CC BY
12
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Блоусова Л.1., Олефiренко Н.В., Остапенко Л.П., Пономарьова Н.О. Зм'стова компонента профеайно!' iнформацi¡ школяр'в про 1Т-спе^ально^. Ф'!зико-математична освта. 2019. Випуск 3(21). С. 19-24.
Bilousova L., Olefirenko N., Ostapenko L., Ponomarova N. Content component of students' professional information on IT specialties. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 19-24.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-003 УДК 371.134:37.048.45
Л.1. Бтоусова
Харк'1вський на^ональний педагогiчний ушверситет iMeHi Г.С. Сковороди, Украна
lib215@gmail.com ORCID: 0000-0002-2364-1885 Н.В. Олефiренко
Харк'1вський на^ональний педагогiчний ушверситет iменi Г.С. Сковороди, Украна
o lefiren konn@gmail.com ORCID: 0000-0002-9086-0359 Л.П. Остапенко
Харк'1вський на^ональний педагогiчний ушверситет iменi Г.С. Сковороди, Украна
ostlud@gmail.com ORCID: 0000-0003-4382-0255 Н.О. Пономарьова
Харк'1вський на^ональний педагогiчний ушверситет iменi Г.С. Сковороди, Украна
ponomna@gmail.com ORCID: 0000-0002-0172-8007
ЗМ1СТОВА КОМПОНЕНТА ПРОФЕС1ЙНО1 ШФОРМАЦП ШКОЛЯР1В ПРО 1Т-СПЕЦ1АЛЬНОСТ1
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Актуальность профеайно'! орieнтацü' молодi на 1Т-спец'юльност'1 обумовлюеться поглядом на 1Т-iндусmрiю як на ункальне середовище, сприятливе для зм'щнення укрансько¡' економ'ши. Водночас, недостатнсть професiографiчно'¡' iнформацü' унеможливлюе проведення яшсно!' та ефективно¡' профорieнmацiйно'¡' роботи 3i школярами на 1Т-спец'юльност'1. Мета досл'дження - встановлення базово¡' змстово¡' складово¡' професiйно'¡' iнформацi'¡' школяр'в про 1Т-спец'1альност'1 з урахуванням особливостей розвитку сучасного 1Т-ринку.
Матер/'али i методи. Теоретичний анал'в соцiологiчних, психолог'мних, педагог'мних праць, систематизац'я погляд'в i досягнень учених для виявлення стану розробленосmi проблеми, визначення специфiки професiйно'¡ iнформацü' та обфунтування '¡¡' базово! змстово¡' складово¡' щодо 1Т-спец'тльностей.
Результати. Профеайна iнформацiя школяр'ю передбачае надання ¡м вичерпно¡' iнформацü' для вибору, прийняття рiшення i реалiзацü' особисто¡' освтньо¡' та кар'ерно¡' траекторй'. В IТ-iндусmрü' найчастше вир'зняють так ключов'1 сегменти як апаратне забезпечення, створення IТ-продукmiв, IТ-сервiси, 1Т-аутсорсинг б'внес-процеав, а складовими ринку професiй е розробка, пдтримка, менеджмент та маркетинг. Динам'мшсть розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологй обумовлюе неможливсть усталення п'дход'т професiографü' IТ-професiй. Готовнсть до професiйного самовдосконалення та навчання протягом усього життя, вмiння стр'тко змнювати професiйну траекторю -неодм'тт вимоги, що висуваються до усЫ прац'внию'в IТ-галузi.
Висновки. Проведення профорieнmацiйно'¡' роботи з'1 школярами на 1Т-спец'1альност'1 мае передбачати в якосmi базово¡' змстово¡' складово¡' професiйно'¡ iнформацü' як ознайомлення учнв з основними сегментами IТ-iндусmрü' та рiзноманimmям 1Т-професiй i спец'юльностей, так i забезпечення усв'домлення учнями мнливостi змсту професiйно'¡ д'яльностi 1Т-фахiвцiв, наявносmi специфiчних вимог до ¡х безперервного професiйного зростання i переквалiфiкацü'.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: професiйна орieнmацiя, 1Т-спец'1альност'1, IТ-iндусmрiя, професiйна iнформацiя, учитель 1нформатики.
