CC BY
64
Skolotnianyi, Yu. "Valerii P'iatnytskyi: «SOT zahyne, iakshcho bude nakladene veto na zminy»" [Valery Pyatnitskii: "The WTO will die if it is vetoed the changes"]. Dzerkalo tyzhnia, no. 9 (2013): 7-.
Sotsialno-ekonomichnyi stan Ukrainy : naslidky dlia narodu ta derzhavy [The socio-economic situation in Ukraine: Implications for the Nation and the State]. Kyiv: NVTs NBUV, 2009.
Stratehichni vyklyky XXI stolittia suspilstvu ta ekonomitsi Ukrainy [Strategic Challenges of the XXI century society and economy in Ukraine]. Kyiv: Feniks, 2007.
Skolotnianyi, Yu. "Valerii P'iatnytskyi: «My - chastyna mizhnarodnoho torhovelnoho prostoru i vidsikaty sebe vid nyoho ne zbyraiemosia»" [Valery Pyatnitskii: "We - the international trade
of the space and cut off themselves from him going"]. Dzerkalo tyzhnia, no. 34 (2012): 7-.
Sidenko, V. R. Globalizatsiia i ekonomicheskoe razvitie. [Globalization and economic development]. Kyiv: Feniks, 2008.
"WTO ITC UNCTAD World Tariff Profiles", 2013.
"Zvit Robochoi hrupy z pytan vstupu Ukrainy do Svitovoi orhanizatsii torhivli. WT/ACC/UKR152" [Report of the Working Party on the Accession of Ukraine to the World Trade Organization. WT/ ACC/UKR152]. http://www.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id= &pf3511=32172
УДК 336.227.3: 336.02
ШНАРОДНИЙ 0ФШ0РНИЙ Б13НЕС ТА ГЛОБАЛЬНА ФЖАНСОВА СИСТЕМА
® 2014 ЧЕРЛЕНЯК I. I., ДЮГОВАНЕЦЬ О. М.
УДК 336.227.3:336.02
Черленяк I. I., Дюгованець О. М. Мiжнародний офшорний 6i3Hec та глобальна фшансова система
Метою написания cmammi е досл/дження зв'язк/в м/жнародно! ф/нансово! системи, м/жнародного офшорного б/знесу та тенденц/й розвитку на-ц/ональних економ/к. У науков/й роботi проанал/зовано позитивн/ та негативн/ аспекти впливу офшорних зон на м/жнародний б/знес i м/жнародну ф'шансову систему. Розглянуто концептуальн/ основи мотивац/йних джерел офшорного б/знесу та формати змсту, що позначають його асоць альну системну природу. Зд/йснено анал/тичне досл/дження структури, субструктур, функцш та спектру можливостей субструктур глобальноi ф/нансовоi системи, що е важливим питанням з точки зору пр/оритет/в / завдань державноi та корпоративноi економ/чних полтик. Ключов'! слова: офшорний б/знес, офшорн/ зони, офшори, ухилення в/д податк/в, податков/ гаван/, податков/ сховища, секретн/ юрисдикцП Б'бл.: 11.
Черленяк 1ван 1ванович - доктор наук з державного управл/ння, професор, зав/дувач кафедри, кафедра м/жнародного б/знесу, лог/стики та менеджменту, Ужгородський нац/ональний ун/верситет (вул. Пiдгiрна, 46, Ужгород, Закарпатська обл., 88000, Украна) Email: [email protected]
Дюгованець Олеся Михайл'тна - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра м/жнародного б/знесу, лог/стики та менеджменту, Ужгородський нац/ональний ун/верситет (вул. Пiдгiрна, 46, Ужгород, Закарпатська обл., 88000, Украна) Email: [email protected]
УДК 336.227.3:336.02
Черленяк И. И., Дюгованец О. М. Международный оффшорный бизнес и глобальная финансовая система
Целью написания статьи является исследование связей международной финансовой системы, международного оффшорного бизнеса и тенденций развития национальных экономик. В научной работе проанализированы позитивные и негативные аспекты влияния оффшорных зон на международный бизнес и международную финансовую систему. Рассмотрены концептуальные основы мотивационных источников оффшорного бизнеса и форматы содержания, которые обозначают его асоциальную системную природу. Осуществлено аналитическое исследование структуры, субструктуры, функций и спектра возможностей субструктур глобальной финансовой системы, что является важным вопросом с точки зрения приоритетов и задач государственной и корпоративной экономических политик. Ключевые слова: оффшорный бизнес, оффшорные зоны, оффшоры, уклонение от налогов, налоговые гавани, налоговые убежища, секретные юрисдикции Библ.: 11.
