CC BY
23
УДК 338.28:(004.08+621.377.6)
ПР0ФЕС11 МАЙБУТНЬОГО У В1РТУАЛЬИ1Й РЕАЛЬИОСП 1НИОВАЩЙНО-ЦИФРОВОГО
ПРОСТОРУ
© 2019 КРАУС н. М., КРАУС к. М., МАНЖУРА О. В.
УДК 338.28:1004.08+621377.6)
Краус Н. М., Краус К. М., Манжура О. В. Професп майбутнього у вiртуальнiй реальностi iнновацiйно-цифрового простору
Метою cmammiедотдження ключовихнов'ттхпрофесй, що будуть притаманнiiнновацйно-цифровй економц В cmammiвизначенохарактеры! особливост'> нов'ттхпрофесй, розкрито ixзмш, а такожузагальнено та здшснено порвняння основних професй майбутнього 2030р. за вераею EdCamp 2017 i рейтингом Sparks & Honey. Розкрито змш економiчниx категорш «цифрова освта» та «цифровiзацiя освти». Визначено цифровi компетенцП майбутнх спе^альностей i вказано змст цифрових технологш в освт. Аргументовано, що трансформа^я традицшноi економки в тнова^йно-цифровуможлива за умови сприяння навчанню iндив'дуума Ыд часусього його життя, а застосування «цифрових» технологШ в осв'ь т'> - наразi одна з найб'шьш важливих i стйких тенденцй розвитку свтового освтнього процесу. Зроблено висновок, що е потреба в тому, щобнди-вдуум навчився робити цтнсть сам !з себе, а навички, якими в'ш волоЫе, ставали товарами/послугами. У такому випадку людина стае володарем уткальноiпрофеси, мае особливий фах, який ткуди не под'шеться, бо шдив'дуум сам створюе попит на сво1'уткальшзЫбност'1 та професю. Ключов'! слова: професИмайбутнього, в'ртуальна реальтсть, цифрова освта, цифровiкомпетенцП. Табл.: 2. Б'бл.: 13.
Краус Наталiя Миколавна - доктор економiчниx наук, доцент, професор, кафедра фiнансiв та економ'ши, Ки/вський утверситет 'шет Бориса Гршченка (вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, Шв, 04053, Украна) E-mail: k2205n@ukr.net
Краус Катерина Миколавна - кандидат економ'нних наук, доцент, кафедра управлшня, Ки/вський утверситет 'тен Бориса Гршченка (вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, Шв, 04053, Украна) E-mail: k23k@ukr.net
Манжура Олександр Васильович - доктор економiчниx наук, доцент, проректор, Полтавський утверситет економки i торг'т'1 (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: manzhura11@ukr.net
УДК 338.28:(004.08+621.377.6) Краус Н. Н., Краус Е. Н., Манжура А. В. Профессии будущего в виртуальной реальности инновационно-цифрового пространства
Целью статьи является исследование ключевых новейших профессий, которые будут присущи инновационно-цифровой экономике. Определены характерные особенности новейших профессий, раскрыто их содержание, а также обобщено и осуществлено сопоставление основных профессий будущего 2030 г. по версии EdCamp 2017 и рейтингу Sparks & Honey. Раскрыто содержание экономических категорий «цифровое образование» и «цифровизация образования». Определены цифровые компетенции будущих специальностей, и указано содержание цифровых технологий в образовании. Аргументировано, что трансформация традиционной экономики в инновационно-цифровую возможна при условии содействия обучению индивидуума в ходе всей его жизни, а применение «цифровых» технологий в образовании - пока одна из самых важных и устойчивых тенденций развития мирового образовательного процесса. Сделан вывод, что есть потребность в том, чтобы индивидуум научился делать ценность сам по себе, а навыки, которыми он владеет, становились товарами/услугами. В таком случае человек становится обладателем уникальной профессии, имеет особую профессию, которая никуда не денется, потому что индивидуум сам создает спрос на свои уникальные способности и профессию. Ключевые слова: профессии будущего, виртуальная реальность, цифровое образование, цифровые компетенции. Табл.: 2. Библ.: 13.
Краус Наталия Николаевна - доктор экономических наук, доцент, профессор, кафедра финансов и экономики, Киевский университет имени Бориса Гринченко (ул. Бульварно-Кудрявская, 18/2, Киев, 04053, Украина) E-mail: k2205n@ukr.net
Краус Екатерина Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра управления, Киевский университет имени Бориса Гринченко (ул. Бульварно-Кудрявская, 18/2, Киев, 04053, Украина) E-mail: k23k@ukr.net
Манжура Александр Васильевич - доктор экономических наук, доцент, проректор, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина)
E-mail: manzhura11@ukr.net _
UDC 338.28:(004.08+621.377.6) Kraus N. M., Kraus K. M., Manzhura l. V. The Professions of the Future in the Virtual Reality of the Innovation-Digital Space
The article is aimed at researching the most important newest professions that will be inherent in the innovative and digital economy. The characteristic features of the newest professions are determined, their content is disclosed, and a comparison of the main professions of the future year of 2030 is made according to the EdCamp 2017 and the Sparks & Honey rating. The contents of the economic categories of «digital education» and «digitization of education» are disclosed. The digital competencies of the future specialties are defined, and the content of digital technologies in education is specified. It is argued that the transformation of the traditional economy into an innovative and digital one is possible provided that the individual's education is promoted throughout one's life, and the use of «digital» technologies in education is still a most important and sustainable tendency of development of the global educational process. It is concluded that there is a need that an individual learns to create value by himself, and the individual's skills become goods /services. In this case, the person becomes the owner of a unique, special profession, because the individual creates the demand for own unique abilities and own professional activity. Keywords: professions of the future, virtual reality, digital education, digital competences. Tbl.: 2. Bibl.: 13.