ВСТУП
Постановка проблеми. У сучасних умовах стратепчно важливим напрямком розвитку економти в Укра'н визнана 1Т-галузь - за оценками експерт уже у 2020 роц кожна третя ваканая на ринку прац у свт буде пов'язана з IT-сферою, яка ткно та динамiчно Ытегруеться до вах галузей свтово''' економти та суттево впливае на загальне укртлення економт кра'н свп^у (Винничук&Склярук, 2015). Для Укра'ни IT-сфера уявляеться виключно перспективною, осктьки
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
навпъ за несприятливих умов , пов'язаних з еконо/^чними та полтичними кризами, демонструе впевнене зростання (niss.gov.ua/articles/1519; Григорець&Писаренко&Лободзинська, 2016). Завдяки Ывестуванню у розвиток технолопй та збтьшенню людського капiталу, 1Т-галузь створюе унтальне середовище, сприятливе для розвитку украСнського суспiльства (chp.com.ua/all-news/item/36857-ukrainskoe-it-v-tsifrah-industriya-sostoyalas-kak-klyuchevaya-dlya-ekonomiki-ukrainyi ).
Разом iз тим, з кожним роком у свт спостерiгаеться тенденцiя до загострення проблеми кадрового забезпечення 1Т-галуз^ яка широко обговорюеться представниками втизняно! та закордонноУ IТ-iндустрií, освiтянами, науковою спiльнотою. На думку експертiв, недостатня ефективысть пiдготовки фахiвцiв для IТ-галузi в Украíнi перешкоджае використанню потенцмно наявного фактору доступностi квалiфiкованих кадрових 1Т-ресурав як велико! конкурентно! переваги i чинника економiчного зростання краУни (chp.com.ua/all-news/item/36857-ukrainskoe-it-v-tsifrah-industriya-sostoyalas-kak-klyuchevaya-dlya-ekonomiki-ukrainyi ). Одним iз шляхiв розв'язання вказаних проблем може стати цтеспрямована та системна тдготовка випускникiв шкiл до свiдомого вибору професи в IТ-галузi, яка мае бути прюритетною сферою роботи вчителя шформатики (Пономарьова, 2017).
У сучаснш психолого-педагогiчнiй лiтературi не iснуе чп^кого та однозначного визначення складових дiяльностi вчителя з професiйноí орiентацií молодГ Водночас, як у наукових психолого-педагопчних дослiдженнях, так i у чинних на цей час нормативних документах до структури зазначено! дiяльностi включають передусiм надання iнформацií про професи (Закатнов, 2005). Щодо шкiльноí практики профорiентацiйноí роботи, то в цей перюд найбiльш актуальною постае дiяльнiсть учителя, пов'язана, перш за все, iз професiйною iнформацiею.
Аналiз актуальних дослiджень. У наукових дослiдженнях I. Ареф'ева, В. Афанасьева, В. Витязева, £. Вольского, Г. Галете, В. Зшченко, С. Золотухiноí, В. Симоненка, £. Клiмова, Л. КондратьевоС, £. Павлютенкова, Л. Тименко, Д. Скатюна, Д. Сметанiна, Б. Ханжаровоí, М. Ховрича, С. Чистяково(, I. Чорно(, П. Шавира, Н. Шадiева, Г. ШЫхти, Б. Федоришина та Ыших наведено розгорнутi характеристики компонентiв професiйноí орiентацií та розглянуто рiзнi аспекти проведення вчителями профорiентацiйноí роботи з учнями, ям утворюють теоретико-методологiчне пщГрунтя для побудови профорiентацiйноí роботи в умовах сучасноí школи.
Слiд врахувати, що в сучасному свiтi постае актуальним здiйснення професiйноí орiентацií випускни^в не стiльки на окремi рiзновиди професiй чи спецiальностей, скiльки на певн напрями професiйноí дiяльностi, що визначаються предметними галузями i включають групи спорщнених спецiальностей, за якими здшснюеться професiйна дiяльнiсть та вщбуваеться фахова пiдготовка. Особливо доцiльним такий пщхщ вважаеться для професiй, пов'язаних з шформацмно-комунiкацiйними технологiями, осктьки ця професiйна галузь в усьому свт не е усталеною, що природно пояснюеться м розвитком. Дмсно, низка проведених дослiджень засвiдчуе наявысть вкрай гостроí проблеми низькоí поЫформованост школярiв про IТ-спецiальностi. На сьогодн проблема ознайомлення учнiв закладiв загальноí середньоí освiти iз свiтом 1Т-професш не знайшла глибокого висвiтлення у профорiентацiйнiй лiтературi, i на думку фахiвцiв, нинi бракуе як повномасштабного аналiзу сучасноí ситуацп, так i науково-обГрунтованих прогнозiв щодо перспектив розвитку св^ професiй. Так, опублiковано лише обмежену кшьшсть професiографiчних довiдникiв i збiрникiв професiограм з описом виключно бтьш-менш усталених IТ-спецiальностей. Як наслщок, на практицi вкрай важко, а Ыколи i неможливо, указати випускнику школи на т професи, як з'являться на ринку працi i будуть затребуванi в суспiльствi по закшченню ним професiйного навчання. Недостатысть професiографiчноí iнформацií унеможливлюе проведення якiсноí та ефективноí профорiентацiйноí роботи зi школярами на 1Т спецiальностi.
