO29669/ corporate-taxation-the-fight-against-tax-avoidance.
7. Time to say goodbye to Gibraltar / R. Murphy // Tax Research UK. Network [Electronic source]. - Access mode : http://www.taxresearch.org.uk/ Blog/2016/11/02/time-to-say-goodbye-to-gibraltar.
8. First step towards a new EU list of third country jurisdictions: Scoreboard // European Commission Network [Electronic source]. - Access mode : https://ec.europa.eu/taxation_customs/sites/taxation/files/2016-09-15_scoreboard-indicators.pdf.
9. Dunkley E. HSBC to wind down Monaco private bank / E. Dunkley // Financial Times. Network [Electronic source]. - Access mode : https://www.ft.com/content/93ea5f3a-9605-11e6-a80e-bcd69f323a8b?ftcamp= undefined.
10. Is it a lack of profit that will kill offshore? / R. Murphy // Tax Research UK. Network [Electronic source]. - Access mode : http://www.taxresearch.org.uk/Blog/2016/10/20/is-it-a-lack-of-profit-that-will-kill-offshore.
11. Facebook UK's accounts: a case study in the tax data we don't have from current accounting standards / R. Murphy // Tax Research UK. Network [Electronic source]. - Access mode : http://www.taxresearch.org.uk/ Blog/2016/10/09/facebook-uks-accounts-a-case-study-in-the-tax-data-we-dont-have-from-current-accounting-standards.
12. Bowers S. Uber's main UK business paid only £411,000 in tax last year / S. Bowers // The Guardian. Network [Electronic source]. - Access mode : https://www.theguardian.com/business/2016/oct/10/ubers-main-uk-businesspaid-only-411000-in-tax-last-year.
13. Bowers S. eBay pays £1.1m UK tax on revenues it told US investors were £1.1bn / S. Bowers // The Guardian Network [Electronic source]. - Access mode : https://www.theguardian.com/business/2016-/oct/08/ebay-pays-11m-uk-tax-on-revenues-it-told-us-investors-were-11bn
14. Murphy R. Time for an Alternative Minimum Corporation Tax? / R. Murphy // Bloomberg BNA. Network [Electronic source]. - Access mode : https://www.bna.com/time-alternative-minimum-n57982077695/
15. Rubin R. Obama Wants a New Tax on U.S. Companies' Overseas Profits / R. Rubin, J. Allen // Bloomberg BNA. Network [Electronic source]. -Access mode : https://www.bloomberg.com/news/articles/2015-02-01/obama-said-to-propose-taxes-on-foreign-earnings-offshore-profit.
16. Picciotto S. Towards Unitary Taxation Of Transnational Corporations / S. Picciotto // Tax Justice Network. Network [Electronic source]. - Access mode : http://www.taxjustice.net/cms/upload/pdf/ Towards_Unitary_Taxation_1-1.pdf.
17. Ignatovych N. Creative activity motivation in philosophy of economy paradigm [Electronic source] / N. Ignatovych, V. Gura // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. - 2015. - № 10(175). -P. 30-33. - Access mode : DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/175-10/5.
Hagiwwna go peflKoneriï 20.02.17 Date of editorial approval 01.03.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
В. Новицкий, канд. экон. наук, доц.
Университет государственной фискальной службы Украины, Ирпень, Украина
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ОФФШОРНОГО СЕКТОРА МИРОВОЙ ЭКОНОМИКИ
Посвящено современным тенденциям развития оффшорного сектора мировой экономики, проанализирован рост экономического, политического и финансового давления на европейские оффшорные центры, рассмотрены особенности налоговой политики ЕС и США касательно вопросов оффшоризации и проанализировано влияние современных тенденций развития оффшорного сектора на Украину.
Ключевые слова: оффшорный сектор мировой экономики, международная налоговая политика, европейские оффшоры, Brexit, налоговая война.
V. Novytskyi, PhD in Economics, Associate Professor University of State Fiscal Service of Ukraine, Irpin, Ukraine
MODERN TRENDS IN THE OFFSHORE SECTOR OF THE WORLD ECONOMY
In article was made the monitoring of current tendencies of development of world economy offshore sector, analyzed the growth of tax policy pressure on European offshores that are linked to Great Britain, overviewed the modern antioffshore tax policy of EU and USA and analyzed the influence of these tendencies on Ukraine.