Kraus Nataliia M. - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor, Department of Finance and Economics, Borys Grinchenko Kiev University (18/2 Bulvarno-Kudriavska Str., Kyiv, 04053, Ukraine) E-mail: k2205n@ukr.net
Kraus Kateryna M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Management, Borys Grinchenko Kiev University (18/2 Bulvarno-Kudriavska Str., Kyiv, 04053, Ukraine) E-mail: k23k@ukr.net
Manzhura Olexander V. - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Pro-rector, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: manzhura11@ukr.net
Ще донедавна, а саме 15 роив тому, кар'ера була «лшшною». Людина обирала для себе май-бутнш напрям розвитку i рухалася заданим маршрутом, «пройшовши Bci сходинки» у становленш себе як професiонала в тш чи iншiй професГ!. В ХХ1 ст. все змiнилось: лшшна робота та довготривалi контр-акти «не в трендЬ. Вiдданiсть професГ! не настГльки високо оцiнюeться, як у ХХ ст. Незважаючи на те що, такi змiни впливають на кредитну iсторiю («айтшник»-фрГлансер - менш надiйний клieнт, шж офiцiйний пра-цiвник середньо! ланки), та такий стан справ бГльше вГдповГдае динамiцi ринку працi ХХ1 ст., з викликами рiзного роду i якому на сьогоднi притаманна нестшюсть i вiдсутнiсть системностi. Сучасний роботодавець щнуе здатнiсть iндивiдуума навчатися, його вмшня бути гнуч-ким i компромiсним, а за потреби - кардинально змшю-вати сферу дiяльностi.
1снуюча нинi масова та розгалужена формальна система освiти не задовольняе потреби ринку працi, ви-являеться нездатною формувати якiснi трудовi ресурси, не працюе на автономне благополуччя громадян, сутте-во зменшуе !х можливост працевлаштування, кашталЬ-зацГ!, тобто в цГлому - програе економiка та кра!на вза-галi [13].
1з дослiдженням загальних аспектiв структурно! перебудови й комплексно! модернiзацi! в перехiдних економiках, та проблемами '!х адаптацГ! до глобального iнновацiйно-цифрового простору пов'язаш iмена В. Гройсмана [4], О. Голобородька [3], М. Згуровского [5], П. КупрГянского [10], О. Криворучко [8], К. Краус [6], А. Петренка [11] та ш. Водночас значна кГльюсть проблем, таких як модель формування та розвитку цифро-во! освгти в Укра!нг, продукти i послуги цифрово! еко-номгки, змгст майбутнГх професш у результат цифровг-зацГ! освгти й економгки, й загалом становлення якгсно! цифрово! реальностг нащонального шновацшного простору в глобальнгй свгт-системг, залишаються недостат-ньо розкритими. До того ж вгдсутне чгтке трактування таких категоргй, як «цифрова освГта» та «цифровгзацгя освгти».
Мета статтг: представити ключовг новгтнг про-фесГ!, що будуть притаманнг шновацшно-цифровш еко-номгцг, визначити !'! характерш особливостг, розкрити !х змгст; вказати i поргвняти основнг професГ! майбут-нього 2030 року за версгею EdCamp 2017 i рейтингом Sparks & Honey; надати авторське розумшня економгч-них категорш «цифрова освГта» та «цифровгзацгя освг-ти»; визначити базовг цифровг компетенцГ! майбутнГх спещальностей i вказати змгст цифрових технологш в освт.
Без залучення новгшГх методгв в освгту та ви-користання стандартних гнструментгв у виробництвг означае поггршення становища укра!нсько! економгки. Застосування шновацш (управлшських, фшансових, ре-сурсних, технологгчних, «цифрових») стае чи не едино можливим джерелом конкурентоспроможностг секто-ргв промисловостг, а людський капгтал - основою еко-номгчного вгдновлення i зростання [13].
На популяршсть професш безпосередньо впливае як демографгчна ситуацгя, так i стан економгки. А саме:
к1льк1сть населення, як1сть i тривамсть життя, розвиток технологш, р1вень соц1альних i пол1тичних 1нститут1в, м1грац1йн1 процеси в розр1з1 кра!н. То ж справедливо буде зазначити, що глобальна економжа це водночас i великий св1товий ринок прац1, де кожен може зайня-ти ц1каву й перспективну для себе ншу, та середовище з п1двищеними ризиками, темпами розвитку й р1внем конкуренцГ! [11, с. 10]. Щоб можна було змагатись за перспективне i хороше робоче мкце, потр1бно волод1ти найкращими й найрГзноманггшшими навичками та ви-сокими яюсними профес1йними характеристиками.