Мета статп. З огляду на це метою статт е встановлення базовоí змiстовоí складовоí професiйноí iнформацií школярiв про IТ-спецiальностi з урахуванням особливостей розвитку сучасного 1Т-ринку.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення мети було використано в комплексi такi теоретичнi методи дослiдження: аналiз соцiологiчних, психологiчних, педагопчних праць, систематизацiя поглядiв i досягнень учених для виявлення стану розробленост проблеми, визначення специфти професiйноí Ыформацп на IТ-спецiальностi; аналiз психолого-педагогiчних дослщжень для обГрунтування базовоí змiстовоí складовоí професiйноí iнформацií школярi про 1Т-спещальносп.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
1нформування учнiв про свiт професiй ставить за мету ознайомлення з найактуальышими для сусптьства на сьогоднi та в найближчi роки професiями, а також iз можливостями i перевагами оволодЫня тiею чи iншою профеаею. Професiйна iнформацiя дае змогу школяревi набути знань про основи професюграфп, соцiально-економiчнi та психофiзiологiчнi особливостi рiзноманiтних професiй, про умови правильного вибору одые( з них, сприяе вихованню позитивного ставлення до рiзноманiтних видiв професiйноí й суспiльноí дiяльностi, формуванню мотивованих професшних намiрiв.
Сучасним школярам украй необхщы знання про свп- професiй. Численнi опитування засвiдчують, що орiентацiя учнiв у свiтi профеай вельми обмежена: вони називають у сво(х вiдповiдях усього близько 20 профеай у той час, як (х налiчуеться бiльше, нiж 50 тисяч, тодi як за деякими пщрахунками, понад 50% iснуючих у нашл днi професiй i спе^альностей були невiдомi ще 30 роюв тому (Пономарьова, 2017). Поява нових профеай пов'язана не ттьки з мехаыза^ею й iншими напрямами науково-техычного процесу, а й з появою нових галузей виробництва.
Проведення профорiентацiйноí роботи мае Грунтуватися на ствставлення знань про особливостi тих чи шших видiв трудовоí дiяльностi та знань про шдивщуальы якостi людини, яка е суб'ектом профорiентацií.
Зауважимо, що у профорiентацií розрiзнюють поняття професи та спецiальностi. Пiд профеаею розум^ть певний вид трудовоí дiяльностi, що виникае в процесi сусптьного розподiлу працi i вимагае для и виконання певних здiбностей, спецiальних теоретичних знань i практичних навичок. Профеая визначаеться характером створюваних продук^в, використовуваних знарядь та специфiчними умовами виробництва в цм галузi народного господарства (наприклад, учитель, лiкар, програмкт, слюсар тощо). Спецiальнiсть являе собою пщвид професи, що визначаеться подальшим
розподтом працi в межах одые професп (наприклад, вчитель математики, розробник web-додатмв, лiкар-кардiолог, слюсар-ремонтник тощо).
Професiографiя — наука, яка описуе професй i спецiальностi з точки зору ïx вимог до людини, яка ïx опановуе чи плануе опанувати. До завдань професюграфп входить вивчення професш чи спецiальностей, основних вимог, ям вони висувають до людини, ïï псиxофiзiологiчниx i фiзичниx якостей, а також установлення факторiв, ям обумовлюють успiшнiсть чи неуспiшнiсть, задоволенкть чи незадоволенiсть особистостi власною професшною дiяльнiстю.
Комплексний, систематизований, багатобiчний опис конкретного виду трудово!' дiяльностi називають професiограмою. Професiограми використовують для ознайомлення учыв i тих, хто працевлаштовуеться, з рiзноманiтними професiями в процес професiйного iнформування, консультування тощо.
Професюграма мiстить такi складовi:
- загальн вiдомостi про професiю, спецiальнiсть (назва професп, потреба у фаxiвцяx за ^ею професiею, посади, якi можна зайняти тсля набуття професй, перспективи професшного зростання та iн.);
- виробнича характеристика професй (змкт та умови пращ, використовуванi матерiали, робочий шструмент, процес працi та його результати, рiвень меxанiзацiï та автоматизацп та iн.);
- санiтарно-гiгiенiчнi умови прац з видiленням професiйниx шмдливостей i перелiком фiзiологiчниx умов та медичних протипоказань;
- перелт обсягу знань i умЫь, якi необхщж для успiшноï професiйноï дiяльностi, iз видiленням тих, що визначають професшну майстернiсть;
- характеристика можливих форм професшного навчання, можливост пiдвищення квалiфiкацiï;
- психограма професй (характеристика психолопчних вимог професй до людини з видтенням основних i бажаних псиxiчниx особливостей, а також псиxофiзiологiчниx протипоказань).
