CC BY
288
УДК 336.227.5 I. М. Товкун
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 ЗАСОБИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ОФШОРНИХ
Ф1НАНСОВИХ ЦЕНТР1В
У статп дослщжуеться проблеми, яю можуть породжувати офшорнi фiнансовi центри, i заходи, спрямованi на регулювання !х дiяльностi. Розглянуто сутнiсть, умови дiяльностi, класифiкацiю свiтових офшорних фшансових центрiв. Робиться висновок, що Украша також мае сформулювати свою правову позицш iз цього питання.
Ключов1 слова: офшор, офшорний фiнансовий центр, фiнансовi операци, легалiзацiя «брудних» грошей.
У наш час е затребуваним дослщження дiяльностi держав i мiжнародних органiзацiй, спрямовано'1 на регулювання вщносин, пов'язаних з функцiонуванням офшорних фшансових центрiв, у частинi вiдповiдальностi мiжнародним стандартам у сферах бан^сь^ i страхово'1 дiяльностi, протидп легалiзацii (вiдмиванню) доходiв, отриманих злочинним шляхом, фшансування тероризму й обмiну iнформацiею. I якщо зарубiжними юристами- мiжнародниками ця проблематика згадувалася тiею чи шшою мiрою в низцi монографiй i статей, то в украшськш науцi мiжнародного права в цiй цариш спостерiгаеться явна прогалина.
1снують публшацп, присвяченi офшорному законодавству тих чи шших держав, у яких в основному розглядаються: (а) особливосп реестрацп офшорних компанш-нерезидентiв; (б) система пiльгового оподаткування компанш i фiзичних осiб, яю користуються перевагами офшорних фiнансових центрiв; (в) пiльгова процедура надання фшансово'1 звiтностi; (г) правила пiдвищеноi конфщенцшносп; (д) поради при виборi чи шшо'1 офшорно'1 юрисдикцп; (е) спецiалiзацiя офшорних фiнансових центрiв у певних видах дiяльностi (банковськiй, страховш, iнвестицiйнiй, трастовiй та iн.).
У бшьшосп робiт iдеться мова про дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй, однак 1'х автори, як правило, не обмежуються лише згадуванням про такi зваш «чорш списки», складенi Органiзацiею економiчного спiвробiтництва й розвитку (ОЕСР), Форумом фшансово'1 стабiльностi (ФФС) i Спещальною фiнансовою комiсiею з проблем вщмивання грошей (ФАТФ). 1з загальних позицш науки мiжнародного права названа проблема, що розростаеться з посиленням глобально! економiчноi конкуренцп держав, вбачаеться недостатньо вивченою й розробленою. Почасти це можна пояснити тим, що мiжнародне ствтовариство лише в останнi роки належним чином оцшюе масштаб проблем, яю можуть породжувати офшорнi фiнансовi центри, i вживае новi скоординоваш кроки, спрямованi на регулювання 1х дiяльностi. Звичайно, в Украiнi теж мае бути сформульована власна правова позищя iз цього питання.
Актуальшсть сучасних проблем мiжнародно-правовоi регламентацii дiяльностi офшорних фiнансових центрiв обумовлена й шшими чинниками. За рiзними тдрахунками через офшорнi фiнансовi центри проходить до 30 % уах св^ових фiнансових потокiв. Причому специфiка офшорного бiзнесу i притаманна йому конфщенцшшсть дозволяють припускати, що реальний обсяг фшансових кош^в, що перебувають на рахунках в офшорних банках або минають через офшорш фiнансовi центри, е значно вищим.
Мiжнародно-правову базу данох публiкацii становлять насамперед таю мiжнароднi документи: Вiденська конвенцiя ООН про боротьбу проти незаконного обороту
наркотичних кош^в i психотропних речовин 1988 р. [3], Конвенщя ООН про боротьбу з фшансуванням тероризму 1999 р.[8], Конвенцiя ООН проти транснащональнох оргашзованох злочинностi 2000 р. [4], Конвенщя Ради Свропи № 141 «Про вщмивання, виявлення, вилучення й конфюкаци доходiв вiд злочинно'1 дiяльностi» 1990 р.[5], Конвенцiя ООН про умови реестрацп суден 1986 р. [6]; Резолюци Ради Безпеки ООН: 1373 (2001) « Про боротьбу з мiжнародним тероризмом» i 1368 (2001) «У зв'язку з терористичними актами в США» [6]; Сорок рекомендацш ФАТФ [7, с. 158-165]; Дев'ять спещальних рекомендацш з боротьби з фшансуванням тероризму [2]; матерiали й документи таких мiжнародних оргашзацш, як Мiжнародний валютний фонд, Оргашзащя економiчного спiвробiтництва й розвитку, Форум фшансовох стабiльностi та iн.
