CC BY
55
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Проскура С.Л., Литвинова С.Г. Формування професОйнЫ компетентностО майбутн'ох бакалавров комп'ютернихнаук. Ф'озико-математична осв'ота. 2019. Випуск 2(20). С. 137-146.
Proskura S., Lytvynova S. Future Bachelors Of Computer Sciences Professional Competency Formation. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 2(20). Р. 137-146.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-020-2-022 УДК [378.22:004-051]:37.016:004.774
С.Л. Проскура
НТУУ «Кшвський пол'отехн'очний 'онститут iменi 1горя Скорського», Украо'на
slproskura@gmail.com ORCID: 0000-0002-9536-176X
С.Г. Литвинова
1нституту iнформацiйних технологй i засоб'ов навчання НАПН Укра)ни, Украо'на
s.h.lytvynova@gmail.com ORCID: 0000-0002-5450-6635
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНОТ КОМПЕТЕНТНОСТИ МАЙБУТН1Х БАКАЛАВР1В КОМП'ЮТЕРНИХ НАУК
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Випускники технiчних закладОв вищо/ освоти IТ-напрямiв пiдгоmовки, зокрема майбутнi бакалаври комп'ютерних наук, сьогоднi вкрай затребувано на вотчизняному 1Т-ринку працо. Тльки за останно два роки, кiлькicть cпецiалicтiв в IТ-галузi зросла больше нiж на третину. Але не дивлячись на таке стромке зростання колькостi 1Т-cпецiалicmiв, в цолому по Укра)нi, на вотчизняному ринку працо водкритих ваканciй на IT-фахiвцiв набагато больше, нiж, власне, фахiвцiв. 1ншими словами, заклади вищо)'освоти готують достатню кльксть бакалавров 1Т-спецоальностей, з яких лише 25% випуcкникiв можуть працевлаштуватись в 1Т-компаною. Iншi випускники - не водповодають тим вимогам, якi висувають роботодавцо при прийомо на роботу. Тому, важливим залишаеться питання подвищення якоcтi професОйно)' подготовки майбутн'ох бакалавров комп'ютерних наук, ровня )х професОйно), зокрема 1К-компетентносто, яка б водповодала сучасним потребам 1Т-ринку, свотовим вимогам i вимогам роботодавцов.
Матеро'али i методи. У процесо дослодження використовувались наcтупнi методи: теоретичнi - вивчення й аналоз педагог'очно)', методично)' та науково) лотератури; анал'в результатов дослоджень сучасних науков^в для з'ясування стану проблеми; обcервацiйнi - спостереження за освотньо-навчальним процесом; праксиметрично - вивчення та аналiзу навчальних планов, навчально)'документацО), програм i результатiв дiяльноcтi cтудентiв.
Результати. Проаналiзовано профеciйну компетентность, що мicтить iнтегральну, загальну та фахову компетентноcтi оcвiтнього стандарту вищо)' оcвiти Укра)ни першого рiвня ступеня «бакалавр» за галуззю знань 12 «lнформацiйнi технологи» спецоальностю 122 «Комп'ютернi науки», узагальнено та уточнено )х змicт. Розглянуто ОнформацОйно-комунiкацiйну та ключову компетентноcтi. Доведено, що для формування та подвищення рiвня компетентностей випускниюв необхiдно: оcвiтнi стандарти бакалаврiв комп'ютерних наук зробити гнучкими, для швидкого реагування на змони, що вiдбуваютьcя в IТ-галузi та на ринку працi; забезпечити яксний викладацький склад кафедр уноверситету; оновити матерiально-технiчне забезпечення, методи та засоби навчання cтудентiв-програмicтiв.
Висновки. Для формування та пiдвищення рiвня професОйно)' компетентноcтi бакалаврiв комп'ютерних наук необхiдно: гармонiзувати оcвiтнi та профеciйнi стандарти, якО повиннi затверджуватись представниками IТ-компанiй, а не Мiнicmерcmвом освоти; запропонувати в освОтнОй стандарт додати роздол «Потреби сучасного 1Т-ринку» для врахування вимог роботодавцов; зробити освотно стандарти та програми гнучкими, для швидкого реагування на змони, що водбуваються в 1Т-галузо; забезпечити яксний викладацький склад факультетов та кафедр уноверситету; застосовувати новОтнО форми, тако як змошане та дистанцОйне навчання, вОртуальний клас, Web-ороентовано засоби навчання; систематично оновлювати матероально-техночне забезпечення навчального процесу, форми, методи та засоби навчання студентов програмостов.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: компетентность, бакалаври комп'ютерних наук, професОйна компетентность, освОтнОй стандарт, професОйний стандарт.
ВСТУП
Постановка проблеми. Випускники техычних заклад1в вищо!' освти 1Т напря/wiB тдготовки сьогодн вкрай затребуваш на втизняному ринку npau,i. За даними профтьного видання DOU.UA, за останн два роки ктьюсть спещалк^в в IТ-галузi в топ-50 найбтьших 1Т-компаыях виросла бтьше ыж на третину — з 43 тис. до 58 тис. Ттьки з
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
липня 2018 по ачень 2019 кшьмсть фахiвцiв зросла на 4731 oci6 (11,6%) в топ-25 i 5797 чоловiк (11%) в топ-50 в порiвняннi з першим пiврiччям 2018 року. (https://dou.ua/lenta/articles/top-50-jan-2019/)
Але, не дивлячись на таке зростання ктькосп 1Т-спещалк^в в цiлому по УкраУы, на вiтчизняному ринку прац вiдкритих вакансiй на IT-фахiвцiв набагато бтьше, нiж, власне, фахiвцiв. У середньому в Укра'н на кожн три вакансп всього два IТ-фахiвцi. Тобто не вистачае третини фахiвцiв. (Проскура&Литвинова, 2018). Знайти роботу в 1Т-компаыях можуть лише 25% випускни^в, iншi не вiдповiдають вимогам, як висувають роботодавцi при прийомi на роботу. Отже, актуальною е проблема пщвищення якост професiйноï пiдготовки IТ-фахiвцiв, зокрема майбутнiх бакалаврiв комп'ютерних наук, квалiфiкацiя i рiвень компетентностi яких, вщповщали б сучасним потребам 1Т-ринку i свтэвим вимогам (Омельчук &Заславский &Никитченко,2016).
На сьогоднiшнiй день, знання, як отримуе бакалавр комп'ютерних наук закладу вищоУ освiти (ЗВО) розглядаються компанiями лише як фундамент для подальшого навчання. Вiдповiдно роботодавцi велику увагу придтяють iнвестуванню в рiзнi програми навчання для професiйноï пщготовки майбутнiх спiвробiтникiв сво'|'х компанiй. При цьому, важливим фактором при оцЫц роботодавцем потенцiйного спiвробiтника, стае його здатысть i бажання адаптуватися, вчитися, професшно розвиватися. Однак ЗВО, на думку роботодав^в, недостатньо працюе у цьому напрямк
Найчастiше, роботодавцi критикують сьогодышню вищу освiту за зайвий академiзм, недостатнiй рiвень практичних знань i навичок, в^рваысть вiд реалш сучасно!' економiки та 1Т- ринку правд Виходом з такоУ ситуацп бiльшiсть роботодавцiв вважають, по-перше, збтьшення термiнiв i поглиблення змiсту виробничо!' практики, по-друге, доповнення викладацького складу фахiвцями з реального IТ-бiзнесу ( Харитонова &Сергеев,2014 ).