Та все ж на сьогодт пануе думка про те, що не по-тр1бно боятися зростання р1вня безроб1ття чи шукати формулу структури ринку майбутнього, а варто самому творити для себе робоче мкце [5, с. 13]. Необх1дно, щоб 1ндив1дуум навчився робити щншсть сам 1з себе, а нави-чки якими в1н волод1е, ставали товарами / послугами. В такому випадку людина стае володарем ушкально! професи, мае особливий фах, який шкуди не подшеть-ся, бо шдив1дуум сам створюе попит на сво! ун1кальн1 зд1бност1 та професш. Перел1к майбутнГх профес1й, на яю варто оч1кувати та яю будуть в запит1 ринком пращ, наведено в табл. 1.
За верс1ею головного порталу шсайдерських новин корпорац1й (Business Insider), до професш,
яю будуть добре оплачуватись i стануть найза-требуваними ринком пращ у найближчi 5 роив, в1д-носяться: менеджери у сфер1 охорони здоров'я, ме-неджери з будiвництва, дипломованi та лщензоваш медсестри / медбрати, представники з продажiв, про-раби, розробники i «девелопери» софту / IT, анал1ти-ки ринку та маркетологи, аналггики комп'ютерних систем, аналiтики управлiння, спещалкти по роботi з деревом, фiзiологи й хiрурги, радник iз продуктивность психотерапевт для штернетозалежних, спещалкт iз «краудфаундингу», «коуч» iз культурних навичок, пер-сональний тренер iз фiзичного здоров'я, творець в1де-ореальносп (спецiалiст у технологiях на зразок Google glass), радник для студенпв iз питань лайфхакiв, волонтер, консультант iз приватностi (консультувати-ме стосовно того, як захищати сво! персональш данi, акаунт у соцмережах тощо), «коуч» ¡з повед1нки й пу-бл1чних виступ1в у Skype, агент «мем1в», вод!! дрон1в / безпкотниюв [12]. ПрофесГ! майбутнього 2030 року, за вераею EdCamp 2017 i рейтингом Sparks & Honey, наведено в табл. 2. Варто зазначити, що техшчш спещ-альност1 вимагають б1льшо! квал1фГкацГ!, але найбГльш престижними будуть професГ!, як1 формуються на меж1 гуман1тарного та техшчного св1т1в.
Про альтернативн1 сценарГ! розвитку майбутнього ринку пращ подГляемо думку укра!нського анал1тика у сфер1 Гнновац1й та державно! пол1тики, координатора дГлового клубу «Коло» Олекая Жмеренецького. Так, на його думку, «Топ професГ! майбутнього» такий:
1. Дизайнер в1ртуального середовища проживання;
2. Адвокат з робоетики, бюхакер на фркана;
3. Анал1тик «1нтернету речей»;
4. Косм1чний г1д;
5. Куратор особистих даних [9].
Майбутн професм та спецiальностi iнновацiйноi' економши в ходi м цифровiзацii
Таблиця 1
О
ш
Ой
о <
о ш
X
=1 <
2= о_
о
е
а
I
о
X
8 Ш
Назва новггньоТ професм Змiст / загальна характеристика професм Розмiр заробiтноi' плати
1 2 3
Оператор дрошв управляв польотом дрона: прокладае маршрут, отримуе i обробляе дан з датчикiв, взавмодiв з шшими службами та розбиравться з позаштатними ситуацiями.
Оператор дронiв Дрони - це безптотш апарати, якi можуть здiйснювати далек перельоти, контролювати територГТ, проводити замiри. Вони прийшли в повсякденне життя з вшськовоТ сфери, де виконують замiсть людей небезпечнi завдання. Дрони можуть доставляти ват^ у важкодоступн регiони, контролювати виникнення i поширення лiсових пожеж i повенi пщ час паводку, вимiрювати забруднення повпря в мегаполiсах тощо. В майбутньому торговi компашТ планують використовувати дрони для супершвидкоТ доставки Орiентовна заробiтна плата -285 000 грн
Екодизайнер Екодизайнер повинен володiти гарним уявленням: потрiбно продумувати вторинне використання старих речей - «вдихнути в них нове життя». Однак фантазп повинш повднуватися з розумшням технологiй виробництва та уважшстю до деталей. Екодизайнер мае добре розумiтися на нюансах виробництва, знати теор^ дизайну, бути небайду-жим до навколишнього середовища. Орiентовна заробiтна плата -
Складний i одночасно найцiкавiший момент в робот екодизайнера - спрогнозувати й продумати ва можливi способи виробництва предмета, рiзнi можливостi його використання, а також варiанти утилiзацiТ та вторинного використання 190 000 грн
Мехашк електромобiлiв Експерти вважають, що за електромобiлями - майбутне: вони еколопчш й ефективнi. 1'х частка в загальнiй кiлькостi автомоб^в у свiтi поки що невелика, але зростае високими темпами. Мехашк електромоб^в ремонтуе й обслуговуе електромотори та ва системи ^еТ машини. Вiн повинен вiдмiнно розумiтися в електриць вмiти паяти мiкросхеми та зби-рати компоненти електромереж. Фахiвцi з такими знаннями i навичками потрiбнi вже сьогодш - в сучасних автомобiлях багато електрошки, яка потребуе ремонту й обслуговування. Зазвичай в цю профеаю приходять автоелектрики з великим досвщом роботи. Але вивчати нове Тм теж доведеть-ся - на електромобiлях i «гiбридах» використовуеться висока напруга, тому профеая вимагае високоТ квалiфiкацiТ персоналу Орiентовна заробiтна плата -350 000 грн