Черленяк Иван Иванович - доктор наук по государственному управлению, профессор, заведующий кафедрой, кафедра международного бизнеса, логистики и менеджмента, Ужгородский национальный университет (ул. Подгорная, 46, Ужгород, Закарпатская обл., 88000, Украина) Email: [email protected]
Дюгованец Олеся Михайловна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международного бизнеса, логистики и менеджмента, Ужгородский национальный университет (ул. Подгорная, 46, Ужгород, Закарпатская обл., 88000, Украина) Email: [email protected]
UDC 336.227.3:336.02 Cherlenyak 1.1., Diugowanets O. M. International Offshore Business and the Global Financial System
The purpose of this article is to study the relations between the international financial system, the international offshore business trends and the development of national economies. The study analyzed the positive and negative aspects of the impact of offshore zones on international business and international financial system. The conceptual foundations of motivational sources of offshore business and content formats that denote its asocial systemic nature were considered. Analytical study of the structure, substructure, functions and range of capabilities of the substructures of the global financial system were performed, which is an important issue in terms of priorities and objectives of state and corporate economic policies. Key words: offshore business, offshore areas, offshore, offshore tax evasion, tax havens, secret jurisdiction Bibl.: 11.
Cherlenyak Ivan I. - Doctor of Sciences (State Administration), Professor, Head of the Department, Department of International Business, Logistics and Management, Uzhgorod National University (vul. Pidgirna, 46, Uzhgorod, Za-karpatska obl., 88000, Ukraine) Email: [email protected]
Diugowanets Olesia M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Business, Logistics and Management, Uzhgorod National University (vul. Pidgirna, 46, Uzhgorod, Zakarpatska obl., 88000, Ukraine) Email: [email protected]
Вступ. Сучасний стан i тенденци розвитку свиово! фшансово'1 системи свiдчать, що сьогоднi посилюються ризики перманентного зародження та розгортання в «ii просторЬ кризових явищ. Фiнансовi кризи ведуть до спаду свиово! економiчноi системи. Сучасна свiтова фшан-сова криза 2007 - 2008 рр. призвела до майже п'ятирiчноi стагнацп пров^них нацiональних економiк, незважаючи на вжит на мiжнародному рiвнi заходи з послаблення таких криз. Зокрема, для тдвищення стшкосп фшансово-го сектора було запроваджено на мiжнародному рiвнi та на рiвнi нацiональних економiк провiдних держав свиу превентивнi (запобiжнi) заходи. В 2010 р. Мiжнародний валютний фонд (МВФ) розробив Програму обов'язково'1 перевiрки стабкьност фiнансового сектора (Financial Sector Assessment Program, FSAP) 25 кра'н свггу з найбкь-шими фiнансовими системами [1, с. 219]. Проте тенденци наростання кризових явищ усе ще не подолано. Зокрема, i для економiки Украiни та шших транзитних економiк. У даному випадку актуальним залишаеться аналiтичне до-слiдження всiх можливих джерел кризових явищ у нащ-ональнiй економщ Украiни, зокрема, такого джерела, як «розма'ття» природи каналiв транспортування та цирку-лювання фiнансових ресурсiв.
Анамз останшх дослiджень i публiкацiй. Зважа-ючи на стрiмкий розвиток офшорного бiзнесу у багатьох розвинених кра'нах свiту, дослiдження вищезазначеноi проблематики в останш роки е актуальним як для за-рубiжноi (К. Ейд, А. Зором, Д. Кар, П. Кругман, X. Кьол-лер, Р. МакЮннон, Р. Манделл, Д. Медоуз, А. Мецлер, Х. П. Мшси, Дж. Спглщ, Я. Тiнберген, Дж. Тобш, Дж. М. Флемiнг, Н. Шексон), так i вiтчизняноi науки (В. В. Вiрченко, В. О. Вiрченко, Д. Ю. Голубков, Л. Кабiр, М. В. Корольов, В. П. Лещук, Д. Ю. Мамотенко й шшЦ.
Невиршеш частини загально! проблеми. Сила впливу внутрiшньоi фшансово'1 кризи, одним iз джерел яко'1 е непомiрне використання офшорних схем руху ка-пiталiв, на економiчне становище та економiчну полiтику стае сьогодш все бiльш вiдчутною для вггчизняно! еко-номiки. Тому досл^ження характеру та масштабiв впливу «офшорно'1 компоненти» на фiнансову систему держа-ви, на мiжнародну фшансову систему та на нацiональну економшу е сьогоднi актуальним науковим i прикладним завданням. У наукових джерелах помггш спроби систе-матизувати типовi елементи механiзму та спецiального режиму офшорiв [2, с. 52], проте не придкено достатньоi уваги дослЦженню взаемозв'язкiв мiжнародноi фшан-сово'1 системи та мiжнародного офшорного бiзнесу. До того ж, у бЬльшост доступних вггчизняних i зарубiжних праць щодо даного питання, автори, на жаль, не придь ляють достатньоi уваги розробщ рекомендацiй швелю-вання шидливого впливу офшорних схем та офшорного бiзнесу в цiлому на нацюнальну економiку транзитних кра'н. Невирiшеними залишилися питання зв'язку ра-цiональностi структури глобально! фшансово'1 системи (ГФС) з потребами впорядкування спектру «дощльних» можливостей офшорного бiзнесу. Аналiтичне досл^жен-ня структури, субструктур, функцш та спектру можливостей субструктур ГФС е важливим питанням з точки зору прюритепв i завдань державно! та корпоративно! економiчних полiтик.
Метою написання статт е дослiдження зв'язкiв мiж-народно! фшансово! системи, мiжнародного офшорного бiзнесу та тенденцiй розвитку нацюнальних економiк.