Питання мiжнародного економiчного права, включаючи його фiнансовi аспекти, розглядали такi правознавщ, як А. Б. Альтушуллер, В. В. Вахашя, Г. М. Вельямшов, Л. I. Волова, Л. Н. Галенська, Я. А. Гейвандов, Н. Ю. Српильова, G. А. 1ванов, В. I. Лисовський, О. О. Моюеев, Т. Н. Нешатаева, Г. В. Петрова, Е. А. Ровинський та ш.
Особливютю мiжнародно-правового регламенту дiяльностi офшорних фiнансових центрiв е те, що за браком на даний момент багатостороншх мiжнародних договорiв, що мають предметом впорядкування вщносин, якi складаються при функцiонуваннi названих центрiв, регулювання здiйснюеться вiдповiдно до мiжнародно-правових документiв. Останнi не мають рiвня унiверсальних мiжнародних договорiв, прийнятих рiзними мiжнародними органiзацiями, у тому чист й у сферi мiжнародноi банювськох дiяльностi, страхування, обiгу щнних паперiв, реестрацп морських i пов^ряних судiв, а також у рамках правово'1' протидп легалiзацii (вiдмиванню) доходiв, отриманих злочинним шляхом, i фшансуванню тероризму.
Офшорний фiнансовий центр (дат - ОФЦ) становить собою частину територп держави (у деяких випадках - усю ii територiю), в межах яко'1 рееструються компанп шоземних резидентiв, яким надаеться право ведення на пшьгових (не тiльки податкових) умовах торговельних, фiнансових та шших комерцiйних операцiй. Компанп, зареестрованi в ОФЦ, платять, як правило, мжмальш податки або ж повшстю звшьняються вiд оподатковування i сплачують лише реестрацшш i щорiчнi мита.
«Офшорний фшансовий центр» (Offshore financial center) - термш, використовуваний МВФ та шшими мiжнародними органiзацiями. У правовш лiтературi зустрiчаються й iншi поняття: «офшорна зона», «офшор», «податковий рай», «податкова гавань», «притулок» тощо [1, с. 51-53].
Таю особливосп офшорних фшансових центрiв, як iснування аношмних банкiвських рахункiв, необов'язковiсть iдентифiкацii ^ентив, брак договорiв про надання правово'1 допомоги при проведеннi розслiдувань фшансових злочишв, та низка iнших роблять ОФЦ привабливими для легалiзацii доходiв, отриманих злочинним шляхом.
Офшорний банювський (фiнансовий) центр — фiнансовий центр, де можна провадити операцп, яю не пiдпадають пiд нацiональне регулювання й не вважаються складниками економши. Основна причина виникнення офшорних фшансових цен^в (час 1'х появи - пiсля Друго! свiтовоi вiйни) зумовлена передуам iснуванням досить високих ставок податюв на доходи банкiв у розвинених кра1нах i кра1нах i в тих, якi розвиваються. Причинами привабливосп офшорних фiнансових центрiв для шоземних i мiсцевих суб'ектiв господарювання е:
- виконання посередницьких функцш для позичальниюв i депонентiв;
- мшмальне офiцiйне регулювання;
- вщсутшсть податкiв i контролю над керуванням «портфельними» iнвестицiями;
- дiяльнiсть шоземних банюв на '1х територii, яка сприяе збшьшенню зайнятостi мiсцевого населення;
- тдвищення рiвня життя у крашах розмiщення офшорних банкiвських центрiв завдяки нагромадженню коштiв вiд видачi лiцензiй, видаткiв банкiв та шших платеж1в.