На думку авторiв, необхiдно внести суттевi змши у нацiональну систему IТ-освiти, зокрема в освт-лй стандарт спецiальностi 122 "Комп'ютерн науки", орiентуючись на профеайний стандарт, який був би затверджений представниками 1Т-компанш, з урахуванням европейськоУ рамки 1К-компетентностей (European e-Competence Framework) та рамки компетенцш SFIA (Skills Framework for the Information Age), що в цтому, вiдповiдае мiжнародним тенденцiям у IТ-iндустрiï (Проскура&Литвинова,2018).
^м того, для формування та пщвищення рiвня компетентностi випускникiв необхiдно: освiтнi стандарти зробити гнучкими, щоб можна було швидко реагувати на змЫи, що вiдбуваються в IТ-галузi та на ринку правд забезпечити яккний викладацький склад кафедр унiверситету; оновити матерiально-технiчне забезпечення, а також методи та засоби навчання студен^в-програмк^в.
Аналiз актуальних дослiджень. Серед основних завдань Нацiональноï стратеги розвитку вищоУ освти Украïнi на 2012-2021 роки, щодо рiвнiв компетентностей випускникiв, зокрема випускникв спецiальностi "Комп'ютернi науки", е:
- створення нормативно-правово!' бази, щодо мотивацп роботодавцiв до спiвпрацi з закладами вищоУ освiти, участi в розробц стандартiв вищоУ освiти, надання баз для проходження практики студентами та першого робочого мкця випускникам;
- розроблення стандарт вищоУ освiти, зорiентованих на компетентысний пiдхiд в освiтi, узгоджених з Нацюнальною рамкою квалiфiкацiй. (http://oneu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/nsro_1221.pdf) .
У рамках нашого дослщження мають бути розглянутi та уточнен такi основнi поняття, як «компетентысть», «професшна компетентнiсть», «професiйна компетентнiсть бакалавра комп'ютерних наук».
Термш «компетентнiсть» - захщного походження. У «Новому тлумачному словнику украУнськоУ мови» означено так: "1) який мае достатн знання в якш-небудь галузi; який з чим-небудь добре обiзнаний; тямущий; який Грунтуеться на знаннi; квалiфiкований; 2) який мае певн повноваження; повноправний, повновладний " ( Яременко& Слiпушко,2008).
бвропейськ кра'|'ни сьогоднi розпочали Грунтовну дискусiю навколо того, як озброУти людину, зокрема студента-програмiста, необхщними вмiннями та знаннями для забезпечення ÏÏ гармонiйноï взаемодп з технолопчним суспiльством, що швидко розвиваеться. Саме тому важливим е усвщомлення в сусптьст^ поняття компетентностi, що базуеться на знаннях. Важливо розумiти, яких саме компетентностей необхщно навчати i як, а також, що саме мае бути результатом навчання (http://osvita.ua/school/method/381/ ).
У мiжнародному документ European e-Competence Framework (c-CF) наголошуеться, що компетентысть вiдноситься до суб'екту дiяльностi та означае динамiчну комбiнацiю знань, вмЫь i практичних навичок, способiв мислення, професiйних, свiтоглядних i громадянських якостей, морально-етичних цшностей, яка визначае здатысть особи успiшно здiйснювати професшну та подальшу навчальну дiяльнiсть i е результатом навчання на певному рiвнi вищоУ освiти (www. e-competences.eu) Змiст поняття "компетентнiсть" в e-документ European e-Competence Framework представлено на Рис.1.
Компетентн1сть
»
Рис. 1. 3mîct поняття "компетентшсть" в е-документ European e-Competence Framework
Поняття «компетент-лсть» дослiджували TaKi вчеы, як: В.Ю.Биков,С.Г.Литвинова O.M.CnipiH, Н.В.Морзе, А.В.Андреев, В.В. Осадчий, К.П.Осадча та багато шших науков^в.
У сво'х останых наукових дослiдженнях С.Г.Литвинова доводить, що головною метою ново!' укра''нсько'' освiти е формування компетентного випускника, який буде здатним застосувати отриман знання у житп, насиченому цифровими засобами комунтацп, упрaвлiння, отримання освiти, ведення бiзнесу (Литвинова, 2019).
Компетентнiсть майбутнього бакалавра комп'ютерних наук це здатысть проявляти особистiснi, професiйнi i сощальы можливостi випускника у професiйнiй дiяльностi, застосовуючи знання, вмiння та практичн навички, вибирати оптимaльнi рiшення у конкретних ситуа^ях, реaлiзовувaти свiй досвщ у прaктичнiй дiяльностi.
Перед розглядом проблем формування компетентностей майбутых бaкaлaврiв комп'ютерних наук, схарактеризуемо визначення поняття «професшна компетентысть бакалавра комп'ютерних наук».
Аспекти формування професшних компетентностей майбутых бaкaлaврiв IТ-спеuiaльностей, до яких можна також вщнести i бaкaлaврiв комп'ютерних наук, висвп^леы у роботах В.С. Круглика, Л.В. Зубика, Т.В. Ковалюк, Л.В. Гришко, Кривоноса, А.В. Стрюка, В.В. Осадчого, К.П. Осадчо'', З.С.Сейдаметово'' та iнших нaуковuiв.
На основi aнaлiзу джерел рiзних aвторiв, щодо формування професшно'!' компетентностi IТ-фaхiвuiв, В.С. Круглик, констатуе, що умовами розвитку професшно'' компетентностi студентiв е оргаызацшно-управлЫськ (навчальний план, грaфiки семестрiв, розклади занять, встановлен критерп рiвнiв компетентности мaтерiaльно-технiчне забезпечення навчального процесу), навчально-методичн (вiдбiр змiсту занять, iнтегрauiя рiзних курсiв, виокремлення провiдних iдей), технолопчы (контрольнi оuiнювaння, оргaнiзaиiя активних форм навчання, визначення вмЫь, якi входять до компетентности, застосування iнновauiй навчання), психолого-педагопчы (дiaгностикa розвитку студентiв, розробка системи стимулювання мотивацп навчання, визначення критерпв компетентностi, рефлексивно-оuiнюючий етап кожного заняття) (Круглик,2018).
Анaлiзуючи вищу освп^у в Укрaïнi, автор Т.Ю.Морозова розглядае формування професшних компетентностей майбутых бaкaлaврiв з iнформauiйних технологiй та комп'ютерних наук, як складний багатофункцюнальний процес, спрямований на оволодiння стiйкими, Ытегрованими, фаховими знаннями, вмiннями застосувати 'х у нових, нестандартних ситуauiях з метою забезпечення розвитку особиспсних якостей i властивостей, що визначаються здатыстю до продуктивно' професiйноï дiяльностi. Ус чинники спрямовaнi на реaлiзauiю власного творчого потенщалу. (Морозова,2013).
Якщо говоримо про визначення бакалавра, то зпдно з Законом Укра'ни «Про вищу освгту», бакалавр - це освтнш ступiнь, що здобуваеться на першому рiвнi вищо'' освiти та присуджуеться закладом вищо'' освiти у результат успiшного виконання здобувачем вищо'' освти освiтньо-професiйноï програми, обсяг яко'' становить 180-240 кредит £КТС (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18).