Виклад основного матерiалу дос^дження. Згiдно з гiпотезою «фшансово! нестабкьностЬ Хаймана Мiнскi, фiнансовiй системi притаманна внутршня нестабiльнiсть, а фiнансовi кризи - це закономiрний етап розвитку фшансово! системи, а не результат впливу будь-яких зовншнк чинникш [3]. Проте ситуацiя е дещо складнiшою, осккьки фiнансова система е лише частково автономною та само-оргашзованою. Часткова автономнiсть означае !1 иберне-тичний зв'язок з iще кiлькома частково автономними само-оргашзованими системами: макроекономiчною, полiтико-iнституцiональною, сустльно-сощальною, технологiчною, демографiчною. Це стосуеться i нацiональних фiнансових систем, i мiжнародно! фшансово! системи. Тому на питання чи нестабкьшсть, що формуеться за рахунок зв'язку рiвнiв мiжнародно! фшансово! системи, нацiональних фь нансових систем та нацюнальних економж, «безумовно» повинна зростати пiд впливом зростання нерiвномiрного розподку фiнансових ресурсiв ^ вiдповiдно, зростання масштабiв складностi самооргашзаци, немае однозначно! вiдповiдi. Адже, в^пов^но до iнституцiонально! теорп економiки, зростання илькоста iнститутiв повинно впо-рядковувати економiчну та фiнансову систему. Вважаемо, що гшотеза Хаймана Мiнськi набувае бкьшо! значущостi, коли до «внутршньо! будови» ГФС ми починаемо включа-ти такi специфiчнi економiчнi процеси (та пов'язаш з ним структури), як мiжнародний офшорний бiзнес. ОбГрунтуе-мо наше твердження таким чином.
Свiтова економiчна система та свггова фшансова система змiнюються тд впливом сукупностi факторш: техно-лопчних, полiтичних, економiчних, iнтеграцiйних, цивш-зацшних. Суттевою рисою сучасного розвитку економши, що виявляеться у зростаннi економшо-фшансово! залеж-ностi м!ж окремими кра'нами, стае фiнансова глобалiзацiя. Роль 11 для нацюнальних економш i бiзнесу е неоднозначною. Разом iз вiдкриттям певних можливостей для досяг-нення активного розвитку систем бiзнесу, вона пов'язана з необхiднiстю розв'язання низки проблем, що зумовлено неоднозначшстю 11 впливу на кра!ни рiзних рiвнiв еконо-мiчного розвитку. Фшансова глобалiзацiя певною мiрою дозволяе усунути залежшсть фiрм, компанiй i бiзнесу в щ-лому вiд матерiально-фiнансових ресурсш однiе! кра!ни за рахунок ресурйв глобальних фiнансових iнституцiй. Це дозволяе катталу швидко переходити у т кра!ни, якi (з точки зору фiрм) бкьш випдш з позицiй використання мiсцевих ресурйв i умов ведення бiзнесу. Перетшання капiталу саме в легальних каналах у кшцевому пiдсумку сприяе зростан-ню сегментiв i внутрiшнього, i мiжнародного бiзнесу кра!ни реципiента, а дам i зростанню !1 нацюнально! економiки. Проте бiзнес вишукуе також канали напшлегального та нелегального перетшання капiталiв.
Окремi економiсти вважають, що пошук бiзнесом но-вих сумншних каналiв перетiкання капiталiв е природним явищем, бiльше того, суто позитивним для економши про-цесом, адже тд впливом збiльшення податкового натиску в межах окремо! кра!ни фiнансова глобалiзацiя «мотивуе» бiзнес до використання «полегшених» вiд тягаря оподат-кування нацiональними державами схем руху катталш
«у глобальнш фiнансовiй системi» [4, с. 330]. Для вияв-лення мiри природностi канамв руху фiнансових ресурйв актуальним е анамз сутностi того, що являе собою глобальна фшансова система саме як складна система. Для такого анамзу вважаемо дощльним застосувати теоретико-цровий i структурно-функцiональний пiдходи. У фокуа теоретико-игрового пiдходу глобальну фiнансову систему можемо представити у виглядi трьох квазiавтономних цро-вих пол1в: фондового, валютного та товарно-сировинного фшансових ринив. На полi фондового ринку «гра» в^бу-ваеться за рахунок операцш i3 цiнними паперами: акцiями, векселями, депозитними сертифжатами, облiгацiями, чеками. На полi товарно-сировинного ринку вагома частина операцiй здiйснюеться з газом, нафтою, електроенергiею, зерном, золотом, цукром, рудою, металами. На валютному ринку виконуються операцп зi свiтовими валютами - дола-ром США (USD), евро (EUR), британським фунтом (GBP), швейцарським франком (CHF) i японською iеною (JPY) тощо. На цих полях у свгговш фiнансовiй системi дiють три основш групи гравц1в-учасник1в: банки та транснащональ-нi компанп; мiжнароднi портфельш iнвестори (пенсiйнi, страховi, iнвестицiйнi фонди); мiжнароднi офiцiйнi пози-чальники (урядовi та мунiципальнi органи, мiжнароднi та регюнальш оргашзацн). ГФС як ¡грова система правил та дiй (ходiв) складаеться також з шститупв i регуляторiв, якi дiють на мiжнародному рiвнi, на вiдмiну вiд тих, яи дiють на нацiональному або регюнальному рiвнi. «Суддiвська» роль припадае на долю найвпливовших урядiв (та !