Key words: world economy offshore sector; international tax policy; European offshores; Brexit; tax war.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Henry, J. S. (2016, May 09). More than $12 trillion stuffed offshore, from developing countries alone. Retrieved from Tax Justice Network: http://www.taxjustice.net/2016/05/09/17103/
2. Citizens for Tax Justice (2016). Fortune 500 Companies Hold a Record $2.4 Trillion Offshore. Retrieved from http://ctj.org/ctjreports/ 2016/03/fortune_500_companies_hold_a_record_24_trillion_offshore.php#.WHfYYl0LTIX
3. Stack, R. B. (2016). Treasury Releases White Paper on European Commission's State Aid Investigations into Transfer Pricing Rulings. Retrieved from U.S. Department of the Treasury: https://www.treasury.gov/connect/blog/Pages/Treasury-Releases-White-Paper-on-European-Commission%E2%80%99s-State-Aid-Investigations-into-Transfer-Pricing-Rulings.aspx
4. U.S. Department of The Treasury (2016). The European Commission's Recent State Aid Investigations Of Transfer Pricing Rulings. White Pa-per.Retrieved from https://www.treasury.gov/resource-center/tax-policy/treaties/Documents/White-Paper-State-Aid.pdf
5. Murphy, R. (2016, September 25). Has the Us declared tax war on Europe? Retrieved from Tax Research UK: http://www.taxresearch.org.uk/Blog/2016/08/25/has-the-us-declared-tax-war-on-europe/
6. European Parliament (2016). Corporate taxation: the fight against tax avoidance. Retrieved from http://www.europarl.europa.eu/news/en/newsroom/ 20160530STO29669/corporate-taxation-the-fight-against-tax-avoidance
7. Murphy, R. (2016, November 02). Time to say goodbye to Gibraltar. Retrieved from Tax Research UK: http://www.taxresearch.org.uk/ Blog/2016/11/02/time-to-say-goodbye-to-gibraltar/
8. European Commission (2016). First step towards a new EU list of third country jurisdictions: Scoreboard. Retrieved from https://ec.europa.eu/taxation_customs/sites/taxation/files/2016-09-15_scoreboard-indicators.pdf
9. Dunkley, E. (2016, October 19). HSBC to wind down Monaco private bank. Financial Times. Retrieved from https://www.ft.com/content/93ea5f3a-9605-11e6-a80e-bcd69f323a8b?ftcamp=undefined
10. Murphy, R. (2016, October 20). Is it a lack of profit that will kill offshore? Retrieved from Tax Research UK. http://www.taxresearch.org.uk/ Blog/2016/10/20/is-it-a-lack-of-profit-that-will-kill-offshore/
11. Murphy, R. (2016, October 09). Facebook UK's accounts: a case study in the tax data we don't have from current accounting standards. Retrieved from Tax Research UK. http://www.taxresearch.org.uk/Blog/2016/10/09/facebook-uks-accounts-a-case-study-in-the-tax-data-we-dont-have-from-currentaccounting-standards/
12. Bowers, S. (2016, October 10). Uber's main UK business paid only £411,000 in tax last year. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/business/2016/oct/10/ubers-main-uk-business-paid-only-411000-in-tax-last-year
13. Bowers, S. (2016, October 08). eBay pays £1.1m UK tax on revenues it told US investors were £1.1bn. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/business/2016/oct/08/ebay-pays-11m-uk-tax-on-revenues-it-told-us-investors-were-11bn
14. Murphy, R. (2016, September 29). Time for an Alternative Minimum Corporation Tax? Bloomberg BNA. Retrieved from https://www.bna.com/timealternative-minimum-n57982077695/
15. Rubin, R., & Allen, J. (2015, February 01). Obama Wants a New Tax on U.S. Companies' Overseas Profits. Bloomberg BNA. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/2015-02-01/obama-said-to-propose-taxes-on-foreign-earnings-offshore-profit
16. Picciotto, S. (2016). Towards Unitary Taxation Of Transnational Corporations. Retrieved from Tax Justice Network. http://www.taxjustice.net/ cms/upload/pdf/Towards_Unitary_Taxation_1-1.pdf
17. Ignatovych, N., & Gura, V. (2015). Creative activity motivation in philosophy of economy paradigm. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 10(175)/2015, 30-33. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/175-10Z5
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 3(192): 34-38 УДК 330
JEL Classification: E65
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/192-3/7
C. Nasulea, Doctor of Sciences (Economic), Lecturer,
D. F. Sptnu, MA Student University of Bucharest, Bucharest, Romania, R. M. Moroianu, PhD Student Academy of Economic Studies, Bucharest, Romania