Вщповщно, до освiтнього стандарту спеuiaльностi 122 "Комп'ютерн науки" можемо зазначити, що професшна компетентысть бaкaлaврiв комп'ютерних наук - це здaтнiсть «проводити теоретичн та експериментaльнi дослiдження в гaлузi комп'ютерних наук; застосовувати мaтемaтичнi методи й алгорт^чы принципи в моделюваны, проектувaннi, розробui та супроводi Ыформацшних технологiй; здiйснювaти розробку, впровадження i супровщ iнтелектуaльних систем aнaлiзу й обробки даних оргаызацмних, технiчних, природничих i соцiaльно-економiчних систем (https://docs.google.com/document/d/1UzC2tarPgYbgNJSrzGN58DqRTSCczfw1F3gyWB2TT3Y/edit?usp=sharing).
У мiжнaродному проектi «Tuning Educational Structures in Europe», профеайы компетентностi випускникв зaклaдiв вищо'' освiти розглядаються як два рiзних види компетентностей: загальн компетентностi (generic competences) i фaховi (предметнi) компетентностi (subject specific competences). Загальн компетентностi - не мають прив'язки до конкретно'' предметно'' обласп, мають, так званий, уыверсальний характер. Загальн компетентностi набуваються студентом у процеа виконання певно'' освiтньоï програми. Фaховi компетентностi формуються залежно вщ предметно'' гaлузi, зокрема комп'ютерних наук, й визначають профть освiтньоï програми та квaлiфiкaцiю випускника. (http://tuningacademy.org/wp-content/uploads/2014/02/TuningEUI_Final-Report_EN.pdf).
Мета статл. визначити основнi пiдходи до формування професшно'' компетентности мaйбутнiх бaкaлaврiв комп'ютерних наук.
Методи дослiдження: в процеа розгляду проблем формування компетентностей майбутых бaкaлaврiв комп'ютерних наук використовувались наступи методи: теоретичнi - вивчення й aнaлiз педaгогiчноï, методично'' та науково'' лiтерaтури; aнaлiз результaтiв дослщжень сучасних нaуковuiв для з'ясування стану проблеми; обсервauiйнi -спостереження за освiтньо-нaвчaльним процесом; прaксиметричнi: вивчення та aнaлiзу навчальних плaнiв навчально'' документацп, плaнiв, програм i результaтiв дiяльностi студентiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
lнтегрauiя Укра'ни у свiтовий освiтнiй простiр, вимагае поспйного вдосконалення нauiонaльноï системи освiти, пошуку ефективних шляхiв пiдвищення якост освiтнiх послуг, модернiзauiï змiсту освти i оргaнiзaиiï ïi адекватно свтэвим тенден^ям i вимогам ринку прац (Нauiонaльнa стрaтегiя розвитку освiти в Укра'н на 2012-2021 роки (http://oneu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/nsro_1221.pdf ).
Ц змiни стосуються створення нових освiтнiх стaндaртiв, оновлення та перегляду освiтньо-нaвчaльних програм, форм, методiв та зaсобiв навчання. Цiлеспрямовaне набуття молоддю знань, умiнь i навичок, ''х трaнсформauiя в компетентностi сприяе особистiсному культурному розвитку, розвитку технологш, здaтностi швидко реагувати на запити часу.
Тому сучасн тенденцп розвитку професшно'' пщготовки мaйбутнiх бaкaлaврiв з 1Т-спещальностей, зокрема бaкaлaврiв комп'ютерних наук, мктять: спеuiaлiзauiю освiти, фундaментaлiзauiю "' змкту, бaгaторiвневiсть, формування професiйних компетентностей, гнучккть навчальних плaнiв, посилення практично'' спрямованосп, впровадження iнновauiйних технологiй навчання, залучення Ытерактивних методiв навчання, iндивiдуaлiзauiю навчання, пщвищення
ролi науково-педагопчних пращвни^в з високим науково-педагопчним потенцiалом, здатних вибудовувати мiждисциплiнарнi навчальнi курси i здмснювати продуктивну професiйнy комyнiкацiю у сферi IT-освiти. (Зубик,2016).
У сучасний час шформатизаци, комп'ютеризаци та цифровiзацiï освiти дуже важливим e питання пщвищення рiвня пiдготовки майбyтнiх бакалаврiв комп'ютерних наук, який в свою чергу залежить вщ того рiвня компетентностей, ям вони набувають пiд час навчання i по завершенню його. Навчання майбутых бакалаврiв комп'ютерних наук здшснюеться у вiдповiдностi з навчальним планом i освтьо-профеайною програмою, як в свою чергу будуються на основi стандарту пiдготовки бакалаврiв комп'ютерних наук.
Методолопчною основою цього стандарту e документ Computer Engineering Curricula 2016, розроблений Мiжнародними сптьнотами в област комп'ютингу: Association for Computing Machinery (ACM), Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE) , Association for Information Systems (AIS). В документах Computing Curricula визначеш змкт, обсяг та результати тдготовки бакалаврiв i мапс^в в галyзi Комп'ютингу, зокрема бакалаврiв з комп'ютерних наук. (https://www.acm.org/binaries/content/assets/education/ce2016-finalreport.Pdf).
Ус компетентности як прописанi в проектi освiтнього стандарту спе^альносп «Комп'ютерн науки», подiляються на Ытегральну, загальну i фахову компетентности змiст яких приведено нижче :
lнтeгральна кoмпeтeнтнicть бакалавра комп'ютерних наук полягае у здатност розв'язувати склады спецiалiзованi задачi та практичнi проблеми у галyзi комп'ютерних наук або у процес навчання, що передбачае застосування теорш та методiв комп'ютерних наук, шформацмних технологiй i характеризуемся комплекснiстю та невизначенiстю умов.
Загальна кoмпeтeнтнicть бакалавра комп'ютерних наук це здатысть до абстрактного мислення, аналiзy та синтезу; пошуку, оброблення та аналiзy iнформацiï з рiзних джерел; спткуватися державною та iноземною мовами; генерувати новi iдеï; бути критичним i самокритичним; приймати обГрунтоваы ршення; працювати в командi;розробляти та управляти проектами; дiяти на основi етичних мiркyвань; оцiнювати та забезпечувати яккть виконуваних робiт.
Фаxoва кoмпeтeнтнicть бакалавра комп'ютерних наук - це здатысть :
— до математичного та лопчного мислення, формулювання та дослщження математичних моделей, зокрема дискретних математичних моделей, обГрунтування вибору методiв i пiдходiв для розв'язування теоретичних i прикладних задач в галyзi комп'ютерних наук, штерпретування отриманих резyльтатiв;
— до виявлення закономiрностей випадкових явищ, застосування методiв статистичноУ обробки даних та оцшювання стохастичних процесiв реального св^;
— до побудови лопчних висновкiв, використання формальних мов i моделей алгорт^чних обчислень, проектування, розроблення та аналiзy алгоритмiв, оцiнювання |'х ефективностi та складностi, розв'язностi та нерозв'язност алгоритмiчних проблем для адекватного моделювання предметних областей i створення програмних та шформацмних систем;
— опанувати сучасн технологи математичного моделювання об'ект, процеав i явищ, розробляти обчислювальш моделi та алгоритми чисельного розв'язання задач математичного моделювання з урахуванням похибок наближеного чисельного розв'язання професшних задач;
— здмснювати формалiзований опис задач дослщження операцiй в оргаызацшно-техычних i со^ально-економiчних системах рiзного призначення, визначати |'х оптимальнi ршення, будувати моделi оптимального вибору управлшня з урахуванням змiн параметрiв економiчноï ситуаци, оптимiзyвати процеси yправлiння в системах рiзного призначення та рiвня ieрархiï;
— до системного мислення, застосування методологи системного аналiзy для дослщження складних проблем рiзноï природи, методiв формалiзацiï та розв'язаннi системних задач, що мають сyперечливi цЫ, невизначеностi та ризики.