хшх фiнансових розвiдок), а повноваження шститупв i регу-лятор1в узгоджуються основними гравцями. Основними гравцями ГФС е мiжнароднi шститути, такi як Мiжнарод-ний валютний фонд, Свгговий банк, Мiжнародний банк реконструкщ! та розвитку, Банк мiжнародних розрахункiв, нащональш агентства i вiдомства, наприклад, центральш банки i мiнiстерства фiнансiв, приватш установи, що дiють у глобальному масштабу наприклад, банки i хедж-фонди, i регiональнi установи, наприклад, у бврозош. Незбалансо-вана «гра» учасниив i суддiвськi перекоси стають «спуско-вим гачком» для кризових процейв. Але е й iншi фактори критично! самооргашзацн кризових явищ в економщь
Структурно-функцiональний пiдхiд дае можливкть представити iснування та функцiонування глобально! фь нансово! системи в таких взаемодоповнюючих смисло-вих та дiяльнiсних форматах: 1) фiнансовi екв1валенти та конвертори фшансових е^вален™ у фiнансовi номiнали, фiнансовi шституцн, фiнансовi джерела, «виробники» фь нансових ресурсiв, рецишенти; 2) нацiональнi економiки, фiнансовi системи нащональних економiк, мiжнароднi фь нансовi органiзацi!; 3) iнституцiйне середовище, правове середовище, фiнансове середовище, популящ! економiчних агентiв; 4) фiнансовi установи з стандартизованим право-вим регулюванням та юрисдикщею, орiентованою на реаль-ний сектор нащонально! економiки та особливi фiнансовi установи, орiентованi на фiнансовi потоки. А в географiч-ному в^ношенш ГФС розосереджена i являе собою певну мережу кластерiв та вузлiв-локалiзацiй. Можна розрiзнити i центральш кластери (напр. Лондон-ст, Франкфуртска фондова бiржа, Уолл-стрiт), i регiональнi вузли локалiзацi! фiнансових iнституцiй i фшансових ресурс. Серед усiх виокремлюються особливi щодо характеру оподаткування
вузли та особливi потоки фiнансових pecypciB мiж кластерами та вузлами. Фiнансовi установи з особливим характером дiяльностi зазвичай фiзично прив'язуються до певних локальних або бкьш-менш локалiзованих географiчних територiй, в межах яких передбачено особливе правове регулювання. Таи традицшш особливi в податковому в^-ношеннi фiнансовi локалiзацiï iсторично отримали назву офшорiв, або офшорних зон чи офшорних центрш. Якщо розглядати потоки каттамв та iнших фшансових ресурсш як iнформацiйнi потоки особливого виду, то щ кластери, вузли, локамзацн мають природу структурних компонент шформащйно'1 мережi.
Цiкавим питанням залишаеться, наскiльки важливим для основних гравщв трьох ггрових полш ГФС е офшорш центри. I що ж з точки зору основних гравщв ГФС е офшор-ним центром? Питання це правомiрне, осккьки особливi «фiнансовi вyзли-локалiзацiï» мають рiзноманiтний спектр юридичних, оргашзащйних i фyнкцiональних особливос-тей, однак в економiчнiй наущ немае чiтко визначеного розyмiння «офшор», що обумовлено тим, що «офшор», «офшорна зона» чи «офшорний бiзнес» передбачають не ткьки можливостi в^оду вiд «повноправного» оподаткування, але i забезпечення збереження конфiденцiйностi, можливють ухилення вiд фiнансового регулювання, законов i правил, що дшть в юрисдикцiях iнших краш, в яких економiчною основою е реальний сектор.
Н. Шексон пропонуе розглядати офшор як податкову гавань. В розумшш цього автора податкова гавань - «мкще, що прагне залучати бiзнес, пропонуючи фiзичним та юри-дичним особам полiтично стабiльнi можливост обходити правила, закони та норми, що дшть в шших юрисдикщях» [5, с. 9]. У французькш та iспанськiй мовах поняття «податкова гавань» носить досить щкаву штерпретащю: paradis fiscali, paraiso fiscal («податковий рай»). Деякi наyковцi стверджують [6], що англiйське paradise («рай») в^булося в резyльтатi невiрного перекладу слова haven («притулок, гавань») як heaven («рай, царство небесне»). Зважаючи на вищевказане, вважаемо бiльш результативним користува-тися дефiнiцiею «податкове сховище», «податкове укрит-тя». Особливо для реалш транзитно'1 економiки.