THE POLISH RECIPE
Twenty-six years ago the international community witnessed one of the most dramatic changes in economic systems. Naturally, the fall of communism in Eastern Europe and its consequences were events difficult to judge and anticipate in their immediate aftermath. Today, we have gained a much more coherent perspective on their meaning. The political liberalization of Poland in 1989 and its transition to the market economy was generally perceived as the most successful of all post-communist countries. From 1990 to 2013, Poland experienced the most outstanding economic growth within the former communist bloc. It doubled its GDP in real terms and became the only country to experience economic growth during the financial crisis of 2008-09. However, the polish secret recipe lies in the "shock therapy" adopted at the beginning of the 90's. The aim of this paper is to examine the importance of the Balcerowicz's program in creating the basis for economic stability and growth through privatization, liberalization of foreign trade, monetary reform and an open economy. We will also review the impact of this unprecedented transformation in shaping a strong, market-oriented economy.
Key Words: transition; shock-therapy; economic reforms, privatization; liberalisation.
Introduction. In the last twenty-six years, Eastern Europe's countries have experienced dramatic economic and political challenges in their transformation path - from centralized systems to market based ones. The intensity of these systemic changes was enormous and it affected millions of people [8, p. 35]. However, it wasn't an easy task for the new politicians to choose a development path, so different approaches were implemented and one can see the consequences even in these days. Today, it is rather obvious that the Polish recipe was the most successful when compared to other countries. Poland's post-communist economic development is certainly a unique experience. Regardless of the challenges it encountered in terms of economic, political and social democratization, today, Poland is a strong country and a developed nation that enjoys economic growth and European integration more than its closest peers - Ukraine, Romania and the Baltic countries [13].
Poland's economic transformation and development from 1990 to 2013 falls into several different periods: the post-communist transition (1990-2000), the global boom (2001-2007), the global financial crisis of 2008-2012) [4, p. 8)]. This paper will focus mostly on the post-communist transition, because we believe that the basis of Poland's success lies in this period.
It is important to point out that Poland, at the beginning of the 90's, was, similar to the other countries from Eastern Europe, still influenced by the socialist ownership structure.
Within such structures the industrial production is usually above 90 % state owned, so is the service sector, and a high level of activity takes place on the black market. Agriculture is also state owned, planned and controlled in most of the Eastern European countries, except Poland where farmers managed to retain 77 % of total arable land after the World War II, though under repressive and restrictive conditions [11, p. 80]. By the end of the 1980's Poland's debt represented two thirds of its GDP [10, p. 21] and inflation had reached 250 percent by 1989 [7]. The fall of communism brought a newly democratic Poland which was forced to deal with its inherited Stalinist legacy. With the hyperinflation that seemed to lead to economic collapse and the decline of national income and productivity, Poland's new leaders were right to be concerned - how could Poland face these challenges and become a prosperous country? Their answer was articulated in the Balcerowicz Plan, a shock therapy meant to rapidly reform the economic structure of Poland and to create the basis for a privatized market economy [13].
The shock-therapy represented the shared belief that the economies of the former communist countries were performing so poorly that a radical, coherent liberal program of reforms would have been absolutely necessary [2, p. 6]. The supporters of shock therapy argued that this was the only way to ensure economic growth and a much higher level of employment, with low inflation [12, p. 89]. The architect of
© Nasulea C., Sptnu D. F., Moroianu R. M., 2017