— застосовувати теоретичн та практичнi основи методологи та технологи моделювання, реалiзовyвати алгоритми моделювання для дослщження характеристик i поведшки складних об'eктiв i систем, проводити експерименти за програмою моделювання з обробкою i аналiзом результа^в;
— проектувати та розробляти програмне забезпечення iз застосуванням рiзних парадигм програмування: структурного, об'eктно-орieнтованого, фyнкцiонального, логiчного, з вщповщними моделями, методами та алгоритмами обчислень, структурами даних i мехаызмами управлшня;
— реалiзyвати багаторiвневy обчислювальну модель на основi архiтектyри ^ент-сервер, включаючи бази даних, сховища даних i бази знань, для забезпечення обчислювальних потреб багатьох користyвачiв, обробки транзакцй у тому чи^ на хмарних сервках;
— застосовувати методологи, технологи та Ыструментальы засоби для управлшня процесами життевого циклу шформацшних i програмних систем, продyктiв i сервiсiв iнформацiйних технологiй вiдповiдно до вимог замовника.
— до Ытелектуального багатовимiрного аналiзy даних та УхньоУ оперативноУ аналiтичноï обробки з вiзyалiзацieю резyльтатiв аналiзy в процесi розв'язання прикладних задач в галyзi комп'ютерних наук;
— забезпечити оргаыза^ю обчислювальних процеав в Ыформацмних системах рiзного призначення з урахуванням архiтектyри, конф^урування, показникiв резyльтативностi фyнкцiонyвання операцiйних систем i системного програмного забезпечення;
— до розробки мережевого програмного забезпечення, що функцюнуе на основi рiзних тополопй структурованих кабельних систем, використовуе комп'ютеры системи i мережi передачi даних та аналiзye якiсть роботи комп'ютерних мереж;
— застосовувати методи та засоби забезпечення Ыформацмно'|' безпеки, розробляти та експлуатувати спе^альне програмне забезпечення захисту шформацмних ресyрсiв об'ек^в критично!' iнформацiйноï iнфрастрyктyри;
— до aнaлiзу та функцюнального моделювання бiзнес-проuесiв, побудови i практичного застосування функцюнальних моделей оргaнiзauiйно-економiчних i виробничо-техычних систем, методiв оuiнювaння ризикв проектування 1С, синтезу складних систем на засадах використання ïï комп'ютерно'' моделi;
— реaлiзовувaти високопродуктивнi обчислення на основi хмарних сервiсiв i технологш, паралельних i розподiлених обчислень при розробц та експлуатацл розподтених систем паралельно'' обробки iнформauiï. (https://docs.google.com/document/d/1UzC2tarPgYbgNJSrzGN58DqRTSCczfw1F3gyWB2TT3Y/edit?usp=sharing). Всi вище перерaховaнi компетентностi, Т.В.Ковалюк класифтуе як компетентностi з: математично'' пiдготовки, програмування, технологiй та процеав розроблення програмного забезпечення, опрацювання даних, техычно'' пiдготовки, системотехнiчноï пiдготовки, загально'' виробничо'' культури (Ковалюк,2017).
У сво'х дослщженнях,В.С.Круглик, знання, вмiння, навички, здатност та способи дiяльностi згрупував у 7 складових професiйноï компетентностi майбутых iнженерiв-прогрaмiстiв: фахову (з програмування, цифрова, математична, iнженернa) i загальну (комунтативна, особистiсно-професiйнa й упрaвлiнськa) компетентностi. (Круглик:автореф ,2018). Вiн наголошуе що: компетентнсть з програмування - це здатысть до засвоення та використання алгори^чного стилю мислення та написання програм на рiзних мовах програмування; математична компетентнсть - це здатысть застосовувати фунтовы знання з математики для виршення професшних завдань з програмування; ¡нженерна компетентшсть - це здатысть яксно створювати програмне забезпечення (ПЗ) на шженернш основу адаптуючи його до колективно'' розробки ПЗ з використанням методiв упрaвлiння проектами; комункативна компетентнсть - це здатшсть спткуватись та комунiкувaти з колегами у сферi професiонaльнiй дiяльностi розробки ПЗ; управл1нська компетентысть - це здат-лсть iнтегрувaти упрaвлiнськi та оргaнiзaторськi вмЫня в проuесi розробки ПЗ; особист'!сно-профеайна компетентнсть - це здатысть виявляти внутршый потенuiaл особистостi, щодо професшно'' дiяльностi.
Слiд вiдмiтити, що науковцями Т.В.Ковалюк i В.С.Кругликом не було враховано так компетентности як шформацшно-комушкацшну та ключову компетентностi.
Пщ iнформauiйно-комунiкauiйною компетентнiстю розумiемо пiдтверджену здат-лсть особистостi автономно й вiдповiдaльно використовувати на практик iнформauiйно-комунiкauiйнi технологл для задоволення власних шдивщуальних потреб i розв'язування сусптьно значущих, зокрема професшних задач, у певый предметнiй гaлузi або видi дiяльностi (Морзе Н. В., Кочарян, 2015).
Володшня Ыформацмно-комунтацшними компетентностями е необхiдною умовою устшного навчання як у ЗВО, так i навчання впродовж життя, професшного розвитку та застосування можливостей використання 1КТ у нaвчaльнiй та професшнш дiяльностi вчителя в умовах сучасного Ыформацмного суспiльствa. (Кривонос,2014 ).
Формування 1К-компетентност студентiв мае здiйснювaтися з урахуванням спецiaлiзaцiï 'х пiдготовки, що потребуе формування вщповщного освiтнього середовища. У ХХ1 ст. таке середовище мае вс ознаки синтетичного, про що зазначено в робот групи aвторiв ( Пiнчук &Литвинова &Буров, 2017).
Для пiдготовки бaкaлaврiв комп'ютерних наук синтетичне освтне середовище мае бути веб-орiентовaним, щоб дати можливкть студентам зaдiяти iнновauiйнi засоби навчання, на що акцентуе увагу науковець С.Г.Литвинова у сво'й роботi (Литвинова, 2014), а також мае забезпечувати повсюдний доступ до основних зaсобiв навчання, зокрема з програмування (Литвинова,2010). Загальний розвиток бaкaлaврiв комп'ютерних наук мае вщповщати ключовм компетентностi, вмкт яко', протягом остaннiх рокiв зазнав значних змЫ (див. Таблицю 1) (http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html). Ц змiнення були схвален 17 сiчня 2018 року редакщю ключових компетентностей для навчання впродовж життя - Рекоменда^я 2018/0008 (NLE) бвропейського Парламенту та Ради (£С) (https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf )
Таблиця 1
Порiвняльна таблиця 3MÏCTy ключово! компетентности
Було (2006) Стало (2018)
1.Спiлкування рiдною мовою (Communication in the mother tongue). 2.Спткування шоземними мовами (Communication in foreign languages). 3.Математична компетент-лсть та основнi компетентностi у природничих i точних науках (Mathematical competence and basic competences in science and technology). 4.Цифрова компетентысть (Digital competence) 5.Навчання вчитись (Learning to learn). 6.Сощальна i громадянська компетент-лсть (Social and civic competences). 7.Почуття шщативност та взаемодп (Sense of initiative and entrepreneurship). 8. Культурна впевнеысть i самовираження (Cultural awareness and expression). 1. Грамотысть (Literacy competence). 2. Мовна компетенп-пстъ (Languages competence). 3. Математична компетенп-пстъ та компетентысть у науках, технологiях та Ыженерл (Mathematical competence and competence in science, technology and engineering). 4. Цифрова компетент-лсть (Digital competence). 5. Особиста, социальна та навчальна компетентысть (Personal, social and learning competence). 6. Громадянська компетентысть (Civic competence). 7. Пщприемницька компетент-лсть (Entrepreneurship competence). 8. Компетентысть культурно' обiзнаностi та самовираження (Cultural awareness and expression competence)
Останым часом, з приведеного перелту ключово!' компетентности, велика кльксть науковцiв в cboïx роботах придтяють увагу саме цифровiй компетентностi. Так, Круглик визначае цифрову компетентнiсть як здатысть «працювати i3 цифровими ноаями та впевнене й критичне використання технологш iнформацiйного суспiльства для роботи, вщпочинку та спткування» впродовж життя (Круглик, 2018). Дослiдник С.Г.Литвинова спрямовуе розвиток цифрово!' компетентностi студента за такими напрямами: iнформацiйна грамотнiсть, робота з даними, комушкащя, використання електронного контенту, вщповщальысть, розв'язання проблем (Литвинова,2019).