З точки зору проблеми спшв^ношення автоном-них «двигушв» економiки, фiнансовоï системи та бiзнесy, офшори як податковi сховища вiдiграють дiалектично су-перечливу роль. Для суб'ектш бiзнесy, особливо суб'ектш мiжнародного бiзнесy, привабливiсть к у тому, що, вони дозволяють конструювати формально правильш схеми траспортацн фшансових ресурйв через кордони. За рахунок цих схем фiрми та фiзичнi особи здатнi ухилятися в^ податкш, уникати рамок вiдповiдального фшансового регулювання, обходити вимоги «кримiнальних кодексш», правил успадкування та багатьох шших обов'язив перед сyспiльним загалом. Офшори надають можливкть акторам бiзнесy отримувати в^ суспкьства невиправданi вигоди, тим самим руйнуючи максиму соцiальноï в^пов^альност бiзнесy. Разом iз тим, офшори надають можливкть фiрмi акумулювати каштали для майбутнк iнвестицiй.
3i зростанням значущост мiжнародноï компоненти бiзнесy та зменшення залежност компанiй вiд нащональних yрядiв саме за рахунок транснащонамзацп сво'1х шд-роздшв ведення бiзнесy, компанп все бкьше намагаються
розмщувати фiнансовi ресурси в наднацiональних (свгго-вих, м1жнародних) iнституцiях та в «квазшозанацюналь-них» офшорних фiнансових шститущях. Такi «квазшоза-нацiональнi» iнституцi¿ також належать до мiжнародноi фшансово'1 архггектури. Це викликано тим, що «приписа-нi» до кожного з податкових гаваней фiрми-нерезиденти «географiчно» охоплюють багато кра'1н, прямо або непрямо взаемодшть iз фiнансовим простором багатьох нацiональних економiк. М1жнародний характер каналiв фшансово'1 комушкаци, якi пронизують офшорш центри, де-факто «забезпечуе» iхнiй статус шдроздку м1жнародно'1 фшансово'1 системи. Точшше, офшорнi фiнансовi установи належать до класу мiжнародних фiнансових комерцiйних тдприемств, що грають подвiйну роль: i пiдприeмств, i «ш-ституцiй». I в цьому фокуа офшорний «ринок» фiнансових послуг е сегментом глобального ринку фшансових послуг. Саме технолопчна iнформатизацiя перетворила м1жнарод-ну фшансову систему в глобальну. З точки зору теоретико-iгрового методу офшорний сегмент фшансово'1 системи може ставати «джокером» на вйх трьох зв'язаних ¡грових полях ГФС.
Роль офшорного ринку фшансових послуг супереч-лива як для фiрм, так i для економiк. У справi формування для солоно! компани iмiджу динамiчноi, стабiльноi мiж-народноi компани схема iз залученням офшорних центрiв е малопридатною. Тому власне дiяльнiсть iз залученням офшорних схем у свш бiзнес-арсенал солiднi бiзнесмени та компани намагаються приховувати та маскувати. Отже, сол^ними фiрмами та пов'язаними з ними фшансовими iнституцiями формуеться пропагандистська установка, що всi солiднi фiрми та компани оминають офшорний ринок. Проте це напшправда. I ця натвправда е джерелом неста-бкьностей i ризикш для ГФС i нацiональних економiк.
Тi фахiвцi економiчноi науки та бiзнес-аналiтики, що стоять на позищях обережного ставлення до офшорiв, подiляють '1х на три групи залежно в^ загрози фшансовш стабiльностi, яку створюють офшорнi зони для окремих краш. До першо'1, що несе найбiльшу фiнансову загрозу на-цiональним економiкам, належать: Багамсьи, Каймановi, Британськi, Вiргiнськi острови, Белiз, Лiван, Лихтенштейн, Панама; до другой слабшоi за впливом, - Бермудсьи острови, Гiбралтар, Мальта, Монако; до третьоi - Гонконг, острови Гернй, Джерсi, Мен, столиця 1рланди (Дублiн), Люксембург, Сшгапур, Швейцарiя [7, с. 13].
Для формування стабiльноi збалансованоi фшансо-во'1, а вiдтак, i динамiчноi економiчноi системи як у наць ональному, так i в мiжнародному масштабi необхiдним е всебiчне розумiння змкту та природи офшорних зон та офшорних схем. Адже фiнансовi ринки мають ккька джерел нестабкьносп, що здатнi призводити до катастрофiчного падiння '1хньо'1 регуляторноi здатностi, до кризових явищ у банкiвськiй системi та створення джерел ризикiв для еко-номiки в цiлому. Тому на сучасному етат необхiдно з нових концептуальних позицiй дослiджувати вклад у формування кризових синдромiв свггово'! економiки та окремих на-цiональних економiк саме офшорного сектору ГФС. Одш-ею з таких нових концепцш може стати анамз складностi рiвнiв функцiонування та ршнш органiзацii / самооргашза-ци системи офшорних центрiв та пов'язаних iз ними фшан-сових iнститутiв, зокрема, шляхом досл^ження масштабiв
географiчного розростання мережi офшорних центрш, якi, незважаючи на те, що конкурують мiж собою за клiентiв, тим не менше утворюють певний мережевий симбюз.