Таким чином, професшна iнформацiя школярiв передбачае надання 1м комплексу рiзноаспектниx вiдомостей, потрiбниx для здiйснення свщомого й обгрунтованого вибору, прийняття ршення i реалiзацiï конкретного плану кар'ери, особистоï освiтньоï траекторп.
Щодо 1Т-ринку, то сучаснi iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи знаходять свое застосування в уах сферах життя людей: вiд професiйноï дiяльностi, освiти, надання доступу до шформацшних джерел i мас-медiа до розваг та спткування. Широкомасштабне виробництво Ыформацшних товарiв i послуг рiзного типу на базi найновiшиx iнформацiйно-комунiкацiйниx технологш об'еднуеться поняттям IТ-iндустрiя. В 1Тчндустрп найчастiше вирiзняють чотири ïï ключових сегменти: апаратне забезпечення, створення IT-продук^в, IТ-сервiси, 1Т-аутсорсинг бiзнес-процесiв.
Украïна не входить до кра1н iз розвиненим виробництвом апаратного забезпечення, що спричинено низкою складних несприятливих, у тому числ^ iсторичниx причин, тому доставка та виготовлення апаратних засобiв шформацшно-комушкацшних теxнологiй складае лише 7% доxодiв ринку IТ-галузi в Украïнi.
Створення IT-продук^в - це ринок розробки, Передуам, пакетного програмного забезпечення, до якого вщносять операцiйнi системи та шше системне програмне забезпечення; офкш прикладнi програми загального призначення; спецiалiзованi прикладнi програми для конкретних галузей; засоби розробки програмного забезпечення; програмне забезпечення систем безпеки; програмне забезпечення для розваг тощо. О^м того, IT-компашями розробляеться широкий спектр програмних продук^в для використання на мобтьних та шших спецiалiзованиx пристроях та приладах (виробничих, медичних та ш.). Виробництво IT-продук^в е надзвичайно широким i забезпечуе створення програмного забезпечення, яке може бути застосоване для виконання конкретних завдань з рiзниx прикладних галузей. Разом iз тим, в Укра1ш частка створення IT-продук^в у структурi всього 1Т-ринку не перевищуе за рiвнем доxодiв 15% (ukrstat.gov.ua).
Представники сегменту IТ-сервiсiв надають послуги з ефективного використання IT-продук^в у дiяльностi пiдприемств, органiзацiй, установ тощо. Зростання потреби у таких послугах пов'язане з тим, що впровадження шформацшно-комушкацшних технологш е основою пщвищення ефективност та запорукою устшносп й конкурентоспроможностi сучасного бiзнесу. У широкому розумшш, компанп, що надають 1Т-послуги, допомагають користувачам вибирати, запроваджувати, налаштовувати й обслуговувати 1Т-системи; здшснюють пiдготовку та перепiдготовку персоналу для використання 1Т-систем тощо. Серед видiв IТ-сервiсiв видiляють порiвняно новi для Украши 1Т-аудит та IT-консалтинг. IT-ауад - це незалежна перевiрка (експертиза) 1Т-середовища пiдприемства, установи чи оргашзацп з метою отримання достовiрноï шформацп про ïï поточний стан, а також надання рекомендацш щодо вдосконалення цiеï пiдсистеми. IT-консалтинг - це надання комплексу консультацшних послуг з упровадження, оптимiзацiï та пiдтримки IT-шфраструктури пiдприемства, органiзацiï чи установи. У структурi доxодiв IT-ринку IT-послуги забезпечують близько 46% загальних надходжень, i цей сектор прогресуе (ukrstat.gov.ua).
IT-аутсорсинг, який зараз найчаспше розглядають як окремий сегмент IT-ринку, - це передача спецiалiзованiй компанп повшстю або частково функцш, пов'язаних iз упровадженням у дiяльнiсть пiдприемства, органiзацiï, установи шформацшно-комушкацшних технологш (сервкно-техшчне обслуговування IT-шфраструктури; проектування та розробка автоматизованих бiзнес-систем з подальшим постiйним удосконаленням та обслуговуванням; створення, обслуговування та пщтримка web-серверiв; управлiння iнформацiйними системами та ш.). За рахунок доxодiв вщ електронноï комерцп, IT-аутсорсинг бiзнес-процесiв стае потужною (до 32%) частиною IT-ринку в Украшк Британська галузева асощащя «Global Sourcing Association (GSA UK)» визнала Украшу «Outsourcing destination of the year». Аналiтики стверджують, що завдяки розвитку локального та офшорного IT-аутсорсингу в Укра^ (при розмЩенш замовлень на обслуговування у краши базування компанп-замовника чи за ïï межами вщповщно) можна досягнути низки макроекономiчниx ефектiв, якi вже нин позитивно впливають на ïï соцiально-економiчний розвиток (ain.ua/2017/03/06/8-klyuchovix-dosyagnen-asociaci%D1%97-informacijni-texnologi%D1%97-ukra%D1%97ni-za-2016-rik).