Сумарна вартють aKTOBÏB мiжнародного офшорного ринку на початку ХХ1 ст. становила приблизно 6 трлн дол. У середньому 30 % ВВП офшорних фшансових цен^в припадае на фiнансовi послуги.
Думки про iснування офшорних фшансових цен^в, як правило, поляризована Прихильники вказують, що авторитетнi ОФЦ ввдграють законну й невiд'емну роль у мiжнародних фiнансах i торпвл^ пропонуючи величезнi переваги в певних ситуацiях для корпорацiй i приватних оаб, дозволяючи законно управляти ризиками й фшансовим плануванням. Критики ix функцiонування стверджують, що ОФЦ «вимивають» податки з багатих (i не дуже багатих) краш, якi недостатньо регулюються, i сприяють такiй незаконнш дiяльностi, як ухиляння вiд сплати податюв i вiдмивання грошей, уникаючи при цьому ризику в рамках правово'1 корпоративной завiси. Першi вказують на мовчазну пщтримку ОФЦ з боку уряду Сполучених Штатив Америки, який сприяе цим центрам шляхом продовження використання продажу шоземних корпорацш, а також Об'еднаного Королiвства, яке активно надае офшорш фiнансовi послуги на карибських залежних територiяx, щоб допомогти 'im диверсифiкувати свою економшу i сприяти Британському ринку еврообл^ацш [7].
1снують 3 типи офшорних банювських (фiнансовиx) центрiв:
- нью-йоркська модель. Вона передбачае спецiальнi формально встановлеш домовленостi з такими авторитетними фшансовими центрами, як Нью-Йорк, Токю, Сiнгапур. На цих ринках установлюються: (а) спещальш рахунки окремо вщ внутрiшнix, якi вiльнi вiд обмежень, i належать до внутршнього фшансового ринку (наприклад, резервнi вимоги); (б) корпоративне оподатковування; (в) мюцевий гербовий збiр (на ринку Токiо), який може допускати (Сшгапур), а може й не допускати оподатковування дшових щнних паперiв (ринок Нью-Йорка, Токю);
- лондонська модель. У Лондон й Гонконзi фiнансовi угоди не мають обмежень незалежно вщ того, е резиденти чи нерезиденти учасниками ринку. У цих мютах офшорний ринок становить собою просто офшорш угоди мiж нерезидентами, тому що внутршня й зовшшня угоди об'еднаш. На офшорних ринках ще'1 моделi iснуе корпоративне оподатковування й допускаеться оподатковування дшових щнних паперiв;
- так зване «податкове сховище». До цього типу офшорних ринюв вщносять ринки Багамських i Кайманових островiв. На них угоди укладаються нерезидентами й зовам не обкладаються податками, немае корпоративного оподатковування й оподатковування дшових щнних пaперiв, але мають мюце реестрацшш внески i плата за лщензп.
Фiнaнсовi махшацп в офшорних зонах здатш дестaбiлiзувaти свiтову фiнaнсову систему. Протистояти ïm передбачаеться шляхом лшвщацп в цих юрисдикцiяx особливого податкового режиму, що допомагае збер^ати повну аношмшсть вкладника, i введення едино!.' св^во^ системи зв'язкiв мiж банками й швестицшними компaнiями. Сдина комп'ютерна програма зв'язку дозволить автоматично виявляти тдозрш трансакцп, блокувати ïx i доводити необхщну iнформaцiю до слщчих оргaнiв [9, с. 19].
Один з негативних проявiв глобaлiзaцiï - рiзке посилення кримiнaлiзaцiï нaцiонaльниx економш i мiжнaродниx господарських вiдносин у плаш вiдмивaння кaпiтaлiв незаконного походження. За рiзними оцiнкaми обсяг, «брудних доxодiв», якi щорiчно легaлiзуються у свт, досяг до початку XXI ст. aстрономiчноï суми - 0,5-1,3 трлн дол. Критичне наростання зазначених тривожних тенденцш стимулювала протидiя ïm свiтовоï спiльноти, що виразилося, зокрема, у створенш спецiaлiзовaниx мiжнaродниx оргашзацш.