Важливими кроками в розробщ такого тдходу е виявлення мережi офшорних центрiв, оцiнювання масштабов цiеi мережi та класифiкацiя «офшорно'1 глибини» кожно'1 и компоненти. Виявити податковi гаванi, а через них - i офшорнi схеми, можливо та доцкьно шляхом ана-лiзу «особливостей» життездатностi таких зон. Розгляне-мо органiзацiйно-правовi та економiчнi пiдстави функ-цiонування офшорних зон. Складнiсть «економiчного» розумiння офшорного бiзнесу в тому, що це ибернетична система iз повторним, циклiчно вiдновлюваним входом, яка «основний час» дiе за зразком моделi чорного ящика. Змiст кiбернетичноi системи руху капiталiв вiд джерел до фшансових шституцш та зворотно може мшятися залежно в^ характеру дiяльностi акторiв бiзнесу та змкту фiнансових потоив цього бiзнесу: резервування капiталiв, трансферти, iнвестицii, решвестування, «переуступка» фь нансових ресурсов тощо. Для розумшня такоi заплутаноi павутини дощльно застосовувати рiзнi пiдходи, зокрема, оргашзацшно-правовий. В органiзацiйно-правовому фоку-а пiд офшорною зоною (податковим сховищем) розушють усю або частину територи кра'1ни, де встановлюють i ви-користовують пкьговий режим функцiонування компанш з офшорним статусом. При цьому важливою правовою умовою е те, що компани з офшорним статусом зобов'язаш вести свою дiяльнiсть поза межами територи реестраци. З точки зору нацюнально'1 податковоi та фшансово'1 систем, в офшорних зонах проводять операци з майном чи кошта-ми суто нерезидентов. Хоча при комплексному характерi бiзнес-дiяльностi та симбiозi рiзних фiрм через спкьних власниив у «некласичних» офшорах важко розрiзнити зв'язок резидентш i нерезидентов. До того ж, ва офшорнi зони пропонують секретшсть, що дае про себе знати в рiз-нш формi i рiзною мiрою, але так чи шакше, секретнiсть ви-являеться у вiдмовi вiд сшвпращ з iншими юрисдикцiями в справi обмiну iнформацiею.
З економiчноi точки зору, загальним показником «офшорностi» е дуже низькi або нульовi податки, яи ого-ворюе компанiя ^рма, фiзична особа) при «поселеннi» до податково'1 гаванi. Економiчна «привабливiсть» офшорних зон полягае у тому, що власники та розпорядники цих зон залучають грошi на таких умовах, яи дозволяють акторам бiзнесу (i легального, i нелегального) та чиновникам-корупцiонерам формально законно чи навггь вiдверто незаконно ухилятися вiд сплати податкш. А для корупцюнерш ще й надають можливкть уникнути пiдозр у кримiнальнiй природi джерела походження '1хнк фiнансiв.
Системною класифшацшною ознакою офшорiв е в^мшшсть юридичного та фiнансово-нормативного i фокального пiдходiв до органiзацii фшансово'1 та бухгалтер-сько'1 звiтностi резиденпв i нерезидентов. Мета цiеi системи в^мшностей: з метою захисту в^ власних офшорних схем секретш юрисдикци (податковi гаванi) огороджують свою економшу вiд тих послуг, яи вони надають шозем-цям. З точки зору нацюнально'1 економiки, нацюнально'1 фь нансово'1 та податково'1 систем, офшор - це зона ухилення в^ контролю цих систем, що знаходиться географiчно та (або) юридично в шшому мiсцi й шшому правовому про-
CTopi. У тому «вiдокремленому» юрисдикцiйному просто-pi, в якому дозволити co6i офшорнi послуги можуть тiльки нерезиденти. Податкове сховище, пропонуючи нульову ставку оподаткування вйм, хто проживае поза межами И юрисдикцп, повною мipою оподатковуе сво'х жителiв. Отже, здшснюеться опосередкований пеpеpозподiл час-тини фшансового потоку, що рухаеться через офшор на користь економши rid краши, де офшор «приписаний», та економши rid кра'1ни, яка утримуе фшансовий офшорний вузол як сегмент власних фшансових iнституцiй. Подiбне роздкення резиденпв вiд нерезидент в межах взаемодь ючих пiдсистем нащонально'1 економiки служить мовчаз-ним визнанням факту, що все, що здшснюеться в офшорах, може чинити шидливий вплив на нащональш економши шших кра'1н.
Ще один спосiб виявити податковi гаваш - з'ясувати, чи не е iндустpiя фiнансових послуг непpопоpцiйно великою поpiвняно з масштабами економши конкретно'' зони. МВФ використовував цей метод, коли в 2007 р. щлком вь рно вказав на Великобриташю як офшорну юpисдикцiю [8]. 1снуе ще одна особливiсть податкових сховищ: мiсцева полiтика перебувае в значному шдпорядкуванш сектора фiнансових послуг (iнодi працюе на кpимiнал, а часом - об-слуговуе i злочиннi та фiнансовi iнтеpеси). Це св^чить про прагнення знищити будь-який ошр, що заважае офшоpнiй бiзнес-моделi.
Мiжнаpодний офшорний бiзнес заснований на мис-тецтвi «приховувати джерела» фшансш, якi перетинають кордони. Внаслiдок цього фipми, компани i капiтали м1гру-ють не туди, де вони будуть максимально продуктивними для економiк, а туди, де можна отримати максимальш по-датковi пiльги, що зрештою шкодить перспективам розви-тку i власне ГФС.