Отже, украïнський IT-ринок - це переважно експортна галузь, спрямована на продаж послуг з розробки та сервкного обслуговування програмного забезпечення i IT-аутсорсингу бiзнес-процесiв, тому вщ стану 1Тчндустрп в майбутньому буде безпосередньо залежати конкурентоспроможнiсть Украши на мiжнародному ринку.
Cneu^i4HicTb нематерiального за своею природою продукту виробництва 1Тчндустрп та штелектуальний за сутшстю змкт дiяльностi IT-кампанш iстотно змшюють вимоги до ресурав, необхiдних для успiшного функцюнування IT-галузi. 1Т-виробництво в цтому потребуе менше наявних матерiальних ресурав, ыж будь-яка iнша галузь. Фахiвцi одноголосно зазначають, що ключовою особливктю IТ-iндустрiï е оцiнювання ÏÏ кадрового потенщалу не як ресурсу для використання, а як катталу. IТ-iндустрiя формуе економiку знань, у якш людина, ÏÏ професiйнi можливостi та здiбностi розглядаються як головне виробниче знаряддя (niss.gov.ua/articles/1301/).
Як свщчить проведений огляд основних сегметчв IТ-галузi, вона являе собою широку та рiзнобiчну сферу з великою кiлькiстю професш та спецiалiзацiй, пов'язаних iз застосуваннями шформацшно-комунтацмних технологiй у дiяльностi державних установ, освт, рiзних галузях промисловосп, фiнансовiй та банкiвськiй сферах, електроный комерцп, рекламi, бiзнес-аналiтицi, автоматизацп бiзнес-процесiв тощо.
Динамiчнiсть розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технолопй обумовлюе неможлив^ь усталення пiдходiв до класифтацп та створення перелiку IT-професш й утруднюе професiографiчний опис професш та спе^альностей IТ-галузi. До середини ХХ ст. IT-профеай не кнувало взагалi, а в перiод зародження обчислювально!' технiки розробкою та використанням перших електронно-обчислювальних машин займалися переважно представники математичних та шженерних спещальностей, а також технти з обслуговування обладнання. По мiрi розвитку галузi виокремилися три основнi категорп фахiвцiв: зi створення програмного забезпечення, з виробництва апаратного забезпечення та з експлуатацп (як програмного забезпечення, так i устаткування). Осктьки з розвитком технолопй новi напрями для роботи в 1Т з'являються поспйно, можна виокремити лише базовi напрями та «первины» IT-професи, уявлення про як у професiографiï вже досить чiтко структурованi. Видiляють такi загальнi напрями професшно!' IТ-дiяльностi, як розробка, дизайн, контент-менеджмент, менеджмент, маркетинг, пщтримка й аналiтика IТ-продуктiв.
Найбiльш вiдомими та поширеними IТ-професiями, якi вiдносять до напряму розробки програмних продук^в, е шженер з розробки програмного забезпечення (програмкт), iнженер з якостi програмного забезпечення (тестувальник). Спецiалiзацiя програмiстiв наразi найчастiше пов'язуеться iз базовою мовою програмування (Java, C, C++, C#, Python, PHP, Java Script, Swift, Ruby та Ы.) i, вщповщно, сферою призначення мови (створення прикладних програм, Front-end та Backend веб-програмування, iгровi додатки, мобтьы додатки для смартфоыв i планше^в тощо). Проте потреба у фахiвцях з тк!' чи iншоï мови програмування досить швидко змiнюеться згiдно з попитами ринку i часто спричиняе необхщнкть пра^вникам вiдповiдним чином переквалiфiковуватися.
Мiнливiсть змiсту професiйноï дiяльностi, зростання невизначеност професiйних перспектив, висока профеайна мобтьнкть е специфiчними особливостями уах професiй 1Т-сфери, тому готовнiсть до професшного самовдосконалення та навчання протягом усього життя, вмiння стрiмко змшювати професiйну траекторiю - це неодмЫы вимоги, що висуваються до уах пра^вниюв IТ-галузi.
Тестувальник - це фахiвець, який займаеться тестуванням програмного забезпечення тсля його розробки для контролю якосп розроблюваних продуктiв; виявлення й аналiзу помилок i проблем, що виникають у користувачiв при робот з програмними продуктами; розробки i використання автотеспв, сценарпв тестування; документування знайдених дефектiв. Розрiзнюють також бтьш широку спецiальнiсть QA-менеджера (Quality Assurance, забезпечення якосп), який виконуе контроль якосп програмного забезпечення на вах етапах його розробки, випуску та експлуатацп. Профеая тестувальника е досить затребуваною як в IT-сфер^ так i у спорщнених галузях, де виникае необхщысть спрогнозувати та змоделювати рiзнi штатнi та нештатн ситуацп, якi можуть виникнути пщ час роботи програмного забезпечення.