Спецiалiст з обслуговування людей <^бного вiку» Людям пенсiйного вту складно втриматися в сучасному ритмi життя, освоювати новi технолопТ, а кную^ навчальнi програми, як правило, орiентованi на молодих людей. Тому спе^альш курси i майстер-класи для аудиторп пенсiйного вiку набирають популяршсть. Водночас зростае i потреба у фахiвцях, якi зможуть знайти пдад до людей похилого вiку i доступно / зрозумiло все Тм пояснити. Фахiвцю з навчання людей <^бного вiку» важливо бути не лише хорошим педагогом: вш повинен вмгги максимально дохiдливо пояснювати матерiал i розумiти психологiчнi особливостi людей старшого вку. Вiн повинен вмiти складати навчальнi програми, роз-робляти методики викладання, готувати матерiали та проводити заняття Орiвнтовна заробiтна плата -190 000 грн
Проектуваль-ник медичних роботiв Медичн кiберспецiалiсти - справжн новатори в сферi робототехшки. На сьогоднi таких фахiвцiв мало, що робить Тх ще бтьш цiнними. Проектувальники медичних роботiв, як вмiють проводити складнi операцГТ, працюють на стику шженерп та шформацшних технологiй: займаються проектуванням механiзмiв i програмним забезпеченням. Зрозумiло, вони повинш розбиратися i в медицинi. Профеая проектувальника медичних роботiв пiдiйде тим, кому цтаво придумувати та створювати новi механiзми i пристроТ, продумувати в деталях реалiзацiю проекту. Тут потрiбна розвинена «технiчна» уява Орiентовна заробiтна плата -350 000 грн
Аеробiолог Аеробюлопя - наука, що вивчае мiкроорганiзми, якi живуть в атмосферi. Ця профеая перебувае на стику вщразу декiлькох спецiалiзацiй: бiологiТ, iнженерiТ, географи, метеоролопТ, екологп, медицини, оптики i фiзики. Аеробiолог вивчае всi шари повиряноТ оболонки Землi: якi мiкроорганiзми живуть в цiй екосистемi, як вони взаемод^ть один з одним i з рiзними речовинами, як перемщаються. Орiвнтовна заробiтна плата -190 000 грн
Аеробiологи допомагають знижувати поширення небезпечних захворювань i смертнiсть вщ них. Фахiвцi цiвТ професГТ можуть як розробляти новi методи знезараження повпря, так i стежити за роботою вже кнуючих установок, вщшдковувати помилки й неточностi в Тх робот
1 2 3
1нженер сонячних електростанцш Альтернативнi джерела енерги - це сонце, вiтер, припливи i вiдливи на морi, хвилi океа-нiв. Вiдновлювана енергетика ттьки набирав обертiв, тому фахiвцiв у цш сферi надзви-чайно мало. 1нженери сонячних електростанцiй вiдповiдають за вибiр технологи конвертаци соняч-но'Г енерги в електричну, розробляють проекти електростанцш з урахуванням рельефу мкцевосп, шматичних умов. У цiй професи потрiбнi технiчнi фахiвцi з освггою у сферi енергетики та з хорошим творчим потен^алом: в робот 'м доведеться «зiштовхнутись» з ршенням нетипових завдань, пошуком нетривiальних ршень Орiентовна заробiтна плата -180000грн
Менеджер у сферi великих даних / Персо-нальний цифро-вий куратор Великi Данi (Big Data) - це величезн масиви шформаци, обробка яких стала можливою завдяки розвитку комп'ютерних технологiй. А ще це шструменти i методи, здатнi пере-творювати цi масиви iнформацГ'' на зрозум^ та кориснi людинi результати. Джерелами таких даних може бути поведшка користувачiв в lнтернетi, вщцифроваы тек-сти на рiзних мовах, фотографи з космосу, GPS-сигнали автомоб^в i телефонiв, транзакци клiентiв банш, показники датчикiв, якi вiдстежують склады системи, й багато шшого. Ця сфера активно розвивавться, а фахiвцi в нiй стають все бтьш затребуваними. Щоб стати одним з них, потрiбно знати програмування, розбиратися в статистик та володiти управлшськими навичками Орiентовна заробiтна плата -350 000 грн
Аналггик дорожнiх даних Цi фахiвцi покликанi знижувати ризики ДТП. У цьому Тм допомагають сучаснi штелекту-альнi системи: камери вщеоспостереження, метеостанци, датчики, як ревструють поди, що вiдбуваються на дорогах, - затори, аваршы ситуаци, погiршення стану дороги. Аналiтик дорожых даних повинен вмiти приймати управлшсьга рiшення - про необхщ-шсть ремонту дороги, встановлення загороджень або нового знака. Аналггик дорожнiх даних стежить за розвитком дорожньо''' ситуаци в потенцшно небезпечних мiсцях, йому необхщно постiйно вiдслiдковувати ситуацiю та швидко приймати рiшення в критичн моменти, враховуючи безлiч факторiв Орiентовна заробiтна плата -215 000грн
Вiрусний аналiтик Першi комп'ютернi вiруси з'явилися в 1971 роц i з того часу псують життя як окремим користувачам, так i цiлим компанiям. Для захисту вщ вiрусiв потрiбнi антивiруснi про-грами i, звичайно, люди, як 'х роблять, - вiруснi аналiтики. Вони першими зустрiчаються з новими вiрусами, працюючи з зараженими файлами. Ц фахiвцi постiйно знаходяться «на передовш», 'х завдання - захистити користувача вама можливими методами. Вiруснi аналiтики буквально препарують шкiдливi програми, вивчаючи 'х компоненти i функ-цiонал. Аналiтики також прогнозують появу нових вiрусiв. Для них важливо бути трохи психологами, щоб розумгги, як думали творц програми, як механiзми захисту програми вони передбачали Орiентовна заробiтна плата -480 000 грн
Джерело: складено на основ! [1].