Ми можемо сказати, що цифрова компетент-лсть включае в себе впевнене, критичне та вщповщальне використання та взаемод^ з цифровими технологiями для навчання, роботи та участ у сустльствГ Це включае в себе шформацшну грамотнiсть та грамотнiсть даних, комунта^ю та спiвпрацю, створення цифрового контенту (включаючи програмування), безпеку (включаючи цифрове благополуччя та компетентности, пов'язан з кiбербезпекою) та розв'язання проблем. (http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html).
Одним з ключових показникв рiвня професiйних компетентностей майбутнього бакалавра комп'ютерних наук е вивчення перелту дисциплш циклiв професiйноï (професiйно-орiентованоï), практично!, гуманггарно!', со^ально-економiчноï пiдготовки освтньо-професшно!' програми спецiальностi «Комп'ютерн науки», як потрiбно обов'язково щорiчно переглядати , вщповщно оновлювати робочi програми з перелтом цих дисциплiн, з урахуванням мiжнародного досвiду та вимогами IT-галузГ З цiею метою необхiдно зробити !'х настiльки гнучкими, щоб можна було швидко реагувати на змши, що вiдбуваються в IТ-галузi та на ринку працГ
По ще!', освiтнiй стандарт бакалавра комп'ютерних наук, який е основою освiтньо-професiйноï програми, повинен створюватись на основi професшного стандарту, створеного роботодавцями. Але, на сьогодн ми спостерiгаемо таку картину, що в Укра!'н професiйний стандарт в галузi комп'ютерних наук, який повинен бути орiентованим на конкретну профеаю i який би акумулював вимоги роботодав^в, не затверджений. O^i™^ стандарт спецiальностi «Комп'ютерн науки» розробляеться Мiнiстерством освiти i нiяк не корелюеться роботодавцями. Не врахування вимог 1Т-ринку та роботодавцiв е великим недолгом цього стандарту ( i шших стандартiв у тому числО .
В цiлому, автори дано!' статт мають пропозицiю розробникам стандарту бакалавра комп'ютерних наук, внести в освт-лй стандарт роздт «Потреби сучасного 1Т-ринку», а потiм на основi цих потреб 1Т-ринку, а саме вимог роботодав^в, розробляти професiйнi компетентности випускникiв. 1ншими словами, вимоги роботодав^в i професiйна компетентнiсть повиннi бути взаемопов'язаними i динамiчними - змшюватись в залежностi вiд ситуацп на 1Т- ринку. Вiдповiдно робочий план та освтньо-навчальна програма були би бтьш наближеними до сучасних потреб IT-компанш.
Професiйнi стандарти сформульованi на мовi трудових функцiй, тобто мовою роботодав^в. Прямий зв'язок мiж ЗВО i 1Т-шдус^ею ще потрiбен тому, що роботодавц не завжди можуть сформулювати чiткi критерп i вимоги до необхщних йому кадрiв. У бтьшост випадкiв, весь пропонований на практик набiр вимог до кандида^в на вакансп на мовi компетент-лсного пiдходу можна назвати скорiше вимогами до загальних компетенцш. В шших випадках, роботодавцi вказують дуже вузьк практичнi професiйнi навички, не враховуючи фундаментальних складових знань. Це пояснюеться тим, що в переважнш бтьшост випадкв, роботодавцi, на жаль, не завжди уявляють «технолопю» формування професшних знань. Вони хочуть отримати кнцевий «продукт», який володiе конкретними професшними навичками, заперечуючи необхiднiсть базових теоретичних, фундаментальних знань (Харитонова&Сергеев,2014).
Тому, для формування високого рiвня компетентностей майбутшх бакалаврiв комп'ютерних наук потрiбно щоб факультети та кафедри закладiв вищо! освiти i IТ-фiрми стати ланками одного ланцюга. Потреби тдготовки фахiвцiв, як володiють знаннями, методами, техычним i практичним досвiдом роботи в рамках реально!' технологи тдприемства, призводять до встановлення прямих контактв мiж ЗВО i IТ-пiдприемствами на раных стадiях навчання. Формами контактiв можуть бути: сптьы органiзацiï практики, виконання курсових i дипломних проекпв тд керiвництвом фахiвцiв IТ-фiрм.
Результатом навчання бакалаврiв комп'ютерних наук в закладах вищо! освти мае бути не засвоений ними набiр теоретичних знань, а тдготовка !'х до устшного виходу на 1Т-ринок працi, для чого знання, як так, повинн поеднуватися з практичним досвiдом, навичками поведшки в професшному середовищi. Кшцевим показником якостi освiти е високий рiвень володiння професiйними компетентностями,затребуванiсть випускникв роботодавцем i !'х кар'ерний ркт. У деяких закордонних закладах вищо! освти саме процент працевлаштування студенев випускникiв е показником рiвня якост отримано!' освiти. Наприклад, випускники Гарвардського уыверситету мають 100% працевлаштування тсля закiнчення закладу.
Конкурентоспроможнiсть майбутнього IT-бакалавра значно залежить вщ якостi оволодшня сучасними знаннями у галузi шформацшних технологiй та комп'ютерних наук, ступеня загально!' iнформацiйноï культури, умiння мислити i дiяти в категорiальнiй системi ринково!' економiки. Вiн повинен у першу чергу знати теоретичн основи побудови i закономiрностi функцiонування апаратного i програмного забезпечення; розумти мехаызми i принципи прийняття рiшень. Тому, формування професшно!' компетентностi студентiв 1Т-спещальностей у процесi вивчення фахових дисциплш у ЗВО набувае все бтьшого значення (Зубик,2016 ).
Наступним фактором, який впливае на рiвень компетентности випускникiв е забезпечення якостi викладацького складу кафедр унiверситету. Це в першу чергу, компетентысть та яксть викладання працiвникiв науково-педагогiчного та професорсько-викладацького складу, якiсть наукових дослiджень; позитивна мотиващя спiвробiтникiв.