Так, у липш 1989 р. на паризькш нaрaдi « великоï сiмки» була створена Спецiaльнa група по боротьбi зi злочиннiстю у фшансовш сферi («Financial Action Task Force on Money Laundering» - FATF; в украшськш транскрипцп - ФАТФ), мета дiяльностi якоï -всестороннш aнaлiз результaтiв оперативних зaxодiв щодо зaпобiгaння використання бaнкiвськоï системи й фшансових установ для вщмивання коштив, розроблення модельних (еталонних) законодавчих актив i превентивних зaxодiв у цш цaринi, а також шдвищення
piBra координацп вiдповiдних спiльних зусиль краш-учасниць ФАТФ.
Ця iнституцiя координуе свою роботу з ООН, яка в останш роки безпосередньо влилася в боротьбу з легалiзацiею «брудних коштсв». У червш 1998 р. на 20-й спещально! сесп Генерально! Асамбле! ООН, пpисвяченiй боpотьбi 3i злочиншстю у фiнансовiй сфеpi i протидп обороту наркотиюв на свiтовiй ареш, було схвалено План дiй проти вщмивання грошей («Action Plan against Money Laundering») [11].
Вщповщно до цього у грудш 1998 р. спещальною брошурою було випущено документ «Глобальна програма ООН проти вщмивання грошей», де наводилися розгорнут пpавовi визначення й характеристики низки злочишв у фiнансовiй сфеpi. У його пpеамбулi пiдкpеслюеться, що припинення вщмивання грошей мае грунтуватися на загальних для всiх держав свiту концептуальних засадах.
На мiжнаpодному piвнi боротьба з вщмиванням грошей ведеться також у рамках створених регюнальних оргашзацш, подiбних до ФАТФ. Це, зокрема, Азiатсько-Тихоокеанська група (APG), Група краш Карибського басейну (CFATE), Група краш твденно! i Схщно! Африки (ESAAMLG) i Комiтет експеpтiв Ради Свропейського спiвтоваpиства по оцiнцi заходiв протидп вiдмиванню грошей (PC-R-EV). Група експер^в Мiжамеpиканськоi комсп з питань вщмивання грошей i контролю над зловживанням використання наркотичних речовин (CICAD) вiдслiдковуе втiлення в життя Плану дш по боpотьбi з вщмиванням грошей, прийнятого на зустpiчi мшю^в краш Захщно! пiвкулi в Буенос-Айрес в 1995 р. [11].
Особливе мюце в системi вiдповiдних мiжнаpодних оpганiзацiй займае 1нтерпол -потужна й авторитетна мiжнаpодна оpганiзацiя, яка додае в боpотьбi з вщмиванням грошей значних зусиль, займаючись розслщуванням piзноманiтних мiжнаpодних економiчних злочинiв, а також збираючи й аналiзуючи шформащю про вчиненi в piзних крашах найбiльш сеpйознi махшацп. Спiвpобiтництво так званих фшансових розвщок -нащональних оpганiв по боpотьбi з вщмиванням грошей - ведеться в рамках Групи «Егмонт» («Egmont Group»), створено! в 1995 р.
Серед шших у бшьшш або меншш мipi впливових мiжнаpодних оpганiзацiй розглянутого профшю слiд назвати:
- Оpганiзацiю краш €С по боpотьбi з комерцшною злочиннiстю (Commonwealth Commercial Crime Unit - CCCU), що поеднуе 49 держав. Вона забезпечуе останшх необхщною iнфоpмацiею про правопорушення мiжнаpодного характеру в галузi економiки;
- Офшорну групу з банювського контролю («Offshore Group of Banking Supervisors»), що оргашзовуе ствроб^ництво в боpотьбi з вщмиванням грошей у мiжнаpодних офшорних центрах i у вiльних економiчних зонах;
- Бернський клуб, що включае пpедставникiв правоохоронних оpганiв низки захщноевропейських держав (основний напрямок його роботи - забезпечення ефективного обмшу шформащею мiж учасниками);
- Мiжнаpодну оpганiзацiю контролю у сфеpi об^у цiнних папеpiв («International Organization of Securities Commissions» - IOSC), що поеднуе представниюв оргашв, контролюючих ринки цшних папеpiв (136 членiв з понад 70 краш);
- Мiжнаpодне морське бюро («International Maritime Bureau» - 1MB), що пpотидiе економiчним злочинам на морському транспорт^ насамперед контpабандi (в тому числi й валюти);
- Службу по забезпеченню безпеки бiзнесу при Мiжнаpоднiй тоpговельнiй пала^ («Business Security Services of the International Chamber of Commerce»), що займаеться боротьбою з piзними злочинами у сфеpi мiжнаpодноi тоpгiвлi й банювських pахункiв;
- Мiжнаpодну асощащю слiдчих по боpотьбi з пщробками кредитних документiв (IACCY);
- Мiжнаpодну асоцiацiю пpофесiйних офiцеpiв безпеки банюв (IAPSO).