До напряму розробки вщносять також профеаю технiчного письменника - спецiалiста, який займаеться складанням документацп в рамках розробки рiзних програм i автоматизованих систем, а також ршень Ыших технiчних завдань.
Найбiльш популярною професiею з напряму IT-дизайну е веб-дизайнер, який здшснюе проектування iнтерфейсiв для сайтв рiзного призначення, Ух художне оформлення, вибiр найбiльш привабливих та зручних, простих i зрозумтих рiшень подачi iнформацiï користувачевi i створення загально!' структури майбутнього сайту тощо. Специфiчнiсть роботи веб-дизайнера полягае у необхщност вирiшення творчого мистецького завдання створення орипнального стильового оформлення Web-сторiнок за допомогою спецiалiзованого програмного забезпечення з урахуванням техычних вимог та особливостей архтектури 1нтернету. До цього напряму вщносять також професп 3D-дизайнерiв, UX- (User experience, дизайн досвщу,способу роботи користувача) та UI- (User Interface, дизайн штерфейсу користувач) спецiалiстiв, графiчних дизайнерiв.
Щодо напряму контент-менеджменту, то контент-фахiвцi (контент-менеджери, веб-письменники, контент-редактори, модератори, веб-райтери, рерайтери, котрайтери) зосереджуються на вивчены, пошуку, написаннi та редагуванн матерiалiв для подальшо!' публтацп на IT-ресурсах. Первинними обов'язками таких спещалктв е наповнення IT-ресурсiв необхщною iнформацiею, Разом iз тим, до Ух функцм може входити й пщтримка та просування сайтiв, взаемодiя з користувачами. Представниками напряму менеджменту в IT-галузi е поширенi професп IT-директора, менеджера проекту i менеджера продукту. IT-директор (CIO, Chief Information Officer, начальник шформацмного вiддiлу) - це фахiвець у сферi Ыформацшно-комунтацмних технологiй, який керуе IT-пiдроздiлом компанм та визначае стратегiчнi напрями розвитку технологiй для пiдтримки конкретного бiзнесу. Менеджер проекту - це спещалкт, вiдповiдальний за успiшне виконання конкретного проекту iз необхiдною якiстю, вщповщно до вимог та зазначених замовником термов, при фiксованому бюджетi i наявних обмежених людських ресурсах. Менеджер продукту - це спе^алкт, який вщповщае за створення нових продуктв, здмснюе аналiз ринку, асортиментно!' полiтики, цiноутворення, просування продукту, планування ключових показникiв, формування вимог до продукту, визначення призначення продукту тощо.
Щодо IT-маркетингу, то тут розрiзнюють спе^альносп SMM-менеджера (Social media marketing, просування продукту в сощальних мережах), SEO-спецiалiста (Search Engine Optimization, просування сайтв в мережi), 1нтернет-маркетолога (просування бренду в 1нтернет0, менеджера з продажу IT-послуг (посередництво мiж покупцем i IT-компанiею), PR-менеджера (фахiвця з реклами та зв'язкiв з громадськктю).
Поширеними профеаями IT-пiдтримки e адмшктратор бази даних (розробка i пщтримка баз даних), системний адмiнiстратор (контроль роботи 1Тчнфраструктури), фахiвець з шформацшно'|' безпеки (створення системи захисту шформаци рiзних рiвнiв), мережний адмiнiстратор (проектування i налагодження комушкацш), CRM-менеджер (Customer Relationship Management, управлшня взаeминами з кантами) - спецiалiст по взаeмодiï з замовниками, фахiвець служби техычно'|' пiдтримки.
Hайвiдомiшою професieю в 1Т-аналти^ e системнi аналiтики, якi на пщст^ аналiзу та обробки шформаци про дiяльнiсть пiдприeмства, органiзацiï чи установи проектують, розробляють та впроваджують iнформацiйнi системи для автоматизацп бiзнес-процесiв, пiдвищення ефективностi бiзнесу. Виконання професшних обов'язкiв вимагаe вiд системного аналтика знань як у сферi шформацшно-комунтацшних технологiй, так i основ менеджменту, економти та прикладно!' сфери дiяльностi компанп-замовника. На сьогоднi виокремлюють також спещальност веб-аналiтика (його предметом дiяльностi e поведiнка користувачiв на веб-сайтах) та аналтика BigData (який вивчаe великi масиви даних у наущ, суспiльнiй дiяльностi, бiзнесi тощо).