Найбкьш всебiчне та комплексне вивчення неза-конних транскордонних фiнансових потоив проводилися в дослiдницькiй оргашзаци Global Financial Integrity (GFI) тд кершництвом Раймонда Бейкера за програмою Центру мiжнаpодноi полiтики у Вашингтонi. Зпдно з оцiнками GFI, даними в 2012 р., через незаконш фiнансовi потоки кра'ни, що розвиваються, в 2006 р. втратили в^ 850 мкьйонш до одного мкьярда долаpiв, причому цi збитки зростали на 18 % на рш [9]. Поршнявши цi цифри з сумою 100 мiльяpдiв долаpiв - такий загальний обсяг допомоги, яка надаеться кра'нам, - легко зрозушти, чому допомога, що надаеться Африщ, не приносить результапв.
Сьогоднi ми pозумiемо, що аналогiчно подiбна си-туащя i з економiкою Укра'ни, яка знаходиться в передде-фолтному стань Таи дат дозволяють говорити вже не про офшорний сектор мiжнаpодноi фшансово' системи, а про глобальну офшорну систему як частину ГФС.
Значна частина анамтикш [10 - 11] вважае, що глобальна офшорна система стала одним iз центральних фактоpiв, що сприяли фiнансово-економiчнiй кpизi, яка розгорнулася з 2007 р. Шдстав для таких висновив е де-кiлька. По-перше, офшори надали фiнансовим корпоращ-ям можливкть безкоштовного ухилення вiд регулювання, що призвело до вибухового зростання фшансових компа-нiй. По-друге, секpетнi «фiнансовi юрисдикцп» в мipу де-градацп якостi ''хнього власного фiнансового регулювання втягували держави з «нормальними» юрисдикщями в за-
пеклу «конкуренцiю» за принципом знищення конкурента, спрямовану на подальше ослаблення "хшх систем фшансового регулювання. По-трете, незаконнi транскордонш фiнансовi обороти, чий величезний потш практично не-можливо врахувати стандартними статистичними методами, створив масований чистий приплив кошпв до кра'н, яи мають дефiцит, на зразок США i Великобританп. Цей приплив катталу погiршив бкьш помiтнi глобальш макро-економiчнi дисбаланси, якi й були фундаментальними причинами кризи. По-четверте, офшори пропонували занадто пiльговi умови, що спонукало компани брати величезш по-зики та кредити; т ж офшори допомагали ''х переховувати. По-п'яте, компанп в щлях мiнiмiзацii податкiв, ухилення вiд регулювання або забезпечення конф^енщйносп по-дрiбнювали свою фiнансову дiяльнiсть, розтягуючи ''' по рiзних податкових гаванях, внаслiдок чого виникала заплу-танiсть, яка ще бкьше посилюе офшорну секретшсть. Всi цi обставини негативно взбивались на головних гравцях ринку i поглиблювали кризу фiнансово-банкiвськоi системи. Зрозушло, що не офшори викликали фiнансову кризу, але саме вони створили атмосферу вседозволеносп, яка стала сприятливою передумовою для кризи.
Аналопчний висновок е актуальним у свiтлi поточ-них кризових проблем вiтчизняноi нацiональноi еконо-мiки: не офшори створили економiчну кризу, проте вони запустили мехашзм вседозволеностi в справ ухилення вiд проблем технологiчного оновлення системи економiчного вiдтворення Укра'ни.
Висновки. Фшансова глобалiзацiя свiтового госпо-дарства тд впливом збiльшення податкового пресу в межах нащональних кордошв мотивуе бiзнес до використання альтернативних можливостей у виглядi податкових гаваней - офшорш. Однак, на жаль, можна констатувати, що сьогодш офшорний сектор глобально' фшансово'' системи е джерелом криз як для свггово' економши в цкому, так i для нацiональних економiк постсощамстичних кра'н, що розвиваються вiдповiдно до ринкових i соцiальних умов. Це пояснюеться тим, що сучасний сви офшорiв ускладню-еться i розглядаеться вже не пльки крiзь призму ккькох незалежних держав, якi здшснюють свое суверенне право встановлювати власш закони i вводити податковi системи, але i з розумшням факту формування ккькох мереж впливу, контрольованих пров^ними державами свiту - на-самперед, Великобританiею та США. Кожна з таких мереж тюно взаемодiе одна з одною.
Мшнародний офшорний бiзнес для акторiв окремо взято' краши мютить i глобальш риси, i специфiчнi нащональш риси в певнiй «дозволенiй обставинами комбша-цп». Нацiональне законодавство та нормозабезпечення економiчного, фiнансового, податкового характеру пови-ннi постiйно адаптуватися та узгоджуватися з рамковою та операцшно-функщональною структурою глобально' фь нансово'' системи.
Як насл^ок, iнтереси реального сектора та спекулятивного сегмента фшансового сектора дiалектично антаго-нiстичнi. Гармошзувати внутрiшнi та зовнiшнi економiчнi виклики, що виникають унасл^ок схем офшорного бiзнесу, досить важко.