Дiяльнiсть пеpелiчених оpганiзацiй забезпечила формування досить значно!
нормативно! бази, що регламентуе мiжнаpодну взаемодiю з розглянутих питань.
Офшорш фiнaнсовi центри подшяються на 3 групи.
Перша група центрiв, яю в цiлому спiвпрaцюють з офшорними державами й мають досить високий рiвень нагляду за фшансовими операщями, а також дотримуються при ïx проведенш мiжнaродниx стaндaртiв. Це таю ОФЦ, як Гонконг, Люксембург, Сшгапур, Швейцaрiя, Дублш (Iрлaндiя), острова Герна, Джерсi, Мен.
Другу групу складають центри, нащональне законодавство яких передбачае мехашзми нагляду за проведенням фшансових операцш i якi здiйснюють мiжнaродне спiвробiтництво, однак ïx рiвень i яюсть потребують суттевого полiпшення. У цш групi перебувають Андорра, Бахрейн, Барбадос, Бермудсью острови, Гiбрaлтaр, Лабуан, Макао, Мальта, Монако.
До третьо^ нaйбiльшоï групи, на думку Форуму ф^а^ово^ стабшьносп, належать ОФЦ, якi мають низький рiвень якостi нагляду за проведенням фшансових операцш, не беруть учасп у мiжнaроднiй спiвпрaцi з шшими державами, а також не прагнуть дотримуватись у свош дiяльностi мiжнaродниx стaндaртiв. Серед них Антiгуa, Барбуда, Аруба, Белiз, Бритaнськi Вiргiнськi острови, Кaймaновi острови, острови Кука, Коста-Рика, Лiвaн, Мaршaлловi острови, Мaврикiй, Науру, Нщерландсью Антильськi острови, Панама, Сент-Ютс i Невiс, Сент-Лючiя, Сент-Вiнсент i Гренадши, Зaxiдне Самоа, Сейшельськi й Багамсью острови, Теркс, Кайкос i Вануату.
У Рекомендацп № 2 Робочоï групи, що мiститься в доповвд, Форуму ф^а^ово^ стaбiльностi юнуе положення, вiдповiдно до якого ФФС необхщно звернутись у МВФ iз проханням взяти на себе вщповщальшсть за розроблення, оргaнiзaцiю i здшснення процесу оцiнювaння дiяльностi ОФЦ" [9]. На пiдстaвi ще^ Рекомендаци МВФ було розроблено Програму посилення контролю над фшансовим регулюванням в ОФЦ, спрямовану на боротьбу з вщмиванням «брудних грошей» i фшансуванням тероризму («Offshore Financial Center Program»).
Програма охоплюе 3 етапи: а) самоощнювання дiяльностi офшорних фшансових центрiв за учасп зовнiшнix експертiв iз числа фaxiвцiв у сферi пруденцiaльного нагляду, представниюв центральних бaнкiв рiзниx краш i ствробггниюв МВФ; б) оцшювання виконання мiжнaродниx стaндaртiв фaxiвцями МВФ; в) комплексне оцшювання ризиюв й уразливосп aнaлiзовaного ОФЦ з використанням шших програм i систем ощнки стaбiльностi фiнaнсового сектора.