Сучасний ринок IT-технологш вимагаe також роботи HR-фахiвцiв i рекрутерiв. HR-фахiвцi найчаспше працюють у складi вiддiлiв для роботи з персоналом та займаються як вщбором персоналу для компани, так i його адаптацieю, розробкою системи мотиваци працiвникiв, оцiнюванням ефективносп, навчанням та перепiдготовкою спiвробiтникiв. IT-рекрутерами називають фахiвцiв, до сфери дiяльностi яких входить пiдбiр кадрiв на запит компанiй-замовникiв.
BИCНOBKИ TA ПEРCПEKTИBИ ПOДАЛЬШOГO ДOCЛIДЖEННЯ
Високотехнологiчнiсть, глобальысть та висококонкурентнiсть IT-iндустрiï спричинюe сутгевий кадровий дефiцит галузi як в усьому свт, так i в Украшк Тому виважена та Грунтовна професiйна орieнтацiя молодi на 1Т-спещальност e одним iз впливових факторiв належного кадрового забезпечення IT-галузi. Проведення профорieнтацiйноï роботи зi школярами на 1Т-спещальност в ракурсi Ух професшно!' iнформацiï маe передбачати в якост базовоУ змiстовоï ïi складовоУ як ознайомлення учыв з основними сегментами 1Тчндустри та рiзноманiттям IT-професiй i спе^альностей, а також повинно забезпечувати усвщомлення учнями мiнливостi змiсту професшно!' дiяльностi IT-фахiвцiв, наявностi специфiчних вимог до |'х безперервного професiйного зростання i готовност до переквалiфiкацiï.
Шдсумовуючи вищевикладене, можна запропонувати таку орieнтовну схему класифтацп перелiку сучасних 1Т-спецiальностей, яка може бути використана як опорна для розробки базовоУ змктово'|' складово!' проведення професiйноï шформаци школярiв у зазначеному напрямi (див рис. 1):
Рис. 1. Cyчаcний IT-ринок у po3pi3i профеciй та спещальностей
Перспективними напрямками подальших наукових розвщок e створення методичних матерiалiв для фахiвцiв з професiйноï орieнтацiï та учителiв iнформатики щодо забезпечення проведення ними професшно!' iнформацiï школярiв про IT-спецiальностi та створення умов для Ух завчасноУ пiдготовки до здшснення такоУ дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Актуальн питання та перспективи кадрового забезпечення 1Т-сфери в УкрашГ Аналiтична записка. URL:http://www.niss.gov.ua/articles/1519/ (Дата звернення 17.07.2019).
2. Винничук Р. О., Склярук Т. В. Особливост розвитку IT-ринку в Украшк стан та тенденцп. В/'сник Нацонального ун1верситету «Льввська пол1техн1ка». Сер1я:Лог'!стика. Львiв, 2015. № 833. С. 3-8.
3. BidM ключових досягнень Асофацп «1нформацшш технологи Украши». URL: Режим доступу: https://ain.ua/2017/03/06/8- klyuchovix- dosyagnen- asociaci%D1%97- informacijni- texnologi%D1%97- ukra%D1%97ni-za- 2016- rik (Дата звернення 17.07.2019).
4. Григорець Г. О. , Писаренко А. Д., Лободзинська Т. П. Вплив розвитку IT-^y3i на зростання економти Укра'ни. Причорноморськ економ'1чн'1 студп, 2016. Вип. 3. С. 118-122.
5. Сайт Державно' служби статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Дата звернення 17.07.2019).
6. Закатнов Д. О. Професiографiя як зааб пщготовки старшокласникв до профеайного самовизначення. Теоретико-методолог'1чн'1 проблеми виховання дтей та учн. молод'1 : зб. наук. пр. К.: 1ПВ АПН Укра'ни, 2005. Вип. 7. С. 309-314
7. Пономарьова Н. О. Готовысть вчителя шформатики до профорieнтацiйноí роботи на 1Т-спе^альносп як педагопчна проблема. lнформацiйнi технологи i засоби навчання. 2017. № 59 (3). С. 168-178. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1614/1198 (Дата звернення 17.07.2019).
8. Украинское 1Т в цифрах: индустрия состоялась как ключевая для экономики Украины. URL: http://chp.com.ua/all-news/item/36857-ukrainskoe-it-v-tsifrah-industriya-sostoyalas-kak-klyuchevaya-dlya-ekonomiki-ukrainyi (Дата звернення 17.07.2019).
9. Щодо потенщалу i перспектив розвитку IТ-аутсорcингу в Укра'шк Аналiтична записка. URL : http://www.niss.gov.ua/articles/1301/(Дата звернення 17.07.2019).