Таблиця 2
Професп майбутнього 2030 року, за вераею EdCamp 2017 i рейтингом Sparks&Honey [2; 12]
Профеая Змiст професп та сфера застосування
1 2
Консультант з цифрово''' валюти / спекулятор на альтернативних валютах На шдивщуум^в цк'Г професп покладавться мiсiя навчити людей, як управляти сво'ми заощаджен-нями та заробiтком за допомогою правильного балансу систем, що складаються з рiзних видiв цифровой' валюти (наприклад, бггкойн)
Герокшезюлог lндивiдууми тако''' професп повинш володiти знаннями в галузi преатрп i кшезюлогп. Мiсiя спецiалiста з цими знаннями полягав не лише в покращенн здатностi лiтнiх людей рухатись, зали-шатися мiцними та гнучкими, а й сприяти загальному благополуччю, надихаючи на новi починання
Естетист Передбачавться, що спецiалiст цieT професп допомагатиме людям трансформувати свою зовншшсть для особливих випадгав, використовуючи тимчасовi протези для обличчя, грим, який реагуватиме на зовшшнв середовище та iншi модифiкацГ'' тiла
Аналiтик транспорту У найближчому майбутньому автобусами й потягами будуть керувати комп'ютери, а проблеми, як будуть вимагати учасп людини, виршуватимуть аналiтики автотранспорту. Спецiалiсти ^вТ професи допомагатимуть транзитним пасажирам дiстатися пункту призначення i гарантуватимуть, що транспортна система працюватиме ефективно та без перешкод
Шктьний дiвтолог Шктьний дiвтолог гарантуватиме, що учн отримують харчування вiдповiдно до 'х особистих фiзiологiчних потреб. Окрiм того, дiвтологи навчатимуть дiтей правильно й збалансовано харчува-тись
1 2
Мiкробний «балансер» Дiвтолог, що володiе такими якiсними компетентнiсними характеристиками своеТ професп, якi дозволять йому водночас враховувати стан i вплив на екосистему
Ренатуралiзатор Перед спецiалiстом ^е'Т професп ставляться завдання компенсувати еколопчн збитки, нанесенi сiльськiй мiсцевостi людьми, фабриками, машинами й штенсивним монокультурним стьським господарством
Персональний web-менеджер/Укладач осо-бистих бiографiй Основне завдання - «очистити» on-l¡ne-персону свого клiвнта, вистежуючи та коригуючи незручну чи неточну шформа^ю або зображення, захищаючи приватне життя й репута^ю людини
Мiстопланувальник У 2030 роц люди саме тако'Т професп розроблятимуть проекти забудови мiст, яга будуть збалансо-вувати соцiальнi та культуры потреби громадян i вимоги до навантаження на довшля
Посол з культури компанп Покладатиметься мiсiя забезпечення позитивно!' робочо'Т культури. Людина з ^ею професiвю працюе частково як гуру лщерства, терапевт i координатор. Посол з культури компанп повинен володгги досконалими навичками спткування з людьми та мати креативне мислення
Корпоративний «дизор-ганайзер» Людина, яка руйнуватиме корпоративн iврархп для створення атмосфери, сприятливо'Т для появи iнновацiй i стартапiв
Мiський фермер Спецiалiсти цiв''' професп намагаються парниками максимально зменшити споживання енергп. Передбачаеться, що парники будуть масово розбудован на багатоповерхових будинках i врграватимуть важливу роль у забезпеченн мiського населення городиною
Аудитор екосистем Змiст роботи полягае в тому, щоб зрозумгги мкцеву екосистему й запобiгти 'ТТ перевантаженню результатами людсько'Т дiяльностi. Аудитори повиннi консультувати уряд та органи мкцево'Т влади з питань, пов'язаних iз впливом людських спiльнот на локальн екосистеми
Консультант з питань роботв Передбачаеться, що в недалекому майбутньому домашш роботи будуть працювати в хатньому господарс^ та за потреби птлуватимуться про дней чи лiтнiх людей. Тому 'Тх власники потребува-тимуть консультацiй з питань вибору правильного робота для ам'Т, а також подальшого його про-грамування та обслуговування
Цифровий мемуарист / Цифровий менеджер зi смерт Експерт у цш цариш працюватиме зi збереженням пам'ятi про близьких людей пкля того, як хтось iз них помирае, визначаючи, яга аспекти on-l¡ne-iдентичностi померло''' людини мають продовжува-ти «жити». Людина ^е'Т професп «пiдчищав» контент загиблих користувачiв соцмереж
Дизайнер iгрофiкацiТ 1гри робляться не лише для дней. 1гри е прекрасним засобом навчання для людей будь-якого вту. Дизайнер з iгрофiкацп повинен вносити iгрову логiку до повсякденних видiв дiяльностi, подiй, продуктв i послуг
Експерт зi спрощення Головним завданням ^еТ професп е спростити та пришвидшити процеси оргашзацп та роботи бiзнесу в рiзних галузях. Експерти зi спрощення повиннi поеднувати навички з дизайну та соцюлоги з компетен^ями математично'Т генiальностi