Для пiдвищення рiвня компетентностi викладачiв потрiбно:
- застосовувати рiзнi форми пiдвищення квалiфiкацiï викладачiв (тренiнги,майстер-класи, стажування в iнших
закладах вищо! освти Укра!'ни i закордонних кра!'н);
- взаемодiяти з роботодавцями;
- проходити стажування на 1Т^рмах з отриманням сертифтату;
- запрошувати до викладання (окремих лекцiй або курав) провiдних фахiвцiв пiдприемств IT-галузi та викладачiв
ЗВО Укра!'ни та шших кра!'н;
- приймати участь у всеукра!'нських та мiжнародних конференщях,семшарах;
- приймати участь у всеукра!'нських та мiжнародних проектах;
Останым часом, велика кiлькiсть факультетв унiверситетiв почали спiвпрauювaти з представниками 1Т-пiдприемств. Наприклад, факультет шформатики та обчислювально'' технiки НТУУ «Ки'вський полiтехнiчний iнститут iм.l.Сiкорського» тiсно ствпрацюе з представниками таких фiрм як EPAM, Infopulse, GlobalLogic та шшл. Так, у своему iнтерв'ю, Вще-президент GlobalLogic Д. Балацко уточнив, що, за оцшками компанл, 1Т-ринок Укра'ни переживае суттеву нестачу квaлiфiковaних кaдрiв i iнженерних тaлaнтiв. "Ми працюемо з унiверситетaми, допомагаемо ''м зробити програму бтьш сучасною, щоб студенти пiсля зaкiнчення вузiв могли вщразу приступати до роботи, а компаыям не доводилося витрачати по твроку на 'х донавчання" (https://www.epravda.com.ua/news/2018/09/28/641091/).
Наступний показник, який суттево впливае на формування компетентностей е самоспйна робота студентв-прогрaмiстiв. Для успiшного виконання самоспйно'' роботи виклaдaчi кафедр ознайомлюють майбутшх бaкaлaврiв комп'ютерних наук, особливо першого курсу, з формами та методами оргаызацп навчального процесу в уыверситет, основами науково'' оргaнiзauiï правд методикою самоспйно'' роботи, критерiями оцшювання якостi сaмостiйноï роботи; метою, засобами, трудомкткстю, строками виконання, формами контролю самостшно'' роботи мaйбутнiх бaкaлaврiв комп'ютерних наук.(Проскура&Литвинова, 2018). На сьогоднi, виклaдaчi активно починають застосовувати тaкi новi форми навчання як: змiшaне та дистанцшне навчання, вiртуaльний клас, роботу з яким ми можемо бачити у роботах науковця С.Г.Литвиново'' (Литвинова,2011). Для оргaнiзauiï сaмостiйноï роботи майбутнього бакалавра комп'ютерних наук необхiднi так умови: мотиващя студента до самостшно'' роботи; наявысть i доступнiсть навчально-методичного забезпечення та довщкового мaтерiaлу; наявысть комп'ютерних клаав; система регулярного контролю якост виконано'' сaмостiйноï роботи; консультацшна допомога викладача.(Проскура&Литвинова, 2018).
Робимо висновок, що саме формування професшно'' компетентности майбут-лх бaкaлaврiв комп'ютерних наук, що задовольняе потреби роботодав^в, може пщвищити рiвень придaтностi випускникiв до працевлаштування, за рахунок студентоцентрованого навчання вщповщно до бвропейського проекту Tuning Educational Structures in Europe, використання персональних освiтнiх траекторш навчання, реaлiзauiï проектно-орiентовaного iнновaиiйного унiверситету з елементами гнучко'' сучасно'' компанл, iнкубaторa стaртaпiв, центру розвитку регюну, кластера, iндустрiï (Ковалюк,2017)
ОБГОВОРЕННЯ
Cьогоднi квaлiфiковaнi бакалаври комп'ютерних наук вкрай затребуван на втчизняному 1Т-ринку прaui. Тому, виникае потреба яксного формування компетентностей випускникiв спещальност «Комп'ютернi науки». Основними напрямами формування компетентности майбутнього бакалавра комп'ютерних наук е виконання освiтньо-професiйноï програми, яка складена на основi освiтнього стандарту, орiентуючись на професiйний стандарт, який був би затверджений представниками 1Т-компанш, з урахуванням европейсько'' рамки 1К-компетентностей (European e-Competence Framework) та рамки компетенцш SFIA (Skills Framework for the Information Age), що в цтому вщповщае мiжнaродним тенденuiям в 1Тчндустрп.
Доведено, що для формування та пщвищення рiвня компетентностей випускникв необхiдно: освiтнi стандарти бaкaлaврiв комп'ютерних наук зробити гнучкими, для швидкого реагування на змЫи, що вщбуваються в IТ-гaлузi та на ринку правд забезпечити яксний викладацький склад кафедр уыверситету; оновити мaтерiaльно-технiчне забезпечення, методи та засоби навчання студентв-програмктв. Формування 1К-компетентностей студентiв пропонуеться на засадах створення синтетичного веб-орiентовaного освiтнього середовища для надання можливостей студентам зaдiяти iнновauiйнi засоби навчання, зокрема з програмування.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ.
У стaттi проaнaлiзовaнi iнтегрaльнi, зaгaльнi та фaховi компетентностi освiтнього стандарту вищо'' освiти Укра'ни першого рiвня ступеня «бакалавр» за галуззю знань 12 «1нформацмы технологи» спещальыстю 122 «Комп'ютернi науки», приведем клaсифiкauiï цих компетентностей. Добaвленi та розглянут iнформauiйно-комунiкauiйнi та ключов1 компетентности мaйбутнiх бaкaлaврiв комп'ютерних наук. Для формування 1К-компетентностей мае бути створене синтетичне веб-орiентовaне середовище, для надання можливосп студентам зaдiяти iнновauiйнi засоби навчання, зокрема з програмування. Доведено, що для формування та пщвищення рiвня компетентности випускникiв необхiдно:
— гармоызувати освiтнi та професiйнi стандарти, а саме: розробляти освт-ii стандарти на основi професiйних стaндaртiв, з урахуванням професшних компетентностей, як мають узгоджуватися з потребами 1Т-компаый;
— затверджувати професшы стандарти представниками 1Т-компанш, а не Мiнiстерством освiти;
— зробити освiтнi стандарти гнучкими, для швидкого реагування на змши, що вщбуваються в IТ-гaлузi та на ринку правд
— здшснювати систематичний (щорiчний) перегляд освiтнiх програм iз залученням предстaвникiв IТ-компaнiй;
— запропонувати в освтнш стандарт добавити роздт «Потреби сучасного 1Т-ринку», який дасть можливкть враховувати вимоги роботодaвuiв i змшюватись в зaлежностi вiд ситуаци на 1Т- ринку.;
— виконувати поетапне формування професшно'' компетентности майбут-лх бaкaлaврiв за принципом вiд простого до складного;
— залучати до викладання фaхiвцiв-прaктикiв 1Т-сфери;
— забезпечувати якiсний викладацький склад кафедр унiверситету;
— застосовувати новiтнi форми, тaкi як змшане та дистaнuiйне навчання , вiртуaльний клас у нaвчaннi мaйбутнiх бaкaлaврiв комп'ютерних наук.
— постiйно оновлювати мaтерiaльно-технiчне забезпечення, методи та засоби навчання програмктв.
— забезпечувати необхщними ресурсами для оргaнiзauiï освiтнього процесу
Список використаних джерел
1. Закон Украши «Про вищу освгту» Вщомост Верховно!' Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
2. Зубик Л.В. Формування професшних компетентностей майбутых бакалаврiв з iнформацiйних технологiй у процеа вивчення фахових дисциплiн дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. 2016. 358с.