Альтернативним механiзмом вирiшення дано' про-блеми може стати впровадження фiльтрiв в офшорнi кана-
ли зв'язив нащонально! економiки з глобальною фшансо-вою системою. Необхiдною е змша формату оподаткування через уведення, наприклад, податку з обороту всього об-сягу експортно'1 продукцп на основi «автоматичних» шди-каторш середньозважено'1 за мiсяць мiжнародноí ринково'1 цши аналогш на свiтових бiржах або за рахунок податково'1 застави на ввезення швестицш в розмiрi 15 %. ^м того, в багатьох кра'нах почали застосовуватись «антиофшор-ш» закони, якi спрямованi на зниження в^плив капiталiв, знищення до мшмуму переваги ведення бiзнесу через офшори. Незважаючи на цi обставини, обсяги офшорних операцiй невпинно зростають, що свiдчить, безумовно, про тенденцп розвитку офшорного бiзнесу в усьому свт. Тому можна припустити, що мехашзм офшорних юрисдикцiй i надалi збереже для певних фiрм i компанш свою популяр-нiсть i актуальшсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лещук В. П. Фшансова глобалiзацiя в умовах глоба-^заци свтовоТ економiки // Науковий вкник НЛТУ УкраТни. -2010. - С. 218 - 223.
2. Bip4eHKO В. В. Трансформа^я фшансовоТ систем в умовах глобалiзацií / В. В. Вiрченко, В. О. Вiрченко // Вкник Академп працi i соцiальних вщносин Федерацп профспiлок УкраТни. -2010. - № 1. - С. 49 - 55.
3. Minsky H. P. The Financial Instability Hypothesis / Hyman P. Minsky // The Jerome Levy Economics Institute of Bard College Working Papers. - 1992. - № 74. - P. 9.
4. Мамотенко Д. Ю. Глоба^за^я мiжнародних фшансо-вих рингав // Гуманггарний вкник ЗД1А. - 2009. - № 39. - С. 229 -237.
5. Шэксон Н. Люди, обокравшие мир. Правда и вымысел о современных офшорных зонах / Шэксон Николас; [пер. с англ. А. А. Калинина]. - М. : Эксмо, 2012. - 281 с.
6. Death and Taxes: The True Toll of Tax Dodging. Christian Aid, 2008, May.
7. Голубков Д. Ю. Особенности корпоративного управления в России: инвестиционный кризис и практика офшорных операций / Д. Ю. Голубков. - М. : АЛЬПИНА, 2007. - 263 с.
8. Ahmed Zorome. Concept of Offshore Financial Centres: In Search of an Operational Definition // IMF Working Paper, WP/07/87, 2007.
9. Dev Kar, Devon Cartwright Smith. Illicit Financial Flows from Developing Countries 2002 - 2006. Washington : Global Financial Integrity, 2012.
10. Кабир Л. Организация офшорного бизнеса / Л. Ка-бир. - М. : Финансы и статистика, 2009. - 144 с.
11. Королев М. В. Офшорные фирмы / М. В. Королев. - М. : Кукша, 2008. - 38 с.
REFERENCES
Death and Taxes: The True Toll of Tax Dodging. Christian Aid, 2008, May.
Golubkov, D. Yu. Osobennosti korporativnogo upravleniia v Rossii: investitsionnyy krizis i praktika ofshornykh operatsiy [Features of corporate governance in Russia: investment crisis and practice of offshore operations]. Moscow: ALPINA, 2007.
Kar, D., and Smith, D. C. Illicit Financial Flows from Developing Countries 2002 - 2006Washington: Global Financial Integrity, 2012.
Kabir, L. Organizatsiia ofshornogo biznesa [Organization of offshore business]. Moscow: Finansy i statistika, 2009.
Korolev, M. V. Ofshornye firmy [Offshore companies]. Moscow: Kuksha, 2008.
Leshchuk, V. P. "Finansova hlobalizatsiia v umovakh hlobali-zatsii svitovoi ekonomiky" [Financial globalization in a globalizing world economy]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy (2010): 218-223.
Minsky, H. P. "The Financial Instability Hypothesis"The Jerome Levy Economics Institute of Bard College Working Papers, no. 74 (1992): 9-.
Mamotenko, D. Yu. "Hlobalizatsiia mizhnarodnykh finan-sovykh rynkiv" [The globalization of international financial markets]. Humanitarnyi visnyk ZDIA, no. 39 (2009): 229-237.
Shekson, N. Liudi, obokravshie mir. Pravda i vymysel o sovremennykh ofshornykh zonakh [People robbed the world. Truth and fiction about modern offshore]. Moscow: Eksmo, 2012.
Virchenko, V. V., and Virchenko, V. O. "Transformatsiia finansovoi system v umovakh hlobalizatsii" [Transforming financial systems in the context of globalization]. Visnyk Akademii pratsi i sotsialnykh vidnosyn Federatsii profspilok Ukrainy, no. 1 (2010): 49-55.
Zorome, A. "Concept of Offshore Financial Centres: In Search of an Operational Definition"IMF Working Paper, WP/07/87 (2007).