Професшний борець iз корупцiвю Пiдпривмства, державы установи та громадськ iнститути найматимуть спецiалiстiв iз виявлення i винищення корупцiонерiв
Архиектор вiртуальноТ реальностi Експерт фе'Т сфери повинен розробляти загальш й iндивiдуальнi додатки, що мають вщповщати психiчним й емоцмним особливостям користувачiв i дозволятимуть вщпочивати та працювати у вiртуальному свiтi
1нженер 3й-друку; дру-кар на 3D-принтерi Люди ^е'Т професп повинш розумiвться на створеннi або перетворены тривимiрних моделей для Тх друку. 1нженер 3D-друку мае знатися на техшчних особливостях та налаштуваннi 3D-принтерiв
Цифровий бiблiотекар У зв'язку з тим, що бiблiотека 2030 року складатиметься з елементв музе'Тв, театрiв, паркiв i шкiл, то звiсно, що й бiблiотекарi володiтимуть не лише традицшними для професГТ навичками, але й навичками консультування з гуманггарних та со^альних проблем i координування локальних Ыновацмних проектiв
Тлумач Людина ^е'Т професГТ допомагатиме громадянам одые'Т кра'Тни краще розумгги один одного та не сваритись
Навички, якi необхцш для використання мож-ливостей цифрових технологiй, це - базовi знання i IКТ-грамотнiсть. Перехiд у проспр шновацшно-цифрово! реальностi можливий, якщо шдивцуум налаштований на пiдготовку до професш-но! кар'ери, а не до пГзнання конкретно! спецiальностi. Трансформацiя традицшно! економiки в шновацшно-
цифрову можлива за умови сприяння навчанню шдивЬ-дуума в ходi всього його життя [4].
Застосування «цифрових» технологш в освiтi - на-разi одна з найбГльш важливих i стiйких тенденцiй роз-витку свГгового освiтнього процесу. Вони дозволяють штенсифжувати освiтнiй процес, збкьшити швидкiсть i якiсть сприйняття, розумiння i засвоення знань. Вра-
ховуючи невцворотшсть подальшо! «цифровiзацi!» як глобального, так i нацiонального явища, реформування середньо! освiти мае вiдбуватись з урахуванням потреб розвитку вiртуально-реального шновацшно-цифрового простору, цифрового громадянства, iнновацiйного шд-приемництва, наукових можливостей, нових потреб i викликiв, що постають перед Укра!ною. Використання «цифрових» технологiй в освт мае носити кросплат-формовий (наскршний) характер. Тобто йдеться про використання новини технологiй не лише на урощ ш-форматики в окремому клай iнформатики, а й при ви-вченнi iнших предмепв, взаемоди учнiв один з одним та з вчителями, з реальними експертами, здшсненш досль джень, шдивцуальному навчаннi тощо [13].
Вумовах цифровiзацi! освiти [6, с. 213; 7, с. 51] лю-дина i спосiб взаемоди людини зi свггом повиннi змiнитися, щоб забезпечити виконання виробни-чих i соцiально-економiчних функцш в цифровому свiтi. Цифровiй трансформаци пiддаеться як виробнича, так i соцiальна сфери, включаючи й освпу. В результатi цьо-го виникають не лише новi цифровi професи i зникають старi аналоговi, але й раптово з'являеться потреба в кадрах у таких обсягах, яких немае на ринку пращ. Влас-тивкть вiртуально-реального iнновацiйно-цифрового простору - це не лише всебiчне використання шформа-цй i центричшсть, тобто сфокусованiсть на замовнику, а й неймовiрно швидка й ефективна реалiзацiя бiзнесу, а не так як у практищ ХХ ст. [10, с. 19]. Для шновацшно-цифрово'1 економiки - це радше правило, а не виняток.
В «економщ знань» люди, !х знання, компетен-ци, досвiд е джерелом для створення нових цшностей, а не ресурсами, як у традицшнш iндустрiальнiй еконо-мiцi. Фахiвцi розглядаються як генератори доходу, а не драйвери витрат, а !х залучення стае першочерговим за-вданням оргашзаци. На сьогоднi для пошуку i розвитку талантiв 1Т-компани Укра'1ни реалiзують експеримен-тальнi проекти, спрямованi на шдвищення ефективнос-тi системи освпи. Насамперед, це вiд формування галу-зевих стандартiв i унiкальних бакалаврських програм, а також навчання викладачiв та оснащення навчальних лабораторiй [3]. Варто визнати, що саме ГГ-шдустрш в УкраМ е найбкьш привабливою для талановито'1 мо-лодi. Компани-роботодавщ виступають не ткьки сере-довищем реалiзацi! та розвитку, але i е спiвiнвесторами для реалiзацi! цей. Переважна бiльшiсть засновникiв IТ-стартапiв та !х команд мали попереднiй досвц робо-ти в експортнiй 1Т-шдустри. У зв'язку з цим стае зрозу-мко, чому одним iз факторiв зростання сегмента венчурного технолопчного пiдприемництва е розвинена шдустр1я розробки програмного забезпечення. Таким чином, 1Т-шдустр1я задае тренди щодо кращих форм, практик i методiв розвитку людського катталу в Укра-М, створюе стимули й умови для трансформацшних змiн в iнших шдустр1ях [13].