S. Kлючовi компетентности для навчання впродовж життя 2018 - Цифрова компетентысть URL:http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html
4. ^валюк Т.В.Узгодження вимог професiйних та освiтнiх IT-стандартiв до компетентностей випyскникiв 1Т-спецiальностей ВНЗ. BicнuкНацioнальнoгo yнiвeрcuтeтy "Льв'^ькапoлiтexнiка". lнфoрмацiйнicucтeмu тамeрeжi. - 2017. - № 872. - С. 229-240. - URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2017_872_27
5. Kомпетентнiсть як ключ до оновлення змкту освти URL:http://osvita.ua/school/method/S81/
6. ^ивонос О.М. Формування шформацшно-комунтацшних компетентностей майбyтнiх yчителiв iнформатики в процеа навчання програмування: . дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. 2014. 284 с. URL:http://eprints.zu.edu.ua/11625/2/08_dis_Kryvonos.pdf
7. ^у^ик В.С. Система тдготовки майбутых iнженерiв-програмiстiв до професшно!' дiяльностi у вищих навчальних закладах: дис. ... док. пед. наук: 13.00.04,.2014 682с. URL: http://phd.znu.edu.ua/page//dis/09_2018/Kruglik_diss.pdf
8. ^у^ик В.С. . Система тдготовки майбутых iнженерiв-програмiстiв до професшно! дiяльностi у вищих навчальних закладах: автореф. дис. ... док. пед. наук: 13.00.04. 2018. 40 с. URL: http://phd.znu.edu.ua/page/aref/09/Kruglik_aref.pdf
9. Литвинова СГ Вiртyальний клас як комп'ютерно орieнтоване навчальне середовище вчителя загальноосвiтнього навчального закладу lнфoрмацiйнi тexнoлoгiÏ i заcoбu навчання, 2011. № 2 (22) URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/SS1/S87)
10. Литвинова С.Г. Модель використання системи комп'ютерного моделювання для формування компетентностей учыв з природничо-математичних предметв. Фiзuкo-матeматuчна ocвiта. 2019. Випуск 1(19). С. 108-115.
11. Литвинова СГ Облачно ориентированная учебная среда школы: от кабинета до виртуальных методических предметных объединений учителей. Образовательные технологии и общество, 2014. 17 (1). 457-468.)
12. Литвинова С.Г. Формування Online навчального середовища в загальноосвiтнiх навчальних закладах ^мп'ютер у школi та ам'!, 2010. №8. 25-26 )
1S. Морзе Н. В., ^чарян А. Б., «1нформацшно-комунтацшна компетентысть науково-педагопчних пращвникв уыверситету. 1сторичний розвиток формування понятшного апарату», Пeдагoгiчна ocвiта: тeoрiя i практuка. Пcuxoлoгiя. Пeдагoгiка, № 24. с. 20-S1, 2015.
14. Морозова Т. Вища ^-освп^а в Укра'н (системне дослщження) : монографiя Луганськ : вuдавнuцтвo СНУ iм. B. Даля, 2010. - 286 с
15. Нацюнальна стратепя розвитку освти в Укра'н на 2012-2021 роки. URL: http://oneu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/nsro_1221.pdf
16. Новий тлумачний словник укра!нсько! мови(у трьох томах). том 1, А - K / Укладачк В.В. Яременко, О.М. Слтушко. -Kwe, Вид-во "А^ЫГ, 2008. - 926 с.
17. Омельчук Л.Л.,. Заславский В. А. Никитченко Н.С. Принципы разработки украинской секторальной рамки квалификаций по информатике URL: Becтнuк yнuвeрcuтeта (Гocyдарcтвeнный yнuвeрcuтeт yправлeнuя) - Mocква. 2014. № 19. С. 153-160. URL:https://cvberleninka.ru/article/n/printsipv-razrabotki-ukrainskov-sektoralnov-ramki-kvalifikatsiv-po-informatike
18. Пшчук О.П., Литвинова С.Г., Буров О.Ю. Синтетичне навчальне середовище - крок до ново! освти. lнфoрмацiйнi тexнoлoгiÏiзаcoбu навчання. 2017. Вип. 4 (60). С. 28-45.
19. Проскура С. Л. , Литвинова С. Г. Пщготовка фахiвцiв з шформацшних технологш у закладах вищо! освiти: стан, проблеми i перспективи. lнфoрмацiйнi тexнoлoгiÏ в ocвiтi. 2018. Том 2. № 35. С. 72-88. URL: http://ite.kspu.edu/issue_S5/p-72-88 (дата звернення: 19.01.2018).
20. Проект стандарту вищо! освти Украши першого рiвня ступеня «бакалавр» за галуззю знань 12 «1нформацшы технологи» спещальыстю 122 «^м^ютеры науки»(проект) URL:https://docs.google.com/document/d/1UzC2tarPgYbgNJSrzGN58DqRTSCczfw1FSgyWB2TTSY/edit?usp=sharing
21. Рекомендащя 2018/0008 (NLE) бвропейського Парламенту та Ради (£С) URL: https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf
22. Топ-50 1Т-компанш Укра!ни, ciчень 2019 URL:https://dou.ua/lenta/articles/top-50-jan-2019/
2S. Украшський IT-ринок може перевищити 4 мтьярди доларiв — GlobalLogic URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/09/28/641091/
24. Харитонова И.Ю.,Сергеев С.Ф. Роль рамок квалификаций/компетенций в формировании образовательных программ И^ направлений подготовки высшего профессионального образования Becтнuк yнuвeрcuтeта (Гocyдарcтвeнный yнuвeрcuтeт yправлeнuя) - Москва. 2014. № 19 https://cyberleninka.ru/article/v/rol-ramok-kvalifikatsiy-kompetentsiy-v-formirovanii-obrazovatelnyh-programm-ikt-napravleniy-podgotovki-vysshego-professionalnogo
25. Computer Engineering Curricula 2016, available at URL:https://www.acm.org/binaries/content/assets/education/ce2016-finalreport.pdf (last accessed March 01, 2018).
26. European e-Coinpetence Framework. c-CF [El. resource]. URL: www ecompetences.eu
27. Svitlana L. Proskura, Svitlana G. Lytvynova. Organization of independent studying of future bachelors in computer science within higher education institutions of Ukraine.// ICTERI 2018: 14th International Conference on ICT in Education, Research,
and Industrial Applications, Part II: 3d International Workshop on Professional Retraining and Life-Long Learning, using ICT: Person-oriented Approach (3L-Person 2018) Kyiv, Ukraine, May 14-17, 2018. Р. 348-358
28. Tuning Educational Structures in Europe URL:http://tuningacademy.org/wp-content/uploads/2014/02/TuningEUI_Final-Report_EN.pdf
References
1. Law of Ukraine "On Higher Education" Information from the Verkhovna Rada (VVR), 2014, No. 37-38, 2004. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
2. Zubik L.V. (2016) Formation of professional competences of future bachelors on information technologies in the process of studying of specialized disciplines. Dissertation. ... Candidate ped Sciences: 13.00.04.. 358 р.