Пiд мiжнaродними стандартами в рамках названой Програми розумiються в цaринi регулювання: (1) бан^сь^ дiяльностi - основнi принципи ефективного банювського нагляду («Core Principles for Effective Banking Supervision»), розроблеш Базельським ком^етом з бaнкiвського нагляду; (2) стрaxовоï дiяльностi - основш принципи страхування («Insurance Core Principles»), створеш Мiжнaродною aсоцiaцiею оргaнiв страхового нагляду (1А1Б); (3) цiнниx пaперiв - цiлi i принципи регулювання щнних пaперiв («Objectives and Principles of Securities Regulation»), розроблеш Мiжнaродною оргашзащею комiсiй iз цiнниx пaперiв (1ОБСО); (4) боротьби з легaлiзaцiею (вiдмивaнням) доxодiв, отриманих злочинним шляхом, i фшансуванням тероризму, - Сорок рекомендацш ФАТФ, яю е основними мiжнaродними стандартами, а також Дев'ять спещальних рекомендацш ФАТФ по боротьбi з фшансуванням тероризму.
1з сорока двох (42) офшорних фшансових центрiв, згаданих у прес-релiзi Форуму фiнaнсовоï стaбiльностi у трaвнi 2000 р., 23 е державами-членами МВФ i 13 - залежш краши або територп держaв-членiв МВФ .
Вiсiмнaдцять держав, що е офшорними фшансовими центрами, одержали у 2004 р. вщ МВФ техшчну допомогу в рiзниx галузях, включаючи допомогу в розробленш нaцiонaльного законодавства по боротьбi з легaлiзaцiею доxодiв, добутих злочинним шляхом, i з фшансуванням тероризму, а також у сферах нагляду в банювському сектор^ страхування й регулювання об^у щнних пaперiв [11].
Деяю держави, що е офшорними фшансовими центрами, вже вжили реальних зaxодiв, спрямованих на створення прaвовоï бази в цaринi боротьби з легaлiзaцiею доxодiв,
отриманих злочинним шляхом, i фiнансуванням тероризму вщповщно до Рекомендацш МВФ i Всесвiтнього банку. Наприклад, значна кiлькiсть ОФЦ почали спiвпрацювати з МВФ i прийняли чiткий план дiй з усунення недолiкiв у сферi правового регулювання, виявлених у переб^у оцiнювання ОФЦ у рамках згадано!' ранiше Програми. Бiльшiсть ОФЦ прийняли новi нормативно-правовi акти, спрямованi на боротьбу з легалiзацiею доходiв, отриманих злочинним шляхом, i з фшансуванням тероризму. Деякi з них створили пщроздши фшансово!' розвiдки. Цi держави приедналися до Групи ЕГМОНТ, що становить собою неофщшну оргашзащю державних вщомств - одержувачiв конфщенцшно!' шформаци, загальною метою яких е створення колективного мехашзму для змiцнення ствробггництва й обмiну iнформацiею, корисно!' для виявлення i припинення вiдмивання грошей i фiнансування тероризму.
Результати, отриманi в перебiгу дослiдження дiяльностi МВФ, Всесв^нього банку, Форуму фшансово!' стабшьносп, ФАТФ, дозволяють зробити вiдповiднi висновки.
1. Необхщна постiйна робота ОФЦ, спрямована на полшшення правового регулювання 1'х дiяльностi. Офшорним фiнансовим центрам слщ iнтенсифiкувати зусилля з приведення нащонально!' законодавчо'1 бази й системи контролюючих органiв у вiдповiднiсть мiжнародним стандартам, а в деяких випадках вщмовитися вiд певно'1 дiяльностi. Прюритетними е: (а) посилення боротьби з легалiзацiею доходiв, отриманих злочинним шляхом, i фiнансуванням тероризму; (б) покращання системи регламентацп й контролю в царинах цшних паперiв, страхування, траспв; (в) розширення мiжнародноi спiвпрацi й обмшу iнформацiею;
2. МВФ i Всесвiтньому банку треба продовжити свою дiяльнiсть з оцiнювання ступеня регулювання й функцюнування ОФЦ i з надання 1м техшчно!' допомоги [11].
3. Мiжнароднi фiнансовi центри, де кредитш установи провадять операцп в основному з нерезидентами i в шоземнш для дано!' кра'ни валют^ дiстали назву фiнансових центрiв «офшор» (off-shor). Вони, як правило, служать «податковим притулком», оскiльки операци, як в них здiйснюються, не обкладаються податками й вшьш вiд валютних обмежень.