References
1. Aktualni pytannia ta perspektyvy kadrovoho zabezpechennia IT-sfery v Ukraini. Analitychna zapyska [Topical Issues and Perspectives of HR Support of IT Sphere in Ukraine. Analytical note]. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/1519/ [in Ukrainian].
2. Vynnychuk R. O. & Skliaruk T. V. (2015) Osoblyvosti rozvytku IT-rynku v Ukraini: stan ta tendentsii [Features of the IT market development in Ukraine: state and trends.]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Lohistyka -Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Series: Logistics, 833, 3-8 [in Ukrainian].
3. Visim kliuchovykh dosiahnen Asotsiatsii «Informatsiini tekhnolohii Ukrainy» [Eight key achievements of the Association "Information Technologies of Ukraine"]. Retrieved from https://ain.ua/2017/03/06/8- klyuchovix- dosyagnen-asociaci%D1%97- informacijni- texnologi%D1%97- ukra%D1%97ni- za- 2016- rik [in Ukrainian].
4. Hryhorets H. O. & Pysarenko A. D. & Lobodzynska T. P. (2016) Vplyv rozvytku IT-haluzi na zrostannia ekonomiky Ukrainy [Influence of IT-Industry Development on Ukraine's Growth]. Prychornomorski ekonomichni studii - Black Sea Economic Studies, 3. 118-122 [in Ukrainian].
5. Sait Derzhavnoi sluzhby statystyky [Site of the State Statistics Service]. ukrstat.gov.ua Retrieved from http://www.www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
6. Zakatnov D. O. (2005) Profesiohrafiia yak zasib pidhotovky starshoklasnykiv do profesiinoho samovyznachennia [Profesiohrafiya as a means of preparing students to professional selfdetermination]. Teoretyko-metodolohichni problemy vykhovannia ditei ta uchn. molodi - Theoretical and methodological problems of education of children and pupils, 7, 309-314 [in Ukrainian].
7. Ponomarova N. O. (2017) Hotovnist vchytelia informatyky do proforiientatsiinoi roboty na IT-spetsialnosti yak pedahohichna problema [The readiness of future tearcher of informatics to career guidance on IT-specialty as a pedagogical problem]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools, 59 (3). 168-178. Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1614/1198 [in Ukrainian].
8. Ukrainskoe IT v cifrah: industrija costojalas' kak kljuchevaja dlja jekonomiki Ukrainy [Ukrainian IT in figures: the industry was held as a key one for the economy of Ukraine]. Украинское IT в цифрах: индустрия устоялась как ключевая для экономики Украины. Retrieved from http://chp.com.ua/all-news/item/36857-ukrainskoe-it-v-tsifrah-industriya-sostoyalas-kak-klyuchevaya-dlya-ekonomiki-ukrainyi [in Russian].
9. Shchodo potentsialu i perspektyv rozvytku IT-autsorcynhu v Ukraini. Analitychna zapyska [Regarding the potential and prospects of IT autsorcynhu in Ukraine/ Analytical note]. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/1301/ [in Ukrainian].
CONTENT COMPONENT OF STUDENTS' PROFESSIONAL INFORMATION ON IT SPECIALTIES Liudmyla Bilousova, Nadiia Olefirenko, Liudmyla Ostapenko, Nataliia Ponomarova
G.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The relevance of the career guidance of youth on the IT- specialty is conditioned by the look at the IT-industry as a unique environment conducive to strengthening the Ukrainian economy. At the same time, the lack of professional information makes it impossible to conduct high-quality and effective vocational guidance work with students on the IT- specialty. The purpose of the research is to establish the basic content component of professional information of students about the IT-specialty taking into account the peculiarities of the development of the modern IT-market.
Materials and methods. Theoretical analysis of sociological, psychological, pedagogical works, systematization of attitudes and achievements of scientists for revealing the state of development of the problem, determining the specifics of professional information and substantiating its basic content component about IT-specialties .
Results. Professional information for students provides them with comprehensive information for selecting, deciding and implementing a personal educational and career trajectory. The IT- industry most often distinguishes key segments such as hardware, IT-products, IT-services, IT-outsourcing of business processes, and the components of the profession market are the same: development, support, management, and marketing. The dynamism of the development of information and communication technologies makes it impossible to establish the approaches of the professionography of IT-professions. The readiness for professional self-improvement and lifelong learning, the ability to rapidly change the professional trajectory - the indispensable requirements imposed on all employees of the IT industry.
Conclusions. Carrying out career guidance with students on the IT- specialty should provide as a basic content component of professional information familiarizing students with the main segments of the IT-industry and the diversity of IT-professions and specialties, ensuring that students are aware of the variability of the content of the professional activities of IT-professionals, the availability of specific requirements for their continuous professional growth and retraining.
Key words: career guidance, IT-specialty, IT-industry, professional information, teacher of informatics.