3. Key competencies for lifelong learning 2018 - Digital competency. Retrieved from http://dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html
4. Kovalyuk T.V.(2017)/ The harmonization of requirements of professional and educational IT standards to competences of graduates of IT specialties of higher educational institutions. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Information systems and networks. № 872. - P. 229-240. - Retrieved from :http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2017_872_27
5. Competence as a key to updating the content of education Retrieved from http://osvita.ua/school/method/381/
6. Krivonos O.M.(2014) Formation of informational and communicative competences of future teachers of informatics in the process of teaching programming:. dis ... Candidate ped Sciences: 13.00.02. .284 p.Retrieved from http://eprints.zu.edu.ua/11625/2/08_dis_Kryvonos.pdf
7. Kruhlyk V. S. (2014) The system of training of future software engineers for the professional activity at higher educational institutions. - Manuscript Retrieved from http://phd.znu.edu.ua/page//dis/09_2018/Kruglik_diss.pdf
8. Kruhlyk V. S. (2018).The system of training of future software engineers for the professional activity at higher educational institutions. - Manuscript : 13.00.04. 40 с. Retrieved from http://phd.znu.edu.ua/page/aref/09/Kruglik_aref.pdf
9. Lytvynova S.G. (2011). Virtual class as a computer-based learning environment for a teacher of a comprehensive educational institution Information Retrieved from https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/331/387)
10. Lytvynova S.G. (2019). The Model Of The Use Of Computer Modeling System For Formation Competences Of Natural And Mathematical Subject Students. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 108-115.
11. Lytvynova S.G. (2014).Cloud-focused school environment: from the office to the virtual methodological subject associations of teachers. Educational technologies and society, 17 (1). 457-468. )
12. Lytvynova S.G. (2010). Formation of the Online Learning Environment in Comprehensive Schools Computer at School and Family, №8. 25-26
13. Morze N.V., Kocharyan A. B. ( 2015).Information and communication competence of scientific and pedagogical workers of the university. Historical development of the formation of a conceptual apparatus ", Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy № 24. p. 20-31
14. Morozova T. (2010). Higher IT education in Ukraine (systematic study): monograph Lugansk: publishing house SNU them. V.Dal, - 286 pp.
15. National Strategy for the Development of Education in Ukraine for 2012-2021. Retrieved from http://oneu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/11/nsro_1221.pdf
16. New Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language (in three volumes). Volume 1, A - K / Contributors: VV Yaremenko, O.M. Slipusko - Kyiv, Vidon "Akonit", 2008. - 926 p.
17. L.Omelchuk, V.Zaslavsky, N.Nikitchcnko (2014). Principles of development of ukrainian sectoral qualifications frameworks in computer science. University Bulletin (State University of Management) - Moscow. 2014. № 19. P. 153-160. Retrieved from https://cvberleninka.ru/article/n/printsipv-razrabotki-ukrainskov-sektoralnov-ramki-kvalifikatsiv-po-informatike
18. Pinchuk, 0. P., Lytvynova, S. H. & Burov, 0. Yu. (2017). Syntetychne navchal"ne seredovyshhe - krok do novoyi osvity. [Synthetic learning environment - a step towards new education] Informacijni texnolohiyi izasoby navchannya Ш Information Technology and Learning Tools, 4 (60). 28-45. [in Ukrainian].
19. Svitlana Proskura , Svitlana Lytvynova (2018). Information technologies specialists training in higher education institutions of ukraine: general state, problems and perspectives. Information Technologies in Education. 2018. 2(35). 72-88. . [in Ukrainian]. URL: http://ite.kspu.edu/issue_35/p-72-88
20. The project of the standard of higher education of Ukraine of the first level of the degree "Bachelor" in the field of knowledge 12 "Information Technologies" by 122 "Computer Science". Retrieved from https://docs.google.com/document/d/1UzC2tarPgYbgNJSrzGN58DqRTSCczfw1F3gyWB2TT3Y/edit?usp=sharing
21. Recommendation 2018/0008 (NLE) of the European Parliament and of the Council (EU). Retrieved from https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf
22. Top 50 IT companies of Ukraine (2019), January Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/top-50-jan-2019
23. The Ukrainian IT market may exceed $ 4 billion - GlobalLogic Retrieved from https://www.epravda.com.ua/news/2018/09/28/641091/
24. Kharitonova I.Yu. , Sergeev S.F.(2014). The role of the qualifications / competences frameworks in the formation of educational programs for ICT directions for the training of higher vocational education. University Bulletin (State University of Management) - Moscow. № 19.. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/v/rol-ramok-kvalifikatsiy-kompetentsiy-v-formirovanii-obrazovatelnyh-programm-ikt-napravleniy-podgotovki-vysshego-professionalnogo
25. Computer Engineering Curricula 2016, available at https://www.acm.org/binaries/content/assets/education/ce2016-finalreport.pdf (last accessed March 01, 2018).
26. European e-Coinpetence Framework. c-CF [El. resource]. Retrieved from www ecompetences.eu
27. Svitlana L. Proskura, Svitlana G. Lytvynova.(2018) Organization of independent studying of future bachelors in computer science within higher education institutions of Ukraine.// ICTERI 2018: 14th International Conference on ICT in Education, Research, and Industrial Applications, Part II: 3d International Workshop on Professional Retraining and Life-Long Learning, using ICT: Person-oriented Approach (3L-Person 2018) Kyiv, Ukraine, May 14-17, 2018. P. 348-358
28. Tuning Educational Structures in Europe Retrieved from http://tuningacademy.org/wp-content/uploads/2014/02/TuningEUI_Final-Report_EN.pdf
FUTURE BACHELORS OF COMPUTER SCIENCES PROFESSIONAL COMPETENCY FORMATION
S.L. Proskura
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Ukraine
S.G. Lytvynova
Institute of information technologies and learning tools, Ukraine
Abstract.
Problem formation. Graduates of technical higher education institutions in IT training areas, future bachelors of computer sciences in particular are highly demanded within Ukrainian IT labor market today. The number of specialists in the IT industry grew by more than a third in the last two years only. But despite rapid increase in IT specialists quantity, in general, in Ukraine, the number of IT specialists open vacancies in domestic labor market is bigger than, in fact, there are IT specialists themselves. In other words, higher education institutions train a sufficient number of IT specialties bachelors but 25% of those graduates can be employed in IT companies only. Other graduates do not meet the requirements of employers when hiring. Therefore, it is very important to raise the quality of professional training of future bachelors of computer sciences, so that their competence level would meet the current needs of the Ukrainian IT labor market and world requirements as well.
Materials and methods . In the process of research, the following methods were used: theoretical method - pedagogical, methodological and scientific literature study and analysis; modern scientists research results analysis in order to find out the state of the problem; observational method - educational process observation; proxy metric method - curriculum of educational documentation, plans, programs and student performance studying and analyzing.
Research results. The professional competence, which contains the integral, general and subject competences described in the educational standard on higher education in Ukraine of the first level of the "Bachelor" degree in the branch of knowledge 12 "Information technologies" by specialization 122 "Computer Science", is analysed, generalized and their maintenance is specified. Information-communicative and key competencies are considered. The research proves that for the formation and increase of the graduates' competence level it is necessary to: make the educational standards of computer sciences bachelors flexible, in order to establish rapid reaction to the changes taking place in the IT industry and in the labor market; provide departments of universities with high-quality teaching staff; update logistics, methods and tools for student programmers teaching.
Conclusions. To form and enhance the level of computer science bachelors competences it is necessary: to harmonize educational and professional standards, which must be approved by representatives of IT companies, and not by the Ministry of Education; to suggest in the educational standard to add the section "The Needs of Modern IT Labor Market" to take into account the requirements of employers; to make educational standards and programs flexible, to respond quickly to changes taking place in the IT industry; to provide a high-quality teaching staff of the faculties and departments of the university; to apply the latest educational forms, namely: blended and distance learning, virtual class, Web-oriented teaching aids, as well as systematically update material and technical base of the educational process, forms, methods and means of programming students training.
Key words: competence, bachelors of computer sciences professional competency, educational standard, professional standard.