4. 1нтересам Укра'ни вiдповiдае уточнення й удосконалення мiжнародно-правового регламенту офшорно'1 дiяльностi, а також iнтенсифiкацiя мiжнародних зусиль по приведенню нацiонального законодавства кра'н, якi е офшорними фшансовими центрами, у вiдповiднiсть з мiжнародними стандартами. Прiоритетними напрямками е: (а) попередження використання офшорних фшансових центрiв для легалiзацii доходiв, отриманих злочинним шляхом, i для фiнансування тероризму, (б) полшшення мiжнародноi й нацюнально'! системи контролю над транскордонним потоком коштив i цiнних паперiв i (в) розширення мiжнародного спiвробiтництва в цш сферi.
Список лтератури: 1. Безуленко О. Роль офшорно'1 фшансово'1 дiяльностi у свiтовiй фiнансовiй системь / О. Безуленко // Економют. - 2008. - № 1- С. 51-53. 2. Дев'ять спещальних рекомендацш FATF по боротьбi з фшансуванням тероризму. Група з розробки фшансових заходiв боротьби з вщмиванням грошей (FATF): неофщ. переклад. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://finmon.at.ua/stuff/24-1-0-55. 3. Конвенщя Оргашзацп Об'еднаних Нацш про боротьбу проти незаконного об^у наркотичних засобiв i психотропних речовин вщ 20.12.1988 р., (995_096). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/995 096. 4. Конвенщя Оргашзацп Об'еднаних Нацш проти транснацюнально'! оргашзовано'! злочинносп вiд 15.11.2000 р., (995_789). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: нttp://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_789. 5. Конвенцiя Ради Свропи про вiдмивання, пошук, арешт та конфюкащю доходiв, одержаних злочинним шляхом вщ 08.11.1990 р., (995 029). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/995_029. 6. Конвенщя ООН про умови реестраци суден вщ 07.02.1986 р., (995 074). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 995_074. 7. Кузьмин Е. Л. Международное
экономическое право: учеб. пособ. / Е. Л. Кузьмин; отв. ред. К. А. Бекяшев. - М.: Проспект, 2008. - 200 с. 8. Мiжнародна конвенщя ООН про боротьбу з фшансуванням тероризму вщ 09.12.1999 р. (995_518). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_518. 9. Мусин Е. Офшор: «вне берега» - вне закона? / Мусин Е. // Экономика и жизнь. - 1998. - № 51. - С. 19. 10. Офщшний сайт ООН. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.un.org. 11. Офщшний сайт Мiжнародного валютного фонду: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.imf.org. 12. Офщшний сайт ФАТФ. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.fatf-gafi.org. 13. Офщшний сайт Оргашзацп економiчноi ствпращ та розвитку: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.oecd.org. 14. Про запоб^ання та протид^ легалiзацii (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму: Закон Украши вщ
28.11.2002 р., № 249-IV. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/249-15. 15. Резолюци Ради Безпеки ООН № 1368 (2001) i № 1737 (2001). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995 896. 16. Сорок рекомендацш Групи з розробки фшансових заходiв боротьби з вщмиванням грошей (FATF): Кабшет Мтс^в Украши вщ
25.09.2003 р., (835 001). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835_001.
МЕЖДУНАРОДНО - ПРАВОВЫЕ СРЕДСТВА ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОФФШОРНЫХ ФИНАНСОВЫХ ЦЕНТРОВ Товкун И. Н.
В статье исследуется проблемы, которые могут порождать оффшорные финансовые центры, и мероприятия, направленные на регулирование их деятельности. Рассмотрена сущность, условия деятельности, классификация мировых оффшорных финансовых центров. Делается вывод, что Украина также должна сформулировать свою правовую позицию по этому вопросу.
Ключевые слова: оффшор, оффшорный финансовый центр, финансовые операции, легализация "грязных денег".
INTERNATIONALLY - LEGAL FACILITIES OF FUNCTIONING OF OFFSHORE FINANCIAL CENTERS Tovkun I. N.
In the article investigated problems that can generate offshore financial centers and events sent to adjusting of activity of such centers. Essence, terms of activity, classification of world offshore financial centers, is considered. Drawn conclusion that Ukraine also must set forth the legal position through this question.
Key words: offshore, offshore financial center, financial operations, legalization of «dirty money».
Надтшла доредакци 25.03.2013 р.