Працюючi iндивiдууми у вiртуальнiй реальностi шновацшно-цифрово! економiки повиннi мати можли-вiсть:
+ створювати й обробляти складну шформащю;
+ думати системно та критично; + приймати рiшення на багатокритерiальнiй основi;
+ розумiти змiст процесiв полiдисциплiнарного
характеру, що вiдбуваються; ^ бути адаптивними та гнучкими до ново! шфор-
маци та креативними; ^ вмпи виявляти, вирiшувати реальнi проблеми цифрового свпу [10, с. 21].
Враховуючи те, що загальш умови життя не мо-жуть бути змшеш швидко, першочерговим завданням е розробка та реалiзацiя державно! стратегй щодо кре-ативних, iнтелектомiстких, у тому чи^ «цифрових» iндустрiй задля створення в УкраМ умов i можливостей для реалiзацi! людського кашталу, усунення бар'ерiв i формування стимулiв для iнновацiйно! дiяльностi, пiдприемництва. Новi трансформацiйнi можливостi, iнiцiативи та проекти всередиш кра!ни здатнi стримати кнуючий сьогоднi «вiдплив умiв» [8]. До того ж е потреба у переглядi навчальних програм ЗВО з метою при-скореного введення нових курйв, що вiдповiдають ви-могам «1ндустрй 4.0», а в середнш школi - викладання дисциплш «Основи пiдприемництва», «Новiтнi цифровi технологи». Конкуренц1я за таланти виграеться також низьким рiвнем оподаткування, ефективною i якiсною системою освiти, низьким рiвнем вартостi проживання та можливостями професшного розвитку [13].
висновки
У шдсумку зазначимо, що в свiтi i надалi про-стежуеться тенденц1я та збериаеться iнтерес до 1Т-спещалкйв i людей, що володiють знаннями та здiбнос-тями у сферi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Зростае зацiкавленiсть до ринку послуг i сфери охоро-ни здоров'я. Але глобальне середовище надзвичайно мшливе, для нього характерш рiзного роду структурнi трансформацй й шституцюнальш змiни, тому гарантiй щодо затребуваност! ринком працi й актуальности за 10 рокiв саме тих професш, що наведенi в нашш стат-тi, немае. Адже сккьки б ми не говорили про шноваци та про 1Т, ми все одно будемо зупинятися на тому, що людина - основа всього. Не лише технологи i методики е важливими. Важливим також е бажання. Все те люд-ське, що в нас е, - вагомше, шж будь-яю шноваци. Ми не вважаемо, що через шноваци нас чекае безробптя. Однак ми маемо розушти, що варто змшюватися, вчи-тися, здобувати новi навички i рухатися далi. бдиними сталими величинами залишаються такi яюсш людськi характеристики, як креативнiсть, стараншсть, працьо-витiсть, здатнiсть до постшно! самоосвiти й вдоскона-лення та вмшня приймати виклики глобального конкурентного середовища та сучасного ринку пращ.
Переконаш, що проведений нами аналiз допомо-же школярам i абiтурiентам, принаймнi, визна-читись, яка профес1я за дек1лька рокiв буде за-требуваною на ринку пращ, та як можна вдалше визна-читись з майбутньою перспективою щодо швестування в себе коштiв через освпу.
Подальшi дослцження необхiдно спрямувати на реалiзацiю блокчейн-технологiй в iндустрiï страхуван-ня з використанням фундаментально-прикладних iH-струменпв, створенш лабораторiй «Вiртуально-реальна цифрова платформа фрiлансерiв», що сприятиме яюсно-му переходу традицшно'1 економiки в економжу нового типу - цифрову економжу з урахуванням забезпечення можливостi використання галузями економiки повного потенцiалу нових технологiй, таких як блокчейн, штуч-ний iнтелект, Великi Данi, нейронш мережi та iH. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 10 профессий, которые будут востребованы через 10 лет. URL: https://deti.mail.ru/teenager/professii-kotorye-budut-populyarny-cherez-10-let/
2. 20 професп майбутнього 2030 за версi£ю EdCamp 2017. URL: http://osvitanova.com.ua/posts/205-20-profesii-maibutnoho-2030-za-versiieiu-edcamp-2017
3. Голобородько О. П., Краус Н. М., Краус К. М. Цифрова економта: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економ'ка. 2018. № 1. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf
4. Гройсман В. Цифрова економта здатна с^мко пщвищити ВВП // Новини економти. 8 вересня 2017. URL: http:// ua-ekonomist.com/16214-cifrova-ekonomka-zdatna-strmko-pdvischiti-vvp-groysman.html
5. Згуровский М. З., Петренко А. И. Цифровая наука в программе «Горизонт 2020». Системн досл'дження та шформацшт технологи. 2015. № 1. С. 7-20.
6. Краус К., Краус Н. Цифровiзацiя в умовах шституцшноУ трансформацп економти: базовi складовi та iнструменти циф-рових технологiй. 1нтелект ХХ1 столття. 2018. № 1. С. 211214.
7. Краус Н. М. Парадигмальш засади розвитку та управ-лшня цифровою освiтою в Укра'Тш // Управлiння со^ально-економiчними трансформа^ями у сучасному мiстi : матерiали Всеукр. наук.-практ. конф. (27 лют. 2018 р.). КиТв : КУБГ, 2018. С. 51-54.
8. Криворучко О. С., Краус Н. М., Краус К. М. Вiртуальна реальшсть нацiонального iнформацiйно-iнновацiйного простору. Економка та суспльство. 2018. № 14. URL: http://economy and society.in.ua
9. Мегамiста, кражи тiнейджерiв та космiчнi гiди: свiт майбутнього за прогнозами аналггика Олексiя Жмеренець-кого. URL: http://www.interns.org.ua/uk/content/megamista-krayiny-tineydzheriv-ta-kosmichni-gidy-svit-maybutnogo-za-prognozamy-analityka
10. Куприяновский В. П., Сухомлин В. А., Добрынин А. П., Райков А. Н. Навыки в цифровой экономике и вызовы системы образования. International Journal of Open Information Technologies. 2017. Vol. 5, no. 1. Р. 19-25.
11. Петренко А., Згуровский М. Становление и горизонты цифровой науки. Системн'1 досл'дження та шформацшт технологи. 2014. № 4. С. 7-19.
12. Т0П-20 професш майбутнього. URL: http://studway. com.ua/top-professions/
13. Цифрова адженда Украши - 2020 («Цифровий порядок денний» - 2020). Концептуальн засади (верая 1.0). Першочерговi сфери, шщативи, проекти «цифровiзацiï» УкраГни до 2020 року // HITECH office. грудень 2016. 90 с. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
REFERENCES
"10 professiy, kotoryye budut vostrebovany cherez 10 let" [10 professions that will be in demand in 10 years]. https://deti. mail.ru/teenager/professii-kotorye-budut-populyarny-cherez-10-let/
"20 profesii maibutnyoho 2030 za versiieiu EdCamp 2017" [20 professions of the future 2030 by EdCamp 2017]. http://osvi-tanova.com.ua/posts/205-20-profesii-maibutnoho-2030-za-versi-ieiu-edcamp-2017
Holoborodko, O. P., Kraus, N. M., and Kraus, K. M. "Tsyfrova ekonomika: trendy ta perspektyvy avanhardnoho kharakteru roz-vytku" [Digital economy: trends and prospects for the avant-garde character of development]. Efektyvna ekonomika. 2018. http:// www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/8.pdf
Hroisman, V. "Tsyfrova ekonomika zdatna strimko pidvysh-chyty VVP" [The digital economy is capable of rapidly increasing GDP]. Novyny ekonomiky. 8 veresnia 2017. http://ua-ekonomist. com/16214-cifrova-ekonomka-zdatna-strmko-pdvischiti-vvp-groysman.html
Kraus, K., and Kraus, N. "Tsyfrovizatsiia v umovakh insty-tutsiinoi transformatsii ekonomiky: bazovi skladovi ta instrumenty tsyfrovykh tekhnolohii" [Digitalization in the context of the institutional transformation of the economy: the basic components and tools of digital technologies]. IntelektXXIstolittia, no. 1 (2018): 211-214.
Kraus, N. M. "Paradyhmalni zasady rozvytku ta upravlinnia tsyfrovoiu osvitoiu v Ukraini" [Paradigm Fundamentals of Development and Management of Digital Education in Ukraine]. Upravlinnia sotsialno-ekonomichnymy transformatsiiamy u suchasnomu misti. Kyiv: KUBH, 2018. 51-54.
Kryvoruchko, O. S., Kraus, N. M., and Kraus, K. M. "Virtualna re-alnist natsionalnoho informatsiino-innovatsiinoho prostoru" [The virtual reality of the national information and innovation space]. Ekonomika ta suspilstvo. 2018. http://economyandsociety.in.ua
Kupriianovskiy, V. P. et al. "Navyki v tsifrovoy ekonomike i vyzovy sistemy obrazovaniia" [Skills in the digital economy and the challenges of the education system]. International Journal of Open Information Technologies, vol. 5, no. 1 (2017): 19-25.
"Mehamista, krainy tineidzheriv ta kosmichni hidy: svit maibutnyoho za prohnozamy analityka Oleksiia Zhmerenetskoho" [Megamind, countries of teenagers and space guides: the world of the future, according to analyst Alexei Zhmerenetsky]. http://www. interns.org.ua/uk/content/megamista-krayiny-tineydzheriv-ta-ko-smichni-gidy-svit-maybutnogo-za-prognozamy-analityka
Petrenko, A., and Zhurovskiy, M. "Stanovleniye i gorizon-ty tsifrovoy nauki" [Formation and horizons of digital science]. <i>Systemni doslidzhennia ta informatsiini tekhnolohii</i>, no. 4
(2014): 7-19.
"T0P-20 profesii maibutnyoho" [T0P-20 professions of the future]. http://studway.com.ua/top-professions/
"Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020 («Tsyfrovyi poriadok dennyi» - 2020). Kontseptualni zasady (versiia 1.0). Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty «tsyfrovizatsii» Ukrainy do 2020 roku" [Digital Adzhda of Ukraine 2020 ("Digital Agenda" - 2020). Conceptual Foundations (version 1. 0). Priority areas, initiatives, projects of "digitalization" of Ukraine by 2020]. HITECH office. Hruden 2016. https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
Zhurovskiy, M. Z., and Petrenko, A. I. "Tsifrovaya nauka v programme «Gorizont 2020»" [Digital science in the program "Horizon 2020"]. Systemni doslidzhennia ta informatsiini tekhnolohii, no. 1
(2015): 7-20.
